Аналіз якості поверхні базисної акрилової пластмаси із використанням методу дефектоскопії / В. О. Курило [и др.] // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. : науково-практичний журнал. - 2024. - Т. 24, № 2. - С. 74-79 . - ISSN 2077-1096 MeSH-~главная: ЗУБНОЕ ПРОТЕЗИРОВАНИЕ -- DENTAL PROSTHESIS (тенденции) ПЛАСТМАССА -- PLASTICS (диагностическое применение) АКРИЛОВЫЕ СМОЛЫ -- ACRYLIC RESINS (диагностическое применение) БИОПЛЕНКИ МИКРООРГАНИЗМОВ -- BIOFILMS ФОТОГРАФИЯ В СТОМАТОЛОГИИ -- PHOTOGRAPHY, DENTAL (использование) Анотація: Представлене дослідження фокусується на питаннях визначення якості знімних ортопедичних конструкцій в аспекті ступеня полірування поверхні та реєстрації їх мікродефектів. Робота побудована за принципом порівняння й опису еталонних зразків базисної пластмаси та штучно пошкоджених зразків за допомогою дефектоскопічного аналізу. Перед скануванням поверхні базисної акрилової пластмаси, було відібрано десять зразків із поверхнею, яка пройшла усі етапи фінішної обробки за належним зуботехнічним протоколом та десять зразків, на які попередньо було штучно нанесено мікродефекти у вигляді подряпин з використанням наждачного паперу. Отримані макрофотографії були вивчені за допомогою програми «Image J», яка дозволяє отримати кількісну характеристику зображення, а отже дає можливість оцінити якість полірованої поверхні за певними графічними показниками серед яких: загальна кількість дефектів, середнє значення площі та периметру параметрів дефектів. Статистичний аналіз у програмі «JUSP» дозволив провести порівняння зразків двох груп та виявити суттєві кількісні відмінності. Спираючись на більш разючі показники, із усіх наявних у програмі «Image J» було зроблено висновки про якість поверхні акрилової пластмаси та безпосередньо про фактор в якому проявляється її стан через низку певних механічних дефектів. Запропонований варіант світлооптичної дефектоскопії розширяє можливості клінічної оцінки якості знімних ортопедичних конструкцій (базисна пластмаса), щодо потенційної бактеріальної контамінації, яка в свою чергу, в подальшому виступає потужним фактором формування вогнищ запальних процесів на поверхні слизової оболонки протезного ложа. Застосування дефектоскопічного аналізу дозволяє провести загальну оцінку якості полірування поверхні матеріалу, виявити поверхневі дефекти в його структурі, які можуть виникнути на етапі виробництва або в процесі експлуатації, тим самим запобігти ділянок скупчення біоплівки. Світлооптична дефектоскопія в експерименті довела свою ефективність та змушує звернути увагу на перспективі її вдосконалення та більш широке впровадження в клінічну практику. Перейти к внешнему ресурсу Текст Дод.точки доступу: Курило, В. О. Король, Д. М. Малюченко, М. М. Рамусь, А. М. Примірників всього: 1 ЧЗ (1) Вільні: ЧЗ (1) |
Етіологічна характеристика втрати зубного імплантату / А. О. Єфіменко [и др.] // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. : науково-практичний журнал. - 2023. - Т. 23, № 3. - С. 188-192 . - ISSN 2077-1096 MeSH-~главная: СТОМАТОЛОГИЧЕСКАЯ ИМПЛАНТАЦИЯ -- DENTAL IMPLANTATION СТОМАТОЛОГИЧЕСКОЙ РЕСТАВРАЦИИ НЕСОСТОЯТЕЛЬНОСТЬ -- DENTAL RESTORATION FAILURE ПЕРИИМПЛАНТИТ -- PERI-IMPLANTITIS БИОПЛЕНКИ МИКРООРГАНИЗМОВ -- BIOFILMS МУКОЗИТ -- MUCOSITIS Анотація: Дентальна імплантація є передбачуваною і широко використовуваною процедурою в сучасній стоматології. Тим не менш, ряд факторів можуть негативно впливати на функціонування та тривалість стояння імплантату. Враховуючи значні дані, що свідчать на користь ролі мікробного фактору в появі запалення тканин навколо протезу, метою даного огляду було вивчити етіологічну структуру втрати імплантату з мікробіологічної точки зору. Матеріали та методи дослідження. Проведено контент-аналіз результатів наукових публікацій в базах наукової літератури PubMed/ MEDLINE та Google Scholar. Результати дослідження та їх обговорення. Відомо шість груп мікроорганізмів, які потенційно можуть входити до дентальної біоплівки. Ці групи позначені в специфічний колір – жовтий, зелений, фіолетовий, оранжевий та червоний. Оранжева та червона група включають збудників запалення пародонту, але також відіграють значну роль в появі периімлантного (ПІ) запалення. Імплантати та зуби мають гістопатологічну та екологічну схожість, тому було запропоновано, що мікробні спільноти навколо цих структур є подібними. В дослідженнях вивчено склад ПІ-асоційованого комплексу мікроорганізмів, який включає Porphyromonas gingivalis, Porphyromonas endodontalis, Tannerella forsythia, Filifactor alocis, Fretibacterium fastidiosum, Desulfobulbus spp. та Treponema lecithinolyticum. Але повідомлялося, що мікробіом ПІ є специфічним для області стояння залученого імплантату, а мікробний склад біоплівки контра-латеральних здорових ділянок більш подібний до спектру здорових протезів, в тому числі інших суб’єктів, ніж уражених з однієї й тієї ж ротової порожнини. Цілком ймовірно, що зміни мікробіоценозу ділянки імплантату є динамічними. В ряді досліджень показано віддалені наслідки дентальної імплантації – модифікація мікробіому полягає в прогресивному збільшенні P. gingivalis, T. forsythia, Aggregatibacter actinomycetemcomitans та Prevotella intermedia через 3-6 міс. після встановлення імплантату. Також існує думка про особливості мікробіоти біоплівки навколо імплантних тканин при ранній та пізній втратах зубного протезу. Бактерії є важливим компонентом мікробіоценозу будь-якої екологічної ніші, проте роль археїв часто залишається поза увагою. Метаногенні археї, зокрема Methanobrevibacter oralis, є компонентом нормального мікробіому ротової порожнини, але їх надмірна присутність може також бути пов’язання з запаленням периімплантних тканин. Висновки. Ми описали складність мікробних спільнот у периімплантатних ділянках і виявили, що периімплантатні захворювання пов’язані з дисбіозом під’ясенних мікробних спільнот. Наше дослідження вказує на важливу роль мікробіоти в периімплантатних захворюваннях. Перейти к внешнему ресурсу Текст Дод.точки доступу: Єфіменко, А. О. Степанський, О. Д. Богомольна, Л. В. Жерносєкова, І. В. Іщенко, О. В. Примірників всього: 1 ЧЗ (1) Вільні: ЧЗ (1) |
