Головна Спрощений режим Опис

Бази даних


Періодичні видання. Статті - результати пошуку 149015

Вид пошуку

Зона пошуку
у знайденому
 Знайдено у інших БД:Книги (32)Художня література (2)Автореферати (1)Методичні рекомендації. Брошури (2)Матеріали конференцій (2)
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>K=РИТМЫ<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 90
Показані документи с 1 за 20
 1-20    21-40   41-60   61-80   81-90 
1.


    Лабунець, І. Ф.
    Вікові зміни біоритмів функцій імунної та нейроендокринної систем у здорових людей і пацієнтів із серцево-судинною патологією: можливість корекції мелатоніном / І. Ф. Лабунець // Аритмологія. - 2023. - N 2. - С. 34


MeSH-~главная:
БИОЛОГИЧЕСКИЕ РИТМЫ -- PERIODICITY
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ -- CARDIOVASCULAR DISEASES (иммунология, патофизиология)
МЕЛАТОНИН -- MELATONIN (терапевтическое применение)
ВОЗРАСТНЫЕ ФАКТОРЫ -- AGE FACTORS
Примірників всього: 1
ЕЖ (1)
Вільні: ЕЖ (1)

Найти похожие

2.


    Нечитайло, Д. Ю.
    Хронобіологічні аспекти рівня артеріального тиску у школярів із артеріальною передгіпертензією / Д. Ю. Нечитайло, Т. М. Міхєєва, О. С. Годованець // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина = Neonatology, surgery and perinatal medicine. - 2022. - Т. 12, № 1. - С. 37-42. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-~главная:
АРТЕРИАЛЬНОЕ ДАВЛЕНИЕ -- ARTERIAL PRESSURE (физиология)
БИОЛОГИЧЕСКИЕ РИТМЫ -- PERIODICITY
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (диагностика)
ДЕТИ -- CHILD
Анотація: Вступ. Артеріальний тиск має значні добові коливання, досягаючи в певні години доби своїх мінімальних та максимальних значень. Для повноцінної характеристики артеріальної гіпертензії останніми роками найчастіше використовують метод добового моніторування артеріального тиску, який дає змогу визначити форми захворювання (лабільну і стабільну), циркадіанні ритми артеріального тиску і його варіабельність. Застосування цього методу в дітей може бути навіть більш важливим, ніж у дорослих. Мета дослідження - оцінити хронобіологічні аспекти рівня артеріального тиску у школярів із артеріальною передгіпертензією. Матеріал та методи доcлідження. Обcтежено 54 дитини шкільного віку, яких розподілили на такі групи: основну групу склали 24 дитини з артеріальною передгіпертензією (високим артеріальним тиском) та контрольну групу – 30 дітей із нормальним рівнем артеріального тиску. Хронобіологічні аспекти рівня артеріального тиску у школярів оцінювали за допомогою проведення добового моніторингу артеріального тиску. Пристрій для добового вимірювання артеріального тиску забезпечував тривалий запис коливань артеріального тиску в умовах звичайної добової активності та під час сну пацієнта. Статистична обробка отриманих даних проводилася з використанням програм Microsoft Office Exсel та Statistica 10.0. Результати дослідження. При оцінці особливостей часових індексів артеріального тиску в обстежених дітей встановлено, що у дітей із передгіпертензією систолічний артеріальний тиск найчастіше піднімався в нічний час. Порівнюючи особливості добових коливань артеріального тиску між дітьми із передгіпертнезією та дітьми з контрольної групи, було виявлено певні відмінності, які спостерігалися в кривих систолічного артеріального тиску і діастолічного артеріального тиску, особливо в нічний час. Під час оцінки варіабельності середньодобового, середньоденного та середньонічного рівнів систолічного артеріального тиску і діастолічного артеріального тиску в дітей по групам виявлено, що у дітей із передгіпертензією варіабельність систолічного артеріального тиску та діастолічного артеріального тиску вірогідно нижча, ніж у дітей із контрольної групи. Додатково оцінено особливості добового коливання середнього артеріального тиску, тому що він одночасно враховує добові коливання як систолічного артеріального тиску, так і діастолічного артеріального тиску. Провівши Т-тест виявлено, що в дітей з передгіпертензією рівень середнього артеріального тиску був вірогідно вищим (p0,05) у порівнянні з дітьми із контрольної групи. Висновки. 1. У дітей із передгіпертензією спостерігається феномен зниження варіабельності артеріального тиску (особливо в нічний час), що можна розцінювати як фактор ризику розвитку артеріальної гіпертензії. 2. Виходячи із наявності вірогідної різниці у показниках добових коливань середньогоартеріального тиску між дітьми із контрольної групи та дітьми із передгіпертензією, у останніх відмічається збільшення динамічного навантаження на стінку судин, що може призводити до уповільнення швидкості кровотоку в капілярному руслі та також виступати предиктором подальшого формування артеріальної гіпертензії.
Дод.точки доступу:
Міхєєва, Т. М.
Годованець, О. С.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

3.


