Головна Спрощений режим Опис

Бази даних


Періодичні видання. Статті - результати пошуку 148914

Вид пошуку

Зона пошуку
у знайденому
 Знайдено у інших БД:Методичні рекомендації. Брошури (2)
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>A=Шапринський, В. О.$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 69
Показані документи с 1 за 10
 1-10    11-20   21-30   31-40   41-50   51-60      
1.


   
    Досвід виконання одномоментної залобкової простатектомії та симультанної передочеревинної герніопластики у хворих на доброякісну гіперплазію простати та пахвинну грижу / В. О. Шапринський [та ін.] // Шпит. хірургія. - 2022. - N 3. - С. 46-53


MeSH-~главная:
ПРЕДСТАТЕЛЬНОЙ ЖЕЛЕЗЫ ГИПЕРПЛАЗИЯ -- PROSTATIC HYPERPLASIA (хирургия)
ГРЫЖА ПАХОВАЯ -- HERNIA, INGUINAL (хирургия)
ПРОСТАТЭКТОМИЯ -- PROSTATECTOMY (использование, методы)
ГЕРНИОПЛАСТИКА -- HERNIOPLASTY (использование, методы)
Анотація: Мета роботи: оцінити безпосередні та віддалені результати одномоментної залобкової простатектомії та симультанної передочеревинної герніопластики у хворих на доброякісну гіперплазію простати та пахвинну грижу. Середній вік хворих групи порівняння становив (68,0±7,2) року, основної групи – (67,1±6,9) року; середній об’єм простати у хворих групи порівняння становив (94,4±42,3) см3, основної групи – (91,2±32,6) см3. У всіх 32 хворих основної групи виявлено пахвинну грижу, у 4 хворих із них – з обох боків (всього 36 пахвинних гриж). Середні терміни виконання залобкової простатектомії в основній групі хворих та групі порівняння були статистично однакові ((82,8±25,6) та (80,1±17,4) хв), а симультанна герніопластика з одного боку тривала у середньому (35,0±17,4) хв. Неурологічні ускладнення в основній групі хворих спостерігали у 2 (6,25 %) хворих, у групі порівняння – 9 (7,5 %); урологічні – 11 (34,2 %) та 40 (33,3%) відповідно і статистично були однаковими. Середній післяопераційний ліжко­день у хворих основної групи становив (9,5±1,7) дня; у групі порівняння – (9,8±2,9) дня. Якість життя хворих після симультанних операцій була статистично краща через зазначені терміни після хірургічного втручання при порівнянні із доопераційною якістю життя. Рецидивів пахвинної грижі через 3–5 років після операції не виявили. Виконання симультанної передочеревинної пахвинної герніопластики одночасно із одномоментною залобковою простатектомією у хворих на доброякісну гіперплазію простати та пахвинну грижу статистично не погіршує безпосередні і віддалені результати залобкової простатектомії, а також допомогає надійно усунути із одного хірургічного доступу одночасно два захворювання.
Цель работы : оценить непосредственные и отдаленные результаты одномоментной залобковой простатэктомии и симультанной передбрюшинной герниопластики у больных доброкачественной гиперплазией простаты и грыжей паха. Средний возраст больных группы сравнения представлял (68,0±7,2) лет, основной группы - (67,1±6,9) лет; средний объем простаты у больных группы сравнения представлял (94,4±42,3) см3, основной группы - (91,2±32,6) см3. У всех 32 больных основной группы выявлено грыжу паха, у 4 больных из них - с обеих сторон (всего 36 грыж паха). Средние сроки выполнения залобковой простатэктомии в основной группе больных и группе сравнения были статистически одинаковы ((82,8±25,6) и (80,1±17,4) хв), а симультанная герниопластика с одной стороны длилась в среднем (35,0±17,4) мин. Неурологические осложнения в основной группе больных наблюдали у 2 (6,25%) больных, в группе сравнения - 9 (7,5%); урологические - 11 (34,2%) и 40 (33,3%) соответственно и статистически были одинаковыми. Середній послеоперационный койко­день у больных основной группы составлял (9,5±1,7) дня; в группе сравнения – (9,8±2,9) дня. Качество жизни больных после симультанных операций было статистически лучше через определенные сроки после хирургического вмешательства при сравнении с дооперационным качеством жизни. Рецидивов грыжи паха через 3-5 лет после операции не выявили. Выполнение симультанной передбрюшинной паховой герниопластики одновременно с одномоментной залобковой простатэктомией у больных доброкачественной гиперплазией простаты и грыжей паха статистически не ухудшает непосредственные и отдаленные результаты залобковой простатэктомии, а также помогает надежно устранить из одного хирургического доступа одновременно два заболевания.
Дод.точки доступу:
Шапринський, В. О.
Горовий, В. І.
Капшук, О. М.
Морару-Бурлеску, Р. П.
Довгань, І. І.
Маласаєв, М. О.
Балацький, О. Р.
Тагеєв, В. Р.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

