ПОЛТАВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Головна

Спрощений режим

Опис

Бази даних

Періодичні видання. Статті - результати пошуку 148913

Вид пошуку

Книги

Періодичні видання. Статті

Книги іноземною мовою

Художня література

Дисертації

Автореферати

Методичні рекомендації. Брошури

Магістерські роботи

Матеріали конференцій

Електронний ресурс

Краєзнавство Полтавщини

Раритетні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (7)

Дисертації (3)

Автореферати (8)

Методичні рекомендації. Брошури (1)

Матеріали конференцій (7)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=ПЛАЦЕНТА<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 146
Показані документи с 1 за 20

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

Шаторна, В. Ф.
Зміни показників ембріотоксичності хлориду кадмію при комбінованому введенні з сукцинатами цинку та міді в хронічному експерименті на щурах / В. Ф. Шаторна, Л. Л. Ломига // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. : науково-практичний журнал. - 2023. - Т. 23, № 4. - С. 247-252 . - ISSN 2077-1096

MeSH-~главная:
КРЫСЫ -- RATS
ЭМБРИОНАЛЬНОЕ РАЗВИТИЕ -- EMBRYONIC DEVELOPMENT
ПЛАЦЕНТА -- PLACENTA
ЯДЫ -- POISONS
ЦИНК -- ZINC (вредные воздействия)
КАДМИЙ -- CADMIUM (вредные воздействия)
МЕДЬ -- COPPER (вредные воздействия)
Анотація: Кадмій потрапляє в організм людини з навколишнього середовища різними шляхами та може накопичуватись у багатьох органах. Базові клінічні, біологічні та статистичні дослідження визначають кадмій як одну з причин, що викликає серцево-судинні захворювання, здійснює токсичний вплив на печінку та нирки, долає плацентарний бар’єр та має ембріотоксичну дію. Пошук потенційних біоантагоністів токсичності кадмію, його негативного впливу на організм та ембріон, що розвивається, є актуальним завданням для сучасних морфологічних досліджень. Одним з таких біоантагоністів може бути бурштинова кислота – універсальний проміжний продукт обміну, що утворюється в циклі трикарбонових кислот. За останні роки встановлено ефективність застосування солей бурштинової кислоти для профілактики та лікування захворювань різних органів та систем людини. У даній роботі ми визначали ступінь ембріотоксичного впливу кадмію хлориду у дозі 2мг/кг при ізольованому та комбінованому з сукцинатами міді або цинку внутрішньошлунковому введенні у хронічному експерименті на вагітних самицях щурів. Для проведення ембріологічних досліджень отримували самиць з датованим терміном вагітності, розподіляли їх на 4 експериментальні групи: контрольна, група ізольованого введення розчину кадмію хлориду, група комбінованого введення розчину кадмію хлориду у та розчину сукцинату цинку; група комбінованого введення розчину кадмію хлориду та сукцинату міді. Отримані результати демонструють достовірне збільшення всіх показників ембріональної смертності у групі впливу хлориду кадмію у порівнянні з контрольною групою як на 13-ту, так і на 20-ту добу експерименту. Водночас, при порівнянні груп впливу кадмію у поєднанні з сукцинатами цинку або міді із групою ізольованого впливу, можна побачити статистично значущі відмінності за основними показниками ембріонального розвитку, що дає змогу вважати сукцинати міді та цинку потенційними біоантагоністами кадмію.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Ломига, Л. Л.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Peculiarities of the formation of the functional system "mother-placenta-fetus" by the influence of small doses of radiation / A. A. Zhyvetska-Denysova [et al.] // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина = Neonatology, surgery and perinatal medicine. - 2022. - Т. 12, № 4. - P21-30. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-~главная:
ИЗЛУЧЕНИЕ -- RADIATION
ПЛАЦЕНТА -- PLACENTA (воздействие облучения)
Анотація: Вступ. Забруднення екосистеми 137 Cs – джерело радіації в людини. Найбільш уразливі до іонізуючого випромінювання - недиференційовані клітини, які здатні до швидкого поділу. Звідси, саме від фето-плацентарної та імунної систем слід очікувати потужну реакцію на дію іонізуючого випромінювання. Функціональність плаценти визначає сценарії вагітності. Мета дослідження. Встановити особливості формування фето-плацентарної системи в умовах впливу малих доз радіації. Матеріали і методи дослідження. Вагітні були розділені на групи, згідно з дизайном дослідження: до основної (1) увійшли 60 жінок з репродуктивними втратами в анамнезі та ознаками передчасного переривання поточної вагітності, до контрольної (2) - 30 осіб з фізіологічною вагітністю та неускладненим анамнезом. Накопичення в плаценті 137Cs встановили шляхом ?