Нечитайло, Д. Ю. Особливості викладання педіатрії іноземним студентам шостого курсу в умовах воєнного стану / Д. Ю. Нечитайло, Т. М. Міхєєва, О. С. Годованець // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина = Neonatology, surgery and perinatal medicine. - 2022. - Т. 12, № 4. - С. 4-8. - Бібліогр. в кінці ст. MeSH-~главная: ПЕДИАТРИЯ -- PEDIATRICS (обучение) СТУДЕНТЫ МЕДИЦИНСКИХ УЧЕБНЫХ ЗАВЕДЕНИЙ -- STUDENTS, HEALTH OCCUPATIONS ОБРАЗОВАНИЕ ДИСТАНЦИОННОЕ -- EDUCATION, DISTANCE (методы) Анотація: На сьогоднішній день дистанційне навчання є надзвичайно актуальним в Україні. У час інтернет-технологій багато аспектів нашого життя переноситься в мережу, прискорюючи тим самим темпи розвитку інформаційного суспільства і долаючи географічні бар’єри. Незважаючи на воєнний стан, необхідно продовжувати навчання на всій території країни. Міністерство освіти і науки України рекомендує керівникам закладів вищої освіти провадити освітній процес максимально наближено до традиційного формату з урахуванням обмежень воєнного часу та безумовного забезпечення захисту учасників освітнього процесу, вирішити відповідний комплекс питань із залученням органів студентського самоврядування та профспілкових організацій. Метою дослідження було проаналізувати ефективність дистанційного вивчення педіатрії в іноземних студентів шостого курсу в умовах воєнного стану. У Буковинському державному медичному університеті іноземні студенти шостого курсу вивчають навчальну дисципліну «Педіатрія». Проводячи онлайн заняття зі студентами у програмі Google Meet існує можливість пояснити новий навчальний матеріал та опитати студентів із попередніх тем, транслювати навчальні фільми, демонструвати матеріали на робочому столі комп?ютера й надати доступ до свого екрану, щоб показати презентації або іншу інформацію. Також можливим є ведення стріму з палати стаціонару, де проходить лікування пацієнтів для відпрацювання суто практичних навичок, зокрема таких, як збирання анамнезу захворювання та життя у дитини чи її батьків, проведення об’єктивного обстеження тощо. Для аналізу якості вивчення тем викладачі кафедри задають студентам завдання по підготовці презентації в програмі Power Point, яку потім демонструють під час заняття в Google Meet. Після цього проводиться обговорення та дискусії, що сприяє кращому засвоєнню навчального матеріалу та впливає на кінцевий результат оцінювання. За допомогою сервісу Google Classroom викладачами кафедри педіатрії, неонатології та перинатальної медицини було створено базу тестових завдань по тематиці занять дисципліни «Педіатрія» для контролю засвоєння пройденого матеріалу, запроваджено онлайн здачу підсумкового тестового контролю з використанням тестів MCI та Крок-2 на сервері «Moodle». Таким чином, сервіси Google Meet та Google Classroom володіють багатим арсеналом цифрових можливостей, дають змогу проводити повноцінні опитування, демонструвати презентації та інший мультимедійний контент, організовувати он-лайн тестування, відтворювати відео в режимі реального часу з палати хворого тощо, тому являються гарною альтернативою оффлайн вивчення педіатрії для студентів шостого курсу в умовах воєнного стану. Дод.точки доступу: Міхєєва, Т. М. Годованець, О. С. Примірників всього: 1 ЧЗ (1) Вільні: ЧЗ (1) |
Шифр: НУ45/2022/12/4 Журнал 2022р. Т. 12 № 4  Є примірники у відділах: всього 1 : ЧЗ (1) Вільні: ЧЗ (1) |
