Головна Спрощений режим Опис

Бази даних


Періодичні видання. Статті - результати пошуку 148913

Вид пошуку

Зона пошуку
у знайденому
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>S=ГЕПАТИТ C ХРОНИЧЕСКИЙ<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 119
Показані документи с 1 за 20
 1-20    21-40   41-60   61-80   81-100   101-119 
1.


   
    The effect of complex therapy including vitamin D on the quality of life of patients with chronic hepatitis c combined with chronic pancreatitis = Вплив комплексної терапії із включенням вітаміну D на якість життя хворих на хронічний гепатит с поєднаний із хронічним панкреатитом / M. A. Derbak [и др.] // Вісн. пробл. біол. і медицини = Bulletin of Problems in Biology and Medicine : український науково-практичний журнал. - 2023. - № 4(171). - С. 166-171 . - ISSN 2077-4214


MeSH-~главная:
ГЕПАТИТ C ХРОНИЧЕСКИЙ -- HEPATITIS C, CHRONIC (терапия)
ПАНКРЕАТИТ ХРОНИЧЕСКИЙ -- PANCREATITIS, CHRONIC (терапия)
ПОДЖЕЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ ВНЕШНЕСЕКРЕТОРНОЙ ФУНКЦИИ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- EXOCRINE PANCREATIC INSUFFICIENCY
ВИТАМИН D -- VITAMIN D (диагностическое применение)
ПРОТИВОВИРУСНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTIVIRAL AGENTS (диагностическое применение)
Анотація: Вступ. Хронічний гепатит С (ХГС) часто ускладнюється наявністю супутніх захворювань органів шлунково-кишкового тракту, одним з яких є хронічний панкреатит (ХП). Це негативно впливає на клінічний перебіг обох захворювань, сприяє виникненню дефіциту поживних речовин, зокрема вітаміну D та погіршує якість життя (ЯЖ) пацієнтів. Наявні наукові дані щодо впливу вітаміну D на клінічний перебіг ХГС є дискусійними. Наразі, в дослідженнях встановлено як відсутність впливу вітаміну D на перебіг ХГС та ХП, так і позитивний його вплив на стан печінки та підшлункової залози (ПЗ) при ХГС та ХП. Тобто, сучасні час дані щодо доцільності включення до комплексної терапії хворих на ХГС та ХП вітаміну D є суперечливими і потребують подальшого вивчення. Тому, пошук ефективних схем лікування ХГС коморбідного з ХП, в тому числі із застосуванням вітаміну D, є актуальним завданням, вирішення якого сприятиме полегшенню симптомів та покращенню якості життя хворих. Об’єкт і методи дослідження. Під спостереженням знаходились 52 хворих на ХГС+ХП із зовнішньосекреторною недостатністю ПЗ (ЗСНПЗ), які мали недостатній рівень вітаміну D та були розділені на 2 групи, залежно від призначеного лікування. Всі хворі знаходились на противірусній терапії та отримували софосбувір 400 мг + даклатасвір 60 мг х 1 раз на добу протягом 12 тижнів і рабепразол по 20 мг 1 раз на добу протягом місяця. Залежно від схеми прийому ферментних препаратів та вітаміну D всі хворі були розділені на 2 групи. Хворі 1 групи (n=24) приймали Креон 25 тис. по схемі і вітамін D 4000 МО/добу протягом 12 тижнів ПВТ та 12 тижнів після завершення ПВТ. Хворі 2 (n=28) групи приймали лише Креон 10 тис. по схемі. Оцінка ЯЖ проводилась за допомогою опитувальника SF-12, а ситуативної тривожності – за методикою Спілбергера-Ханіна. Аналіз та обробка даних проводились в програмах Jamovi 2.3.2.1, Microsoft Office Excel for Windows 2016 з використанням U-критерію Манна-Уітні, Вілкоксона, тесту Макнемара. Різницю вважали статистично значущою при p0,05. Результати. В результаті комплексної терапії з додаванням вітаміну D стійкої вірусологічної відповіді (СВВ) досягли 100% хворих 1 групи і лише 82,1% хворих 2 групи. Після проведеного лікування встановлено зменшення частоти скарг на діарею, закреп, здуття живота, абдомінальний біль, свербіж, важкість у правому підребер’ї, гепатомегалію, артралгії та міалгії в усіх хворих, з достовірним переважанням у групі, що додатково отримували вітамін D. Після лікування хворих 1 групи рідше турбувала тривожність, підвищена втомлюваність, емоційна лабільність та було виявлено достовірно вищі показники якості життя , ніж у хворих 2 групи. Висновки. Включення поліферментного препарату з мінімальною активністю ліпази 25000 та вітаміну D в дозі 4000 МО/добу до комплексного лікування хворих на ХГС поєднаний з ХП, підвищує ефективність противірусної терапії та веде до виразного регресу проявів гепатобіліарної дисфункції, астеновегетативного і диспептичного синдромів, чим знижує ситуативну тривожність та підвищує якість життя цих пацієнтів.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Derbak, M. A.
Buchok, O. V.
Boldizhar, O. O.
Bletskan, M. M.
Svistak, V. V.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

2.


   
    Динаміка основних клініко-імунологічних показників у хворих на ХГС поєднаний із хронічним панкреатитом в результаті використання комплексної терапії із включенням вітаміну D / М. А. Дербак [и др.] // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. : науково-практичний журнал. - 2023. - Т. 23, № 4. - С. 84-88 . - ISSN 2077-1096


