ПОЛТАВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Головна

Спрощений режим

Опис

Бази даних

Періодичні видання. Статті - результати пошуку 148914

Вид пошуку

Книги

Періодичні видання. Статті

Книги іноземною мовою

Художня література

Дисертації

Автореферати

Методичні рекомендації. Брошури

Магістерські роботи

Матеріали конференцій

Електронний ресурс

Краєзнавство Полтавщини

Раритетні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (44)

Дисертації (1)

Автореферати (2)

Матеріали конференцій (3)

Раритетні видання (1)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>K=КИШЕЧНИК<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 439
Показані документи с 1 за 20

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

Сучасний погляд на молекулярні механізми регуляції обміну сечової кислоти в кишечнику / В. М. Ждан [и др.] // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. : науково-практичний журнал. - 2024. - Т. 24, № 2. - С. 293-297 . - ISSN 2077-1096

MeSH-~главная:
МОЧЕВАЯ КИСЛОТА -- URIC ACID
ГИПЕРУРИКЕМИЯ -- HYPERURICEMIA
ПОДАГРА -- GOUT (микробиология)
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA
КИШЕЧНИК -- INTESTINES (микробиология)
Анотація: В огляді представлені сучасні дані про прямі та опосередковані патогенетичні взаємозв'язки метаболізму пуринових сполук з біохімічними процесами в клітинах травної системи. Проведено комплексний аналіз доступних сучасних публікацій за період з 2000 до 2024 роки у базах Scopus, PubMed, eLIIBRARY, Google Scholar. Сечова кислота – кінцевий продукт катаболізму пуриновмісних сполук. Концентрація сечової кислоти підтримується в динамічному балансі за участю нирок та органів шлунково-кишкового тракту (тонкої кишки та печінки). Подагра – хронічне захворювання, яке розвивається в результаті взаємодії молекулярно-генетичних факторів та зовнішніх умов. Підвищення вмісту уратів у сироватці крові (гіперурикемія) та відкладення кристалів урату натрію в органах і тканинах запускають каскад запальних та фібротичних процесів у слизовій оболонці, у гладком'язових, паренхіматозних та ендотеліальних клітинах, у тому числі органів шлунково-кишкового тракту. У нормі в людини екскретується близько 1,5 г сечової кислоти на добу. У фізіологічних умовах дві третини сечової кислоти виводяться з організму нирками, одна третина через кишечник і незначна частина – з жовчю. Гіпотеза, яка пов'язує патогенез гіперурикемії з «перевантаженням нирок», передбачає, що захворювання може розвиватися внаслідок порушення ниркової екскреції при недостатній елімінації сечової кислоти через кишечник. Частина транспортних систем сечової кислоти активно працює в гепато- та ентероцитах, що визначає її утворення та кліренс. Білки-переносники сечової кислоти поділяють на дві категорії: транспортери реабсорбції уратів та транспортери екскреції уратів, їх експресія регулюється факторами транскрипції, гормонами та метаболітами кишкової мікрофлори. Вплив мікробіоти кишечника на метаболізм сечової кислоти пов'язаний з її участю в пуриновому обміні, розкладанні та елімінації сечової кислоти з метаболітами кишкової флори та пригніченням подагричного запалення та оцінюється як новий терапевтичний потенціал при подагрі та гіперурикемії, що дозволяє уникнути пошкодження нирок та уролітіазу.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Ждан, В. М.
Ткаченко, М. В.
Бабаніна, М. Ю.
Волченко, Г. В.
Кітура, Є. М.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Показники якісного та кількісного складу коменсальної мікробіоти кишківника як біомаркери гомеостазу (частина 2) / М. М. Ананьєва [и др.] // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. : науково-практичний журнал. - 2024. - Т. 24, № 2. - С. 277-283 . - ISSN 2077-1096

