Головна Спрощений режим Опис

Бази даних


Періодичні видання. Статті - результати пошуку 149015

Вид пошуку
Книги
Періодичні видання. Статті
Книги іноземною мовою
Художня література
Дисертації
Автореферати
Методичні рекомендації. Брошури
Магістерські роботи
Матеріали конференцій
Електронний ресурс
Краєзнавство Полтавщини
Раритетні видання
Зона пошуку
у знайденому
 Знайдено у інших БД:Книги (1)
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>K=ДЕЛИРИЙ<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 80
Показані документи с 1 за 20
 1-20    21-40   41-60   61-80  
1.


    Омельченко-Селюкова, А. В.
    Активність метаболітів вуглеводного обміну пацієнтів з політравмою та синдромом відміни алкоголю, ускладненим алкогольним делірієм / А. В. Омельченко-Селюкова, С. С. Дубівська // Медицина невідкладних станів. - 2022. - Т. 18, № 1. - С. 63-68. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-~главная:
ТРАВМА МНОЖЕСТВЕННАЯ -- MULTIPLE TRAUMA (патофизиология)
АЛКОГОЛЬНЫЙ ДЕЛИРИЙ АБСТИНЕНТНЫЙ -- ALCOHOL WITHDRAWAL DELIRIUM (лекарственная терапия, патофизиология)
ПИРОВИНОГРАДНАЯ КИСЛОТА -- PYRUVIC ACID (анализ, кровь)
УГЛЕВОДНЫЙ ОБМЕН -- CARBOHYDRATE METABOLISM (действие лекарственных препаратов)
ДЕКСМЕДЕТОМИДИН -- DEXMEDETOMIDINE (терапевтическое применение)
Дод.точки доступу:
Дубівська, С. С.

Примірників всього: 1
ЕЖ (1)
Вільні: ЕЖ (1)

Найти похожие
2.


    Гітальчук, О. А.
    Комбінована терапія Медотиліном/Елфунатом у профілактиці й лікуванні психоневрологічних ускладнень після операцій на відкритому серці / О. А. Гітальчук, А. Калужа // Медицина невідкладних станів. - 2021. - Т. 17, № 5. - С. 43-50. - Бібліогр. в кінці ст.


Рубрики: Медотилін

   Елфунат

   Мексидол

   Холіну альфосцерат

MeSH-~главная:
СЕРДЦА ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- CARDIAC SURGICAL PROCEDURES (использование, методы)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD
АЦЕТИЛХОЛИН -- ACETYLCHOLINE (дефицит)
ИНСУЛЬТ -- STROKE (профилактика и контроль, этиология)
ДЕЛИРИЙ, ДЕМЕНЦИЯ, АМНЕСТИЧЕСКИЕ И КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- DELIRIUM, DEMENTIA, AMNESTIC, COGNITIVE DISORDERS (профилактика и контроль, этиология)
ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ КАК ТЕМА -- REVIEW LITERATURE AS TOPIC
Дод.точки доступу:
Калужа, А.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие
3.


   
    Эмоциональные и поведенческие расстройства при органических заболеваниях // Эффективная фармакотерапия. Неврология и психиатрия = Effective Pharmacotherapy. Neurology and Psychiatry : научно практический журнал. - 2018. - N 1(on-line). - С. 22-32 . - ISSN 2307-3586


MeSH-~главная:
НЕВРОЛОГИЯ -- NEUROLOGY (тенденции)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
ДЕЛИРИЙ, ДЕМЕНЦИЯ, АМНЕСТИЧЕСКИЕ И КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- DELIRIUM, DEMENTIA, AMNESTIC, COGNITIVE DISORDERS
ДЕМЕНЦИЯ -- DEMENTIA
АЛЬЦГЕЙМЕРА БОЛЕЗНЬ -- ALZHEIMER DISEASE
КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COGNITION DISORDERS
Кл.слова (ненормовані):
БУСПИРОН -- СПИТОМИН -- ГРАНДАКСИН
Анотація: В рамках симпозиума, организованного при поддержке компании «Эгис», выступили ведущие российские специалисты в области неврологии. Были рассмотрены клинические проявления и возможности медикаментозной терапии оверлап-синдромов в общей медицинской практике, а также вопросы диагностики и лечения эмоциональных и поведенческих расстройств при деменции и паркинсонизме.
Примірників всього: 1
ЕЖ (1)
Вільні: ЕЖ (1)

Найти похожие
4.


