ПОЛТАВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Головна

Спрощений режим

Опис

Бази даних

Періодичні видання. Статті - результати пошуку 148913

Вид пошуку

Книги

Періодичні видання. Статті

Книги іноземною мовою

Художня література

Дисертації

Автореферати

Методичні рекомендації. Брошури

Магістерські роботи

Матеріали конференцій

Електронний ресурс

Краєзнавство Полтавщини

Раритетні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (32)

Дисертації (1)

Автореферати (12)

Методичні рекомендації. Брошури (2)

Матеріали конференцій (10)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>K=ПЕРИТОНИТ<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 541
Показані документи с 1 за 20

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

Лечебная тактика при перфорации гастродуоденальной язвы / К. С. Долимов [и др.] // Клініч. хірургія = Klinichna khirurhia : щомісячний науково-практичний журнал (спеціалізоване видання для лікарів). - 2016. - № 10. - С. 15-16 . - ISSN 0023-2130

MeSH-~главная:
ПЕПТИЧЕСКАЯ ЯЗВА -- PEPTIC ULCER (хирургия)
ПИЩЕВОДА ПЕРФОРАЦИЯ -- ESOPHAGEAL PERFORATION
ПЕРИТОНИТ -- PERITONITIS
Анотація: Прикрытое прободение гастродуоденальной язвы (ГДЯ) представляет определенные трудности в диагностике, что обусловливает искажение клинических симптомов. Диагноз обычно устанавливают с опозданием. В клинике в течение 7 лет у 24 больных обнаружена прикрытая перфорация ГДЯ, что составило 6,8% общего числа перфоративных язв. Пневмоперитонеум не устанавливали. После пневмогастроскопии у 3 больных в брюшной полости обнаружен свободный газ, они оперированы. При анализе динамики у остальных больных отмечено ухудшение состояния, симптомы раздражения брюшины, что требовало выполнения оперативного вмешательства. Летальность составила 4,1%.
Дод.точки доступу:
Долимов, К. С.
Абдумажидов, А. Ш.
Тухтамурод, З. З.
Ашурметов, А. М.
Ахмедов, М. Дж.
Жафаров, Х. М.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Біляєва, О. О.
Обгрунтування застосування ентеросорбції у хворих на перитоніт в токсичній та термінальній стадіях / О. О. Біляєва, В. В. Крижевський, І. В. Кароль // Укр. мед. часопис. - 2023. - N 2. - С. 109-112

MeSH-~главная:
ПЕРИТОНИТ -- PERITONITIS (лекарственная терапия)
ЭНТЕРОСОРБЦИЯ -- ENTEROSORPTION (использование, методы)
Дод.точки доступу:
Крижевський, В. В.
Кароль, І. В.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Кароль, І. В.
Шляхи покращення результатів лікування хворих на колоректальний рак, ускладнений перитонітом / І. В. Кароль, О. О. Біляєва, В. С. Андрієць // Клінічна хірургія. - 2022. - Т. 89, № 9/10 (додаток). - С. 22

MeSH-~главная:
КОЛОРЕКТАЛЬНЫЕ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- COLORECTAL NEOPLASMS (терапия)
ПЕРИТОНИТ -- PERITONITIS (этиология)
Дод.точки доступу:
Біляєва, О. О.
Андрієць, В. С.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Malevych, N. M.
The concept of nitro-oxidative stress in acute generalized peritonitis on the background of obesity in experiment = Концепція нітрооксидативного стресу при гострому поширеному перитоніті на тлі ожиріння в експерименті / N. M. Malevych, I. M. Klishch // Вісн. пробл. біол. і медицини = Bulletin of Problems in Biology and Medicine : український науково-практичний журнал. - 2023. - № 2(169). - С. 277-281 . - ISSN 2077-4214

