ПОЛТАВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Головна

Спрощений режим

Опис

Бази даних

Періодичні видання. Статті - результати пошуку 149015

Вид пошуку

Книги

Періодичні видання. Статті

Книги іноземною мовою

Художня література

Дисертації

Автореферати

Методичні рекомендації. Брошури

Магістерські роботи

Матеріали конференцій

Електронний ресурс

Краєзнавство Полтавщини

Раритетні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Матеріали конференцій (24)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=СОЦИАЛЬНАЯ АДАПТАЦИЯ<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 42
Показані документи с 1 за 20

1-20 21-40 41-42

Коваль, О. А.
Психологічні особливості підлітків старшого віку – студентів вищих навчальних закладів / О. А. Коваль // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. : науково-практичний журнал. - 2024. - Т. 24, № 2. - С. 170-175 . - ISSN 2077-1096

MeSH-~главная:
ПОДРОСТКОВ ПСИХОЛОГИЯ -- PSYCHOLOGY, ADOLESCENT (тенденции)
СТУДЕНТЫ -- STUDENTS (психология)
АДАПТАЦИЯ ПСИХОЛОГИЧЕСКАЯ -- ADAPTATION, PSYCHOLOGICAL
СОЦИАЛЬНАЯ АДАПТАЦИЯ -- SOCIAL ADJUSTMENT
Анотація: Вступ. На сучасному етапі розвитку суспільства надзвичайно актуальною проблемою вважається вивчення психо-соціальних аспектів формування особистості підлітків старшого віку 17-21 року. Переважна їх більшість, до цього часу, закінчують навчання в загальноосвітніх школах, а частина цих осіб продовжує отримати фахову освіту вже у вищих навчальних закладах. Головною психологічною проблемою студентів-початківців є недостатня психологічна зрілість та їх готовність до напруженої самостійної роботи під час навчання у вищих навчальних закладах, а також розвиток у них дезадаптації і порушення стресостійкості. Мета дослідження. Вивчити основні психологічні особливості підлітків старшого віку, що забезпечують ефективне навчання студентів у вищих навчальних закладах. Матеріали та методи. Проведено вивчення і ґрунтовне обговорення основних психологічних характеристик підлітків старшого віку, які навчаються у вищих навчальних закладах. Роботу виконано на основі аналізу даних вітчизняних та іноземних літературних джерел, переважно за останні 5 років. Результати. Досліджені основні психологічні риси студентів-підлітків старшого віку. Виявлено, що деякі з них підвищують академічну продуктивність діяльності студентів у вищих навчальних закладах, забезпечують їх адаптацію в новосформованих студентських групах, їх визнання іншими студентами, а також колективом професорсько-викладацького складу кафедр. В той же час, інші психологічні чинники можуть суттєво гальмувати, порушувати або взагалі унеможливлювати ці процеси для окремих груп студентів-підлітків. Послідовному розгляду цих питань присвячений даний огляд фахової літератури провідних спеціалістів-психологів. Висновки. У підлітків старшого віку спостерігається поглиблення досягнутих результатів на попередніх етапах їх індивідуального розвитку. У студентів-підлітків має місце завершення формування «Я»-образу. Студентам перших курсів притаманні риси психологічної незрілості та часткової нестабільності.
Перейти к внешнему ресурсу Текст
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Інтегрований підхід до ментального здоров'я молоді / В. І. Горошко [и др.] // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. : науково-практичний журнал. - 2024. - Т. 24, № 2. - С. 153-159 . - ISSN 2077-1096

