Головна Спрощений режим Опис

Бази даних


Періодичні видання. Статті - результати пошуку 148914

Вид пошуку

Зона пошуку
у знайденому
 Знайдено у інших БД:Книги (5)Автореферати (3)
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>K=ПОЛИПЫ<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 186
Показані документи с 1 за 20
 1-20    21-40   41-60   61-80   81-100   101-120      
1.


    Усенко, О. Ю.
    Трансанальна мініінвазивна хірургія (TAMIS): перший досвід застосування / О. Ю. Усенко, О. С. Тивончук, М. І. Баюра // Клініч. хірургія = Klinichna khirurhia : щомісячний науково-практичний журнал (спеціалізоване видання для лікарів). - 2016. - № 10. - С. 5-8 . - ISSN 0023-2130


MeSH-~главная:
ПРЯМОЙ КИШКИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- RECTAL NEOPLASMS (диагностика, хирургия)
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ МАЛОИНВАЗИВНЫЕ -- MINIMALLY INVASIVE SURGICAL PROCEDURES (использование)
АДЕНОМАТОЗНЫЕ ПОЛИПЫ -- ADENOMATOUS POLYPS (диагностика, хирургия)
Анотація: Захворюваність на рак прямої кишки (РПК) в Україні становить 38 на 100 тис населення. Виділяють два основні напрямки хірургічного лікування передракових станів та ранньої стадії РПК: радикальна резекція прямої кишки (ПК) та локальна трансанальна ексцизія зони ураження. З впровадженням єдиного порта (Single-порт) в лапароскопічній хірургії з'явилась альтернатива трансанальної резекції новоутворень ПК - трансанальна мінімально інвазивна хірургія з використанням єдиного порта (Transanal Minimally Invasive Surgery with Single-port - TAMIS). У клініці метод TAMIS застосований у трьох пацієнтів з приводу аденоматозних поліпів ПК. Оперативне втручання здійснене в обсязі трансанального відеоендоскопічного видалення ворсинчастої пухлини ПК. Перший досвід використання TAMIS свідчить про ефективність методу, відносно невисоку вартість, низький ризик ускладнень. Використання цієї адаптованої техніки сприятиме покращенню результатів лікування новоутворень ПК.
Дод.точки доступу:
Тивончук, О. С.
Баюра, М. І.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

2.


    Гасюк, Ю. А.
    Поліпозні зміни слизової оболонки остіомеатального комплексу при хронічному риносинуситі / Ю. А. Гасюк, Д. С. Аветіков, Л. Г. Нетюхайло // Вісн. пробл. біол. і медицини = Bulletin of Problems in Biology and Medicine : український науково-практичний журнал. - 2024. - № 1(172). - С. 383-386 . - ISSN 2077-4214


MeSH-~главная:
РИНИТ -- RHINITIS
СИНУСИТ -- SINUSITIS
НОСА СЛИЗИСТАЯ ОБОЛОЧКА -- NASAL MUCOSA (патология)
НОСА ПОЛИПЫ -- NASAL POLYPS (диагностика)
Анотація: Протягом останніх десятиліть спостерігається значне зростання випадків хронічних захворювань носової порожнини та навколоносових пазух. Цей тренд постійно зростає, що пояснюється послабленням місцевого та загального імунітету, збільшенням алергічних реакцій організму та появою штамів мікроорганізмів, стійких до антибіотиків. Блокада остіомеатального комплексу вважається основною причиною розвитку патології хронічного риносинуситу. Мета дослідження полягає у визначенні морфологічних змін, які спостерігаються в поліпознозміненій слизовій оболонці остіомеатального комплексу при хронічному риносинуситі. Об’єкт і методи дослідження. Було використано матеріал, отриманий під час функціональної ендоскопічної синусової хірургії (FESS) у 12 пацієнтів з хронічним риносинуситом. Матеріал брався з різних ділянок, зокрема, нижньої третини ґратчастого відростка, ґратчастої були та латеральної поверхні середньої носової раковини. Отриманий матеріал використовувався для виготовлення гістологічних препаратів, які подальше фарбували різними гістологічними та гістохімічними методами. Аналіз забарвлених препаратів проводився за допомогою цифрового світлового мікроскопу виробництва фірми «Olympus BX-41». Результати. Слизова оболонка остіомеатального комплексу зазнає змін у випадку хронічного риносинуситу, характеризуючись покриттям багаторядним миготливим епітелієм. Проте, розташування миготливих клітин відрізняється, бо деякі з них розташовані поруч з довгими або короткими вставними клітинами. Це призводить до формування типової псевдобагаторядної структури на поверхні поліпа. Ймовірно, ці зміни в епітелії виникають внаслідок його гіперплазії. Під епітелієм розташовується шар фіброзної сполучної тканини з мікросудинами та периваскулярними інфільтратами. Висновки. У хронічному риносинуситі слизова оболонка остіомеатального комплексу претерпіває зміни, проявляючи келихоподібно-трансформований епітелій, який не може відтворювати мукоциліарну транспортну функцію. Власний шар слизової оболонки спочатку зазнає набряку, який має судинний походження, а потім відбувається лейко-лімфоцитарна інфільтрація, що призводить до блокування остіомеатального комплексу. Пригнічення мукоциліарного транспорту, а також блокада остіомеатального комплексу, виступають як ключові патогенетичні чинники у розвитку загострення хронічного риносинуситу.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Аветіков, Д. С.
Нетюхайло, Л. Г.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

3.


