Головна Спрощений режим Опис

Бази даних


Періодичні видання. Статті - результати пошуку 148914

Вид пошуку

Зона пошуку
у знайденому
 Знайдено у інших БД:Книги (17)Матеріали конференцій (1)
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>S=МИКРОСКОПИЯ<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 81
Показані документи с 1 за 20
 1-20    21-40   41-60   61-80   81-81 
1.


    Пайдаркіна, А. П.
    Морфофункціональні зміни очеревини і її структур при спайковій хворобі / А. П. Пайдаркіна, О. Г. Кущ // Вісн. пробл. біол. і медицини = Bulletin of Problems in Biology and Medicine : український науково-практичний журнал. - 2024. - № 1(172). - С. 101-106 . - ISSN 2077-4214


MeSH-~главная:
ТОНКАЯ КИШКА -- INTESTINE, SMALL (патофизиология)
БРЮШИНА -- PERITONEUM (патология)
ИММУНИТЕТ -- IMMUNITY
ТОПОГРАФИЯ МУАРОВАЯ -- MOIRE TOPOGRAPHY (использование)
МИКРОСКОПИЯ -- MICROSCOPY (использование)
КРЫСЫ -- RATS
Анотація: Вивчення найбільш значущих ланок патогенезу спайкоутворення і розробка експериментально обґрунтованого протиспайкового комплексу профілактичних заходів є актуальною проблемою сучасної біології і медицини. Особливе місце серед потенційних наслідків спайкової хвороби посідають кишкова непрохідність та інше, що обґрунтовує медико-соціальне значення проблеми. На сьогоднішній момент актуальною залишається дослідження ролі лімфоїдних кластерів, асоційованих з жировою тканиною FALC (fat-associated lymphoid clusters) в процесах спайкоутворення. Новизна роботи полягає у дослідженні особливостей розподілу і кількості лімфоцитів у брижі тонкого кишечнику при спайковій хворобі у порівнянні з нормою у щурів. Мета: визначення особливостей морфофункціонального стану тканин очеревини і лімфоїдних кластерів, асоційованих з жировою тканиною (FALC) у щурів в нормі і при спайковій хворобі. Об’єкт і методи дослідження: препарування, макроскопічний, мікроскопічний, гістологічний (виготовлення плівкових препаратів), фарбування гематоксиліном і еозином, математичний (морфометрична сітка – підраховувалася кількість імунокомпетентних клітин на стандартну площу 1000 мкм2 ), планіметричний (підраховувалася площина брижі тонкого кишківника та площа, що була змінена спайковими процесами), статистичний за Стьюдентом. Висновки. В брижі тонкого кишківника в нормі спостерігаються лімфоїдні кластери, асоційовані з жировою тканиною FALC, що представлені дифузно розташованими лімфоцитами малого, середнього і великого діаметру та плазматичними клітинами. Експериментальна форма спайкової хвороби характеризувалася поступовими змінами в тканинах брижі тонкого кишківника і утворенням спайок, які відмічалися на 7 добу спостереження зменшенням рухливості і драглистості тканини; стовщенням і щільністю сполучної тканини брижі тонкої кишки на 14 добу; появою зернистих утворень з твердими конгломератами неоднорідної структури в тканині на 21 добу спостереження. Спайкоутворення супроводжувалося динамічними змінами в структурі лімфоїдної тканини. Відмічається скупчення лімфоцитів в окремих ділянках брижі на 7 добу дослідження. Змінюється також кількість лімфоцитів на стандартну одиницю площі: на 14 добу показник збільшується на 44%, на 21 добу на 47% в порівнянні на 7 добу спостереження.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Кущ, О. Г.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

2.


    Paydarkina, A. P.
    Morphofunctional changes of the peritoneum and its structures with adhesion disease / A. P. Paydarkina, O. G. Kush // Вісн. пробл. біол. і медицини = Bulletin of Problems in Biology and Medicine : український науково-практичний журнал. - 2024. - № 1(172). - С. 97-101. - 105 . - ISSN 2077-4214


MeSH-~главная:
ТОНКАЯ КИШКА -- INTESTINE, SMALL (патофизиология)
БРЮШИНА -- PERITONEUM (патология)
ИММУНИТЕТ -- IMMUNITY
ТОПОГРАФИЯ МУАРОВАЯ -- MOIRE TOPOGRAPHY (использование)
МИКРОСКОПИЯ -- MICROSCOPY (использование)
КРЫСЫ -- RATS
Анотація: Вивчення найбільш значущих ланок патогенезу спайкоутворення і розробка експериментально обґрунтованого протиспайкового комплексу профілактичних заходів є актуальною проблемою сучасної біології і медицини. Особливе місце серед потенційних наслідків спайкової хвороби посідають кишкова непрохідність та інше, що обґрунтовує медико-соціальне значення проблеми. На сьогоднішній момент актуальною залишається дослідження ролі лімфоїдних кластерів, асоційованих з жировою тканиною FALC (fat-associated lymphoid clusters) в процесах спайкоутворення. Новизна роботи полягає у дослідженні особливостей розподілу і кількості лімфоцитів у брижі тонкого кишечнику при спайковій хворобі у порівнянні з нормою у щурів. Мета: визначення особливостей морфофункціонального стану тканин очеревини і лімфоїдних кластерів, асоційованих з жировою тканиною (FALC) у щурів в нормі і при спайковій хворобі. Об’єкт і методи дослідження: препарування, макроскопічний, мікроскопічний, гістологічний (виготовлення плівкових препаратів), фарбування гематоксиліном і еозином, математичний (морфометрична сітка – підраховувалася кількість імунокомпетентних клітин на стандартну площу 1000 мкм2 ), планіметричний (підраховувалася площина брижі тонкого кишківника та площа, що була змінена спайковими процесами), статистичний за Стьюдентом. Висновки. В брижі тонкого кишківника в нормі спостерігаються лімфоїдні кластери, асоційовані з жировою тканиною FALC, що представлені дифузно розташованими лімфоцитами малого, середнього і великого діаметру та плазматичними клітинами. Експериментальна форма спайкової хвороби характеризувалася поступовими змінами в тканинах брижі тонкого кишківника і утворенням спайок, які відмічалися на 7 добу спостереження зменшенням рухливості і драглистості тканини; стовщенням і щільністю сполучної тканини брижі тонкої кишки на 14 добу; появою зернистих утворень з твердими конгломератами неоднорідної структури в тканині на 21 добу спостереження. Спайкоутворення супроводжувалося динамічними змінами в структурі лімфоїдної тканини. Відмічається скупчення лімфоцитів в окремих ділянках брижі на 7 добу дослідження. Змінюється також кількість лімфоцитів на стандартну одиницю площі: на 14 добу показник збільшується на 44%, на 21 добу на 47% в порівнянні на 7 добу спостереження.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Kush, O. G.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

