ПОЛТАВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Головна

Спрощений режим

Опис

Бази даних

Періодичні видання. Статті - результати пошуку 149015

Вид пошуку

Книги

Періодичні видання. Статті

Книги іноземною мовою

Художня література

Дисертації

Автореферати

Методичні рекомендації. Брошури

Магістерські роботи

Матеріали конференцій

Електронний ресурс

Краєзнавство Полтавщини

Раритетні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (1)

Матеріали конференцій (2)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=ЗОБ УЗЛОВОЙ<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 55
Показані документи с 1 за 20

1-20 21-40 41-55

Вибір об’єму операції при однобічному вузловому зобі з компресійним синдромом на тлі автоімунного тиреоїдиту / О. В. Шідловський [та ін.] // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2022. - Т. 18, № 6. - С. 25-30. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-~главная:
ЗОБ УЗЛОВОЙ -- GOITER, NODULAR (диагностика, патофизиология, хирургия)
ТИРЕОИДИТ АУТОИММУННЫЙ -- THYROIDITIS, AUTOIMMUNE (патофизиология)
ТИРЕОИДЭКТОМИЯ -- THYROIDECTOMY (использование)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Дод.точки доступу:
Шідловський, О. В.
Шідловський, В. О.
Шеремет, М. І.
Лазарук, О. В.

Примірників всього: 1
ЕЖ (1)
Вільні: ЕЖ (1)

Найти похожие

Tovkai, A. O.
Iodine deficiency and prevalence of nodular goitre in Ukraine / A. O. Tovkai // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2022. - Т. 18, № 4. - С. 28-32. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-~главная:
ЗОБ УЗЛОВОЙ -- GOITER, NODULAR (эпидемиология)
ИОД -- IODINE (дефицит)
ЭПИДЕМИОЛОГИЧЕСКИЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- EPIDEMIOLOGIC STUDIES
ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ КАК ТЕМА -- REVIEW LITERATURE AS TOPIC
Примірників всього: 1
ЕЖ (1)
Вільні: ЕЖ (1)

Найти похожие

Hummatov, A. F.
The significance of the combined use of the TI-RADS system, elastography and fine needle aspiration biopsy in the diagnosis and treatment tactics in thyroid nodules = Значення комбінованого використання системи TI-RADS, еластографії та тонкоголкової аспіраційної біопсії у діагностиці та лікуванні вузлових утворень щитовидної залози / A. F. Hummatov, S. A. Aliyev // Світ медицини та біології = World of Medicine and Biology : науковий, медичний, екологічний журнал. - 2023. - № 1. - С. 42-47 . - ISSN 2079-8334

MeSH-~главная:
ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- THYROID NEOPLASMS (диагностика, ультрасонография)
ЗОБ УЗЛОВОЙ -- GOITER, NODULAR
БИОПСИЯ ТОНКОЙ ИГЛОЙ -- BIOPSY, FINE-NEEDLE
ЭЛАСТИЧНОСТИ ТКАНИ ВИЗУАЛИЗАЦИИ МЕТОДЫ -- ELASTICITY IMAGING TECHNIQUES
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ -- ULTRASONOGRAPHY
Анотація: Було проаналізовано результати обстеження та лікування 399 пацієнтів віком від 12 до 83 років з вузловими утвореннями щитовидної залози різних морфологічних структур. Усі пацієнти класифікувались на 2 групи. Перша група включала 127 (37,6 %) пацієнтів, яким виконували тонкоголкову аспіраційну біопсію вузлових утворень щитовидної залози. Друга група включала 212 (62,4 %) пацієнтів, яким проводили ультразвукове обстеження за допомогою системи TI-RADS, та соноеластографію в поєднанні з тонкоголковою аспіраційною біопсією. Хірургічне лікування проводили у 50 (1 група) (39,3 %) зі 127 пацієнтів, доброякісні пухлини діагностували у 40 (80 %), злоякісні – у 10 (20 %). Хірургічне лікування у 2-й групі проводили у 52 (24,5 %) з 212 пацієнтів, доброякісні пухлини були виявлені у 33 (63,5 %) пацієнтів, злоякісні – у 19 (36,5 %). Комбіноване використання системи TI-RADS, соноеластографія та тонкоголкова аспіраційна біопсія сприяли надійному збільшенню частоти виявлення вузлових утворень щитовидної залози злоякісної структури, що становило 36 % основної групи (проти 20 % у пацієнтів контрольної групи) і зменшенню частоти хірургічних втручань більш ніж 1,5 рази у пацієнтів другої групи.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Aliyev, S. A.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Застосування терапії інфрачервоним лазером в післяопераційному періоді у пацієнтів із вузловим токсичним зобом / С. М. Завгородній [та ін.] // Запоріз. мед. журн. = Zaporozhye Medical Journal. - 2022. - Т. 24, N 5. - С. 586-590