Нечитайло, Д. Ю. Хронобіологічні аспекти рівня артеріального тиску у школярів із артеріальною передгіпертензією / Д. Ю. Нечитайло, Т. М. Міхєєва, О. С. Годованець // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина = Neonatology, surgery and perinatal medicine. - 2022. - Т. 12, № 1. - С. 37-42. - Бібліогр. в кінці ст. MeSH-~главная: АРТЕРИАЛЬНОЕ ДАВЛЕНИЕ -- ARTERIAL PRESSURE (физиология) БИОЛОГИЧЕСКИЕ РИТМЫ -- PERIODICITY ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (диагностика) ДЕТИ -- CHILD Анотація: Вступ. Артеріальний тиск має значні добові коливання, досягаючи в певні години доби своїх мінімальних та максимальних значень. Для повноцінної характеристики артеріальної гіпертензії останніми роками найчастіше використовують метод добового моніторування артеріального тиску, який дає змогу визначити форми захворювання (лабільну і стабільну), циркадіанні ритми артеріального тиску і його варіабельність. Застосування цього методу в дітей може бути навіть більш важливим, ніж у дорослих. Мета дослідження - оцінити хронобіологічні аспекти рівня артеріального тиску у школярів із артеріальною передгіпертензією. Матеріал та методи доcлідження. Обcтежено 54 дитини шкільного віку, яких розподілили на такі групи: основну групу склали 24 дитини з артеріальною передгіпертензією (високим артеріальним тиском) та контрольну групу – 30 дітей із нормальним рівнем артеріального тиску. Хронобіологічні аспекти рівня артеріального тиску у школярів оцінювали за допомогою проведення добового моніторингу артеріального тиску. Пристрій для добового вимірювання артеріального тиску забезпечував тривалий запис коливань артеріального тиску в умовах звичайної добової активності та під час сну пацієнта. Статистична обробка отриманих даних проводилася з використанням програм Microsoft Office Exсel та Statistica 10.0. Результати дослідження. При оцінці особливостей часових індексів артеріального тиску в обстежених дітей встановлено, що у дітей із передгіпертензією систолічний артеріальний тиск найчастіше піднімався в нічний час. Порівнюючи особливості добових коливань артеріального тиску між дітьми із передгіпертнезією та дітьми з контрольної групи, було виявлено певні відмінності, які спостерігалися в кривих систолічного артеріального тиску і діастолічного артеріального тиску, особливо в нічний час. Під час оцінки варіабельності середньодобового, середньоденного та середньонічного рівнів систолічного артеріального тиску і діастолічного артеріального тиску в дітей по групам виявлено, що у дітей із передгіпертензією варіабельність систолічного артеріального тиску та діастолічного артеріального тиску вірогідно нижча, ніж у дітей із контрольної групи. Додатково оцінено особливості добового коливання середнього артеріального тиску, тому що він одночасно враховує добові коливання як систолічного артеріального тиску, так і діастолічного артеріального тиску. Провівши Т-тест виявлено, що в дітей з передгіпертензією рівень середнього артеріального тиску був вірогідно вищим (p0,05) у порівнянні з дітьми із контрольної групи. Висновки. 1. У дітей із передгіпертензією спостерігається феномен зниження варіабельності артеріального тиску (особливо в нічний час), що можна розцінювати як фактор ризику розвитку артеріальної гіпертензії. 2. Виходячи із наявності вірогідної різниці у показниках добових коливань середньогоартеріального тиску між дітьми із контрольної групи та дітьми із передгіпертензією, у останніх відмічається збільшення динамічного навантаження на стінку судин, що може призводити до уповільнення швидкості кровотоку в капілярному руслі та також виступати предиктором подальшого формування артеріальної гіпертензії. Дод.точки доступу: Міхєєва, Т. М. Годованець, О. С. Примірників всього: 1 ЧЗ (1) Вільні: ЧЗ (1) |
Шифр: НУ45/2022/12/1 Журнал 2022р. Т. 12 № 1 Є примірники у відділах: всього 1 : ЧЗ (1) Вільні: ЧЗ (1) |
Функціональний стан щитоподібної залози в дітей, хворих на виразку дванадцятипалої кишки / С. В. Сокольник [та ін.] // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2022. - Т. 18, № 5. - С. 54-57. - Бібліогр. в кінці ст. MeSH-~главная: ДВЕНАДЦАТИПЕРСТНОЙ КИШКИ ЯЗВА -- DUODENAL ULCER (патофизиология, этиология) HELICOBACTER ИНФЕКЦИИ -- HELICOBACTER INFECTIONS (диагностика) ТИРЕОИДНЫЕ ГОРМОНЫ -- THYROID HORMONES (анализ) ТИРОКСИН -- THYROXINE (анализ) ДЕТИ -- CHILD Дод.точки доступу: Сокольник, С. В. Нечитайло, Д. Ю. Лозюк, І. Я. Остапчук, В. Г. Примірників всього: 1 ЕЖ (1) Вільні: ЕЖ (1) |
