Емоційний інтелект у діяльності викладача вищої школи, здобувача вищої освіти та практикуючого лікаря / В. І. Федорченко [и др.] // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. : науково-практичний журнал. - 2024. - Т. 24, № 1. - С. 200-204 . - ISSN 2077-1096


MeSH-~главная:
ОБРАЗОВАНИЕ МЕДИЦИНСКОЕ -- EDUCATION, MEDICAL
СТУДЕНТЫ МЕДИЦИНСКИХ УЧЕБНЫХ ЗАВЕДЕНИЙ -- STUDENTS, HEALTH OCCUPATIONS
ПРЕПОДАВАТЕЛЬСКИЙ СОСТАВ МЕДИЦИНСКИХ УЧЕБНЫХ УЧРЕЖДЕНИЙ -- FACULTY, MEDICAL
ВРАЧИ -- PHYSICIANS
ЭМОЦИОНАЛЬНЫЙ ИНТЕЛЛЕКТ -- EMOTIONAL INTELLIGENCE
Анотація: Мета дослідження – аналіз актуальності компетентності «емоційний інтелект» як однієї із ключових, передбачених до формування та розвитку у здобувачів вищої медичної освіти у процесі вивчення окремих предметів. Основна частина. Емоційний інтелект визначається як здатність розпізнавати власні емоції та емоції інших людей і керувати ними. Аналітичні дослідження відносної важливості різних показників діяльності людини показують, що емоційний інтелект є третьою найважливішою властивістю особистості після інтелекту та сумлінності. Опанування сучасними знаннями щодо емоційного інтелекту є актуальною потребою кожного, чия діяльність передбачає взаємодію між людьми, тим більше це стосується тих професій, представники яких здійснюють вплив на інших осіб (як, наприклад, викладачі впливають на поведінку учнів чи здобувачів вищої освіти). У першу чергу, важливим є вплив викладача на емоційний стан здобувачів вищої освіти. Вагомим є меседж про надзвичайну важливість професії лікаря, яку вони здобувають. Спрямовування емоцій студента в позитивному напрямку є важливим для покращення їх мотивації до навчання та продуктивності. Позитивні емоції, передані посмішкою, мовою рухів, тембром голосу, здатні направити навчальний процес в конструктивне русло. Зрештою, як відомо, гарний лікар – це той, від одного спілкування з яким пацієнту вже стає краще. Такі чудодійні лікарі, безумовно, є особистостями, обдарованими емоційним інтелектом, або такими, що свідомо розвинули його як рису характеру. Саме формуванню таких особистостей присвячується напрямок навчальної діяльності щодо формування та розвитку емоційного інтелекту майбутнього спеціаліста. Отже, сучасний викладач вищої школи потребує сприйняття і глибокого усвідомлення поняття «емоційний інтелект», має бути готовим до взаємодії зі здобувачем освіти на емоційному рівні.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Федорченко, В. І.
, Івахнюк Т. В.
Ананьєва, М. М.
Боброва, Н. О.
Ганчо, О. В.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)




    Удод, О. А.
    Аналіз результатів анкетування лікарів-інтернів щодо індивідуальної гігієни порожнини рота / О. А. Удод, І. О. Єряшева, Н. М. Яковлева // Укр. стоматол. альманах = Ukrainian Dental Almanac : науково-практичний фаховий журнал. - 2023. - № 2. - С. 42-46 . - ISSN 2409-0255


MeSH-~главная:
РОТОВОЙ ПОЛОСТИ ГИГИЕНА -- ORAL HYGIENE
ВРАЧИ -- PHYSICIANS
АНКЕТИРОВАНИЕ -- QUESTIONNAIRES
Анотація: Вирішальну роль у виборі пацієнтами засобів раціональної гігієни порожнини рота з урахуванням їхніх індивідуальних особливостей мають відігравати обґрунтовані рекомендації лікарів, які володіють науковою інформацією з цієї тематики. Мета – за допомогою анкети оцінити рівень поінформованості лікарів-інтернів різних спеціальностей щодо засобів індивідуальної гігієни порожнини рота.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Єряшева, І. О.
Яковлева, Н. М.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)




