ПОЛТАВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Головна

Спрощений режим

Опис

Бази даних

Періодичні видання. Статті - результати пошуку 148914

Вид пошуку

Книги

Періодичні видання. Статті

Книги іноземною мовою

Художня література

Дисертації

Автореферати

Методичні рекомендації. Брошури

Магістерські роботи

Матеріали конференцій

Електронний ресурс

Краєзнавство Полтавщини

Раритетні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (53)

Автореферати (1)

Матеріали конференцій (1)

Раритетні видання (1)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>K=НЕЙРОНЫ<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 245
Показані документи с 1 за 20

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

Гліоцити головного мозгу: цитологічні і функціональні особливості / А. С. Демидчук [и др.] // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. : науково-практичний журнал. - 2023. - Т. 23, № 3. - С. 237-245 . - ISSN 2077-1096

MeSH-~главная:
ЭПЕНДИМОГЛИАЛЬНЫЕ КЛЕТКИ -- EPENDYMOGLIAL CELLS
НЕВРОГЛИЯ -- NEUROGLIA
НЕРВНАЯ СИСТЕМА -- NERVOUS SYSTEM
НЕЙРОНЫ -- NEURONS
ОЛИГОДЕНДРОГЛИЯ -- OLIGODENDROGLIA
АСТРОЦИТЫ -- ASTROCYTES
Анотація: Лекція присвячена сучасним даним про типи і функції гліальних клітин (гліоцитів), які належать до допоміжних клітин нервової тканини. Наведено детальний опис наступних типів гліоцитів: астроцитів, олігодендроцитів, мікроглії та епендимальних клітин. Раніше вважалося, що причиною виникнення та розвитку захворювань центральної і периферичної нервової системи є дисфункція синапсів і нейронів. Проте, аналіз наукової літератури останніх років дає змогу констатувати, що особлива роль у розвитку патологічнх процесів центральної нервової системи відводиться гліальній системі мозку. Зміна цієї наукової парадигми відбувалася поступово і на цей час не виникає сумніву або активного протиборства серед фахівців–нейронауковців всього світу. Відомо, що гліоцити потрібні не лише для підтримки нормальної діяльності нейронів, вони забезпечують живлення і захист нервових клітин від впливу шкідливих патогенних чинників. У лекції пропонується сучасний погляд на функцію та роль різних типів гліоцитів у нервовій системі за умов норми та патології головного мозку. Описані дані досліджень засвідчують важливість гліальних клітин у координації функцій нейронів та відкривають можливості для подальших досліджень в галузі розробки терапевтичних (таргетних) підходів. Розуміння ролі гліоцитів у нейропатологічних процесах може допомогти в розробці нових засобів лікування різних захворювань центральної нервової системи. Це важливо, враховуючи велику кількість нейропротекторних, а точніше нейроно-протекторних фармакологічних засобів і водночас відсутність спеціалізованих проастроцитарних, проолігогліальних, проепендимарних і специфічних лікарських речовин для гальмування функції мікрогліоцитів. Це суттєво гальмує практичні аспекти лікування різних нейротравматичних, цереброваскулярних і, особливо, асоційованих з віком нейродегенеративних захворювань головного мозку. Слід підкреслити суттєвий внесок українських нейроцитоморфологів в розробку основ вирішення цієї проблеми до числа яких належать: О.Г. Черняхівський, М.І. Зазибін, А.К. Коломійцев, Ю.Б. Чайковський та ін. Таким чином, вивчення гліальних клітин та їх функцій є одним із напрямків сучасної нейробіології і нейронауки, що має великий потенціал для подальшого розвитку неврології та покращення лікування хворих із захворюваннями головного мозку.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Демидчук, А. С.
Шамало, С. М.
Гончарук, О. О.
Кураєва, А. В.
Макаренко, О. М.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Babak, S. V.
The role of neurotransmitters in the functioning of the nervous system = Роль нейромедіаторів у функціонуванні нервової системи / S. V. Babak, M. S. Rogochiy // Вісн. пробл. біол. і медицини = Bulletin of Problems in Biology and Medicine : український науково-практичний журнал. - 2023. - № 3(170). - С. 16-28 . - ISSN 2077-4214

MeSH-~главная:
НЕЙРОТРАНСМИТТЕРНЫЕ СРЕДСТВА -- NEUROTRANSMITTER AGENTS
НЕЙРОНЫ -- NEURONS
НЕРВНАЯ СИСТЕМА -- NERVOUS SYSTEM
ПСИХИЧЕСКОЕ ЗДОРОВЬЕ -- MENTAL HEALTH
Анотація: В огляді представлені сучасні уявлення про значення нейромедіаторів (нейротрансмітерів) для функціонування нервової системи. Нейромедіатори синтезуються нейронами, виділяються в синаптичну щілину, впливають на рецептори постсинаптичної мембрани. Нейромедіатори та нейромодулятори виконують широкий спектр ключових ролей у функціонуванні нервової системи, яка забезпечує здійснення фізичних та психічних функцій організму. Нейромедіатори виявляють свій вплив впродовж всіх вікових періодів онтогенезу людини. Механізми дії нейротрансмітерів досить складні. Фізичне та психічне здоров’я має прямий зв’язок із кількістю різних нейромедіаторів, що синтезуються нейронами. Відхилення від норми спричинює розвиток хвороб. Нейротрансмітери взаємодіють між собою. Для фізичного та психічного здоров’я має значення також і співвідношення різних нейромедіаторів ЦНС. Практично всі фізіологічні функції різних систем органів регулюються мозком за наявності нейромедіаторів. Це стосується також і керування почуттів, емоційних та когнітивних функцій. Вчені постійно відкривають нові горизонти щодо розуміння проблематики функціонування нейротрансмітерів. Вивчаються впливи різних чинників довкілля на функціонування нейротрансмітерів та прийому різних психоактивних препаратів, які змінюють стан свідомості, внаслідок дії на нейромедіатори в ЦНС. Ведуться пошуки інструментів для мінімально інвазивного, широкомасштабного і довгострокового моніторингу нейромедіаторів і нейромодуляторів.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Rogochiy, M. S.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Гаврищук, Ю. М.
Особливості ремоделювання судин та структур головного мозку щурів при відновленні прохідності черевної частини аорти після її попереднього звуження та їх медикаментозна корекція / Ю. М. Гаврищук // Клініч. анатомія та оперативна хірургія = Clinical anatomy and operative surgery : науково-практичний медичний журнал. - 2015. - Т. 14, № 4. - С. 39-44 . - ISSN 1727-0847

