The role of paraplacental tissues in fetal homeostasis = Роль параплацентарних тканин в гомеостазі плода / A. M. Hromova [и др.] // Вісн. пробл. біол. і медицини = Bulletin of Problems in Biology and Medicine : український науково-практичний журнал. - 2023. - № 2(169). - С. 173-178 . - ISSN 2077-4214


MeSH-~главная:
ПЛОДНЫХ ОБОЛОЧЕК ПРЕЖДЕВРЕМЕННЫЙ РАЗРЫВ -- FETAL MEMBRANES, PREMATURE RUPTURE
ВНЕЗАРОДЫШЕВЫЕ ОБОЛОЧКИ -- EXTRAEMBRYONIC MEMBRANES (повреждения)
ПЛОД -- FETUS
Дод.точки доступу:
Hromova, A. M.
Mitiunina, N. I.
Shafarchuk, V. M.
Martynenko, V. B.
Prylutska, N. O.
Ketova, O. M.
Krutikova, E. I.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)




    Коваль, О. А.
    Варіанти будови, іннервації та кровопостачання довгого і короткого променевих м'язів-розгиначів зап'ястка у плодів людини / О. А. Коваль, Т. В. Хмара, О. М. Слободян // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2022. - Т. 21, № 4. - С. 14-21. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-~главная:
ТЕННИСНЫЙ ЛОКОТЬ -- TENNIS ELBOW (диагностика)
ЗАПЯСТЬЕ -- WRIST (анатомия и гистология)
ПЛОД -- FETUS (анатомия и гистология)
Анотація: У сучасній ортопедичній практиці зустрічаються захворювання, які не викликають виражених функціональних порушень в анатомічних сегментах кінцівок, але супроводжуються стійким больовим синдромом. Серед таких захворювань - бічний епікондиліт, або «лікоть тенісиста». У ділянці бічного надвиростка плечової кістки починаються поверхневі м’язи-розгиначі задньої групи передпліччя, зокрема довгий і короткий променеві м’язи-розгиначі зап’ястка. Поглиблення знань щодо типової і варіантної будови, топографії, кровопостачання та іннервації довгого й короткого променевих м’язів-розгиначів зап’ястка у плодів людини дозволить удосконалити підхід до проведення існуючих фетальних хірургічних прийомів, а також створити підґрунтя для розробки сучасних оперативних доступів. Метою дослідження було встановлення анатомічної мінливості довгого і короткого променевих м’язів-розгиначів зап’ястка у плодів людини. Дослідження проведено на препаратах верхніх кінцівок 36 плодів людини 4-10 місяців за допомогою макромікроскопічного препарування, ін’єкції судин і морфометрії. У роботі з’ясовані топографо-анатомічні особливості довгого і короткого променевих м’язів-розгиначів зап’ястка у плодів людини: варіабельність і білатеральна асиметрія зовнішньої форми та розмірів, мінливість місць початку і прикріплення, варіанти кровопостачання й іннервації, закономірності внутрішньом’язового розподілу артерій і нервів у цих м’язах. Виявлено, що зоною найбільшої концентрації внутрішньом’язових нервів і артерій є верхня й середня третини черевців довгого й короткого променевих м’язів-розгиначів зап’ястка. Незважаючи на гарне кровопостачання променевих м’язів-розгиначів зап’ястка, порівняно малі розміри їхніх м’язових черевців і поперечний хід внутрішньом’язових нервів обумовлюють обмежені можливості для викроювання з них м’язових клаптів. З метою викроювання клаптів на ніжці з цих м’язів найбільш раціональні розрізи в косонизхідному (косопоперечному) напрямку, що збігаються з ходом основних внутрішньом’язових нервів і артерій. Отже, можна використовувати довгий і короткий променеві м’язи-розгиначі лише для пластичного заповнення залишкових кісткових порожнин верхньої третини задньо-бічної поверхні променевої кістки. Переміщення довгого і короткого променевих м’язів-розгиначів зап’ястка утруднено також тим, що їх сухожилки перетинають довгий відвідний м’яз великого пальця, довгий і короткий м’язи-розгиначі великого пальця та створюють серйозні перешкоди для мобілізації цих сухожилків. Знання класичної та варіантної анатомії артерій верхньої кінцівки, і зокрема описані топографоанатомічні особливості правої плечо- променевої артерії у плода 6 місяців, дозволять вибрати правильну тактику лікування й уникнути ятрогенних ушкоджень при маніпуляціях, діагностичних і хірургічних утручаннях.
Дод.точки доступу:
Хмара, Т. В.
Слободян, О. М.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)




