Гастроінтестинальна стромальна пухлина шлунку з дефіцитом сукцинатдегідрогенази B: клінічний випадок / Г. О. Іванова [и др.] // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. : науково-практичний журнал. - 2024. - Т. 24, № 2. - С. 207-212 . - ISSN 2077-1096 MeSH-~главная: ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНОГО ТРАКТА НОВООБРАЗОВАНИЯ -- GASTROINTESTINAL NEOPLASMS (хирургия) СУКЦИНАТДЕГИДРОГЕНАЗА -- SUCCINATE DEHYDROGENASE ИММУНОГИСТОХИМИЯ -- IMMUNOHISTOCHEMISTRY (использование) Анотація: Гастроінтестинальна стромальна пухлина шлунково-кишкового тракту – мезенхімальна пухлина шлунково-кишкового тракту, яка являє собою гетерогенну групу c-Kit позитивних мезенхімальних (стромальних чи сполучнотканинних) пухлин. Основна роль в їх розвитку є мутація протоонкогена c-Kit з послідуючими структурними змінами трансмембранного тирозинкіназного рецептора ІІІ типу (Kit), який відповідає за мітотичну активність та диференціювання клітин. Активація Kit-рецептора клітин пухлини визначається експресією імуногістохімічного маркеру CD 117 (протеїн тирозинкіназного рецептору). 80–90% GIST являється CD 117 позитивними. Метою нашого дослідження було удосконалення діагностики та лікування гастроінтестинальних стромальних пухлин шлунково-кишкового тракту. Наведений клінічний випадок показує, що специфічних та конкретних симптомів, які притаманні гастроінтестинальній стромальній пухлині шлунково-кишкового тракту немає та тільки проведене радикальне оперативне лікування дає можливість встановити вірний діагноз. У зв’язку з розміщенням пухлини пілоричного відділу шлунку в підслизовому шарі можливості провести достовірної біопсії під час відеоезофагогастродуоденоскопії не було, так як слизова оболонка шлунку над утворенням була не змінена. Таким чином, основним методом діагностики та лікування у наведеної хворої стала операція з радикальним видаленням пухлини та проведенням патогістологічного та імуногістохімічного дослідження, яке показало наявність гастроінтестинальної стромальної пухлини шлунку з дефіцитом сукцинатдегідрогенази В. 80% випадків виникнення GIST основним пусковим механізмом є дефіцит сукцинатдегідрогенази. Дефіцит сукцинатдегідрогенази призводить до порушення циклу Кребса, внаслідок чого накопичується надлишок сукцинату – онкометаболіта, який активує канцерогенез. Це пухлини з специфічним клінічним перебігом, прогнозом та чутливістю до таргетної терапії. Причинами дефіциту сукцинатдегідрогенази є як мутації, так й епігеномні порушення. І мутації генів, і епігеномні порушення будь-якої із субодиниць сукуцинатдегідрогенази завжди проявляються втратою експресії саме субодиниці В. Перейти к внешнему ресурсу Текст Дод.точки доступу: Іванова, Г. О. Дудченко, М. О. Кравців, М. І. Іващенко, Д. М. Городова-Андрєєва, Т. В. Шевчук, М. П. Прихідько, Р. А. Примірників всього: 1 ЧЗ (1) Вільні: ЧЗ (1) |
Шифр: АУ20/2024/24/2 Журнал 2024р. Т. 24 № 2  Є примірники у відділах: всього 1 : ЧЗ (1) Вільні: ЧЗ (1) |
Роль виробничої лікарської практики у системі підготовки студентів-медиків / Т. В. Городова-Андрєєва [и др.] // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. : науково-практичний журнал. - 2023. - Т. 23, № 2 ч.2. - С. 67-71 . - ISSN 2077-1096 MeSH-~главная: ГРУППОВАЯ ПРАКТИКА -- GROUP PRACTICE СТУДЕНТЫ МЕДИЦИНСКИХ УЧЕБНЫХ ЗАВЕДЕНИЙ -- STUDENTS, HEALTH OCCUPATIONS Анотація: З підготовкою медичних фахівців повинно йти практичне навчання з участю пацієнтів та використання новітніх методик для формування клінічного мислення та деонтологічних засад. Потрібно поглиблювати навички студентів в різних