    Омельченко-Селюкова, А. В.
    Вивчення використання дексмедетомідину при інтенсивній терапії алкогольного делірію у пацієнтів з політравмою / А. В. Омельченко-Селюкова, С. С. Дубівська, Ю. В. Волкова // Вісн. пробл. біол. і медицини = Bulletin of Problems in Biology and Medicine : український науково-практичний журнал. - 2021. - № 4(162). - С. 149-154 : табл. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2077-4214


MeSH-~главная:
РАНЫ И ТРАВМЫ -- WOUNDS AND INJURIES
ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ -- INTENSIVE CARE
АЛКОГОЛЬНЫЙ ДЕЛИРИЙ АБСТИНЕНТНЫЙ -- ALCOHOL WITHDRAWAL DELIRIUM
СЕДАТИВНЫЙ ЭФФЕКТ ГЛУБОКИЙ -- DEEP SEDATION
Кл.слова (ненормовані):
ДЕКСМЕТДЕТОМИДИН
Анотація: Основною метою цього дослідження є оцінка впливу вибору методу седації в період гострого алкогольного делірію (АД) у постраждалих з політравмою на ступінь та тривалість перебігу АД, період госпіталізації до ВІТ, потребу у штучній вентиляції легень, бензодіазепінах та нейролептиках, запобігання ускладнень з метою покращення якості життя пацієнтів. Для втілення поставлених завдань у дослідження було залучено 80 пацієнтів з політравмою середньої тяжкості зі станом відміни алкоголю, ускладненим алкогольним делірієм, які перебували на лікуванні у 2016-2018 роках на базі відділення політравми та анестезіології на 12 ліжок для інтенсивної терапії хворих зі сполученою травмою КЗОЗ «ХМКЛШНМД ім. проф. О.І. Мещанінова». Для діагностики делірію використовували метод оцінки сплутаності свідомості CAM-ICU (Confusion Assessment Method in Intensive Care Unit). Скринінг проводили щодня протягом усього часу перебування пацієнтів у палаті інтенсивної терапії. При позитивному результаті оцінку делірію виконували відповідно до протоколу скринінгового обстеження на делірій ICDSC (Intensive Care Delirium Screening Checklist). Пацієнтів розподілено на дві групи: Група 1 (n=40), яким проводилась седація дексмедетомідином. Початкову швидкість інфузії встановлювали на рівні 0,7 мкг/кг/год та коригували в межах 0,2-1,4 мкг/кг/год. Група 2 (n=40), яким проводилась седація діазепамом за симптом-тригерним протоколом. Діазепам вводили кожні 30 хвилин у міру необхідності, щоб контролювати активні симптоми відміни (CIWA-Ar ≥15 або RASS >+2). Антипсихотичні засоби (галоперидол, 5 мг болюс) призначали в обох групах при сильному збудженні або галюцинаціях. За гендерною приналежністю, віком, механізмом травми, локалізацією пошкоджених АФО, тяжкістю травми, групи 1 і 2 не відрізнялись. Протягом усього періоду перебування хворих у стаціонарі досліджували наступні параметри: час перебування у ВІТ (годин), терміни госпіталізації (діб), тривалість делірію (годин), період перебування на штучній вентиляції легень (годин), розвиток ускладнень, середня спожита доза бензодіазепінів, потреба в нейролептиках.За результатами дослідження загальна тривалість лікування складала 12 діб [10-19] у групі 1 та 13 діб [10- 21] у групі 2, що не мало достовірної різниці (р=0.672). Тривалість госпіталізації у ВІТ була достовірно менша у пацієнтів групі 1 і становила 55 [52.2-59.8] год, в той час як пацієнти групи 2 знаходились у ВІТ 89 [82-96.2] год (р=0,02042). Призначення бензодіазепінів та нейролептиків пацієнтам групи 1 було достовірно меншим. Споживання діазепаму за перші 24 години в групі 1 було 20 [20-30] мг, а в групі 2 – 40 [40-50] мг. Групи також достовірно відрізнялись за загальною кількістю призначеного діазепаму протягом госпіталізації у ВІТ, так у групі 1 загальне споживання діазепаму складало 40 [40-50] мг, у групі 2 – 80 [80-90] мг (р=0,033011). Призначення нейролептиків потребували 2 пацієнта групи 1 та 16 пацієнтів групи 2 (р=0,021273). Пацієнти групи 2 мали достовірно більші шанси потреби у призначенні нейролептиків – OR 12.7 95% CI 2.67; 60.06. Добова доза галоперидолу для пацієнтів, які потребували його призначення, також була достовірно вищою у групі 2 – 20 [15-20] мг, порівняно з групою 1 – 5 [5-7.5] мг (p=0,001761). 26 (65%) пацієнтів з 2 групи та 8 (20%) пацієнтів 1 групи потребували більш глибокої седації з використанням ШВЛ. Тобто, пацієнти 2 групи мали достовірно більші шанси переведення на ШВЛ – OR 7,5 95% CI 2.70; 20.42. При вивченні ускладнень виявлено, що госпітальна вентилятор-асоційована пневмонія діагностувалась у 7 (18%) пацієнтів 2 групи та 1 (3%) пацієнта 1 групи. У процесі кореляційного аналізу було виявлено помірний позитивний зв’язок середнього ступеня значущості між розвитком госпітальної пневмонії та проведенням ШВЛ – r-Спірмена=0,64 при p=0.014. Таким чином, дексмедетомiдин є ефективним та безпечним препаратом для седацiї пацієнтів з політравмою зi станом вiдмiни алкоголю, ускладненим алкогольним делірієм, який дозволяє скоротити терміни перебування у ВІТ на 34 години та значно знизити потребу в призначенні діазепаму, галопередолу а також зменшити кількість пацієнтів, які потребують ШВЛ.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Дубівська, С. С.
Волкова, Ю. В.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие
5.


