Гур’єв, С. О.
    Вакуум-активна терапія у комплексному лікуванні постраждалих із вогнепальними пораненнями / С. О. Гур’єв, П. В. Танасієнко, І. П. Марцинковський // Травма. - 2017. - Том 18, N 5. - С. 83-86. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-~главная:
РАНЫ ОГНЕСТРЕЛЬНЫЕ -- WOUNDS, GUNSHOT (осложнения, терапия)
РАНЕВАЯ ИНФЕКЦИЯ -- WOUND INFECTION (диагностика, лекарственная терапия)
ВАКУУМ-ТЕРАПИЯ -- NEGATIVE-PRESSURE WOUND THERAPY (использование)
Дод.точки доступу:
Танасієнко, П. В.
Марцинковський, І. П.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)




    Гур’єв, С. О.
    Роль інтерлейкіну-6 у діагностиці інфекційних ускладнень у постраждалих із політравмою / С. О. Гур’єв, О. С. Соловйов, О. М. Танасієноко // Травма. - 2017. - Том 18, N 4. - С. 88-91. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-~главная:
ТРАВМА МНОЖЕСТВЕННАЯ -- MULTIPLE TRAUMA (диагностика, осложнения, патофизиология)
РАНЕВАЯ ИНФЕКЦИЯ -- WOUND INFECTION (диагностика, этиология)
ИНТЕРЛЕЙКИН-6 -- INTERLEUKIN-6 (кровь)
БИОЛОГИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ -- BIOLOGICAL MARKERS (кровь)
Дод.точки доступу:
Соловйов, О. С.
Танасієноко, О. М.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)




   
    Мікрофлора сучасної бойової рани та її чутливість до антибіотиків. Частина І / О. О. Фомін [та ін.] // Укр. мед. часопис. - 2023. - N 3. - С. 82-85


MeSH-~главная:
РАНЫ ОГНЕСТРЕЛЬНЫЕ -- WOUNDS, GUNSHOT (осложнения, терапия, хирургия)
РАНЕВАЯ ИНФЕКЦИЯ -- WOUND INFECTION (микробиология, терапия)
АНТИБАКТЕРИАЛЬНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-BACTERIAL AGENTS (терапевтическое применение)
ВОЙНА -- WAR
Дод.точки доступу:
Фомін, О. О.
Фоміна, Н. С.
Ковальчук, В. П.
Асланян, С. А.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)




    Pryimenko, D. S.
    Cytological changes in the course of the wound process in patients with purulent-necrotic complications of the diabetic foot syndrome using offloading devices / D. S. Pryimenko, R. S. Shevchenko, S. I. Shevchenko // Вісн. пробл. біол. і медицини = Bulletin of Problems in Biology and Medicine : український науково-практичний журнал. - 2022. - № 3(166). - С. 228-231 . - ISSN 2077-4214


MeSH-~главная:
ДИАБЕТИЧЕСКАЯ СТОПА -- DIABETIC FOOT
ДИАБЕТИЧЕСКИЕ АНГИОПАТИИ -- DIABETIC ANGIOPATHIES
НЕКРОЗ -- NECROSIS
РАНЕВАЯ ИНФЕКЦИЯ -- WOUND INFECTION
НАГНОЕНИЕ -- SUPPURATION
Анотація: Evaluating the effectiveness of lower extremity relief in patients with purulent-necrotic complications of diabetic foot syndrome (DFS) remains an urgent task. The cytological method is one of the indicators that determines the objective course of the pathological process in these patients. Our goal is to conduct a comparative analysis of the dynamics of the cytological picture of the wound process in patients with purulent-necrotic complications of DFS during the use of a half boot and a device for offloading the foot at the stage of inpatient treatment. The first group included 33 patients who used half boots to relieve foot stress. There were 18 (54.5%) women in this group, 15 (45.5%) men. The average age of the patients was 63.8±2.3 years. The second group consisted of 41 patients who used a device for offloading the foot. Among them, there were 23 (56.1%) women and 18 (43.9%) men. The average age of patients in the second group is 62.3±2.4 years. Evaluation of cytograms was carried out by research on 1, 5, 10, 15 and 20 days. Also, on the 1st and 10th day, the general index of purulent-necrotic inflammation of the wound (GIPIW) was determined. In the case when GIPIW9.5 on the 10th day, then the dynamics of the course of the postoperative wound process were assessed as insufficiently positive. In the case when GIPIW9.5, the positive dynamics of the course of the pathological process were determined. All patients had stage 3 or 4 of the pathological process on the foot according to the Meggitt-Wagner classification, a neuroischemic form of DFS. We found no statistically significant differences in age, sex and the nature of the pathological process on the foot in both groups. According to the results of the comparison of cytograms in the two groups on the 1st and 5th day of the postoperative period, no significant differences were determined, since the degenerative-inflammatory and inflammatory types prevailed in the two groups of patients, respectively. The difference in the types of cytograms between the two groups of patients begins to be traced from the 10th day. In the second group, on the 10th day, GIPIW9.5 in 81.8% of patients, in the first group in 50%, respectively. On the 15th day, the regenerative-inflammatory type of cytogram prevailed in the second group, and the inflammatoryregenerative type in the first group. On the 20th day, 51.2% of the patients in the second group had a regenerative cytogram type, 43.9% had a regenerative-inflammatory type, and only 4.9% had an inflammatory-regenerative type. Instead, the regenerativeinflammatory type of cytograms prevails in the first group. It is recorded in 72.7% of patients. Therefore, the dynamics of the course of cytological changes indicate the higher efficiency of the device for offloading the foot.
Дод.точки доступу:
Shevchenko, R. S.
Shevchenko, S. I.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)