MeSH-~главная:
ПЕРИТОНИТ -- PERITONITIS
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY
ОКСИДАТИВНЫЙ СТРЕСС -- OXIDATIVE STRESS
Дод.точки доступу:
Klishch, I. M.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Бенедикт, В. В.
Лапаростомія у хворих на гострий поширений перитоніт : з досвіду роботи / В. В. Бенедикт, А. М. Продан, В. М. Багрій // Шпит. хірургія. - 2022. - N 2. - С. 42-45

MeSH-~главная:
ПЕРИТОНИТ -- PERITONITIS (хирургия)
ОСТРАЯ БОЛЕЗНЬ -- ACUTE DISEASE
ЛАПАРОТОМИЯ -- LAPAROTOMY (использование, методы)
Анотація: Мета роботи: розробка критеріїв вибору хірургічної тактики для проведення лапаростомії у хворих на гострий поширений перитоніт (ГПП) для покращення результатів їх хірургічного лікування. При проведенні ретроспективного аналізу медичних карт померлих хворих було встановлено, що інтубацію тонкої кишки (ТК) було виконано тільки в 14 % прооперованих хворих, а закінчення операції у вигляді лапаростоми було проведено в 10 (20 %) випадків. Щодо пацієнтів, результати лікування яких було досліджено в клінічних умовах, то у 18 (13,74 %) пацієнтів на ГПП під час закінчення лапаротомії було використано лапаростомію. У 13 випадках використовували цей метод під час первинного оперативного втручання, в 5 – під час проведення релапаротомії у хворих на післяопераційний перитоніт. В 7 випадках ми проводили інтубацію ТК відкритим способом за допомогою кінцевої ентеростомії після вимушеної резекції дистального відділу органа і за запропонованою методикою при неефективності закритої антеградної декомпресії у хворих на ГПП під час релапаротомії з приводу неліквідованого перитоніту. Використання запропонованого способу у хворих дало змогу зменшити кількість релапаротомій для закриття лапаростоми при сприйнятливому перебігу ГПП, що суттєво покращувало результати хірургічного лікування цих пацієнтів.
Цель работы : разработка критериев выбора хирургической тактики для проведения лапаростомии у больных острым распространенным перитонитом (ОРП) для улучшения результатов их хирургического лечения. При проведении ретроспективного анализа медицинских карт умерших больных было установлено, что интубация тонкой кишки (ТК) была выполнена только в 14% прооперированных больных, а окончание операции в виде лапаростоми было проведено в 10 (20%) случаев. Относительно пациентов, результаты лечения которых были исследованы в клинических условиях, то у 18 (13,74%) пациентов на ОРП во время окончания лапаротомии было использовано лапаростомию. В 13 случаях использовали этот метод во время первичного оперативного вмешательства, в 5 - во время проведения релапаротомии у больных послеоперационным перитонитом. В 7 случаях мы проводили интубацию ТК открытым способом с помощью конечной энтеростомии после вынужденной резекции дистального отдела органа и по предложенной методике при неэффективности закрытой антеградной декомпрессии у больных на ОРП во время релапаротомии по поводу неликвидированного перитонита. Использование предложенного способа у больных дало возможность уменьшить количество релапаротомий для закрытия лапаростомы при восприимчивом ходе ОРП, что существенно улучшало результаты хирургического лечения этих пациентов.
Дод.точки доступу:
Продан, А. М.
Багрій, В. М.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Дзюбановський, І. Я.
Клініко-морфологічні критерії вибору термінів лапароскопічного лікування хворих на гострий перитоніт / І. Я. Дзюбановський, А. А. Ковальчук // Шпит. хірургія. - 2022. - N 2. - С. 16-22

