Головна Спрощений режим Опис

Бази даних


Періодичні видання. Статті - результати пошуку 148913

Вид пошуку

Зона пошуку
у знайденому
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>A=Годованець, Ю. Д.$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 54
Показані документи с 1 за 20
 1-20    21-40   41-54 
1.


    Дроник, Т. А.
    Особливості екзокринної функції підшлункової залози у передчасно народжених дітей при перинатальній патології / Т. А. Дроник, Ю. Д. Годованець // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. : науково-практичний журнал. - 2023. - Т. 23, № 4. - С. 35-41 . - ISSN 2077-1096


MeSH-~главная:
МЛАДЕНЕЦ НЕДОНОШЕННЫЙ -- INFANT, PREMATURE (рост и развитие)
ПОДЖЕЛУДОЧНАЯ ЖЕЛЕЗА -- PANCREAS
ТРИПСИН -- TRYPSIN
АМИЛАЗЫ -- AMYLASES
ЛИПАЗА -- LIPASE
Анотація: Вступ. За даними ВООЗ, частота передчасних пологів коливається від 10 до 15%, спостерігається стійка тенденція до зростання їх частоти. Недоношеним дітям властива незріла та обмежена зовнішньосекреторна функція підшлункової залози впродовж перших тижнів життя, що перешкоджає ентеральному вигодовуванню, призводить до розвитку мальдигестії та мальабсорбції. Метою дослідження є вивчення показників зовнішньосекреторної функції підшлункової залози при перинатальній патології у недоношених новонароджених дітей. Матеріали та методи дослідження. У дослідження було включено 91 передчасно народжену дитину, у яких відмічались клінічні прояви перинатальної патології середнього та важкого ступеня з ознаками порушень функціонального стану системи травлення (І група, термін гестації 29 (0/7) – 36 (6/7) тижнів) та 57 умовно здорових новонароджених (II група, термін гестації 35 (0/7) – 36 (6/7). Перелік лабораторних показників, які характеризують функціональний стан підшлункової залози у новонароджених: активність трипсину, амілази та ліпази у сироватці крові. Статистична обробка отриманих даних проведена з програмного забезпечення «STATISTICA» (StatSoft Inc., USA, Version 10), програми MedCalc (https://www.medcalc. org/index.php). Порівняння кількісних показників із нормальним розподілом проведено з використанням t-критерію Стьюдента. Різницю параметрів вважали статистично значущою при р0,05. Результати досліджень. Новонароджені I групи мали клінічні ознаки харчової інтолеранності: послаблення або відсутність смоктального рефлексу, зригування, стаз, явища парезу кишечника із затримкою відходження меконію та перехідних випорожнень, метеоризм. Показники зовнішньосекреторної функції підшлункової залози у новонароджених дослідної групи вказували на зниження активності трипсину, ліпази та амілази в сироватці крові, порівняно з показниками у дітей дослідної групи. Висновки. Клінічними ознаками дисфункції системи травлення у недоношених немовлят є: послаблення або відсутність смоктального рефлексу, зригування, стаз та парез кишечника, затримка відходження меконію та перехідного стільця, метеоризм. Низька активність панкреатичних ферментів у сироватці крові за наявності гастроінтестинальних порушень підтверджує первинну екзокринну недостатність підшлункової залози, що погіршує засвоєння харчових інгредієнтів у у передчасно народжених дітей.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Годованець, Ю. Д.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

2.
Шифр: АУ20/2023/23/4
   Журнал

Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії [Текст] : науково-практичний журнал/ головний редактор В.М. Ждан. - Полтава : ПДМУ, Заснований в 2001 році - . - ISSN 2077-1096. - Періодичність hi
2023р. Т. 23 № 4
Зміст:
Є примірники у відділах: всього 1 : ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие
Перейти до описів статей

3.