    Hasiuk, Yu. A.
    Polyps-changed mucosa of the ostiomeatal complex in chronic rhinosinusitis / Yu. A. Hasiuk, D. S. Avetikov, L. G. Netyukhailo // Вісн. пробл. біол. і медицини = Bulletin of Problems in Biology and Medicine : український науково-практичний журнал. - 2024. - № 1(172). - С. 381-383. - 385 . - ISSN 2077-4214


MeSH-~главная:
РИНИТ -- RHINITIS
СИНУСИТ -- SINUSITIS
НОСА СЛИЗИСТАЯ ОБОЛОЧКА -- NASAL MUCOSA (патология)
НОСА ПОЛИПЫ -- NASAL POLYPS (диагностика)
Анотація: Протягом останніх десятиліть спостерігається значне зростання випадків хронічних захворювань носової порожнини та навколоносових пазух. Цей тренд постійно зростає, що пояснюється послабленням місцевого та загального імунітету, збільшенням алергічних реакцій організму та появою штамів мікроорганізмів, стійких до антибіотиків. Блокада остіомеатального комплексу вважається основною причиною розвитку патології хронічного риносинуситу. Мета дослідження полягає у визначенні морфологічних змін, які спостерігаються в поліпознозміненій слизовій оболонці остіомеатального комплексу при хронічному риносинуситі. Об’єкт і методи дослідження. Було використано матеріал, отриманий під час функціональної ендоскопічної синусової хірургії (FESS) у 12 пацієнтів з хронічним риносинуситом. Матеріал брався з різних ділянок, зокрема, нижньої третини ґратчастого відростка, ґратчастої були та латеральної поверхні середньої носової раковини. Отриманий матеріал використовувався для виготовлення гістологічних препаратів, які подальше фарбували різними гістологічними та гістохімічними методами. Аналіз забарвлених препаратів проводився за допомогою цифрового світлового мікроскопу виробництва фірми «Olympus BX-41». Результати. Слизова оболонка остіомеатального комплексу зазнає змін у випадку хронічного риносинуситу, характеризуючись покриттям багаторядним миготливим епітелієм. Проте, розташування миготливих клітин відрізняється, бо деякі з них розташовані поруч з довгими або короткими вставними клітинами. Це призводить до формування типової псевдобагаторядної структури на поверхні поліпа. Ймовірно, ці зміни в епітелії виникають внаслідок його гіперплазії. Під епітелієм розташовується шар фіброзної сполучної тканини з мікросудинами та периваскулярними інфільтратами. Висновки. У хронічному риносинуситі слизова оболонка остіомеатального комплексу претерпіває зміни, проявляючи келихоподібно-трансформований епітелій, який не може відтворювати мукоциліарну транспортну функцію. Власний шар слизової оболонки спочатку зазнає набряку, який має судинний походження, а потім відбувається лейко-лімфоцитарна інфільтрація, що призводить до блокування остіомеатального комплексу. Пригнічення мукоциліарного транспорту, а також блокада остіомеатального комплексу, виступають як ключові патогенетичні чинники у розвитку загострення хронічного риносинуситу.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Avetikov, D. S.
Netyukhailo, L. G.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

4.


   
    Поліпи товстого кишківника у дітей / Д. І. Вороняк [та ін.] // Клінічна хірургія. - 2022. - Т. 89, № 9/10 (додаток). - С. 81-82


MeSH-~главная:
КИШЕЧНИКА ПОЛИПЫ -- INTESTINAL POLYPS
ТОЛСТАЯ КИШКА -- INTESTINE, LARGE (патология)
Дод.точки доступу:
Вороняк, Д. І.
Коломоєць, І. В.
Трембач, Л. О.
Кравченко, Я. М.
Герасимчук, К. А.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

5.


    Підгайна, І. Я.
    Ретроспективний аналіз клінічної картини пацієнток із безпліддям на тлі ендометріозу при довгому та короткому протоколах стимуляції овуляції в програмах допоміжних репродуктивних технологій = Retrospective analysis of clinical features of patients with endometriosis-associated infertility with long and short ovulation stimulation protocols in programs of assisted reproductive technologies / І. Я. Підгайна, С. В. Хміль // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2022. - N 2. - С. 109-114


