Morphogenesis of the minor salivary glands of the hard palate during triptorelin administration in the early observational terms in rats = Морфогенез малих слинних залоз твердого піднебіння при введенні триптореліну на ранніх термінах спостереження у щурів / V. I. Shepitko [и др.] // Світ медицини та біології = World of Medicine and Biology : науковий, медичний, екологічний журнал. - 2023. - № 4. - С. 238-242 . - ISSN 2079-8334 MeSH-~главная: СЛЮННЫЕ ЖЕЛЕЗЫ МАЛЫЕ -- SALIVARY GLANDS, MINOR ТРИПТОРЕЛИНА ПАМОАТ -- TRIPTORELIN PAMOATE ТЕСТОСТЕРОН -- TESTOSTERONE ЛЮТЕИНИЗИРУЮЩИЙ ГОРМОН -- LUTEINIZING HORMONE КРЫСЫ -- RATS Анотація: Малі слинні залози дуже чутливі до патологічних процесів в організмі, однак до теперішнього часу реактивність малих слинних залоз у відповідь на нейроендокринні зміни в організмі вивчена не достатньо і тому є однією з невирішених проблем сучасної морфології. Введення триптореліну негативно впливає на структурні компоненти секреторних та вивідних протоків малих слинних залоз щурів, які проявились статистично достовірним збільшенням всіх структурних компонентів з максимумом на 30-у добу, без відновлення іх до показників контрольної групи на 180-у. Порівнюючи морфометричні показники експериментальної групи на 30-у та 180-у доби визначили статистично достовірне зменшення морфометричних показників, а саме: висота мукоцитів зменшилась на 21 %, зовнішній діаметр кінцевого секреторного відділу на 22 %, просвіт кінцевого секреторного відділу на 27 %; висота головних клітин вивідних проток на 9 %, зовнішній діаметр вивідних проток на 24 %, просвіт вивідних проток на 27 %, на нашу думку, за рахунок зменшення компенсаторних властивостей тканин малих слинних залоз. Перейти к внешнему ресурсу Текст Дод.точки доступу: Shepitko, V. I. Stetsuk, Ye. V. Shtepa, K. V. Boruta, N. V. Voloshyna, O. V. Pelipenko, L. B. Serbin, S. I. Примірників всього: 1 ЧЗ (1) Вільні: ЧЗ (1) |
Шифр: СУ33/2023/4 Журнал 2023р. № 4  Є примірники у відділах: всього 1 : ЧЗ (1) Вільні: ЧЗ (1) |
Шифр: ВУ12/2023/2(169) Журнал 2023р. № 2(169) Є примірники у відділах: всього 1 : ЧЗ (1) Вільні: ЧЗ (1) |
Макар, Б. Г. Ультраструктурні особливості гемомікроциркуляторного русла судинної оболонки очного яблука плода людини / Б. Г. Макар, І. І. Савка // Клініч. анатомія та оперативна хірургія = Clinical anatomy and operative surgery : науково-практичний медичний журнал. - 2015. - Т. 14, № 4. - С. 110-114 . - ISSN 1727-0847 MeSH-~главная: ПЛОД -- FETUS МОРФОГЕНЕЗ -- MORPHOGENESIS ГЛАЗ -- EYE (эмбриология) Анотація: В статті наведені нові дані про ультраструктурну перебудову гемомікроциркуляторного русла судинної оболонки очного яблука в процесі внутрішньоутробного розвитку. Дослідження проведені на 18 плодах людини за допомогою методу електронної мікроскопії, встановлено особливості структурної перебудови судинного русла ока в пренатальному періоді онтогенезу. Результати дослідження описують етапи формування судинного русла переднього відділу очного яблука, його судинної оболонки в пренатальному періоді онтогенезу. З’ясовано, що формування вторинного гемомікроциркуляторного русла очного яблука людини починається з 4-го місяця внутрішньоутробного розвитку і завершується до кінця 8-го місяця пренатального періоду. Оскільки картина ангіоархітектоніки очного яблука людини в процесі розвитку постійно змінюється в напрямі новоутворення ланок гемомікроциркуляторного русла, диференціації частин і шарів судинної оболонки, отримані результати роботи сприятимуть формуванню нових уявлень про становлення гемомікроциркуляторного русла ока. Перейти к внешнему ресурсу Текст Дод.точки доступу: Савка, І. І. Примірників всього: 1 ЧЗ (1) Вільні: ЧЗ (1) |