MeSH-~главная:
ЗОБ УЗЛОВОЙ -- GOITER, NODULAR (диагностика, лекарственная терапия, хирургия)
ЛАЗЕРНАЯ ТЕРАПИЯ -- LASER THERAPY (использование)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD
Анотація: Вузловий токсичний зоб (ВТЗ) посідає друге місце в структурі тиреотоксикозу, становить майже 10,0–12,0 % загальної захворюваності. Питання післяопераційного ведення пацієнтів із ВТЗ, застосовуючи інфрачервоний лазер, залишається недостатньо вивченим і доволі дискутабельним. Це обґрунтовує доцільність продовження досліджень із цієї проблеми. Мета роботи – оцінити результати застосування терапії інфрачервоним лазером у пацієнтів із вузловим токсичним зобом у ранньому та відділеному післяопераційних періодах після органозберігальних хірургічних втручань і тиреоїдектомій. Матеріали та методи. Дослідження здійснили за участю 35 (50,7 %) хворих основної групи, яким у післяопераційному періоді додатково здійснили 1–3 курси терапії інфрачервоним лазером, а також 34 (49,3 %) пацієнтів групи порівняння, яким таке лікування не призначали. Результати. У структурі операцій основної групи превалювала тиреоїдектомія – 20 (57,1 %) випадків. Органозберігальні операції виконали 15 (42,9 %) пацієнтам. У групі порівняння здійснили 18 (52,9 %) тиреоїдектомій і 16 (47,1 %) резекційних операцій. Висновки. Майже в половині випадків вузлового токсичного зобу (14 (41,2 %) в основній та 15 (42,9 %) у групі порівняння) визначили однобічне моно- чи багатовузлове ураження, а отже можна було виконати органозберігальне оперативне втручання. У разі виконання резекційного оперативного втручання не зареєстрували жодного випадку післяопераційного гіпопаратиреозу. Всі випадки такого ускладнення виявили у хворих після тотальних тиреоїдектомій – 7 (35,0 %) в основній групі та 8 (44,4 %) у групі порівняння, р = 0,2956. Застосування інфрачервоної терапії на післяопераційну ділянку стимулює кровообіг у тканинах і пришвидшує відновлення функції прищитоподібних залоз. Так, в основній групі рівень паратгормона відновлювався в середньому через 3,5 (1,5; 6,0) місяця, а в групі порівняння – через 6,5 (3,5; 9,0) місяця, р = 0,0412. Призначення терапії інфрачервоним лазером у післяопераційному періоді хворим, яким здійснили органозберігальні оперативні втручання, дало змогу зменшити дозу замісної терапії з 25,0 (25,0; 50,0) мкг у групі порівняння до 12,5 (12,5; 25,0) мкг в основній групі, р = 0,0341.
The question of postoperative management for patients with nodular toxic goiter (NTG) using an infrared-wave laser remains poorly investigated and highly debatable, which creates conditions for further investigation of this issue. Aim. To evaluate the results of infrared-beam laser therapy in patients with NTG in the early and long-term postoperative periods after organ-preserving surgical interventions and thyroidectomies. Materials and methods. The main group of 35 (50.7 %) patients was examined after additional postoperative infrared-beam laser therapy (1–3 courses) while the comparison group of 34 (49.3 %) patients did not receive this treatment. Results. Thyroidectomy prevailed in the structure of surgeries in the main group (20 (57.1 %) cases). Organ-sparing surgeries were performed in 15 (42.9 %) patients. In the comparison group, 18 (52.9 %) thyroidectomies and 16 (47.1 %) thyroid resections were performed. Conclusions. Almost half of NTG cases (14 (41.2 %) in the main group and 15 (42.9 %) in the comparison group were unifocal mono- or lobar nodular affection which provided an opportunity to perform organ-sparing surgeries. No postoperative hypoparathyroidism was observed in the patients who underwent surgical resection. All the cases of this disorder were observed in patients after total thyroidectomy – 7 (35.0 %) in the main group and 8 (44.4 %) in the comparison group, P = 0.2956. The application of infrared-beam therapy to the postoperative area stimulated blood flow in the tissues and led to renewal of the parotid function: the parathormone level in the main group was restored in the average period of 3.5 (1.5; 6.0) months and in the comparison group – in 6.5 (3.5; 9.0) months, P = 0.0412. The postoperative use of infrared-beam laser therapy in patients with organ-sparing surgical interventions allowed reducing the dose of replacement therapy from 25.0 (25.0; 50.0) µg in the comparison group to 12.5 (12.5; 25.0) µg in the main group, P = 0.0341.
Дод.точки доступу:
Завгородній, С. М.
Гатіа, М. С.
Кубрак, М. А.
Данилюк, М. Б.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Рибчак, Л. В.
Оцінка йодного дефіциту в пацієнтів з вузловим зобом Прикарпатського регіону / Л. В. Рибчак // Арх. клін. медицини. - 2021. - N 1. - С. 8-10

