Головна Спрощений режим Опис

Бази даних


Періодичні видання. Статті - результати пошуку 149015

Вид пошуку

Зона пошуку
у знайденому
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>K=АСПИРИН<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 169
Показані документи с 1 за 20
 1-20    21-40   41-60   61-80   81-100   101-120      
1.


    Сидорова, Н. Н.
    Резистентность к ацетилсалициловой кислоте в кардиологии: а была ли зебра? Часть 2. О биодоступности некоторых форм ацетилсалициловой кислоты / Н. Н. Сидорова // Серце і судини. - 2016. - N 1. - С. 70-85. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-~главная:
(терапевтическое применение)
ТРОМБОЦИТОВ АГРЕГАЦИИ ИНГИБИТОРЫ -- PLATELET AGGREGATION INHIBITORS (терапевтическое применение)
ЛЕКАРСТВЕННАЯ УСТОЙЧИВОСТЬ -- DRUG RESISTANCE
БИОДОСТУПНОСТЬ -- BIOLOGICAL AVAILABILITY
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

2.


    Сидорова, Н. Н.
    Резистентность к ацетилсалициловой кислоте в кардиологии: а была ли зебра? Ч. 1. Предпосылки и определения / Н. Н. Сидорова // Серце і судини = Heart & Vessels. - 2015. - № 4. - С. 79-85


MeSH-~главная:
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ -- CARDIOVASCULAR DISEASES (осложнения, профилактика и контроль)
АСПИРИН -- ASPIRIN (терапевтическое применение)
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

3.


    Генделека, Г. Ф.
    Аспіринорезистентність: причини виникнення, клінічне значення, шляхи подолання / Г. Ф. Генделека, А. М. Генделека // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2022. - Т. 18, № 2. - С. 39-44. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-~главная:
ТРОМБОЦИТОВ АГРЕГАЦИИ ИНГИБИТОРЫ -- PLATELET AGGREGATION INHIBITORS
ГЕМАТОЛОГИЧЕСКИЕ СРЕДСТВА -- HEMATOLOGIC AGENTS
АСПИРИН -- ASPIRIN
Дод.точки доступу:
Генделека, А. М.

Примірників всього: 1
ЕЖ (1)
Вільні: ЕЖ (1)

Найти похожие

4.


    Михалойко, О. Я.
    Зміни показників тромбоцитограми у пацієнтів із перенесеним гострим ішемічним інсультом залежно від чутливості до терапії ацетилсаліциловою кислотою / О. Я. Михалойко // Буков. мед. вісник. - 2020. - Том 24, N 4. - С. 75-79


MeSH-~главная:
ИНСУЛЬТ -- STROKE (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология)
ТРОМБОЦИТОВ АГРЕГАЦИЯ -- PLATELET AGGREGATION (действие лекарственных препаратов)
АСПИРИН -- ASPIRIN (терапевтическое применение)
ЛЕКАРСТВЕННАЯ УСТОЙЧИВОСТЬ -- DRUG RESISTANCE
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

5.


    Жиров, И. В.
    Снижение сердечно-сосудистой смертности: как работают способы улучшения приверженности лечению в эпоху трансляционной медицины / И. В. Жиров // Терапевт. арх. - 2020. - Том 92, N 9. - С. 49-53


MeSH-~главная:
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ -- CARDIOVASCULAR DISEASES (лекарственная терапия, профилактика и контроль, смертность)
АСПИРИН -- ASPIRIN (терапевтическое применение)
ЛИПОПРОТЕИНЫ НИЗКОЙ ПЛОТНОСТИ -- LIPOPROTEINS, LDL (терапевтическое применение)
ПРОСТАГЛАНДИН-ЭНДОПЕРОКСИД СИНТАЗЫ -- PROSTAGLANDIN-ENDOPEROXIDE SYNTHASES
Анотація: Сердечно-сосудистые заболевания остаются ведущей причиной смертности и заболеваемости среди населения Российской Федерации. Кратко описаны сложности с поддержанием оптимальной приверженности пациентов лечению, даны возможные решения данной проблемы.
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

6.