MeSH-~главная:
СТУДЕНТЫ -- STUDENTS (психология)
СТРЕСС ПСИХОЛОГИЧЕСКИЙ -- STRESS, PSYCHOLOGICAL (диагностика)
СОЦИАЛЬНАЯ АДАПТАЦИЯ -- SOCIAL ADJUSTMENT
ТРЕВОГИ ШКАЛА ТЕСТИРОВАНИЯ -- TEST ANXIETY SCALE
Анотація: Мета. Аналіз проблем психічного здоров’я студентів Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» з врахуванням міжнародного досвіду впровадження програм психосоціальної діагностики, на основі якого було сформульовано рекомендації щодо реалізації ефективних програм, спрямованих на покращення психічного здоров’я української студентської спільноти. Матеріали і методи дослідження. В дослідженні прийняли участь 812 студентів Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», які навчаються за різними спеціальностями, віковий діапазон досліджуваних – від 18 до 22 років, 47% досліджуваних (382 осіб) – складають особи чоловічої статі, 53 % респондентів (430 осіб) – жіночої статі, що забезпечує гендерну рівність розподілу вибірки респондентів і дає змогу вважати вибірку репрезентативною. Опитування проводилося анонімно, через Google-форму, що забезпечило принцип конфіденційності психологічного дослідження. Результати. В результаті проведеного анкетування встановлений зв’язок між воєнними діями та збільшенням відсотку тривожних розладів серед цивільних осіб та біженців саме в українському контексті. Однак аспекти психічного стану молоді повністю не зрозумілі. В умовах сьогодення ряд досліджень свідчать про погіршення психоемоційного стану українських студентів. Так більшість респондентів відчували депресію та нервозність, а також повідомили про посилення почуття самотності та гніву. Серед них почастішали випадки зловживання алкоголем, тютюном, заспокійливими засобами. Дослідження психічного здоров’я жінок, які працюють в освітніх закладах, включаючи студенток і викладачок, показало, що у респонденток підвищений рівень страху та знижена стійкість до стресових ситуацій. Такий методичний підхід дав змогу систематизувати інформацію, об’єктивно усвідомити проблему та надати конкретні рекомендації щодо подальших дій, а саме необхідність реалізації програм, спрямованих на покращення ментального та фізичного здоров’я. Програми, які передбачають фізичну активність, правильне харчування та релаксацію, можуть значно знизити рівень стресу та покращити психічне здоров’я студентів. Висновки. Запропоновані рекомендації спрямовані на покращення рівня психічного здоров’я та зменшення впливу психологічних труднощів на навчання, соціальну адаптацію та загальний життєвий успіх.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Горошко, В. І.
Хоменко, Є. Г.
Сєдих, К. В.
Данильченко, С. І.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Savka, I.
Social adaptation of international students in the conditions of training during COVID-19 pandemic / I. Savka, S. Savka, N. Voytkevich // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина = Neonatology, surgery and perinatal medicine. - 2022. - Т. 12, № 4. - P9-13. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-~главная:
ОБРАЗОВАНИЕ ДИСТАНЦИОННОЕ -- EDUCATION, DISTANCE (организация и управление)
СОЦИАЛЬНАЯ АДАПТАЦИЯ -- SOCIAL ADJUSTMENT
СТУДЕНТЫ МЕДИЦИНСКИХ УЧЕБНЫХ ЗАВЕДЕНИЙ -- STUDENTS, HEALTH OCCUPATIONS (психология)
Анотація: Вступ. Соціальна адаптація є важливою складовою адаптації іноземних студентів до навчання в закладах освіти. Кращі успіхи у навчанні у іноземних студентів пов’язані з почуттям належності до університету та високим рівнем міжкультурально взаємодії. Зрозуміло, що всі складові соціальної адаптації в умовах навчання під час пандемії COVID 19 зазнали суттєвих змін. Це все знайшло своє відображення й на психологічному стані студентів, адже кожна країна перебування на той чи інший термін запровадила певні карантинні обмеження, більшість з яких були досить суттєвими аж до введення комендантської години й заборони виходити з дому. В таких умовах не можна виключати й переживання з боку батьків, за темпами поширення COVID 19 на батьківщині та у країні навчання, посилення ностальгічних почуттів через відсутність можливості перетину кордону та повернення додому і т.п. Мета. Метою нашої роботи було дослідження основних складових, що формують соціальну адаптацію в іноземних студентів в умовах карантину, спричиненого COVID 19. Матеріал і методи. Дослідження включало 220 іноземних студентів, які навчалися на 1-3 курсах. З метою об’єктивізації та підвищення достовірності результатів, опитування проводили анонімно в рандомізованому порядку, що включав кожного третього студента зі свого курсу навчання. Увесь перелік запитань був скомпонований в одну анкету-опитувальник, на кожне яких студент мав надати позитивну чи негативну відповідь. Соціальну адаптацію студентів іноземців до навчання у медичному університеті під час пандемії COVID19 досліджували з використанням опитувальника адаптації студентів до коледжу (SACQ) розробленого Baker and Siryk (1989,1994) з авторськими змінами та модифікаціями. Біля 85% з опитаних іноземців були вихідцями з далекої Індії, біля 4% – з Гани, решта 11% іноземних студентів прибули на навчання з інших країн Азії, Європи, Африки та США. Результати дослідження. При переході на дистанційні освітні технології та навчання в умовах пандемії через COVID 19 складові соціальної адаптації іноземних студентів залишаються на досить високому рівні. Так, рівень загальної соціальної адаптації в таких умовах навчання зберігся на найвищому та високому рівнях у 55% здобувачів вищої медичної освіти з числа іноземних громадян, а рівень соціального дистанціювання та спілкування з іншими людьми максимальним був у 41,4% іноземців. Рівень ностальгії був максимальний у 55,5% іноземців у карантинних умовах навчання, а показники соціальної адаптації до оточуючого середовища зберігалися на найвищих рівнях у майже у 80% опитаних. При цьому існують прямі кореляційні взаємозв’язки середнього та сильного рівнів між загальною соціальною адаптацією та соціальним дистанціюванням з іншими людьми, ностальгією, соціальною адаптацією до оточуючого середовища, а також між соціальним дистанціюванням з іншими людьми та ностальгією, соціальним дистанціюванням та соціальною адаптацією до оточуючого середовища і між ностальгією та соціальною адаптацією до оточуючого середовища. Висновки. Однією з важливих складових для успішного навчання іноземних студентів за кордоном є їхня соціальна адаптація. При цьому всі основні складові соціальної адаптації у вигляді загальної соціальної адаптації, соціального дистанціювання та спілкування з іншими людьми, ностальгії та соціальної адаптації до оточуючого середовища зберігаються на найвищому або досить високому рівнях у переважної кількості здобувачів вищої медичної освіти з числа іноземних громадян в умовах нових форм навчання під час пандемії, спричиненої COVID 19.
Дод.точки доступу:
Savka, S.
Voytkevich, N.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Гігієнічна оцінка особливостей навчальної і позанавчальної діяльності у контексті формування професійної адаптації студентів, що здобувають медичний фах: медико-соціальні та особистісні аспекти / І. В. Сергета [и др.] // Вісн. пробл. біол. і медицини = Bulletin of Problems in Biology and Medicine : український науково-практичний журнал. - 2023. - № 1(168). - С. 107-113 . - ISSN 2077-4214

