Головна Спрощений режим Опис

Бази даних


Періодичні видання. Статті - результати пошуку 148913

Вид пошуку
Книги
Періодичні видання. Статті
Книги іноземною мовою
Художня література
Дисертації
Автореферати
Методичні рекомендації. Брошури
Магістерські роботи
Матеріали конференцій
Електронний ресурс
Краєзнавство Полтавщини
Раритетні видання
Зона пошуку
у знайденому
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>A=Слободян, О. М.$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 95
Показані документи с 1 за 20
 1-20    21-40   41-60   61-80   81-95 
1.


    Каратєєва, С. Ю.
    Методи антропометричного та морфометричного дослідження з метою моделювання параметрів тіла спортсменів залежно від виду спорту / С. Ю. Каратєєва, О. М. Слободян, О. М. Рогозін // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2023. - Т. 22, № 1. - С. 58-64. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-~главная:
АНТРОПОМЕТРИЯ -- ANTHROPOMETRY (методы)
ТЕЛА КОНСТИТУЦИЯ -- BODY CONSTITUTION (физиология)
СПОРТСМЕНЫ -- ATHLETES
Анотація: Дослідження проведено на 148-ми студентах закладів вищої освіти та футболістів Буковини (первинне дослідження було здійснено впродовж вересня-жовтня 2021 року, а повторне дослідження цих самих респондентів у вересні-жовтні 2022 року). Основну групу становили 108 (73 %) студентів І-ІІ курсів факультету фізичної культури та здоров’я людини Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича та професійні футбольні гравці команди «Університет» м. Чернівці; контрольну групу – 40 (27 %) студентів І-ІІ курсів коледжу та стоматологічного факультету Буковинського державного медичного університету. Вік досліджуваних – від 16 до 18 років. Досліджувані студенти основної групи, окрім фізичного навантаження, яке входило в програму їхньої спеціальності, додатково займались такими видами спорту: футбол – 46 (50,00 %) студентів, з них 38 (41,30 %) юнаків і 8 (8,70 %) дівчат; волейбол – 19 (20,65 %), з них 10 (10,86 %) юнаків та 9 (9,78 %) дівчат; гандбол – 14 (22,58 %), з них 8 (8,69 %) юнаків та 6 (6,52 %) дівчат; баскетбол – 13 (14,13 %), з них 9 (9,78 %) юнаків та 4 (4,34 %) дівчат. Професійні футбольні гравці (юнаки) систематично тренувалися та брали участь на чемпіонатах України серед закладів вищої освіти під керівництвом тренера команди. Антропометричне обстеження містило у собі визначення тотальних (довжини і маси тіла) параметрів та парціальних (довжину верхніх і нижніх кінцівок, довжину стегна, обвід грудної клітки при вдиху, видиху та в стані спокою, обвід таза, обвід стегна проксимально, в середині та дистально). Морфометричне дослідження здійснювали за допомогою ультразвукової діагностики чотириголового м’яза стегна (musculus quadriceps femoris) з використанням пристрою VolusonTM E 10 (Austria) на базі медичного центру «Базисмед» в місті Чернівці. Встановлювали довжину, ширину та глибину (проксимально, в середині, дистально) усіх чотирьох головок м’яза (m. rectus femoris, m. vastus medialis, m. vastus lateralis, m. vastus intermedius). Для порівняння антропометричних параметрів в основній групі залежно від виду спорту застосовували тест Краскеля-Уолліса. Щоб встановити для яких саме пар вікових груп є статистична відмінність медіан, використано тест Коновера-Імана. Для порівняння показників респондентів під час першого вимірювання та повторного через рік було проведено парний t-тест (t-тест парних вибірок). Статистичний аналіз отриманих даних проведено за допомогою ліцензованої програми RStudio. З метою відбору перспективних студентів в ігрові (командні) види спорту такі, як футбол, волейбол, гандбол і баскетбол виведено математичні моделі щодо прогнозування параметрів спортсменів (довжина верхніх кінцівок, нижніх кінцівок, довжина стегна, обхват стегна проксимально, в середині).
Дод.точки доступу:
Слободян, О. М.
Рогозін, О. М.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие
2.


    Антонюк, О. П.
    Реконструкція шлунка та суміжних структур у ранньому періоді онтогенезу людини / О. П. Антонюк, О. М. Слободян, О. В. Цигикало // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2023. - Т. 22, № 1. - С. 28-34. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-~главная:
ОНТОГЕНЕЗ
ЖЕЛУДОК -- STOMACH (эмбриология)
Анотація: У статті описані періоди закладки: шлунка (зародки завдовжки 4,5-5,0 мм), колового шару м’язової оболонки; шлункові ямки (зародки завдовжки 14,7-15,0 мм); шлункові залози формуються у передплодів завдовжки 66,0-68,0 мм. На основі графічної та комп’ютерної реконструкції вивчається обертання шлунка навколо поздовжньої осі ембріона, взаємозв’язок шлунка з суміжніми структурами – печінкою, жовчним міхуром, дванадцятипалою кишкою та підшлунковою залозою. Шлунок зародка зазнає неоднорідного та багатофакторного обертання як наслідок збільшення росту стінки шлунка ліворуч та збільшення рухливості шлунка, спричиненого попереднім збільшенням брижі, і що напрямок обертання зумовлений силами надається на шлунок та брижі шлунка суміжніми органами. Форма шлунка зумовлена зміною дорзо-лівими відділами закладки, що веде до швидкого росту порівняно з вентро- правими. Краніальна частина шлунка більш широкою, ніж каудальна. Спостерігається нерівномірний ріст не тільки в поперечному, але ів краніальному напрямках. Краніальна частина шлунка більш широкою, ніж каудальна. Значна зміна шлунка відбувається упродовж 7,5-8,5 тижнів. Через випинання верхнього відділу великої кривини шлунка формується його дно. У зародка 4,5 тижнів просвіт петель проксимального відділу кишкової трубки має овальну форму і незначно перевершує таку каудального відділу травної тракту. Топографічно співвідношення шлунка з навколишніми органами значно змінюється упродовж пренатального періоду розвитку. У зародків 4,5-8,0 мм закладка шлунка розміщена глибоко позаду печінки, яка оточує його з трьох сторін. Дорсально до закладки шлунка прилягають закладка лівої надниркової залози, лівого мезонефросу, закладка селезінки. Краніально закладка шлунка стикається ліворуч з легенею. Наприкінці передплодового періоду визначені діаметри воротаря та воротарного каналу шлунка, цибулини дванадцятипалої кишки, довжина воротарного каналу вздовж малої кривини і воротарного каналу вздовж великої кривини та величина кута шлунка.
Дод.точки доступу:
Слободян, О. М.
Цигикало, О. В.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие
3.
Шифр: КУ26/2023/22/1
   Журнал
Клінічна анатомія та оперативна хірургія [Текст] : науково-практичний медичний журнал/ головний редактор Слободян О.М. - Чернівці : ВДНЗУ "БДМУ", Заснований в квітні 2002 року - . - ISSN 1727-0847. - Виходить кожного кварталу
2023р. Т. 22 № 1
Зміст:
Є примірники у відділах: всього 1 : ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие
Перейти до описів статей
4.