Слободян, О. М. Фетальний морфогенез привушної залози та привушної протоки / О. М. Слободян, Л. П. Лаврів // Клініч. анатомія та оперативна хірургія = Clinical anatomy and operative surgery : науково-практичний медичний журнал. - 2015. - Т. 14, № 4. - С. 104-106 . - ISSN 1727-0847 MeSH-~главная: ОКОЛОУШНАЯ ЖЕЛЕЗА -- PAROTID GLAND ОНТОГЕНЕЗ ПРЕНАТАЛЬНЫЙ ПЕРИОД, УХОД -- PRENATAL CARE ПЛОД -- FETUS Анотація: На 28 плодах людини 130,0-375,0 мм тім’яно-куприкової довжини за допомогою методів звичайного і тонкого препарування під контролем бінокулярної лупи, макро- та мікроскопії, морфометрії та 3-D реконструювання вивчені варіантна анатомія і топографоанатомічні особливості привушної залози і привушної протоки. За результатами комп’ютерної 3-D реконструювання привушної залози, найбільш практичним бачимо її опис – як тристоронньої піраміди, оберненої основою до виличної дуги, а верхівкою вниз – до кута нижньої щелепи. Виявлено ущільнення фасціально-клітковинних утворень у місцях тісних топографоанатомічних взаємовідношень привушної залози з прилеглими органами і структурами. Перейти к внешнему ресурсу Текст Дод.точки доступу: Лаврів, Л. П. Примірників всього: 1 ЧЗ (1) Вільні: ЧЗ (1) |
Стрижаковська, Л. О. Морфогенез і просторово-часові взаємовідношення похідних сечово-статевої пазухи на початку передплодового періоду онтогенезу людини / Л. О. Стрижаковська // Клініч. анатомія та оперативна хірургія = Clinical anatomy and operative surgery : науково-практичний медичний журнал. - 2015. - Т. 14, № 4. - С. 56-60 . - ISSN 1727-0847 MeSH-~главная: ЭМБРИОНАЛЬНОЕ РАЗВИТИЕ -- EMBRYONIC DEVELOPMENT ПЛОД -- FETUS УРЕТРА -- URETHRA (эмбриология) МОРФОГЕНЕЗ -- MORPHOGENESIS Анотація: За допомогою методів мікроскопії, графічного та комп’ютерного тривимірного реконструювання і морфометрії встановлені особливості морфогенезу і топографоанатомічних взаємовідношень сечово-статевої пазухи та її похідних у передплодів людини 7-9 тижнів. Установлено, що у передплодів 7-ми тижнів сечово-статева пазуха має вигляд дещо вигнутої трубки, опуклістю спрямованою дозаду. Незначне розширення верхньої частини порожнини сечово-статевої пазухи та її стиснення у вентродорсальному напрямі спостерігається у передплодів 8-ми тижнів. Формування сечового міхура та передміхурової частини сечівника як похідних сечово-статевої пазухи відбувається у передплодів 33,0-35,0 мм тім’яно-куприкової довжини. На 9-му тижні внутрішньоутробного розвитку спереду від дистальної частини сечово-статевої пазухи визначається видовженої форми ущільнення клітин мезенхіми, відмежоване від її передньої стінки, що слід розглядати як закладку статевого члена. Розвиток піхви відбувається внаслідок злиття двох різних ембріональних структур: мезодермальних парамезонефральних проток і ендодермальної сечово-статевої пазухи. Перейти к внешнему ресурсу Текст Примірників всього: 1 ЧЗ (1) Вільні: ЧЗ (1) |
Антонюк, О. П. Морфогенез порожньої та клубової кишок у ранньому періоді онтогенезу людини / О. П. Антонюк // Клініч. анатомія та оперативна хірургія = Clinical anatomy and operative surgery : науково-практичний медичний журнал. - 2015. - Т. 14, № 4. - С. 45-48 . - ISSN 1727-0847 MeSH-~главная: ОНТОГЕНЕЗ ПОДВЗДОШНАЯ КИШКА -- ILEUM ПЕРИСТАЛЬТИКА -- PERISTALSIS Анотація: На серіях послідовних гістологічних і топографоанатомічних зрізів 27 зародків і передплодів людини 4,0-79,0 мм тім’яно-куприкової довжини встановлено, що закладка порожньої та клубової кишок відбувається внаслідок формування петель та вигинів (дивертикулів) первинної кишки, які виявляються на початку 5-го тижня внутрішньоутробного розвитку. Наприкінці 7-го тижня та початку 10го тижня розвитку у зародків із первинної кишки відбувається інтенсивне диференціювання порожньої та клубової кишок. У передплодів 26,0-33,0 мм тім’яно-куприкової довжини можна розрізнити порожню та клубову кишки, які функціонально підготовлені до перистальтики. Перейти к внешнему ресурсу Текст Примірників всього: 1 ЧЗ (1) Вільні: ЧЗ (1) |