2.
Шифр: ШУ1/2022/3
   Журнал

Шпитальна хірургія [Текст] : журнал імені Л.Я. Ковальчука: український науково-практичний ж-л/ головний редактор І.Я. Дзюбановський. - Тернопіль : Редакція журналу. - ISSN 1681-2778. - Періодичність hi
2022р. № 3
Зміст:
Є примірники у відділах:
ЧЗ Прим. 3 (вільний)

Найти похожие
Перейти до описів статей

3.


    Шапринський, В. О.
    Особливості профілактики неспроможності швів та стриктур езофаго-органних анастомозів / В. О. Шапринський, Є. В. Шапринський, Хуссейн Мустафа Бассам // Харківська хірургічна школа. - 2019. - N 2. - С. 191-194


MeSH-~главная:
АНАСТОМОЗА НЕСОСТОЯТЕЛЬНОСТЬ -- ANASTOMOTIC LEAK (профилактика и контроль)
ПИЩЕВОДА СТЕНОЗ -- ESOPHAGEAL STENOSIS (этиология, хирургия)
РУБЕЦ -- CICATRIX (осложнения, хирургия)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
Анотація: Стаття присвячена особливостям профілактики ускладнень шийного анастомозу при езофагопластиці. Проаналізовано результати оперативного лікування 116 хворих на стриктури стравоходу за період з 2005 по 2018 роки. У хворих основної групи застосовувався діагностичний алгоритм з прогнозуванням ризику виникнення ускладнень, лікувальний алгоритм, запропонований апаратний езофаго-органний анастомоз. При застосуванні запропонованого лікувального алгоритму, способу формування анастомозу кількість післяопераційних ускладнень зменшилась з 27,27 до 11,48 %, летальність - з 7,27 до 3,28 %.
Дод.точки доступу:
Шапринський, Є. В.
Бассам, Хуссейн Мустафа

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

4.


    Шапринський, В. О.
    Передопераційна діагностика лейоміом верхніх відділів шлунково-кишкового тракту за допомогою ендоскопічної тонкоголкової аспіраційної біопсії під контролем ендосонографії / В. О. Шапринський, Ю. В. Бабій // Харківська хірургічна школа. - 2019. - N 2. - С. 18-25


MeSH-~главная:
ЛЕЙОМИОМА -- LEIOMYOMA (диагностика, ультрасонография, хирургия, химия)
ПИЩЕВАРИТЕЛЬНОЙ СИСТЕМЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- DIGESTIVE SYSTEM NEOPLASMS (диагностика, ультрасонография, хирургия, химия)
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНОГО ТРАКТА НОВООБРАЗОВАНИЯ -- GASTROINTESTINAL NEOPLASMS (диагностика, ультрасонография, хирургия, химия)
ПИЩЕВОДА НОВООБРАЗОВАНИЯ -- ESOPHAGEAL NEOPLASMS (диагностика, ультрасонография, химия, хирургия)
ЖЕЛУДКА НОВООБРАЗОВАНИЯ -- STOMACH NEOPLASMS (диагностика, ультрасонография, химия, хирургия)
ДВЕНАДЦАТИПЕРСТНОЙ КИШКИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- DUODENAL NEOPLASMS (диагностика, ультрасонография, химия, хирургия)
ЭНДОСКОПИЧЕСКАЯ УЛЬТРАЗВУК-НАПРАВЛЯЕМАЯ ТОНКОИГОЛЬНАЯ АСПИРАЦИЯ -- ENDOSCOPIC ULTRASOUND-GUIDED FINE NEEDLE ASPIRATION
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ ЭНДОСКОПИЧЕСКАЯ -- ENDOSONOGRAPHY
ПРЕДОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- PREOPERATIVE PERIOD
Анотація: З вересня 2016 року по лютий 2019 року проспективно було виконано 16 досліджень в об’ємі ендоскопічної тонкоголкової аспіраційної біопсії під контролем ендосонографії (EUS-FNA) пацієнтам, з підозрою на підслизове новоутворення верхніх відділів шлунково-кишкового тракту (за результатами попередніх гастроскопій). Усі пацієнти з групи дослідження були прооперовані. Порівнювались результати імуногістохімічного дослідження біологічних зразків, отриманих за допомогою ендоскопічної тонкоголкової аспіраційної біопсії під контролем ендосонографії, та біологічних зразків, отриманих під час виконання оперативного втручання. Ендоскопічна тонкоголкова аспіаційна біопсія під контролем ендосонографії з імуногістохімічним дослідженням є безпечним і точним методом передопераційної діагностики підслизових новоутворень, зокрема лейоміом, верхніх відділів шлунково-кишкового тракту.
Дод.точки доступу:
Бабій, Ю. В.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

