Головна Спрощений режим Опис

Бази даних


Періодичні видання. Статті - результати пошуку 148914

Вид пошуку

Зона пошуку
у знайденому
 Знайдено у інших БД:Книги (2)Автореферати (2)Матеріали конференцій (4)
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>S=ГРУДНОЕ ВСКАРМЛИВАНИЕ<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 101
Показані документи с 1 за 20
 1-20    21-40   41-60   61-80   81-100   101-101 
1.


   
    Breastfeeding is the - "Gold standard" old experience and new scientifically proven benefits / M. M. Kiselova [et al.] // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина = Neonatology, surgery and perinatal medicine. - 2022. - Т. 12, № 2. - P53-58. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-~главная:
ГРУДНОЕ ВСКАРМЛИВАНИЕ -- BREAST FEEDING
Анотація: У статті представлені переваги природнього вигодовування, сучасні рекомендації з грудного вигодовування дітей, отримані шляхом аналізу наукової літератури. Деталізовані сучаcні дані, що підкреслюють значущість, унікальність якісного і кількісного складу грудного молока – найкращого виду вигодовування немовлят. Акцентована увага на існуючі науково визначені факти, що пояснюють значення природного вигодовування як природну модель, яка яскраво ілюструє основні положення концепції оптимального вигодовування немовлят. Зосереджена увага на тому, що адекватне вигодовування вважається одною з головних складових здоров’я і оптимального росту новонародженої дитини. Підкреслена важливість молозива у початку ентерального харчування, для організму новонародженого. Описані властивості молозива, що повністю відповідають морфо-функціональним потребам немовляти. Зосереджена увага на нові, науково-доповнені, за останні кілька років, переваги жіночого молока: оптимальний і збалансований рівень харчових речовин; високу засвоюваність жіночого молока організмом дитини; наявність широкого спектру біологічно активних речовин, незамінних жирних кислот і амінокислот, ферментів, вітамінів і захисних факторів; сприятливий вплив на мікрофлору кишечника. А саме, показано, що у грудному молоці містяться в потрібній кількості для забезпечення індивідуальних не тільки харчових, але й імунологічних, ендокринних потреб дитини, залежно від віку: білки альфа-лактальбумін; бета-лактоглобулін; казеїни; ензими; фактор росту; гормони; лактоферин; лізоцим; секреторний IgA, IgG та IgM. Небілкові компоненти: альфа-амінонітроген; креатин; креатинін; глюкозамін; не нуклеарні кислоти поліаміни; сечовина; сечова кислота. Склад зрілого молока: ліпіди; жиророзчинні вітаміни (А та каротин, Д, Е, К); жирні кислоти; фосфоліпіди; стероли і гідрокарбонати; тригліцериди; карбогідрати; водорозчинні вітаміни; біотин; фолін; холат; інозітол; ніацин; пантотенова кислота; рибофлавін; тіамін; вітаміни В12, В6, С. Клітини: фрагменти цитоплазми, епітеліальні клітини, лімфоцити, лейкоцити, макрофаги, нейтрофіли, мінерали, бікарбонати, кальцій, хлорид, цитрат, магній; калій; сода; сульфат; мікроелементи: хром; кобальт; мідь; йод; залізо; марганець; молібден; нікель; селен; цинк. Біологічно активні речовини, які входять до складу грудного молока: гормони, ферменти, імунні комплекси, допомагають новонародженим швидше подолати пологовий стрес та краще адаптуватись до нових умов життя. Зазначено, що характер вигодовування на першому році життя, значною мірою, визначає стан здоров’я дитини не тільки в ранньому віці, але й у наступні періоди її життя.
Дод.точки доступу:
Kiselova, M. M.
Moshtuk, O. S.
Grygorenko, L. V.
Shlemkevych, O. L.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

2.


   
    Застосування збагачувача грудного молока для вигодовування недоношених дітей : інформаційний лист про нововведення в сфері охорони здоров'я N 25 - 2012 / Є. Є. Шунько [и др.] // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина = Неонатология, хирургия и перинатальная медицина = Neonatology, Surgery and Perinatal Medicine : щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - 2014. - Т. IV, № 1. - С. 140-142 . - ISSN 2226-1230


MeSH-~главная:
МЛАДЕНЕЦ НЕДОНОШЕННЫЙ -- INFANT, PREMATURE (рост и развитие)
ГРУДНОЕ ВСКАРМЛИВАНИЕ -- BREAST FEEDING (тенденции)
ПИТАНИЕ ЭНТЕРАЛЬНОЕ -- ENTERAL NUTRITION (тенденции)
Анотація: Суть впровадження: метод збагачення ентерального харчування недоношених новонароджених, які знаходяться на грудному вигодовуванні, із застосуванням збагачувача грудного молока.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Шунько, Є. Є.
Пясецька, Н. М.
Бєлова, О. О.
Лакша, О. Т.
Краснова, Ю. Ю.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

3.


   
    Сучасні погляди на профілактику гіпогалактії / О. О. Лошак [и др.] // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина = Неонатология, хирургия и перинатальная медицина = Neonatology, Surgery and Perinatal Medicine : щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - 2013. - Т. III, № 2. - С. 99-10 . - ISSN 2226-1230


MeSH-~главная:
НОВОРОЖДЕННЫЙ -- INFANT, NEWBORN
ЛАКТАЦИИ НАРУШЕНИЯ -- LACTATION DISORDERS
ГРУДНОЕ ВСКАРМЛИВАНИЕ -- BREAST FEEDING (тенденции)
Анотація: В статті представлено нові методи профілактики гіпогалактії з використанням олії для покращення лактації Stillöl компанії Weleda.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Лошак, О. О.
Язикова, Л. В.
Петрицюк, Т. В.
Счаслива, В. О.
Білявська, Т. О.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

4.