3.


   
    Aeromonitoring of Alternaria spores in the air of Zaporizhzhia city / K. V. Havrylenko [et al.] // Запоріз. мед. журн. - 2022. - Т. 24, N 3. - С. 338-342


MeSH-~главная:
ALTERNARIA -- ALTERNARIA (патогенность)
ВОЗДУХА ЗАГРЯЗНЕНИЕ -- AIR POLLUTION (анализ)
МИКРОСКОПИЯ -- MICROSCOPY (использование)
Анотація: Мета роботи – визначення закономірностей змін концентрації спор грибів Alternaria в атмосферному повітрі м. Запоріжжя. Матеріали та методи. Об’єкт дослідження – динаміка концентрації спор грибів роду Alternaria в атмосферному повітрі м. Запоріжжя. Робота виконана на кафедрі медичної біології, паразитології та генетики Запорізького державного медичного університету. Відбір зразків здійснювали з 1 березня до 31 жовтня волюметричним методом, використовуючи об’ємний пробовідбірник за типом Хірста. Аналізували зразки за допомогою світлового мікроскопа при збільшенні ?400, застосовуючи метод зчитування вертикальних трансект. Результати. Проаналізували сезонну динаміку спор грибів роду Alternaria в атмосферному повітрі м. Запоріжжя у період із 2015 до 2020 року. Визначали початок, кінець і тривалість споруляції, максимальні значення. Висновки. Проаналізувавши середньодобові (за 6 років) показники розподілу кількості спор у повітрі міста Запоріжжя, зробили висновок про нормальний розподіл протягом року. Це відповідає інтенсивності спороутворення залежно від змін метеорологічних умов, тобто майже рівносиметричного діапазону від оптимуму, що припадає на початок червня та пов’я-заний зі збільшенням опадів у цьому регіоні. За 6 років моніторингу визначили в середньому 17 256 спор/м3. Максимальна кількість спор становила 680 спор/м3 (6.07). Середній день припав на 25 липня, ? = 37,1. Загалом споруляція тривала 119 днів. Пікові концентрації реєстрували влітку та восени.
Дод.точки доступу:
Havrylenko, K. V.
Prykhodko, O. B.
Liakh, V. O.
Yemets, T. I.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

4.


   
    О методах исследования в стоматологии / Н. В. Котелевская [и др.] // Експерим. і клініч. медицина. - 2020. - N 4. - С. 79-86


MeSH-~главная:
ЗУБНЫЕ БОЛЕЗНИ -- TOOTH DISEASES (диагностика, микробиология, этиология)
ЗУБНЫЕ ОТЛОЖЕНИЯ -- DENTAL DEPOSITS (диагностика, микробиология, этиология)
МИКРОСКОПИЯ -- MICROSCOPY (использование, методы)
Анотація: Розглядали сучасний метод CLASI-FISH і мікроскопічні методи дослідження дентального біотопу, що використовуються в повсякденній практиці, з метою визначення ефективності шляхів вивчення зубної бляшки. Поглиблене вивчення мікроорганізмів із застосуванням нових методів визначило, що 99% мікроорганізмів нашої планети існують в екосистемах у вигляді організацій, що прикріплені до субстрату. Такий соціальний спосіб існування мікроорганізмів наділяє їх функціональною спеціалізацією, що дозволяє реалізувати як фізіологічні, так і патологічні механізми в тій екологічній ніші, де ці співтовариства живуть, у тому числі й у біотопах організму-господаря. Вивчення морфології та будови мікроорганізмів актуально проводити тим чи іншим методом мікроскопування, починаючи від світлової та закінчуючи електронною мікроскопією. Методи мікроскопічного дослідження бактерій різноманітні та дозволяють вивчати різні аспекти існування мікробіоценозів людського тіла. Це положення стосується й вивчення мікрофлори порожнини рота. Вибір методу дослідження оральних мікробіотопів має відповідати меті вивчення. На вибір способу вивчення оральних мікробіотопів можуть впливати ресурси дослідників.
Рассматривали современный метод CLASI-FISH и используемые в повседневной практике микроскопические методы исследования дентального биотопа с целью определения эффективности путей изучения зубной бляшки. Углубленное изучение микроорганизмов с применением новых методов показало, что 99 % микроорганизмов нашей планеты существуют в экосистемах в виде организаций, которые прикреплены к субстрату. Такой социальный образ существования микроорганизмов наделяет их функциональной специализацией, позволяющей реализовать как физиологические, так и патологические механизмы в той экологической нише, где эти сообщества обитают, в том числе и в биотопах организма-хозяина. Изучение морфологии и строения микроорганизмов актуально проводить тем или иным методом микроскопирования, начиная от световой и заканчивая электронной микроскопией. Методы микроскопического исследования бактерий разнообразны и позволяют изучать различные аспекты существования микробиоценозов человеческого тела. Данное положение касается и изучения микрофлоры полости рта. Выбор метода исследования оральных микробиотопов должен соответствовать цели изучения. На выбор метода изучения оральных микробиотопов могут влиять ресурсы исследователей.
Дод.точки доступу:
Котелевская, Н. В.
Бойченко, О. Н.
Зайцев, А. В.
Николишин, А. К.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

5.


