Витвицький, І. З. Особливості діагностики карциноїдних пухлин легень / І. З. Витвицький, В. Г. Гетьман // Шпит. хірургія. - 2022. - N 1. - С. 50-55 MeSH-~главная: ЛЕГКИХ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- LUNG NEOPLASMS (диагностика) ТОМОГРАФИЯ РЕНТГЕНОВСКАЯ КОМПЬЮТЕРНАЯ -- TOMOGRAPHY, X-RAY COMPUTED (использование) Анотація: Мета роботи: визначити особливості доопераційної діагностики карциноїдних пухлин легень. Діагноз типовий карциноїд встановлено 110 пацієнтам, атиповий карциноїд – 16 пацієнтам. Центральну клініко-анатомічна форму діагностовано в 101 пацієнта, периферичну – у 25 пацієнтів. Тривалість захворювання коливалась від 1 місяця до 19 років. Основними клінічними проявами були кашель, задишка, кровохаркання, підвищення температури тіла. У більшості пацієнтів переважав ендобронхіальний або перибронхіальний ріст пухлини, у 63 та 22 випадках, відповідно, що супроводжувалося ознаками порушення бронхіальної прохідності, у 17 пацієнтів виявлено внутрішньолегеневу округлу або овоїдну пухлину з чіткими контурами, в 6 пацієнтів контури були нечіткі або тяжисті. Ендоскопічна картина неспецифічна. Доопераційну морфологічну верифікацію пухлин із використанням трансбронхіальної біопсії отримана в 60 пацієнтів, а з використанням трансторакальної біопсії під КТ-контролем – у 13 випадках. Ускладнень після трансбронхіальної біопсії не діагностували, після трансторакальної біопсії – в 1 пацієнта спостерігали пристінковий пневмоторакс. Цель работы : определить особенности дооперационной диагностики карциноидных опухолей легких. Диагноз типичный карциноид установлен 110 пациентам, атипичный карциноид - 16 пациентам. Центральную клинико-анатомическую форму диагностировано у 101 пациента, периферическую - в 25 пациентов. Длительность заболевания колебалась от 1 месяца до 19 лет. Основными клиническими проявлениями были кашель, одышка, кровохарканье, повышение температуры тела. У большинства пациентов преобладал эндобронхиальный или перибронхиальний рост опухоли, в 63 и 22 случаях, соответственно, что сопровождалось признаками нарушения бронхиальной проходности, у 17 пациентов выявлена внутрилегочная округлая или овоидная опухоль с четкими контурами, у 6 пациентов контуры были нечетки или тяжистые. Эндоскопическая картина неспецифическая. Дооперационную морфологическую верификацию опухолей с использованием трансбронхиальной биопсии получена у 60 пациентов, а с использованием трансторакальной биопсии под КТ-контролем - в 13 случаях. Осложнений потом трансбронхиальной биопсии не диагностировали, после трансторакальной биопсии - у 1 пациента наблюдали пристенковый пневмоторакс. Дод.точки доступу: Гетьман, В. Г. Примірників всього: 1 ЧЗ (1) Вільні: ЧЗ (1) |
Шифр: ШУ1/2022/1 Журнал 2022р. № 1  Є примірники у відділах: ЧЗ (18.07.2022р. Прим. 1 - ) (вільний) |
Шифр: КУ5/2020/87/11/12 Журнал 2020р. Т. 87 № 11/12 Є примірники у відділах: всього 1 : ЧЗ (1) Вільні: ЧЗ (1) |