-спектрометрії. Характер ушкоджень визначали за допомогою патоморфологічного дослідження плацент. В плацентах методом імуногістохімії вивчали експресію віментину і РЕА. Вплив радіації на функціональну систему «мати-плацента-плід» оцінювали за результатами імунологічних, гормональних, біохімічних та бактеріологічних досліджень. Дослідження затверджені Комісією з медичної етики ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О. М. Лук’янової НАМН України» (протокол № 3 від 07.06.2017). Результати обробляли статистично на ПК за допомогою пакета Microsoft Excel-2016, використовуючи критерій кутової трансформації Фішера. Відмінності порівняльних значень вважаються ймовірними, якщо p 0,05 (індекс вірогідності більше 95%). Дослідження виконані у межах науково-дослідної роботи ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О. М. Лук’янової НАМН України» «Розробити новітні та вдосконалити існуючі технології діагностики, профілактики та лікування передчасного переривання вагітності у жінок з невиношуванням з урахуванням паспорта плаценти» (2018-2020 рр.). Шифр ВН.20.00.02.18, № держреєстрації 0118U000039, КПКВ 6561040. Результати дослідження. Довели, що хронічний радіаційний стрес відіграє визначну роль у багатофакторній природі плацентарної дисфункції та антенатальних втрат. Встановили, що активність 137 Cs до 1,0 Бк/кг не впливає на перебіг гестації. Компенсаторна здатність плаценти зберігається при інкорпоруванні 1,1 - 4,4 Бк/кг 137 Cs. Можливо зберегти вагітність до терміну пологів. В результаті внутрішнього опромінення 4,5-10,4 Бк/кг 137 Cs ушкодження зазнає строма материнської поверхні плацент. При цьому вагітність переривається передчасно - у 28-36 тижнів + 6 днів. Але діти народжуються живими завдяки збереженню компенсаторних реакцій у плаценті. Накопичення понад 10,4 Бк/кг 137 Cs - ймовірний чинник антенатальної загибелі плоду та ранніх передчасних пологів, оскільки ушкоджень зазнають як материнська, так і плодова структура плацент. Висновки. Внутрішнє опромінення 137Cs порушує архітектоніку плаценти, що ускладнює перебіг вагітності. Екстремальні ефекти залежать від об’ємної активності включеного 137 Cs та компенсаторної спроможності плаценти. Дисбаланс стероїдних гормонів та системи перекисного гемостазу - провісники плацентарної дисфункції та невиношування вагітності. Експресія віментину - маркер плацентарної деструкції при внутрішньому впливі радіонуклідів. Експресія РEA в плаценті - маркер передчасних пологів та антенатальної загибелі плоду.
Дод.точки доступу:
Zhyvetska-Denysova, A. A.
Vorobiova, I. I.
Skrypchenko, N. Ya.
Tolkach, S. M.
Rudakova, N. V.
Bondarenko, Yu. M.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Бондаренко, Ю. М.
Морфологічні особливості маркерів стресу в плаценті / Ю. М. Бондаренко, Т. Д. Задорожна // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина = Neonatology, surgery and perinatal medicine. - 2022. - Т. 12, № 3. - С. 60-64. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-~главная:
ПЛАЦЕНТА -- PLACENTA (анатомия и гистология)
СТРЕСС ПСИХОЛОГИЧЕСКИЙ -- STRESS, PSYCHOLOGICAL (осложнения)
Анотація: Багатоядерний синцитіотрофобласт ворсинок плаценти людини відповідає за транспортні функції між кровообігом матері та плода і є основним місцем синтезу білка та виробництва стероїдів. Він утворюється шляхом злиття розташованих під ним клітин цитотрофобласта. Ядра багатоядерного синцитіотрофобласта є немітотичними, але механізм зупинки клітинного циклу в синцитіотрофобласті не є відомий. У поодиноких публікаціях описано, що злиття клітин викликає старіння клітин, найбільш відоме як компонент реакції на стрес і важливий фактор у запобіганні росту пухлинних клітин. Для синцитіотрофобласта одним із критеріїв його старіння є утворення в ньому так званих синцитіальних вузлів - локальних нагромаджень ядерного матеріалу з вип’ячуванням цих осередків у міжворсинчастий простір. Мета дослідження. Визначити морфологічні особливості в плацентах жінок при дії хронічного стресу, обумовленого коронавірусним захворюванням та внутрішнім опроміненням, з подальшим формуванням критеріїв діагностики захворювань та оцінки тяжкості уражень у матері та плоду. Матеріал та методи. Проведено морфологічне дослідження синцитіальних вузлів у ворсинках плаценти груп жінок з хронічним стресом, який обумовлений внутрішнім опроміненням та COVID-19 (класифікованих за тяжкістю захворювання), у порівнянні з фізіологічним перебігом вагітності та пологів. Виконано гістопатологічне та ультраструктурне дослідження плацент з виявленням синцитіальних вузлів з морфометричним аналізом їх ультраструктурних особливостей ядерного компоненту вузликів синцитіотрофобласту та в порівнянні з клінічними групами. Кількість синцитіальних вузлів оцінювали на гістологічних препаратах, які забарвлені гематоксиліном та еозином. Вплив хронічного стресу в жінок був вірогідно (p0,05) підтверджений підвищенням рівня кортизолу (saliva test). Статистичну обробку отриманих результатів проводили з використанням ліцензійних програм «Microsoft Excel» і «Statistica». Дизайн дослідження та всі методики, які були нами використані в даному дослідженні, розглянуті та схвалені комісією з біоетики ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені акад. О.М. Лук'янової НАМН України», м. Київ, Україна. Результати дослідження. Морфологічне дослідження тканини плаценти породіллі з COVID-19 показало збільшення кількості синцитіальних вузлів у ворсинках, що ми пов’язали з наявністю стресу. Ультраструктурні дослідження виявили зміни в ядрах синцитіальних вузликів в залежності від патології. Висновок. Встановлено збільшення числа синцитіальних вузлів у структурах хоріона при внутрішньому опроміненні та перенесеному COVID-19 у вагітних жінок, що має значення в якості предикторів плацентарних факторів для здоров’я дитини в майбутньому.