    Слободян, О. М.
    Морфологічна оцінка діабетичної ретинопатії / О. М. Слободян, Я. І. Пенішкевич // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2022. - Т. 21, № 4. - С. 89-97. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-~главная:
ДИАБЕТИЧЕСКАЯ РЕТИНОПАТИЯ -- DIABETIC RETINOPATHY (диагностика)
Анотація: Представлений літературний огляд поточного розуміння та нових уявлень про патофізіологію діабетичної ретинопатії, морфологiю, а також клінічні методи дiагностики i лікування пацієнтів даної патології. Проведене морфологічне дослідження товщини хоріоідеї у хворих на цукровий діабет за допомогою спектрально-доменної оптичної когерентної томографії з метою аналізу морфологічних змін судин хоріоїдеї та їхньої ролi в механізмі діабетичної ретинопатії, яке виконували на очах 203-х учасників із діабетом і на очах 48-ми здорових людей. Товщину хоріоідеї в ділянці фовеального ураження вимірювали за допомогою оптичної когерентної томографії з розширеним зображенням. Учасники були згруповані відповідно до ступеня діабетичної ретинопатії: відсутність діабетичних змін, легка або помірна, або тяжка непроліферативна, або проліферативна діабетична ретинопатія. Параметри дослідження включали історію, вік, осьову довжину, внутрішньоочний тиск, центральну товщину сітківки, рівень глюкози натщесерце та артеріальний тиск. У результаті товщина субфовеальної хоріоідеї була меншою в очах з непроліферативною або проліферативною діабетичною ретинопатією, ніж у нормальних очах (p0,01). Однак не було різниці між очима з непроліферативною та проліферативною діабетичною ретинопатією або між очима без діабетичних змін і контрольною групою. Очі з макулярним набряком не показали істотної різниці в товщині судинної оболонки порівняно з очима з нормальними контурами макули. Отже, центральна судинна оболонка стоншується, коли очі демонструють діабетичні зміни на сітківці. Проте наявність діабетичного макулярного набряку або проліферативних змін не пов’язано з більш вираженим витонченням хоріоїду.
Дод.точки доступу:
Пенішкевич, Я. І.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие
5.


    Слободян, О. М.
    Анатомічне моделювання дрібних кісток лицевого відділу черепа у плодів та новонароджених / О. М. Слободян, С. І. Дундюк-Березіна // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2022. - Т. 21, № 4. - С. 37-45. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-~главная:
ЧЕРЕП -- SKULL (анатомия и гистология)
ЛИЦА КОСТИ -- FACIAL BONES (анатомия и гистология)
НОВОРОЖДЕННЫЙ -- INFANT, NEWBORN
Анотація: Сучасна краніологія вирішує не лише актуальні питання антропології, вивчаючи закономірності будови черепа людини та виявляючи морфофункціональні особливості різних його форм, але й розробляє прикладні анатомо-клінічні завдання. Аналіз сучасної наукової літератури дозволяє дійти висновку, що не зважаючи на низку наукових досліджень в анатомії людини морфогенез дрібних кісток лицевого черепа залишається актуальним напрямком для подальших наукових досліджень. Мета дослідження: розробити анатомічні моделі морфометричних параметрів виличної і носової кісток у плодів та новонароджених. Дослідження проведено на 57 препаратах плодів людини 4-10 місяців та 7 новонароджених (зокрема, 5 ізольованих органокомплексів). Для побудови математичних моделей використовували такі морфометричні параметри: висоту та ширину виличної і носової кісток. Висоту виличної кістки визначали від верхівки її лобового відростка до середини нижнього краю тіла виличної кістки, ширину – по горизонтальній лінії, яка проведена через тіло виличної кістки від середини вилично-верхньощелепного шва та середини вилично-скроневого шва. Висота носової кістки – по лінії, яка проведена через середину верхнього та нижнього країв кістки, ширина – по лінії, яка проведена через середину присереднього та бічного її країв. Статистичний аналіз отриманих даних проводили за допомогою ліцензованої програми RStudio. Встановлено, що упродовж фетального та раннього неонатального періодів онтогенезу морфометричні параметри (висота і ширина) виличної і носової кісток збільшуються поступово. Але для даних параметрів притаманні періоди найбільшого збільшення, це період з 5-го по 6-й місяці розвитку є характерний для висоти виличної кістки, з 6-го по 7-й місяці розвитку – для її ширини, з 6-го по 7-й місяці розвитку та з 10 місяця розвитку до періоду новонародженості – для висоти носової кістки, з 7-го по 8-й місяці розвитку – для її ширини, тільки період з 6-го по 7-й місяці розвитку – період відносного збільшення, який є характерний для ширини носової кістки, в даний період розвитку її розміри майже не змінюються. Анатомічні моделі для прогнозування нормативних розмірів виличної та носової кісток у плодів та новонароджених з використанням віку плода та його тім’яно-п’яткової довжини мають вигляд: висота виличної кістки = ?0 + 0,013 х тім’яно-п’яткова довжина плода, де ?0:: 5,858, якщо віковий період = 4 міс; 6,255 = 5 міс; 8,552 = 6 міс; 8,807 = 7 міс; 9,763 = 8 міс; 10,536 = 9 міс; 11,302 = 10 міс; 12,709 = новонароджені; ширина виличної кістки = ?0 + 0,010 х тім’яно-п’яткова довжина плода, де ?0: 9,016, якщо віковий період = 4 міс; 10,256 = 5 міс; 10,576 = 6 міс; 13,356 = 7 міс; 13,860 = 8 міс; 14,001 = 9 міс; 13,213 = 10 міс; 13,895 = новонароджені; висота носової кістки = ?0 + 0,010 х тім’яно-п’яткова довжина плода, де ?0:: 3,231, якщо віковий період = 4 міс; 3,053 = 5 міс; 2,724 = 6 міс; 3,106 = 7 міс; 3,015 = 8 міс; 2,872 = 9 міс; 3,090 = 10 міс; 3,794 = новонароджені; ширина носової кістки = ?0 + 0,005 х тім’яно-п’яткова довжина плода, де ?0: 2,155, якщо віковий період = 4 міс; 2,250 = 5 міс; 2,524 = 6 міс; 2,195 = 7 міс; 2,740 = 8 міс; 2,789 = 9 міс; 2,641 = 10 міс; 2,823 = новонароджені.
Дод.точки доступу:
Дундюк-Березіна, С. І.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие
6.