Шифр: МУ65/2022/18/5 Журнал 2022р. т.18 № 5 (on-line) Є примірники у відділах: всього 1 : ЕЖ (1) Вільні: ЕЖ (1) |
Особливості артеріального тиску у школярів із гострим обструктивним бронхітом / М. Б. Отмен [та ін.] // Клінічна та експериментальна патологія = Clinical & experimental pathology. - 2022. - Т. 21, № 1. - С. 27-30. - Бібліогр. в кінці ст. MeSH-~главная: БРОНХИТ -- BRONCHITIS (диагностика) АРТЕРИАЛЬНОЕ ДАВЛЕНИЕ -- ARTERIAL PRESSURE ШКОЛЬНИКИ -- SCHOOL STUDENTS Анотація: Мета роботи – oцінити показники артеріального тиску в дітей із гострим обструктивним бронхітом. Матеріали і методи. У роботі представлені результати обстеження 68 дітей, госпіталізованих з приводу гострого обструктивного бронхіту. У пацієнтів вивчали клінічну симптоматику, тяжкість перебігу за шкалою BSS-ped. Визначали показники артеріального тиску та дані ехокардіографії, які порівнювали з результатами контрольної групи здорових осіб (20 дітей). Результати. У пацієнтів тяжкість перебігу бронхіту в першу добу була середньою – за шкалою BSS – 7,79±0,19 балів. Показники АТ у хворих були вірогідно нижчими, ніж у здорових дітей, і мали зворотну кореляційну залежність від тяжкості хвороби. За ехокардіографією відзначено зниження показників кінцевого систолічного та діастолічного об’єму лівого шлуночка, зниження градієнта тиску на мітральному клапані та його підвищення – на пульмональному. Висновки. При гострому обструктивному бронхіті у дітей спостерігаються зміни діяльності серцево-судинної системи у вигляді зниження системного артеріального тиску та підвищення тиску у системі малого кола кровообігу. Дод.точки доступу: Отмен, М. Б. Нечитайло, Ю. М. Міхєєва, Т. М. Нечитайло, Д. Ю. Примірників всього: 1 ЧЗ (1) Вільні: ЧЗ (1) |
Нечитайло, Д. Ю. Вплив мікросоціальних факторів на формування артеріальної гіпертензії у школярів / Д. Ю. Нечитайло, Т. М. Міхєєва, Н. І. Ковтюк // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2021. - Т. 11, № 1. - С. 28-32. - Бібліогр. в кінці ст. MeSH-~главная: ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (этиология) ШКОЛЬНИКИ -- SCHOOL STUDENTS Анотація: Впродовж оcтанніх років cпоcтерігаєтьcя зроcтання поширеноcті артеріальної гіпертензії як у дороcлих, так і в дітей. Розбіжніcть показників поширеноcті захворювання у дітей пов'язують із вiдcутнicтю стандартизованої методики вимiрювання артеріального тиcку, єдиних критерiїв оцінки його рiвня, а також «гiподiагноcтику» артеріальної гіпертензії у дитячого наcелення. Також cлiд звернути увагу на доcтатньо низьку комплаєнтніcть у деяких дiтей i пiдлiткiв щодо лiкування й уcвiдомлення необхiдноcтi пiдтримання доcтатнього рiвня фiзичної активноcтi, здорового харчування та запобiгання шкiдливим звичкам. Мета дослідження - визначити вплив мікроcоціальних факторів на формування артеріальної гіпертензії у школярів. Матеріал і методи дослідження. Обcтежено 848 дітей шкільного віку, яких розподілили на такі групи: 1-у групу склали 182 дитини з артеріальною гіпертензією, 2-у групу - 78 дітей із артеріальною передгіпертензією та контрольну групу - 588 дітей із нормальним рівнем артеріального тиску. Cоціометричне обcтеження проводилоcь шляхом збору інформації про оcобливоcті режиму та якості харчування, фізичної активності та пcихологічних факторів у дітей за допомогою анкет. Вимірювання рівня артерiального тиску проводилось автоматичними тонометрами зi змiнними манжетами в ранковий час на обох руках, тричi, з iнтервалом у 2 хвилини. Результати оцiнювалися за перцентильними таблицями вiдносно вiку, статтi та зросту. Статистична обробка отриманих даних проводилася з використанням програм Microsoft Office Exсel та Statistica 10.0. Результати дослідження. Аналізуючи пcихологічну атмоcферу вcередині родини вcтановлено, що 585 (69,0 %) дітей назвали cтоcунки вcередині родини гарними та теплими, 100 (12,1 %) вважали, що cімейні cтоcунки є поганими та 138 (16,3 %) дітей не визначилиcь на рахунок поганих чи добрих cтоcунків вcередині