Дод.точки доступу:
Задорожна, Т. Д.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Морфологічні та імуногістохімічні особливості плаценти та плацентарного фактору у породіль з ізольованими вродженими вадами серця у новонародженого / Ю. В. Дудєріна [та ін.] // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина = Neonatology, surgery and perinatal medicine. - 2022. - Т. 12, № 3. - С. 48-54. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-~главная:
ПОРОКИ СЕРДЦА ВРОЖДЕННЫЕ -- HEART DEFECTS, CONGENITAL (осложнения)
ПЛАЦЕНТА -- PLACENTA (аномалии)
ПЛОДА СЕРДЦЕ -- FETAL HEART (аномалии)
Анотація: Вроджені вади серця (ВВС) у плода можуть впливати на перебіг вагітності, бути причиною змін фукціонування систем вагітної та метаболічних і гемодинамічних порушень. Актуальність проблем ВВС обумовлена насамперед їх значною частотою у новонароджених (5-9 на 1000 живонароджених) у залежності від географічних відмінностей і значною питомою вагою серед множинних вроджених вад розвитку та необхідністю хірургічного лікування у неонатальному періоді. Плацента, як один з найменш вивчених людських органів, відіграє не тільки вирішальну роль у процесі органогенезу, а й у «програмуванні» здоров'я людини за межами періоду життя плода та новонародженого. На сьогодні є актуальним визначення асоціації між ВВС та аномаліями плаценти, природа та наслідки якої потребують подальшого вивчення. Мета дослідження. Вивчення морфологічних та імуногістохімічних особливостей структур плацент у породіль з ізольованими вродженими вадами серця у новонародженого. Матеріали і методи дослідження. За період 2020-2021 рр. на основі госпітальної вибірки було проведено обстеження 90 вагітних жінок та їх плацент, віком від 17 до 39 років (середній вік 28,36±5,08), які народили дітей в терміні 37-41 тижнів, 30 з яких мали різні форми ВВС у новонародженого. Пацієнтки були поділені на дві групи: досліджувана - жінки з ВВС у новонародженого, та контрольна - соматично здорові породіллі зі здоровими дітьми. Враховуючи різну етіологію вад серцево-судинної системи у плода, а також наявність різних факторів ризику їх виникнення, з метою мінімізації їх впливу на появу ізольованих ВВС, вважали за доцільне визначення критеріїв відбору для вагітних з не синдромальними формами вад серцево-судинної системи, оскільки наявність генетичного синдрому може вплинути на внутрішньоутробний розвиток плоду, що обумовлює неможливість визначення єдиного ефекту розвитку ВВС. До критеріїв відбору в даному дослідженні були віднесені: соматично здорова жінка, необтяжений перебіг вагітності, природнє запліднення (без використання репродуктивних технологій), наявність ізольованої вади серця у плода, підтвердженої лікарем кардіологом за допомогою ехокардіографії. Для вивчення морфології плаценти та плацентарних факторів були використані органометричний, макроскопічний, загальногістологічний та імуногістохімічний методи. У даному дослідженні була застосована статистична обробка цифрового матеріалу з наведенням верхнього та нижнього лімітів цифрових значень у статистичних вибірках. Рішенням комісії з біоетики №138 від 10.11.2020 року дослідження не містить підвищеного ризику для суб’єктів дослідження та виконано з урахуванням існуючих біоетичних норм та наукових стандартів щодо проведення клінічних досліджень із залученням пацієнтів. Результати дослідження. Аналізуючи дані щодо морфологічних особливостей плацент від жінок з ВВС у новонародженого, слід зазначити наявність розладів кровообігу у 60% випадків, а саме множинні інфаркти, повна або часткова облітерація артерій та артеріол з периваскулярним фіброзом (у стовбурових ворсинах -15%, проміжних-10%, термінальних-10%), зменшення кількості фетальних судин у термінальних ворсинках та синцитіокапілярних мембранах, різке розширення судин проміжних ворсин. Також виявлено повне або часткове заміщення епітелію ворсинок фібриноїдними масами у 20%. При імуногістохімічному дослідженні плацентарного фактора росту відмічалася менш виразна експресія у синцитії, децидуальній оболонці та клітинах строми (1-2 бали) порвняно з контролем (2-3 бали). Висновки. Виявлені морфологічні та імуногістохімічні зміни в плацентарному бар’єрі на різних рівнях стосуються пошкодження структур материнської та фетальної частин плацент породіль з ізольованою вадою серця новонародженого, які призводять до порушення у них стромально-судинних процесів зі зниженням перфузії. Це підтверджує світові дані про наявність плацентарно - серцевої вісі і може бути предиктором ВВС на ранніх етапах дослідження плацентарної структури, а також у подальшому прогнозуванні здоров’я дитини.
Дод.точки доступу:
Дудєріна, Ю. В.
Келихевич, С. М.
Говсєєв, Д. О.
Галаган, В. О.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Features of the functional morphology of the placenta in case of premature amniotic fluid discharge = Особливості функціональної морфології плаценти при передчасному вилитті навколоплідних вод / A. M. Hromova [и др.] // Вісн. пробл. біол. і медицини = Bulletin of Problems in Biology and Medicine : український науково-практичний журнал. - 2023. - № 2(169). - С. 178-185 . - ISSN 2077-4214