    Сіделковський, О. Л.
    Досвід застосування досягнень хрономедицини у комплексній реабілітації неврологічних хворих / О. Л. Сіделковський // Міжнародний неврологічний журнал. - 2022. - Т. 18, № 1. - С. 42-46. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-~главная:
НЕРВНОЙ СИСТЕМЫ БОЛЕЗНИ -- NERVOUS SYSTEM DISEASES (реабилитация)
ХРОНОТЕРАПИЯ -- CHRONOTHERAPY (использование)
БИОЛОГИЧЕСКИЕ РИТМЫ -- PERIODICITY
БИОЛОГИЧЕСКИЕ ЧАСЫ -- BIOLOGICAL CLOCKS
Примірників всього: 1
ЕЖ (1)
Вільні: ЕЖ (1)

Найти похожие

4.


    Tymofiychuk, І.
    History of studying chronorithms in the regulation of physiological functions of the human organism / І. Tymofiychuk, S. Semenenko, K. Slobodyan // Актуальні питання суспільних наук та історії медицини. - 2021. - № 4. - P84-86. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-~главная:
БИОЛОГИЧЕСКИЕ РИТМЫ -- PERIODICITY
Анотація: Вступ. Згідно з даними літературних джерел, біологічні ритми людини – це певні частоти, від швидкості та уповільнення яких залежить функціонування органів та систем організму людини, її психологічний стан. У здорових людей ритми фізіологічних процесів синхронізовані як між собою, так і з ритмами навколишнього середовища, а синхронізація біоритмів, збереження їх фазових співвідношень забезпечують оптимальні умови функціонування організму та є ознакою здоров'я. Мета цього дослідження полягає у вивченні історичних аспектів хроноритмічної регуляції фізіологічних функцій організму людини та аналізі впливу десинхронозу. Матеріали та методи. Аналіз вітчизняної та зарубіжної літератури, де висвітлюються фізіологічне значення хроноритмів та проблеми десинхронозу та історичні етапи. Основна частина. Роль епіфіза та епіфізарного гормону мелатоніну в добовій та сезонній ритміці, режимі сну-активності на сьогоднішній день безперечна. У тварин і людини секреція мелатоніну епіфіз збігається зі звичайним годинником сну. Є гіпотеза, що мелатонін відіграє важливу роль у відкритті так званих воріт сну та у гальмуванні режимів активності. Секреція мелатоніну підпорядкована циркадіанному ритму. Концентрація гормону в крові максимальна у темний час доби, мінімальна – у світле. Синтез та активність гормону збільшується після заходу сонця, а пік концентрації відзначається близько 3 годин ночі. Висновки. Аналіз змін хроноритмів та їх невідповідності допомагає визначити: 1. Нові підходи до діагностики, профілактики та вдосконалення тимчасових схем лікувальних заходів при захворюваннях різних форм. 2. Вплив десинхронії на органи та системи організму. 3. Роль механізмів адаптації організму до середовища.
Дод.точки доступу:
Semenenko, S.
Slobodyan, K.

Примірників всього: 1
ЕЖ (1)
Вільні: ЕЖ (1)

Найти похожие

5.


    Пішак, В. П.
    Хрононеонатологія: біоритмічна організація новонародженого / В. П. Пішак, М. О. Ризничук // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина = Неонатология, хирургия и перинатальная медицина = Neonatology, Surgery and Perinatal Medicine : щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - 2019. - Т. IX, № 2. - С. 78-83 . - ISSN 2226-1230