    Пішак, В. П.
    Хрононеонатологія: біоритмічна організація новонародженого / В. П. Пішак, М. О. Ризничук // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина = Неонатология, хирургия и перинатальная медицина = Neonatology, Surgery and Perinatal Medicine : щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - 2019. - Т. IX, № 2. - С. 78-83 . - ISSN 2226-1230


MeSH-~главная:
НОВОРОЖДЕННЫЙ -- INFANT, NEWBORN (рост и развитие)
БИОЛОГИЧЕСКИЕ РИТМЫ -- PERIODICITY
МЕЛАТОНИН -- MELATONIN
ГРУДНОЕ ВСКАРМЛИВАНИЕ -- BREAST FEEDING (тенденции)
ПРОЛАКТИН -- PROLACTIN
ИНСУЛИН -- INSULIN
Анотація: Резюме. Біоритми людини є проявом адаптації живих організмів до зовнішнього середовища. Це настільки відлагоджені природою механізми, що їх часто називають "біологічним годинником". В організмі новонародженого зареєстровані функції, що мають добову ритмічність (з періодом від 2 до 25 годин). Дана ритмічність напряму залежить від зрілості організму новонародженого: циркадіанний ритм синтезу мелатоніну у людини виникає з перших днів після народження і завершується його формування до 9-12 тиж., а в недоношених на 2-3 тиж. пізніше. На розвиток «біологічного годинника» новонародженого значно впливають умови зовнішнього середовища. Мелатонін забезпечує відновлення, стабілізацію та синхронізацію хроноритмів різної частоти, зокрема добового періодизму. За таких умов, чільної уваги заслуговують плейотропні ефекти мелатоніну щодо забезпечення біологічних ритмів у цей період. Цьому і присвячено наш огляд. Упродовж ранньої постнатальної адаптації доцільно визначити біоритмологічні особливості основних фізіологічних показників життєдіяльності: погодинний рівень артеріального тиску, частоти серцевих скорочень та дихальних рухів, температури тіла, екскреції кортизолу, адреналіну, норадреналіну, 6-сульфаток-симелатоніну (метаболіт мелатоніну) в порційній сечі в динаміці раннього неонатального періоду. Завданнями хрононеонатології є вивчення особливостей формування циркадіанної організації фізіологічних функцій і рівня основних адаптивних гормонів у динаміці раннього неонатального періоду. У пренатальному періоді мелатонін вагітної проникає до плоду, через плаценту, а після народження – надходить в організм дитини з молоком матері. Вважають, що періодичні сигнали, що виходять із клітин шишкоподібної залози матері, синхронізують хроноритми плода. На ранніх етапах ембріогенезу такі сигнали мають нервовий і гуморальний ґенез, а після народження – тільки гуморальні впливи.Концентрація мелатоніну в крові вагітної досягає максимального рівня на 32 тиж. вагітності і відновлюється на 2-у добу після пологів. Внутрішньоутробна затримка росту плода зумовлена істотним зменшенням секреції мелатоніну впродовж перших 3 місяців життя новонароджених. Важливо, що у недоношених новонароджених період відносного дефіциту мелатоніну триває від 2-4 до 7-8 міс. Материнський вплив на розвиток не завершується з пологами, а триває і в неонатальному періоді. Грудне молоко містить понад 60 біологічно активних речовин (СТГ, пролактин, ІФР-1, інсулін та ін., зокрема мелатонін), рівень яких суттєво переважає їх концентрацію в периферичній крові матері. Раннє прикладання до грудей, сумісне перебування матері і дитини в післяпологовому періоді, довільний режим вигодовування сприяють більш ранньому формуванню біоритмів фізіологічних показників життєдіяльності і сприятливому перебігу адаптаційних процесів у новонароджених. Отже, підбиваючи підсумки, зазначимо, що стан дитини асоціюється з адекватною навколодобовою біоритмічною діяльністю. Лабільність обміну речовин у новонародженого вимагає врахування структури біоритмів у постнатальному періоді для запобігання розвитку патологічних станів.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Ризничук, М. О.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

5.


    Рустамова, С. Н.
    Проблемы питания и факторы формирования здоровья детей первого года жизни / С. Н. Рустамова // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. : науково-практичний журнал. - 2021. - Т. 21, № 3. - С. 104-110 : табл. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2077-1096


MeSH-~главная:
МЛАДЕНЕЦ -- INFANT
ГРУДНОЕ ВСКАРМЛИВАНИЕ -- BREAST FEEDING
ИСКУССТВЕННОЕ ВСКАРМЛИВАНИЕ -- BOTTLE FEEDING
ЗДОРОВЬЯ СОСТОЯНИЕ -- HEALTH STATUS
Анотація: Цель исследования. Влияние характера вскармливания на заболеваемость и физическое развитие детей грудного возраста.Материал и методы. Под наблюдением в течение года находилось 250 детей первого года жизни, получавших различные виды вскармливания (грудное молоко и молочные смеси, отличающиеся по составу). Физическое развитие оценивалось согласно общепринятой методике измерений по абсолютным значениям, ежемесячным прибавкам антропометрических показателей и массо-ростовым индексам. Изучались амбулаторные карты детей, протоколы об-следования ребенка 1-гогода жизни (проанализирована учетно-отчетная документация). Крите-риями включения в основную группу младенцев явились: грудное вскармливание не менее 9 мес.; возраст детей до 1 года жизни. Во вторую группу сравнения были включены дети, находившиеся на смешанном с добавлением пробиотических средств вскармливании.Результаты. У девочек второй группы, находящихся на искусственном вскармливании с добавлением пробиотика -7100,0±95,9 гр., прибавка массы за первый год жизни была достоверно выше, по сравнению с при-бавкой массы девочек, получавших грудное молоко и стандартную смесь - 6671,0±72,6 гр. и 6733,3±91,8 гр., соответственно. Несмотря на то, что значимых различий по медианам массы тела и роста у детей основной группы и групп сравнения не получено, было установлено, что де-ти основной группы с избыточной массой тела/ожирением в 12 мес. имели меньшие в два и более раза показатели, чем дети, получавшие искусственное питание. Дети, находящиеся на грудном вскармливании, стали сидеть самостоятельно намного раньше, в среднем через 7,6±0,05 месяцев после рождения, а дети двух других групп, находящихся на искусственном вскармливании, в сред-нем в 8,0±0,13 и 8,1±0,12 месяцев соответственно (р0,05). При изучении структуры наиболее распространенных заболеваний детей первого года жизни в зависимости от вида вскармливания выявлено, что наибольший процент как в I (гр.) группе, так и во II (иск.) группе детей приходится на острые кишечные инфекции – в I (гр.) группе у 7,7±2,34% детей, во II (иск.) подгруппе у 11,7±2,93% детей (р
Перейти к внешнему ресурсу Текст
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

