Головна Спрощений режим Опис

Бази даних


Періодичні видання. Статті - результати пошуку 148913

Вид пошуку

Зона пошуку
у знайденому
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>A=Юрценюк, О. С.$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 38
Показані документи с 1 за 10
 1-10    11-20   21-30   31-38 
1.


    Юрценюк, О. С.
    Особливості клініко-анамнестичного психіатричного дослідження студентів закладів вищої освіти / О. С. Юрценюк, Н. С. Карвацька, С. Д. Савка // Клінічна та експериментальна патологія. - 2021. - Т. 20, № 4. - С. 93-98. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-~главная:
СТУДЕНТЫ -- STUDENTS (психология)
ПСИХИАТРИЯ -- PSYCHIATRY
Анотація: Загальновизнано, що студентський період найсприятливіший для маніфестації та розвитку психічних захворювань, переважно непсихотичного рівня. Це обумовлює актуальність пошуку нових форм своєчасної діагностики непсихотичних психічних розладів (НПР) в осіб молодого віку. Мета дослідження – провести клініко-анамнестичне психіатричне дослідження студентів закладів вищої освіти (ЗВО) з метою визначення його ролі в комплексній сучасній діагностиці непсихотичних психічних розладів у даного контингенту. Матеріали і методи. З дотриманням принципів біоетики та деонтології проведено суцільне комплексне обстеження 1235 студентів. Застосовані методи: клінічний, клініко-психопатологічний, клініко-епідеміологічний, клінікоанамнестичний, експериментально-психологічний та статистичний. Результати. Достовірно частіше студенти вважали, що мають гарний стан власного здоров’я 37,69% (ІІ група) та 17,03% (І група), а незадовільно почували себе 21,77% (І група) та 4,68% (ІІ група) (р0,05). За рештою показників, стосовно частоти відвідування лікарів, наявних травм голови, перенесеної застуди, соматичних захворювань в обох групах достовірних розбіжностей не виявлено (р0,05). Більшість студентів основної групи оцінювали стан свого здоров’я, як задовільний (61,20%), причому достовірних відмінностей між чоловіками та жінками не було (65,98% та 59,09% відповідно (р0,05)). Висновки. У результаті проведеного клініко-анамнестичного дослідження студентів ЗВО встановлено позитивний вплив психоедукації та скринінгового обстеження на ставлення обстежуваних до стану власного здоров’я, що підвищує ефективність ранньої діагностики НПР.
Дод.точки доступу:
Карвацька, Н. С.
Савка, С. Д.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

2.
Шифр: КУ27/2021/20/4
   Журнал

Клінічна та експериментальна патологія [Текст] : щоквартальний український науково-медичний журнал/ головний редактор В.Ф. Мислицький. - Чернівці : Буковинський державний медичний університет, Заснований у квітні 2002 року - . - ISSN 1727-4338. - Періодичність hi
2021р. Т. 20 № 4
Зміст:
Є примірники у відділах: всього 1 : ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие
Перейти до описів статей

3.


    Юрценюк, О. С.
    Аналіз факторів, що впливають на формування невротичних розладів у студентів закладів вищої освіти / О. С. Юрценюк // Буковинський медичний вісник. - 2021. - Т. 25, № 3. - С. 157-160. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-~главная:
НЕВРОТИЧЕСКИЕ СОСТОЯНИЯ -- NEUROTIC DISORDERS (этиология)
СТУДЕНТЫ -- STUDENTS (психология)
Анотація: У статті проаналізовано фактори, що впливають на формування непсихотичних психічних розладів (НПР) у студентів закладів вищої освіти. Мета дослідження. Провести аналіз факторів, що впливають на формування непсихотичних психічних розладів у студентів закладів вищої освіти. Матеріал і методи. Аналізували результати обстеження 1235 студентів. Застосовані методи: клінічний, клініко-психопатологічний, клініко-епідеміологічний, клініко-анамнестичний, експериментально-психологічний та статистичний. Результати. Встановлено, що проживання на самоті суттєво збільшує ризик виникнення НПР, а саме у 2,21 раза. Достовірно більше студентів, які перебувають у шлюбі, мають НПР 15,46% проти 3,53% здорових студентів (р 0,05). Достовірно більше студентів з НПР оцінили стосунки в сім’ї як "спокійні, холодні" 19,87% проти 4,14% здорових студентів (р 0,05). Отже, можна сказати, що холодні стосунки в сім’ї є одним із факторів формування НПР. Достовірно більше студентів з НПР визнали міжособистісні конфлікти в колективі, як актуальну проблему – 96 (30,28%), у той час як тільки 165 (17,97%) здорових студентів відзначили дану проблему (р 0,05). Висновки. Виявлені закономірності необхідно враховувати при побудові програм ранньої діагностики НПР, а також при плануванні індивідуально спрямованої психотерапевтичної допомоги.
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

