Головна Спрощений режим Опис

Бази даних


Періодичні видання. Статті - результати пошуку 149015

Вид пошуку

Зона пошуку
у знайденому
 Знайдено у інших БД:Книги (13)Автореферати (5)
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>S=МОРФОГЕНЕЗ<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 36
Показані документи с 1 за 20
 1-20    21-36 
1.


    Макар, Б. Г.
    Ультраструктурні особливості гемомікроциркуляторного русла судинної оболонки очного яблука плода людини / Б. Г. Макар, І. І. Савка // Клініч. анатомія та оперативна хірургія = Clinical anatomy and operative surgery : науково-практичний медичний журнал. - 2015. - Т. 14, № 4. - С. 110-114 . - ISSN 1727-0847


MeSH-~главная:
ПЛОД -- FETUS
МОРФОГЕНЕЗ -- MORPHOGENESIS
ГЛАЗ -- EYE (эмбриология)
Анотація: В статті наведені нові дані про ультраструктурну перебудову гемомікроциркуляторного русла судинної оболонки очного яблука в процесі внутрішньоутробного розвитку. Дослідження проведені на 18 плодах людини за допомогою методу електронної мікроскопії, встановлено особливості структурної перебудови судинного русла ока в пренатальному періоді онтогенезу. Результати дослідження описують етапи формування судинного русла переднього відділу очного яблука, його судинної оболонки в пренатальному періоді онтогенезу. З’ясовано, що формування вторинного гемомікроциркуляторного русла очного яблука людини починається з 4-го місяця внутрішньоутробного розвитку і завершується до кінця 8-го місяця пренатального періоду. Оскільки картина ангіоархітектоніки очного яблука людини в процесі розвитку постійно змінюється в напрямі новоутворення ланок гемомікроциркуляторного русла, диференціації частин і шарів судинної оболонки, отримані результати роботи сприятимуть формуванню нових уявлень про становлення гемомікроциркуляторного русла ока.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Савка, І. І.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

2.


    Стрижаковська, Л. О.
    Морфогенез і просторово-часові взаємовідношення похідних сечово-статевої пазухи на початку передплодового періоду онтогенезу людини / Л. О. Стрижаковська // Клініч. анатомія та оперативна хірургія = Clinical anatomy and operative surgery : науково-практичний медичний журнал. - 2015. - Т. 14, № 4. - С. 56-60 . - ISSN 1727-0847


MeSH-~главная:
ЭМБРИОНАЛЬНОЕ РАЗВИТИЕ -- EMBRYONIC DEVELOPMENT
ПЛОД -- FETUS
УРЕТРА -- URETHRA (эмбриология)
МОРФОГЕНЕЗ -- MORPHOGENESIS
Анотація: За допомогою методів мікроскопії, графічного та комп’ютерного тривимірного реконструювання і морфометрії встановлені особливості морфогенезу і топографоанатомічних взаємовідношень сечово-статевої пазухи та її похідних у передплодів людини 7-9 тижнів. Установлено, що у передплодів 7-ми тижнів сечово-статева пазуха має вигляд дещо вигнутої трубки, опуклістю спрямованою дозаду. Незначне розширення верхньої частини порожнини сечово-статевої пазухи та її стиснення у вентродорсальному напрямі спостерігається у передплодів 8-ми тижнів. Формування сечового міхура та передміхурової частини сечівника як похідних сечово-статевої пазухи відбувається у передплодів 33,0-35,0 мм тім’яно-куприкової довжини. На 9-му тижні внутрішньоутробного розвитку спереду від дистальної частини сечово-статевої пазухи визначається видовженої форми ущільнення клітин мезенхіми, відмежоване від її передньої стінки, що слід розглядати як закладку статевого члена. Розвиток піхви відбувається внаслідок злиття двох різних ембріональних структур: мезодермальних парамезонефральних проток і ендодермальної сечово-статевої пазухи.
Перейти к внешнему ресурсу Текст
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

3.


