Головна Спрощений режим Опис

Бази даних


Періодичні видання. Статті - результати пошуку 148913

Вид пошуку

Зона пошуку
у знайденому
 Знайдено у інших БД:Дисертації (1)Автореферати (1)Матеріали конференцій (1)
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>K=ИНТЕРЛЕЙКИНЫ<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 310
Показані документи с 1 за 20
 1-20    21-40   41-60   61-80   81-100   101-120      
1.


    Черняк, Б. А.
    Эффективность меполизумаба при длительной терапии тяжелой эозинофильной бронхиальной астмы (клинические наблюдения) / Б. А. Черняк, И. И. Воржева, А. Ф. Иванов // Пульмонология = Pul'monologiya : научно-практический ж-л. - 2019. - Т. 29, № 5. - С. 625-631 . - ISSN 0869-0189


MeSH-~главная:
АСТМА БРОНХИАЛЬНАЯ -- ASTHMA (лекарственная терапия)
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ -- DRUG THERAPY (методы)
ИНТЕРЛЕЙКИНЫ -- INTERLEUKINS (диагностическое применение)
Анотація: Представлены 2 собственных клинических наблюдения длительной (38 и 45 мес.) терапии препаратом меполизумаб больных тяжелой эозинофильной бронхиальной астмой (БА). В представленных наблюдениях проиллюстрирована эффективность меполизумаба при различных фенотипах – аллергическом и неаллергическом (аспириновая БА). При терапии указанным препаратом в обоих случаях в течение больше/равно 3 лет отмечен значительный клинический эффект. Важными компонентами успешного лечения в приведенных наблюдениях, помимо уменьшения выраженности симптомов тяжелой БА и снижения частоты ее обострений, явились преодоление зависимости от глюкокортикостероидов, а также высокая степень безопасности препарата.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Воржева, И. И.
Иванов, А. Ф.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

2.


    Каліновська, І. В.
    Зміни імунологічного статусу вагітних при плацентарній дисфункції / І. В. Каліновська // Клініч. анатомія та оперативна хірургія = Clinical anatomy and operative surgery : науково-практичний медичний журнал. - 2015. - Т. 14, № 4. - С. 54-55 . - ISSN 1727-0847


MeSH-~главная:
БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY
ИММУНИТЕТ ПОПУЛЯЦИОННЫЙ -- IMMUNITY, HERD
ПЛАЦЕНТАРНОЕ КРОВООБРАЩЕНИЕ -- PLACENTAL CIRCULATION
ИНТЕРЛЕЙКИНЫ -- INTERLEUKINS
Анотація: У статті наведено результати змін імунологічного статусу вагітних при плацентарній формі фетоплацентарної недостатності. Показано збільшення рівня прозапальних IL-2 та зменшення рівня протизапальних IL-4, що веде до порушень функції ендотеліальних клітин судинної стінки, до судинного спазму та ішемії плаценти.
Перейти к внешнему ресурсу Текст
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

3.


   
    The most common causes of comorbidity in patients with rheumatoid arthritis / V. N. Zhdan [et al.] // Сімейна медицина. - 2021. - № 4. - P79-83. - Bibliogr. P. 82-83.


MeSH-~главная:
АРТРИТ РЕВМАТОИДНЫЙ -- ARTHRITIS, RHEUMATOID (генетика, классификация, кровь, метаболизм, терапия)
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ -- CARDIOVASCULAR DISEASES (генетика, кровь, радиоизотопные изображения, терапия)
ИНТЕРЛЕЙКИНЫ -- INTERLEUKINS (антагонисты и ингибиторы, биосинтез, дефицит, кровь, секреция)
АДИПОКИНЫ -- ADIPOKINES (аналоги и дериваты, антагонисты и ингибиторы, дефицит, иммунология, кровь)
Дод.точки доступу:
Zhdan, V. N.
Tkachenko, M. V.
Babanina, M. Yu.
Kitura, M. Yu.
Kyrian, O. A.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

4.