MeSH-~главная:
АОРТА -- AORTA
НЕЙРОНЫ -- NEURONS
РЕПЕРФУЗИЯ -- REPERFUSION
МОЗГ ГОЛОВНОЙ -- BRAIN
КРЫСЫ -- RATS
Анотація: В експерименті на щурах моделювали звуження черевної частини аорти безпосередньо над її біфуркацією. У двох експериментальних групах на третій день усували стеноз, причому в одній із них проводили медикаментозну корекцію реперфузійних змін актовегіном. У ранньому періоді за результатами гістологічних та морфометричних досліджень у судинах головного мозку тварин було встановлено розвиток суттєвих розладів органного кровотоку, що проявлялося збільшенням ємності артерій розподілу з одночасним зниженням пропускної здатності артерій опору. Наслідком гемодинамічних порушень були дистрофічні зміни у нейронах, причому для нейронів ІІІ-го шару більш характерною була гідропічна дистрофія, у той час як у нейронах V-го шару, навпаки, спостерігалася дегідратація із зморщенням ядер і зменшенням розмірів власне клітин. Реканалізація аорти призводила до поглиблення гемодинамічних розладів і дистрофічних змін як прояву реперфузійного синдрому. Встановлено позитивний вплив актовегіну на перебіг реперфузійного періоду, що є підтвердженням важливості судинного фактора у розвитку виявлених змін.
Перейти к внешнему ресурсу Текст
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Думанська, Г. В.
Особливості перерозподілу НМДА- та АМПА-рецепторів у синасах між гангліозними клітинами сітківки та нейронами superficial superior colliculus / Г. В. Думанська, О. В. Рихальський, М. С. Веселовський // Фізіол. журнал. - 2021. - Том 67, N 3. - С. 10-16

