Ефективність застосування унітіолу за умов різних патологічних станів (огляд літератури) / В. В. Гордієнко [та ін.] // Клінічна та експериментальна патологія. - 2022. - Т. 21, № 3. - С. 61-68. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-~главная:
УНИТИОЛ -- UNITHIOL (терапевтическое применение)
Анотація: Мета роботи – проаналізувати та узагальнити дані літератури щодо результатів експериментальних досліджень та клінічного застосування унітіолу в Україні. Висновок. Аналіз результатів експериментальних досліджень та клінічних спостережень обґрунтовує доцільність подальшого поглибленого вивчення фармакодинаміки унітіолу з метою ефективнішого його використання не лише як антидоту, а й лікарського засобу з метаболітотропною дією для фармакотерапії інших патологічних станів.
Дод.точки доступу:
Гордієнко, В. В.
Косуба, Р. Б.
Перепелиця, О. О.
Гордієнко, І. К.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)




    Садогурська, К. В.
    Гіпоглікемічна активність нанохрому цитрату / К. В. Садогурська, Р. Б. Косуба // Клінічна та експериментальна патологія. - 2020. - Т. 19, № 2. - С. 32-38. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-~главная:
ГИПОГЛИКЕМИЯ -- HYPOGLYCEMIA
ХРОМ -- CHROMIUM (вредные воздействия)
ЦИТРАТЫ -- CITRATES (вредные воздействия)
САХАР КРОВИ -- BLOOD GLUCOSE (действие лекарственных препаратов)
Анотація: Дослідження присвячене з’ясуванню впливу нанохрому цитрату (НХЦ) на рівень глюкози в крові тварин у широкому діапазоні доз за різних режимів (одно-, багаторазове) та шляхів уведення. Мета роботи – дослідити вплив нанохрому цитрату на рівень глюкози в крові нормоглікемічних тварин за різних шляхів та режимів уведення. Матеріали і методи. Робота виконана на 84 статевозрілих щурах-самцях масою 160-180 г. На етапі скринінгових досліджень визначали концентрацію глюкози в крові інтактних (нормоглікемічних) щурів після одноразового внутрішньочеревного (в/чер.) введення НХЦ у широкому діапазоні доз (0,22; 0,11; 0,04; 0,02; 0,01 мг/г), що різняться в понад 20 разів, і відповідно становили 5; 2,5; 1; 0,5; 0,25% від DL50. Забір проб крові для аналізу здійснювали через 2 год після введення НХЦ. В інших серіях гіпоглікемічну активність НХЦ досліджували після тривалого (14 діб) в/ чер. та внутрішньошлункового (в/ш) уведення. Рівень глюкози в крові з хвостової вени визначали за допомогою глюкометра (Accu-Chek Active New, Німеччина). Результати. Встановлено, що після одноразового