    Герасим, Л. М.
    Ранній морфонегез судин і нервів шиї / Л. М. Герасим, І. О. Цуманець // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2020. - Т. 19, № 4. - С. 56-64. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-~главная:
ШЕЯ -- NECK (анатомия и гистология)
МОРФОГЕНЕЗ -- MORPHOGENESIS
Анотація: Оглядова стаття присвячена анатомії та топографії компонентів основного судинно-нервового пучка шиї на етапах раннього онтогенезу з погляду хірургічної корекції відхилень від нормального розвитку їх у новонароджених та дітей раннього віку. Проте дані літератури суперечливі, фрагментарні щодо анатомічних особливостей сонних артерій, внутрішньої яремної вени, блукаючого нерва. Несистематизовані дані про синтопічну кореляцію компонентів основного судинно-нервового пучка шиї у плодів і новонароджених. Існують дискусійні повідомлення щодо впливу росту плода на темпи розвитку компонентів основного судинно-нервового пучка шиї або впливу суміжних органів та структур на становлення їх топографії. Відсутність комплексних досліджень щодо морфометричної характеристики та корелятивних взаємовідношень компонентів основного судинно-нервового пучка шиї в перинатальному періоді онтогенезу зумовлює потребу подальшого анатомічного дослідження. Захворювання сонних артерій призводить у 30% випадків до інсульту. Загальна частота деформацій сонних артерій залежно від результатів ангіографічних та патологоанатомічних досліджень коливається від 10 до 40%. Коулінг внутрішньої сонної артерії пов’язаний з ембріологічною патологією, а подовження та перегиб – наслідок фібром’язових дисплазій або змін, які супроводжуються атеросклеротичними пошкодженями артерій. Кінкінг – перегин артерії під гострим кутом. Він може бути природженим, коли з раннього дитинства виявляється порушення мозкового кровообігу та розвивається з часом з видовженої сонної артерії. Формуванню перегинів сприяє артеріальна гіпертонія, прогресування атеросклерозу. Койлінг – утворення петлі артерії. Не дивлячись на плавний хід петлі, зміни кровоточу в ній значні. Характер згинів при койлінгу може змінюватись залежно від положення тіла, артеріального тиску. Найбільш часто виявляється подовження внутрішньої сонної або хребтової артерії, яка призводить до формування плавних вигинів по ходу судини. Подовження артерій, як правило, виявляється при випадкових дослідженнях. До основних етіологічних причин патологічної звивитості внутрішньої сонної артерії відносять: природжену деформацію судинної стінки, артеріальну гіпертензію, остеохондроз шийних хребців, компресію брахеоцефальних артерій, черепномозкових нервів.
Дод.точки доступу:
Цуманець, І. О.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

4.


   
    Особливості морфогенезу структур очної ямки та органа зору у плодів людини / О. В. Цигикало [та ін.] // Буковинський медичний вісник. - 2021. - Т. 25, № 1. - С. 95-102. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-~главная:
ГЛАЗНИЦА -- ORBIT (эмбриология)
ЗРЕНИЕ -- VISION, OCULAR
МОРФОГЕНЕЗ -- MORPHOGENESIS
ПЛОД -- FETUS (анатомия и гистология)
Анотація: Мета роботи - з’ясувати особливості морфогенезу, синтопічних та морфометричних змін структур очної ямки, судинно-нервових та м’язових структур органа зору у плодовому періоді онтогенезу людини. Матеріал і методи. За допомогою комплексу методів морфологічного дослідження (антропометрії, морфометрії, мікроскопії, препарування, тривимірного комп’ютерного реконструювання і статистичного аналізу) вивчено 30 препаратів плодів людини обох статей віком від 4 до 10 місяців внутрішньоутробного розвитку (ВУР) (160,0-460,0 мм тім’яно-п’яткової довжини (ТПД)). Методом комп’ютерної томографії досліджено 17 плодів людини віком від 4 до 9 місяців ВУР (180,0-440,0 мм ТПД). Результати. Наприкінці 5-го місяця ВУР очноямковий індекс становить 75 %, що позначається на перетворенні форми очної ямки із сплюснутої на округлу завдяки збільшенню її вертикального розміру відносно горизонтального. Ми пов’язуємо цю трансформацію очної ямки із синтопічним впливом суміжних ділянок: ростом бічної стінки носової порожнини, розвитком приносових пазух і, в цілому, лицевого скелета. Наприкінці 5-го тижня внутрішньоутробного розвитку зовнішні м’язи очного яблука остаточно диференціюються із спільного м’язового зачатка. Аналіз змін морфометричних параметрів м’язів очного яблука дозволив вивести математичні функції, які описують нормальну динаміку зростання їх довжини, а також виявити критичні періоди їх розвитку за темпами змін їх товщини та ширини. Висновки. 1. Розвиток органа зору у плодовому періоді онтогенезу людини – складний процес, зумовлений скоординованою взаємодією між морфологічними та морфометричними змінами очної ямки, очного яблука та його м’язами, нервами й судинами. 2. Критичними періодами розвитку очної ямки та її структур є 6-й місяць внутрішньоутробного розвитку, під час якого спостерігається нерівномірність темпів зростання розмірів м’язів очного яблука, а також розмірів очної ямки. 3. На 6-му місяці внутрішньоутробного розвитку спостерігається нерівномірність темпів зростання горизонтального розміру очної ямки відносно вертикального, внаслідок чого її форма починає повертатися до мезоконхального типу, притаманної такій у передплодів. Дані вікові перетворення форми та розмірів очної ямки зумовлені ростом очного яблука, черепа і лиця, що в цілому визначає форму очної ямки. 4. Починаючи з 8-го місяця плодового періоду розвитку, будова та топографія структур очної ямки починають набувати ознак дефінітивного стану, остаточно встановлюється форма очної ямки, спостерігаються рівномірні темпи зростання всіх структур органа зору, окрім зростання окружності очної ямки наприкінці пренатального періоду онтогенезу людини.
Дод.точки доступу:
Цигикало, О. В.
Козарійчук, Н. Я.
Яковець, К. І.
Кулинич, Г. Б.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