MeSH-~главная:
ПЕРИТОНИТ -- PERITONITIS (хирургия)
ОСТРАЯ БОЛЕЗНЬ -- ACUTE DISEASE
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY (использование, методы)
Анотація: Мета роботи: вивчити можливості та терміни лікування пацієнтів із гострою хірургічною патологією, ускладненою перитонітом із пріоритетним застосуванням міні-інвазивних методів хірургічного лікування. В дослідження включено 98 хворих із гострою хірургічною патологією, що призвела до розвитку гострого перитоніту. Пацієнти були поділені на дві групи: дослідна група та група порівняння. Вік пацієнтів становив від 18 до 85 років, середній вік пацієнтів становив 48,8 року. Всім пацієнтам проводили загальноклінічні та інструментальні методи обстеження як у доопераційному, так і у післяопераційному періоді. Використання відеоасистуючих методів операційного лікування сприяє більш достовірному та швидшому пошуку джерела перитоніту, кращій інтраопераційній оцінці морфологічних змін та їх корекції. Розширення показань до міні-інвазивних методів лікування при перитоніті можливе за умови подальшого доопрацювання та удосконалення техніки операцій. За результатами оцінки дослідження було встановлено, що терміни лікування гострої хірургічної патології, ускладненої перитонітом, лапароскопічним методом дозволяють скоротити післяопераційний період в середньому на 37±2,1 %.
Цель работы : выучить возможности и сроки лечения пациентов с острой хирургической патологией, усложненной перитонитом с приоритетным применением мини-инвазивных методов хирургического лечения. В исследование включено 98 больных с острой хирургической патологией, которая привела к развитию острого перитонита. Пациенты были разделены на две группы: опытная группа и группа сравнения. Возраст пациентов представлял от 18 до 85 лет, средний возраст пациентов представлял 48,8 года. Всем пациентам проводили общеклинические и инструментальные методы обследования как в дооперационном, так и в послеоперационном периоде. Использование видеоассистирующих методов операционного лечения способствует более достоверному и более быстрому поиску источника перитонита, лучшей интраоперационной оценке морфологических изменений и их коррекции. Расширение показаний к мини-инвазивным методам лечения при перитоните возможно при условии дальнейшей доработки и усовершенствования техники операций. По результатам оценки исследования было установлено, что сроки лечения острой хирургической патологии, усложненной перитонитом, лапароскопическим методом позволяют сократить послеоперационный период в среднем на 37±2,1%.
Дод.точки доступу:
Ковальчук, А. А.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Біляєва, О. О.
Вплив визначення ступеня інтоксикації при перитоніті на результати лікування пацієнтів / О. О. Біляєва, І. В. Кароль // Укр. мед. часопис. - 2021. - N 5. - С. 98-101

MeSH-~главная:
ПЕРИТОНИТ -- PERITONITIS (терапия, хирургия)
МУЛЬТИОРГАННАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- MULTIPLE ORGAN FAILURE (патофизиология, этиология)
Дод.точки доступу:
Кароль, І. В.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Кароль, І. В.
Хірургічна тактика при перитоніті, обумовленому ускладненим перебігом колоректального раку / І. В. Кароль // Клінічна хірургія. - 2022. - Т. 89, № 3/4. - С. 59-62

MeSH-~главная:
КОЛОРЕКТАЛЬНЫЕ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- COLORECTAL NEOPLASMS (хирургия)
КИШЕЧНАЯ НЕПРОХОДИМОСТЬ -- INTESTINAL OBSTRUCTION
ПЕРИТОНИТ -- PERITONITIS (осложнения)
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Роговий, Ю. Є.
Окисномодифіковані білки за гістохімічними даними у нирках і печінці щурів за неінфікованого та інфікованого жовчного перитоніту / Ю. Є. Роговий, О. В. Білоокий // Клініч. анатомія та оперативна хірургія = Clinical anatomy and operative surgery : науково-практичний медичний журнал. - 2015. - Т. 14, № 4. - С. 76-79 . - ISSN 1727-0847

MeSH-~главная:
БЕЛКИ -- PROTEINS
ПЕРИТОНИТ -- PERITONITIS
ПОЧКИ -- KIDNEY
ПЕЧЕНЬ -- LIVER
Анотація: У дослідах на 76 білих нелінійних щурах-самцях за інфікованого і неінфікованого жовчного перитоніту показано підвищення ступеня окисномодифікованих білків у нирках та печінці щурів за коефіцієнтом R/B, який зростав у проксимальних, дистальних відділах нефрону, збірних канальцях сосочка нирок та в цитоплазмі гепатоцитів. Водночас, за інфікованого жовчного перитоніту виявлені більш істотні порушення по відношенню до неінфікованого патологічного процесу.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Білоокий, О. В.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

10.

