Головна Спрощений режим Опис

Бази даних


Періодичні видання. Статті - результати пошуку 149015

Вид пошуку

Зона пошуку
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>A=Власова, К. В.$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 17
Показані документи с 1 за 17
1.


    Власова, К. В.
    Ультрамікроскопічна організація супраоптичного ядра гіпоталамуса щурів за умов гіперілюмінізації / К. В. Власова // Клініч. анатомія та оперативна хірургія = Clinical anatomy and operative surgery : науково-практичний медичний журнал. - 2015. - Т. 14, № 4. - С. 87-90 . - ISSN 1727-0847


MeSH-~главная:
ГИПОТАЛАМУС -- HYPOTHALAMUS
СУПРАОПТИЧЕСКОЕ ЯДРО -- SUPRAOPTIC NUCLEUS
СВЕТ -- LIGHT
МИКРОСКОПИЯ ЭЛЕКТРОННАЯ -- MICROSCOPY, ELECTRON
Анотація: Досліджено ультрамікроскопічну організацію нейросекреторних клітин супраоптичних ядер переднього гіпоталамуса щурів. За стандартного режиму освітлення (12.00С:12.00Т) ультраструктура нейронів свідчить про зниження їх функціональної активності у світловий період доби та зростання – у темновий період доби. Світловий стрес (24.00C:00T) призводить до істотного десинхронозу та спричинює деструктивні зміни компонентів досліджуваних структур, які більш виражені о 02.00 год.
Перейти к внешнему ресурсу Текст
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

2.