5.


    Бобкова, М. В.
    Клинический симтомокомплекс пациенток репродуктивного возраста с аплазией влагалища и матки / М. В. Бобкова, Т. Ю. Смольнова, Н. М. Файзуллина // Акушерство и гинекология. - 2020. - № 9. - С. 105-113. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-~главная:
АНОМАЛИИ ВРОЖДЕННЫЕ -- CONGENITAL ABNORMALITIES
МОЧЕПОЛОВОЙ СИСТЕМЫ АНОМАЛИИ -- UROGENITAL ABNORMALITIES
МОЧЕПОЛОВОЙ СИСТЕМЫ ЖЕНСКОЙ БОЛЕЗНИ И ОСЛОЖНЕНИЯ БЕРЕМЕННОСТИ -- FEMALE UROGENITAL DISEASES AND PREGNANCY COMPLICATIONS
АНТИ-МЮЛЛЕРОВ ГОРМОН -- ANTI-MULLERIAN HORMONE
МАТКИ БОЛЕЗНИ -- UTERINE DISEASES (врожденный, генетика)
ФИБРОМЫШЕЧНАЯ ДИСПЛАЗИЯ -- FIBROMUSCULAR DYSPLASIA
ГЕНЕТИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ -- GENETIC MARKERS
МОРФОГЕНЕЗ -- MORPHOGENESIS
ЭМБРИОНАЛЬНОЕ И ПЛОДНОЕ РАЗВИТИЕ -- EMBRYONIC AND FETAL DEVELOPMENT
ОБСЕРВАЦИОННОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ -- OBSERVATIONAL STUDY
Дод.точки доступу:
Смольнова, Т. Ю.
Файзуллина, Н. М.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

6.


   
    Графічна та пластична реконструції стравоходу в ранньому періоді онтогенезу людини / О. П. Антонюк [и др.] // Вісн. пробл. біол. і медицини = Bulletin of Problems in Biology and Medicine : український науково-практичний журнал. - 2021. - № 1(159). - С. 193-197 : іл. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2077-4214