MeSH-~главная:
РЕЦЕПТОРЫ ИОНОТРОПНЫЕ ГЛУТАМАТНЫЕ -- RECEPTORS, IONOTROPIC GLUTAMATE
СИНАПТИЧЕСКАЯ ПЕРЕДАЧА -- SYNAPTIC TRANSMISSION (физиология)
СЕТЧАТКИ КЛЕТКИ ГАНГЛИОЗНЫЕ -- RETINAL GANGLION CELLS (физиология)
НЕЙРОНЫ -- NEURONS (физиология)
Дод.точки доступу:
Рихальський, О. В.
Веселовський, М. С.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Ультраструктурна організація нейронів бічного передзорового ядра гіпоталамуса старих щурів за різних умов освітлення / В. Р. Йосипенко [та ін.] // Клінічна та експериментальна патологія. - 2021. - Т. 20, № 3. - С. 28-33. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-~главная:
ОСВЕЩЕННОСТЬ -- LIGHTING
ГИПОТАЛАМИЧЕСКАЯ ОБЛАСТЬ ЛАТЕРАЛЬНАЯ -- HYPOTHALAMIC AREA, LATERAL (ультраструктура)
НЕЙРОНЫ -- NEURONS (ультраструктура)
Анотація: Мета дослідження – вивчення змін ультраструктури нейронів бічного передзорового ядра (БПЯ) гіпоталамуса старих щурів за різного режиму освітлення. Матеріал і методи. Експерименти проведені на 36 старих білих щурах-самцях. Досліджуваний матеріал фіксували у 2,5% розчині глютаральдегіду, приготовленого на основі фосфатного буферу із рН 7,2–7,4. Далі проводили постфіксацію у 1% розчині тетраокису осмію та виконували його дегідратацію у пропіленоксиді, після чого заливали в суміш епоксидних смол. Ультратонкі зрізи, виготовлені на ультрамікротомі LKB-3, контрастували ураніацетатом та цитратом свинцю відповідно до методу Рейнольдса і вивчали в електронному мікроскопі ПЕМ – 125К. Результати. Дослідження нейронів БПЯ за стандартного світлового режиму виявили ядра з нерівними контурами. Ядерця досить об’ємні. Нейроплазма містить добре розвинені канальці гранулярної ендоплазматичної сітки (ЕПС) та невеликі цистерни комплексу Гольджі (КГ). Мітохондрії округлі, невеликі, з помірно вираженими кристами. За умов цілодобової темряви нами встановлено, що ядра клітин округлі, рідше визначалися ядерця. У нейроплазмі наявні локально розширені канальці ЕПС, цистерни КГ. Мітохондрії із просвітленим матриксом та фрагментованими кристами. За умов цілодобового освітлення виявлено округлої форми ядра з нерівними контурами каріолеми, що утворює глибокі інвагінації. Ядерця визначалися рідко. У гіалоплазмі визначаються канальці ЕПС, що локально розширені. Мітохондрії невеликі за розмірами з просвітленим матриксом та редукованими кристами. Висновки. Отримані результати субмікроскопічного дослідження нейронів БПЯ гіпоталамуса старих щурів встановили їх відносно підвищену функціональну активність у темновий період доби. За умов цілодобового освітлення виявлено більш виражені гіпертрофічні та початкові деструктивні зміни ядер і органел нейронів БПЯ ядра гіпоталамуса, порівняно з тваринами, що перебували за умов цілодобової темряви. Це підтверджується зміною ультраструктури нервових клітин о 02.00 год. та появою “темних” клітин.
Дод.точки доступу:
Йосипенко, В. Р.
Булик, Р. Є.
Кривчанська, М. І.
Лукань, Ю. Р.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Вплив різного режиму освітлення на морфометричну характеристику нейронів паравентрикулярних ядер гіпоталамуса щурів / Р. Є. Булик [та ін.] // Клінічна та експериментальна патологія. - 2021. - Т. 20, № 3. - С. 11-18. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-~главная:
ОСВЕЩЕННОСТЬ -- LIGHTING
НЕЙРОНЫ -- NEURONS
ГИПОТАЛАМУСА ПАРАВЕНТРИКУЛЯРНОЕ ЯДРО -- PARAVENTRICULAR HYPOTHALAMIC NUCLEUS
Анотація: Паравентрикулярні ядра (ПВЯ) гіпоталамуса є вегетативним центром координації функцій і складаються з низки нейронних популяцій – суб’ядер, які різняться структурно-функціональними особливостями і характером нервових зв’язків із різними відділами нервової і нейроендокринної систем. При вивченні стресових реакцій і дії стрес-лімітувальних чинників постає важливим дослідження субпопуляцій нейронів ПВЯ гіпоталамуса, що синтезують стрес-рилізинг гормони, які ініціюють стресорні реакції організму. Одним з основних чинників, що проявляють виражений ефект у регуляції секреції АКТГ, є кортикотропін-рилізинг фактор (КРФ). КРФ-імунореактивна мітка виявлена, здебільшого, у медіальних дрібноклітинних суб’ядрах паравентрикулярних ядер гіпоталамуса щурів. Незважаючи на глибокі і всебічні дослідження гіпоталамуса, до сьогоднішнього часу немає єдиних уявлень про його індивідуальну реактивність і ступінь залучення вказаних структур у стресову реакцію, викликану тривалою зміною режиму освітлення. Мета роботи – з’ясувати вплив різного режиму освітлення на морфометричну характеристику медіальних дрібноклітинних суб’ядер паравентрикулярних ядер гіпоталамуса зрілих та старих щурів. Матеріал та методи. Експерименти проведені на 72 нелінійних самцях білих щурів, яких розподілено на 6 серій, у кожній з яких забір біоматеріалу здійснювали о 14.00 і о 02.00 год з наступним морфометричним та статистичним дослідженням. Результати. Морфометрична оцінка медіальних дрібноклітинних суб’ядер паравентрикулярних ядер гіпоталамуса (мдПВЯ) щурів виявила добову динаміку показників. Встановлено, що як у старих, так і в зрілих щурів при звичайному освітленні помітно знижується їх середній об’єм (p0,05) о 2.00 порівняно з 14.00. Відповідно ядерно-цитоплазматичне співвідношення (ЯЦС) о 02.00 зростає порівняно з 14.00. При утримуванні тварин за умов постійного освітлення встановлено більш виражені зміни досліджуваних структур. Зокрема, зменшується об’єм нейроцитів мдПВЯ гіпоталамуса як у зрілих, так і у старих щурів порівняно з щурами при стандартному режимі освітлення і ще більше – порівняно зі щурами за умов світлової депривації. У відповідності до цього змінюється й ЯЦС. Знижується й середня кількість нейроцитів на стандартній площині гістологічного зрізу порівняно з іншими режимами освітлення. Необхідно також вказати на те, що за умов світлової стимуляції у зрілих щурів у мдПВЯ помітно знижується середній об’єм нейронів (p0,05) о 02.00 порівняно з 14.00, тоді як об’єм їхніх ядер у зазначені періоди дослідження в середньому не змінюється. Це віддзеркалюється відповідно і на ЯЦС, яке о 02.00 зростає порівняно з 14.00. У старих щурів при світловій стимуляції у нейронах мдПВЯ достовірно не знижується середній об’єм нейронів о 02.00 порівняно з 14.00, як і об’єм їхніх ядер у зазначені періоди дослідження, відповідно до цього, ЯЦС о 02.00 залишається сталим порівняно з 14.00 і середня кількість нейроцитів у мдПВЯ на стандартній площині гістологічного зрізу не змінюється в різні періоди доби. Водночас, за різних модифікацій світлового режиму досліджувані цитометричні показники нейронів у старих щурів у середньому є значно нижчими (p0,001), ніж такі у зрілих щурів. Висновки. 1. Тривалість фотоперіоду істотно впливає на добову активність мдПВЯ гіпоталамуса зрілих і старих щурів. Зокрема, в обох досліджуваних групах щурів при звичайному освітленні вірогідно знижується середній об’єм нейронів (p0,05) о 2.00 порівняно з 14.00, відповідно, ЯЦС о 02.00 зростає порівняно з 14.00. Усі цитометричні показники нейронів у старих щурів у середньому є значно нижчими (p0,001), ніж у зрілих щурів. 2. Постійне освітлення викликає більш виражені зміни морфометричних параметрів мдПВЯ гіпоталамуса, ніж світлова деривація: у зрілих щурів у мдПВЯ помітно знижується середній об’єм нейронів (p0,05) о 02.00 порівняно з 14.00, що віддзеркалюється і на зміні ЯЦС, яке о 02.00 зростає порівняно з 14.00. У старих Паравентрикулярні ядра (ПВЯ) гіпоталамуса є вегетативним центром координації функцій і складаються з низки нейронних популяцій – суб’ядер, які різняться структурно-функціональними особливостями і характером нервових зв’язків із різними відділами нервової і нейроендокринної систем. При вивченні стресових реакцій і дії стрес-лімітувальних чинників постає важливим дослідження субпопуляцій нейронів ПВЯ гіпоталамуса, що синтезують стрес-рилізинг гормони, які ініціюють стресорні реакції організму. Одним з основних чинників, що проявляють виражений ефект у регуляції секреції АКТГ, є кортикотропін-рилізинг фактор (КРФ). КРФ-імунореактивна мітка виявлена, здебільшого, у медіальних дрібноклітинних суб’ядрах паравентрикулярних ядер гіпоталамуса щурів. Незважаючи на глибокі і всебічні дослідження гіпоталамуса, до сьогоднішнього часу немає єдиних уявлень про його індивідуальну реактивність і ступінь залучення вказаних структур у стресову реакцію, викликану тривалою зміною режиму освітлення. Мета роботи – з’ясувати вплив різного режиму освітлення на морфометричну характеристику медіальних дрібноклітинних суб’ядер паравентрикулярних ядер гіпоталамуса зрілих та старих щурів. Матеріал та методи. Експерименти проведені на 72 нелінійних самцях білих щурів, яких розподілено на 6 серій, у кожній з яких забір біоматеріалу здійснювали о 14.00 і о 02.00 год з наступним морфометричним та статистичним дослідженням. Результати. Морфометрична оцінка медіальних дрібноклітинних суб’ядер паравентрикулярних ядер гіпоталамуса (мдПВЯ) щурів виявила добову динаміку показників. Встановлено, що як у старих, так і в зрілих щурів при звичайному освітленні помітно знижується їх середній об’єм (p0,05) о 2.00 порівняно з 14.00. Відповідно ядерно-цитоплазматичне співвідношення (ЯЦС) о 02.00 зростає порівняно з 14.00. При утримуванні тварин за умов постійного освітлення встановлено більш виражені зміни досліджуваних структур. Зокрема, зменшується об’єм нейроцитів мдПВЯ гіпоталамуса як у зрілих, так і у старих щурів порівняно з щурами при стандартному режимі освітлення і ще більше – порівняно зі щурами за умов світлової депривації. У відповідності до цього змінюється й ЯЦС. Знижується й середня кількість нейроцитів на стандартній площині гістологічного зрізу порівняно з іншими режимами освітлення. Необхідно також вказати на те, що за умов світлової стимуляції у зрілих щурів у мдПВЯ помітно знижується середній об’єм нейронів (p0,05) о 02.00 порівняно з 14.00, тоді як об’єм їхніх ядер у зазначені періоди дослідження в середньому не змінюється. Це віддзеркалюється відповідно і на ЯЦС, яке о 02.00 зростає порівняно з 14.00. У старих щурів при світловій стимуляції у нейронах мдПВЯ достовірно не знижується середній об’єм нейронів о 02.00 порівняно з 14.00, як і об’єм їхніх ядер у зазначені періоди дослідження, відповідно до цього, ЯЦС о 02.00 залишається сталим порівняно з 14.00 і середня кількість нейроцитів у мдПВЯ на стандартній площині гістологічного зрізу не змінюється в різні періоди доби. Водночас, за різних модифікацій світлового режиму досліджувані цитометричні показники нейронів у старих щурів у середньому є значно нижчими (p0,001), ніж такі у зрілих щурів. Висновки. 1. Тривалість фотоперіоду істотно впливає на добову активність мдПВЯ гіпоталамуса зрілих і старих щурів. Зокрема, в обох досліджуваних групах щурів при звичайному освітленні вірогідно знижується середній об’єм нейронів (p0,05) о 2.00 порівняно з 14.00, відповідно, ЯЦС о 02.00 зростає порівняно з 14.00. Усі цитометричні показники нейронів у старих щурів у середньому є значно нижчими (p0,001), ніж у зрілих щурів. 2. Постійне освітлення викликає більш виражені зміни морфометричних параметрів мдПВЯ гіпоталамуса, ніж світлова деривація: у зрілих щурів у мдПВЯ помітно знижується середній об’єм нейронів (p0,05) о 02.00 порівняно з 14.00, що віддзеркалюється і на зміні ЯЦС, яке о 02.00 зростає порівняно з 14.00. У старих щурів при світловій стимуляції усі вивчені цитометричні показники їх нейронів у середньому є значно нижчими (p0,001), ніж такі у зрілих щурів.
Дод.точки доступу:
Булик, Р. Є.
Сметанюк, О. В.
Власова, К. В.
Кривчанська, М. І.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Федорак, В. М.
Світлооптична характеристика змін нейронів інтрамурального нервового апарату товстої кишки в пізні терміни після дистальної резекції тонкої кишки / В. М. Федорак // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2015. - Том 14, N 3. - С. 6-9