    Курик, О. В.
    Аналіз чинників ризику та клініко-параклінічних проявів гастроінтестинальної дисфункції у новонароджених при перинатальній патології / О. В. Курик, Ю. Д. Годованець // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина = Neonatology, surgery and perinatal medicine. - 2022. - Т. 12, № 1. - С. 21-25. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-~главная:
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНЫЕ БОЛЕЗНИ -- GASTROINTESTINAL DISEASES (этиология)
НОВОРОЖДЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ -- INFANT, NEWBORN, DISEASES (этиология)
Анотація: За останні десятиріччя відзначається загальносвітова тенденція до збільшення показників функціональної та органічної патології шлунково-кишкового тракту (ШКТ) у дітей. На даний час хвороби органів травлення вийшли на друге місце за частотою серед патологій дитячого населення після гострих респіраторних захворювань. Розвиток функціональних порушень ШКТ у дітей першого року життя в основному обумовлений анатомо-фізіологічними особливостями травної системи, а також, високою чутливістю та легкістю пошкодження всіх її ланок. Сучасні літературні дані свідчать, що групу підвищеного ризику щодо ймовірності розвитку даної патології складають діти, які народилися при ускладненій вагітності або пологах у матері. Мета дослідження: Визначити перинатальні фактори ризику та клініко-параклінічні особливості порушень функціонального стану шлунково-кишкового тракту в новонароджених при перинатальній патології. Матеріали та методи. У дослідження було включено 82 доношених новонароджених дітей, які мали важкі форми перинатальної патології, клінічними ознаками якої, поряд з іншими, були прояви гастроінтестинальної дисфункції (I група), а також, у якості групи порівняння - 50 здорових новонароджених дітей (II група). Критеріями виключення з дослідження були: вроджені вади розвитку, мала вага до терміну гестації при народженні, клінічні прояви інфекції. Для оцінки метаболічних порушень проведено комплексну оцінку біохімічного спектру крові з визначенням рівня загального білка та альбумінів, загального білірубіну та його фракцій, глюкози, сечовини та сечової кислоти, холестерину та тригліцеридів; активності AлAT, AсAT, ЛДГ, ЛФ, ГГТ. Біохімічні дослідження виконувалися з використанням біохімічного аналізатора «ACCENT» фірми «Cormay» (Польща, реактиви фірми). Результати та їх обговорення. Порушення постнатальної адаптації новонароджених відмічаються за умов соматичного неблагополуччя у матері, реалізації несприятливих факторів під час вагітності та полоів. Аналіз соматичного анамнезу, проблем антенатального та інтранатального періоду дозволив визначити основні причини порушень адаптації у новонароджених в ранньому неонатальному періоді. Найбільше значення, враховуючи дані анамнезу матерів у дітей основної групи мали: патологія серцево-судинної системи – 30 (36,59%), сечової системи – 22 (26,83%), ендокринної системи – 17 (20,73%), травної системи – 11 (13,41%) та дихальної системи – 8 (9,76%); гінекологічна патологія була діагностовано у 16 (19,51%) випадках. Антенатальний період був ускладнений: плацентарною дисфункцією - 10 (12,20%) випадків, багатоводдям - 8 (9,76%) випадків, дистресом плода 10 (12,20%) випадків, обвиттям пуповиною навколо шиї – 5 (6,10%) випадків. Загалом обтяжений акушерський анамнез було відмічено у 14 (17,07%) випадках. Кесарський розтин було проведено у 24 (29,27%) випадках, вакуум екстракція плоду – у 4 (4,88%) випадках. Перелік захворювань, що обумовили важкість стану новонародженого, був представлений за основним діагнозом: у 66 (80,5 %) випадках - ураженням центральної нервової системи у вигляді гіпоксично-ішемічного ураження/неонатальної енцефалопатії, у 27 (32,9 %) випадках - важкими дихальними розладами, у 13 (15,9 %) випадках - асфіксією помірного ступеню та у 11 (13,4%) випадках - важкою асфіксією, у 10 (12,2 %) випадках – помірними дихальними розладами, у 2 (2,4 %) випадках - гемолітичною хворобою новонароджених. Всі діти основної групи також мали супутні діагнози. Стан новонароджених основної групи характеризувався більш тяжким порушенням соматичного та неврологічного статусу, формуванням синдрому ПОН з розвитком ознак харчової інтолерантності внаслідок комплексних порушень функції гастроінтестинальної системи. Комплексні порушення толерантності до їжі були відмічені у 71 (86,59 %) дітей, зригування/стаз – у 66 (80,49 %) дітей, парез/в’яла перистальтика кишечника – у 47 (57,32 %) дітей, метеоризм – у 3 (3,66 %) випадках, затримка меконію – у 3 (3,66 %) випадках, ізольовано відсутність смоктального рефлексу/в’яле смоктання було виявлено у 3 (3,66 %) випадках, збільшення печінки та селезінки – у 1 (1,22 %) дитини. Комплексі біохімічні дослідження сироватки крові показали суттєві дисметаболічні зміни, які певною мірою пояснюють патофізіологічні механізми дисфункції гастроінтестинальної системи. Зокрема, виявлено порушення білковосинтетичної функції печінки та затримку процесів продукції та виведення жовчи, ферментативну недостатність та цитолітичний синдром. Висновки. 1. Порушення системи травлення у новонароджених є одним з проявів загальної дисфункції організму за умов гіпоксії при реалізації несприятливих факторів перебігу вагітності та пологів у матері. 2. Клінічними ознаками харчової інтолерантності у дітей періоду новонародженості є: зригування/стаз, парез/в’яла перистальтика кишечника, метеоризм, затримка меконію, відсутність смоктального рефлексу/ в’яле смоктання, збільшення печінки та селезінки. 3. Комплексі біохімічні дослідження сироватки крові у новонароджених за наявності гастроінтестинальних порушень засвідчили порушення білковосинтетичної функції печінки, затримку продукції та виведення жовчи, ферментативну недостатність та цитолітичний синдром.
Дод.точки доступу:
Годованець, Ю. Д.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

4.
Шифр: НУ45/2022/12/1
   Журнал

Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина [Текст] : щоквартальний медичний науково-практичний журнал/ головні редактори: Знаменська Т.К., Бойчук Т.М. : РА "Дольче Віта", Видається з 2011 року - . - ISSN 2226-1230. - Періодичність hi
2022р. Т. 12 № 1
Зміст:
Є примірники у відділах: всього 1 : ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие
Перейти до описів статей

5.