    Бржевський, К. В.
    Суб'єктивна важливість комунікативних навичок лікаря / К. В. Бржевський // Укр. наук.-мед. молодіжний журнал. - 2022. - N спецвип. №4. - С. 66-67


MeSH-~главная:
ВРАЧИ -- PHYSICIANS
ПРОФЕССИОНАЛЬНАЯ КОМПЕТЕНТНОСТЬ -- PROFESSIONAL COMPETENCE
ОБЩЕНИЕ -- COMMUNICATION
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)




    Литвиненко, Н. П.
    Формування комунікативних навичок у контексті фахової підготовки майбутніх лікарів / Н. П. Литвиненко, Т. В. Сергієнко // Укр. наук.-мед. молодіжний журнал. - 2022. - N спецвип. №4. - С. 33-34


MeSH-~главная:
ОБРАЗОВАНИЕ МЕДИЦИНСКОЕ -- EDUCATION, MEDICAL
ВРАЧИ -- PHYSICIANS
ОБЩЕНИЕ -- COMMUNICATION
Дод.точки доступу:
Сергієнко, Т. В.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)




    Гнатюк, В. В.
    Харизма та її місце у професійній діяльності лікаря і фармацевта / В. В. Гнатюк, В. Ю. Дяченко, Є. Л. Самойлов // Укр. наук.-мед. молодіжний журнал. - 2022. - N спецвип. №4. - С. 18-19


MeSH-~главная:
ВРАЧИ -- PHYSICIANS (психология)
ФАРМАЦЕВТЫ -- PHARMACISTS
ЭМПАТИЯ -- EMPATHY
ЛИЧНОСТИ ПОЛОЖИТЕЛЬНЫЕ КАЧЕСТВА -- VIRTUES
Дод.точки доступу:
Дяченко, В. Ю.
Самойлов, Є. Л.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)




   
    The influence of burnout syndrome on the work efficiency of medics during the pandemic and martial law = Вплив синдрому вигорання на ефективність роботи медичних працівників під час пандемії та воєнного стану / V. I. Liakhovskyi [и др.] // Вісн. пробл. біол. і медицини = Bulletin of Problems in Biology and Medicine : український науково-практичний журнал. - 2023. - № 1(168). - С. 30-35 . - ISSN 2077-4214