MeSH-~главная:
ТОНКАЯ КИШКА -- INTESTINE, SMALL (иннервация, хирургия)
КОРОТКОГО КИШЕЧНИКА СИНДРОМ -- SHORT BOWEL SYNDROME (патофизиология)
ТОЛСТАЯ КИШКА -- INTESTINE, LARGE (иннервация)
НЕЙРОНЫ -- NEURONS (метаболизм)
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Кононов, Б. С.
Порівняльний імуно-морфологічний аналіз астроцитів та нейроцитів сірої речовини мозочка щурів під впливом комплексу харчових добавок / Б. С. Кононов, С. М. Білаш // Проблеми екології та медицини : науково-практичний журнал. - 2022. - Т. 26, № 1/2. - С. 15-19

MeSH-~главная:
ПИЩЕВЫЕ ДОБАВКИ -- FOOD ADDITIVES (вредные воздействия)
АСТРОЦИТЫ -- ASTROCYTES
НЕЙРОНЫ -- NEURONS
ПУРКИНЬЕ КЛЕТКИ -- PURKINJE CELLS
МОЗЖЕЧОК -- CEREBELLUM
Анотація: Неврологічні захворювання належать до найпоширеніших в Україні, особливо враховуючи розвиток технології в харчовій галузі та підвищення темпу життя, що сприяє збільшенню великої кількості харчових добавок в продуктах. Мозочок легко піддається вплину негативних наслідків. Метою нашої роботи було проведення порівняльного аналізу імунноморфологічних змін астроцитів з нейроцитами в сірій речовині мозочка щурів на різних термінах вживання комплексу харчових добавок, а саме глутамат натрію (харчова добавка Е621), понсо 4R (харчова добавка Е124) та жовтий барвник «сонячний захід» (харчова добавка Е110), за допомогою гліального кислого фібрилярного протеїну та реакції NeuN-імунореактивності. При проведені даного дослідження використовували білих щурів. Для встановлення протоплазматичних астроцитів використовували імуногістохімічний маркер GFAP та , а для реакції Neun-імунореактивності використовували парафінові зрізи. Для порівняння кількісних величин у парних рядах використовували t-критерій Стьюдента. Різницю вважали вірогідною при значеннях p менше 0,05. У результаті проведеного дослідження на гістологічних препаратах чітко візуалізувались GFAP-позитивні клітини з великим перикаріоном та чисельними відростками, які ми ідентифікуємо, як протоплазматичні астроцити, та NeuN-позитивні структури грушоподібної форми, від звуженої верхівки, яких відходили 2-3 дендрити до молекулярного шару, а останні в свою чергу давали чисельні розгалуження. Ці клітини ми ідентифікували. як грушоподібні нейроцити, або клітини Пуркіньє. В ході експериментального дослідження встановлено, що як у сірій так і у білій речовині мозочка відбуваються компенсаторно-пристосувальні процеси направлені на часткове відновлення структурних компонентів мозочка, а GFAP-позитивні структури відіграють визначальну роль у цьому процесі у якості фібрилярного каркасу. Також при проведенні морфометричного дослідження встановлено, що в динаміці експерименту середня кількість NeuN-позитивнх клітин Пуркіньє гангліонарного шару кори мозочка щурів в різних експериментальних групах (починаючи з 1 і закінчуючи 5) у порівнянні з контрольною групою тварин достовірно збільшується при р менше 0,05.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Білаш, С. М.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Школьніков, В. С.
Морфологічні особливості мозочка ембріонів та плодів людини / В. С. Школьніков, Л. Л. Залевський, ШкольніковаТ. Ю. // Світ медицини та біології = World of Medicine and Biology : науковий, медичний, екологічний журнал. - 2022. - № 1. - С. 249-254 . - ISSN 2079-8334