5.
Шифр: ХУ5/2019/2
   Журнал

Харківська хірургічна школа [Текст] : медичний науково-практичний журнал/ головний редактор Бойко В.В. - Харків : Інститут загальної та невідкладної хірургії АМН України, Заснований у листопаді 2000 р. - . - Періодичність gi
2019р. № 2
Зміст:
Є примірники у відділах: всього 1 : ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие
Перейти до описів статей

6.


    Шапринський, В. О.
    Внутрішньоочеревинна гіпертензія як причина розвитку евентрації у хворих похилого та старечого віку / В. О. Шапринський, О. О. Воровський, Я. М. Пашинський // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2019. - Т. 18, № 2. - С. 126-131. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-~главная:
ВНУТРИБРЮШНАЯ ГИПЕРТЕНЗИЯ -- INTRA-ABDOMINAL HYPERTENSION (осложнения)
ДИАФРАГМАЛЬНАЯ ЭВЕНТРАЦИЯ -- DIAPHRAGMATIC EVENTRATION (хирургия)
ПОЖИЛЫЕ -- AGED
Анотація: Проаналізовані результати хірургічного лікування післяопераційної евентрації у 63 хворих похилого та старечого віку. У 56 (88,9 %) випадках спостерігали підшкірну евентрацію (неповна евентрація) та у 7 (11,1 %) – евісцерацію. Усі хворі були старшими за 60 років, де 34 (54,0 %) особи з евентрацією та всі 7 (11,1 %) з евісцерацією були старшими за 78 років. Встановлено, що основним фактором їх розвитку була внутрішньочеревна гіпертензія. У всіх хворих спостерігалась поєднана супутня патологія, де поєднання таких захворювань, як хронічні обструктивні захворювання легень (77,7 %), аденома передміхурової залози (14,3 %), що безпосередньо пов’язані зі сприянням підвищенням внутрішньочеревного тиску. Ці дефекти черевної порожнини у 59 (93,6 %) хворих розвинулися на тлі розповсюдженого перитоніту, у 2-х (3,17 %) – нагноєння післяопераційної рани, у 2-х (3,17 %) пацієнтів була часткова евентрація при відсутності вищевказаних гнійно-запальних процесів. 9 (14,3 %) пацієнтам з гнійним розповсюдженим перитонітом накладено лапаростому, 40 (63,5 %) пацієнтам проведені програмовані релапаротомії, які виконували від 3 до 6 разів. При етапному лікуванні перитоніту для тимчасового закриття черевної порожнини застосовували ксеношкіру (патент на винахід України “Спосіб лікування евентрації при гнійному перитоніті у хворих похилого віку № 105333”), для остаточного закриття черевної стінки після регресії гнійних процесів та перитоніту застосовувати алопластичні методи (деклараційний патент на корисну модель “Спосіб алопластики післяопераційних гриж у хворих № 8249”), які не зменшують об’єм черевної порожнини (inlay), що дало змогу знизити післяопераційну летальність до 11,1%. Показники ВЧТ більш достовірні при визначенні їх в ретромаскулярному преперітонеальному просторі прямих м’язів живота за допомогою спеціального шприца StrykerIntra-Compartmental Pressure Monitor System.
Дод.точки доступу:
Воровський, О.О.
Пашинський, Я.М.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

7.


