Сучасний підхід до опанування і закріплення практичних навичок на кафедрі гістології, цитології та ембріології / В. І. Шепітько [и др.] // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. : науково-практичний журнал. - 2023. - Т. 23, № 3. - С. 169-172 . - ISSN 2077-1096 MeSH-~главная: МОДЕЛИ ОБУЧЕНИЯ -- MODELS, EDUCATIONAL КОМПЬЮТЕРНАЯ ГРАМОТНОСТЬ -- COMPUTER LITERACY ИННОВАЦИЙ РАСПРОСТРАНЕНИЕ -- DIFFUSION OF INNOVATION ИНФОРМАЦИОННЫЕ СИСТЕМЫ -- INFORMATION SYSTEMS ГИСТОЛОГИЯ -- HISTOLOGY (обучение, тенденции) Анотація: У статті розглядається організація навчального процесу на кафедрі гістології, цитології та ембріології Полтавського державного медичного університету. Актуальність роботи полягає у розширеному підході до засвоєння практичних навичок здобувачів вищої освіти у вивченні нашої дисципліни та залученням інтерактивних форм навчання. В даний час сформульовано розуміння необхідності розробки та впровадження у процес навчання додаткових можливостей освоєння дисципліни через нові, доступні здобувачами освіти інформаційні технології. Важливим доповненням до традиційної світлової мікроскопії на практичному занятті виступає впровадження в освітній процес електронних освітніх ресурсів і сканованих гістологічних препаратів. На кафедрі розроблено та впроваджено допоміжну технологію навчання з використанням комп'ютерних класів. Комп'ютеризація робочого місця здобувача вищої освіти дозволила працювати на занятті з усіма розробленими електронними освітніми ресурсами, проводити тестування, працювати з оцифрованими гістологічними препаратами. Впровадження інноваційних технологій навчання шляхом використання мультимедійного електронного освітнього ресурсу на нашій кафедрі дає принципово нові їм можливості, а саме: ₋ підвищується самооцінка здобувача освіти; підвищується зацікавленість у вивченні дисципліни; діагностика гістологічних препаратів може проводитися як на самій кафедри гістології, цитології та ембріології, так і безпосередньо на будь-якому доступному здобувачу освіти пристрої; у будь-який зручний для себе час здобувач освіти може самостійно вивчати основні структурні компоненти органів і тканин у зручному для нього місці; здобувач освіти має можливість заздалегідь готуватися до практичних занять, що проводяться на кафедрі. Сьогодні можна впевнено констатувати, що процес цифровізації медичного викладання йде з випередженням графіка. Класична «академічна» освіта із застосуванням цифрових сучасних технологій та засобів дозволяє на «виході» отримати сучасного випускника, який має великий «багаж» теоретичних знань та практичних навичок. Перейти к внешнему ресурсу Текст Дод.точки доступу: Шепітько, В. І. Стецук, Є. В. Борута, Н. В. Левченко, О. А. Рудь, М. В. Примірників всього: 1 ЧЗ (1) Вільні: ЧЗ (1) |
Методичні підходи до вивчення студентами-педіатрами теми «шкіра та її похідні» на заняттях з гістології, цитології та ембріології / О. Д. Лисаченко [и др.] // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. : науково-практичний журнал. - 2023. - Т. 23, № 2 ч.2. - С. 88-91 . - ISSN 2077-1096 MeSH-~главная: СТУДЕНТЫ МЕДИЦИНСКИХ УЧЕБНЫХ ЗАВЕДЕНИЙ -- STUDENTS, HEALTH OCCUPATIONS ПЕДИАТРИЯ -- PEDIATRICS (обучение) ОБУЧЕНИЕ -- TEACHING (методы) ГИСТОЛОГИЯ -- HISTOLOGY (обучение) КОЖА -- SKIN ДЕТИ -- CHILD Анотація: В системі вищої медичної освіти гістологія, цитологія та ембріологія є фундаментальною дисципліною, яка знайомить студентів з необхідними для подальшого навчання та диференційної діагностики принципами клінічного мислення. На заняттях з гістології майбутні лікарі запам'ятовують спеціальні терміни та вчаться зіставляти отриману теоретичну інформацію з будовою гістологічних препаратів (візуально представляти морфологічні структури), а при дослідженні мікропрепаратів характеризувати їх з використанням гістологічної номенклатури. Мета: розкрити методичні підходи до засвоєння майбутніми педіатрами теми «Шкіра та її похідні» при вивченні дисципліни «гістологія, цитологія та ембріологія з особливостями дитячого віку». Методи: аналіз, узагальнення та систематизація відомостей науково-методичної роботи. Для отримання студентами-педіатрами знань щодо вікових особливостей будови клітин, тканин, органів і систем дитячого організму, гістофізіології структур в різні періоди онтогенезу, необхідно, в першу чергу, знати гістологічну будову структур організму дорослої людини. Знання будови гістологічних структур дитячого організму потрібні лікарю-педіатру для оцінки конкретних станів дитини, адже кожному віку відповідають певні морфологічні та функціональні особливості тканин та органів. Знання термінів розвитку структур та форм їх перебудови необхідні для вирішення в конкретних випадках: чи дані зміни є проявами відхилень від норми, які потрібно виправляти; чи вони є результатомнезавершеного розвитку функціональної системи дитини. Використання сучасних методичних підходів до вивчення теми «Шкіра та її похідні» сприяє отриманню здобувачами освіти якісних знань щодо особливостей будови шкіри в різні вікові періоди, які будуть використані майбутніми педіатрами для встановлення діагнозів, вибору оптимальних методів лікування, профілактики шкірних захворювань та визначення видів догляду за шкірою дітей. Перейти к внешнему ресурсу Текст Дод.точки доступу: Лисаченко, О. Д. Шепітько, В. І. Борута, Н. В. Пелипенко, Л. Б. Стецук, Є. В. Рудь, М. В. Волошина, О. В. Примірників всього: 1 ЧЗ (1) Вільні: ЧЗ (1) |