MeSH-~главная:
ЗОБ УЗЛОВОЙ -- GOITER, NODULAR (эпидемиология, этиология)
ИОД -- IODINE (дефицит)
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Хірургічне лікування хворих із зобом з компресійним синдромом / О. П. Ковальов [та ін.] // Клінічна хірургія. - 2020. - Том 87, N 11/12. - С. 67-70. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-~главная:
ЗОБ УЗЛОВОЙ -- GOITER, NODULAR (диагностика, осложнения, хирургия)
СДАВЛЕНИЯ СИНДРОМЫ -- COMPARTMENT SYNDROMES (диагностика, хирургия, этиология)
ТИРЕОИДЭКТОМИЯ -- THYROIDECTOMY (методы)
Дод.точки доступу:
Ковальов, О. П.
Люлька, О. М.
Ляховський, В. І.
Нємченко, І. І.
Сидоренко, А. В.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Косілова, С. Є.
Вивчення впливу порушення гормональної функції плаценти на стан плода і новонародженого від жінок з вузловим зобом / С. Є. Косілова // Клінічна та експериментальна патологія. - 2021. - Т. 20, № 2. - С. 25-30. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-~главная:
ЗОБ УЗЛОВОЙ -- GOITER, NODULAR (осложнения)
НОВОРОЖДЕННЫЙ -- INFANT, NEWBORN
ПЛАЦЕНТЫ БОЛЕЗНИ -- PLACENTA DISEASES
Анотація: Патологія щитоподібної залози є однією з найпоширеніших у світі і за своєю важливістю перебуває на одному рівні з цукровим діабетом і захворюваннями серцево-судинної системи. Екстрагенітальна патологія, зокрема вузловий зоб, у вагітних виступає як додатковий стресовий фактор, що може негативно вплинути на гормональні взаємозв’язки в системі мати-плацента-плід і сприяти збільшенню частоти ускладненню вагітності, пологів, порушенню стану плода і новонародженого. Мета роботи – вивчити вплив порушення гормональної функції плаценти на стан плода і новонародженого від жінок із вузловим зобом. Матеріали і методи. Проведено аналіз стану плода і новонародженого від 20 практично здорових жінок (контрольна група) і від 54 жінок (основна група), хворих на вузловий зоб. З них 30 новонароджених від жінок із вузловим зобом І ступеня увійшли до І групи, а 24 новонароджених від жінок з вузловим зобом ІІ ступеня – до ІІ групи. Стан внутрішньоутробного плода визначали за даними кардіотокографії, біофізичного профілю плода (БПП), ультразвукового дослідження, результатів доплерометрії. Функціональний стан фетоплацентарного комплексу оцінювали шляхом визначення концентрації у сироватці крові естрадіолу (Е2), естріолу (Е3), прогестерону, плацентарного лактогену, а також за результатами гістологічного дослідження плацент. Результати. Вивчення гормональної функції плаценти, результатів ультразвукової діагностики і гістологічного дослідження плацент засвідчують про наявність плацентарної дисфункції у вагітних із вузловим зобом, що вплинуло на стан плода і новонародженого. Зокрема, кардіотокографічний показник у плодів від вагітних із вузловим зобом достовірно менший, ніж у плодів здорових вагітних (р0,05). Середній бал БПП у жінок із вузловим зобом також достовірно нижчий, ніж у контрольній групі (р0,05). Дані доплерометрії вказують на зміну показників материнської гемодинаміки, що призводило до порушення матково-плацентарного кровоплину, розвитку гіпоксії плода. Висновки. Наявність вузлового зобу у матері є фактором ризику плацентарної дисфункції. Починаючи з другого триместру вагітності, мають місце достовірні зміни вмісту фетоплацентарних гормонів у крові. Зниження концентрації прогестерону в сироватці крові вагітних із вузловим зобом у пізні терміни вагітності може служити маркером загрози переривання вагітності та передчасних пологів. Зниження вмісту естрадіолу та плацентарного лактогену в сироватці крові матері може бути використано як маркер дистресу плода у вагітних із вузловим зобом. Стан плода та новонародженого перебуває у прямій залежності від ступеня прояву вузлового зобу і функціонального стану плаценти.
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Йодо- та селенодефіцит у патогенезі зобної трансформації щитоподібної залози та автоімунних тиреопатій (огляд літератури та результати власних досліджень) = Iodine and selenium deficiency in the pathogenesis of goiter transformation of the thyroid gland and autoimmune thyropathies (literature review and results of own researches) / Ю. М. Таращенко [та ін.] // Ендокринологія. - 2020. - Т. 25, № 4. - С. 297-304. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-~главная:
ЩИТОВИДНАЯ ЖЕЛЕЗА -- THYROID GLAND (метаболизм, патология, ультрасонография)
ЗОБ УЗЛОВОЙ -- GOITER, NODULAR (диагностика, метаболизм, ультрасонография)
ЗОБ ЭНДЕМИЧЕСКИЙ -- GOITER, ENDEMIC (диагностика, метаболизм, ультрасонография)
ИОД -- IODINE (дефицит, метаболизм)
СЕЛЕН -- SELENIUM (дефицит, метаболизм)
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ -- DRUG THERAPY (использование)
Анотація: У статті описано сучасний погляд на роль дефіциту йоду та селену в патогенезі захворювань щитоподібної залози (ЩЗ), зокрема її зобної трансформації та автоімунних тиреопатій. Відмічена кореляція вираженості патологічних змін зі ступенем йододефіциту. У зонах зниженого споживання йоду (50 мкг на добу) 25-30% населення мають ту чи іншу патологію ЩЗ, серед яких найчастішою є ендемічний зоб. Другою за частотою виникнення патологією ЩЗ є вузловий зоб, частота якого в ендемічних по зобу регіонах досягає 50-70% від усіх захворювань ЩЗ. Поєднаний дефіцит йоду і селену посилює проблему йодної недостатності, призводить до зростання частоти гіпертрофічних і гіперпластичних процесів у ЩЗ і автоімунних тиреопатій. Метою роботи було визначення вмісту йоду та селену в пацієнтів із доброякісною патологією ЩЗ. Матеріал і методи. Обстежено 81 пацієнта, віком від 19 до 69 років, яким проводили ультразвукове обстеження ЩЗ, визначали рівень екскреції йоду зі сечею церій-арсенітним методом у модифікації J.T. Dunn та ін. і рівень селену в сироватці крові спектрофлуориметричним методом. Результати. У 43,6% пацієнтів при різних видах зобної трансформації, колоїдному проліферуючому зобі, автоімунних тиреопатіях та їх поєднанні відзначено низький рівень йодної екскреції (100 мкг/л); у 38,5% пацієнтів виявлено стабільно оптимальне йодне забезпечення (100-150 мкг/л) і в 17,9% пацієнтів — стабільно високе (150 мкг/л). У 76,5% пацієнтів виявлено значно знижений рівень селену в крові (80 мкг/л), у 13,6% пацієнтів — субоптимальний (81-100 мкг/л) і лише в 9,9% пацієнтів — оптимальний (101-120 мкг/л). Також відзначено, що в пацієнтів із вузловою патологією ЩЗ, автоімунними тиреопатіями та при їх поєднанні зафіксовано дефіцит селену в порівнянні з контрольною групою (ехографічно незмінена ЩЗ). Висновок. Терапія препаратами йоду та селену під контролем їх вмісту виправдана в процесі тривалого спостереження за пацієнтами із зобною трансформацією ЩЗ і автоімунними тиреопатіями
The article describes a modern view on the role of iodine and selenium deficiency in the pathogenesis of thyroid diseases, in particular its goiter transformation and autoimmune thyropathies. There is a correlation between the severity of pathological changes with the degree of iodine deficiency. Endemic goiter is the most common pathology of the thyroid gland, which occurs in areas of low iodine consumption (less than 50-60 ?g/day), and 25-30% of the population has this or that thyroid pathology. The second most common pathology of the thyroid gland is nodular goiter, the frequency of which in endemic regions of the goiter reaches 50-70% of all thyroid diseases. The combined deficiency of iodine and selenium exacerbates the problem of iodine deficiency, leads to an increase in the frequency of hypertrophic and hyperplastic processes in the thyroid gland and autoimmune thyropathies. The aim of the study was to determine the content of iodine and selenium in patients with benign thyroid pathology. Material and methods. There were studied 81 patients, aged 19 to 69 years, who underwent ultrasound examination of the thyroid gland, the level of urine iodine excretion was determined by cerium-arsenic method in the J.T. Dunn et al. modification and the serum selenium level — by spectrofluorimetric method. Results. In 43.6% of patients with various types of goiter transformation, colloid proliferating goiter, autoimmune thyropathies and their combination, a low level of iodine excretion (100 ?g/l) was found; the stable optimal iodine supply (100-150 ?g/l) was noted in 38.5% of patients, and 17.9% of patients had a stable high iodine supply (150 ?g/l). Significantly reduced levels of selenium in the blood (80 ?g/l) was in 76.5% of patients, suboptimal (81-100 ?g/l) — in 13.6% of patients and optimal (101-120 ?g/l) — only in 9.9% of patients. It is also noted that in patients with nodular pathology of the thyroid gland, autoimmune thyropathies and their combination, the selenium deficiency was recorded in comparison with the control group (ultrasound-unchanged thyroid gland). Conclusion. Therapy with iodine and selenium drugs under the control of their content is justified in the process of longterm monitoring of patients with goiter transformation of thyroid gland and autoimmune thyropathies
Дод.точки доступу:
Таращенко, Ю. М.
Коваленко, А. С.
Кравченко, В. І.
Ковзун, О. І.
Сімуров, О. В.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Ткачук, Н. П.
Оцінка маркерів проліферації та апоптозу у хворих на післяопераційний рецидивний зоб / Н. П. Ткачук, М. І. Шеремет // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2019. - Т. 18, № 2. - С. 40-46. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-~главная:
ЗОБ УЗЛОВОЙ -- GOITER, NODULAR (осложнения)
АПОПТОЗ -- APOPTOSIS
Анотація: У статті наведено результати порівняльного аналізу процесів апоптозу та проліферативної активності у тканині щитоподібної залози (ЩЗ) у хворих на післяопераційний рецидивний зоб (ПРЗ), аденому щитоподібної залози (АЩЗ) та у нормальній тиреоїдній тканині. Під час імуногістохімічного дослідження тканини виявлено високу проліферативну активність тканини у хворих на ПРЗ, помірну проліферативну активність тканини при АЩЗ і низьку в контролі. При ПРЗ відзначена інтенсивна експресія Fas, Bcl-2 та Кі-67 порівняно з нормальною тканиною, так і з аденомою ЩЗ, що засвідчує про імунологічно обумовлену загибель тиреоїдного епітелію. Під час дослідження комбінованих показників апоптозу та проліферації у цих хворих виявлено, що у випадках ПРЗ підвищена кількість усіх груп поєднаних клітин як у порівнянні з групою пацієнтів з АЩЗ, так і з незміненою тиреоїдною тканиною. Показники проліферації та апоптозу в тканині ЩЗ можуть слугувати додатковими прогностичними маркерами післяопераційного рецидивного зобу.
Дод.точки доступу:
Шеремет, М.І.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

10.

Склеротерапия как альтернатива операции при лечении больных с рецидивным узловым зобом / Г. В. Родоман [и др.] // Хирургия. Журнал имени Н.И. Пирогова. - 2020. - N 5. - С. 87-92

MeSH-~главная:
ЗОБ УЗЛОВОЙ -- GOITER, NODULAR (терапия)
СКЛЕРОЗИРУЮЩАЯ ТЕРАПИЯ -- SCLEROTHERAPY (использование, методы)
Дод.точки доступу:
Родоман, Г. В.
Сумеди, И. Р.
Свириденко, Н. В.
Шалаева, Т. И.
Мелоян, М. М.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

11.