    Замотаєва, Г. А.
    Вплив радіойодтерапії на продукцію інтерлейкінів IL-1? та IL-10 у хворих на дифузний токсичний зоб = Effect of radioiodine therapy on the production of interleukin-1? and interleukin-10 in patients with diffuse toxic goiter / Г. А. Замотаєва, Н. М. Степура // Ендокринологія. - 2021. - Т. 26, № 4. - С. 336-342. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-~главная:
ЗОБ ДИФФУЗНЫЙ ТОКСИЧЕСКИЙ -- GRAVES DISEASE (иммунология, кровь, метаболизм, радиотерапия)
ИОД -- IODINE (дефицит, метаболизм, терапевтическое применение)
ИНТЕРЛЕЙКИНЫ -- INTERLEUKINS (диагностическое применение, иммунология, кровь, метаболизм, секреция)
ЛУЧЕВАЯ ТЕРАПИЯ -- RADIOTHERAPY (использование, методы)
Анотація: Радіойодтерапія (РЙТ) давно та ефективно використовується в медичній практиці для лікування гіпертиреозу у хворих на дифузний токсичний зоб (ДТЗ, хвороба Грейвса). Однак, попри довготривалий клінічний досвід застосування радіойоду, залишається низка неясних та спірних питань щодо побічних ефектів та віддалених наслідків РЙТ, зокрема її впливу на імунну систему, яка, як відомо, є дуже чутливою до іонізаційного опромінення. Ключовими чинниками, що регулюють гемопоез, імунну відповідь та запальні процеси, є цитокіни. Метою роботи було дослідження впливу РЙТ на продукцію прозапального інтерлейкіну-1? (ІЛ-1?) та протизапального інтерлейкіну-10 (ІЛ-10) у хворих на ДЗТ. Матеріал і методи. Проведено визначення рівня ІЛ-1? та ІЛ-10 у 21 хворого (16 жінок та 5 чоловіків) на ДЗТ віком від 22 до 67 років (середнє значення — 44,9±2,6 року) і в 14 донорів (контрольна група) відповідного віку та статі. Активність радіоактивного йоду становила від 400 до 800 МБк (середнє значення — 549±20,0 МБк). Рівень ІЛ-1? та ІЛ-10 досліджували імуноферментним методом напередодні та через 6 днів, 1 і 6 місяців після РЙТ. Результати. Встановлено, що до початку РЙТ у хворих на ДЗТ вміст ІЛ-1? становив 12,46±2,34 пг/мл, що більше контрольного значення у 2,8 раза (р0,001), а вміст ІЛ-10 перевищував показники донорів у 2 рази (24,81±3,46 пг/мл проти 11,80±0,77 пг/мл; p0,01). Після РЙТ продукція обох досліджуваних цитокінів зростає: максимальний вміст ІЛ-1? спостерігається через 1 місяць (35,56±4,28 пг/мл), тоді як концентрація ІЛ-10 була найбільшою на 6 добу (43,87±5,82 пг/мл). Через 6 місяців після РЙТ рівні ІЛ-1? та ІЛ-10 повертаються до вихідних значень, але залишаються вірогідно вище показників контрольної групи.
У хворих на ДЗТ рівні прозапального (ІЛ-1?) та протизапального (ІЛ-10) цитокінів у крові вірогідно вищі порівняно зі здоровими донорами, а РЙТ призводить до підвищення вмісту ІЛ-1? та ІЛ-10. На нашу думку, це зумовлено запаленням, яке викликане руйнуванням тиреоїдної тканини. Різниця часових піків секреції ІЛ-1? і ІЛ-10 після РЙТ може свідчити про порушення регуляторного балансу про- і протизапальних чинників
Radioiodine therapy (RIT) has been effectively used for a long time in medical practice for the treatment of hyperthyroidism in patients with diffuse toxic goiter (DTG, Graves’ disease). However, despite the long clinical experience of using radioiodine, there is a number of unclear and controversial questions regarding the side effects and long-term consequences of RIT, including its effect on the immune system, which is known to be very sensitive to ionizing radiation. Cytokines are key factors regulating hematopoiesis, immune response and inflammation. The aim of the work was to study the effect of RIT on the production of pro-inflammatory interleukin-1? (IL-1?) and anti-inflammatory interleukin-10 (IL-10) in patients with DTG. Material and methods. The levels of IL-1? and IL-10 were determined in 21 patients (16 women and 5 men) with DTG aged 22-67 years (mean value — 44.9±2.6 years) and in 14 donors (control group) of the corresponding age and gender. The activity of radioactive iodine ranged from 400 MBq to 800 MBq (mean value — 549±20.0 MBq). IL-1? and IL-10 were studied by the enzyme immunoassay in dynamics: before iodine-131 intake and in 6 days, 1 and 6 months after RIT. Results. It was found that before RIT in patients with DTG, the content of IL-1? was 12.46±2.34 pg/mL, which is 2.8 times higher than the control value (p0.001), and the level of IL-10 exceeded the donor values by 2 times (24.81±3.46 pg/mL versus 11.80±0.77 pg/mL; p0.01). After RIT the production of both cytokines increases. The maximum content of IL-1? was found one month after RIT (35.56±4.28 pg/mL), while the concentration of IL-10 was the highest on day 6 (43.87±5.82 pg/mL). The levels of IL-1? and IL-10 return to baseline values in 6 months after RAI therapy, but remain significantly higher than the control values. Conclusions. In patients with DTG, the levels of pro-inflammatory (IL-1?) and anti-inflammatory (IL-10) cytokines in the blood are significantly higher than in healthy donors. RIT increased IL-1? and IL-10 levels. In our opinion, this is due to inflammation caused by the destruction of the thyroid tissue. The difference in the time peaks of IL-1? and IL-10 secretion after RIT may indicate the deregulatory balance of pro-and anti-inflammatory factors
Дод.точки доступу:
Степура, Н. М.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

5.


    Зайцева, Е. М.
    Применение нестероидных противовоспалительных препаратов при остеоартрите: взгляд сквозь призму патогенеза / Е. М. Зайцева, А. В. Кузин // Эффективная фармакотерапия. Неврология и психиатрия = Effective Pharmacotherapy. Neurology and Psychiatry : научно практический журнал. - 2019. - N 2(on-line). - С. 26-36 . - ISSN 2307-3586


MeSH-~главная:
ОСТЕОАРТРИТ -- OSTEOARTHRITIS
ВОСПАЛЕНИЯ МЕДИАТОРЫ -- INFLAMMATION MEDIATORS
ПРОТИВОВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ СРЕДСТВА НЕСТЕРОИДНЫЕ -- ANTI-INFLAMMATORY AGENTS, NON-STEROIDAL (диагностическое применение)
ИНТЕРЛЕЙКИНЫ -- INTERLEUKINS
Кл.слова (ненормовані):
АЦЕКЛОФЕНАК
Анотація: В статье рассматриваются вопросы эпидемиологии, патогенеза и лечения остеоартрита, наиболее часто встречающегося заболевания опорно-двигательного аппарата. По данным многочисленных исследований, развитие заболевания сопровождается увеличением синтеза целого ряда провоспалительных медиаторов и факторов роста, таких как интерлейкины 1, 6, 8, 15, фактор некроза опухоли альфа, трансформирующий фактор роста бета 1, которые поддерживают воспаление и способствуют развитию катаболических процессов в суставном хряще и субхондральной кости. Значимая роль воспаления в развитии заболевания патогенетически обосновывает применение нестероидных противовоспалительных препаратов. Отмечается, что многолетний опыт применения, а также результаты рандомизированных клинических исследований и данные метаанализов свидетельствуют о высокой эффективности ацеклофенака, по которой препарат не уступает как неселективным нестероидным противовоспалительным препаратам, включая диклофенак, так и селективным ингибиторам циклооксигеназы 2. Ацеклофенак значимо уменьшает интенсивность боли и улучшает функциональное состояние суставов у пациентов с остеоартритом различной локализации. При существенном подавлении циклооксигеназы 2 (на 97%) препарат снижает экспрессию циклооксигеназы 1 всего на 46%, что объясняет его хороший профиль гастроинтестинальной переносимости. Кроме того, ацеклофенак подавляет синтез ключевых воспалительных цитокинов – интерлейкина 1-бета и фактора некроза опухоли альфа, экспрессирует молекулы клеточной адгезии (в частности, L-селектин), а также стимулирует синтез антагониста рецепторов интерлейкина 1-бета в хондроцитах. Важное преимущество ацеклофенака заключается в отсутствии отрицательного влияния на метаболизм суставного хряща. С учетом приведенных данных ацеклофенак является одним из наиболее востребованных препаратов у пациентов с остеоартритом, нуждающихся в противовоспалительной терапии.
Дод.точки доступу:
Кузин, А. В.

