Кидонь, П. В.     Нозологічна структура надання стаціонарної психіатричної допомоги в Полтавській області у 2023 році / П. В. Кидонь // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. : науково-практичний журнал. - 2024. - Т. 24, № 2. - С. 166-169 . - ISSN 2077-1096 MeSH-~главная: ПСИХИЧЕСКОЕ ЗДОРОВЬЕ -- MENTAL HEALTH (тенденции) СТРЕССОВЫЕ РАССТРОЙСТВА ПОСТТРАВМАТИЧЕСКИЕ -- STRESS DISORDERS, POST-TRAUMATIC (диагностика) СТРЕСС ПСИХОЛОГИЧЕСКИЙ -- STRESS, PSYCHOLOGICAL (диагностика, осложнения) МЕДИЦИНСКОЙ ПОМОЩИ ОКАЗАНИЕ -- DELIVERY OF HEALTH CARE (тенденции) Анотація: Вступ. Проблема захисту ментального здоров’я та надання висококваліфікованої психіатричної допомоги стала надзвичайно актуальною після початку повномасштабної війни в Україні. Зараз наявна стратегія передачі надання психіатричної допомоги з спеціалізованих закладів на первинну ланку. Тому аналіз нозологічного розподілу звернень до психіатричного стаціонару під час воєнного стану є вкрай актуальною проблемою. Мета роботи. Дослідити нозологічну структуру госпіталізацій в Комунальне підприємство «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради» у 2023 р. Результати та їх обговорення. Шизофренія залишається на першому місці серед основних діагнозів пацієнтів, яким надається стаціонарна психіатрична допомога. На другому місці знаходяться невротичні, пов’язані зі стресом та соматоформні розлади. На третьому місці знаходяться органічні, включаючи симптоматичні, психічні розлади. Виявлено, що провідним основним діагнозом серед пацієнтів з органічними, включаючи симптоматичні, психічними розладами є судинна деменція. Серед речовин, які викликають розлади психіки та поведінки внаслідок вживання психоактивних речовин, перше місце займає алкоголь. Параноїдна шизофренія є провідним діагнозом у пацієнтів шизофренією, шизотиповими станами та маячними розладами. Серед афективних розладів найбільш поширеним є рекурентний депресивний розлад. Порушення адаптації займають перше місце у структурі захворюваності на невротичні, пов’язані зі стресом та соматоформні розлади. Серед поведінкових синдромів, пов’язаних з фізіологічними розладами та фізичними факторами найпоширенішою є неврогенна анорексія. Емоційно нестабільний розлад особистості найчастіше зустрічається серед пацієнтів з розладами зрілої особистості та поведінки у дорослих. Легкий ступінь розумової відсталості є поширенішим у порівнянні з іншими. Дитячий аутизм має найбільшу частку у структурі захворюваності на розлади, пов’язані з психологічним розвитком. Серед розладів поведінки та емоцій, які починаються здебільшого в дитячому та підлітковому віці, найчастіше зустрічаються змішані розлади поведінки та емоцій. Висновки. Отримані результати можуть бути використані при плануванні та прогнозуванні надання стаціонарної психіатричної допомоги пацієнтам під час війни. Перейти к внешнему ресурсу Текст Примірників всього: 1 ЧЗ (1) Вільні: ЧЗ (1)

Статистичний аналіз поширеності внутрішніх розладів скронево-нижньощелепних суглобів у пацієнток на основі класифікації за C. H. Wilkes / В. М. Новіков [и др.] // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. : науково-практичний журнал. - 2024. - Т. 24, № 2. - С. 87-91 . - ISSN 2077-1096 MeSH-~главная: ВИСОЧНО-НИЖНЕЧЕЛЮСТНОГО СУСТАВА ДИСФУНКЦИИ СИНДРОМ -- TEMPOROMANDIBULAR JOINT DYSFUNCTION SYNDROME (диагностика) МАГНИТНО-РЕЗОНАНСНАЯ ТОМОГРАФИЯ ФТОР-19 -- FLUORINE-19 MAGNETIC RESONANCE IMAGING (использование) ЖЕНЩИН ЗДОРОВЬЕ -- WOMEN'S HEALTH (тенденции) ПОСТМЕНОПАУЗА -- POSTMENOPAUSE (физиология) Анотація: Вступ. Рівні тяжкості дисфункції скронево-нижньощелепного суглобу можуть бути оцінені за певними параметрами на основі зображень, отриманих за допомогою магнітно-резонансної томографії. Щоб оцінити стан суглобу та вибрати оптимальний план лікування в залежності від виявлених змін на зображеннях магнітно-резанансної томографії було обрано найбільш поширену класифікацію за C. H. Wilkes. Це дослідження мало на меті оцінити ступінь тяжкості симптомів дисфункції скронево-нижньощелепного суглобу у жінок репродуктивного та постклімактеричного віку згідно класифікації C. H. Wilkes. Об’єкти та методи дослідження. Було обрано 63 пацієнтки: репродуктивного періоду життя n=45 та постклімактеричного n=17. Детально описана магнітно-резонансна томографія та поставлений діагноз згідно з класифікацією C. H. Wilkes. Проведений статистичний аналіз шляхом розрахунку тесту χ2 з метою аналізу незалежності між категоріальними змінними; коефіцієнт кореляції за Кендалом. Результати. Захворювання скронево-нижньощелепного суглобу мають більшу поширенність серед жінок репродуктивного віку порівняно з жінками постклімактеричного віку. Це може бути пов'язано з гормональними змінами, характерними для репродуктивного періоду: у групі репродуктивного віку спостерігається більше різноманіття стадій захворювання, в той час як у групі постклімактеричного віку переважає IV стадія. Це може вказувати на вплив вікових факторів у розвитку скронево-нижньощелепного суглоба. Зв'язок між віком та захворюваннями скронево-нижньощелепного суглобу має статистично значущу кореляцію. Результати тесту χ2 показують статистично значущий зв'язок між віком та стадіями захворювання скронево-нижньощелепного суглоба. Крім того, коефіцієнт кореляції Кендалла підтверджує наявність помірного ступеню зв'язку між віком та стадіями захворювання. Висновок. Результати аналізу розподілу стадій захворювання скронево-нижньощелепного суглобу між віковими групами можуть слугувати важливими даними для оптимізації клінічної практики, покращення результатів лікування та збільшення якості життя пацієнтів. Наприклад, наше дослідження вказує, що Ⅱ стадія за класифікацією C. H. Wilkes більш поширена у жінок репродуктивного віку, а Ⅳ – у жінок постклімактеричного віку. Лікарі можуть враховувати це при розробці індивідуальних планів лікування. Перейти к внешнему ресурсу Текст Дод.точки доступу: Новіков, В. М. Горбаченко, О. Б. Резвіна, К. Ю. Коросташова, М. А. Примірників всього: 1 ЧЗ (1) Вільні: ЧЗ (1)