    Городова-Андрєєва, Т. В.
    Роль С-реактивного білка у прогнозах ефективності лікування гнійних ран м’яких тканин / Т. В. Городова-Андрєєва, В. І. Ляховський, А. В. Сидоренко // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. : науково-практичний журнал. - 2022. - Т. 22, № 3/4. - С. 38-41 . - ISSN 2077-1096


MeSH-~главная:
C-РЕАКТИВНЫЙ БЕЛОК -- C-REACTIVE PROTEIN
РАНЕВАЯ ИНФЕКЦИЯ -- WOUND INFECTION
Анотація: Останнім часом найбільший інтерес спеціалістів викликає метод лікування гнійних ран м’яких тканин за допомогою негативного тиску. Серед великої кількості біохімічних показників динаміка вмісту С реактивного білка вивчена недостатньо, невідома кореляція вмісту С реактивного білка при використанні фізичних методів лікування гнійних ран. Метою дослідження було вивчити зміни показників С реактивного білка у сироватці крові пацієнтів з гнійними ранами м’яких тканин різної локалізації при лікуванні їх з використанням вакуумної терапії. Матеріали і методи дослідження. У ретроспективному дослідженні прийняли участь 89 пацієнтів із гнійними ранами м’яких тканин різної локалізації. Для вирішення поставленої цілі пацієнти були розділені на дві групи, до першої із них ввійшли хворі, яким на фоні загальноприйнятого лікування проводилась вакуумна терапія з інстиляціями L аргініну (n=44), а до другої – пацієнти, яким проводилась типова вакуум-терапія (n=45). У пацієнтів обох досліджуваних груп проводився забір крові для визначення вмісту С реактивного білка до оперативного втручання та через 5 і 9 діб після початку лікування. Результати дослідження. На першому етапі дослідження показники С реактивного білка в сироватці крові у всіх пацієнтів у середньому становили 90,4±4,73 мг/л, а на другому етапі, тобто через 5 діб після застосування першого курсу вакуумної терапії спостерігалось незначне зменшення показників С реактивного білка, які у середньому дорівнювали 61,9±3,98 мг/л (р0,05). На 3 етапі (після другого курсу вакуумної терапії – через 9 діб лікування) рівень С реактивного білка знизився в порівнянні з першим і другим етапами і у середньому становив– 32,91±3,28 мг/л (р=0,01). У першій групі пацієнтів рівень С реактивного білка у середньому на першому етапі дорівнював 90,14±4,22 мг/л, а в другій групі – 95,66±5,03 мг/л (р0,05). Вміст С реактивного білка на 2 етапі у хворих першої групи у середньому становив 39,85±4,81 мг/л та 84,13±4,58 мг/л – у пацієнтів другої групи (р0,05). На 3 етапі лікування рівень С реактивного білка у середньому дорівнював: 12,61±3,27 мг/л у осіб першої та 53,22±3,49 мг/л – у хворих другої групи (р0,05). Висновки. Контроль вмісту рівня С реактивного білка в сироватці крові є одним із об’єктивних лабораторних критеріїв оцінки ефективності лікування пацієнтів з гнійними ранами м’яких тканин різної локалізації при використанні вакуумної терапії.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Ляховський, В.І.
Сидоренко, А.В.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)




   
    Застосування магнієвмісних мінералів у лікуванні післяопераційних ранових ускладнень у хворих похилого віку / М. В. Трофімов [та ін.] // Шпит. хірургія. - 2021. - N 3. - С. 95-100


MeSH-~главная:
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS (патофизиология)
РАНЕВАЯ ИНФЕКЦИЯ -- WOUND INFECTION (лекарственная терапия, этиология)
ПОЖИЛЫЕ -- AGED
Дод.точки доступу:
Трофімов, М. В.
Кришень, В. П.
Мунтян, C. O.
Носов, О. Ю.
Косинський, О. В.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)




    Бурнашов, С. И.
    Микрофлора операционных ран и свищей у пациентов с хроническим остеомиелитом большеберцовой кости до реконструктивного лечения, при рецидиве инфекции / С. И. Бурнашов, И. В. Шипицына, Е. В. Осипова // Клин. лаб. диагностика = Klinicheskaya Laboratornaya Diagnostika : ежемесячный научно-практический ж-л. - 2019. - Т. 64, № 10(on-line). - С. 627-631 . - ISSN 0869-2084. - ISSN 2412-1320


MeSH-~главная:
ОСТЕОМИЕЛИТ -- OSTEOMYELITIS
КОСТЕЙ БОЛЕЗНИ ИНФЕКЦИОННЫЕ -- BONE DISEASES, INFECTIOUS
РАНЕВАЯ ИНФЕКЦИЯ -- WOUND INFECTION
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ ВОССТАНОВИТЕЛЬНЫЕ -- RECONSTRUCTIVE SURGICAL PROCEDURES
Анотація: Актуальность микробиологического мониторинга при хроническом остеомиелите большеберцовой кости, развившегося на фоне лечения переломов пластиной, связана с заметным расширением видового состава микрофлоры. Проведено микробиологическое исследование материала, взятого из ран, из свищей и из очага воспаления у 49 пациентов с хроническим остеомиелитом большеберцовой кости, развившегося на фоне лечения переломов пластиной. Пациентам выполняли секвестрнекрэктомию большеберцовой кости с последующим применением билокального последовательного компрессионно-дистракционного остеосинтеза или монолокального компрессионного остеосинтеза. У пациентов в период до реконструктивного лечения из мазков в монокультуре выделены 30 штаммов, остальные 30 - в составе 14-и двух - и трёхкомпонентных ассоциаций. Частота выделения штаммов S. aureus составила 55,3%, далее следовали коагулазонегативные стафилококки - 13,6% и представители семейства Enterobacteriacae - 10,2%. Доля метициллинустойчивых штаммов S. aureus составила 11,8%, штаммов коагулазонегативных стафилококков (MRCoNS) - 6,8%. Рецидивы заболевания наблюдали у 7 пациентов. Микрофлора отделяемого из свищей представлена монокультурами S. аureus и ассоциациями бактерий, в которых одним из компонентов являлись метициллинрезистентные штаммы S. аureus. Отмечены различия в составе микробного пейзажа до реконструктивного лечения пациентов и при рецидиве инфекции. При рецидиве инфекции изменился видовой состав микрофлоры: у 2-х пациентов в ассоциации микроорганизмов и у 3-х - в монокультурах штаммы S. aureus приобрели резистентность к ß-лактамным антибиотикам, появились новые ассоциацианты, которых при первичных посевах отсутствовали. Видовой спектр микроорганизмов при хроническом остеомиелите большеберцовой кости, развившемся после накостного остеосинтеза пластиной, разнообразен и может меняться, что диктует необходимость проведения микробиологического мониторинга для выявления этиологической структуры возбудителей, контроля антибиотикорезистентности выделенных штаммов и рационального подхода к лечению пациентов.
Дод.точки доступу:
Шипицына, И.В.
Осипова, Е.В.