Візуалізація гістологічних препаратів та завдань як спосіб покращення знань, умінь та навичок студентів-медиків / О. Д. Лисаченко [и др.] // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. : науково-практичний журнал. - 2023. - Т. 23, № 2 ч.2. - С. 85-87 . - ISSN 2077-1096 MeSH-~главная: СТУДЕНТЫ МЕДИЦИНСКИХ УЧЕБНЫХ ЗАВЕДЕНИЙ -- STUDENTS, HEALTH OCCUPATIONS ОБРАЗОВАНИЕ МЕДИЦИНСКОЕ -- EDUCATION, MEDICAL (методы, организация и управление) МУЛЬТИМОДАЛЬНОЕ ИЗОБРАЖЕНИЕ -- MULTIMODAL IMAGING ГИСТОЛОГИЯ -- HISTOLOGY Анотація: В системі вищої медичної освіти однією з основних медико-біологічних дисциплін є «гістологія, цитологія та ембріологія», яка формує уявлення здобувачів освіти про мікроскопічну і функціональну морфологію, розвиток, будову та регенерацію клітинних, тканинних й органних систем людини. Першокурсники медичних університетів стикаються з труднощами сприйняття та обробки великого об’єму інформації. Використання сучасних методик і технологій навчання та створення більш доступних способів засвоєння гістології, суттєво полегшує сприйняття матеріалу, оптимізує викладання дисципліни та покращує якість отриманих знань. Мета: Узагальнити досвід роботи кафедри гістології, цитології та ембріології з візуалізації гістологічних препаратів і завдань та визначити роль цього процесу в покращенні якості знань, умінь та навичок здобувачів-медиків. Методи: аналіз, узагальнення та систематизація відомостей науково-методичної літератури. Одним зі способів покращення засвоєння предмету є візуалізація. Для візуалізації гістологічних препаратів на практичних заняттях з гістології, цитології та ембріології використовуються мікроскопи з відеонасадками. Отримані зображення мікропрепаратів проектуються на монітори комп’ютерів та екрани плазмових телевізорів, а мультимедійні проектори забезпечують демонстрацію мікропрепаратів на великі екрани навчальних кімнат. Також на кафедрі гістології сформовані освітні ресурси, що реалізують можливості цифрових технологій візуалізації мікроскопічних структур: колекції мікрофотографій гістологічних препаратів та електронограм, мультимедійні презентації, навчальні фільми, анімаційні ролики та інтернет-ресурси (комп'ютерні навчальні програми, електронні атласи тощо). Виконання здобувачами освіти візуалізованих завдань по діагностиці гістологічних препаратів полягає: в першому випадку - у встановлені відповідності між цифровими позначеннями структур на знімку мікропрепарата та запропонованим переліком гістологічних структур; в другому - у діагностуванні препаратів, визначенні їх забарвлення та окремих гістологічних структур. Візуалізовані завдання дозволяють розширити можливості вивчення гістології, виключивши елементи випадковості при оцінці знань, умінь та навичок студентів. На заняттях застосовуються муляжі гістологічних препаратів, структур ранніх етапів ембріонального розвитку людини, розвитку лиця, будови зубів та його підтримуючого апарату, тематичні стенди, вологі препарати, що відображають мікроскопічну будову структур організму. Візуалізація гістологічних препаратів та завдань на практичних заняттях з гістології, цитології та ембріології сприяє кращому засвоєнню здобувачами освіти навчального матеріалу з дисципліни та набуттю ними навичок диференційної діагностики мікропрепаратів. Перейти к внешнему ресурсу Текст Дод.точки доступу: Лисаченко, О. Д. Шепітько, В. І. Борута, Н. В. Пелипенко, Л. Б. Вільхова, О. В. Волошина, О. В. Примірників всього: 1 ЧЗ (1) Вільні: ЧЗ (1) |
Литвак, Ю. В. Токсичний вплив глутамату натрію на підшлункову залозу / Ю. В. Литвак // Вісн. пробл. біол. і медицини = Bulletin of Problems in Biology and Medicine : український науково-практичний журнал. - 2023. - № 1(168). - С. 318-324 . - ISSN 2077-4214 MeSH-~главная: ПОДЖЕЛУДОЧНАЯ ЖЕЛЕЗА -- PANCREAS НАТРИЯ ГЛУТАМАТ -- SODIUM GLUTAMATE (вредные воздействия) ГИСТОЛОГИЯ -- HISTOLOGY (тенденции) Анотація: Вступ. Глутамат натрію широко використовують в харчовій промисловості як додаток до продуктів. Однак дотепер відсутня доказова база щодо переваг її користі або шкідливості. В більшості експериментальних досліджень доведено порушення метаболізму, що підвищує ризик розвитку метаболічного синдрому та ожиріння в людей, пливає на різні органи та системи. Однак більшість досліджень проведено на щурах неонатального періоду з відзначенням дії глутамату натрію на зміни внутрішніх органів и метаболічні показників організму. Важливу роль в організмі тварин і людини відіграє підшлункова залоза, що спонукає проведення досліджень за визначення негативного впливу різних факторів, в