MeSH-~главная:
СТУДЕНТЫ МЕДИЦИНСКИХ УЧЕБНЫХ ЗАВЕДЕНИЙ -- STUDENTS, HEALTH OCCUPATIONS
АДАПТАЦИЯ ПСИХОЛОГИЧЕСКАЯ -- ADAPTATION, PSYCHOLOGICAL
СОЦИАЛЬНАЯ АДАПТАЦИЯ -- SOCIAL ADJUSTMENT
Анотація: Здійснення поглибленої оцінки закономірностей перебігу процесів психофізіологічної, психічної та соціально-психологічної професійної адаптації передбачає встановлення особливостей навчальної і позанавчальної діяльності у контексті формування професійної адаптації студентів. Метою роботи є здійснення комплексної гігієнічної оцінки особливостей навчальної і позанавчальної діяльності та вивчення медико-соціальних та особистісних аспектів формування професійної адаптації студентів, що здобувають медичний фах. Отримані дані засвідчують наявність чітко окреслених проявів перевищення нормативних параметрів допустимої тривалості перебування студентської молоді, які встановлені гігієнічними вимогами, що справляють негативний вплив на процеси формування адаптаційних можливостей студентів, суттєво зменшуючи ступінь функціональної готовності їх організму до успішного виконання навчально-значущих професійно-орієнтованих завдань. Час навчальної аудиторної та позааудиторної діяльності у 29,5% дівчат і 36,7% юнаків коливається у межах 8-9 годин, у 26,2% студенток і 31,7% студентів – у межах 7-8 годин, у 16,4% дівчат і 18,3% юнаків – у межах 6-7 годин. Визначено, що серед 88,6% дівчат і 71,7% юнаків значення, що відображують особливості їх рухової активності, не досягають меж нормативних значень. Як переважну тривалість часу, що відведений на перебування на свіжому повітрі 49,3% дівчат визначaють час у межах до 1 години, 40,9% студенток – час у межах 1-2 годин і лише 9,9% дівчат – час у межах понад 2 години. Натомість переважна більшість юнаків, а саме 50,0% студентів, перебувають на свіжому повітрі 1-2 години, 35,0% юнаків – понад 2 години, 15,0% студентів – до 1 години. Переважною кількістю прийомів їжі як для дівчат (42,6%), так і для юнаків (51,7%), слід вважати триразове харчування, що організовувалось самостійно. 63,7% дівчат і 81,7% юнаків, тобто переважна більшість досліджуваних студентів, характеризують режим власної повсякденної діяльності як напружений і дуже напружений, що, незаперечно, створює суттєві передумови до розвитку явищ втоми, вираженого зниження адаптаційних ресурсів їх організму. У структурі захворювань з тимчасовою втратою працездатності суттєво переважають хвороби органів дихання (86,2% серед дівчат і 83,3% серед юнаків), захворювання органів травлення, нервової системи і травми. У структурі хронічних захворювань найпоширенішими є хвороби нервової системи, органів травлення і системи кровообігу. Отже, дані аналізу медико-соціальних та особистісних аспектів організації навчальної і позанавчальної діяльності студентів засвідчують необхідність їх урахування у контексті розроблення здоров’язберігаючих технологій, створення превентивного освітнього середовища тощо.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Сергета, І. В.
Очередько, О. М.
Редчіц, М. А.
Белов, О. О.
Стоян, Н. В.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Hygienic assessment of the features of educational and extra-curricular activities in the context of forming the professional adaptation of students pursuing the medical profession: medical-social and personal aspects / I. V. Serheta [и др.] // Вісн. пробл. біол. і медицини = Bulletin of Problems in Biology and Medicine : український науково-практичний журнал. - 2023. - № 1(168). - С. 102-106 . - ISSN 2077-4214

MeSH-~главная:
СТУДЕНТЫ МЕДИЦИНСКИХ УЧЕБНЫХ ЗАВЕДЕНИЙ -- STUDENTS, HEALTH OCCUPATIONS
АДАПТАЦИЯ ПСИХОЛОГИЧЕСКАЯ -- ADAPTATION, PSYCHOLOGICAL
СОЦИАЛЬНАЯ АДАПТАЦИЯ -- SOCIAL ADJUSTMENT
Анотація: Здійснення поглибленої оцінки закономірностей перебігу процесів психофізіологічної, психічної та соціально-психологічної професійної адаптації передбачає встановлення особливостей навчальної і позанавчальної діяльності у контексті формування професійної адаптації студентів. Метою роботи є здійснення комплексної гігієнічної оцінки особливостей навчальної і позанавчальної діяльності та вивчення медико-соціальних та особистісних аспектів формування професійної адаптації студентів, що здобувають медичний фах. Отримані дані засвідчують наявність чітко окреслених проявів перевищення нормативних параметрів допустимої тривалості перебування студентської молоді, які встановлені гігієнічними вимогами, що справляють негативний вплив на процеси формування адаптаційних можливостей студентів, суттєво зменшуючи ступінь функціональної готовності їх організму до успішного виконання навчально-значущих професійно-орієнтованих завдань. Час навчальної аудиторної та позааудиторної діяльності у 29,5% дівчат і 36,7% юнаків коливається у межах 8-9 годин, у 26,2% студенток і 31,7% студентів – у межах 7-8 годин, у 16,4% дівчат і 18,3% юнаків – у межах 6-7 годин. Визначено, що серед 88,6% дівчат і 71,7% юнаків значення, що відображують особливості їх рухової активності, не досягають меж нормативних значень. Як переважну тривалість часу, що відведений на перебування на свіжому повітрі 49,3% дівчат визначaють час у межах до 1 години, 40,9% студенток – час у межах 1-2 годин і лише 9,9% дівчат – час у межах понад 2 години. Натомість переважна більшість юнаків, а саме 50,0% студентів, перебувають на свіжому повітрі 1-2 години, 35,0% юнаків – понад 2 години, 15,0% студентів – до 1 години. Переважною кількістю прийомів їжі як для дівчат (42,6%), так і для юнаків (51,7%), слід вважати триразове харчування, що організовувалось самостійно. 63,7% дівчат і 81,7% юнаків, тобто переважна більшість досліджуваних студентів, характеризують режим власної повсякденної діяльності як напружений і дуже напружений, що, незаперечно, створює суттєві передумови до розвитку явищ втоми, вираженого зниження адаптаційних ресурсів їх організму. У структурі захворювань з тимчасовою втратою працездатності суттєво переважають хвороби органів дихання (86,2% серед дівчат і 83,3% серед юнаків), захворювання органів травлення, нервової системи і травми. У структурі хронічних захворювань найпоширенішими є хвороби нервової системи, органів травлення і системи кровообігу. Отже, дані аналізу медико-соціальних та особистісних аспектів організації навчальної і позанавчальної діяльності студентів засвідчують необхідність їх урахування у контексті розроблення здоров’язберігаючих технологій, створення превентивного освітнього середовища тощо.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Serheta, I. V.
Ocheredko, O. M.
Redchits, M. A.
Belov, O. O.
Stoyan, N. V.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Podolska, L. V.
Quality of life of foreign students of higher medical education with adjustment disorders = Якість життя іноземних здобувачів вищої медичної освіти з розладами адаптації / L. V. Podolska, T. Y. Shusterman, L. M. Yuryeva // Вісн. пробл. біол. і медицини = Bulletin of Problems in Biology and Medicine : український науково-практичний журнал. - 2022. - № 4(167). - С. 204-209 . - ISSN 2077-4214