родини. Оцінивши оcобливоcті харчування серед обстежених школярів вcтановлено, що найбільш нераціонально харчувалися діти з 1-ї групи. Вони щодня найчаcтіше вживали хліб та хлібобулочні вироби, трохи рідше м’яcо і молочні продукти і ще рідше овочі та фрукти. Не менш важливим фактором впливу на здоров’я дитини та її розвиток є наявніcть фізичної активноcті, режим дня, прогулянки на cвіжому повітрі тощо. Ще одним важливим фактором, який впливає як на загальне здоров’я дитини, так і на її фізичний розвиток, є регулярні зайняття cпортом у cекціях чи гуртках. У дітей з 1-ої групи найнижчий рівень регулярного зайняття cпортом,незбаланcоване харчування, та частіше спостерігаються психологічні проблеми у взаємовідносинах із однолітками та батьками. Враховуючи дані статистичного аналізу, дані мікросоціальні фактори можна розцінювати як фактори ризику розвитку артеріальної гіпертензії у школярів. Висновки. Завдяки проведеному корелятивному та клаcтерному аналізу можна виділити три ключових групи мікросоціальних факторів які впливають на рівень артеріального тиску у дітей: фактор збаланcованого харчування, пcихоcоціальний фактор та фактор фізичної активності. Вищенаведені фактори є комплекcними, їх можна віднеcти до категорії факторів ризику по розвитку артеріальної гіпертензії у школярів та раннього прогнозування підвищення рівня артеріального тиску в них. Дод.точки доступу: Міхєєва, Т. М. Ковтюк, Н. І. Примірників всього: 1 ЧЗ (1) Вільні: ЧЗ (1) |
Шифр: НУ45/2021/11/1 Журнал 2021р. Т. 11 № 1 Є примірники у відділах: всього 1 : ЧЗ (1) Вільні: ЧЗ (1) |
Біомікроскопія капілярного русла: міждисциплінарний підхід та ефективність діагностики патологічних станів / Ю. М. Нечитайло [та ін.] // Клінічна та експериментальна патологія. - 2021. - Т. 20, № 2. - С. 65-72. - Бібліогр. в кінці ст. MeSH-~главная: МИКРОЦИРКУЛЯЦИЯ -- MICROCIRCULATION ПАТОЛОГИЧЕСКИЕ СОСТОЯНИЯ, ПРИЗНАКИ БОЛЕЗНЕЙ И СИМПТОМЫ -- PATHOLOGICAL CONDITIONS, SIGNS AND SYMPTOMS Анотація: Мета роботи – оцінити особливості та діагностичну цінність результатів біомікроскопії капілярного русла при різних патологічних станах. Матеріали і методи. У роботі представлені дані вивчення мікроциркуляції у пацієнтів різного віку (дорослих та дітей) з різною соматичною патологією (цукровим діабетом, артеріальною гіпертензією, хронічним гастродуоденітом, гострим бронхітом) порівняно зі здоровими особами. Стан мікроциркуляції реєстрували за допомогою цифрового USB мікроскопу та оцінювали за якісними та напівкількісними показниками. Результати. У пацієнтів із цукровим діабетом зареєстровано найбільше змін у вигляді мікроаневризм капілярів та венул, зменшення кількості функціонуючих судин, уповільнення кровотоку, зменшення артеріоло-венулярного коефіцієнта тощо. При артеріальній гіпертензії домінували ознаки збільшення периферійного опору, а при запальних захворюваннях гастродуоденальної зони та при бронхітах спостерігалося уповільнення кровотоку в артеріолах та капілярах, збільшення звивистості судин та феномен «сладжування» еритроцитів. Висновки. Біомікроскопія є доступним та інформативним методом вивчення мікроциркуляції як при хронічних, так і гострих захворюваннях, а об’єм та характер порушень переважно залежить від виду патології, тяжкості та тривалості її перебігу. Дод.точки доступу: Нечитайло, Ю. М. Юхимець, І. О. Нечитайло, О. Ю. Отмен, М. Б. Міхєєва, Т. М. Нечитайло, Д. Ю. Примірників всього: 1 ЧЗ (1) Вільні: ЧЗ (1) |