MeSH-~главная:
ОНТОГЕНЕЗ
ПИЩЕВОД -- ESOPHAGUS (патология, хирургия)
МОРФОГЕНЕЗ -- MORPHOGENESIS
Анотація: Протягом всього ембріонального періоду між зачатками стравоходу, трахеї, легенів та серця відбуваються інтенсивні процеси взаємного впливу. Зачаток стравоходу збільшується в розмірах, та структури органу утворюються як в передній, так і в сагітальній площинах. Починається процес формування слизової оболонки стравоходу, а також злиття зачатків діафрагми, встановлюються тісні топографоанатомічні взаємозв’язки з блукаючими нервами. Вивчення графічних і пластичних реконструкцій та гістологічних препаратів показало, що кровоносні судини вростають в підслизовий шар стравоходу протягом 7-го тижня розвитку; в середньому відділі зачатка стравоходу (на рівні роздвоєння трахеї) відзначається виражене звуження, що слід вважати початком формування бронхо-аортального звуження стравоходу. На виготовленій реконструкції стравоходу та суміжних з ним органів і структур передплода 29,0 мм ТКД чітко спостерігаються два його звуження: бронхо-аортальне розміщене каудальніше роздвоєння трахеї і діафрагмове. Початковий відділ стравоходу дещо зміщений ліворуч від серединної площини, внаслідок чого між трахеєю і стравоходом утворюється трахео-стравохідна борозна. В передплодовому періоді розвитку відбувається процес відмежування стравоходу від трахеї, що призводить до формування вираженого ущільнення клітин мезенхіми навколо зачатків слизової оболонки розділених органів; подальше відбувається активний процес трансформації епітелію слизової оболонки стравоходу – від двошарового циліндричного (передплоди 60,0-65,0 мм ТКД) до чотиришарового циліндричного (передплоди 70,0-75,0 мм ТКД) епітелію. Становлення топографоанатомічних взаємовідношень стравоходу на етапі внутрішньоутробного розвитку є достатньо динамічним і перебуває в тісному зв’язку з досить інтенсивним розвитком серця, великих судин середостіння та легень. За допомогою адекватних методів встановлені нові факти щодо морфогенезу і становлення будови стравоходу, формування його вигинів, анатомічних звужень, динаміки топографоанатомічних взаємовідношень. Доповнені дані літератури стосовно особливостей становлення слизової та м’язової оболонок стравоходу. Для дослідження розвитку і топографічних взаємовідношень органів і структур в ранньому періоді онтогенезу людини доцільно використовувати методи графічного, а також пластичного реконструювання. Модель забезпечує точність відображення архітектоніки поверхні мікропрепарату та візуалізацію об’єму стравоходу його суміжних органів та структур.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Антонюк, О. П.
Вовк, Ю. М.
Марчук, О. Ф.
Марчук, Ф. Д.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

7.


    Перебийніс, П. П.
    Особливості морфогенезу надпід'язикової ділянки у передплодовому періоді онтогенезу людини / П. П. Перебийніс, О. В. Цигикало // Клінічна та експериментальна патологія. - 2020. - Т. 19, № 3. - С. 84-89. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-~главная:
ШЕЯ -- NECK (анатомия и гистология)
ОНТОГЕНЕЗ
МОРФОГЕНЕЗ -- MORPHOGENESIS
ПЛОД -- FETUS (аномалии)
Анотація: З’ясування особливостей морфогенезу та топографо-анатомічних змін надпід’язикової ділянки (НПД) шиї та її структур у динаміці внутрішньоутробного розвитку (ВУР) людини залишається актуальним напрямком морфологічних досліджень. Уточнені, вичерпні дані щодо статево-вікових та конституційних особливостей будови та топографії органів та структур НПД шиї упродовж пренатального періоду онтогенезу людини дають змогу розробити нові критерії інтерпретації даних медичної діагностичної візуалізації, ступеня життєздатності плода, удосконалити існуючі та розробити нові методи хірургічної корекції уроджених вад шиї. Мета роботи: з’ясувати морфометричні особливості надпід’язикової ділянки шиї у передплодовому періоді онтогенезу людини. Матеріали та методи. Досліджено 30 препаратів передплодів людини 14,0-80,0 мм тім’яно-куприкової довжини (ТКД) (7-12 тижні внутрішньоутробного розвитку) з використанням комплексу сучасних методів морфологічного дослідження: антропометрії, морфометрії, тривимірного реконструювання та статистичного аналізу. Визначали морфометричні параметри НПД: ширину (відстань між внутрішніми поверхнями виросткових відростків нижньої щелепи), передньо-задній розмір (відстань від передньої поверхні під’язикової кістки до нижнього краю підборідного симфізу), бічний розмір (довжина бічної межі НПД – відстань від внутрішньої поверхні кута нижньої щелепи до нижнього краю підборідного симфізу), передній кут ділянки (кут між бічними межами НПД). Результати. На основі отриманих цифрових показників основних морфометричних параметрів НПД людини в динаміці передплодового періоду ВУР з’ясували критичні періоди розвитку ділянки та вивели математичні функції, які описують нормальний перебіг органогенезу НПД, що може бути корисним для створення діагностичних алгоритмів норми під час проведення пренатальної діагностики та моніторингу стану плода. Встановлено, що 9-10-й тижні ВУР є критичним періодом розвитку НПД, оскільки впродовж цього часу відбуваються інтенсивні процеси росту, які проявляються у різкій зміні розмірів органа, і це може спричинити появу варіантів будови та можливих вроджених вад НПД і зубо-щелепного апарата в цілому. Висновки. 1. На 10-му тижні передплодового періоду ВУР відбувається прискорене зростання передньо-заднього розміру НПД (y = -6,3851 + 1,041*x; r = 0,9374; p = 0.00001). 2. На 11-му тижні передплодового періоду ВУР відбувається прискорене зростання бічного розміру НПД (y = -6,1289 + 1,1277*x; r = 0,8891; p = 0.00001). 3. Під час з’ясування закономірностей динаміки зміни ширини НПД встановлено, що на початку передплодового періоду ВУР темпи росту показника уповільнені, але з 9-го тижня розвитку спостерігається прискорене його зростання (y = -4,5904 + 1,1074*x; r = 0,8662; p = 0.00001). 4. Особливості зміни величини переднього кута НПД у передплодовому періоді онтогенезу людини демонструють загальну тенденцію до його зменшення впродовж цього періоду розвитку – від 90,18±0,55° (7-й тиждень) до 82,12±1,17° (12-й тиждень), але після різкого зменшення цього кута до кінця 8-го тижня розвитку (79,32±1,03°) починається інтенсивне його зростання впродовж 9-го тижня до кінця передплодового періоду (y = 93,8224 – 0,9577*x; r = -0,4140; p = 0,0229).
Дод.точки доступу:
Цигикало, О. В.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