MeSH-~главная:
СТУДЕНТЫ МЕДИЦИНСКИХ УЧЕБНЫХ ЗАВЕДЕНИЙ -- STUDENTS, HEALTH OCCUPATIONS (психология)
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE (психология)
АДАПТАЦИЯ ПСИХОЛОГИЧЕСКАЯ -- ADAPTATION, PSYCHOLOGICAL
СОЦИАЛЬНАЯ АДАПТАЦИЯ -- SOCIAL ADJUSTMENT
ПСИХОМЕТРИЯ -- PSYCHOMETRICS (тенденции)
Анотація: У статті висвітлені особливостям якості життя здобувачів вищої медичної освіти з розладами адаптації. У досліджені, яке було проведено з 2019 по 2020 рр., прийняло участь 154 іноземних здобувачів, що проходили навчання на базі Дніпровського державного медичного університету. Розподіл за групами проводився в залежності від їх етапу навчання. До групи 1 увійшли 110 слухачів підготовчого відділення, до групи 2 – 44 здобувачі 1-2 курсу. Для оцінки клінічної картини був використано метод напівструктурованного клінічного інтерв’ю. Для психометричної оцінки були використані такі шкали як: «Показник якості життя» по Меzzich у адаптації Н.О. Марути (2004), «Суб’єктивна оцінки астенії» за E.M. Smets et al. (1994), «Інтегративний тест тривожності» за Бізюк та співав. (2004) та «Самооцінка депресії» по Zung WW (1965). За результатами дослідження встановлено, що найвищі середні значення як у групі 1, та і у групі 2 було виявлено за складовими шкалами якості життя «Самообслуговування та незалежність дій» і «Міжособистісна реалізація». Найнижчі для групи 1 було виявлено лише за складовою «Громадська та службова підтримка», у той час як у групі 2 найменші результати були рівномірно розподілені між восьми шкалами, що залишились. Порівняльний аналіз між групами показав наявність статистично гірших результатів у досліджуваних групи 2 за такими складовими шкалами, як: «Психічне благополуччя», «Працездатність», «Міжособистісна реалізація», «Загальне сприйняття життя» та за інтегративним показником. Це свідчить про зниження показників якості життя при переході на наступний, більш складний етап навчання. У результаті дослідження також було встановлено, що у групі 1 за всіма проявами розладів адаптації спостерігався помірний кореляційний зв’язок, у той час, як у групі 2 з астенією та ситуативною тривогою було виявлено помірний, а з депресією – виражений кореляційний зв’язок. При цьому, слід зазначити, що за усіма проявами розладів адаптації був знайдений статистично достовірний (при двобічному рменше0,001) від’ємний кореляційний зв’язок з інтегративним показником якості життя. Він показав, що при зростанні проявів астенії, ситуативної тривоги та депресії відбувається зниження показників якості життя. Вивчення впливу окремих проявів розладів адаптації на ЯЖ показав, що у досліджуваних групи 1 найбільш сильний кореляційний зв’язок спостерігався з астенією (-0,66 (-0,75; -0,54)), у той час як у групі 2 – з депресією (-0,84 (-0,91; -0,73)). При порівняльному аналізі між групами було виявлено достовірно вищі показники лише у випадку депресії у досліджуваних група 2 (р=0,002), що говорить про поглиблення патологічного процесу у бік афективного регістру. Тобто можна сказати, що з переходом на наступний етап навчання зростає кількість випадків розладів адаптації та збільшується їх важкість, що знаходить своє відображення на показниках якості життя. Тому є необхідність у розробці заходів ранньої діагностики, профілактики та корекції розладів адаптації у іноземних здобувачів вищої медичної освіти.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Shusterman, T. Y.
Yuryeva, L. M.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Орлова, О. В.
Аналіз чинників, які впливають на стан психоемоційної сфери осіб, що доглядають за пацієнтами з деменцією / О. В. Орлова // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. : науково-практичний журнал. - 2021. - Т. 21, № 4. - С. 53-56 . - ISSN 2077-1096