спеціалізованих відділеннях, що забезпечить якість освіти та розвиток системи охорони здоров'я в цілому. Однією з проблем є недостатня кількість практики та можливостей для самостійної роботи в реальних умовах, що погіршує якість підготовки майбутніх медиків та ускладнює їх адаптацію до професійної діяльності. Метою виробничої лікарської практики є розвиток професійних умінь та компетентностей студентів, зокрема збір та аналіз медичної інформації, визначення необхідних лабораторних та інструментальних досліджень і оцінювання їх результатів. Студенти навчаються практичним навичкам, включаючи встановлення діагнозів, проведення профілактики та лікування, роботу з медичною документацією та оцінювання впливу детермінант на стан здоров’я. Важливою є участь у санітарно-гігієнічних та профілактичних заходах з урахуванням соціальних та етичних аспектів. Здобувачі медичної освіти проходять виробничі практики у стаціонарах та поліклініках з різних напрямків медицини. У стаціонарах акушерства вони навчаються проводити фізіологічну вагітність та пологи, а в педіатричних закладах - оцінювати розвиток дитини та проводити профілактичні щеплення. Особлива увага приділена екстреній медичній допомозі в умовах надзвичайних ситуацій та бойових дій. Сучасні цифрові технології та програми дозволяють ефективніше засвоювати матеріал, включаючи електронні підручники, відеоуроки та онлайн-курси. Важливою є здатність до роботи в команді та лідерства, а також володіння державною та англійською мовами. Практика допомагає уникнути професійних помилок та забезпечити якісну медичну допомогу пацієнтам. Перейти к внешнему ресурсу Текст Дод.точки доступу: Городова-Андрєєва, Т. В. Ляховський, В. І. Нємченко, І. І. Лисенко, Р. Б. Краснов, О. Г. Сидоренко, А. В. Примірників всього: 1 ЧЗ (1) Вільні: ЧЗ (1) |
Шифр: АУ20/2023/23/2 ч.2 Журнал 2023р. Т. 23 № 2 ч.2 Є примірники у відділах: всього 1 : ЧЗ (1) Вільні: ЧЗ (1) |
Шифр: КУ5/2021/88/9/10 Журнал 2021р. Т. 88 № 9/10 Є примірники у відділах: ЧЗ (18.07.2022р. Прим. 9/10 - ) (вільний) |
Педагогічна творчість викладача в умовах інноваційного розвитку сучасної освіти / І. І. Нємченко [и др.] // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. : науково-практичний журнал. - 2023. - Т. 23, № 1. - С. 144-146 . - ISSN 2077-1096 MeSH-~главная: ПРОФЕССИОНАЛЬНАЯ КОМПЕТЕНТНОСТЬ -- PROFESSIONAL COMPETENCE ОБРАЗОВАНИЕ МЕДИЦИНСКОЕ -- EDUCATION, MEDICAL ПРЕПОДАВАТЕЛЬСКИЙ СОСТАВ МЕДИЦИНСКИХ УЧЕБНЫХ УЧРЕЖДЕНИЙ -- FACULTY, MEDICAL ОБРАЗОВАНИЯ ТЕХНОЛОГИЯ -- EDUCATIONAL TECHNOLOGY ИННОВАЦИЙ РАСПРОСТРАНЕНИЕ -- DIFFUSION OF INNOVATION Анотація: Сьогодні творча діяльність викладача стає основним напрямом реалізації модернізаційних реформ в освіті і одним із суттєвих напрямів переходу до моделі інноваційного розвитку. Використання сучасних інформаційних технологій якісно впливає на професійну діяльність викладача, в результаті чого він виступає в ролі інтелектуала, організатора навчального процесу та транслятором необхідних знань, умінь і навичок. Впровадження в навчальний процес сучасних педагогічних технологій, потребує від викладача серйозної підготовки та впевненого володіння матеріалом, чіткого розуміння того, яким чином виконувати дане завдання, спонукає його проявляти творчу ініціативу створюючи основу для повноцінного розвитку творчої особистості, сприяючи тим самим в набутті передового педагогічного досвіду для якісної підготовки студентів до майбутньої професійної діяльностіє. Дод.точки доступу: Нємченко, І.І. Ляховський, В.І. Лисенко, Р.Б. Люлька, О. М. Краснов, О. Г. Рябушко, Р. М. Городова-Андрєєва, Т. В. Сидоренко, А. В. Примірників всього: 1 ЧЗ (1) Вільні: ЧЗ (1) |