Dependence of oral biofilm on the type of fixed orthopedic construction = Залежність орального біофільму від типу незнімної ортопедичної конструкції / T. V. Perepelova [и др.] // Вісн. пробл. біол. і медицини = Bulletin of Problems in Biology and Medicine : український науково-практичний журнал. - 2023. - № 3(170). - С. 501-507 . - ISSN 2077-4214 MeSH-~главная: ОРТОПЕДИЧЕСКАЯ СТОМАТОЛОГИЯ -- PROSTHODONTICS (методы) ОРТОПЕДИЧЕСКИЕ УСТРОЙСТВА -- ORTHOTIC DEVICES (тенденции) ДИСБАКТЕРИОЗ -- DYSBIOSIS БИОПЛЕНКИ МИКРООРГАНИЗМОВ -- BIOFILMS Анотація: В стоматологічній практиці широко використовують незнімне протезування. Поверхня протезу перебуває в прямому контакті із середовищем ротової порожнини, стає місцем прикріплення і розмноження мікроорганізмів. Мета дослідження – виявити зміни видового та кількісного складу мікробіоценозу ротової порожнини у хворих з гальванозом. Для вирішення поставленого завдання проведено обстеження 108 осіб. Для визначення бактерій у складі приясенного зубного нальоту застосовували метод мультиплексної полімеразної ланцюгової реакції. Результати мікробіологічних досліджень проаналізовані з використанням регресійного методу аналізу. В результатах цього дослідження фігурують представники стрептококів, лактобацил і грибів роду Candida. Ці мікроорганізми є симбіонтами мікробіоценозу ротової порожнини. У дослідженні виявлено відмінності, які стосуються кількості лактобацил та стрептококів у приясенному мікробіомі при користуванні пацієнтами металокерамічними конструкціями різної будови. Це явище може бути пов’язане з різними причинами. А саме з виникненням антагонізму у цих представників нормофлори, залежати від впливу самих ортопедичних конструкцій на мікрофлору, та адгезивних властивостей вищезазначених бактерій. Головним є те, що його треба враховувати в стоматологічній практиці. Висновки. При плануванні ортопедичного лікування (реабілітації хворих з дефектами зубного ряду та з проявами гальванозу) потрібно враховувати особливості кількісного складу мікробіоценозу ротової порожнини у хворих гальванозом. Перспективи подальших досліджень є розробка профілактичних мероприємств користувачам ортопедичних незнімних конструкцій. Перейти к внешнему ресурсу Текст Дод.точки доступу: Perepelova, T. V. Zaitsev, A. V. Illiashenko, Yu. I. Shemetov, O. V. Lunkova, Yu. S. Kindiy, V. D. Примірників всього: 1 ЧЗ (1) Вільні: ЧЗ (1) |
Antibiofilm effect of collagen-based material developed for wound dressing = Антибіоплівковий ефект матеріалу, розробленого на основі колагену, для лікування раневих поверхонь / V. I. Maslak [и др.] // Вісн. пробл. біол. і медицини = Bulletin of Problems in Biology and Medicine : український науково-практичний журнал. - 2023. - № 3(170). - С. 226-229 . - ISSN 2077-4214 MeSH-~главная: РАНЫ ЗАЖИВЛЕНИЕ -- WOUND HEALING БИОПЛЕНКИ МИКРООРГАНИЗМОВ -- BIOFILMS КОЛЛАГЕН -- COLLAGEN (диагностическое применение) Анотація: Війна в Україні та необхідність забезпечення військового персоналу передовими матеріалами для першої допомоги створюють передумови для розробки матеріалів нового покоління для лікування ран. Ці матеріали повинні мати антибактеріальні властивості та біополімерну основу. Шкіряна промисловість виробляє величезні кількості відходів, які можуть бути використані для екстракції колагену – біополімеру, що широко використовується в косметології та медицині. У продуктах для загоєння ран, колаген виконує функцію не тільки бар’єру, що відокремлює поверхню рани від небажаного зовнішнього середовища, але й значно сприяє виробленню фібробластів та може діяти як носій антимікробних сполук. Метою нашого дослідження було визначення антимікробної ефективності колагенового матеріалу, отриманого з відходів шкіряної промисловості, розробленого для перев’язування ран. Колаген, вилучений з відходів шкіряної промисловості, був використаний як основа для розробки матеріалу для перев’язування ран. Процедура стерилізації була адаптована протоколу стерилізації хлороформом. Поєднання двох антибіотиків – азитроміцину (AZM) та хлорамфеніколу (CAP) – було протестовано як антимікробну частину матеріалу для перев’язування ран та виявлено її дію щодо попередження росту та утворення біоплівки збудників опортуністичних інфекцій S. aureus ATCC 25923 та P. aeruginosa PA01. Розроблений колагеновий матеріал для перев’язування ран успішно інгібував утворення біоплівки у Грам-позитивних і Грам-негативних штамів. Використання хлороформу для стерилізації колагену знизило рівень прикріплення клітин обох досліджуваних штамів і може розглядатися як метод боротьби з обростанням поверхні. Розроблений колагеновий матеріал для перев’язування ран з антимікробним ефектом може бути використаний для лікування ран у подальших клінічних дослідженнях Перейти к внешнему ресурсу Текст Дод.точки доступу: Maslak, V. I. Kalinichenko, O. O. Okhmat, O. A. Kotlyar, М. М. Iungin, O. S. Примірників всього: 1 ЧЗ (1) Вільні: ЧЗ (1) |
Effect of N-chlorotaurine on biofilms of pathogens associated with complications of dental implantation = Вплив N-хлортаурину на біоплівки патогенів, асоційованих з ускладненнями дентальної імплантації / A. O. Efimenko [и др.] // Вісн. пробл. біол. і медицини = Bulletin of Problems in Biology and Medicine : український науково-практичний журнал. - 2023. - № 2(169). - С. 432-437 . - ISSN 2077-4214 MeSH-~главная: СТОМАТОЛОГИЧЕСКАЯ ИМПЛАНТАЦИЯ -- DENTAL IMPLANTATION БИОПЛЕНКИ МИКРООРГАНИЗМОВ -- BIOFILMS ХЛОРА СОЕДИНЕНИЯ -- CHLORINE COMPOUNDS (диагностическое применение) ТАУРИН -- TAURINE Дод.точки доступу: Efimenko, A. O. Stepanskyi, O. D. Bogomolny, L. O. Ishchenko, O. V. Примірників всього: 1 ЧЗ (1) Вільні: ЧЗ (1) |