    Сукиасян, С. Г.
    Боевой стресс и органическое поражение головного мозга: вариант динамики посттравматического стрессового расстройства / С. Г. Сукиасян, М. Я. Тадевосян // Журнал неврологии и психиатрии им. С.С. Корсакова. - 2020. - Т. 120, № 9. - С. 19-27. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-~главная:
СТРЕССОВЫЕ РАССТРОЙСТВА ПОСТТРАВМАТИЧЕСКИЕ -- STRESS DISORDERS, POST-TRAUMATIC (диагностика, лекарственная терапия, осложнения, патофизиология, терапия)
ДЕЛИРИЙ, ДЕМЕНЦИЯ, АМНЕСТИЧЕСКИЕ И КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- DELIRIUM, DEMENTIA, AMNESTIC, COGNITIVE DISORDERS (этиология)
ЧЕРЕПНО-МОЗГОВЫЕ ТРАВМЫ -- CRANIOCEREBRAL TRAUMA (осложнения, патофизиология)
МЕМАНТИН -- MEMANTINE (терапевтическое применение)
Дод.точки доступу:
Тадевосян, М. Я.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие
6.


   
    Удосконалення технологій періопераційної профілактики делірію у пацієнтів похилого віку / І. М. Демитер [и др.] // Вісн. пробл. біол. і медицини = Bulletin of Problems in Biology and Medicine : український науково-практичний журнал. - 2021. - № 1(159). - С. 47-52 : діаграма. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2077-4214


MeSH-~главная:
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
ДЕЛИРИЙ -- DELIRIUM
ПИЩЕВАРИТЕЛЬНАЯ СИСТЕМА, ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- DIGESTIVE SYSTEM SURGICAL PROCEDURES
АНАЛГЕЗИЯ ЭПИДУРАЛЬНАЯ -- ANALGESIA, EPIDURAL
Кл.слова (ненормовані):
ДЕКСМЕДЕТОМИДИН
Анотація: Післяопераційний делірій – гострий неспецифічний поліетіологічний синдром, який проявляється переміжними порушеннями уваги, свідомості, мислення та сприйняття. Мета роботи. удосконалення технологій післяопераційної профілактики делірію із застосуванням реґіонарних технік знеболення та альфа-2 агоністів. Об’єкт і методи дослідження. В одно центрове проспективне дослідження були послідовно включені 135 пацієнтів похилого віку, котрим виконувалися оперативні втручання на органах черевної порожнини, серед яких 30 пацієнтів (група порівняння), котрим хірургічні втручання виконувалися в плановому порядку, 105 пацієнтів, котрим виконувалися ургентні оперативні втручання з яких 60 пацієнтів (група дослідження) з високим ризиком виникнення ПОД, яким проводили профілактику післяопераційного делірію. Результати. Інцидентність делірію у планових пацієнтів склала 3% (n=1), у пацієнтів контрольної групи – 36% (n=16), у пацієнтів підгрупи ЕА – 5% (n=1), РА – 10% (n=2), РА+Д – 15% (n=3). При застосуванні наркотичних анальгетиків для післяопераційного знеболення ПОД виникає у 6 разів частіше (відношення шансів 6,6 95%, довірчий інтервал 1,62-27,5). Відновлення когнітивної функції у пацієнтів групи дослідження зафіксовано вже на другу добу після операції з достовірним покращенням на п’яту добу (p=0,04). У планових пацієнтів в перші п’ять діб післяопераційного періоду когнітивний статус відносно вихідного рівня не змінювався (p=0,2). У пацієнтів контрольної групи когнітивні порушення протягом дослідження достовірно погіршувались на другу післяопераційну добу – 3,0 [2,0; 4,0] бали (p=0,02) та на третю добу після операції – 3,0 [1,0; 4,0] бали (p=0,01), коли повернення до вихідного рівня відмічалось на п’ятий день після операції. Висновки. Застосування реґіонарних методів знеболення в післяопераційному періоді знижує інцидентність ПОД на 30% при епідуральному знеболенні, на 26% при виконанні блокад передньої черевної стінки, а також на 20% при поєднанні реґіонарних технік з дексмедетомедіном.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Демитер, І. М.
Доля, О. С.
Гудзь, Д. П.
Данилюк, М. Б.
Воротинцев, С. І.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие
7.


   
    Челюстно-лицевая травма как мировая проблема / С. В. Крохмаль [и др.] // Врач = Vrach : ежемесячный научно-практический и публицистический журнал. - 2020. - Т. 31, № 10. - С. 22-25 . - ISSN 0236-3054