MeSH-~главная:
ПСИХИЧЕСКОЕ ЗДОРОВЬЕ -- MENTAL HEALTH
СОЦИАЛЬНАЯ АДАПТАЦИЯ -- SOCIAL ADJUSTMENT
Анотація: У всьому світі зростає кількість людей з деменцією і прогнози, як правило, свідчать про значне збільшення загальної поширеності, пов'язаної із старінням населення. З погіршанням стану хворого зростає навантаження і на опікуна, що призводить до погіршення його психічного стану, а в подальшому до появи або загострення хронічних соматичних захворювань. Метою даного дослідження є визначення особливостей психоемоційної сфери у осіб, що виконують функцію догляду за пацієнтами із деменцією. Було виявлено, що майже за 80% хворих на деменцію доглядають їхні родичі. Особи, які доглядають за пацієнтами мають ризик депресії, тривоги та психологічного навантаження. Констатовано, що високий рівень навантаження у доглядачів в значній мірі пов'язаний із здатністю до повсякденної активності та ступеню деменції хворого. Фізичне, емоційне і економічне навантаження призводить до стресу та зростання випадків депресивних, тривожних розладів у піклувальників. В ході дослідження виявлено фактори, що впливають на психічне здоров’я доглядачів, серед яких вагомими були ступінь деменції та здатність пацієнта до повсякденної активності. Констатовано, що в залежності від рівня психологічного стресу, у осіб з високим рівнем психічної напруженості частіше відмічалися прояви астенії (p0,001), соціальної дезадаптації (p0,005), тривоги (p0,001) і депресії (p0,001). Дана категорія людей потребує психологічної та консультативної допомоги. Необхідно використовувати психоосвітні заходи, спрямовані на усвідомлення покращення власного психологічного здоров’я, якості життя та визначення ключової ролі турботи і задоволення власних потреб.
Перейти к внешнему ресурсу https://doi.org/10.31718/2077-1096.21.4.53
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Демецька, О.
Back to school, або Як адаптуватися до навчання? / О. Демецька // Фармацевт практик. - 2021. - № 9. - С. 36-37

MeSH-~главная:
ШКОЛЬНИКИ -- SCHOOL STUDENTS
ОБУЧЕНИЕ -- TEACHING (методы, организация и управление, тенденции)
АДАПТАЦИЯ ФИЗИОЛОГИЧЕСКАЯ -- ADAPTATION, PHYSIOLOGICAL
СОЦИАЛЬНАЯ АДАПТАЦИЯ -- SOCIAL ADJUSTMENT
Анотація: Літо швидко пролетіло, тож дітлахам час збиратися до школи. Складно залучатися до навчального процесу як тим, хто тільки вперше переступає шкільний поріг, так і учням, що повертаються до класів після канікул. Для першачків, а також для частини інтровертних, сором’язливих дітей, які провели літні місяці самотньо, залучення до колективу може стати потужним джерелом стресу
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Современные аспекты диагностики и лечения акне // Эффективная фармакотерапия. Дерматовенерология и дерматокосметология = Effective Pharmacotherapy. Dermatovenereology and Dermatocosmetology : научно-практический журнал. - 2021. - N 2(on-line). - С. 38-42 . - ISSN 2307-3586

MeSH-~главная:
АКНЕ ОБЫКНОВЕННЫЕ -- ACNE VULGARIS (диагностика, лекарственная терапия)
АФФЕКТИВНЫЕ СИМПТОМЫ -- AFFECTIVE SYMPTOMS (осложнения)
СОЦИАЛЬНАЯ АДАПТАЦИЯ -- SOCIAL ADJUSTMENT
Кл.слова (ненормовані):
АДАКЛИН -- АЗИКС-ДЕРМ
Анотація: В настоящее время акне считается одним из распространенных заболеваний кожи. Оно ассоциируется не только со стойкими косметическими дефектами, психоэмоциональными нарушениями, но и трудностями социальной адаптации. Рассмотрению современных аспектов диагностики и лечения акне различной степени тяжести был посвящен симпозиум, состоявшийся 18 марта 2021 г. в рамках XIV Международного форума дерматовенерологов и косметологов и проходивший при поддержке фармацевтической компании «Сан Фарма». На мероприятии ведущими экспертами были освещены вопросы доказанной эффективности применения системного препарата Сотрет при среднетяжелых и тяжелых формах акне, а также возможности использования топических препаратов Адаклин и Азикс-Дерм в качестве поддерживающей терапии.
Примірників всього: 1
ЕЖ (1)
Вільні: ЕЖ (1)

Найти похожие

10.

Вплив дистанційного навчання на основні показники соціально-психологічної адаптації вітчизняних та іноземних студентів / А. О. Міхєєв [та ін.] // Буковинський медичний вісник. - 2021. - Т. 25, № 1. - С. 75-81. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-~главная:
ОБРАЗОВАНИЕ ДИСТАНЦИОННОЕ -- EDUCATION, DISTANCE
ПСИХОЛОГИЯ СОЦИАЛЬНАЯ -- PSYCHOLOGY, SOCIAL
СОЦИАЛЬНАЯ АДАПТАЦИЯ -- SOCIAL ADJUSTMENT
СТУДЕНТЫ -- STUDENTS (психология)
Анотація: Актуальність. З початком появи та швидкого поширення нового коронавіруса SARS-CoV-2 було вжито безпрецедентні заходи для боротьби з пандемією, що в багатьох країнах світу, у т. ч. і в Україні, призвело до суворих обмежень із переходом навчання всіх рівнів на дистанційну форму. Мета роботи – вивчити та порівняти основні показники соціально-психологічної адаптації вітчизняних та іноземних студентів до навчання за умов дистанційної освіти під час карантину. Матеріал і методи. Проведено вивчення основних показників особистісної адаптації студентів 3-го курсу медичних факультетів БДМУ під час дистанційного навчання за умов карантину. Показники вивчалися шляхом опитування вітчизняних та іноземних студентів з використанням Google Forms та відеоконференції Google Meet. Опитування проводилося анонімно, за однакових умов, а для створення анкети в Google Forms був використаний адаптований варіант опитувальника БОО «Адаптивність» українською та англійською мовою, що призначений для оцінювання адаптаційних можливостей людини. Результати. Як показали результати опитування, під час дистанційного навчання рівень нервово-психічної стійкості вітчизняних студентів був вірогідно вищим, ніж у іноземних громадян. В іноземних студентів показник соціалізації був у 1,5 раза нижчим, ніж в українських студентів, а в переважної більшості вітчизняних студентів спостерігався достатній рівень соціалізації. Комунікативні здібності у вітчизняних студентів порівняно з іноземними студентами також були суттєво вищими, але як українські, так і іноземні студенти під час карантину та дистанційної форми навчання практично не виявляють ознак відхилень поведінки. У цілому, як у вітчизняних, так і в іноземних студентів під час дистанційного навчання за умов карантину спостерігається досить низький рівень адаптації, а її успіх безпосередньо залежить від зовнішніх умов (дистанціонування та ізоляція). Висновок. За умов карантину студенти медичних факультетів БДМУ, як вітчизняні, так і іноземні, характеризуються досить низьким рівнем соціально-психологічної адаптації до дистанційного навчання.
Дод.точки доступу:
Міхєєв, А. О.
Джуряк, В. С.
Попович, В. Б.
Атаманюк, Я. А.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

