Геворкян, А. Р. Организация деятельности амбулаторной урологической службы в условиях сложной эпидемиологической обстановки / А. Р. Геворкян // Врач = Vrach : ежемесячный научно-практический и публицистический журнал. - 2020. - Т. 31, № 11. - С. 29-32 . - ISSN 0236-3054 MeSH-~главная: УРОЛОГИЯ -- UROLOGY (организация и управление, тенденции) ЗДРАВООХРАНЕНИЯ СЛУЖБЫ, НАУЧНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ ОРГАНИЗАЦИИ И ДЕЯТЕЛЬНОСТИ -- HEALTH SERVICES RESEARCH (методы) АМБУЛАТОРНО-ПОЛИКЛИНИЧЕСКИЕ УЧРЕЖДЕНИЯ -- AMBULATORY CARE FACILITIES (организация и управление) ЭПИДЕМИОЛОГИЯ -- EPIDEMIOLOGY Анотація: Цель исследования. Определить векторы организации и основные направления деятельности амбулаторной урологической помощи в сложных эпидемических условиях. Материалы и методы. Для достижения поставленной цели в работе применялись общенаучные методы анализа, синтеза, обобщения, интерпретации научных данных, а также системный и структурно-функциональный подходы. Информационной базой для их формирования служили научные работы отечественных и зарубежных специалистов, а также результаты собственных социологических исследований, в ходе которых в Москве в 2020 г. изучено мнение о состоянии и проблемах в организации работы амбулаторной урологической службы. В исследовании приняли участие пациенты муниципальных (n=107) и частных (n=91) лечебных учреждений, а также врачи-урологи (n=15). Результаты. На основании анализа результатов социологического исследования установлено, что пациенты и врачи-урологи не удовлетворены существующей организацией амбулаторной урологической службы. Показано, что урологическая служба в период эпидемии должна продолжать работать и лечить с соблюдением всех норм безопасности. При этом ее полноценная деятельность во многом зависит от уровня финансирования, современного менеджмента, эффективного планирования и организации производства. Предложены направления реорганизации и усовершенствования управления амбулаторно-поликлиническими учреждениями, оказывающими урологическую помощь. Заключение. Приоритетными направлениями работы городской государственной амбулаторно-поликлинической урологической службы в сложных эпидемиологических условиях является функционирование с учетом эпидемиологической обстановки на принципах государственно-частного партнерства, что обеспечит качественную амбулаторную медицинскую помощь урологическим больным. Примірників всього: 1 ЧЗ (1) Вільні: ЧЗ (1) |
Шифр: ВР59/2020/31/11 Журнал 2020р. Т. 31 № 11  Є примірники у відділах: всього 1 : ЧЗ (1) Вільні: ЧЗ (1) |
Геворкян, А. Р. Динамика изменений морфофункционального состояния супрахиазматических ядер гипоталамуса при гипопинеализме / А. Р. Геворкян, Г. И. Губина-Вакулик // Клінічна та експериментальна патологія. - 2018. - Т. 17, № 3 (ч.2). - С. 27-34. - Библиогр. в конце ст. MeSH-~главная: ШИШКОВИДНАЯ ЖЕЛЕЗА -- PINEAL GLAND (патология) СУПРАХИАЗМАТИЧЕСКОЕ ЯДРО -- SUPRACHIASMATIC NUCLEUS (физиология) ГИПОТАЛАМУС -- HYPOTHALAMUS Анотація: Мета роботи - вивчити, яким чином зміна світлового режиму, а саме тривала світлова експозиція в нічний час доби, впливає на морфофункціональні характеристики СХЯ гіпоталамуса. Матеріали та методи. Робота виконана на 20 молодих статевозрілих кролях-самцях (вік 4-5 місяців), яких утримували в умовах цілодобового освітлення протягом 5 місяців: вдень природне світло, вночі електричне освітлення з використанням ламп розжарювання потужністю 100 Вт. Інтенсивність освітлення в клітках коливалася від 30 до 40 люкс. Контрольних тварин утримували в умовах природної зміни дня і ночі. Ділянку головного мозку, що прилягає до hiasma opticus, фіксували в 10% формаліні, мікропрепарати фарбували гематоксиліном-еозином і галоціанін-хромовими