Аналіз мікробіоценозу ротової рідини в пацієнтів із дефектами зубних рядів, жителів Закарпатської області / А. С. Чобей [и др.] // Укр. стоматол. альманах = Ukrainian Dental Almanac : науково-практичний фаховий журнал. - 2023. - № 3. - С. 18-25 . - ISSN 2409-0255 MeSH-~главная: ЗУБНОЙ РЯД -- DENTITION РОТОВОЙ ПОЛОСТИ СОСТОЯНИЕ ЗДОРОВЬЯ -- ORAL HEALTH СТОМАТОГНАТИЧЕСКИЕ БОЛЕЗНИ -- STOMATOGNATHIC DISEASES БИОПЛЕНКИ МИКРООРГАНИЗМОВ -- BIOFILMS Анотація: Мета дослідження. Установити обсіменіння клінічно значимими мікроорганізмами ротової рідини в пацієнтів із дефектами зубних рядів, жителів Закарпатської області. Видовий і кількісний склад мікробіоценозу ротової рідини 282 (94 – чоловіки і 188 – жінки) пацієнтів із дефектами зубних рядів, жителів Закарпатської області підтверджує утворення і прогресування запальних і запально-дистрофічних змін у тканинах пародонта. У пацієнтів із дефектами зубних рядів мікрофлора ротової рідини підтверджує утворення запальних і запально-дистрофічних процесів у тканинах пародонта завдяки превалюванню анаеробної флори, тоді як за наявності включених у фронтальній ділянці діагностовано превалювання нормальної облігатної мікрофлори. Перейти к внешнему ресурсу Текст Дод.точки доступу: Чобей, А.С. Клітинська, О.В. Костенко, О.Є. Дунець, Р. О. Примірників всього: 1 ЧЗ (1) Вільні: ЧЗ (1) |
Ремезюк, І. Г. Оцінка ефективності застосування лікувальних засобів на основі хлоргекседину в пацієнтів із хронічним генералізованим пародонтитом / І. Г. Ремезюк, О. В. Авдєєв // Укр. стоматол. альманах = Ukrainian Dental Almanac : науково-практичний фаховий журнал. - 2023. - № 2. - С. 5-9 . - ISSN 2409-0255 MeSH-~главная: ПЕРИОДОНТА БОЛЕЗНИ -- PERIODONTAL DISEASES БИОПЛЕНКИ МИКРООРГАНИЗМОВ -- BIOFILMS (действие лекарственных препаратов) ХЛОРГЕКСИДИН -- CHLORHEXIDINE (терапевтическое применение) Анотація: Лікування захворювань пародонту досі залишається актуальною проблемою, адже маємо широкий арсенал засобів, які застосовують при цій нозології. У порожнині рота доцільно використовувати місцеві лікувальні засоби. Золотим стандартом у пародонтології вчені вважають хлоргекседин. Мета роботи – оцінити ефективність застосування лікувальних засобів на основі хлоргекседину в пацієнтів із хронічним генералізованим пародонтитом: «Dentaid Perio-Aid Gel» і «Perio-Aid Protect». У дослідження ввійшло 40 пацієнтів, у 20 з яких діагностовано хронічний генералізований пародонтит І-ІІ ст., в інших 20 – хронічний генералізований пародонтит ІІ-ІІІ ступенів. Порівнюючи отримані результати клінічного дослідження пацієнтів із хронічним генералізованим пародонтитом, можна зробити висновок, що лікування цієї нозології з місцевим внесенням засобів на основі хлоргекседину сприяло покращенню клінічних параметрів через 2 місяці в порівнянні з первинним станом. Перейти к внешнему ресурсу Текст Дод.точки доступу: Авдєєв, О. В. Примірників всього: 1 ЧЗ (1) Вільні: ЧЗ (1) |
Оцінка антибактеріальних та антиадгезивних властивостей антисептиків відносно клінічних ізолятів Kocuria SPP / Ю. В. Чумак [и др.] // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. : науково-практичний журнал. - 2023. - Т. 23, № 2 ч.2. - С. 59-63 . - ISSN 2077-1096 MeSH-~главная: МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA БИОПЛЕНКИ МИКРООРГАНИЗМОВ -- BIOFILMS ПРОТИВОИНФЕКЦИОННЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-INFECTIVE AGENTS Анотація: За даними літературних джерел мікроорганізми роду Kocuria набувають поширення, але не як авірулентний представник нормальної мікробіоти тіла людини, а як збудники захворювань. Останнім часом після ідентифікації збудників інфекційно-запальних процесів різні види Kocuria потрапляють у перелік етіологічних представників, які були виділені від хворих на холецистит, ендокардит, перитоніт, менінгіт. А також з каріозної порожнини зуба і з постекстракційної лунки зуба. Бактерії роду Kocuria набувають фактори патогенності, які надають їм можливість відігравати важливу роль у виникненні інфекційнозапальних процесів різних органів та систем організму людини. Враховуючи, що в медичній і в стоматологічній практиці для лікування інфекційнозапальних процесів найчастіше препаратами вибору залишаються антибіотики, набуває розповсюдження і стає глобальною проблемою стійкість мікроорганізмів до антибіотиків. З метою подолання проблеми антибіотикорезистентності для лікування інфекційнозапальних процесів все ширше використовують інші препарати з вираженою протимікробною дією. Такими препаратами можуть бути антисептики. Мета: Вивчення антибактеріальної та антиадгезивної активності декасану, та препаратів порівняння хлоргексидину і йодоформу щодо клінічних ізолятів Kocuria spp. виділених з порожнини рота пацієнтів з інфекційнозапальним постекстракційним ускладненням. Матеріали та методи дослідження: В якості досліджуваних мікроорганізмів дослідили 5 клінічних ізолятів Kocuria spp. виділених від хворих, які проходили лікування з приводу інфекційнозапального постекстракційного ускладнення в лікувально-хірургічному відділенні комунальної установи «Полтавський обласний центр стоматології - стоматологічна клінічна поліклініка». В дослідженні використовували антисептики: декасан, хлоргексидин біглюконат, йодоформ. Визначали мінімальну інгібуючу концентрацію (МІК) та мінімальну бактерицидну концентрацію (МБцК) антисептиків щодо клінічних ізолятів Kocuria spp. враховуючи рекомендації ISO. Адгезивні властивості клінічних ізолятів Kocuria spp. під дією суббактеріостатичних концентрацій антисептиків декасану, хлоргексидину та йодоформу визначали за методикою Brillis V.I. з використанням еритроцитів крові групи 1(0) Rh+, враховуючи індекс адгезії мікроорганізмів (ІАМ). Висновки: За результатами дослідження визначили, що протимікробна та антиадгезивна активності досліджуваних антисептиків декасану, хлоргексидину і йодоформу відрізнялася. Перейти к внешнему ресурсу Текст Дод.точки доступу: Чумак, Ю. В. Лобань, Г. А. Фаустова, М. О. Ананьева, М. М. Гаврильєв, В. М. Примірників всього: 1 ЧЗ (1) Вільні: ЧЗ (1) |