Особливості дистанційного навчання у закладах вищої медичної освіти / В. І. Ляховський [и др.] // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. : науково-практичний журнал. - 2023. - Т. 23, № 1. - С. 129-132 . - ISSN 2077-1096 MeSH-~главная: ОБРАЗОВАНИЕ МЕДИЦИНСКОЕ -- EDUCATION, MEDICAL ОБРАЗОВАНИЕ ДИСТАНЦИОННОЕ -- EDUCATION, DISTANCE КОМПЬЮТЕРНАЯ ГРАМОТНОСТЬ -- COMPUTER LITERACY Анотація: У даній статті розглянуті питання особливостей проведення дистанційного навчання здобувачів вищої освіти під час пандемії COVID-19 та воєнного стану. Перед навчальними закладами стоїть задача освоїти і застосовувати нові способи активного введення інформаційно-освітньої діяльності за своєю педагогічною спрямованістю із застосуванням сучасних відповідних професійних електронних ресурсів, що дозволить значно покращити результати дистанційного навчання серед здобувачів медичної освіти по засвоєнню теоретичних знань і практичних навиків. Також виявлені і проаналізовані позитивні та негативні моменти дистанційного навчання у закладах вищої медичної освіти. Вказано, що проведення повноцінного дистанційного навчання вимагає від закладу вищої освіти великих витрат. Навчальний процес необхідно оснастити спеціальною автоматизованою апаратурою, створити та закупити відповідні електронні програми та комп’ютерні і технічні пристрої. Особливе місце відводиться наявності підготовленого викладацького складу, який би володів сучасними методами проведення дистанційного навчання. Здобуття медичної освіти, з часом, все більше доповнюватиметься комп’ютерами з комбінаціями мультимедійних елементів і новими стратегіями використання технологій для навчання, а також забезпечення навчального процесу симуляторами з унікальними смарт-технологіями, які допомагатимуть здобувачам вищої ме-дичної освіти отримувати необхідні практичні навички. У недалекому майбутньому у навчальний процес закладів вищої медичної освіти будуть впроваджені системи штучного інтелекту, технологій доповненої та віртуальної реальностей, що зробить значний прорив і у забезпечені якісного дистанційного навчання. Дод.точки доступу: Ляховський, В.І. Нємченко, І.І. Лисенко, Р.Б. Краснов, О. Г. Люлька, О. М. Ляховська, А. В. Городова-Андрєєва, Т. В. Примірників всього: 1 ЧЗ (1) Вільні: ЧЗ (1) |
Шифр: АУ20/2023/23/1 Журнал 2023р. Т. 23 № 1 Є примірники у відділах: всього 1 : ЧЗ (1) Вільні: ЧЗ (1) |
Городова-Андрєєва, Т. В. Роль С-реактивного білка у прогнозах ефективності лікування гнійних ран м’яких тканин / Т. В. Городова-Андрєєва, В. І. Ляховський, А. В. Сидоренко // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. : науково-практичний журнал. - 2022. - Т. 22, № 3/4. - С. 38-41 . - ISSN 2077-1096 MeSH-~главная: C-РЕАКТИВНЫЙ БЕЛОК -- C-REACTIVE PROTEIN РАНЕВАЯ ИНФЕКЦИЯ -- WOUND INFECTION Анотація: Останнім часом найбільший інтерес спеціалістів викликає метод лікування гнійних ран м’яких тканин за допомогою негативного тиску. Серед великої кількості біохімічних показників динаміка вмісту С реактивного білка вивчена недостатньо, невідома кореляція вмісту С реактивного білка при використанні фізичних методів лікування гнійних ран. Метою дослідження було вивчити зміни показників С реактивного білка у сироватці крові пацієнтів з гнійними ранами м’яких тканин різної локалізації при лікуванні їх з використанням вакуумної терапії. Матеріали і методи дослідження. У ретроспективному дослідженні прийняли участь 89 пацієнтів із гнійними ранами м’яких тканин різної локалізації. Для вирішення поставленої цілі пацієнти були розділені