Гушул, І. Я.
Мікробіологічні особливості перебігу гострого поширеного перитоніту на тлі раку товстої кишки / І. Я. Гушул // Клініч. анатомія та оперативна хірургія = Clinical anatomy and operative surgery : науково-практичний медичний журнал. - 2015. - Т. 14, № 4. - С. 21-25 . - ISSN 1727-0847

MeSH-~главная:
ПЕРИТОНИТ -- PERITONITIS (осложнения)
ТОЛСТАЯ КИШКА -- INTESTINE, LARGE (патология)
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНОГО ТРАКТА НОВООБРАЗОВАНИЯ -- GASTROINTESTINAL NEOPLASMS (диагностика)
Анотація: У статті представлені результати дослідження якісного та кількісного складу мікрофлори перитонеального ексудату після моделювання гострого поширеного перитоніту на тлі заздалегідь створеного раку товстої кишки. Встановлено, що утворення гострого поширеного перитоніту на тлі раку товстої кишки впродовж 48 годин характеризується вірогідним збільшенням кількості висіяних штамів K. pneumoniae, мікроорганізмів роду Proteus (P. vulgaris, P. mirabilis, P. morganii), дріжджоподібних грибів роду Candida, появою росту S. aureus, а також зростанням популяційного рівня E. coli, K. pneumoniae, мікроорганізмів роду Proteus та Streptococcus, дріжджоподібних грибів роду Candida. Це необхідно враховувати при виборі частоти санацій черевної порожнини та методів її проведення.
Перейти к внешнему ресурсу Текст
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

11.

Динаміка цитокінів у хворих на поширені форми перитоніту, ускладнені ентеральною недостатністю / B. П. Польовий [та ін.] // Буков. мед. вісник. - 2020. - Том 24, N 4. - С. 85-92

MeSH-~главная:
ПЕРИТОНИТ -- PERITONITIS (метаболизм, осложнения, патофизиология)
ПИЩЕВАРИТЕЛЬНОЙ СИСТЕМЫ БОЛЕЗНИ -- DIGESTIVE SYSTEM DISEASES (метаболизм, патофизиология, этиология)
ЦИТОКИНЫ -- CYTOKINES
Дод.точки доступу:
Польовий, B. П.
Плегуца, О. М.
Дзигал, О. Ф.
Паляниця, А. С.
Чепега, І. Г.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

12.

Кароль, І. В.
Мікробіологічні аспекти перитоніту / І. В. Кароль // Клініч. хірургія. - 2021. - Том 88, N 11/12. - С. 59-62

MeSH-~главная:
ПЕРИТОНИТ -- PERITONITIS (диагностика, лекарственная терапия, микробиология, хирургия, этиология)
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

13.

Cтасенко, А. А.
Функціональні властивості нейтрофільних гранулоцитів крові та перитонеального ексудату у хворих з перитонітом / А. А. Cтасенко // Лікарська справа = Врачебное дело : науково-практичний ж-л. - 2019. - № 7/8. - С. 22-29 . - ISSN 0049-6804