MeSH-~главная:
ЭМБРИОНАЛЬНОЕ РАЗВИТИЕ -- EMBRYONIC DEVELOPMENT
МОЗЖЕЧОК -- CEREBELLUM
НЕЙРОНЫ -- NEURONS
ЭПЕНДИМОГЛИАЛЬНЫЕ КЛЕТКИ -- EPENDYMOGLIAL CELLS
ГИСТОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- HISTOLOGICAL TECHNIQUES (использование)
Анотація: Метою дослідження було встановити макро- і морфометричні параметри мозочка і цитоархітектоніки його структур. Проводили морфометричне, анатомо-гістологічне, а також імуногістохімічне дослідження мозочка 116 ембріонів і плодів людини віком від 6–7 тиж. до 39–40 тиж. Вроджених аномалій центральної нервової системи не було. Протягом внутрішньоутробного розвитку спостерігається тенденція до поступового збільшення товщини проміжного шару мозочка у зв’язку з розвитком нейроно-гліальних комплексів. Тоді, як вентрикулярний шар поступово витончується за рахунок зменшення інтенсивності проліферації нейральних клітин. Найвища інтенсивність проліферації нейральних клітин у ембріональному періоді відбувалась у вентрикулярному та зовнішньому зернистому шарах, а найменш інтенсивна – у проміжному шарі. У радіальному напрямку через усі шари мозочка проходили волокна радіалоної глії та закінчувались у зовнішньому зернистому шарі.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Залевський, Л. Л.
Школьнікова, Т. Ю.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

10.

Кривомаз, Т.
Оргазм: задля всього найкращого / Т. Кривомаз // Фармацевт практик. - 2021. - № 11/12. - С. 16-17

MeSH-~главная:
ОРГАЗМ -- ORGASM (физиология)
НЕЙРОНЫ -- NEURONS (секреция)
Анотація: У день зимового сонцестояння 21 грудня людство відзначає особливе свято – День всесвітнього оргазму (Global ORGasm – GORG). Засновник цього свята Донна Шихен рекомендує всім людям на землі у цей день обов’язково досягти оргазму. При цьому необхідно думати про мир в усьому світі, боротьбу з кліматичними змінами, соціальну та гендерну рівність, тобто візуалізувати глобальні потреби людства. Можливо, всеохопний вибух позитивних емоцій допоможе змінити світ на краще. Так принаймні вважають ініціатори цього Дня
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

11.

Вплив світлової депривації на морфофункціональний стан нейронів надзорових ядер гіпоталамуса щурів / О. В. Сметанюк [та ін.] // Клінічна та експериментальна патологія. - 2020. - Т. 19, № 4. - С. 61-67. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-~главная:
СУПРАОПТИЧЕСКОЕ ЯДРО -- SUPRAOPTIC NUCLEUS
НЕЙРОНЫ -- NEURONS
Анотація: Надзорове (супраоптичне) ядро гіпоталамуса є однією з ключових нейросекреторних ланок, що забезпечують об'єднання нервових і ендокринних механізмів регуляції в загальну нейроендокринну систему, беручи участь у такий спосіб у реалізації відповідної реакції організму на стресорні впливи. Незважаючи на глибокі і всебічні дослідження гіпоталамуса, до сьогодні немає єдиних уявлень про його індивідуальну реактивність і ступінь залучення вказаних структур у стресову реакцію, викликану тривалим перебуванням за умов постійної темряви (світлової депривації). Мета роботи – з’ясувати вплив світлової депривації на морфофункціональний стан надзорових ядер гіпоталамуса щурів. Матеріал та методи. Експерименти проведені на нелінійних самцях білих щурів, яких розподілено на 2 групи (звичайний світловий режим та постійна темрява відповідно), у кожній з яких забір біоматеріалу здійснювався о 14.00 і о 02.00 год і вивчався із застосуванням морфофункціональних та статистичних методів дослідження. Результати. Вивчення морфометричних характеристик нейронів надзорових ядер гіпоталамуса виявило добову динаміку показників. За стандартного світлового режиму у щурів реєструється добовий ритм морфофункціональної активності нейронів надзорових ядер із максимумом активності вдень (до 14.00 год). При утримуванні тварин в умовах постійної темряви о 14.00 год виявлено зростання розмірів їх ядер на 21,1±2,4% (r=0,73), викликані збільшенням площі ядерець нейронів (r=0,89), яка становила 61,94±7,07 мкм2. Привертало увагу і вірогідне зниження щодо інтактних тварин ядерно-цитоплазматичного співвідношення (ЯЦС), яке становило 2,07 ± 0,041 од. Світлова депривація призводила о 14.00 год до вірогідного зменшення концентрації РНК в ядрах на 35,3±2,1%, ядерцях – на 26,6±1,9%. Проведеними дослідженнями о 02.00 год виявлено, що площа ядер нейронів становила 98,33±5,40 мкм2 і була вірогідно більшою за аналогічну в інтактних тварин. Вказані зміни супроводжувалися збільшенням площі ядерець, яка становила 48,90±6,892 мкм2 (r=0,87) і площі цитоплазми нейронів, яка перебувала у межах 217,61±7,199 мкм2 (r=0,91). ЯЦС нейронів надзорових ядер гіпоталамуса о 02.00 год було нижчим від такого ж в інтактних тварин на 2,67±0,17%. Відзначено вірогідне зростання концентрації РНК в ядрах, ядерцях та цитоплазмі нейронів надзорових ядер гіпоталамуса щодо показників тварин попереднього часового інтервалу, які перебували за умов постійної темряви. Порівняно з денним періодом (14.00 год), до 02.00 год виявлено підвищення в нічний період спостереження ЯЦС у досліджуваних нейронах, яке становило 2,55±0,022 од. Висновки. 1. Тривалість фотоперіоду істотно впливає на добову активність надзорових ядер гіпоталамуса. 2. Постійна темрява (світлова депривація) не спричиняє інверсії ритму морфофункціональної активності досліджуваних нейронів, максимальні величини, як і в інтактних тварин, припадають на денний проміжок. 3. Світлова депривація викликає вірогідне збільшення площі нейронів, їх ядер, ядерець у нічний та денний інтервали спостереження. Водночас спостерігається зменшення ядерно цитоплазматичного співвідношення, зниження концентрації РНК в ядрах та ядерцях нейронів надзорових ядер гіпоталамуса щурів у денний період доби.
Дод.точки доступу:
Сметанюк, О. В.
Булик, Р. Є.
Булик, Т. С.
Кривчанська, М. І.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

12.