   
    Клінічний випадок синдрому ектродактилії - ектродермальної дисплазії - щілини губи та піднебення у новонародженого / Ю. Д. Годованець [и др.] // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина = Неонатология, хирургия и перинатальная медицина = Neonatology, Surgery and Perinatal Medicine : щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - 2014. - Т. IV, № 4. - С. 112-114 . - ISSN 2226-1230


MeSH-~главная:
НОВОРОЖДЕННЫЙ -- INFANT, NEWBORN
ЭКТОДЕРМАЛЬНАЯ ДИСПЛАЗИЯ -- ECTODERMAL DYSPLASIA (осложнения)
ГУБЫ РАСЩЕЛИНА -- CLEFT LIP (осложнения)
НЕБА РАСЩЕЛИНА -- CLEFT PALATE (осложнения)
Дод.точки доступу:
Годованець, Ю. Д.
Бабінцев, А. Г.
Ластівка, І. В.
Агафонова, Л. В.
Пісьменна, Л. Я.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

6.


    Бабінцева, А. Г.
    Діагностична цінність малонового альдегіду сечі як маркеру ренальної дисфункції у доношених новонароджених дітей з перинатальною патологією / А. Г. Бабінцева, Ю. Д. Годованець, О. В. Макарова // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2021. - Том 11, N 4. - С. 21-27


MeSH-~главная:
РЕНАЛЬНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- RENAL INSUFFICIENCY (диагностика, моча, этиология)
МАЛОНОВЫЙ ДИАЛЬДЕГИД -- MALONDIALDEHYDE (диагностическое применение)
НОВОРОЖДЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ -- INFANT, NEWBORN, DISEASES (диагностика, моча, патофизиология)
Дод.точки доступу:
Годованець, Ю. Д.
Макарова, О. В.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

7.
Шифр: НУ45/2021/11/4
   Журнал

Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина [Текст] : щоквартальний медичний науково-практичний журнал/ головні редактори: Знаменська Т.К., Бойчук Т.М. : РА "Дольче Віта", Видається з 2011 року - . - ISSN 2226-1230. - Періодичність hi
2021р. Т. 11 № 4
Зміст:
Є примірники у відділах:
ЧЗ (10.02.2022р. Прим. 4 - ) (вільний)

Найти похожие
Перейти до описів статей

8.


   
    Національний проект «Нове життя. Нова якість охорони материнства та дитинства»: сучасні тенденції підготовки фахівців з напряму перинатальної медицини / Т. М. Бойчук [и др.] // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина = Неонатология, хирургия и перинатальная медицина = Neonatology, Surgery and Perinatal Medicine : щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - 2014. - Т. IV, № 1. - С. 6-12 . - ISSN 2226-1230


MeSH-~главная:
ОБРАЗОВАНИЕ МЕДИЦИНСКОЕ -- EDUCATION, MEDICAL (тенденции)
ПЕРИНАТОЛОГИЯ -- PERINATOLOGY (методы, тенденции)
МАТЕРИ И РЕБЕНКА ОХРАНЫ ЗДОРОВЬЯ ЦЕНТРЫ -- MATERNAL-CHILD HEALTH CENTERS (использование, тенденции)
РОДОВСПОМОЖЕНИЕ -- DELIVERY, OBSTETRIC (методы, тенденции)
Анотація: У статті представлені базові стандарти медичної освіти в Україні у контексті підготовки спеціалістів перинатальної медицини. Обговорюються організаційні та науково-методичні засади освітньої діяльності вищих навчальних закладів в рамках реалізації Національного проекту «Нове життя. Нова якість охорони материнства та дитинства», доцільність створення інституту перинатальної медицини. Надана характеристика сучасних методів підготовки фахівців – проблемно-орієнтованого підходу до засвоєння теоретичних знань та симуляційно-тренінгових технологій набуття практичних навичок. Зроблено висновок про необхідність створення практики зворотного обміну інформацією про рівень підготовки спеціалістів для родопомічних та лікувально-профілактичних закладів, а також основ взаємної відповідальності вищих медичних навчальних закладів та закладів охорони здоров’я про удосконалення перинатальної допомоги в Україні.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Бойчук, Т. М.
Знаменська, Т. К.
Геруш, І. В.
Годованець, Ю. Д.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

9.