    Гримайло, Н. А.
    Мікроскопічна структурна організація підшлункової залози у третьому триместрі внутрішньоутробного розвитку / Н. А. Гримайло, О. М. Слободян // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2022. - Т. 21, № 2. - С. 13-20. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-~главная:
ПОДЖЕЛУДОЧНАЯ ЖЕЛЕЗА -- PANCREAS (микробиология)
БЕРЕМЕННОСТИ ТРИМЕСТР ТРЕТИЙ -- PREGNANCY TRIMESTER, THIRD (физиология)
ПЛОД -- FETUS (анатомия и гистология)
Анотація: У третьому триместрі внутрішньоутробного розвитку підшлункова залоза продовжує помітно збільшуватися в своїй масі. Орган уже пройшов становлення архітектоніки складної альвеолярно-трубчастої залози, але ще продовжуються процеси морфофункціонального диференціювання як стромально-судинного компоненту, так і паренхіми підшлункової залози. Особливо активно в даний період відбувається процес диференціювання в самих клітинах екзокринної та ендокринної частинах паренхіми залози. Для дослідження нами було використано 30 об’єктів плодів людини від 305,0 мм до 500,0 мм тім’яно-п’яткової довжини. На гістологічних препаратах підшлункова залоза при забарвленні їх гематоксиліном та еозином, чітко спостерігається уже сформована часточкова будова. Капсула тонка щільна, представлена сполучною тканиною. Серед її сполучнотканинних структур порівняно з раннім фетальним періодом ембріогенезу, значно збільшується кількість колагенових волокон. Серед клітин строми уже відсутні мезенхімні клітини, але збільшується кількість спеціалізованих клітин фібробластичного ряду: юних та зрілих фібробластів з появою поодиноких фіброцитів. Від внутрішньої поверхні капсули в товщу органу відходять трабекули, подібної з капсулою гістологічної будови. В сполучній тканині трабекул знаходиться велика кількість судин. Товщина міжчасточкової сполучної тканини між уже сформованими часточками підшлункової залози порівняно з попереднім терміном, значно зменшується, а загальні розміри самих часточок відповідно збільшується. В міжчасточковій сполучній тканині знаходяться кровоносні та лімфатичні судини органу з головною протокою підшлункової залози і міжчасточковими вивідними протоками. Головна протока підшлункової залози ззовні оточена масивним шаром пухкої сполучної тканини, в якій збільшується кількість колагенових та еластичних волокон та клітин фібробластичного ряду. В товщі пухкої сполучної тканини власної пластинки є поодинокі, уже сформовані, секреторні відділи слизових залоз. У плодів з 28-32 тижня гестації вже спостерігається виділення слизового секрету та поступово починають виконувати свою секреторну функцію І-клітини. Судини обплітають густою сіткою всі структурно-функціональні компоненти часточки. Міжчасточкові протоки розгалужуючись дають початок доволі коротким внутрішньо-часточковим протокам, ті в свою чергу, дають початок міжацинозним. Продовженням міжацинозних проток є вставні протоки. З’єднання панкреатичних ацинусів зі вставними протоками дає початок всій системі вивідних проток екзокринної частини залози. Переважна більшість острівців Лангерганса спостерігається в головці підшлункової залози, в напрямку до хвоста їх кількість і розміри поступово зменшуються. До кінця пренатального періоду онтогенезу підшлункова залоза, як орган травної системи, розпочинає виконувати свої специфічні функції. Проте в повній мірі своє морфофункціональне становлення не закінчує і продовжує його в постнатальному періоді.
Дод.точки доступу:
Слободян, О. М.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)




    Геряк, С. М.
    Перинатальні ризики в час глобальних цивілізаційних викликів: спостереження в антенатальному періоді = Perinatal risks at the time of global civilizational challenges: observations in the antenatal period / С. М. Геряк, В. Ю. Добрянська, Н. В. Петренко // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2022. - N 2. - С. 42-47


MeSH-~главная:
ПЕРИНАТОЛОГИЯ -- PERINATOLOGY
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS
ДОППЛЕРА ЭФФЕКТ -- DOPPLER EFFECT
ПЛАЦЕНТАРНОЕ КРОВООБРАЩЕНИЕ -- PLACENTAL CIRCULATION
МАТЬ-ПЛОД, ОБМЕН -- MATERNAL-FETAL EXCHANGE
Дод.точки доступу:
Добрянська, В. Ю.
Петренко, Н. В.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)




   
    Comparative characteristics of tonsillar lymphoid component in fetuses with intrauterine growth retardation and normal body weight in late prenatal period = Порівняльна характеристика лімфоїдного компонента піднебінних мигдаликів плодів із затримкою внутрішньоутробного розвитку і середньою масою тіла в пізньому пренатальному періоді / I. V. Sorokina [и др.] // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. : науково-практичний журнал. - 2023. - Т. 23, № 2 ч.2. - С. 47-51 . - ISSN 2077-1096