   
    Морфологічні зміни щитоподібної залози білих щурів через 21 добу після експериментального термічного опіку при системному введенні NaCL / O. I. Тірон [и др.] // Світ медицини та біології = World of Medicine and Biology : науковий, медичний, екологічний журнал. - 2022. - № 2. - С. 237-242 . - ISSN 2079-8334


MeSH-~главная:
ОЖОГИ -- BURNS (осложнения)
ЩИТОВИДНАЯ ЖЕЛЕЗА -- THYROID GLAND (патология)
КРЫСЫ -- RATS
НАТРИЯ ХЛОРИД -- SODIUM CHLORIDE (диагностическое применение)
МИКРОСКОПИЯ ЭЛЕКТРОННАЯ -- MICROSCOPY, ELECTRON (использование)
МИКРОСКОПИЯ -- MICROSCOPY (использование, методы)
Анотація: Гістологічні особливості щитовидної залози піддослідних тварин через 21 день після змодельованого опікового ушкодження при системному застосуванні NaCl можна охарактеризувати як адаптаційні та компенсаторні процеси в стінці фолікула, судинному та стромальному компонентах. Більшість фолікулів щитовидної залози були круглої або овальної форми, деякі з них були перерозтягнутими і заповнені щільним колоїдом. Клітини фолікулярного епітелію були сплощені, містили пікнотичні ядра, оточені тонким шаром цитоплазми. У деяких регіонах спостерігали десквамацію тироцитів у просвіті фолікула. Електронно-мікроскопічне дослідження залози через 21 день після змодельованого опіку підтвердило зміни, які раніше були встановлені аналізом гістологічних препаратів. Сплощені тиреоцити містили осміофільні ядра з гетерохроматином. Їх цитоплазма була електронно прозорою і містила органели з ознаками руйнування. Мікроворсинки спостерігали на апікальній області тироцитів. Поряд із фолікулами зі зміненою гістологічною структурою (що свідчить про дисбаланс у синтезі та виведенні гормонів) спостерігалися фолікули з інтактною стінкою та неушкодженим кровопостачанням. Ультраструктура останнього свідчить про активні білково-синтезуючі та білково-секреторні процеси.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Тірон, O. I.
Стеценко, A. В.
Яцина, O. I.
Заяць, Л. М.
Колотвін, A. O.
Шуміліна, K. С.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

6.


   
    Особенности биоинтеграции пальпебральных имплантатов, выполненных из различных материалов (экспериментальное исследование) / Я. О. Груша [и др.] // Вестник офтальмологии. - 2020. - Т. 136, № 6 ч.1. - С. 19-25. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-~главная:
ЛИЦЕВОГО НЕРВА ПАРАЛИЧ -- FACIAL PARALYSIS (патофизиология, хирургия)
МИГАНИЕ -- BLINKING
МИКРОСКОПИЯ -- MICROSCOPY (использование, методы)
ВНУТРИГЛАЗНИЧНЫЕ ИМПЛАНТАТЫ -- ORBITAL IMPLANTS (использование)
ВЕК БОЛЕЗНИ -- EYELID DISEASES (хирургия)
ЖИВОТНЫЕ ЛАБОРАТОРНЫЕ -- ANIMALS, LABORATORY
Дод.точки доступу:
Груша, Я. О.
Федоров, А. А.
Шептулин, В. А.
Фетцер, Е. И.


Найти похожие

7.


   
    Основы эндоскопической диссекции уха с разбором эндоскопической анатомии. Часть 2 / Ю. Ю. Русецкий [и др.] // Вестник оториноларингологии. - 2020. - Т. 85, № 6. - С. 116-118. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-~главная:
ОТИТ -- OTITIS (хирургия)
ОТОРИНОЛАРИНГОЛОГИЧЕСКИЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- OTORHINOLARYNGOLOGIC SURGICAL PROCEDURES (использование, методы)
ЭНДОСКОПИЯ -- ENDOSCOPY (использование)
МИКРОСКОПИЯ -- MICROSCOPY (использование, методы)
Дод.точки доступу:
Русецкий, Ю. Ю.
Мейтель, И. Ю.
Красивичева, О. В.
Арутюнян, С. К.
Сотникова, Л. С.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

8.