   
    Вплив різного режиму освітлення на морфометричну характеристику нейронів паравентрикулярних ядер гіпоталамуса щурів / Р. Є. Булик [та ін.] // Клінічна та експериментальна патологія. - 2021. - Т. 20, № 3. - С. 11-18. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-~главная:
ОСВЕЩЕННОСТЬ -- LIGHTING
НЕЙРОНЫ -- NEURONS
ГИПОТАЛАМУСА ПАРАВЕНТРИКУЛЯРНОЕ ЯДРО -- PARAVENTRICULAR HYPOTHALAMIC NUCLEUS
Анотація: Паравентрикулярні ядра (ПВЯ) гіпоталамуса є вегетативним центром координації функцій і складаються з низки нейронних популяцій – суб’ядер, які різняться структурно-функціональними особливостями і характером нервових зв’язків із різними відділами нервової і нейроендокринної систем. При вивченні стресових реакцій і дії стрес-лімітувальних чинників постає важливим дослідження субпопуляцій нейронів ПВЯ гіпоталамуса, що синтезують стрес-рилізинг гормони, які ініціюють стресорні реакції організму. Одним з основних чинників, що проявляють виражений ефект у регуляції секреції АКТГ, є кортикотропін-рилізинг фактор (КРФ). КРФ-імунореактивна мітка виявлена, здебільшого, у медіальних дрібноклітинних суб’ядрах паравентрикулярних ядер гіпоталамуса щурів. Незважаючи на глибокі і всебічні дослідження гіпоталамуса, до сьогоднішнього часу немає єдиних уявлень про його індивідуальну реактивність і ступінь залучення вказаних структур у стресову реакцію, викликану тривалою зміною режиму освітлення. Мета роботи – з’ясувати вплив різного режиму освітлення на морфометричну характеристику медіальних дрібноклітинних суб’ядер паравентрикулярних ядер гіпоталамуса зрілих та старих щурів. Матеріал та методи. Експерименти проведені на 72 нелінійних самцях білих щурів, яких розподілено на 6 серій, у кожній з яких забір біоматеріалу здійснювали о 14.00 і о 02.00 год з наступним морфометричним та статистичним дослідженням. Результати. Морфометрична оцінка медіальних дрібноклітинних суб’ядер паравентрикулярних ядер гіпоталамуса (мдПВЯ) щурів виявила добову динаміку показників. Встановлено, що як у старих, так і в зрілих щурів при звичайному освітленні помітно знижується їх середній об’єм (p0,05) о 2.00 порівняно з 14.00. Відповідно ядерно-цитоплазматичне співвідношення (ЯЦС) о 02.00 зростає порівняно з 14.00. При утримуванні тварин за умов постійного освітлення встановлено більш виражені зміни досліджуваних структур. Зокрема, зменшується об’єм нейроцитів мдПВЯ гіпоталамуса як у зрілих, так і у старих щурів порівняно з щурами при стандартному режимі освітлення і ще більше – порівняно зі щурами за умов світлової депривації. У відповідності до цього змінюється й ЯЦС. Знижується й середня кількість нейроцитів на стандартній площині гістологічного зрізу порівняно з іншими режимами освітлення. Необхідно також вказати на те, що за умов світлової стимуляції у зрілих щурів у мдПВЯ помітно знижується середній об’єм нейронів (p0,05) о 02.00 порівняно з 14.00, тоді як об’єм їхніх ядер у зазначені періоди дослідження в середньому не змінюється. Це віддзеркалюється відповідно і на ЯЦС, яке о 02.00 зростає порівняно з 14.00. У старих щурів при світловій стимуляції у нейронах мдПВЯ достовірно не знижується середній об’єм нейронів о 02.00 порівняно з 14.00, як і об’єм їхніх ядер у зазначені періоди дослідження, відповідно до цього, ЯЦС о 02.00 залишається сталим порівняно з 14.00 і середня кількість нейроцитів у мдПВЯ на стандартній площині гістологічного зрізу не змінюється в різні періоди доби. Водночас, за різних модифікацій світлового режиму досліджувані цитометричні показники нейронів у старих щурів у середньому є значно нижчими (p0,001), ніж такі у зрілих щурів. Висновки. 1. Тривалість фотоперіоду істотно впливає на добову активність мдПВЯ гіпоталамуса зрілих і старих щурів. Зокрема, в обох досліджуваних групах щурів при звичайному освітленні вірогідно знижується середній об’єм нейронів (p0,05) о 2.00 порівняно з 14.00, відповідно, ЯЦС о 02.00 зростає порівняно з 14.00. Усі цитометричні показники нейронів у старих щурів у середньому є значно нижчими (p0,001), ніж у зрілих щурів. 2. Постійне освітлення викликає більш виражені зміни морфометричних параметрів мдПВЯ гіпоталамуса, ніж світлова деривація: у зрілих щурів у мдПВЯ помітно знижується середній об’єм нейронів (p0,05) о 02.00 порівняно з 14.00, що віддзеркалюється і на зміні ЯЦС, яке о 02.00 зростає порівняно з 14.00. У старих Паравентрикулярні ядра (ПВЯ) гіпоталамуса є вегетативним центром координації функцій і складаються з низки нейронних популяцій – суб’ядер, які різняться структурно-функціональними особливостями і характером нервових зв’язків із різними відділами нервової і нейроендокринної систем. При вивченні стресових реакцій і дії стрес-лімітувальних чинників постає важливим дослідження субпопуляцій нейронів ПВЯ гіпоталамуса, що синтезують стрес-рилізинг гормони, які ініціюють стресорні реакції організму. Одним з основних чинників, що проявляють виражений ефект у регуляції секреції АКТГ, є кортикотропін-рилізинг фактор (КРФ). КРФ-імунореактивна мітка виявлена, здебільшого, у медіальних дрібноклітинних суб’ядрах паравентрикулярних ядер гіпоталамуса щурів. Незважаючи на глибокі і всебічні дослідження гіпоталамуса, до сьогоднішнього часу немає єдиних уявлень про його індивідуальну реактивність і ступінь залучення вказаних структур у стресову реакцію, викликану тривалою зміною режиму освітлення. Мета роботи – з’ясувати вплив різного режиму освітлення на морфометричну характеристику медіальних дрібноклітинних суб’ядер паравентрикулярних ядер гіпоталамуса зрілих та старих щурів. Матеріал та методи. Експерименти проведені на 72 нелінійних самцях білих щурів, яких розподілено на 6 серій, у кожній з яких забір біоматеріалу здійснювали о 14.00 і о 02.00 год з наступним морфометричним та статистичним дослідженням. Результати. Морфометрична оцінка медіальних дрібноклітинних суб’ядер паравентрикулярних ядер гіпоталамуса (мдПВЯ) щурів виявила добову динаміку показників. Встановлено, що як у старих, так і в зрілих щурів при звичайному освітленні помітно знижується їх середній об’єм (p0,05) о 2.00 порівняно з 14.00. Відповідно ядерно-цитоплазматичне співвідношення (ЯЦС) о 02.00 зростає порівняно з 14.00. При утримуванні тварин за умов постійного освітлення встановлено більш виражені зміни досліджуваних структур. Зокрема, зменшується об’єм нейроцитів мдПВЯ гіпоталамуса як у зрілих, так і у старих щурів порівняно з щурами при стандартному режимі освітлення і ще більше – порівняно зі щурами за умов світлової депривації. У відповідності до цього змінюється й ЯЦС. Знижується й середня кількість нейроцитів на стандартній площині гістологічного зрізу порівняно з іншими режимами освітлення. Необхідно також вказати на те, що за умов світлової стимуляції у зрілих щурів у мдПВЯ помітно знижується середній об’єм нейронів (p0,05) о 02.00 порівняно з 14.00, тоді як об’єм їхніх ядер у зазначені періоди дослідження в середньому не змінюється. Це віддзеркалюється відповідно і на ЯЦС, яке о 02.00 зростає порівняно з 14.00. У старих щурів при світловій стимуляції у нейронах мдПВЯ достовірно не знижується середній об’єм нейронів о 02.00 порівняно з 14.00, як і об’єм їхніх ядер у зазначені періоди дослідження, відповідно до цього, ЯЦС о 02.00 залишається сталим порівняно з 14.00 і середня кількість нейроцитів у мдПВЯ на стандартній площині гістологічного зрізу не змінюється в різні періоди доби. Водночас, за різних модифікацій світлового режиму досліджувані цитометричні показники нейронів у старих щурів у середньому є значно нижчими (p0,001), ніж такі у зрілих щурів. Висновки. 1. Тривалість фотоперіоду істотно впливає на добову активність мдПВЯ гіпоталамуса зрілих і старих щурів. Зокрема, в обох досліджуваних групах щурів при звичайному освітленні вірогідно знижується середній об’єм нейронів (p0,05) о 2.00 порівняно з 14.00, відповідно, ЯЦС о 02.00 зростає порівняно з 14.00. Усі цитометричні показники нейронів у старих щурів у середньому є значно нижчими (p0,001), ніж у зрілих щурів. 2. Постійне освітлення викликає більш виражені зміни морфометричних параметрів мдПВЯ гіпоталамуса, ніж світлова деривація: у зрілих щурів у мдПВЯ помітно знижується середній об’єм нейронів (p0,05) о 02.00 порівняно з 14.00, що віддзеркалюється і на зміні ЯЦС, яке о 02.00 зростає порівняно з 14.00. У старих щурів при світловій стимуляції усі вивчені цитометричні показники їх нейронів у середньому є значно нижчими (p0,001), ніж такі у зрілих щурів.
Дод.точки доступу:
Булик, Р. Є.
Сметанюк, О. В.
Власова, К. В.
Кривчанська, М. І.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