на дві групи, до першої із них ввійшли хворі, яким на фоні загальноприйнятого лікування проводилась вакуумна терапія з інстиляціями L аргініну (n=44), а до другої – пацієнти, яким проводилась типова вакуум-терапія (n=45). У пацієнтів обох досліджуваних груп проводився забір крові для визначення вмісту С реактивного білка до оперативного втручання та через 5 і 9 діб після початку лікування. Результати дослідження. На першому етапі дослідження показники С реактивного білка в сироватці крові у всіх пацієнтів у середньому становили 90,4±4,73 мг/л, а на другому етапі, тобто через 5 діб після застосування першого курсу вакуумної терапії спостерігалось незначне зменшення показників С реактивного білка, які у середньому дорівнювали 61,9±3,98 мг/л (р0,05). На 3 етапі (після другого курсу вакуумної терапії – через 9 діб лікування) рівень С реактивного білка знизився в порівнянні з першим і другим етапами і у середньому становив– 32,91±3,28 мг/л (р=0,01). У першій групі пацієнтів рівень С реактивного білка у середньому на першому етапі дорівнював 90,14±4,22 мг/л, а в другій групі – 95,66±5,03 мг/л (р0,05). Вміст С реактивного білка на 2 етапі у хворих першої групи у середньому становив 39,85±4,81 мг/л та 84,13±4,58 мг/л – у пацієнтів другої групи (р0,05). На 3 етапі лікування рівень С реактивного білка у середньому дорівнював: 12,61±3,27 мг/л у осіб першої та 53,22±3,49 мг/л – у хворих другої групи (р0,05). Висновки. Контроль вмісту рівня С реактивного білка в сироватці крові є одним із об’єктивних лабораторних критеріїв оцінки ефективності лікування пацієнтів з гнійними ранами м’яких тканин різної локалізації при використанні вакуумної терапії. Перейти к внешнему ресурсу Текст Дод.точки доступу: Ляховський, В.І. Сидоренко, А.В. Примірників всього: 1 ЧЗ (1) Вільні: ЧЗ (1) |
Шифр: АУ20/2022/22/3/4 Журнал 2022р. Т. 22 № 3/4 Перейти к внешнему ресурсу Текст Є примірники у відділах: всього 1 : ЧЗ (1) Вільні: ЧЗ (1) |
Особливості клінічного перебігу, діагностики і лікування грижі Літтре / В. І. Ляховський [и др.] // Проблеми екології та медицини : науково-практичний журнал. - 2022. - Т. 26, № 3/4. - С. 40-44 MeSH-~главная: ГРЫЖА БРЮШНОЙ СТЕНКИ -- HERNIA, ABDOMINAL (терапия, хирургия) МЕККЕЛЕВ ДИВЕРТИКУЛ -- MECKEL DIVERTICULUM ГРЫЖА ПАХОВАЯ -- HERNIA, INGUINAL (терапия, хирургия) Анотація: Серед ускладнень дивертикулу Меккеля, які рідко зустрічаються необхідно відмітити грижу Літтре –защемлення у зовнішній черевній грижі та знаходження його у грижовому мішку. Дивертикул Меккеля є випинанням стінки клубової кишки, який утворюється внаслідок неповної облітерації жовчної протоки, що бере участь в живленні ембріону. Найчастіше відбувається в пахвинних і стегнових грижах. Ця патологія рідко зустрічається у практиці, тому наводимо особливості перебігу, діагностики та лікування пацієнта з грижою Літтре. Мета роботи: описати особливості клінічного перебігу грижі Літтре у хворого та звернути увагу на існування такого захворювання. Клінічний випадок. Хворий В., 1960 року народження надійшов до хірургічного відділення у терміновому порядку 19 січня 2022 року з діагнозом «Защемлення лівостороньої пахової грижі». При надходженні мав скарги на різку біль в ділянці випинання лівої пахової області. Із анамнезу – захворів гостро близько двох годин тому, випинання у лівій паховій ділянці відмічає протягом 20 років. У відділенні обстежений. У терміновому порядку оперований під спинномозковою анестезією. Виконане втручання – резекція дивертикулу Меккеля з аллогерніопластикою за Ліхтенштейном зліва. Післяопераційний діагноз: защемлена лівостороння