MeSH-~главная:
ГРАНУЛОЦИТЫ -- GRANULOCYTES (патология)
ПЕРИТОНИТ -- PERITONITIS
БРЮШНАЯ ПОЛОСТЬ -- ABDOMINAL CAVITY (патология)
Анотація: Досліджено функціональні властивості нейтрофільних гранулоцитів (НГ) у крові та перитонеальному ексудаті у хворих з перитонітом. У хворих з перитонітом та у пацієнтів контрольних груп в крові, перитонеальному ексудаті і випоті черевної стінки на 1–2-гу добу післяопераційного періоду визначали метаболічну активність НГ у спонтанному (Сп) і стимульованому (Ст) тестах з нітросинім тетразолієм (НСТ), а також показник резерву (ПР) метаболічної активності. Досліджували процент активних НГ в реакції фагоцитозу – ФІ і кількість поглинутих частинок Candida albicans в середньому одним НГ-ФЧ. Особливостями клітинних факторів місцевого захисту є знижена метаболічна активність НГ у черевній порожнині в Сп НСТ-тесті порівняно з такою НГ крові і збільшений резерв у разі стимуляції. При порівнянні активності НГ вмісту черевної порожнин у хворих з перитонітом і в контрольних групах встановлено, що НГ черевної порожнини при перитоніті мають знижену інтенсивність фагоцитозу. У хворих з панкреатогенним перитонітом мали місце зворотні кореляції між кількістю формазанпозитивних НГ крові в Сп НСТ-тесті та ПР НГ крові і між кількістю формазанпозитивних НГ крові в Сп НСТ-тесті та ФІ НГ крові, тоді як у хворих з абдомінальним перитонітом не виявлено кореляцій між показниками вродженого захисту організму. У хворих з перитонітом спостерігали порушення функціональної активності НГ. Провідними напрямами порушень є значна активація процесів метаболізму НГ, пригнічення фагоцитарної функції НГ крові та перитонеального ексудату. У хворих з панкреатогенним перитонітом були зворотні кореляції між показниками вродженого захисту організму, тоді як у хворих з абдомінальним перитонітом не виявлено кореляцій.
Перейти к внешнему ресурсу Текст
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

14.

Максим'юк, В. В.
Нові підходи щодо лікування післяопераційного перитоніту / В. В. Максим'юк, М. І. Шеремет // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2020. - Т. 19, № 4. - С. 43-46. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-~главная:
ПЕРИТОНИТ -- PERITONITIS (этиология)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS (хирургия)
Анотація: Значну роль в патогенезі перитоніту відводять вільнорадикальним механізмам пошкодження тканин. Унаслідок інгібірування ряду мембранозв’язаних ферментів та вільнорадикального окислення ліпідів плазматичних мембран у очеревині з’являються вогнища вторинного некрозу. Окислені ліпіди мають антигенні властивості, і тому стимулюють аутоімунні процеси пошкодження тканин. У патогенезі перитоніту важливу роль відіграють медіатори запалення – цитокіни. Їх біологічна активність проявляється дією на високоспецифічні рецептори, розташовані на клітинах. Поряд з тим, інтерлейкіни та фактор некрозу пухлин діють на всі клітини, проявляючи системний ефект. Встановлено, що активність церулоплазмину у плазмі крові хворих контрольної групи прогресивно знижувалась з 1-ої до 5-ої доби післяопераційного періоду – з 77,2±5,61 до 59,32±4,42 о.о.г./г. білку, а у хворих дослідної групи високовірогідно зростала – з 77,2±5,61 до 97,31±4,42 о.о.г./г. білку (р0,001). Така ж закономірність характерна для активності КТ. Активність ГП у хворих обох груп суттєво знижувалась до 3-ї доби після операції і зростала на 5-у добу, причому більш виражено – у хворих дослідної групи. При дослідженні рівня цитокінів встановлено, що експресія прозапальних цитокінів IL-1b, IL-8, TNFa перевищила контрольні показники, у той час як експресія антизапальних цитокінів IL-1Ra “запізнювалася” (майже удвічі) Найбільша експресія IL-1b, IL-8 потенціювала подальший ланцюг прозапальних реакцій, що свідчить про адекватність протизапальної відповіді і відносну рівновагу між прозапальними і протизапальними цитокінами та адекватність антитицитокінової терапії. Загальна кількість гнійно-септичних ускладнень (ГСУ) у хворих контрольної групи становила 82,4%, а у хворих дослідної групи – становила 66,7%. При вивченні динаміки показників про- та антиоксидантних систем, а також сироваткових концентрацій цитокінів у хворих на гострий перитоніт встановлена висока прогностична значимість результатів даного дослідження, що дозволяє визначити тактику лікування таких пацієнтів. Введення в комплекс післяопераційного лікування таких хворих антиоксидантної та антицитокінової терапії дало змогу знизити розвиток гнійно-септичних ускладнень з 82,4 до 66,7% випадків, що підвищило ефективність лікування таких хворих та скоротило термін перебування їх в стаціонарі.
Дод.точки доступу:
Шеремет, М. І.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

15.