    Гараздюк, М. С.
    Судово-медична оцінка крововиливів у головний мозок травматичного та нетравматичного генезу методом Мюллер-матричної мікроскопії циркулярного дихроїзму / М. С. Гараздюк, О. В. Дуболазов // Буковинський медичний вісник. - 2021. - Т. 25, № 2. - С. 29-34. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-~главная:
ВНУТРИЧЕРЕПНЫЕ КРОВОИЗЛИЯНИЯ -- INTRACRANIAL HEMORRHAGES (диагностика)
КРУГОВОЙ ДИХРОИЗМ -- CIRCULAR DICHROISM (использование)
МИКРОСКОПИЯ -- MICROSCOPY (использование)
Анотація: Мета роботи – розробити судово-медичні критерії диференціації крововиливів травматичного і нетравматичного генезів методом цифрової Мюллер-матричної (ММ) поляризаційної мікроскопії гістологічних зрізів речовини головного мозку людини (РГМЛ). Матеріал і методи. Нативні гістологічні препарати РГМЛ від 32 трупів із ішемічним інсультом (1-ша група), 35 трупів із крововиливами травматичного генезу (2-га група), 33 трупи із крововиливами в РГМЛ нетравматичного генезу (3-тя група) та 30 трупів, причиною смерті яких була гостра коронарна недостатність (4-та група-контроль). Метод дослідження – азимутально-інваріантна ММ мікроскопія циркулярного дихроїзму (ЦД) гістологічних зрізів мозку. Результати. Результати досліджень координатної та статистичної структури мап величини ЦД у точках цифрових мікроскопічних зображень гістологічних зрізів РГМЛ померлих всіх груп виявили координатно-неоднорідну структуру всіх розподілів величини ЦД мікроскопічних зображень гістологічних зрізів мозку. Імовірні розподіли, які характеризують мапи ММ, інваріант ЦД гістологічних зрізів мозку зразків з усіх груп мають незначний розкид значень статистичного моменту 2-го порядку, а також значні величини статистичних моментів 3-го і 4-го порядків. Висновок. Виявлено ефективність використання методу Мюллер-матричного картографування при діагностиці давності утворення крововиливів у речовину головного мозку. Сила методу Мюллер-матричної мікроскопії циркулярного дихроїзму у диференціації сукупності зразків контрольної та дослідних груп досягає задовільного рівня – 77 - 78%.
Дод.точки доступу:
Дуболазов, О. В.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

9.


    Гараздюк, М. С.
    Судово-медична диференційна діагностика інфарктів мозку та крововиливів травматичного генезу методом 3D-Мюллер-матричної мікроскопії / М. С. Гараздюк, О. В. Дуболазов, В. О. Тюленєва // Буковинський медичний вісник. - 2021. - Т. 25, № 1. - С. 24-30. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-~главная:
МОЗГА ГОЛОВНОГО ИНФАРКТ -- BRAIN INFARCTION (диагностика)
ЦЕРЕБРАЛЬНЫЕ КРОВОИЗЛИЯНИЯ ТРАВМАТИЧЕСКИЕ -- CEREBRAL HEMORRHAGE, TRAUMATIC (диагностика)
МИКРОСКОПИЯ -- MICROSCOPY (использование)
Анотація: Мета роботи - розробити судово-медичні критерії диференційної діагностики утворення крововиливів травматичного генезу (КТГ), ішемічного інфаркту мозку (IІМ) і крововиливів нетравматичного генезу (КНГ) методом 3D- Мюллер-матричної мікроскопії пошарових азимутально-інваріантних Мюллер-матричних зображень циркулярного двопроменезаломлення гістологічних зрізів мозку. Матеріал і методи. Для дослідження використані нативні зрізи речовини головного мозку від 110 трупів у випадку: смерті від ішемічної хвороби серця - 20 (18,1%) нативних зрізів (група 1 - контроль); КТГ - 30 (27,3%) зрізи (група 2), ІІМ - 30 (27,3%) зрізи (група 3), КНГ - 30 (27,3%) зрізи (група 4). Вимірювання значень розподілу координатних параметрів поляризації в точках мікроскопічних зображень проводилося в місці розташування стандартного стокс поляриметра. Результати. Виявлено, що для кожного із фазових перерізів об’ємних розподілів поля комплексних амплітуд величини чутливості, специфічності та збалансованої точності статистичного аналізу координатних розподілів Мюллер-матричних інваріант циркулярного дихроїзму мають максимальні значення для малих фазових зсувів, які відповідають рівню однократного розсіяння. Встановлено максимальний рівень збалансованої точності міжгрупової диференціації шляхом обчислення статистичних моментів 3-го і 4-го порядку, які характеризують асиметрію та ексцес розподілів величини Мюллер-матричних інваріант циркулярного дихроїзму гістологічних зрізів речовини головного мозку. Висновки. Досягнуто відмінної збалансованої точності (95% - 96%) дифдіагностики між групою контролю та усіма досліджуваними групами, хорошої точності (92% - 93%) між ішемічним інсультом та травматичними крововиливами та задовільної точності (85% - 86%) між інсультами травматичного та геморагічного генезів.
Дод.точки доступу:
Дуболазов, О. В.
Тюленєва, В. О.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

10.


    Гримайло, Н. А.
    Мікроскопічна структурна організація підшлункової залози у другому триместрі внутрішньоутробного розвитку / Н. А. Гримайло, О. М. Слободян // Вісн. пробл. біол. і медицини = Bulletin of Problems in Biology and Medicine : український науково-практичний журнал. - 2021. - № 2(160). - С. 210-215 : іл. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2077-4214