MeSH-~главная:
ВРАЧИ -- PHYSICIANS (организация и управление)
МЕДИКО-САНИТАРНЫЙ ПЕРСОНАЛ -- HEALTH PERSONNEL (психология)
ПРОФЕССИОНАЛЬНОЕ ВЫГОРАНИЕ -- BURNOUT, PROFESSIONAL (осложнения, психология)
ПАНДЕМИИ -- PANDEMICS
ВОЕННАЯ МЕДИЦИНА -- MILITARY MEDICINE (кадры, тенденции)
Анотація: Синдром вигорання – це такий стан, який виникає у працівників на фоні хронічного стресу під час виконання ними професійних обов’язків. У першу чергу, це стосується тих співробітників, які займаються високоспеціалізованою працею. Серед них медичні працівники мають підвищений ризик розвитку цього синдрому, який виникає при доволі тривалому впливі різних стресових подій. З сильним емоційним виснаженням пов’язані такі симптоми, як байдужість до роботи, відсторонення від стосунків, які пов’язані з виконанням службових обов’язків, відчуттям неефективності та відсутність бажання подолати даний стан. Вигорання впливають на ефективність виконання службових функцій та загальне самопочуття працівників. Співробітники, які вигоряють і виснажені, мають значні проблеми із здоров’ям як з фізичної, так і з психологічної точки зору. Клінічні прояви синдрому вигорання є різноманітними, хоча його діагностика є доволі складною, оскільки він розвивається протягом декількох послідовних стадій. В наш час найчастіше використовується п’ятиступенева модель його клінічного перебігу. На сьогоднішній день не існує стандартизованої та загальноприйнятної процедури діагностики синдрому професійного вигорання. Для цього, здебільшого, використовуються тестові скринінги, а найбільш часто із них – Опитувач вигорання Маслаха (MBI). Особливої уваги заслуговує виникнення синдрому вигорання у медичних працівників під час оголошеної всесвітньої пандемії COVID-19 та воєнного стану, який впроваджений в результаті повномасштабної агресії росії в Україну. У цих умовах у працівників сфери охорони здоров’я значно збільшується психоемоційна нагрузка, яка викликана тривалими змінами, коротшими перервами та вищим емоційним стресом. Причини страждань медичних працівників можуть бути пов’язані з подіями в особистому житті або поганими стосунками на роботі. Тому, вирішальним захисним фактором для благополуччя працівника на робочому місці та протягом усього життя є співчуття оточуючих. Лікування синдрому вигорання повинне ґрунтуватися на оцінці тяжкості симптомів. При виражених симптомах вигоряння рекомендується проводити психотерапевтичне лікування, також можуть застосовуватися антидепресанти, бажано в поєднанні з психотерапією. Синдром вигорання досі не має чіткого визначення і критеріїв постановки діагнозу, однак залишається важливою проблемою та викликом для громадського здоров’я. Вигорання працівників медичної галузі є доволі шкідливим для спеціалістів, лікувальних закладів та пацієнтів. Тому, необхідно завчасно визначати ризики його виникнення та проводити профілактичні заходи.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Liakhovskyi, V. I.
Nemchenko, I. I.
Liulka, O. M.
Horodova-Andreeva, T. V.
Krasnov, O. G.
Sydorenko, A. V.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)




    Шутак, Л.
    Використання вторинних назв у комунікативних ситуаціях медичного дискурсу (на основі анкетування медичних працівників) / Л. Шутак, Г. Навчук // Актуальні питання суспільних наук та історії медицини. - 2021. - № 3. - С. 32-34. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-~главная:
ОБЩЕНИЕ -- COMMUNICATION
ВРАЧИ -- PHYSICIANS
Анотація: Цель статьи – исследовать причины и способы создания вторичных номинаций в современном украинском медицинском дискурсе, выяснить особенности использования и назначения таких названий в разных коммуникативных ситуациях. В статье использованы следующие методы исследования: описательный, сравнительный и статистический. Выводы. Методом анкетирования медицинских работников исследовано частоту использования вторичных наименований, то есть неофициальных заменителей медицинских терминов, в коммуникативной ситуации врач – врач и врач – пациент. Проанализированы вторичные названия, которые являются эвфемизмами к официальным медицинским терминам, отмечено их смягчающе-корректное назначение.
Дод.точки доступу:
Навчук, Г.

Примірників всього: 1
ЕЖ (1)
Вільні: ЕЖ (1)