пахова грижа із защемленням дивертикула Меккеля тонкої кишки (грижа Літтре). Перебіг післяопераційного періоду без особливостей. Виписаний із стаціонару на 7 добу у задовільному стані. На момент виписки післяопераційна рана загоїлася первинним натягом. Хворий оглянутий через 2 місяці – скарги на незначні болі в ділянці післяопераційної рани при виконанні фізичного навантаження. Післяопераційний рубець знаходиться у задовільному стані. Висновок: грижа Літтре є рідкісним хірургічним захворюванням та підлягає терміновому оперативному лікуванню. При цьому об’єм оперативного лікування вирішується під час операції і оцінки стану кишки та дивертикулу. Перейти к внешнему ресурсу Текст Дод.точки доступу: Ляховський, В. І. Дудченко, М. О. Городова-Андрєєва, Т. В. Сидоренко, А. В. Савчук, П. В. Примірників всього: 1 ЧЗ (1) Вільні: ЧЗ (1) |
Шифр: ПУ16/2022/26/3/4 Журнал 2022р. Т. 26 № 3/4 Є примірники у відділах: всього 1 : ЧЗ (1) Вільні: ЧЗ (1) |
Городова-Андрєєва, Т. В. Вплив вакуумінстиляцій з внутрішньовенним введенням донаторів оксиду азоту на загоєння гнійних ран м’яких тканин / Т. В. Городова-Андрєєва, В. І. Ляховський, А. В. Сидоренко // Світ медицини та біології = World of Medicine and Biology : науковий, медичний, екологічний журнал. - 2022. - № 2. - С. 43-47 . - ISSN 2079-8334 MeSH-~главная: МЯГКИХ ТКАНЕЙ ПОВРЕЖДЕНИЯ -- SOFT TISSUE INJURIES МЯГКИХ ТКАНЕЙ ИНФЕКЦИИ -- SOFT TISSUE INFECTIONS ВАКУУМ-ТЕРАПИЯ -- NEGATIVE-PRESSURE WOUND THERAPY (использование) АЗОТА ОКСИДЫ -- NITROGEN OXIDES (диагностическое применение) Анотація: Вивчена ефективність вакуумної терапії інстиляціями L-аргініну в поєднанні з його внутрішньовенним вливанням. Отримано результати у 89 пацієнтів, які проходили лікування з приводу гнійно-некротичних захворювань м’яких тканин. Хворих екстрено прооперували. Основна група 44 пацієнти, які отримували таку ж терапію та внутрішньовенно вводили 100 мл розчину аргініну гідрохлориду щодня. 2 3 курси вакуум-терапії по 3 дні кожен. В основній групі ознаки інтоксикації та температура тіла нормалізувалися в середньому на 3,1 доби. Нормалізація рівня лейкоцитів спостерігалася через 5,4 доби. pH-метрією з поверхні рани було виявлено, що достовірні зміни середнього pH у пацієнтів основної групи спостерігалися протягом 7 10 днів початку фази регенерації. Терапія в основній групі в порівнянні з типовим місцевим лікуванням забезпечувала прискорене очищення рани, зменшення мікробного забруднення та швидший перехід гнійно-некротичної фази в регенеративну. Перейти к внешнему ресурсу Текст Дод.точки доступу: Ляховський, В. І. Сидоренко, А. В. Примірників всього: 1 ЧЗ (1) Вільні: ЧЗ (1) |
Шифр: СУ33/2022/2 Журнал 2022р. № 2 Є примірники у відділах: всього 1 : ЧЗ (1) Вільні: ЧЗ (1) |
Городова-Андрєєва, Т. В. Застосування розчину донатору оксиду азоту при проведенні вакуум-терапії у лікуванні гнійних ран м’яких тканин / Т. В. Городова-Андрєєва, В. І. Ляховський, А. В. Сидоренко // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. : науково-практичний журнал. - 2022. - Т. 22, № 1. - С. 211-214 . - ISSN 2077-1096 MeSH-~главная: РАНЫ, ХИРУРГИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА -- DEBRIDEMENT ВАКУУМ-ТЕРАПИЯ -- NEGATIVE-PRESSURE WOUND THERAPY АЗОТА ОКСИДЫ -- NITROGEN OXIDES Анотація: Останніми роками зростає частота гнійно-септичних захворювань м’яких тканин. З метою поліпшення результатів хірургічного лікування гнійних процесів м’яких тканин розроблено метод використання вакуумної терапії із інстиляціями донатору оксиду азоту – L-аргініном. Метод доповнює комплексне хірургічне лікування і дозволяє