11.

Освіта іноземців в україні: сучасні виклики та шляхи їх подолання / Т. С. Заїкіна [и др.] // Вісн. пробл. біол. і медицини = Bulletin of Problems in Biology and Medicine : український науково-практичний журнал. - 2021. - № 1(159). - С. 168-170. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2077-4214

MeSH-~главная:
СТУДЕНТЫ -- STUDENTS
СОЦИАЛЬНАЯ АДАПТАЦИЯ -- SOCIAL ADJUSTMENT
СПЕЦИАЛИСТЫ-ИНОСТРАНЦЫ -- FOREIGN PROFESSIONAL PERSONNEL
Анотація: Інтернаціоналізація світового простору сприяє невпинному зростанню попиту на міжнародному ринку освітніх послуг. Україна не є виключенням. За офіційними даними кількість іноземних здобувачів вищої освіти в Україні обчислюється тисячами та продовжує збільшуватися. Найбільш затребуваними напрямками підготовки вже декілька років поспіль залишаються медицина, фармакологія, авіоніка і ракетні технології, прикладна фізика і нанотехнології, дослідження в галузі атомної енергії, агрономії, біології та генетики. Важливою складовою інтенсифікації процесів інтернаціоналізації вищої освіти в Україні стало створення Українського державного центру міжнародної освіти, який здійснює координуючу, консультаційну функцію в процесі відбору та подальшого супроводу іноземних студентів. Не дивлячись на відкритість та доступність умов для вступу та навчання іноземних студентів, існує декілька обмежуючих чинників. Саме шляхам їх усунення і присвячено дану статтю.Серед викликів, з якими стикаються іноземні студенти в Україні, має місце мовний бар’єр при викладанні дисциплін між викладачами та студентами, складнощі побудови міжособистісних контактів в новому середовищі та підтримки зв’язків з батьківщиною. Дієвими шляхами поліпшення існуючої ситуації ми вважаємо проведення обов’язкового іспиту на знання мови викладання серед абітурієнтів та посилення вимог щодо їх базової підготовки; всебічна підтримка роботи товариств іноземних студентів та заходів міжкультурного співробітництва. Нові виклики, зумовлені пандемією COVID-19, спричинили високу затребуваність сучасних форм освітнього процесу, а саме дистанційного навчання. У Харківському національному медичному університеті впроваджено та активно використовується сучасна платформа дистанційної освіти Moodle, яка надає студентам необмежений доступ до онлайн-курсів, розроблених викладачами нашого вишу для забезпечення навчального процесу. Це дає можливість продовжити процес ефективного набуття знань навіть за умови закритих кордонів та карантинних обмежень. Імплементація вище зазначених підходів буде сприяти формуванню позитивного іміджу українських університетів на міжнародному ринку освітніх послуг.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Заїкіна, Т. С.
Кравчун, П. Г.
Титова, Г. Ю.
Ринчак, П. І.
Сапричова, Л. В.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

12.

Клініко-психопатологічна характеристика внутрішньо переміщених жінок із розладами адаптації : англ. / Р. І. Ісаков [и др.] // Світ медицини та біології = World of Medicine and Biology : науковий, медичний, екологічний журнал. - 2021. - № 1. - С. 64-68 : табл. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2079-8334

MeSH-~главная:
СОЦИАЛЬНАЯ АДАПТАЦИЯ -- SOCIAL ADJUSTMENT
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE
АНКЕТИРОВАНИЕ -- QUESTIONNAIRES
Анотація: Величезна кількість внутрішньо переміщених осіб і загрозливі темпи зростання масштабів еміграції створюють необхідність звернути підвищену увагу на різноманітні аспекти психопатологічних станів, що виникають у відповідь на зміну звичних умов проживання. Окрім клінічних наслідків, поширеність супроводжується значними негативними соціально-економічними наслідками як для суспільства в цілому, так і для самого пацієнта, істотно погіршуючи якість його життя та рівень соціального функціонування. Спостерігаються суттєві гендерні відмінності реагування на кризові ситуації, зокрема, у значній частині стресових ситуацій найбільш незахищеними виявляються жінки. Проведено комплексне всебічне клініко-психопатологічне та психодіагностичне обстеження 48 внутрішньо переміщених осіб з діагнозом розлад адаптації (F43.2), з вивченням та ретельним аналізом анамнестичних даних за допомогою спеціальної анкети. В результаті дослідження встановлено, що провідними клінічними проявами у внутрішньо переміщених жінок є наявність тривоги та депресії в структурі розладів адаптації, порушення соціального функціонування та наявність психосоціальної дезадаптації. Клінічні відмінності внутрішньо переміщених жінок з розладами адаптації справляють вплив на якість життя, змінюють систему соціальної підтримки та цінностей, сприяють зниженню продуктивної діяльності в повсякденному житті.
Дод.точки доступу:
Ісаков, Р. І.
Скрипніков, А. М.
Герасименко, Л. О.
Гринь, К. В.
Кидонь, П. В.
Вдовіна, О. О.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

13.