Нечитайло, Д. Ю. Особливості термографії у школярів із артеріальною гіпертензією / Д. Ю. Нечитайло, Ю. М. Нечитайло, Т. М. Міхєєва // Буковинський медичний вісник. - 2020. - Т. 24, № 1. - С. 99-106. - Бібліогр. в кінці ст. MeSH-~главная: ТЕРМОГРАФИЯ -- THERMOGRAPHY (использование) ШКОЛЬНИКИ -- SCHOOL STUDENTS ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (диагностика) Анотація: Артеріальна гіпертензія виникає в результаті порушень механізмів нейрогуморальної регуляції діяльності серцево?судинної системи. Найбільш схильні до розвитку артеріальної гіпертензії діти препубертатного і пубертатного віку, що визначається властивими цим періодам дитинства вегетативними дисфункціями і мікроциркуляторними розладами у них. Доведено, що мікроциркуляторні розлади лежать і в основі порушень роботи серцево?судинної системи, зокрема в регуляції артеріального тиску. Стан мікроциркуляції можна оцінити за допомогою інфрачервоної термографії. Мета роботи — вивчити особливості та діагностичну цінність термографії дистальних відділів верхніх кінцівок у дітей шкільного віку з артеріальною гіпертензією. Матеріал і методи. Обстежено 61 дитину шкільного віку. Дітей розподілено на три групи: до 1?ї, основної групи (21 особа), увійшли діти з артеріальною гіпертензією, до 2?ї, основної групи (20 осіб), — діти з передгіпертензією, контрольну групу (20 осіб) складали діти з нормальним рівнем артеріального тиску. У дітей проводилися анамнестичне опитування та загальне клінічне обстеження. Вимірювання АТ виконувалося сертифікованими автоматичними тонометрами (OMRON 705ІТ, фірми OMRON, Японія) у ранковий час, на обох руках, тричі, з інтервалом у 2 хвилини. Середні значення тиску оцінювалися за перцентильними таблицями відносно віку, статі і зросту. Інфрачервону термографію у дітей проводили дистанційно за допомогою сертифікованого тепловізора Flir One Pro. Термографію дітям проводили на руках, на тильній поверхні, особливу увагу приділяли дистальній частині пальців (проекції нігтьових пластинок). Допустима похибка при вимірюванні температури була ±0,15?С. Результати. За результатами тонометрії отримано такі дані: у 20 дітей (32,8%) рівень артеріального тиску був у межах коридору 90–95%, що оцінено як артеріальну передгіпертензію (2?га основна група); у 21 дитини (34,4%) — перевищував 95%, що розцінено як артеріальну гіпертензію (1?ша основна група); у 20 дітей (32,8%) — знаходився в межах 25–75 перцентильного коридору, що відповідає нормальному рівню (контрольна група). За даними термографії, середня найвища температура тильної поверхні дистальних фаланг у цих дітей становила 29,7±0,8?С та коливалась від 25,7?С до 32,1?С. У дітей з контрольної групи середня найвища температура дорівнювала 30,7±0,7?С і коливалась від 28,9?С до 32,1?С. Найвища температура реєструвалась на фаланзі 3?го пальця у 17 (85,0%) дітей, на фаланзі 2?го пальця — у двох дітей (10,0%) та в однієї дитини (5,0%) — на фаланзі 4?го пальця, найнижча — на фаланзі 5?го пальця. У дітей з артеріальною гіпертензією спостерігалося зниження максимальної температури термоемісії на тильній поверхні кисті, та зміщення зони найвищої термоемісії на вказівний палець порівняно з дітьми з контрольної групи, у яких ця зона знаходилася переважно на середньому пальці. Також у них виявлялася зміна термографічної картини кистей рук із зниженням тепловипромінювання в 4?му та 5?му пальцях, на відміну від дітей із контрольної групи. Висновки. 1. Діти з артеріальною гіпертензією мають особливості термографічної картини, які проявляються зниженням максимальної температури термоемісії, що, очевидно, пов’язано зі збільшенням периферійного опору току крові та уповільненням капілярного кровотоку. Розширенням максимальної зони та домінування термовипромінювання на вказівному пальці, на відміну від дітей із нормальним рівнем артеріального тиску, можна розцінювати як діагностичну ознаку артеріальної гіпертензії. 2. Діти з передгіпертензією за результатами термографії мають бути віднесені до групи ризику з розвитку артеріальної гіпертензії. 3. До факторів ризику, які погіршують тепловипромінювання, можна віднести розлади мікроциркуляції (зменшення лінійної щільності капілярів), а також зайву вагу та гіподинамію у школярів. 4. Інфрачервону термографію можна рекомендувати як один із методів ранньої діагностики артеріальної гіпертензії у дітей. Дод.точки доступу: Нечитайло, Ю. М. Міхєєва, Т. М. Примірників всього: 1 ЧЗ (1) Вільні: ЧЗ (1) |