Застосування технології LigaSure в хірургії щитоподібної залози / І. М. Дейкало [и др.] // Галицький лікар. вісн. - 2016. - Том 23, N 3 (ч.1). - С. 83-85. - Библиогр.: с. 84

MeSH-~главная:
ЗОБ УЗЛОВОЙ -- GOITER, NODULAR (диагноз, осложнения, хирургия)
ГИСТОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- HISTOLOGICAL TECHNIQUES (использование, методы)
ЭНДОКРИННЫЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- ENDOCRINE SURGICAL PROCEDURES (методы, этика)
Дод.точки доступу:
Дейкало, І. М.
Шідловський, О. В.
Боднар, Я. Я.
Боднар, Т. В.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

12.

Ткачук, Н. В.
Ядерно-цитоплазматичні співвідношення в тироцитах при вузлових формах зоба з рецидивним та безрецидивним перебігом / Н. В. Ткачук, І. С. Давиденко // Буковинський медичний вісник. - 2020. - Т. 24, № 3. - С. 120-127. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-~главная:
ЗОБ УЗЛОВОЙ -- GOITER, NODULAR (диагностика)
Анотація: Термін «вузловий» зоб використовується до захворювань щитоподібної залози різної морфологічної будови. Дане захворювання є надзвичайно поширеним серед популяції. Тонкоголкова аспіраційна пункційна біопсія під контролем УЗД із цитологічним дослідженням пунктату є «золотим» стандартом передопераційної діагностики вузлів щитоподібної залози. І хоча дана методика відрізняється від гістологічної, вона дозволяє сформувати уявлення про патологію щитоподібної залози, яка має місце в конкретного пацієнта. Післяопераційне гістологічне дослідження безумовно є найточнішим методом вивчення будови тканин щитоподібної залози, проте для вибору адекватного об’єму операційного втручання, і з метою мінімізації ризику рецидиву, більш важливим є доопераційна діагностика даної патології. Мета роботи – встановити ядерно-цитоплазматичні співвідношення в тироцитах при вузлових формах зоба з рецидивним та безрецидивним перебігом із порівнянням даних, отриманих із гістологічних та цитологічних препаратів. Матеріал і методи. Гістопатологічним методом вивчено матеріал тканини вузлового зоба при його рецидиві, тканини первинного зоба з повільним ростом та тканини первинного вузлового зоба зі швидким ростом, а також тканини щитоподібної залози нормальної будови. Результати. У ході дослідження встановлено, що площа ядер у тироцитах у середніх тенденціях не відрізнялася між групами дослідження в жодному варіанті попарного порівняння. Ядерноцитоплазматичне співвідношення статистично значуще знижувалося у всіх основних групах, порівняно з нормальною тканиною щитоподібної залози як у гістопатологічних препаратах, так і в мазках із пунктатів щитоподібної залози. А саме, у групі з рецидивом вузлового зоба – в 1,36 раза, з вузловим зобом зі швидким ростом – в 1,28 та в 1,22 раза відповідно, а в групі з вузловим зобом із повільним ростом – в 1,14 та 1,05 раза відповідно, порівняно зі здоровою тканиною щитоподібної залози. Висновки. Встановлено, що ядерно-цитоплазматичне співвідношення в тироцитах поступово зменшується в ряду - тканина нормальної щитоподібної залози, вузловий зоб із повільним ростом, вузловий зоб зі швидким ростом, рецидив вузлового зоба. Вказана закономірність відзначається як у гістопатологічних препаратах, так і в мазках із пунктатів щитоподібної залози, що дозволяє рекомендувати гістопатологічне та цитопатологічне дослідження як цілком рівноправні для цілей визначення ядерно-цитоплазматичних співвідношень у тироцитах для різних форм вузлового зоба.
Дод.точки доступу:
Давиденко, І. С.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

13.

Оцінка інформативності ультразвукового, цитологічного та експрес-гістологічного досліджень для монофокальних раків і раків з фоновою патологією тиреоїдної паренхіми / Ю. І. Караченцев [и др.] // Вісн. пробл. біол. і медицини = Bulletin of Problems in Biology and Medicine : український науково-практичний журнал. - 2020. - № 4(158). - С. 143-148 : табл. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2077-4214

MeSH-~главная:
УЛЬТРАЗВУК -- ULTRASONICS
ЦИТОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- CYTOLOGICAL TECHNIQUES
ГИСТОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- HISTOLOGICAL TECHNIQUES
НОВООБРАЗОВАНИЯ -- NEOPLASMS
ЗОБ -- GOITER
ЗОБ УЗЛОВОЙ -- GOITER, NODULAR
ЩИТОВИДНАЯ ЖЕЛЕЗА -- THYROID GLAND
Анотація: Наведено дані проспективного дослідження 214 хворих, оперованих з приводу вузлової патології щитоподібної залози (ЩЗ) з аналізом і інтерпретацією результатів ультразвукового, цитологічного, експресгістологічного і остаточного гістологічного досліджень. Хворі були розподілені на дві групи. I групу склали 70 хворих, у яких показаннями до хірургічного втручання були монофокальні тиреоїдні вузли, а II групу – 144 хворих з вузлами на тлі різного типу зобних змін ЩЗ. Проведено порівняльний аналіз діагностичної цінності стратифікаційних систем: ультразвукової ACR ТI-RADS (American College of Radiology Thyroid Imaging Reporting and Data System) і цитологічної ТBSRTC (The Bethesda System for Reporting Thyroid Cytopathology), а також інтраопераційного експрес-гістологічного дослідження для монофокальних раків і раків з різними типами зобних змін. Доведено, що для ACR ТI-RADS прогностична цінність позитивного тесту на рак склала 80 % у хворих I групи і 74 % – II групи, тобто діагностична цінність ACR ТI-RADS на 6 % вище при монофокальних раках ЩЗ. Прогностична цінність цитологічного тесту (ТBSRTC) на рак була вищою в порівнянні з ультразвуковим тестом і склала 90,5 % для монофокальних раків (I група) і 76,5 % – при раку на тлі різнотипних зобних змін (II група), тобто діагностична цінність ТBSRTC на 14 % вище при монофокальних раках ЩЗ. Інтраопераційне експресгістологічне дослідження підтвердило найвищу (100 %) діагностичну цінність при монофокальних раках ЩЗ і високу (до 94 %) – при раках з різними типами зобних змін. Висновки. Поєднання раку щитовидної залози з фоновою патологією паренхіми щитовидної залози знижує прогностичну цінність позитивного тесту на рак щитовидної залози для ACR TI-RADS і експрес-гістологічного дослідження на 6 %, для TBSRTC на 14 %, що значно ускладнює прогнозування раку щитовидної залози і вимагає активного динамічного моніторингу навіть у разі доброякісного цитологічного висновку.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Караченцев, Ю. І.
Дубовик, В. М.
Герасименко, Л. В.
Корчагін, Є. П.
Гопкалова, І. В.
Філоненко, Н. Г.
Хазієв, В. В.
Сазонов, М. Є.
Соколова, С. С.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

14.