4.
Шифр: БУ5/2021/25/3
   Журнал

Буковинський медичний вісник [Текст] : український науково-практичний журнал/ головний редактор Т.М. Бойчук. - Чернівці : БДМУ, Заснований у лютому 1997 року - . - ISSN 1684-7903. - Періодичність hi
2021р. Т. 25 № 3
Зміст:
Є примірники у відділах: всього 1 : ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие
Перейти до описів статей

5.


    Юрценюк, О. С.
    Динаміка рівнів тривожності, депресії, алекситимії та нейротизму у студентів залежно від курсу навчання / О. С. Юрценюк // Буковинський медичний вісник. - 2020. - Т. 24, № 1. - С. 202-206. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-~главная:
ТРЕВОГИ СОСТОЯНИЕ -- ANXIETY (диагностика)
ДЕПРЕССИЯ -- DEPRESSION (диагностика)
СТУДЕНТЫ -- STUDENTS (психология)
Анотація: У статті проаналізовано динаміку рівнів тривожності, депресії, алекситимії та нейротизму у студентів вищих навчальних закладів залежно від курсу навчання. Мета дослідження — визначити динаміку рівнів тривожності, депресії, алекситимії та нейротизму у студентів. Матеріал і методи. Аналізували результати обстеження 1235 студентів. Застосовані методи: клінічний, клініко-психопатологічний, клініко-епідеміологічний, клініко-анамнестичний, експериментально-психологічний та статистичний. Результати. Встановлено, що у студентів ІV курсу найбільше підвищився рівень особистісної тривожності (40,00%), рівень депресії (13,82%) та рівень нейротизму (7,64%) порівняно зі студентами інших курсів. Рівень алекситимії найбільше зростав у студентів ІІІ курсу (25,85%). Погіршення рівня ситуативної тривоги найбільше притаманне студентам ІІ курсу навчання (32,56%). Висновки. Встановлено, що у студентів найбільш чутливими показниками ефективності лікування непсихотичних психічних розладів виявилися рівень ситуативної тривожності, алекситимії та депресії.
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

6.
Шифр: БУ5/2020/24/1
   Журнал

Буковинський медичний вісник [Текст] : український науково-практичний журнал/ головний редактор Т.М. Бойчук. - Чернівці : БДМУ, Заснований у лютому 1997 року - . - ISSN 1684-7903. - Періодичність hi
2020р. Т. 24 № 1
Зміст:
Є примірники у відділах: всього 1 : ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие
Перейти до описів статей

7.


    Юрценюк, О. С.
    Комплексне лікування непсихотичних психічних розладів у студентів вищих навчальних закладів / О. С. Юрценюк // Клінічна та експериментальна патологія. - 2020. - Т. 19, № 1. - С. 127-132. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-~главная:
ПСИХИЧЕСКИЕ РАССТРОЙСТВА -- MENTAL DISORDERS (терапия)
СТУДЕНТЫ МЕДИЦИНСКИХ УЧЕБНЫХ ЗАВЕДЕНИЙ -- STUDENTS, HEALTH OCCUPATIONS (психология)
Анотація: Непсихотичні психічні розлади (НПР) в осіб молодого віку є досить поширеною та, на жаль, прогностично несприятливою патологією, і тому актуальними є розробка та впровадження комплексного диференційованого лікування цих розладів. Мета дослідження. Розробити, впровадити та оцінити ефективність нової системи комплексного диференційованого лікування непсихотичних психічних розладів у студентів вищих навчальних закладів. Матеріали і методи. Нами, протягом 2015-2017 рр., з дотриманням принципів біоетики та деонтології проведено суцільне комплексне обстеження 1235 студентів. Застосовані методи: клінічний, клініко-психопатологічний, клініко-епідеміологічний, клініко-анамнестичний, експериментально-психологічний та статистичний. Результати. Після проведеного лікування середнє значення рівня особистісної тривожності (РОТ) в ІА групі було 31,70±0,51 бали, що відповідає помірному рівню тривожності, тоді як середнє значення РОТ в ІБ групі становило 39,12±1,71бали, що було достовірно вищим, аніж у комплексній групі (р0,001). Після проведеного лікування в групі, де студенти отримували комплексне лікування, рівень депресії достовірно знизився до середніх показників – 39,62±0,53 бали, а в групі, де хворі отримували стандартне лікування, рівень депресії знизився до 48,96±1,80 балів (р0,001). Висновки. Отже, впровадження комплексної диференційованої психотропної терапії покращило редукцію психічних симптомів у хворих на НПР у 2,23 раза, що підтверджено за допомогою вище перерахованих психодіагностичних методик.
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