Кривецький, В. В. Морфогенез шкіри та її похідних в пренатальному періоді онтогенезу людини / В. В. Кривецький, Ф. Д. Марчук // Клініч. анатомія та оперативна хірургія = Clinical anatomy and operative surgery : науково-практичний медичний журнал. - 2015. - Т. 14, № 4. - С. 34-38 . - ISSN 1727-0847 MeSH-~главная: КОЖА -- SKIN ЭМБРИОНАЛЬНОЕ РАЗВИТИЕ -- EMBRYONIC DEVELOPMENT ПЛОД -- FETUS Анотація: За допомогою методу мікроскопії досліджені особливості морфогенезу шкіри та її придатків у пренатальному періоді онтогенезу людини. На початку зародкового періоду (зародки 9,0 мм ТКД) шкіра представлена однорядним кубічним епітелієм (майбутній епідерміс), який щільно з’єднаний з недиференційованим шаром мезодерми (майбутня дерма). Наприкінці передплодового періоду (передплоди 80,0 мм ТКД) сформована більшість шарів шкіри, а у плодів 375,0 мм ТКД в шкірі прослідковуються роговий, блискучий, зернистий, шипоподібний та базальний шари епідермісу, сосочковий та ретикулярний шари дерми. Перейти к внешнему ресурсу Текст Дод.точки доступу: Марчук, Ф. Д. Примірників всього: 1 ЧЗ (1) Вільні: ЧЗ (1) |
Morphogenesis of the zero-stage osteonecrosis formation of the lower jaw based on the use of aminobisphosphonates = Морфогенез формування нульової стадії остеонекрозу нижньої щелепи на тлі використання амінобісфосфонатів / V. S. Pikalyuk [и др.] // Світ медицини та біології = World of Medicine and Biology : науковий, медичний, екологічний журнал. - 2022. - № 4. - С. 235-240 . - ISSN 2079-8334 MeSH-~главная: ЧЕЛЮСТЬ НИЖНЯЯ -- MANDIBLE (патология) ОСТЕОНЕКРОЗ -- OSTEONECROSIS (осложнения) ОСТЕОЛИЗ -- OSTEOLYSIS (осложнения) БИСФОСФОНАТ-АССОЦИИРОВАННЫЙ ОСТЕОНЕКРОЗ ЧЕЛЮСТИ -- BISPHOSPHONATE-ASSOCIATED OSTEONECROSIS OF THE JAW (осложнения) Анотація: Вивчено динаміку морфоструктурних змін нижньощелепних кісток лабораторних білих щурів при 3-місячному впливі памідронової кислоти в дозі 63 мг/кг. Використовували методи світлової мікроскопії, включаючи якісні і кількісні характеристики оцінки структурного стану кістки через параметри, які характеризують гістоархітектоніку нижньої щелепи з використанням показників і їхніх абревіатур, запропонованих комітетом з гістоморфометриченої номенклатури Американського товариства дослідження кісток та мінералів. Досліджені три нових функціональних показники для оцінки фізіологічних процесів у кістках. Установлено, що введення памідронової кислоти лабораторним білим пацюкам протягом 3 місяців веде до мієлофіброзу й вогнищевого остеосклерозу з остеодистрофічними змінами подібно до процесів, які розвиваються при оссифікуючому оститі. Перейти к внешнему ресурсу Текст Дод.точки доступу: Pikalyuk, V. S. Mostovoy, S. O. Peshkov, M. V. Tkach, G. F. Shevchuk, T. Ya. Aponchuk, L. S. Usova, O. V. Примірників всього: 1 ЧЗ (1) Вільні: ЧЗ (1) |
Шифр: СУ33/2022/4 Журнал 2022р. № 4 Є примірники у відділах: всього 1 : ЧЗ (1) Вільні: ЧЗ (1) |
Герасим, Л. М. Ранній морфонегез судин і нервів шиї / Л. М. Герасим, І. О. Цуманець // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2020. - Т. 19, № 4. - С. 56-64. - Бібліогр. в кінці ст. MeSH-~главная: ШЕЯ -- NECK (анатомия и гистология) МОРФОГЕНЕЗ -- MORPHOGENESIS Анотація: Оглядова стаття присвячена анатомії та топографії компонентів основного судинно-нервового пучка шиї на етапах раннього онтогенезу з погляду хірургічної корекції відхилень від нормального розвитку їх у новонароджених та дітей раннього віку. Проте дані літератури суперечливі, фрагментарні щодо анатомічних особливостей сонних артерій, внутрішньої яремної вени, блукаючого