Примірників всього: 1
ЕЖ (1)
Вільні: ЕЖ (1)

Найти похожие

6.


   
    Адипоцитокіни при ревматоїдному артриті: прихований зв’язок між запаленням та кардіометаболічною коморбідністю / В. М. Ждан, М. В. Ткаченко, М. Ю. Бабаніні // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. : науково-практичний журнал. - 2021. - Т. 21, № 1. - С. 165-171. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2077-1096


MeSH-~главная:
АДИПОКИНЫ -- ADIPOKINES
АРТРИТ РЕВМАТОИДНЫЙ -- ARTHRITIS, RHEUMATOID
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
ИНТЕРЛЕЙКИНЫ -- INTERLEUKINS
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ -- CARDIOVASCULAR DISEASES
АУТОИММУННЫЕ БОЛЕЗНИ -- AUTOIMMUNE DISEASES
Анотація: У статті узагальнено найсучасніші підходи до розробки методів лікування ревматоїдного артриту у пацієнтів з коморбідною патологією. Відомо, що деякі патогенні медіатори запалення при ревматоїдному артриті, такі як інтерлейкін-1β (ІЛ-1β) та фактор некрозу пухлин можуть грати ключову роль в розвитку серцево-судинних захворювань. Цікаво, що різні доклінічні та клінічні дослідження показали, що біологічна терапія, яка широко використовується для лікування пацієнтів з ревматоїдним артритом, може бути ефективною у лікуванні серцево-судинних захворювань. В цьому контексті була запропонована до вивчення участь адипоцитокінів. Адипоцитокіни – це плейотропні молекули, які, головним чином, вивільняються з білої жирової тканини та імунних клітин. Адипоцитокіни модулюють функцію різних тканин та клітин, та, крім енергетичного гомеостазу та метаболізму, посилюють процес запалення, імунну відповідь та пошкодження тканин. Адипоцитокіни можуть сприяти прозапальному стану у хворих на ревматоїдний артрит та розвитку пошкодження кісткової тканини. Крім того, вони можуть бути пов’язані з розвитком серцево-судинних захворювань. Нещодавно, активний агоніст рецепторів адипонектину, який вводився у порожнину рота покращив інсулінорезистентність та порушення толерантності до глюкози у піддослідних мишей. Враховуючи те, що адипонектин має протизапальні властивості, можна припустити, що адипонектин чи агоністи адипонектинових рецепторів можуть бути у перспективі досліджені для розроблення терапевтичних препаратів для лікування інсулінорезистентних станів і можливих запальних процесів. Останнє десятиліття можливості терапії ревматоїдного артриту помітно покращились за рахунок використання синтетичних та біологічних хворобомодифікуючих антиревматичних препаратів. У цьому дослідженні ми розглянули вже відомі дані про адипоцитокіни у патогенезі ревматоїдного артриту, зважаючи на те, що вони також беруть активну участь у патогенезі захворювань серцево-судинної системи та є можливими біомаркерами прогнозу результату лікування, а також, у зв’язку з їх потенціалом, в якості можливої нової терапевтичної мішені.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Ждан, В. М.
Ткаченко, М. В.
Бабаніні, М. Ю.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

7.


    Клєвакіна, О. Ю.
    Дослідження рівню ІЛ–6 та ІЛ–8 у новонароджених з гіпоксично–ішемічною енцефалопатією на тлі використання різних стратегій вентиляції легень / О. Ю. Клєвакіна, І. О. Анікін // Вісн. пробл. біол. і медицини = Bulletin of Problems in Biology and Medicine : український науково-практичний журнал. - 2021. - № 1(159). - С. 346-350 : табл. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2077-4214


MeSH-~главная:
МОЗГА ГОЛОВНОГО ГИПОКСИЯ-ИШЕМИЯ -- HYPOXIA-ISCHEMIA, BRAIN
ЛЕГКИХ ВЕНТИЛЯЦИЯ -- PULMONARY VENTILATION
НОВОРОЖДЕННЫЙ -- INFANT, NEWBORN
ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ НОВОРОЖДЕННЫХ -- INTENSIVE CARE, NEONATAL
ИНТЕРЛЕЙКИНЫ -- INTERLEUKINS
Анотація: Метою нашого дослідження було визначити діагностичну значимість рівня ІЛ–6 та ІЛ–8 на тлі розвитку легеневих інфекційно–запальних ускладнень у доношених новонароджених із важкою та помірною гіпоксично–ішемічною енцефалопатією. У дослідження включені 60 (100%) доношених новонароджених в гострому періоді гіпоксично–ішемічної енцефалопатії, з оцінкою за шкалою Sarnat II–III ступеня, вік ≤ 72 годин від народження і потребою в штучній вентиляції легень (ШВЛ). В основну групу ввійшло 30 (50,00%) пацієнтів, яким через 72 години після народження проводили ранню екстубацію трахеї та переводили на неінвазивну назальну вентиляцію легень з переміжним позитивним тиском (NIPPV). Групу порівняння склали 30 (50,00%) новонароджених, яким проводилась традиційна ШВЛ в режимі P–SIMV через інтубаційну трубку до моменту відновлення рівня свідомості, відсутності судом та встановлення регулярного патерну самостійного дихання. З метою визначення діагностичної цінності інтерлейкінів, як маркерів інфекційно–запального процесу на тлі проведення ШВЛ при ГІЕ різного ступеня всім новонародженим визначали концентрацію ІЛ–6, а також ІЛ–8 у сироватці крові методом імуноферментного аналізу (ІФА). Зразки крові для дослідження набирались на першу та 10 добу перебування в стаціонарі. При аналізі вмісту ІЛ–6 у сироватці новонароджених як основної групи так і групи порівняння, як на першу добу життя, так і на десяту залишалась в межах зазначених норм. Максимальна концентрація його фіксувалась на першу добу життя в обох групах проте вона достовірно знижувалась к десятій добі в основній групі (р=0,0002), темпи зниження ІЛ–6 в групі порівняння на 10 добу були значно нижчими (р=0,1075). Аналіз вмісту IL–8 у сироватці крові свідчить про те що, в гострий період ГІЕ в обох групах спостерігається достовірно збільшений рівень зазначеного цитокіну на першу добу життя відносно нормативних показників. Суттєвої різниці між показниками вмісту IL–8 в досліджуваних на першу добу життя не знайдено (р=0,1989). На 10 добу життя новонароджені основної групи не мали достовірно нижчого вмісту IL–8 в порівнянні з показниками групи порівняння (р=0,4655). Спостерігається чітка тенденція до зниження концентрації IL–8 у сироватці на 10 добу як у малят основної (р=0,0049) так і у новонароджених групи порівняння (р=0,0249). Висновки. Ізольоване визначення вмісту ІЛ–6 у сироватці крові доношених новонароджених з помірною та важкою ГІЕ як маркера розвитку інфекційно–запальних ускладнень є малоінформативним. Концентрація ІЛ–8 у новонароджених з ГІЕ різко підвищена як на першу добу життя так і через десять діб від народження, що дає змогу стверджувати, що перинатальна гіпоксія значно впливає на вміст ІЛ–8 та не є маркерами вираженості запального процесу, який міг бути викликаний розвитком асоційованих з ШВЛ ускладненнями, що також підтверджено відсутністю кореляційних зв’язків між ІЛ–8 та тривалістю перебування у ВІТН.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Анікін, І. О.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