MeSH-~главная:
ПЛОДА РАЗВИТИЯ ЗАДЕРЖКА -- FETAL GROWTH RETARDATION
ПЛОД -- FETUS
НЕБНЫЕ МИНДАЛИНЫ -- PALATINE TONSIL
Анотація: Метою дослідження є виявлення морфофункціональних особливостей лімфоїдного компонента піднебінних мигдаликів плодів із затримкою внутрішньоутробного розвитку у пізньому пренатальному періоді. Матеріал та методи. Аутопсійний матеріал – піднебінні мигдалики від 10 доношених мертвонароджених плодів середньої маси тіла (3,0-3,5кг) (група порівняння) і 11 мертвонароджених плодів з масою тіла 2,1-2,5кг (основна група - із затримкою внутрішньоутробного розвитку). Морфологічний матеріал забарвлювали гістологічними, гістохімічними методами з подальшою морфометрією на мікроскопі Olympus ВХ-41 з наступною обробкою програмою Olympus DP-soft version 3.1. Імуногістохімічні дослідження проводили за допомогою прямого методу Кунса. Парафінові зрізи обробляли моноклональними антитілами (МКА) до Thy-1, CD3, CD4, CD5, CD8, CD19, CD22, HLA-Dr. Препарати вивчали з використанням люмінесцентного мікроскопа Carl Zeiss Axioskop 40 FL та фотографуванням цифровою камерою CANON A520 і аналізом інтенсивності світіння, визначаючи оптичну щільність імунофлюоресценції імунних клітин за власною методикою. Результати. Середній діаметр лімфоїдних фолікулів мигдаликів в основній групі становив 35,45±1,507 мкм, що достовірно менше показника в групі порівняння – 54,90±1,286мкм, (p ≤0,05). Достовірно зменшений відносний об'єм лімфоїдної тканини в піднебінних мигдаликах плодів основної групи 63,36±2,110% порівняно з 72,20±2,898% у групи порівняння (p ≤0,05), щільність клітин у полі зору ×600, (основна група – 112,63±2,284 экз, група порівняння –123,40±3,392; p ≤0.05).В основній групі достовірно більшою виявилася кількість CD5 лімфоцитів, склавши 15,63±1,286ум.од, (у групи порівняння – 12,30±1,159ум.од) (p ≤0.05). Популяція зрілих CD19 лімфоцитів достовірно знижена в основній групі (основна група – 62,09±2,625 ум.од, група порівняння –77,0±2,660ум.од.; p ≤0.05). Інтенсивність світіння площин, де локалізувалися CD3-зрілі Т-лімфоцити, достовірно знижена в основній групі у порівнянні з показником групи порівняння (група порівняння –55,70±1,828ум.од., основна група – 51,72±1,190ум.од.; p ≤0.05). В основній групі достовірно зменшена популяція CD4 – 33,72±2,101ум.од, проти 45,80±1,813ум.од. у групи порівняння (p ≤0.05) і збільшена популяція CD8 (41,90±1,578ум.од проти 33,0±1,632ум.од. у групи порівняння; p ≤0.05). Висновки. Результати кількісної та якісної оцінки лімфоїдного компонента піднебінних мигдаликів плодів із затримкою внутрішньоутробного розвитку, виявили ознаки гіпоплазії та затримки дозрівання як Т-, так і В-лімфоїдних популяцій на фоні посилення супресорної активності. І якщо повне дозрівання можливе на ранніх етапах постнатального розвитку дитини, то збільшення популяції В-1 лімфоцитів, а також підвищення супресорної активності CD8, що формується вже внутрішньоутробно, може надалі відігравати роль найважливішої ланки в морфогенезі імунопатологічних реакцій різного походження.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Sorokina, I. V.
Kaluzhyna, O. V.
Korneyko, I. V.
Pliten, O. M.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)




    Коваль, О. А.
    Топографо-анатомічні взаємовідношення внутрішньом’язових артерій і нервів за рівнями плеча у плодів людини / О. А. Коваль // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. : науково-практичний журнал. - 2023. - Т. 23, № 2 ч.2. - С. 30-36 . - ISSN 2077-1096


MeSH-~главная:
ПЛЕЧО -- SHOULDER
МЫШЦЫ -- MUSCLES
ПЛОД -- FETUS
ЭМБРИОНАЛЬНЫЕ СТРУКТУРЫ -- EMBRYONIC STRUCTURES
Анотація: У сучасній хірургічній практиці зростає необхідність вдосконалення техніки оперативних втручань. Поєднана травма плеча залишається актуальною проблемою, незважаючи на розвиток новітніх методів діагностики та лікування. Ще декілька десятиліть тому метою хірургічного втручання при поєднаній травмі було збереження життя потерпілого, на сьогодні важливо не лише зберегти життя пацієнта, але відновити функцію пошкоджених структур. Переломи плечової кістки спостерігаються у 27,9% постраждалих із політравмою, суттєво обтяжуючи стан та значно ускладнюючи проведення невідкладних діагностичних та лікувальних заходів через пошкодження судин та нервів. Детальне вивчення топографоанатомічних взаємовідношень внутрішньом’язових артерій і нервів за рівнями плеча дозволяє підібрати оптимальну тактику оперативного втручання, уникнути ятрогенного пошкодження та сприяє швидкій реабілітації пацієнта.Мета дослідження. Виявити закономірності розподілу артерій і нервів за рівнями плеча у плодів людини.Матеріал та методи. Дослідження проведено на препаратах верхніх кінцівок 48 плодів людини 81,0-370,0 мм тім’яно-куприкової довжини (ТКД) без зовнішніх ознак анатомічних відхилень чи аномалій розвитку скелету і м’язів верхніх кінцівок за допомогою макромікроскопічного препарування, ін’єкції судин та морфометрії. Результати та висновки. У плодів людини зоною найбільшої концентрації внутрішньом’язових артерій і нервів є верхня і середня третини плеча. Місця вступу артерій і нервів, а також їхня топографія та форма галуження у м’язах плеча не завжди співпадають. Артеріальні гілки переважно вступають у м’язи плеча дещо дистальніше нервових стовбурців і прямують до м’язів найкоротшим шляхом. У плодів людини рівні відходження артерій і нервів, які беруть участь у кровопостачанні та іннервації м’язів передньої і задньої груп плеча, варіюють від високих до низьких форм, що залежить від індивідуальної анатомічної мінливості основних судинно-нервових стовбурів. Послідовність рівнів відходження артерій і нервів пов’язана з топографо-анатомічними особливостями окремо взятого м’яза плеча.
Перейти к внешнему ресурсу Текст
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)