MeSH-~главная:
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE
ЭНДОМЕТРИОЗ -- ENDOMETRIOSIS
РЕПРОДУКТИВНЫЕ МЕТОДЫ -- REPRODUCTIVE TECHNIQUES
ПОЛИПЫ -- POLYPS
ЭНДОМЕТРИЯ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- ENDOMETRIAL NEOPLASMS
ЭНДОМЕТРИЯ ГИПЕРПЛАЗИЯ -- ENDOMETRIAL HYPERPLASIA
ЭНДОМЕТРИТ -- ENDOMETRITIS
ТАЗОВЫХ ОРГАНОВ ВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ БОЛЕЗНИ -- PELVIC INFLAMMATORY DISEASE
ФИБРОМА -- FIBROMA
МАТКИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- UTERINE NEOPLASMS
ДИСПАРЕУНИЯ -- DYSPAREUNIA
ОЛИГОМЕНОРЕЯ -- OLIGOMENORRHEA
КЕСАРЕВО СЕЧЕНИЕ -- CESAREAN SECTION
Дод.точки доступу:
Хміль, С. В.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

6.


    Кир'ян, О. А.
    Фактори ризику розвитку неоплазії у хворих на неспецифічний виразковий коліт / О. А. Кир'ян // Вісн. пробл. біол. і медицини = Bulletin of Problems in Biology and Medicine : український науково-практичний журнал. - 2022. - № 4(167). - С. 172-178 . - ISSN 2077-4214


MeSH-~главная:
КОЛИТ ЯЗВЕННЫЙ -- COLITIS, ULCERATIVE (осложнения)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
МАТРИКСА МЕТАЛЛОПРОТЕИНАЗЫ -- MATRIX METALLOPROTEINASES
АДЕНОМАТОЗНЫЕ ПОЛИПЫ -- ADENOMATOUS POLYPS
Анотація: Неспецифічний виразковий коліт - запальне захворювання кишечника, яке має складні патогенетичні механізми розвитку хвороби та при тривалому перебігу запального процесу, підвищення виникнення ризику раку товстої кишки. Спорадичні форми раку кишечника, більш часто виникають через послідовність аденома-карцинома, при виключенні запалення. Однак як в ініціації запалення так і у формуванні неоплазій важливу роль відіграють зміни функціонування матриксних металопротеїназ. Мета роботи - оцінити у пацієнтів Полтавського регіону особливості впливу ММР-1, ММР-3, ММР-9, ТІМР-1 на розвиток та перебіг виразкового коліту та аденоматозних поліпів товстої кишки, проаналізувати спадкову схильність в залежності від однонуклеотидних поліморфізмів генів TIMP-1 С536Т (rs11551797), MMP-9 -8202A/G (rs11697325). У дослідження було включено 89 хворих: 53 (59,6%) із неспецифічним виразковим колітом, 36 (40,4%) із аденоматозними поліпами та 49 здорових осіб. Проведено кількісне визначення ММР-1, ММР-3, ММР-9 та їх ТІМР-1 сироватки крові методом ІФА та оцінено однонуклеотидні поліморфізми генів MMP-9 A-8202G (rs11697325) та TIMP-1 С536Т (rs11551797) із використанням зразків ДНК цільної венозної крові методом ПЦР. Хворі на аденоматозні поліпи мали кореляційний зв’язок із генотипом G/G в SNP гену ММР-9 -8202A/G (rs1169732)(χ2=9,82, рменше0,007), достовірне зростання вмісту ММР-1 в крові (рменше0,05) та співвідношення MMP-1/TIMP-1 (рменше0,05) в порівнянні з групою контролю. Пацієнти із неспецифічним виразковим колітом мали зростання як кількісного вмісту ММР-9 (рменше0,01)(r=0,79), найбільш виражено при вираженій активності хвороби, так і ММР-1 (рменше0,02). Також зберігалась відмінність у різниці співвідношення MMP-1/TIMP-1 (рменше0,001), та зростало співвідношення ММР-9/ТІМР-1, найбільш виражено при високій активності захворювання (рменше0,01)(r=0,82). Отже, виявлення підвищеної експресії ММР-1сироватки крові, можливо розглядати як один із маркерів можливої появи аденоми товстої кишки, а G/G генотип гену ММР-9 (-8202А/G) як предиктор появи аденоми у здорових осіб та біомаркер неоплазії у хворих на виразковий коліт. Підвищена експресія ММР-9 та дисбаланс в співвідношенні ММР-9/ТІМР-1у сироватці крові хворих на неспецифічний виразковий коліт має негативну прогностичну ознаку, щодо прогресування хвороби.
Перейти к внешнему ресурсу Текст
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

7.