Примірників всього: 1
ЕЖ (1)
Вільні: ЕЖ (1)




   
    Сучасні принципи місцевого лікування гнійних ран / І. І. Нємченко [и др.] // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. : науково-практичний журнал. - 2022. - Т. 22, № 1. - С. 188-195 . - ISSN 2077-1096


MeSH-~главная:
РАНЕВАЯ ИНФЕКЦИЯ -- WOUND INFECTION (лекарственная терапия, осложнения, профилактика и контроль, реабилитация)
Анотація: Хірургічна інфекція в сучасних умовах є однією із найбільш складних, трудних і актуальних проблем медицини, які набувають соціально-екологічного значення в масштабах держави. Збільшення числа гнійно-некротичних уражень, післяопераційних гнійних ускладнень, випадків генералізації інфекції та різноманітних токсикоалергічних реакцій значно ускладнює розвиток хірургії. Вагоме місце у загальній структурі хворих загально хірургічних стаціонарів складають пацієнти з гнійно запальними процесами м’яких тканин частота яких сягає 35 – 40%. Результати лікування хворих гнійною хірургічною інфекцією залишаються незадовільними. На фоні зниження загальної реактивності організму частота гнійних ускладнень після оперативних втручань зростає Гнійно – запальні процеси клінічно проходять гостро і нерідко ведуть до генералізації інфекції, розвиту сепсису і навіть загибелі хворих. Так в загальній структурі летальності в хірургічних стаціонарах кількість смертних випадків у зв’язку з гострою хірургічною інфекцією становить від 40 до 60%. Останнім часом все частіше спостерігається перехід гострих гнійних процессів в хронічні, що суттєво подовжує сроки лікування хворих з даною патологією. Тривале стаціонарне лікування, недостатня ефективність існуючих методів лікування, значні економічні збитки на реабілітацію та відновлення їх працездатності, свідчить про невирішеність проблеми лікування гнійної інфекції в хірургії. Проведений аналіз літературних джерел показав що безсумнівно невід’ємною складовою у лікуванні гнійних осередків залишається його розкриття та хірургічна обробка. Крім того незважаючи на активне впровадження нових методів і способів лікування хворих з гнійними ранами, важливим залишається лікування «під пов’язкою»., тому правильний підбір і впровадження в лікувальний процес сучасних ранових пов’язок різноманітних за хімічною основою і лікарськими препаратами з певним механізмом дії є одним із самих перспективних методів місцевого лікування гнійних ран що дає змогу суттєво підвищити ефективність лікування хворих з даною патологією.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Нємченко, І. І.
Ляховський, В. І.
Лисенко, Р. Б.
Люлька, О. М.
Краснов, О. Г.
Рябушко, Р. М.
Кизименко, О. О.
Городова-Андрєєва, Т. В.
Сидоренко, А. В.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)




   
    Особенности местного лечения раневой инфекции перианальной области у детей : материалы VII Всероссийской научно-практической конференции с международным участием «Неотложная детская хирургия и травматология», 14-16 февраля 2019 года Москва Часть 2/4 / А. И. Кузьмин [и др.] // Дет. хирургия = Pediatrik surdgery : научно-практический журнал. - 2019. - Т. 23, № 8. - С. 36 . - ISSN 1560-9510


MeSH-~главная:
ДЕТИ -- CHILD
ПРОМЕЖНОСТЬ -- PERINEUM (патология)
РАНЕВАЯ ИНФЕКЦИЯ -- WOUND INFECTION (лекарственная терапия)
АБСЦЕСС -- ABSCESS (хирургия)
Анотація: Актуальность. Сложности лечения хирургической инфекции перианальной области и промежности у детей обусловлены постоянной бактериальной инвазией. Цель. На основе анализа результатов лечения детей с раневым процессом перианальной области и промежности определить наиболее эффективные методы лечения. Пациенты. Проведен анализ лечения 156 пациентов. С 2015 по 2018 г. проводились гистологическое исследование операционного материала, интероперационное контрастирование очага, микробиологические исследования, УЗИ и КТ перианальной области и промежности, исследование кала на условно-патогенную флору (УПФ), исследование грудного молока матери на стерильность. Результаты. Обследованы 82,7% детей в возрасте до 1 года. У 92 пациентов – острый подкожный и подкожно-подслизистый парапроктит, у 9 – ишиоректальный, у 23 – хронический. 32 пациента лечились по поводу абсцессов, флегмон, кист перианальной области и анальных трещин. Выполнялось вскрытие гнойников, иссечение патологических образований. Из очага выделены E.coli – 48,4%, Klebsiella pneumoniae – 18,6%, Staphylococcus aureus – 14,0%, Pseudomonas aeruginosa – 6,4%. В 12,6% посев стерилен. При исследовании кала на УПФ E.coli haemolit. – 17,8%, Klebsiella pneumonia – 61,0%, Pseudomonas – 7,0%, Staphylococcus aureus – 14,2%. 87 пациентам выполнена операция Габриэля. Вскрытие параректальных абсцессов – 18 пациентов. У 19 детей иссечение свищей. Для эффективного заживления образовавшихся раневых дефектов использовали различные виды дебридмента, интерактивные перевязочные средства, коллост, наложение отсроченных адаптирующих швов, пластика местными тканями. Средний к/день составил 7,9. Летальных исходов не было. Заключение. Наиболее часто хирургическая инфекция перианальной области и промежности встречается у новорожденных и детей грудного возраста. Диспепсия является основным фактором, провоцирующим развитие хирургической инфекции перианальной области и промежности у детей. В лечении раневых дефектов в перианальной области и промежности необходимо использование дебридмента, интерактивных перевязочных средств.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Кузьмин, А. И.
Мунин, А. Г.
Барская, М. А.
Терехина, М. И.
Скрипицин, Н. А
Соколова, А. А.