6.


   
    Адаптовані суміші нового покоління вітчизняного виробництва в харчуванні дітей першого року життя / В. К. Козакевич [и др.] // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. : науково-практичний журнал. - 2021. - Т. 21, № 3. - С. 16-20 : табл. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2077-1096


MeSH-~главная:
ГРУДНОЕ ВСКАРМЛИВАНИЕ -- BREAST FEEDING
МОЛОЧНЫЕ СМЕСИ ДЛЯ ВСКАРМЛИВАНИЯ МЛАДЕНЦА -- INFANT FORMULA
МЛАДЕНЕЦ -- INFANT
ПИЩЕВАРЕНИЕ -- DIGESTION
Анотація: Грудне вигодовування є єдиною формою харчування людини, що була сформована під час її біологіч-ної еволюції. Однак при його відсутності виникає необхідність у використанні сучасних адаптованих молочних сумішей для повноцінного вигодовування немовлят. Важливим моментом адаптації харчування дитини на штучному вигодовуванні є наближення білків суміші до білків грудного молока за якісним і кількісним складом. Зниження рівня білка у суміші «Малютка преміум» запобігає перевантаженню білками незрілої системи метаболізму дитини. Важливу роль в харчуванні дітей відігра-ють жири, які виконують в організмі дві основні функції: структурних компонентів біологічних мембран клітин і енергетичного матеріалу. Жировий компонент сумішей «Малютка преміум» представлено на 50 % рослинними оліями, що забезпечує необхідний рівень поліненасичених жирних кислот. Вуглеводний компонент суміші «Малютка преміум1» представлено лактозою, в суміш «Малютка преміум 2» також введена декстринмальтоза (30 %). До складу суміші «Малютка преміум» введені пребіотики олігосахариди та п’ять найбільш важливих нуклеотидів, що дозволяє нормалізувати склад кишкової мікрофлори, активізувати процеси травлення. Клінічні спостереження за дітьми, які отримували дитячі молочні суміші з олігосахаридами та нуклеотидами, показали їх високу ефективність. Діти краще додавали в масі, у них рідше спостерігались функціональні розлади травлення. Включення в раціон дитини сумішей «Малютка преміум з додаванням зернових» дозволяє підібрати суміш з врахуванням особливостей травлення дитини. Вигодовування дітей дитячими молочними сумішами вітчизняного виробництва гарантує їм отримання всіх необхідних речовин згідно вікової норми та дозволяє вирішити багато проблем у харчуванні як здорових дітей, так і дітей з особливими потребами у харчуванні.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Козакевич, В. К.
Жук, Л. А.
Зюзіна, Л. С.
Козакевич, О. Б.
Мелащенко, О. І.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

7.


   
    Як оптимізувати практику вигодовування немовлят / Н. В. Котова [та ін.] // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2020. - Т. 10, № 2. - С. 29-36. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-~главная:
ГРУДНОЕ ВСКАРМЛИВАНИЕ -- BREAST FEEDING
Анотація: Ожиріння – одна з найважливіших неінфекційних епідемій ХХІ сторіччя. Швидке збільшення ваги на першому році життя розглядається як фактор ризику ожиріння в дитячому та підлітковому віці. Педіатри відіграють центральну роль у формуванні здорового харчування та боротьбі з епідемією дитячого ожиріння. Необхідно оптимізувати викладання питань харчування дітей на до дипломному і післядипломному етапах, в першу чергу, це стосується вигодовування малюків. Мета дослідження: оптимізація практики вигодовування немовлят шляхом оновлення змісту безперервної медичної освіти лікарів для покращення їх навичок консультування батьків. Матеріали і методи дослідження. Методом випадкової вибірки проведено добровільне, анонімне анкетування 40 лікарів, які надають первинну допомогу дітям, щодо їх рекомендацій стосовно вигодовування немовлят. За допомогою сервісу Google Forms лікарів просили відповісти на 20 запитань анкети on-line. Розповсюдженість рекомендацій лікарів (self-reported) порівнювали як із сучасними рекомендаціями Guidelines for Infants and Young Toddler (2017), так і з відповідями батьків (self-reported) про існуючу практику годування немовлят. Результати дослідження та їх обговорення. Встановлено, що під час прийому дитини першого року життя лікарі витрачають у середньому 15–20 хвилин на консультування з питань грудного вигодовування, введення прикорму або оцінки та корекції вигодовування у другому півріччі. Не зазнавали труднощів при консультуванні батьків тільки 27,5% лікарів. На думку лікарів, покращенню практики консультування батьків могло б сприяти наявність чітких алгоритмів консультування (42,5%) і друкованого матеріалу для батьків (55%). Основні рекомендації лікарів щодо грудного вигодовування, часу введення прикорму і загального переліку продуктів додаткового харчування є сучасними і достовірно впливають на практику годування малюків. При цьому засновані на доказах рекомендації, що представлені Feeding Guidelines for Infants and Young Toddler (2017), стосовно продуктів прикорму, збагачених залізом, потенційних високо алергенних продуктів, не рекомендованих продуктів та респонсивного годування, виявилися для частини лікарів новими. Висновки. Для оптимізації практики годування малюків необхідно вдосконалити підготовку педіатрів і сімейних лікарів на додипломному етапі та під час безперервної післядипломної освіти. В програмі додипломного навчання необхідно приділяти більшу увагу формуванню таких компетентностей, як ефективне спілкування лікарів з батьками, а елементи консультування щодо грудного вигодовування та респонсивного годування малюків можуть бути включені в перелік навичок об’єктивного структурованого клінічного іспиту. Безперервна післядипломна освіта лікарів передбачає постійне оновлення знань з урахуванням появи оновлених рекомендацій, що базуються на доказах. На теперішній час Feeding Guidelines for Infants and YoungToddler (2017) можна пропонувати в якості прототипу національної настанови з питань вигодовування немовлят і малюків, а дані, що в ній містяться, поширювати.
Дод.точки доступу:
Котова, Н. В.
Старець, О. О.
Хіменко, Т. М.
Геращенко, Ю. О.
Федоренко, О. В.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