    Ускач, Т. М.
    Ацетилсалициловая кислота – новые возможности известного препарата. Обзор актуальных научных данных о применении кардиологических доз ацетилсалициловой кислоты в терапевтической практике / Т. М. Ускач, А. А. Сафиуллина // Эффективная фармакотерапия. Кардиология и ангиология = Effective Pharmacotherapy.Cardiology and Angiology : рецензируемый научный журнал. - 2022. - N 1(on-line). - С. 54-63 . - ISSN 2307-3586


MeSH-~главная:
АСПИРИН -- ASPIRIN (диагностическое применение)
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ -- CARDIOVASCULAR DISEASES (лекарственная терапия)
ТРОМБОЗ -- THROMBOSIS (лекарственная терапия)
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (лекарственная терапия)
Анотація: Настоящий обзор посвящен оценке роли ацетилсалициловой кислоты (АСК) в первичной и вторичной профилактике различных сердечно-сосудистых заболеваний (ССЗ), в том числе у пациентов с COVID-19. Во вторичной профилактике ССЗ роль АСК на сегодняшний день остается непоколебимой. Представлены современные рекомендации научных российских и зарубежных сообществ по первичной профилактике ССЗ, которые стали основополагающими для применения кардиологических доз АСК (75 мг) в данном направлении. Представлены результаты ряда недавних исследований эффективности АСК, которые потенциально могут повлиять на возможность расширения показаний к ее назначению. Речь, в частности, идет о применении низких доз АСК в целях профилактики артериальных тромбозов у пациентов с COVID-19.
Дод.точки доступу:
Сафиуллина, А. А.

Примірників всього: 1
ЕЖ (1)
Вільні: ЕЖ (1)

Найти похожие

7.


   
    Как снизить риск сердечно-сосудистой смерти? Инновация в лечении пациентов с хронической ИБС и/или заболеваниями периферических артерий // Эффективная фармакотерапия. Кардиология и ангиология = Effective Pharmacotherapy.Cardiology and Angiology : рецензируемый научный журнал. - 2020. - N Спецвыпуск(on-line). - С. 34-42 . - ISSN 2307-3586


MeSH-~главная:
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ -- CARDIOVASCULAR DISEASES (смертность)
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA (терапия)
ФИБРИНОЛИТИЧЕСКИЕ СРЕДСТВА -- FIBRINOLYTIC AGENTS (терапевтическое применение)
АСПИРИН -- ASPIRIN (диагностическое применение)
АНТИКОАГУЛЯНТЫ -- ANTICOAGULANTS (терапевтическое применение)
Кл.слова (ненормовані):
РИВАРОКСАБАН -- КСАРЕЛТО
Анотація: На симпозиуме, посвященном инновационным методам лечения пациентов с хронической ишемической болезнью сердца (ИБС) и/или заболеваниями периферических артерий, ведущие российские эксперты в области кардиологии обсудили способы снижения риска сердечно-сосудистой смерти, новые подходы к антитромботической терапии, отраженные в международных рекомендациях, оценили результаты применения ривароксабана (Ксарелто) 2,5 мг в комбинации с ацетилсалициловой кислотой. Открывая симпозиум, заведующий кафедрой терапии факультета повышения квалификации и профессиональной переподготовки Уральского государственного медицинского университета, заслуженный врач РФ, д.м.н., профессор М. В. Архипов отметил, что в нашей стране еще в 1940–1950-х гг. под руководством выдающегося ученого и клинициста профессора В.П. Кушелевского разрабатывалась методика применения антикоагулянтной терапии у пациентов с заболеваниями сердца и сосудов. Сегодня исследования безопасности и эффективности новых антикоагулянтных препаратов с более широкими показаниями продолжаются. Оптимальное использование современных клинических рекомендаций и применение инновационных методов лечения позволят снизить риск развития сердечно-сосудистых событий и улучшить прогноз у больных ИБС.
Примірників всього: 1
ЕЖ (1)
Вільні: ЕЖ (1)

Найти похожие

8.


   
    Повреждения слизистой оболочки желудка у пациентов с системной красной волчанкой и антифосфолипидным синдромом. Часть II: значение лекарственных препаратов и Helicobacter pylori* / Т. М. Решетняк [и др.] // Эффективная фармакотерапия. Гастроэнтерология = Effective Pharmacotherapy. Gastroenterology : рецензируемый научный журнал. - 2020. - N 2(on-line). - С. 24-33 . - ISSN 2307-3586