в/чер. уведення НХЦ у дозах 0,22; 0,11 мг/кг (5; 2,5% від DL50) гіпоглікемічний ефект не спостерігався, у менших дозах – 0,04; 0,02 мг/кг (1%; 0,5% від DL50) – був не вірогідний, а при введенні внутрішньо ще в меншій дозі – 0,01 мг/кг (0,25% від DL50) концентрація глюкози в крові знизилася на 17,6% (р0,05) порівняно з контрольними тваринами. Отже, із широкого діапазону досліджуваних доз найвиразніший гіпоглікемічний ефект НХЦ виявився при введенні дози 0,01 мг/кг, яку можна вважати умовно-ефективною. На тлі повторних (14 діб) уведень НХЦ у дозах 0,01 та 0,02 мг/кг рівень глюкози в крові зменшився відповідно на 47,3% та 44,6% порівняно з контрольними тваринами. При збільшенні дози НХЦ (0,04; 0,11; 0,22 мг/кг) концентрація глюкози в крові зменшувалася менш виразно - відповідно на 39,1%; 38,85%; та 36,7%, тобто із збільшенням курсової дози гіпоглікемічна активність НХЦ, як і за одноразового уведення, зменшується. Порівняння цукрознижувального ефекту НХЦ у інтактних тварин за умов одноразового та тривалого (14 діб) в/чер. уведення в однакових дозах засвідчило, що гіпоглікемічний ефект НХЦ виразніший за повторних уведень (у середньому в 1,5 раза, р0,01). Як і після одноразового введення, зберігається обернено пропорційна залежність між цукрознижувальним ефектом і введеною дозою: у менших дозах (0,01 мг/кг) гіпоглікемічний ефект НХЦ виразніший ніж у більших. При в/ш тривалому (14 діб) введенні цукрознижувальний ефект НХЦ, як і після в/чер., зберігається і зростає зі збільшенням тривалості введення. Отримані результати гіпоглікемічної активності НХЦ при тривалому введенні різними шляхами (в/ш, в/чер.) з одного боку, свідчать про відсутність толерантності за повторних уведень НХЦ, а з іншого - спостерігається посилення гіпоглікемічної активності зі зменшенням дози. Висновки. 1. Нанохрому цитрат проявляє гіпоглікемічну дію за парентерального (в/чер.) та ентерального (в/ш) введеннь і залежить від дози та режимів застосування. За одноразового введення титрованих доз найвиразніший гіпоглікемічний ефект нанохрому цитрату спостерігається в дозі 0,01 мг/кг (0,25% від DL50) як умовно-ефективній. 2. За тривалого (14 діб) в/чер. та в/ш шляхів уведення гіпоглікемічна активність нанохрому цитрату зберігається і зростає. Між гіпоглікемічним ефектом нанохрому цитрату і введеною дозою спостерігається обернено пропорційна залежність.
Дод.точки доступу:
Косуба, Р. Б.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)