MeSH-~главная:
НОВОРОЖДЕННЫЙ -- INFANT, NEWBORN (рост и развитие)
БИОЛОГИЧЕСКИЕ РИТМЫ -- PERIODICITY
МЕЛАТОНИН -- MELATONIN
ГРУДНОЕ ВСКАРМЛИВАНИЕ -- BREAST FEEDING (тенденции)
ПРОЛАКТИН -- PROLACTIN
ИНСУЛИН -- INSULIN
Анотація: Резюме. Біоритми людини є проявом адаптації живих організмів до зовнішнього середовища. Це настільки відлагоджені природою механізми, що їх часто називають "біологічним годинником". В організмі новонародженого зареєстровані функції, що мають добову ритмічність (з періодом від 2 до 25 годин). Дана ритмічність напряму залежить від зрілості організму новонародженого: циркадіанний ритм синтезу мелатоніну у людини виникає з перших днів після народження і завершується його формування до 9-12 тиж., а в недоношених на 2-3 тиж. пізніше. На розвиток «біологічного годинника» новонародженого значно впливають умови зовнішнього середовища. Мелатонін забезпечує відновлення, стабілізацію та синхронізацію хроноритмів різної частоти, зокрема добового періодизму. За таких умов, чільної уваги заслуговують плейотропні ефекти мелатоніну щодо забезпечення біологічних ритмів у цей період. Цьому і присвячено наш огляд. Упродовж ранньої постнатальної адаптації доцільно визначити біоритмологічні особливості основних фізіологічних показників життєдіяльності: погодинний рівень артеріального тиску, частоти серцевих скорочень та дихальних рухів, температури тіла, екскреції кортизолу, адреналіну, норадреналіну, 6-сульфаток-симелатоніну (метаболіт мелатоніну) в порційній сечі в динаміці раннього неонатального періоду. Завданнями хрононеонатології є вивчення особливостей формування циркадіанної організації фізіологічних функцій і рівня основних адаптивних гормонів у динаміці раннього неонатального періоду. У пренатальному періоді мелатонін вагітної проникає до плоду, через плаценту, а після народження – надходить в організм дитини з молоком матері. Вважають, що періодичні сигнали, що виходять із клітин шишкоподібної залози матері, синхронізують хроноритми плода. На ранніх етапах ембріогенезу такі сигнали мають нервовий і гуморальний ґенез, а після народження – тільки гуморальні впливи.Концентрація мелатоніну в крові вагітної досягає максимального рівня на 32 тиж. вагітності і відновлюється на 2-у добу після пологів. Внутрішньоутробна затримка росту плода зумовлена істотним зменшенням секреції мелатоніну впродовж перших 3 місяців життя новонароджених. Важливо, що у недоношених новонароджених період відносного дефіциту мелатоніну триває від 2-4 до 7-8 міс. Материнський вплив на розвиток не завершується з пологами, а триває і в неонатальному періоді. Грудне молоко містить понад 60 біологічно активних речовин (СТГ, пролактин, ІФР-1, інсулін та ін., зокрема мелатонін), рівень яких суттєво переважає їх концентрацію в периферичній крові матері. Раннє прикладання до грудей, сумісне перебування матері і дитини в післяпологовому періоді, довільний режим вигодовування сприяють більш ранньому формуванню біоритмів фізіологічних показників життєдіяльності і сприятливому перебігу адаптаційних процесів у новонароджених. Отже, підбиваючи підсумки, зазначимо, що стан дитини асоціюється з адекватною навколодобовою біоритмічною діяльністю. Лабільність обміну речовин у новонародженого вимагає врахування структури біоритмів у постнатальному періоді для запобігання розвитку патологічних станів.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Ризничук, М. О.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

6.


    Пудиков, И. В.
    Нарушения ритма «сон – бодрствование» при трансмеридианных перелетах (синдром смены часовых поясов) и их коррекция / И. В. Пудиков // Эффективная фармакотерапия. Неврология и психиатрия = Effective Pharmacotherapy. Neurology and Psychiatry : научно практический журнал. - 2018. - N Спецвыпуск "Сон и его расстойства - 6"(on-line). - С. 46-56 . - ISSN 2307-3586


MeSH-~главная:
БИОЛОГИЧЕСКИЕ РИТМЫ -- PERIODICITY
СОН -- SLEEP
СВЕТОЛЕЧЕНИЕ -- PHOTOTHERAPY (использование)
МЕЛАТОНИН -- MELATONIN
Анотація: Описываются клинические проявления синдрома смены часовых поясов при авиаперелетах. Клинические нарушения и адаптационные реакции при трансмеридианных перелетах рассматриваются как симптомы десинхроноза, вызванного рассогласованием биологических ритмов человека с социальным ритмом активности – покоя и циклом «свет – темнота» в месте назначения. Обсуждаются вопросы профилактики и лечения синдрома смены часовых поясов.
Примірників всього: 1
ЕЖ (1)
Вільні: ЕЖ (1)

Найти похожие

7.


   
    The influence of different types of chronotype on scar formation during the use of placental cryoextract at the intraoperative stage / O. A. Toropov [и др.] // Проблеми екології та медицини : науково-практичний журнал. - 2021. - Т. 25, № 1/2. - С. 22-25