MeSH-~главная:
ГЕПАТИТ C ХРОНИЧЕСКИЙ -- HEPATITIS C, CHRONIC (терапия)
ПАНКРЕАТИТ ХРОНИЧЕСКИЙ -- PANCREATITIS, CHRONIC (терапия)
ПОДЖЕЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ ВНЕШНЕСЕКРЕТОРНОЙ ФУНКЦИИ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- EXOCRINE PANCREATIC INSUFFICIENCY
ВИТАМИН D -- VITAMIN D (диагностическое применение, прием и дозировка)
Анотація: Мета. Оцінити вплив комплексної терапії із включенням вітаміну D на клініко-імунологічні показники хворих на хронічний гепатит С поєднаний із хронічним панкреатитом. Матеріали та методи. Під спостереженням знаходились 52 хворих на хронічний гепатит С + хронічний панкреатит із зовнішньосекреторною недостатністю підшлункової залози, які мали недостатній рівень вітаміну D та були розділені на 2 групи, залежно від призначеного лікування. Всі хворі знаходились на противірусній терапії та отримували софосбувір 400 мг + даклатасвір 60 мг х 1 раз на добу протягом 12 тижнів і рабепразол по 20 мг 1 раз на добу протягом місяця. Залежно від схеми прийому ферментних препаратів та вітаміну D всі хворі були розділені на 2 групи. Хворі 1 групи (n=24) приймали Креон 25 тис. по схемі і вітамін D 4000 МО/добу протягом 12 тижнів противірусної терапії та 12 тижнів після її завершення. Хворі 2 (n=28) групи приймали лише Креон 10 тис. по схемі. Результати. В результаті комплексної терапії з додаванням вітаміну D стійкої вірусологічної відповіді досягли 100% хворих 1 групи і лише 82,1% хворих 2 групи. Встановлено, що в результаті проведеного лікування в 1 групі динаміка зниження АлАТ, АсАТ, загального білірубіну достовірно була більш вираженою, ніж в 2 групі. Зміни цитокінового профілю в динаміці (зниження рівня ІЛ-6, ФНП-б, неоптерину, ІЛ-4, ІЛ-10 та ТФР-в) теж були виразнішими у хворих 1 групи. Через 3 місяці після завершення противірусної терапії середній рівень ФЕ-1 в 1 групі нормалізувався, в той час, коли в 2 групі він мав лише тенденцію до нормалізації. Висновок. Включення поліферментного препарату з мінімальною активністю ліпази 25000 та вітаміну D в дозі 4000 МО/добу до комплексного лікування хворих на хронічний гепатит С, поєднаний з хронічним панкреатитом, підвищує ефективність противірусної терапії та веде до швидкої нормалізації АлАТ, АсАТ, загального білірубіну, сприяє усуненню цитокінового дисбалансу та покращує зовнішньосекреторну функцію підшлункової залози.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Дербак, М. А.
Бучок, О. В.
Болдіжар, О. О.
Рішко, О. А.
Блецкан, М. М.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

3.


    Андрейчин, М. А.
    Особливості перебігу СОVID-19 у хворих на хронічні гепатити В і C / М. А. Андрейчин, В. С. Копча // Інфекційні хвороби. - 2022. - N 3. - С. 31-37


MeSH-~главная:
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (осложнения)
ГЕПАТИТ B ХРОНИЧЕСКИЙ -- HEPATITIS B, CHRONIC (патофизиология)
ГЕПАТИТ C ХРОНИЧЕСКИЙ -- HEPATITIS C, CHRONIC (патофизиология)
Анотація: У цьому огляді наведено відомості про порівняння демографічної характеристики, результатів фізикальних і лабораторних обстежень, у т. ч. госпітальної летальності хворих на COVID­19 із супутніми ХГВ і ХГС та без цих коморбідних захворювань. Для вивчення факторів ризику тяжкості захворювання та летальності були використані одно­ та багатозмінні логістичні та регресійні моделі Кокса. Встановлено, що у хворих на COVID­19 на фоні ХГВ значно вища ймовірність тяжкого перебігу хвороби, а також смерті. ХГС призводить до посилення вірулентності SARS­CoV­2, незалежно від початкових супутніх захворювань, лабораторних показників при госпіталізації чи ураження печінки, спричиненого SARS­CoV­2. Це може бути пов’язано з позапечінковими ефектами ХГС, що призводить до цитокін­опосередкованого запалення та ендотеліальної дисфункції. Таке поєднання захворювань є сильним предиктором внутрішньолікарняної летальності. Розуміння цих механізмів може допомогти в кращій характеристиці хвороби та дослідженні відповідних терапевтичних варіантів у такій підгрупі хворих.
В этом обзоре приведены сведения о сравнении демографической характеристики, результатах физиальных и лабораторных обследований, в т. ч. госпитальной летальности больных COVID-19 с сопутствующими ХГВ и ХГС и без этих коморбидных заболеваний. Для изучения факторов риска тяжести заболевания и летальности использовались одно и многосменные логистические и регрессионные модели Кокса. Установлено, что у больных COVID-19 на фоне ХГВ значительно выше вероятность тяжелого течения болезни, а также смерти. ХГС приводит к усилению вирулентности SARS-CoV-2 независимо от начальных сопутствующих заболеваний, лабораторных показателей при госпитализации или поражения печени, вызванного SARS-CoV-2. Это может быть связано с внепеченочными эффектами ХГС, что приводит к цитокин-опосредованному воспалению и эндотелиальной дисфункции. Такое сочетание заболеваний является сильным предиктором внутрибольничной летальности. Понимание этих механизмов может помочь в лучшей характеристике болезни и исследовании соответствующих терапевтических вариантов такой подгруппы больных.
Дод.точки доступу:
Копча, В. С.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

4.


    Москалюк, В. Д.
    Порівняння ефективності різних схем терапії хворих на хронічний гепатит С на фоні ВІЛ-інфекції та без неї / В. Д. Москалюк, І. В. Рудан // Інфекційні хвороби. - 2022. - N 2. - С. 32-38


MeSH-~главная:
ГЕПАТИТ C ХРОНИЧЕСКИЙ -- HEPATITIS C, CHRONIC (терапия)
ВИЧ ИНФЕКЦИИ -- HIV INFECTIONS (терапия)
Анотація: Мета роботи – порівняння ефективності різних схем терапії хворих на хронічний гепатит С (ХГС) з використанням моно- і пангенотипних противірусних препаратів прямої дії (ПППД) при супутній ВІЛ-інфекції та без неї, а також зіставлення отриманих результатів з рядом міжнародних досліджень. У разі комбінації ВІЛ-інфекції з ХГС ефективніть апробованих схем була подібною з хворими на HCV-моноінфекцію: стійка вірусологічна відповідь (СВВ) при застосуванні моногенотипної терапії ПППД досягнута у 66,7 % хворих з 1b генотипом HCV, та в усіх ВІЛ-інфікованих, які отримували апробовану пангенотипну комбінацію ПППД. При цьому пангенотипна схема привабливіша не тільки з огляду на вищу ефективність, але й у зв’язку з відсутністю серйозних небажаних явищ. Порівняльний аналіз результатів цього дослідження з результатами терапії ХГС в міжнародних протоколах показав, що частота СВВ у наших пацієнтів зіставна з аналогічними дослідженнями ASTRAL-1, ASTRAL-3, ASTRAL-5 та американських і західноєвропейських науковців щодо терапії ХГС, а також ВІЛ/HCV-коінфекції. Лікування ХГС у ВІЛ-інфікованих пацієнтів варто розпочинати якомога раніше, після встановлення діагнозу хронічного гепатиту, доки немає глибокого фіброзу й клінічних ознак цирозу печінки і хворі не потребують призначення антиретровірусної терапії. У такому разі вірогідність досягнення СВВ при ВІЛ/HCV-коінфекції наближається до результатів терапії хворих тільки на ХГС.
Цель работы – сравнение эффективности различных схем терапии больных хроническим гепатитом С (ХГС) с использованием моно- и пангенотипных противовирусных препаратов прямого действия (ПППД) при сопутствующей ВИЧ-инфекции и без нее, а также сопоставление полученных результатов с рядом международных исследований. В случае комбинации ВИЧ-инфекции с ХГС эффективность апробированных схем была подобной с больными HCV-моноинфекцией: стойкий вирусологический ответ (СВО) при применении моногенотипной терапии ПППД достигнут у 66,7% больных с 1b генотипом HCV, и у всех ВИЧ-инфицированных получавших апробированную пангенотипную комбинацию ПППД. При этом пангенотипная схема более приемлема не только ввиду более высокой эффективности, но и в связи с отсутствием серьезных нежелательных явлений. Сравнительный анализ результатов этого исследования с результатами терапии ХГС в международных протоколах показал, что частота СВО у наших пациентов сопоставима с аналогичными исследованиями ASTRAL-1, ASTRAL-3, ASTRAL-5 и американских и западноевропейских ученых по терапии ХГС, а также ВИЧ/HCV- коинфекции. Лечение ХГС у ВИЧ-инфицированных пациентов следует начинать как можно раньше, после установления диагноза хронического гепатита, пока нет глубокого фиброза и клинических признаков цирроза печени и больные не нуждаются в назначении антиретровирусной терапии. В таком случае вероятность достижения СВО при ВИЧ/HCV-коинфекции приближается к результатам терапии больных только ХГС.
Дод.точки доступу:
Рудан, І. В.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