Колосова, І. І.     Вплив хлориду кадмію на гістоструктуру яєчників вагітних та невагітних щурів / І. І. Колосова // Вісн. пробл. біол. і медицини = Bulletin of Problems in Biology and Medicine : український науково-практичний журнал. - 2024. - № 1(172). - С. 405-411 . - ISSN 2077-4214 MeSH-~главная: РЕПРОДУКТИВНОЕ ЗДОРОВЬЕ -- REPRODUCTIVE HEALTH ЯИЧНИКИ -- OVARY КАДМИЯ ХЛОРИД -- CADMIUM CHLORIDE БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY Анотація: Кадмій (Cd) – екологічний токсикант та руйнівник ендокринної системи у людей і тварин, до якого надзвичайно чутлива репродуктивна система. Кадмій використовується в різних сферах промисловості для покриття сталі, як стабілізатор пластику, як матеріал електродів у нікель-кадмієвих батарейках і т.і. Видобуток, виплавка та промислове використання призвели до підвищення біодоступності Cd у навколишньому середовищі, а антропогенні джерела є найбільшою загрозою для здоров’я людини. Кадмій має високу здатність до нагромадження в організмі та дуже повільно виводиться з організму. Акумулюючись в організмі кадмій негативно впливає на здоров’я, вражаючи нирки, печінку, кровоносні та репродуктивні системи та може призвести до формування захворювань під час внутрішньоутробного періоду. Метою нашого дослідження було експериментальне визначення потенційного гонадотоксичного впливу хлориду кадмію (у дозі 1,0 мг/кг). Для дослідження використовували 40 молодих самиць щурів лінії Wistar, яких було розділено на 2 групи (контрольна та дослідна) в залежності від отримуваних розчинів. В кожній групі самиці були розподілені навпіл: вагітні та невагітні. Досліджувані речовини вводили самкам внутрішньошлунково через зонд один раз на добу, в один і той же час впродовж всієї вагітності, а на 13-ту добу проводили оперативний забій та розтин тіла, видаляючи яєчники для гістологічного дослідження. В контрольній та дослідній групах яєчники самок щурів мали характерну для інших ссавців будову, але в групі введення хлориду кадмію відбулися значні зміни, а саме: зниження росту фолікулів, збільшення кількості антральних та атретичних фолікулів, неправильні межі фолікула, зменшені, пошкоджені, фрагментовані/відсутні овоцити, дегенерація фолікулярних гранульозних клітин; дезорганізація, набряк і зменшення кількості жовтих тіл, а також збільшення кількості фібрил у сполучній тканині, гіперемія капілярів та венозних судин, витончення стінок кровоносних судин, набряк. Структурні зміни можна пояснити токсичним впливом хлориду кадмію на яєчники щурів, тому треба мінімізувати потрапляння сполук кадмію в організм людини. Перейти к внешнему ресурсу Текст Примірників всього: 1 ЧЗ (1) Вільні: ЧЗ (1)

Kolosova, I. I.     The influence of cadmium chloride on the histostructure of the ovaries of pregnant and non- pregnant rats / I. I. Kolosova // Вісн. пробл. біол. і медицини = Bulletin of Problems in Biology and Medicine : український науково-практичний журнал. - 2024. - № 1(172). - С. 401-405. - 410 . - ISSN 2077-4214 MeSH-~главная: РЕПРОДУКТИВНОЕ ЗДОРОВЬЕ -- REPRODUCTIVE HEALTH ЯИЧНИКИ -- OVARY КАДМИЯ ХЛОРИД -- CADMIUM CHLORIDE БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY (действие лекарственных препаратов) Анотація: Кадмій (Cd) – екологічний токсикант та руйнівник ендокринної системи у людей і тварин, до якого надзвичайно чутлива репродуктивна система. Кадмій використовується в різних сферах промисловості для покриття сталі, як стабілізатор пластику, як матеріал електродів у нікель-кадмієвих батарейках і т.і. Видобуток, виплавка та промислове використання призвели до підвищення біодоступності Cd у навколишньому середовищі, а антропогенні джерела є найбільшою загрозою для здоров’я людини. Кадмій має високу здатність до нагромадження в організмі та дуже повільно виводиться з організму. Акумулюючись в організмі кадмій негативно впливає на здоров’я, вражаючи нирки, печінку, кровоносні та репродуктивні системи та може призвести до формування захворювань під час внутрішньоутробного періоду. Метою нашого дослідження було експериментальне визначення потенційного гонадотоксичного впливу хлориду кадмію (у дозі 1,0 мг/кг). Для дослідження використовували 40 молодих самиць щурів лінії Wistar, яких було розділено на 2 групи (контрольна та дослідна) в залежності від отримуваних розчинів. В кожній групі самиці були розподілені навпіл: вагітні та невагітні. Досліджувані речовини вводили самкам внутрішньошлунково через зонд один раз на добу, в один і той же час впродовж всієї вагітності, а на 13-ту добу проводили оперативний забій та розтин тіла, видаляючи яєчники для гістологічного дослідження. В контрольній та дослідній групах яєчники самок щурів мали характерну для інших ссавців будову, але в групі введення хлориду кадмію відбулися значні зміни, а саме: зниження росту фолікулів, збільшення кількості антральних та атретичних фолікулів, неправильні межі фолікула, зменшені, пошкоджені, фрагментовані/відсутні овоцити, дегенерація фолікулярних гранульозних клітин; дезорганізація, набряк і зменшення кількості жовтих тіл, а також збільшення кількості фібрил у сполучній тканині, гіперемія капілярів та венозних судин, витончення стінок кровоносних судин, набряк. Структурні зміни можна пояснити токсичним впливом хлориду кадмію на яєчники щурів, тому треба мінімізувати потрапляння сполук кадмію в організм людини. Перейти к внешнему ресурсу Текст Примірників всього: 1 ЧЗ (1) Вільні: ЧЗ (1)

Rakytianskyi, I. Yu.     Current state of the problem of menstrual cycle disorders in women of reproductive age with undifferentiated connective tissue dysplasia (literature review) = Cучасний стан проблеми порушень менструального циклу у жінок репродуктивного віку з недиференційованою сполучнотканинною дисплазією (огляд літератури) / I. Yu. Rakytianskyi // Вісн. пробл. біол. і медицини = Bulletin of Problems in Biology and Medicine : український науково-практичний журнал. - 2024. - № 1(172). - С. 69-75 . - ISSN 2077-4214 MeSH-~главная: ЖЕНЩИН ЗДОРОВЬЕ -- WOMEN'S HEALTH (тенденции) РЕПРОДУКТИВНОЕ ЗДОРОВЬЕ -- REPRODUCTIVE HEALTH (тенденции) МЕНСТРУАЛЬНЫЙ ЦИКЛ -- MENSTRUAL CYCLE СОЕДИНИТЕЛЬНОЙ ТКАНИ БОЛЕЗНИ -- CONNECTIVE TISSUE DISEASES МАТОЧНОЕ КРОВОТЕЧЕНИЕ -- UTERINE HEMORRHAGE Анотація: На основі аналізу доступних джерел наукової літератури представлено огляд проблеми порушень менструального циклу у жінок репродуктивного віку та впливу на них захворювань сполучної тканини. Порушення менструального циклу вражають 75 % молодих жінок у розвинених країнах і країнах, що розвиваються, та становлять більшість захворювань жінок дітородного віку. Патогенез цих станів можна описати як статево-гормонально-імунну асоціацію. Добре відомо, що недиференційована дисплазія сполучної тканини (НДСТ) має негативний вплив на перебіг вагітності та можливий розвиток уражень плода. Ця проблема є в центрі уваги більшості досліджень. Виявлено зв’язок між патологічним перебігом вагітності та фенотипічними ознаками захворювань сполучної тканини в матерів, чиї доньки мають порушення менструальної функції. У молодих жінок із захворюваннями сполучної тканини дисменорея та аномальні маткові кровотечі є найпоширенішими порушеннями менструального циклу, які зумовлені імунною дисрегуляцією, аутоімунними процесами та запаленням. Сучасний підхід до лікування таких пацієнток полягає в розробці індивідуального плану лікування, зважаючи на супутні захворювання, поточні лабораторні показники, патологічні особливості дебюту захворювання та перебігу порушень менструального циклу. Лікування складається з призначення гормональних (синтетичних і природних естрогенів, гонадотропін-рилізинг-гормонів, аналогів прогестерону та гонадотропін-рилізинг-гормону) та негормональних засобів (нестероїдних протизапальних препаратів, транексамової кислоти), а також немедикаментозного лікування (модифікація способу життя, фізична активність, раціональне харчування). На сьогодні відсутня єдина термінологія та загальноприйняті критерії діагностики та оцінки тяжкості НДСТ. Діагностичні методи та критерії НДСТ не стандартизовано порівняно з іншими захворюваннями сполучної тканини. Ведення пацієнтів із захворюваннями сполучної тканини та менструальною дисфункцією є комплексним питанням, відповідь на яке базується на оцінці гінекологічних проблем (менструація, фертильність, сексуальність) та мультидисциплінарному підході із залученням фахівців інших спеціальностей. Перейти к внешнему ресурсу Текст Примірників всього: 1 ЧЗ (1) Вільні: ЧЗ (1)