   
    Антропометричне моделювання довжини нижніх кінцівок у студентів закладів вищої освіти залежно від виду спорту / С. Ю. Каратєєва [та ін.] // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2022. - Т. 21, № 4. - С. 22-29. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-~главная:
АНТРОПОМЕТРИЯ -- ANTHROPOMETRY (методы)
СТУДЕНТЫ -- STUDENTS
КОНЕЧНОСТЬ НИЖНЯЯ -- LOWER EXTREMITY (рост и развитие)
Анотація: Проведений порівняльний аналіз антропометричних параметрів довжин нижніх кінцівок залежно від виду спорту на 129 студентах закладів вищої освіти віком від 16 до 18 років, яких було розподілено на основну групу – 89 (69%) і контрольну – 40 (31%) з наступною побудовою моделі прогнозування довжини їхніх нижніх кінцівок. Довжина правих нижніх кінцівок досліджуваних студентів основної групи з різних видів спорту, зокрема з волейболу, становить – (91,72±3,0 см); футболу – (90,02±3,0 см); баскетболу – (89,42±3,0 см); вільної боротьби – (89,80±3,0 см); тенісу – (89,60±3,0 см); фітнесу – (86,55±2,0 см). Показник середньої довжини правих нижніх кінцівок у студентів контрольної групи становить – (85,90±2,0 см). Довжина лівих нижніх кінцівок досліджуваних студентів основної групи з різних видів спорту, зокрема з волейболу, становить – (91,38±3,0 см); футболу – (89,72±3,0 см); баскетболу – (89,57±3,0 см); вільної боротьби – (89,40±3,0 см); тенісу – (89,20±3,0 см); фітнесу – (86,66±2,0 см). Показник середньої довжини лівих нижніх кінцівок у студентів контрольної групи становить – (85,72±2,0 см). Антропометричне дослідження (довжину нижніх кінцівок) проводили за методикою В. В. Бунака в модифікації П. П. Шапаренка. Для порівняння довжини нижніх кінцівок в основній групі відповідно до виду спорту використовували тест Краскела- Уолліса (непараметричну ANOVA) з метою виявлення значущої різниці середньої ваги респондентів залежно від виду спорту (у ролі міри центральної тенденції розглядалася медіана розподілу). Щодо вивчення того, серед яких саме пар вікових груп є статистична відмінність медіан, – використовували тест Коновера- Імана. Отже, порівняння довжини правої та лівої нижніх кінцівок юнаків і дівчат показує, що в середньому є різниця серед досліджуваних студентів обох груп (у юнаків контрольної групи довжина верхніх кінцівок більша на ±5,0 см, а в представників основної групи цей показник вищий на ±3,0 см). Середній показник довжини нижніх кінцівок в осіб основної групи з усіх видів спорту та загальний показник вищий від представників контрольної групи (у дівчат на ±4,0 см, у юнаків на ±2,0 см). Порівняння довжини правої та лівої нижніх кінцівок досліджуваних студентів основної групи залежно від виду спорту показало важливу різницю середнього значення (студенти, які займаються фітнесом, мають найменшу довжину нижніх кінцівок – 86,55±2,0 см права, 86,66±2,0 см ліва, тоді як студенти-волейболісти – найбільшу – 91,72±3,0 см права, 91,38±3,0 см ліва). Також порівняння довжини правої нижньої кінцівки залежно від виду спорту засвідчило різницю довжини правої нижньої кінцівки у парах «футбол»-»фітнес», «волейбол»-»фітнес», «футбол»-»контрольна група», «волейбол»-»контрольна група», а порівняння довжини лівої нижньої кінцівки – у парах «волейбол»-»фітнес», «футбол»-»контрольна група», «волейбол»-»контрольна група». Суттєвої різниці середньої довжини правої і лівої верхніх кінцівок обох досліджуваних груп не виявлено (основна група – 89,51±3,0 см – права, 89,32±3,0 см – ліва; контрольна – 85,90±3,0 см – права, 85,72±3,0 см – ліва). Встановлено, що вагомим фактором для довжини обох нижніх кінцівок є зріст (на основі проведеного регресійного аналізу). На основі цього виведено модель для прогнозування довжини нижніх кінцівок: L = 0,422 x h, (де L – довжина верхньої кінцівки, h – зріст).
Дод.точки доступу:
Каратєєва, С. Ю.
Слободян, О. М.
Горохов, О. І.
Головачук, О. К.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие
7.