    Kyrian, O. A.
    Risk factors for neoplasia in patiens with ulcerative colitis / O. A. Kyrian // Вісн. пробл. біол. і медицини = Bulletin of Problems in Biology and Medicine : український науково-практичний журнал. - 2022. - № 4(167). - С. 167-171 . - ISSN 2077-4214


MeSH-~главная:
КОЛИТ ЯЗВЕННЫЙ -- COLITIS, ULCERATIVE (осложнения)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
МАТРИКСА МЕТАЛЛОПРОТЕИНАЗЫ -- MATRIX METALLOPROTEINASES
АДЕНОМАТОЗНЫЕ ПОЛИПЫ -- ADENOMATOUS POLYPS
Анотація: Неспецифічний виразковий коліт - запальне захворювання кишечника, яке має складні патогенетичні механізми розвитку хвороби та при тривалому перебігу запального процесу, підвищення виникнення ризику раку товстої кишки. Спорадичні форми раку кишечника, більш часто виникають через послідовність аденома-карцинома, при виключенні запалення. Однак як в ініціації запалення так і у формуванні неоплазій важливу роль відіграють зміни функціонування матриксних металопротеїназ. Мета роботи - оцінити у пацієнтів Полтавського регіону особливості впливу ММР-1, ММР-3, ММР-9, ТІМР-1 на розвиток та перебіг виразкового коліту та аденоматозних поліпів товстої кишки, проаналізувати спадкову схильність в залежності від однонуклеотидних поліморфізмів генів TIMP-1 С536Т (rs11551797), MMP-9 -8202A/G (rs11697325). У дослідження було включено 89 хворих: 53 (59,6%) із неспецифічним виразковим колітом, 36 (40,4%) із аденоматозними поліпами та 49 здорових осіб. Проведено кількісне визначення ММР-1, ММР-3, ММР-9 та їх ТІМР-1 сироватки крові методом ІФА та оцінено однонуклеотидні поліморфізми генів MMP-9 A-8202G (rs11697325) та TIMP-1 С536Т (rs11551797) із використанням зразків ДНК цільної венозної крові методом ПЦР. Хворі на аденоматозні поліпи мали кореляційний зв’язок із генотипом G/G в SNP гену ММР-9 -8202A/G (rs1169732)(χ2=9,82, рменше0,007), достовірне зростання вмісту ММР-1 в крові (рменше0,05) та співвідношення MMP-1/TIMP-1 (рменше0,05) в порівнянні з групою контролю. Пацієнти із неспецифічним виразковим колітом мали зростання як кількісного вмісту ММР-9 (рменше0,01)(r=0,79), найбільш виражено при вираженій активності хвороби, так і ММР-1 (рменше0,02). Також зберігалась відмінність у різниці співвідношення MMP-1/TIMP-1 (рменше0,001), та зростало співвідношення ММР-9/ТІМР-1, найбільш виражено при високій активності захворювання (рменше0,01)(r=0,82). Отже, виявлення підвищеної експресії ММР-1сироватки крові, можливо розглядати як один із маркерів можливої появи аденоми товстої кишки, а G/G генотип гену ММР-9 (-8202А/G) як предиктор появи аденоми у здорових осіб та біомаркер неоплазії у хворих на виразковий коліт. Підвищена експресія ММР-9 та дисбаланс в співвідношенні ММР-9/ТІМР-1у сироватці крові хворих на неспецифічний виразковий коліт має негативну прогностичну ознаку, щодо прогресування хвороби.
Перейти к внешнему ресурсу Текст
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

8.