Шифр: КУ27/2020/19/2
   Журнал

Клінічна та експериментальна патологія [Текст] : щоквартальний український науково-медичний журнал/ головний редактор В.Ф. Мислицький. - Чернівці : Буковинський державний медичний університет, Заснований у квітні 2002 року - . - ISSN 1727-4338. - Періодичність hi
2020р. Т. 19 № 2
Зміст:
Є примірники у відділах: всього 1 : ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)




    Гордієнко, В. В.
    Особливості впливу унітіолу на функцію нирок у щурів ювенільного віку / В. В. Гордієнко, Р. Б. Косуба, О. О. Перепелиця // Клінічна та експериментальна патологія. - 2020. - Т. 19, № 1. - С. 51-57. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-~главная:
УНИТИОЛ -- UNITHIOL (вредные воздействия)
ПОЧКИ -- KIDNEY (действие лекарственных препаратов)
Анотація: Дослідження присвячене вивченню впливу унітіолу (2,3- димеркаптопропансульфонату натрію) на функціональний стан нирок у статевонезрілих щурів за різного режиму застосування. Мета роботи – з’ясувати вплив унітіолу на функцію нирок у статевонезрілих щурів за одноразового та повторних уведень. Матеріали та методи. Робота виконана на молодих статевонезрілих щурах-самцях ювенільного віку масою 95,0±8,5г. Функцію нирок досліджували після одноразового та повторних (10, 20, 30 діб) уведень 5 % розчину унітіолу (50 мг/кг, підшкірно) на тлі водного навантаження введенням у шлунок теплої питної води в об’ємі 5 % від маси тіла тварин. У сечі визначали концентрацію йонів натрію, калію, вміст креатиніну, білка, титрованих кислот, амоніаку та рН сечі. Отримані дані порівнювали з показниками вихідного рівня контролю та даними попередньої дослідної групи тварин. Результати. Установлено, що через 2,5 год після одноразової ін’єкції унітіолу на тлі водного навантаження суттєвих змін у показниках екскреторної та кислотнорегулювальної функцій нирок у щурів не виявлено. Однак у сечі порівняно з вихідним рівнем контролю в 1,7 раза зросла концентрація йонів натрію і відповідно зменшилася концентрація йонів калію. При відсутності змін діурезу екскреція йонів натрію зросла в 1,9 раза, калійурез зменшився в 1,6 раза, натрій/калієвий коефіцієнт у сечі збільшився в 2,6 раза. Після 10 діб щоденного введення унітіолу концентрація йонів натрію в сечі зменшилася в 3,2 раза порівняно з реакцією тварин на одноразову ін’єкцію і в 1,9 раза порівняно з контролем. На тлі 20 та 30 добових уведень препарату концентрація йонів натрію у сечі знизилася маже втричі проти контролю. Натрійурез на 10-ту добу ін’єкції, знизившись порівняно з одноразовим уведенням у 4 рази, зменшився вдвічі порівняно з контролем і на такому рівні утримувався після 20 та 30 діб уведення препарату. Концентрація йонів калію в сечі після повторних уведень суттєво не відрізнялася від контрольного показника. Калійурез, зменшившись за одноразової ін’єкції, після 20-ї доби уведення унітіолу зріс до рівня контролю. Натрій/калієвий коефіцієнт сечі за повторних уведень препарату зменшився в 1,7-2,5 раза проти вихідного рівня. Концентрація та екскреція ендогенного креатиніну суттєво не змінювалася впродовж усього терміну спостереження. Після 10 діб уведення унітіолу концентрація білка в сечі зменшилася в 2,2 раза порівняно з контролем і утримувалася на такому рівні після 20 та 30 ін’єкцій. Показники екскреції титрованих кислот та амоніаку зменшилися в 1,8 раза проти контролю, після 20-ї доби зросли і на 30-ту добу введення суттєво не відрізнялися від контрольних. Після 20 та 30 діб уведень препарату екскреція йонів гідрогену зросла в 2,4 та 2,8 раза, відповідно, при зменшенні рН сечі. На відміну від одноразового, повторні введення щурам унітіолу помітно зменшують натрійурез та екскрецію білка з сечею. Вікові особливості впливу унітіолу на нирки за різних режимів уведення можуть бути враховані при його застосуванні як хімічного антидоту під час отруєнь. Висновки. 1. Вплив унітіолу на функціональний стан нирок у статевонезрілих щурів на тлі водного навантаження залежить від тривалості введення. 2.За одноразового режиму введення препарату зростає натрійуретична і відповідно зменшується калійуретична дія при відсутності впливу на діурез, показники екскреторної та кислотнорегулювальної функцій нирок. 3. За тривалого (10, 20, 30 діб) уведення унітіолу, навпаки, зростає натрійзатримувальна та гіпопротеїнурична дія при зменшенні рН сечі.
Дод.точки доступу:
Косуба, Р. Б.
Перепелиця, О. О.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)


Шифр: КУ27/2020/19/1
   Журнал

Клінічна та експериментальна патологія [Текст] : щоквартальний український науково-медичний журнал/ головний редактор В.Ф. Мислицький. - Чернівці : Буковинський державний медичний університет, Заснований у квітні 2002 року - . - ISSN 1727-4338. - Періодичність hi
2020р. Т. 19 № 1
Зміст:
Є примірники у відділах: всього 1 : ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)