8.


    Дмитренко, Р. Р.
    Особливості морфогенезу кісток основи черепа у ранньому періоді онтогенезу людини / Р. Р. Дмитренко, О. В. Цигикало, В. А. Гончаренко // Буковинський медичний вісник. - 2020. - Т. 24, № 3. - С. 22-27. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-~главная:
ЧЕРЕПА ОСНОВАНИЕ -- SKULL BASE (анатомия и гистология, рост и развитие)
МОРФОГЕНЕЗ -- MORPHOGENESIS
ОНТОГЕНЕЗ
Анотація: Мета роботи – з’ясувати хронологічну послідовність появи закладок та особливості розвитку кісток основи черепа в ранньому періоді онтогенезу людини. Матеріал і методи. Досліджено 17 серій послідовних гістологічних зрізів препаратів зародків та передплодів людини віком від 4 до 12 тижнів внутрішньоутробного розвитку (ВУР) з використанням комплексу методів морфологічного дослідження (антропометрія, морфометрія, виготовлення гістологічних зрізів, тривимірне комп’ютерне реконструювання). Результати. На 7-му тижні ВУР (передплоди 14,0-16,0 мм тім’яно-куприкової довжини (ТКД) розпочинається хондрифікація ектоменінгеальної капсули та визначаються три пари хрящових закладок кісток основи черепа: парахордальні хрящі (дорсально від гіпофіза); гіпофізарні хрящі (з боків від гіпофіза); прехордальні хрящі (вентрально від гіпофіза). Кістки основи черепа утворюються в результаті ендохондрального остеогенезу, в той час як для більшості кісток склепіння черепа притаманний перетинчастий остеогенез. На 8-му тижні ВУР хондрокраніум визначається як суцільна структура, безперервна із зачатком склепіння черепа, тому морфогенез деяких кісток черепа є як хрящовим, так і перетинчастим. Першим із хрящових зачатків основи черепа виявлений парахордальний хрящ позаду гіпофіза. Гіпофізарні хрящі утворюються навколо зачатка гіпофіза. Латерально центри хондрифікації виникають у зачатках очноямково-клиноподібних хрящів, які є джерелами розвитку малих крил клиноподібної кістки. Джерелами розвитку великих крил клиноподібної кістки є крило-клиноподібні хрящі. Передньобічний відросток очноямково-клиноподібного хряща виникає біля очноямкової частини зачатка лобової кістки. На 7-му тижні ВУР основа черепа містить окремі осередки хондрогенезу, а наприкінці 8-го тижня ВУР вони зливаються в єдину дірчасту основну хрящову пластинку з примітивними судинно-нервовими отворами. Висновки. 1. У розвитку кісток основи та склепіння черепа людини можна виділити три послідовні стадії: 1) виникнення мезенхімальної закладки (ектоменінгеальної капсули); 2) утворення хрящового зачатка шляхом розвитку та злиття численних окремих осередків хондрогенезу в мезенхімі; 3) скостеніння хрящового зачатка з-понад 100 осередків остеогенезу. 2. Процеси хондрифікації зачатків кісток основи черепа спостерігаються на початку передплодового періоду онтогенезу (7-й тиждень ВУР), а наприкінці 8-го тижня розвитку, у цілому, утворюється хрящова основа черепа людини.
Дод.точки доступу:
Цигикало, О. В.
Гончаренко, В. А.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

9.