Вільних прим. немає




    Иванова, Ю. В.
    Комплексное лечение длительно незаживающих ран у больных с сахарным диабетом / Ю. В. Иванова, И. С. Пуляева, Д. А. Кириенко // Харківська хірургічна школа. - 2018. - N 3/4. - С. 46-50


Рубрики: Эктерицид

MeSH-~главная:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (лекарственная терапия, осложнения)
ДИАБЕТИЧЕСКАЯ СТОПА -- DIABETIC FOOT (лекарственная терапия, хирургия)
РАНЕВАЯ ИНФЕКЦИЯ -- WOUND INFECTION (лекарственная терапия, хирургия, этиология)
СТОПЫ ЯЗВА -- FOOT ULCER (лекарственная терапия, хирургия, этиология)
ПРОТИВОИНФЕКЦИОННЫЕ СРЕДСТВА ЛОКАЛЬНЫЕ -- ANTI-INFECTIVE AGENTS, LOCAL (терапевтическое применение)
РЫБИЙ ЖИР -- FISH OILS (терапевтическое применение)
Анотація: В работе приведен анализ результатов лечения 45 больных с хроническими ранами с нейро-ишемической формой синдрома диабетической стопы. Только взаимодействие мультидисциплинарной команды в составе специалиста по лечению ран, эндокринолога, сосудистого хирурга, специалиста по эндоваскулярным рентгенохирургическим вмешательствам, а также применение новейших технологий диагностики и лечения может предотвратить инвалидизирующие осложнения тяжёлых хронических ран и избежать ампутации. В процессе проведения комплексного лечения инфекционных раневых осложнений у больных с синдромом стопы диабетика адекватная стартовая АБТ с учетом возможного характера возбудителя в сочетании с использованием в качестве местного лечения Эктерицида® (ПАО «ФАРМСТАНДАРТ-БИОЛЕК», и Украина) на всех его этапах, заживление ран происходит более качественно и в короткие сроки. В ранние сроки наблюдается улучшение характеристик заживления ран, что создает благоприятные условия для закрытия дефектов. Результаты проведенного исследования позволяют рекомендовать Эктерицид® к широкому применению в лечении длительно незаживающих ран
Дод.точки доступу:
Пуляева, И. С.
Кириенко, Д. А.

Примірників всього: 1
ЕР(МдС) (1)
Вільні: ЕР(МдС) (1)




   
    Комплексне лікування експериментальної гнійної рани м'яких тканин / О. В. Лігоненко [та ін.] // Клінічна хірургія. - 2020. - Том 87, N 7/8. - С. 58-62. - Бібліогр. наприкінці ст.


MeSH-~главная:
МЯГКИХ ТКАНЕЙ ИНФЕКЦИИ -- SOFT TISSUE INFECTIONS
РАНЕВАЯ ИНФЕКЦИЯ -- WOUND INFECTION
РАНЫ ЗАЖИВЛЕНИЕ -- WOUND HEALING
ЭСТРАДИОЛ -- ESTRADIOL
ФОСФАТИДИЛХОЛИНЫ -- PHOSPHATIDYLCHOLINES
ЛИПОСОМЫ -- LIPOSOMES
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
ЭУКАРИОТЫ -- EUKARYOTA
Дод.точки доступу:
Лігоненко, О. В.
Стороженко, О. В.
Зубаха, А. Б.
Шумейко, І. А.
Чорна, І. О.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)




   
    Індуковані зміни цитологічної картини рани у пацієнтів з гнилісно-некротичними ураженнями синдрому діабетичної стопи при місцевому застосуванні вакуумінстиляційної терапіЇ / О. О. Кизименко [и др.] // Вісн. пробл. біол. і медицини = Bulletin of Problems in Biology and Medicine : український науково-практичний журнал. - 2021. - № 1(159). - С. 76-80. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2077-4214