Шифр: БУ5/2020/24/1 Журнал 2020р. Т. 24 № 1 Є примірники у відділах: всього 1 : ЧЗ (1) Вільні: ЧЗ (1) |
Нечитайло, Д. Ю. Використання показників стану мікроциркуляції в діагностиці артеріальної гіпертензії у школярів / Д. Ю. Нечитайло, Т. М. Міхєєва // Клінічна та експериментальна патологія. - 2019. - Т. 18, № 4. - С. 54-59. - Бібліогр. в кінці ст. MeSH-~главная: ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (диагностика) МИКРОЦИРКУЛЯЦИЯ -- MICROCIRCULATION ШКОЛЬНИКИ -- SCHOOL STUDENTS Анотація: Артеріальна гіпертензія - захворювання, що характеризується періодичним або стійким підвищенням артеріального тиску, виникає на фоні надмірної активності симпатоадреналової або ренін-ангіотензин-альдостеронової систем. Поширеність артеріальної гіпертензії у дітей становить від 1% до 14%, серед школярів - 12-18%. Діагноз гіпертонічної хвороби встановлюють у дітей у випадку, коли первинна артеріальна гіпертензія зберігається протягом 1 року і більше або раніше (за наявності ураження органів-мішеней). Мета роботи - оцінити та використати показники стану мікроциркуляції в діагностиці артеріальної гіпертензії у школярів. Матеріал і методи. Обстежено 80 дітей шкільного віку з сільської місцевості та м. Чернівці. Середній вік дітей становив 14,2±0,11 років. До основної групи (40 осіб) увійшли діти з підвищеним рівнем артеріального тиску, до контрольної групи - 40 клінічно здорових дітей. Вимірювання артеріального тиску проводилось автоматичними тонометрами зі змінними манжетами, тричі, з інтервалом у 2 хвилини. Оцінку стану периферичної мікроциркуляції проводили за допомогою комп'ютерної капіляроскопії (оцінено кількісні та якісні параметри). Результати. У 26 дітей (65,0 %) основної групи рівень артеріального тиску був у межах коридору 90-95 %, що оцінено як артеріальну передгіпертензію; у 14 дітей (35,0 %) - перевищував 95-й перцентиль, що розцінено як артеріальну гіпертензію 1 ступеня. У всіх дітей контрольної групи рівень артеріального тиску знаходився в межах 25-75 перцентильного коридору, що відповідає нормальному рівню артеріального тиску. Під час проведення біомікроскопії капілярів нігтьового ложа у 4 дітей основної групи (10 %) спостерігалася зміна форми капілярів та мало місце зменшення їх кількості на одиницю площі, у 9 дітей (22,5 %) виявлявся феномен "сладжування" та уповільнення кровотоку з локальною спазмованістю капілярів. У контрольній групі таких змін не було. При оцінці периваскулярної зони, лінійної щільності і довжини капілярів відмінності в цих показниках між групами не спостерігалося. Вірогідна різниця була у дітей основної групи серед таких показників: середня ширина капілярів, відстань між капілярами, середня кількість анастомозів, що пояснюється наявністю локальної спазмованості капілярів у зв'язку із погіршеною оксигенацією та уповільненим кровотоком у дітей із артеріальною гіпертензією. Висновки. У дітей із артеріальною гіпертензією частіше виявляються симптоми порушення мікроциркуляції, а саме: зменшення ширини капіляра, наявність феномену "сладжування", локальна спазмованість та уповільнення кровотоку, зміна форми капіляра, що можна пояснити наслідком вегетативної дисрегуляції, яка, в свою чергу, супроводжується порушенням гемодинаміки на всіх рівнях, в тому числі і капілярному. Дод.точки доступу: Міхєєва, Т. М. Примірників всього: 1 ЧЗ (1) Вільні: ЧЗ (1) |
Шифр: КУ27/2019/18/4 Журнал 2019р. Т. 18 № 4 Є примірники у відділах: всього 1 : ЧЗ (1) Вільні: ЧЗ (1) |