    Лисанець, Ю.
    Наративна репрезентація образу лікаря в літературі США XIX століття / Ю. Лисанець // Актуальні питання суспільних наук та історії медицини. - 2018. - № 3. - С. 88-92. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-~главная:
ВРАЧИ -- PHYSICIANS (психология)
ХУДОЖЕСТВЕННАЯ ЛИТЕРАТУРА -- FICTIONAL WORKS
Анотація: Літературний образ лікаря як представника однієї з фундаментальних професій будь-якого суспільства постає своєрідним “лакмусовим індикатором” історичного контексту, тенденцій епохи та унікального світогляду нації. Мета дослідження: розглянути викладові стратегії у структурі літературного образу лікаря на прикладі американської прози XIX століття. Методи дослідження: історико-літературний, системний, наратологічний, метод рецептивної естетики. Наукова новизна. Вперше проаналізовано наративну конфігурацію американської прози XIX століття з точки зору викладової репрезентації образу лікаря. Досліджено літературно-медичний дискурс прозових творів Натаніеля Готорна, Едгара Аллана По, Генрі Джеймса, Едварда Белламі, Марка Твена, Стівена Крейна та Емброуза Бірса. Висновки. Для літературного образу лікаря XIX століття характерні ексцентричність і володіння “секретними знаннями” (Н. Готорн); захоплення альтернативними і псевдонауковими медичними теоріями (Е.А. По, Е. Белламі); екстраполяція діагностичного методу на сферу міжособистісних відносин (Г. Джеймс); безсилля допомогти пацієнту або ж нанесення йому шкоди (Марк Твен і С. Крейн); загострена цинічність (Е. Бірс). Прикметною є репрезентація образу лікаря в утопічно-футуристичному наративі Е. Белламі (роман “Погляд назад: 2000–1887”), згідно з яким лікар майбутнього – це всебічно розвинена, високоерудована та енциклопедично обізнана особистість. У межах аналізованих творів, за винятком оповідання Е.А. По “Правда про те, що трапилося з містером Вальдемаром”, образ лікаря незмінно моделюється в оповіді від третьої особи. Наративна репрезентація лікаря спрямована на критичне споглядання тогочасного інституту медицини та оцінювальну характеристику образу медичного працівника. В основі наративного моделювання образу лікаря лежать викладові стратегії іронізації і сатиризації, що пов’язано насамперед з історичним контекстом та особливостями розвитку медицини у Сполучених Штатах Америки аналізованого періоду. Перспективи подальших досліджень полягають у вивченні діахронічних трансформацій літературного образу лікаря в американській прозі XIX-XXI століть.
Примірників всього: 1
ЕЖ (1)
Вільні: ЕЖ (1)




    Хухліна, О.
    Професор Синчук О. М. - лікар, вчений, особливість (присвячено 90-й річниці з дня народження) / О. Хухліна, О. Воєвідка, А. Антонів // Актуальні питання суспільних наук та історії медицини. - 2018. - № 2. - С. 141-145. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-~главная:
ВРАЧИ -- PHYSICIANS (история)
Анотація: Синчук А. Н. - врач, ученый, личность (посвящено 90-й годовщине со дня рождения). Цель и задачи исследования. Проанализировать этапы жизненного пути и научные, педагогические и творческие достижения профессора Синчука О.М. Новизна исследования. В статье впервые описываются этапы жизненного пути и научные, педагогические и творческие достижения профессора Синчука О.М., его вклад в историю Высшего государственного образовательного учреждения Украины «Буковинский государственный медицинский университет». Профессор посвятил свою практическую работу в Украине и Замбии подготовке студентов и аспирантуре врачей, преподавательской и методической работе, медико-консультационной деятельности в качестве высококвалифицированного врача - терапевта, кардиолога и ревматолога. Методология. В статье используются описательный метод, метод исторического обзора. Заключение. Александр Николаевич Синчук скончался 24 октября 2006 года. Похоронен на Центральном кладбище в Киеве.
Дод.точки доступу:
Воєвідка, О.
Антонів, А.
Синчук, Олександр Миколайович (професор ; 11.04.1928-24.10.2006) \о нем\

Примірників всього: 1
ЕЖ (1)
Вільні: ЕЖ (1)




   
    Роль лабораторного практикуму при вивченні біоорганічної хімії для підготовки майбутніх лікарів / К. Тащук [та ін.] // Актуальні питання суспільних наук та історії медицини. - 2018. - № 2. - С. 132-134. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-~главная:
ХИМИЯ ОРГАНИЧЕСКАЯ -- CHEMISTRY, ORGANIC (кадры, обучение)
ВРАЧИ -- PHYSICIANS (организация и управление)
Анотація: Цель исследования. Формирование задания к лабораторного практикума с сочетанием перечнем лабораторных работ и их совершенствованием новых технологий. Методы исследования. В статье представлено, одна из форм учебного занятия, как лабораторный практикум, который является достаточно важным для студента-медика, так как, во время лабораторного експеримету улучшаются и углубляются знания студента из курс биоорганической и биологической химии, а самое главное приобретает практические навыки экспериментальных исследований и с лабораторным оборудованием. Научная новизна. Впервые представлены основные рекомендации для лабораторного практикума по медицинской дисциплины для студентов первого курса по биоорганической и биологической химии с использованием современных методов и новейших технологиях. Выводы. Лабораторный практикум способствует повышению уровня знаний студентов по дисциплине биоорганической и биологической химии, так как студент учится самостоятельно приобретать и применять свои знания в процессе выполнения лабораторных работ, а это соответственно воспитывает у студента чувство ответственности и мотивирует к саморазвитию.
Дод.точки доступу:
Тащук, К.
Лопушинська, І.
Дікал, М.
Ряба, О.