MeSH-~главная:
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA (физиология)
КИШЕЧНИК -- INTESTINES (микробиология)
БИОЛОГИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ -- BIOLOGICAL MARKERS
Анотація: Вступ. В першої частині нашого огляду ми відзначили важливу роль для організму людини саме кишкового мікробіому, функції якого, для цілісного розуміння, розділяють на три основні групи: захисну, метаболічну та стимулювання імунної системи. Виконання цих важливих функцій, в свою чергу, залежить від змін специфічного складу мікробіому людини, який формується під впливом умов навколишнього середовища, життєвих умов, харчування людини, клімату, генетики та інших факторів. Метою роботи допомогти орієнтуватися лікарям, здобувачам вищої освіти, лікарям-інтернам в сучасних уявленнях щодо особливостей мікробного метаболізму в шлунково-кишковому тракті людини щоб мати можливість приймати рішення щодо доцільності призначення пацієнту визначення показників мікробіому з їх подальшою інтерпретацією та корекцією. Матеріали та методи дослідження: нами проаналізовано 61 міжнародне літературне джерело що індексуються базами даних PubMed, Scopus, Google Scholar. Дослідження були виявлені шляхом електронного пошуку і обме- жувались англійською мовою. Результати дослідження. Для об’єктивної оцінки численних даних, що були отримані за допомогою новітніх методів діагностики, вченими запропоновані показники що для зручності розглядаються у вигляді відомих співвідношень: Firmicutes / Bacteroidetes, Prevotella / Bacteroides, Fusobacterium nucleatum / Faecalibacterium prausnitzi Співвідношення між Firmicutes/Bacteroidetes - відсоткове значення першого (Firmicutes), поділене на відсоткове значення другого (Bacteroidetes), може йти від нескінченності до нуля. Це співвідношення зазвичай коливається від 0,1 до 10. Співвідношення Prevotella/Bacteroides коливається у широких межах та залежить від гастрономічних переваг, метаболічних особливостях та супутніх патологій. Своєю чергою суттєві коливання Prevotella /Bacteroides мають ознаки дізбіозу, що прямо корелює з чисельними патологіями людини. Зсув співвідношення Fusobacterium nucleatum / Faecalibacterium prausnitzii в бік першої, за даними наукових досліджень, можна вважати одним зі скринінгових показників раннього колоректального раку. Висновки. Під час використання співвідношень і маркерів для оцінки стану гомеостазу мікробіоти кишківника і постановки діагнозу слід враховувати не тільки складні взаємовідносини мікрофлори з організмом людини, а й особливості метаболізму в мікробному співтоваристві. Як перше, так і друге нині вивчають із використанням революційних методів і сучасних систем, що зрештою призведе до ще глибшого розуміння цих процесів.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Ананьєва, М. М.
Лобань, Г. А.
Фаустова, М. О.
Чумак, Ю. В.
Лосєв, С. М.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Показники якісного та кількісного складу коменсальної мікробіоти кишківника як біомаркери гомеостазу (Частина 1) / М. М. Ананьєва [и др.] // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. : науково-практичний журнал. - 2024. - Т. 24, № 1. - С. 239-244 . - ISSN 2077-1096

MeSH-~главная:
КИШЕЧНИК -- INTESTINES
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA
ГОМЕОСТАЗ -- HOMEOSTASIS
Анотація: В останні роки практична медицина зіштовхнулась з величезним потоком інформації щодо появи нових таксономічних одиниць, що належать до мікробіоти організму людини і як слідство з проблемами в трактуванні результатів лабораторних досліджень. Метою роботи є допомога лікарям різних спеціальностей, студентам медичних вузів, лікарям-інтернам орієнтуватися в сучасних уявленнях щодо особливостей мікробного профілю шлунково-кишкового тракту людини. Було проаналізовано 53 міжнародних літературних джерела що індексуються базами даних PubMed, Scopus, Google Scholar. Дослідження були виявлені шляхом електронного пошуку і обмежувались англійською мовою. На формування індивідуального спектру мікробіому людини впливають зміни умов навколишнього середовища, життєвих умов, харчування, клімату, генетики та інших факторів. Після народження головна роль у формуванні мікробіома людини залежить від феномену вертикального, горизонтального та змішаного рівнів перенесення мікроорганізмів. Орієнтуватись в різноманітності резидентної мікробіоти доволі складно тому для зручності науковцями були запропоновані специфічні біомаркери які в клінічної практиці використовують як непрямий показник властивості мікробіоти, моделюючій здоров’я або захворювання. Для розуміння розподілу видів всередині типів екологи ввели поняття α-, β-, γ – різноманітності які, в свою чергу, базуються на різних математичних моделях. Мікробіота тіла людини також оцінюється за допомогою даних показників. Поділ на ентеротипи запропонований вченими на підставі того, що філогенетичний (видовий) склад кожної категорії визначає власну функціональну особливість, яка ймовірно пов’язана з довгостроковими харчовими звичками. Висновки. Оцінювати цю складну систему мікробіому та величезний вплив її на організм людини, а також негативні наслідки дизбактеріозів, науковці намагаються за допомогою математичних моделей, імплементованих в мікробіологію.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Ананьєва, М. М.
Лобань, Г. А.
Фаустова, М. О.
Чумак, Ю. В.
Лосєв, С. М.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Пайдаркіна, А. П.
Особливості розподілу і характеристика молочних плям брижі кишківника у щурів в нормі та при спайковій хворобі / А. П. Пайдаркіна, О. Г. Кущ // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. : науково-практичний журнал. - 2024. - Т. 24, № 1. - С. 119-123 . - ISSN 2077-1096