нерва. Несистематизовані дані про синтопічну кореляцію компонентів основного судинно-нервового пучка шиї у плодів і новонароджених. Існують дискусійні повідомлення щодо впливу росту плода на темпи розвитку компонентів основного судинно-нервового пучка шиї або впливу суміжних органів та структур на становлення їх топографії. Відсутність комплексних досліджень щодо морфометричної характеристики та корелятивних взаємовідношень компонентів основного судинно-нервового пучка шиї в перинатальному періоді онтогенезу зумовлює потребу подальшого анатомічного дослідження. Захворювання сонних артерій призводить у 30% випадків до інсульту. Загальна частота деформацій сонних артерій залежно від результатів ангіографічних та патологоанатомічних досліджень коливається від 10 до 40%. Коулінг внутрішньої сонної артерії пов’язаний з ембріологічною патологією, а подовження та перегиб – наслідок фібром’язових дисплазій або змін, які супроводжуються атеросклеротичними пошкодженями артерій. Кінкінг – перегин артерії під гострим кутом. Він може бути природженим, коли з раннього дитинства виявляється порушення мозкового кровообігу та розвивається з часом з видовженої сонної артерії. Формуванню перегинів сприяє артеріальна гіпертонія, прогресування атеросклерозу. Койлінг – утворення петлі артерії. Не дивлячись на плавний хід петлі, зміни кровоточу в ній значні. Характер згинів при койлінгу може змінюватись залежно від положення тіла, артеріального тиску. Найбільш часто виявляється подовження внутрішньої сонної або хребтової артерії, яка призводить до формування плавних вигинів по ходу судини. Подовження артерій, як правило, виявляється при випадкових дослідженнях. До основних етіологічних причин патологічної звивитості внутрішньої сонної артерії відносять: природжену деформацію судинної стінки, артеріальну гіпертензію, остеохондроз шийних хребців, компресію брахеоцефальних артерій, черепномозкових нервів. Дод.точки доступу: Цуманець, І. О. Примірників всього: 1 ЧЗ (1) Вільні: ЧЗ (1) |
Dovhal, H. V. Morphogenesis of rat kidney in early postnatal development under the influence of lead acetate = Морфогенез нирки щура в ранньому постнатальному розвитку під впливом ацетату свинцю / H. V. Dovhal, M. V. Savochkina, M. A. Dovhal // Вісн. пробл. біол. і медицини = Bulletin of Problems in Biology and Medicine : український науково-практичний журнал. - 2022. - Вип. 2, № т. 2(165). - С. 50-58 . - ISSN 2077-4214 MeSH-~главная: ПОЧКИ -- KIDNEY КРЫСЫ -- RATS СВИНЕЦ -- LEAD Анотація: Мета дослідження – виявити зміни морфогенезу нирок щура у ранньому постнатальному розвитку в умовах токсичної дії ацетату свинцю протягом пренатального періоду, а також до настання вагітності. Об’єкт і методи дослідження. Експериментальні дослідження проводилися на щурах самках лінії Wistar вагою 200-220 г. Самки дослідної групи отримували 2,5% водний розчин ацетату свинцю з розрахунку 50 мг/ кг маси тіла один раз на добу протягом двох тижнів перед настанням вагітності та протягом усього терміну експерименту. На 1 та 7 добу постнатального розвитку досліджували гістологічну та ультраструктурну будову нирок. Результати. На 1 та 7 добу диференціація клубочків та тубуло-васкулярної системи не завершилася. У динаміці зменшується кількісна інтерстиція і збільшується щільність ниркових тілець і канальців. Встановлено порушення клубочкової перфузії та фільтрації, що полягало у стазі еритроцитів, виявлені ознаки дистрофічних змін ендотеліоцитів та подоцитів. Після впливу ацетату свинцю виявлено більшу кількість інтенстицію у мозковій речовині, різке кровонаповнення судин, особливо на межі з кірковою речовиною. Ультраструктурні зміни епітелію канальців полягали в набуханні мітохондрій, хоча цілісність епітеліального шару зберігалася. На