MeSH-~главная:
БИОЛОГИЧЕСКИЕ РИТМЫ -- PERIODICITY
ПСИХИЧЕСКОЕ ЗДОРОВЬЕ -- MENTAL HEALTH (тенденции)
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE
БРАНХИОМА -- BRANCHIOMA (хирургия)
ГОЛОВЫ И ШЕИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- HEAD AND NECK NEOPLASMS (хирургия)
Анотація: Для визначення індивідуальних особливостей організації добових ритмів був запропонований термін «хронотип», який стає дедалі популярнішим у дослідженнях в сфері медицини. Згідно аналізу даних літератури, біологічний ритм впливає не тільки на психічний стан, ожиріння, а на стан людини в цілому. Біологічні ритми є проявом фундаментальної властивості органічного світу, забезпечують здатність людини до адаптації та виживання в навколишньому середовищі. У цьому аспекті особливий інтерес представляє функціонування організму з урахуванням його індивідуальних особливостей з точки зору організації біоритмічних процесів. Дослідження проводилися на базі відділення щелепно-лицьової хірургії на базі КП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради». Всього в дослідженні прийняло участь 24 пацієнтів. Для вивчення матеріалів нами був проведений аналіз пацієнтів які госпіталізувалися на планові оперативні втручання з приводу вроджених кіст шиї та пухлиноподібних утворень шкіри голови та шиї. З пацієнтами під час госпіталізації проводилися співбесіда, а також проводилося анкетування для визначення хронотипу. Пацієнти були розподілені на такі 2 групи, а саме: 1 група, в якій свою чергу містила ще 2 підгрупи: 1.1 – Пацієнти з ранковим хронотипом; 1.2 – Пацієнти з вечірнім хронотипом. Перша підгрупа (1.1 – з ранковим хронотипом) складалася з 7 осіб, яким проводилося оперативне втручання з ранку. Друга підгрупа (1.2 – з вечірнім хронотипом) складалася з 9 пацієнтів, яким оперативне втручання проводилося близько 15:00. У кожній з цих підгруп під час оперативного втручання було проведено інтрадермальне введення препарату «Кріоцел». 2 група – контрольна. Друга контрольна група складалася з 8 пацієнтів, всі пацієнти даної групи були прооперовані згідно класичної методики без використання додаткових профілактичних заходів. На 90-у добу клінічного дослідження ми могли спостерігати вірогідну різницю в порівнянні післяопераційних рубців, а саме у пацієнтів з ранковим хронотипом та у пацієнтів з вечірнім хронотипом вона складала 42%, різниця з контрольною склала 71% та різниця між 2 підгрупою і контрольною групою склала 50%. На 180-у добу досліджень ми спостерігали вірогідну різницю між групами, у пацієнтів 1 і 2 підгрупи в порівняні з контрольною групою клінічні дані при описі післяопераційних рубців були кращі на 25%. При порівнянні між собою 1 і 2 підгрупи різниці не відмічалось. Таким чином на 180-у добу при огляді пацієнтів клінічна картина була більш сприятлива у 1-й та 2-й підгрупі. Згідно клінічних даних ми можемо стверджувати, що пацієнти з ранковим типом хронотипу, яким оперативні втручання проводилися з ранку та вводили кріоекстракт плаценти формування рубця на 90-у добу відбувалося краще, ніж у пацієнтів з вечірнім хронотипом яких оперували в обідній час, та пацієнтів, яким оперативні втручання проводилися згідно класичної методики без використання додаткових профілактичних заходів.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Toropov, O. A.
Avetikov, D. S.
Lokes, K. P.
Steblovsky, D. V.
Prikhidko, R. A.
Shlykova, O. A.
Izmailova, O. V.
Kaidashev, I. P.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

8.


    Гнатюк, В. В.
    Дослідження екстрапінеального джерела синтезу мелатоніну у щурів-самців з виразковим ураженням шлунка на тлі десинхронозу / В. В. Гнатюк, Н. М. Кононенко, Г. А. Божок // Медицина сьогодні і завтра. - 2016. - N 1. - С. 10-14


MeSH-~главная:
ЖЕЛУДКА ЯЗВА -- STOMACH ULCER (этиология)
ЖЕЛУДКА СЛИЗИСТАЯ -- GASTRIC MUCOSA
МЕЛАТОНИН -- MELATONIN (биосинтез)
ЭНТЕРОХРОМАФФИННЫЕ КЛЕТКИ -- ENTEROCHROMAFFIN CELLS
ХРОНОБИОЛОГИЧЕСКИЕ ФЕНОМЕНЫ -- CHRONOBIOLOGY PHENOMENA
БИОЛОГИЧЕСКИЕ РИТМЫ -- PERIODICITY
ПОЛОВЫЕ ФАКТОРЫ -- SEX FACTORS
ВОЗРАСТНЫЕ ФАКТОРЫ -- AGE FACTORS
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
КРЫСЫ -- RATS
Анотація: Досліджено мелатонін-позитивно-мічені клітини слизової оболонки шлунка з виразковим ураженням на тлі десинхронозу у щурів-самців віком 9, 15 та 20 міс, що відповідає віку людини 29-30, 43-44 та 55-56 років. Визначено достовірне зниження загальної кількості мелатонін-позитивно-мічених клітин у щурів-самців з виразковим ураженням шлунка на тлі десинхронозу порівняно з показником тварин інтактного контролю та щурів з десинхронозом усіх вікових груп. Встановлено наявність різних типів клітин, відмінних за морфологічною будовою, що дозволяє припустити можливість різної їх функції в нормі та в захисті слизової оболонки шлунка при пошкодженнях різної етіології. Найбільші структурно-морфологічні зміни визначено у тварин віком 9 та 15 міс з виразковим ураженням на тлі десинхронозу, що може бути підґрунтям високої захворюваності на виразкову хворобу у чоловіків у віці 20-45 років.
Дод.точки доступу:
Кононенко, Н.М.
Божок, Г.А.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

9.