тому числі й глутамату натрію на зрілих тваринах. Мета роботи. Дослідити морфологічні зміни екзо- та ендокринної частини підшлункової залози молодих щурів після додатку в харчування глутамату натрію. Об’єкт і методи дослідження. Дослідження проведено на 20-ти 2,5–3 міс. білих щурах-самцях живою масою (250,0±5,0) г. Щоденно 10 щурам-самцям (дослід) щодобово у раціон додавали 70 мг/кг глутамату натрію для підсилення смакових уподобань, 10 щурів увійшли в контрольну групу. Дослідження виконано на 4-й та 8-й тиждень з використанням гістологічних методів (світлова та електронна мікроскопія). Результати. Отримані нами дані свідчать про токсичний вплив 70 мг/добу глутамату натрію на підшлункову залозу. Відмічали в екзокринній частині набряк, розростання сполучної та жирової тканин, наявність запальних інфільтратів, порушення гістоструктури ацинусів, загибель екзокриноцитів шляхом апоптозу або лізису, дегенеративні зміни мембранних органел в цитоплазмі. В стромі підшлункової залози були розширені панкреатичні протоки з переповненням їх рідиною. Визначено зміни в острівцях Лангерганса: присутність малих острівців зі зниженою щільністю альфа- та бета-клітин, а також зниження щільності гранул в цитоплазмі. Відмічали розростання сполучної тканини, порушення кровозабеспечення. Результати дослідження показали, що вживання щурами глутамату натрію токсично впливає на стан підшлункової залози, як ендокринної так і екзокринної її частини. Перейти к внешнему ресурсу Текст Примірників всього: 1 ЧЗ (1) Вільні: ЧЗ (1) |
Litvak, Y. V. Toxic effects of sodium glutamate on the pancreas / Y. V. Litvak // Вісн. пробл. біол. і медицини = Bulletin of Problems in Biology and Medicine : український науково-практичний журнал. - 2023. - № 1(168). - С. 315-318 . - ISSN 2077-4214 MeSH-~главная: ПОДЖЕЛУДОЧНАЯ ЖЕЛЕЗА -- PANCREAS НАТРИЯ ГЛУТАМАТ -- SODIUM GLUTAMATE (вредные воздействия) ГИСТОЛОГИЯ -- HISTOLOGY (тенденции) Анотація: Вступ. Глутамат натрію широко використовують в харчовій промисловості як додаток до продуктів. Однак дотепер відсутня доказова база щодо переваг її користі або шкідливості. В більшості експериментальних досліджень доведено порушення метаболізму, що підвищує ризик розвитку метаболічного синдрому та ожиріння в людей, пливає на різні органи та системи. Однак більшість досліджень проведено на щурах неонатального періоду з відзначенням дії глутамату натрію на зміни внутрішніх органів и метаболічні показників організму. Важливу роль в організмі тварин і людини відіграє підшлункова залоза, що спонукає проведення досліджень за визначення негативного впливу різних факторів, в тому числі й глутамату натрію на зрілих тваринах. Мета роботи. Дослідити морфологічні зміни екзо- та ендокринної частини підшлункової залози молодих щурів після додатку в харчування глутамату натрію. Об’єкт і методи дослідження. Дослідження проведено на 20-ти 2,5–3 міс. білих щурах-самцях живою масою (250,0±5,0) г. Щоденно 10 щурам-самцям (дослід) щодобово у раціон додавали 70 мг/кг глутамату натрію для підсилення смакових уподобань, 10 щурів увійшли в контрольну групу. Дослідження виконано на 4-й та 8-й тиждень з використанням гістологічних методів (світлова та електронна мікроскопія). Результати. Отримані нами дані свідчать про токсичний вплив 70 мг/добу глутамату натрію на підшлункову залозу. Відмічали в екзокринній частині набряк, розростання сполучної та жирової тканин, наявність запальних інфільтратів, порушення гістоструктури ацинусів, загибель екзокриноцитів шляхом апоптозу або лізису, дегенеративні зміни мембранних органел в цитоплазмі. В стромі підшлункової залози були розширені панкреатичні протоки з переповненням їх рідиною. Визначено зміни в острівцях Лангерганса: присутність малих острівців зі зниженою щільністю альфа- та бета-клітин, а також зниження щільності гранул в цитоплазмі. Відмічали розростання сполучної тканини, порушення кровозабеспечення. Результати дослідження показали, що вживання щурами глутамату натрію токсично впливає на стан підшлункової залози, як ендокринної так і екзокринної її частини. Перейти к внешнему ресурсу Текст Примірників всього: 1 ЧЗ (1) Вільні: ЧЗ (1) |
Черних, М. О. Досвід застосування дистанційних технологій у навчальному процесі на кафедрі гістології в умовах пандемії COVID-19 / М. О. Черних // Буков. мед. вісник. - 2020. - Том 24, N 4. - С. 139-144 MeSH-~главная: ОБРАЗОВАНИЕ МЕДИЦИНСКОЕ -- EDUCATION, MEDICAL (методы) ГИСТОЛОГИЯ -- HISTOLOGY (обучение) КАРАНТИННЫЕ МЕРОПРИЯТИЯ -- QUARANTINE (методы) КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS Примірників всього: 1 ЧЗ (1) Вільні: ЧЗ (1) |