5.


   
    Взаємозв’язок рівня вітаміну D із біохімічними показниками у хворих на хронічний вірусний гепатит С / М. А. Ніколайчук [та ін.] // Медицина невідкладних станів. - 2022. - Т. 18, № 4. - С. 82


MeSH-~главная:
ГЕПАТИТ C ХРОНИЧЕСКИЙ -- HEPATITIS C, CHRONIC (кровь)
ВИТАМИН D -- VITAMIN D (анализ)
Дод.точки доступу:
Ніколайчук, М. А.
Шостакович-Корецька, Л. Р.
Будаєва, І. В.
Ткаченко, В. Д.

Примірників всього: 1
ЕЖ (1)
Вільні: ЕЖ (1)

Найти похожие

6.


    Верба, Н. В.
    Порушення у тромбоцитарній ланці гемостазу у хворих на хронічний гепатит С та їх корекція / Н. В. Верба // Медицина невідкладних станів. - 2022. - Т. 18, № 4. - С. 70


Рубрики: Метадоксин

MeSH-~главная:
ГЕПАТИТ C ХРОНИЧЕСКИЙ -- HEPATITIS C, CHRONIC (лекарственная терапия)
ПЕЧЕНИ БОЛЕЗНИ -- LIVER DISEASES (лекарственная терапия, этиология)
ПАТОЛОГИЧЕСКИЕ СОСТОЯНИЯ, ПРИЗНАКИ БОЛЕЗНЕЙ И СИМПТОМЫ -- PATHOLOGICAL CONDITIONS, SIGNS AND SYMPTOMS
Примірників всього: 1
ЕЖ (1)
Вільні: ЕЖ (1)

Найти похожие

7.


    Sitkar, A. D.
    Characteristics of the content of zinc, copper and selenium in blood serum in patients with chronic hepatitis C with different body mass index = Характеристика вмісту цинку, міді й селену в сироватці крові у хворих на хронічний гепатит С з різним трофологічним статусом / A. D. Sitkar // Вісн. пробл. біол. і медицини = Bulletin of Problems in Biology and Medicine : український науково-практичний журнал. - 2022. - № 3(166). - С. 245-249 . - ISSN 2077-4214


MeSH-~главная:
ГЕПАТИТ C ХРОНИЧЕСКИЙ -- HEPATITIS C, CHRONIC
МИКРОЭЛЕМЕНТЫ -- TRACE ELEMENTS
ЦИНК -- ZINC
Анотація: More than 71 million people, or about 1% of the world’s population, are infected with the hepatitis C virus. The main clinical form of this infection is chronic hepatitis C, which develops in an average of 70% of patients. Metabolic disorders caused by the chronic hepatitis C infection include changes in the metabolism of trace elements, in particular zinc (Zn), copper (Cu) and selenium (Se), since their basic metabolism takes place in the liver. Violation of the homeostasis of these trace elements can increase hepatitis C virus replication and liver fibrosis and reduce the effectiveness of antiviral therapy, which determines the relevance of researching the levels of these trace elements in such patients. The aim. Evaluate the content of trace elements Zn, Cu and Se in the blood serum of patients with chronic hepatitis C depending on sex, age and body mass index. Materials and methods. 62 patients with a verified diagnosis of chronic hepatitis C were under observation, in whom the level of Zn, Cu and Se in blood serum was determined. The control group consisted of 30 healthy people. Results. There was no statistically significant difference between the studied groups depending on age (p=0,16), sex (p=0,747) and body mass index (p=0,319), i.e. they were homogeneous. The proportion of patients with chronic hepatitis C in whom the serum Zn level was below normal was 19,4% (12/62). The level of Zn was statistically significantly lower in patients with chronic hepatitis C compared to healthy people (0,649 (0,569; 0,739) mg/l vs. 0,720 (0,645; 0,835) mg/l; p=0,022). The detected levels of Cu and Se in the examined persons did not exceed the normal limits, and no statistically significant difference was established between the groups regarding the level of Cu (р=0,069) and Se (р=0,149). In patients with chronic hepatitis C, the average levels of trace elements in both men and women were almost at the same level and did not differ statistically significantly (р0,05). The levels of the studied trace elements did not depend on the body mass index and did not correlate with age in both groups (p0,05). A weak degree of negative correlation (ρ=–0,271, p=0,033) was found between the levels of Zn and Cu in patients with chronic hepatitis C. The average value of the Cu/Zn ratio in the group of patients was statistically significantly higher compared to the healthy people (p=0,002). Conclusions. The obtained data indicate a probable effect of chronic hepatitis C infection on the level of Zn in blood serum, which creates prerequisites for further research. = Понад 71 млн людей, або близько 1% населення світу інфіковані вірусом гепатиту С. Основною клінічною формою даної інфекції є хронічний гепатит С (ХГС), що формується в середньому в 70% хворих. Порушення обміну речовин, зумовлене хронічним перебігом HCV-інфекції, включає і зміни в метаболізмі мікроелементів, зокрема цинку (Zn), міді (Cu) та селену (Se), оскільки їх основний обмін відбувається саме в печінці. Порушення гомеостазу даних мікроелементів може посилювати реплікацію HCV і фіброз печінки та знижувати ефективність противірусної терапії, що і зумовлює актуальність дослідження рівнів даних мікроелементів у таких хворих. Метою дослідження було оцінити вміст мікроелементів Zn, Cu та Se в сироватці крові у хворих на ХГС залежно від статі, віку та трофологічного статусу. Об`єкт і методи дослідження. Під спостереженням знаходились 62 пацієнти з верифікованим діагнозом ХГС у яких визначали рівень Zn, Cu та Se сироватки крові. Контрольну групу склали 30 практично здорових осіб. Результати. Статистично вірогідної різниці між досліджуваними групами залежно від віку (p=0,16), статі (p=0,747) та ІМТ (p=0,319) виявлено не було, тобто вони були однорідні щодо трофологічного статусу та у статево-віковому аспекті. Частка хворих на ХГС, у яких рівень Zn сироватки крові був нижче норми, становила 19,4% (12/62). Рівень Zn був статистично вірогідно менший у хворих на ХГС, у порівнянні із здоровими (0,649 (0,569; 0,739) мг/л проти 0,720 (0,645; 0,835) мг/л; р=0,022). Виявлені рівні Cu та Se у обстежуваних осіб не виходили за межі норми, та між групами не встановлено статистично вірогідної різниці щодо рівня Cu (р=0,069) та Se (р=0,149). У хворих на ХГС середні рівні мікроелементів як у чоловіків, так і в жінок знаходились майже на одному рівні й статистично вірогідно не відрізнялись (р0,05). Рівні досліджуваних мікроелементів не залежали від трофологічного статусу та не корелювали з віком у обох групах (р0,05). У хворих на ХГС знайдено слабкий ступінь негативної кореляції (ρ=–0,271, р=0,033) між рівнями Zn та Cu. Середнє значення співвідношення Cu/ Zn у групі хворих було статистично вірогідно вищим порівняно із здоровими (р=0,002). Висновки. Отримані дані вказують на ймовірний вплив хронічної HCV-інфекції на рівень Zn сироватки крові, що створює передумови для подальших досліджень.
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