MeSH-~главная:
ЧЕЛЮСТНО-ЛИЦЕВЫЕ ТРАВМЫ -- MAXILLOFACIAL INJURIES (осложнения)
МОЗГА ГОЛОВНОГО СОТРЯСЕНИЕ -- BRAIN CONCUSSION (осложнения)
ТОМОГРАФИЯ -- TOMOGRAPHY (использование)
ДЕЛИРИЙ -- DELIRIUM (осложнения)
Анотація: В статье рассмотрены эпидемиологические аспекты травматического повреждения челюстно-лицевой области, в том числе при использовании в качестве транспорта современных средств индивидуальной мобильности, а также в результате делирия, вызванного применением новых наркотических препаратов. Обсуждаются диагностические особенности повреждений данной локализации в сочетании с черепно-мозговой травмой и без нее; освещены мнения исследователей по вопросам раннего выявления сочетанных с черепно-лицевыми повреждений и их последствий, а также высокой значимости профилактических мероприятий, в особенности применения средств индивидуальной безопасности. Также рассматривается взаимосвязь между травмами челюстно-лицевой области и наличием часто встречающегося когнитивного дефицита в рамках посттравматической дисфункции.
Дод.точки доступу:
Крохмаль, С. В.
Карпов, С. М.
Вышлова, И. А.
Карпов, А. С.
Назарова, Е. О.
Гербекова, И. Д.
Калоев, А. Д.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие
8.


    Шмакова, О. П.
    Сочетанные психические заболевания у детей и подростков / О. П. Шмакова // Журнал неврологии и психиатрии им. С.С. Корсакова. - 2020. - Т. 120, № 6. - С. 24-31. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-~главная:
ПСИХИЧЕСКИЕ РАССТРОЙСТВА -- MENTAL DISORDERS (осложнения, патофизиология)
ДЕЛИРИЙ, ДЕМЕНЦИЯ, АМНЕСТИЧЕСКИЕ И КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- DELIRIUM, DEMENTIA, AMNESTIC, COGNITIVE DISORDERS (осложнения, эпидемиология)
ПОВЕДЕНИЕ АДДИКТИВНОЕ -- BEHAVIOR, ADDICTIVE (осложнения, эпидемиология)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
ДЕТИ -- CHILD
ПОДРОСТКИ -- ADOLESCENT
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие
9.


   
    Сравнение результатов ранней и отсроченной реабилитации пациентов в отделении реанимации и интенсивной терапии / С. А. Андрейченко, А. В. Сережечкин, М. В. Бычинин // Анестезиология и реаниматология = Anesteziologiya i Reanimatologiya : научно-практический ж-л. - 2020. - № 6. - С. 51-56 : табл. - Библиогр. в конце ст. . - ISSN 0201-7563


MeSH-~главная:
РЕАБИЛИТАЦИЯ -- REHABILITATION
ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ -- INTENSIVE CARE
ДЫХАТЕЛЬНОГО АППАРАТА ОТКЛЮЧЕНИЕ -- VENTILATOR WEANING
ДЕЛИРИЙ -- DELIRIUM
ДЕПРЕССИЯ -- DEPRESSION
Анотація: Мобилизация пациентов с первых суток госпитализации применяется как новая терапевтическая стратегия, направленная на предотвращение развития синдрома «после интенсивной терапии». Однако на сегодняшний день оптимальные сроки начала и интенсивность реабилитации разных категорий больных, находящихся в критическом состоянии, не определены. Цель исследования: Оценить эффективность и безопасность реабилитации пациентов в отделении реанимации и интенсивной терапии (ОРИТ) в зависимости от срока ее начала. Материал и методы: Исследование включало анализ данных 148 пациентов (106 пациентов с сепсисом и осложнениями после перенесенных оперативных вмешательств и 42 пациента с острой церебральной недостаточностью), получавших ежедневное реабилитационное лечение не менее 7 суток в ОРИТ в период с 2017 по 2019 г. Все пациенты ретроспективно отнесены к группе ранней реабилитации (РР), если реабилитационное лечение начинали в первые 48 ч. от момента поступления в ОРИТ, либо к группе отсроченной реабилитации (ОР) при нестабильности состояния больного и невозможности начала мобилизации в эти сроки. Результаты: Исходные клинико-демографические характеристики пациентов не различались между группами. В процессе реабилитации показатели частоты инфекционных осложнений и вазопрессорной поддержки также оказались сопоставимыми. Продолжительность искусственной вентиляции легких у пациентов без острой церебральной недостаточности составила 8 (6) суток в группе РР и 13 (9) суток в группе ОР (p=0,003). Длительность пребывания в ОРИТ у этой же категории больных была больше в группе ОР, чем в группе РР (19 (13—30) и 12 (9—16) суток соответственно, p0,001); длительность пребывания в стационаре — 31 (13) и 23 (12) суток соответственно; p
Дод.точки доступу:
Андрейченко, С. А.
Сережечкин, А.В.
Бычинин, М. В.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие
10.