MeSH-~главная:
ВОЛЧАНКА КРАСНАЯ СИСТЕМНАЯ -- LUPUS ERYTHEMATOSUS, SYSTEMIC
КИШЕЧНИКА СЛИЗИСТАЯ ОБОЛОЧКА -- INTESTINAL MUCOSA (повреждения)
АНТИФОСФОЛИПИДНЫЙ СИНДРОМ -- ANTIPHOSPHOLIPID SYNDROME
HELICOBACTER PYLORI -- HELICOBACTER PYLORI
АНТИКОАГУЛЯНТЫ -- ANTICOAGULANTS
ПРОТИВОВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-INFLAMMATORY AGENTS (диагностическое применение)
АСПИРИН -- ASPIRIN (диагностическое применение)
НАДПОЧЕЧНИКОВ КОРЫ ГОРМОНЫ -- ADRENAL CORTEX HORMONES
Анотація: Цель – определить роль Helicobacter pylori, вирусов семейства Herpesviridae (часть I) и лекарственных препаратов (часть II) в развитии повреждений слизистой оболочки желудка (СОЖ) при системной красной волчанке (СКВ) и антифосфолипидном синдроме (АФС). Материал и методы. Проведено проспективное исследование 85 пациентов с СКВ и АФС. Все участники исследования были опрошены по специально составленной карте, учитывавшей наличие гастроэнтерологических жалоб (за весь период болезни и на момент включения в исследование). Всем пациентам была проведена эзофагогастродуоденоскопия на аппарате Olympus XP-20 с прицельной биопсией слизистой оболочки тела и антрального отдела желудка. Позитивность H. pylori в биоптате СОЖ оценивали методом полимеразной цепной реакции. Результаты. Частота колонизации H. pylori в СОЖ у пациентов с СКВ и АФС соответствует таковой в общей популяции. У пациентов с СКВ и АФС прямая корреляционная зависимость между выявленными изменениями в СОЖ и инфицированием H. pylori не установлена. Показано, что прием глюкокортикостероидов (ГКС), низких доз аспирина (НДА), нестероидных противовоспалительных препаратов (НПВП), антикоагулянтов (АК) при СКВ и АФС ассоциирован с повреждением СОЖ. На фоне применения препаратов достоверно чаще регистрировали антральный гастрит. У пациентов с СКВ и АФС H. pylori в СОЖ чаще выявляли при использовании АК и НДА, реже – на фоне применения ГКС и НПВП. Заключение. Применение пациентами с СКВ и АФС таких препаратов, как ГКС, НДА, НПВП и АК, сопровождается повреждением СОЖ. Частота выявления H. pylori при использовании АК или НДА превышает таковую на фоне применения ГКС или НПВП. Необходимо проведение дальнейших исследований для выяснения влияния лекарственных средств на обсеменение СОЖ H. pylori.
Дод.точки доступу:
Решетняк, Т. М.
Дорошкевич, И. А.
Чельдиева, Ф. А.
Насонов, Е. Л.
Лила, А. М.
Маев, И. В.
Решетняк, В. И.

Примірників всього: 1
ЕЖ (1)
Вільні: ЕЖ (1)

Найти похожие

9.


   
    Терапевтические аспекты выбора антитромботической терапии у пациентов с мультифокальным поражением периферических артерий / О. Ш. Ойноткинова [и др.] // Терапевт. арх. - 2019. - Том 91, N 9. - С. 158-164


MeSH-~главная:
АТЕРОСКЛЕРОЗ -- ATHEROSCLEROSIS (лекарственная терапия)
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA (осложнения)
АСПИРИН -- ASPIRIN (терапевтическое применение)
АНТИКОАГУЛЯНТЫ -- ANTICOAGULANTS (терапевтическое применение)
Анотація: В статье рассматриваются особенности развития и течения атеросклеротического процесса в различных сосудистых бассейнах. Вариабельность таких факторов, как локальная гемодинамика, различия в структуре артерий могут влиять на формирование атеросклеротической бляшки и прогрессирование атеросклеротического процесса. Лучшее понимание природы и причины этих различий может способствовать совершенствованию тактики лечения и профилактики сосудистых осложнений. Анализ результатов исследования COMPASS (cardiovascular outomes for people using anticoagulation stategies - оценка сердечно - сосудистых исходов у пациентов, получающих антикоагулянтную терапию) впервые показал эффективность комбинированной терапии с использованием прямого антикоагулянта ривароксабана в дозе 2,5 мг 2 раза в день в сочетании с ацетилсалициловой кислотой в дозе 100 мг в сутки. Показано, что на фоне комбинированной терапии у пациентов с ишемической болезнью сердца или атеросклеротическим заболеванием периферических артерий отмечено достоверное уменьшение частоты развития событий первичной конечной точки эффективности: снижение риска развития инсульта, сердечно - сосудистой смертности и инфаркта миокарда, а также достигнуто снижение риска больших ампутаций нижних конечностей и общей смертности пациентов со стабильными формами атеросклероза. Появление комбинированной терапии может помочь добиться как улучшения общего прогноза, так и прогноза сохранения конечности у пациентов с мультифокальным поражением артериального русла.
Дод.точки доступу:
Ойноткинова, О. Ш.
Никонов, Е. Л.
Крюков, Е. В.
Баранов, А. П.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

10.