   
    Особливості кровообігу в фетоплацентарному комплексі у вагітних з прееклампсією / В. К. Ліхачов [и др.] // Проблеми екології та медицини : науково-практичний журнал. - 2010. - Т. 14, № 5/6. - С. 21-24


MeSH-~главная:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS
ПРЕЭКЛАМПСИЯ -- PRE-ECLAMPSIA
ГИПОВОЛЕМИЯ -- HYPOVOLEMIA
ПЛОД -- FETUS
Анотація: Преэклампсия встречается в 10% случаев от общего количества беременных, рожениц и родивших и сопровождается серьезными осложнениями: материнской смертностью, увеличением частоты преждевременных родов, аномалий родовой деятельности, акушерских кровотечений и др. Преэклампсия характеризуется развитием гиповолемии, генерализованным сосудистым спазмом и перфузионно-инфузионной недостаточностью, в том числе в плаценте, способствует возникновению нарушений маточно-плацентарного кровотока [5, 7]. При длительном и тяжелом течении гестоза нарушение маточно-плацентарного кровотока развивается почти у 100% женщин [1, 9, 10]. Цель обследования: Изучить влияние нарушений маточно-плацентарно-плодового кровотока на внутриутробное состояние плода у беременных с преэклампсией. Материалы и методы обследования: Клинико-лабораторными методами было обследовано 55 беременных в III триместре: 12 здоровых беременных и 43 беременных с преэклампсией (легкой степени тяжести – 21; средней степени тяжести - 14; тяжелой степени - 8 женщин). Исследовался маточно-плацентарно-плодовый кровоток – допплерометрическим методом; внутриутробное состояние плода – с помощью УЗИ (биофизический профиль плода) и КТГ. Прогрессирующее ухудшение маточно-плацентарно-плодового кровотока у беременных с преэклампсией приводит к резкому снижению функций плаценты и соответствующего внутриутробного страдания плода. Динамика патологического процесса при преэклампсии имеет четкую закономерность и последовательность. Так, при преэклампсии легкой степени страдает маточно-плацентарное кровообащение, а плодовый кровоток практически не изменяется, имея тенденцию к ухудшенпию. При преэклампсии средней степени тяжести снижается и плодово-плацентарный кровоток, что приводит к централизации плодового кровотока с обеспечением кровоснабжения жизненно важных органов плода (в том числе и его головного мозга). У женщин с преэклампсией тяжелой степени, когда периферическое сопротивление в терминальном русле плаценты превышает диастолическое перфузионное давление (что обусловлено значительными морфологическими изменениями в ворсинах хориона [4, 10]), а периферический спазм сосудов плода достигает максимальных значений, компенсаторные возможности плода исчерпываются: состояние кровотока в артериях пуповины и средней мозговой артерии становится критическим, что создает условия для его антенатальной гибели.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Ліхачов, В. К.
Добровольська, Л. М.
Талаш, В. В.
Дудченко, А. А.
Петренко, Ю. В.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)




    Сафонова, И. Н.
    Перинатальные и отдаленные результаты при различных эхографических вариантах аномалий головного мозга плода: часть I (литературный обзор) / И. Н. Сафонова // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина = Неонатология, хирургия и перинатальная медицина = Neonatology, Surgery and Perinatal Medicine : щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - 2014. - Т. IV, № 4. - С. 87-92 . - ISSN 2226-1230


MeSH-~главная:
ПЛОД -- FETUS (аномалии)
МОЗГ ГОЛОВНОЙ -- BRAIN (аномалии)
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ ПРЕНАТАЛЬНАЯ -- ULTRASONOGRAPHY, PRENATAL (использование)
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ ПРЕНАТАЛЬНАЯ -- ULTRASONOGRAPHY, PRENATAL (использование)
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)




    Марковский, В. Д.
    Морфологические особенности строения маточных труб плодов с признаками задержки внутриутробного развития / В. Д. Марковский, Л. С. Куприянова // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина = Неонатология, хирургия и перинатальная медицина = Neonatology, Surgery and Perinatal Medicine : щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - 2014. - Т. IV, № 4. - С. 66-69 . - ISSN 2226-1230