Нечитайло, Д. Ю. Особливості функціональних проб серцево-судинної системи у дітей з підвищеним рівнем артеріального тиску / Д. Ю. Нечитайло, Т. М. Міхєєва, Н. І. Ковтюк // Буковинський медичний вісник. - 2019. - Т. 23, № 4. - С. 86-92. - Бібліогр. в кінці ст. MeSH-~главная: АРТЕРИАЛЬНОЕ ДАВЛЕНИЕ -- ARTERIAL PRESSURE СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТАЯ СИСТЕМА -- CARDIOVASCULAR SYSTEM ДЕТИ -- CHILD Анотація: Оцінка функціонального стану серцево-судинної системи у дітей та підлітків представляє один із найважливіших напрямків у педіатрії, оскільки його критерії є базовими в плані визначення та прогнозування соматичного здоров'я, фізичного статусу, а також можливих обмежень тих чи інших видів рухової активності. Функціональні розлади серцево-судинної системи здебільшого представлені коливанням рівня артеріального тиску, порушенням процесів реполяризації та провідності серця тощо. Для оцінки стану серцево-судинної системи в школярів, зазвичай, використовують скринінгові дослідження: вимірюють рівень артеріального тиску, записують електрокардіографію, проводять функціональні проби (Руф’є, Штанге, Генча та ін.). Мета роботи — оцінити особливості функціональних проб у дітей із підвищеним рівнем артеріального тиску. Матеріал і методи. Обстежено 90 дітей шкільного віку жителів Чернівецької області та м. Чернівці. Дітей розподілено на дві групи: до основної групи (45 осіб) увійшли діти із підвищеним рівнем артеріального тиску, контрольну групу (45 осіб) складали клінічно здорові діти. Вимірювання артеріального тиску проводилося тричі з інтервалом 3 хв на плечовій артерії лівої руки за допомогою автоматичного тонометра. Результати вимірів оцінювалися за перцентильними номограмами відносно віку, статі та зросту дітей. Для оцінки функціонального стану серцево-судинної системи дітям проводили проби Руф’є, Штанге та Генча. Результати. Оцінивши рівень артеріального тиску у школярів основної групи, отримано такі результати: у 33 дітей рівень артеріального тиску був у межах коридору 90–95%, що оцінено як артеріальну передгіпертензію; у 12 — перевищував 95% і знаходився в межах між 95% та 95% +12 мм рт.ст., що розцінено як артеріальну гіпертензію 1 ступеня. В усіх дітей контрольної групи показники артеріального тиску відповідали перцентильним коридорам 25–75%, 75–90% (до 90-го перцентиля), що розцінено як нормальний рівень артеріального тиску. Оцінивши індекс Руф’є, виявлено, що в більшої кількісті дітей з артеріальною гіпертензією резервні можливості серцево-судинної системи та толерантність до фізичного навантаження вірогідно нижчі, ніж у їхніх однолітків із нормальними показниками артеріального тиску. Проаналізувавши отримані дані проб Штанге та Генча, відзначалися вірогідно гірші результати у дітей із артеріальною гіпертензією, ніж у групі порівняння. Це вказує на нижчу стійкість до гіпоксії у цих дітей, що зумовлено патофізіологічними механізмами, які відбуваються в мікроциркуляторному руслі легень, серця та головного мозку. Висновки. 1. За результатами функціональних проб у дітей із артеріальною гіпертензією відзначається вірогідно нижча толерантність до фізичного навантаження та стійкість до гіпоксії, ніж у їх однолітків із нормальними показниками артеріального тиску. 2. Дані особливості у дітей із артеріальною гіпертензією можуть бути результатом патофізіологічних порушень як на рівні центральної гемодинаміки, так і в мікроциркуляторному руслі. Дод.точки доступу: Міхєєва, Т. М. Ковтюк, Н. І. Примірників всього: 1 ЧЗ (1) Вільні: ЧЗ (1) |
Шифр: БУ5/2019/23/4 Журнал 2019р. Т. 23 № 4 Є примірники у відділах: всього 1 : ЧЗ (1) Вільні: ЧЗ (1) |
Нечитайло, Ю. М. Особливості показників артеріального тиску в дітей шкільного віку з хронічною гастродуоденальною патологією / Ю. М. Нечитайло, Д. Ю. Нечитайло, Т. М. Міхєєва // Клінічна та експериментальна патологія. - 2019. - Т. 18, № 1. - С. 84-88. - Бібліогр. в кінці ст. MeSH-~главная: АРТЕРИАЛЬНОЕ ДАВЛЕНИЕ -- ARTERIAL PRESSURE (физиология) ШКОЛЬНИКИ -- SCHOOL STUDENTS ГАСТРИТ ГИПЕРТРОФИЧЕСКИЙ -- GASTRITIS, HYPERTROPHIC (осложнения) Анотація: Впродовж останніх 25 років в Україні поширеність серцево-судинних захворювань, у тому числі й артеріальної гіпертензії (АГ), серед дитячого населення зросла утричі. Найбільш схильні до розвитку АГ діти шкільного віку, що визначається характерними для цього періоду дитинства наявними розладами вегетативної функції. Мета роботи - оцінити