Косілова, С. Є.
Вплив окиснювального стресу на стан плода і новонародженного у вагітних із вузловим зобом / С. Є. Косілова // Буковинський медичний вісник. - 2020. - Т. 24, № 2. - С. 57-62. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-~главная:
ЗОБ УЗЛОВОЙ -- GOITER, NODULAR (осложнения)
ОКСИДАТИВНЫЙ СТРЕСС -- OXIDATIVE STRESS
ПЛОД -- FETUS
НОВОРОЖДЕННЫЙ -- INFANT, NEWBORN
Анотація: Мета роботи – вивчити стан процесів пероксидації ліпідів (ПОЛ) і антиоксидантної системи (АОС) у новонароджених від матерів із вузловим зобом, вплив окисного стресу на стан плода і новонародженого. Матеріал і методи. Проведено аналіз стану 20 плодів від здорових жінок (контрольна група) і 54 плодів від жінок із вузловим зобом (основна група). З них 30 плодів від жінок із вузловим зобом І ступеня (І група) і 24 – від жінок із вузловим зобом ІІ ступеня (ІІ група). Про стан внутрішньоутробного плода судили за даними кардіотокографії (КТГ), біофізичного профілю плода (БПП), результатів доплерометрії. Для оцінки стрес-реалізуючих і стрес-лімітувальних систем організму вивчали деякі показники ПОЛ і АОС. Вміст продуктів ПОЛ оцінювали за рівнем гідроперекисів ліпідів і малонового альдегіду. Стан АОС вивчали за вмістом глутатіону в еритроцитах і активності ферменту глутатіон-пероксидази. Забір крові у плодів проводили з вени пуповини після народження. Результати. З’ясовано, що в новонароджених І групи у відповідь на накопичення продуктів ПОЛ значно зростав вміст глутатіону (35,5±1,0 мкмоль/мл ер. проти 31,5±1,1 мкмоль/мл ер. у новонароджених контрольної групи, р0,05) і активність глутатіон – пероксидази (28,5±1,1 мкмоль/мл ер. проти 24,4±1,2 мкмоль/мл ер., р0,05), що свідчить про напруження компенсаторно-пристосувальних механізмів. У новонароджених ІІ групи надлишкове накопичення малонового альдегіду не супроводжувалось підвищенням рівня глутатіону (35,5±1,0 мкмоль/мл ер. проти 36,7±1,2 мкмоль/мл ер., р0,05), що свідчить про антиоксидантну недостатність і порушення компенсаторно-пристосувальних механізмів. Дані КТГ, БПП і доплерометрії свідчать про погіршення стану плода у жінок із вузловим зобом. З’ясовано, що чим більше виражена ступінь прояву вузлового зоба, тим нижча бальна оцінка плода (р0,05). Висновки. У новонароджених від матерів із вузловим зобом І ступеня має місце активація антиоксидантної системи у відповідь на інтенсифікацію процесів пероксидації ліпідів. У новонароджених від матерів із вузловим зобом ІІ ступеня має місце антиоксидантна недостатність, що свідчить про напруження компенсаторно-пристосувальних механізмів організму. Наявність вузлового зоба у матері є фактором ризику розвитку плацентарної дисфункції. Стан плода та новонародженого знаходиться в прямій залежності від ступеня прояву вузлового зоба і стану антистресорних механізмів захисту.
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

15.