Плєхова, О. О.     Сучасний стан репродуктивного здоров’я дівчат-підлітків та проблеми аномальних маткових кровотеч як його складової (огляд літератури) / О. О. Плєхова // Вісн. пробл. біол. і медицини = Bulletin of Problems in Biology and Medicine : український науково-практичний журнал. - 2024. - № 1(172). - С. 64-68 . - ISSN 2077-4214 MeSH-~главная: ПОДРОСТКОВ РАЗВИТИЕ -- ADOLESCENT DEVELOPMENT (физиология) РЕПРОДУКТИВНОЕ ЗДОРОВЬЕ -- REPRODUCTIVE HEALTH (тенденции) МАТОЧНОЕ КРОВОТЕЧЕНИЕ -- UTERINE HEMORRHAGE Анотація: До статті залучено дані опублікованих наукових літературних джерел з міжнародних пошукових баз PubMed і Scopus за останні 10 років, присвячених проблемі репродуктивного здоров’я та аномальних маткових кровотеч (АМК) у дівчат-підлітків. Проблеми ведення хворих у пубертатному періоді зумовлені психологічними та фізіологічними особливостями дитячого організму в періоді статевого дозрівання, а також збільшенням захворювань зовнішніх і внутрішніх статевих органів, інфекцій, що передаються статевим шляхом, гінекологічними злоякісними новоутвореннями та підлітковою вагітністю. Особливої уваги потребують порушення менструального циклу у дівчат-підлітків, зокрема, АМК. Висвітлено проблему діагностики АМК у дівчат-підлітків. Опитування є корисним методом встановлення аномальності маткової кровотечі, хоча має певні недоліки, які полягають у складності формулювання запитань, посиланні на засобах гігієни, які не є широко розповсюдженими, до того ж займають досить часу. Через брак ефективних і практичних інструментів для оцінювання АМК дані щодо їхньої поширеності є обмеженими у кількісному та якісному відношенні. У діагностиці АМК допомагають лабораторні та інструментальні методи дослідження. Нині під час обстеження пацієнтів з АМК визначають гормональний профіль, встановлюють показники системи гемостазу, застосовують гістероскопію, діагностичне вишкрібання, ультразвукове та допплерографічне дослідження органів малого тазу, що створює можливість визначити етіопатогенез АМК та призначити ефективне лікування. Хоча зазначені методи треба використовувати, зважаючи на вразливість підліткової психіки. Слід зазначити, що, попри досить значну кількість наукових публікацій, присвячених репродуктивному здоров’ю дівчат-підлітків, досліджень щодо впливу різних чинників на розвиток порушень менструального циклу та діагностику АМК пубертатного періоду є недостатньо. Це непокоїть медичних працівників і суспільство, потребуючи подальшого вивчення цього питання. Також бажаним є дослідження ланок патогенезу АМК пубертатного періоду та удосконалення процесу діагностики й лікування зазначеної категорії пацієнток, що сприятиме покращенню репродуктивного здоров’я майбутнього покоління. Перейти к внешнему ресурсу Текст Примірників всього: 1 ЧЗ (1) Вільні: ЧЗ (1)

Pliekhova, O. O.     Current state of the reproductive health of adolescent girls and the issues of abnormal uterine bleeding as its component (literature review) / O. O. Pliekhova // Вісн. пробл. біол. і медицини = Bulletin of Problems in Biology and Medicine : український науково-практичний журнал. - 2024. - № 1(172). - С. 61-63. - 66-58 . - ISSN 2077-4214 MeSH-~главная: ПОДРОСТКОВ РАЗВИТИЕ -- ADOLESCENT DEVELOPMENT (физиология) РЕПРОДУКТИВНОЕ ЗДОРОВЬЕ -- REPRODUCTIVE HEALTH (тенденции) МАТОЧНОЕ КРОВОТЕЧЕНИЕ -- UTERINE HEMORRHAGE Анотація: До статті залучено дані опублікованих наукових літературних джерел з міжнародних пошукових баз PubMed і Scopus за останні 10 років, присвячених проблемі репродуктивного здоров’я та аномальних маткових кровотеч (АМК) у дівчат-підлітків. Проблеми ведення хворих у пубертатному періоді зумовлені психологічними та фізіологічними особливостями дитячого організму в періоді статевого дозрівання, а також збільшенням захворювань зовнішніх і внутрішніх статевих органів, інфекцій, що передаються статевим шляхом, гінекологічними злоякісними новоутвореннями та підлітковою вагітністю. Особливої уваги потребують порушення менструального циклу у дівчат-підлітків, зокрема, АМК. Висвітлено проблему діагностики АМК у дівчат-підлітків. Опитування є корисним методом встановлення аномальності маткової кровотечі, хоча має певні недоліки, які полягають у складності формулювання запитань, посиланні на засобах гігієни, які не є широко розповсюдженими, до того ж займають досить часу. Через брак ефективних і практичних інструментів для оцінювання АМК дані щодо їхньої поширеності є обмеженими у кількісному та якісному відношенні. У діагностиці АМК допомагають лабораторні та інструментальні методи дослідження. Нині під час обстеження пацієнтів з АМК визначають гормональний профіль, встановлюють показники системи гемостазу, застосовують гістероскопію, діагностичне вишкрібання, ультразвукове та допплерографічне дослідження органів малого тазу, що створює можливість визначити етіопатогенез АМК та призначити ефективне лікування. Хоча зазначені методи треба використовувати, зважаючи на вразливість підліткової психіки. Слід зазначити, що, попри досить значну кількість наукових публікацій, присвячених репродуктивному здоров’ю дівчат-підлітків, досліджень щодо впливу різних чинників на розвиток порушень менструального циклу та діагностику АМК пубертатного періоду є недостатньо. Це непокоїть медичних працівників і суспільство, потребуючи подальшого вивчення цього питання. Також бажаним є дослідження ланок патогенезу АМК пубертатного періоду та удосконалення процесу діагностики й лікування зазначеної категорії пацієнток, що сприятиме покращенню репродуктивного здоров’я майбутнього покоління. Перейти к внешнему ресурсу Текст Примірників всього: 1 ЧЗ (1) Вільні: ЧЗ (1)