8.


    Derbak, M. A.
    Correction of intestinal disbiosis in patients with chronic hepatitis C against the background of non-alcoholic fatty liver disease = Корекція кишкового дисбіозу у хворих на хронічний гепатит С на тлі неалкогольної жирової хвороби печінки / M. A. Derbak, V. V. Vorobets, V. I. Griga // Вісн. пробл. біол. і медицини = Bulletin of Problems in Biology and Medicine : український науково-практичний журнал. - 2022. - № 3(166). - С. 160-164 . - ISSN 2077-4214


MeSH-~главная:
НЕАЛКОГОЛЬНАЯ ЖИРОВАЯ БОЛЕЗНЬ ПЕЧЕНИ -- NON-ALCOHOLIC FATTY LIVER DISEASE
ГЕПАТИТ C ХРОНИЧЕСКИЙ -- HEPATITIS C, CHRONIC
ДИСБАКТЕРИОЗ -- DYSBIOSIS
ПРОБИОТИКИ -- PROBIOTICS
Анотація: Purpose: to study the effectiveness of treating intestinal dysbiosis in patients with chronic hepatitis C against the background of non-alcoholic fatty liver disease using a probiotic containing Lactobacillus acidophilus (LA5) and Bifidobacterium animalis subsp. lactis BB-12 and a combination of ursodeoxycholic acid. Object and methods. 84 patients with CHC were examined. All patients underwent a microbiological study of stool, the levels of cytokine profile indicators were determined and the psychological status and the quality of lifewere assessed. Two groups were formed depending on the prescribed treatment: 1 gr (n=40) – patients who received – LA-5 and BB-12 1 gtt. x TID and 2 g (n=44) received LA-5 and BB-12 + UDCA 500 mg qhs for 1 month. Results and their discussion. As a result of simultaneous administration of LA-5 and BB-12 and UDCA in the above-mentioned doses, in 93.2% of patients with CHC an increase in the number of bifido- and lactobacteria, Escherichia with normal activity and a decrease in the number of hemolytic microorganisms, proteus, staphylococci and yeast-like fungi, normalization of the act of defecation and the disappearance of symptoms of intestinal dysbiosis were found. In patients taking only LA-5 and BB-12, the above-mentioned positive changes were observed in 62.5%. The developed complex therapy reduces the pro-inflammatory component (the levels of fetoplacental insufficiency – α and neopterin, IL-6 decreased significantly) and activates the anti-inflammatory component of the cytokine system (IL-10 level increased significantly), improves the psychological status and the quality of life of patients. Conclusions. It was found that the additional prescription of UDCA in combination with a probiotic not only contributes to the restoration of colon microbiocenosis, but also improves the course of CHС and NAFLD, regulates the dysfunction of the cytokine link of the immune system and increases the quality of life of patients. = Хронічний гепатит С (ХГС) залишається однією з найважливіших проблем сучасної медицини, що зумовлено його значним поширенням, прогресивним зростанням захворюваності, високим рівнем хронізації, ризиком розвитку цирозу печінки та гепатоцелюлярної карциноми. За даними різних досліджень, майже у 50% хворих на ХГС спостерігається різного ступеня НАЖХП, що сприяє виникненню та подальшому прогресуванню фіброзу від початкових стадій до цирозу печінки протягом короткого часу. Мета: визначити ефективність лікування кишкового дисбіозу у хворих на хронічний гепатит С на тлі неалкогольної жирової хвороби печінки із застосуванням пробіотика, що містить Lactobacillus acidophilus (LA5) і Bifidobacterium animalis subsp. lactis BB-12 у поєднанні із урсодезоксихолевою кислотою. Об’єкт і методи дослідження. Обстежено 84 хворих на ХГС. Усім хворим проведено мікробіологічне дослідження випорожнень, визначено рівні показників цитокінового профілю та оцінено психологічний статус і якість життя. Сформовано дві групи в залежності від призначеного лікування: 1 гр (n=40) – хворі, які отримували – LA-5 і BB-12 по 1 кап. х 3 рази на добу і 2 гр (n=44) – отримували LA-5 і BB-12 + УДХК по 500 мг на ніч протягом 1 місяця. Результати дослідження та їх обговорення. У результаті одночасного прийому LA-5 і BB-12 і УДХК у вищевказаних дозах у 93,2% хворих на ХГС встановлено збільшення кількості біфідо- і лактобактерій, ешерихій із нормальною активністю та зниження кількості гемолітичних мікроорганізмів, протея, стафілококів та дріжджеподібних грибів, нормалізація акту дефекації та зникнення симптомів кишкового дисбіозу. У хворих, що приймали тільки LA-5 і BB-12, вказані вище позитивні зміни спостерігались у 62,5% осіб. Розроблена комплексна терапія зменшує прозапальний компонент (достовірно знизилися рівні ФНП-α і неоптерину, ІЛ-6) та активує протизапальний компонент системи цитокінів (рівень ІЛ 10 достовірно зростав) та покращує психологічний статус і якість життя пацієнтів. Висновки. Встановлено, що додаткове призначення УДХК у поєднанні із пробіотиком сприяє не тільки відновленню мікробіоценозу товстої кишки, а і покращує перебіг ХГС та НАЖХП, регулює дисфункцію цитокінової ланки імунної системи та підвищує якість життя пацієнтів.
Дод.точки доступу:
Vorobets, V. V.
Griga, V. I.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

9.