    Савельєва-Кулик, Н.
    Гострий коронарний синдром: настанова NICE-2020 / Н. Савельєва-Кулик // Український медичний часопис. - 2020. - Т. 2, № 6. - С. 11-15. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-~главная:
КОРОНАРНЫЙ СИНДРОМ ОСТРЫЙ -- ACUTE CORONARY SYNDROME (диагностика, лекарственная терапия)
КОРОНАРНАЯ АНГИОГРАФИЯ -- CORONARY ANGIOGRAPHY (использование, методы)
КЛИНИЧЕСКИЕ ПРОТОКОЛЫ -- CLINICAL PROTOCOLS
АСПИРИН -- ASPIRIN (терапевтическое применение)
ФИБРИНОЛИТИЧЕСКИЕ СРЕДСТВА -- FIBRINOLYTIC AGENTS (терапевтическое применение)
АНГИОТЕНЗИН-ПРЕВРАЩАЮЩЕГО ФЕРМЕНТА ИНГИБИТОРЫ -- ANGIOTENSIN-CONVERTING ENZYME INHIBITORS (терапевтическое применение)
КАТАМНЕСТИЧЕСКИЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- FOLLOW-UP STUDIES
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

11.


   
    Персонализация антиагрегантной терапии и вторичной профилактики ишемического инсульта / Е. Ю. Китаева [и др.] // Клин. медицина = Clinical Medicine : ежемесячный рецензируемый научно-практический журнал. - 2018. - Т. 96, № 8. - С. 677-687 . - ISSN 0023-2149. - ISSN 2412-1333


MeSH-~главная:
ИНСУЛЬТ -- STROKE
ТЕРАПЕВТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ И СРЕДСТВА -- THERAPEUTICS (использование)
АСПИРИН -- ASPIRIN
ТРОМБОЦИТОВ АГРЕГАЦИИ ИНГИБИТОРЫ -- PLATELET AGGREGATION INHIBITORS (прием и дозировка)
ТРОМБОЦИТЫ -- BLOOD PLATELETS
Кл.слова (ненормовані):
КЛОПИДОГРЕЛ
Анотація: Целью данного систематического литературного обзора является освещение современного подхода к вопросу о резистентности к антитромбоцитарным препаратам, представление о персонализированном подходе к антиагрегантной терапии в рамках лечения и вторичной профилактики ишемического инсульта с учётом новых зарубежных и российских рекомендаций и результатов научных исследований. Для достижения поставленной цели был выполнен систематический поиск с последующим анализом литературных данных и онлайн-ресурсов. Все обзоры были индексированы в базах данных PubMed, Medline, elibrary, CyberLeninka, Google Scholar. В статье представлены основные характеристики применяемых в клинической практике методов лабораторной оценки остаточной реактивности тромбоцитов. Показано, что одним из рациональных подходов к повышению эффективности и безопасности терапии антиагрегантами является проведение тестирования чувствительности пациентов к антитромбоцитарному действию препаратов (агрегатометрия). В свою очередь, фармакогенетическое тестирование позволяет прогнозировать фармакологический ответ на лекарственный препарат и является одним из перспективных прогностических тестов, позволяющих оценить особенности индивидуальной чувствительности до назначения лекарственной терапии. Особый акцент в обзоре литературы сделан на комплексном подходе, включающем использование фармакогенетических и функциональных исследований, результаты и перспективы применения тестирования при персонализации антиагрегантной терапии ишемического инсульта с целью достижения наибольшего эффекта антитромбоцитарных препаратов и снижения риска развития нежелательных побочных реакций. Такой подход представляется важным, так как позволяет своевременно корректировать антитромбоцитарную терапию при лечении и вторичной профилактике ишемического инсульта, что даёт возможность разработать алгоритм применения антиагрегантной терапии, подобрать индивидуальную дозу препарата и схему лечения.
Дод.точки доступу:
Китаева, Е. Ю.
Шпрах, В. В.
Мирзаев, К. Б.
Сычёв, Д. А.

Примірників всього: 1
ЕЖ (1)
Вільні: ЕЖ (1)

Найти похожие

12.