   
    Підвищення ефективності протимікробної терапії при лікуванні дітей з тяжкими гнійно-запальними захворюваннями на основі пригнічення біоплівкоутворення та врахування біоритмічних властивостей мікроорганізмів / В. Б. Давиденко [и др.] // Хірургія дитячого віку. - 2015. - N 3/4. - С. 71-76


MeSH-~главная:
ВОСПАЛЕНИЕ -- INFLAMMATION (лекарственная терапия, микробиология)
НАГНОЕНИЕ -- SUPPURATION (лекарственная терапия, микробиология)
АНТИБАКТЕРИАЛЬНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-BACTERIAL AGENTS (терапевтическое применение)
БИОПЛЕНКИ МИКРООРГАНИЗМОВ -- BIOFILMS (действие лекарственных препаратов)
БАКТЕРИИ -- BACTERIA (патогенность)
БИОЛОГИЧЕСКИЕ РИТМЫ -- PERIODICITY
ДЕТИ -- CHILD
Дод.точки доступу:
Давиденко, В.Б.
Мішина, М.М.
М'ясоєдов, В.В.
Пащенко, Ю.В.
Штикер, С.Ю.
Давиденко, Н.В.

Примірників всього: 1
ЕЖ (1)
Вільні: ЕЖ (1)

Найти похожие

10.


   
    Дофамин, введенный крысе, дезорганизует ритм синтеза белка в гепатоцитах / В. Я. Бродский [и др.] // Бюл. эксперим. биологии и медицины : ежемесячный международный научно-теоретический ж-л. - 2014. - Т. 157, № 2. - С. 182-185 . - ISSN 0365-9615


MeSH-~главная:
КРЫСЫ ЛИНИИ WISTAR -- RATS, WISTAR
ДОФАМИН -- DOPAMINE
ГЕПАТОЦИТЫ -- HEPATOCYTES
БИОЛОГИЧЕСКИЕ РИТМЫ -- PERIODICITY
БЕЛКА СИНТЕЗА ИНГИБИТОРЫ -- PROTEIN SYNTHESIS INHIBITORS
Анотація: Крысам Вистар (3–4 мес, масса 300–400 г) вводили дофамин внутривенно (9 мкг/кг) или внутрибрюшинно (15 мкг/кг), выделяли гепатоциты (через 40 мин) и ставили плотные культуры на стеклах, покрытых коллагеном. Через 5 ч в таких культурах околочасовой ритм синтеза белка не выявлялся, тогда как после введения физиологического раствора NaCl в культурах гепатоцитов крысы наблюдали ритм. Дезорганизующий ритм эффект дофамина обратим: при выделении гепатоцитов через 1 сут после введения дофамина в культурах наблюдали ритм. Действие дофамина купируется мелатонином: после внутрибрюшинного введения дофамина и еще через 40 мин мелатонина (32 нг/кг) в 5–часовых культурах гепатоцитов обнаруживали ритм синтеза белка. В пользу прямого действия дофамина на клетки печени in vivo свидетельствуют наши предыдующие опыты in vitro с введением дофамина в среду с культурами гепатоцитов [1]. Полученные результаты обсуждаются в контексте с данными о биохимических механизмах прямых межклеточных взаимодействий и ранее неизвестных свойств катехоламинов.
Дод.точки доступу:
Бродский, В.Я.
Мальченко, Л.А.
Дубовая, Т.К.
Конченко, Д. С.
Звездина, Н. Д.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

11.


   
    Regulating effect of associative microbiota on the rhytnms of biological properties of fungi and bacteria / T. Kh. Timokhina [и др.] // Журн. микробиологии эпидемиологии и иммунобиологии = Journal of Microbiology Epidemiology and Immunobiology. - 2015. - № 4. - С. 27-31. - Библиогр. в конце ст. . - ISSN 0372-9311


MeSH-~главная:
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA
БАКТЕРИИ -- BACTERIA
БИОЛОГИЧЕСКИЕ РИТМЫ -- PERIODICITY
Дод.точки доступу:
Timokhina, T. Kh.
Bukharin, O. V.
Paromova, Ya. I.
Perunova, N. B.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

12.