   
    Интраоперационное применение клонидина и дексмедетомидина для профилактики нейрокогнитивных нарушений в ближайшем послеоперационном периоде после аортокоронарного шунтирования / Е. В. Баландина [и др.] // Анестезиология и реаниматология = Anesteziologiya i Reanimatologiya : научно-практический ж-л. - 2020. - № 4. - С. 42-47 : граф. - Библиогр. в конце ст. . - ISSN 0201-7563


MeSH-~главная:
КЛОФЕЛИН -- CLONIDINE
ДЕЛИРИЙ -- DELIRIUM
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD
КОРОНАРНОЙ АРТЕРИИ ШУНТИРОВАНИЕ -- CORONARY ARTERY BYPASS
Кл.слова (ненормовані):
ДЕКСМЕТДЕТОМИДИН
Анотація: Послеоперационная нейрокогнитивная дисфункция (ПНД), включая делирий, — распространенное осложнение после аортокоронарного шунтирования. Применение агонистов центральных α2-адренорецепторов в интраоперационном периоде может способствовать уменьшению частоты ее развития. ЦЕЛЬ ИССЛЕДОВАНИЯ: Оценить эффективность интраоперационного применения дексмедетомидина и клонидина для профилактики ПНД после аортокоронарного шунтирования. МАТЕРИАЛ И МЕТОДЫ: Проведено проспективное исследование 200 пациентов, перенесших с 2018 по 2019 г. в плановом порядке аортокоронарное шунтирование в условиях общей комбинированной анестезии. Пациенты рандомизированы и разделены на три группы: 1-я группа, контрольная (n=100), 2-я группа (n=50) с применением у больных клонидина, 3-я группа (n=50) с применением у больных дексмедетомидина. Критерии включения: плановая операция аортокоронарного шунтирования, возраст от 40 до 80 лет, фракция выброса по Симпсону более 50%, отсутствие деменции и психических заболеваний в анамнезе. Клонидин и дексмедетомидин вводили микроструйно после индукции наркоза и на протяжении 2 ч ближайшего послеоперационного периода. Оценку ПНД выполняли по шкалам NuDESC (Nursing delirium screening scale) и SAGE (Self-Administrated Gerocognitive Exam). РЕЗУЛЬТАТЫ: В группе контроля делирий развивался у 19% пациентов, в группе клонидина — у 6% и в группе дексмедетомидина — у 4% больных (p=0,010 по отношению к группе контроля). ВЫВОД: Интраоперационное применение клонидина и дексмедетомидина позволяет уменьшить частоту развития делирия в послеоперационном периоде.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Баландина, Е. В.
Волчков, В. А.
Бояркин, А. А.
Нефедов, А. В.
Ковалев, С. В.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие
11.


    Демитер, І. М.
    Фактори ризику післяопераційного делірію в некардіальній хірургії / І. М. Демитер, С. І. Воротинцев, О. С. Доля // Вісн. пробл. біол. і медицини = Bulletin of Problems in Biology and Medicine : український науково-практичний журнал. - 2020. - № 4(158). - С. 108-113 : граф. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2077-4214


MeSH-~главная:
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
ДЕЛИРИЙ -- DELIRIUM
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
Анотація: Післяопераційний делірій (ПОД) – гостре ускладнення після хірургічних втручань, яке може виникнути у пацієнтів будь-якого віку, від дітей до літніх людей. Вважається, що люди похилого віку мають підвищений ризик розвитку ПОД, за рахунок сукупності когнітивного дефіциту, супутньої патології, крихкості, полімедикації, гіпотрофії та старіння. Мета. Оцінити інцидентність ПОД та визначити вплив факторів ризику на розвиток ПОД. Об’єкт і методи. В одноцентрове проспективне дослідження були послідовно включені 46 пацієнтів похилого віку, яким виконувалися оперативні втручання на органах черевної порожнини в ургентному порядку. Пацієнти, що мали в анамнезі черепно-мозкову травму або інсульт з неврологічними порушеннями у вигляді сенсорно-моторної афазії та геміплегії були виключені з дослідження. Пацієнтам визначали рівень зношеності, ризик виникнення ПОД, когнітивних порушень, рівень седації та ажитації, проводили скринінг делірію. Статистичний аналіз проведено за допомогою програми «STATISTICA for Windows 13» (StatSoftInc., №JPZ804I382130ARCN10-J). Результати дослідження та їх обговорення. За результатами нашого дослідження ПОД виявлено у 35% випадків (n=16) серед пацієнтів, що перенесли абдомінальні оперативні втручання в ургентному порядку. У дослідженні аналіз ROC кривої показав, що вік ≥78 років є оптимальним пороговим віком для розвитку ПОД з чутливістю 56,2%, специфічністю 82,1% та AUK=0,705. Когнітивний статус 3 бали та менше – оптимальний пороговий рівень для розвитку ПОД з чутливістю – 87,5%, специфічністю – 53,57% та AUС=0,756. Рівень крихкості більше 3 балів є пороговим, з чутливістю – 68,75%, специфічністю – 53,57% та AUС=0,647. Застосування наркотичних анальгетиків для післяопераційного знеболення (відношення шансів – 5,3-95%, довірчий інтервал – 1,2-23,8) було одним із незалежних факторів ризику виникнення ПОД. Висновки. ПОД зафіксовано у 35% випадків серед пацієнтів, які перенесли некардіологічні операції в ургентному порядку. Деменція, вік 78 років і старше, крихкість більше 3 балів та післяопераційне знеболення наркотичними анальгетиками виявилися незалежними факторами ризику розвитку ПОД.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Воротинцев, С. І.
Доля, О. С.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие
12.