    Нетяженко, В. З.
    Особливості змін функціональної активності тромбоцитів у пацієнтів з ішемічною хворобою серця та гіпертонічною хворобою в залежності від чутливості до антитромбоцитарних препаратів : англ. / В. З. Нетяженко, А. В. Ляхоцька, Н. В. Нетяженко // Світ медицини та біології = World of Medicine and Biology : науковий, медичний, екологічний журнал. - 2020. - № 4. - С. 111-116 : il. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2079-8334


MeSH-~главная:
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA
ГЕМОСТАЗ -- HEMOSTASIS
АСПИРИН -- ASPIRIN
Анотація: Гіпертонічна хвороба є актуальною проблемою кардіології, що пов'язано з її поширеністю і несприятливими ускладненнями. Метою роботи було оптимізувати діагностику та лікування хворих на ішемічну хворобу серця з гіпертонічною хворобою на підставі вивчення особливостей функціональної активності тромбоцитів та ефективності антитромбоцитарного лікування. Було включено 147 пацієнтів, група контролю – 30 осіб. Визначено, що 54 % хворих, які отримували у складі терапії ацетилсаліцилову кислоту мали знижену чутливість до проведеного лікування та 27 % – до тієнопіридинів. Найбільш помітні зміни спостерігались у ступені індукованої агрегації тромбоцитів арахідонової кислотою та колагеном серед пацієнтів, які отримували ацетилсаліцилову кислоту, та у ступені аденозиндифосфат- та адреналін-індукованої агрегації тромбоцитів – тієнопіридини. Враховуючи гетерогеннiсть показників, у групах пацієнтів з гіпертонічною хворобою та різними формами ішемічної хвороби серця, дослідження тромбоцитарної ланки гемостазу експрес-методом у цільній крові дає можливість більш точно визначити ступiнь чутливості до антитромбоцитарної терапiї.
Дод.точки доступу:
Ляхоцька, А. В.
Нетяженко, Н. В.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

13.


    Танашян, М. М.
    Расширение возможностей антитромботической терапии цереброваскулярной патологии / М. М. Танашян, П. И. Кузнецова, А. А. Раскуражев // Журнал неврологии и психиатрии им. С.С. Корсакова. - 2020. - Т. 120, № 4. - С. 123-128. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-~главная:
АРТЕРИОСКЛЕРОЗ ГОЛОВНОГО МОЗГА -- INTRACRANIAL ARTERIOSCLEROSIS (лекарственная терапия)
МОЗГА ГОЛОВНОГО ИШЕМИЯ -- BRAIN ISCHEMIA (лекарственная терапия, профилактика и контроль)
ИНСУЛЬТ -- STROKE (лекарственная терапия, профилактика и контроль)
ТРОМБОЦИТОВ АГРЕГАЦИИ ИНГИБИТОРЫ -- PLATELET AGGREGATION INHIBITORS (терапевтическое применение)
АСПИРИН -- ASPIRIN (терапевтическое применение)
ИНДИВИДУАЛИЗИРОВАННАЯ МЕДИЦИНА -- INDIVIDUALIZED MEDICINE
ДИПИРИДАМОЛ -- DIPYRIDAMOLE (терапевтическое применение)
Дод.точки доступу:
Кузнецова, П. И.
Раскуражев, А. А.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

14.


   
    Резистентність до ацетилсаліцилової кислоти у пацієнтів із перенесеним гострим ішемічним інсультом / О. Я. Михалойко [та ін.] // Буковинський медичний вісник. - 2020. - Т. 24, № 1. - С. 74-78. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-~главная:
ИНСУЛЬТ -- STROKE (реабилитация)
АСПИРИН -- ASPIRIN (терапевтическое применение)
Анотація: У роботі досліджена чутливість до аспірину у пацієнтів із перенесеним ішемічним інсультом у ранньому відновному періоді за допомогою оптичної агрегатометрії. Отримані результати свідчать про те, що на фоні прийому аспірину з метою вторинної профілактики інсульту, виявлені особи з відсутністю чутливості до нього. Мета роботи — виявити частоту біохімічної аспіринорезистентності серед пацієнтів із перенесеним ішемічним інсультом на фоні прийому аспірину. Матеріал і методи. Проведено клініко-лабораторний аналіз 80 осіб із перенесеним гострим ішемічним інсультом, які з профілактичною метою приймали 75 мг ацетилсаліцилової кислоти (АСК) на ніч. Чутливість до аспірину визначали методом оптичної агрегатометрії з індуктором адреналіном. При збільшенні оптичної проникності вище 60% констатували аспіринорезистентність. Результати. Встановлено, що серед обстежених пацієнтів 20 (25%) були аспіринорезистентними, тобто вживання АСК з метою вторинної профілактики у них запобігти виникненню повторної судинної катастрофи. Висновки. Моніторування стану тромбоцитарної ланки за допомогою оптичної агрегатометрії дозволяє вчасно виявити відсутність відповіді до АСК та зумовлює потребу корекції застосованої антиагрегантної терапії.
Дод.точки доступу:
Михалойко, О. Я.
Гриб, B. А.
Купновицька-Сабадош, М. Ю.
Михалойко, І. Я.
Михалойко, І. С.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

15.