люмінальній поверхні ендотеліоцитів виявлено збільшення інвагінацій і кавеол. Базальна мембрана неоднорідна за своєю структурою за рахунок чергування ділянок типової тришарової будови і розширених зон набряку. Зміни подоцитів мозаїчні: деякі мають електроннощільну цитоплазму, в інших порушувався патерн розвитку цитоподій, товщина фільтраційного бар’єру була нерівномірна. У складі канальцевого апарату зміни виражені помірно і пов’язані з набряком і деструкцією мітохондрій, внаслідок чого у клітинах реєструються різного діаметру атипові везикули. Висновки. Зроблено висновок про нефротоксичний вплив ацетату свинцю, дія якого полягає у пошкодженні мембранних органел, особливо мітохондрій, на тканинному рівні свинець викликає ушкодження ендотелію мікросудин. Перейти к внешнему ресурсу Текст Дод.точки доступу: Savochkina, M. V. Dovhal, M. A. Примірників всього: 1 ЧЗ (1) Вільні: ЧЗ (1) |
Шифр: ВУ12/2022/2/т. 2(165) Журнал 2022р. Вип. 2 т. 2(165) Є примірники у відділах: всього 1 : ЧЗ (1) Вільні: ЧЗ (1) |
Морфогенез печінки під впливом солей кадмію наприкінці ембріогенезу та в постнатальному періоді розвитку та пошук можливих шляхів зниження гепатотоксичності кадмію в експерименті / В. Ф. Шаторна [и др.] // Вісн. пробл. біол. і медицини = Bulletin of Problems in Biology and Medicine : український науково-практичний журнал. - 2021. - № 4(162). - С. 280-284 : діаграма. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2077-4214 MeSH-~главная: ПЕЧЕНЬ -- LIVER (анатомия и гистология) КАДМИЯ СОЕДИНЕНИЯ -- CADMIUM COMPOUNDS (вредные воздействия) ТОКСИЧНОСТИ ХРОНИЧЕСКОЙ ТЕСТЫ -- TOXICITY TESTS, CHRONIC ПОСТНАТАЛЬНЫЙ ПЕРИОД, УХОД -- POSTNATAL CARE КРЫСЫ -- RATS СЕЛЕНА ОКСИДЫ -- SELENIUM OXIDES (вредные воздействия) Анотація: Робота присвячена вивченню морфологічних змін структур печінки ембріона щура у пренатальному та ранньому постнатальному періоді онтогенезу під впливом хлориду та цитрату кадмію при ізольованому введенні та за умов корекції цитратами селену та германію. Експериментальне дослідження проведено на лабораторних щурах, введення досліджуваних чинників проводили самицям внутрішньошлунково щоденно (хронічний вплив) з першого дня до кінця вагітності. Застосування гістологічних, морфометричних та імуногістохімічних методів дозволило дослідити основні зміни морфогенезу печінки при дії розчинів хлориду кадмію/цитрату кадмію у дозі 1,0 мг/кг при ізольованому введенні та при комбінованому введенні солей кадмію з цитратом германію (0,1 мг/кг), або цитратом селену (0,1мг/кг). Порівняння співвідношення масометричних показників ембріонів та печінки на 20-ту добу ембріогенезу довело, що найбільше потерпають від впливу кадмію ембріони і розвиток печінки в групі впливу хлориду кадмію, а вплив цитратом кадмію не призводить до достовірної різниці з контрольними показниками. В групах комбінованого введення кадмію з цитратами металів вагові показники печінки та гепатофетального індексу наближаються до контрольних значень, що свідчить про компенсаторний вплив цитратів селену та германію на токсичність солей кадмію. На 10-ту добу постнатального розвитку вплив хлоридом кадмію збільшує діаметр центральної вени печінкової часточки у порівнянні до контрольних значень на 23,15%, а сторона портальної часточки збільшується на37,29%. Вплив цитратом кадмію не призводить до змін в розмірах портальної часточки печінки, але діаметр центральної вени печінкової часточки збільшувався майже вдвічі (98,3%), тобто мав виражену відповідь з боку розвитку судин печінки. В групах комбінованого введення солей кадмію з цитратами селену та германію визначалось зменшення гепатоксичного впливу кадмію на досліджувані показники гепатогенезу, що дозволяє розглядати цитрати металів як біоантагоністи кадмію в зазначених дозах в експерименті на щурах. Перейти к внешнему ресурсу Текст Дод.точки доступу: Шаторна, В. Ф. Абрамов, С. В. Сорокін, В. О. Давиденко, І. В. Черніловська, С. В. Копацька, М. В. Великородний, В. І. Примірників всього: 1 ЧЗ (1) Вільні: ЧЗ (1) |