MeSH-~главная:
ПЛАЦЕНТА -- PLACENTA
АМНИОТИЧЕСКАЯ ЖИДКОСТЬ -- AMNIOTIC FLUID
Дод.точки доступу:
Hromova, A. M.
Mitiunina, N. I.
Shafarchuk, V. M.
Martynenko, V. B.
Prylutska, N. O.
Liakhovska, T. Y.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Дубецький, Б. І.
Морфологічні особливості плаценти при оболонковому прикріпленні пуповини = Мorphological features of the placenta in velamentous cord insertion / Б. І. Дубецький, О. М. Макарчук // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2022. - N 1. - С. 31-36

MeSH-~главная:
ПЛАЦЕНТА -- PLACENTA
ПЛАЦЕНТЫ ПРЕДЛЕЖАНИЕ -- PLACENTA PREVIA
ПУПОВИНА -- UMBILICAL CORD
Дод.точки доступу:
Макарчук, О. М.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Оptimization of methods for diagnostic placental dysfunction in pregnant women = Оптимізація методів діагностики плацентарної дисфункції у вагітних / O. I Khlibovska [et al.] // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2022. - N 1. - С. 23-27

MeSH-~главная:
ПЛАЦЕНТЫ ПРЕДЛЕЖАНИЕ -- PLACENTA PREVIA
ПЛАЦЕНТА -- PLACENTA
ПЛОДА РАЗВИТИЯ ЗАДЕРЖКА -- FETAL GROWTH RETARDATION
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS
Дод.точки доступу:
Khlibovska, O. I
Boychuk, A. V.
Yakymchuk, Y. B.
Dzhyvak, V. G.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Бербець, А. М.
Гормональні реакції фетоплацентарного комплексу у жінок із загрозою невиношування у ранні терміни гестації / А. М. Бербець // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина = Неонатология, хирургия и перинатальная медицина = Neonatology, Surgery and Perinatal Medicine : щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - 2013. - Т. III, № 2. - С. 58-62 . - ISSN 2226-1230

MeSH-~главная:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS
МЛАДЕНЕЦ НЕДОНОШЕННЫЙ -- INFANT, PREMATURE (рост и развитие)
ПЛАЦЕНТА -- PLACENTA
ГОРМОНЫ -- HORMONES
ТРОФОБЛАСТЫ -- TROPHOBLASTS
Анотація: Обстежено 30 жінок із неускладненим перебігом вагітності та 49 жінок з ознаками загрози невиношування в І триместрі. Вивчалися рівні гормонів крові (естрадіолу, прогестерону, кортизолу, а також тестостерону та пролактину) та гормональні реакції фетоплацентарного комплексу. Дійшли висновку, що у вагітних із загрозою викидня в І триместрі частіше спостерігаються патологічні типи гормональних реакцій, порівняно зі здоровими вагітними.
Перейти к внешнему ресурсу Текст
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Кошурба, І. В.
Порівняльна характеристика противиразкової активності кріоекстракту плаценти за різних режимів застосування в експерименті / І. В. Кошурба, Ф. В. Гладких, М. О. Чиж // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. : науково-практичний журнал. - 2022. - Т. 22, № 2. - С. 65-70 . - ISSN 2077-1096

MeSH-~главная:
ЖЕЛУДКА ЯЗВА -- STOMACH ULCER (терапия)
ПЛАЦЕНТА -- PLACENTA
КИШЕЧНИКА СЛИЗИСТАЯ ОБОЛОЧКА -- INTESTINAL MUCOSA (патология, повреждения)
Анотація: Вступ. Виразкова хвороба належить до найпоширеніших захворювань шлунково-кишкового тракту у всьому світі. Серед причин інвалідності у дорослого населення захворювання травного тракту посідають 5 місце, а близько 20,0–30,0 % серед них припадає на виразкову хворобу, яка призводить до стійкої втрати працездатності більш ніж у 50,0 %. На думку науковців, поширеність вказаної патології пов’язана з її поліетіологічністю, що зумовлює клінічну гетерогенність та рецидивуючий перебіг. У якості потенційного засобу з противиразковою активністю нашу увагу привернув кріо-консервований екстракт плаценти, якому за даними літератури притаманний широкий спектр фармакологічної активності. Мета – провести порівняльну оцінку виразності противиразкової активності кріоекстракту плаценти за профілактичного, лікувального та лікувально-профілактичного режимів застосування на моделі спиртово-преднізолонового ураження шлунка. Матеріали та методи дослідження. Дослідження проведені на 84 нелінійних лабораторних щурах-самцях масою 200–220 г. Для моделювання пошкодження слизової оболонки шлунка щурам одноразово вводили спиртово-преднізолонову суміш: преднізолон (20 мг/кг), розчинений у 80,0 % етиловому спирті (0,6 мл/100 г маси тіла тварини). Через 24 год. після введення спиртово-преднізолонової суміші щурів виводили з експерименту. Препарат «Кріоцелл-кріоекстракт плаценти» згідно застосовували у трьох режимах застосування: профілактичний – 1 р/д впродовж 5 днів до введення спиртово-преднізолонової суміші; лікувальний – одноразово через 60 хв після введення спиртово-преднізолонової суміші; лікувально-профілактичний – 1 р/д впродовж 3 днів до введення спиртово-преднізолонової суміші та через 60 хв після введення спиртово-преднізолонової суміші. Вплив досліджуваних лікарських засобів на стан слизової оболонки шлунка оцінювали макроскопічно за бальною шкалою Яковлевої Л.В. Результати дослідження. Макроскопічна оцінка стану слизової оболонки шлунка показала, що через 24 год. після введення спиртово-преднізолонової суміші ступінь ураження становив в середньому 3,7±0,37бали з п’яти максимально можливих балів, а виразковий індекс становив відповідно 3,9 ум. од. Профілактичне п’ятиденне введення езомепразолу призвело до противиразкової активності на рівні 45,9%, що у 1,8 рази було нижче за показники щурів, яким вводили досліджуваний кріоекстракт. Ерозивно-виразкові ушкодження слизової оболонки шлунка на тлі лікувально-профілактичного режиму введення кріоекстракту плаценти відмічені лише у 28,6% щурів що відповідало значенню виразкового індексу (0,3 ум. од.), а противиразкова активність становила відповідно 92,3%. За вказаного режиму застосування противиразкова активність кріоекстракту практично співставлялась з виразністю вказаної активності езомепразолу (97,4%). Висновки. Введення кріоекстракту плаценти у лікувальному режимі (1 раз після спиртово-преднізолонової суміші) супроводжуються найнижчою противиразковою активністю, яка становила 22,2%, що у 4,1 рази поступалось за ефективність езомепразолу. Лікувально-профілактичне застосування кріоекстракту призвело до статистично вірогідного (p менше 0,05) ослаблення пошкоджуючого впливу спиртово-преднізолонової суміші, а противиразкова активність становила відповідно 92,3%.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Гладких, Ф. В.
Чиж, М. О.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

10.