   
    Морфогенез кісток передпліччя та кисті в онтогенезі людини / О. Ф. Марчук [та ін.] // Буковинський медичний вісник. - 2018. - Т. 22, № 4. - С. 87-91. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-~главная:
ПРЕДПЛЕЧЬЕ -- FOREARM (эмбриология)
КИСТЬ -- HAND (эмбриология)
МОРФОГЕНЕЗ -- MORPHOGENESIS
Анотація: Мета. Встановити особливості розвитку кісток передпліччя та кисті в онтогенезі людини. Матеріал і методи. Дослідження проведено на 16 зародках, передплодах та плодах людини методами мікроскопії серійних гістологічних зрізів, препаруванням під контролем мікроскопа МБС –10, морфометрії та статистичної обробки отриманих результатів. Використані також рентгенограми верхньої кінцівки (передпліччя та кисті) 8 осіб віком від трьох місяців після народження до 12 років. Результати. У проведенному дослідженні вивчені особливості морфогенезу кісток передпліччя та кисті в пре- та постнатальному періодах онтогенезу людини. Наприкінці 7-го тижня внутрішньоутробного розвитку визначаються зачатки плечової, променевої та ліктьової кісток, а також кісток кисті. Променева кістка розвивається з хрящового остова, за рахунок чотирьох центрів скостеніння: первинного діафізарного, двох вторинних епіфізарних та додаткового. Ліктьова кістка розвивається з хрящового остова за рахунок трьох центрів скостеніння: первинного діафізарного і двох вторинних епіфізарних. Кожна кістка зап’ястка костеніє за рахунок одного центру скостеніння, який з’являється після народження від шести місяців до 15 років. П’ясткові кістки розвиваються з двох центрів скостеніння: діафізарного та епіфізарного. Первинні центри скостеніння у всіх фалангах кисті визначаються на 8–12-му тижнях внутрішньоутробного розвитку. Описаний рідкісний випадок аномалії розвитку кісток передпліччя та кисті. Висновок. Виникнення вад розвитку кісток передпліччя та кисті зумовлені порушенням нормального морфогенезу в зародковому та ранньому передплодовому періодах онтогенезу людини.
Дод.точки доступу:
Марчук, О.Ф.
Сокольник, С.О.
Марчук, Ю.Ф.
Андрійчук, Д.Р.
Марчук, Ф.Д.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

10.


    Цигикало, О. В.
    Особливості морфогенезу та варіантної анатомії нижньої щелепи у плодів людини / О. В. Цигикало, С. Ю. Паліс // Світ медицини та біології = World of Medicine and Biology : науковий, медичний, екологічний журнал. - 2018. - № 4(66). - С. 226-231 : іл. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2079-8334


MeSH-~главная:
ЧЕЛЮСТЬ НИЖНЯЯ -- MANDIBLE (анатомия и гистология, рост и развитие, ультрасонография, эмбриология)
МОРФОГЕНЕЗ -- MORPHOGENESIS
ОНТОГЕНЕЗ
ПРЕНАТАЛЬНАЯ ДИАГНОСТИКА -- PRENATAL DIAGNOSIS
ПЛОД -- FETUS
Анотація: С целью выяснения закономерностей морфогенеза, вариантной анатомии и особенностей динамики пространственно-временных изменений строения нижней челюсти в раннем периоде онтогенеза человека исследовано 60 препаратов плодов человека 160,0-450,0 мм теменно-копчиковой длины (4-9-й месяцы внутриутробного развития) с применением комплекса традиционных и новейших методов морфологического исследования (антропометрия, компьютерная томография, морфометрия, изготовление серий последовательных гистологических срезов, микроскопия, трехмерное компьютерное реконструирование, статистический анализ). Установлены закономерности индивидуальной анатомической изменчивости, полово-возрастные и конституционные особенности строения нижней челюсти в плодовом периоде онтогенеза человека. Определены критические периоды морфогенеза нижней челюсти в пренатальном периоде онтогенеза человека. Созданы реконструктивные и математические модели нижней челюсти для выяснения ее функциональной морфологии и ембриотопографии.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Паліс, С. Ю.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

11.