3.


    Булик, Р. Є.
    Субмікроскопічні перетворення структур гіпоталамуса за умов цілодобового освітлення / Р. Є. Булик, К. В. Власова // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2020. - Т. 19, № 4. - С. 5-9. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-~главная:
ОСВЕЩЕННОСТЬ -- LIGHTING
СУПРАОПТИЧЕСКОЕ ЯДРО -- SUPRAOPTIC NUCLEUS (воздействие облучения)
ГИПОТАЛАМУС -- HYPOTHALAMUS (воздействие облучения)
Анотація: Світлова інформація, що сприймається фоторецепторами сітківки, передається по ретиногіпоталамічному шляху (наявних у ньому гангліонарних клітинах сітківки) і волокнах супраоптичних, супрахіазматичних, паравентрикулярних, аркуатних ядрах гіпоталамуса, через стовбур верхньої грудної частини і латеральні інтермедіальні ядра спинного мозку, симпатичні нейрони верхнього шийного ганглія в шишкоподібній залозі. У темряві сигнали від супрахіазматичних посилюють синтез і вивільнення норадреналіну із симпатичних закінчень. Експерименти проведені на 40 статевозрілих самцях безпородних білих щурів масою 0,15-0,18 кг. Тварин утримували в твариннику при сталій температурі, вологості повітря та вільному доступі до води і їжі. Експериментальні тварини розподілені на дві серії, у кожній з яких забір біоматеріалу здійснювався о 14.00 год і о 02.00 год. Обрані терміни проведення експерименту зумовлені різною функціональною активністю шишкоподібної залози у вказані часові періоди доби. Субмікроскопічні дослідження супраоптичних ядер гіпоталамуса інтактних тварин о 14.00 год показали, що більшість нейросекреторних клітин округло-овальної форми з поодинокими інвагінаціями та ядра неправильної форми з неглибокими інвагінаціями каріолеми. Каріоплазма містить грудочки хроматину та щільне осміофільне ядерце. Нейроплазма займає невеликий об’єм, у ній щільно упаковані з неве-ликим просвітом канальці гранулярного ендоплазматичного ретикулуму, де спостерігається багато рибосом та полісом, а також невелика кількість рівномірно розподілених гранул. Біля комплексу Гольджі, утворюються секреторні гранули різних розмірів. Невеликі зі щільним матриксом мітохондрії містять не багато крист. Деякі з них знаходяться в енергетично напруженому стані, здатні гіпертрофуватися та частково втрачати кристи або й гинути. Досліджено ультрамікроскопічну організацію нейросекреторних клітин супраоптичних ядер переднього гіпоталамуса щурів. За стандартного режиму освітлення (12.00С:12.00Т) ультраструктура нейронів свідчить про зниження їх функціональної активності у світловий період доби та зростання – у темновий період доби. Світловий стрес (24.00C:00T) призводить до істотного десинхронозу та спричинює деструктивні зміни компонентів досліджуваних структур, які більш виражені о 02.00 год.
Дод.точки доступу:
Власова, К. В.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