Особливості роботи жіночих консультацій у містах, що розташовані в зоні активних бойових дій (на прикладі роботи жіночої консультації Харківського міського пологового будинку) / Л. А. Вигівська [и др.] // Вісн. пробл. біол. і медицини = Bulletin of Problems in Biology and Medicine : український науково-практичний журнал. - 2023. - № 4(171). - С. 379-382 . - ISSN 2077-4214 MeSH-~главная: ЖЕНЩИН ЗДОРОВЬЕ -- WOMEN'S HEALTH (тенденции) РЕПРОДУКТИВНОЕ ЗДОРОВЬЕ -- REPRODUCTIVE HEALTH (тенденции) КОНСУЛЬТАТИВНАЯ ПОМОЩЬ -- REFERRAL AND CONSULTATION АКУШЕРСТВО -- OBSTETRICS (тенденции) ГИНЕКОЛОГИЯ -- GYNECOLOGY (тенденции) Анотація: У статті визначаються особливості роботи жіночих консультацій у містах, що розташовані в зоні активних бойових дій. Наведено приклад роботи жіночої консультації Харківського міського пологового будинку. Амбулаторний прийом у жіночій консультації було припинено 01.03.2022 у зв’язку з пошкодженням пологого будинку внаслідок активних обстрілів, а 24.04.2022 відновлено роботу з надання медичної допомоги жінкам Шевченківського району м. Харків. Проаналізовано роботу жіночої консультації за період 2022 р. Отримані дані порівняно з показниками 2021 р. Зареєстровано збільшення кількості передчасних пологів, самовільних викиднів, кесаревого розтину, післяпологових кровотеч. Аналіз прийомів у жіночій консультації демонструє тенденцію до збільшення кількості пацієнток віком понад 45 років. З огляду на це збільшився відсоток уперше діагностованих клімактеричних та менопаузальних розладів. У жінок репродуктивного віку частіше спостерігалися аномальні маткові кровотечі, вторинні аменореї. На особливу увагу заслуговували дівчата з аномальними матковими кровотечами пубертатного періоду, у яких спостерігався тяжкий перебіг захворювання з вторинною анемією, що вимагало негайної госпіталізації. Отже, в умовах активних бойових дій значно порушилася звична робота медичних закладів. Тяжкі умови негативно вплинули на репродуктивне здоров’я жіночого населення. Але, незважаючи на все це, керівництво держави, місцева влада, медична спільнота намагаються повністю відновити роботу лікувальних закладів, забезпечити жіноче населення кваліфікованою медичною допомогою, підвищити якість обстеження та надання медичної допомоги вагітним і жінкам з гінекологічною патологією до рівня довоєнного часу. Медичні заклади отримують сучасне медичне обладнання, створюються нові протоколи ведення цієї категорії пацієнтів. Перейти к внешнему ресурсу Текст Дод.точки доступу: Вигівська, Л. А. Меренкова, І. М. Благовещенський, Є. В. Гузь, І. А. Примірників всього: 1 ЧЗ (1) Вільні: ЧЗ (1)

Features of women's welfare clinic work in cities located in the area of active combat actions (on example of work of women's welfare clinic of Kharkiv city maternity hospital) / L. A. Vygivska [и др.] // Вісн. пробл. біол. і медицини = Bulletin of Problems in Biology and Medicine : український науково-практичний журнал. - 2023. - № 4(171). - С. 377-379. - 381-382 . - ISSN 2077-4214 MeSH-~главная: ЖЕНЩИН ЗДОРОВЬЕ -- WOMEN'S HEALTH (тенденции) РЕПРОДУКТИВНОЕ ЗДОРОВЬЕ -- REPRODUCTIVE HEALTH (тенденции) КОНСУЛЬТАТИВНАЯ ПОМОЩЬ -- REFERRAL AND CONSULTATION (тенденции) АКУШЕРСТВО -- OBSTETRICS (тенденции) ГИНЕКОЛОГИЯ -- GYNECOLOGY (тенденции) MeSH-не главная: Анотація: У статті визначаються особливості роботи жіночих консультацій у містах, що розташовані в зоні активних бойових дій. Наведено приклад роботи жіночої консультації Харківського міського пологового будинку. Амбулаторний прийом у жіночій консультації було припинено 01.03.2022 у зв’язку з пошкодженням пологого будинку внаслідок активних обстрілів, а 24.04.2022 відновлено роботу з надання медичної допомоги жінкам Шевченківського району м. Харків. Проаналізовано роботу жіночої консультації за період 2022 р. Отримані дані порівняно з показниками 2021 р. Зареєстровано збільшення кількості передчасних пологів, самовільних викиднів, кесаревого розтину, післяпологових кровотеч. Аналіз прийомів у жіночій консультації демонструє тенденцію до збільшення кількості пацієнток віком понад 45 років. З огляду на це збільшився відсоток уперше діагностованих клімактеричних та менопаузальних розладів. У жінок репродуктивного віку частіше спостерігалися аномальні маткові кровотечі, вторинні аменореї. На особливу увагу заслуговували дівчата з аномальними матковими кровотечами пубертатного періоду, у яких спостерігався тяжкий перебіг захворювання з вторинною анемією, що вимагало негайної госпіталізації. Отже, в умовах активних бойових дій значно порушилася звична робота медичних закладів. Тяжкі умови негативно вплинули на репродуктивне здоров’я жіночого населення. Але, незважаючи на все це, керівництво держави, місцева влада, медична спільнота намагаються повністю відновити роботу лікувальних закладів, забезпечити жіноче населення кваліфікованою медичною допомогою, підвищити якість обстеження та надання медичної допомоги вагітним і жінкам з гінекологічною патологією до рівня довоєнного часу. Медичні заклади отримують сучасне медичне обладнання, створюються нові протоколи ведення цієї категорії пацієнтів. Перейти к внешнему ресурсу Текст Дод.точки доступу: Vygivska, L. A. Merenkova, I. M. Blahoveshenskyi, Y. V. Guz, I. A. Примірників всього: 1 ЧЗ (1) Вільні: ЧЗ (1)

Сафонов, Р. А.     Якість життя жінок до та після оперативного лікування генітального пролапсу / Р. А. Сафонов // Вісн. пробл. біол. і медицини = Bulletin of Problems in Biology and Medicine : український науково-практичний журнал. - 2023. - № 4(171). - С. 297-302 . - ISSN 2077-4214 MeSH-~главная: РЕПРОДУКТИВНОЕ ЗДОРОВЬЕ -- REPRODUCTIVE HEALTH (тенденции) ПОСТМЕНОПАУЗА -- POSTMENOPAUSE (психология) КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE (психология) МАТКИ ПРОЛАПС -- UTERINE PROLAPSE (хирургия) Анотація: Якість життя – інтегральний показник фізичного, психологічного, емоційного та соціального функціонування хворого, заснований на його суб’єктивній оцінці. Тому, вивчення якості життя до та після оперативного лікування жінок з геніальним пролапсом є актуальним завданням сучасної оперативної гінекології. Метою даного дослідження стала розробка опитувальника, який оцінював якість життя жінки з ГП до оперативного лікування та після нього з урахуванням різних сторін її життя. Об’єкт і методи дослідження. Розроблений нами опитувальник містить основні розділи – наявність скарг із боку органів малого тазу, проблеми з сечовипусканням, наявність ніктурії, неутримання сечі, неповне випорожнення сечового міхура, закрепи, неутримання газів, калу, сексуальний дискомфорт, проблеми з фізичними навантаженнями, заняттями спортом, проблеми з тривалими подорожами (більше години), емоційні проблеми (тривожність, депресія), проблеми зі сном, проблеми із загальним станом здоров’я, незадоволення результатом операції. Відповіді на запитання згідно розробленого нами опитувальника надано 125 жінками з ГП. Результати. Отримані результати свідчать про суттєве покращення якості життя пацієнток репродуктивного віку, залучених у дослідження. Зокрема, знизилися сексуальний дискомфорт на 82%, проблеми зі сном на 80%, з фізичними навантаженнями на 75%, загальним станом здоров’я на 42%, інші скарги повністю зникли. В жінок похилого віку також відбувалося покращення якості життя до середнього рівня (6,8±1,7 балів) за рахунок нормалізації сечових симптомів, але загальний стан здоров’я залишався незадовільним через наявність екстрагенітальної патології. Висновки. Отримані нами результати свідчать про поліпшення показників якості життя після проведеного лікування у всіх жінок, ґрунтуючись на відповідях розробленого нами опитувальника. Проте, достовірні зміни (p менше 0,05) відбулися стосовно показників сечової та статевої систем, фізичної активності, сексуального і психоемоційного здоров’я, особливо у жінок репродуктивного віку, якість життя в яких значно змінилася, сягаючи високого рівня. У жінок похилого віку якість життя також підвищилася після оперативного втручання за рахунок зникнення симптомів сечових розладів, але через наявність хронічної соматичної патології залишилася на середньому рівні. За результатами коефіцієнтів статистики, що вказані, опитувальник є надійним і валідним і може використовуватись у хворих з ГП для оцінки якості життя та у жінок, які перенесли оперативні втручання з приводу ГП для суб’єктивного оцінювання хірургічного лікування. Враховуючи той факт, що усі пацієнтки відзначали легкість у заповненні опитувача та поставлені конкретні питання, які турбують їх найбільш за все, опитувальник може бути рекомендований до використання у лікувальних закладах. Перейти к внешнему ресурсу Текст Примірників всього: 1 ЧЗ (1) Вільні: ЧЗ (1)