MeSH-~главная:
МАТОЧНЫЕ ТРУБЫ -- FALLOPIAN TUBES
ПЛОД -- FETUS
ПРЕЭКЛАМПСИЯ -- PRE-ECLAMPSIA
Дод.точки доступу:
Куприянова, Л. С.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)




    Редько, І. І.
    Катамнез дітей з внутрішньоутробними вірусними інфекціями / І. І. Редько // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина = Неонатология, хирургия и перинатальная медицина = Neonatology, Surgery and Perinatal Medicine : щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - 2014. - Т. IV, № 4. - С. 26-30 . - ISSN 2226-1230


MeSH-~главная:
НОВОРОЖДЕННЫЙ -- INFANT, NEWBORN
ВНУТРИУТРОБНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- FETAL INFECTION (диагностика)
ПЛОД -- FETUS
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)




    Васильчишина, А. В.
    Наукова методологія дослідження структур сідничної ділянки в перинатальному періоді онтогенезу людини / А. В. Васильчишина, Т. В. Хмара, О. В. Цигикало // Клініч. анатомія та оперативна хірургія = Clinical anatomy and operative surgery : науково-практичний медичний журнал. - 2015. - Т. 14, № 4. - С. 119-124 . - ISSN 1727-0847


MeSH-~главная:
ЯГОДИЦЫ -- BUTTOCKS
ОНТОГЕНЕЗ
ПЛОД -- FETUS
НОВОРОЖДЕННЫЙ -- INFANT, NEWBORN
Анотація: У роботі висвітлена раціональність алгоритму методів морфологічного дослідження топографоанатомічних взаємовідношень складових структур сідничної ділянки в перинатальному періоді онтогенезу людини. Послідовність і адекватність поєднання класичних і сучасних методів морфологічного дослідження: антропометрії, ін’єкції судин, рентгенографії, макромікроскопії, виготовлення гістотопографічних зрізів, морфометрії, тривимірного комп’ютерного реконструювання і статистичної обробки цифрових даних забезпечує високу репрезентативність отриманих результатів щодо типової і варіантної анатомії м’язів, фасціально-клітковинних просторів і судинно-нервових утворень сідничної ділянки у плодів і новонароджених людини.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Хмара, Т. В.
Цигикало, О. В.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)




    Макар, Б. Г.
    Ультраструктурні особливості гемомікроциркуляторного русла судинної оболонки очного яблука плода людини / Б. Г. Макар, І. І. Савка // Клініч. анатомія та оперативна хірургія = Clinical anatomy and operative surgery : науково-практичний медичний журнал. - 2015. - Т. 14, № 4. - С. 110-114 . - ISSN 1727-0847


MeSH-~главная:
ПЛОД -- FETUS
МОРФОГЕНЕЗ -- MORPHOGENESIS
ГЛАЗ -- EYE (эмбриология)
Анотація: В статті наведені нові дані про ультраструктурну перебудову гемомікроциркуляторного русла судинної оболонки очного яблука в процесі внутрішньоутробного розвитку. Дослідження проведені на 18 плодах людини за допомогою методу електронної мікроскопії, встановлено особливості структурної перебудови судинного русла ока в пренатальному періоді онтогенезу. Результати дослідження описують етапи формування судинного русла переднього відділу очного яблука, його судинної оболонки в пренатальному періоді онтогенезу. З’ясовано, що формування вторинного гемомікроциркуляторного русла очного яблука людини починається з 4-го місяця внутрішньоутробного розвитку і завершується до кінця 8-го місяця пренатального періоду. Оскільки картина ангіоархітектоніки очного яблука людини в процесі розвитку постійно змінюється в напрямі новоутворення ланок гемомікроциркуляторного русла, диференціації частин і шарів судинної оболонки, отримані результати роботи сприятимуть формуванню нових уявлень про становлення гемомікроциркуляторного русла ока.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Савка, І. І.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)




    Слободян, О. М.
    Фетальний морфогенез привушної залози та привушної протоки / О. М. Слободян, Л. П. Лаврів // Клініч. анатомія та оперативна хірургія = Clinical anatomy and operative surgery : науково-практичний медичний журнал. - 2015. - Т. 14, № 4. - С. 104-106 . - ISSN 1727-0847


MeSH-~главная:
ОКОЛОУШНАЯ ЖЕЛЕЗА -- PAROTID GLAND
ОНТОГЕНЕЗ
ПРЕНАТАЛЬНЫЙ ПЕРИОД, УХОД -- PRENATAL CARE
ПЛОД -- FETUS
Анотація: На 28 плодах людини 130,0-375,0 мм тім’яно-куприкової довжини за допомогою методів звичайного і тонкого препарування під контролем бінокулярної лупи, макро- та мікроскопії, морфометрії та 3-D реконструювання вивчені варіантна анатомія і топографоанатомічні особливості привушної залози і привушної протоки. За результатами комп’ютерної 3-D реконструювання привушної залози, найбільш практичним бачимо її опис – як тристоронньої піраміди, оберненої основою до виличної дуги, а верхівкою вниз – до кута нижньої щелепи. Виявлено ущільнення фасціально-клітковинних утворень у місцях тісних топографоанатомічних взаємовідношень привушної залози з прилеглими органами і структурами.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Лаврів, Л. П.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)