Кондрацький, А. В.
Гігієнічна оцінка особливостей адаптацінного періоду першокласників спеціальної школи / А. В. Кондрацький // Укр. наук.-мед. молодіжний журнал. - 2020. - N 2 спецвип. - С. 66-67

MeSH-~главная:
СОЦИАЛЬНАЯ АДАПТАЦИЯ -- SOCIAL ADJUSTMENT
ПСИХИЧЕСКОЕ ЗДОРОВЬЕ -- MENTAL HEALTH
ШКОЛЬНИКИ -- SCHOOL STUDENTS
Примірників всього: 1
ЕЖ (1)
Вільні: ЕЖ (1)

Найти похожие

14.

Гриценко, А. С.
Оцінка психологічного та соціального стану дітей в різних моделях родин / А. С. Гриценко, К. О. Дегтяр, Д. О. Денисенко // Укр. наук.-мед. молодіжний журнал. - 2020. - N 2 спецвип. - С. 54

MeSH-~главная:
ПСИХИЧЕСКОЕ ЗДОРОВЬЕ -- MENTAL HEALTH
СОЦИАЛЬНАЯ АДАПТАЦИЯ -- SOCIAL ADJUSTMENT
ДЕТИ -- CHILD
СЕМЬЯ -- FAMILY
Дод.точки доступу:
Дегтяр, К. О.
Денисенко, Д. О.

Примірників всього: 1
ЕЖ (1)
Вільні: ЕЖ (1)

Найти похожие

15.

Грабовенко, Н. В.
Діагностика як ключовий етап соціальної роботи з сім'ями, що виховують дітей з дитячим церебральним паралічем / Н. В. Грабовенко, Т. М. Євменова // Лікар. справа = Врачебное дело. - 2017. - N 7. - С. 80-88

MeSH-~главная:
ЦЕРЕБРАЛЬНЫЙ ПАРАЛИЧ -- CEREBRAL PALSY (диагностика, реабилитация, терапия)
АДАПТАЦИЯ ПСИХОЛОГИЧЕСКАЯ -- ADAPTATION, PSYCHOLOGICAL
СОЦИАЛЬНАЯ АДАПТАЦИЯ -- SOCIAL ADJUSTMENT
ДЕТЕЙ СОЦИАЛЬНОГО ОБЕСПЕЧЕНИЯ СЛУЖБА -- CHILD WELFARE
РОДИТЕЛИ-РЕБЕНОК ОТНОШЕНИЯ -- PARENT-CHILD RELATIONS
Дод.точки доступу:
Євменова, Т. М.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

16.

Школяр, М. В.
Можливості соціальної роботи у громаді в процесі включення внутрішньо переміщених осіб в нові територіальні спільноти / М. В. Школяр // Лікар. справа = Врачебное дело. - 2017. - N 7. - С. 63-68

MeSH-~главная:
ВРЕМЕННОЕ И МИГРИРУЮЩЕЕ НАСЕЛЕНИЕ -- TRANSIENTS AND MIGRANTS
СОЦИАЛЬНАЯ АДАПТАЦИЯ -- SOCIAL ADJUSTMENT
АДАПТАЦИЯ ПСИХОЛОГИЧЕСКАЯ -- ADAPTATION, PSYCHOLOGICAL
СОЦИАЛЬНОЕ ОБЕСПЕЧЕНИЕ -- SOCIAL SECURITY
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

17.

Ratsyborynska-Polyakova, N. V.
Clinical characteristic of affective violations in disorders of adaptation from combatants = Клінічна характеристика афективних порушень при розладах адаптації у комбатантів / N. V. Ratsyborynska-Polyakova, S. V. Rymsha // Світ медицини та біології = World of Medicine and Biology : науковий, медичний, екологічний журнал. - 2020. - № 1. - С. 104-109 . - ISSN 2079-8334

MeSH-~главная:
ПСИХИЧЕСКИЕ РАССТРОЙСТВА -- MENTAL DISORDERS
СТРЕСС ПСИХОЛОГИЧЕСКИЙ -- STRESS, PSYCHOLOGICAL (осложнения)
АДАПТАЦИЯ ПСИХОЛОГИЧЕСКАЯ -- ADAPTATION, PSYCHOLOGICAL
СОЦИАЛЬНАЯ АДАПТАЦИЯ -- SOCIAL ADJUSTMENT
ВОЕННОСЛУЖАЩИЕ -- MILITARY PERSONNEL (психология)
Анотація: Проведено комплексне клінікопсихопатологічне та патопсихологічне дослідження 186 комбатантів, з діагностованими стресовими реакціями та порушеннями адаптації, які проходили стаціонарне лікування у клінічних відділеннях Вінницького обласного клінічного госпіталю ветеранів війни. Дослідження включало соціально-демографічний (анкетування), клініко-анамнестичний, клініко-психопатологічний (клінічне інтерв’ю), психодіагностичний (патопсихологічні методики) та статистичний методи. В ході даного дослідження було встановлено ступінь вираженості афективних порушень у групі дослідження, визначено варіабельність даних та проведено статистично-математичний аналіз результатів обстеження. Результати запропонованого алгоритму психодіагностичного дослідження відбивають структуру змін афективної сфери та певні особистісні предиспозиції у хворих з афективними варіантами розладів адаптації. Виявлено, що когнітивний дефект може бути сформований пізніше через закріплення та прогресування органічних змін, а перехід розладу адаптації на поведінковий рівень буде пов'язаний з особистісними рисами та особливостями соціальної реадаптації респондентів. Визначення клінічних та психопатологічних особливостей переважаючих варіантів порушень адаптації у комбатантів є основою для розробки нових діагностичних алгоритмів та комплексних підходів до лікування цього контингенту.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Rymsha, S. V.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

18.