Аналіз клінічних параметрів рубцевозміненої тканини голови та шиї в залежності від циркадного ритму пацієнта / М. Г. Скікевич [и др.] // Світ медицини та біології = World of Medicine and Biology : науковий, медичний, екологічний журнал. - 2022. - № 2. - С. 141-146 . - ISSN 2079-8334

MeSH-~главная:
ПЛАЦЕНТА -- PLACENTA
КРИОПРЕЗЕРВАЦИЯ -- CRYOPRESERVATION (использование)
ХИРУРГИЯ ЧЕЛЮСТНО-ЛИЦЕВАЯ -- SURGERY, ORAL (методы, тенденции)
РУБЕЦ -- CICATRIX
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD
ЦИРКАДНЫЙ РИТМ -- CIRCADIAN RHYTHM
Анотація: Загоєння ран це складний і динамічний процес. Він складається з фаз, які тісно пов’язані між собою. На формування післяопераційного рубця впливають: топографія хірургічного поля, тривалість запального процесу, спосіб оперативного втручання, час оперативного втручання та хронотип пацієнта. У 1970 році шведський психолог Оскар Оквіст розпочав наукове вивчення хронотипів. За його словами, термін «хронотип» використовується для визначення індивідуальних особливостей циркадного ритму людини. Біологічні ритми відіграють важливу роль в адаптації та виживанні в навколишньому середовищі. За даними попередніх досліджень, біологічний ритм впливає не тільки на психічний стан, а також на репаративні функції під час загоєння ран та реабілітації в післяопераційний період.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Скікевич, М. Г.
Торопов, О. А.
Волошина, Л. І.
Яценко, П. І.
Стебловський, Д. В.
Бойко, І. В.
Аветіков, Д. С.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

11.

Іліка, Віталій.
Результати органометричного дослідження плацент при гострому базальному децидуїті на тлі залізодефіцитної анемії вагітних / В. Іліка // Укр. наук.-мед. молодіжний журнал. - 2021. - N спецвип. №2 . - С. 21

MeSH-~главная:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ ГЕМАТОЛОГИЧЕСКИЕ -- PREGNANCY COMPLICATIONS, HEMATOLOGIC (патофизиология)
АНЕМИЯ ЖЕЛЕЗОДЕФИЦИТНАЯ -- ANEMIA, IRON-DEFICIENCY (патофизиология)
ПЛАЦЕНТА -- PLACENTA (патофизиология)
ДЕЦИДУАЛЬНАЯ ОБОЛОЧКА -- DECIDUA (патология)
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

12.

Гарвасюк, Олександра Василівна.
Вплив залізодефіцитної анемії вагітних на процеси обмеженого протеолізу в трофобласті хоріальних ворсинок плаценти / О. В. Гарвасюк // Укр. наук.-мед. молодіжний журнал. - 2021. - N спецвип. №2 . - С. 7

MeSH-~главная:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS
АНЕМИЯ ЖЕЛЕЗОДЕФИЦИТНАЯ -- ANEMIA, IRON-DEFICIENCY (патофизиология)
ХОРИОНАЛЬНЫЕ ВОРСИНКИ -- CHORIONIC VILLI (патофизиология)
ПЛАЦЕНТА -- PLACENTA
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

13.

Особливості перебігу вагітності, пологів та морфофункціонального стану плаценти у жінок з затримкою внутрішньоутробного росту плода / А. М. Громова [и др.] // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. : науково-практичний журнал. - 2021. - Т. 21, № 3. - С. 11-15 : іл. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2077-1096

MeSH-~главная:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS
РОДЫ ПАТОЛОГИЧЕСКИЕ -- DYSTOCIA
ПЛАЦЕНТА -- PLACENTA
ПЛОДА РАЗВИТИЯ ЗАДЕРЖКА -- FETAL GROWTH RETARDATION
Анотація: Патологія, яка супроводжується значними репродуктивними втратами та витратами на лікування новонароджених. Мета дослідження. Встановити клінічну відмінність перебігу вагітності, пологів та морфофункціонального стану плацент шляхом комплексного макроскопічного та гістологічного дослідження між жінками, вагітність яких була ускладнена ЗВУР плода та жінками з фізіологічним перебігом вагітності. Матеріал і методи дослідження. У дослідження були включенні 37 жінок, основну групу становили жінки, які народили маловагову дитину (n=25), групу порівняння склали жінки, які мали фізіологічний пе-ребіг вагітності та народили дітей з нормальними антропометричними показниками (n=12). Ре-зультати та їх обговорення. Вагітність та пологи у жінок основної групи переважно проходили у віці від 30 до 39 років, обтяжувались шкідливими звичками, супроводжувались гінекологічною та акушерською патологією, відзначались передчасним початком пологів з переважним розродженням шляхом кесаревого розтину, викликаного дистресом плода на відміну від жінок групи порівняння. Аналіз морфофункціонального стану плацент жінок основної групи дозволив виявити, загальні структурно-морфологічні зміни, що свідчить про характерні ознаки плацентарної недостатності з порушенням компенсаторних механізмів. Висновок. Багатокомпонентний вплив різноманітних факторів може сприяти підвищеному ризику виникнення та прогресування затримки внутрішньо-утробного росту плода, тому своєчасна корекція факторів ризику сприятиме оптимізації ведення вагітності та покращенню перинатальних наслідків.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Громова, А. М.
Бережна, В. А.
Ляховська, Т. Ю.
Кетова, О. М.
Шафарчук, В. М.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

14.