Мікробіологічні особливості мікробіоценозу периімплантатної ділянки при ранніх та пізніх ускладненнях дентальної імплантації / А. О. Єфіменко [и др.] // Вісн. пробл. біол. і медицини = Bulletin of Problems in Biology and Medicine : український науково-практичний журнал. - 2023. - № 1(168). - С. 294-300 . - ISSN 2077-4214 MeSH-~главная: ДЕНТАЛЬНОЙ ПЛАСТИНКИ ИМПЛАНТАЦИЯ -- BLADE IMPLANTATION (использование, методы) БАКТЕРИИ АНАЭРОБНЫЕ -- BACTERIA, ANAEROBIC БИОПЛЕНКИ МИКРООРГАНИЗМОВ -- BIOFILMS МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA ИНФЕКЦИЯ -- INFECTION Анотація: Вступ. В останні десятиліття проведення дентальної імплантації стало рутинною та добре передбачуваною процедурою з високими позитивними результатами в довготривалій перспективі. В той же час, розвиток карієсу по краях коронок, інфекції пульпи, періодонтит та механічні ускладнення, такі як переломи зубів, можуть бути причинами втрати зуба. Метою цього дослідження було проаналізувати бактеріальну популяцію в периімплантній кишені імплантатів і визначити конститутивні фактори, пов’язані зі втратою імплантату. Об’єкт та методи дослідження. Дослідження проведене на базі Дніпровського державного медичного університету, досліджено 42 набори зразків від 42 пацієнтів. До дослідної групи належали пацієнти з імплантатами, які необхідно було видалити в період остеоінтеграції або після періоду загоєння. Групи втрат імплантатів порівнювали з контрольною групою – пацієнти без втрати кісткової тканини. Дослідження складу мікробної плівки з проводити стандартним бактеріологічним методом з подальшою біохімічною ідентифікацією. Статистична обробка результатів досліджень проводилася з використанням ліцензійної програми STATISTICA 6.1, відмінності вважали статистично достовірними при р менше 0,05. Результати досліджень. Всі зразки, отримані від пацієнтів були позитивні на мікробіоту. Загалом отримано унікальні 174 ізоляти. Монокультуру мали лише в 9,52% випадків (n=4). Більшість ідентифікованих культур належали до чотирьох філ – Actinobacteria, Bacteroidetes, Firmicutes та Proteobacteria. З використанням темнопольної мікроскопії в 27,91% зразків (n=12) виявлено представників філи Spirochaetota, ідентифікація не проводилася. Культуру Staphylococcus spp. (n=36) отримали з 38,89% клінічних зразків (n=21). Видовий склад Staphylococcus spp., виділених з периімплантатної ділянки та імплантатів включав Staphylococcus aureus, Staphylococcus epidermidis, Staphylococcus haemolyticus, Staphylococcus intermedius, Staphylococcus hominis, Staphylococcus warneri та Staphylococcus saprophyticus. Серед усіх представників роду Staphylococcus коагулаза-позитивні ізоляти становили 77,78%, а саме S. aureus. Позитивними на культуру Streptococcus spp. були 78,84% відібраних проб (n=41), при чому більшість ізолятів (n=28) належала саме до групи viridans. Філа Fusobacteria займала друге місце. Культури отримані з 30,77% проб (n=16). Представники філи Bacteroidetes отримані з 25,15% відібраних зразків (n=11). Ідентифіковані роди включали Porphyromonas та Prevotella. Представники філи Proteobacteria були також отримані від пацієнтів з ускладненнями дентальної імплантації – 23,08% проб (n=12). Ідентифіковано такі роди: Neisseria, Acinetobacter, Klebsiella and Haemophilus. Видовий склад мікробіоти периімплантної ділянки зразків від пацієнтів із втратою імплантату відрізнявся від контрольної групи, p менше 0,05. Пацієнти з втратою імплантату мали більшу питому вагу родів Fusobacterium і Porphyromonas. Зразки від контрольної групи містили порівняно високу кількість бактерій родів Streptococcus, Neisseria та Veillonella, p менше 0,02. Більшість зразків від пацієнтів з пізньою втратою імплантату досліджених методом темнопольної мікроскопії та світлової мікроскопії з фарбуванням за Гімзою були позитивними на сапрофітні спірохети. Аналогічно, представники родів Fusobacteria та Porphyromonas мали більшу питому вагу (р менше 0,05) саме при пізній втраті імплантату. На відміну від вище сказаного, питома вага S. sanguinis та S. pyogenes, але не інших представників роду Streptococcus була вищою у пацієнтів з ранньою втратою імплантату в порівнянні з контролем. Серед пацієнтів з втратою імплантату курців було більше, ніж в групі зі збереженим протезом – рання втрата 77%, пізня втрата 78%, контроль 35% (р=0,04). Пацієнти з ранньою втратою імплантату мали пародонтит у 64% випадків, з пізньою – 71%, контрольна група – 29% (р=0,01). Висновки. Біоплівка пошкоджених зубних імплантатів є неоднорідною. Видовий склад мікробіоти периімплантної ділянки з гнійно-запальним потенціалом відрізнявся більшою питомою вагою родів Fusobacterium і Porphyromonas, в тому числі при пізній втраті імплантату. Рання втрата дентального протезу була пов’язана з виділенням S. sanguinis та S. pyogenes. Перейти к внешнему ресурсу Текст Дод.точки доступу: Єфіменко, А. О. Степанський, О. Д. Богомольна, Л. О. Кошова, І. П. Іщенко, О. В. Примірників всього: 1 ЧЗ (1) Вільні: ЧЗ (1) |
Microbiological features of microbiocenosis of the peri-implant area in early and late complications of dental implantation / A. O. Efimenko [и др.] // Вісн. пробл. біол. і медицини = Bulletin of Problems in Biology and Medicine : український науково-практичний журнал. - 2023. - № 1(168). - С. 291-294 . - ISSN 2077-4214 MeSH-~главная: ДЕНТАЛЬНОЙ ПЛАСТИНКИ ИМПЛАНТАЦИЯ -- BLADE IMPLANTATION (использование) БАКТЕРИИ АНАЭРОБНЫЕ -- BACTERIA, ANAEROBIC БИОПЛЕНКИ МИКРООРГАНИЗМОВ -- BIOFILMS МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA ИНФЕКЦИЯ -- INFECTION Анотація: Вступ. В останні десятиліття проведення дентальної імплантації стало рутинною та добре передбачуваною процедурою з високими позитивними результатами в довготривалій перспективі. В той же час, розвиток карієсу по краях коронок, інфекції пульпи, періодонтит та механічні ускладнення, такі як переломи зубів, можуть бути причинами втрати зуба. Метою цього дослідження було проаналізувати бактеріальну популяцію в периімплантній кишені імплантатів і визначити конститутивні фактори, пов’язані зі втратою імплантату. Об’єкт та методи дослідження. Дослідження проведене на базі Дніпровського державного медичного університету, досліджено 42 набори зразків від 42 пацієнтів. До дослідної групи належали пацієнти з імплантатами, які необхідно було видалити в період остеоінтеграції або після періоду загоєння. Групи втрат імплантатів порівнювали з контрольною групою – пацієнти без втрати кісткової тканини. Дослідження складу мікробної плівки з проводити стандартним бактеріологічним методом з подальшою біохімічною ідентифікацією. Статистична обробка результатів досліджень проводилася з використанням ліцензійної програми STATISTICA 6.1, відмінності вважали статистично достовірними при р менше 0,05. Результати досліджень. Всі зразки, отримані від пацієнтів