    Пушко, О. О.
    Характеристика кореляційних зв’язків когнітивних і психоемоційних порушень у пацієнтів у гострому періоді мозкового ішемічного інсульту в різних каротидних басейнах / О. О. Пушко, Н. В. Литвиненко // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. : науково-практичний журнал. - 2020. - Т. 20, № 3. - С. 143-147. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2077-1096


MeSH-~главная:
КОГНИТИВНОЕ НАРУШЕНИЕ УМЕРЕННОЕ -- MILD COGNITIVE IMPAIRMENT
ИНСУЛЬТ -- STROKE
КАРОТИДНЫЙ ГЛОМУС -- CAROTID BODY
ДЕЛИРИЙ, ДЕМЕНЦИЯ, АМНЕСТИЧЕСКИЕ И КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- DELIRIUM, DEMENTIA, AMNESTIC, COGNITIVE DISORDERS
Анотація: Однією з найпоширеніших причин смерті є мозкові інсульти, котрі в більшості країн посідають третє місце за частотою в структурі летальності населення. Поширеність інсультів в Україні – одна з найвищих у Європі. В останні роки спостерігається зростання поширеності постінсультних когнітивних і тривожно-депресивних порушень. Мета – виявлення та аналіз особливостей кореляційних зв’язків когнітивних та психоемоційних порушень в осіб у гострому періоді мозкового ішемічного інсульту різної півкульової локалізації. Матеріали і методи. У дослідження включено 43 пацієнта (загальна група постінсультних пацієнтів, середній вік у групі становив 59,81±1,28 років). Правопівкульовий ішемічний інсульт спостерігався в 20 хворих (46,5%, група 1; середній вік – 61,25±1,98 років), лівопівкульовий – у 23 пацієнтів (53,5%, група 2; середній вік – 58,57±1,67 років). Контрольну групу склали 16 практично здорових осіб (10 чоловіків та 6 жінок; середній вік становив 59,5±1,74 років). Усім пацієнтам було проведено комплексне нейропсихологічне тестування. Період обстеження – 3-7 день досліджуваної судинно-мозкової катастрофи. Оцінку нейрокогнітивного статусу проводили з використанням Mini-Mental State Examination, Montreal Cognitive Assessment Scoring, шкали депресії Бека, опитувальника реактивної та особистісної тривожностей Спілбергера-Ханіна. Аналіз отриманих результатів показав, що в осіб із лівопівкульовим ішемічним інсультом спостерігається позитивна кореляція показників постінсультних когнітивних порушень (загальний бал Mini-Mental State Examination = 21,3±0,61, Montreal Cognitive Assessment Scoring = 18,22±0,9) із показниками дисфункції мови та мовлення, пам’яті, порівняно з особами з ішемічним інсультом у басейні правої каротиди, в яких позитивні кореляційні зв’язки спостерігаються між показниками постінсультних когнітивних порушень (загальний бал Mini-Mental State Examination = 24,05±0,52, Montreal Cognitive Assessment Scoring = 21,35±0,84) і показниками дисфункції уваги та абстрактного мислення. Показники депресивних порушень мали позитивну кореляцію з показниками постінсультної когнітивної дисфункції тільки в групі лівопівкульового ішемічного інсульту, тоді як ступінь і частота депресивних порушень достовірно частіше спостерігалися при локалізації ішемічного вогнища в правій півкулі, як і особистісна й реактивна тривожності, що достовірно частіше асоціювалися з правопівкульовим інсультом, а їх показники мали прямі кореляційні зв’язки в обох групах хворих. Проаналізовані в даному дослідженні особливості кореляційних зв’язків психодіагностичних показників із урахуванням латералізації ішемічного вогнища можуть бути основою для застосування окремих субтест-блоків указаних психодіагностичних шкал у пацієнтів із півкульовим ішемічним інсультом. Даний підхід потребуватиме від лікаря менше часу для оцінювання й може зробити шкалу доступнішою для ширшого використання та прискорення скринінгу нейрокогнітивного статусу для оптимізації терапевтично-реабілітаційних заходів.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Литвиненко, Н. В.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие
13.


   
    Неврологический статус у пациентов в первые сутки после сердечно-сосудистых операций / Ю. В. Белов [и др.] // Хирургия. Журнал имени Н.И. Пирогова = Pirogov Journal of Surgery : научно-практический рецензируемый медицинский журнал. - 2019. - № 12. - С. 5-12 . - ISSN 0023-1207