8.


   
    Интерлейкины - 23, -12p40 как маркеры повреждения нервной ткани при нейросифилисе / Ю. А. Новиков [и др.] // Клин. лаб. диагностика = Klinicheskaya Laboratornaya Diagnostika : ежемесячный научно-практический ж-л. - 2019. - Т. 64, № 2. - С. 94-97 . - ISSN 0869-2084. - ISSN 2412-1320


MeSH-~главная:
НЕЙРОСИФИЛИС -- NEUROSYPHILIS
СИФИЛИС -- SYPHILIS
ЦИТОКИНЫ -- CYTOKINES
ИНТЕРЛЕЙКИН-23 -- INTERLEUKIN-23
ИНТЕРЛЕЙКИН-12 -- INTERLEUKIN-12
СПИННОМОЗГОВАЯ ЖИДКОСТЬ -- CEREBROSPINAL FLUID
Анотація: Цель работы - изучить особенности цитокинов у больных различными формами нейросифилиса. Проведено комплексное лабораторное обследование больных нейросифилисом и сифилисом без специфического поражения нервной системы, которые наблюдались в венерологическом отделении БУЗ ОО «Клинический кожно-венерологический диспансер» г. Омска, с целью определить концентрацию интерлейкинов - 23, 12p40 в ликворе и оценить их взаимосвязь с течением сифилитической инфекции. Установлено наличие закономерностей и особенностей в отклонении иммунного статуса при нейросифилисе. Анализ иммунологических изменений в ликворе больных показал, что у пациентов с нейросифилисом, вне зависимости от наличия или отсутствия клинических симптомов, уровни IL-23 и IL-12р40 в ликворе значительно превышают аналогичные показатели у пациентов без специфического поражения нервной системы.
Дод.точки доступу:
Новиков, Ю. А.
Охлопков, В. А.
Индутный, А. В.
Кравченко, Е. Н.

Вільних прим. немає

Найти похожие

9.


   
    Влияние экспрессии гена интерлейкина-33 на клинико-морфологические характеристики слизистой оболочки носа при аллергическом рините / С. А. Гусниев [и др.] // Иммунология = Immunologiya : научно-практический рецензуемый журнал. - 2021. - Т. 42, № 1. - С. 68-79 . - ISSN 0206-4952. - ISSN 2412-1312


MeSH-~главная:
РИНИТ АЛЛЕРГИЧЕСКИЙ -- RHINITIS, ALLERGIC
ИНТЕРЛЕЙКИНЫ -- INTERLEUKINS
ЦИТОКИНЫ -- CYTOKINES
ИММУНОГЕНЕТИКА -- IMMUNOGENETICS
АЛЛЕРГОЛОГИЯ И ИММУНОЛОГИЯ -- ALLERGY AND IMMUNOLOGY (тенденции)
НОСА СЛИЗИСТАЯ ОБОЛОЧКА -- NASAL MUCOSA (патология)
Анотація: Высокая распространенность аллергического ринита, его связь с повышенным риском развития других аллергических заболеваний, а также ограниченная эффективность известных методов лечения обусловливают чрезвычайную актуальность исследования патогенетических механизмов аллергического воспаления слизистой оболочки носа на молекулярном уровне. Открытие провоспалительного цитокина ИЛ-33 дало начало целому ряду научных работ, посвященных изучению его роли в развитии аллергического воспаления. К настоящему моменту исследования ИЛ-33 в отношении бронхиальной астмы достигли значительного прогресса, в том числе активно изучается возможность применения моноклональных антител против ИЛ-33 для лечения и контроля этого заболевания. Аналогичного прогресса в ближайшее время можно ожидать и в исследованиях роли ИЛ-33 в патогенезе аллергического ринита. Особый интерес для современной аллергологии представляет изучение связи между продукцией ИЛ-33 и патоморфологическими изменениями слизистой оболочки носа. Несмотря на ограниченное число публикаций, посвященных этому вопросу, анализ литературы позволяет утверждать, что ИЛ-33 в значительной степени влияет на изменения слизистой оболочки носа и опосредует клинические проявления аллергического ринита.
Дод.точки доступу:
Гусниев, С. А.
Польнер, С. А.
Михалева Л. М., Л. М.,
Ильина, Н. И.
Есакова, А. П.
Курбачева, О. М.
Шиловский, И. П.
Хаитов, М. Р.

Вільних прим. немає

Найти похожие

10.
Шифр: КР12/2019/64/2
   Журнал

Клиническая лабораторная диагностика [Текст] : ежемесячный научно-практический ж-л/ главный редактор В.Н. Титов . - Москва : ОАО «Издательство"Медицина"», Журнал основан в январе 1955 г. - . - ISSN 0869-2084 (Print)2412-1320 (Online). - Виходить щомісячно
2019р. Т. 64 № 2
Зміст:
Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Найти похожие
Перейти до описів статей

11.