    Коба, Л. В.
    Біоритмологічні особливості здобувачів вищої освіти / Л. В. Коба, М. О. Макарова // Вісн. пробл. біол. і медицини = Bulletin of Problems in Biology and Medicine : український науково-практичний журнал. - 2019. - Т. 2, № 1(150). - С. 36-41. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2077-4214


MeSH-~главная:
БИОЛОГИЧЕСКИЕ РИТМЫ -- PERIODICITY
ЦИРКАДНЫЙ РИТМ -- CIRCADIAN RHYTHM
ОБРАЗОВАНИЕ МЕДИЦИНСКОЕ -- EDUCATION, MEDICAL
Анотація: Хронотип человека, как вариант циркадианного ритма, определяет периодические, достаточно стойкие во времени изменения его психофизиологического состояния, в том числе, работоспособности в течение суток. В современных условиях организации образовательного процесса как в средней, так и в высшей школе существенно увеличивается количество учащихся и студентов с промежуточным хронотипом. Студенты с разными хронотипами характеризуются разной суточной динамикой изменений температуры тела, показателей кардиореспираторной и вегетативной нервной системы. Биоритмологические особенности студентов первого курса оказывают влияние на изменения их работоспособности на протяжении рабочего дня, недели, семестра, достижение определенного уровня адаптации к организации образовательного процесса в высшем учебном заведении к концу первого года обучения. Студенты с промежуточным хронотипом считаются наиболее адаптированными к учебному процессу в современных условиях.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Макарова, М. О.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

13.


    Прокопчук, В. С.
    Основы общей теории патологии (Часть 2. Патогенез хронических болезней) / В. С. Прокопчук, А. В. Люкбэк // Лікарська справа. Врачебное дело. - 2018. - № 1/2. - С. 3-10. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-~главная:
ХРОНИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ -- CHRONIC DISEASE
БОЛЕЗНИ СИМПТОМЫ ИЛИ ПРИЗНАКИ (ВНЕШ) -- DISEASE ATTRIBUTES (NON MESH)
ПАТОЛОГИЧЕСКИЕ СОСТОЯНИЯ, ПРИЗНАКИ БОЛЕЗНЕЙ И СИМПТОМЫ -- PATHOLOGICAL CONDITIONS, SIGNS AND SYMPTOMS
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
БИОЛОГИЧЕСКИЕ РИТМЫ -- PERIODICITY
ТЕРАПЕВТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ И СРЕДСТВА -- THERAPEUTICS (тенденции)
Дод.точки доступу:
Люкбэк, А. В.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

14.


    Микитюк, О. П.
    Остеоартроз: погляд на проблему крізь призму хронопатології та хрономедицини / О. П. Микитюк // Клінічна та експериментальна патологія. - 2018. - Т. 17, № 3 (ч.2). - С. 168-172. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-~главная:
ОСТЕОАРТРИТ -- OSTEOARTHRITIS
БИОЛОГИЧЕСКИЕ РИТМЫ -- PERIODICITY
Анотація: Метою роботи є аналіз сучасних літературних даних щодо добових варіацій клінічної симптоматики остеоартрозу, хроноорганізації хрящової тканини в нормі і патології, оцінка взаємозв'язку між аспектами патогенезу, клінічними проявами та віддаленими наслідками прогресування захворювання з позицій хрономедицини. Висновки. Остеоартроз характеризується широким спектром молекулярних порушень у нетиповий для проведення клінічних рутинних аналізів час - період відпочинку, вечірньо-нічні години. Увагу клініцистів слід звертати не лише на ефективне усунення больового синдрому та хондропротекцію, але й на виявлення і корекцію системних проявів десинхронозу, профілактику розвитку метаболічного синдрому і запобігання появі коморбідної патології.
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

15.