MeSH-~главная:
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- CARDIOVASCULAR SURGICAL PROCEDURES (тенденции)
НЕВРОЛОГИЧЕСКИЕ СИМПТОМЫ ПРИ ПАТОЛОГИЧЕСКИХ СОСТОЯНИЯХ -- NEUROLOGIC MANIFESTATIONS
ДЕЛИРИЙ -- DELIRIUM (осложнения)
МОДЕЛИ ПСИХОЛОГИЧЕСКИЕ -- MODELS, PSYCHOLOGICAL
Анотація: Цель исследования — отразить актуальные тенденции в междисциплинарном подходе к дифференциальной диагностике состояния пациентов в первые сутки после хирургического вмешательства на сердце, восходящем отделе и дуге аорты, а также на внутренних сонных артериях (неврологические нарушения, делирий, когнитивная дисфункция, психоэмоциональные расстройства и послеоперационная седация), что определяет прогноз и позволяет начать своевременное лечение. Материал и методы. Обобщены основные понятия, которые используют неврологи, сердечно-сосудистые хирурги, анестезиологи, специалисты по лучевой диагностике и реабилитологии. Результаты. Представлена преемственность действий для оценки высших корковых функций с участием хирургов, анестезиологов, неврологов и психиатров в ближайшем послеоперационном периоде. Разнообразие состояний пациентов в первые часы послеоперационного периода и наличие субсиндромальной формы делирия требуют при возникновении подозрений на отклонения в течение послеоперационного периода максимально быстро провести дифференциальную диагностику между нарушениями сознания, делирием, неврологическими послеоперационными осложнениями, когнитивными и психоэмоциональными расстройствами. При развитии симптомов, не укладывающихся в плановое течение послеоперационного периода, необходимо минимизировать уровень медикаментозной седации пациента и обеспечить ежечасное тестирование степени нарушения сознания, динамическую оценку когнитивных функций и наблюдение невролога в реанимационном отделении. Выводы. Своевременная и грамотная дифференциальная диагностика состояний первых послеоперационных суток с применением актуального набора тестов, а также междисциплинарный подход к лечению пациентов с наличием нарушений сознания, неврологических или психоэмоциональных дисфункций в послеоперационном периоде позволяют улучшить качество их жизни и повысить эффективность медицинской помощи.
Дод.точки доступу:
Белов, Ю.В.
Медведева, Л.А.
Катунина, Е.А.
Загорулько, О. И.
Дракина, О. В.
Ойстрах, А. С.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие
14.


   
    Профілактика та періопераційний скринінг післяопераційного делірію серед ургентних пацієнтів похилого віку / І. М. Демитер [и др.] // Вісн. пробл. біол. і медицини = Bulletin of Problems in Biology and Medicine : український науково-практичний журнал. - 2020. - № 2(156). - С. 22-26 . - ISSN 2077-4214


MeSH-~главная:
ДЕЛИРИЙ -- DELIRIUM
ПОЖИЛЫЕ -- AGED
ВНИМАНИЕ -- ATTENTION
СОЗНАНИЕ -- CONSCIOUSNESS
МЫШЛЕНИЕ -- THINKING
ВОСПРИЯТИЕ -- PERCEPTION
ПСИХИЧЕСКИЕ РАССТРОЙСТВА -- MENTAL DISORDERS (хирургия)
Анотація: Послеоперационный делирий (ПОД) – неспецифический полиэтиологический синдром, который проявляется нарушением внимания, сознания, мышления и восприятия, а также дезориентацией, нарушением цикла сон-бодрствование и видоизменением психо-моторной активности. Инцидентность ПОД неоднородна в зависимости от типа хирургии и риска оперативного вмешательства и варьирует от 3% до 75%. Послеоперационный делирий может развиваться с 1-3 дня после операции и продолжаться до пяти суток. Оценку уровня седации и ажитации, по шкале Ричмонда, следует начинать еще в раннем послеоперационном периоде. Профилактика – это наиболее эффективная стратегия минимизации негативных последствий ПОД.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Демитер, І. М.
Воротинцев, С. І.
Доля, О. С.
Гудзь, Д. П.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие
15.


   
    Лекарственно-индуцированный делирий у пациентов пожилого и старческого возраста / А. П. Переверзев [и др.] // Журн. неврологии и психиатрии им. С.С.Корсакова. - 2019. - Том 119, N 7. - С. 120-127


MeSH-~главная:
ДЕЛИРИЙ -- DELIRIUM (этиология)
ПОЖИЛЫЕ -- AGED
Дод.точки доступу:
Переверзев, А. П.
Остроумова, О. Д.
Исаев, Р. И.
Ткачева, О. Н.
Котовская, Ю. В.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие
16.
Шифр: ЖР15/2019/119/7
   Журнал
Журнал неврологии и психиатрии имени С.С. Корсакова [Текст] : научно-практический рецензируемый медицинский журнал/ главный редактор Е.И. Гусев. - Москва : Медиа-Сфера, Основан в 1901 году - . - ISSN 1997-7298. - Виходить щомісячно
2019р. Т. 119 № 7
Зміст:
Є примірники у відділах:
ЧЗ Прим. 7 (вільний)

Найти похожие
Перейти до описів статей
17.


   
    Синдром Вернике-Корсакова = Wernicke-Korsakoff syndrome / С. В. Котов [и др.] // Журн. неврологии и психиатрии им. С.С. Корсаков. - 2016. - Том 116, N 7. - С. 4-11. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-~главная:
ВЕРНИКЕ ЭНЦЕФАЛОПАТИЯ -- WERNICKE ENCEPHALOPATHY
КОРСАКОВСКИЙ СИНДРОМ -- KORSAKOFF SYNDROME
ДЕЛИРИЙ -- DELIRIUM
АТАКСИЯ -- ATAXIA
НИСТАГМ ПАТОЛОГИЧЕСКИЙ -- NYSTAGMUS, PATHOLOGIC
ТИАМИН -- THIAMINE
НЕЙРОВИЗУАЛИЗАЦИЯ -- NEUROIMAGING
Дод.точки доступу:
Котов, С. В.
Лобаков, А. И.
Исакова, Е.В.
Сташук, Г. А.
Волченкова, Т. В.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие
18.