   
    Исследование зависимости изменений концентраций цитокинов ИЛ-1RA и ИЛ-1β в носовых секретах пациентов от применения иммунокорригирующих препаратов при хроническом полипозном риносинусите / Е. В. Безрукова [и др.] // Иммунология = Immunologiya : научно-практический рецензуемый журнал. - 2019. - Т. 40, № 5. - С. 5-11 . - ISSN 0206-4952. - ISSN 2412-1312


MeSH-~главная:
НОСА ПОЛИПЫ -- NASAL POLYPS (лекарственная терапия, терапия)
ИНТЕРФЕРОН-АЛЬФА -- INTERFERON-ALPHA (прием и дозировка)
ЦИТОКИНЫ -- CYTOKINES
ИНТЕРЛЕЙКИНЫ -- INTERLEUKINS
ИНТЕРФЕРОН-ГАММА -- INTERFERON-GAMMA (диагностическое применение)
ТРИПТОФАН -- TRYPTOPHAN
Анотація: В работе представлена оценка эффективности локального применения рекомбинантного интерферона α2b (Интерфераль®) и γ-D-L-глутамил-триптофана (Бестим®) у пациентов с хроническим полипозным риносинуситом (ХПРС) на основе определения сдвига соотношения концентраций цитокинов [CIL-1RA/CIL-1β] в носовых секретах. Концентрации цитокинов [CIL-1RA, пг/мл] и [CIL-1β, пг/мл] определяли методом твердофазного иммуноферментного анализа. Группа сравнения 1 состояла из 38 практически здоровых людей; группа 2 - из 47 пациентов с диагнозом ХПРС; подгруппу 2а составил 21 пациент с диагнозом ХПРС, которым ежедневно в ткань полипа вводили рекомбинантный интерферон в дозе 1 млн ед.; подгруппу 2б - 21 пациент с диагнозом ХПРС, которым ежедневно в ткань полипа в одном шприце вводили рекомбинантный интерферон в дозе 1 млн ед. и γ-D-глутамил-L-триптофан в дозе 0,1 мг. Продолжительность применения препаратов составляла 5 дней. Установлено, что введение в полипозную ткань только рекомбинантного интерферона (подгруппа 2а) незначительно увеличивает средние значения соотношения [СIL-1RA/СIL-1β] по сравнению с аналогичными показателями пациентов ХПРС до лечения. Введение в полипозную ткань рекомбинантного интерферона в сочетании с γ-D-L-глутамил-триптофаном приводит к более выраженному повышению значений соотношения [СIL-1RA/СIL-1β], а также к статистически достоверному (p меньше 0,01) увеличению сдвига средних значений этого соотношения по сравнению с аналогичными показателями пациентов ХПРС до лечения. Статистически достоверные различия (p меньше 0,01) значений соотношения [СIL-1RA/СIL-1β] в подгруппах 2а, 2б и в группе 1 показывают, что 5-дневный курс введения формирует статистически значимый эффект сдвига этого соотношения, который целесообразно использовать в качестве индикатора эффективности иммунотерапии данного заболевания. Однако значения сдвига этого показателя в группах пациентов, которые получали иммунокорригирующие препараты, не приближают его значения к группе сравнения. Поэтому результаты 5-дневного курса применения следует рассматривать в качестве первичного позитивного терапевтического эффекта, который требует дальнейшего совершенствования.
Дод.точки доступу:
Безрукова, Е. В.
Воробейчиков, Е. В.
Конусова, В. Г.
Курцер, Г. М.
Симбирцев, А. С.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

12.


    Овсянников, Е. С.
    Системное воспаление у больных хронической обструктивной болезнью легких и ожирением / Е. С. Овсянников, С. Н. Авдеев, А. В. Будневский // Терапевт. арх. - 2020. - Том 92, N 3. - С. 13-18


MeSH-~главная:
ЛЕГКИХ БОЛЕЗНЬ ХРОНИЧЕСКАЯ ОБСТРУКТИВНАЯ -- PULMONARY DISEASE, CHRONIC OBSTRUCTIVE (диагностика, патофизиология)
АДИПОКИНЫ -- ADIPOKINES (диагностическое применение)
ЛЕПТИН -- LEPTIN (диагностическое применение)
ИНТЕРЛЕЙКИНЫ -- INTERLEUKINS (диагностическое применение)
НОВООБРАЗОВАНИЙ НЕКРОЗА ФАКТОР-АЛЬФА -- TUMOR NECROSIS FACTOR-ALPHA (диагностическое применение)
ВОСПАЛЕНИЕ -- INFLAMMATION (патофизиология)
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY (осложнения)
Анотація: Хроническая обструктивная болезнь легких (ХОБЛ) является важной проблемой здравоохранения. Согласно данным разных исследований, распространенность ожирения у больных ХОБЛ достигает 50%. Цель. Оценить особенности про- и противовоспалительного цитокинового профиля, уровня биомаркеров легочной патологии и адипокинов у больных ХОБЛ и ожирением. Материалы и методы. В исследование включены 88 больных ХОБЛ (GOLD 2-4, группа D). Пациенты распределены в 2 группы. Первая группа составила 44 больных ХОБЛ с нормальной массой тела: 35 мужчин и 9 женщин. Вторая группа - 44 больных ХОБЛ и ожирением: 34 мужчины и 10 женщин. Определяли уровни показателей про- и противовоспалительного цитокинового профиля - интерлейкина (ИЛ)-6, ИЛ-8, фактора некроза опухолей ? (ФНО-?), ИЛ-4, ИЛ-10, а также концентрацию высокочувствительного С-реактивного белка, сурфактантного белка D, эластазы, лептина, адипонектина, ?1-антитрипсина, рецепторов ФНО 1 и 2 (ФНО-R1, ФНО-R2). Результаты. У больных ХОБЛ и ожирением по сравнению с больными ХОБЛ с нормальной массой тела достоверно выше были уровни С-реактивного белка, интерферона-?, ФНО-?, ФНО-R1, ФНО-R2. При этом значения ИЛ-4, ИЛ-6, ИЛ-8, ИЛ-10 у больных в исследуемых группах достоверно не различались. Уровень лептина у больных ХОБЛ и ожирением по сравнению с больными ХОБЛ с нормальной массой тела был достоверно выше. Заключение. У больных ХОБЛ и ожирением в отличие от больных ХОБЛ с нормальной массой тела выраженность системного воспаления достоверно выше. Однако требуются дальнейшие исследования в этой области.
Дод.точки доступу:
Авдеев, С. Н.
Будневский, А. В.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

13.