MeSH-~главная:
БРЮШИНА -- PERITONEUM
БРЫЖЕЙКА -- MESENTERY
КИШЕЧНИК -- INTESTINES
ТОНКАЯ КИШКА -- INTESTINE, SMALL
АДГЕЗИИ ТКАНЕЙ -- TISSUE ADHESIONS
КРЫСЫ -- RATS
Анотація: Процес спайкоутворення і, як наслідок, хронічне запалення впливають на лімфоїдні елементи (плями Пейєра, солітарні фолікули), присутні в очеревині та підслизовій оболонці кишечника, викликаючи патологічну імунну відповідь. Проблема візуалізації молочних плям в різних структурах очеревини залишається відкритою. Незважаючи на те, що ще в 1921 році вчені наголошували на наявності молочних плям у в черевній порожнині та їх велике біологічне значення, результатів експериментальних досліджень, пов’язаних з молочними плямами все ще залишається відносно мало. Новизна полягає у дослідженні особливостей розподілу молочних плям у брижі кишківника при спайковій хворобі у щурів у порівнянні з нормою. Мета: виявити молочні плями, дослідити топографію і їх структуру в брижі кишківника в нормі та при спайковій хворобі. Матеріали і методи: препарування, макроскопічний, мікроскопічний, гістологічний (виготовлення плівкових препаратів), фарбування гематоксиліном і еозином. Висновки. Молочні плями брижі кишківника щурів інтактної групи представлені утвореннями округлої форми, діаметром 1-2 мкм, білого кольору, рівномірно дифузно розташованими по площі брижі тонкого та товстого кишківника. Мікроскопічно характеризуються як скупчення лімфоцитів, плазматичних клітин і макрофагів, що належать до лімфоїдної тканини FALC. Площа молочних плям очеревини в експериментальних групах варіюється в залежності від перебігу процесу спайкоутворення. У тварин ІІ експериментальної групи на 7 добу спостерігалися поодинокі дрібні грануляції білого і сірого кольорів. На 14 добу спостережень у ІІІ групи діаметр молочних плям становив 2-2,5 мм, вони мали вигляд білих зернистих скупчень. На 21 добу у тварин ІV групи спостерігали рясне скупчення еліпсоподібних білястих структур діаметр яких складав 3-4 мм поблизу судин, і значно відрізнявся від показників інших груп.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Кущ, О. Г.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

The participation of humoral mechanisms in the regulation of the contractile activity of smooth muscle tissue of the intestine = Участь гуморальних механізмів у регуляції скоротливої активності гладкої м’язової тканини кишечника / T. M. Oliinyk [и др.] // Вісн. пробл. біол. і медицини = Bulletin of Problems in Biology and Medicine : український науково-практичний журнал. - 2023. - № 4(171). - С. 42-47 . - ISSN 2077-4214

MeSH-~главная:
КИШЕЧНИК -- INTESTINES
ТОЛСТАЯ КИШКА -- INTESTINE, LARGE (физиология)
Анотація: Товста кишка людини виконує кілька важливих функцій, включаючи ферментацію поживних речовин, поглинання води та електролітів, а також зберігання та своєчасне видалення фекального вмісту. Ці функції вимагають складної, високо інтегрованої та регульованої активності м’язів товстої кишки, яка має вирішальне значення для підтримання здоров’я та якості життя. Зміни моторної функції товстої кишки беруть участь у генезі симптомів, пов’язаних з такими порушеннями, як функціональна діарея, запор, синдром подразненої кишки тощо. Дослідження функціональної активності гладеньких м’язів товстої кишки значно еволюціонували від міограм м’язових смужок до складних математичних і комп’ютерних моделей просторово-часового відображення рухової та електричної активності кишки і досить добре вивчені. Скоротлива здатність гладенької м’язової тканини стінки товстої кишки визначається складною взаємодією комплексу регуляторних механізмів, серед яких – міогенні механізми, комбіновані місцеві впливіви нейронів ентеральної нервової системи, кишкових нейромедіаторів, нейромодуляторів та гормонів, системними ефектами структур ЦНС тощо. Структурні морфологічні елементи мережі вищеперелічених утворень складають злагоджений функціональний синцитій, аспекти діяльності якого вивчаються на молекулярному, внутрішньоклітинному, тканинному та інших рівнях. Водночас, не дивлячись на значні успіхі сучасної науки у вивченні морфо-фізіологічних аспектів моторної функції товстої кишки, до сих пір залишається багато недосліджених питань стосовно того, які медіатори, циторецептори і внутрішньоклітинні сигнальні молекули в циркулярних і повздовжніх гладеньких м’язах і кишкових нейронах можуть опосередковувати нормалізацію означеної функції при розладах моторики. Розуміння глибинних механізмів регуляції моторної функції гладкої м’язової тканини кишечника наразі ще надто далекі до вичерпного знання і потребують більш поглибленого вивчення.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Oliinyk, T. M.
Rozova, K. V.
Kovalchuk, O. I.
Raskaliei, T. Ya.
Raskaliei, V. B.
Khmelnytska, Yu. K.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Посттравматична евентрація кишечника / Я. І. Ломей [та ін.] // Травма. - 2018. - Том 19, N 1. - С. 142-145. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-~главная:
КИШЕЧНИК -- INTESTINES (повреждения, хирургия)
ГЕМОРРАГИИ -- HEMORRHAGE (диагностика, этиология)
Дод.точки доступу:
Ломей, Я. І.
Демкович, Т. М.
Ломей, Ю. Я.
Іценко, В. П.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Kvit, K. B.
The composition of gut microbiota in patients with hyperlipidemia / K. B. Kvit // Клінічна та експериментальна патологія. - 2022. - Т. 21, № 3. - P46-52. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-~главная:
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA
КИШЕЧНИК -- INTESTINES (микробиология)
ГИПЕРЛИПИДЕМИИ -- HYPERLIPIDEMIAS (диагностика)
Анотація: Мета дослідження – вивчити бактерійний склад кишківника людини у пацієнтів із гіперліпідемією порівняно з групою пацієнтів без підвищення показників ліпідограми. Матеріали та методи. До дослідження залучено 105 пацієнтів із гіперліпідемією та 52 особи контрольної групи. Дослідження включало визначення біохімічних показників, ультразвукове обстеження, еластографію печінки, визначення мікробного складу кишечнику методом ПЛР у реальному часі. Групи пацієнтів були релевантні за віком, індексом маси тіла та метаболічними показниками. Результати. Склад мікробіоти достовірно відрізнявся у пацієнтів із гіперліпідемією порівняно з пацієнтами контрольної групи за рахунок вищого показника Actinobacteria та індексу Firmicutes/Bacteroidetes (F/B). Відзначено зворотну кореляцію між групами бактерій Bacteroidetes і Firmicutes та співвідношенням F/B у пацієнтів із гіперліпідемією (r= –0,74, r= –0,69 відповідно). Окрім того, встановлена пряма кореляція середньої сили між групою бактерій Firmicutes і СРБ (r=0,6) та aполіпопротеїном B (r=0,8). Водночас, группа Actinobacteria у пацієнтів із гіперліпідемією позитивно корелювала з тригліцеридами (r=0,67) та холестерином (r=0,51). Висновки. У пацієнтів із гіперліпідемією та без підвищення показників ліпідограми склад кишкової мікробіоти різний. Зменшення Bacteroidetes призводить до росту Firmicutes, що впливає на підвищення рівня С-реактивного білку і аполіпопротеїну В у пацієнтів із гіперліпідемією. Зростання кількості Actinobacteria у пацієнтів із гіперліпідемією може призводити до підвищення рівня холестерину та тригліцеридів.
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Ішемічні ускладнення кишківника після реконструктивних втручань на черевній частині аорти / П. І. Нікульніков [та ін.] // Клінічна хірургія. - 2022. - Т. 89, № 5/6. - С. 49