    Коваль, О. А.
    Варіанти будови, іннервації та кровопостачання довгого і короткого променевих м'язів-розгиначів зап'ястка у плодів людини / О. А. Коваль, Т. В. Хмара, О. М. Слободян // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2022. - Т. 21, № 4. - С. 14-21. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-~главная:
ТЕННИСНЫЙ ЛОКОТЬ -- TENNIS ELBOW (диагностика)
ЗАПЯСТЬЕ -- WRIST (анатомия и гистология)
ПЛОД -- FETUS (анатомия и гистология)
Анотація: У сучасній ортопедичній практиці зустрічаються захворювання, які не викликають виражених функціональних порушень в анатомічних сегментах кінцівок, але супроводжуються стійким больовим синдромом. Серед таких захворювань - бічний епікондиліт, або «лікоть тенісиста». У ділянці бічного надвиростка плечової кістки починаються поверхневі м’язи-розгиначі задньої групи передпліччя, зокрема довгий і короткий променеві м’язи-розгиначі зап’ястка. Поглиблення знань щодо типової і варіантної будови, топографії, кровопостачання та іннервації довгого й короткого променевих м’язів-розгиначів зап’ястка у плодів людини дозволить удосконалити підхід до проведення існуючих фетальних хірургічних прийомів, а також створити підґрунтя для розробки сучасних оперативних доступів. Метою дослідження було встановлення анатомічної мінливості довгого і короткого променевих м’язів-розгиначів зап’ястка у плодів людини. Дослідження проведено на препаратах верхніх кінцівок 36 плодів людини 4-10 місяців за допомогою макромікроскопічного препарування, ін’єкції судин і морфометрії. У роботі з’ясовані топографо-анатомічні особливості довгого і короткого променевих м’язів-розгиначів зап’ястка у плодів людини: варіабельність і білатеральна асиметрія зовнішньої форми та розмірів, мінливість місць початку і прикріплення, варіанти кровопостачання й іннервації, закономірності внутрішньом’язового розподілу артерій і нервів у цих м’язах. Виявлено, що зоною найбільшої концентрації внутрішньом’язових нервів і артерій є верхня й середня третини черевців довгого й короткого променевих м’язів-розгиначів зап’ястка. Незважаючи на гарне кровопостачання променевих м’язів-розгиначів зап’ястка, порівняно малі розміри їхніх м’язових черевців і поперечний хід внутрішньом’язових нервів обумовлюють обмежені можливості для викроювання з них м’язових клаптів. З метою викроювання клаптів на ніжці з цих м’язів найбільш раціональні розрізи в косонизхідному (косопоперечному) напрямку, що збігаються з ходом основних внутрішньом’язових нервів і артерій. Отже, можна використовувати довгий і короткий променеві м’язи-розгиначі лише для пластичного заповнення залишкових кісткових порожнин верхньої третини задньо-бічної поверхні променевої кістки. Переміщення довгого і короткого променевих м’язів-розгиначів зап’ястка утруднено також тим, що їх сухожилки перетинають довгий відвідний м’яз великого пальця, довгий і короткий м’язи-розгиначі великого пальця та створюють серйозні перешкоди для мобілізації цих сухожилків. Знання класичної та варіантної анатомії артерій верхньої кінцівки, і зокрема описані топографоанатомічні особливості правої плечо- променевої артерії у плода 6 місяців, дозволять вибрати правильну тактику лікування й уникнути ятрогенних ушкоджень при маніпуляціях, діагностичних і хірургічних утручаннях.
Дод.точки доступу:
Хмара, Т. В.
Слободян, О. М.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие
8.
Шифр: КУ26/2022/21/4
   Журнал
Клінічна анатомія та оперативна хірургія [Текст] : науково-практичний медичний журнал/ головний редактор Слободян О.М. - Чернівці : ВДНЗУ "БДМУ", Заснований в квітні 2002 року - . - ISSN 1727-0847. - Виходить кожного кварталу
2022р. Т. 21 № 4
Зміст:
Є примірники у відділах: всього 1 : ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие
Перейти до описів статей
9.


    Хмара, Т. В.
    Варіант фетальної топографії яремних вен / Т. В. Хмара, О. М. Слободян, А. Б. Хмара // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2022. - Т. 21, № 2. - С. 54-56. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-~главная:
ЯРЕМНЫЕ ВЕНЫ -- JUGULAR VEINS (анатомия и гистология)
Анотація: Наведено атиповий випадок топографії лівої зовнішньої яремної вени і деяких позачерепних приток лівої внутрішньої яремної вени у плода людини 7 місяців, а саме: ліва зовнішня яремна вена, що утворена двома притоками: передньою – за нижньощелепною веною і задньою – задньою вушною веною, впадає у ліву підключичну вену. Виявлено впадання лівої головної вени у ліву зовнішню яремну вену, відсутність лівих передньої яремної і потиличної вен, і анастомозу занижньощелепної вени з глибокою веною лиця. Описаний варіант фетальної топографії лівих яремних вен зацікавить як морфологів, так і фетальних хірургів.
Дод.точки доступу:
Слободян, О. М.
Хмара, А. Б.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие
10.