    Захарчук, О. І.
    Біоритмологічний профіль показників неспецифічного імунітету при вікових змінах шишкоподібної залози / О. І. Захарчук, Ю. М. Вепрюк // Клінічна та експериментальна патологія. - 2018. - Т. 17, № 3 (ч.2). - С. 50-57. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-~главная:
ИММУНИТЕТ ВРОЖДЕННЫЙ -- IMMUNITY, INNATE (физиология)
ШИШКОВИДНАЯ ЖЕЛЕЗА -- PINEAL GLAND (иммунология)
БИОЛОГИЧЕСКИЕ РИТМЫ -- PERIODICITY
Анотація: Мета роботи - дослідити стан динаміки циркадіанних і сезонних ритмів показників неспецифічної адаптації організму при епіфізектомії та виявити характер впливу шишкоподібної залози (ШЗ) на ритмостаз показників природного неспецифічного імунітету при старінні організму. Матеріали та методи. Дослідження проведені на 60 білих лабораторних щурах-самцях двох вікових груп: статевозрілих і старих. Тваринам уводили внутрішньоочеревинно синтетичний мелатонін у дозі 100 мкг на 100 г маси тіла. Вивчали показники неспецифічного імунітету: активність сироваткового комплементу, яку визначали фотометричним методом за 50% гемолізом (од/мл), концентрацію сироваткового лізоциму (мкг/мл) визначали турбодиметричним методом за Перрі в модифікації Грант, загальну кількість лейкоцитів (109/л) периферичної крові визначали за А.Я.Альтгаузеном, НСТ-тест (%) визначали за С.У.Пастером, мієлопероксидазну активність нейтрофілів (од) досліджували за методом Т.Попова і Л.Нейковської, рівень глікогену (од) в лейкоцитах визначали за І.Тодоровим (1966), фагоцитарну активність (%) і фагоцитарний індекс (од) поліморфноядерних лейкоцитів вивчали в присутності об'єкта фагоцитозу (жива добова культура стафілококу). Результати. Сезонна і циркадіанна хроноструктура активності сироваткового комплементу залежить не тільки від віку та наявності ШЖ, але й від пори року, особливо навесні та влітку. Вміст сироваткового лізоциму у дорослих щурів після епіфізектомії зменшувався, а у старих щурів спостерігалося нівелювання циркадіанного ритму. Сезонний ритм унаслідок видалення ШЗ змінювався: у старих щурів мініфаза зміщувалася на осінь. Уведення мелатоніну супроводжувалося зростанням вмісту лізоциму у контрольних групах дорослих і старих щурів, а у епіфізектомованих дорослих тварин - зменшенням рівня показника. Слід вказати на суттєву роль лізоциму, вміст якого зростав при старінні, що є компенсаторним механізмом, спрямованим на активацію ферментативної активності фагоцитів, і, насамперед, лізосомальних ферментів, зокрема муромідази, яка руйнує стінки бактерій. Після епіфізектомії спостерігалася лейкопенія, як у дорослих, так і у старих щурів. Зменшувалася фазність циркадіанного ритму, зміщувалися акрофаза та мініфаза. Після видалення ШЗ змінюються показники активності сироваткового комплементу, вмісту лізоциму, глікогену, рівня НСТ-тесту і мієлопероксидазної активності, що є прямим свідченням зміни фагоцитарної активності сегментоядерних нейтрофільних лейкоцитів. Фагоцитарна активність у старих тварин достовірно знижувалася, а епіфізектомія призводила до порушення фазності добової кривої, до змін акрофази і батифази, рівні показників достовірно знижувалися в усі годинні проміжки доби. Уведення екзогенного мелатоніну нормалізувало знижені показники фагоцитарної активності, як у дорослих, так і у старих щурів, а при наявності залози гормон не впливав на цей показник при звичайному фотоперіоді. При пригніченні ШЗ тривалим освітленням введення мелатоніну стимулювало активність фагоцитозу як у дорослих, так і у старих тварин контрольної групи. Отже, за відсутності ШЗ ефекти мелатоніну не залежать від фотоперіоду. Біоритмологічні зміни гуморальних і клітинних показників неспецифічної резистентності проявляють різноспрямованість, що забезпечує найбільш повноцінне пристосування організму до циклічних змін зовнішнього середовища. ШЗ має пряме відношення до регуляції циркадіанних ритмів системи неспецифічної імунологічної резистентності організму. Є певні вікові особливості, а вплив шишкоподібної залози зберігається до глибокої старості. Регулююча дія ШЗ на імуноструктурний гомеостаз здійснюється мелатоніном і, можливо, іншими біологічно активними речовинами, які продукуються цим органом. Дослідження зі зміненим освітленням свідчать про існування принципової можливості стимуляції мелатонінутворюючої функції ШЗ шляхом збільшення довжини темнового періоду, і, як наслідок, посилення роботи системи неспецифічної імунологічної резистентності організму, що є особливо актуальним при корекції вікових змін та з метою продовження тривалості життя. Висновки. 1. Гуморальні та клітинні складові системи неспецифічної адаптації організму підпорядковані чітким циркадіанним та сезонним коливанням, які мають вікові особливості. 2. Шишкоподібна залоза бере безпосередню участь у формуванні хроноритмів системи неспецифічного імунного захисту, що чітко підтверджується відповідними змінами після еліфізектомії та уведення мелатоніну. 3. Циркадіанна архітектоніка імуноструктурного гомеостазу має пряму залежність від довжини фотоперіоду: за умов подовженої темряви спостерігається активація системи неспецифічного імунного захисту, а при постійному освітленні - відбувається пригнічення. 4. Можлива часткова корекція змінених показників системи неспецифічного імунітету під час розвитку процесів старіння організму шляхом штучної регуляції світлового режиму та уведенням екзогенного мелатоніну.
Дод.точки доступу:
Вепрюк, Ю.М.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

16.