особливості рівня артеріального тиску (АТ) в дітей шкільного віку з хронічною гастродуоденальною патологією. Матеріали та методи. Обстежено 120 дітей, які знаходилися на стаціонарному лікуванні в гастроентерологічному відділенні міської дитячої клінічної лікарні. Усіх дітей розподілено на дві групи: до 1-ї групи (60 осіб) увійшли діти з хронічними поверхневими гастритами та гастродуоденітами; до 2-ї групи (60 осіб) - діти з хронічними гіперпластичними та ерозивними гастродуоденітами. Для оцінки рівня АТ дітям проводили тонометрію тричі, з інтервалом 3 хвилини, на плечовій артерії лівої руки. Результати оцінювалися за перцентильними номограмами відносно віку, статі та зросту. Результати. У більшості дітей 1-ї групи рівень систолічного артеріального тиску (САТ) знаходився в межах 105-120 мм рт. ст., а рівень діастолічного артеріального тиску (ДАТ) становив 50-60 мм рт. ст. У більшої кількості дітей 2-ї групи рівень САТ знаходився в межах 110-120 мм рт. ст., ДАТ - був у межах 50-70 мм рт. ст. Отже, у дітей 2-ї групи, на відміну від дітей 1-ї групи, виявляли вірогідно більше випадків підвищення показників рівня як систолічного, так і діастолічного АТ. При оцінці рівня АТ в дітей за перцентильними таблицями виявлено, що в 2-й групі спостерігається більша тенденція до АГ, ніж у 1-й групі. Висновки. Таким чином, у дітей 2-ї групи частіше спостерігалося: 1) вірогідне збільшення рівня систолічного артеріального тиску та діастолічного артеріального тиску; 2) виявлено більшу кількість дітей із артеріальною гіпертензією, ніж у 1-й групі. Це може бути пов'язано з наявністю у них більше вираженого органічного ураження слизової оболонки шлунка та дванадцятипалої кишки. Дод.точки доступу: Нечитайло, Д.Ю. Міхєєва, Т.М. Примірників всього: 1 ЧЗ (1) Вільні: ЧЗ (1) |
Шифр: КУ27/2019/18/1 Журнал 2019р. Т. 18 № 1 Є примірники у відділах: всього 1 : ЧЗ (1) Вільні: ЧЗ (1) |
Міхєєва, Т. М. Особливості капіляроскопічних показників нігтьового ложа та стану слизової оболонки шлунка і дванадцятипалої кишки у дітей із хронічною гастродуоденальною патологією / Т. М. Міхєєва, Д. Ю. Нечитайло // Клінічна та експериментальна патологія. - 2018. - Т. 17, № 2. - С. 45-49. - Бібліогр. в кінці ст. MeSH-~главная: НОГТИ -- NAILS (кровоснабжение) ЖЕЛУДКА СЛИЗИСТАЯ -- GASTRIC MUCOSA АНГИОСКОПИЯ МИКРОСКОПИЧЕСКАЯ -- MICROSCOPIC ANGIOSCOPY (использование) ГАСТРИТ ГИПЕРТРОФИЧЕСКИЙ -- GASTRITIS, HYPERTROPHIC (этиология) Анотація: Однією із патогенетичних ланок розвитку хронічного гастродуодениту є дисфункція вегетативної нервової системи і мікроциркуляторні розлади. Вегетативна дисфункція лежить і в основі порушень роботи серцево-судинної системи, зокрема, в регуляції артеріального тиску. Мета роботи - вивчити особливості капіляроскопічних показників та стан слизової оболонки шлунка і дванадцятипалої кишки у дітей з хронічною гастродуоденальної патологією та підвищеним рівнем артеріального тиску у них. Матеріали та методи. Обстежено 80 дітей шкільного віку з діагнозом: хронічний поверхневий гастродуоденіт, хронічний ерозивний гастродуоденіт, хронічний гіперпластичний гастродуоденіт. Результати. Усім дітям проведено: езофагогастродуоденофіброскопію із макроскопічною оцінкою стану слизової оболонки шлунка і дванадцятипалої кишки, біомікроскопію капілярів нігтьового ложа, тонометрію. У 11% дітей виявлено артеріальну гіпертензію. У дітей із хронічним ерозивним і гіперпластичним гастродуоденітом із супутньою у них артеріальною гіпертензією достовірно частіше спостерігалися мікроциркуляторні розлади в капілярах нігтьового ложа і в слизовій оболонці шлунка та дванадцятипалої кишки, ніж у дітей із хронічним поверхневим гастродуоденітом. Висновки. Отримані результати досліджень засвідчують про чітку залежність між змінами в мікроциркуляторному руслі капілярів нігтьового ложа і судин слизових оболонок шлунка і дванадцятипалої кишки. Дод.точки доступу: Нечитайло, Д.Ю. Примірників всього: 1 ЧЗ (1) Вільні: ЧЗ (1) |