Примірників всього: 1
ЕЖ (1)
Вільні: ЕЖ (1)




    Лещенко, Т.
    Мовленевий портрет сучасного лікаря (лінгвопрагматичний аспект) / Т. Лещенко, М. Жовнір // Актуальні питання суспільних наук та історії медицини. - 2018. - № 1. - С. 10-15. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-~главная:
ВРАЧИ -- PHYSICIANS (история, психология, этика)
Анотація: Новая научная лингвистическая парадигма обусловила появление научных направлений, ориентированных на анализ дискурса, речевых жанров и речевых актов. Цель этого исследования – описание речевого портрета современного доктора, выделение его ключевых дискурсивних характеристик, анализ докторського тезауруса. Методы исследования детерминированы его целью и задачами. В работе использованы методы наблюдения, описания, классификации, дискурс-анализа, элементы социолингвистического анализа. Научная новизна работы заключается в том, что в ней впервые представлена и охарактеризована дискурсивная личность современного врача. Установлено, что доктор – это, прежде всего, высококвалифицированный представитель нынешней отечественной медицины. Его имманентными речевыми характеристиками являются образованность, профессионализм, ответственность, бескорыстие, нравственность. Выявлено поведенческие стандарты, которые отличаются от указанных выше, в частности, неопытность, корыстолюбие, безответственность.
Дод.точки доступу:
Жовнір, М.

Примірників всього: 1
ЕЖ (1)
Вільні: ЕЖ (1)




   
    Посттравматичний стресовий розлад у медичних працівників: ознаки, причини, профілактика та лікування (огляд літератури) / Є. Є. Тімченко [та ін.] // Запоріз. мед. журн. - 2022. - Т. 24, N 3. - С. 343-353


MeSH-~главная:
СТРЕССОВЫЕ РАССТРОЙСТВА ПОСТТРАВМАТИЧЕСКИЕ -- STRESS DISORDERS, POST-TRAUMATIC (диагностика, лекарственная терапия, патология, профилактика и контроль, этиология)
СТРЕСС ТРАВМАТИЧЕСКИЙ -- STRESS DISORDERS, TRAUMATIC (диагностика, лекарственная терапия, патология, этиология)
МЕДИКО-САНИТАРНЫЙ ПЕРСОНАЛ -- HEALTH PERSONNEL (психология)
ВРАЧИ -- PHYSICIANS (психология)
Анотація: Мета роботи – аналіз наявної наукової інформації та узагальнення основних результатів сучасних досліджень щодо симптомів, причин виникнення, клінічних наслідків, методів профілактики та лікування посттравматичного стресового розладу в медичних працівників. Матеріали та методи. Для систематизації даних щодо симптомів, причин виникнення, клінічних наслідків, методів профілактики та лікування посттравматичного стресового розладу в медичних працівників проаналізували опубліковані повнотекстові статті в базах даних PubMed, Web of Science, APA PsychNet, Google Scholar, Scopus. В аналіз включали й більш ранні публікації, що мають історичний інтерес. Результати. Здійснили аналіз основних симптомів і чинників посттравматичного стресового розладу медичних працівників. З’ясували, що від 15 % до 43 % лікарів страждають від депресії, тривоги та інших симптомів посттравматичного стресового розладу. Його виникнення в медичних працівників пов’язане з низкою факторів ризику: трудових, соціальних, психологічних. Найбільше значення у виникненні синдрому мають робочі фактори. Незважаючи на те, що розроблено цілий ряд програм психологічної та фармакологічної допомоги, спрямованих на профілактику і лікування посттравматичного стресового розладу, нині жодна з них не має доказів ефективності. Не розроблено методи клінічного прогнозування, що ідентифікували б медичних працівників із високим ризиком розвитку посттравматичного стресового розладу. Ризик травматичного впливу особливо виражений для лікарів-ординаторів, котрим, як правило, бракує підготовки та досвіду, що притаманні досвідченішим лікарям. Висновки. Необхідне фінансування методологічно обґрунтованих досліджень і здійснення на їхній основі ефективних заходів для усунення посттравматичного стресового розладу в медичних працівників. Якщо питання профілактики посттравматичного стресового розладу не вирішуватиметься на державному рівні, це поставить під загрозу стійкість функціонування всієї системи охорони здоров’я.
Дод.точки доступу:
Тімченко, Є. Є.
Любінець, О. В.
Олійник, П. В.
Чаплик, В. В.
Олійник, С. П.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)