Полянський, І. Ю.
Генетична детермінованість післяопераційного парезу кишки на тлі перитоніту / І. Ю. Полянський, В. І. Москалюк // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2020. - Т. 19, № 3. - С. 13-16. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-~главная:
ПАРЕЗ -- PARESIS (этиология)
ПЕРИТОНИТ -- PERITONITIS (этиология)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
Анотація: Післяопераційний парез кишки залишається актуальною проблемою абдомінальної хірургії, оскільки є одним з найпоширеніших за частотою післяопераційним ускладненням. У більшості досліджень порушення моторної функції кишки після оперативних втручань на порожнистих органах травлення розглядається як патологічний процес, який є наслідком післяопераційного перитоніту. У роботі наведені дані про зв’язок варіантів гена SERT, який регулює зворотне захоплення серотоніну, з концентрацією його у плазмі крові та імовірністю виникнення післяопераційного парезу кишки та перитоніту. Це дало можливість не тільки прогнозувати виникнення післяопераційних порушень моторно-евакуаторної функції кишки, а й удосконалити алгоритми їх попередження та патогенетично обґрунтованого лікування. Встановлено, що саме при SS-генотипі частіше виникають післяопераційні порушення моторно-евакуаторної функції кишки, які призводять до перитоніту. Це зумовлює зміну лікувальної тактики у таких хворих. При виявленні цих неблагоприємних варіантів генотипу до оперативного втручання у таких хворих вважаємо за доцільне розширити показання до інтубації кишки навіть без інтраопераційних проявів його парезу. Нами запропонована методика, при якій спочатку виконують назоінтестинальну інтубацію тонкої кишки, яка необхідна для виконання основного етапу операції, і при необхідності виведення стоми, показаннями до якої у хворих з неблагоприємними варіантами генотипу вважаємо за доцільне розширити, інтубаційний зонд відрізаємо біля першого отвору, який розміщуємо у шлунку, а протилежний кінець виводимо через сформовану стому. Це значно спрощує техніку інтубації кишки, дозволяє уникнути різних ускладнень, пов’язаних з ретроградною інтубацією, у першу чергу, інфікування рани. Дослідження свідчать про високий ризик розвитку післяопераційного перитоніту у хірургічних хворих, у яких після оперативних втручань на органах травлення були наявні виражені порушення моторно-евакуаторної функції кишки. Удосконалені алгоритми лікування таких хворих дають можливість суттєво знизити ризик розвитку післяопераційного парезу кишки та перитоніту, а при їх виникненні – ефективно ліквідувати їх прояви.
Дод.точки доступу:
Москалюк, В. І.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

16.

Клінічний випадок хірургічного лікування дивертикульозу тонкої кишки з прикритою перфорацією дивертикула, утворенням абсцесів та дифузним гнійним перитонітом / Є. М. Шепетько [та ін.] // Шпит. хірургія. - 2022. - N 1. - С. 86-90