   
    Развитие делириозного синдрома при остром отравлении 1,4-бутадиолом / А. Г. Синенченко [и др.] // Журнал неврологии и психиатрии им. С.С. Корсакова. - 2018. - Том 118, N 12. - С. 53-56. - Библиогр. в конце ст.


Рубрики: Цитофлавин

MeSH-~главная:
ОТРАВЛЕНИЕ -- POISONING
БУТИЛЕНГЛИКОЛИBUTYLENE GLYCOLS (отравления, токсичность)
АЛКОГОЛЬНЫЙ ДЕЛИРИЙ АБСТИНЕНТНЫЙ -- ALCOHOL WITHDRAWAL DELIRIUM
ПСИХОЗЫ АЛКОГОЛЬНЫЕ -- PSYCHOSES, ALCOHOLIC
Дод.точки доступу:
Синенченко, А. Г.
Лодягин, А. Н.
Батоцыренов, Б. В.
Глушков, С. И.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие
19.


   
    Депрессия и когнитивные расстройства при старческой астении и без нее / Е. Голованова [и др.] // Врач = Vrach : ежемесячный научно-практический и публицистический журнал. - 2019. - Т. 30, № 6. - С. 64-67. - Библиогр. в конце ст. . - ISSN 0236-3054


MeSH-~главная:
СТАРЕНИЕ -- AGING
ПОЖИЛЫЕ -- AGED
АСТЕНИЯ -- ASTHENIA
КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COGNITION DISORDERS
ДЕЛИРИЙ, ДЕМЕНЦИЯ, АМНЕСТИЧЕСКИЕ И КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- DELIRIUM, DEMENTIA, AMNESTIC, COGNITIVE DISORDERS
ДЕПРЕССИЯ -- DEPRESSION
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
Анотація: Рост распространенности когнитивных расстройств (КР) и депрессии, тесно связанных со старческой астенией (СА), – актуальная проблема гериатрии. Зависимость указанной патологии от наличия или отсутствия СА была изучена с помощью метода комплексной гериатрической оценки (КГО) у 300 пациентов, разделенных на 3 равные возрастные группы: больные пожилого, старческого возраста и долгожители. После анализа историй болезни и амбулаторных карт во всех группах проводили отбор пациентов с предполагаемым синдромом СА по скрининговой шкале «Возраст не помеха» (сумма баллов ≥3). Для оценки когнитивных функций использовали тест «Мини-Ког» (запоминание 3 слов, тест рисования часов), для диагностики депрессии – гериатрическую шкалу депрессии (≥5 положительных ответов из 15). Показано, что частота СА увеличивается с возрастом, причем среди больных преобладают женщины. Депрессия выявляется в возрасте 65–74 лет у каждого 3-го пациента, а к 85–90 годам – более чем у 50% приходящих на амбулаторный прием. Наличие СА значительно влияет на распространенность депрессии. Тест рисования часов целесообразнее использовать как скрининговое исследование для выявления легких КР, тест с воспроизведением слов обнаруживает КР, связанные с нарушением функцией памяти. Артериальная гипертензия широко распространена во всех группах независимо от наличия СА, а распространенность сахарного диабета снижается с возрастом.
Дод.точки доступу:
Голованова, Е.
Винокурова, А.
Мизева, Е.
Григорьева, А.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие
20.


   
    Послеоперационные когнитивные расстройства: патогенез, методы профилактики и лечения / М. В. Зозуля [и др.] // Анестезиология и реаниматология = Anesteziologiya i Reanimatologiya : научно-практический ж-л. - 2019. - № 3. - С. 25-33. - Библиогр. в конце ст. . - ISSN 0201-7563


MeSH-~главная:
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- PERIOPERATIVE PERIOD (реабилитация, уход)
ДЕЛИРИЙ, ДЕМЕНЦИЯ, АМНЕСТИЧЕСКИЕ И КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- DELIRIUM, DEMENTIA, AMNESTIC, COGNITIVE DISORDERS (профилактика и контроль)
КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COGNITION DISORDERS (профилактика и контроль, реабилитация, уход)
Анотація: В обзоре приведены определения понятий послеоперационного делирия и послеоперационной когнитивной дисфункции, представлены основные факторы риска развития этих осложнений с более подробным описанием влияния анестетиков на когнитивную функцию, а также современные теории патогенеза, обоснованные в экспериментальных моделях на животных и in vitro. Обсуждены фармакологические подходы к профилактике и лечению послеоперационных когнитивных нарушений.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Зозуля, М. В.
Ленькин, А. И.
Курапеев, И. С.
Лебединский, К. М.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие
 1-20    21-40   41-60   61-80  
 
Стандартний
Розширений
За словником
ДРНТІ-навігатор
УДК-навігатор
Тематичний навігатор
© 2017-2023
Бібліотека Полтавського державного медичного університету
36011, м. Полтава, вул. Шевченка, 23
© Міжнародна асоціація користувачів і розробників
електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)