4.
Шифр: КУ26/2020/19/4
   Журнал

Клінічна анатомія та оперативна хірургія [Текст] : науково-практичний медичний журнал/ головний редактор Слободян О.М. - Чернівці : ВДНЗУ "БДМУ", Заснований в квітні 2002 року - . - ISSN 1727-0847. - Виходить кожного кварталу
2020р. Т. 19 № 4
Зміст:
Є примірники у відділах: всього 1 : ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие
Перейти до описів статей

5.


   
    Ефекти мелатоніну на щільність мелатонінових рецепторів у надзоровому ядрі гіпоталамуса щурів за умов стресу / Р. Є. Булик [и др.] // Вісн. пробл. біол. і медицини = Bulletin of Problems in Biology and Medicine : український науково-практичний журнал. - 2021. - № 3(161). - С. 245-248. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2077-4214


MeSH-~главная:
МЕЛАТОНИН -- MELATONIN
СТРЕСС ФИЗИОЛОГИЧЕСКИЙ -- STRESS, PHYSIOLOGICAL
АРКУАТНОЕ ЯДРО ГИПОТАЛАМУСА -- ARCUATE NUCLEUS OF HYPOTHALAMUS
Анотація: Вступ. В організмі ссавців провідна роль епіфізарного гормону мелатоніну полягає у регуляції циклічних фізіологічних процесів. У реалізації клітинної відповіді беруть участь його рецептори і сайти зв’язування. Обмеження рухової активності (гіпокінезія, або іммобілізація) – потужний стресорний фактор, який порушує ритмічність перебігу фізіологічних процесів і викликає десинхроноз. Мета – з’ясування впливу іммобілізаційного стресу на щільність мелатонінових рецепторів типу 1А у нейронах надзорового ядра гіпоталамуса щурів та ефектів екзогенного мелатоніну. Об’єкт і методи дослідження. Експерименти проведені на нелінійних самцях білих щурів, масою 200–220 г. Іммобілізаційний стрес моделювали шляхом утримання щурів у пластикових клітках-пеналах впродовж 6 год щоденно 7 діб поспіль. Мелатонін (Sigma, USA) уводили в/очеревинно впродовж 7 діб на фоні іммобілізаційного стресу. Тварин поділено на 3 серії, у кожній з яких забір біоматеріалу здійснювався о 14.00 і о 02.00 год із застосуванням імуногістогімічних, денситометричних та статистичних методів дослідження. Результати. У тварин, які перебували за тривалої іммобілізації оптична густина специфічного забарвлення досліджуваних структур вірогідно менша щодо контролю. Ін’єкції мелатоніну за умов іммобілізаційного стресу спричинили зростання показника у нейронах надзорових ядер гіпоталамуса щурів, особливо о 02.00 год, порівняно з тваринами, які знаходилися за тривалої іммобілізації без уведення препарату. Висновки. Щільність рецепторів до мелатоніну типу 1А у нейронах надзорового ядра гіпоталамуса характеризується чітким циркадіанним ритмом, з найвищими показниками о 02.00, тоді як о 14.00 вона знижується. У тварин, які перебували за іммобілізаційного стресу оптична густина специфічного забарвлення мелатонінових рецепторів типу 1А вірогідно менша щодо контролю. Ін’єкції мелатоніну спричинили вірогідне підвищення середніх величин щільності рецепторів до мелатоніну типу 1А у нейронах надзорового ядра гіпоталамуса тварин.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Булик, Р. Є.
Булик, Т. С.
Сметанюк, О. В.
Власова, К. В.
Кривчанська, М. І.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