Мультимедійні навчальні системи в освітньому процесі кафедри гістології, цитології та ембріології / О. Д. Лисаченко [и др.] // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. : науково-практичний журнал. - 2023. - Т. 23, № 1. - С. 126-129 . - ISSN 2077-1096 MeSH-~главная: ОБРАЗОВАНИЯ ТЕХНОЛОГИЯ -- EDUCATIONAL TECHNOLOGY ОБРАЗОВАНИЕ МЕДИЦИНСКОЕ -- EDUCATION, MEDICAL МОДЕЛИ ОБУЧЕНИЯ -- MODELS, EDUCATIONAL МУЛЬТИМЕДИА -- MULTIMEDIA АУДИОВИЗУАЛЬНЫЕ СРЕДСТВА -- AUDIOVISUAL AIDS ГИСТОЛОГИЯ -- HISTOLOGY Анотація: Сучасні комп'ютерні технології направлені на покращення якості освітнього процесу, оперативність й ефективність надання навчальної інформації, структурування та систематизацію теоретичних й практичних знань, умінь та навичок. Гістологія, цитологія та ембріологія є фундаментальною дисципліною, яка базується на вивченні структурної організації клітин, тканин та органів. Комплексний інноваційний підхід до викладання дисципліни полягає в мультимедійному забезпеченні лекцій та практичних занять з візуалізацією тканинних та клітинних структур на електронномікроскопічному, світлооптичному та молекулярному рівнях; демонстрації мікроскопічних препаратів за допомогою відеосистем; поточних, підсумкових та заключних контролях знань шляхом комп'ютерного тестування. Новітні технології навчання допомагають задіяти графічну та аудіовізуальну інформацію, що сприяє залученню всіх органів сприйняття студентів-медиків та інтенсифікації навчального процесу в цілому. Великою популярністю у здобувачів освіти користується база цифрових зображень гістологічних препаратів при різних ступенях збільшення, яка застосовується при читанні лекцій, на практичних заняттях та під час самопідготовки. Мультимедійні навчальні системи направлені на удосконалення методів навчання, підвищення якості освіти, формування особистості здобувача, розвиток його світогляду та інтелекту. Вони включають мультимедійне забезпечення лекцій та практичних занять, самостійної роботи при підготовці до занять, змістовних модулів, контролю практичних навичок, іспиту з дисципліни, ліцензійного іспиту «Крок 1» з візуалізацією тканинних і клітинних структур. Дод.точки доступу: Лисаченко, О.Д. Шепітько, В.І. Борута, Н.В. Пелипенко, Л. Б. Вільхова, О. В. Примірників всього: 1 ЧЗ (1) Вільні: ЧЗ (1) |
History of the creation of the scientific society of anatomists, histologists, embryologists and topographic anatomists of Ukraine = Історія створення наукового товариства анатомів, гістологів, ембріологів та топографоанатомів України / Yu. B. Chaikovsky [и др.] // Світ медицини та біології = World of Medicine and Biology : науковий, медичний, екологічний журнал. - 2022. - № 4. - С. 256-259 . - ISSN 2079-8334 MeSH-~главная: АНАТОМИЯ -- ANATOMY (история, кадры) ГИСТОЛОГИЯ -- HISTOLOGY (история, кадры) ЭМБРИОЛОГИЯ -- EMBRYOLOGY (история, кадры) АНАТОМИЯ ТОПОГРАФИЧЕСКАЯ -- ANATOMY, REGIONAL (история, кадры) Анотація: Наукове товариство анатомів, гістологів, ембріологів та топографоанатомів (НТ АГЕТ) України, як самостійна наукова організація морфологів України в своєму історичному розвитку сягає 1953 року. Саме тоді відомі українські науковці ініціювали відокремлення від Всесоюзного наукового товариства анатомів, гістологів і ембріологів (ВНТ АГЕ). Багато кроків було зроблено на шляху формування НТ АГЕТ України, багато наукових і організаційних досягнень поповнили скарбничку товариства, основними цілями якого є і будуть популяризація науки в Україні і розвиток міжнародних зв’язків із європейськими науковцями. Даною роботою ми розпочинаємо цикл статей про основні історичні моменти формування НТ АГЕТ, акцентуючи увагу на відомих українських науковцях, що доклали значних зусиль до розвитку морфології в Україні і світі. Перейти к внешнему ресурсу Текст Дод.точки доступу: Chaikovsky, Yu. B. Raskaliei, V. B. Raskaliei, T. Ya. Appelhans, O. L. Pivtorak, V. I. Shepitko, V. I. Примірників всього: 1 ЧЗ (1) Вільні: ЧЗ (1) |
Zymnia, K. O. Assessment of ultrasonographic signs of autoimmune thyroiditis validity based on the histopathologic examination results = Оцінка достовірності ультрасонографічних ознак автоімунного тиреоїдиту на основі результатів патогістологічного дослідження / K. O. Zymnia // Вісн. пробл. біол. і медицини = Bulletin of Problems in Biology and Medicine : український науково-практичний журнал. - 2022. - № 3(166). - С. 205-209 . - ISSN 2077-4214 MeSH-~главная: ТИРЕОИДИТ АУТОИММУННЫЙ -- THYROIDITIS, AUTOIMMUNE ХАШИМОТО БОЛЕЗНЬ -- HASHIMOTO DISEASE ЩИТОВИДНАЯ ЖЕЛЕЗА -- THYROID GLAND АУТОИММУННЫЕ БОЛЕЗНИ -- AUTOIMMUNE DISEASES УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ -- ULTRASONOGRAPHY ГИСТОЛОГИЯ -- HISTOLOGY Анотація: Early diagnostic of AIT is problematic due to absence of clinical manifestations and hypothyroidism at laboratory examination. Diagnosis of AIT is based on the detection of elevated antibodies levels of thyroperoxidase (Ab-TPO) and the presence of distinctive ultrasonographic signs, however early diagnosis is problematic due to the absence of clinical manifestations and hypothyroidism at laboratory examination (elevated thyroxine levels and normal AP-TPO values). Diagnostic dilemmas arise in patients with minimal ultrasonographic changes that lead to a wrong estimation and fails diagnostic in 20%-30% cases of the examination. Aim. To analyze the results of ultrasound examination of the