    Косуба, Р. Б.
    Вплив унітіолу на функцію нирок / Р. Б. Косуба, В. В. Гордієнко, О. О. Перепелиця // Клінічна та експериментальна патологія. - 2019. - Т. 18, № 4. - С. 43-48. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-~главная:
ПОЧКИ -- KIDNEY (воздействие облучения)
УНИТИОЛ -- UNITHIOL (вредные воздействия)
Анотація: Дослідження присвячене з'ясуванню впливу антидотного препарату унітіолу (2,3-димеркаптопропансульфонату натрію) на функціональний стан нирок за різної тривалості застосування. Мета роботи - дослідити вплив унітіолу на видільну функцію нирок за одноразового та тривалого введень. Матеріали та методи. Робота виконана на статевозрілих щурах-самцях, у яких досліджували функцію нирок у динаміці після одноразового, 10-добового та 20-добового введень унітіолу (50 мг/кг, підшкірно) на тлі водного (примусового) діурезу, якого досягали введенням у шлунок питної води в об'ємі 5 % від маси тіла тварин. У сечі визначали концентрацію йонів натрію, калію, гідрогену, вміст креатиніну, білка, амоніаку, титрованих кислот, рН. Отримані дані порівнювали з показниками вихідного рівня контролю та даними попередньої дослідної групи тварин, що дало можливість аналізувати йонорегулювальну, екскреторну та кислотнорегулювальну функції нирок за різних режимів застосування препарату. Результати. Після одноразової ін'єкції унітіолу через 2 год після водного навантаження діурез у тварин вірогідно зріс на 11,8 %, в 1,7 раза зменшилася концентрація йонів натрію в сечі і в 1,5 раза - натрійурез. Оскільки калійурез не змінився, у сечі 1,6 раза зменшився натрій/калієвий коефіцієнт. На тлі незначного (12,6 %) збільшення екскреції креатиніну майже втричі зменшилася концентрація та екскреція білка з сечею. Не зазнали змін екскреція титрованих кислот, амоніаку та амонійний коефіцієнт. Удвічі зменшилася екскреція йонів гідрогену при зсуві рН сечі в лужний бік. Після 10-добового, 20-добового уведень унітіолу сечовиділення помірно зросло на 15,9 % проти контролю. Концентрація йонів натрію в сечі зменшилася в 2,7 -2,2 раза, натрійурез - у 2,4 та 1,9 раза порівняно з вихідним рівнем. Після 20 добового введення в 1,3 раза зріс калійурез, однак натрій/калієвий коефіцієнт, як і в попередньому періоді, залишався в 12,6 раза нижчим, ніж у контрольних тварин. Концентрація білка в сечі і його екскреція знизилися порівняно з вихідним рівнем в 4,3 та 3,6 раза. Амонійний коефіцієнт зріс до рівня в 1,4 раза вищого, ніж у контрольних тварин. Екскреція протонів гідрогену зросла до рівня контрольних тварин на тлі залужнення сечі. Висновки. Вплив унітіолу на функціональний стан нирок (йонорегулювальна, екскреторна, кислотнорегулювальна функції) у щурів на тлі водного навантаження залежить від тривалості уведення препарату. За одноразового введення препарату на тлі незначного збільшення діурезу, залуження сечі, відсутності впливу на калійурез значно зменшується екскреція йонів натрію і білка. За тривалого (10, 20 діб) уведення унітіолу зростає помірна діуретична, натрійзатримувальна та білокзберігаюча дія при зсуві рН сечі у лужний бік.
Дод.точки доступу:
Гордієнко, В. В.
Перепелиця, О. О.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)


Шифр: КУ27/2019/18/4
   Журнал

Клінічна та експериментальна патологія [Текст] : щоквартальний український науково-медичний журнал/ головний редактор В.Ф. Мислицький. - Чернівці : Буковинський державний медичний університет, Заснований у квітні 2002 року - . - ISSN 1727-4338. - Періодичність hi
2019р. Т. 18 № 4
Зміст:
Є примірники у відділах: всього 1 : ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)




    Косуба, Р. Б.
    Гормональна регуляція транспорту води та електролітів у кишечнику : матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю, присвяченої 105-річчю від дня народження професора Якова Давидовича Кіршенблата / Р. Б. Косуба // Клініч. та експерим. патологія = Clinical & Experimental Pathology : щоквартальний український науково-медичний журнал. - 2017. - Т. XVI, № 3 ч.2. - С. 55 . - ISSN 1727-4338


MeSH-~главная:
АЛЬДОСТЕРОН -- ALDOSTERONE
НАТРИЙУРЕТИЧЕСКИЕ СРЕДСТВА -- NATRIURETIC AGENTS
КИШЕЧНИК -- INTESTINES
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)




    Гордієнко, В. В.
    Вікові особливості екологічно обумовленого накопичення важких металів в органах інтактних лабораторних щурів / В. В. Гордієнко, Р. Б. Косуба // Клініч. та експерим. патологія = Clinical & Experimental Pathology : щоквартальний український науково-медичний журнал. - 2016. - Т. XV, № 3. - С. 26-29 : іл. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1727-4338


MeSH-~главная:
КАДМИЙ -- CADMIUM
СВИНЕЦ -- LEAD
КРЫСЫ -- RATS
Дод.точки доступу:
Косуба, Р. Б.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)