8.


    Лаврова, О.
    Особенности формирования бронхиальной астмы у женщин детородного возраста / О. Лаврова, М. Петрова, Э. Назаренко // Врач = Vrach : ежемесячный научно-практический и публицистический журнал. - 2020. - Т. 31, № 8. - С. 14-16 . - ISSN 0236-3054


MeSH-~главная:
АСТМА БРОНХИАЛЬНАЯ -- ASTHMA (осложнения)
ФЕРТИЛЬНЫЙ ПЕРИОД -- FERTILE PERIOD (физиология)
РЕПРОДУКТИВНОЕ ЗДОРОВЬЕ -- REPRODUCTIVE HEALTH (тенденции)
ГРУДНОЕ ВСКАРМЛИВАНИЕ -- BREAST FEEDING (тенденции)
Анотація: Изучены особенности формирования и течения бронхиальной астмы у женщин детородного возраста в зависимости от характера вскармливания в младенчестве.
Дод.точки доступу:
Петрова, М.
Назаренко, Э.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

9.


   
    Атопический дерматит в раннем детском возрасте: длительное получение ребенком материнского молока оправдано? / М. С. Тренева [и др.] // Вопр. практ. педиатрии = Clinical Practice in Pediatrics : журнал Федерации педиатров стран СНГ и Международной организации Consensus in Pediatrics. - 2016. - Т. 11, № 2. - С. 23–28 . - ISSN 1817-7646


MeSH-~главная:
МЛАДЕНЕЦ -- INFANT
ДЕРМАТИТ АТОПИЧЕСКИЙ -- DERMATITIS, ATOPIC
ГРУДНОЕ ВСКАРМЛИВАНИЕ -- BREAST FEEDING (тенденции)
Анотація: Цель. Оценить частоту атопического дерматита (АД) в раннем детском возрасте в зависимости от длительности получения ребенком грудного молока. Пациенты и методы. Проведено проспективное исследование, в которое были включены 393 роженицы и их новорожденные (пары «мать–ребенок»), находившиеся в послеродовом отделении Родильного дома №1 г. Москвы с октября по декабрь 2011 г. По достижении детьми возраста 1, 2, 3 лет проводили опросы матерей и осмотры детей. Признаки АД у детей оценивал врач-аллерголог в соответствии с международными критериями, применимыми и в раннем детском возрасте. Наличие сенсибилизации у женщин определяли через 1 год после родов по результатам стандартных кожных (prick)-тестов в аллергологическом кабинете института. Результаты. О проявлениях аллергии сообщили 98 из 393 (24,9%) женщин. Средняя масса тела новорожденных составила 3509 ± 447 г. Сведения об исключительно грудном вскармливании собраны для 164 из 191 детей. У 39 (11,8%) из 330 детей обнаруживали признаки АД хотя бы в течение одного года из всего трехлетнего периода наблюдения; у 14 (35,9%) из них впервые клиническая картина заболевания развилась именно на 3-м году жизни. На 1-м году жизни признаки АД выявлены у 8 (2,2%) детей, на 2-м – у 15 (4,2%) и в 3 года – у 26 (7,4%). В группе из 329 пар была выявлена положительная достоверная (p = 0,023) корреляционная связь между частотой развития АД и длительностью получения ребенком грудного молока: r = 0,125 при 95% доверительном интервале, равном 0,0126–0,232. Длительность получения грудного молока в группе 39 детей с признаками АД была достоверно (p 0,0001) больше, чем у остальных 290 респондентов, – в среднем 13,0 (9,5; 22,0) против 11,5 (4,5; 17,0) мес соответственно. Целенаправленный логистический регрессионный анализ показал, что существует достоверный риск развития АД, ассоциированного с длительностью получения грудного молока; отношение шансов составляет 1,043 при 95% доверительном интервале, равном 1,005–1,083. Заключение. На частоту развития АД в раннем детском возрасте оказывает влияние излишне длительное получение ребенком грудного молока, в частности, на третьем году жизни, независимо от наличия сенсибилизации у матери. Длительное получение ребенком грудного молока на третьем году жизни не должно рассматриваться в качестве профилактики у него АД.
Дод.точки доступу:
Тренева, М.С.
Мунблит, Д.Б.
Варламов, Е.Е.
Пампура, А. Н.