Ультразвукові та цитологічні характеристики вузлових утворень щитоподібної залози за хвороби Грейвса = Ultra-sound and cytological characteristics of the thyroid nodules in Graves’ disease / Ю. В. Булдигіна [та ін.] // Ендокринологія. - 2020. - Т. 25, № 2. - С. 101-109. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-~главная:
ЩИТОВИДНАЯ ЖЕЛЕЗА -- THYROID GLAND (патология, ультраструктура, цитология)
ЗОБ ДИФФУЗНЫЙ ТОКСИЧЕСКИЙ -- GRAVES DISEASE (диагностика, патофизиология, ультрасонография)
ЗОБ УЗЛОВОЙ -- GOITER, NODULAR (диагностика, патофизиология, ультрасонография)
ЦИТОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- CYTOLOGICAL TECHNIQUES (использование)
Анотація: Мета — дослідити ультразвукові та цитологічні характеристики вузлових утворень щитоподібної залози (ЩЗ) за хвороби Грейвса. Матеріал і методи. Клінічні, лабораторні, ультразвукові, цитологічні, імуноцитохімічні, цитохімічні дослідження проведено в 59 пацієнтів із вузлами в ЩЗ на тлі хвороби Грейвса. Оцінювали такі клінічні параметри, як вік хворих на момент дебюту хвороби Грейвса, тривалість хвороби, а також лабораторні показники — рівні тиреотропного гормону гіпофіза (ТТГ) та антитіл до рецептора ТТГ; ультразвукові характеристики — об’єм ЩЗ, кількість вузлових утворень, ехогенність, ехоструктуру, наявність кістозних змін і гіперехогенних включень. Цитологічні та імуноцитохімічні дослідження проводили на пункційному матеріалі вузлів ЩЗ, забарвленому за Романовським. Використовували непрямий імунопероксидазний метод із моноклональними антитілами до тиреоїдної пероксидази, тиреоглобуліну та цитокератину?17. Цитохімічні дослідження проводили на нефіксованих пунктатах. Статистичний аналіз виконано за t-критерієм Стьюдента, розрахунки — у програмі Statistica 10.0. Результати. За даними клінічного дослідження пацієнти з вузлами в ЩЗ мали вірогідно більший вік на час дебюту хвороби Грейвса, ніж пацієнти з дифузно зміненою залозою без вузлових утворень (р0,05). Наявність вузлів не була пов’язаною з такими показниками, як тривалість хвороби, рівні ТТГ та антитіл до рецептора ТТГ. У більшості пацієнтів виявлено багатовузловий зоб (88,1%). За даними ультразвукового дослідження всі вузли мали чіткі межі з рівним контуром, більшість — ізоехогенну структуру (87,5%) і кістозні зміни (67,8%). За результатами цитологічного дослідження вузловий зоб (BSRTC?2) виявле- но в 15 випадках (25,42%), аденоматозний вузловий зоб (BSRTC?2) — у 32 (54,24%), вузловий зоб із Б-клітин (BSRTC?2) — у 4 (6,78%); 6 випадків (10,17%) були малоінформативними (BSRTC?1), в 1 випадку (1,69%) встановлено папілярну карциному та ще в 1 (1,69%) — підозру на малігнізацію. Імуноцитохімічні та цитохімічні дослідження продемонстрували високу активність тиреоїдної пероксидази та тиреоглобуліну в пунктатах вузлових та аденоматозних зобів. Водночас у пунктатах папілярних карцином ЩЗ тиреоїдну пероксидазу виявлено лише у 18-22% епітеліоцитів, тиреоглобулін — у 69-70% тиреоцитів, цитокератин?17 — у 4,7% клітин, що дозволило встановити цитологічний діагноз. Висновки. Вузлові утворення ЩЗ на тлі хвороби Грейвса частіше виявляються у хворих старшого віку на момент дебюту хвороби Грейвса. Серед пацієнтів із хворобою Грейвса кількість хворих із багатовузловим зобом перевищує кількість осіб із поодинокими вузлами в ЩЗ (88,1% проти 11,9%), а переважаючими ехографічними характеристиками останніх є чіткі межі, рівний контур і кістозні зміни. Цитологічні дослідження дозволили встановити більшу частоту випадків аденоматозного вузлового зоба (BSRTC?2) за хвороби Грейвса. Папілярну карциному за результатами цитологічних досліджень пунктатів встановлено в 1 випадку, підозру на малігнізацію також в 1 випадку. Встановленню цитологічного діагнозу папілярної карциноми за відсутності чітких цитологічних ознак малігнізації сприяє виявлення високого вмісту цитокератин?17-позитивних клітин і низького вмісту в пунктатах ЩЗ тиреоїдної пероксидази та тиреоглобуліну
The aim is to investigate the ultrasound and cytological characteristics of the thyroid nodules in Graves’ disease. Material and methods. Clinical, laboratory, ultrasound, cytological, immunocytochemical, cytochemical studies were performed in 59 patients with thyroid nodules in Graves’ disease. Clinical parameters such as age of patients at the time of Graves’ disease debut, disease duration, and laboratory parameters were evaluated: thyroid-stimulating pituitary hormone levels and antibodies to the TSH receptor; ultrasonic characteristics — volume of thyroid gland, number of foci, echogenicity, echostructure, cystic changes and hyperechogenic inclusions. Cytological and immunocytochemical studies were performed on the FNA smears of foci, stained according to Romanovsky. Indirect immunoperoxidase method with monoclonal antibodies to thyroid peroxidase, thyroglobulin and cytokeratin?17 was used. Cytochemical studies were performed on non-fixed smears. Statistical analysis was performed by t — criterion of Student. Calculations are made in the program Statistica 10.0. Results. According to clinical study, patients with focal lesions were likely to have older age at the debut of Graves’ disease than patients with diffusely altered gland without lesions (p0,05). Existence of focal formations were not related with such indicators as the duration of the disease, level of TSH and TSH receptor antibodies. Most patients had multisite goiter (88.1%). According to ultrasound examination all thyroid nodules had clear boundaries with a flat contour (100%), isoechogenic structure (87.5%) and cystic changes (67.8%). Cytological examination demonstrated that nodular goiter (BSRTC?2) was detected in 15 cases (25.42%), adenomatous nodular goiter (BSRTC?2) — in 32 cases (54,24%), nodular goiter with B-cells (BSRTC?2) — in 4 cases (6.78%); 6 cases (10.17%) were uninformative(BSRTC –1), in 1 case (1.69%) papillary carcinoma was detected, and in 1 — (1.69%) there was a suspicion of malignancy. Immunocytochemical and cytochemical examinations demonstrated high activity of thyroid peroxidase and thyroglobulin in FNA smears of nodular and adenomatous goiter. At the same time, thyroid peroxidase was detected only for 18-22% of epithelial cells, Tg — in 69- 70% of thyrocytes, cytokeratyn?17 for 4.7% of cells in FNA smears of papillary carcinoma which allowed to reveal cytological diagnosis. Conclusions. Focal lesions of the thyroid gland for Graves‘ disease are more commonly found in patients of older age at the time of the debut of Graves’ disease. For Graves disease the number of patients with multinodular goiter exceeds the number of patients with single focal entities (88.1% vs. 11.9%) and predominated features are clear boundaries, smooth contours and cystic changes. Cytological studies have shown a higher incidence of adenomatous nodular goiter (BSRTC –2) — 54.24% for Graves’ disease. Papillary carcinoma, according to the results of cytological examinations of FNA smears, was found in 1 case (1.69%), suspected malignancy also in 1 case (1.69%). Detection of cytological diagnosis of papillary carcinoma in the absence of clear cytological signs of malignancy, contributes to detection of high levels of cytokeratin?17-positive cells and low content in the thyrocytes of thyroid peroxidase and thyroglobulin
Дод.точки доступу:
Булдигіна, Ю. В.
Зелінська, Г. В.
Шляхтич, С. Л.
Таращенко, Ю. М.

Вільних прим. немає

Найти похожие

16.

Грубнік, В. В.
Мініінвазивні відеоасистовані втручання на щитоподібній та прищитоподібних залозах / В. В. Грубнік, Р. С. Парфентьєв, В. М. Косован // Клінічна хірургія. - 2019. - Том 86, N 11/12. - С. 42-45

MeSH-~главная:
ЗОБ УЗЛОВОЙ -- GOITER, NODULAR (хирургия)
ГИПЕРПАРАТИРЕОЗ ПЕРВИЧНЫЙ -- HYPERPARATHYROIDISM, PRIMARY (хирургия)
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ МАЛОИНВАЗИВНЫЕ -- MINIMALLY INVASIVE SURGICAL PROCEDURES (методы)
ЭНДОСКОПИЯ -- ENDOSCOPY (методы)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Дод.точки доступу:
Парфентьєв, Р. С.
Косован, В. М.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

17.