Особливості та ефективність застосування електрозварювання живих тканин у виконанні хірургічного втручання та досягненні локального контролю при лікуванні місцево поширеного раку ободової кишки / С. С. Подпрятов [и др.] // Шпитальна хірургія = Hospital Surgery = Госпитальная хирургия : журнал імені Л.Я. Ковальчука: український науково-практичний ж-л. - 2018. - № 4. - С. 69-73 : цв. ил. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1681-2778 MeSH-~главная: ЭЛЕКТРИЧЕСТВО -- ELECTRICITY ОБОДОЧНОЙ КИШКИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- COLONIC NEOPLASMS (хирургия) Анотація: Мета роботи: визначити особливості та ефективність застосування технології електрозварювання живих тканин у виконанні хірургічного втручання та досягненні локального контролю при лікуванні поширеного раку ободової кишки. Матеріали і методи. У 57 хворих здійснювали електрозварну мобілізацію та/або накладання анастомозу під час операційних втручань, радикальних або паліативних. Критеріями включення були аденокарцинома, T3-4, N+, абсцедування. Використовували джерела електрозварювальних імпульсів ЕК-300М1 та “Патонмед” ЕКВЗ-300 (Україна), укомплектовані інструментами. Досліджували особливості лінії резекції, загоєння і функцію анастомозу, та спостерігали появу локального рецидиву пухлини до 10 років після втручання. Результати досліджень та їх обговорення. Електрозварний кишковий анастомоз накладали багатоточковим (7) та одномоментним (8) методами, шовний (42) – поодинокими стібками. Електрозварна мобілізація відбувалась вздовж вузької лінії проходження струму, у визначених межах не уражених пухлиною тканин, незалежно від їх щільності та запальних змін на тлі забезпечення гемостазу. Відбувалось ущільнення лімфатичних вузлів та одночасне перекриття лімфатичних судин. Орієнтування хірургом електрозварного струму полегшувало футлярну мобілізацію. Одночасно з розділенням, вздовж розділених країв тканини утворювалась коагуляційна псевдокапсула. Без порушення цілісності стінок гнійника вдавалось мобілізувати пухлину та інфіковані тканини в разі розпаду. Забезпечувалось виявлення та скелетизація магістральних живлячих судин для їх центрального перекриття, яке здійснювали без накладання лігатури. Особливості електрозварювання зумовлювали незначну вираженість ексудації по дренажах, що надавало можливість надійного контролю герметичності анастомозу. Неспроможність електрозварного анастомозу не спостерігали, шовного виявили у 2 хворих (4,8 %) – ІІІ ступеня, у 6 хворих (14,3 %) І–ІІ ступеня. Спостережено у віддаленому періоді з електрозварним анастомозом протягом 2 років – 12 хворих, 3 років – 8, 5 років – 3, 10 років – 1. З шовним анастомозом протягом 2 років спостережено 34 хворих, 3 років – 20, 5 років – 9, 10 років - 3. За даними ендоскопічного та рентгенологічного дослідження лінію електрозварного з’єднання кишки було складно ідентифікувати, а з лінії шовного до 6 місяців спостерігали міграцію ниток. У жодного зі спостережених хворих обох груп не виявили клінічних, ендоскопічних чи томографічних ознак місцевого рецидиву пухлини: зовнішньої деформації анастомозу або нового росту пухлини в місці її видалення. Застосування електрозварювання надає можливість досягти видалення пухлини в межах R0, в обсязі D2 та СМЕ. Коагуляція капсули лімфатичних вузлів та їх судин сприяє абластичності лімфаденектомії. Коагуляційна псевдокапсула може забезпечити зменшення кількості післяопераційних ускладнень навіть у разі видалення абсцесу або неспроможності швів анастомозу, що може бути важливою передумовою виживання. Властивості електрозварного перекриття судин сприяють запобіганню вторинній кровотечі в такій ситуації. Перейти к внешнему ресурсу Текст Дод.