Примірників всього: 1
ЕЖ (1)
Вільні: ЕЖ (1)

Найти похожие

10.


    Евсюкова, И. И.
    Новый подход к обогащению грудного молока при вскармливании глубоконедоношенных детей / И. И. Евсюкова, В. П. Новак // Вопр. практ. педиатрии = Clinical Practice in Pediatrics : журнал Федерации педиатров стран СНГ и Международной организации Consensus in Pediatrics. - 2016. - Т. 11, № 1. - С. 26-31 . - ISSN 1817-7646


MeSH-~главная:
МЛАДЕНЕЦ КРАЙНЕ НЕДОНОШЕННЫЙ -- INFANT, EXTREMELY PREMATURE (рост и развитие)
ГРУДНОЕ ВСКАРМЛИВАНИЕ -- BREAST FEEDING
МОЛОКА БЕЛКИ -- MILK PROTEINS
МОЛОКО ЧЕЛОВЕЧЕСКОЕ -- MILK, HUMAN
Анотація: Цель. Изучить содержание белка в молоке матерей после преждевременных родов и определить эффективность раннего целевого обогащения в сочетании с контролем усвоения белка путем определения в динамике уровня мочевины в крови ребенка. Пациенты и методы. Содержание белка изучено у 70 родильниц, в том числе у 35 матерей недоношенных детей. Дети были разделены на 2 группы в зависимости от гестационного возраста. Первую группу составили 19 детей, гестационный возраст которых 28–30 нед и масса тела 1225 ± 206 г, вторую – 16 детей, их гестационный возраст 31–34 нед, масса тела 1799 ± 153 г. В каждой группе были выделены две подгруппы: в 1a (7 чел.) и 2a (9 чел.) – дети, которые вскармливались обогащенным грудным молоком (ОГМ), в 1б (12 чел.) – дети, получавшие дополнительно к грудному молоку парентерально аминокислоты до 3,5 г/кг/сут, в 2б (7 чел.) – дети, получавшие только грудное молоко. Клиническую эффективность ОГМ оценивали на основании динамики общего состояния, ежедневной прибавки массы тела, содержания в крови ребенка альбумина и мочевины. Результаты. У детей 1-й группы, получавших белок до 3,5 г/кг/сут энтеральным и парентеральным путем, снижение массы тела продолжалось до 6–7-го дня жизни. При этом максимальная убыль массы тела составила в 1а и в 1б подгруппах соответственно 14,6 ± 3,1 и 11,9 ± 4,2% (р 0,05). В течение второй недели жизни при использовании ОГМ прибавка массы тела составила 15,5 ± 5,1 г/кг/сут, тогда как при добавлении белка до 3,5 г/кг/сут парентеральным путем – только 10,3 ± 3,4 г/кг/сут (р 0,01). У детей второй группы максимальная убыль массы тела наблюдалась на 5–6-й дни жизни и составила в 2а и 2б подгруппах 9,5 ± 4,1 и 8,3 ± 4,3% (р 0,05). В течение второй недели жизни при использовании ОГМ прибавка массы тела составила 13,3 ± 3,6 г/кг/сут, тогда как без добавления обогатителя – лишь 9,5 ± 3,1 г/кг/сут (р 0,05). При этом содержание альбумина в крови этих детей на 7–14-й дни жизни показало тенденцию к более высоким значениям, чем у детей, получавших на второй неделе жизни только ОГМ, у них же наблюдался и более высокий уровень мочевины в эти же дни жизни. Заключение. При вскармливании глубоконедоношенных детей необходимо с первых дней жизни использовать материнское молоко и его целевое обогащение белком до 3,5 г/кг/сут в сочетании с контролем уровня мочевины в крови. Это обеспечивает прибавку массы тела, аналогичную внутриутробной.
Дод.точки доступу:
Новак, В.П.

Примірників всього: 1
ЕЖ (1)
Вільні: ЕЖ (1)

Найти похожие

11.


   
    Новая коронавирусная инфекция (COVID-19): принципы организации акушерской помощи в условиях пандемии / И. В. Игнатко [и др.] // Акушерство и гинекология. - 2020. - № 5. - С. 22-33. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-~главная:
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS
ПАНДЕМИИ -- PANDEMICS
КАРАНТИННЫЕ МЕРОПРИЯТИЯ -- QUARANTINE
ИНФЕКЦИЯ, КОНТРОЛЬ И БОРЬБА -- INFECTION CONTROL
ИНФЕКЦИОННЫЕ БОЛЕЗНИ, БОРЬБА С РАСПРОСТРАНЕНИЕМ -- COMMUNICABLE DISEASE CONTROL
РОДОВСПОМОЖЕНИЕ -- DELIVERY, OBSTETRIC
МЕДИЦИНСКОЙ ПОМОЩИ ОКАЗАНИЕ -- DELIVERY OF HEALTH CARE
ЛИХОРАДКА -- FEVER
ДЫХАТЕЛЬНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- RESPIRATORY INSUFFICIENCY
ГРУДНОЕ ВСКАРМЛИВАНИЕ -- BREAST FEEDING
ЛЕЧЕБНО-ДИАГНОСТИЧЕСКАЯ ТАКТИКА -- CRITICAL PATHWAYS
Дод.точки доступу:
Игнатко, И. В.
Стрижаков, А. Н.
Тимохина, Е. В.
Денисова, Ю. В.

Вільних прим. немає

Найти похожие

12.