6.
Шифр: ВУ12/2021/3(161)
   Журнал

Вісник проблем біології і медицини [Текст] : український науково-практичний журнал/ головний редактор В.М. Ждан. - Полтава : ПДМУ, Засновано у листопаді 1993 року - . - ISSN 2077-4214. - Періодичність hi
2021р. № 3(161)
Зміст:
Є примірники у відділах: всього 1 : ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие
Перейти до описів статей

7.


    Булик, Р. Є.
    Вікові особливості морфометричного стану бічного передзорового ядра гіпоталамуса щурів на тлі різної тривалості фотоперіоду / Р. Є. Булик, В. Р. Йосипенко, К. В. Власова // Вісн. пробл. біол. і медицини = Bulletin of Problems in Biology and Medicine : український науково-практичний журнал. - 2021. - № 2(160). - С. 197-200 : табл. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2077-4214


MeSH-~главная:
СОН -- SLEEP
ЦИРКАДНЫЙ РИТМ -- CIRCADIAN RHYTHM
ФОТОПЕРИОД -- PHOTOPERIOD
ГИПОТАЛАМУС -- HYPOTHALAMUS
КРЫСЫ -- RATS
Анотація: Сон – складний фізіологічний процес, що регулюється гомеостатичними та циркадіанними процесами, які залучають різні нейронні структури. Ключову роль у регуляції циклу сон-неспання відіграє бічне передзорове ядро гіпоталамуса. У статті наводиться аналіз результатів власних гістологічних та морфометричних досліджень нейронів бічного передзоровогоядра гіпоталамуса зрілих і старих щурів в умовах різної тривалості фотоперіоду. Розташування бічного передзорового ядра гіпоталамуса не є абсолютно симетричним, обидва ядра без сумніву присутні по одному в кожній півкулі головного мозку, але одно з них знаходиться трохи попереду іншого. Ядро на зрізах мало кулясту чи овальну форму, а нейрони були однотипними як в центрі так і на периферії ядра. При забарвленні гематоксиліном і еозином на великих збільшеннях було видно, що нейрони бічного передзорового ядра гіпоталамуса мали темно забарвлене ядро овальної або полігональної форми, часто з гострими кутами, а цитоплазма, навпаки була світлою, майже прозорою. Дані морфометричної характеристики вказують, що в досліджуваних показниках (середній об’єм нейроцита, середній об’єм ядер нейроцитів, ядерно-цитоплазматичне співвідношення в нейроцитах та середня кількість нейроцитів на стандартній площині гістологічного зрізу) чітких розбіжностей у середніх тенденціях не виявлено. Це дозволяє стверджувати, що вони істотно не реагують на зміни умови освітлення та час доби, коли проводився експеримент, що потребує більш глибшого пошуку та вивчення морфологічних методів дослідження, що здатні виявити реакцію нейронів бічного передзорового ядра гіпоталамуса на зміни режиму освітлення. Водночас, привертає увагу той факт, що у старих щурів у порівнянні зі зрілими щурами зменшується кількість нейронів (близько 30%) на одиницю площі гістологічного зрізу, знижується об’єм нейронів за рахунок зменшення об’єму їх цитоплазми з відповідним зростанням ядерно-цитоплазматичного співвідношення (ядерноцитоплазматичного коефіцієнту).
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Йосипенко, В. Р.
Власова, К. В.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

8.
Шифр: ВУ12/2021/2(160)
   Журнал

Вісник проблем біології і медицини [Текст] : український науково-практичний журнал/ головний редактор В.М. Ждан. - Полтава : ПДМУ, Засновано у листопаді 1993 року - . - ISSN 2077-4214. - Періодичність hi
2021р. № 2(160)
Зміст:
Є примірники у відділах: всього 1 : ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие
Перейти до описів статей

9.