точки доступу: Подпрятов, С. С. Подпрятов, С. Є. Гичка, С. Г. Маринський, Г. С. Гетьман, В. Г. Макаров, А. В. Чернець, О. В. Ткаченко, В. А. Дубко, А. Г. Корчак, В. П. Примірників всього: 1 ЧЗ (1) Вільні: ЧЗ (1) |
Особливості перебігу загоєння та відновлення пропульсії в ранньому періоді після створення електрозварного міжкишкового анастомозу / С. С. Подпрятов [та ін.] // Харківська хірургічна школа. - 2018. - N 1. - С. 22-26 MeSH-~главная: АНАСТОМОЗ ХИРУРГИЧЕСКИЙ -- ANASTOMOSIS, SURGICAL (методы) ЭЛЕКТРОХИРУРГИЯ -- ELECTROSURGERY (методы) ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD РЕГЕНЕРАЦИЯ -- REGENERATION ЖЕЛУДКА ОПОРОЖНЕНИЕ -- GASTRIC EMPTYING (физиология) ЭКСПЕРИМЕНТЫ НА ЖИВОТНЫХ -- ANIMAL EXPERIMENTATION Анотація: Клінічний і морфологічний процес загоєння всередині електрозварювальних кишкових анастомозів (ЕКА) був вивчений в модельному експерименті на 21 свині. 25 ЕКА і 4 скобкових КА було накладено і досліджено характеристики запалення. Адгезії фібрину навколо скобкового КА були потужними. Протягом 4 днів було збережено первісну структура ЕКА: коагульовані стислі колагенові волокна із м’язовими шарами утворювали однорідну масу, яка з’єднувала частини кишечника без ознак відторгнення, інкапсуляції та бактеріальної ферментації. Більшість ядерних і цитоплазмових структур зберігали життєздатність і вітальнї забарвлення. Швидко зростаючі волокна колагену в зоні ЕКА поширювалися в ажурно зростаючої грануляційної тканини, де спостерігалася велика кількість вже функціонуючих судин. У тварин з ЕКА перше спорожнення кишечника спостерігали через (25,4±5,1) години після операції, після скобкового ЕКА - через (47,2±8,8) години. Відсутність глибоких некротичних змін і стабільна життєздатність тканинних компонентів всередині ЕКА визначає збереження його структури в ранній період, загоєння за типом проліферативного запалення без формування будь-яких структурних або патофізіологічних перешкод для пропульсивних хвиль Дод.точки доступу: Подпрятов, С.С. Подпрятов, С.Є. Гетьман, В.Г. Марийський, Г.С. Гичка, С.Г. Петренко, О.Ф. Чернець, О.В. Ткаченко, В.А. Ткаченко, С.В. Богдан, В.Ф. Тарнавський, Д.В. Примірників всього: 1 ЕР(МдС) (1) Вільні: ЕР(МдС) (1) |
Шифр: ХУ5/2018/1 Журнал 2018р. № 1 (on-line) Полный текст/внешний ресурс (постраничный просмотр) : Текст или скачать - 5.069 Mb, Перейти к внешнему ресурсу >>>>> Є примірники у відділах: всього 1 : ЕР(МдС) (1) Вільні: ЕР(МдС) (1) |
Діагностика та хірургічне лікування вад розвитку легень / П. П. Сокур [та ін.] // Хірургія дитячого віку. - 2018. - N 4. - С. 104-106 MeSH-~главная: ЛЕГКИЕ -- LUNG (аномалии, хирургия) Дод.точки доступу: Сокур, П. П. Гетьман, В. Г. Макаров, А. В. Кравчук, Б. О. Шмирьов, О. В. Куценок, Л. Г. Максимова, В. Ю. Прунцева, Х. О. Примірників всього: 1 ЕЖ (1) Вільні: ЕЖ (1) |