MeSH-~главная:
ТОНКАЯ КИШКА -- INTESTINE, SMALL (патология)
ДИВЕРТИКУЛ -- DIVERTICULUM (осложнения, хирургия)
ПЕРИТОНИТ -- PERITONITIS (хирургия, этиология)
Анотація: Описано клінічний випадок діагностики та успішного лікування пацієнта з дивертикульозом тонкої кишки, що ускладнився прикритою перфорацією дивертикула тонкої кишки з утворенням абсцесів та дифузним гнійним перитонітом. Для вериікації діагнозу у випадках клінічної картини перитоніту нез'ясованого генезу доцільно використовувати ургентне КТ органів черевної порожнини з контрастуванням. Операційні втручання при перфорації дивертикула, що ускладнився абсцесами та дифузним гнійним перитонітом, в умовах вираженого спайкового процесу в черевній порожнині необхідно проводити лапаротомно. При вимушеній обширній резекції тонкої кишки в умовах гнійного перитоніту застосування інтубації тонкої кишки є виправданим.
Описан клинический случай диагностики и успешного лечения пациента с дивертикулезом тонкой кишки, который усложнился прикрытой перфорацией дивертикула тонкой кишки с образованием абсцессов и диффузным гнойным перитонитом. Для верификации диагноза в случаях клинической картины перитонита невыясненного генеза целесообразно использовать ургентное КТ органов брюшной полости с контрастированием. Операционные вмешательства при перфорации дивертикула, который усложнился абсцессами и диффузным гнойным перитонитом, в условиях выраженного спайкового процесса в брюшной полости необходимо проводить лапаротомно. При вынужденной обширной резекции тонкой кишки в условиях гнойного перитонита применение интубации тонкой кишки есть оправданным.
Дод.точки доступу:
Шепетько, Є. М.
Єфремов, В. В.
Полтавець, Г. В.
Ушко, В. В.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

17.

Структурні зміни внутрішніх органів на фоні змодельованого гострого поширеного перитоніту / А. А. Ковальчук [та ін.] // Шпит. хірургія. - 2021. - N 4. - С. 37-43

MeSH-~главная:
ПЕРИТОНИТ -- PERITONITIS (диагностика, патофизиология)
ЖИВОТНЫЕ -- ANIMALS
Анотація: Мета роботи: вивчення морфологічних та гістохімічних змін внутрішніх органів у піддослідних тварин на третю добу змодельованого експериментального гострого поширеного перитоніту. У легенях виявлено збільшення кровонаповнення судин дрібного калібру без проявів периваскулярного набряку. Дослідження на виявлення бактерій, яке проводили за методом Гімзи та за Грамом–Вейгертом, встановило наявність поодиноких грампозитивних бактерій переважно в просвітах судин та в стромі поряд із запальними інфільтратами, про що свідчать кольорові включення. Гістологічне дослідження нирок встановило незначне кровонаповнення кіркової і мозкової речовини. Гістологічне дослідження печінки на третю добу експериментального перитоніту встановило значне розширення та повнокрів’я центральних вен, із компресією центролобулярних гепатоцитів, достатньо помірне розширення синусоїдів із незначною кількістю еритроцитів та макрофагів їх у просвітах. Реакція очеревини на третю добу після моделювання розлитого перитоніту проявлялася наростанням запальної гіперемії, набряку, який поширювався на м’язову тканину. Змодельований гострий поширений перитоніт характеризувався не лише запаленням листків очеревини, а й імунною реакцією інших органів.
Цель работы : изучение морфологических и гистохимических изменений внутренних органов у подопытных животных на третьи сутки смоделированного экспериментального острого распространенного перитонита. В легких выявлено увеличение кровенаполнения сосудов мелкого калибра без проявлений периваскулярного отека. Исследование на выявление бактерий, которое проводили по методу Гимзи и по Граму-Вейгерту, установило наличие одиночных грамположительных бактерий преимущественно в просветах сосудов и в строме рядом с воспалительным инфильтратом, о чем свидетельствуют цветные включения. Гистологическое исследование почек установило незначительное кровенаполнение коркового и мозгового вещества. Гистологическое исследование печенки на третьи сутки экспериментального перитонита установило значительное расширение и полнокровия центральных вен, с компрессией центролобулярных гепатоцитов, достаточно умеренное расширение синусоидов с незначительным количеством эритроцитов и макрофагов их в просветах. Реакция брюшины на третьи сутки после моделирования разлитого перитонита проявлялась нарастанием воспалительной гиперемии, отека, который распространялся на мышечную ткань. Смоделированный острый распространенный перитонит характеризовался не только воспалением листков брюшины, но и иммунной реакцией других органов.
Дод.точки доступу:
Ковальчук, А. А.
Дацко, Т. В.
Дзюбановський, І. Я.
Дживак, В. Г.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

18.