прискорити очищення ран, зменшує мікробну контамінацію, призводить до швидкого зменшення площі ранової поверхні, стимулює розвиток грануляційної тканини та прискорює процеси епітелізації. Наведений клінічний випадок успішного застосування вакуумної терапії з інстиляційним введенням розчину донатору оксиду азоту (L-аргініну) у хворої після розкриття флегмони правого стегна. Хворій проведений курс вакуум-інстиляційної терапії, який складався із триразової заміни губки та трубок після їх застосування протягом трьох діб. Після проведення курсу місцевої інстиляційної вакуум-терапії стан хворої значно покращився. Починаючи з 3 доби, відмічалось зниження кількості лейкоцитів та швидкості осідання еритроцитів в загальному аналізі периферійної крові і відповідно знижувалися показники лейкоцитарного індексу інтоксикації, а на 4 добу вже не спостерігалося гіперемії та набряку. При розкритті гнійника з рани висіяний St. aureus, а під час проведення вакуум-інстиляційної терапії розчином донатору оксиду азоту мікробної деконтамінації за результатами проміжних посівів не спостерігалось. Рана повністю очистилася, заповнилася блідо-рожевими грануляціями, що дозволило на 10 добу накласти на рану вторинні шви, які були зняті на 7 добу в поліклініці після повного загоєння рани. Перейти к внешнему ресурсу Текст Дод.точки доступу: Ляховський, В. І. Сидоренко, А. В. Примірників всього: 1 ЧЗ (1) Вільні: ЧЗ (1) |
Сучасні принципи місцевого лікування гнійних ран / І. І. Нємченко [и др.] // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. : науково-практичний журнал. - 2022. - Т. 22, № 1. - С. 188-195 . - ISSN 2077-1096 MeSH-~главная: РАНЕВАЯ ИНФЕКЦИЯ -- WOUND INFECTION (лекарственная терапия, осложнения, профилактика и контроль, реабилитация) Анотація: Хірургічна інфекція в сучасних умовах є однією із найбільш складних, трудних і актуальних проблем медицини, які набувають соціально-екологічного значення в масштабах держави. Збільшення числа гнійно-некротичних уражень, післяопераційних гнійних ускладнень, випадків генералізації інфекції та різноманітних токсикоалергічних реакцій значно ускладнює розвиток хірургії. Вагоме місце у загальній структурі хворих загально хірургічних стаціонарів складають пацієнти з гнійно запальними процесами м’яких тканин частота яких сягає 35 – 40%. Результати лікування хворих гнійною хірургічною інфекцією залишаються незадовільними. На фоні зниження загальної реактивності організму частота гнійних ускладнень після оперативних втручань зростає Гнійно – запальні процеси клінічно проходять гостро і нерідко ведуть до генералізації інфекції, розвиту сепсису і навіть загибелі хворих. Так в загальній структурі летальності в хірургічних стаціонарах кількість смертних випадків у зв’язку з гострою хірургічною інфекцією становить від 40 до 60%. Останнім часом все частіше спостерігається перехід гострих гнійних процессів в хронічні, що суттєво подовжує сроки лікування хворих з даною патологією. Тривале стаціонарне лікування, недостатня ефективність існуючих методів лікування, значні економічні збитки на реабілітацію та відновлення їх працездатності, свідчить про невирішеність проблеми лікування гнійної інфекції в хірургії. Проведений аналіз літературних джерел показав що безсумнівно невід’ємною складовою у лікуванні гнійних осередків залишається його розкриття та хірургічна обробка. Крім того незважаючи на активне впровадження нових методів і способів лікування хворих з гнійними ранами, важливим залишається лікування «під пов’язкою»., тому правильний підбір і впровадження в лікувальний процес сучасних ранових пов’язок різноманітних за хімічною основою і лікарськими препаратами з певним механізмом дії є одним із самих перспективних методів місцевого лікування гнійних ран що дає змогу суттєво підвищити ефективність лікування хворих з даною патологією. Перейти к внешнему ресурсу Текст Дод.точки доступу: Нємченко, І. І. Ляховський, В. І. Лисенко, Р. Б. Люлька, О. М. Краснов, О. Г. Рябушко, Р. М. Кизименко, О. О. Городова-Андрєєва, Т. В. Сидоренко, А. В. Примірників всього: 1 ЧЗ (1) Вільні: ЧЗ (1) |