   
    The peculiarities of the prenatal morphogenesis of the epididymis / Т. V. Khmara [и др.] // Світ медицини та біології = World of Medicine and Biology : науковий, медичний, екологічний журнал. - 2018. - № 3(65). - С. 199-204 : il. - Bibliogr. . - ISSN 2079-8334


MeSH-~главная:
ЯИЧКА ПРИДАТОК -- EPIDIDYMIS
МОРФОГЕНЕЗ -- MORPHOGENESIS
Анотація: Придаток яичка имеет решающее значение для процесса развития сперматозоидов, так как оно обеспечивает уникальную жидкостную микробиосреду, что позволяет созревать и выживать сперматозоидам. Поэтому, мы хотели выяснить закономерности морфогенеза придатка яичка на протяжении пренатального периода онтогенеза человека. Исследовано 27 серий последовательных гистологических срезов зародышей и предплодов (4,0-80,0 мм теменно-копчиковой длины (ТКД)) и 56 препаратов плодов человека (81,0-375,0 мм ТКД) методами микроскопии, макроскопии, графического и пластического реконструирования и морфометрии. Установлено, что закладка канальцев придатка яичка происходит у предплодов 14,0-16,0 мм ТКД, а формирование частей придатка яичка (головки, тела и хвоста) и установление связей между канальцами яичка и придатка яичка прослеживается у предплодов 18,0-65,0 мм ТКД. В раннем плодном периоде отмечается асимметрия формы, размеров правого и левого придатков яичек, которая сохраняется в течение всего плодного периода развития, и сопровождается процессом их ускоренного и замедленного развития. В конце плодного периода онтогенеза канальцевая система придатка яичка по строению и форме близкая к дефинитивному состоянию.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Khmara, Т. V.
Ryznychuk, M. O.
Sarafyniuk, L. А.
Kryvchanska М. І., Biriuk І. Г.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

12.


    Вергун, А. Р.
    Гнійно-некротичні хронічні поверхневі захворювання пальців кисті та стопи: аналіз даних літератури і власних спостережень / А. Р. Вергун // Буковин. мед. вісник = Bukovinian Medical Herald : український науково-практичний журнал. - 2015. - Т. 19, № 3. - С. 254-259 : іл. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1684-7903


MeSH-~главная:
ПАРОНИХИЯ -- PARONYCHIA
ОНИХОМИКОЗ -- ONYCHOMYCOSIS
МОРФОГЕНЕЗ -- MORPHOGENESIS
КОМБИНИРОВАННОЕ ЛЕЧЕБНОЕ ВОЗДЕЙСТВИЕ -- COMBINED MODALITY THERAPY
Кл.слова (ненормовані):
онихокриптоз
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

13.


    Ходоровська, А. А.
    Сучасні відомості про морфогенез та особливості будови тканин і органів дихальної системи людини (огляд літератури) / А. А. Ходоровська // Буковин. мед. вісник = Bukovinian Medical Herald : український науково-практичний журнал. - 2017. - Т. 21, № 2,ч.2. - С. 156-159. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1684-7903


MeSH-~главная:
ДЫХАТЕЛЬНАЯ СИСТЕМА -- RESPIRATORY SYSTEM
МОРФОГЕНЕЗ -- MORPHOGENESIS
Кл.слова (ненормовані):
пренатальное развитие
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

14.


    Довгаль, Г. В.
    Порушення морфогенезу серця щурів в ранньому постнатальному періоді під впливом ацетату свинцю та за умов корекції / Г. В. Довгаль, М. А. Довгаль, І. В. Шевченко // Вісн. пробл. біол. і медицини = Bulletin of Problems in Biology and Medicine : український науково-практичний журнал. - 2018. - Т. 2, № 4(147). - С. 271-276 : діаграма. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2077-4214


MeSH-~главная:
СВИНЕЦ -- LEAD (вредные воздействия)
МОРФОГЕНЕЗ -- MORPHOGENESIS
МИОЦИТЫ СЕРДЕЧНЫЕ -- MYOCYTES, CARDIAC
ИНУЛИН -- INULIN
Дод.точки доступу:
Довгаль, М. А.
Шевченко, І. В.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

15.


    Шевченко, І. В.
    Морфологічні основи морфогенезу серця у ранньому постнатальному розвитку в нормі / І. В. Шевченко // Вісн. пробл. біол. і медицини = Bulletin of Problems in Biology and Medicine : український науково-практичний журнал. - 2018. - № 3(145). - С. 340-344. - Библиогр. в конце ст. . - ISSN 2077-4214


MeSH-~главная:
МОРФОГЕНЕЗ -- MORPHOGENESIS
ПОСТНАТАЛЬНЫЙ ПЕРИОД, УХОД -- POSTNATAL CARE
СЕРДЦА БОЛЕЗНИ -- HEART DISEASES
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

16.