були позитивні на мікробіоту. Загалом отримано унікальні 174 ізоляти. Монокультуру мали лише в 9,52% випадків (n=4). Більшість ідентифікованих культур належали до чотирьох філ – Actinobacteria, Bacteroidetes, Firmicutes та Proteobacteria. З використанням темнопольної мікроскопії в 27,91% зразків (n=12) виявлено представників філи Spirochaetota, ідентифікація не проводилася. Культуру Staphylococcus spp. (n=36) отримали з 38,89% клінічних зразків (n=21). Видовий склад Staphylococcus spp., виділених з периімплантатної ділянки та імплантатів включав Staphylococcus aureus, Staphylococcus epidermidis, Staphylococcus haemolyticus, Staphylococcus intermedius, Staphylococcus hominis, Staphylococcus warneri та Staphylococcus saprophyticus. Серед усіх представників роду Staphylococcus коагулаза-позитивні ізоляти становили 77,78%, а саме S. aureus. Позитивними на культуру Streptococcus spp. були 78,84% відібраних проб (n=41), при чому більшість ізолятів (n=28) належала саме до групи viridans. Філа Fusobacteria займала друге місце. Культури отримані з 30,77% проб (n=16). Представники філи Bacteroidetes отримані з 25,15% відібраних зразків (n=11). Ідентифіковані роди включали Porphyromonas та Prevotella. Представники філи Proteobacteria були також отримані від пацієнтів з ускладненнями дентальної імплантації – 23,08% проб (n=12). Ідентифіковано такі роди: Neisseria, Acinetobacter, Klebsiella and Haemophilus. Видовий склад мікробіоти периімплантної ділянки зразків від пацієнтів із втратою імплантату відрізнявся від контрольної групи, p менше 0,05. Пацієнти з втратою імплантату мали більшу питому вагу родів Fusobacterium і Porphyromonas. Зразки від контрольної групи містили порівняно високу кількість бактерій родів Streptococcus, Neisseria та Veillonella, p менше 0,02. Більшість зразків від пацієнтів з пізньою втратою імплантату досліджених методом темнопольної мікроскопії та світлової мікроскопії з фарбуванням за Гімзою були позитивними на сапрофітні спірохети. Аналогічно, представники родів Fusobacteria та Porphyromonas мали більшу питому вагу (р менше 0,05) саме при пізній втраті імплантату. На відміну від вище сказаного, питома вага S. sanguinis та S. pyogenes, але не інших представників роду Streptococcus була вищою у пацієнтів з ранньою втратою імплантату в порівнянні з контролем. Серед пацієнтів з втратою імплантату курців було більше, ніж в групі зі збереженим протезом – рання втрата 77%, пізня втрата 78%, контроль 35% (р=0,04). Пацієнти з ранньою втратою імплантату мали пародонтит у 64% випадків, з пізньою – 71%, контрольна група – 29% (р=0,01). Висновки. Біоплівка пошкоджених зубних імплантатів є неоднорідною. Видовий склад мікробіоти периімплантної ділянки з гнійно-запальним потенціалом відрізнявся більшою питомою вагою родів Fusobacterium і Porphyromonas, в тому числі при пізній втраті імплантату. Рання втрата дентального протезу була пов’язана з виділенням S. sanguinis та S. pyogenes. Перейти к внешнему ресурсу Текст Дод.точки доступу: Efimenko, A. O. Stepanskyi, O. D. Bogomolny, L. O. Koshova, I. P. Ishchenko, O. V. Примірників всього: 1 ЧЗ (1) Вільні: ЧЗ (1) |
Пробіотик як фактор підвищення колонізаційної резистентності порожнини рота / Г. А. Лобань [и др.] // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. : науково-практичний журнал. - 2023. - Т. 23, № 1. - С. 79-83 . - ISSN 2077-1096 MeSH-~главная: ПЕРИОДОНТИТ -- PERIODONTITIS ПЕРИОДОНТАЛЬНЫЙ КАРМАН -- PERIODONTAL POCKET БИОПЛЕНКИ МИКРООРГАНИЗМОВ -- BIOFILMS МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA ЛАКТОБАЦИЛЛЫ -- LACTOBACILLUS ПРОБИОТИКИ -- PROBIOTICS (терапевтическое применение) Анотація: Колонізаційна резистентність входить у першу лінію оборони організму від вторгнення чужорідних агентів. Тому так важливо підтримувати цей фронт за рахунок поповнення власного мікробіому стабілізуючими представниками, які містяться в пробіотиках. Генералізований пародонтит є одним з поширених наслідків порушення колонізаційної резистентності слизової оболонки порожнини рота і використання пробіотика може бути перспективним напрямком його комплексної терапії. Метою дослідження стало вивчення впливу пробіотика «Лацидофіл форте» на колонізаційну резистентність слизової оболонки ротової порожнини в процесі комплексного лікування хронічного генералізованого пародонтиту різного ступеня тяжкості. Згідно мети були проведені загальноприйняті стоматологічні клінічні, параклінічні та мікробіологічні дослідження у 18 пацієнтів із хронічним генералізованим пародонтитом віком від 45 до 65 років. Проводили скринінгову оцінку колонізаційної резистентності слизової оболонки ротової порожнини. Метод заснований на підрахунку кількості адгезованих стрептококів у зіскрібку з букального епітелію. Рахували середню кількість оральних стрептококів, що були адгезовані на одному букальному епітеліоциті для визначення адгезивного числа. Адгезивний індекс виявляли як відсоток букальних епітеліоцитів, які адгезували більше 10 оральних стрептококів. Показник колонізаційної резистентності визначали у балах. Пародонталь-ний статус об’єктивізували на основі визначення гінгівального індексу РМА за Parma, індексу кровоточивості ясенної борозни за Мюллеманом. Стан гігієни порожнини рота оцінювали за показни-ком індексу Федорова-Володкіної. Мікробіологічні дослідження включали визначення кількості колонієутворюючих одиниць мікроорганізмів пародонтальних кишень пацієнтів. Проведені нами дослідження дозволили зробити наступні висновки. Розвиток хронічного генералізованого пародонтиту супроводжується зниженням колонізаційної резистентності слизової оболонки порожнини рота, застосування Лацидофіла форте призводить до підвищення колонізаційної резистентності ротової порожнини, особливо значно на 10-й день лікування. Застосування пробіотика при лікуванні хворих на генералізований пародонтит сприяє зменшенню явищ симптоматичного гінгівіту. Після проведення курсу лікування із застосуванням препарату «Лацидофіл форте» у вмісті пародонтальних кишень зменшується загальна кількість мікроорганізмів, кількість анаеробних бактерій та збільшується кількість грампозитивних паличкоподібних мікроорганізмів. Дод.точки доступу: Лобань, Г.А. Ганчо, О.В. Петрушанко, Т.О. Мошель, Т. М. Примірників всього: 1 ЧЗ (1) Вільні: ЧЗ (1) |