MeSH-~главная:
ПЛОД -- FETUS (анатомия и гистология)
МИКРОСКОПИЯ -- MICROSCOPY
ПОДЖЕЛУДОЧНАЯ ЖЕЛЕЗА -- PANCREAS
БЕРЕМЕННОСТИ ТРИМЕСТР ТРЕТИЙ -- PREGNANCY TRIMESTER, THIRD
Анотація: Дослідження виконано на 30 об’єктах від 165,0 мм до 300,0 мм тім’яно-п’яткової довжини за допомогою мікроскопії, морфометрії та виготовлення гістологічних зрізів підшлункової залози плодів людини. Встановлено, що у другому триместрі внутрішньоутробного розвитку в паренхіми підшлункової залози відбуваються активні процеси морфофункціонального диференціювання стромально-судинного компоненту та становлення архітектоніки органу як складної альвеолярно-трубчастої залози. Екзокринна та ендокринна частини підшлункової залози продовжують своє інтенсивне морфофункціональне становлення та її мікробудова починає виконують свої специфічні секреторні функції. У даний період розвитку чітко виокремлюються строма та паренхіма підшлункової залози та продовжується формування її часточкової будови. Строма підшлункової залози представлена сполучнотканинною капсулою та трабекулами, міжчасточковою та внутрішньо-часточковою сполучною тканиною. Паренхіма залози утворена сукупністю ендокриноцитів панкреатичних острівців ендокринної частини та панкреатичних ацинусів з системою вивідних проток екзокринної частини підшлункової залози. До кінця 4-го і початку 5-го місяців розвитку завершується формування капсули підшлункової залози. Капсула є сполучнотканинною структурою і представлена колагеновими, еластичними та поодинокими ретикулярними волокнами, клітинами фібробластичного, гістіоцитарного та лімфоцитарного ряду з помірною кількістю аморфної речовини. По периферії підшлункової залози, між капсулою і ділянкою органу розташований товстий прошарок сполучної тканини, у якому знаходяться кровоносні судини та поодинокі анастомозуючі між собою трубочки вистелені одношаровим кубічним епітелієм. У прошарках міжчасточкової сполучної тканини знаходяться кровоносні та лімфатичні судини органа, система вивідних проток і вже сформовані на даний етап розвитку панкреатичні ацинуси екзокринної частини та острівці Лангерганса ендокринної частини підшлункової залози. Протока підшлункової залози вистелена зсередини одношаровим циліндричним епітелієм з невеликою кількістю келихоподібних клітин та ендокриноцитів. З 16-го до 20-го тижня внутрішньоутробного розвитку помітне значне збільшення кількості та ускладнення розгалужень додаткових проток зі збільшенням кількості панкреатичних ацинусів. А з 22-го тижня внутрішньоутробного розвитку екзокринна частина вже виконує свою специфічну секреторну функцію. Одночасно в часточках підшлункової залози трапляються як зрілі панкреатичні ацинуси, так і малодиференційовані. У часточках, крім екзокриноцитів та інсулоцитів є ще один вид секреторних клітин ацинозно-інсулярних (проміжних).
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Слободян, О. М.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

11.


    Яковцова, І. І.
    Судово–медична діагностика зажиттєвості странгуляційної асфіксії / І. І. Яковцова, О. М. Гуров, В. В. Дудник // Вісн. пробл. біол. і медицини = Bulletin of Problems in Biology and Medicine : український науково-практичний журнал. - 2021. - № 1(159). - С. 390-392. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2077-4214


MeSH-~главная:
СУДЕБНАЯ МЕДИЦИНА -- FORENSIC MEDICINE
АСФИКСИЯ -- ASPHYXIA
МИКРОСКОПИЯ -- MICROSCOPY
ДОКАЗАТЕЛЬНАЯ МЕДИЦИНА -- EVIDENCE-BASED MEDICINE
Анотація: Одним із найважливіших та найпоширеніших завдань судово-медичної експертизи є визначення зажиттєвості ушкодження та часу його утворення. Визначення зажиттєвості странгуляції має велике значен-ня для слідчих органів та суду, під час проведення розслідування. Судово-медична діагностика зажиттєвої странгуляції може бути найбільш обґрунтованою лише при проведенні комплексного макроскопічного та мікроскопічного дослідження тканин та органів з урахуванням загальноасфіктичних і видових ознак странгуляційної асфіксії. У якості об’єктів були обрані препарати шкіри зі странгуляційною борозною, головний мозок та легені. Усі препарати були виготовлені за загальноприйнятими гістологічними методиками та забарвлені гематоксиліном та еозином. Дане забарвлення цілком придатне для вирішення більшості питань при проведені експертних досліджень. Проведення мікроскопічного дослідження головного мозку, легень та шкіри зі странгуляційною борозною не відповідає сучасним вимогам доказової медицини стосовно визначення зажиттєвості як самої странгуляцій так і проявів асфіктичного стану. Використання лише рутинного забарвлення гематоксиліном та еозином дозволяє дослідити лише загальні морфологічні зміни, які не несуть специфічної інформації, яка дозволяє достеменно визначити зажиттєвість странгуляційної асфіксії. Вказані ознаки зустрічаються також при інших причинах смерті, та фактично вони являють собою ознаки смерті, що швидко настала. Більш характерні ознаки, такі як вогнищева гостра альвеолярна емфізема зустрічається не завжди. При дослідженні шкіри шиї зі странгуляційною борозною достеменно виявляються зміни, що свідчать за механізм її утворення шляхом локального стиснення шкіри. Однак зміни, що дозволяють встановити зажиттєвість спричинення борозни, зустрічаються рідко й у вельми обмеженому вигляді. Класична мікроскопія вкрай важливий, елемент діагностики в судово-медичній практиці. Але у випадках встановлення зажиттєвого походження як самої странгуляції так і стану асфіксії виявляється не достатньо ефективною та малоінформативною та потребує, подальшого дослідження об’єктів шляхом інших, більш чутливих способів дослідження, наприклад, із застосуванням сучасних імуноморфологічних методик.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Гуров, О. М.
Дудник, В. В.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

12.