    Сіткар, А. Д.
    Мікроелементний статус та його роль у перебігу хронічного гепатиту С (огляд літератури) / А. Д. Сіткар, М. А. Дербак, Л. М. Ростока // Науковий вісник Ужгородського університету. Сер. "Медицина". - 2020. - N 2(62). - С. 73-79


MeSH-~главная:
ГЕПАТИТ C ХРОНИЧЕСКИЙ -- HEPATITIS C, CHRONIC (лекарственная терапия)
ПРОТИВОВИРУСНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTIVIRAL AGENTS (терапевтическое применение)
МИКРОЭЛЕМЕНТЫ -- TRACE ELEMENTS (терапевтическое применение)
ЦИНК -- ZINC (терапевтическое применение)
Дод.точки доступу:
Дербак, М. А.
Ростока, Л. М.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

10.


    Багмут, І. Ю.
    Закономірності порушення енергозабезпечення як механізм ушкодження клітин у хворих на хронічний вірусний гепатит С / І. Ю. Багмут, С. М. Граматюк // Проблеми безперервної медичної освіти та науки. - 2018. - N 1. - С. 51-56


MeSH-~главная:
ГЕПАТИТ C ХРОНИЧЕСКИЙ -- HEPATITIS C, CHRONIC (осложнения, патофизиология)
ЭНДОТОКСЕМИЯ -- ENDOTOXEMIA (этиология)
Дод.точки доступу:
Граматюк, С. М.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

11.


    Aghayeva, S. С.
    The impact of occult hepatitis B infection on the course of chronic hepatitis C treatment with direct-acting antivirals / S. С. Aghayeva, A. A. Hidayatov // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. : науково-практичний журнал. - 2022. - Т. 22, № 1. - С. 4-8 . - ISSN 2077-1096


MeSH-~главная:
ГЕПАТИТ B ХРОНИЧЕСКИЙ -- HEPATITIS B, CHRONIC
ГЕПАТИТ C ХРОНИЧЕСКИЙ -- HEPATITIS C, CHRONIC
ИММУНОГЛОБУЛИНЫ -- IMMUNOGLOBULINS (действие лекарственных препаратов)
Анотація: Поширеність вірусних гепатитів Б та С в Азербайджані становить 3,2% та 4,3% відповідно. Захворюваність на окультний гепатит Б раніше не вивчалася. Метою даного дослідження стала оцінка поширеності прихованої інфекції гепатиту Б серед пацієнтів з хронічним гепатитом С, а також оцінка впливу окультного гепатиту Б на прогресування захворювання печінки та виявлення ймовірності вірусної/клінічної реактивації окультного гепатиту Б під час лікування противірусними препаратами прямої дії.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Hidayatov, A. A.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

12.


    Волошина, Н. Б.
    Опыт применения безинтерферонового режима терапии «паритапревир/ ритонавир+омбитасвир+дасабувир» у пациентов с 1-м генотипом хронического гепатита C в городе Новосибирске / Н. Б. Волошина // Эффективная фармакотерапия. Гастроэнтерология = Effective Pharmacotherapy. Gastroenterology : рецензируемый научный журнал. - 2017. - N Спецвыпуск "Гепатология"(on-line). - С. 10-14 . - ISSN 2307-3586


MeSH-~главная:
ГЕПАТИТ C ХРОНИЧЕСКИЙ -- HEPATITIS C, CHRONIC
ФИБРОЗ -- FIBROSIS
ВИРУСЕМИЯ -- VIREMIA
ТЕРАПЕВТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ И СРЕДСТВА -- THERAPEUTICS
Кл.слова (ненормовані):
ОМБИТАСВИР -- ПАРИТАПРЕВИР -- РИТОНАВИР -- ДАСАБУВИР
Анотація: В статье проанализированы результаты 12-недельной 3D-терапии – комбинации омбитасвира, паритапревира/ритонавира и дасабувира у 21 пациента с 1-м генотипом хронического гепатита C. Продемонстрированы высокая эффективность и безопасность комбинированного препарата, не зависящие от уровня фиброза и виремии, а также наличия сопутствующих заболеваний.
Примірників всього: 1
ЕЖ (1)
Вільні: ЕЖ (1)

Найти похожие

13.


   
    Эффективность и безопасность безинтерфероновой комбинации нарлапревир/ритонавир и даклатасвир в популяции российских пациентов с хроническим гепатитом С / Е. А. Климова [и др.] // Терапевт. арх. - 2019. - Том 91, N 8. - С. 67-74


MeSH-~главная:
ГЕПАТИТ C ХРОНИЧЕСКИЙ -- HEPATITIS C, CHRONIC (лекарственная терапия)
РИТОНАВИР -- RITONAVIR (терапевтическое применение)
ПРОТИВОВИРУСНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTIVIRAL AGENTS (терапевтическое применение)
Анотація: Цель исследования. Изучение эффективности и безопасности комбинации препаратов прямого противовирусного действия нарлапревир/ритонавир и даклатасвир у пациентов с хроническим гепатитом C. Материалы и методы. В исследование включали взрослых пациентов с инфекцией, вызванной вирусом гепатита С генотипа 1b, у которых не выявлялись аминокислотные замены в NS5A-белке, связанные с лекарственной устойчивостью: Y93C/H/N/S и/или L31F/M/V/I. Пациенты получали нарлапревир 200 мг один раз в сутки, ритонавир 100 мг один раз в сутки и даклатасвир 60 мг один раз в сутки. Длительность терапии составила 12 нед. Основной показатель эффективности соответствовал доле пациентов, достигших устойчивого вирусологического ответа через 12 нед после лечения (УВО12). Результаты и обсуждение. Всего 105 (75,0%) пациентов получили лечение исследуемой комбинацией препаратов. Возраст больных варьировал от 21 года до 69 лет, составляя в среднем 43,2±10,9 года. Незначительно преобладали лица женского пола (55,2%), 69 (65,7%) пациентов имели сопутствующие заболевания. УВО12 составил 89,5% (95% ДИ 82,0-94,7%). У 10 из 11 пациентов с неудачей терапии выявлялись аминокислотные замены, связанные с лекарственной устойчивостью в аминокислотных позициях 31 и/или 93 белка NS5A и менее значимые с клинической точки зрения замены L28M, P58S, R30Q, Q62K. Нежелательные явления отмечены менее чем у половины пациентов (45 пациентов, или 42,9% популяции оценки безопасности). Почти все зарегистрированные нежелательные явления были легкой или умеренной степени тяжести. Заключение. Эффективность режима терапии комбинацией нарлапревира в сочетании с ритонавиром и даклатасвиром у ранее не получавших лечения пациентов с хроническим вирусным гепатитом C генотипа 1b составила практически 90%. Лечение данной комбинацией характеризовалось хорошими переносимостью и безопасностью.
Дод.точки доступу:
Климова, Е. А.
Бурневич, Э. З.
Чуланов, В. П.
Гусев, Д. А.
Знойко, О. О.
Бацких, С. Н.
Кижло, С. Н.
Мамонова, Н. А.
Тархова, Е. П.
Красавина, Э. Н.
Самсонов, М. Ю.
Ющук, Н. Д.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

14.