MeSH-~главная:
КИШЕЧНИК -- INTESTINES (патология)
ИШЕМИЯ -- ISCHEMIA
АОРТА БРЮШНАЯ -- AORTA, ABDOMINAL (хирургия)
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ ВОССТАНОВИТЕЛЬНЫЕ -- RECONSTRUCTIVE SURGICAL PROCEDURES (использование, методы)
Дод.точки доступу:
Нікульніков, П. І.
Данилець, А. О.
Ліксунов, А. В.
Северин, В. Л.
Сікаленко, Є. С.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Квіт, Х. Б.
Роль інуліну у лікуванні неалкогольної жирової хвороби печінки та змін мікробіому кишківника / Х. Б. Квіт, H. В. Харченко // Клінічна та експериментальна патологія. - 2022. - Т. 21, № 4. - С. 23-29. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-~главная:
ИНУЛИН -- INULIN (терапевтическое применение)
НЕАЛКОГОЛЬНАЯ ЖИРОВАЯ БОЛЕЗНЬ ПЕЧЕНИ -- NON-ALCOHOLIC FATTY LIVER DISEASE (лекарственная терапия)
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA
КИШЕЧНИК -- INTESTINES (микробиология)
Анотація: Одним із механізмів, запропонованих для пояснення розвитку та прогресування неалкогольної жирової хвороби печінки (НАЖХП), є бактеріальна транслокація та ендотоксемія, що, як вважають, можуть бути обумовлені дисбіозом та підвищеною кишковою проникністю. За рахунок змін мікробіому можна досягти як позитивного, так і зворотнього ефекту через вплив на різноманітні ланки патогенезу НАЖХП – від біохімічних показників до накопичення жирових включень у печінці. Тому пошук препарату, який міг би ефективно впливати на причини формування стеатозу печінки, став ключовим серед досліджень останніх років. Мета дослідження – вивчити склад мікробіому кишківника та біохімічні показники у пацієнтів із неалкогольною жировою хворобою печінки до та після лікування інуліном. Матеріал та методи. До дизайну дослідження увійшли 93 пацієнти із НАЖХП, яким призначали 5 г Інуліну-Нео (екстракту Топінамбуру) двічі на день. Для підтвердження діагнозу НАЖХП проведено УЗД дослідження та еластографію печінки. Мікробіом кишківника до та після лікування визначався за допомогою методики ПЛР у реальному часі та включав визначення Bacteroidetes, Firmicutes, Actinobacteria, а також якісне визначення Candida Albicans, Candida glabrata та Candida krusei. Тривалість лікування – 20 днів. Результати. Показники до та після лікування продемонстрували зміни у мікробіомі кишківника на фоні вживання Інуліну (зростання Actinobacteria), покращення біохімічних показників (гамма-глутаміл транспептидази (ГГТП), тригліцеридів (ТГ), ліпопротеїдів високої щільності (ЛПВЩ), С-реактивного білка (СРБ) високочутливого). Також встановлено кореляційний взаємозв’язок між зростанням рівня Actinobacteria на фоні лікування Інуліном та зменшенням кандидозу кишківника. Висновок. Інулін може бути частиною терапії у пацієнтів із НАЖХП за рахунок позитивного впливу на біохімічні показники формування стеатозу та завдяки модуляції мікробіому кишківника, що впливає на зниження прозапальних маркерів та рівня ендотоксемії.
Дод.точки доступу:
Харченко, H. В.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

10.