    Кимирилова, О. Г.
    Диагностика гиардиаза у детей с применением методов микроскопии, иммуноферментного анализа, полимеразной цепной реакции / О. Г. Кимирилова, Г. А. Харченко // Клин. лаб. диагностика = Klinicheskaya Laboratornaya Diagnostika : ежемесячный научно-практический ж-л. - 2019. - Т. 64, № 6. - С. 376-379 . - ISSN 0869-2084. - ISSN 2412-1320


MeSH-~главная:
ДЕТИ -- CHILD
ЛЯМБЛИОЗ -- GIARDIASIS (диагностика)
МИКРОСКОПИЯ -- MICROSCOPY (использование)
ИММУНОФЕРМЕНТНЫЕ МЕТОДЫ -- IMMUNOENZYME TECHNIQUES (использование)
ПОЛИМЕРАЗНАЯ ЦЕПНАЯ РЕАКЦИЯ -- POLYMERASE CHAIN REACTION
Анотація: Гиардиаз у детей остается актуальной проблемой, значимость которой определяется эндемичностью для многих стран и регионов, полиморфизмом клиники, что обуславливает трудности клинической диагностики этой патологии. Представлены результаты диагностической значимости методов лабораторной диагностики гиардиаза: микроскопии нативного и окрашенного раствором Люголя препарата фекалий, иммуноферментного анализа (ИФА) на наличие антител класса IgM и IgG к антигенам лямблий в сыворотке крови и антигена G. Lamblia в кале, полимеразной цепной реакции (ПЦР) - обнаружение ДНК лямблий в кале, полученные при обследовании 160 больных гиардиазом детей в возрасте от 3 до 14 лет. Результаты исследования позволяют считать, что наиболее информативными методами диагностики лямблиоза у детей является копроскопия (специфичность - 96,2%, чувствительность - 98,1%), ПЦР копрофильтрата (специфичность - 85%, чувствительность 82,5%), определение антигена в кале методом ИФА (специфичность - 87,5%, чувствительность - 60%). При высокой специфичности метода ИФА крови (90%), чувствительность метода составляет только 27,5%. «Золотым стандартом» диагностики гиардиаза остается микроскопия нативного и окрашенного раствором Люголя препарата фекалий с проведением трёхкратного исследования с интервалом в 2-3 дня.
Дод.точки доступу:
Харченко, Г. А.

Вільних прим. немає

Найти похожие

13.


    Дьяконов, Д. А.
    Расхождения результатов автоматизированного анализа и микроскопического исследования крови (примеры клинических случаев) / Д. А. Дьяконов, В. А. Росин, Н. С. Федоровская // Клин. лаб. диагностика = Klinicheskaya Laboratornaya Diagnostika : ежемесячный научно-практический ж-л. - 2019. - Т. 64, № 3. - С. 176-179 . - ISSN 0869-2084. - ISSN 2412-1320


MeSH-~главная:
КРОВИ ХИМИЧЕСКИЙ АНАЛИЗ -- BLOOD CHEMICAL ANALYSIS (методы)
ГЕМАТОЛОГИЧЕСКИЕ ТЕСТЫ -- HEMATOLOGIC TESTS
МИКРОСКОПИЯ -- MICROSCOPY (использование)
Анотація: Представлены случаи расхождения результатов микроскопического исследования клеток крови врачами-морфологами с данными, полученными при использовании автоматического анализатора, у пациентов гематологического профиля. Показано, что в ряде случаев анализатор не определяет изменений морфологии эритроцитов, допускает погрешности в подсчете лейкоформулы, дифференцировке клеток по степени зрелости, оценке количества тромбоцитов. Подчеркнуто взаимодополняющее значение методов световой микроскопии и автоматизированного анализа крови у пациентов с подозрением на патологию системы крови.
Дод.точки доступу:
Росин, В. А.
Федоровская, Н. С.

Вільних прим. немає

Найти похожие

14.


   
    Исследование структуры минерального компонента эмали зубов при дисплазии соединительной ткани методами денситометрии и атомно-силовой микроскопии в раннем постнатальном периоде онтогенеза / В. Д. Вагнер [и др.] // Стоматология = Stomatologiia : научно-практический рецензируемый журнал. - 2020. - Т. 99, № 6. - С. 7-12 : ил. - Библиогр. в конце ст. . - ISSN 0039-1735. - ISSN 2309-5318


MeSH-~главная:
ЗУБНАЯ ЭМАЛЬ -- DENTAL ENAMEL
СОЕДИНИТЕЛЬНАЯ ТКАНЬ -- CONNECTIVE TISSUE
ДЕНСИТОМЕТРИЯ -- DENSITOMETRY
МИКРОСКОПИЯ -- MICROSCOPY
Анотація: ЦЕЛЬ ИССЛЕДОВАНИЯ: Дать количественную и качественную характеристику структуре минерального компонента эмали ретинированных зубов при дисплазии соединительной ткани и без нее в различные периоды раннего постнатального онтогенеза человека методами денситометрии и атомно-силовой микроскопии. МАТЕРИАЛ И МЕТОДЫ: В исследовании приняли участие 120 человек мужского пола с наличием дисплазии соединительной ткани (ДСТ) и без нее, которые были разделены на три равные подгруппы (60 человек с ДСТ и 60 человек без ДСТ), по 20 человек в каждой, согласно возрасту: 15—20, 21—30, 31—40 лет, у каждого из обследованных удаляли по одному зубу 3.8 или 4.8. Для исследования неорганического компонента эмали зубов проводилась денситометрическая оценка ее оптической плотности с помощью компьютерной томографии в программе Kodak Dental Systems (Trophy 2000) и подготовка шлифов образцов зубов 3.8 или 4.8 для атомно-силовой микроскопии (АСМ) по методикам ОмГМУ. РЕЗУЛЬТАТЫ: Структура эмали зубов при дисплазии соединительной ткани в раннем постнатальном периоде онтогенеза отличается выраженным полиморфизмом и недостаточным уровнем зрелости. В 15—20, 21—30 лет нарушена упорядоченность, ориентация эмалевых призм за счет недостаточной плотности упаковки и большого расстояния между эмалевыми призмами. Установленные изменения указывают на незавершенный характер амелогенеза в указанных возрастах при дисплазии соединительной ткани. ВЫВОДЫ: При дисплазии соединительной ткани в раннем постнатальном периоде онтогенеза наблюдается картина незавершенного амелогенеза, проявляющаяся более низкими значениями оптической плотности минерального компонента, низкой упаковкой эмалевых призм, большим расстоянием между эмалевыми призмами и неправильной их формой.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Вагнер, В. Д.
Конев, В. П.
Коршунов, А. С.
Курятников, К. Н.
Суркова, В. О.
Скурихина, А. П.
Бондарь, А. А.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

15.