Шифр: ВУ12/2021/4(162) Журнал 2021р. № 4(162) Є примірники у відділах: всього 1 : ЧЗ (1) Вільні: ЧЗ (1) |
Особливості морфогенезу структур очної ямки та органа зору у плодів людини / О. В. Цигикало [та ін.] // Буковинський медичний вісник. - 2021. - Т. 25, № 1. - С. 95-102. - Бібліогр. в кінці ст. MeSH-~главная: ГЛАЗНИЦА -- ORBIT (эмбриология) ЗРЕНИЕ -- VISION, OCULAR МОРФОГЕНЕЗ -- MORPHOGENESIS ПЛОД -- FETUS (анатомия и гистология) Анотація: Мета роботи - з’ясувати особливості морфогенезу, синтопічних та морфометричних змін структур очної ямки, судинно-нервових та м’язових структур органа зору у плодовому періоді онтогенезу людини. Матеріал і методи. За допомогою комплексу методів морфологічного дослідження (антропометрії, морфометрії, мікроскопії, препарування, тривимірного комп’ютерного реконструювання і статистичного аналізу) вивчено 30 препаратів плодів людини обох статей віком від 4 до 10 місяців внутрішньоутробного розвитку (ВУР) (160,0-460,0 мм тім’яно-п’яткової довжини (ТПД)). Методом комп’ютерної томографії досліджено 17 плодів людини віком від 4 до 9 місяців ВУР (180,0-440,0 мм ТПД). Результати. Наприкінці 5-го місяця ВУР очноямковий індекс становить 75 %, що позначається на перетворенні форми очної ямки із сплюснутої на округлу завдяки збільшенню її вертикального розміру відносно горизонтального. Ми пов’язуємо цю трансформацію очної ямки із синтопічним впливом суміжних ділянок: ростом бічної стінки носової порожнини, розвитком приносових пазух і, в цілому, лицевого скелета. Наприкінці 5-го тижня внутрішньоутробного розвитку зовнішні м’язи очного яблука остаточно диференціюються із спільного м’язового зачатка. Аналіз змін морфометричних параметрів м’язів очного яблука дозволив вивести математичні функції, які описують нормальну динаміку зростання їх довжини, а також виявити критичні періоди їх розвитку за темпами змін їх товщини та ширини. Висновки. 1. Розвиток органа зору у плодовому періоді онтогенезу людини – складний процес, зумовлений скоординованою взаємодією між морфологічними та морфометричними змінами очної ямки, очного яблука та його м’язами, нервами й судинами. 2. Критичними періодами розвитку очної ямки та її структур є 6-й місяць внутрішньоутробного розвитку, під час якого спостерігається нерівномірність темпів зростання розмірів м’язів очного яблука, а також розмірів очної ямки. 3. На 6-му місяці внутрішньоутробного розвитку спостерігається нерівномірність темпів зростання горизонтального розміру очної ямки відносно вертикального, внаслідок чого її форма починає повертатися до мезоконхального типу, притаманної такій у передплодів. Дані вікові перетворення форми та розмірів очної ямки зумовлені ростом очного яблука, черепа і лиця, що в цілому визначає форму очної ямки. 4. Починаючи з 8-го місяця плодового періоду розвитку, будова та топографія структур очної ямки починають набувати ознак дефінітивного стану, остаточно встановлюється форма очної ямки, спостерігаються рівномірні темпи зростання всіх структур органа зору, окрім зростання окружності очної ямки наприкінці пренатального періоду онтогенезу людини. Дод.точки доступу: Цигикало, О. В. Козарійчук, Н. Я. Яковець, К. І. Кулинич, Г. Б. Примірників всього: 1 ЧЗ (1) Вільні: ЧЗ (1) |