   
    Диагностика и прогнозирование первичной открытоугольной глаукомы по уровню местных цитокинов / Н. М. Агарков [и др.] // Вестник офтальмологии. - 2020. - Т. 136, № 4. - С. 94-98. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-~главная:
ГЛАУКОМА -- GLAUCOMA (метаболизм, патофизиология)
ГЛАУКОМА ОТКРЫТОУГОЛЬНАЯ -- GLAUCOMA, OPEN-ANGLE (патофизиология)
ИНТЕРЛЕЙКИНЫ -- INTERLEUKINS
ЛАБОРАТОРНЫЕ КЛИНИЧЕСКИЕ ТЕХНОЛОГИИ -- CLINICAL LABORATORY TECHNIQUES
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
Дод.точки доступу:
Агарков, Н. М.
Чухраев, А. М.
Коняев, Д. А.
Попова, Е. В.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

14.


    Thaci, D.
    От науки к реальной клинической практике: как помочь пациентам с широким спектром аллергических заболеваний : от большой науки к реальной практике лечения пациентов с аллергическими заболеваниями.: 15-й Международный междисциплинарный конгресс по аллергологии и иммунологии. Сателлитный симпозиум компании «Санофи» / D. Thaci // Эффективная фармакотерапия. Аллергология и иммунология = Effective Pharmacotherapy. Allergology and Immunology : научно-практический журнал. - 2019. - N 2(on-line). - С. 51-52. - Библиогр. в конце ст. . - ISSN 2307-3586


MeSH-~главная:
АСТМА БРОНХИАЛЬНАЯ -- ASTHMA
ЗУД -- PRURITUS
MeSH-не главная:
ИНТЕРЛЕЙКИНЫ -- INTERLEUKINS
РАНДОМИЗИРОВАННЫЕ КОНТРОЛИРУЕМЫЕ КЛИНИЧЕСКИЕ ИССЛЕДОВАНИЯ КАК ТЕМА -- RANDOMIZED CONTROLLED TRIALS AS TOPIC
Анотація: Обращаясь с приветственным словом к участникам симпозиума, его сопредседатель, д.м.н., профессор, заместитель директора по клинической работе, главный врач ФГБУ «ГНЦ Институт иммунологии» ФМБА России Наталья Ивановна ИЛЬИНА отметила определенные успехи в лечении больных бронхиальной астмой (БА). Большинство пациентов, следующих назначениям врача, хорошо отвечают на традиционную терапию. К сожалению, у 5% наиболее сложных пациентов с тяжелой БА общепринятая базисная терапия недостаточно эффективна. Последние годы внимание специалистов приковано к новым биологическим препаратам на основе моноклональных антител. Один из представителей таргетных биологических препаратов – дупилумаб (Дупиксент®) продемонстрировал эффективность и благоприятный профиль безопасности в клинических исследованиях у пациентов с БА и атопическим дерматитом. Истории создания этого уникального моноклонального антитела и результатам клинических исследований его эффективности и безопасности был посвящен данный симпозиум.
Перейти к внешнему ресурсу Текст
Примірників всього: 1
ЕЖ (1)
Вільні: ЕЖ (1)

Найти похожие

15.


   
    Показатели цитокинового профиля у детей с респираторными аллергозами / Т. Б. Касохов [и др.] // Эффективная фармакотерапия. Аллергология и иммунология = Effective Pharmacotherapy. Allergology and Immunology : научно-практический журнал. - 2019. - N 2(on-line). - С. 14-16 : табл. - Библиогр. в конце ст. . - ISSN 2307-3586


MeSH-~главная:
ДЫХАТЕЛЬНАЯ ГИПЕРЧУВСТВИТЕЛЬНОСТЬ -- RESPIRATORY HYPERSENSITIVITY
СЛИЗИСТОЙ ОБОЛОЧКИ ИММУНИТЕТ -- IMMUNITY, MUCOSAL
ЦИТОКИНЫ -- CYTOKINES
ИНТЕРЛЕЙКИНЫ -- INTERLEUKINS
Анотація: Неуклонный рост респираторной патологии у детей и высокий риск формирования респираторных аллергозов обусловливают актуальность изучения факторов и механизмов формирования данной патологии в детском возрасте. Важную роль в патогенезе респираторных аллергозов у детей играет дисбаланс уровня показателей цитокинов, участвующих в процессах аллергического воспаления. В частности, нарушение продукции интерферона альфа приводит к рецидивированию респираторных аллергозов. В исследовании проанализированы показатели системного и местного иммунитета, уровни цитокинов и интерлейкинов у 70 детей с респираторными аллергозами и 22 практически здоровых детей. Исследователи изучали клинико-лабораторные и иммунологические показатели, оценивали нарушение местного и системного иммунитета на фоне респираторных аллергозов. Как показали результаты исследования, у детей с такими заболеваниями имеет место нарушение иммунореактивности организма. В целях улучшения показателей цитокинового профиля в схеме комплексного лечения должна быть предусмотрена иммунокоррекция. Кроме того, крайне важно оценивать эффективность проводимой терапии.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Касохов, Т. Б.
Сохиева, Ф. А.
Цораева, З. А.
Мазур, А. И.
Царева, А. А.

Примірників всього: 1
ЕЖ (1)
Вільні: ЕЖ (1)

Найти похожие

16.