Havlovskyi, O. D.
Main goals of psychological rehabilitation of military servicemen in the Poltava region under the present conditions = Головні цілі психологічної реабілітації військовослужбовців у Полтавській області в сучасних умовах / O. D. Havlovskyi // Світ медицини та біології = World of Medicine and Biology : науковий, медичний, екологічний журнал. - 2020. - № 1. - С. 36-39 . - ISSN 2079-8334

MeSH-~главная:
РЕАБИЛИТАЦИЯ -- REHABILITATION (психология)
СТРЕСС ПСИХОЛОГИЧЕСКИЙ -- STRESS, PSYCHOLOGICAL (реабилитация)
ВОЕННОСЛУЖАЩИЕ -- MILITARY PERSONNEL (психология)
АДАПТАЦИЯ ПСИХОЛОГИЧЕСКАЯ -- ADAPTATION, PSYCHOLOGICAL
СОЦИАЛЬНАЯ АДАПТАЦИЯ -- SOCIAL ADJUSTMENT
Анотація: Початок війни на Сході України створив нові виклики для системи психологічної реабілітації. Метою нашої роботи було проаналізувати головні цілі психологічної реабілітації військовослужбовців в Полтавській області в сучасних умовах. Були проаналізовані звіти реабілітаційного відділення КЗ «Кременчуцький обласний клінічний госпіталь для ветеранів війни» за 2014-2018 рр. Впродовж 2014 – 2015 рр. медична допомога військовослужбовцям надавалась в стаціонарних умовах. Починаючи з 2016р. з’явилась необхідність консультувати в амбулаторних умовах (2016р. – 473 особи (51,8%), 2017р. – 570 осіб (48,3%), 2018р. – 745 осіб (47,6%)). Найбільший відсоток пролікованих військовослужбовців був з діагнозами «Невротичні, пов`язані зі стресом та соматоформні розлади», відповідно в 2016р. – 58,6%, 2017р. – 59,3%, 2018р. – 56,7%. Наявність серед учасників АТО/ООС постійної тенденції до зростання кількості хворих з ознаками порушення адаптації, потребує якомога скорішого початку психологічної реабілітації.
Перейти к внешнему ресурсу Текст
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

19.

Михайлик, О. П.
Результати вивчення предиспозиційних чинників, що спричинюють розвиток дезадаптивних станів у курсантів війскових закладів вищої освіти / О. П. Михайлик // Лікарська справа. Врачебное дело. - 2018. - № 7/8. - С. 158-163. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-~главная:
УЧЕБНЫЕ ЗАВЕДЕНИЯ -- SCHOOLS
ОБРАЗОВАНИЕ ПРОФЕССИОНАЛЬНОЕ -- EDUCATION, PROFESSIONAL
ВОЕННАЯ НАУКА -- MILITARY SCIENCE
ВОЕННОСЛУЖАЩИЕ -- MILITARY PERSONNEL
СТУДЕНТЫ -- STUDENTS
СОЦИАЛЬНОЕ ПОВЕДЕНИЕ -- SOCIAL BEHAVIOR
СОЦИАЛЬНАЯ АДАПТАЦИЯ -- SOCIAL ADJUSTMENT
СОЦИАЛЬНАЯ ДЕЗОРГАНИЗАЦИЯ -- ANOMIE
ПСИХОЛОГИЯ ПЕДАГОГИЧЕСКАЯ -- PSYCHOLOGY, EDUCATIONAL
АДАПТАЦИЯ ПСИХОЛОГИЧЕСКАЯ -- ADAPTATION, PSYCHOLOGICAL
ПСИХОЛОГИЧЕСКАЯ УСТОЙЧИВОСТЬ -- RESILIENCE, PSYCHOLOGICAL
Вільних прим. немає

Найти похожие

20.

Пшук, Н. Г.
Стан професійної дезадаптації у лікарів хірургічного та терапевтичного профілю (клінічна феноменологія, психокорекція) / Н. Г. Пшук, А. О. Камінська // Лікарська справа. Врачебное дело. - 2018. - № 7/8. - С. 129-134. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-~главная:
ВРАЧИ -- PHYSICIANS (психология)
ВРАЧИ ОБЩЕЙ ПРАКТИКИ -- GENERAL PRACTITIONERS
ВРАЧИ СЕМЕЙНЫЕ -- PHYSICIANS, FAMILY
ХИРУРГИ -- SURGEONS
ВРАЧА РОЛЬ -- PHYSICIAN'S ROLE
ПРОФЕССИОНАЛЬНАЯ ЗНАЧИМОСТЬ ЛИЧНОСТИ -- PROFESSIONAL ROLE
СОЦИАЛЬНАЯ АДАПТАЦИЯ -- SOCIAL ADJUSTMENT
ПРОФЕССИОНАЛЬНОЕ ВЫГОРАНИЕ -- BURNOUT, PROFESSIONAL
СТРЕСС ПСИХОЛОГИЧЕСКИЙ -- STRESS, PSYCHOLOGICAL
ПСИХОТЕРАПЕВТИЧЕСКОЕ ВОЗДЕЙСТВИЕ ПРИ КРИЗИСНЫХ СОСТОЯНИЯХ -- CRISIS INTERVENTION
ПСИХОТЕРАПИЯ -- PSYCHOTHERAPY
Дод.точки доступу:
Камінська, А. О.

Вільних прим. немає

Найти похожие

1-20 21-40 41-42

© Міжнародна асоціація користувачів і розробників
електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)