галунами за Ейнарсоном. На комп'ютерних відображеннях (Axiostar ("Zeiss", ФРН) мікропрепаратів визначали площу великих нейронів СХЯ та їх ядер. На мікропрепаратах, забарвлених за Ейнарсоном на сумарні нуклеїнові кислоти, визначали оптичну щільність ядер і цитоплазми нейронів СХЯ, а також плоїдність їх ядер. Результати. Нейрони СХЯ сформовані групами клітин неправильної форми і мають цитологічні ознаки помірної активності: деякі нейрони з еухромним ядром, але більшість з ядром середнього ступеня гетерохромності, ядерця яких видно. Цитоплазма в більшості клітин з великим вмістом РНК. Нейропіль дрібночарунковий і добре пофарбований галоціаніном, що є свідченням високого вмісту РНК в відростках нейронів. Між нейронами велика кількість гліоцитів. Через 1 місяць цілодобового освітлення нейронів СХЯ стало менше, вони набули округлу форму. Спостерігається різноманітність клітин: одні - темні з ядром, яке важко розгледіти, інші - світліші, з розширеною цитоплазмою, що, ймовірно, є наслідком збільшення площі, що займає ендоплазматичний ретикулум, в якому синтезуються, а потім виводяться до кровообігу нейропептиди. Подовження світлової експозиції до 5 місяців призвело до того, що нейрони СХЯ гіпоталамуса стають дрібнішими й темнішими, з ядром, яке майже не проглядається. Біля нейронів з'являються мікрогліальні інфільтрати. Збільшується кількість нейронів з пікнотичними ядрами. Результати цитометрії нейронів СХЯ гіпоталамуса показали, що у кролів основних груп в динаміці розвитку патологічного процесу спостерігається поступове, наростаюче у часі зменшення площі нейронів, яка через 1 місяць після початку світлової експозиції становить 78,8 % (Р 0,001), через 3 місяці 67,8 % (Р 0,001) і через 5 місяців 57,6 % (Р 0,001) від середньої площі нейронів СХЯ в групі контролю. Таким чином, наприкінці експерименту нейрони СХЯ стають майже вдвічі меншими, ніж у тварин контрольної групи. Зменшення розмірів клітин відбувається за рахунок зменшення площі і ядер, і цитоплазми. Ці дані свідчать про значне пригнічення морфофункціональної активності нейронів СХЯ. Була розрахована плоїдність (С) нейронів СХЯ. Виявилося, що C у інтактних тварин становила (8,4 ± 1,1), тобто поліплоїдія притаманна нейронам СХЯ. Через 1 місяць цілодобового освітлення цей показник становив (6,2 ± 0,5), через 3 місяці (5,2 ± 0,9), а через 5 місяців (4,0 ± 0,4). З огляду на факт зменшення кількості нейронів СХЯ протягом тривалої світлової експозиції, можна припустити, що першими гинуть найбільш морфофункціонально активні, з більш високим рівнем плоїдності. Решта нейронів мали зменшену площу власне клітини, тобто і ядра, і цитоплазми. При визначенні на мікропрепаратах, забарвлених за Ейнарсоном, ядра нейронів, що залишилися, мали зменшену оптичну щільність, особливо в кінці експерименту тобто, очевидно, в них формувалася підвищена еухромность для компенсаторного підвищення морфофункціональної активності. Виявлення зменшеної оптичної щільності цитоплазми нейронів СХЯ, що залишилися, може бути пояснено тим, що в групі тварин, що знаходяться під впливом цілодобового світла, особливо в останньому терміні, в СХЯ залишилися морфофункціонально менш активні нейрони в порівнянні з нейронами контрольної групи. Висновок. На тлі тривалого освітлення (навіть низької інтенсивності) СХЯ атрофуються зі зменшенням кількості нейронів (в першу чергу, максимально поліплоїдних нейронів) і компенсаторною гіперактивністю нейронів, що залишилися. Дод.точки доступу: Губина-Вакулик, Г.И. Примірників всього: 1 ЧЗ (1) Вільні: ЧЗ (1) |
Шифр: КУ27/2018/17/3 (ч.2) Журнал 2018р. Т. 17 № 3 (ч.2) Є примірники у відділах: всього 1 : ЧЗ (1) Вільні: ЧЗ (1) |
Шифр: УР26/2017/2 Журнал 2017р. № 2 Є примірники у відділах: ЧЗ Прим. 2 (вільний) |