   
    Десинхронизация биологических ритмов как ответ на воздействие факторов внешней среды / Ф. И. Комаров [и др.] // Клин. медицина. - 2017. - Том 95, N 6. - С. 502-512


MeSH-~главная:
БИОЛОГИЧЕСКИЕ РИТМЫ -- PERIODICITY
ОКРУЖАЮЩЕЙ СРЕДЫ ВОЗДЕЙСТВИЕ, БОЛЕЗНИ -- ENVIRONMENTAL ILLNESS
Дод.точки доступу:
Комаров, Ф. И.
Рапопорт, С. И.
Бреус, Т. К.
Чибисов, С. М.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

17.


    Герасимчук, М. Ю.
    Прогностическая значимость оценки биологических ритмов при депрессии / М. Ю. Герасимчук // Журнал неврологии и психиатрии им. С.С. Корсакова. - 2018. - Том 118, N 9. - С. 17-21. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-~главная:
ДЕПРЕССИЯ -- DEPRESSION
БИОЛОГИЧЕСКИЕ РИТМЫ -- PERIODICITY
АНТИДЕПРЕССАНТЫ -- ANTIDEPRESSIVE AGENTS
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

18.


   
    Инфрадианный ритм содержания секреторных гранул в цитоплазме пенеалоцитов у мышей и крыс / А. В. Герасимов [и др.] // Бюл. эксперим. биологии и медицины : ежемесячный международный научно-теоретический ж-л. - 2018. - Т. 165, № 2. - С. 244-247 : ил. - Библиогр. в конце ст. . - ISSN 0365-9615


MeSH-~главная:
БИОЛОГИЧЕСКИЕ РИТМЫ -- PERIODICITY
ШИШКОВИДНАЯ ЖЕЛЕЗА -- PINEAL GLAND
МЛЕКОПИТАЮЩИЕ -- MAMMALS
Дод.точки доступу:
Герасимов, А. В.
Костюченко, В. П.
Потапов, А. В.
Варакута, Е. Ю.
Карпова, М. Р.
Суханова, Г. А.
Логвинов, С. В.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

19.


    Кемоклидзе, К. Г.
    Модификация метода естественной периодизации биологических процессов / К. Г. Кемоклидзе // Морфология. - 2016. - Том 150, N 4. - С. 80-83

Рубрики: НАДПОЧЕЧНИКОВ МОЗГОВОЙ СЛОЙ

   БИОЛОГИЧЕСКИЕ РИТМЫ


   ЛАЗЕРЫ


Анотація: Предложен новый вариант метода естественной периодизации биологических процессов. В отличие от оригинального варианта, в котором каждый показатель соотносится со своей средней величиной за весь период наблюдения, в предлагаемой модификации показатели соотносятся с контрольными значениями, что более логично для экспериментальных работ. Оба варианта применены при оценке 2-месячной динамики 19 морфологических показателей состояния части мозгового вещества надпочечника, выжившей после лазерного повреждения. Выявлены 3 естественных периода перестройки структуры органа и дана их функциональная интерпретация. Показано, что оригинальный вариант более отчётливо выделяет важные узловые точки, а предлагаемая новая модификация точнее отражает общий характер изменений. Таким образом, в экспериментальных исследованиях оба варианта дополняют друг друга, и их совместное применение повышает эффективность метода.
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

20.


   
    Влияние сезонных факторов на частоту досрочного прекращения лечения больных туберкулезом / И. М. Сон [и др.] // Туберкулез и болезни легких. - 2016. - Т. 94, N 12. - С. 20-25

Рубрики: ТУБЕРКУЛЕЗ ЛЕГКИХ

   ОКРУЖАЮЩЕЙ СРЕДЫ ФАКТОРЫ ВОЗДЕЙСТВИЯ


   БИОЛОГИЧЕСКИЕ РИТМЫ


Анотація: Выдвинута и проверена гипотеза о влиянии сезонных факторов на частоту досрочного прекращения лечения. Изучены исходы 19 923 случаев лечения впервые выявленных больных туберкулезом легких с бактериовыделением. У больных, зарегистрированных для лечения в холодное время года (I, IV кварталы), досрочное прекращение лечения, в том числе прерывание курса химиотерапии в интенсивную фазу лечения, происходит реже, чем в теплое время года (II, III кварталы). Наименьший относительный риск досрочного прекращения лечения наблюдается у больных, зарегистрированных в IV квартале, по сравнению со всеми остальными кварталами. Также отмечались более частое прерывание курса химиотерапии и меньшая миграционная активность у больных, зарегистрированных в III квартале, по сравнению с пациентами, зарегистрированными во II квартале. Полученную закономерность целесообразно учитывать при планировании мероприятий по мотивированию больных туберкулезом к лечению.
Дод.точки доступу:
Сон, И. М.
Стерликов, С. А.
Дергачев, А. В.
Кучерявая, Д. А.
Мордовин, А. С.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

 1-20    21-40   41-60   61-80   81-90 
 
© 2017-2023
Бібліотека Полтавського державного медичного університету
36011, м. Полтава, вул. Шевченка, 23
© Міжнародна асоціація користувачів і розробників
електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)