    Сагалова, О. И.
    Сценарии развития ситуации с гепатитом С в Челябинской области до 2030 года / О. И. Сагалова // Инфекц. болезни = Infectious diseases : научно-практический журнал Национального научного общества инфекционистов. - 2020. - Т. 18, № 4. - С. 85–92 . - ISSN 1729-9225


MeSH-~главная:
ГЕПАТИТ C ХРОНИЧЕСКИЙ -- HEPATITIS C, CHRONIC (эпидемиология)
ИНФЕКЦИОННЫЕ БОЛЕЗНИ, БОРЬБА С РАСПРОСТРАНЕНИЕМ -- COMMUNICABLE DISEASE CONTROL
ИНФЕКЦИЯ, КОНТРОЛЬ И БОРЬБА -- INFECTION CONTROL
Анотація: В настоящее время сохраняется острая необходимость в мониторинге эпидемиологической ситуации, ранней диагностике инфекции, вызванной вирусом гепатита С (ВГС), широком доступе к лечению, качественном наблюдении. Цель. Целью создания модели являлся долгосрочный прогноз эпидемиологической ситуации, определение бремени гепатита С для общественного здравоохранения Челябинской области и определение необходимых мер по достижению целей стратегии ВОЗ к 2030 г. Материалы и методы. Динамическая модель прогрессирования заболевания для количественной оценки бремени ВГС-инфекции по стадиям заболевания печени в 1950–2030 гг. была построена в Microsoft Excel. Данная модель соответствует модели, применявшейся в предыдущих исследованиях. Результаты и их обсуждение. Согласно результатам моделирования, общее число пациентов с хроническим гепатитом С (ХГС) в Челябинской области при сохранении существующего подхода к диагностике и терапии продолжит расти и к 2030 г. составит около 125 тыс. человек. Ежегодно будет выявляться 5300 пациентов с хронической ВГС инфекцией. Изменение подходов к терапии ХГС (увеличение количества пролеченных ежегодно, начало лечения независимо от стадии фиброза печени) наряду с проведением дополнительных мероприятий позволит достичь ключевых показателей ВОЗ к 2030 г. Заключение. Достижение целевых показателей ВОЗ в Челябинской области к 2030 г. представляется реальным, но требует значительных ресурсов и оптимизации существующих подходов к диагностике и лечению ВГС инфекции в регионе.
Перейти к внешнему ресурсу Текст
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

15.


   
    Значимость динамики уровня сывороточного маркера фиброза печени WFA+-M2BP у пациентов с хроническим гепатитом С / Н. Н. Волкова [и др.] // Инфекц. болезни = Infectious diseases : научно-практический журнал Национального научного общества инфекционистов. - 2020. - Т. 18, № 4. - С. 80–84 . - ISSN 1729-9225


MeSH-~главная:
ГЕПАТИТ C ХРОНИЧЕСКИЙ -- HEPATITIS C, CHRONIC
ЦИРРОЗЫ ПЕЧЕНИ -- LIVER CIRRHOSIS (осложнения)
БИОЛОГИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ -- BIOLOGICAL MARKERS (анализ)
ПРОТИВОВИРУСНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTIVIRAL AGENTS (терапевтическое применение)
Анотація: Цель. Определить роль динамики уровня сывороточного маркера фиброза печени WFA+-M2BP у пациентов с хроническим гепатитом С (ХГС). Пациенты и методы. Обследовано 56 пациентов с ХГС, получавших противовирусную терапию. Степень фиброза печени определялась методом непрямой эластометрии. Пациенты со степенью фиброза печени F0 cоставили 8 человек, F1 – 17 человек, F2 – 6 человек, F3 – 12 человек и F4 – 13 человек. Уровень WFA+-M2BP определяли до назначения противовирусной терапии, через 1 мес. в динамике лечения и через 3 мес. после завершения лечения. Результаты. Показано, что как у пациентов с ХГС, так и у пациентов с циррозом печени HCV-этиологии отмечается снижение уровня сывороточного маркера WFA+-M2BP в динамике противовирусной терапии. Среднее значение WFA+-M2BP при фиброзе печени F3 (p 0,01) и F4 (p 0,01) было достоверно выше, чем при степени фиброза F0. Заключение. При ХГС с нарастанием степени фиброза печени отмечается повышение уровня WFA+-M2BP, а в динамике противовирусного лечения – снижение показателя данного биомаркера. Определение динамики уровня данного биомаркера позволит своевременно выявлять ранние степени фиброза печени и проводить мониторинг фиброза у пациентов, получающих противовирусную терапию.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Волкова, Н.Н.
Ибадуллаева, Н.С.
Асилова, М.У.
Мусабаев, Э. И.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

16.


    Ягудина, Р. И.
    Анализ «влияния на бюджет» применения препаратов прямого противовирусногодействия у взрослых пациентов с хроническим гепатитом С (генотип 1b) в условиях российского здравоохранения / Р. И. Ягудина, А.Ю Куликов, В. А. Крылов // Инфекц. болезни = Infectious diseases : научно-практический журнал Национального научного общества инфекционистов. - 2020. - Т. 18, № 1. - С. 116–125 . - ISSN 1729-9225