Бобкова, М. В. Клинический симтомокомплекс пациенток репродуктивного возраста с аплазией влагалища и матки / М. В. Бобкова, Т. Ю. Смольнова, Н. М. Файзуллина // Акушерство и гинекология. - 2020. - № 9. - С. 105-113. - Библиогр. в конце ст. MeSH-~главная: АНОМАЛИИ ВРОЖДЕННЫЕ -- CONGENITAL ABNORMALITIES МОЧЕПОЛОВОЙ СИСТЕМЫ АНОМАЛИИ -- UROGENITAL ABNORMALITIES МОЧЕПОЛОВОЙ СИСТЕМЫ ЖЕНСКОЙ БОЛЕЗНИ И ОСЛОЖНЕНИЯ БЕРЕМЕННОСТИ -- FEMALE UROGENITAL DISEASES AND PREGNANCY COMPLICATIONS АНТИ-МЮЛЛЕРОВ ГОРМОН -- ANTI-MULLERIAN HORMONE МАТКИ БОЛЕЗНИ -- UTERINE DISEASES (врожденный, генетика) ФИБРОМЫШЕЧНАЯ ДИСПЛАЗИЯ -- FIBROMUSCULAR DYSPLASIA ГЕНЕТИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ -- GENETIC MARKERS МОРФОГЕНЕЗ -- MORPHOGENESIS ЭМБРИОНАЛЬНОЕ И ПЛОДНОЕ РАЗВИТИЕ -- EMBRYONIC AND FETAL DEVELOPMENT ОБСЕРВАЦИОННОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ -- OBSERVATIONAL STUDY Дод.точки доступу: Смольнова, Т. Ю. Файзуллина, Н. М. Примірників всього: 1 ЧЗ (1) Вільні: ЧЗ (1) |
Графічна та пластична реконструції стравоходу в ранньому періоді онтогенезу людини / О. П. Антонюк [и др.] // Вісн. пробл. біол. і медицини = Bulletin of Problems in Biology and Medicine : український науково-практичний журнал. - 2021. - № 1(159). - С. 193-197 : іл. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2077-4214 MeSH-~главная: ОНТОГЕНЕЗ ПИЩЕВОД -- ESOPHAGUS (патология, хирургия) МОРФОГЕНЕЗ -- MORPHOGENESIS Анотація: Протягом всього ембріонального періоду між зачатками стравоходу, трахеї, легенів та серця відбуваються інтенсивні процеси взаємного впливу. Зачаток стравоходу збільшується в розмірах, та структури органу утворюються як в передній, так і в сагітальній площинах. Починається процес формування слизової оболонки стравоходу, а також злиття зачатків діафрагми, встановлюються тісні топографоанатомічні взаємозв’язки з блукаючими нервами. Вивчення графічних і пластичних реконструкцій та гістологічних препаратів показало, що кровоносні судини вростають в підслизовий шар стравоходу протягом 7-го тижня розвитку; в середньому відділі зачатка стравоходу (на рівні роздвоєння трахеї) відзначається виражене звуження, що слід вважати початком формування бронхо-аортального звуження стравоходу. На виготовленій реконструкції стравоходу та суміжних з ним органів і структур передплода 29,0 мм ТКД чітко спостерігаються два його звуження: бронхо-аортальне розміщене каудальніше роздвоєння трахеї і діафрагмове. Початковий відділ стравоходу дещо зміщений ліворуч від серединної площини, внаслідок чого між трахеєю і стравоходом утворюється трахео-стравохідна борозна. В передплодовому періоді розвитку відбувається процес відмежування стравоходу від трахеї, що призводить до формування вираженого ущільнення клітин мезенхіми навколо зачатків слизової оболонки розділених органів; подальше відбувається активний процес трансформації епітелію слизової оболонки стравоходу – від двошарового циліндричного (передплоди 60,0-65,0 мм ТКД) до чотиришарового циліндричного (передплоди 70,0-75,0 мм ТКД) епітелію. Становлення топографоанатомічних взаємовідношень стравоходу на етапі внутрішньоутробного розвитку є достатньо динамічним і перебуває в тісному зв’язку з досить інтенсивним розвитком серця, великих судин середостіння та легень. За допомогою адекватних методів встановлені нові факти щодо морфогенезу і становлення будови стравоходу, формування його вигинів, анатомічних звужень, динаміки топографоанатомічних взаємовідношень. Доповнені дані літератури стосовно особливостей становлення слизової та м’язової оболонок стравоходу. Для дослідження розвитку і топографічних взаємовідношень органів і структур в ранньому періоді онтогенезу людини доцільно використовувати методи графічного, а також пластичного реконструювання. Модель забезпечує точність відображення архітектоніки поверхні мікропрепарату та візуалізацію об’єму стравоходу його суміжних органів та структур. Перейти к внешнему ресурсу Текст Дод.точки доступу: Антонюк, О. П. Вовк, Ю. М. Марчук, О. Ф. Марчук, Ф. Д. Примірників всього: 1 ЧЗ (1) Вільні: ЧЗ (1) |