    Стрижаковська, Л. О.
    Морфогенез і просторово-часові взаємовідношення похідних сечово-статевої пазухи на початку передплодового періоду онтогенезу людини / Л. О. Стрижаковська // Клініч. анатомія та оперативна хірургія = Clinical anatomy and operative surgery : науково-практичний медичний журнал. - 2015. - Т. 14, № 4. - С. 56-60 . - ISSN 1727-0847


MeSH-~главная:
ЭМБРИОНАЛЬНОЕ РАЗВИТИЕ -- EMBRYONIC DEVELOPMENT
ПЛОД -- FETUS
УРЕТРА -- URETHRA (эмбриология)
МОРФОГЕНЕЗ -- MORPHOGENESIS
Анотація: За допомогою методів мікроскопії, графічного та комп’ютерного тривимірного реконструювання і морфометрії встановлені особливості морфогенезу і топографоанатомічних взаємовідношень сечово-статевої пазухи та її похідних у передплодів людини 7-9 тижнів. Установлено, що у передплодів 7-ми тижнів сечово-статева пазуха має вигляд дещо вигнутої трубки, опуклістю спрямованою дозаду. Незначне розширення верхньої частини порожнини сечово-статевої пазухи та її стиснення у вентродорсальному напрямі спостерігається у передплодів 8-ми тижнів. Формування сечового міхура та передміхурової частини сечівника як похідних сечово-статевої пазухи відбувається у передплодів 33,0-35,0 мм тім’яно-куприкової довжини. На 9-му тижні внутрішньоутробного розвитку спереду від дистальної частини сечово-статевої пазухи визначається видовженої форми ущільнення клітин мезенхіми, відмежоване від її передньої стінки, що слід розглядати як закладку статевого члена. Розвиток піхви відбувається внаслідок злиття двох різних ембріональних структур: мезодермальних парамезонефральних проток і ендодермальної сечово-статевої пазухи.
Перейти к внешнему ресурсу Текст
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)




    Кривецький, В. В.
    Морфогенез шкіри та її похідних в пренатальному періоді онтогенезу людини / В. В. Кривецький, Ф. Д. Марчук // Клініч. анатомія та оперативна хірургія = Clinical anatomy and operative surgery : науково-практичний медичний журнал. - 2015. - Т. 14, № 4. - С. 34-38 . - ISSN 1727-0847


MeSH-~главная:
КОЖА -- SKIN
ЭМБРИОНАЛЬНОЕ РАЗВИТИЕ -- EMBRYONIC DEVELOPMENT
ПЛОД -- FETUS
Анотація: За допомогою методу мікроскопії досліджені особливості морфогенезу шкіри та її придатків у пренатальному періоді онтогенезу людини. На початку зародкового періоду (зародки 9,0 мм ТКД) шкіра представлена однорядним кубічним епітелієм (майбутній епідерміс), який щільно з’єднаний з недиференційованим шаром мезодерми (майбутня дерма). Наприкінці передплодового періоду (передплоди 80,0 мм ТКД) сформована більшість шарів шкіри, а у плодів 375,0 мм ТКД в шкірі прослідковуються роговий, блискучий, зернистий, шипоподібний та базальний шари епідермісу, сосочковий та ретикулярний шари дерми.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Марчук, Ф. Д.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)




    Хмара, Т. В.
    Фетальна анатомія структур сідничної ділянки у плодів людини / Т. В. Хмара // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2020. - Т. 19, № 4. - С. 20-24. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-~главная:
ЯГОДИЦЫ -- BUTTOCKS (анатомия и гистология)
ПЛОД -- FETUS
Анотація: У науковій літературі трапляються повідомлення, присвячені компресії нервів крижового сплетення ділянки таза або вище сідничної складки в різні вікові періоди життя людини. Проте, недостатньо уваги приділяється морфологами варіантам виходу соромітного, верхнього і нижнього сідничних судинно-нервових пучків та сідничого нерва з порожнини таза в перинатальному періоді онтогенезу людини. Для виконання лікувально-діагностичних маніпуляцій, а також оперативних втручань у сідничній ділянці необхідні точні відомості щодо проекційно-синтопічних взаємовідношень соромітного, верхнього і нижнього сідничних судинно-нервових пучків, і сідничого нерва у плодів людини різних вікових груп. Дослідження проведено на 34 препаратах плодів людини 186,0-310,0 мм тім’янокуприкової довжини. Матеріал фіксували в 7% розчині формаліну впродовж двох тижнів, після чого методом тонкого препарування під контролем бінокулярної лупи вивчали топографоанатомічні особливості м’язів, судин і нервів сідничної ділянки в плодів 6-8 місяців. Препарати плодів людини отримували після операцій штучного переривання вагітності, які проводилися за соціальними і медичними показаннями на базі районних та міських пологових будинків. У 63,24% досліджених плодів 6-8 місяців проекція верхніх сідничних судин відповідає точці, що знаходиться на межі між верхньою і середньою третинами остьово-вертлюгової лінії, рідше (33,82% спостережень) – донизу (на 1,5-4,3 мм) і медіально (на 2,0-4,5 мм) від вказаної точки, і як виняток (лише 3%) – на 5,0-5,5 мм латерально від цієї точки. Верхній сідничний нерв знаходиться на 1,0-3,8 мм латеральніше від однойменних судин. У 75,01% випадків нижні сідничні судини виходять із таза медіально (на 2,0-4,7 мм) і донизу (на 1,5-4,2 мм) від середини остьово-горбової лінії. У 17,64% спостережень проекція нижніх сідничних судин відповідає середині остьово-горбової лінії та у 7,35% плодів проекція цих судин визначається на 2,5-3,4 мм назовні від точки, яка знаходиться посередині остьово-горбової лінії. Сідничий нерв виходить із таза переважно (75% спостережень) медіально (на 2,0-5,4 мм) від середини горбово-вертлюгової лінії, а в 25% випадках проекція сідничого нерва відповідає середині цієї лінії.
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)