    Гримайло, Н. А.
    Мікроскопічна структурна організація підшлункової залози у третьому триместрі внутрішньоутробного розвитку / Н. А. Гримайло, О. М. Слободян // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2022. - Т. 21, № 2. - С. 13-20. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-~главная:
ПОДЖЕЛУДОЧНАЯ ЖЕЛЕЗА -- PANCREAS (микробиология)
БЕРЕМЕННОСТИ ТРИМЕСТР ТРЕТИЙ -- PREGNANCY TRIMESTER, THIRD (физиология)
ПЛОД -- FETUS (анатомия и гистология)
Анотація: У третьому триместрі внутрішньоутробного розвитку підшлункова залоза продовжує помітно збільшуватися в своїй масі. Орган уже пройшов становлення архітектоніки складної альвеолярно-трубчастої залози, але ще продовжуються процеси морфофункціонального диференціювання як стромально-судинного компоненту, так і паренхіми підшлункової залози. Особливо активно в даний період відбувається процес диференціювання в самих клітинах екзокринної та ендокринної частинах паренхіми залози. Для дослідження нами було використано 30 об’єктів плодів людини від 305,0 мм до 500,0 мм тім’яно-п’яткової довжини. На гістологічних препаратах підшлункова залоза при забарвленні їх гематоксиліном та еозином, чітко спостерігається уже сформована часточкова будова. Капсула тонка щільна, представлена сполучною тканиною. Серед її сполучнотканинних структур порівняно з раннім фетальним періодом ембріогенезу, значно збільшується кількість колагенових волокон. Серед клітин строми уже відсутні мезенхімні клітини, але збільшується кількість спеціалізованих клітин фібробластичного ряду: юних та зрілих фібробластів з появою поодиноких фіброцитів. Від внутрішньої поверхні капсули в товщу органу відходять трабекули, подібної з капсулою гістологічної будови. В сполучній тканині трабекул знаходиться велика кількість судин. Товщина міжчасточкової сполучної тканини між уже сформованими часточками підшлункової залози порівняно з попереднім терміном, значно зменшується, а загальні розміри самих часточок відповідно збільшується. В міжчасточковій сполучній тканині знаходяться кровоносні та лімфатичні судини органу з головною протокою підшлункової залози і міжчасточковими вивідними протоками. Головна протока підшлункової залози ззовні оточена масивним шаром пухкої сполучної тканини, в якій збільшується кількість колагенових та еластичних волокон та клітин фібробластичного ряду. В товщі пухкої сполучної тканини власної пластинки є поодинокі, уже сформовані, секреторні відділи слизових залоз. У плодів з 28-32 тижня гестації вже спостерігається виділення слизового секрету та поступово починають виконувати свою секреторну функцію І-клітини. Судини обплітають густою сіткою всі структурно-функціональні компоненти часточки. Міжчасточкові протоки розгалужуючись дають початок доволі коротким внутрішньо-часточковим протокам, ті в свою чергу, дають початок міжацинозним. Продовженням міжацинозних проток є вставні протоки. З’єднання панкреатичних ацинусів зі вставними протоками дає початок всій системі вивідних проток екзокринної частини залози. Переважна більшість острівців Лангерганса спостерігається в головці підшлункової залози, в напрямку до хвоста їх кількість і розміри поступово зменшуються. До кінця пренатального періоду онтогенезу підшлункова залоза, як орган травної системи, розпочинає виконувати свої специфічні функції. Проте в повній мірі своє морфофункціональне становлення не закінчує і продовжує його в постнатальному періоді.
Дод.точки доступу:
Слободян, О. М.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие
11.
Шифр: КУ26/2022/21/2
   Журнал
Клінічна анатомія та оперативна хірургія [Текст] : науково-практичний медичний журнал/ головний редактор Слободян О.М. - Чернівці : ВДНЗУ "БДМУ", Заснований в квітні 2002 року - . - ISSN 1727-0847. - Виходить кожного кварталу
2022р. Т. 21 № 2
Зміст:
Є примірники у відділах: всього 1 : ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие
Перейти до описів статей
12.


    Слободян, О. М.
    Фетальний морфогенез привушної залози та привушної протоки / О. М. Слободян, Л. П. Лаврів // Клініч. анатомія та оперативна хірургія = Clinical anatomy and operative surgery : науково-практичний медичний журнал. - 2015. - Т. 14, № 4. - С. 104-106 . - ISSN 1727-0847


MeSH-~главная:
ОКОЛОУШНАЯ ЖЕЛЕЗА -- PAROTID GLAND
ОНТОГЕНЕЗ
ПРЕНАТАЛЬНЫЙ ПЕРИОД, УХОД -- PRENATAL CARE
ПЛОД -- FETUS
Анотація: На 28 плодах людини 130,0-375,0 мм тім’яно-куприкової довжини за допомогою методів звичайного і тонкого препарування під контролем бінокулярної лупи, макро- та мікроскопії, морфометрії та 3-D реконструювання вивчені варіантна анатомія і топографоанатомічні особливості привушної залози і привушної протоки. За результатами комп’ютерної 3-D реконструювання привушної залози, найбільш практичним бачимо її опис – як тристоронньої піраміди, оберненої основою до виличної дуги, а верхівкою вниз – до кута нижньої щелепи. Виявлено ущільнення фасціально-клітковинних утворень у місцях тісних топографоанатомічних взаємовідношень привушної залози з прилеглими органами і структурами.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Лаврів, Л. П.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие
13.


   
    Порівняння в динаміці проксимального обхвату стегна студентів – спортсменів Буковини / С. Ю. Каратєєва [и др.] // Вісн. пробл. біол. і медицини = Bulletin of Problems in Biology and Medicine : український науково-практичний журнал. - 2023. - № 1(168). - С. 369-373 . - ISSN 2077-4214