MeSH-~главная:
ГЕПАТИТ C ХРОНИЧЕСКИЙ -- HEPATITIS C, CHRONIC (лекарственная терапия, экономика)
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ КОМБИНИРОВАННАЯ -- DRUG THERAPY, COMBINATION
ПРОТИВОВИРУСНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTIVIRAL AGENTS (терапевтическое применение, экономика)
ЛЕКАРСТВ СТОИМОСТЬ ДЛЯ ПАЦИЕНТА -- FEES, PHARMACEUTICAL
Анотація: Цель. Провести фармакоэкономический анализ «влияния на бюджет» внедрения в медицинскую практику комбинированного лекарственного препарата гразопревир + элбасвир (ГРА + ЭЛБ) по сравнению с другими препаратами прямого противовирусного действия (ПППД) у пациентов с хроническим гепатитом С (ХГС), ранее не получавших противовирусную терапию (ПВТ) или имевших опыт неудачной терапии в анамнезе, без цирроза или с циррозом печени в условиях российского здравоохранения. Материалы и методы. Созданная модель позволила рассчитать прямые медицинские затраты на использование в ПВТ препаратов ГРА +ЭЛБ, омбитасвир/паритапревир/ритонавир и дасабувир (3D), глекапревир + пибрентасвир (ГЛЕ + ПИБ), симепревир (СМП), софосбувир (СОФ), даклатасвир (ДАК), которые являются наиболее часто назначаемыми в противовирусной терапии. Для каждого изучаемого препарата рассчитано пять курсовых стоимостей терапии в зависимости от: 1) наличия или 2) отсутствия цирроза печени, 3) наличия или 4) отсутствия предшествующей терапии и 5) средневзвешенной стоимости с учетом всех вышеописанных факторов. Количество пациентов, получающих ПВТ, было рассчитано путем анализа тендерной статистики закупленных препаратов в 2019 г. Прогноз количества пациентов, страдающих ХГС, получающих терапию в 2020–2023 гг., основан на анализе тендерной статистики препаратов за период 2017–2019 гг. Результаты. Наименьшая средневзвешенная стоимость терапии выявлена на схемах 3D и ГРА + ЭЛБ (328 999 руб. и 330 196 руб.), для схемы ГЛЕ + ПИБ данное значение составляет 406 724 руб. Наибольшая средневзвешенная стоимость терапии отмечена при использовании СОФ в сочетании с СМП – 845 745 руб. Постепенное перераспределение схем ПВТ с доминированием препарата ГЛЕ + ПИБ к 2023 г. приведет к увеличению влияния на бюджет с 2020 по 2023 г. на 3,06 млрд руб. В то же время при стопроцентном перераспределении долей ПППД с 2021 г. в сторону схемы ГРА + ЭЛБ абсолютные расходы бюджета увеличатся только на 2,07 млрд, что на 32% (0,98 млрд. руб.) меньше, чем в сценарии А с доминированием ГЛЕ + ПИБ. В результате анализа упущенных возможностей установлено, что на сэкономленные средства при переходе со сценария А с доминированием препарата ГЛЕ + ПИБ на сценарий Б со стопроцентным перераспределением на ГРА + ЭЛБ можно дополнительно пролечить препаратом ГРА + ЭЛБ 2972 пациента.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Куликов, А.Ю
Крылов, В.А.

Вільних прим. немає

Найти похожие

17.


    Волынец, Г. В.
    Современный взгляд на иммунологические аспекты хронического гепатита C у детей / Г. В. Волынец, А. И. Хавкин // Инфекц. болезни = Infectious diseases : научно-практический журнал Национального научного общества инфекционистов. - 2020. - Т. 18, № 1. - С. 67–76 . - ISSN 1729-9225


MeSH-~главная:
ГЕПАТИТ C ХРОНИЧЕСКИЙ -- HEPATITIS C, CHRONIC (иммунология)
HEPACIVIRUS -- HEPACIVIRUS (иммунология)
ГЕПАТИТА C ВИРУСА АНТИТЕЛА -- HEPATITIS C ANTIBODIES
ДЕТИ -- CHILD
Анотація: Исследований, касающихся иммунологических аспектов при хроническом гепатите С (ХГС), представлено очень немного, особенно работ, касающихся иммунопатологических состояний у детей. Это обусловлено сложностью проведения специальных исследований педиатрической когорты. Имеющиеся данные разноречивы и в большинстве своем касаются взрослого населения. Целью данной работы является обзор проведенных за последнее десятилетие научных исследований, направленных на изучение иммунологических механизмов хронизации при инфицировании вирусом гепатита С (HCV) у детей. В статье представлены известные на настоящее время аспекты иммунологических нарушений при хронической HCV‑инфекции у детей. Показаны изменения клеточного и гуморального иммунитета, механизм их возникновения. Рассматриваются вопросы причин более частого, по сравнению с взрослыми, спонтанного клиренса HCV у детей, причины хронизации вирусной инфекции. Представлены также причины и частота обнаружения аутоантител, специфичных для аутоиммунного гепатита (АИГ), при хроническом гепатите С у детей и их диагностическая интерпретация. Иммунный ответ у детей с HCV-инфекцией характеризуется изменениями в фенотипе Т-клеток и нарушением выработки цитокинов. Найдены доказательства функционального истощения Т-клеток у детей с хронической HCV-инфекцией. При обнаружении аутоантител при ХГС необходимо исключить АИГ, а при АИГ необходимо проведение исследований в плане исключения HCV-инфекции. Аутоантитела в случаях ХГС могут играть патогенную роль, приводя к более тяжелому течению заболевания. Будущие исследования позволят выявить любые дальнейшие связи между этими АИГ и ХГС, будь то генетические или другие.
Дод.точки доступу:
Хавкин, А.И.

Вільних прим. немає

Найти похожие

18.


   
    Иммунологические изменения у больных хроническим гепатитом С, получавших терапию препаратами прямого противовирусного действия / О. Н. Хохлова [и др.] // Инфекц. болезни = Infectious diseases : научно-практический журнал Национального научного общества инфекционистов. - 2019. - Т. 17, № 1. - С. 33-38 . - ISSN 1729-9225


MeSH-~главная:
ГЕПАТИТ C ХРОНИЧЕСКИЙ -- HEPATITIS C, CHRONIC
ДЕНДРИТНЫЕ КЛЕТКИ -- DENDRITIC CELLS
ИММУНОЛОГИЧЕСКИЙ АНАЛИЗ -- IMMUNOASSAY
ПРОТИВОВИРУСНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTIVIRAL AGENTS
Анотація: Цель. Выявить особенности иммунологических сдвигов на фоне лечения препаратами прямого противовирусного действия (ПППД) путем сравнения изменений количественных параметров плазмоцитоидных дендритных клеток (pDCs) и показателей иммунного статуса (минимальная панель) у больных хроническим гепатитом С (ХГС) до терапии, на фоне приема различных схем терапии и в катамнезе (48 нед. после терапии). Пациенты и методы. Всего обследовано 137 человек, страдающих ХГС, и 12 здоровых лиц. Из них: 78 человек обследованы до начала терапии, на фоне терапии – 59 человек (терапию препаратами интерферонов (ИФН) получали 25 человек, ПППД – 34 человека), в катамнезе обследован 31 человек из группы пациентов, получавших различные схемы терапии. Определение количества pDCs в крови и исследование иммунного статуса проводилось методом проточной цитометрии. Для идентификации pDCs использовались моноклональные антитела – CD123 и CD303. Исследование иммунного статуса проводилось с определением основных субпопуляций лимфоцитов. Результаты. Показано, что количество pDCs изменяется в зависимости от типа проводимой терапии ХГС. В группе пациентов, получавших препараты ИФН, в ходе лечения отмечено выраженное истощение пула клеток (% – 0,14 ± 0,02, abs. – 4,48 ± 0,7) по сравнению с группой, получавшей ПППД (% – 0,17 ± 0,03, abs. – 6,75 ± 0,85). Однако на момент окончания терапии эти различия нивелировались (ИФН: % – 0,18 ± 0,02; abs. – 5,1 ± 0,8; ПППД: % – 0,19 ± ,03, abs. – 8,3 ± 1,2). Со стороны иммунологических изменений показано, что показатель Т-цитотоксических лимфоцитов (CD3+/CD8+) достоверно снизился и составил 21% по сравнению с показателем до терапии – 25,8% (p = 0,05), также отмечено двукратное снижение как относительного, так и абсолютного количества активированных Т-клеток, несущих маркеры -клеток (CD3+/CD56+). Заключение. Количественные показатели pDCs меняются в зависимости от типа проводимой терапии, что может лежать в основе отсроченных изменений и формирования иммунологических особенностей, связанных с быстрой эрадикацией антигена ХГС из организма. Однако общие показатели иммунного статуса остаются относительно стабильными, за исключением цитотоксических Т-лимфоцитов и активированных Т-клеток, несущих маркеры NK-клеток.
Дод.точки доступу:
Хохлова, О. Н.
Иванова, Л. А.
Макашова, В. В.
Покровский, В. В.
Рейзис, А. Р.