Перебийніс, П. П. Особливості морфогенезу надпід'язикової ділянки у передплодовому періоді онтогенезу людини / П. П. Перебийніс, О. В. Цигикало // Клінічна та експериментальна патологія. - 2020. - Т. 19, № 3. - С. 84-89. - Бібліогр. в кінці ст. MeSH-~главная: ШЕЯ -- NECK (анатомия и гистология) ОНТОГЕНЕЗ МОРФОГЕНЕЗ -- MORPHOGENESIS ПЛОД -- FETUS (аномалии) Анотація: З’ясування особливостей морфогенезу та топографо-анатомічних змін надпід’язикової ділянки (НПД) шиї та її структур у динаміці внутрішньоутробного розвитку (ВУР) людини залишається актуальним напрямком морфологічних досліджень. Уточнені, вичерпні дані щодо статево-вікових та конституційних особливостей будови та топографії органів та структур НПД шиї упродовж пренатального періоду онтогенезу людини дають змогу розробити нові критерії інтерпретації даних медичної діагностичної візуалізації, ступеня життєздатності плода, удосконалити існуючі та розробити нові методи хірургічної корекції уроджених вад шиї. Мета роботи: з’ясувати морфометричні особливості надпід’язикової ділянки шиї у передплодовому періоді онтогенезу людини. Матеріали та методи. Досліджено 30 препаратів передплодів людини 14,0-80,0 мм тім’яно-куприкової довжини (ТКД) (7-12 тижні внутрішньоутробного розвитку) з використанням комплексу сучасних методів морфологічного дослідження: антропометрії, морфометрії, тривимірного реконструювання та статистичного аналізу. Визначали морфометричні параметри НПД: ширину (відстань між внутрішніми поверхнями виросткових відростків нижньої щелепи), передньо-задній розмір (відстань від передньої поверхні під’язикової кістки до нижнього краю підборідного симфізу), бічний розмір (довжина бічної межі НПД – відстань від внутрішньої поверхні кута нижньої щелепи до нижнього краю підборідного симфізу), передній кут ділянки (кут між бічними межами НПД). Результати. На основі отриманих цифрових показників основних морфометричних параметрів НПД людини в динаміці передплодового періоду ВУР з’ясували критичні періоди розвитку ділянки та вивели математичні функції, які описують нормальний перебіг органогенезу НПД, що може бути корисним для створення діагностичних алгоритмів норми під час проведення пренатальної діагностики та моніторингу стану плода. Встановлено, що 9-10-й тижні ВУР є критичним періодом розвитку НПД, оскільки впродовж цього часу відбуваються інтенсивні процеси росту, які проявляються у різкій зміні розмірів органа, і це може спричинити появу варіантів будови та можливих вроджених вад НПД і зубо-щелепного апарата в цілому. Висновки. 1. На 10-му тижні передплодового періоду ВУР відбувається прискорене зростання передньо-заднього розміру НПД (y = -6,3851 + 1,041*x; r = 0,9374; p = 0.00001). 2. На 11-му тижні передплодового періоду ВУР відбувається прискорене зростання бічного розміру НПД (y = -6,1289 + 1,1277*x; r = 0,8891; p = 0.00001). 3. Під час з’ясування закономірностей динаміки зміни ширини НПД встановлено, що на початку передплодового періоду ВУР темпи росту показника уповільнені, але з 9-го тижня розвитку спостерігається прискорене його зростання (y = -4,5904 + 1,1074*x; r = 0,8662; p = 0.00001). 4. Особливості зміни величини переднього кута НПД у передплодовому періоді онтогенезу людини демонструють загальну тенденцію до його зменшення впродовж цього періоду розвитку – від 90,18±0,55° (7-й тиждень) до 82,12±1,17° (12-й тиждень), але після різкого зменшення цього кута до кінця 8-го тижня розвитку (79,32±1,03°) починається інтенсивне його зростання впродовж 9-го тижня до кінця передплодового періоду (y = 93,8224 – 0,9577*x; r = -0,4140; p = 0,0229). Дод.точки доступу: Цигикало, О. В. Примірників всього: 1 ЧЗ (1) Вільні: ЧЗ (1) |