   
    Проблеми орфанних хвороб / І. Д. Шкробанець [и др.] // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина = Неонатология, хирургия и перинатальная медицина = Neonatology, Surgery and Perinatal Medicine : щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - 2013. - Т. III, № 2. - С. 9-25 . - ISSN 2226-1230


MeSH-~главная:
ДЕТИ -- CHILD
БОЛЕЗНИ РЕДКИЕ -- RARE DISEASES (диагностика)
ОРФАННЫХ ЛЕКАРСТВ ПРОИЗВОДСТВО -- ORPHAN DRUG PRODUCTION
Анотація: Охарактеризовано стан проблеми рідкісних (орфанних) хвороб у світі та в Україні, представлено їх характеристики, критерії включення захворювань у категорію рідкісних у різних країнах; проаналізовано підходи до формування переліку орфанних хвороб. Відображено проблеми рідкісних захворювань в Україні, шляхи створення переліку рідкісних захворювань, проблеми діагностики та лікування орфанних хвороб на теперішній час, а також медико-соціальні проблеми, що пов’язані з даною патологією.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Шкробанець, І. Д.
Ластівка, І. В.
Поліщук, М. І.
Годованець, Ю. Д.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

10.


    Знаменська, Т. К.
    Національний Проект «Нове життя. Нова якість охорони материнства та дитинства»: інновації наукового супроводу та медичної освіти . / Т. К. Знаменська, Т. М. Бойчук, Ю. Д. Годованець // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина = Неонатология, хирургия и перинатальная медицина = Neonatology, Surgery and Perinatal Medicine : щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - 2013. - Т. III, № 1. - С. 13-19 . - ISSN 2226-1230


MeSH-~главная:
ПЕРИНАТАЛЬНЫЙ ПЕРИОД, НАБЛЮДЕНИЕ -- PERINATAL CARE (тенденции)
РЕПРОДУКТИВНОЕ ЗДОРОВЬЕ -- REPRODUCTIVE HEALTH (тенденции)
МАТЕРИ И РЕБЕНКА ОХРАНЫ ЗДОРОВЬЯ ЦЕНТРЫ -- MATERNAL-CHILD HEALTH CENTERS (тенденции)
МЕДИЦИНСКИЕ ИНСТИТУТЫ -- SCHOOLS, MEDICAL (тенденции)
МОДЕЛИ АНАТОМИЧЕСКИЕ -- MODELS, ANATOMIC
Анотація: В статті представлено інноваційні технології організації науково-педагогічного та лікувально-консультативного супроводу перинатальних центрів з боку вищих навчальних закладів та науково-дослідних інститутів України в рамках впровадження основних положень Національного Проекту «Нове життя. Нова якість охорони здоров’я материнства та дитинства». Обговорюються аспекти додипломної та післядипломної підготовки лікарів з напрямку перинатальної медицини, доцільність створення симуляційно-тренінгових центрів. Відзначено роль професійних асоціацій в підвищенні ефективності впровадження ініціатив Національного проекту. Зроблено висновок щодо необхідності створення інституту перинатальної медицини.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Бойчук, Т. М.
Годованець, Ю. Д.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

11.


    Годованець, Ю. Д.
    Актуальність впровадження моделі «CASE-BASED LEARNING» (CBL) у систему фахової підготовки та безперервного професійного розвитку лікарів / Ю. Д. Годованець, А. Г. Бабінцева // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина = Неонатология, хирургия и перинатальная медицина = Neonatology, Surgery and Perinatal Medicine : щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - 2019. - Т. IX, № 2. - С. 9-15 . - ISSN 2226-1230