   
    Вивчення гострої токсичності та потенційної гіпоглікемічної активності нового похідного тіазолідону (етилового естеру 4(2-етокси-2-оксоетиліден-4-оксо-1-(4-дифлуорметоксіфеніл-тіазолідин-2-іліден]гідразоно)-1-метилпіразол-3-карбонової кислоти) / О. О. Перепелиця [и др.] // Клінічна та експериментальна патологія. - 2018. - Т. 17, № 1. - С. 87-92. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-~главная:
ТИАЗОЛИДИНЕДИОНЫ -- THIAZOLIDINEDIONES (токсичность, химия)
ГИПОГЛИКЕМИЧЕСКИЕ СРЕДСТВА -- HYPOGLYCEMIC AGENTS (токсичность)
Анотація: Мета роботи - дослідити гостру токсичність та потенційну гіпоглікемічну активність нового похідного тіазолідону. Матеріал та методи. Гостру токсичність нової досліджуваної речовини (ДР) проведено за експрес-методом В. Б. Прозоровського на статевозрілих щурах обох статей при внутрішньошлунковому введенні ДР натще у 3 %-ій крохмальній суспензії. Одноденний моніторинг рівня глюкози у крові щурів вивчали після введення ДР у шлунок у дозі 1/100 та 1/10 від DL50, (12,8 мг/кг і 128 мг/кг маси тварин, відповідно). Як референс-препарат використано подібний за хімічною будовою до ДР лікарський засіб із групи тіазолідиндіонів "Глютазон", який вводили тваринам у шлунок у дозі 20 мг/кг (1/100 DL50). Рівень глюкози у крові визначали до і після введення ДР і глютазону через кожні 2 год. з допомогою експрес-аналізатора "One Touch SelectSimple". Результати. Відсутність загибелі тварин при введенні ДР у дозі 1000 мг/кг дає підстави вважати цю дозу максимально переносимою (DL0). При введенні ДР у діапазоні більших доз (1260-2000 мг/кг) спостерігається зниження рухової активності, апетиту, утруднення дихання. Загибель тварин відбувається на 3-5 добу після введення, при DL50 1280±90 мг/кг. Одноденний моніторинг глікемії у тварин після введення ДР в дозі 12,8 мг/кг (1/100 DL50), який засвідчив найвиразніший гіпоглікемічний ефект на 6-ту і 8-му год., за виразністю і тривалістю гіпоглікемічної дії суттєво не відрізняється від референс-препарату глютазону в еквівалентній щодо DL50 дозі. Збільшення дози ДР (128 мг/кг, 1/10 DL50 ) збільшило, прискорило та подовжило гіпоглікемічну активність сполуки. Висновки. За результатами дослідження гострої токсичності, проведеної на щурах при внутрішньошлунковому введенні етилового естеру 4{(2-етокси-2-оксоетиліден-4-оксо-1-(4-дифлуорметоксіфенілтіазолідин-2-іліден]гідразоно}-1-метилпіразол-3-карбонової кислоти встановлено, що за показником DL50 (1280±90 мг/кг) синтезована нова сполука належить до IV класу токсичності ("малотоксичні речовини"). Нова сполука за умов одноразового введення у дозі 12,8 мг/кг (1/100 DL50) викликає помірний гіпоглікемічний ефект, подібний до дії референс-препарату глютазону в еквівалентній щодо DL50 дозі. Гіпоглікемічна активність досліджуваної сполуки залежить від уведеної дози: при збільшенні дози (128,6 мг/кг, 1/10 DL50) гіпоглікемічний ефект виникає швидше, стає виразнішим та подовжується у часі.
Дод.точки доступу:
Перепелиця, О.О.
Косуба, Р.Б.
Яремій, І.М.
Братенко, М.К.
Купчанко, К.П.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)