thyroid gland in patients with thyroid pathology to evaluate the efficacy of this examination method in the diagnosis of autoimmune thyroiditis.Object and research methods. A retrospective analysis of 120 patients’ histories of the “VISUS” clinic, who underwent operative treatment of node thyroid pathology in the period from 2018 to 2020 was performed. Results. The main group consisted of 66 patients and the comparison group consisted of 54 patients. Ultrasound signs of AIT were found in 39 patients (59.1%) of the main group. US examination of the main group revealed heterogeneity of the thyroid parenchyma in 54 cases (81.8%) and in 29 patients (52.7%) of the comparison group. In an assessment of nodal growth, malignant neoplasm was suspected (TI-RADS 4) in 31 patients (46.9%) of the main group, and in 19 patients (35.2%) of the comparator group. Conclusions. 1. The analysis revealed that ultrasonographic changes are not sufficiently effective in the diagnosis of autoimmune thyroiditis. 2. The staged development of autoimmune thyroiditis leads to a long-term presence of patients in the euthyroid. 3. Changes in the parenchyma of the thyroid gland in autoimmune thyroiditis affect the evaluation of nodal structures in ultrasonography. 4. The lack of clear diagnostic criteria and the increased number of seronegative forms of autoimmune thyroiditis require to find new methods of diagnosing the disease. = Рання діагностика АІТ є проблематичною через відсутність клінічних проявів та гіпотиреозу при лабораторному дослідженні. Діагностика АІТ базується на виявленні підвищення рівня антитіл до тиреопероксидази (АТ-ТПО) та наявності характерних ультрасонографічних ознак, однак проблемним є встановлення діагнозу на ранніх стадіях, оскільки пацієнти не мають жодних клінічних проявів, а при лабораторному обстеженні виявляють підвищення рівня тироксину та нормальні значення АТ-ТПО. Діагностичні дилеми виникають у пацієнтів з мінімальними ультрасонографічними змінами і призводять до хибного тлумачення 20-30 % даних обстеження. Мета. Проаналізувати результати ультразвукового дослідження щитоподібної залози у хворих на тиреоїдну патологію для оцінки ефективності цього методу дослідження в діагностиці автоімунного тиреоїдиту. Об’єкт і методи дослідження. Проведено ретроспективний аналіз 120 історій хвороб пацієнтів клініки «ВІСУС», які перенесли оперативне лікування вузлової патології щитоподібної залози в період з 2018 по 2020 рік. Результати. Основну групу склали 66 хворих, групу порівняння – 54 пацієнти. Ультразвукові ознаки АІТ виявлені у 39 пацієнтів (59,1%) основної групи. Серед основної групи при УЗД виявлено гетерогенність паренхіми ЩЗ у 54 пацієнтів (81,8%) та у 29 пацієнтів (52,7%) групи порівняння. При оцінці вузлів підозру на злоякісне новоутворення (TI-RADS 4) виявлено у 31 пацієнта (46,9%) основної групи та у 19 пацієнтів (35,2%) групи порівняння. Висновки. 1. При аналізі виявлено, що ультразвукові зміни не є достатньо ефективними в діагностиці автоімунного тиреоїдиту. 2. Етапність розвитку автоімунного тиреоїдиту призводить до тривалого перебування хворих в еутиреоїдному стані. 3. Зміни паренхіми щитовидної залози при аутоімунному тиреоїдиті впливають на оцінку вузлових структур при УЗД. 4. Відсутність чітких діагностичних критеріїв та збільшення кількості серонегативних форм автоімунного тиреоїдиту вимагають пошуку нових методів діагностики захворювання. Примірників всього: 1 ЧЗ (1) Вільні: ЧЗ (1) |
Професор Шепітько Володимир Іванович (До 65-річчя до дня народження) // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2015. - Том 14, N 3. - С. 138-139 MeSH-~главная: ГИСТОЛОГИЯ -- HISTOLOGY (история) ЭМБРИОЛОГИЯ -- EMBRYOLOGY (история) Дод.точки доступу: Шепітько, Володимир Іванович (гістолог, доктор мед. наук (2005), професор ; 1950) \о нем\ Примірників всього: 1 ЧЗ (1) Вільні: ЧЗ (1) |
Чайковський, Ю. Б. VI конгрес анатомів, гістологів, ембріологів і топографоанатомів України (16-18 вересня 2015 року, м. Запоріжжя) / Ю. Б. Чайковський, М. А. Волошин, О. А. Григор'єва // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2015. - Том 14, N 3. - С. 135-137 MeSH-~главная: АНАТОМИЯ ТОПОГРАФИЧЕСКАЯ -- ANATOMY, REGIONAL (история) ГИСТОЛОГИЯ -- HISTOLOGY (история) ЭМБРИОЛОГИЯ -- EMBRYOLOGY (история) КОНГРЕССЫ -- CONGRESSES Дод.точки доступу: Волошин, М.А. Григор'єва, О.А. Примірників всього: 1 ЧЗ (1) Вільні: ЧЗ (1) |