    Sarkisova, Y. V.
    Diagnosis of the time since death by using of the azimuth-invariant Muller-matrix microscopy method of the human vitreous body / Y. V. Sarkisova // Буковинський медичний вісник. - 2020. - Т. 24, № 1. - P128-133. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-~главная:
МИКРОСКОПИЯ -- MICROSCOPY (использование)
СТЕКЛОВИДНОЕ ТЕЛО -- VITREOUS BODY
СМЕРТЬ -- DEATH
Анотація: У даній роботі розглянуто можливості азимутально-інваріантного Мюллер-матричного картографування координатних розподілів величини фазового інваріанта структури препаратів склоподібного тіла людини для застосування в судово-медичній практиці, зокрема для вирішення однієї з найактуальніших проблем — встановлення давності настання смерті. Мета роботи — розробити комплекс нових судово-медичних об’єктивних критеріїв для розширення функціональних можливостей точного встановлення давності настання смерті за даними азимутально-інваріантного Мюллер-матричного картографування координатних розподілів величини фазового Мюллер-матричного інваріанта структури препаратів склоподібного тіла людини. Матеріал і методи. Об’єкт дослідження: шари склоподібного тіла ока людини, відібрані від 76 біоманекенів. Для дослідження використовували метод азимутально-інваріантного Мюллер-матричного картографування координатних розподілів величини фазового інваріанта структури препаратів склоподібного тіла. Результати. Ми отримали числові значення зміни величини статистичних моментів 1–4-го порядків, які характеризують координатні розподіли величини фазового Мюллер-матричного інваріанта шарів склоподібного тіла за величиною ДНС. Одержані результати ілюструють наявність відмінностей між оптичною анізотропією фібрилярних колагенових мереж шарів склоподібного тіла з різною ДНС. Встановлено, що величина SM1 змінюється в межах діапазону визначених для всіх груп зразків середніх значень від 0,49 до 0,19, SM2 — від 0,27 до 0,09, SM3 — від 0,51 до 0,97, SM4 — від 0,61 до 1,19. Висновок. Отримані результати підтверджують діагностичну ефективність методики для точного встановлення часу настання смерті, що забезпечить наукову обґрунтованість, конкретність і об'єктивність експертного висновку.
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

16.


    Соловей, Ю. М.
    Диференціальна діагностика ступеня важкості абдомінального сепсису при застосуванні методу фазового картографування мікроскопічних зображень гістологічних зрізів тканин внутрішніх органів лабораторних щурів / Ю. М. Соловей, М. М. Соловей // Вісн. пробл. біол. і медицини = Bulletin of Problems in Biology and Medicine : український науково-практичний журнал. - 2020. - № 3(157). - С. 149-157 : il. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2077-4214


MeSH-~главная:
СЕПСИС -- SEPSIS
ГЕОГРАФИЧЕСКОЕ КАРТОГРАФИРОВАНИЕ -- GEOGRAPHIC MAPPING
ГИСТОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- HISTOLOGICAL TECHNIQUES
МИКРОСКОПИЯ -- MICROSCOPY
Анотація: В работе экспериментально апробировано оптическое расположения системы фазометрического картографирования микроскопических изображений гистологических срезов внутренних органов лабораторных крыс. Получены альбом карт распределений величины фаз точек цифрового микроскопического изображения гистологических срезов внутренних органов крыс с разной тяжестью абдоминального сепсиса. Определена статистическая достоверность дифференциации фазовых карт микроскопического изображения гистологических срезов внутренних органов крыс тяжестью септической патологии. Найдены наиболее диагностические чувствительные статистические критерии. Определены операционные характеристики диагностической силы метода поляризационно-фазовой микроскопии гистологических срезов тканей внутренних органов крыс контрольной и опытной групп.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Соловей, М. М.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

17.


   
    Вплив С60-фулерену на в’язко-еластичні властивості мембрани еритроцитів людини / Н. М. Шпакова [и др.] // Фізіолог. журн. : науково-теоретичний журнал. - 2014. - Т. 60, № 5. - С. 82-88 : граф. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 0201-8489


MeSH-~главная:
ЭРИТРОЦИТА МЕМБРАНА -- ERYTHROCYTE MEMBRANE
МИКРОСКОПИЯ -- MICROSCOPY
КОЛЛОИДЫ -- COLLOIDS
Кл.слова (ненормовані):
ФУЛЕРЕН
Анотація: Досліджено вплив водного колоїдного розчину С60-фулерену (ВКРФ) на в’язко-еластичні властивості мембрани еритроцитів людини. Встановлено, що його дія на еритроцити залежить від осмотичності середовища і концентрації у ньому С60-фулерену. Зокрема, додавання С60-фулерену в ізотонічний розчин (0,15 моль/л NaCl) у концентраціях від 0,7 до 28 мкмоль/л не викликало гемолітичного пошкодження клітин. У гіпотонічному середовищі при внесенні С60-фулерену (концентрація 7 мкмоль/л) на початку гемолізу його стимулювальний ефект був максимальним, а при додаванні ВКРФ через 20 с після початку гемолізу стимуляції цього процесу не спостерігалося. Це свідчить про те, що зміни в›язко-еластичних властивостей мембрани еритроцитів відбуваються вже в перші секунди її взаємодії з С60-фулереном.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Шпакова, Н. М.
Ніпот, О. Є.
Іщенко, І. О.
Прилуцька, С. В.
Богуцька, К. І.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

18.