MeSH-~главная:
СПОРТСМЕНЫ -- ATHLETES
СТУДЕНТЫ -- STUDENTS
БЕДРО -- THIGH
Анотація: З метою динамічного порівняння проксимального обхвату стегна, залежно від видів спорту з наступною побудовою моделі прогнозування спортивної придатності проведено дослідження на 132-х студентах Буковини, де основну групу становили 92 (69,7%) студентів факультету фізичної культури та здоров’я людини Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, контрольну – 40 (30,30%) студентів медичного та стоматологічного факультетів Буковинського державного медичного університету. Віком від 16 до 18 років. Первинне дослідження було здійснено впродовж вересня-жовтня 2021 року, а повторне дослідження цих самих студентів у вересні-жовтні 2022 року за методикою В.В. Бунака у модифікації П.П. Шапаренка (визначення проксимального обхвату стегна справа та зліва), для порівняння показників респондентів під час першого вимірювання та повторного через рік було проведено парний t-тест (t-тест парних вибірок). Статистичний аналіз отриманих даних проведено за допомогою ліцензованої програми RStudio. Було встановлено, що при порівнянні в динаміці середньої різниці проксимального обхвату стегна між досліджуваними основної та контрольної груп показує у представників основної групи по всіх видах спорту показник вищий від представників контрольної групи (справа±1,61 см; зліва±3,63 см). За порівнянням в динаміці проксимального обхвату правого і лівого стегна досліджуваних основної групи показує, що проксимальний обхват правого стегна більший ніж лівого (обхват стегна справа – 53,63±2,0 см, зліва – 51,84±2,0 см). За порівнянням проксимального обхвату правого і лівого стегна досліджуваних основної групи через рік в динаміці показує, що різниця між першим та другим вимірюванням проксимального обхвату лівого стегна більша ніж правого (різниця справа±1,48 см, зліва±3,53 см). Модель для прогнозування обхвату стегна проксимально (справа): у=β1 + β2 + 0,493х1 – 0,135 х2, де – обхват стегна проксимально (справа), х1 – вага, х2 – ріст, β1 = (49,735 для дівчат та 44,489 для юнаків), β2 = (–5,215 для контрольної групи; –1,391 для футбола; –2,321 для гандбола; –1,277 для волейбола). Коефіцієнт детермінації становить 99.7%. Модель для прогнозування обхвату стегна проксимально (зліва): у=β1 + β2 + 0,465х, де – обхват стегна проксимально (зліва), х – вага, β1 = (25,736 для дівчат та 20,147 для юнаків), β2 = (–4,239 для контрольної групи; –1,333 для футбола; –0,515 для гандбола; –1,487 для волейбола). Коефіцієнт детермінації становить 99.7%. Значимими предикторами для прогнозування обхвату стегна проксимально (справа): є стать, вид спорту, ріст і вага, для прогнозування обхвату стегна проксимально (зліва) є стать, вид спорту і вага.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Каратєєва, С. Ю.
Слободян, О. М.
Музика, Н. Я.
Слободян, К. В.
Бойчук, О. М.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие
14.


    Дундюк-Березіна, С. І.
    Метод макромікроскопічного препарування для встановлення фетальної анатомічної мінливості утворень виличної ділянки / С. І. Дундюк-Березіна, О. М. Слободян // Вісн. пробл. біол. і медицини = Bulletin of Problems in Biology and Medicine : український науково-практичний журнал. - 2023. - № 1(168). - С. 265-269 . - ISSN 2077-4214


MeSH-~главная:
ОНТОГЕНЕЗ
ПЕРИНАТАЛЬНЫЙ ПЕРИОД, НАБЛЮДЕНИЕ -- PERINATAL CARE (тенденции)
СКУЛОВАЯ КОСТЬ -- ZYGOMA
Анотація: Розвиток сучасної перинатальної медицини вимагає від анатомів всебічних досліджень закономірностей будови та становлення топографії органів і структур різних ділянок у плодовому та ранньому періодах онтогенезу людини з метою розробки морфологічного підгрунтя для діагностичних та лікувальних прийомів з приводу вродженої патології. Для лікарів, передусім щелепно-лицевих і фетальних хірургів, мають важливе прикладне значення відомості про діапазон індивідуальної анатомічної мінливості форми і розмірів виличної кістки на різних стадіях онтогенезу людини, топографо-анатомічні особливості шарів і судинно-нервових утворень виличної і прилеглих лицевих ділянок. Мета дослідження. Визначити методику послідовності дій під час анатомічного препарування виличної і прилеглих з нею лицевих ділянок у плодів людини. Об’єкт і методи дослідження. Дослідження проведено на препаратах лицевих ділянок голови 57 плодів людини 160,0-500,0 мм тім’яно-п’яткової довжини (ТПД) за допомогою макромікроскопічного препарування, ін’єкції судин, морфометрії і статистичного аналізу. Результати дослідження. У плодів людини межі виличної ділянки відповідають межам тіла виличної кістки. Під час проведення дослідження визначали такі морфометричні параметри як висоту та ширину виличної кістки. Висота виличної кістки – від верхівки її лобового відростка до середини нижнього краю тіла виличної кістки, ширина – по горизонтальній лінії, яка проведена через середину тіла виличної кістки від вилично-верхньощелепного шва та вилично-скроневого шва. Препарування м’язів, судин і нервів виличної ділянки, і суміжних з нею лицевих ділянок, а також визначення морфометричної характеристики виличної кістки у плодів людини різного віку виконували по-етапно: спочатку відпрепаровували поверхневі, а потім глибокі утворення, і наприкінці здійснювали виміри розмірів виличної кістки. Висновки. Вважаємо, що використана послідовність дій під час препарування виличної і прилеглих з нею лицевих ділянок у плодів людини максимально зберігає натуральність вигляду та співвідношень між структурами об’єктів дослідження.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Слободян, О. М.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие
15.
Шифр: ВУ12/2023/1(168)
   Журнал
Вісник проблем біології і медицини [Текст] : український науково-практичний журнал/ головний редактор В.М. Ждан. - Полтава : ПДМУ, Засновано у листопаді 1993 року - . - ISSN 2077-4214. - Періодичність hi
2023р. № 1(168)
Зміст:
Є примірники у відділах: всього 1 : ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие
Перейти до описів статей
16.