Safonov, R. A.     Quality of life in women before and after surgical treatment of genital prolapse / R. A. Safonov // Вісн. пробл. біол. і медицини = Bulletin of Problems in Biology and Medicine : український науково-практичний журнал. - 2023. - № 4(171). - С. 294-297. - 300-301 . - ISSN 2077-4214 MeSH-~главная: РЕПРОДУКТИВНОЕ ЗДОРОВЬЕ -- REPRODUCTIVE HEALTH (тенденции) ПОСТМЕНОПАУЗА -- POSTMENOPAUSE (психология) КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE (психология) МАТКИ ПРОЛАПС -- UTERINE PROLAPSE (хирургия) Анотація: Якість життя – інтегральний показник фізичного, психологічного, емоційного та соціального функціонування хворого, заснований на його суб’єктивній оцінці. Тому, вивчення якості життя до та після оперативного лікування жінок з геніальним пролапсом є актуальним завданням сучасної оперативної гінекології. Метою даного дослідження стала розробка опитувальника, який оцінював якість життя жінки з ГП до оперативного лікування та після нього з урахуванням різних сторін її життя. Об’єкт і методи дослідження. Розроблений нами опитувальник містить основні розділи – наявність скарг із боку органів малого тазу, проблеми з сечовипусканням, наявність ніктурії, неутримання сечі, неповне випорожнення сечового міхура, закрепи, неутримання газів, калу, сексуальний дискомфорт, проблеми з фізичними навантаженнями, заняттями спортом, проблеми з тривалими подорожами (більше години), емоційні проблеми (тривожність, депресія), проблеми зі сном, проблеми із загальним станом здоров’я, незадоволення результатом операції. Відповіді на запитання згідно розробленого нами опитувальника надано 125 жінками з ГП. Результати. Отримані результати свідчать про суттєве покращення якості життя пацієнток репродуктивного віку, залучених у дослідження. Зокрема, знизилися сексуальний дискомфорт на 82%, проблеми зі сном на 80%, з фізичними навантаженнями на 75%, загальним станом здоров’я на 42%, інші скарги повністю зникли. В жінок похилого віку також відбувалося покращення якості життя до середнього рівня (6,8±1,7 балів) за рахунок нормалізації сечових симптомів, але загальний стан здоров’я залишався незадовільним через наявність екстрагенітальної патології. Висновки. Отримані нами результати свідчать про поліпшення показників якості життя після проведеного лікування у всіх жінок, ґрунтуючись на відповідях розробленого нами опитувальника. Проте, достовірні зміни (p менше 0,05) відбулися стосовно показників сечової та статевої систем, фізичної активності, сексуального і психоемоційного здоров’я, особливо у жінок репродуктивного віку, якість життя в яких значно змінилася, сягаючи високого рівня. У жінок похилого віку якість життя також підвищилася після оперативного втручання за рахунок зникнення симптомів сечових розладів, але через наявність хронічної соматичної патології залишилася на середньому рівні. За результатами коефіцієнтів статистики, що вказані, опитувальник є надійним і валідним і може використовуватись у хворих з ГП для оцінки якості життя та у жінок, які перенесли оперативні втручання з приводу ГП для суб’єктивного оцінювання хірургічного лікування. Враховуючи той факт, що усі пацієнтки відзначали легкість у заповненні опитувача та поставлені конкретні питання, які турбують їх найбільш за все, опитувальник може бути рекомендований до використання у лікувальних закладах. Перейти к внешнему ресурсу Текст Примірників всього: 1 ЧЗ (1) Вільні: ЧЗ (1)

Вплив соціально-емоційного стресу вагітних на структурно-функціональний стан репродуктивної системи дорослих нащадків самців / А. Р. Гєворкян [и др.] // Вісн. пробл. біол. і медицини = Bulletin of Problems in Biology and Medicine : український науково-практичний журнал. - 2023. - № 4(171). - С. 93-98 . - ISSN 2077-4214 MeSH-~главная: БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY (психология) СТРЕСС ПСИХОЛОГИЧЕСКИЙ -- STRESS, PSYCHOLOGICAL РЕПРОДУКТИВНОЕ ЗДОРОВЬЕ -- REPRODUCTIVE HEALTH ПОЛОВЫХ ЖЕЛЕЗ ГОРМОНЫ -- GONADAL HORMONES ФЕРТИЛЬНОСТЬ -- FERTILITY Анотація: Зниження репродуктивного потенціалу населення є актуальною проблемою медицини. Результати експериментальних та клінічних досліджень свідчать про те, що одним з факторів, що сприяє розвитку патологій репродуктивної системи є порушення умов внутрішньоутробного розвитку, а саме соціальноемоційний стрес матері під час вагітності. Під впливом стресу вагітних у плода модифікуються генетично запрограмовані процеси індивідуального розвитку, які можуть сприяти змінам у статевій диференціації мозку, порушенню злагодженого функціонування гіпоталамо-гіпофізарно-адреналової системи та вісі гіпоталамус-гіпофіз-гонади, а також зниженню гормонпродукуючої активності статевих залоз у нащадків дорослого віку. Метою даної роботи є визначення морфофункціональних особливостей репродуктивної системи дорослих самців-нащадків, народжених від стресованих матерів під час всієї вагітності. Дослідження проведено на 22 нащадках-самцях нелінійних щурів 10-місячного віку, отриманих від інтактних матерів та матерів, які були піддані дії соціально-емоційного стресу під час вагітності. Досліджена гістологічна структура сім’яників, визначені рівні статевих гормонів та вивчена фертильність 10-місячних нащадків-самців від інтактних та гестаційно стресованих самиць. Встановлено, що у пренатально стресованих самців у віці 10 місяців спостерігаються віддалені наслідки для репродуктивної системи, які відображаються у: зменшенні кількості канальців із зрілими сперматозоїдами, зменшенні активованих клітин Лейдіга, зниженні кількості рухливих форм сперматозоїдів, підвищенні відсотка патологічних форм, що разом сприяє зниженню запліднювальної здатності. Порушення умов внутрішньоутробного розвитку нащадків, викликане соціально-емоційним стресом матерів під час вагітності, призводить до деструктивних змін гістоструктури сім’яників, зниження сперматогенної функції та запліднювальної здатності, що складає передумови для зниження репродуктивних можливостей у зрілому віці. Перейти к внешнему ресурсу Текст Дод.точки доступу: Гєворкян, А. Р. Бондаренко, Т. В. Волохов, І. В. Лар’яновська, Ю. Б. Сергієнко, Л. Ю. Місюра, К. В. Примірників всього: 1 ЧЗ (1) Вільні: ЧЗ (1)