Анчева, І. А.
Оцінка ризику розвитку ускладнень вагітності у жінок із залізодефіцитною анемією [Текст] : матеріали Всеукраїнської міждисциплінарної науково-практичної конференції з міжнародною участю «УМСА – століття інноваційних напрямків та наукових досягнень (до 100-річчя заснування УМСА)», (Полтава, 8 жовтня 2021р.) / І. А. Анчева // Проблеми екології та медицини : науково-практичний журнал / головний редактор Ждан В.М. - Полтава : УМСА, 2021. - Т. 25, № 3/4(add). - С. 32

MeSH-~главная:
БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY
АНЕМИЯ ЖЕЛЕЗОДЕФИЦИТНАЯ -- ANEMIA, IRON-DEFICIENCY
ПЛАЦЕНТА -- PLACENTA
ПРЕНАТАЛЬНЫЕ ПОВРЕЖДЕНИЯ -- PRENATAL INJURIES
Перейти к внешнему ресурсу Текст
Примірників всього: 1
ЕЖ (1)
Вільні: ЕЖ (1)

Найти похожие

15.

Вплив SARS-CОV-2 на вагітність та плід / О. С. Школьник [и др.] // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. : науково-практичний журнал. - 2021. - Т. 21, № 2. - С. 208-213. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2077-1096

MeSH-~главная:
SARS ВИРУС -- SARS VIRUS
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS
ПЕРИНАТАЛЬНАЯ СМЕРТНОСТЬ -- PERINATAL MORTALITY
ПЛАЦЕНТА -- PLACENTA (анатомия и гистология)
Анотація: Мета роботи: Аналіз сучасної медичної літератури щодо чинників ризику патологічного стану плода у жінок, що перенесли COVID-19 під час вагітності. Проаналізовано наукову медичну літературу по вивченню впливу COVID-19 інфекції на перебіг і ускладнення вагітності та стан плода. Дана характеристика можливих ризиків низки несприятливих наслідків для матері і дитини внаслідок перенесеного COVID-19 захворювання. В Україні дослідження генетико-демографічних процесів, проведені впродовж останніх років, засвідчили, що соціально обумовлена демографічна криза, яка спостерігається в країні, значно поглиблюється за рахунок репродуктивних втрат, які проявляються у підвищенні частоти втрачених вагітностей та народженні неповноцінного потомства у жінок з патологією репродуктивної системи. Низький рівень репродуктивного здоров’я в значній мірі обумовлений високим рівнем перинатальних втрат. В Україні показник перинатальної і дитячої смертності перевищує дані Європейських країн. В цих умовах зниження перинатальної смертності, збереження життя та здоров’я новонароджених є необхідною умовою демографічного розвитку України та фактором національної безпеки. COVID-19, спричинена важким гострим респіраторним синдромом коронавірусу 2 (SARS-CoV-2), поширилася стрімко по всьому світу. 12 березня 2020 р. Всесвітня організація охорони здоров'я визначили спалах як пандемію. Оскільки вагітні жінки піддаються більшому ризику ускладнень і важкого перебігу захворювання, вони були визначені як «вразливі групи». Зміни імунної системи матері під час вагітності може впливати на реакцію на інфекції, зокрема до вірусів. Вагітні жінки з COVID-19 можуть мати синергізм факторів ризику тромбозу, а адаптація судин матері підчас вагітності є критичною для певних термінів вагітності. Роль плаценти в інфекції COVID-19 в даний час недостатньо вивчена. Ряд потенційних механізмів може брати участь у вертикальній передачі вірусів від матері до трофобласта. Вчені проводять дослідження, на імовірність інфікування SARS-CoV-2 внутрішньоутробно або під час пологів. Непередбачені наслідки пандемії COVID-19 створюють загрозу здоров’ю вагітних жінок. Імовірно, слід очікувати, що наслідки дії COVID-19 у подальшому будуть очевидними протягом ряду років. Епідеміологічна інформація є критично важливою для виявлення диференціальних реакцій населення та аналізу даних про вплив COVID-19 у соціально-економічних та етнічних групах. Узагальнюючи все вище викладене, важливо буде оцінити дані на рівні популяції щодо цих результатів, щоб визначити тенденції, пов’язані з пандемією COVID-19.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Школьник, О. С.
Шлемкевич, А. М.
Маланчук, О. М.
Шаргородська, Є. Б.
Акопян, Г. Р.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

16.

Пелипенко, О. В.
Порівняльний аналіз судинної відповіді синовіальної та кісткової тканини колінного суглобу щурів при експериментальному неспецифічному артриті та при введенні кріоконсервованої плаценти / О. В. Пелипенко // Вісн. пробл. біол. і медицини = Bulletin of Problems in Biology and Medicine : український науково-практичний журнал. - 2021. - № 2(160). - С. 227-230 : іл. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2077-4214