Васильківський, В. В. Труднощі променевої діагностики лейоміом стравоходу / В. В. Васильківський, В. Г. Гетьман // Хірургія дитячого віку. - 2018. - N 4. - С. 37-41 MeSH-~главная: ПИЩЕВОДА НОВООБРАЗОВАНИЯ -- ESOPHAGEAL NEOPLASMS (диагностика) Дод.точки доступу: Гетьман, В. Г. Примірників всього: 1 ЕЖ (1) Вільні: ЕЖ (1) |
Шифр: ХУ9/2018/4 Журнал 2018р. № 4 (on-line) Полный текст/внешний ресурс (постраничный просмотр) : >>> или скачать - 10.201 Mb Є примірники у відділах: ЕЖ Прим. 4 (вільний) |
Антибактерійна стійкість тканинної субстанції електрозварного міжкишкового анастомозу в гноєтворному мікробному середовищі / С. С. Подпрятов [та ін.] // Клінічна та експериментальна патологія. - 2018. - Т. 17, № 2. - С. 58-62. - Бібліогр. в кінці ст. MeSH-~главная: КИШЕЧНИК -- INTESTINES (хирургия) НАГНОЕНИЕ -- SUPPURATION (лекарственная терапия) Анотація: Відзначають ріст бактерій у товщі тканин навіть неускладненого міжкишкового анастомозу (МА) [1]. Дослідження перетворень тканин у складі МА під впливом гноєтворних мікроорганізмів є важливим для планування лікувальних заходів при створенні певного типу з'єднання стінок кишки. Мета роботи - оцінити стійкість до впливу гноєтворних мікроорганізмів тканинної субстанції МА, створеного із застосуванням технології електрозварювання живих тканин. Матеріал і методи. Під час гострого експерименту на свинях створили 18 ЕМА, використовуючи джерело електрозварювальних імпульсів Патонмед-300, а також прототипи циркулярних електрозварювальних інструментів. Тканини ЕМА та інтактну стінку кишки занурювали у суспензію, що містила штами провідних складових мікрофлори, виділеної з гнійних вогнищ м'яких тканин та черевної порожнини, у відповідній концентрації: St. aureus - 108, E.coli (3 штами) - 108. Після 8 діб експозиції препарат діставали для фарбування та морфологічного дослідження під мікроскопом. Результати. Субстрат ЕМА після витримування не фрагментувався при витяганні з суспензії, але руйнувався в інструменті при тиску 0,3 Н/мм2. Структура ЕМА щільна, по краях містить зони розрихлення, щілини. Сторонніх тіл, мікроорганізмів у субстраті ЕМА не виявлено. Контуруються слабко забарвлені, з'єднані, коагуляційно змінені гладеньком'язові волокна, стиснуті поміж колагенових та еластичних волокон у суцільний конгломерат. М'язова пластинка зливається з м'язовою оболонкою стінки кишки. Натомість інтактні тканини поза ЕМА зазнали деструкції структури. Висновки. Тканинна субстанція створеного ЕМА зберігає суцільність та часткову цілісність у середовищі гноєтворних мікроорганізмів протягом 8 днів. Тканини поза ЕМА при цьому зазнають повного розпаду. Переважна частина субстрату МА, який утворюється в тканинах кишки внаслідок з'єднувального електрозварного впливу, впродовж 8 діб зберігає стійкість до лізису мікроорганізмами, виділеними з гнійних вогнищ. Дод.точки доступу: Подпрятов, С.С. Подпрятов, С.Є. Гичка, С.Г. Корбут, С.М. Гетьман, В.Г. Маринський, Г.С. Примірників всього: 1 ЧЗ (1) Вільні: ЧЗ (1) |