MeSH-~главная:
ОБРАЗОВАНИЕ МЕДИЦИНСКОЕ -- EDUCATION, MEDICAL (кадры, методы)
ИНТЕРНАТУРА И РЕЗИДЕНТУРА -- INTERNSHIP AND RESIDENCY (кадры, методы, тенденции)
ОБРАЗОВАНИЯ ТЕХНОЛОГИЯ -- EDUCATIONAL TECHNOLOGY (методы, тенденции)
КЛИНИЧЕСКАЯ КОМПЕТЕНТНОСТЬ -- CLINICAL COMPETENCE
Анотація: На сучасному етапі розвитку системи медичної освіти змінюються підходи до навчального процесу, які спрямовані на активне безпосереднє залучення студентів, лікарів-інтернів (резидентів) та лікарів-слухачів до вивчення запропонованих проблемних питань.Навчання, яке базується на обговоренні конкретних випадків або проблемних клінічних ситуацій (сase-based learning, CBL), відноситься до сучасних імітаційних активних методів навчання та розглядається як інструмент, що дозволяє застосовувати теоретичні знання до вирішення практичних завдань. Принцип побудови інтелектуальної навчальної системи, яка включає кейси, передбачає надбання навиків диференційної діагностики у процесі обстеження віртуального пацієнта, а також найбільш оптимального алгоритму лікування. При розробці навчальних систем на основі Case-based learning (CBL) важливим є надання свободи вибору для користувача щодо плану обстеження та лікувальної тактики пацієнта. CBL використовується для передачі знань у різних галузях охорони здоров'я, а у всесвітній мережі Інтернет широко представлені різноманітні сайти з наборами кейсів для удосконалення медичної освіти з різних дисциплін. Розвиток Web-технологій надає можливість віддаленим користувачам проводити віртуальну діагностику у режимі дистанційного доступу та, відповідно, включати CBL у систему безперервного професійного розвитку лікарів з дистанційною формою навчання. Медична освіта з використанням Web-технологій прогресивно розвивається, що зумовлено легкістю оновлення курсу, лабільністю графіку, індивідуальною освітою, інноваційними методами навчання, автоматизацією ведення навчальної документації. CBL визначається як структурований запит, заснований на досвіді використання «живих» або імітаційних випадків у пацієнтів, спрямований на вирішення або дослідження клінічної проблеми під керівництвом викладача та досягнення викладених цілей навчання. Переваги використання CBL включають більше фокусування на цілі навчання, гнучкість у використанні справи, здатність викликати більш глибокий рівень навчання, формуючи навички критичного мислення. CBL є інструментом, який передбачає узгодження клінічних випадків у сфері охорони здоров’я, з масивом теоретичних та практичних знань для покращення клінічної ефективності, ставлення або колективної роботи. Представлений тип навчання підвищує якість клінічних знань, покращує роботу у команді, удосконалює клінічні навички та практику поведінки, а також результати лікування пацієнтів. Подальші дослідження ефективності та впливу CBL на якість навчання вимагають узгодження щодо термінології та визначення методологій, а також, створення потужної міждисциплінарної бази (електронної та паперової) із включенням клінічних випадків від «простого» до більш «складного».
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Бабінцева, А. Г.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

12.


   
    Гіпоксичне ураження у новонароджених дітей: патофізіологічні механізми розвитку та можливості біорегуляційної корекції / Ю. Д. Годованець [та ін.] // Клінічна та експериментальна патологія. - 2021. - Т. 20, № 4. - С. 20-32. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-~главная:
МОЗГА ГОЛОВНОГО ГИПОКСИЯ -- HYPOXIA, BRAIN (этиология)
АНОКСИЯ -- ANOXIA (этиология)
ВРОЖДЕННЫЕ, НАСЛЕДСТВЕННЫЕ И НОВОРОЖДЕННЫХ БОЛЕЗНИ И АНОМАЛИИ -- CONGENITAL, HEREDITARY, AND NEONATAL DISEASES AND ABNORMALITIES (этиология)
Анотація: Прогноз формування стану здоров’я та якості життя у дитячому віці визначається благополуччям внутрішньоутробного розвитку плода, особливостями пологів у матері, а також характером адаптації після народження. Універсальним фактором ушкодження організму плода і новонародженого за наявності перинатальних факторів ризику є гіпоксія. Внаслідок негативного впливу гіпоксії на організм розвивається гіпоксично ішемічна енцефалопатія/неонатальна енцефалопатія, частота якої становить, залежно від рівня доходів населення, у різних країнах світу від 1,5 до 10-20 випадків на 1000 живонароджених. Обговорення аспектів терапевтичної корекції патологічних станів періоду новонародженості з урахуванням клініко-молекулярних аспектів їх формування є важливим, оскільки спрямоване на запобігання віддалених наслідків гіпоксичних уражень у подальші роки життя. Мета роботи – визначити ефективність засобів біорегуляційної корекції при лікуванні новонароджених із різними формами перинатальної патології, у патогенезі яких наявне гіпоксичне ураження, на підставі динаміки клініко-лабораторного спостереження з оцінкою, окрім загальноприйнятих критеріїв, показників стану енергетичного обміну, системи вільнорадикального окиснення та антиоксидантного захисту організму. Матеріали і методи. Проведено одноцентрове когортне проспективне дослідження 60 доношених новонароджених дітей, з яких 30 пацієнтам призначено традиційний курс лікування (I група), відповідно у 30 новонароджених, окрім загальноприйнятого терапевтичного комплексу, застосовували препарати біорегуляційної корекції, зокрема Траумель С, Коензим Композитум та Церебрум Композитум Н (II група). Контрольну групу для порівняльної оцінки показників додаткових методів обстеження сформували з 30 здорових новонароджених дітей (III група). Додаткові методи обстеження новонароджених містили: комплекс показників енергетичного обміну, системи вільнорадикального окиснення та антиоксидантної системи захисту організму. Обстеження дітей здійснено за інформаційної згоди батьків пацієнтів. Статистичний аналіз отриманих результатів дослідження проведено з використанням програми Statistica (StatSoftInc., USA, 2010). Результати. Динамічне спостереження за новонародженими груп порівняння, з урахуванням відмінностей призначеного лікування, показало більшу ефективність терапевтичної корекції у дітей, які отримували, поряд із традиційними, засоби біорегуляційної корекції. Використання зазначеної групи препаратів зменшувало терміни лікування новонароджених, що засвідчує про кращі можливості адаптації організму після народження за умов перенесеної гіпоксії за рахунок стабілізації енергетичного обміну та зменшення оксидативного стресу і сприяє стабілізації стану у гострому періоді захворювання та знижує ризик віддалених наслідків патології. Висновки. 1. Дослідження клініко-молекулярних механізмів гіпоксичного ураження організму у новонароджених за умов перинатальної патології потребує комплексного підходу для підвищення ефективності методів діагностики та лікування. 2. Актуальним діагностичним напрямком для своєчасного виявлення метаболічних порушень є визначення показників енергетичного обміну, вільнорадикального окиснення та антиоксидантного захисту організму, що надає змогу своєчасного призначення терапевтичної корекції, спрямованої на покращення мітохондріального окиснення, збереження структури і функції клітинних мембран. 3. Перспективним напрямком є вивчення доцільності включення до комплексу лікування новонароджених при гіпоксичному ураженні організму засобів біорегуляційної корекції, об’єктом дії якої вважаємо активацію власних регулюючих захисних механізмів, спрямованих на формування короткочасної та довготривалої адаптації організму після народження.
Дод.точки доступу:
Годованець, Ю. Д.
Ткачук, С. С.
Гулій, М. А.
Гірін, С. В.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