Фофанов, О. Д.
Меконієвий перитоніт у новонароджених: особливості діагностики і хірургічного лікування / О. Д. Фофанов, В. О. Фофанов, Р. І. Никифорук // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2016. - Том 6, N 1. - С. 42-48

MeSH-~главная:
ПЕРИТОНИТ -- PERITONITIS (диагностика, хирургия, этиология)
МЕКОНИЙ -- MECONIUM
НОВОРОЖДЕННЫЙ -- INFANT, NEWBORN
Дод.точки доступу:
Фофанов, В. О.
Никифорук, Р. І.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

19.

Запорожан, С. Й.
Ефективність лікування поширеного вторинного гнійного перитоніту із застосуванням релапаротомії / С. Й. Запорожан, В. О. Ткач, О. А. Домбровський // Шпит. хірургія. - 2020. - N 3. - С. 50-54

MeSH-~главная:
ПЕРИТОНИТ -- PERITONITIS (хирургия)
ПОВТОРНАЯ ОПЕРАЦИЯ -- REOPERATION (методы)
ЛАПАРОТОМИЯ -- LAPAROTOMY (использование, методы)
Анотація: Мета роботи: проаналізувати результати лікування пацієнтів із поширеним вторинним гнійним перитонітом та порівняти ефективність різних методик лікування. Проведено ретроспективний аналіз результатів лікування 545 пацієнтів із вторинним гнійним перитонітом. Серед 545 оперованих пацієнтів у післяопераційному періоді померло 135 пацієнтів (24,77%). У групі пацієнтів після виконаних релапаротомій померло 20 пацієнтів (39,2%).
Цель работы: проанализировать результаты лечения пациентов с распространенным вторичным гнойным перитонитом и сравнить эффективность различных методик лечения. Проведен ретроспективный анализ результатов лечения 545 пациентов с вторичным гнойным перитонитом. Среди 545 оперированных пациентов в послеоперационном периоде умерло 135 пациентов (24,77%). В группе пациентов после выполненных релапаротомий умерло 20 пациентов (39,2%).
Дод.точки доступу:
Ткач, В. О.
Домбровський, О. А.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

20.

Кебкало, А. Б.
Методика накладання герметичного шва для перитонеооментопексії / А. Б. Кебкало, А. О. Рейті, В. В. Грянила // Проблеми безперервної медичної освіти та науки. - 2019. - N 1. - С. 80-83

MeSH-~главная:
ДИАЛИЗ ПЕРИТОНЕАЛЬНЫЙ -- PERITONEAL DIALYSIS (использование, методы)
ПЕРИТОНИТ -- PERITONITIS (хирургия)
ЭКСПЕРИМЕНТЫ НА ЖИВОТНЫХ -- ANIMAL EXPERIMENTATION
Анотація: У дослідженні на піддослідних тваринах було створено моделі герметичного відмежовування (відділення) верхнього та нижнього поверху черевної порожнини шляхом накладання оментоперитонеопексії, міцне та герметичне з'єднання, використовуючи власні тканини. Оментоперитонеопексія технічно виконувалася двома методами: лігатурним або біоелектрозварюванням тканини.
В исследовании на подопытных животных были созданы модели герметичного отделения верхнего и нижнего этажа брюшной полости путем наложения оментоперитонеопексии, прочное и герметичное соединение, используя собственные ткани. Оментоперитонеопексия технически выполнялась двумя методами: лигатурным или биоэлектросвариванием тканей.
Дод.точки доступу:
Рейті, А. О.
Грянила, В. В.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

© Міжнародна асоціація користувачів і розробників
електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)