Васильківський, В. В. Діагностика лейоміоми стравоходу / В. В. Васильківський, В. Г. Гетьман // Клінічна хірургія. - 2018. - Том 85, N 8. - С. 26-29. - Бібліогр. наприкінці ст. MeSH-~главная: ПИЩЕВОДА НОВООБРАЗОВАНИЯ -- ESOPHAGEAL NEOPLASMS (диагностика, рентгенография, ультрасонография, хирургия) ЛЕЙОМИОМА -- LEIOMYOMA (диагностика, рентгенография, ультрасонография, хирургия) РЕНТГЕНОГРАФИЯ ТОРАКАЛЬНАЯ -- RADIOGRAPHY, THORACIC (методы) ТОМОГРАФИЯ РЕНТГЕНОВСКАЯ КОМПЬЮТЕРНАЯ -- TOMOGRAPHY, X-RAY COMPUTED (методы) ЭНДОСКОПИЯ ГАСТРОИНТЕСТИНАЛЬНАЯ -- ENDOSCOPY, GASTROINTESTINAL (методы) МАГНИТНОГО РЕЗОНАНСА ИЗОБРАЖЕНИЕ -- MAGNETIC RESONANCE IMAGING (методы) УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ ЭНДОСКОПИЧЕСКАЯ -- ENDOSONOGRAPHY (методы) Дод.точки доступу: Гетьман, В. Г. Примірників всього: 1 ЧЗ (1) Вільні: ЧЗ (1) |
Шифр: КУ5/2018/85/8 Журнал 2018р. Т. 85 № 8 Є примірники у відділах: всього 1 : ЧЗ (1) Вільні: ЧЗ (1) |
Шифр: ШУ1/2018/4 Журнал 2018р. № 4 Є примірники у відділах: всього 1 : ЧЗ (1) Вільні: ЧЗ (1) |
Діагностика та хірургічне лікування закритої торакальної травми у дітей. Оригінальні дослідження / П.П, Сокур П.П, В.Г. Гетьман, Б.О. Кравчук, Серденко Б.Б. // Архів клінічної медицини : науково-практичний ж-л. - 2014. - № 2(ч.1). - С. 115-116 Рубрики: ТОРАКАЛЬНЫЕ ТРАВМЫ ДИАГНОСТИКА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ ГРУДНАЯ КЛЕТКА ДЕТИ ТРАВМ ПОКАЗАТЕЛИ ТЯЖЕСТИ--TRAUMA SEVERITY INDICES КОСТНО-МЫШЕЧНОЙ СИСТЕМЫ ФИЗИОЛОГИЧЕСКИЕ ПРОЦЕССЫ--MUSCULOSKELETAL PHYSIOLOGICAL PROCESSES ЛЕГКИХ ПОВРЕЖДЕНИЕ--LUNG INJURY РЕБРА ПЕРЕЛОМЫ--RIB FRACTURES ДИАФРАГМА--DIAPHRAGM Кл.слова (ненормовані): ТОРАКАЛЬНАЯ ХИРУРГИЯ -- ТОРАКАЛЬНАЯ ТРАВМА ЗАКРЫТАЯ -- ТРАВМАТИЗМ ДЕТСКИЙ -- ТРАВМАТИЗМ БЫТОВОЙ -- ТРАВМАТИЗМ ДОРОЖНО-ТРАНСПОРТНЫЙ -- ТРАВМА ИЗОЛИРОВАННАЯ -- ПОЛИТРАВМА -- КОСТНО-ХРЯЩЕВЫЕ СТРУКТУРЫ ГРУДНОЙ КЛЕТКИ -- ТРАХЕО-БРОНХИАЛЬНОЕ ДЕРЕВО Дод.точки доступу: Сокур П.П, П.П, Гетьман, В.Г. Кравчук, Б.О. Примірників всього: 1 ЧЗ (1) Вільні: ЧЗ (1) |
Шифр: АУ26/2014/2 Журнал 2014р. № 2 (ч.1) Є примірники у відділах: всього 1 : ЧЗ (1) Вільні: ЧЗ (1) |
Трахеобронхіальні ушкодження при закритій торакальній травмі у дітей / П. П. Сокур [и др.] // Харківська хірургічна школа. - 2015. - N 5. - С. 125-127 Рубрики: ГРУДНОЙ КЛЕТКИ ТРАВМЫ--THORACIC INJURIES ПЕРЕЛОМЫ ЗАКРЫТЫЕ--FRACTURES, CLOSED ТРАХЕЯ--TRACHEA БРОНХИ--BRONCHI ДЕТИ--CHILD Дод.точки доступу: Сокур, П.П. Гетьман, В.Г. Кравчук, Б.О. Серденко, Б.Б. Примірників всього: 1 ЧЗ (1) Вільні: ЧЗ (1) |
Гетьман, В. Г. Спостереження ентерогенної кісти середостіння / В. Г. Гетьман, Д. В. Мясніков, І. В. Чубар // Клінічна хірургія. - 2015. - N 9. - С. 75-76 Рубрики: ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ--CASE REPORTS СРЕДОСТЕНИЯ КИСТА--MEDIASTINAL CYST Дод.точки доступу: Мясніков, Д.В. Чубар, І.В. Примірників всього: 1 ЧЗ (1) Вільні: ЧЗ (1) |
Шифр: КУ5/2015/9 Журнал 2015р. № 9 Є примірники у відділах: всього 1 : ЧЗ (1) Вільні: ЧЗ (1) |
Гетьман, В. Г. Флотація грудної стінки: еволюція поглядів / В.Г. Гетьман, О.В. Лінчевський // Шпит. хірургія. - 2013. - N3. - С. 131 Рубрики: ГРУДНОЙ КЛЕТКИ ТРАВМЫ--THORACIC INJURIES ДЫХАНИЕ--RESPIRATION Кл.слова (ненормовані): СТЕНКА ГРУДНАЯ -- БИОМЕХАНИКА -- ТОРАКОТОМИЯ Дод.точки доступу: Лінчевський, О.В. Примірників всього: 1 ЧЗ (1) Вільні: ЧЗ (1) |