   
    Шляхи оптимізації лікувальних заходів у жінок з поліпами ендометрію та безпліддям / Н. С. Волошинович [та ін.] // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2021. - Т. 11, № 2. - С. 21-26. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-~главная:
ПОЛИПЫ -- POLYPS (терапия)
ЭНДОМЕТРИЙ -- ENDOMETRIUM (патология)
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE (этиология)
Анотація: У даний час поліпи ендометрію (ПЕ) є найбільш поширеною патологією слизової оболонки матки, що виявляються при невиношуванні вагітності та безплідді. Однак, відкритим залишається питання про взаємозв’язок механізмів, які регулюють процеси проліферації, з морфо-функціональними та мікробіологічними особливостями ендометрію, що нерідко підтверджуються змінами імуногістохімічних показників та можуть мати значення при лікуванні. Мета дослідження. Оптимізувати результати лікування пацієнток з ПЕ та безпліддям шляхом застосування антиоксидантів у поєднанні з імуномодулюючою терапією та нестероїдними протизапальними препаратами. Матеріал і методи дослідження. Обстежено 30 здорових жінок, які не мали гінекологічних захворювань, абортів і внутрішньоматкових втручань в анамнезі та не використовували внутрішньоматкові методи контрацепції (контрольна група), 60 жінок з ПЕ та безпліддям (основна група) за допомогою клінічного, мікробіологічного, бактеріологічного, ехографічного, гістероскопічного, патогістологічного та лабораторних методів, проведено статистичний аналіз. Результати дослідження. З метою оцінки ефективності запропонованого лікування основну групу було розділено на дві підгрупи: перша – 30 пацієнток, які отримували запропонований лікувально-профілактичний алгоритм, та друга – 30 пацієнток, які отримували традиційне лікування. Після проведення прицільної поліпектомії з базальним шаром ендометрію в місці локалізації ПЕ, пацієнткам першої підгрупи призначали доксициклін по 100 мг перорально двічі на день протягом 2 тижнів та віт Е по 100 мг на добу протягом 4 тижнів в поєднанні з імуномодулюючою терапією – циклоферон 12,5 % по 2,0 мл внутрішньом`язево №10 через день, та протизапальною терапію з призначенням ректальних свічок, що містять нестероїдні протизапальні компоненти – по 1 свічці на ніч протягом 10 днів. Пацієнткам другої підгрупи призначено традиційну антибіотикопрофілактику після проведеної гістероскопії: доксициклін по 100 мг перорально двічі на день протягом 5 днів. Також, пацієнтки основної групи отримували дуфастон по 10 мг двічі на добу з 11-го по 25-й день менструального циклу. Видовий склад мікрофлори піхви у жінок з ПЕ представлений переважно анаеробною флорою. У кожної другої пацієнтки з ПЕ (46%; рІ-ІІІ=0,007) за відсутністю клінічної симптоматики, поряд з помірною або зниженою кількістю лактобактерій, виявляли умовно-патогенні бактерії, уреамікоплазми або гриби роду Candida. З 19 пацієнток у 9 (47 %) вагітність настала в першому природньому менструальному циклі після проведеної поліпектомії та запропонованого лікування, 6 (31 %) жінок завагітніли протягом трьох перших менструальних циклів. Решта пацієнток спостерігалась протягом шести місяців, їм було рекомендовано екстракорпоральне запліднення через тривалий термін безпліддя. Протягом двох років у жінок основної групи, що не планували вагітність, рецидиву ПЕ відмічено не було. У 19 (63,3 %) пацієнток другої підгрупи протягом двох років спостереження відмічено рецидив ПЕ. У 11 (30,5 %) жінок, що завагітніли, відбулися фізіологічні пологи, у 3 – пологи ускладнились гіпотонічною кровотечею в ранньому післяпологовому періоді, 3 (11,1 %) жінки зараз виношують вагітність. У пацієнток другої підгрупи вагітність настала лише в 5 (16,6 %) випадках. Висновки. Застосування розробленого способу лікування ПЕ та безпліддя дозволяє відновити репродуктивну функцію в більше, ніж половини жінок. Таким чином, реалізація методу лікування ПЕ свідчить про його позитивний ефект. Окрім того, він дозволяє досягти стійкої ремісії та вирішує медико-соціальні проблеми здоров’я жінок та материнства.
Дод.точки доступу:
Волошинович, Н. С.
Семеняк, А. В.
Андрієць, О. А.
Ніцович, І. Р.
Токар, П. Ю.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

9.


    Максименко, Я. Р.
    Порушення гемостазу у хворих на поліпозний риносинусит асоційований з непереносимістю аспірину / Я. Р. Максименко // Укр. наук.-мед. молодіжний журнал. - 2021. - N спецвип. №1. - С. 15


MeSH-~главная:
РИНИТ -- RHINITIS (диагностика, кровь, лекарственная терапия, патофизиология)
СИНУСИТ -- SINUSITIS (диагностика, кровь, лекарственная терапия, патофизиология)
ПОЛИПЫ -- POLYPS (диагностика, кровь, лекарственная терапия, патофизиология)
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

10.


    Шкорботун, Я. В.
    Особливості хіругічного лікування хворих на хронічний риносинуситз поліпами при запланованій дентальній імпалантації з синусліфтингом / Я. В. Шкорботун // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. : науково-практичний журнал. - 2021. - Т. 21, № 3. - С. 123-128 : табл. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2077-1096


MeSH-~главная:
СИНУСИТ -- SINUSITIS
РИНИТ -- RHINITIS
АДЕНОМАТОЗНЫЕ ПОЛИПЫ -- ADENOMATOUS POLYPS
ЧЕЛЮСТИ ВЕРХНЕЙ ОСТЕОТОМИЯ -- MAXILLARY OSTEOTOMY
АДЕНТИЯ -- ANODONTIA
ДЕНТАЛЬНОЙ ПЛАСТИНКИ ИМПЛАНТАЦИЯ -- BLADE IMPLANTATION
Анотація: Мета. Дослідити вплив шейверної технології видалення поліпів при хронічному риносинуситі з назальними поліпами, на результати синусліфтингу при дентальній імплантації та частоту розвитку ускладнень. Методи та матеріали. Проаналізовано дані 72 пацієнтів з хронічним риносинуситом з назальними поліпами, яким з метою створення умов для синусліфтингу проведено ендоскопічне функціональне втручання на синусах за принципами ощадливого впливу на періост в альвеолярній бухті (періостзберігаюча технологія), у 35 хворих із застосуванням шейверів (група 1), та у 37 за традиційною методикою (група 2). Результати. При комп’ютерній томографії перед ендоскопічним втручанням середній сумарний бал за шкалою Lund-Mackay склав у осіб групи 1 –14,57±0,52, а групи 2 – 13,32±0,6. Через 3 місяці після втручання відмічено його зниження до 4,26±0,38 - у групі 1 та до 4,61±0,39 - у групі 2 (р0,05). Прохідність співустя верхньощелепного си-нуса досягнуто у всіх пацієнтів. На 6-му місяці після втручання відмічено достовірне зростання сумарного балу LM у пацієнтів групи 2 до 6,84±0,6, що свідчить про більш стійкий результат, отриманий при застосуванні шейверів. Частота розвитку ускладнень синусліфтингу у пацієнтів після ендоскопічного видалення поліпів була меншою у пацієнтів групи 1 -24,32±7,05% в порівнянні з гру-пою 2 -37,14±8,17% (р0,05). Синусліфтинг та дентальна імплантація виявились ефективними у всіх пацієнтів групи 1 та 94,29±3,92% - групи 2. Висновки. Ендоскопічне втручання за принципами збереження періосту з відповідним терапевтичним супроводом у пацієнтів з хронічним риносинуситом при досягненні контрольованого перебігу дозволяє виконати дентальну імплантацію з субантральною аугментацією кістки верхньої щелепи. Застосування періостзберігаючої техніки із ви-користанням шейвера при хірургічному лікуванні пацієнтів з приводу хронічного риносинуситу з назальними поліпами забезпечує більш тривалий клінічний ефект та знижує на 12,82% частоту піс-ляопераційних ускладнень при субантральній аугментації верхньої щелепи.
Перейти к внешнему ресурсу Текст
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