    Гордієнко, В. В.
    Антитоксична та нефропротекторна дія фітокомпозиції "Поліфітол-1" за кадмієвої інтоксикації в молодих статевонезрілих щурів / В. В. Гордієнко, Р. Б. Косуба, О. О. Перепелиця // Клінічна та експериментальна патологія. - 2018. - Т. 17, № 1. - С. 35-42. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-~главная:
КАДМИЕМ ОТРАВЛЕНИЕ -- CADMIUM POISONING (лекарственная терапия)
ЗАЩИТНЫЕ СРЕДСТВА ЛЕКАРСТВЕННЫЕ -- PROTECTIVE AGENTS
Анотація: За умов зростаючого забруднення навколишнього середовища важливого значення набувають медико-біологічні дослідження щодо профілактики та лікування несприятливого впливу екотоксикантів у віковому аспекті. Особливо чутливий до дії токсикантів молодий організм, що зумовлено недостатнім розвитком основних регуляторних систем, недосконалістю захисних механізмів, низькими адаптаційними можливостями та морфо-функціональними особливостями організму. Мета роботи - дослідити протективний вплив фітопрепарату "Поліфітол-1" на загальну токсичність та функціональний стан нирок за умов експериментального кадмієвого металотоксикозу у молодих статевонезрілих тварин. Матеріали та методи. Дослідження проведено на молодих (5-6 тижнів) ювенільних щурах-самцях розділених на 3 групи, що перебували в періоді росту і статевого дозрівання. Субхронічну інтоксикацію викликали щоденним уведенням у шлунок упродовж 30 діб кадмію хлориду (0,03 мг/кг). "Поліфітол-1" (ПФ-1) уводили в шлунок у дозі 2,5 мл/кг за 2 год до солі металу. За тваринами постійно наглядали, контролювали масу тіла. На 30-ту добу досліджували вміст катіонів кадмію в організмі та показники екскреторної, іоно- та кислотнорегулювальної функцій нирок. Контролем слугували ровесники за віком, інтактні тварини, що знаходилися в аналогічних умовах віварію. Результати. Встановлено, що маса тіла інтоксикованих тварин за 30 діб зросла лише на 15,9 % проти вихідного рівня, що в 3,7 раза менше, ніж у контрольних. Внаслідок введенню ПФ-1 маса тварин збільшилася на 39,4 %, що в 2,5 раза більше, ніж у токсикованих. За кадмієвої інтоксикації найчутливішими органами-мішенями, де накопичення кадмію виявилося найвищим, є нирки і печінка, вміст катіонів металу в яких зріс у 17,0 та 8,6 раза, відповідно. Під впливом ПФ-1 накопичення металу в організмі тварин зменшилося, в печінці, зокрема, в 1,8 раза, в нирках - у 1,7 раза. На тлі кадмієвої нефротоксичності лікувально-профілактичне введення ПФ-1 в 1,3 раза збільшило діурез, значно зменшилася протеїнурія, пригнічена за умов металотоксикозу клубочкова фільтрація зросла в 1,9 раза, що вдвічі зменшило рівень креатиніну в плазмі крові до рівня контрольних тварин. Активізувався транспорт іонів натрію в нефроні, проксимальна реабсорбція зросла в 2,3 раза, фільтраційна фракція - в 2,2 раза поряд зі зменшенням екскреторної фракції та кліренсу іонів натрію - в 2,6-3,0 раза, відповідно, відновився порушений тубуло-гломерулярний зворотний зв'язок. Висновки. Профілактично-лікувальне застосування фітокомпозиції ПФ-1 зменшує токсичний вплив на організм молодих СНЗ тварин кадмієвої інтоксикації (стримує гальмівний вплив кадмію хлориду на фізіологічний приріст маси тіла, зменшує накопичення катіонів кадмію в організмі). Застосування ПФ-1 відновлює швидкість клубочкової фільтрації, усуває ретенційну азотемію, активує транспорт натрію в нефроні, що сприяє його реабсорбції і зменшенню втрат організмом. Завдяки нефропротекторній дії ПФ-1 нормалізує порушені показники екскреторної, іоно- та кислотнорегулювальної функцій нирок, відновлює механізми клубочково-канальцевого, канальцево-канальцевого балансу та тубуло-гломерулярного зворотного зв'язку.
Дод.точки доступу:
Косуба, Р.Б.
Перепелиця, О.О.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)