13.


    Годованець, Ю. Д.
    Патогенетичні аспекти кардіоваскулярних порушень при гіпоксичному ураженні у новонароджених дітей / Ю. Д. Годованець, А. І. Перижняк // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2016. - Том 6, N 1. - С. 21-26


MeSH-~главная:
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ -- CARDIOVASCULAR DISEASES (диагностика, метаболизм, этиология)
ПЛОДА ГИПОКСИЯ -- FETAL HYPOXIA (патофизиология)
НОВОРОЖДЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ -- INFANT, NEWBORN, DISEASES (этиология)
Дод.точки доступу:
Перижняк, А. І.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

14.
Шифр: НУ45/2016/6/1
   Журнал

Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина [Текст] : щоквартальний медичний науково-практичний журнал/ головні редактори: Знаменська Т.К., Бойчук Т.М. : РА "Дольче Віта", Видається з 2011 року - . - ISSN 2226-1230. - Періодичність hi
2016р. Т. 6 № 1
Зміст:
Є примірники у відділах:
ЧЗ Прим. 1 (вільний)

Найти похожие
Перейти до описів статей

15.


    Годованець, Ю. Д.
    Перспективні уринарні біомаркери з огляду на патогенетичні механізми гострого пошкодження нирок у передчасно народжених дітей / Ю. Д. Годованець, А. В. Фрунза // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2021. - Т. 11, № 3. - С. 27-33. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-~главная:
ПОЧЕК ОСТРОЕ ПОВРЕЖДЕНИЕ -- ACUTE KIDNEY INJURY (этиология)
РОДЫ ПРЕЖДЕВРЕМЕННЫЕ (29-38 НЕДЕЛЬ) -- OBSTETRIC LABOR, PREMATURE
Анотація: Технології виходжування передчасно народжених дітей значно удосконалюються за останні роки. Однак залишається ряд невирішених проблем, серед яких однією з найбільш актуальних є гостре пошкодження нирок (ГПН). Дана патологія асоціюється з високими показниками захворюваності та летальності, особливо у передчасно народжених дітей з тяжкою перинатальною патологією. Діагностика ГПН базується на класифікації, яка запропонована у 2012 р. міжнародною групою експертів Kidney Disease: Improving Global Outcomes. Основними критеріями верифікації діагнозу є зростання рівня сироваткового креатиніну та зменшення рівня діурезу. Проблема діагностики та диференційної діагностики ГПН у передчасно народжених дітей займає провідне місце, оскільки досі не існує єдиного консенсусу щодо можливостей використання специфічних біомаркерів уражень нирок та майже відсутні номограми з урахуванням гестаційного віку при народженні, маси тіла та ступеня тяжкості перинатальної патології. Креатинін плазми все ще залишається найбільш часто використовуваним маркером порушення фільтраційної функції, однак впродовж останніх років ведуться численні наукові дискусії та вивчаються нові, високо чутливі та високо специфічні маркери ренального пошкодження. Зокрема, запропоновано розглядати функціональні біомаркери та маркери тубулярного пошкодження як окремі категорії, оскільки порушення функції нирок та безпосередньо пошкодження можуть співіснувати незалежно, одночасно або спостерігається перехід категорій. Перспективними біомаркерами, які активно досліджуються та застосовуються на практиці, є плазмовий цистатін С, уринарні та сироваткові фракції альфа-1-мікроглобуліну та бета-2-мікроглобуліну, ліпокалін, асоційований з желатиназою нейтрофілів та ін. Акцентується увага на важливості епігенетичної концепції у формуванні уражень нирок, блокуванні системи ренін-ангіотензин-альдостерон-антидіуретичний гормон та ролі каналів транзієнтного рецепторного потенціалу у модуляції основних ниркових функцій. Широко вивчаються метаболічні профілі сечі з урахуванням гестаційного віку та маси тіла дитини.
Дод.точки доступу:
Фрунза, А. В.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

16.
Шифр: НУ45/2021/11/3
   Журнал

Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина [Текст] : щоквартальний медичний науково-практичний журнал/ головні редактори: Знаменська Т.К., Бойчук Т.М. : РА "Дольче Віта", Видається з 2011 року - . - ISSN 2226-1230. - Періодичність hi
2021р. Т. 11 № 3
Зміст:
Є примірники у відділах: всього 1 : ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие
Перейти до описів статей

17.