Сядриста, Ю. О.
Порушення кишкового мікробіоценозу в дітей, хворих на гострі респіраторні інфекції / Ю. О. Сядриста, А. О. Самохіна, В. А. Ткаченко // Укр. наук.-мед. молодіжний журнал. - 2022. - N спецвип. №1. - С. 49

MeSH-~главная:
РЕСПИРАТОРНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- RESPIRATORY TRACT INFECTIONS (патофизиология)
КИШЕЧНИК -- INTESTINES (микробиология)
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA
ДЕТИ -- CHILD
Дод.точки доступу:
Самохіна, А.О.
Ткаченко, В. А.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

11.

Еволюція епідемічного процесу кишкових інвазій в Україні / В. Р. Шагінян [та ін.] // Інфекційні хвороби. - 2022. - N 2. - С. 16-21

MeSH-~главная:
КИШЕЧНИК -- INTESTINES (паразитология)
ГЕЛЬМИНТЫ -- HELMINTHS (паразитология)
БОЛЕЗНЕЙ ЭПИДЕМИЧЕСКИЕ ВСПЫШКИ -- DISEASE OUTBREAKS
Анотація: Мета роботи – на підставі аналізу даних статистичних звітних форм МОЗ України та результатів власних паразитологічних досліджень вивчити перебіг епідемічного процесу кишкових інвазій в Україні. Аналізували показники інвазованості населення України найбільш розповсюдженими гельмінтами: аскаридами та гостриками. Для аналізу динаміки показників інвазованості були розраховані середні показники за періоди: 1984-1988, 1994-1998, 2009-2014 рр. Проаналізували динаміку виявлення кишкових паразитів за результатами досліджень протягом 1995-2020 рр. За даними статистичної звітності МОЗ встановили чітку тенденцію до зниження показників захворюваності на кишкові паразитози, що пояснюється як зменшенням кількості паразитологічних досліджень, так і широким використанням протигельмінтних препаратів з профілактичною метою. Оцінити можливі негативні наслідки такої практики можна буде лише згодом. За даними наших спостережень, встановлена динаміка до зростання поширеності кишкових паразитозів за рахунок найпростіших, зокрема Blastocystis spp. На даний час ми спостерігаємо картину еволюційних змін у видовому складі кишкових паразитозів людини в бік домінування найпростіших з низькими патогенними властивостями.
Цель работы – на основании анализа данных статистических отчетных форм Минздрава Украины и результатов собственных паразитологических исследований изучить ход эпидемического процесса кишечных инвазий в Украине. Анализировали показатели инвазированности населения Украины наиболее распространенными гельминтами: аскаридами и острицами. Для анализа динамики показателей инвазированности были рассчитаны средние показатели за периоды: 1984–1988, 1994–1998, 2009–2014 гг. Проанализировали динамику выявления кишечных паразитов по результатам исследований в течение 1995–2020 гг. По данным статистической отчетности Минздрава установили четкую тенденцию к снижению показателей заболеваемости кишечными паразитозами, что объясняется как уменьшением количества паразитологических исследований, так и широким использованием противогельминтных препаратов в профилактических целях. Оценить возможные негативные последствия такой практики можно будет позже. По данным наших наблюдений, установлена ??динамика роста распространенности кишечных паразитозов за счет простейших, в частности Blastocystis spp. В настоящее время мы наблюдаем картину эволюционных изменений в видовом составе кишечных паразитозов человека в сторону доминирования простейших с низкими патогенными свойствами.
Дод.точки доступу:
Шагінян, В. Р.
Фільчаков, І. В.
Данько, О. П.
Сопіль, Г. В.
Ясеновий, С. П.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

12.

Metrical indices of the cecum wall in areas of gut-associated lymphoid tissue localisation under the influence of food additive complex = Метричні показники стінки сліпої кишки в зонах локалізації лімфоїдної тканини кишечника під впливом харчового добавкового комплексу / О. В. Кінаш [и др.] // Світ медицини та біології = World of Medicine and Biology : науковий, медичний, екологічний журнал. - 2023. - № 1. - С. 203-208 . - ISSN 2079-8334