   
    Medical-psychological aspects of professional deformation of personality development among emergency medical staff / O. S. Lalymenko [et al.] // Запоріз. мед. журн. - 2022. - Т. 24, N 1. - P61-69


MeSH-~главная:
ПРОФЕССИОНАЛЬНОЕ ВЫГОРАНИЕ -- BURNOUT, PROFESSIONAL (диагностика, лекарственная терапия, патология, этиология)
СТРЕСС ПСИХОЛОГИЧЕСКИЙ -- STRESS, PSYCHOLOGICAL (осложнения, психология, этиология)
МЕДИЦИНСКИЙ ПЕРСОНАЛ -- MEDICAL STAFF
ВРАЧИ -- PHYSICIANS (психология)
Анотація: Мета роботи – вивчення специфіки формування професійного вигоряння, враховуючи взаємозв’язки між рівнями професійного вигоряння та індивідуально-типологічними особливостями особистості працівників екстреної медичної допомоги. Матеріали та методи. Здійснили медико-психологічне опитування 120 працівників КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф», м. Харків (Україна). Репрезентативна вибірка включала 85 респондентів – працівників екстреної медичної допомоги: 28 чоловіків і 57 жінок віком від 20 до 78 років, середній вік – 40,78 ± 13,43 року. Рівні професійного вигоряння визначили за опитувальником Maslach Burnout Inventory – General Survey (MBI-GS), застосували класифікацію ризику професійного вигоряння за R. Kalimo, з’ясували тригери стресу та причини, що його провокують, за опитувальником Differential Stress Inventar (DSI). Статистичне опрацювання даних здійснили за допомогою програми IBM SPSS 26.0 та Віденської системи тестування (Vienna Tests System). Результати. У працівників швидкої допомоги спостерігали суттєві явища професійного вигоряння. Високий рівень емоційного виснаження найбільш виражений у 57,1 % респондентів віком 30–40 років і 42,0 % осіб віком понад 40 років; середній рівень цього показника мали 1/3 респондентів віком до 29 років. Явища деперсоналізації на високому рівні найбільше виражені у 40,9 % та 42,9 % респондентів віком до 29 років та 30–40 років відповідно; середній рівень деперсоналізації мали 33,3 % опитаних віком 30–40 і більше ніж 40 років. Найвищий рівень редукції особистих досягнень виявили у 85,7 % осіб віком понад 40 років, середній рівень мали 28,6 % працівників віком 30–40 років. За класифікацією R. Kalimo et al., ризик вигоряння мали 9,1 % працівників швидкої допомоги віком до 29 років і 3,0 % осіб віком більше ніж 40 років. Окремі симптоми вигоряння майже з однаковою частотою виявляли в усіх вікових групах, але найбільші прояви мали 71,4 % респондентів віком 30–40 років. Згідно з опитувальником DSI, 13,6 % і 11,9 % респондентів віком до 29 років і понад 40 років відповідно мали дуже напружений тип реагування на стресові фактори в умовах високого професійного навантаження з невдалими спробами подолання проблемних ситуацій. Низький рівень стійкості до стресу з вдалими копінг-стратегіями в умовах низького навантаження більше виражений у 14,3 % працівників швидкої допомоги віком понад 40 років і у 9,1 % опитаних віком до 29 років. Висновки. Високі рівні вигоряння за шкалою «емоційне виснаження» за MBI-GS мали більше ніж 50 % працівників швидкої допомоги віком 30–40 років, явища деперсоналізації найбільше виражені в осіб віком до 29 і 30–40 років, а високий рівень «редукції особистих досягнень» однаково сильно виражений у всіх вікових групах, але більшою мірою в респондентів віком понад 40 років. З-поміж працівників екстреної медичної допомоги в усіх вікових групах 1/4 респондентів належали до дуже напруженого типу та типу з низькою стійкістю до стресу, що характеризуються помірним професійним навантаженням і низькою здатністю до подолання проблемних ситуацій, а також типу з низькою стійкістю до стресу із низькими професійними вимогами, але вдалими копінг-стратегіями, що формує підґрунтя для зниження особистісного потенціалу фахівців і прогресування явищ професійного вигоряння.
Дод.точки доступу:
Lalymenko, O. S.
Zavhorodnii, I. V.
Kapustnyk, V. A.
Boeckelmann, I.
Zabashta, V. F.
Stytsenk, M. O.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)