    Слободян, О. М.
    Анатомічне моделювання структур долоні плодів та новонароджених / О. М. Слободян // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2020. - Т. 19, № 3. - С. 42-47. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-~главная:
ПЯСТЬ -- METACARPUS (анатомия и гистология)
ПЛОД -- FETUS (анатомия и гистология)
НОВОРОЖДЕННЫЙ -- INFANT, NEWBORN
Анотація: Чисельні аномалії, що виявляються в клінічній практиці, здебільшого можна пояснити лише на основі з’ясування походження та взаємодії органів і структур, які з часом набувають властивої для них форми, вивчивши їх незвичну топографію та глибоко усвідомивши відповідні ембріональні явища. Для правильного розуміння шляхів розповсюдження гнійно-запальних процесів та розробки раціональних способів хірургічного лікування необхідно детальне вивчення анатомії кисті. Удосконалення лікувальних і діагностичних маніпуляцій в ділянці долоні вимагає більш детального вивчення морфології, варіантної анатомії, взаємовідношень з суміжними утвореннями, а також уточнення сучасних відомостей щодо індивідуальної онтогенетичної мінливості структур долоні. За допомогою адекватних анатомічних методів дослідження з наступним статистичним аналізом побудовані моделі прогнозування нормативних параметрів долоні та долонного апоневрозу у плодів та новонароджених. Для довжини долоні: довжина долоні = ?0 + 0,042 х тім’яно-п’яткова довжина плода, де ?0: 3,587, якщо віковий період = 4 міс; 5,562 = 5 міс; 4,071 = 6 міс; 4,840 = 7 міс; 6,881 = 8 міс; 5,624 = 9 міс; 5,448 = 10 міс; 5,765 = новонароджені; для ширини долоні: ширина долоні = ?0 + 0,038 х тім’яно-п’яткова довжина плода, де ?0 : 2,887, якщо віковий період = 4 міс; 4,341 = 5 міс; 2,638 = 6 міс; 3,324 = 7 міс; 3,548 = 8 міс; 1,714 = 9 міс; 1,814 = 10 міс; 3,231 = новонароджені. Побудовані моделі нормативних морфометричних параметрів долонного апоневрозу впродовж перинатального періоду онтогенезу: для довжини – довжина долонного апоневрозу = ?0 + 0,022 х тім’яно-п’яткова довжина плода, де ?0: 3,531, якщо віковий період = 4 міс; 6,532 = 5 міс; 6,851 = 6 міс; 6,526 = 7 міс; 7,583 = 8 міс; 7,044 = 9 міс; 6,964 = 10 міс; 7,968 = новонароджені; для ширини – ширина долонного апоневрозу = ?0 + 0,018 х тім’яно-п’яткова довжина плода, де ?0 : 2,624, якщо віковий період = 4 міс; 5,431 = 5 міс; 3,701 = 6 міс; 4,233 = 7 міс; 4,121 = 8 міс; 3,602 = 9 міс; 3,956 = 10 міс; 4,881 = новонароджені. Встановлені кореляції між структурами долоні і тім’яно-п’ятковою довжиною плода впродовж фетального та раннього неонатального періодів онтогенезу та визначені їх морфометричні параметри з наступною побудовою математичних моделей можуть бути анатомічною основою для з’ясування механізмів формування можливих варіантів будови, вроджених вад та патогенезу набутої патології кисті.
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)




    Мирошниченко, М. С.
    Влияние железодефицитной анемии матери на макроскопические характеристики почек, мочеточников и мочевого пузыря плодов и новорожденных / М. С. Мирошниченко // Проблеми безперервної медичної освіти та науки. - 2018. - N 2. - С. 75-81