Кваченюк, Д. А.
Тактика ведення хворих після гемітиреоїдектомії з приводу доброякісного однобічного еутиреоїдного зоба = Management tactics of patients after hemithyroidectomy for benign unilateral euthyroid goiter / Д. А. Кваченюк, А. М. Кваченюк // Ендокринологія. - 2020. - Т. 25, № 1. - С. 89-94. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-~главная:
ГИПОТИРЕОЗ -- HYPOTHYROIDISM (патофизиология, хирургия)
ЗОБ УЗЛОВОЙ -- GOITER, NODULAR (осложнения, хирургия)
ЩИТОВИДНАЯ ЖЕЛЕЗА -- THYROID GLAND (патология, ультраструктура, хирургия)
ТИРЕОИДЭКТОМИЯ -- THYROIDECTOMY (методы)
ГОРМОНОЗАМЕЩАЮЩАЯ ТЕРАПИЯ -- HORMONE REPLACEMENT THERAPY (использование)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS (терапия, уход, хирургия)
ЛЕЧЕБНО-ДИАГНОСТИЧЕСКАЯ ТАКТИКА -- CRITICAL PATHWAYS (использование, тенденции)
Анотація: Мета даного аналізу — оцінити на підставі результатів світових досліджень ризик розвитку поопераційного гіпотиреозу (як субклінічного, так і маніфестного), час виникнення гіпотиреозу після гемітиреоїдектомії та частоту рецидивів вузлоутворення в частці ЩЗ, що залишилася. Матеріал і методи. Для пошуку відповідних досліджень використовували електронні бази PubMed. Результати. Для аналізу характеристик поопераційного гіпотиреозу відібрано 13 досліджень, із них у 8 представлено кількісні дані щодо структури гіпотиреозу, який розділили на два підтипи: субклінічний і маніфестний. В огляді представлено дані про найбільш поширене ускладнення після гемітиреоїдектомії — гіпотиреоз, його структуру, частоту розвитку, час настання після операції та чинники, що впливають на розвиток поопераційного гіпотиреозу. Серед основних розглянуто передопераційний рівень ТТГ, вік пацієнта та наявність антитиреоїдних антитіл. Також описано ризики вузлоутворення в залишеній частці щитоподібної залози після гемітиреоїдектомії. У цілому в короткостроковій перспективі не відзначалося розвитку вузликів у частці, що залишилася. Висновки. Основним ускладненням у віддалений період після гемітиреоїдектомії з приводу однобічного доброякісного еутиреоїдного захворювання ЩЗ є гіпотиреоз, який розвивається в 10,9-48,8% випадків. Частота розвитку поопераційного гіпотиреозу та перехід його з транзиторної в перманентну форму залежить насамперед від передопераційних показників тиреотропного гормону та рівнів антитиреоїдних антитіл. Поопераційну замісну терапію тиреоїдними гормонами не слід призначати рутинно, а лише у випадках переходу гіпотиреозу із субклінічної в маніфестну форму (ТТГ понад 10 мОд/мл)
The purpose of this analysis is to assess, based on the results of world studies, the risk of developing surgical hypothyroidism (both subclinical and manifest), the time of occurrence of hypothyroidism after hemithyroidectomy, and the frequency of relapses in the part of the thyroid gland that remains. Material and methods. PubMed electronic databases were used to search for relevant studies. Results. There 13 studies were selected to analyze the characteristics of surgical hypothyroidism, in 8 of them is quantitative data on the structure of hypothyroidism, which was divided into two subtypes: subclinical and manifest. The review presents data on the most common complication after hemithyroidectomy — hypothyroidism, its structure, frequency of development, time of onset after surgery and factors that affect the development of surgical hypothyroidism. Among the main ones, the preoperative TSH level, the patient’s age, and the presence of antithyroid antibodies were considered. Also the risks of nodule formation in the left part of the thyroid gland after hemithyroidectomy were described. In general, in the short term, there was no development of nodules in the part that remained. Conclusions. The main complication in the long term after hemithyroidectomy due to unilateral benign euthyroid thyroid disease is hypothyroidism, which develops in 10.9-48.8% of cases. The incidence of postoperative hypothyroidism and its transition from transient to permanent form depends primarily on preoperative indicators of thyroid-stimulating hormone and levels of antithyroid antibodies. Surgical thyroid hormone replacement therapy should not be prescribed routinely, but only in cases where hypothyroidism changes from subclinical to manifest form (TSH above 10 mOd / ml)
Дод.точки доступу:
Кваченюк, А. М.

Примірників всього: 1
ЕЖ (1)
Вільні: ЕЖ (1)

Найти похожие

18.

Асоціація поліморфізму генів BCL-2, CTLA-4, APO-1/Fas з активністю проліферації й апоптозу в тиреоїдній тканині хворих із вузловими формами зоба на тлі автоімунного тиреоїдиту та аденоми щитоподібдної залози = Association of BCL-2, CTLA-4, APO-1/Fas genes polymorphisms with activity of proliferation and apoptosis in thyroid tissue of patients with nodular forms of goiter combined with autoimmune thyroiditis and thyroid adenoma / М. І. Шеремет [та ін.] // Ендокринологія. - 2020. - Т. 25, № 1. - С. 18-27. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-~главная:
ЗОБ УЗЛОВОЙ -- GOITER, NODULAR (диагностика, иммунология, кровь, метаболизм)
ТИРЕОИДИТ АУТОИММУННЫЙ -- THYROIDITIS, AUTOIMMUNE (иммунология, кровь, метаболизм, патофизиология)
ПОЛИМОРФИЗМ ГЕНЕТИЧЕСКИЙ -- POLYMORPHISM, GENETIC (иммунология)
ИММУНОГИСТОХИМИЯ -- IMMUNOHISTOCHEMISTRY (использование)
АДЕНОМА -- ADENOMA (диагностика, иммунология, секреция, ультраструктура)
ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- THYROID NEOPLASMS (диагностика, иммунология, патофизиология, секреция, ультраструктура)
Анотація: Мета — вивчення показників апоптозу та проліферативної активності в тканині щитоподібної залози (ЩЗ) у хворих на вузловий зоб на тлі автоімунного тиреоїдиту (ВЗАІТ) та аденому ЩЗ (АЩЗ) порівняно з морфологічно незміненою тканиною, підрахунок кількості імунореактивних клітин, які експресують зазначені маркери. Матеріал і методи. Проводили порівняльний аналіз процесів апоптозу та проліферації в тканині ЩЗ у хворих на ВЗАІТ та АЩЗ і в морфологічно незміненій тканині ЩЗ шляхом дослідження експресії/щільності маркерів Fas/FasL, Bcl?2, p53 і Ki?67 на тиреоцитах у ділянках лімфоїдної інфільтрації та їх деструкції, а також у морфологічно незмінених ділянках тиреоїдної тканини (контроль). Підраховували кількість імунореактивних клітин, які експресують зазначені маркери, з використанням імуногістохімічного методу з урахуванням поліморфізму генів BCL?2 (rs17759659), CTLA?4 (rs231775) і APO?1/Fas (rs2234767). Результати. Встановлено, що у хворих на ВЗАІТ та АЩЗ активуються декілька ланок програмованого кілінгу тиреоцитів із перевагою Fas-індукованого апоптозу, який асоціюється з промотором гена BCL?2 (rs17759659) (F=25,33; p0,001) і майже у 6 разів слабше — з промотором гена CTLA?4 (rs231775) (F
The purpose — to study the indicators of apoptosis and proliferative activity in thyroid tissue (thyroid gland) in patients with nodular goiter on the background of autoimmune thyroiditis (NGAIT) and thyroid adenoma (TA) compared with morphologically unchanged tissue, calculating the number of counts. Material and methods. Conducted a comparative analysis of the processes of apoptosis and proliferation in thyroid tissue in patients with NGAIT and TA and in morphologically unchanged thyroid tissue by investigating the expression / density of markers Fas/FasL, Bcl?2, p53 and Ki?67 on thyrocytes in sections of lymphoid and their lymphoid infiltration, as well as in morphologically unchanged areas of thyroid tissue (control). The number of immunoreactive cells expressing these markers was calculated using the immunohistochemical method taking into account the BCL?2 (rs17759659), CTLA?4 (rs231775) and APO?1/Fas (rs2234767) gene polymorphisms. Results. It was found that patients NGAIT and TA activated a few links of programmable several parts are activated programmed thyroid cell killing advantage of Fas-induced apoptosis, which is associated with the promoter of the gene BCL?2 (rs17759659) (F=25,33; p0,001) and almost 6 times weaker promoter gene CTLA?4 (rs231775) (F
Дод.точки доступу:
Шеремет, М. І.
Сидорчук, Л. П.
Шідловський, В. О.
Шідловський, О. В.
Беденюк, А. Д.
Курочкин, Г. С.
Ткачук, Н. П.
Гирла, Я. В.

Примірників всього: 1
ЕЖ (1)
Вільні: ЕЖ (1)

Найти похожие

19.