    Литвинова, О. Н.
    Питання захисту медичних працівників у стратегії професійного медсестринського та медичного самоврядування в системі охорони здоров'я України = Issues of medical workers’ protection in the strategy of professional nursing and medical self-government in the healthcare system of Ukraine / О. Н. Литвинова, А. Г. Шульгай, Г. С. Сатурська // Вісник медичних і біологічних досліджень = Bulletin of Medical and Biological Research. - 2021. - N 4. - С. 119-124


MeSH-~главная:
ЗАЩИТНЫЕ ФАКТОРЫ -- PROTECTIVE FACTORS
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS
ВРАЧИ -- PHYSICIANS
МЕДСЕСТРЫ -- NURSES
ЗАРПЛАТА И ДОПОЛНИТЕЛЬНЫЕ ВЫПЛАТЫ -- SALARIES AND FRINGE BENEFITS
МЕДИЦИНСКОЕ ЗАКОНОДАТЕЛЬСТВО -- LEGISLATION, MEDICAL
Дод.точки доступу:
Шульгай, А. Г.
Сатурська, Г. С.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)




   
    Використання нових методів навчання в підготовці лікарів-інтернів / О. В. Ковтуненко [та ін.] // Оториноларингологія = Оториноларингология = Otorhinolaryngology. - 2021. - № 4. - С. 104-106


MeSH-~главная:
ВРАЧИ -- PHYSICIANS
ИНТЕРНАТУРА И РЕЗИДЕНТУРА -- INTERNSHIP AND RESIDENCY
ОБРАЗОВАНИЕ МЕДИЦИНСКОЕ -- EDUCATION, MEDICAL (организация и управление)
Дод.точки доступу:
Ковтуненко, О. В.
Зайцев, А. В.
Хоботова, Н. В.
Чорнокур, О. А.
Ламза, Н. В.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)




   
    Досвід організації навчання лікарів у системі безперервного професійного розвитку в сучасних умовах функціонування системи охорони здоров'я / Л. С. Овчаренко [та ін.] // Проблеми безперервної медичної освіти та науки. - 2021. - N 3/4. - С. 5-9