MeSH-~главная:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ ГЕМАТОЛОГИЧЕСКИЕ -- PREGNANCY COMPLICATIONS, HEMATOLOGIC (патофизиология)
МАТЬ-ПЛОД, ОБМЕН -- MATERNAL-FETAL EXCHANGE (физиология)
НОВОРОЖДЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ -- INFANT, NEWBORN, DISEASES (патофизиология, этиология)
ПОЧКИ -- KIDNEY (патофизиология)
МОЧЕТОЧНИК -- URETER (патофизиология)
МОЧЕВОЙ ПУЗЫРЬ -- URINARY BLADDER (патофизиология)
Анотація: Установлено, що залізодефіцитна анемія матері легкого, середнього ступенів тяжкості не впливає на ступінь вираженості часточковості, масу, довжину, ширину й товщину нирок нащадків, а тяжка анемія призводить до збільшення їх часточковості, зменшення їх маси, довжини, ширини й товщини.
Установлено, что железодефицитная анемия матери легкой и средней степени тяжести не влияет на степень выраженности дольчатости, массу, длину, ширину и толщину почек потомства, а тяжелая анемия приводит к увеличению их дольчатости, уменьшению их массы, длины, ширины и толщины.
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)




    Сакал, Г. О.
    Патоморфологічна характеристика печінки плодів при хронічній внутрішньоутробній гіпоксії та внутрішньоутробному інфікуванні / Г. О. Сакал, В. Д. Марковський, О. В. Наумова // Укр. наук.-мед. молодіжний журнал. - 2021. - N спецвип. №2 . - С. 11


MeSH-~главная:
ПЕЧЕНЬ -- LIVER (патология)
ПЛОД -- FETUS (патология)
ВНУТРИУТРОБНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- FETAL INFECTION (патофизиология)
ЭУКАРИОТЫ -- EUKARYOTA
Дод.точки доступу:
Марковський, В. Д.
Наумова, О. В.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)




   
    Сучасні відомості про розвиток і становлення топографії пупкової вени (огляд літератури) / О. М. Слободян [и др.] // Вісн. пробл. біол. і медицини = Bulletin of Problems in Biology and Medicine : український науково-практичний журнал. - 2021. - № 4(162). - С. 66-69. - Бібліогр.: с. . - ISSN 2077-4214


MeSH-~главная:
ПУПОЧНЫЕ ВЕНЫ -- UMBILICAL VEINS
ПЕЧЕНОЧНЫЕ ВЕНЫ -- HEPATIC VEINS
ТОПОГРАФИЯ МЕДИЦИНСКАЯ -- TOPOGRAPHY, MEDICAL
ПЛОД -- FETUS
Анотація: Успіх хірургічних втручань в значній мірі залежить від вичерпних відомостей про особливості топографії і варіанти будови внутрішньоорганних венозних судин печінки. Найбільшою приносною судиною печінки у плодів є пупкова вена (ПВ), яка проходить у щілині круглої зв’язки печінки і віддає від 2 до 5 гілок до лівої частки печінки та стільки ж до квадратної. На рівні лівого краю поперечної борозни ПВ поділяється на три кінцеві гілки: задню гілку до лівої частки, венозну (аранцієву) протоку та анастомотичну гілку, за допомогою якої ПВ з’єднується з ворітною печінковою веною (ВПВ). Проаналізувавши ряд наукової літератури можна сказати, що у плодів людини кожна частка печінки має самостійні джерела кровопостачання, а саме: ліва і квадратна частки живляться ПВ; хвостата – анастомотичною гілкою; права – анастомотичною гілкою та ВПВ. У всіх випадках, ділянка галуження ПВ значно перевищує ділянку галуження ВПВ. Особливість кровоносної системи печінки полягає в тому, що кров до неї проходить двома судинами – печінковою артерією і ВПВ, а виходять печінкові вени в нижню порожнисту вену. Цікаво, що 75% всієї крові що проходить в печінку несе ВПВ, а 25% – печінкова артерія. Деякі автори, вивчаючи взаємовідношення пупкової вени і ВПВ з паренхімою печінки у плодів та дітей до 10 років, описали чотири їх варіанти: 1) ПВ, яка добре простежується до місцявпадіння у ворітну систему; 2) між лівою та квадратною частками печінки є сполучнотканинна перетинка; 3) між лівою і квадратною частками печінки наявний місток паренхіми; 4) ПВ проходить в товщі лівої частки печінки. У сучасній літературі анатомія пупкової і тісно пов’язаних з нею припупкових вен висвітлюється мало, незважаючи на дослідження, які проводилися в цій галузі ще в XIX столітті. Кругла зв’язка печінки є волокнистим залишком облітерованої ПВ, проте невеличкий просвіт ПВ зберігається в дорослому житті. Грунтовне і детальне дослідження особливостей внутрішньоорганного взаємовідношення між венозними структурами печінки в пренатальному періоді онтогенезу в деякій мірі може служити підгрунтям для успішного проведення антенатальної профілактики, удосконалення існуючих і розробки нових оперативних прийомів при хірургічних втручаннях у дітей раннього віку та сприяти уточненню діагностики природжених вад і набутих після народження, захворювань печінки.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Слободян, О. М.
Забродська, О. С.
Процак, Т. В.
Цуркан, І. М.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)