Восстановление двигательной функции верхней конечности с помощью 3D-аудиовизуализации у больных с острым нарушением мозгового кровообращения / В. Г. Помников [и др.] // Журнал неврологии и психиатрии им. С.С. Корсакова. - 2020. - Т. 120, № 11. - С. 29-32. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-~главная:
ИНСУЛЬТ -- STROKE (патофизиология, реабилитация)
РЕАБИЛИТАЦИЯ -- REHABILITATION (методы)
ДВИГАТЕЛЬНЫХ НАВЫКОВ РАССТРОЙСТВА -- MOTOR SKILLS DISORDERS (патофизиология, реабилитация, этиология)
ПАРЕЗ -- PARESIS (патофизиология, реабилитация, этиология)
НЕЙРОНЫ "ЗЕРКАЛЬНЫЕ" -- MIRROR NEURONS
Дод.точки доступу:
Помников, В. Г.
Саковский, И. В.
Таранцева, В. М.
Кайсинова, З. К.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

13.

Булик, Р. Є.
Вплив мелатоніну на стрес-зумовлені ультраструктурні перебудови нейронів надзорового ядра гіпоталамуса щурів / Р. Є. Булик, Т. С. Булик, О. В. Сметанюк // Буковинський медичний вісник. - 2021. - Т. 25, № 3. - С. 25-32. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-~главная:
МЕЛАТОНИН -- MELATONIN
СУПРАОПТИЧЕСКОЕ ЯДРО -- SUPRAOPTIC NUCLEUS (ультраструктура)
НЕЙРОНЫ -- NEURONS (ультраструктура)
СТРЕСС ФИЗИОЛОГИЧЕСКИЙ -- STRESS, PHYSIOLOGICAL
Анотація: Мета дослідження – з’ясувати вплив мелатоніну на ультраструктурний стан надзорових ядер гіпоталамуса щурів, що перебували за умов іммобілізаційного стресу. Матеріал і методи. Експерименти проведені на нелінійних самцях білих щурів масою 200–220 г. Тварин розподілено на 3 серії досліджень, у кожній з яких забір біоматеріалу здійснювався о 14.00 і о 02.00 год із застосуванням електронно-мікроскопічного дослідження. Тривалий іммобілізаційний стрес (ІС) моделювали шляхом утримання щурів у спеціальних пластикових клітках-пеналах упродовж 6 год щоденно 7 діб поспіль. Мелатонін (Sigma, США, ступінь очищення – 99,5%) у дозі 0,5 мг/кг, у 1,0 мл розчинника (0,9% розчин етанолу на фіз. розчині) уводили щоденно в/очеревинно. Результати. При утримуванні тварин за стандартного режиму освітлення ультраструктурна організація нейронів надзорового ядра (НЯ) гіпоталамуса о 14.00 год свідчить про їх невисоку функціональну активність, порівняно з дослідженнями, проведеними о 02.00 год. Тривале перебування щурів за умов ІС віддзеркалилося істотною перебудовою ультраструктурної організації нейронів НЯ гіпоталамуса. Встановлені зміни можна розглядати як прояв пригнічення нейросекреторної активності, зменшення продукції нейросекрета нейронами гіпоталамуса. Ін’єкції мелатоніну на тлі ІС призвели до відносної нормалізації ультраструктурного стану нейронів НЯ гіпоталамуса тварин. Зокрема, дослідженнями о 02.00 год встановлено світлі нейросекреторні клітини, які містили велике, пікнотично змінене ядро. Спостерігали інвагінації каріолеми, домінування еухроматину в ядрі. Простежувалися гетерогенні зміни мітохондрій. Помітні збільшені канальці гранулярної ендоплазматичної сітки (ЕПС). Водночас у нейроплазмі помітні невелике число рибосом та небагато гормональних гранул. Вказана картина нейросекреторних клітин віддзеркалює відносне покращання їх електронномікроскопічного стану, свідченням чому є поява нейросекреторних гранул. Однак ультраструктура інших органел досліджуваних нейронів вказує на виснажений стан, зумовлений тривалою іммобілізацією тварин. Висновки. 1. У тварин, що перебували в умовах стандартного фотоперіоду, у нічний період експерименту структурна організація нейронів надзорового ядра гіпоталамуса віддзеркалює вираженість внутрішньоклітинних синтезувальних процесів о 02.00 год. Удень відзначається зниження активності досліджуваних структур. 2. В умовах іммобілізаційного стресу ультраструктурна організація вказаних нейронів надзорового ядра гіпоталамуса свідчить про виражені порушення реактивного характеру з ознаками зниження функціональної спроможності структур та явищами набряку і деструкції впродовж періоду спостережень. 3. Ін’єкції мелатоніну на тлі іммобілізаційного стресу призвели до відносного покращання ультраструктурного стану нейронів надзорового ядра гіпоталамуса тварин, свідченням чому є поява нейросекреторних гранул. Однак ультраструктура інших органел досліджуваних нейронів вказує на виснажений стан, зумовлений тривалою іммобілізацією тварин.
Дод.точки доступу:
Булик, Т. С.
Сметанюк, О. В.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

14.