    Сіренко, Ю. М.
    Лікування пацієнтів із високим серцево-судинним ризиком / Ю. М. Сіренко // Український медичний часопис. - 2020. - Т. 1, № 2. - С. 34-39. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-~главная:
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ -- CARDIOVASCULAR DISEASES (лекарственная терапия, патофизиология, профилактика и контроль)
ПРОФИЛАКТИКА ВТОРИЧНАЯ -- SECONDARY PREVENTION (методы)
ГИДРОКСИМЕТИЛГЛУТАРИЛ-КОA-РЕДУКТАЗЫ ИНГИБИТОРЫ -- HYDROXYMETHYLGLUTARYL-COA REDUCTASE INHIBITORS (терапевтическое применение)
АНГИОТЕНЗИНА II РЕЦЕПТОРОВ ТИПА 2 БЛОКАТОРЫ -- ANGIOTENSIN II TYPE 2 RECEPTOR BLOCKERS (терапевтическое применение)
АСПИРИН -- ASPIRIN (терапевтическое применение)
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

16.


   
    English version: personalized desensitization with acetylsalicylic acid in patients with hypersensitivity to non-steroidal anti-inflammatory drugs / A. V. Lavrenko [и др.] // Проблеми екології та медицини : науково-практичний журнал. - 2020. - Т. 24, № 1/2. - С. 40-43


MeSH-~главная:
АСПИРИН -- ASPIRIN (терапевтическое применение)
АСТМА БРОНХИАЛЬНАЯ -- ASTHMA
ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ -- INTENSIVE CARE (методы)
ДЕСЕНСИБИЛИЗИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА -- ANTI-ALLERGIC AGENTS (прием и дозировка, терапевтическое применение)
Анотація: Цілі: Підвищена чутливість до нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП) має різні механізми і представляє різні клінічні синдроми від анафілаксії до важкого бронхоспазму. Поширеність гіперчутливості до аспірину серед хворих на астму та поліпи носа досягає 25,6%. Дихальні реакції, пов’язані з аспірином або іншими НПЗП, не є імунологічними. В основі цих реакцій лежить неалергічна гіперчутливість перехресно-реактивного типу. Десенсибілізація, що супроводжується тривалою терапією аспірином, є ефективним методом лікування гіперчутливості до аспірину або інших НПЗП. Вживання аспірину 600-1200 мг / добу може значно полегшити симптоми астми, алергічного риніту.Методи: Ми успішно застосували десенсибілізацію аспірином для пацієнтів із гіперчутливістю до НПЗП. Відповідно до методу, за годину до десенсибілізації щодня пацієнти приймали перорально монтелукаст 10 мг, потім аспірин кожні 3 години.Результати: троє пацієнтів пройшли десенсибілізацію аспірину. Дозу підбирали індивідуально залежно від клінічних проявів побічних реакцій, спричинених лікарськими засобами (ПР). ПР під час десенсибілізації лікували за допомогою введення дексаметазону. Подальші дози не викликали АР. Дози аспірину збільшувались до максимуму до 1250 мг щодня, і їх продовжували для тривалого застосування.Висновок: Можна зробити висновок, що початкова доза аспірину повинна становити 16-40 мг; можна збільшити дозу, якщо початкова дозування переноситься добре; симптоми помірної непереносимості лікують 4-8 мг дексаметазону внутрішньовенно; до десенсибілізації ми рекомендували вживати монтелукаст у дозі 10 мг, безпечно практикувати десенсибілізацію аспірином за персоніфікованою методикою спеціалістом в умовах відділенні інтенсивної терапії.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Lavrenko, A. V.
Avramenko, Ya. M.
Borzykh, O. A.
Kaidashev, I. P.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

17.