   
    Морфометричні дослідження в галузі спорту / С. Ю. Каратєєва [та ін.] // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2020. - Т. 19, № 4. - С. 65-71. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-~главная:
СПОРТ -- SPORTS
АНТРОПОМЕТРИЯ -- ANTHROPOMETRY
СПОРТСМЕНЫ -- ATHLETES
Анотація: Головною проблемою при підготовці спортсменів є адекватний відбір та спортивна належність. Вирішення задач відбору передбачає створення моделі спортсмена даної спеціалізації, тобто певного складу ознак, які визначають спортивну результативність. Для цього необхідна антропометрична оцінка, морфометричні та біометричні дані, що дозволяють відстежувати фізичні та фізіологічні показники, інформацію для оцінки продуктивності та відновлення у спорті, модифікацію режимів навчання для запобігання травматизму, надавати вказівки щодо регулювання використання технологій, що використовуються, у професійному спорті, також для досліджування та надання рекомендацій щодо належного збору, зберігання та обміну інформація про стан здоров’я. Одною із важливих проблем сучасної морфології є вивчення перетворень, які відбуваються в організмі, під дією різних факторів. Ця проблема набула особливе значення в зв’язку з розвитком спорту. Високі спортивні показники, пов’язані зі значними навантаженнями на організм спортсмена, спонукають науковців, лікарів, тренерів до пошуку фізіологічних резервів організму та пошуку оптимальних режимів при тренуванні. З цієї точки зору, вивчення перетворень, які відбуваються в окремих органах, системах та в організмі в цілому, під дією фізичних загрузок різної інтенсивності та характеру є актуальним та має важливе практичне значення. Дослідження, показали зміни основних фізіологічних та біохімічних показників у спортсменів, таких як адаптація м’язової, серцево-судинної, дихальної систем, характер енергозабезпечення м’язів, процеси метаболізму тканин. Є також наукові праці, які відображають структурні зрушення, які появляються в організмі під дією фізичних навантажень. Рівень результатів у сучасному спорті настільки великий, що для їх досягнень, спортсменам необхідно володіти відповідними морфологічними та функціональними даними, а також відмінними фізичними та психічними здібностями. Тому, головною проблемою підготовки спортсменів є адекватний відбір та спортивна орієнтація. Вирішення задач відбору передбачає створення моделі спортсмена даної спеціалізації, тобто певного складу ознак, які визначають спортивну результативність. Набір ознак та порядок їх перерахування вирізняється для різних видів спорту. За умов спортивного відбору, враховують такі морфологічні ознаки, як тотальні розміри тіла (довжина), пропорції тіла, склад маси тіла.
Дод.точки доступу:
Каратєєва, С. Ю.
Слободян, О. М.
Гончар, Г. І.
Пензай, С. А.
Каратєєва, А. О.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие
17.


    Слободян, О. М.
    Морфометрична характеристика вентрикулярної системи мозку у людей літнього віку / О. М. Слободян, В. В. Кривецький, Т. В. Хмара // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2020. - Т. 19, № 4. - С. 15-19. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-~главная:
МОЗГ ГОЛОВНОЙ -- BRAIN (анатомия и гистология)
ПОЖИЛЫЕ -- AGED (физиология)
Анотація: Введення в медичну практику нових методів нейровізуалізації – комп’ютерної та магнітно-резонансної томографії змінило принципи діагностики морфологічних змін головного мозку і відкрило нові горизонти у вивченні його будови. У джерелах літератури наводяться суперечливі і фрагментарні дані про анатомічні особливості та морфометричні параметри відділів головного мозку, і насамперед його вентрикулярної системи, в різні вікові періоди життя людини. Головному мозку людини притаманна значна статево-вікова анатомічна мінливість. Він різниться у чоловіків і жінок, у різних рас, етнічних груп. Ознаки відмінностей зберігаються з покоління в покоління і можуть бути важливою характеристикою варіабельності мозку людини, як біологічного виду. Проте, статево-вікові особливості будови шлуночків головного мозку з урахуванням їх індивідуальної анатомічної мінливості вивчені недостатньо. У ході морфометричного дослідження магнітно-резонансних томограм дано комплексну прижиттєву характеристику вентрикулярної системи головного мозку у людей літнього віку. Вивчені гендерні особливості та міжпівкульна асиметрія відповідних параметрів. Обстеження проводились у стандартних анатомічних площинах (сагітальній, фронтальній і аксіальній) у людей без візуальних ознак органічних уражень головного мозку і черепа. Проаналізовано 38 томограм осіб літнього віку (14 чоловіків та 24 жінок). Вивчено 13 показників лікворної системи головного мозку та виявлено вірогідне збільшення у осіб чоловічої статі наступних параметрів: довжини переднього рога правого бічного шлуночка, довжини та ширини центральної частини бічного шлуночка як справа, так і зліва, довжини нижнього рога бічного шлуночка зліва і справа, та передньозаднього розміру бічного шлуночка справа і зліва. Деякі із вивчених параметрів мали вірогідну міжпівкульну асиметрію, а саме у чоловіків зліва: ширини тіла бічного шлуночка, довжини та ширини заднього рога бічного шлуночка, передньозаднього розміру бічного шлуночка; у жінок – довжини нижнього рога бічного шлуночка справа.
Дод.точки доступу:
Кривецький, В. В.
Хмара, Т. В.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие
18.
Шифр: КУ26/2020/19/4
   Журнал
Клінічна анатомія та оперативна хірургія [Текст] : науково-практичний медичний журнал/ головний редактор Слободян О.М. - Чернівці : ВДНЗУ "БДМУ", Заснований в квітні 2002 року - . - ISSN 1727-0847. - Виходить кожного кварталу
2020р. Т. 19 № 4
Зміст:
Є примірники у відділах: всього 1 : ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие
Перейти до описів статей
19.