MeSH-~главная:
ЦИТОЛОГИЯ -- CELL BIOLOGY
ДИАБЕТИЧЕСКАЯ СТОПА -- DIABETIC FOOT
ВАКУУМ-ТЕРАПИЯ -- NEGATIVE-PRESSURE WOUND THERAPY
ПОВИДОН-ИОД -- POVIDONE-IODINE
РАНЕВАЯ ИНФЕКЦИЯ -- WOUND INFECTION
НЕКРОЗ -- NECROSIS
Анотація: Змістом виконаної нами роботи є дослідження ефективності одного із варіантів вакуумінстиляційної терапї, який поєднав в собі множинні досить позитивні ефекти вакуум-терапії з запрограмованими інстиляціями охолодженого та розведеного повідон-йоду у лікуванні гнійно-некротичних уражень синдрому діабетичної стопи. У викладеному матеріалі відображені результати локальних цитологічних змін, які виникли під дією запропонованого нами способу місцевого лікування у 55 хворих, які складали основну групу дослідження, а також виконаний детальний порівняльний цилотогічний аналіз з пацієнтами групи порівняння, яка включала 52 пацієнта і відрізнялась місцевим лікування, яке проводилося у вигляді марлево-мазевого підходу. Кожному пацієнту починаючи з першої доби, а потім на 4, 7, 10 брали із ран мазки-відбитки за допомогою методу «поверхневої біопсії» рани. Отриманий матеріал переносили на предметне скло, рівномірно розподіляли тонким шаром, фіксували і забарвлювали за методом Романовского-Гимза. Цитометричне дослідження проводили за методом стандартних площин та визначали середню кількість еритроцитів, незмінених нейтрофільних гранулоцитів, голоядерних нейтрофільних гранулоцитів, макрофагів, лімфоцитів, фібробластів, фібринових ниток і колагенових волокон у полях зору. Відповідно до отриманих результатів прослідковували динаміку змін фаз ранового процесу під дією вакуумінстиляційної терапії, яка розпочиналась з другого дня госпіталізації та тривала 9 днів. Зафіксовані нами індуковані зміни цитологічних компонентів рани в основній групі доводять ефективність запропонованої нами методики, що підтверджується прискоренням на дві доби переходу першої фази ранового процесу в другу. Це в подальшому позитивно відобразилося на кінцевому результаті лікування, а саме у зменшенні ускладнень та скороченні термінів стаціонарного лікування таких пацієнтів.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Кизименко, О. О.
Ляховський, В. І.
Гриценко, Є. М.
Запорожченко, О. В.
Іванов, В. А.
Усков, Д. А.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)




   
    Нові горидонти комбінованої терпії гнійно-некротичних уражень м'яких тканин / Т. В. Городова-Андрєєва [и др.] // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. : науково-практичний журнал. - 2020. - Т. 20, № 4. - С. 20-24 : табл. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2077-1096


MeSH-~главная:
ТЕРАПЕВТИЧЕСКОЕ ВОЗДЕЙСТВИЕ НА МЯГКИЕ ТКАНИ -- THERAPY, SOFT TISSUE
АРГИНИН -- ARGININE
РАНЕВАЯ ИНФЕКЦИЯ -- WOUND INFECTION
НЕКРОЗ -- NECROSIS
КЛЕТОЧНАЯ ГИПОКСИЯ -- CELL HYPOXIA
Анотація: Змістом роботи стало дослідження ефективності комбінації поєднання VAC-терапії з періодични-ми інстиляціями L-аргініну(«Тівортін») при місцевому лікуванні гнійно-запальних захворювань м’яких тканин. В представленій статті наведені результати місцевого лікування 44 хворих, які були основною групою та мали гнійно-запальні захворюваннями м’яких тканин і для місцевого лікування отримували VAC-терапію в поєднанні з періодичними інстиляціями розчину L-аргініну. В програму лікування 45 хворих групи порівняння входило типове місцеве лікування з допомогою марлевомазевих пов’язок. Місцеве лікування основної групи стартувало з гнійно-некротичної фази і тривало 6 днів. Заливки виконувались кожні 12 годин, з експозицією в 2 години з подальшим поновлен-ням спеціальних показників терапії негативного тиску. При досліджені мікрофлори гнійних вогнищ в основній групі на першу добу було виявлено, що серед збудників патологічних процесів переважав S.aureus, який був виділений у 30(68,2%) випадків, Enterobacter – у 10(22,8%), Accinetobacter – у 2(4,5%), Proteus – у 2(4,5%). В мікробних асоціаціях основної групи переважали поєднання Enterobacter та E.fecalis, які висіялись у 30(68,2%) пацієнтів, а грибкова флора (Candida albicans) виявлена у 5(11,4%) осіб. У пацієнтів основної групи на 7 добу аеробна флора виділена не була. У пацієнтів групи порівняння монокультура була виявлена у 14(31,1%) хворих, а мікробні асоціації – у 5(11,1%) осіб. Серед пацієнтів основної групи відмічалась більш швидка нормалізація лабораторних показників крові, ніж в групі порівняння. Починаючи з 3-ї доби відмічалось зниження кількості лейкоцитів в пе-риферійній крові. Ця тенденція була більш виражена серед пацієнтів основної групи, де показники лейкоцитозу були достовірно нижчими (р0,05), ніж у групі порівняння і на 5-ту добу набували нормальних значень, тоді як в групі порівняння показники нормалізувались лише з 7-ї доби. Застосування даної комбінації в комплексному лікуванні хворих із гнійно-запальними захворюваннями м’яких тканин активно сприяло швидкому очищенню ран від некротичних тканин, появі «соковитих» грануляцій починаючи з 3 доби, а також зменшенню загальної інтоксикації та забезпечувало суттєве скорочення термінів перебування хворих в хірургічному стаціонарі в середньому на 6 днів.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Городова-Андрєєва, Т. В.
Ляховський, В. І.
Казименко, О. О.
Сидоренко, А. В.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)




   
    Чутливість до антибактеріальних препаратів та фенотипове визначення факторів резистентності у штамів неферментуючих грам-негативних бактерій – збудників ранових інфекцій / В. Поточилова [и др.] // Вісн. пробл. біол. і медицини = Bulletin of Problems in Biology and Medicine : український науково-практичний журнал. - 2020. - № 4(158). - С. 259-263 : діаграма. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2077-4214