11.


   
    Вибір методу лікування поліпів шлунку, стравоходу та товстої кишки / О. М. Велігоцький [та ін.] // Харківська хірургічна школа. - 2019. - N 2. - С. 162-164


MeSH-~главная:
ПОЛИПЫ -- POLYPS (хирургия)
КИШЕЧНИКА ПОЛИПЫ -- INTESTINAL POLYPS (хирургия)
КИШЕЧНИКА НОВООБРАЗОВАНИЯ -- INTESTINAL NEOPLASMS (хирургия)
ЖЕЛУДКА НОВООБРАЗОВАНИЯ -- STOMACH NEOPLASMS (хирургия)
ПИЩЕВОДА НОВООБРАЗОВАНИЯ -- ESOPHAGEAL NEOPLASMS (хирургия)
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНОГО ТРАКТА НОВООБРАЗОВАНИЯ -- GASTROINTESTINAL NEOPLASMS (хирургия)
НОВООБРАЗОВАНИЯ ВТОРИЧНО-ПЕРВИЧНЫЕ -- NEOPLASMS, SECOND PRIMARY (хирургия)
ЭНДОСКОПИЯ -- ENDOSCOPY
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ МАЛОИНВАЗИВНЫЕ -- MINIMALLY INVASIVE SURGICAL PROCEDURES
Анотація: У статті проаналізовано досвід хірургічного лікування 250 хворих з поліпами шлунку, стравоходу та товстої кишки. Три групи пацієнтів - ендоскопічна електроексцизія поліпів (І група – 211 хворих (84,4%); резекція слизової оболонки та дисекція підслизового шару (II група – 28 хворих (11,2%); відкрита поліпектомія (111 група - 11 пацієнтів (4,4%). Дана оцінка ефективності методів ендоскопічного видалення поліпів шлунково-кишкового тракту. Доведено, що видалення доброякісних поліповидних утворень з ендоскопічною резекцією слизової оболонки та дисекцією підслизового шару є ефективними та безпечними методиками з невеликою кількістю ускладнень.
Дод.точки доступу:
Велігоцький, О. М.
Шадрін, О. В.
Савицький, Р. В.
Рибак, І. М.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

12.


    Пархоменко, К. Ю.
    Перший досвід використання SILS-port технології для видалення доброякісних новоутворень прямої кишки / К. Ю. Пархоменко, О. П. Божко, Т. М. Фірсик // Харківська хірургічна школа. - 2018. - N 3/4. - С. 152-155


MeSH-~главная:
ПРЯМОЙ КИШКИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- RECTAL NEOPLASMS (хирургия)
АДЕНОМАТОЗНЫЕ ПОЛИПЫ -- ADENOMATOUS POLYPS (хирургия)
АДЕНОМА ВОРСИНЧАТАЯ -- ADENOMA, VILLOUS (хирургия)
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ МАЛОИНВАЗИВНЫЕ -- MINIMALLY INVASIVE SURGICAL PROCEDURES
Анотація: Метою даного дослідження було проведення порівняльної характеристики хірургічного лікування доброякісних пухлин прямої кишки з використанням SILS-port-технології та за допомогою колоноскопії, аналізу сучасної літератури щодо виявлення переваг на недоліків даного методу, а також визначення ролі ендовідеоскопічної хірургії єдиного доступу в колопроктології. Представлено 17 оперативних втручань з використанням SILS-port-технології в період з 2015 по 2018 роки. До даного дослідження було включено пацієнтів, у яких виявлені аденоматозні поліпи великих розмірів (більше 2,5 см в діаметрі) на широкій основі і ворсинчасті аденоми (які займали площу 14 см2). Базуючись на власному досвіді було виділено ряд переваг даного методу видалення новоутворень прямої кишки у порівнянні з електроексцизією поліпів при колоноскопії. Для оперативного втручання були залучені не тільки пацієнти з первинними новоутвореннями (15 випадків), але й 2 випадки рецидивних ворсинчастих аденом. Використання SILS-port-системи показало високу ефективність видалення доброякісних новоутворень прямої кишки з будь-якою формою росту
Дод.точки доступу:
Божко, О. П.
Фірсик, Т. М.