MeSH-~главная:
СУСТАВЫ -- JOINTS (кровоснабжение)
ОСТЕОАРТРИТ -- OSTEOARTHRITIS
СИНОВИАЛЬНАЯ ЖИДКОСТЬ -- SYNOVIAL FLUID
КОЛЕННЫЙ СУСТАВ -- KNEE JOINT
ПЛАЦЕНТА -- PLACENTA
Анотація: Актуальність. Одна з сучасних гіпотез патогенезу остеоартриту безпосередньо стосується порушення кровообігу у суглобоутворюючих тканинах з подальшим розвитком дистрофічно-дегенеративних змін. Зважаючи на відсутність наявності судин у хрящовій тканині, особливо актуальною стає дослідження гемоциркуляторних процесів в субхондральній кістці та синовіальній оболонці в нормі та в умовах виникнення патологічного стану. Мета дослідження. Порівняльна оцінка стану мікроциркуляції субхондральної кістки та синовіальної оболонки колінних суглобів щурів в нормі, в умовах експериментального артриту та після впливу препаратів кріоконсервованої плаценти. Матеріал та методи. Експериментальне дослідження виконано на 115 білих щурах. З інтактною групою (10 тварин) порівнювались 3 контрольних групи по 35 тварин кожна, яким виконувалось: 1) моделювання каргінан-індукованого асептичного запалення колінного суглобу; 2) підшкірна імплантація фрагменту плаценти; 3) підшкірна імплантація фрагменту плаценти на фоні асептичного запалення колінного суглобу. Гістологічні препарати готували за загальними методиками з фарбуванням гематоксилін-еозином та за Ван Гізоном. Результати. Наповнення судин кісткової і, особливо, синовіальної тканин характерно було для перших трьох діб експерименту в усіх групах дослідження. Реакція мікроциркуляторного русла у групі, де моделювалось асептичне запалення, відрізнялась зміною вказаного стану стадією ішемізації тканин. У групі тварин, яким вводилась кріоконсервована плацента, навпаки тривалий час відмічалась наявність сладж – феномену, що свідчило про фізіологічність та зворотність процесу. Введення кріоконсервованої плаценти на фоні асептичного запалення нівелювало ішемічні явища, активізувало процеси ангіо- та остеогенезу. Висновки. Мікроциркуляторна система синовіального та кісткового компонентів суглобу синхронізована при відповіді на вплив патологічних чинників. Синовіальна оболонка, як більш чутлива, раніше включається в метаболічні трансформації. Кісткова складова відрізняється відносною стабільністю – пізніше потерпає деструктивних змін та раніше реорганізується. Введення кріоконсервованої плаценти дозволяє значно зменшити негативний вплив запального процесу при експериментальному остеоартриті.
Перейти к внешнему ресурсу Текст
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

17.

Волошина, О. В.
Морфометрична характеристика гепатоцитів інтактних щурів та при введенні кріоконсерованої плаценти / О. В. Волошина, В. І. Шепітько, Л. Б. Пелипенко // Вісн. пробл. біол. і медицини = Bulletin of Problems in Biology and Medicine : український науково-практичний журнал. - 2021. - № 2(160). - С. 201-205 : табл. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2077-4214

MeSH-~главная:
ГЕПАТОЦИТЫ -- HEPATOCYTES
АНТРОПОМЕТРИЯ -- ANTHROPOMETRY
КРЫСЫ -- RATS
ПЛАЦЕНТА -- PLACENTA
Анотація: В роботі представлений аналіз морфо метричної характеристики гепатоцитів інтактних щурів та при введенні кріоконсервованої плаценти. Дослідження проводилось на 50 статевозрілих щурах, масою 180- 200 г. Об’єктом дослідження була печінки щурів, де вимірювались кількісні показники гепатоцитів. Експериментальні тварини були поділені на дві групи: І – інтактна група (5), ІІ – тварини, яким біла введена підшкірно одноразово кріоконсервована плацента (45). Виведення тварин відбувалося в наступні терміни: на 1-у, 2-у, 3-ю, 5-у, 7-у, 10-у, 14-у, 21-у та 30-у доби. Парафінові зрізи виготовлялись згідно загальноприйнятим методикам. Аналіз морфометричних досліджень структурних компонентів печінки тварин був проведений згідно з загальноприйнятими статистичними методами за допомогою програми Microsoft Office Excel 2007. Аналіз метричних показників розміру діаметрів і площі гепатоцитів, розміру ядер гепатоцитів та кількості багатоядерних гепатоцитів дозволив зробити висновки, що у щурів інтактної групи структурна організація печінки принципово не відрізняється від людини. Середній показник площі гепатоцитів складає у тварин інтактної групи 1364,226±35,982 мкм², ядерно-цитоплазматичне співвідношення – 0,196±0,006, середня площа ядер дорівнює 249,304±5,861 мкм². Введення кріоконсервованої плаценти впливає на стан гепатоцитів, що проявляється появою клітин з великими ядрами, збільшенням кількості двоядерних гепатоцитів. Зміни метричних показників гепатоцитів проявляються в збільшенні середньої площі клітин і ядер з 1-ої до 10-ої доби. До 30-ої доби спостерігалась тенденція до зменшення параметрів. Значення ядерно-цитоплазматичного індексу збільшувалось на 2-у і відновлювалось на 3-ю добу. Отримані данні можуть бути використані для обґрунтування та розробки ефективних методів терапії печінки за допомогою препаратів кріоконсервованої плаценти.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Шепітько, В. І.
Пелипенко, Л. Б.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

18.

Марковский, В. Д.
Влияние материнского метаболического синдрома на состояние плаценты / В. Д. Марковский, К. В. Тарасенко, В. В. Гаргин // Медицина сьогодні і завтра = Медицина сегодня и завтра. - 2015. - N 3. - С. 25-29

MeSH-~главная:
ОБМЕНА ВЕЩЕСТВ БОЛЕЗНИ -- METABOLIC DISEASES (осложнения, патофизиология)
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (диагностика, патофизиология)
ПЛАЦЕНТА -- PLACENTA (кровоснабжение, патология, патофизиология)
ХОРИОНАЛЬНЫЕ ВОРСИНКИ -- CHORIONIC VILLI (кровоснабжение, патология, патофизиология)
ПЛАЦЕНТАРНОЕ КРОВООБРАЩЕНИЕ -- PLACENTAL CIRCULATION
МАТЬ-ПЛОД, ОБМЕН -- MATERNAL-FETAL EXCHANGE
Анотація: Исследованы особенности строения плаценты при материнском метаболическом синдроме. Материалом для исследования послужили 10 последов, взятых после родов, при наличии у матери метаболического синдрома. Группой сравнения послужили 10 последов женщин с физиологическим течением беременности без метаболического синдрома. Установлено, что метаболический синдром ведет к формированию морфологических изменений в плаценте, что характеризуется увеличением массы и объема плаценты, наличием зон инфарктов, появлением незрелых промежуточных ворсин, увеличением относительного объема склерозированных ворсин, персистенцией промежуточных ворсин, увеличением количества клеток Кащенко-Гофбауэра и размеров стволовых и промежуточных ворсин.
Дод.точки доступу:
Тарасенко, К.В.
Гаргин, В.В.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

19.