MeSH-~главная:
РАНЕВАЯ ИНФЕКЦИЯ -- WOUND INFECTION
ДНК КОНТАМИНАЦИЯ -- DNA CONTAMINATION
АНТИБАКТЕРИАЛЬНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-BACTERIAL AGENTS
ЛЕКАРСТВЕННАЯ УСТОЙЧИВОСТЬ У БАКТЕРИЙ -- DRUG RESISTANCE, BACTERIAL
Анотація: Рана є найчастішим первинним осередком мікробної контамінації, ідеальним середовищем для росту і розмноження мікроорганізмів, що потрапили в неї і підтримують інфекційний процес, який перешкоджає загоєнню. При цьому порушується цілісність прилеглих шкіряних покривів, слизових оболонок і відбувається обсіменіння поверхні рани мікробіотою повітря, резидентною мікробіотою співробітників стаціонару або мікроорганізмами з поверхні прилеглих тканин самого пацієнта.Було досліджено 103 штамів УПМ, виділених з ран у пацієнтів, які перебували на лікуванні в хірургічному відділенні КНП КОР «Київська обласна клінічна лікарня». Неферментуючі грамнегативні бактерії складали 15,5% від всіх виділених штамів. Штами P.aeruginosa відзначалися високою частотою стійкості до цефалоспоринових антибіотиків: цефтазидиму та цефепіму (11,1±10,5% чутливих штамів). Основним ферментативним механізмом резистентності НФГНБ до карбапенемів є синтез карбапенемаз типу метало-бета-лактамаз (MβL), що в останні роки широко розповсюдились серед множинностійких штамів НФГНБ в усьому світі. Нами виявлено надзвичайно високий рівень поширення MβL серед штамів P.aeruginosa та A.baumannii, виділених з ран у пацієнтів з хірургічного відділення – 55,5±16,5% та 57,1±18,7% штамівпродуцентів відповідно. В групі досліджених штамів НФГНБ, виділених з ран у пацієнтів з хірургічного відділення, виявлений високий відсоток полірезистентних штамів. Це дає підстави вважати НФГНБ найбільш небезпечною на сьогодні групою збудників ранових інфекцій, що мають низький прогноз ефективної антибіотикотерапії. Карбапенеми, що протягом останніх десятиліть були препаратами вибору для терапії інфекцій, викликаних НФГНБ, через масове поширення серед цих мікроорганізмів карбапенемаз вже не можуть вважатись доцільними для призначення у якості емпіричної терапії та для терапії критичних станів.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Поточилова, В.
Руднєва, К.
Покас, О.
Вишнякова, Г.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)




   
    Чутливість до антибактеріальних препаратів та фенотипове визначення факторів резистентності у мікроорганізмів родини ENTEROBACTERIACEAE – збудників ранових інфекцій / В. Поточилова [и др.] // Вісн. пробл. біол. і медицини = Bulletin of Problems in Biology and Medicine : український науково-практичний журнал. - 2020. - № 3(157). - С. 208-213 : діаграма. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2077-4214


MeSH-~главная:
ЭНТЕРОБАКТЕР -- ENTEROBACTER
ЛЕКАРСТВЕННАЯ УСТОЙЧИВОСТЬ У БАКТЕРИЙ -- DRUG RESISTANCE, BACTERIAL
РАНЕВАЯ ИНФЕКЦИЯ -- WOUND INFECTION
Кл.слова (ненормовані):
КАРБАПЕНЕМАЗ
Анотація: Пациенты хирургического профиля с гнойно-воспалительными заболеваниями составляют 35- 45%, послеоперационные гнойные осложнения возникают в 24-30% случаев. На долю инфекций хирургической раны приходится до 15% всего количества внутрибольничных инфекций. Летальность при хирургической гнойной инфекции составляет от 40 до 75%. Было исследовано 103 штамма УПМ, выделенных из ран у пациентов, находившихся на лечении в хирургическом отделении КНП КОР «Киевская областная клиническая больница». Среди этой группы микроорганизмов были представители семейства Enterobacteriaceae – 34,9%. Неферментирующие грамнегативные бактерии составляли 15,5% от всех выделенных штаммов. Ведущими возбудителями раневых инфекций у пациентов, находящихся в хирургическом отделении КНП КОР «Киевская областная клиническая больница» представители семейства Enterobacteriaceae – 34,9%. Наиболее распространенным возбудителем была E. coli (16,5%). Наиболее активными антибиотиками по отношению к энтеробактериям – был нетилмицин. С цефалоспориновых антибиотиков наиболее активный цефотаксим – 47,2±8,3%. Установлено, 52,8±8,3% штаммов энтеробактерий, выделенных из ран у хирургических больных были продуцентами бета-лактамаз, 25,0±7,2% проявляли комбинированные фенотипы. С бета-лактамаз выделялись цефалоспориназы: ESβL – 44,4±8,3% штаммов, и AmpC – 11,1±5,2% штаммов-продуцентов. 25,0±7,2% штаммов были продуцентами карбапенемаз Klebsiella pneumoniae (KPC). Продуцентами бета-лактамаз были штаммы K. pneumoniae (75%). Продуценты ESβL обнаруживали устойчивость к цефалоспориновым антибиотикам, фторхинолонам, однако при этом сохраняли чувствительность к нетилмицину (75,0±15,3%) и меропенему (50±17,1%). Штаммыпродуценты карбапенемаз были устойчивыми к ампициллину, амикацину, фторхинолонам, цефтазидиму, карбапенему. Резистентность ко всем группам антибиотиков выявлено у штамма, который был носителем комбинированного фенотипа ESβL + AmpC + КРС.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Поточилова, В.
Руднєва, К.
Покас, О.
Вишнякова, Г.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)