Примірників всього: 1
ЕР(МдС) (1)
Вільні: ЕР(МдС) (1)

Найти похожие

13.


   
    Метилирование гена WIF1 при различных видах патологии эндометрия / Л. А. Ашрафян [и др.] // Акушерство и гинекология. - 2020. - № 12. - С. 122-128. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-~главная:
ЭНДОМЕТРИТ -- ENDOMETRITIS
ЭНДОМЕТРИЙ -- ENDOMETRIUM
ЭНДОМЕТРИЯ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- ENDOMETRIAL NEOPLASMS
ПОЛИПЫ -- POLYPS
ЭНДОМЕТРИЯ ГИПЕРПЛАЗИЯ -- ENDOMETRIAL HYPERPLASIA
ЭПИГЕНОМИКА -- EPIGENOMICS
МЕТИЛИРОВАНИЕ -- METHYLATION
Дод.точки доступу:
Ашрафян, Л. А.
Киселев, В. И.
Чернуха, Г. Е.
Иванов, И. А.
Полозников, А. А.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

14.


   
    Рецептивность эндометрия у больных с доброкачественными заболеваниями матки в сочетани с бесплодием до и после оперативного лечения / И. Ф. Козаченко [и др.] // Акушерство и гинекология. - 2020. - № 11. - С. 147-158. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-~главная:
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE
ЭНДОМЕТРИОЗ -- ENDOMETRIOSIS
МАТКИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- UTERINE NEOPLASMS
МИОМА -- MYOMA
ПОЛИПЫ -- POLYPS
АДГЕЗИИ ТКАНЕЙ -- TISSUE ADHESIONS
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- SURGICAL PROCEDURES, OPERATIVE
Дод.точки доступу:
Козаченко, И. Ф.
Файзуллина, Н. М.
Щеголев, А. И.
Адамян, Л. В.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

15.


   
    Исследование зависимости изменений концентраций цитокинов ИЛ-1RA и ИЛ-1β в носовых секретах пациентов от применения иммунокорригирующих препаратов при хроническом полипозном риносинусите / Е. В. Безрукова [и др.] // Иммунология = Immunologiya : научно-практический рецензуемый журнал. - 2019. - Т. 40, № 5. - С. 5-11 . - ISSN 0206-4952. - ISSN 2412-1312


MeSH-~главная:
НОСА ПОЛИПЫ -- NASAL POLYPS (лекарственная терапия, терапия)
ИНТЕРФЕРОН-АЛЬФА -- INTERFERON-ALPHA (прием и дозировка)
ЦИТОКИНЫ -- CYTOKINES
ИНТЕРЛЕЙКИНЫ -- INTERLEUKINS
ИНТЕРФЕРОН-ГАММА -- INTERFERON-GAMMA (диагностическое применение)
ТРИПТОФАН -- TRYPTOPHAN
Анотація: В работе представлена оценка эффективности локального применения рекомбинантного интерферона α2b (Интерфераль®) и γ-D-L-глутамил-триптофана (Бестим®) у пациентов с хроническим полипозным риносинуситом (ХПРС) на основе определения сдвига соотношения концентраций цитокинов [CIL-1RA/CIL-1β] в носовых секретах. Концентрации цитокинов [CIL-1RA, пг/мл] и [CIL-1β, пг/мл] определяли методом твердофазного иммуноферментного анализа. Группа сравнения 1 состояла из 38 практически здоровых людей; группа 2 - из 47 пациентов с диагнозом ХПРС; подгруппу 2а составил 21 пациент с диагнозом ХПРС, которым ежедневно в ткань полипа вводили рекомбинантный интерферон в дозе 1 млн ед.; подгруппу 2б - 21 пациент с диагнозом ХПРС, которым ежедневно в ткань полипа в одном шприце вводили рекомбинантный интерферон в дозе 1 млн ед. и γ-D-глутамил-L-триптофан в дозе 0,1 мг. Продолжительность применения препаратов составляла 5 дней. Установлено, что введение в полипозную ткань только рекомбинантного интерферона (подгруппа 2а) незначительно увеличивает средние значения соотношения [СIL-1RA/СIL-1β] по сравнению с аналогичными показателями пациентов ХПРС до лечения. Введение в полипозную ткань рекомбинантного интерферона в сочетании с γ-D-L-глутамил-триптофаном приводит к более выраженному повышению значений соотношения [СIL-1RA/СIL-1β], а также к статистически достоверному (p меньше 0,01) увеличению сдвига средних значений этого соотношения по сравнению с аналогичными показателями пациентов ХПРС до лечения. Статистически достоверные различия (p меньше 0,01) значений соотношения [СIL-1RA/СIL-1β] в подгруппах 2а, 2б и в группе 1 показывают, что 5-дневный курс введения формирует статистически значимый эффект сдвига этого соотношения, который целесообразно использовать в качестве индикатора эффективности иммунотерапии данного заболевания. Однако значения сдвига этого показателя в группах пациентов, которые получали иммунокорригирующие препараты, не приближают его значения к группе сравнения. Поэтому результаты 5-дневного курса применения следует рассматривать в качестве первичного позитивного терапевтического эффекта, который требует дальнейшего совершенствования.
Дод.точки доступу:
Безрукова, Е. В.
Воробейчиков, Е. В.
Конусова, В. Г.
Курцер, Г. М.
Симбирцев, А. С.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

16.