Роль діагностики мікропрепаратів в засвоєнні знань та практичних навичок на заняттях дисциплін медико-біологічного профілю / Г. А. Єрошенко [и др.] // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. : науково-практичний журнал. - 2022. - Т. 22, № 2. - С. 108-111 . - ISSN 2077-1096 MeSH-~главная: СТУДЕНТЫ МЕДИЦИНСКИХ УЧЕБНЫХ ЗАВЕДЕНИЙ -- STUDENTS, HEALTH OCCUPATIONS ГИСТОЛОГИЯ -- HISTOLOGY (обучение, тенденции) ЦИТОЛОГИЯ -- CELL BIOLOGY (обучение, тенденции) ЭМБРИОЛОГИЯ -- EMBRYOLOGY (методы, обучение, тенденции) Анотація: Для якісного засвоєння теоретичних знань та практичних навичок на заняттях з «гістології, цитології, ембріології» і «медичної біології» при вивченні здобувачами-медиками будови клітин, тканин, органів та для визначення їх структур, діагностуванні на мікропрепаратах збудників та переносників збудників паразитарних хвороб, видової належності гельмінтів та їх яєць, використовуються мікроскопічні та субмікроскопічні дослідження цито- та гістопрепаратів. Засвоєння медико-біологічних дисциплін передбачає набуття вміння визначати мікропрепарати та їх структурні елементи для подальшого використання в майбутній практичній діяльності при ультраструктурному дослідженні біоптатів органів, діагностуванні патологічних процесів, встановленні причин зараження, лабораторній діагностиці паразитарних хвороб тощо. Основну частину практичних занять займає робота здобувачів освіти з мікроскопами. Навчальні кімнати кафедр обладнані комп’ютерами та мікроскопами з цифровими відеокамерами, зображення мікропрепаратів при різних збільшеннях візуалізуються на екрани моніторів, плазмових телевізорів та за допомогою мультимедійних проекторів - на великі екрани. Розгляд гістологічних структур з можливістю регулювання їх розмірів, дозволяє максимально якісно вивчати препарати та замалювувати їх в альбоми-практикуми. На практичних заняттях з гістології, цитології та ембріології теоретичний матеріал закріплюється вивченням мікроскопічної будови клітин, тканин та органів, діагностуванням їх гістологічних структур, опрацюванням даних електронної мікроскопії. На заняттях з медичної біології вивчаються мікропрепарати клітин, стадії розвитку зародка, позазародкові органи, гельмінти та їх яйця. Теоретичні знання та практичні навички, отримані здобувачами на заняттях з дисциплін медико-біологічного профілю закладають основи цілісного сприйняття організму людини, сприяють набуттю навичок визначення мікроскопічних структур, розвивають вміння діагностувати збудників і переносників паразитарних хвороб та використовуються при вирішенні ситуаційних задач клінічного спрямування. Перейти к внешнему ресурсу Текст Дод.точки доступу: Єрошенко, Г. А. Лисаченко, О. Д. Шевченко, К. В. Кінаш, О. В. Пелипенко, Л. Б. Примірників всього: 1 ЧЗ (1) Вільні: ЧЗ (1) |
Tkachenko, А. S. The histological characterization of the articular cartilage of the temporomandibular joint under conditions of the skeletal injury = Гістологічна характеристика суглобового хряща скронево-нижньощелепного суглобу за умов скелетної травми / А. S. Tkachenko // Вісн. пробл. біол. і медицини = Bulletin of Problems in Biology and Medicine : український науково-практичний журнал. - 2022. - Вип. 2, № т. 2(165). - С. 165-174 . - ISSN 2077-4214 MeSH-~главная: ЧЕЛЮСТЬ НИЖНЯЯ -- MANDIBLE РАНЫ И ТРАВМЫ -- WOUNDS AND INJURIES КРЫСЫ -- RATS ГИСТОЛОГИЯ -- HISTOLOGY Анотація: Питання структурної оргaнізації скронево-нижньощелепного суглобa за умов впливу різних чинників уже тривaлий час привертaють увaгу багатьох спеціалістів. Однією з причин розвитку дисфункцій скронево-нижньощелепного суглобa може бути наявні в анамнезі пошкодження щелепно-лицевої ділянки, які визначаються постійним зростанням частоти щелепно-лицевого травматизму, яка в середньому складає від 6,0 до 16,4% всіх травм мирного часу. Серед травм щелепно-лицевої ділянки переломи нижньої щелепи спостерігаються найчастіше і зустрічаються у 67,3-87,1% випадків. При цьому, існуючи дані чи змінюється та як морфологічний стан скронево-нижньощелепного суглоба при травмі нижньої щелепи на сьогодні є суперечливі та потребують подальшого дослідження. Тому метою нашого дослідження було вивчити мікроскопічні та гістоморфометричні особливості суглобової поверхні скронево-нижньощелепного суглобa у щурів за умов односторонньої скелетної травми нижньої щелепи. Дослідження проведено на 20 білих лабораторних щурах-самцях зрілого віку, поділених на контрольну та експериментальну групу тварини з односторонньою травмою кута нижньої щелепи, яку моделювали шляхом остеоперфорації ділянки кута нижньої щелепи стоматологічним бором. Дослідження суглобових поверхонь обох суглобів проводили на 30-ту добу після завдання травми гістологічним методом із забарвленням зрізів гематоксилін-еозином. Світлову мікроскопію проводили з використанням мікроскопа Olympus BH-2 (Японія). Отже, за умов травмування кутанижньої щелепи через 30 днів у скронево-нижньощелепному суглобі зміни відбулися на стороні травми. Вони не були значними та мали компенсаторний характер на зміну навантаження та перерозподілу тиску на суглобову поверхню. Внаслідок чого, у центральній ділянці суглобової поверхні голівки нижньої щелепи відбулось розволокнення поверхневої пластинки, зміна форми та розміщення вистеляючих клітин тангенціального перехідного шара, порушення межі між поверхневим та проміжними шарами. Архітектоніка проміжного шара характеризувалась вираженими пучками колагенових волокон. Мали імовірне місце виражені процеси кальцифікації глубокого шара хряща. Перейти к внешнему ресурсу Текст Примірників всього: 1 ЧЗ (1) Вільні: ЧЗ (1) |