   
    Персоніфікована десенсибілізація ацетилсаліциловою кислотою пацієнтів з гіперчутливістю до нестероїдних протизапальних засобів / А. В. Лавренко [и др.] // Проблеми екології та медицини : науково-практичний журнал. - 2020. - Т. 24, № 1/2. - С. 36-39


MeSH-~главная:
АСПИРИН -- ASPIRIN (терапевтическое применение)
ДЕСЕНСИБИЛИЗИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА -- ANTI-ALLERGIC AGENTS (прием и дозировка)
АСТМА БРОНХИАЛЬНАЯ -- ASTHMA
ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ -- INTENSIVE CARE (методы)
Анотація: Цілі: Підвищена чутливість до нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП) має різні механізми і представляє різні клінічні синдроми від анафілаксії до важкого бронхоспазму. Поширеність гіперчутливості до аспірину серед хворих на астму та поліпи носа досягає 25,6%. Дихальні реакції, пов’язані з аспірином або іншими НПЗП, не є імунологічними. В основі цих реакцій лежить неалергічна гіперчутливість перехресно-реактивного типу. Десенсибілізація, що супроводжується тривалою терапією аспірином, є ефективним методом лікування гіперчутливості до аспірину або інших НПЗП. Вживання аспірину 600-1200 мг / добу може значно полегшити симптоми астми, алергічного риніту.Методи: Ми успішно застосували десенсибілізацію аспірином для пацієнтів із гіперчутливістю до НПЗП. Відповідно до методу, за годину до десенсибілізації щодня пацієнти приймали перорально монтелукаст 10 мг, потім аспірин кожні 3 години.Результати: троє пацієнтів пройшли десенсибілізацію аспірину. Дозу підбирали індивідуально залежно від клінічних проявів побічних реакцій, спричинених лікарськими засобами (ПР). ПР під час десенсибілізації лікували за допомогою введення дексаметазону. Подальші дози не викликали АР. Дози аспірину збільшувались до максимуму до 1250 мг щодня, і їх продовжували для тривалого застосування.Висновок: Можна зробити висновок, що початкова доза аспірину повинна становити 16-40 мг; можна збільшити дозу, якщо початкова дозування переноситься добре; симптоми помірної непереносимості лікують 4-8 мг дексаметазону внутрішньовенно; до десенсибілізації ми рекомендували вживати монтелукаст у дозі 10 мг, безпечно практикувати десенсибілізацію аспірином за персоніфікованою методикою спеціалістом в умовах відділенні інтенсивної терапії.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Лавренко, А. В.
Авраменко, Я. М.
Борзих, О. А.
Кайдашев, І. П.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

18.


    Delva, I. I.
    Effectiveness of acetylsalicylic acid in correction of post-stroke fatigue during acute cerebrovascular events / I. I. Delva // Проблеми екології та медицини : науково-практичний журнал. - 2019. - Т. 23, № 1/2(on-line). - С. 8-12


MeSH-~главная:
ИНСУЛЬТ -- STROKE (осложнения)
ИНТЕРЛЕЙКИНЫ -- INTERLEUKINS
C-РЕАКТИВНЫЙ БЕЛОК -- C-REACTIVE PROTEIN
АСПИРИН -- ASPIRIN (терапевтическое применение)
Анотація: Постінсультна втома (ПІВ) – поширений і часто виснажливий наслідок інсультів, який спостерігається більше, ніж у третини хворих на інсульт. Недавні дослідження виявили етіологічну та патогенетичну гетерогенність ПІВ залежно від часу виникнення після гострої цереброваскулярної патології (ГЦП). ПІВ, яка виникає під час гострого інсульту, пов'язана переважно з біологічними факторами, включаючи інсульт-індуковані імунні та запальні реакції. Зокрема, нами виявлені значні зв'язки між клінічними ознаками ПІВ та певними закономірностями рівнів C-реактивного білка (СРБ) та інтерлейкіну (IЛ) -1β у сироватці крові протягом перших 3 місяців після появи ГЦП (робота у друку). Враховуючи те, що для ПІВ не існує чітко визначеної етіології, не існує раціонально обґрунтованих втручань. Якщо ж дисрегуляція імунної відповіді є важливим фактором, що сприяє ПІВ, втручання, які зменшують запалення, є відповідними стратегіями лікування. Було б доцільно розглянути АСК, хоча і з більш високою дозою, ніж це зазвичай використовується для профілактики вторинного інсульту, як лікування ПІВ. Таким чином, доцільно вивчати вплив АСК у протизапальній дозі (300 мг на добу) на маркери системного запалення і на клінічний перебіг ПІВ протягом перших 3 місяців після появи ГЦП. Метою дослідження стало вивчення впливу ацетил-саліцилової кислоти (АСК)в протизапальній дозі (300 мг на добу) на клінічний перебіг ПІВ та маркери системного запалення протягом перших 3 місяців після появи гострої цереброваскулярної продії (ГЦП). Матеріал і методи. У дослідження включено 39 хворих на ішемічні інсульти та транзиторні ішемічні атаки (ТІА), які потребували прийому АСК. У всіх пацієнтів діагностували ПІВ протягом перших 3 днів після появи ГЦП. ПІВ діагностували за допомогою анкети – шкали оцінки втоми (FAS). Ми сформували дві групи пацієнтів. Першу (контрольну групу ПІВ) складали 24 пацієнти, як і використовували АСК відповідно до «Єдиногоклінічного протоколу медичної допомоги. Ішемічний інсульт (невідкладна, первинна, вторинна (спеціалізована) медична допомога, медична реабілітація)». Їм після виключення геморагічного інсульту нейровізуалізацією було розпочато прийом АСК в дозах 150-300 мг на день під час перебування в стаціонарі з наступним прийомом 150 мг на добу (профілактична доза) безперервно після виписки з лікарні. Друга група (група ПІВ AСК) складалася з 15 пацієнтів, які почали використовувати АСК, тільки після виключення геморагічного інсульту, в дозі 300 мг на добу протягом 3 місяців, з подальшим зменшенням дози до 75-150 мг на добу (профілактична доза). Діагностика присутності / відсутності ПІВ, вимірювання вираженості ПІВ та одночасного визначення системних маркерів запалення в сироватці крові проводилися в певні моменти часу після початку ГЦП: у перші 3 дні, через 1 місяць і через 3 місяці. Концентрації СРБ, ІЛ-1β та IЛ-6 у сироватці крові визначали за допомогою імуноферментного аналізу. Висновки. 1. Застосування АСК в дозі 300 мг на добу протягом 3 місяців у пацієнтів, яким протягом перших днів після виникнення ГЦП діагностували ПІВ, пов'язане зі значним зниженням інтенсивності ПІВ згідно FAS,порівняно з використанням профілактичної дози АСК. 2. Використання АСК в дозі 300 мг на добу протягом 3 місяців після появи ГЦП пов'язане зі значною модифікацією запальної реакції після інсульту у вигляді змін рівня СРП та ІЛ-1β.
Перейти к внешнему ресурсу Текст
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