Зміна адгезивних властивостей клінічних ізолятів streptococcus mitis під впливом антисептиків / Ю. В. Чумак [и др.] // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. : науково-практичний журнал. - 2022. - Т. 22, № 3/4. - С. 176-179 . - ISSN 2077-1096 MeSH-~главная: БИОПЛЕНКИ МИКРООРГАНИЗМОВ -- BIOFILMS АДГЕЗИВНОСТЬ -- ADHESIVENESS (действие лекарственных препаратов) STREPTOCOCCUS MITIS -- STREPTOCOCCUS MITIS ПРОТИВОИНФЕКЦИОННЫЕ СРЕДСТВА ЛОКАЛЬНЫЕ -- ANTI-INFECTIVE AGENTS, LOCAL АНТИСЕПТИКА -- ANTISEPSIS Кл.слова (ненормовані): декасан -- йодоформ Анотація: Резидентна мікробіота порожнини рота грає важливу роль як фактор її колонізаційної резистентності, що забезпечує стоматологічне здоров’я людини. Проте, в той же час оральні мікроорганізми можуть бути джерелом інфекційної патології. Науковці наголошують, що в ситуації, яка склалася з підвищеною стійкістю бактерій до антибіотиків відчуття кворуму є особливо привабливою мішенню, оскільки цей механізм контролює кілька факторів бактеріальної вірулентності, які впливають на адгезію, інвазію та колонізацію мікроорганізмів під час розвитку патологічного процесу. Інгібіторами QS можуть бути ферменти та різні хімічні речовини, які мають здатність впливати на відчуття кворуму. Streptococcus mitis є представником резидентної мікробіоти ротоглотки людини. Але, незважаючи на свій коменсалізм, Streptococus mitis в асоціації з іншими мікроорганізмами приймає участь у багатьох патологічних процесах. Мета дослідження вивчення дії антисептиків Декасану і Йодоформу на адгезивні властивості клінічних ізолятів Streptococus mitis, виділених з порожнини рота хворих на інфекційно-запальні постекстракційні ускладнення. Матеріали і методи дослідили клінічні ізоляти Streptococus mitis, які були виділені від 8 хворих, що проходили лікування інфекційно-запального постекстракційного ускладнення у лікувально - хірургічному відділенні комунальної установи «Полтавський обласний центр стоматології – стоматологічна клінічна поліклініка». Ідентифікацію виділених культур проводили за допомогою автоматичного бактеріологічного аналізатора Vitec-2 compact bioMarieux (Франція). В дослідженні використовували середні значення суббактеріостатичних концентрацій діючих речовин антисептиків. Адгезивні властивості клінічних ізолятів під дією Декасану та Йодоформу визначали за методикою В.І. Бриліс. Висновки: антисептики неоднаково впливають на адгезивні властивості клінічних ізолятів Streptococus mitis. Перейти к внешнему ресурсу Текст Дод.точки доступу: Чумак, Ю.В. Лобань, Г.А. Ананьєва, М.М. Фаустова, М. О. Гаврильєв, В. М. Примірників всього: 1 ЧЗ (1) Вільні: ЧЗ (1) |
Макєєв, В. Ф. Порівняльна оцінка адгезивної здатності мікроорганізмів до термопластичних і акрилових базисних полімерів для знімних протезів, полірованих різними пастами / В. Ф. Макєєв, Я. Р. Гуньовський // Укр. стоматол. альманах = Ukrainian Dental Almanac : науково-практичний фаховий журнал. - 2022. - № 2. - С. 22-27 . - ISSN 2409-0255 MeSH-~главная: АДГЕЗИВНОСТЬ -- ADHESIVENESS БИОПЛЕНКИ МИКРООРГАНИЗМОВ -- BIOFILMS ЗУБНОЙ ПРОТЕЗ ЧАСТИЧНЫЙ СЪЕМНЫЙ -- DENTURE, PARTIAL, REMOVABLE ПОЛИМЕРЫ -- POLYMERS Анотація: Незважаючи на те, що вивченню впливу знімних протезів на біоценоз порожнини рота присвячено численні дослідження, досі питання впливу завершальної обробки полірувальними пастами базису протеза на здатність мікробної адгезії до його поверхні залишаються не до кінця з’ясованими. Метою дослідження було порівняльне оцінювання адгезії тест-мікроорганізмів на поверхнях взірців термопластичних і акрилових полімерів, оброблених різними полірувальними пастами. При проведенні експерименту було визначено, що ступінь колонізації мікроорганізмами термопластичних і акрилових матеріалів залежить від хімічного складу полімеру й вибору полірувальної пасти, що визначає розбіжності колонізаційної резистентності до формування мікробної біоплівки за використання полімерів у клінічних умовах. Причому, найменший індекс мікробної адгезії виявлено в базисного термопластичного матеріалу. За отриманими даними, застосування термопластичних полімерів для базисів знімних протезів є найбільш перспективним матеріалом для клінічного використання з точки зору збереження нормального біоценозу порожнини рота, в порівнянні з акриловими матеріалами. Перейти к внешнему ресурсу Текст Дод.точки доступу: Гуньовський, Я.Р. Примірників всього: 1 ЧЗ (1) Вільні: ЧЗ (1) |
Кравець, Н. Я. Визначення здатності до плівкоутворення штамів S. aureus, виділених із верхніх дихальних шляхів / Н. Я. Кравець // Проблеми безперервної медичної освіти та науки. - 2021. - N 3/4. - С. 42-45 MeSH-~главная: СТАФИЛОКОКК ЗОЛОТИСТЫЙ -- STAPHYLOCOCCUS AUREUS (выделение и очистка) БИОПЛЕНКИ МИКРООРГАНИЗМОВ -- BIOFILMS (действие лекарственных препаратов) ЛЕКАРСТВЕННАЯ УСТОЙЧИВОСТЬ У МИКРООРГАНИЗМОВ -- DRUG RESISTANCE, MICROBIAL НЕБНЫЕ МИНДАЛИНЫ -- PALATINE TONSIL (действие лекарственных препаратов, патофизиология) Примірників всього: 1 ЧЗ (1) Вільні: ЧЗ (1) |
Плівкоутворюючі властивості умовно-патогенних мікроорганізмів у дітей, хворих на рекурентний тонзиліт / Н. Я. Кравець [и др.] // Світ медицини та біології = World of Medicine and Biology : науковий, медичний, екологічний журнал. - 2022. - № 2. - С. 210-214 . - ISSN 2079-8334 MeSH-~главная: ТОНЗИЛЛИТ -- TONSILLITIS БИОПЛЕНКИ МИКРООРГАНИЗМОВ -- BIOFILMS ДЕТИ -- CHILD СТАФИЛОКОККИ -- STAPHYLOCOCCUS Анотація: Однією з причин переходу інфекції у хронічний стан та резистентності їх до лікування антибіотиками є утворення біоплівок у дихальних шляхах при респіраторних інфекціях. Метою дослідження є виявлення здатності до плівкоутворення на поверхні епітеліальної тканини ротоглотки у штамів стафілококів, виділених від хворих з рецидивуючим тонзилітом. Було досліджено клінічні штами бактерій Staphylococcus spp., виділених з ротоглотки 42 дітей. Здатність до утворення біоплівок вивчали шляхом вирощування культури на 96-лункових пластикових планшетах та на поверхні покривних скелець протягом трьох діб. Встановлено, що12 (28,58 %) штамів із 42 мали здатність до плівкоутворення, серед яких 3 (7,14 %) штами проявляли сильне плівкоутворення, 8 (19,04 %) штамів –помірне, один штам (2,38 %) – слабке плівкоутворення та у 30 штамів (71,4 %) ця здатність була відсутня. Ступінь вираженості плівкоутворення стафілококів визначали за показником оптичної щільності при довжині хвилі 550 нм з подальшим фарбуванням генціанвіолетом. Проведені дослідження інтенсивності плівкоутворення протягом трьох діб культивування продемонстрували тенденцію до зростання показника ОЩ у лінійці: 0,054 менше ОЩ менше 0,097, р менше 0,05; (0,075±0,013), за першу добу (24 год); 0,081менше ОЩменше 0,198, р менше 0,05; (0,011±0,029), за другу (48 год) та за третю – 0,114 менше ОЩ менше 0,361, р менше 0,05; (0,204±0,084). Отже, виявлена здатність виділених штамів бактерій до плівкоутворення ускладнює процес лікування та спричиняє рецидиви інфекції. Перейти к внешнему ресурсу Текст Дод.