   
    Абсцеси печінки: діагностика та підходи до лікування / В. О. Шапринський [та ін.] // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2019. - Т. 18, № 2. - С. 6-12. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-~главная:
ПЕЧЕНИ АБСЦЕСС -- LIVER ABSCESS (диагностика, терапия)
Анотація: Вивчені результати лікування 134 хворих з абсцесами печінки (АП). Пацієнти розподілені на групу порівняння – 64 особи (47,7%), проліковані традиційними методиками, та основну групу – 70 пацієнтів (52,3%), для лікування яких перевага надавалася мініінвазивним хірургічним втручанням. Холангіогенні абсцеси траплялися у 30,6%, криптогенні – у 25,4%, гематогенні – у 21,6%, контактні – у 11,2%, посттравматичні – у 9,0% і АП в результаті нагноєння метастазів пухлин – 2,2%. Поодинокі нагноєння в печінці виявлялися частіше – 87,3% випадків, численні – 12,7%. Насамперед, вражалися 3, 6 і 7 сегменти печінки – 12,9 %, 26,1 %, 32,0 % відповідно. У групі порівняння переважали операції дренування АП, виконані шляхом лапаротомії – 56 втручань (87,5% від 64 пацієнтів) проти 22 (31,4% від 70 пацієнтів) в основній групі. Черезшкірне дренування гнійників – 8 (12,5%) і 42 (60%) відповідно. Лапароскопічні операції проведені тільки в основній групі, і містили зовнішнє санаційне дренування АП у 3 випадках, фенестрацію – у 2, пункційно-аспіраційну санацію – в 1, що склало загалом 6 втручань або 8,6%. Отже, в основній групі мініінвазивні хірургічні підходи до дренування АП застосовані у більшої частини – 48 (68,6%) пацієнтів проти 8 (12,5%) досліджених у групі порівняння. Використання мініінвазивних хірургічних дренуючих методик АП дало змогу достовірно (р0,05) знизити кількість післяопераційних ускладнень з 48,3% у контрольній до 13,5% в основній групі, скоротити тривалість перебування хворого в стаціонарі з 14,6±1,4 до 5,2±0,8 доби та знизити післяопераційну летальність з 7,8% до 2,8% відповідно.
Дод.точки доступу:
Шапринський, В.О.
Макаров, В.М.
Камінський, О.А.
Сулейманова, В.Г.
Білощицький, В.Ф.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

8.
Шифр: КУ26/2019/18/2
   Журнал

Клінічна анатомія та оперативна хірургія [Текст] : науково-практичний медичний журнал/ головний редактор Слободян О.М. - Чернівці : ВДНЗУ "БДМУ", Заснований в квітні 2002 року - . - ISSN 1727-0847. - Виходить кожного кварталу
2019р. Т. 18 № 2
Зміст:
Є примірники у відділах: всього 1 : ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие
Перейти до описів статей

9.


    Шапринський, В. О.
    Хірургічне лікування та профілактика параколостомічних гриж у хворих похилого та старечого віку / В. О. Шапринський, О. О. Воровський, І. М. Садик // Шпит. хірургія. - 2020. - N 1. - С. 80-85


MeSH-~главная:
ГРЫЖА БРЮШНОЙ СТЕНКИ -- HERNIA, ABDOMINAL (хирургия)
ПОЖИЛЫЕ -- AGED
Дод.точки доступу:
Воровський, О. О.
Садик, І. М.

Примірників всього: 1
ЕЖ (1)
Вільні: ЕЖ (1)

Найти похожие

10.
Шифр: ШУ1/2020/1
   Журнал

Шпитальна хірургія [Текст] : журнал імені Л.Я. Ковальчука: український науково-практичний ж-л/ головний редактор І.Я. Дзюбановський. - Тернопіль : Редакція журналу. - ISSN 1681-2778. - Періодичність hi
2020р. № 1 (on-line)
Зміст:
Є примірники у відділах:
ЕЖ Прим. 1 (вільний)

Найти похожие
Перейти до описів статей

 1-10    11-20   21-30   31-40   41-50   51-60      
 
© 2017-2023
Бібліотека Полтавського державного медичного університету
36011, м. Полтава, вул. Шевченка, 23
© Міжнародна асоціація користувачів і розробників
електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)