MeSH-~главная:
ПИЩЕВЫЕ ДОБАВКИ -- FOOD ADDITIVES
ГЛУТАМИНОВАЯ КИСЛОТА -- GLUTAMIC ACID
НАТРИЯ ГЛУТАМАТ -- SODIUM GLUTAMATE
НАТРИЯ НИТРИТ -- SODIUM NITRITE
ПИЩЕВЫЕ КРАСИТЕЛИ -- FOOD COLORING AGENTS
ЛИМФОИДНАЯ ТКАНЬ -- LYMPHOID TISSUE
КИШЕЧНИК -- INTESTINES
Анотація: У сучасних літературних джерелах недостатньо даних щодо впливу вживання харчових добавок на виникнення патологічних процесів в кишечнику. В експерименті використано 84 статевозрілих нелінійних щурів-самців. Щури контрольної групи споживали питну воду та перорально отримували фізіологічний розчин. Тварини дослідної групи отримували харчові добавки в наступних дозах: нітриту натрію (E250) - 0,6 мг/кг, глутамату натрію (E621) - 20 мг/кг, понсо 4R (E124) - 5 мг/кг. Відбір зразків для гістологічного дослідження проводили на 1, 4, 8, 12 та 16 тиждень. На ранніх строках спостереження було встановлено достовірне зменшення товщини стінки сліпої кишки тварин в ділянках локалізації асоційованої з кишечником лімфоїдної тканини. Реєстрували виражену реакцією лімфоїдної тканини у вигляді інтенсивної клітинної інфільтрації підслизової основи та слизової оболонки. Відбувалося порушення структури крипт та десквамація епітелію. На пізніх строках спостереження спостерігалося достовірне збільшення товщини стінки сліпої кишки в ділянках локалізації асоційованої з кишечником лімфоїдної тканини за рахунок набряку підслизової основи, часткового відновлення структур слизової оболонки.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Кінаш, О. В.
Єрошенко, Г. А.
Шевченко, К. В.
Сліпченко, Л. Б.
Ваценко, А. В.
Рябушко, О. Б.
Марченко, С. П.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

13.

Перспективы применения пробиотических препаратов при острых инфекциях респираторного тракта / В. Т. Ивашкин [и др.] // Пульмонология = Pul'monologiya : научно-практический ж-л. - 2019. - Т. 29, № 5. - С. 612-619 . - ISSN 0869-0189

MeSH-~главная:
РЕСПИРАТОРНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- RESPIRATORY TRACT INFECTIONS (лекарственная терапия)
ПРОБИОТИКИ -- PROBIOTICS (диагностическое применение)
ИММУНОМОДУЛЯЦИЯ -- IMMUNOMODULATION
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA
КИШЕЧНИК -- INTESTINES (микробиология)
Анотація: Острые вирусные инфекции верхних дыхательных путей (ВДП) являются одним из самых распространенных заболеваний в мире. Заболевание возникает у лиц всех возрастных групп и в некоторых случаях может иметь неблагоприятные осложнения и исходы. Одна из приоритетных задач практического здравоохранения состоит в возможности профилактики и лечения острой респираторной вирусной инфекции и ее осложнений. В представленном обзоре рассмотрены собственные механизмы неспецифической защиты человеческого организма от вирусной инфекции. Обобщены результаты исследований по изучению роли симбионтной кишечной микрофлоры в профилактике острой инфекции ВДП. На основании имеющихся литературных данных представлены основные аспекты биологических свойств пробиотических бактерий, которые, как правило, рассматриваются в контексте их модулирующего влияния на воспалительную иммунную реакцию. Проведен анализ имеющихся данных о снижении риска возникновения, продолжительности и выраженности симптомов респираторной инфекции при приеме пробиотических препаратов (ПБП) как в детском возрасте, так и во взрослой популяции. Обсуждается вопрос штаммоспецифического эффекта ПБП. В статье рассмотрены основные возможные молекулярные противовирусные механизмы ПБП, за счет которых симбионтные бактерии усиливают противовирусный ответ.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Ивашкин, В. Т.
Зольникова, О. Ю.
Поцхверашвили, Н. Д.
Кокина, Н. И.
Буеверова, Е. Л.
Седова, А. В.
Трухманов, А. С.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

14.

Проблема захворюваності на гострі кишкові інфекції у дітей в період воєнного часу в Україні / К. В. Пікуль [и др.] // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. : науково-практичний журнал. - 2023. - Т. 23, № 1. - С. 205-210 . - ISSN 2077-1096

MeSH-~главная:
ВОЙНА -- WAR
УКРАИНА -- UKRAINE
СОЦИАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ -- SOCIAL PROBLEMS
КИШЕЧНИК -- INTESTINES
ИНФЕКЦИЯ -- INFECTION
ДЕТИ -- CHILD
Анотація: Актуальність даної патології на сьогодні обумовлена підвищеною захворюваністю дітей на гострі кишкові інфекції. Мету роботи склав аналіз сучасних поглядів на діагностику та лікування гострих кишкових інфекцій у дітей в період воєнного часу в Україні.
Дод.точки доступу:
Пікуль, К.В.
Шаєнко, З.О.
Муравльова, О.В.
Ільченко, В. І.
Геращенко, Н. Г.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

15.

Пащенко, К. Ю.
Порушення амінокислотного обміну у дітей при вроджених і набутих вадах кишечника за наявності нефункціонуючої кишки / К. Ю. Пащенко // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина = Неонатология, хирургия и перинатальная медицина = Neonatology, Surgery and Perinatal Medicine : щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - 2014. - Т. IV, № 2. - С. 76-79 . - ISSN 2226-1230

MeSH-~главная:
НОВОРОЖДЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ -- INFANT, NEWBORN, DISEASES
КИШЕЧНИК -- INTESTINES (патология)
ОБМЕН ВЕЩЕСТВ -- METABOLISM
Анотація: Проведено визначення й оцінку порушень аміно-кислотного обміну в дітей з вродженою та набутою хірургічною патологією кишечника, що супроводжується наявністю нефункціонуючої кишки. Аналіз результатів дослідження дозволяє підвищити ефективність діагностики метаболічних порушень, а також проводити патогенетичну терапію для поліпшення результатів хірургічного лікування новонароджених і дітей раннього віку.
Перейти к внешнему ресурсу Текст
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

16.