Influence of social-emotional stress of pregnant women on the structural and functional state of the reproductive system of adult male descendants / A. R. Gevorkyan [и др.] // Вісн. пробл. біол. і медицини = Bulletin of Problems in Biology and Medicine : український науково-практичний журнал. - 2023. - № 4(171). - С. 90-93. - 97 . - ISSN 2077-4214 MeSH-~главная: БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY (психология) СТРЕСС ПСИХОЛОГИЧЕСКИЙ -- STRESS, PSYCHOLOGICAL РЕПРОДУКТИВНОЕ ЗДОРОВЬЕ -- REPRODUCTIVE HEALTH ПОЛОВЫХ ЖЕЛЕЗ ГОРМОНЫ -- GONADAL HORMONES ФЕРТИЛЬНОСТЬ -- FERTILITY Анотація: Зниження репродуктивного потенціалу населення є актуальною проблемою медицини. Результати експериментальних та клінічних досліджень свідчать про те, що одним з факторів, що сприяє розвитку патологій репродуктивної системи є порушення умов внутрішньоутробного розвитку, а саме соціальноемоційний стрес матері під час вагітності. Під впливом стресу вагітних у плода модифікуються генетично запрограмовані процеси індивідуального розвитку, які можуть сприяти змінам у статевій диференціації мозку, порушенню злагодженого функціонування гіпоталамо-гіпофізарно-адреналової системи та вісі гіпоталамус-гіпофіз-гонади, а також зниженню гормонпродукуючої активності статевих залоз у нащадків дорослого віку. Метою даної роботи є визначення морфофункціональних особливостей репродуктивної системи дорослих самців-нащадків, народжених від стресованих матерів під час всієї вагітності. Дослідження проведено на 22 нащадках-самцях нелінійних щурів 10-місячного віку, отриманих від інтактних матерів та матерів, які були піддані дії соціально-емоційного стресу під час вагітності. Досліджена гістологічна структура сім’яників, визначені рівні статевих гормонів та вивчена фертильність 10-місячних нащадків-самців від інтактних та гестаційно стресованих самиць. Встановлено, що у пренатально стресованих самців у віці 10 місяців спостерігаються віддалені наслідки для репродуктивної системи, які відображаються у: зменшенні кількості канальців із зрілими сперматозоїдами, зменшенні активованих клітин Лейдіга, зниженні кількості рухливих форм сперматозоїдів, підвищенні відсотка патологічних форм, що разом сприяє зниженню запліднювальної здатності. Порушення умов внутрішньоутробного розвитку нащадків, викликане соціально-емоційним стресом матерів під час вагітності, призводить до деструктивних змін гістоструктури сім’яників, зниження сперматогенної функції та запліднювальної здатності, що складає передумови для зниження репродуктивних можливостей у зрілому віці. Перейти к внешнему ресурсу Текст Дод.точки доступу: Gevorkyan, A. R. Bondarenko, T. V. Volokhov, І. V. Laryanovska, Yu. B. Sergienko, L. Yu. Misiura, K. V Примірників всього: 1 ЧЗ (1) Вільні: ЧЗ (1)

Черкун, М. П.     Вплив тривоги і депресії на фізичний компонент якості життя сільського і міського населення з коморбідним перебігом гіпертонічної хвороби / М. П. Черкун // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. : науково-практичний журнал. - 2023. - Т. 23, № 4. - С. 167-170 . - ISSN 2077-1096 MeSH-~главная: ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (осложнения) ДЕПРЕССИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- DEPRESSIVE DISORDER (осложнения) ТРЕВОГИ СОСТОЯНИЕ -- ANXIETY (осложнения) КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY СЕЛЬСКОГО НАСЕЛЕНИЯ ЗДОРОВЬЕ -- RURAL HEALTH (тенденции) ГОРОДСКОГО НАСЕЛЕНИЯ ЗДОРОВЬЕ -- URBAN HEALTH (тенденции) Анотація: Метою роботи було визначити наявність тривожно-депресивних розладів у пацієнтів з гіпертонічною хворобою та визначити їх вплив на складові фізичного компоненту здоров’я в залежності від місця проживання хворих. Матеріали і методи дослідження. Для вирішення даної проблеми було проведено аналіз лікування 152 пацієнтів з гіпертонічною хворобою та коморбідним її перебігом, що знаходилися на лікуванні у Комунальному підприємстві «Полтавський обласний клінічний медичний кардіоваскулярний центр Полтавської обласної ради» з 2018 по 2022 роки. Пацієнти були розділені на 3 групи, в залежності від варіантів перебігу гіпертонічної хвороби, яким визначали рівень тривоги та депресії, а також визначали їх фізичний компонент якості життя за допомогою анкетування у сільських та міських жителів окремо. В результаті проведеного дослідження встановлено, що рівень фізичного компоненту якості життя достовірно (p менше 0,05) знижується із наростанням коморбідності. Також встановлено, що рівень тривоги та депресії впливає на показники фізичного компоненту якості життя (r більше 0,90). Окремо слід зазначити клінічно значиму різницю (10 і більше балів) у пацієнтів з коморбідним перебігом гіпертонічної хвороби, ішемічної хвороби серця та цукровим діабетом 2 типу, що проживали у місті та селі. Так показник фізичного функціонування (PF) у жителів міської місцевості був вищим і складав 56,5±1,1 (95% ДІ 54,1-58,9) проти 44,8±1,8 (95% ДІ 41,0-48,6) (р менше 0,05)) – у сільських жителів; та показник загального здоров’я (GH) аналогічно був вищим у жителів міської місцевості 48 (43,5-52,5) проти 38 (35-48) – у сільських жителів (U-критерій Манна-Вітні – 61, рменше 0,001). Таким чином, прояви тривоги і депресії частіше спостерігали у пацієнтів сільської місцевості, з коморбідним перебігом гіпертонічної хвороби. Перейти к внешнему ресурсу https://visnyk-umsa.com.ua/index.php/journal/article/view/895 Примірників всього: 1 ЧЗ (1) Вільні: ЧЗ (1)

Хаустова, О. О.     Понад рік війни та втрат: відродження з попелу горя для творення нового життя / О. О. Хаустова, І. В. Лещук // Укр. мед. часопис. - 2023. - Том 2, N 1 (Спецвип.). - С. 43-49 MeSH-~главная: ПСИХИЧЕСКОЕ ЗДОРОВЬЕ -- MENTAL HEALTH ВОЙНА -- WAR УКРАИНА -- UKRAINE СТРЕСС ПСИХОЛОГИЧЕСКИЙ -- STRESS, PSYCHOLOGICAL (осложнения) Дод.точки доступу: Лещук, І. В. Примірників всього: 1 ЧЗ (1) Вільні: ЧЗ (1)