   
    Особенности кальций-фосфорного обмена у недоношенных детей при различных методах вскармливания / Н. В. Коротаева [и др.] // Вопр. практ. педиатрии = Clinical Practice in Pediatrics : журнал Федерации педиатров стран СНГ и Международной организации Consensus in Pediatrics. - 2018. - Т. 13, № 3(on-line). - С. 13–19 . - ISSN 1817-7646


MeSH-~главная:
МЛАДЕНЕЦ НЕДОНОШЕННЫЙ -- INFANT, PREMATURE (метаболизм)
МЛАДЕНЦЕВ ПИТАНИЯ ФИЗИОЛОГИЯ -- INFANT NUTRITIONAL PHYSIOLOGICAL PHENOMENA
КОРМЛЕНИЯ МЕТОДЫ -- FEEDING METHODS
ГРУДНОЕ ВСКАРМЛИВАНИЕ -- BREAST FEEDING
ИСКУССТВЕННОЕ ВСКАРМЛИВАНИЕ -- BOTTLE FEEDING
Анотація: Цель. Комплексная оценка показателей кальций-фосфорного обмена у недоношенных детей с очень низкой и экстремально низкой массой тела в зависимости от вида вскармливания и дотации витамина D. Пациенты и методы. На 2–3-м месяце жизни проанализированы показатели кальций-фосфорного обмена у 285 детей с очень низкой и экстремально низкой массой тела. В зависимости от характера вскармливания исследуемые недоношенные новорожденные были разделены на 3 группы: 1-я группа – 89 детей, получавших искусственное вскармливание специализированной смесью для недоношенных детей, 2-я группа – 72 ребенка, получавших нативное грудное молоко без фортификации, 3-я группа – 124 ребенка, получавших грудное молоко с обогатителем Pre NAN® FM 85 (Nestle). Все дети на момент исследования вне зависимости от вида вскармливания получали профилактическую дозу витамина D в дозе 500 МЕ. Результаты. Уровень кальция был стабильным вне зависимости от характера вскармливании и сохранялся в диапазоне 2,0–2,51 ммоль/л. Уровень фосфора у детей, находящихся на грудном вскармливании без фортификации, достоверно ниже (1,38 ± 0,07 ммоль/л) показателей данного электролита у других исследуемых групп детей (p ≤ 0,05). Уровень метаболита витамина D достоверно ниже у детей, получающих нативное грудное молоко без фортификации (23,00 ± 1,43 нг/мл) по сравнению с детьми, получавшими адаптированную искусственную смесь (32,00 ± 1,67 нг/мл) или грудное молоко с фортификатором (35,00 ± 2,09 нг/мл). Увеличение профилактической дозировки витамина D до 1000 МЕ/сут не решило проблему возникшей гипофосфатемии и гиперкальциурии. Выборочная оценка уровня паратгормона показала высокие значения в пределах референтных величин. Заключение. Данная работа еще раз доказывает необходимость использования фортификаторов грудного молока или специализированных смесей для недоношенных как эталон нутритивной поддержки недоношенных детей с очень низкой или экстремально низкой массой тела.
Дод.точки доступу:
Коротаева, Н.В.
Ипполитова, Л.И.
Настаушева, Т.Л.
Першина, Е. С.
Логвинова, И. И.
Кузнецова, В. С.

Примірників всього: 1
ЕЖ (1)
Вільні: ЕЖ (1)

Найти похожие

13.


    Киосов, А. Ф.
    Лактостаз и мастит: что может сделать педиатр? / А. Ф. Киосов // Вопр. практ. педиатрии = Clinical Practice in Pediatrics : журнал Федерации педиатров стран СНГ и Международной организации Consensus in Pediatrics. - 2020. - Т. 15, № 2. - С. 99-106. - Библиогр. в конце ст. . - ISSN 1817-7646


MeSH-~главная:
ГРУДНОЕ ВСКАРМЛИВАНИЕ -- BREAST FEEDING
НОВОРОЖДЕННЫЙ -- INFANT, NEWBORN
МАСТИТ -- MASTITIS
Анотація: Частота лактационного мастита составляет от 3 до 33% и не имеет тенденции к снижению в мире. Кормящие женщины при развитии лактостаза и мастита часто обращаются за помощью не только к акушерам-гинекологам, но и к педиатрам, неонатологам. Грамотное консультирование матери по данной проблеме позволяет не только предотвратить развитие гнойного мастита и абсцесса, но и сохранить грудное вскармливание ребенка. Поэтому неонатологу и педиатру необходимо знать современные подходы по тактике профилактики и ведения лактационного мастита, своевременно и грамотно оказать консультативную помощь. При развитии лактостаза и начальной форме лактационного мастита необходимо продолжить кормление младенца грудью. Резкое прекращение грудного вскармливания увеличивает риск развития инфекционного мастита и абсцесса. Следует обучить кормящую женщину правильной технике прикладывания ребенка к груди. Женщины, которые не могут продолжать грудное вскармливание, обязательно должны сцеживать молоко из груди руками или молокоотсосом. Сцеживание грудного молока является наиболее важной частью немедикаментозного лечения лактостаза. Согласно протоколу Академии грудного вскармливания перспективным подходом является применение средства «Лактанза» на основе пробиотического штамма Lactobacillus fermentum Lc40 (СЕСТ5716), выделенного из грудного молока и тропного к молочной железе кормящей женщины. По результатам клинических исследований, прием Lactobacillus fermentum Lc40 (СЕСТ5716) кормящими женщинами способствует снижению боли в груди женщины при лактостазе, снижению концентрации стафилококка в грудном молоке, снижению риска развития мастита в 2 раза и риска рецидива в 3 раза. Исследования применения Lactobacillus fermentum Lc40 (СЕСТ5716) у новорожденных детей продемонстрировали снижение частоты инфекций желудочно-кишечного тракта и верхних дыхательных путей на фоне высокого профиля безопасности. Лечение при лактостазе и начальной форме мастита может проводиться в амбулаторных условиях. При эффективности проводимого лечения клиническая картина лактостаза и мастита обычно быстро купируется, что позволяет продолжить грудное вскармливание. Госпитализация женщины в стационар показана при отсутствии положительной динамики в течение 24 часов после активного амбулаторного лечения, а также при развитии гнойного и абсцедирующего мастита.
Перейти к внешнему ресурсу Текст
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

14.