точки доступу: Кравець, Н. Я. Климнюк, С. І. Романюк, Л. Б. Борак, В. П. Примірників всього: 1 ЧЗ (1) Вільні: ЧЗ (1) |
Определение биоплёнкообразующей активности микроорганизмов на синтетических полимерных материалах / А. П. Годовалов [и др.] // Клин. лаб. диагностика = Klinicheskaya Laboratornaya Diagnostika : ежемесячный научно-практический ж-л. - 2019. - Т. 64, № 12(on-line). - С. 758-761 . - ISSN 0869-2084. - ISSN 2412-1320 MeSH-~главная: БИОПЛЕНКИ МИКРООРГАНИЗМОВ -- BIOFILMS ПОЛИМЕРЫ -- POLYMERS Анотація: Микроорганизмы способны формировать биоплёнки на поверхностях биотической и абиотической природы. В биотопах человека имеются оптимальные условия для реализации биоплёнкообразующей активности. В медицинской практике часто используются полимерные материалы для дренирования или протезирования, которые могут быть успешно колонизированы бактериями. В лабораторной практике формирование биоплёнок, как правило, оценивают на стекле или полистироле. Цель исследования - оценить методические особенности изучения биоплёнкообразующей активности микроорганизмов на поверхности синтетических полимерных материалов. Использованы штаммы Staphylococcus aureus АТСС 25923, Escherichia coli К-12, Candida albicans АТСС 10231, синтетические полимерные материалы - композиционный материал светового отверждения ДентЛайт-флоу (наногибридный текучий композит; Россия), стеклоиономерный цемент химического отверждения Fuji 1 (Япония), цемент для временной фиксации ортопедических конструкций TempBond NE (США), акрил, полиуретан, поливинилхлорид. Формирование биоплёнок в плоскодонных планшетах для ИФА в данном исследовании считали как контроль. В случае если полимер относился к материалам холодного отверждения, использовали стерильные плоскодонные планшеты, на дно которых тонким слоем заливали пластмассу. После затвердевания пластмассы, в планшетах формировали биоплёнки. Во второй серии экспериментов материалы горячего отверждения, нарезанные в виде одинаковых частей размером 5×5×1 мм, помещали в лунки планшета и вновь использовали для определения биоплёнкообразования с последующей окраской. Для экстракции красителя кусочки переносили в новый планшет, чтобы исключить объём биомассы плёнки, сформировавшийся на стенках лунок планшета. Культивирование в обоих случаях осуществляли при 37о С в течение 24-48 ч. Биомассу плёнки окрашивали фуксином. Статистическую обработку данных проводили с использованием t-критерия Стьюдента. За пороговый уровень значимости принимали величину p0,05. Предлагаемые варианты определения биоплёнкообразующей способности являются доступными и показательными. Выявлено, что одни и те же микроорганизмы имеют индивидуальные показатели биоплёнкообразования для каждого полимерного материала. Стоматологический композит светового отверждения и поливинилхлорид проявляют наиболее выраженные антиадгезивные свойства, нежели цементы и полиуретан. До настоящего времени бóльшая часть исследований биоплёнкообразования осуществлена с использованием стекла или полистирола, которые, как правило, не применяются для изготовления протезов, катетеров, дренажей и т. п., что затрудняет оценку истинной плёнкообразующей активности микроорганизмов. Предлагаемые методические подходы, особенно второй вариант подготовки образцов для тестирования, решают эту задачу. Предложенные подходы к тестированию биоплёнкообразующей активности на полимерах весьма просты в исполнении и общедоступны. Для адекватного исследования формирования биоплёнок будет целесообразным применение полимерных материалов непосредственно используемых в медицине, а не полистироловых планшет, материал которых встречается исключительно в лабораторной практике. Дод.точки доступу: Годовалов, А.П. Степанов, М.С. Яковлев, М.В. Кобзаренко, Е. Е. Батог, К. А. Примірників всього: 1 ЕЖ (1) Вільні: ЕЖ (1) |
Мельников, В. Г. Проблема деколонизации назальных носителей Staphylococcus Aureus с точки зрения микробиолога (обзор литературы) / В. Г. Мельников, J. Villena, С. Ю. Комбарова // Клин. лаб. диагностика = Klinicheskaya Laboratornaya Diagnostika : ежемесячный научно-практический ж-л. - 2019. - Т. 64, № 10(on-line). - С. 693-699 . - ISSN 0869-2084. - ISSN 2412-1320 MeSH-~главная: СТАФИЛОКОКК ЗОЛОТИСТЫЙ -- STAPHYLOCOCCUS AUREUS БИОПЛЕНКИ МИКРООРГАНИЗМОВ -- BIOFILMS (рост и развитие) НОСОВАЯ ПОЛОСТЬ -- NASAL CAVITY (микробиология) КОРИНЕБАКТЕРИИ -- CORYNEBACTERIUM НАЗАЛЬНЫЕ СПРЕИ -- NASAL SPRAYS ПРОБИОТИКИ -- PROBIOTICS АУТОВАКЦИНЫ -- AUTOVACCINES Анотація: Золотистый стафилококк бессимптомно персистирует на слизистой оболочке носа, а также способен вызывать у носителей (аутоинфекция) и у больных в стационаре (госпитальная инфекция) тяжелые заболевания. Деколонизация назальных носителей S. aureus является важной мерой, направленной на снижение заболеваемости стафилококковыми инфекциями. Носительство является формой проявления дисбиоза полости носа, поэтому эффективность антибиотиков при санации носителей, по определению, невысока. В обзоре рассмотрены перспективы использования пробиотиков для восстановления микробиоты носа. Коммерческий выпуск назальных пробиотиков пока еще не налажен, однако разработки в этом направлении ведутся в разных странах. Представлено экспериментальное обоснование возможности применения коринебактерий и других представителей микробиоты носа для санации стафилококковых носителей, а также изложены представления авторов о том, как усовершенствовать методы микробной терапии. В частности, предложено использовать пробиотики в виде биопленки, аутопробиотики, аутовакцины. Дод.точки доступу: Villena, J. Комбарова, С.Ю. Примірників всього: 1 ЕЖ (1) Вільні: ЕЖ (1) |