Quantitative morphological aspects of the structural reconstruction of the hemomicrocirculatory bed of the testis in the conditions postresection portal hypertension = Кількісні морфологічні аспекти структурної перебудови гемомікроциркуляторного русла сім'яників в умовах пострезекційної портальної гіпертензії / M. S. Hnatyuk [и др.] // Вісн. пробл. біол. і медицини = Bulletin of Problems in Biology and Medicine : український науково-практичний журнал. - 2023. - № 3(170). - С. 394-402 . - ISSN 2077-4214 MeSH-~главная: МИКРОЦИРКУЛЯЦИЯ -- MICROCIRCULATION ЯИЧКИ -- TESTIS РЕПРОДУКТИВНОЕ ЗДОРОВЬЕ -- REPRODUCTIVE HEALTH ГИПЕРТЕНЗИЯ ПОРТАЛЬНАЯ -- HYPERTENSION, PORTAL (диагностика) Анотація: Резекції великих об'ємів печінки нерідко ускладнюються розвитком пострезекційної портальної гіпертензії, яка ускладнюється кровотечами з варикозно розширених вен стравохода, шлунка, прямої кишки, асцитом, спленомегалією, вторинним гіперспленізмом, паренхіматозною жовтяницею, портосистемною енцефалопатією, поліорганною недостатністю. Органи репродуктивної системи є надзвичайно уразливими при різних змінах гемодинаміки, проте до сьогоднішнього дня відсутня повна уява про морфологічні та патофізіологічні процеси, що відбуваються в сім'яниках в умовах тривалої гіпертензії у печінковій ворітній вені. Гемомікроциркуляторне русло відіграє важливу роль в розвитку ушкоджень органів і систем при дії на організм ендогенних та екзогенних негативних факторів. Мета дослідження – кількісними морфологічними методами вивчити особливості структурної перебудови гемомікроциркуляторного русла сім'яників в умовах пострезекційної портальної гіпертензії. Морфологічними методами досліджені судини гемомікроциркуляторного русла лівого та правого сім'яників 62 лабораторних статевозрілих щурах-самцях, які були розділені на 3-и групи. 1-а група – 15 контрольних тварин, 2-а – 30 щурів з пострезекційною портальною гіпертензією, 3-я – 17 тварин з пострезекційною портальною гіпертензією, у яких розвинулася поліорганна недостатність. Евтаназію щурів здійснювали кровопусканням в умовах тіопенталового наркозу через 30 днів від початку досліду. Пострезекційну портальну гіпертензію моделювали шляхом видалення лівої та правої бокових часток печінки (58,1% її паренхіми). На гістологічних мікропрепаратах сім'яників проводили морфометрію судин гемомікроциркуляторного русла. Встановлено, що тривала пострезекційна портальна гіпертензія призводить до звуження артеріол, передкапілярних артеріол, гемокапілярів, вираженого розширення закапілярних венул та венул сім'яників, зменшення щільності мікросудин, венозного повнокров'я, гіпоксії, атрофії, дистрофії, некробіозу ендотеліоцитів судин, сперматогенних епітеліоцитів, стромальних структур, осередків інфільтрації та склерозу. Ступінь структурної перебудови судин гемомікроциркуляторного русла домінує у лівому сім'янику експериментальних тварин при поєднанні пострезекційної портальної гіпертензії з поліорганною недостатністю. Перейти к внешнему ресурсу Текст Дод.точки доступу: Hnatyuk, M. S. Nesteruk, S. O. Tatarchuk, L. V. Monastyrska, N. Ya. Jasinovsry, O. B. Примірників всього: 1 ЧЗ (1) Вільні: ЧЗ (1)

Shevchenko, T. M.     Features of the clinical research of bacterial vaginosis in women of reproductive age = Особливості клінічного дослідження бактеріального вагінозу у жінок репродуктивного віку / T. M. Shevchenko, O. Yu. Govorukha, V. V. Pihulya // Вісн. пробл. біол. і медицини = Bulletin of Problems in Biology and Medicine : український науково-практичний журнал. - 2023. - № 3(170). - С. 327-334 . - ISSN 2077-4214 MeSH-~главная: ВАГИНИТ БАКТЕРИАЛЬНЫЙ -- VAGINOSIS, BACTERIAL (диагностика) ПОЛОВЫЕ ОРГАНЫ ЖЕНСКИЕ -- GENITALIA, FEMALE РЕПРОДУКТИВНОЕ ЗДОРОВЬЕ -- REPRODUCTIVE HEALTH Анотація: Актуальні епідеміологічні дослідження свідчать про найбільшу кількість саме інфекційно-запальних хвороб жіночої статевої системи, етіологічними факторами яких є умовно-патогенні бактерії, що входять до складу нормальної мікрофлори. Такі захворювання не мають специфічних ознак запалення, протікають без симптомів, що значно ускладнює діагностування, а це в свою чергу призводить до хронізації, порушує репродуктивні функції та негативно впливає на якість життя пацієнток. Досліджували нативний препарат жінок-пацієнток перинатального центру КНП МКЛ №9 ДМР, які діагностувались на наявність інфекцій, що передаються статевим шляхом. Метою роботи було вивчення змін лабораторних показників при поширених асоціаціях бактеріального вагінозу з патогенною і умовнопатогенною флорою; порівняння показників захворювання серед жінок репродуктивного віку міста Дніпро у 2021–2022 роках. Робота мала два етапи. Перший етап – аналіз статистичної вибірки. Матеріал був відібраний по: позитивному результату на присутність у урогенітальному тракті жінок Gardnerella vaginalis; присутність додаткової флори, а саме Ureaplasma urealyticum, Chlamydia trachomatis, Mycoplasma hominis, Neisseria gonorrhoeae та грибкова флора. Другий етап – аналіз отриманих результатів. Статистична обробка отриманих результатів проводилась стандартною комп’ютерною програмою – Microsoft Excel 2019. Матеріал для дослідження наносять на предметне скло, змішують з краплею ізотонічного розчину хлориду натрію. Суміш накривають покривним склом та проводять дослідження під мікроскопом, при 900-кратному збільшенні. Всього проаналізовано 779 зразків протягом 2021–2022 років. Найвищий відсоток виявленого БВ серед загальної кількості обстежених був констатований у 2022 році (13,2% – 457 жінок). Перейти к внешнему ресурсу Текст Дод.точки доступу: Govorukha, O. Yu. Pihulya, V. V. Примірників всього: 1 ЧЗ (1) Вільні: ЧЗ (1)