    Бабінцева, А. Г.
    Синдром професійного вигорання у медичного персоналу неонатальних відділень: міф чи сумна реальність? / А. Г. Бабінцева, Ю. Д. Годованець // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2020. - Т. 10, № 3. - С. 5-14. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-~главная:
ПРОФЕССИОНАЛЬНОЕ ВЫГОРАНИЕ -- BURNOUT, PROFESSIONAL (диагностика)
Анотація: Згідно із визначенням ВООЗ «синдром професійного вигорання» (СПВ) або «Burnout» – це фізичне, емоційне або мотиваційне виснаження, яке характеризується порушенням продуктивності в роботі та втомою, безсонням, підвищеною схильністю до соматичних захворювань, а також вживанням алкоголю або інших психоактивних речовин з метою отримання тимчасового полегшення, що має тенденцію до розвитку фізіологічної залежності та (у багатьох випадках) суїцидальної поведінки. Цей синдром звичайно розцінюється як стрес-реакція у відповідь на безжалісні виробничі та емоційні вимоги, що є наслідком надмірної відданості людини своїй роботі, що одночасно супроводжується зневагою до сімейного життя та/або відпочинку. Формування СПВ у персоналу неонатальних відділень пов'язано з негативними змінами його психо-емоційного стану та безпосередньо впливає на рівень надання медичної допомоги пацієнтам, особливо дітям, які народилися з екстремально малою масою тіла, з вродженими вадами розвитку, у стані тяжкої асфіксії та знаходяться в умовах end-of-life. Мета дослідження. Вивчити частоту формування та потенційні чинники ризику СПВ у лікарів, які надають медичну допомогу пацієнтам неонатального віку, шляхом персоналізованої оцінки його ризику за допомогою тесту Maslach Burnout Inventory (MBI) та розробленого дослідниками опитувальника NeoBurn. Матеріали та методи дослідження. У ході дослідження проведено персоналізоване опитування 50 лікарів-неонатологів та дитячих анестезіологів, які надають медичну допомогу пацієнтам неонатального віку (до 28 діб життя), на базі 8 відділень 6 стаціонарів (м. Київ, м. Чернівці, Україна) з вересня 2019 року по лютий 2020 року. Опитувальник NeoBurn розроблено дослідниками з урахуванням даних сучасної наукової літератури щодо найбільш вагомих чинників ризику СПВ у медичного персоналу неонатальних відділень. Даний опитувальник включає перелік питань загального характеру; питання, які визначають особливості праці; питання, які характеризують власну оцінку особистості тощо. Тест Maslach Burnout Inventory (MBI) включає три блока питань, відповіді на які можуть допомогти у визначенні ознак виснаження або депресивного тривожного синдрому (Розділ А), ознак деперсоналізації або втрати емпатії (Розділ В) та ознак зниження особистісних досягнень (Розділ С). Результати дослідження. В опитуванні прийняло участь 36 лікарів-неонатологів (72 %) та 14 лікарів-дитячих анестезіологів (28 %), при цьому, у 80 % випадків респондентами були представниці жіночої статті, а біля 1/3 неонатальної спільноти мали вік старше 50 років. Більшість респондентів (72 %) на момент опитування працювали на посаді лікарів-ординаторів відділень, 8 (16 %) – завідувачів відділень, 6 (12%) – наукових співробітників профільних кафедр. Основним робочим місцем лікарів у 70 % випадків були відділення інтенсивної терапії новонароджених, у 30 % випадків – відділення неонатального догляду. У 21 людини (42 %) стаж роботи в неонатології склав більше 20 років. Більше половини респондентів (54 %) працювали більше ніж на 1 ставку, 37 лікарів (74 %) мали нічні чергування. Переважна більшість лікарів (94 %) зазначили, що рівень їх доходів є недостатнім для комфортного життя в Україні. Опитування за допомогою тесту MBI засвідчило, що найбільш вразливою є сфера деперсоналізації, важкий ступінь якої встановлено у 24 % випадків, помірний ступінь – у 40 % випадків. Виражене зниження значимості особистісних досягнень виявлено у 22 % випадків, помірного ступеня – у 30 % випадків. Найбільш «збереженою» виявилася опція виснаження, важкий ступінь якого діагностовано лише у 4 % випадків, помірного ступеня – у 24 % випадків. Слід зазначити, що при опитуванні не виявлено жодного лікаря з відсутністю порушень усіх трьох характеристик тесту MBI. Висновки. Медичний персонал, який надає допомогу пацієнтам неонатального віку (у перші 28 діб життя) складає групу високого ризику щодо формування СПВ, що пов'язано зі значним потенційним рівнем смертності та захворюваності пацієнтів, високими вимогами до професійного рівня лікарів, необхідністю постійного удосконалення для впровадження нових сучасних перинатальних технологій, наявністю нічних чергувань, недостатньо високою заробітною платою тощо. При опитуванні українських лікарів-неонатологів і дитячих анестезіологів з використанням тесту MBI найбільш виражені порушення встановлено у сфері деперсоналізації та зниження значимості особистісних досягнень, що потребує впровадження у практику роботи лікувальних закладів програми ідентифікації, профілактики та корекції СПВ із залученням міждисциплінарної команди спеціалістів.
Дод.точки доступу:
Годованець, Ю. Д.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