Знаменська, Т. К.
Особливості клінічної симптоматики та діагностики порушень функціонального стану кишечника у передчасно народжених дітей / Т. К. Знаменська, О. С. Годованець, Н. П. Шеманська // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина = Неонатология, хирургия и перинатальная медицина = Neonatology, Surgery and Perinatal Medicine : щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - 2014. - Т. IV, № 1. - С. 28-33 . - ISSN 2226-1230

MeSH-~главная:
МЛАДЕНЕЦ НЕДОНОШЕННЫЙ -- INFANT, PREMATURE (рост и развитие)
КИШЕЧНИК -- INTESTINES (патология)
АЛЬБУМИНЫ -- ALBUMINS (диагностическое применение)
АЛЬФА 1-АНТИТРИПСИН -- ALPHA 1-ANTITRYPSIN
ПАНКРЕАТИЧЕСКАЯ ЭЛАСТАЗА -- PANCREATIC ELASTASE
Анотація: Представлені результати вивчення додаткових клініко-параклінічних показників порушень функціонального стану кишечника у передчасно народжених дітей, які мали прояви перинатальної патології тяжкого ступеня, в ранньому неонатальному періоді. Зроблено спробу інтерпретації даних з урахуванням механізмів патогенезу патології. Отримані результати свідчать про необхідність продовження досліджень для визначення найбільш чутливих та специфічних показників для впровадження у практику неонатології.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Годованець, О. С.
Шеманська, Н. П.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

17.

Мікробіом кишечника як таргетний орган під час діагностики та лікування нервово-психічних розладів і захворювань / В. В. Мінухін [та ін.] // Запоріз. мед. журн. - 2022. - Т. 24, N 1. - С. 123-131

MeSH-~главная:
КИШЕЧНИК -- INTESTINES (действие лекарственных препаратов, микробиология)
ДИСБАКТЕРИОЗ КИШЕЧНИКА -- DYSBACTERIOSIS INTESTINAL (диагностика, лекарственная терапия, микробиология, этиология)
НЕРВНОЙ СИСТЕМЫ БОЛЕЗНИ -- NERVOUS SYSTEM DISEASES (диагностика, лекарственная терапия, осложнения, этиология)
АЛЬЦГЕЙМЕРА БОЛЕЗНЬ -- ALZHEIMER DISEASE (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
ПАРКИНСОНА БОЛЕЗНЬ -- PARKINSON DISEASE (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
Анотація: Мета роботи – аналіз відомостей фахової літератури, що стосуються дослідження зв’язку між змінами складу, метаболічної активності кишкової мікробіоти та розвитком психоневрологічних розладів, захворювань. Результати. Незважаючи на різний етіопатогенез, клінічні прояви, нервово-психічні розлади і захворювання мають спільні патогенетичні ланки: кишковий дисбіоз зі збідненням мікробного різноманіття, збільшенням представництва «прозапальних» таксонів і зміною метаболізму кишкової мікробіоти; порушення мукозального бар’єра та збільшення проникності стінки кишечника; активація імунної відповіді з розвитком системного запалення та нейрозапалення; порушення нервових, ендокринних, метаболічних механізмів передачі сигналів у межах осі кишечник – мозок. Специфічні зміни складу, метаболічної активності кишкової мікробіоти – біомаркери або додаткові діагностичні критерії при деяких психоневрологічних захворюваннях. Позитивний ефект мають терапевтичні підходи, що спрямовані на корекцію складу й метаболічної активності мікробіоти кишечника, – фекальна трансплантація, застосування психобіотиків і нейроактивних похідних пробіотичних бактерій. Висновки. Механізми впливу конкретних мікроорганізмів та їхніх дериватів на функціональну активність ЦНС потребують продовження вивчення. Мікробіом кишечника потрібно розглядати як таргетний орган під час діагностики, терапії нервово-психічних розладів і захворювань. Мікробіомний підхід сприяє ранній діагностиці та прогнозуванню тяжкості їхнього перебігу. Спрямування на корекцію складу та функціональної активності кишкової мікробіоти – перспективна стратегія підвищення ефективності лікування психоневрологічної патології.
Дод.точки доступу:
Мінухін, В. В.
Книш, О. В.
Ждамарова, Л. А.
Большакова, Г. М.
Войда, Ю. В.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

18.