   
    Дослідження ембріонального гістогенезу привушної залози / О. М. Слободян [та ін.] // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2020. - Т. 19, № 3. - С. 53-58. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-~главная:
ОКОЛОУШНАЯ ЖЕЛЕЗА -- PAROTID GLAND (эмбриология)
Анотація: Методи лектиногістохімії дуже чутливі і дозволяють виявити окремі типи та субпопуляції клітин, характеризувати неклітинні тканинні структури в морфологічних дослідженнях, коли вони не піддаються диференціації шляхом використання традиційних методів гістохімії вуглеводів. Під час багатьох захворювань спостерігають зміни вуглеводного компоненту різноманітних глікокон’югатів, які сприяють модифікації морфофункціональних характеристик клітини та зміні її взаємодії з іншими клітинами і позаклітинними факторами. Більшість досліджень присвячені вивченню наявної патології окремих органів і систем (чи їх норми) у дорослих людей та тварин. Дані наукової літератури з питання гістотопографії рецепторів лектинів у перші місяці пренатального онтогенезу людини нечисленні, а стосовно особливостей експресії вуглеводних детермінант зачатків привушної залози людини у ранньому пренатальному онтогенезі – відсутні. Глікополімерні сполуки складають структурну і функціональну основу клітин і тканин живого організму. Нами обґрунтовано потребу подальшого анатомолектиногістохімічного дослідження привушної залози у ранньому пренатальному періоді онтогенезу, оскільки відомості про становлення топографії фрагментарні та несистематизовані, а окремі аспекти їхнього морфогенезу дискусійні. Дослідженням 50 зародків і передплодів людини віком від 21 доби до 12 тижнів на стадіях 9-23 за класифікацією інституту Карнегі та початку плодового періоду, виявлено закономірний перерозподіл глікополімерів цитолеми і цитоплазми клітин епітеліальної закладки привушної слинної залози та прилеглої до неї мезенхіми. Впячування клітин епітелію ділянок щічно-альвеолярних кишень у прилеглу мезенхіму та перетворення їх в епітеліальні тяжі пов’язано з накопиченням глікополімерів специфічних до лектинів WGA, SNA, HPA, RCA і LABA. Результати лектиногістохімічного дослідження раннього пренатального онтогенезу привушної залози можуть послужити основою у роботі лабораторій скринінгу морфологічного матеріалу для оцінки ступеня зрілості та прогнозування життєздатності плода і діагностики відхилень від нормального розвитку.
Дод.точки доступу:
Слободян, О. М.
Лаврів, Л. П.
Столяр, Д. Б.
Кашперук-Карпюк, І. С.
Швець, Н. В.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие
20.


    Слободян, О. М.
    Анатомічне моделювання структур долоні плодів та новонароджених / О. М. Слободян // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2020. - Т. 19, № 3. - С. 42-47. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-~главная:
ПЯСТЬ -- METACARPUS (анатомия и гистология)
ПЛОД -- FETUS (анатомия и гистология)
НОВОРОЖДЕННЫЙ -- INFANT, NEWBORN
Анотація: Чисельні аномалії, що виявляються в клінічній практиці, здебільшого можна пояснити лише на основі з’ясування походження та взаємодії органів і структур, які з часом набувають властивої для них форми, вивчивши їх незвичну топографію та глибоко усвідомивши відповідні ембріональні явища. Для правильного розуміння шляхів розповсюдження гнійно-запальних процесів та розробки раціональних способів хірургічного лікування необхідно детальне вивчення анатомії кисті. Удосконалення лікувальних і діагностичних маніпуляцій в ділянці долоні вимагає більш детального вивчення морфології, варіантної анатомії, взаємовідношень з суміжними утвореннями, а також уточнення сучасних відомостей щодо індивідуальної онтогенетичної мінливості структур долоні. За допомогою адекватних анатомічних методів дослідження з наступним статистичним аналізом побудовані моделі прогнозування нормативних параметрів долоні та долонного апоневрозу у плодів та новонароджених. Для довжини долоні: довжина долоні = ?0 + 0,042 х тім’яно-п’яткова довжина плода, де ?0: 3,587, якщо віковий період = 4 міс; 5,562 = 5 міс; 4,071 = 6 міс; 4,840 = 7 міс; 6,881 = 8 міс; 5,624 = 9 міс; 5,448 = 10 міс; 5,765 = новонароджені; для ширини долоні: ширина долоні = ?0 + 0,038 х тім’яно-п’яткова довжина плода, де ?0 : 2,887, якщо віковий період = 4 міс; 4,341 = 5 міс; 2,638 = 6 міс; 3,324 = 7 міс; 3,548 = 8 міс; 1,714 = 9 міс; 1,814 = 10 міс; 3,231 = новонароджені. Побудовані моделі нормативних морфометричних параметрів долонного апоневрозу впродовж перинатального періоду онтогенезу: для довжини – довжина долонного апоневрозу = ?0 + 0,022 х тім’яно-п’яткова довжина плода, де ?0: 3,531, якщо віковий період = 4 міс; 6,532 = 5 міс; 6,851 = 6 міс; 6,526 = 7 міс; 7,583 = 8 міс; 7,044 = 9 міс; 6,964 = 10 міс; 7,968 = новонароджені; для ширини – ширина долонного апоневрозу = ?0 + 0,018 х тім’яно-п’яткова довжина плода, де ?0 : 2,624, якщо віковий період = 4 міс; 5,431 = 5 міс; 3,701 = 6 міс; 4,233 = 7 міс; 4,121 = 8 міс; 3,602 = 9 міс; 3,956 = 10 міс; 4,881 = новонароджені. Встановлені кореляції між структурами долоні і тім’яно-п’ятковою довжиною плода впродовж фетального та раннього неонатального періодів онтогенезу та визначені їх морфометричні параметри з наступною побудовою математичних моделей можуть бути анатомічною основою для з’ясування механізмів формування можливих варіантів будови, вроджених вад та патогенезу набутої патології кисті.
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие
 1-20    21-40   41-60   61-80   81-95 
 
Стандартний
Розширений
За словником
ДРНТІ-навігатор
УДК-навігатор
Тематичний навігатор
© 2017-2023
Бібліотека Полтавського державного медичного університету
36011, м. Полтава, вул. Шевченка, 23
© Міжнародна асоціація користувачів і розробників
електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)