Шифр: АУ20/2022/22/1 Журнал 2022р. Т. 22 № 1 Є примірники у відділах: всього 1 : ЧЗ (1) Вільні: ЧЗ (1) |
Застосування антисептичних препаратів в комплексному лікуванні трофічних виразок нижніх кінцівок венозної етіології / І. І. Нємченко [и др.] // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. : науково-практичний журнал. - 2021. - Т. 21, № 3. - С. 87-92. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2077-1096 MeSH-~главная: АНТИБАКТЕРИАЛЬНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-BACTERIAL AGENTS ТРОМБОЗ ВЕНОЗНЫЙ -- VENOUS THROMBOSIS КОНЕЧНОСТИ НИЖНЕЙ ЯЗВА -- LEG ULCER Кл.слова (ненормовані): БЕТАДИН -- КУРИОЗИН Анотація: За останні десятиліття, незважаючи на розвиток і досягнення сучасної медицини, відмічається тенденція до збільшення хворих з трофічними виразками. Так, в усьому світі від 600 тисяч до 2 мі-льйонів людей страждають на хронічні трофічні виразки. Найбільш частою причиною виникнення трофічних виразок нижніх кінцівок є венозна патологія. Враховуючи значну розповсюдженість трофічних виразок, які представляють загрозу багатьом аспектам якості життєдіяльності пацієнтів, тривалий перебіг, недостатню ефективність існуючих консервативних методів лікування, відсутність тенденції до зниження захворюваності, довготривале лікування, яке у більшості пацієнтів триває 2 – 3 місяці, а у деяких хворих трофічні виразки не загоюються роками, схильність до частих рецидивів, які сягають 60 – 70 %, значні економічні збитки в результаті стійкої втрати працездатності та інвалідизації пацієнтів, яка у хворих з трофічними виразками нижніх кінцівок коливається в межах від 10 до 67%, а також значні витрати на велику кількість медикаментозних препаратів, робить проблему лікування трофічних виразок не тільки медичною, а й соціально –економічною. Тому пошук нових методів місцевого лікування, які дали б змогу покращити результати лікування трофічних виразок венозної етіології, залишається однією із важливих і актуальних проблем сучасної медицини. У статті наведені результати клінічного обстеження і лікування 47 хворих з трофічними виразками венозної етіології, які знаходились на лікуванні в хірургічному відділенні No1 2-ї міської клінічної лікарні м. Полтави, в комплексному лікуванні яких місцево застосовували антисептичні препарати. Досліджувались показники клінічного перебігу ранового процесу та мікробіологічного забруднення ран. За результатами клініко-лабораторних досліджень встановлено, що місцеве застосування антисептичних препаратів під час комплексного лікування хворих з трофічними виразками нижніх кінцівок венозної етіології прискорює загоєння трофічних виразок, і тим самим дає можливість суттєво скоротити термін лікування і перебування хворих в стаціонарі. Перейти к внешнему ресурсу Текст Дод.точки доступу: Нємченко, І. І. Ляховський, В. І. Люлька, О. М. Лисенко, Р. Б. Рябушко, Р. М. Краснов, О. Г. Сидоренко, А. В. Городова-Андрєєва, Т. В. Кизименко, О. О. Примірників всього: 1 ЧЗ (1) Вільні: ЧЗ (1) |
Шифр: АУ20/2021/21/3 Журнал 2021р. Т. 21 № 3 Є примірники у відділах: всього 1 : ЧЗ (1) Вільні: ЧЗ (1) |