Вільних прим. немає

Найти похожие

19.


   
    20 лет терапии хронического гепатита С у больных ВИЧ-инфекцией в Российской Федерации / А. В. Кравченко [и др.] // Инфекц. болезни = Infectious diseases : научно-практический журнал Национального научного общества инфекционистов. - 2019. - Т. 17, № 1. - С. 20-27 . - ISSN 1729-9225


MeSH-~главная:
ГЕПАТИТ C ХРОНИЧЕСКИЙ -- HEPATITIS C, CHRONIC
ПРОТИВОРЕТРОВИРУСНАЯ ТЕРАПИЯ ВЫСОКОЭФФЕКТИВНАЯ -- ANTIRETROVIRAL THERAPY, HIGHLY ACTIVE
ВИЧ ИНФЕКЦИИ -- HIV INFECTIONS
ПРОТИВОВИРУСНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTIVIRAL AGENTS
Анотація: В статье представлен обзор результатов исследования эффективности и безопасности схем терапии хронического гепатита С (ХГС) у больных ВИЧ-инфекцией в течение последних 20 лет. Даже при использовании пегилированных интерферонов в сочетании с рибавирином частота устойчивого вирусологического ответа (УВО) не превышала 50% при генотипе 1 и 80% – при генотипе 3 вируса гепатита С (ВГС). Цель. Оценка эффективности и безопасности схем терапии ХГС, включавших только препараты прямого противовирусного действия (ПППД), у больных ВИЧ-инфекцией, получавших или не получавших антиретровирусную терапию (АРТ). Пациенты и методы. 44 больных ВИЧ-инфекцией и ХГС (30 с генотипом 1 и 14 – 3а), получили курс лечения ПППД. 43 из 44 больных получали SOF в сочетании с ингибитором NS5A, а 1 пациент с 1-м генотипом ВГС получал 3D-режим. Длительность терапии у 79,5% пациентов составляла 12 недель. 7 пациентов получали SOF/LDV в течение 8 недель, а 2 пациента с генотипом 3а и фиброзом F4 – SOF + DCV + РБВ и SOF/VEL (24 недели). Результаты. УВО12 получен у 42 из 44 пациентов (95,5%), в том числе у 28 из 30 больных с 1-м генотипом ВГС (93,3%) и у 100% больных с генотипом 3. У 5 пациентов с исходным фиброзом F3/4 был достигнут УВО12 и уменьшение степени фиброза (на 1–2 степени). У больных с исходным количеством CD4-лимфоцитов 350 клеток/мкл был получен УВО12 и во всех случаях регистрировалось их увеличение. УВО12 был получен у 94,3% больных, получавших АРТ, а также у 100% больных без АРТ. У 8 пациентов, ранее получавших терапию ПегИФН и РБВ, был получен УВО при использовании ПППД. Заключение. Применение схем, включающих ПППД, для терапии ХГС было высокоэффективным и безопасным вне зависимости от исходного количества CD4-лимфоцитов, наличия АРТ, генотипа ВГС, степени фиброза, результатов предшествующей терапии ХГС, а также препаратов, включенных в схему терапии. Комбинация SOF и ингибитора комплекса NS5A хорошо сочеталась с препаратами АРТ и не потребовала изменения схемы АРТ. Обнаружение РНК ВГС у 2 пациентов (4,8%) через 1 год после достижения УВО12 было обусловлено повторным заражением другим генотипом ВГС.
Дод.точки доступу:
Кравченко, А. В.
Куимова, У. А.
Канестри, В. Г.
Максимов, С. Л.
Голиусова, М. Д.
Ефремова, О. С.

Вільних прим. немає

Найти похожие

20.


   
    Опыт лечения больных с Ко-инфекцией хронический гепатит С и ВИЧ с применением препаратов прямого противовирусного действия / А. А. Суздальцев [и др.] // Инфекц. болезни = Infectious diseases : научно-практический журнал Национального научного общества инфекционистов. - 2018. - Т. 16, № 2. - С. 104-108 . - ISSN 1729-9225


MeSH-~главная:
КОИНФЕКЦИЯ -- COINFECTION
ПРОТИВОВИРУСНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTIVIRAL AGENTS
ГЕПАТИТ C ХРОНИЧЕСКИЙ -- HEPATITIS C, CHRONIC
ВИЧ ИНФЕКЦИИ -- HIV INFECTIONS
АЛАНИН-ТРАНСАМИНАЗА -- ALANINE TRANSAMINASE
Анотація: Цель. Оценить эффективность и безопасность схемы «Паритапревир/ритонавир + омбитасвир + дасабувир (3D)» у больных с ко-инфекцией хронический гепатит С (ХГС) и ВИЧ на основе оценки динамики клинико-лабораторных показателей. Пациенты и методы. Обследовано 10 пациентов с ко-инфекцией ХГС и ВИЧ, из них 6 мужчин и 4 женщины. Средний возраст 38 ± 3,14 лет. Проводилась противовирусная терапия (ПВТ) в режиме 3D в течение 12 нед. Выполнялись общеклинические и биохимические анализы крови, контроль вирусной нагрузки РНК ВИЧ и уровня СD4+-лимфоцитов. Результаты. Пациенты полностью завершили курс ПВТ. Переносимость терапии была хорошей. Отмены противовирусных препаратов, нежелательных явлений зарегистрировано не было. У всех пациентов зафиксирован устойчивый вирусологический ответ (УВО 100%). У всех пациентов произошла нормализация показателей аланинаминотрансферазы на фоне или после окончания ПВТ. Заключение. Схема ПВТ у пациентов с ко-инфекцией ХГС и ВИЧ «Паритапревир/ритонавир + омбитасвир + дасабувир (3D)» продемонстрировала УВО у 100% пациентов, а также показала хороший профиль безопасности.
Дод.точки доступу:
Суздальцев, А. А.
Стребкова, Е. А.
Агафонова, О. В.
Киндалова, Е. С.
Соколова, Г. А.

Вільних прим. немає

Найти похожие

 1-20    21-40   41-60   61-80   81-100   101-119 
 
© 2017-2023
Бібліотека Полтавського державного медичного університету
36011, м. Полтава, вул. Шевченка, 23
© Міжнародна асоціація користувачів і розробників
електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)