    Оніщенко, А. І.
    Порівняльна оцінка життєздатності лейкоцитів периферичної крові у хворих з поліпозною і гнійною формами хронічних риносинуситів / А. І. Оніщенко, А. С. Ткаченко // Укр. наук.-мед. молодіжний журнал. - 2020. - N 1 спецвип. - С. 45-46


MeSH-~главная:
РИНИТ -- RHINITIS (патофизиология)
СИНУСИТ -- SINUSITIS (патофизиология)
НАГНОЕНИЕ -- SUPPURATION (диагностика, кровь, этиология)
ПОЛИПЫ -- POLYPS (диагностика, кровь, этиология)
Дод.точки доступу:
Ткаченко, А. С.

Примірників всього: 1
ЕЖ (1)
Вільні: ЕЖ (1)

Найти похожие

17.


    Івашина, В. О.
    Особливості клініки, діагностики та лікування фіброматозних поліпів гортані / В. О. Івашина // Укр. наук.-мед. молодіжний журнал. - 2020. - N 1 спецвип. - С. 38-39


MeSH-~главная:
ГОРТАНИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- LARYNGEAL NEOPLASMS (диагностика, патофизиология, хирургия)
ПОЛИПЫ -- POLYPS (диагностика, патофизиология, хирургия)
Примірників всього: 1
ЕЖ (1)
Вільні: ЕЖ (1)

Найти похожие

18.


   
    К вопросу о гормональной чувствительности полипов эндометрия и эффективности применения левоноргестрел-содержащей внутриматочной системы в качестве метода вторичной профилактики / Г. Е. Чернуха [и др.] // Акушерство и гинекология. - 2020. - № 6. - С. 65-71. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-~главная:
ЭНДОМЕТРИЯ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- ENDOMETRIAL NEOPLASMS
ЭНДОМЕТРИЙ -- ENDOMETRIUM (патология, патофизиология)
ПОЛИПЫ -- POLYPS
ПРОФИЛАКТИКА ВТОРИЧНАЯ -- SECONDARY PREVENTION
ВНУТРИМАТОЧНЫЕ УСТРОЙСТВА ЛЕКАРСТВОСОДЕРЖАЩИЕ -- INTRAUTERINE DEVICES, MEDICATED
ЛЕВОНОРГЕСТРЕЛ -- LEVONORGESTREL (терапевтическое применение)
РЕЦИДИВ -- RECURRENCE
Дод.точки доступу:
Чернуха, Г. Е.
Асатурова, A. B.
Иванов, И. А.
Коршунов, А. А.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

19.


   
    Волосатый полип у ребенка 6 месяцев (клиническое наблюдение) / М. Р. Богомильский [и др.] // Вестник оториноларингологии. - 2020. - Т. 85, № 4. - С. 77-79. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-~главная:
АНОМАЛИИ ВРОЖДЕННЫЕ -- CONGENITAL ABNORMALITIES
ГОЛОВЫ И ШЕИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- HEAD AND NECK NEOPLASMS
ГЛОТКИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- PHARYNGEAL NEOPLASMS
ПОЛИПЫ -- POLYPS
ХОРИСТОМА -- CHORISTOMA
ТЕРАТОМА -- TERATOMA (патофизиология, хирургия)
МЛАДЕНЕЦ -- INFANT
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Дод.точки доступу:
Богомильский, М. Р.
Вязьменов, Э. О.
Котова, Е. Н.
Протасов, А. А.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

20.


   
    Новый взгляд на лечение полипозного риносинусита / И. Б. Попов [и др.] // Вестник оториноларингологии. - 2020. - Т. 85, № 3. - С. 48-51. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-~главная:
СИНУСИТ -- SINUSITIS (лекарственная терапия, патофизиология)
РИНИТ -- RHINITIS (лекарственная терапия, патофизиология)
НОСА ПОЛИПЫ -- NASAL POLYPS
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ -- DRUG THERAPY
АЦЕТИЛЦИСТЕИН -- ACETYLCYSTEINE (терапевтическое применение)
Дод.точки доступу:
Попов, И. Б.
Щербаков, Д. А.
Тырык, О. Б.
Алексасян, Т. А.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

 1-20    21-40   41-60   61-80   81-100   101-120      
 
© 2017-2023
Бібліотека Полтавського державного медичного університету
36011, м. Полтава, вул. Шевченка, 23
© Міжнародна асоціація користувачів і розробників
електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)