Трофобластическая опухоль плацентарного ложа / Е. В. Вереникина [и др.] // Акушерство и гинекология. - 2020. - № 12. - С. 223-229. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-~главная:
ГЕСТАЦИОННАЯ ТРОФОБЛАСТИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ -- GESTATIONAL TROPHOBLASTIC DISEASE
ТРОФОБЛАСТНЫЕ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- TROPHOBLASTIC NEOPLASMS
ПЛАЦЕНТА -- PLACENTA
ТРОФОБЛАСТЫ -- TROPHOBLASTS
ПЛАЦЕНТЫ БОЛЕЗНИ -- PLACENTA DISEASES
ПЛАЦЕНТЫ ПРЕДЛЕЖАНИЕ -- PLACENTA PREVIA
АКУШЕРСКИЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- OBSTETRIC SURGICAL PROCEDURES
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Дод.точки доступу:
Вереникина, Е. В.
Моисеенко, Т. И.
Меньшенина, А. П.
Непомнящая, Е. М.
Адамян, М. Л.
Мещерякова, М. Ю.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

20.

Особливості перебігу неонатального періоду у передчасно народжених дітей з масою тіла 1500 г залежно від стану плаценти / О. С. Яблонь [та ін.] // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2020. - Т. 10, № 2. - С. 37-44. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-~главная:
МЛАДЕНЕЦ НЕДОНОШЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ -- INFANT, PREMATURE, DISEASES (диагностика)
ПЛАЦЕНТА -- PLACENTA
Анотація: Щороку кількість недоношених дітей у світі та в Україні прогресивно зростає ? кожне 10 немовля народжується раніше встановленого терміну, і саме передчасне народження залишається основною причиною близько 50 % випадків неонатальної захворюваності та смертності. Стан здоров’я даної категорії немовлят потребує особливих знань і вмінь, психологічної підтримки, терпіння як медичного персоналу, так і батьків, та безумовно колосальних матеріальних витрат, проте всі зазначені зусилля та ресурси не гарантують, що подальший розвиток передчасно народжених дітей буде фізіологічним. Стан плаценти надає важливу інформацію для з'ясування чинників, які сприяли передчасному народженню, однак плацентарні ознаки не були достеменно вивчені, а зв'язок між змінами плаценти та неонатальними наслідками залишається недостатньо зрозумілим. Важливими є заходи, направлені на превенцію передчасного народження та покращення прогнозу для життя та здоров’я недоношених у подальші вікові періоди. Мета дослідження. Встановити зв'язок між патоморфологічними змінами у плаценті та наслідками передчасного народження. Матеріали і методи дослідження. Було проведено патоморфологічне дослідження плацент матерів 220 передчасно народжених дітей з масою тіла менше 1500 г та за його результатами сформовано 5 груп згідно класифікації змін у плаценті. Робота здійснювалася на базі Вінницького обласного патологоанатомічного бюро відповідно до протоколу патологоанатомічного дослідження посліду (форма № 013?1/о). Дослідження проводилося за підтримки директора КНП ВОПАБ Вінницької обласної ради Холод Л.П. та завідувача головним відділенням загальної патології з гістологічними дослідженнями Гормаша П.П. Використовувалися наступні методи дослідження: макроскопія, фарбування зрізів, електронна мікроскопія та імуногістохімія. Була проведена оцінка стану здоров’я цих 220 дітей в неонатальному періоді на етапі лікуванні у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії новонароджених (ВАІТН), а згодом - у відділенні для недоношених дітей (ВНН) Вінницької обласної дитячої клінічної лікарні в період 2012-2018 рр. Проаналізовано такі клінічні показники, як термін гестації, маса тіла, важкість стану при народженні за шкалою Апгар на 1 хв., тривалість респіраторної підтримки та тривалість перебування у стаціонарі, а також враховувалася частота патологічних станів, які обумовлювали важкість перебігу неонатального періоду. Результати дослідження. За результатами дослідження встановлено, що патологічні зміни плаценти підвищують ризик передчасного народження, потребу в респіраторній підтримці та оксигенотерапії, а також збільшують терміни стаціонарного лікування. Проведений аналіз клінічних показників 220 передчасно народжених дітей та патоморфологічних досліджень плацент їх матерів показав, що найважчий перебіг неонатального періоду спостерігався у дітей з запальними змінами та ознаками незрілості плаценти. У новонароджених цих груп встановлена достовірно вища частота генералізованих внутрішньоутробних інфекцій та неонатального сепсису, важкі ураження ЦНС з розвитком внутрішньошлуночкових крововиливів та лейкомаляції. Перебіг неонатального періоду в групах дітей з ознаками передчасного старіння плаценти та порушеннями кровоплину характеризувався низькою частотою реалізації інфекцій, проте в 5 разів частіше проти групи порівняння була підтверджена перивентрикулярна лейкомаляція, яка є еквівалентом несприятливих наслідків передчасного народження. Висновки. Всі діти, включені у дослідження, в неонатальному періоді мали поєднання патологій, які обумовлювали важкість стану. Стан плаценти суттєво вплинув на перебіг неонатального періоду та властиві їм патології. Так, новонароджені з ознаками запальних змін та незрілості в 10 разів частіше страждали від генералізованих внутрішньоутробних інфекцій та неонатального сепсису, достовірно частіше в цих групах мали місце внутрішньошлуночкові кровововиливи, лейкомаляція та бронхолегенева дисплазія.
Дод.точки доступу:
Яблонь, О. С.
Саврун, Т. І.
Назарчук, Н. М.
Сергета, Д. П.
Холод, Л. П.
Дзема, І. О.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

© Міжнародна асоціація користувачів і розробників
електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)