    Тихолаз, В. О.
    Сучасні відомості про морфогенез моста в пренатальному періоді онтогенезу людини / В. О. Тихолаз, О. П. Лопоткіна, В. С. Школьніков // Вісн. пробл. біол. і медицини = Bulletin of Problems in Biology and Medicine : український науково-практичний журнал. - 2018. - № 2(144). - С. 63-68. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2077-4214


MeSH-~главная:
ПРЕНАТАЛЬНАЯ ДИАГНОСТИКА -- PRENATAL DIAGNOSIS
МОРФОГЕНЕЗ -- MORPHOGENESIS
ВАРОЛИЕВ МОСТ -- PONS (анатомия и гистология)
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Лопоткіна, О. П.
Школьніков, В. С.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

17.


   
    К вопросу о гистоморфогенезе и критериях диагностики склерозирующей пневмоцитомы / И. В. Двораковская [и др.] // Арх. патологии. - 2018. - Том 80, N 1. - С. 52-57


MeSH-~главная:
ЛЕГКИХ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- LUNG NEOPLASMS (диагностика)
ГЕМАНГИОМА ЛЕГОЧНАЯ СКЛЕРОЗИРУЮЩАЯ -- PULMONARY SCLEROSING HEMANGIOMA (диагностика)
ГИСТОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- HISTOLOGICAL TECHNIQUES (использование)
МОРФОГЕНЕЗ -- MORPHOGENESIS
Анотація: Приведены данные литературы о патогенезе, клинико-морфологических, гистологических и иммуногистохимических особенностях склерозирующей пневмоцитомы легких. Дана подробная гистологическая и иммуногистохимическая характеристика 6 наблюдений склерозирующей пневмоцитомы. Необходимость дифференциальной диагностики СП определяется особенностями и сложностью их гисто- и морфогенеза в пределах одной опухоли и комплексного диагностического исследования.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Двораковская, И. В.
Новицкая, Т. А.
Мазитова, Ф. М.
Скрябин, С. А.
Горделадзе, А. С.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

18.


   
    Особливості морфогенезу кісток в пре- та постнатальному періоді онтогенезу людини / О. Ф. Марчук [и др.] // Клінічна та експериментальна патологія. - 2017. - Т. 16, № 2 (ч.2). - С. 46-49. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-~главная:
МОРФОГЕНЕЗ -- MORPHOGENESIS
КИСТЬ -- HAND
Анотація: У проведеному дослідженні вивчені хронологічні закономірності формування кісткового апарату кисті впродовж прета постнатального розвитку. Встановлено терміни появи первинних центрів скостеніння в кістках зап'ястка, п'ястка та фаланг пальців. Наведені дані щодо появи вторинних центрів скостеніння та терміни їх злиття з первинними центрами скостеніння. Описаний випадок рідкісної аномалії розвитку кісток кисті.
Дод.точки доступу:
Марчук, О.Ф.
Кривецький, В.В.
Марчук, Ф.Д.
Кривецький, І.В.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

19.


    Морозова, В. Т.
    Особенности морфогенеза стволовых клеток кроветворных органов / В. Т. Морозова // Клиническая лабораторная диагностика. - 2017. - N 2. - С. 88-91. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-~главная:
КРОВЕТВОРНЫЕ СТВОЛОВЫЕ КЛЕТКИ -- HEMATOPOIETIC STEM CELLS
КРОВЕТВОРЕНИЕ -- HEMATOPOIESIS
МОРФОГЕНЕЗ -- MORPHOGENESIS
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

20.


    Нич, Я. І.
    Експонування рецепторів лектинів у структурних компонентах язика потомства щурів, що розвивалося за умов мерказоліл-індукованого гіпотирозу материнського організму / Я. І. Нич, А. М. Ященко, О. Д. Луцик // Вісник проблем біології і медицини = Bulletin of Problems in Biology and Medicine : український науково-практичний журнал. - 2017. - Т. 3, № 2(138). - С. 80-87. : іл. - Библиогр. в конце ст. . - ISSN 2077-4214


MeSH-~главная:
КРЫСЫ -- RATS
МОРФОГЕНЕЗ -- MORPHOGENESIS
ГИПОТИРЕОЗ -- HYPOTHYROIDISM
Кл.слова (ненормовані):
лектиновая гистохимия
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Ященко, А. М.
Луцик, О. Д.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

 1-20    21-36 
 
© 2017-2023
Бібліотека Полтавського державного медичного університету
36011, м. Полтава, вул. Шевченка, 23
© Міжнародна асоціація користувачів і розробників
електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)