   
    Некоторые особенности воспаления у пациентов с атопической бронхиальной астмой при воздействии респираторных вирусов / М. А. Галицкая [и др.] // Иммунология = Immunologiya : научно-практический рецензуемый журнал. - 2020. - Т. 41, № 2. - С. 155-163 : диаграмма. - Библиогр. в конце ст. . - ISSN 0206-4952. - ISSN 2412-1312


MeSH-~главная:
АСТМА БРОНХИАЛЬНАЯ -- ASTHMA
ЦИТОКИНЫ -- CYTOKINES
РИНОВИРУС -- RHINOVIRUS
ИНТЕРЛЕЙКИНЫ -- INTERLEUKINS
Анотація: Введение. Современная трактовка патогенеза бронхиальной астмы (БА) подчеркивает роль системного воспаления при БА, так как его развитие под воздействием специфических (аллергены) и неспецифических факторов приводит к нарушению баланса про- и противовоспалительных цитокинов в дыхательных путях. Установлено, что большинство обострений БА возникают при влиянии респираторной вирусной инфекции (РВИ). Процесс воспаления в респираторном тракте при вирус-индуцированных обострениях БА зависит от вида респираторного вируса, а также от фенотипа и эндотипа БА у пациента. На основании исследований in vitro и in vivo описана роль интерлейкина-33 (ИЛ-33) в патогенезе обострения атопической БА модели на мышах. Цель исследования - определение экспрессии гена IL33 и изучение роли ИЛ-33 в развитии атопической БА и при ее вирус-индуцированном обострении у человека. Материал и методы. В исследование отобраны добровольцы, которые были распределены на группы: "БА", "БА+РВИ", "РВИ", здоровые доноры. Всем участникам исследования проведено клиническое, лабораторное, инструментальное (спирометрия), аллергологическое, иммунологическое обследование (определение экспрессии мРНК гена IL33 в периферической венозной крови и детекция мРНК респираторных вирусов (РСВ, РВ, коронавирусы, вирусы гриппа типа А и В, метапневмовирусы, аденовирусы, бокавирусы, вирусы парагриппа 1, 2, 3, 4-го типа) в мазках из полости носа методом ПЦР в реальном времени (ПЦР-РВ). Результаты. В группах "БА" и "БА+РВИ" отмечали уменьшение ОФВ1, увеличение показателя ACQ-7 (более 1,5 балла), эозинофилии крови (P = 0,000002), что характеризует неконтролируемое течение и обострение атопической БА у добровольцев. Наиболее высокий уровень экспрессии мРНК IL33 детектировался в группе "БА+РВИ" (P = 0,003), а при отсутствии РВИ у пациентов с обострением атопической БА фиксировался уровень ИЛ-33, не отличающийся от здоровых доноров. По результатам нашего исследования более тяжелое течение атопической БА отмечалось в сезон с преобладанием РСВ-инфекции в 2017 г. по сравнению с 2016 г. по данным ACQ-7 (P = 0,00004 и P = 0,0002) и ОФВ1 (P = 0,006 и P = 0,008) соответственно. Заключение. Результаты исследования представляют дополнительные доказательства роли провоспалительного ИЛ-33 в патогенезе РВИ и вирус-индуцированных обострениях атопической БА (чаще всего РСВ и РВ). Выявление новых механизмов вирус-индуцированных обострений атопической БА может быть использовано при подборе и разработке персонифицированной базисной противоастматической терапии.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Галицкая, М. А.
Курбачёва, О. М.
Шиловский, И. П.
Никольский, А. А.
Никонова, А. А.
Дынева, М. Е.
Хаитов, М. Р.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

17.


    Погоріла, М. С.
    Вплив екстракту з ембріональних тканин курей на вміст цитокінів і С-реактивного білка в сироватці крові мишей після дії γ-випромінювання / М. С. Погоріла // Фізіолог. журн. : науково-теоретичний журнал. - 2015. - Т. 61, № 2. - С. 87-93 : табл. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 0201-8489


MeSH-~главная:
C-РЕАКТИВНЫЙ БЕЛОК -- C-REACTIVE PROTEIN
ИНТЕРЛЕЙКИНЫ -- INTERLEUKINS
ИНТЕРЛЕЙКИН-6 -- INTERLEUKIN-6
ЭМБРИОНАЛЬНОЕ РАЗВИТИЕ -- EMBRYONIC DEVELOPMENT
ГАММА ЛУЧИ -- GAMMA RAYS (вредные воздействия)
ИНТЕРЛЕЙКИН-4 -- INTERLEUKIN-4
Анотація: Досліджували іn vivo динаміку вмісту інтерлейкінів: 1β (ІЛ-1β), 6 (ІЛ-6), 4 (ІЛ-4) та С-реактивного білка (СРБ) у сироватці крові мишей при застосуванні екстракту з ембріональних тканин курчат самицям білих безпородних мишей перед зовнішнім одноразовим тотальним γ-випромінюванням у дозі 5 Гр. Впродовж першої доби після дії γ-випромінювання суттєво збільшується вміст ІЛ-1β вже на 3-тю годину – 306,0±32,1 пг/мл у порівнянні з інтактними тваринами (2,1±0,06 пг/мл), однак швидке зниження вмісту свідчить про порушення в системі його продукції - 80,3±7,9 пг/мл на 12-ту годину. Подібні зміни були характерними і для ІЛ-6. Вміст ІЛ-4 в усіх досліджуваних часових точках був достовірно вищий ніж у інтактних тварин, однак не мав динаміки протягом першої доби після опромінення. На 6-ту годину реєстрували підвищення значень СРБ (2,0±0,08 мг/л), із подальшим ростом у динаміці на 12-ту годину (65,0±0,7 мг/л). Застосування препарату з ембріональних тканин птахів викликало підвищення вмісту ІЛ-1β в 1,6 раза і ІЛ-6 в 38 разів уже через 3 год після радіаційної дії, причому ця тенденція певною мірою зберігається і на 12-ту годину спостереження, що свідчить про збільшення інтенсивності реакції організму на вказаний вплив. На тлі застосування препарату на 6-ту годину реєструвалося зниження значень СРБ у 2,7 раза в порівнянні з тваринами, котрі його не отримували. Також відмічено стимуляцію синтезу ІЛ-4, вміст якого збільшувався у динаміці та на 12-ту годину був в 2,5 раза вищим, ніж в контролі - 250,0±24,9 щодо 100,0±18,7 пг/ мл. Здатність до підвищення вмісту цитокінів, зокрема, ІЛ-1β та ІЛ-6, що мають вплив на гемота мієлопоез, та сприяння зниженню концентрації СРБ, дають основу розглядати досліджуваний препарат як імуномодулятор при імуносупресивних патологічних станах.
Перейти к внешнему ресурсу Текст
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

18.