MeSH-~главная:
ПРОФЕССИОНАЛЬНАЯ КОМПЕТЕНТНОСТЬ -- PROFESSIONAL COMPETENCE
ОБРАЗОВАНИЕ, ПОВЫШЕНИЕ КВАЛИФИКАЦИИ -- EDUCATION, CONTINUING
ОБРАЗОВАНИЕ ДИСТАНЦИОННОЕ -- EDUCATION, DISTANCE
ВРАЧИ -- PHYSICIANS
Дод.точки доступу:
Овчаренко, Л. С.
Вертегел, А. О.
Самохін, І. В.
Андрієнко, Т. Г.
Кряжев, О. В.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)




    Боярчук, О. Р.
    Аналіз обізнаності лікарів практичної медицини щодо діагностики та лікування фарингіту в дітей / О. Р. Боярчук, О. М. Мочульська // Сучасна педіатрія. Україна. - 2021. - N 4. - С. 29-35. - Бібліогр. наприкінці ст.


MeSH-~главная:
ФАРИНГИТ -- PHARYNGITIS (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
ДЕТИ -- CHILD
ВРАЧИ -- PHYSICIANS
АНКЕТИРОВАНИЕ -- QUESTIONNAIRES
ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ КОМПЕТЕНТНОСТИ ОЦЕНКА -- CREDENTIALING
Дод.точки доступу:
Мочульська, О. М.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)




   
    Дитячий лікар // Фармацевт практик. - 2021. - № 10. - С. 22-23


Рубрики:
MeSH-~главная:
ПЕДИАТРИЯ -- PEDIATRICS (история, кадры, методы, организация и управление, тенденции)
ВРАЧИ -- PHYSICIANS (психология, тенденции)
ДЕТИ -- CHILD
ИСТОРИЯ МЕДИЦИНЫ -- HISTORY OF MEDICINEЛьвів
Анотація: День педіатрії був заснований у 1973 р. під час Всесвітнього конгресу педіатрів, проведеного в Аргентині. Дату було вибрано на честь заснування Аргентинської Педіатричної Асоціації (Sociedad Argentinade Pediatria) у 1916 р
Вільних прим. немає




   
    Пам’яті Володимира Гавриловича Науменка = In memory of Volodymyr Naumenko // Ендокринологія. - 2021. - Т. 26, № 3. - С. 319-320


MeSH-~главная:
ЭНДОКРИНОЛОГИЯ -- ENDOCRINOLOGY (история, кадры)
ВРАЧИ -- PHYSICIANS (история, этика)
ПРЕПОДАВАТЕЛЬСКИЙ СОСТАВ УЧЕБНОГО УЧРЕЖДЕНИЯ -- FACULTY (история)
ЗДРАВООХРАНЕНИЯ КАДРЫ -- HEALTH MANPOWER (история, этика)
Анотація: 15 серпня 2021 року на 73-му році життя після тривалої тяжкої хвороби пішов із життя талановитий лікар-ендокринолог, учений, кандидат медичних наук, доцент, завуч кафедри ендокринології Національного університету охорони здоров’я України ім. П.Л. Шупика Володимир Гаврилович Науменко
Дод.точки доступу:
Науменко, Володимир Гаврилович (1947-2021) \про нього\

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)




    Лоранская, И. Д.
    «Основная задача нашей академии – создать необходимые условия для подготовки врачей всех специальностей, освоения ими образовательных программ» / И. Д. Лоранская // Эффективная фармакотерапия. Гастроэнтерология = Effective Pharmacotherapy. Gastroenterology : рецензируемый научный журнал. - 2020. - N 3(on-line). - С. 6-8 . - ISSN 2307-3586


MeSH-~главная:
ГАСТРОЭНТЕРОЛОГИЯ -- GASTROENTEROLOGY
ТЕРАПЕВТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ И СРЕДСТВА -- THERAPEUTICS (тенденции)
ВРАЧИ -- PHYSICIANS
Анотація: Об истории, деятельности и перспективах развития кафедры гастроэнтерологии Российской медицинской академии непрерывного профессионального образования рассказывает заведующая кафедрой, декан терапевтического факультета, д.м.н., профессор Ирина Дмитриевна Лоранская.
Примірників всього: 1
ЕЖ (1)
Вільні: ЕЖ (1)