8.
Шифр: КУ27/2020/19/1
   Журнал

Клінічна та експериментальна патологія [Текст] : щоквартальний український науково-медичний журнал/ головний редактор В.Ф. Мислицький. - Чернівці : Буковинський державний медичний університет, Заснований у квітні 2002 року - . - ISSN 1727-4338. - Періодичність hi
2020р. Т. 19 № 1
Зміст:
Є примірники у відділах: всього 1 : ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие
Перейти до описів статей

9.


    Юрценюк, О. С.
    Особистісні особливості студентів вищих навчальних закладів (стаття присвячена 75-річчю ВДНЗ України "Буковинський державний медичний університет") / О. С. Юрценюк, В. М. Пашковський // Клінічна та експериментальна патологія. - 2019. - Т. 18, № 4. - С. 104-108. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-~главная:
СТУДЕНТЫ -- STUDENTS (психология)
РЕАЛЬНОСТЬ ЛИЧНОСТНЫХ ОЦЕНОК, ТЕСТИРОВАНИЕ -- REALITY TESTING
Анотація: Проблема спеціальної діагностики особистісних особливостей студентів є актуальною протягом усіх років навчання. У статті розглянемо вплив особистісних особливостей на формування непсихотичних психічних розладів у студентів. Мета роботи - вивчення особистісних особливостей студентів з непсихотичними психічними розладами та здорових студентів. Матеріали і методи. Нами, протягом 2015-2017 рр., з дотриманням принципів біоетики та деонтології проведено суцільне комплексне обстеження 1235 студентів. Застосовані методи: клінічний, клініко-психопатологічний, клініко-епідеміологічний, клініко-анамнестичний, експериментально-психологічний та статистичний методи. Вивчення особистісних особливостей проводили з використанням скороченого багатофакторного опитувальника особистості (СБОО), розробленого на підставі тесту MMPI (Minnesota Multiphasic Personality Inventory). Результати. В результаті проведеного дослідження виявлено, що в основній групі (студенти з НПР) спостерігались вищі абсолютні значення фактично за всіма шкалами (р0,005). Найвищі показники встановлені за 2 (депресія) та 7 (психастенія) шкалами - 60,41±0,83 та 60,20±0,81 балів в основній групі (N70) виявлено у достовірно більшої кількості студентів основної групи 72 (22,71%) проти 14 (1,53%) студентів порівняльної групи(р0,005). Висновки. Встановлено, що серед студентів з непсихотичними психічними розладами достовірно частіше траплялися особи з депресивними, паранояльними, психастенічними та істеричними рисами особистості, що необхідно враховувати при ранній діагностиці та побудові психотерапевтичної програми для цього контингенту хворих.
Дод.точки доступу:
Пашковський, В. М.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

10.
Шифр: КУ27/2019/18/4
   Журнал

Клінічна та експериментальна патологія [Текст] : щоквартальний український науково-медичний журнал/ головний редактор В.Ф. Мислицький. - Чернівці : Буковинський державний медичний університет, Заснований у квітні 2002 року - . - ISSN 1727-4338. - Періодичність hi
2019р. Т. 18 № 4
Зміст:
Є примірники у відділах: всього 1 : ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие
Перейти до описів статей

 1-10    11-20   21-30   31-38 
 
© 2017-2023
Бібліотека Полтавського державного медичного університету
36011, м. Полтава, вул. Шевченка, 23
© Міжнародна асоціація користувачів і розробників
електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)