Shevchenko, T. M.     Evaluation of cytological research methods for cervical cancer diagnosis = Оцінка цитологічних методів дослідження при діагностуванні раку шийки матки / T. M. Shevchenko, O. Yu. Govorukha // Вісн. пробл. біол. і медицини = Bulletin of Problems in Biology and Medicine : український науково-практичний журнал. - 2023. - № 3(170). - С. 320-327 . - ISSN 2077-4214 MeSH-~главная: ШЕЙКИ МАТКИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- UTERINE CERVICAL NEOPLASMS ЦИТОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- CYTOLOGICAL TECHNIQUES (использование) РЕПРОДУКТИВНОЕ ЗДОРОВЬЕ -- REPRODUCTIVE HEALTH (тенденции) Анотація: Задача вивчення патологічних станів шийки матки, їх діагностування та лікування є однією із найбільш актуальних і вкрай важливих задач сучасної гінекологічної практики. Очевидно, що захворювання органу статевої репродуктивної системи займають значне місце, спостерігаючись у 10–15% жінок репродуктивного віку. Серед усіх звернень до лікарів-гінекологів передракові захворювання шийки матки складають від 35 до 80% і не мають тенденції до зниження. Були дослідженні показники лабораторних методів діагностики стану епітелію шийки матки та записи медичних карт пацієнток. Для дослідження було виділено групу жінок, які проходили гінекологічне обстеження на базі КНП «Тернівська ЦМЛ «ТМР» – 130 осіб. Контрольну групу склали 20 здорових жінок, не маючих на даний час патологічних змін на шийці матки. Дослідження проводилось традиційним методом цитологічного дослідження з використанням барвників штучного походження, а також за допомогою шпателя Ейра або щітки Сеrіех-Вrush. У 57 пацієнток (44% жінок) досліджуваної групи на відміну від обстежених пацієнток контрольної групи відзначалась цитограма запалення. Кількість інфікованих вірусом звиайного герпесу в дослідній групі 13% хворих (17 жінок). Також було виявлено малозначну кількість жінок 2% (3 пацієнток) із трихомонадним запаленням. Також під час обстеження хворих було виявлено 25 пацієнток (19% жінок), які мали цервікальну інтраепітеліальну неоплазію легкого ступеню (СПЧ 1). У 23 хворих жінок (18% пацієнток) відмічався помірний ступінь цервікальної інтраепітеліальної неоплазії, помірний дискаріоз. 14 хворих жінок (11% пацієнток) мали цервікальну інтраепітеліальну неоплазію важкого ступеню. Перейти к внешнему ресурсу Текст Дод.точки доступу: Govorukha, O. Yu. Примірників всього: 1 ЧЗ (1) Вільні: ЧЗ (1)

Pariienko, K. O.     Analysis of the relationship between extragenital factors and the development of genital prolapse in women = Аналіз взаємозв’язку між екстрагенітальними факторами та розвитком генітального пролапсу у жінок / K. O. Pariienko, V. V. Nechaiev // Вісн. пробл. біол. і медицини = Bulletin of Problems in Biology and Medicine : український науково-практичний журнал. - 2023. - № 3(170). - С. 244-247 . - ISSN 2077-4214 MeSH-~главная: МАТКИ ПРОЛАПС -- UTERINE PROLAPSE (осложнения) ЖЕНЩИН ЗДОРОВЬЕ -- WOMEN'S HEALTH (тенденции) КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE Анотація: Генітальний пролапс (ГП), поширена гінекологічна проблема, є значущою проблемою для літніх жінок з точки зору здоров’я. Рецидив (ГП) може негативно впливати на якість життя. Підґрунтя розвитку РГП мають багатогранний характер, і фактори, такі як тривале підвищення внутрішньоабдомінального тиску та зміни в фасціально-зв’язковому апараті генітальних органів, є ключовими факторами. Проте існує нестача всебічних досліджень, що стосуються багатогранної природи розвитку РГП, що ускладнює нашу можливість визначати групи з ризиком і ефективні стратегії його запобігання. У результаті РГП значна кількість випадків повертається після хірургічного лікування. Для вирішення цієї прогалини було проведено дослідження на кафедрі акушерства та гінекології Дніпровського медичного університету в Україні з 2012 по 2022 рік. У дослідженні брали участь 1853 пацієнтки з рецидивуючим ГП (ступені II–IV) та 136 пацієнток без скарг на ГП. Метою було визначити роль екстрагенітальної патології в розвитку ГП. Результати показали, що у пацієнтів з ГП часто спостерігалися супутні екстрагенітальні захворювання, в середньому 4,5 таких станів на пацієнта. Особливо слід відзначити, що хронічні обструктивні захворювання легень (ХОЗЛ) та алергії, які підвищують внутрішньоабдомінальний тиск, були значущо пов’язані з розвитком ГП. Крім того, серцево-судинні захворювання, такі як артеріальна гіпертензія та ішемічна хвороба серця, були діагностовані у значної кількості пацієнтів. Метаболічні порушення, включаючи цукровий діабет, також були поширеними. Ознаки дисплазії сполучної тканини (ДССТ), такі як деформації пальців і грижі, були помічені у багатьох пацієнтів. Вражаюче, що пацієнти з ознаками системної ДССТ разом із станами, що призводять до підвищення внутрішньоабдомінального тиску, складали значну частку (76,3%) групи з ГП. Це підкреслює важливість врахування ДССТ як фактора високого ризику для розвитку та рецидиву ГП. У висновку це дослідження підкреслює значущу роль ДССТ у механізмі формування та рецидиву ГП. Пацієнти з ГП часто мають комбінацію екстрагенітальних факторів ризику, що підкреслює необхідність врахування ДССТ в контексті станів, що призводять до підвищення внутрішньоабдомінального тиску. Ці результати відкривають шлях для подальших досліджень конкретних екстрагенітальних патологій та профілактичних заходів з метою покращення результатів лікування ГП. В кінцевому підсумку це дослідження поглиблює наше розуміння взаємодії між екстрагенітальними факторами та ГП і відкриває можливість для більш ефективних підходів до лікування у майбутньому. Перейти к внешнему ресурсу Текст Дод.точки доступу: Nechaiev, V. V. Примірників всього: 1 ЧЗ (1) Вільні: ЧЗ (1)

Babak, S. V.     The role of neurotransmitters in the functioning of the nervous system = Роль нейромедіаторів у функціонуванні нервової системи / S. V. Babak, M. S. Rogochiy // Вісн. пробл. біол. і медицини = Bulletin of Problems in Biology and Medicine : український науково-практичний журнал. - 2023. - № 3(170). - С. 16-28 . - ISSN 2077-4214 MeSH-~главная: НЕЙРОТРАНСМИТТЕРНЫЕ СРЕДСТВА -- NEUROTRANSMITTER AGENTS НЕЙРОНЫ -- NEURONS НЕРВНАЯ СИСТЕМА -- NERVOUS SYSTEM ПСИХИЧЕСКОЕ ЗДОРОВЬЕ -- MENTAL HEALTH Анотація: В огляді представлені сучасні уявлення про значення нейромедіаторів (нейротрансмітерів) для функціонування нервової системи. Нейромедіатори синтезуються нейронами, виділяються в синаптичну щілину, впливають на рецептори постсинаптичної мембрани. Нейромедіатори та нейромодулятори виконують широкий спектр ключових ролей у функціонуванні нервової системи, яка забезпечує здійснення фізичних та психічних функцій організму. Нейромедіатори виявляють свій вплив впродовж всіх вікових періодів онтогенезу людини. Механізми дії нейротрансмітерів досить складні. Фізичне та психічне здоров’я має прямий зв’язок із кількістю різних нейромедіаторів, що синтезуються нейронами. Відхилення від норми спричинює розвиток хвороб. Нейротрансмітери взаємодіють між собою. Для фізичного та психічного здоров’я має значення також і співвідношення різних нейромедіаторів ЦНС. Практично всі фізіологічні функції різних систем органів регулюються мозком за наявності нейромедіаторів. Це стосується також і керування почуттів, емоційних та когнітивних функцій. Вчені постійно відкривають нові горизонти щодо розуміння проблематики функціонування нейротрансмітерів. Вивчаються впливи різних чинників довкілля на функціонування нейротрансмітерів та прийому різних психоактивних препаратів, які змінюють стан свідомості, внаслідок дії на нейромедіатори в ЦНС. Ведуться пошуки інструментів для мінімально інвазивного, широкомасштабного і довгострокового моніторингу нейромедіаторів і нейромодуляторів. Перейти к внешнему ресурсу Текст Дод.точки доступу: Rogochiy, M. S. Примірників всього: 1 ЧЗ (1) Вільні: ЧЗ (1)