18.
Шифр: НУ45/2020/10/3
   Журнал

Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина [Текст] : щоквартальний медичний науково-практичний журнал/ головні редактори: Знаменська Т.К., Бойчук Т.М. : РА "Дольче Віта", Видається з 2011 року - . - ISSN 2226-1230. - Періодичність hi
2020р. Т. 10 № 3
Зміст:
Є примірники у відділах: всього 1 : ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие
Перейти до описів статей

19.


   
    Бульозний епідермоліз: клінічне спостереження та практичні аспекти лікування / А. Г. Бабінцева [и др.] // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. : науково-практичний журнал. - 2020. - Т. 20, № 3. - С. 9-13 : іл. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2077-1096


MeSH-~главная:
ЭПИДЕРМОЛИЗ БУЛЛЕЗНЫЙ -- EPIDERMOLYSIS BULLOSA
ГЕНЕТИЧЕСКИЕ БОЛЕЗНИ ВРОЖДЕННЫЕ -- GENETIC DISEASES, INBORN
НОВОРОЖДЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ -- INFANT, NEWBORN, DISEASES
ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ НОВОРОЖДЕННЫХ -- INTENSIVE CARE, NEONATAL
Анотація: Бульозний епідермоліз – гетерогенна група спадкових захворювань, яка характеризується утворенням пухирів на шкірних та слизових покривах з наступним утворенням рубців. Загальна розповсюдженість сягає 8-10 випадків на 1 млн. пологів, співвідношення між хлопчиками та дівчатками 1:1. У більшості пацієнтів клінічні прояви захворювання з'являються при народженні та у віці до 1 року. Відомі 4 основних типа БЕ: простий, межевий, дистрофічний та синдром Кіндлер. На даний момент ідентифіковано більше 1000 різноманітних мутацій 14 структурних генів, які призводять до формування різних фенотипів бульозного епідермолізу . В основі патогенезу бульозного епідермолізу – анормальний, втрачений або недостатній рівень специфічного протеїну, який відіграє ключову роль в адгезії епідермісу та дерми. У статті представлено клінічний випадок бульозного епідермолізу у новонародженої дівчинки та практичні аспекти лікування у ранньому неонатальному періоді. Дівчинка народилася від ІІ вагітності, ІІ пологів у фізіологічному терміні гестації з оцінкою за шкалою Апгар 8-9 балів. При народженні у дівчинки відмічалися ділянки порушення цілісності шкірних покривів на нижній кінцівці з ділянками її аплазії, китиці та відшарування слизової оболонки ротової порожнини. У динаміці захворювання дані ділянки піддавалися трансформації, але постійно утворювалися нові. Було призначене індивідуалізоване місцеве лікування з урахуванням стадії загоєння ран, проводилося часткове парентеральне харчування з поступовим відновленням ентерального харчування зцідженим грудним молоком через оро-гастральний зонд. Можливість проведення консультування зі спеціалістами, які займаються проблемами надання допомоги дітям з бульозним епідермолізом, а також тісний контакт з батьківськими організаціями, беззаперечно сприяють наданню професійної допомоги пацієнтам даної когорти, особливо в ранньому неонатальному періоді
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Бабінцева, А. Г.
Гедеон, І. В.
Годованець, Ю. Д.
Годованець, О. С.
Петров, В. А.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

20.
Шифр: АУ20/2020/20/3
   Журнал

Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії [Текст] : науково-практичний журнал/ головний редактор В.М. Ждан. - Полтава : ПДМУ, Заснований в 2001 році - . - ISSN 2077-1096. - Періодичність hi
2020р. Т. 20 № 3
Зміст:
Є примірники у відділах: всього 1 : ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие
Перейти до описів статей

 1-20    21-40   41-54 
 
© 2017-2023
Бібліотека Полтавського державного медичного університету
36011, м. Полтава, вул. Шевченка, 23
© Міжнародна асоціація користувачів і розробників
електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)