Ткаченко, С. С.
Вплив дефіциту естрогенів на функціонування центральної ланки сегментарної рефлекторної дуги / С. С. Ткаченко, О. Г. Родинський, І. В. Горб-Гаврильченко // Світ медицини та біології = World of Medicine and Biology : науковий, медичний, екологічний журнал. - 2021. - № 4. - С. 242-246 : граф. - англ. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2079-8334

MeSH-~главная:
ЭСТРОГЕНЫ -- ESTROGENS (дефицит)
ИНТЕРНЕЙРОНЫ -- INTERNEURONS
НЕЙРОНЫ -- NEURONS
МОЗГ СПИННОЙ -- SPINAL CORD
МЕНОПАУЗА -- MENOPAUSE
Анотація: Метою даного дослідження було проаналізувати вплив інтернейронного пулу спинного мозку внаслідок нестачі естрогенів на функціонування центральної ланки рефлекторної дуги. Дослідження проводили на 51 дорослому щурі (самиці). Дефіцит естрогену був спричинений оваріогістеректомією. Дорсальний корінець L5 спинного мозку стимулювався одиночними і парними прямокутними імпульсами. Реакцію реєстрували на дорсальній поверхні спинного мозку та вентральному корінці на тому ж рівні. Загальним ефектом дефіциту естрогенів є підвищення збудливості мотонейронів спинного мозку, активності інтернейронного пулу, пригнічення передачі нервових імпульсів на низьких частотах за рахунок гальмівного впливу збоку нейронів желатинозної субстанції. Вперше отримані in vivo результати дослідження модулюючого впливу пулу інтернейронів на мотонейронний апарат спинного мозку при гострій гіпоестрогенемії допоможуть зрозуміти патофізіологічні механізми порушення чутливості, рухової активності та судом, що є частиною клімактеричного синдрому, особливо при захворюваннях яєчників.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Родинський, О. Г.
Горб-Гаврильченко, І. В.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

15.

Білінський, І. І.
Морфо-функціональна характеристика інтрамурального нервового апарату дванадцятипалої кишки в інтактних щурів / І. І. Білінський, Ю. І. Попович, В. М. Федорак // Вісн. пробл. біол. і медицини = Bulletin of Problems in Biology and Medicine : український науково-практичний журнал. - 2021. - № 3(161). - С. 240-244 : іл. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2077-4214

MeSH-~главная:
НЕРВНАЯ СИСТЕМА ЭНТЕРАЛЬНАЯ -- ENTERIC NERVOUS SYSTEM
НЕЙРОНЫ -- NEURONS
МЫШЕЧНО-КИШЕЧНОЕ СПЛЕТЕНИЕ -- MYENTERIC PLEXUS
Анотація: В стінці дванадцятипалої кишки, між різними її шарами, розташовується інтрамуральний апарат, який гістологічно представлений трьома сплетеннями: підсерозним, м’язово-кишковим і підслизовим. Найбільш вираженим є м’язово-кишкове сплетення, що розташовується між повздовжнім та циркулярним шарами гладких міоцитів дванадцятипалої кишки та в їх товщі, яке і стало об’єктом нашої уваги. Мета дослідження. Світлооптично та ультраструктурно встановити морфо-функціональні особливості нервових клітин м’язово-кишкового сплетення дванадцятипалої кишки в інтактних щурів. Методи. Дослідження виконано на 15 білих безпородних статевозрілих щурах-самцях. Для світлооптичного дослідження гістозрізи забарвлювали за методом Нісля 0,5% водним розчином крезилового фіолетового. Проводили морфологічну оцінку стану нервових клітин та визначали ступінь їх змін. Ультраструктурне вивчення матеріалу проводили на електронному мікроскопі ПЭМ – 125 К («Selmi», Україна), при прискорюючій напрузі 75 кВт, із наступним фотографуванням при збільшеннях від 1600 до 16000 разів. Результати. Світлооптично та електронно-мікроскопічно встановлено,що в м’язово-кишковому сплетенні дванадцятипалої кишки найчастіше зустрічаються нейрони, які мають характерну будову і відносяться до незмінених та становлять 79,50% в проксимальному відділі та 81,00% в дистальному. Рідше відзначаються недиференційовані нейрони, а також нервові клітини з морфологічними змінами зі сторони органел. Вогнищевий хроматоліз, ектопія ядра та ядерця виявлені у нейронах відносяться до зворотних змін, що становлять 18% в проксимальному відділі та 16,5% в дистальному, а великокомірчаста вакуолізація цитоплазми, тотальний хроматоліз, різке зморщення або сильне набухання нейронів, каріопікноз та каріолізис – до незворотних змін (2,5% в обох відділах). Ступінь змін нейронів (С3) дорівнює (40,23% і 38,40%). Висновок. Отже у м’язовому-кишковому сплетенні дванадцятипалої кишки в інтактних тварин переважають незмінені нейроцити. Серед змінених частіше виявляються нервові клітини із зворотними змінами і лише поодинокі з них мають незворотній характер.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Попович, Ю. І.
Федорак, В. М.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

16.

Бабаєва, Р. Е.
Морфологічні особливості нейронів, що іннервують різні ділянки товстої кишки / Р. Е. Бабаєва // Світ медицини та біології = World of Medicine and Biology : науковий, медичний, екологічний журнал. - 2021. - № 2. - С. 163-167. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2079-8334

MeSH-~главная:
ТОЛСТАЯ КИШКА -- INTESTINE, LARGE
НЕЙРОНЫ -- NEURONS
МЫШЕЧНО-КИШЕЧНОЕ СПЛЕТЕНИЕ -- MYENTERIC PLEXUS
ПОДСЛИЗИСТОЕ СПЛЕТЕНИЕ -- SUBMUCOUS PLEXUS
Анотація: Метою дослідження було отримання комплексних морфологічних даних про нейрони, що інервують різні ділянки товстої кишки. Об'єктом дослідження стали щури (n=17) лінії Вістар. У дослідженні використано універсальний метод імпрегнації. Крім цього, виготовлено ЗD модель нейроцитів гангліїв міжм'язового сплетення товстої кишки. Результати дослідження показали, що товста кишка має внутрішньоорганні ганглії, розташовані в міжм'язовому і підслизовому сплетеннях. Міжм'язове сплетіння (Ауербаха) товстої кишки має вигляд мережі з осередками різної форми і складається з нервових вузлів, що містять клітини Догеля 1-го і 2-го типу. В інтрамуральних вузлах товстої кишки є велика кількість чутливих нервових закінчень. При цьому значну кількість цих закінчень у вузлах утворено відростками клітин Догеля 2-го типу. Дослідження тривимірного зображення клітини Догеля 2-го типу з міжм'язового сплетення товстої кишки показало, що ця клітина має овоїдную форму. Клітка сплощена у поперечному і подовжена у поздовжньому напрямку. Обсяг її перікаріона дорівнює 2785,11 мкм3, обсяг ядра - 647,7 мкм3.
Перейти к внешнему ресурсу Текст
Примірників всього: 1
ЕЖ (1)
Вільні: ЕЖ (1)

Найти похожие

17.