   
    Морфофункціональна активність нейронів надзорових ядер гіпоталамуса щурів під дією стресу / О. В. Сметанюк [та ін.] // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2019. - Т. 18, № 3. - С. 121-126. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-~главная:
СУПРАОПТИЧЕСКОЕ ЯДРО -- SUPRAOPTIC NUCLEUS
НЕЙРОНЫ -- NEURONS
СТРЕСС ФИЗИОЛОГИЧЕСКИЙ -- STRESS, PHYSIOLOGICAL
Анотація: У статті розглядаються результати досліджень морфофункціонального стану нейронів надзорових (супраоптичних) ядер гіпоталамуса щурів в умовах різної тривалості світлового режиму. За стандартного світлового режиму у щурів реєструється добовий ритм морфо-функціональної активності нейронів надзорових з максимумом активності в денний час (до 14.00 год). У тварин, які зазнали тривалої світлової експозиції, встановлено більш виражені зміни морфо-функціонального стану нейронів надзорових ядер гіпоталамуса о 02.00 год, ніж о 14.00 год. Так, площа ядра нейрона становила 94,08±9,55 мкм2 і була вірогідно більшою за аналогічну в інтактних тварин. Ядерно-цитоплазматичне співвідношення нейрона надзорових ядер гіпоталамуса о 02.00 год було нижчим від такого в інтактних тварин внаслідок зменшення питомого об’єму ядра. Порівняно з денним періодом (14.00 год), до 02.00 год виявлено зменшення площі тіла нейронів надзорових ядер гіпоталамуса, зумовлене вірогідним зменшенням площі ядра та ядерця клітин. Це стало причиною підвищення в нічний період спостереження ядерно-цитоплазматичного співвідношення у досліджуваних нейронах, яке становило 2,51±0,023 од. Постійний світловий режим не спричинює інверсії ритму морфо-функціональної активності досліджуваних нейронів, максимальні величини, як і в інтактних тварин, припадають на денний проміжок спостереження.
Дод.точки доступу:
Сметанюк, О.В.
Булик, Р.Є.
Власова, К.В.
Волошин, В.Л.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

10.


   
    Переваги та недоліки викладання паразитології в умовах дистанційного навчання / Р. Є. Булик [та ін.] // Клінічна та експериментальна патологія. - 2020. - Т. 19, № 3. - С. 144-149. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-~главная:
ПАРАЗИТОЛОГИЯ -- PARASITOLOGY (обучение)
ОБРАЗОВАНИЕ ДИСТАНЦИОННОЕ -- EDUCATION, DISTANCE (методы)
Анотація: Розвиток системи освіти в сучасних умовах потребує докорінних змін у багатьох напрямах: інформаційному, методичному, технологічному, організаційному та ін. У статті проведений огляд літератури щодо переваг та недоліків дистанційної освіти, а також висвітлюється власний досвід впровадження онлайн технологій у навчальний процес студентів-медиків. Метою статті є аналіз особливостей дистанційного навчання і визначення його переваг та недоліків. Висновки. Дистанційна/онлайн/електронна освіта вже зайняла одне із провідних місць у системі вищої освіти багатьох ЗВО, але не в медичних. Перехід до вимушених дистанційних/електронних методів освіти у 2020 році модернізував всі етапи викладання медичної освіти. Так, цей надзвичайний час вимагає адаптації навчальних та контролюючих матеріалів. Звичайно, аудиторні заняття є незамінними, однак розвиток цифрової сфери створює чудові альтернативні можливості навчання та розвитку сучасних студентів та майбутніх спеціалістів під час карантину. Дистанційна освіта – це окремий вид навчання, це філософія, методологія, психологія навчання та викладання. Необхідно ґрунтовно вивчити, розробити, постійно вдосконалювати подачу матеріалу, а також засоби допомоги і самоконтролю. Проте дистанційне/онлайн навчання є безумовною великою перевагою у час світової пандемії.
Дод.точки доступу:
Булик, Р. Є.
Власова, К. В.
Кривчанська, М. І.
Власова, О. В.
Волошин, В. Л.
Йосипенко, В. Р.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

11.