Пам'яті професора Чайковського Юрія Богдановича // Світ медицини та біології = World of Medicine and Biology : науковий, медичний, екологічний журнал. - 2022. - № 2. - С. 256 . - ISSN 2079-8334 MeSH-~главная: ЛИЧНОСТИ ВЫДАЮЩИЕСЯ -- FAMOUS PERSONS ГИСТОЛОГИЯ -- HISTOLOGY (кадры) ЭМБРИОЛОГИЯ -- EMBRYOLOGY (кадры) Анотація: Шановні друзі та колеги! З нестерпним болем у душі повідомляємо, що 03 березня 2022 року на 71 році пішов з життя Чайковський Юрій Богданович. Перейти к внешнему ресурсу Текст Дод.точки доступу: Чайковський, Юрій Богданович (український наyковець у галузі гістології, ембріології, нейроморфолог, доктор медичних наук України, професор, завідувач кафедри гістології та ембріології Національного медичного університету ім. О. О. Богомольц ; 1951-2022) Примірників всього: 1 ЧЗ (1) Вільні: ЧЗ (1) |
Стойка, Р. С. Рецензія на підручник «Гістологія. Цитологія. Ембріологія» для студентів стоматологічних факультетів вищих медичних навчальних закладів України / За ред. О. О. Луцика, Ю. Б. Чайковського. Вінниця: Нова книга, 2020. 496с. : [рецензія] / Р. С. Стойка // Клінічна стоматологія. - 2020. - N 4. - С. 108-109 MeSH-~главная: ЭМБРИОЛОГИЯ -- EMBRYOLOGY ЦИТОЛОГИЯ -- CELL BIOLOGY ГИСТОЛОГИЯ -- HISTOLOGY Примірників всього: 1 ЧЗ (1) Вільні: ЧЗ (1) |
The more we know, the more we forget... (challenges of teaching dentistry faculty students for histology, cytology and embryology) = Чим більше ми знаємо, тим більше ми забуваємо...(виклики з гістології, цитології та ембріології у навчанні студентів стоматологічного факультету) / L. M. Sokurenko [et al.] // Клінічна стоматологія. - 2020. - N 4. - С. 101-107 MeSH-~главная: ОБРАЗОВАНИЕ МЕДИЦИНСКОЕ -- EDUCATION, MEDICAL СТОМАТОЛОГИЯ -- DENTISTRY ЦИТОЛОГИЯ -- CELL BIOLOGY ГИСТОЛОГИЯ -- HISTOLOGY ЭМБРИОЛОГИЯ -- EMBRYOLOGY Дод.точки доступу: Sokurenko, L. M. Chaikovsky, Yu. B. Majewskyi, O. E. Yaremenko, I. M. Bidenko, N. V. Filonenko, V. V. Melnyk, A. O. Примірників всього: 1 ЧЗ (1) Вільні: ЧЗ (1) |
Атаманчук, О. В. Особливості викладання вибіркових дисциплін кафедрою гістології, цитології та ембріології ІФНМУ / О. В. Атаманчук // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. : науково-практичний журнал. - 2022. - Т. 22, № 1. - С. 146-150 . - ISSN 2077-1096 MeSH-~главная: ОБРАЗОВАНИЕ МЕДИЦИНСКОЕ -- EDUCATION, MEDICAL (методы, организация и управление) ГИСТОЛОГИЯ -- HISTOLOGY (обучение) ЦИТОЛОГИЯ -- CELL BIOLOGY (обучение) ЭМБРИОЛОГИЯ -- EMBRYOLOGY (обучение) Анотація: Реформування медичної освіти та запровадження нових освітньопрофесійних програм передбачає перехід до компетентнісно-орієнтованого підходу у підготовці лікарів, де в результаті інтеграції понять знання-розуміння-навички формують компетенції тобто здатність і готовність до професійної діяльності. На сьогодні, кваліфікований медичний фахівець характеризується не тільки великим обсягом знань, але й умінням самостійно вирішувати складні завдання. Введення в навчальноосвітній процес підготовки фахівців магістерського рівня вищої освіти, спеціальності 222 “Медицина” елективних дисциплін природничого спрямування веде до формування у майбутнього лікаря необхідного спектру загальних та фахових компетенцій, розвитку клінічного мислення, посилення мотивації до самовдосконалення. Професорсько-викладацьким складом кафедри гістології, цитології та ембріології Івано-Франківського національного медичного університету було розроблено робочі навчальні програми двох вибіркових дисциплін із актуальних розділів медицини: “Теоретичні основи сучасних репродуктивних технологій” та “Морфологічні основи клітинної терапії” для студентів першого курсу медичного факультету. Дані дисципліни мають велике теоретичноприкладне значення для наукової і практичної медицини, адже забезпечують поглиблене оволодіння знаннями з основ регенеративної медицини та клітинної терапії, принципами вчення про стовбурові клітини, теоретичними основами принципів репродуктивних технологій, надають відповіді на низку етичних, деонтологічних та нормативно-правових питань їх використання в клініці. Практичні заняття проводяться на базах спеціалізованого консультативно-лікувального відділення допоміжних репродуктивних технологій Державного закладу «Прикарпатський центр репродукції людини» МОЗ України, навчально-науково-практичного центру “Мікроскопія”. Центр обладнаний персональними комп’ютерами, інтерактивним мультимедійним проектором, світловими мікроскопами лабораторного класу, CCD-відеокамерою, цифровою камерою, програмним забезпеченням для здійснення аналізу зображень. Навчальні кімнати кафедри обладнані телевізійними панелями, персональними комп’ютерами з кабельним доступом до “хмаркових” баз даних гістологічних зображень з використанням технологій “цифрової” мікроскопії. Колекція мікропрепаратів у навчальній лабораторії налічує близько 4 тис. екземплярів. Вивчення запропонованих вибіркових дисциплін сприяє формуванню в здобувачів освіти чіткого уявлення про сучасні можливості допоміжних репродуктивних технологій, та можливості регенеративної медицини та клітинної терапії, їх обмеження та перспективи подальшого прогресу з метою вирішення проблем депопуляції. підвищення ефективності лікування хвороб центральної та периферичної нервової систем, захворювань серцево-судинної та ендокринної систем. Знання та навички отримані на вибіркових дисциплінах можуть стати основою для усвідомленого вибору майбутньої лікарської спеціальності чи подальших наукових досліджень. Перейти к внешнему ресурсу Текст Примірників всього: 1 ЧЗ (1) Вільні: ЧЗ (1) |