Карлійчук, М. А.
Особливості змін шару перипапілярних нервових волокон сітківки у хворих на діабетичну полінейропатію залежно від тяжкості захворювання / М. А. Карлійчук, П. А. Бездітко // Харківська хірургічна школа. - 2018. - N 3/4. - С. 102-107

MeSH-~главная:
ДИАБЕТИЧЕСКИЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- DIABETES COMPLICATIONS (диагностика)
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (осложнения)
ДИАБЕТИЧЕСКИЕ АНГИОПАТИИ -- DIABETIC ANGIOPATHIES (диагностика)
ДИАБЕТИЧЕСКИЕ НЕВРОПАТИИ -- DIABETIC NEUROPATHIES (диагностика)
ДИАБЕТИЧЕСКАЯ РЕТИНОПАТИЯ -- DIABETIC RETINOPATHY (диагностика, рентгенография)
СЕТЧАТКА -- RETINA (патология, рентгенография)
СЕТЧАТКИ НЕЙРОНЫ -- RETINAL NEURONS (рентгенография)
НЕРВНЫЕ ВОЛОКНА -- NERVE FIBERS (рентгенография)
ТОМОГРАФИЯ ОПТИЧЕСКАЯ КОГЕРЕНТНАЯ -- TOMOGRAPHY, OPTICAL COHERENCE
ОЦЕНКА СТЕПЕНИ ТЯЖЕСТИ ЗАБОЛЕВАНИЯ БОЛЬНОГО -- PATIENT ACUITY
Анотація: На основі даних обстеження 575 хворих (1150 очей) на цукровий діабет (ЦД) II типу та 50 осіб (100 очей) контрольної групи, що не мали ЦД, за допомогою оптичної когерентної томографії сітківки та зорового нерва було вивчено особливості змін перипапілярних нервових волокон сітківки у хворих на діабетичну полінейропатію (ДПН) залежно від тяжкості захворювання. Відповідно до класифікації ДПН з урахуванням Тяжкості у 63,5 % (365 хворих) на ЦД діагноз ДПН був виключений (N0 стадія). ДПН була діагностована у 36,5 % (210 хворих) на ЦД. Встановлено, що середня товщина перипапілярних волокон сітківки при асимптоматичній А ДПН на 7.2%, асимптоматичній В ДПН – на 8,0 % (р ‹ 0,05), стадії тяжких ускладнень ДПН – на 11,1 % є меншою, а при симптоматичній А ДПН – на 12,4 % та при симптоматичній В ДПН – на 11.2% (р ‹ 0,001) перевищує відповідні показники здорових осіб відповідного віку
Дод.точки доступу:
Бездітко, П. А.

Примірників всього: 1
ЕР(МдС) (1)
Вільні: ЕР(МдС) (1)

Найти похожие

18.

Боголепова, А. Н.
Связь когнитивных нарушений и изменений нейроархитектоники сетчатки / А. Н. Боголепова, Е. В. Махнович, А. Н. Журавлева // Журнал неврологии и психиатрии им. С.С. Корсакова. - 2020. - Т. 120, № 9. - С. 7-13. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-~главная:
АЛЬЦГЕЙМЕРА БОЛЕЗНЬ -- ALZHEIMER DISEASE (диагностика, осложнения, патофизиология)
ДЕМЕНЦИЯ СОСУДИСТАЯ -- DEMENTIA, VASCULAR (диагностика, осложнения, патофизиология)
ГЛАУКОМА -- GLAUCOMA (диагностика, патофизиология)
КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COGNITION DISORDERS (диагностика, патофизиология, этиология)
ТОМОГРАФИЯ ОПТИЧЕСКАЯ КОГЕРЕНТНАЯ -- TOMOGRAPHY, OPTICAL COHERENCE (использование)
СЕТЧАТКИ ДЕГЕНЕРАЦИЯ -- RETINAL DEGENERATION (диагностика, этиология)
СЕТЧАТКИ НЕЙРОНЫ -- RETINAL NEURONS (патология)
БИОЛОГИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ -- BIOLOGICAL MARKERS
Дод.точки доступу:
Махнович, Е. В.
Журавлева, А. Н.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

19.

Чернов, А. Н.
Патофизиологические механизмы развития аутизма у детей / А. Н. Чернов // Журнал неврологии и психиатрии им. С.С. Корсакова. - 2020. - Т. 120, № 3. - С. 97-108. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-~главная:
АУТИЗМ -- AUTISTIC DISORDER (диагностика, патофизиология, этиология)
СИНАПТИЧЕСКОЕ ТОРМОЖЕНИЕ -- NEURAL INHIBITION
НЕЙРОНА ПЛАСТИЧНОСТЬ -- NEURONAL PLASTICITY
ТАЛАМУСА ЯДРА -- THALAMIC NUCLEI (патология)
НЕЙРОНЫ "ЗЕРКАЛЬНЫЕ" -- MIRROR NEURONS
МОЗГА ВОЛНЫ -- BRAIN WAVES
АЛЬФА-РИТМ -- ALPHA RHYTHM
ГАММА-РИТМ -- GAMMA RHYTHM
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

20.

Худолій, С. О.
Експериментальне моделювання холінореактивності головного мозку при черепно-мозковій травмі: вплив на центральну гемодинаміку / С. О. Худолій, С. В. Зябліцев // Медицина невідкладних станів. - 2020. - Т. 16, № 6. - С. 116-121. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-~главная:
ЧЕРЕПНО-МОЗГОВЫЕ ТРАВМЫ -- CRANIOCEREBRAL TRAUMA (лекарственная терапия, патофизиология)
ГЕМОДИНАМИКА -- HEMODYNAMICS (действие лекарственных препаратов)
ХОЛИНЕРГИЧЕСКИЕ НЕЙРОНЫ -- CHOLINERGIC NEURONS (действие лекарственных препаратов)
ХОЛИНЕРГИЧЕСКИЕ НЕРВНЫЕ ВОЛОКНА -- CHOLINERGIC FIBERS (действие лекарственных препаратов)
ХОЛИНЕРГИЧЕСКИЕ СРЕДСТВА -- CHOLINERGIC AGENTS (терапевтическое применение)
Дод.точки доступу:
Зябліцев, С. В.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

© Міжнародна асоціація користувачів і розробників
електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)