   
    Офіційна позиція ГС "Українська Академія Педіатричних спеціальностей" щодо грудного вигодовування в умовах пандемії COVID-19 / М. Є. Маменко [та ін.] // Сучасна педіатрія. Україна. - 2020. - N 3. - С. 6-8


MeSH-~главная:
ГРУДНОЕ ВСКАРМЛИВАНИЕ -- BREAST FEEDING
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS
ИНФЕКЦИОННЫЕ БОЛЕЗНИ, БОРЬБА С РАСПРОСТРАНЕНИЕМ -- COMMUNICABLE DISEASE CONTROL
Дод.точки доступу:
Маменко, М. Є.
Шунько, Є. Є.
Бєлоусова, О. Ю.
Барська, Л. Я.
Кірсанова, Т. О.
Боброва, К. О.
Юркіна, І. С.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

15.


   
    Современные подходы к введению докорма - осознанная необходимость / В. А. Скворцова [и др.] // Лечащий Врач. - 2019. - № 9. - С. 29-32


MeSH-~главная:
ГРУДНОЕ ВСКАРМЛИВАНИЕ -- BREAST FEEDING (методы)
МОЛОКО ЧЕЛОВЕЧЕСКОЕ -- MILK, HUMAN (физиология)
ЛАКТАЦИЯ -- LACTATION (физиология)
КОРМЛЕНИЯ МЕТОДЫ -- FEEDING METHODS
ДЕТСКОГО ПИТАНИЯ ПРОДУКТЫ -- INFANT FOOD
МЛАДЕНЕЦ -- INFANT
Дод.точки доступу:
Скворцова, В. А.
Боровик, Т. Э.
Лукоянова, О. Л.
Бушуева, Т. В.
Звонкова, Н. Г.
Рославцева, Е. А.
Степанов, А. А.
Малютина, Л. В.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

16.


   
    Оказание хирургической помощи детям с расщелиной неба в периоде грудного возраста / А. А. Мамедов [и др.] // Вопр. практ. педиатрии = Clinical Practice in Pediatrics : журнал Федерации педиатров стран СНГ и Международной организации Consensus in Pediatrics. - 2019. - Т. 14, № 6. - С. 89-93 : диаграмма. - Библиогр. в конце ст. . - ISSN 1817-7646


MeSH-~главная:
НЕБА РАСЩЕЛИНА -- CLEFT PALATE
ГУБЫ РАСЩЕЛИНА -- CLEFT LIP
МЛАДЕНЕЦ -- INFANT
ГРУДНОЕ ВСКАРМЛИВАНИЕ -- BREAST FEEDING
ЧЕЛЮСТНО-ЛИЦЕВЫЕ АНОМАЛИИ -- MAXILLOFACIAL ABNORMALITIES
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ ВОССТАНОВИТЕЛЬНЫЕ -- RECONSTRUCTIVE SURGICAL PROCEDURES
ХИРУРГИЯ ЧЕЛЮСТНО-ЛИЦЕВАЯ -- SURGERY, ORAL
Анотація: Врожденная расщелина губы и неба - один из наиболее распространенных пороков челюстно-лицевой области. Вследствие наличия дефекта верхней челюсти и сообщения полости рта и носа у младенцев с расщелиной губы и неба с рождения имеются нарушения таких жизненно важных функций, как сосание, глотание и дыхание. В связи с этим основными жалобами родителей на первичном приеме были сложности, связанные с кормлением. В статье представлены данные о методах вскармливания детей первого года жизни с расщелиной губы и неба, проведен анализ влияния ранней хирургической помощи детям с данной патологией на процесс вскармливания и набора веса в течении первого года жизни.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Мамедов, А. А.
Стебелева, Ю. В.
Макленнан, А. Б.
Волков, Ю. О.
Ахметханов, С. -М.С.-А.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

17.


   
    Новые методы коррекции отклонений в состоянии здоровья и сохранения грудного вскармливания в диаде «Мать и Дитя» / О. В. Гончарова [и др.] // Вопр. практ. педиатрии = Clinical Practice in Pediatrics : журнал Федерации педиатров стран СНГ и Международной организации Consensus in Pediatrics. - 2019. - Т. 14, № 4. - С. 85-93. - Библиогр. в конце ст. . - ISSN 1817-7646


MeSH-~главная:
ГРУДНОЕ ВСКАРМЛИВАНИЕ -- BREAST FEEDING
МАСТИТ -- MASTITIS
РЕАБИЛИТАЦИЯ -- REHABILITATION
ДЕТИ -- CHILD
Анотація: Описаны немедикаментозные методы коррекции состояния здоровья новорожденных детей, применяемые в России и Франции (метод «Кенгуру», локальный массаж ладоней и стоп, тонкий пальцевой тренинг, общий массаж, гимнастика по методу Войта, корректоры положения тела ребенка: укладки, валики, подушки, «гнезда» и «коконы», психологические методики, гидротерапия и др.). Особое внимание уделено новым возможностям поддержки грудного вскармливания и профилактики мастита с помощью выделенного из грудного молока штамма актобактерий Lactobacillus fermentum Lc40 (СЕСТ5716), на основе которого создана биологически активная добавка Лактанза (LACTANZA Lc40 hereditum®, изготовитель: «Biosearch S.A.», Испания). Уникальность Lc40 связана как с профилактикой и лечением лактостазов и маститов у кормящих грудью матерей (применение ими Lc40 снижает риск мастита в 2 раза и при лечении мастита уменьшает частоту рецидивов в 3 раза), так и с улучшением здоровья детей (у детей, получающих Lc40, снижается частота инфекций желудочно-кишечного тракта в 3 раза в первом полугодии и в 2 раза во втором, снижается частота острых респираторных инфекций на 27% во втором полугодии жизни). Кормящим матерям рекомендуется профилактический прием Лактанзы по 1 капсуле в день в течение первых 12 недель после родов.
Дод.точки доступу:
Гончарова, О. В.
Камелденова, Д. Б.
Дуроуссет, Д. Л.
Эспессон-Верже, Б.
Сатыго, Е. А.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

18.