   
    Морфофункціональні перетворення в нейронах супрахіазматичних ядер гіпоталамуса щурів на фоні різної тривалості освітлення і при корекції мелатоніном / Р. Є. Булик [и др.] // Вісн. пробл. біол. і медицини = Bulletin of Problems in Biology and Medicine : український науково-практичний журнал. - 2018. - Т. 1, № 1(142). - С. 264-269 : диаграмма. - Библиогр. в конце глав . - ISSN 2077-4214


MeSH-~главная:
МЕЛАТОНИН -- MELATONIN
ГИПОТАЛАМУС -- HYPOTHALAMUS
НЕЙРОНЫ -- NEURONS
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Булик, Р.Є.
Бурачик, А.І.
Булик, Т.С.
Кривчанська, М. І.
Власова, К. В.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

12.
Шифр: ВУ12/2018/1/1(142)
   Журнал

Вісник проблем біології і медицини [Текст] : український науково-практичний журнал/ головний редактор В.М. Ждан. - Полтава : ПДМУ, Засновано у листопаді 1993 року - . - ISSN 2077-4214. - Періодичність hi
2018р. Вип. 1 № 1(142) (Є додат.: эл. опт. диск (CD-ROM))
Зміст:
Є примірники у відділах: всього 1 : ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие
Перейти до описів статей

13.


    Булик, Р. Є.
    Оцінка динаміки морфофункціонального стану нейронів супрахізматичних ядер гіпоталамуса щурів за тривалої світлової експозиції / Р. Є. Булик, К. В. Власова, А. І. Бурачик // Буковинський медичний вісник. - 2016. - Т. 20, № 4. - С. 30-33. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-~главная:
ФОТОПЕРИОД -- PHOTOPERIOD
НЕЙРОНЫ -- NEURONS
СУПРАХИАЗМАТИЧЕСКОЕ ЯДРО -- SUPRACHIASMATIC NUCLEUS
ГИПОТАЛАМУС -- HYPOTHALAMUS
Анотація: У статті розглядаються результати досліджень морфофункціонального стану нейронів вентролатеральної зони супрахіазматичних ядер гіпоталамуса щурів за умов різної тривалості світлового режиму. Встановлено, що у тварин, які зазнали тривалої експозиції світлом, істотно порушувався добовий ритм морфофункціональної активності нейронів супрахіазматичних ядер гіпоталамуса. Більшу їхню активність, на відміну від щурів, які перебували за звичайного освітлення, реєстрували в денний період спостереження.
Дод.точки доступу:
Власова, К.В.
Бурачик, А.І.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

14.
Шифр: БУ5/2016/20/4
   Журнал

Буковинський медичний вісник [Текст] : український науково-практичний журнал/ головний редактор Т.М. Бойчук. - Чернівці : БДМУ, Заснований у лютому 1997 року - . - ISSN 1684-7903. - Періодичність hi
2016р. Т. 20 № 4
Зміст:
Є примірники у відділах: всього 1 : ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие
Перейти до описів статей

15.
Шифр: КУ26/2015/14/4
   Журнал

Клінічна анатомія та оперативна хірургія [Текст] : науково-практичний медичний журнал/ головний редактор Слободян О.М. - Чернівці : ВДНЗУ "БДМУ", Заснований в квітні 2002 року - . - ISSN 1727-0847. - Виходить кожного кварталу
2015р. Т. 14 № 4
Зміст:
Є примірники у відділах: всього 1 : ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие
Перейти до описів статей

16.


    Пішак, В. П.
    Молекулярно-генетичні механізми часової організації фізіологічних функцій у ссавців (огляд літератури та власні дані) / В.П. Пішак, Р.Є. Булик, К.В. Власова // Буков. мед. вісник. - 2014. - Том18, N1. - С. 172-177

Рубрики: ФИЗИОЛОГИЧЕСКИЕ ПРОЦЕССЫ--PHYSIOLOGICAL PROCESSES

   БИОЛОГИЧЕСКИЕ РИТМЫ--PERIODICITY


   ЦИРКАДНЫЙ РИТМ--CIRCADIAN RHYTHM


   ФОТОПЕРИОД--PHOTOPERIOD


   ЖИВОТНЫЕ--ANIMALS


Дод.точки доступу:
Булик, Р.Є.
Власова, К.В.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

17.
Шифр: БУ5/2014/18/1
   Журнал

Буковинський медичний вісник [Текст] : український науково-практичний журнал/ головний редактор Т.М. Бойчук. - Чернівці : БДМУ, Заснований у лютому 1997 року - . - ISSN 1684-7903. - Періодичність hi
2014р. Т. 18 № 1
Зміст:
Є примірники у відділах: всього 1 : ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие
Перейти до описів статей

 
© 2017-2023
Бібліотека Полтавського державного медичного університету
36011, м. Полтава, вул. Шевченка, 23
© Міжнародна асоціація користувачів і розробників
електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)