Патогістологічні зміни атеросклеротичної аорти як біомеханічні ризики порушення цілісності її стінки / І.-М. Радомичельські [и др.] // Вісн. пробл. біол. і медицини = Bulletin of Problems in Biology and Medicine : український науково-практичний журнал. - 2021. - № 4(162). - С. 285-290 : іл. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2077-4214 MeSH-~главная: АТЕРОСКЛЕРОЗ -- ATHEROSCLEROSIS АОРТА -- AORTA КОРОНАРНЫЕ СОСУДЫ -- CORONARY VESSELS (патофизиология) ГИСТОЛОГИЯ -- HISTOLOGY Анотація: Значну частину загрожуючих життю серцево-судинних подій складають порушення цілосності стінок судин в умовах підвищення артеріального тиску та зниження їх біомеханічних властивостей, таких як розвиток і розрив аневризм аорти та інших судин. Передбачення розриву судини до несприятливої клінічної події є складною діагностичною проблемою. Мета роботи полягає у визначенні патоморфологічних властивостей атеросклеротично-зміненої аорти за умов різних форм патологічної біомінералізації. Об’єкт і методи дослідження. Для дослідження було відібрано 60 зразків тканини черевного відділу аорт з ознаками атеросклеротичного ураження. Всього було досліджено 30 зразків черевного відділу мінералізованих аорт (група М), які після гістологічного дослідження були розподілені на рівні групи в залежності від розміру кальцифікатів на групу М1 (макроскопічні кальцифікати, розмір 2 мм) та М2 (мікроскопічні кальцифікати, розмір ≤2 мм). У якості контролю були використані 30 зразків тканини аорт без ознак біомінералізації (група С). Для дослідження патогістологічних змін тканина аорт вивчалася за допомогою методів макроскопічного описання, гістології, гістохімії та статистична обробка даних. Результати. При порівнянні груп зразків тканин аорт з патологічною біомінералізацією та контрольної групи, було встановлено, середній вік пацієнтів групи М (68,43±1,32 років) достовірно переважає середній вік пацієнтів контрольної групи (51,8±2,56 років) (р0,05). Морфологічне дослідження зразків біомінералізованої аорти та контрольної групи зразків показує типові макроскопічні та мікроскопічні зміни, які характерні для ускладненого та неускладненого атеросклерозу аорти. Проте гістохімічні методи дослідження (забарвлення альціановим синім, PAS-реактивом та фон Коссом) виявило глибинні зміни волокнистого каркасу та позаклітинного простору тканини аорти за умов присутності біомінеральних депозитів. Так, було виявлено нерівномірність розподілу глікопротеїнів та кислих ГАГ у волокнистому та міжклітинному компонентах і виникнення елементів мукоїдного набрякання у ділянках утворення кальцифікатів. Також у сусідніх з кальцифікатами візуально неушкоджених ділянках виявлено патогістологічні зміни у вигляді набряку та розволокнення еластичних фібрил. Таким чином, патологічне ремоделювання тканин аорти за умов біомінералізації може бути основою для порушення цілісності стінки судини. Перейти к внешнему ресурсу Текст Дод.точки доступу: Радомичельські, І.-М. Піддубний, А. Домашенко, М. Москаленко, Р. Примірників всього: 1 ЧЗ (1) Вільні: ЧЗ (1) |
Комплексне гістологічне та імуногістохімічне дослідження моноцитопоезу у щурів з визначенням проліферативної активності по експресії ki67 та cd68+ в експерименті / Р. В. Мартиненко, І. Шепітько В., Є. В. Стецук // Світ медицини та біології = World of Medicine and Biology : науковий, медичний, екологічний журнал. - 2021. - № 4. - С. 228-232 : іл. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2079-8334 MeSH-~главная: МОНОЦИТЫ -- MONOCYTES (секреция) КОСТНЫЙ МОЗГ -- BONE MARROW КРЫСЫ -- RATS КЛЕТКИ ПРОЛИФЕРАЦИЯ -- CELL PROLIFERATION ГИСТОЛОГИЯ -- HISTOLOGY НОВООБРАЗОВАНИЯ -- NEOPLASMS Анотація: Ki67 є не тільки одним із маркерів проліферації, але й непрямим визначником швидкості поділу клітин. CD68 використовується як цінний цитохімічний маркер для імунного фарбування моноцитів/макрофагів під час гістохімічного аналізу запалених тканин, тканин пухлини та інших імуногістопатологічних досліджень. Метою дослідження було визначення індексу проліферації клітин моноцитарної лінії червоного кісткового мозку за допомогою антитіл до CD68+ та Ki-67 у контрольній та інтактній групах тварин. Встановлено еквівалентний ступінь проліферативної активності клітин-попередників з експресією Ki-67 у контрольній та інтактній групах. Перейти к внешнему ресурсу Текст Дод.точки доступу: Мартиненко, Р. В. В., І. Шепітько Стецук, Є. В. Примірників всього: 1 ЧЗ (1) Вільні: ЧЗ (1) |