19.


    Попова, Л. В.
    Современные принципы антитромбоцитарной терапии / Л. В. Попова // Клин. медицина = Clinical Medicine : ежемесячный рецензируемый научно-практический журнал. - 2017. - Т. 95, № 7. - С. 586-593. - Библиогр. в конце ст. . - ISSN 0023-2149. - ISSN 2412-1333


MeSH-~главная:
ТРОМБОЦИТОВ АГРЕГАЦИИ ИНГИБИТОРЫ -- PLATELET AGGREGATION INHIBITORS
АСПИРИН -- ASPIRIN
КОНЕЧНОСТЬ НИЖНЯЯ -- LOWER EXTREMITY
ТРОМБОЗ ВЕНОЗНЫЙ -- VENOUS THROMBOSIS
ИНСУЛЬТ -- STROKE
Анотація: Антиагреганты играют ключевую роль в предотвращении развития атеротромбоза различной локализации. Выделяют 5 классов антиагрегантов, различающихся по механизму действия. Существуют особенности их назначения у пациентов с ишемией головного мозга, сердца или нижних конечностей. Их выбор и длительность применения обсуждаются в статье.
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

20.


    Попова, Л. В.
    Антиагрегантная терапия в кардиологии / Л. В. Попова, М. Б. Аксенова // Клин. медицина = Clinical Medicine : ежемесячный рецензируемый научно-практический журнал. - 2016. - Т. 94, № 10. - С. 729-736 : рис. - Библиогр. в конце ст. . - ISSN 0023-2149. - ISSN 2412-1333


MeSH-~главная:
ТРОМБОЦИТЫ -- BLOOD PLATELETS
АСПИРИН -- ASPIRIN
ИНФАРКТ МИОКАРДА -- MYOCARDIAL INFARCTION
ТРОМБОЦИТОВ АГРЕГАЦИИ ИНГИБИТОРЫ -- PLATELET AGGREGATION INHIBITORS
ТРОМБОЗ -- THROMBOSIS
Кл.слова (ненормовані):
КЛОПИДОГРЕЛЬ
Анотація: Тромбоциты являются важными компонентами гемостаза и играют ключевую роль в формировании атеротромбоза. На месте разрыва или эрозии атеросклеротической бляшки именно при активном участии тромбоцитов образуется тромб. Антиагреганты играют ключевую роль в предотвращении развития атеротромбоза различной локализации, в том числе и в коронарных артериях.
Дод.точки доступу:
Аксенова, М. Б.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

 1-20    21-40   41-60   61-80   81-100   101-120      
 
© 2017-2023
Бібліотека Полтавського державного медичного університету
36011, м. Полтава, вул. Шевченка, 23
© Міжнародна асоціація користувачів і розробників
електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)