Цитопатическое действие возбудителя дифтерии в составе биопленки / Г. Г. Харсеева [и др.] // Клин. лаб. диагностика = Klinicheskaya Laboratornaya Diagnostika : ежемесячный научно-практический ж-л. - 2019. - Т. 64, № 10(on-line). - С. 681-685 . - ISSN 0869-2084. - ISSN 2412-1320 MeSH-~главная: КОРИНЕБАКТЕРИИ ДИФТЕРИИ -- CORYNEBACTERIUM DIPHTHERIAE (цитология) БИОПЛЕНКИ МИКРООРГАНИЗМОВ -- BIOFILMS Анотація: При колонизации носоглотки токсигенными штаммами возбудителя дифтерии происходит выделение токсина, способствующего гибели эпителиальных клеток. У бактерионосителей развития клинической картины заболевания не происходит. Это связано с особенностями состояния их иммунной системы, особенностями продукции дифтерийного экзотоксина коринебактериями в составе биоплёнки. Цель - определение характера цитопатического действия C. diphtheriae в составе биоплёнки на культуре клеток СНО-К1. Исследованы планктонные и биоплёночные (120- и 720-час.) культуры штаммов: C. diphtheriae gravis tox+ № 665, C. diphtheriae gravis tox+ № 6765, C. diphtheriae mitis tox+ № 269, C. diphtheriae gravis tox+, выделенный от больного с диагнозом «дифтерия ротоглотки локализованная» C. diphtheriae gravis с «молчащим» tox-геном. Биоплёночные (120- и 720-ч) культуры штаммов возбудителя дифтерии получали по методике Watnik. ЦПД штаммов коринебактерий исследовали на культуре клеток СНО-К1 с учётом в инвертированном микроскопе. При исследовании ЦПД планктонных культур токсигенных штаммов коринебактерий установлено, что количество живых клеток СНО-К1 уже через 24 ч было незначительным (25,3±1,2%) и резко уменьшилось (2,5±0,5%) через 72 ч культивирования. Под воздействием биоплёночных и, особенно, 720-ч культур обнаружена иная динамика ЦПД: количество живых клеток через 24 ч оставалось значительным (82,5±2,2%), при 72-часовом снижалось до 25,0±3,0%. При исследовании фильтратов планктонных и биоплёночных культур штамма C. diphtheriae с «молчащим» tox-геном выявлены аналогичные закономерности. Количество живых клеток СНО-К1 при воздействии фильтрата 720-час. биоплёночной культуры было значительно выше (р≤0,05), чем при исследовании токсигенных штаммов коринебактерий. Рассматривая характер ЦПД обнаружили, что для планктонных культур токсигенных штаммов коринебактерий свойственно изменение монослоя клеток, проявляющееся их истончением и удлинением. При исследовании 720-часовых биоплёночных культур при 72-ч экспозиции обнаружено появление большого количества округлённых клеток (63-69%). Для ЦПД, формирующегося под воздействием фильтратов планктонных и биоплёночных культур C. diphtheriae с «молчащим» tox-геном, штаммов недифтерийных коринебактерий, характерно округление клеток и формирование симпластов. В составе биоплёнки интенсивность ЦПД токсигенных штаммов C. diphtheriae и штамма C. diphtheriae с «молчащим» tox-геном снижалась. ЦПД, проявляющееся истончением и удлинением клеток СНО-К1, связано с действием дифтерийного экзотоксина, округление - ферментов коринебактерий и, по всей видимости, фрагментов поверхностных структур - адгезинов. Пониженное выделение токсина и ферментов за пределы матрикса биоплёнки C. diphtheriae является важной причиной «бессимптомности» носительства при дифтерии. Дод.точки доступу: Харсеева, Г.Г. Алиева, А.А. Алексеева, Л.П. Мангутов, Э. О. Шовкун, Л. А. Примірників всього: 1 ЕЖ (1) Вільні: ЕЖ (1) |
Годовалов, А. П. Определение компонентного состава биопленок грамположительных бактерий / А. П. Годовалов, Т. И. Карпунина // Клин. лаб. диагностика = Klinicheskaya Laboratornaya Diagnostika : ежемесячный научно-практический ж-л. - 2019. - Т. 64, № 10(on-line). - С. 632-634 . - ISSN 0869-2084. - ISSN 2412-1320 MeSH-~главная: БИОПЛЕНКИ МИКРООРГАНИЗМОВ -- BIOFILMS ГЕНЦИАНВИОЛЕТ -- GENTIAN VIOLET (диагностическое применение) МОЛЕКУЛЯРНАЯ ВИЗУАЛИЗАЦИЯ -- MOLECULAR IMAGING Анотація: Существующие методы визуализации биопленки не предусматривают дифференцированной оценки её компонентного состава, поскольку отсутствует возможность установить субстрат, окрашиваемый генцианвиолетом, так как краситель может формировать комплексы, как с внутриклеточными, так и внеклеточными структурами. Такой подход не позволяет адекватно оценивать антибиоплёночные эффекты препаратов, в отличие от модификации существующего метода для определения соотношения клеточной части и матрикса биоплёнок грамположительных микроорганизмов. Оценку компонентного состава биоплёнок осуществляли с помощью двухэтапного подхода, когда сформированные биоплёнки грамположительных микроорганизмов окрашивали генцианвиолетом в течение 5 мин с последующей фиксацией красителя в бактериальных клетках раствором Люголя, затем растворяли окрашенные продукты 95% спиртом: компоненты матрикса - в течение 1 мин, совокупной биоплёнки - в течение 15 мин, после чего оценивали состав биоплёнок по формуле: М=(ОПбв/ОП15)×100, Кб=100-М, где М - доля матрикса, %; Кб - доля клеточной составляющей, %; ОПбв - оптическая плотность проб, когда спирт для растворения окрашенного продукта выдерживают не более 1 мин; ОП15 - оптическая плотность проб, когда спирт для растворения окрашенного продукта выдерживают 15 мин. Показано, что в составе биоплёнки, сформированной коллекционным штаммом, доля матрикса составляет 13,2%, на клеточный компонент приходится 86,8%. При культивировании того же штамма в присутствии антибиотика наблюдается увеличение матрикса биоплёнки, что вероятно обусловлено компенсаторным ответом микроорганизма на действие антибиотика. Предлагаемый подход к изучению биоплёнок позволяет оценить её компонентный состав. Получение таким способом дополнительной информации может обеспечить повышение эффективности антимикробной терапии при сокращении времени исследования. Дод.точки доступу: Карпунина, Т.И. Примірників всього: 1 ЕЖ (1) Вільні: ЕЖ (1) |