   
    Сравнительная характеристика методов проточной цитофлюориметрии и оптической микроскопии в количественном исследовании элементов мочи / А. В. Черников [и др.] // Клиническая лабораторная диагностика. - 2018. - № 4. - С. 220-222. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-~главная:
ЦИТОФЛЮОРОМЕТРИЯ -- FLOW CYTOMETRY (использование)
МИКРОСКОПИЯ -- MICROSCOPY (использование, методы)
МОЧА -- URINE (химия)
ПАРНЫЙ СРАВНИТЕЛЬНЫЙ АНАЛИЗ -- MATCHED-PAIR ANALYSIS
Дод.точки доступу:
Черников, А. В.
Самоходская, Л. М.
Дзитиев, В. К.
Камалов, А. А.

Примірників всього: 1
ЕЖ (1)
Вільні: ЕЖ (1)

Найти похожие

19.


    Дадашев, Э. А.
    Острые кишечные инфекции в инфекционной патологии человека и проблема «некультивируемых» микроорганизмов / Э. А. Дадашев, Ф. Э. Садыхова // Вісн. пробл. біол. і медицини = Bulletin of Problems in Biology and Medicine : український науково-практичний журнал. - 2020. - № 2(156). - С. 231-236 . - ISSN 2077-4214


MeSH-~главная:
КИШЕЧНИК -- INTESTINES (микробиология)
АЗЕРБАЙДЖАН -- AZERBAIJAN
ДИАГНОСТИКА -- DIAGNOSIS
БАКТЕРИОФАГИ -- BACTERIOPHAGES
БАКТЕРИОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- BACTERIOLOGICAL TECHNIQUES (тенденции)
МИКРОСКОПИЯ -- MICROSCOPY (методы)
Анотація: В статье представлены результаты анализа динамики заболеваемости ОКИ в Азербайджане за период с 2005 по 2018 год с результатами комплексного изучения материала от больных острыми кишечными инфекциями. Выявлен факт значительного процента случаев неидентификации этиологически значимого возбудителя при выраженном клиническом течении острых кишечных инфекций. И в связи с этим с помощью теста фаголизируемости была получена «вторичная» культура с обнаружением «некультурных» патогенов.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Садыхова, Ф. Э.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

20.


    Хугаева, В. К.
    Сравнительный анализ возможностей и недостатков методов биомикроскопии и лазерной допплеровской флоуметрии (ЛДФ) при исследовании микроциркуляторного русла кожи / В. К. Хугаева, А. В. Ардасенов // Патолог. физиология и эксперим. терапия. - 2018. - Том 62, N 4. - С. 215-218


MeSH-~главная:
МИКРОЦИРКУЛЯЦИЯ -- MICROCIRCULATION (физиология)
КОЖА -- SKIN (кровоснабжение)
МИКРОСКОПИЯ -- MICROSCOPY
ФЛОУМЕТРИЯ ДОППЛЕРОВСКАЯ ЛАЗЕРНАЯ -- LASER-DOPPLER FLOWMETRY
Анотація: В статье анализируются преимущества и недостатки методов лазерной допплеровской флоуметрии и биомикроскопии при изучении микроциркуляции в кровеносных и лимфатических микрососудах кожи и др. органов. На конкретных примерах показаны широкие недостаточно используемые возможности биомикроскопии. Методы прижизненного изучения микроциркуляторного (МЦ) русла кожи можно разделить на 2 группы: прямые методы, осуществляемые с помощью биомикроскопии и косвенные, не позволяющие непосредственно наблюдать за микрососудами (МС). В первом случае возможна регистрация структуры и функции не только различных параметров группы микрососудов в динамике (внутрисосудистое давление, изменение диаметра, скорость кровотока, реологические свойства крови и лимфы, кровенаполнение, плазматизация, моторика лимфатических микрососудов и др.) с помощью фото-, кино-, видеосъемки, а также специальной аппаратуры, но и изменения, возникающие при этом в окружающих их тканях, например, состояние тучных клеток, дегрануляция которых резко изменяет микрогемоциркуляцию, сосудистую проницаемость. Прямые методы позволяют характеризовать не только морфометрические изменения микрососудов, эндотелия и гладкомышечных клеток стенки, но и регистрировать их электрическую активность, определять содержание биологически активных веществ в клетках периваскулярного пространства, паренхимы различных органов. Однако, прямые методы исследования МЦ сложны и трудоемки, требуют создания специальной аппаратуры, которую проектируют сами исследователи вследствие отсутствия серийных заводских образцов. Косвенные методы изучения МЦ кожи и других органов преимущественно характеризуют суммарное среднее состояние МС в определенном объеме ткани. Главное достоинство их заключается в том, что они являются неинвазивными методами и это преимущество позволяет широко использовать их в клинической практике. Большим недостатком косвенных методов изучения МЦ кожи и других органов является сложность интерпретации полученных результатов при изучении механизмов, лежащих в основе патологического процесса, профилактики и терапии. Цель работы — сравнительное изучение микроциркуляции кожи с помощью биомикроскопического метода и метода ЛДФ в норме и патологии, для оценки сильных и слабых сторон этих методов исследования.
Дод.точки доступу:
Ардасенов, А. В.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

 1-20    21-40   41-60   61-80   81-81 
 
© 2017-2023
Бібліотека Полтавського державного медичного університету
36011, м. Полтава, вул. Шевченка, 23
© Міжнародна асоціація користувачів і розробників
електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)