Діагностика та лікування функціональних захворювань кишечника у дітей раннього віку (клінічні рекомендації) / О. Г. Шадрін [и др.] // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина = Неонатология, хирургия и перинатальная медицина = Neonatology, Surgery and Perinatal Medicine : щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - 2019. - Т. IX, № 2. - С. 105-115 . - ISSN 2226-1230

MeSH-~главная:
МЛАДЕНЕЦ -- INFANT
КИШЕЧНИК -- INTESTINES (патология)
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA
ПРОБИОТИКИ -- PROBIOTICS
Анотація: Резюме. Функціональні захворювання кишечника (ФЗК) займають одне з провідних місць в структурі патології органів травлення у дітей раннього віку і характеризуються різноманітними клінічними проявами. У клінічних рекомендаціях на підставі сучасних доказових даних показано, що однією з причин розвитку ФЗК у дітей будь якої вікової групи є зрушення кількісних і якісних характеристик кишкової мікробіоти та запропоновані практичні підходи до їх корекції. Найбільш перспективним є застосування біотерапевтичних формул, що містять як пробіотичні мікробні штами, так і синергічні пребіотики, та мають доведену клінічну ефективність і безпечність (статуси GRAS та QPS), активують ріст і метаболічну активність корисної мікрофлори. Впровадження запропонованих медичних технологій в комплексній терапії ФЗК дозволить попередити або провести своєчасну корекцію ФЗК у дітей грудного віку. Клінічні рекомендації призначені для лікарів-педіатрів, лікарів загальної практики-сімейної медицини, гастроентерологів.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Шадрін, О. Г.
Марушко, Р. В.
Місник, В. П.
Марушко, Т. Л.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

19.

Знаменська, Т. К.
Вплив порушень формування кишкової мікрофлори, бар’єрної функції кишечнику новонароджених на виникнення інфекційно-запальних захворювань та значення пробіотиків у їхній профілактиці / Т. К. Знаменська, М. М. Чуйко // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина = Неонатология, хирургия и перинатальная медицина = Neonatology, Surgery and Perinatal Medicine : щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - 2016. - Т. VI, № 4. - С. 84-90 . - ISSN 2226-1230

MeSH-~главная:
НОВОРОЖДЕННЫЙ -- INFANT, NEWBORN (рост и развитие)
КИШЕЧНИК -- INTESTINES (микробиология)
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA
ПРОБИОТИКИ -- PROBIOTICS (диагностическое применение)
Анотація: У статі представлені сучасні дані про роль пробіотиків у становленні зрілості травного каналу, впливу пробіотиків на профілактику запально-інфекційних захворювань травного тракту у новонароджених дітей, особливо недоношених, частоту некротизуючого ентероколіту у передчасно народжених дітей, пізнього неонатального сепсису. Представлені основні фактори, що погіршують або сповільнюють процеси фізіологічного формування мікробіоценозу кишечнику у новонароджених дітей. Наведені сучасні доказові рекомендації з вивчення практичних аспектів застосування пробіотичних мікроорганізмів у неонатологічній практиці. Подані сучасні схеми застосування пробіотичних мікроорганізмів у неонатальних відділеннях. Зазначені доказові переваги профілактичного застосування L. Reuteri DSM 17938, L. Reuteri АТСС 55730 у зниженні частоти харчової непереносимості, смерті, розвитку некротизуючого ентероколіту, пізнього неонатального сепсису. Висвітлені потенційні перспективи для вивчення ролі Bacillus clausii у дозріванні імунної системи та сприянні фізіологічного формування кишкового мікробіоценозу у новонароджених.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Чуйко, М. М.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

20.

Шадрін, О. Г.
Стан мікробіоти кишківника та ефективність його корекції в дітей з харчовою алергією = Intestinal microbiota and the correction efficiency in children with food allergy / О. Г. Шадрін, М. Г. Горянська // Дитячий лікар. - 2020. - № 4(on-line). - С. 5-9. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-~главная:
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA
КИШЕЧНИК -- INTESTINES (микробиология, физиология)
ПИЩЕВАЯ ГИПЕРСЕНСИБИЛИЗАЦИЯ -- FOOD HYPERSENSITIVITY (патофизиология, профилактика и контроль, терапия, этиология)
ПРОБИОТИКИ -- PROBIOTICS (анализ, терапевтическое применение)
ДИАГРАММЫ -- CHARTS
Анотація: Харчова алергія є важливою проблемою педіатрії, поширеність якої серед дитячого населення сягає 10-20%. Одним з основних місць проникнення алергенів до організму дитини, особливо в дітей раннього віку, є травний тракт, який часто в разі алергічних реакцій є і мішенню ураження. Саме тому сьогодні велика увага приділяється вивченню впливу мікробіоти кишківника на патогенез і перебіг харчової алергії в дітей
The article analyzes the role of the intestinal microbiome in the pathogenesis and course of food allergy in children. The qualitative and quantitative changes in the intestinal microbiota of young children with gastrointestinal food allergy are considered. In 45.5% of children with gastrointestinal food allergy, there was no growth of lactobacilli, in 87.9% – insufficient growth of bifidobacteria, in 60.6% of the examined children – an increased growth of opportunistic microorganisms. In general, the overwhelming majority of the examined children with gastrointestinal allergy (94%) had intestinal dysbiosis of varying degrees. It was shown that the use of probiotic strains Lactobacillus rhamnosus GG and Bifidobacterium breve BR03 in young children with gastrointestinal food allergy led to an effective correction of the qualitative and quantitative composition of microflora
Дод.точки доступу:
Горянська, М. Г.

Примірників всього: 1
ЕЖ (1)
Вільні: ЕЖ (1)

Найти похожие

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

© Міжнародна асоціація користувачів і розробників
електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)