Шифр: КУ27/2018/17/1
   Журнал

Клінічна та експериментальна патологія [Текст] : щоквартальний український науково-медичний журнал/ головний редактор В.Ф. Мислицький. - Чернівці : Буковинський державний медичний університет, Заснований у квітні 2002 року - . - ISSN 1727-4338. - Періодичність hi
2018р. Т. 17 № 1
Зміст:
Є примірники у відділах: всього 1 : ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)




    Гордієнко, В. В.
    Фітохімічна корекція накопичення важких металів за умов експериментального металотоксикозу / В. В. Гордієнко, Р. Б. Косуба, О. О. Перепелиця // Клінічна та експериментальна патологія. - 2017. - Т. 16, № 1. - С. 68-71. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-~главная:
МЕТАЛЛЫ ТЯЖЕЛЫЕ -- METALS, HEAVY (токсичность)
ФИТОХИМИКАТЫ -- PHYTOCHEMICALS
Анотація: Робота виконана на статевозрілих щурах-самцях на тлі експериментального свинцевого чи кадмієвого металотоксикозу, який створювали тривалим (30 діб) уведенням у шлунок сіль відповідного металу (свинцю ацетат, 0,3 мг/кг, кадмію хлорид, 0,03 мг/кг) з наступним визначенням вмісту катіонів цих металів в органах і тканинах організму. Встановлено, що при експериментальному свинцевому і кадмієвому металотоксикозах основними органами-мішенями депонування катіонів свинцю і кадмію є нирки і печінка. Лікувально-профілактичне введення фітокомпозиції "Поліфітол-1" на тлі експериментального металотоксикозу зменшує накопичення катіонів свинцю і кадмію в організмі тварин, особливо в органах, де їх депонування найбільше.
Дод.точки доступу:
Косуба, Р.Б.
Перепелиця, О.О.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)


Шифр: КУ27/2017/16/1
   Журнал

Клінічна та експериментальна патологія [Текст] : щоквартальний український науково-медичний журнал/ головний редактор В.Ф. Мислицький. - Чернівці : Буковинський державний медичний університет, Заснований у квітні 2002 року - . - ISSN 1727-4338. - Періодичність hi
2017р. Т. 16 № 1
Зміст:
Є примірники у відділах: всього 1 : ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)


Шифр: КУ27/2017/XVI/3
   Журнал

Клінічна та експериментальна патологія [Текст] : щоквартальний український науково-медичний журнал/ головний редактор В.Ф. Мислицький. - Чернівці : Буковинський державний медичний університет, Заснований у квітні 2002 року - . - ISSN 1727-4338. - Періодичність hi
2017р. Т. XVI № 3 ч.2
Зміст:
Є примірники у відділах: всього 1 : ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)


Шифр: КУ27/2016/XV/3
   Журнал

Клінічна та експериментальна патологія [Текст] : щоквартальний український науково-медичний журнал/ головний редактор В.Ф. Мислицький. - Чернівці : Буковинський державний медичний університет, Заснований у квітні 2002 року - . - ISSN 1727-4338. - Періодичність hi
2016р. Т. XV № 3
Зміст:
Є примірники у відділах: всього 1 : ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)




    Гордієнко, В. В.
    Зміни показників екскреторної функції нирок у щурів під впливом вінборну / В.В. Гордієнко, Р.Б. Косуба // Клініч. та експерим. патологія. - 2014. - Том13, N2. - С. 47-51

Рубрики: ПОЧКИ--KIDNEY

   ЖИВОТНЫЕ--ANIMALS


Дод.точки доступу:
Косуба, Р.Б.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)


Шифр: КУ27/2014/13/2
   Журнал

Клінічна та експериментальна патологія [Текст] : щоквартальний український науково-медичний журнал/ головний редактор В.Ф. Мислицький. - Чернівці : Буковинський державний медичний університет, Заснований у квітні 2002 року - . - ISSN 1727-4338. - Періодичність hi
2014р. Т. 13 № 2
Зміст:
Є примірники у відділах: всього 1 : ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)