Сучасний підхід до діагностики та лікування пацієнтів з еутиреоїдними вузловими утвореннями щитоподібної залози / Є. В. Плешанов [та ін.] // Львів. мед. часопис = Acta Medica Leopoliensia. - 2019. - Том 25, N 2/3. - С. 46-57

MeSH-~главная:
ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ БОЛЕЗНИ -- THYROID DISEASES (диагностика, терапия)
ЗОБ УЗЛОВОЙ -- GOITER, NODULAR (диагностика, терапия)
Анотація: За п'ять років обстежено і проліковано 2552 хворих віком 18-84 роки, з яких 2087 (81,8%) - жінок і 465 (18,2%) - чоловіків. Первинний діагноз у хворих - вузловий зоб. Кінцевий діагноз встановлювали за допомогою ультрасонографії, аналізів крові на тиреотропний гормон, тироксин, тиронін, тиреоглобулін, кальцитонін, визначення титру антитіл до тиреоїдної пероксидази. У 412 хворих діагноз підтверджено за допомогою тонкоголкової аспіраційної біопсії з цитологічним дослідженням пунктату, а в 326 хворих, які були оперовані, діагноз верифіковано гістологічно. Пацієнтам із доброякісними вузлами, за відсутності показань до операційного лікування, рекомендовано динамічне спостереження з використанням ультрасонографії і комплексу лабораторних обстежень. Біопсію тонкою голкою з цитологічним дослідженням доцільно проводити при збільшенні вузла і за підозри на злоякісний генез новоутворення (TIRADS - 3-4). Операційного лікування потребують пацієнти зі злоякісними за даними цитологічного дослідження новоутвореннями щитоподібної залози, з великими (3,5 см) вузлами, а також пацієнти з вузловим зобом, в яких виявлено симптоми компресії органів шиї, та хворі з субклінічною токсичною аденомою.
За пять лет обследовано и пролечено 2552 больных в возрасте 18-84 года, из которых 2087 (81,8%) - женщин и 465 (18,2%) - мужчины. Первичный диагноз у больных - узловой зоб. Окончательный диагноз устанавливали с помощью ультразвуковой, анализов крови на тиреотропный гормон, тироксин, тиронины, тиреоглобулин, кальцитонин, определение титра антител к тиреоидной пероксидазе. В 412 больных диагноз подтвержден с помощью тонкоигольной аспирационной биопсии с цитологическим исследованием пунктата, а в 326 больных, которые были прооперированы, диагноз верифицирован гистологически. Пациентам с доброкачественными узлами, при отсутствии показаний к операционному лечению, рекомендуется динамическое наблюдение с использованием ультразвука и комплекса лабораторных исследований. Биопсию тонкой иглой с цитологическим исследованием целесообразно проводить при увеличении узла и при подозрении на злокачественный генез новообразования (TIRADS - 3-4). Операционного лечения требуют пациенты со злокачественными по данным цитологического исследования новообразованиями щитовидной железы с большими ( 3,5 см) узлами, а также пациенты с узловым зобом, в которых обнаружены симптомы компрессии органов шеи, и больные с субклинической токсическим аденомой.
Дод.точки доступу:
Плешанов, Є. В.
Урбанович, А. М.
Коломійцев, В. І.
Довгань, Ю. П.
Макар, Р. Д.
Красний, М. Р.
Москва, Х. А.

Примірників всього: 1
ЕЖ (1)
Вільні: ЕЖ (1)

Найти похожие

20.

Эффективность стратификационных систем в диагностике узловых заболеваний щитовидной железы / Ю. К. Александров [и др.] // Пробл. эндокринологии. - 2019. - Том 65, N 4. - С. 216-226

MeSH-~главная:
ЗОБ УЗЛОВОЙ -- GOITER, NODULAR (диагностика)
ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ УЗЕЛ -- THYROID NODULE (диагностика)
ДИАГНОСТИКА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ -- DIAGNOSIS, DIFFERENTIAL
КЛАСТЕРНЫЙ АНАЛИЗ -- CLUSTER ANALYSIS
ДИСКРИМИНАНТНЫЙ АНАЛИЗ -- DISCRIMINANT ANALYSIS
Анотація: Стратификационные системы, являющиеся одним из оптимальных решений дифференциальной диагностики узловых заболеваний щитовидной железы, находятся в стадии разработки. Распространенность патологии щитовидной железы диктует необходимость оценки эффективности стратификационных систем и их широкого внедрения в повседневную практику. Цель: оценить эффективность современных стратификационных систем, используемых при диагностике узловых заболеваний щитовидной железы. Материал и методы. Проанализированы 1 606 историй болезни пациентов, оперированных по поводу узловых заболеваний щитовидной железы в 2006-2014 гг. Оценивали результаты предоперационных УЗИ и цитологического исследования. Результаты УЗИ классифицировали по системе TI-RADS, а данные биопсии - по системе TBSRTC. Критерием истины были протокол операции и данные патоморфологического исследования. Анализировали эффективность систем TI-RADS и TBSRTC, а также их влияние на работу эндокринологов поликлиник. Результаты. Кластерный анализ показал значительную волатильность УЗИ-признаков внутри категорий TI-RADS и отсутствие приоритетного признака, который можно было бы считать эталоном диагностики. Факторный анализ доказал состоятельность системы «образов» TI-RADS (на основе отдельных признаков). Оцениваемые признаки имеют высокий уровень достоверности, но различный приоритет в зависимости от характера предполагаемой патологии. Дискриминантный анализ свидетельствовал о корректности и универсальности TI-RADS для различных вариантов узловой патологии щитовидной железы. В целом эффективность системы TI-RADS в диагностике опухолей щитовидной железы была невысокой: чувствительность - 75,4%, специфичность - 84,7%, точность - 80,1%. Однако эта система конкретизировала показания для ТАБ (тонкоигольная аспирационная биопсия) и акцентировала внимание цитологов на вероятности наличия опухоли щитовидной железы. Внедрение системы TBSRTC уменьшило число неинформативных (на 9,8%) и спорных (на 1,7%) результатов. Цитологическое исследование показало более высокую эффективность выявления РШЖ, чем УЗИ: точность -91,0%, специфичность - 94,9%, чувствительность - 76,5%. Синхронные заключения специалистов УЗИ и врачей-цитологов были в 873 случаях (54,4%). Анкетирование эндокринологов поликлиник показало, что внедрение стратификационных систем TI-RADS и TBSRTC уменьшает время принятия решения (р0,001) и ошибки как диагностики (р0,001), так и выбора тактики лечения (р0,001). Заключение. Сочетанное использование систем TI-RADS и TBSRTC позволяет индивидуализировать лечебную тактику при узловых заболеваниях щитовидной железы. Внедрение этих систем позитивно сказывается на работе эндокринологов, сокращая время принятия решения и уменьшая вероятность ошибки при постановке диагноза и выборе лечебной тактики.
Дод.точки доступу:
Александров, Ю. К.
Яновская, Е. А.
Шубин, Л. Б.
Дякив, А. Д.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

1-20 21-40 41-55

© Міжнародна асоціація користувачів і розробників
електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)