    Оніщенко, Н. В.
    Вміст інтерлейкіну-10 у сироватці крові при оперізувальному герпесі у дорослих залежно від поліморфізму його гена (rs1800896) / Н. В. Оніщенко, О. В. Рябоконь, О. М. Камишний // Інфекційні хвороби. - 2019. - № 3. - С. 16-23. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-~главная:
ГЕРПЕС ПРОСТОЙ -- HERPES SIMPLEX
ГЕНЫ -- GENES
ПОЛИМОРФИЗМ ГЕНЕТИЧЕСКИЙ -- POLYMORPHISM, GENETIC
ИНТЕРЛЕЙКИНЫ -- INTERLEUKINS
ИНТЕРЛЕЙКИН-10 -- INTERLEUKIN-10
ВЗРОСЛЫЕ -- ADULT
Дод.точки доступу:
Рябоконь, О. В.
Камишний, О. М.

Примірників всього: 1
ЕЖ (1)
Вільні: ЕЖ (1)

Найти похожие

19.


    Delva, I. I.
    Effectiveness of acetylsalicylic acid in correction of post-stroke fatigue during acute cerebrovascular events / I. I. Delva // Проблеми екології та медицини : науково-практичний журнал. - 2019. - Т. 23, № 1/2(on-line). - С. 8-12


MeSH-~главная:
ИНСУЛЬТ -- STROKE (осложнения)
ИНТЕРЛЕЙКИНЫ -- INTERLEUKINS
C-РЕАКТИВНЫЙ БЕЛОК -- C-REACTIVE PROTEIN
АСПИРИН -- ASPIRIN (терапевтическое применение)
Анотація: Постінсультна втома (ПІВ) – поширений і часто виснажливий наслідок інсультів, який спостерігається більше, ніж у третини хворих на інсульт. Недавні дослідження виявили етіологічну та патогенетичну гетерогенність ПІВ залежно від часу виникнення після гострої цереброваскулярної патології (ГЦП). ПІВ, яка виникає під час гострого інсульту, пов'язана переважно з біологічними факторами, включаючи інсульт-індуковані імунні та запальні реакції. Зокрема, нами виявлені значні зв'язки між клінічними ознаками ПІВ та певними закономірностями рівнів C-реактивного білка (СРБ) та інтерлейкіну (IЛ) -1β у сироватці крові протягом перших 3 місяців після появи ГЦП (робота у друку). Враховуючи те, що для ПІВ не існує чітко визначеної етіології, не існує раціонально обґрунтованих втручань. Якщо ж дисрегуляція імунної відповіді є важливим фактором, що сприяє ПІВ, втручання, які зменшують запалення, є відповідними стратегіями лікування. Було б доцільно розглянути АСК, хоча і з більш високою дозою, ніж це зазвичай використовується для профілактики вторинного інсульту, як лікування ПІВ. Таким чином, доцільно вивчати вплив АСК у протизапальній дозі (300 мг на добу) на маркери системного запалення і на клінічний перебіг ПІВ протягом перших 3 місяців після появи ГЦП. Метою дослідження стало вивчення впливу ацетил-саліцилової кислоти (АСК)в протизапальній дозі (300 мг на добу) на клінічний перебіг ПІВ та маркери системного запалення протягом перших 3 місяців після появи гострої цереброваскулярної продії (ГЦП). Матеріал і методи. У дослідження включено 39 хворих на ішемічні інсульти та транзиторні ішемічні атаки (ТІА), які потребували прийому АСК. У всіх пацієнтів діагностували ПІВ протягом перших 3 днів після появи ГЦП. ПІВ діагностували за допомогою анкети – шкали оцінки втоми (FAS). Ми сформували дві групи пацієнтів. Першу (контрольну групу ПІВ) складали 24 пацієнти, як і використовували АСК відповідно до «Єдиногоклінічного протоколу медичної допомоги. Ішемічний інсульт (невідкладна, первинна, вторинна (спеціалізована) медична допомога, медична реабілітація)». Їм після виключення геморагічного інсульту нейровізуалізацією було розпочато прийом АСК в дозах 150-300 мг на день під час перебування в стаціонарі з наступним прийомом 150 мг на добу (профілактична доза) безперервно після виписки з лікарні. Друга група (група ПІВ AСК) складалася з 15 пацієнтів, які почали використовувати АСК, тільки після виключення геморагічного інсульту, в дозі 300 мг на добу протягом 3 місяців, з подальшим зменшенням дози до 75-150 мг на добу (профілактична доза). Діагностика присутності / відсутності ПІВ, вимірювання вираженості ПІВ та одночасного визначення системних маркерів запалення в сироватці крові проводилися в певні моменти часу після початку ГЦП: у перші 3 дні, через 1 місяць і через 3 місяці. Концентрації СРБ, ІЛ-1β та IЛ-6 у сироватці крові визначали за допомогою імуноферментного аналізу. Висновки. 1. Застосування АСК в дозі 300 мг на добу протягом 3 місяців у пацієнтів, яким протягом перших днів після виникнення ГЦП діагностували ПІВ, пов'язане зі значним зниженням інтенсивності ПІВ згідно FAS,порівняно з використанням профілактичної дози АСК. 2. Використання АСК в дозі 300 мг на добу протягом 3 місяців після появи ГЦП пов'язане зі значною модифікацією запальної реакції після інсульту у вигляді змін рівня СРП та ІЛ-1β.
Перейти к внешнему ресурсу Текст
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

20.


    Сахнов, С. Н.
    Диагностика и прогнозирование глаукомы / С. Н. Сахнов, В. В. Харченко // Клиническая лабораторная диагностика. - 2018. - № 4. - С. 246-248. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-~главная:
ГЛАУКОМА -- GLAUCOMA (диагностика, иммунология)
ИНТЕРЛЕЙКИНЫ -- INTERLEUKINS (анализ)
СЛЕЗЫ -- TEARS (иммунология)
ЦИТОКИНЫ -- CYTOKINES (анализ)
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
Дод.точки доступу:
Харченко, В.В.

Примірників всього: 1
ЕЖ (1)
Вільні: ЕЖ (1)

Найти похожие

 1-20    21-40   41-60   61-80   81-100   101-120      
 
© 2017-2023
Бібліотека Полтавського державного медичного університету
36011, м. Полтава, вул. Шевченка, 23
© Міжнародна асоціація користувачів і розробників
електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)