   
    Експериментальне дослідження впливу сучасних полімерних технологій на загоєння різаних ран м'яких тканин, ускладнених Escherichia coli / О. Я. Попадюк [та ін.] // Клінічна та експериментальна патологія. - 2019. - Т. 18, № 4. - С. 60-66. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-~главная:
НАГНОЕНИЕ -- SUPPURATION (этиология)
ESCHERICHIA COLI -- ESCHERICHIA COLI (патогенность)
РАНЕВАЯ ИНФЕКЦИЯ -- WOUND INFECTION (лекарственная терапия)
Анотація: Складне становище в лікуванні гнійних ран пов'язане з поширеністю гнійно запальних процесів м'яких тканин різної етіології є складною проблемою сучасної хірургії. Мета роботи - вивчити вплив біодеградуючої полімерної основи "біодеп", насиченої нанооксидом цинку та гідратованим фулереном С60 на загоєння гнійних ран м'яких тканин, зумовлених E.Coli. Матеріали та методи. Дослідження проводили в умовах віварію Івано-Франківського національного медичного університету з дотриманням усіх вимог та правил використання експериментних тварин на морських свинках виду "Мурчаки". Моделювали неускладнені та ускладнені E.Coli різані рани шкірних покривів та на 3,7,14 та 21 доби вимірювали площу ран, мікробіологічну картину раневого вмісту та проводили патоморфологічний аналіз тканин ран при застосуванні полімерних плівок та без них. Статистичну обробку отриманих результатів проводили за допомогою ліцензійних пакетів статистичного аналізу Microsoft Excel. Результати. Отримані дані продемонстрували, що зменшення площі ран у тварин групи, де застосовували розроблену полімерну плівку, було значно інтенсивнішим, повне закриття раневого дефекту відбувалось практично на 21-шу добу. Рівень бактеріального забруднення був критично низьким: 6,2±2,5*105 вже на 3-тю добу, що вказувало на високу ефективність запропонованої плівки. Патоморфологічно відзначено менш виражений запальний процес у ранах тварин, де застосовували плівку з фулереном С60, та краща регенерація тканин. Висновки. Розроблена полімерна плівка є еластичною, має високу протимікробну активність, покращує перебіг раневого процесу, зменшує запальний процес та відповідає основним вимогам щодо сучасних полімерних раневих покриттів.
Дод.точки доступу:
Попадюк, О. Я.
Куцик, Р. В.
Костюк, В. М.
Волошин, М. М.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)




   
    Фотодинамическая терапия в комплексе лечения пострадавших с минно-взрывными и осколочными ранениями при инфекционных осложнениях повреждений магистральных сосудов / В. В. Бойко [и др.] // Харківська хірургічна школа. - 2017. - N 2. - С. 85-94


MeSH-~главная:
РАНЫ И ТРАВМЫ -- WOUNDS AND INJURIES (терапия, хирургия)
РАНЫ ОГНЕСТРЕЛЬНЫЕ -- WOUNDS, GUNSHOT (хирургия)
КРОВЕНОСНЫЕ СОСУДЫ -- BLOOD VESSELS (повреждения)
СОСУДИСТЫЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- VASCULAR SURGICAL PROCEDURES (методы)
РАНЫ, ХИРУРГИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА -- DEBRIDEMENT (методы)
РАНЕВАЯ ИНФЕКЦИЯ -- WOUND INFECTION (лекарственная терапия, терапия, хирургия)
ХИРУРГИЧЕСКАЯ РАНЕВАЯ ИНФЕКЦИЯ -- SURGICAL WOUND INFECTION (лекарственная терапия, терапия, хирургия)
КОМБИНИРОВАННОЕ ЛЕЧЕБНОЕ ВОЗДЕЙСТВИЕ -- COMBINED MODALITY THERAPY (методы)
СВЕТОЛЕЧЕНИЕ -- PHOTOTHERAPY (методы)
ФОТОХИМИОТЕРАПИЯ -- PHOTOCHEMOTHERAPY (методы)
Анотація: Работа основана на оценке результатов лечения 9 пострадавших с минно-взрывными, огнестрельными и осколочными ранениями с повреждением магистральных сосудов конечностей. В комплекс лечения больных, помимо оказания специализированной ангиохирургической помощи, были включены ФТ и ФДТ. Для лечения пострадавших были использованы фотонные матрицы Коробова «Барва-флекс» с длинами волн 660, 470, 525, 405 нм. В качестве фотосенсибилизатора использован димегин. ФТ в процессе лечения применена у всех пострадавших, ФДТ — у 3-х пострадавших с выявленной полирезистентной раневой микрофлорой. Антибактериальный эффект ФДТ снижает риск несостоятельности сосудистого анастомоза и развития аррозивного кровотечения, что существенно влияет на летальность и количество вторичных ампутаций. Применение разработанного подхода рекомендовано у пациентов с мультирезистентной раневой микрофлорой, особенно проблемной группы «ЕSКАРЕ».
Дод.точки доступу:
Бойко, В.В.
Иванова, Ю.В.
Прасол, В.А.
Мушенко, Е.В.
Климова, Е.М.
Пулявва, И.С.
Чинилин, А.В.

Примірників всього: 1
ЕР(МдС) (1)
Вільні: ЕР(МдС) (1)




    Бойко, В. В.
    Спосіб комплексного лікування інфікованих венозних трофічних виразок нижніх кінцівок / В. В. Бойко, І. І. Арсеній // Харківська хірургічна школа. - 2018. - N 2. - С. 7-14