   
    Современные представления о нарушениях микробиоты кишечника как факторе развития атопического дерматита у детей / Ю. В. Юдина [и др.] // Вопр. практ. педиатрии = Clinical Practice in Pediatrics : журнал Федерации педиатров стран СНГ и Международной организации Consensus in Pediatrics. - 2019. - Т. 14, № 4. - С. 44-50 . - ISSN 1817-7646


MeSH-~главная:
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA
ДЕТИ -- CHILD
ДЕРМАТИТ АТОПИЧЕСКИЙ -- DERMATITIS, ATOPIC
КЕСАРЕВО СЕЧЕНИЕ -- CESAREAN SECTION
ГРУДНОЕ ВСКАРМЛИВАНИЕ -- BREAST FEEDING
АНТИБАКТЕРИАЛЬНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-BACTERIAL AGENTS
ПОСЛЕДОВАТЕЛЬНОСТЕЙ АНАЛИЗ -- SEQUENCE ANALYSIS
Анотація: Проблема атопического дерматита в последние годы все больше обращает на себя внимание врачей разных специальностей, так как распространенность заболевания неуклонно растет. Значимым фактором риска развития данной патологии является композиция микробиоты кишечника. На формирование здоровой микрофлоры кишечника влияют различные факторы: патологическое течение беременности, родов, оперативное родоразрешение, недоношенность, позднее прикладывание к груди, искусственное вскармливание в первое полугодие жизни, нерациональное питание детей раннего возраста, а также применение антибактериальной терапии. Появление молекулярно-генетических методов исследования позволило расширить наши знания о спектре микроорганизмов кишечной микробиоты. Применение пробиотиков благоприятно сказывается на коррекции микробиоты, что позволяет использовать их в профилактике и лечении атопического дерматита. В данной статье представлен обзор современной российской и зарубежной научной литературы, посвященный изучению микробиоты кишечника современными методами, а также факторам риска нарушения микробиоты кишечника, формированию аллергии в начальном периоде жизни и влиянию пробиотиков на течение атопического дерматита.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Юдина, Ю. В.
Корсунский, А. А.
Аминова, А. И.
Еремеева, А. В.
Колотилина, А. И.
Абдуллаева, Г. Д.
Продеус, А. П.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

19.


    Киосов, А. Ф.
    Поддержка лактации, профилактика и лечение гипогалактии / А. Ф. Киосов // Лечащий Врач. - 2019. - № 6. - С. 7-11


MeSH-~главная:
ГРУДНОЕ ВСКАРМЛИВАНИЕ -- BREAST FEEDING (методы)
ЛАКТАЦИЯ -- LACTATION (физиология)
МОЛОКО ЧЕЛОВЕЧЕСКОЕ -- MILK, HUMAN (физиология)
ЛАКТАЦИИ НАРУШЕНИЯ -- LACTATION DISORDERS (профилактика и контроль)
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

20.


    Yesipova, S. I.
    Improving diagnosis of the prolonged jaundice in full-term breast- fed infants / S. I. Yesipova // Світ медицини та біології = World of Medicine and Biology : науковий, медичний, екологічний журнал. - 2019. - № 3(69). - С. 67-72. - Библиогр. в конце ст. . - ISSN 2079-8334


MeSH-~главная:
ЖЕЛТУХА НОВОРОЖДЕННЫХ -- JAUNDICE, NEONATAL
ЦИТОКИНЫ -- CYTOKINES
ЭПИДЕРМАЛЬНЫЙ ФАКТОР РОСТА -- EPIDERMAL GROWTH FACTOR
МЛАДЕНЕЦ -- INFANT
ГРУДНОЕ ВСКАРМЛИВАНИЕ -- BREAST FEEDING
Анотація: В статье представлены клинико-анамнестические характеристики и особенности баланса про- и противовоспалительных цитокинов у детей раннего возраста с пролонгированной желтухой (ПЖ) на грудном вскармливании. Выявлены факторы пролонгированного течения желтухи новорожденных со стороны матерей (риск прерывания беременности, соматическая патология, нарушения становления лактации) и детей (морфофункциональная незрелость новорожденного, заболевания в период новорожденности). Распределение детей проводили по показателям общего билирубина, с другой стороны, выделяли желтуху вследствие грудного вскармливания и желтуху от грудного молока. Установлено повышение показателей провоспалительных цитокинов и эпидермального фактора роста (ЭФР) у всех детей с ПЖ. Выявлена корреляционная связь между показателями IL-1β, ЭФР и общего билирубина в сыворотке крови у детей с ПЖ грудного молока. Затяжное течение желтухи от грудного молока может объясняться повышенным содержанием ЭФР в сыворотке крови. У детей с ПЖ вследствие грудного вскармливания недостаточное становления лактации сопровождается повышением печеночной циркуляции и повышением концентрации сывороточного билирубина.
Перейти к внешнему ресурсу Текст
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

 1-20    21-40   41-60   61-80   81-100   101-101 
 
© 2017-2023
Бібліотека Полтавського державного медичного університету
36011, м. Полтава, вул. Шевченка, 23
© Міжнародна асоціація користувачів і розробників
електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)