MeSH-~главная:
ВАРИКОЗНОЕ РАСШИРЕНИЕ ВЕН -- VARICOSE VEINS (терапия, хирургия)
ВАРИКОЗНАЯ ЯЗВА -- VARICOSE ULCER (терапия, хирургия)
КОНЕЧНОСТЬ НИЖНЯЯ -- LOWER EXTREMITY (кровоснабжение)
РАНЕВАЯ ИНФЕКЦИЯ -- WOUND INFECTION (терапия)
ПОВЯЗКИ ГИДРОКОЛЛОИДНЫЕ -- BANDAGES, HYDROCOLLOID (использование)
ПОВЯЗКИ -- BANDAGES (использование)
ПОЛИЭТИЛЕНГЛИКОЛИ -- POLYETHYLENE GLYCOLS (терапевтическое применение)
СРАВНИТЕЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- COMPARATIVE STUDY
КОМБИНИРОВАННОЕ ЛЕЧЕБНОЕ ВОЗДЕЙСТВИЕ -- COMBINED MODALITY THERAPY (методы)
Анотація: Резюме. У роботі представлені результатів лікування 125 хворих хронічною венозною недостатністю класу С5-С6. Досліджувана група складалася з 58 хворих, лікування яких здійснювали вчасно І стадії ранового процесу за допомогою аплікації сучасних адсорбуючих ранових покриттів, після переходу на II і III стадії — використовували комбінацію гідрогелевих ранових пов’язок з маззю, яка містить гіалуронову кислоту і сульфадіозін срібла. Групу порівняння склали 67 пацієнтів, у лікування яких використовували традиційні методи лікування, волого висихаючі марлеві та мазеві пов’язки. Доведено високу ефективність запропонованих способів хірургічного та місцевого лікування хворих з ускладненими формами варикозної хвороби, яка заснована на зниженні післяопераційних ускладнень і поліпшенні всіх показників якості життя; а також зниження тяжкості венозної дисфункції, оціненої за допомогою шкали VCSS.
Дод.точки доступу:
Арсеній, І.І.

Примірників всього: 1
ЕР(МдС) (1)
Вільні: ЕР(МдС) (1)




    Шапринський, B. О.
    Динаміка показника pH та площі гнійних ран при лікуванні керованим тиском аеродисперсної суміші / B. О. Шапринський, С. С. Скальський // Харківська хірургічна школа. - 2018. - N 1. - С. 54-57


MeSH-~главная:
НАГНОЕНИЕ -- SUPPURATION (диагностика, микробиология, патофизиология, терапия)
РАНЫ И ТРАВМЫ -- WOUNDS AND INJURIES (диагностика, микробиология, патофизиология, терапия, хирургия)
РАНЫ ЗАЖИВЛЕНИЕ -- WOUND HEALING (действие лекарственных препаратов)
РАНЕВАЯ ИНФЕКЦИЯ -- WOUND INFECTION (диагностика, микробиология, патофизиология, терапия, хирургия)
ХИРУРГИЧЕСКАЯ РАНЕВАЯ ИНФЕКЦИЯ -- SURGICAL WOUND INFECTION (диагностика, микробиология, патофизиология, терапия, хирургия)
КИСЛОТНО-ЩЕЛОЧНОЕ РАВНОВЕСИЕ -- ACID-BASE EQUILIBRIUM (действие лекарственных препаратов)
ВВЕДЕНИЕ ЛЕКАРСТВ МЕСТНОЕ -- ADMINISTRATION, TOPICAL
Анотація: У статті проаналізовано показники рН-метрії гнійних ран 46 пацієнтів 22 з яких лікувались комплексно із застосуванням аеродисперсної суміші під підвищеним керованим тиском. Групі порівняння проводилось лікування традиційним відкритим методом із застосуванням мазевих пов’язок. Показники pH зіставлені в динаміці з результатами вимірювання площі ран. Отримані дані вказують на кореляційну залежність змін рівня pH та розмірів ран, ефективність запропонованого комплексного методу лікування гнійнихран, особливо в І фазі ранового процесу
Дод.точки доступу:
Скальський, С.С.

Примірників всього: 1
ЕР(МдС) (1)
Вільні: ЕР(МдС) (1)




   
    Нова методика місцевої терапії трофічних виразок нижніх кінцівок / В. В. Ващук [та ін.] // Харківська хірургічна школа. - 2018. - N 1. - С. 51-53


MeSH-~главная:
ВАРИКОЗНАЯ ЯЗВА -- VARICOSE ULCER (диагностика, патофизиология, терапия, хирургия)
КОНЕЧНОСТИ НИЖНЕЙ ЯЗВА -- LEG ULCER (диагностика, патофизиология, терапия, хирургия)
ПРОТИВОИНФЕКЦИОННЫЕ СРЕДСТВА ЛОКАЛЬНЫЕ -- ANTI-INFECTIVE AGENTS, LOCAL (терапевтическое применение)
ГИДРОГЕЛИ -- HYDROGELS (терапевтическое применение)
ДЕТОКСИКАЦИЯ СОРБЦИОННАЯ -- SORPTION DETOXIFICATION (методы)
РАНЕВАЯ ИНФЕКЦИЯ -- WOUND INFECTION (диагностика, микробиология, патофизиология, терапия, хирургия)
СЕРЕБРО -- SILVER (терапевтическое применение)
Анотація: Поширеність венозних виразок складає до 1% дорослого населення розвинених країн. У більшості випадків формування шкірних дефектів пов’язують з різними проявами венозної недостатності нижніх кінцівок. У всіх випадках виразки є бактерійно контамінованими та входять у групу ризику розвитку раневої інфекції (в тому числі спричиненої полірезистентними збудниками). Стандартом фармакотерапія венозних виразок нижніх кінцівок тривалий час залишаються засоби системної дії (венотоніки, веноактивні препарати) рослинного чи синтетичного походження, що моделюють венозну мікроциркуляцію та функцію ендотелію в поєднанні з компресійною терапією та місцевим лікуванням виразки. У статті наведено окремі початкові результати використання запатентованих плівкових матеріалів з вмістом срібла в якості локального протибактеріального середника.
Дод.точки доступу:
Ващук, В.В.
Кирик, Т.П.
Кушнірчук, М.І.
Байдала, Р.П.
Іванишин, А.З.
Гриценко, О.М.

Примірників всього: 1
ЕР(МдС) (1)
Вільні: ЕР(МдС) (1)