Головна Спрощений режим Опис

Бази даних


Періодичні видання. Статті - результати пошуку 148913

Вид пошуку
Книги
Періодичні видання. Статті
Книги іноземною мовою
Художня література
Дисертації
Автореферати
Методичні рекомендації. Брошури
Магістерські роботи
Матеріали конференцій
Електронний ресурс
Краєзнавство Полтавщини
Раритетні видання
Зона пошуку
у знайденому
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>A=Слободян, О. М.$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 95
Показані документи с 1 за 10
 1-10    11-20   21-30   31-40   41-50   51-60      
1.


    Каратєєва, С. Ю.
    Методи антропометричного та морфометричного дослідження з метою моделювання параметрів тіла спортсменів залежно від виду спорту / С. Ю. Каратєєва, О. М. Слободян, О. М. Рогозін // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2023. - Т. 22, № 1. - С. 58-64. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-~главная:
АНТРОПОМЕТРИЯ -- ANTHROPOMETRY (методы)
ТЕЛА КОНСТИТУЦИЯ -- BODY CONSTITUTION (физиология)
СПОРТСМЕНЫ -- ATHLETES
Анотація: Дослідження проведено на 148-ми студентах закладів вищої освіти та футболістів Буковини (первинне дослідження було здійснено впродовж вересня-жовтня 2021 року, а повторне дослідження цих самих респондентів у вересні-жовтні 2022 року). Основну групу становили 108 (73 %) студентів І-ІІ курсів факультету фізичної культури та здоров’я людини Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича та професійні футбольні гравці команди «Університет» м. Чернівці; контрольну групу – 40 (27 %) студентів І-ІІ курсів коледжу та стоматологічного факультету Буковинського державного медичного університету. Вік досліджуваних – від 16 до 18 років. Досліджувані студенти основної групи, окрім фізичного навантаження, яке входило в програму їхньої спеціальності, додатково займались такими видами спорту: футбол – 46 (50,00 %) студентів, з них 38 (41,30 %) юнаків і 8 (8,70 %) дівчат; волейбол – 19 (20,65 %), з них 10 (10,86 %) юнаків та 9 (9,78 %) дівчат; гандбол – 14 (22,58 %), з них 8 (8,69 %) юнаків та 6 (6,52 %) дівчат; баскетбол – 13 (14,13 %), з них 9 (9,78 %) юнаків та 4 (4,34 %) дівчат. Професійні футбольні гравці (юнаки) систематично тренувалися та брали участь на чемпіонатах України серед закладів вищої освіти під керівництвом тренера команди. Антропометричне обстеження містило у собі визначення тотальних (довжини і маси тіла) параметрів та парціальних (довжину верхніх і нижніх кінцівок, довжину стегна, обвід грудної клітки при вдиху, видиху та в стані спокою, обвід таза, обвід стегна проксимально, в середині та дистально). Морфометричне дослідження здійснювали за допомогою ультразвукової діагностики чотириголового м’яза стегна (musculus quadriceps femoris) з використанням пристрою VolusonTM E 10 (Austria) на базі медичного центру «Базисмед» в місті Чернівці. Встановлювали довжину, ширину та глибину (проксимально, в середині, дистально) усіх чотирьох головок м’яза (m. rectus femoris, m. vastus medialis, m. vastus lateralis, m. vastus intermedius). Для порівняння антропометричних параметрів в основній групі залежно від виду спорту застосовували тест Краскеля-Уолліса. Щоб встановити для яких саме пар вікових груп є статистична відмінність медіан, використано тест Коновера-Імана. Для порівняння показників респондентів під час першого вимірювання та повторного через рік було проведено парний t-тест (t-тест парних вибірок). Статистичний аналіз отриманих даних проведено за допомогою ліцензованої програми RStudio. З метою відбору перспективних студентів в ігрові (командні) види спорту такі, як футбол, волейбол, гандбол і баскетбол виведено математичні моделі щодо прогнозування параметрів спортсменів (довжина верхніх кінцівок, нижніх кінцівок, довжина стегна, обхват стегна проксимально, в середині).
Дод.точки доступу:
Слободян, О. М.
Рогозін, О. М.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие
2.


    Антонюк, О. П.
    Реконструкція шлунка та суміжних структур у ранньому періоді онтогенезу людини / О. П. Антонюк, О. М. Слободян, О. В. Цигикало // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2023. - Т. 22, № 1. - С. 28-34. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-~главная:
ОНТОГЕНЕЗ
ЖЕЛУДОК -- STOMACH (эмбриология)
Анотація: У статті описані періоди закладки: шлунка (зародки завдовжки 4,5-5,0 мм), колового шару м’язової оболонки; шлункові ямки (зародки завдовжки 14,7-15,0 мм); шлункові залози формуються у передплодів завдовжки 66,0-68,0 мм. На основі графічної та комп’ютерної реконструкції вивчається обертання шлунка навколо поздовжньої осі ембріона, взаємозв’язок шлунка з суміжніми структурами – печінкою, жовчним міхуром, дванадцятипалою кишкою та підшлунковою залозою. Шлунок зародка зазнає неоднорідного та багатофакторного обертання як наслідок збільшення росту стінки шлунка ліворуч та збільшення рухливості шлунка, спричиненого попереднім збільшенням брижі, і що напрямок обертання зумовлений силами надається на шлунок та брижі шлунка суміжніми органами. Форма шлунка зумовлена зміною дорзо-лівими відділами закладки, що веде до швидкого росту порівняно з вентро- правими. Краніальна частина шлунка більш широкою, ніж каудальна. Спостерігається нерівномірний ріст не тільки в поперечному, але ів краніальному напрямках. Краніальна частина шлунка більш широкою, ніж каудальна. Значна зміна шлунка відбувається упродовж 7,5-8,5 тижнів. Через випинання верхнього відділу великої кривини шлунка формується його дно. У зародка 4,5 тижнів просвіт петель проксимального відділу кишкової трубки має овальну форму і незначно перевершує таку каудального відділу травної тракту. Топографічно співвідношення шлунка з навколишніми органами значно змінюється упродовж пренатального періоду розвитку. У зародків 4,5-8,0 мм закладка шлунка розміщена глибоко позаду печінки, яка оточує його з трьох сторін. Дорсально до закладки шлунка прилягають закладка лівої надниркової залози, лівого мезонефросу, закладка селезінки. Краніально закладка шлунка стикається ліворуч з легенею. Наприкінці передплодового періоду визначені діаметри воротаря та воротарного каналу шлунка, цибулини дванадцятипалої кишки, довжина воротарного каналу вздовж малої кривини і воротарного каналу вздовж великої кривини та величина кута шлунка.
Дод.точки доступу:
Слободян, О. М.
Цигикало, О. В.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие
3.
Шифр: КУ26/2023/22/1
   Журнал
Клінічна анатомія та оперативна хірургія [Текст] : науково-практичний медичний журнал/ головний редактор Слободян О.М. - Чернівці : ВДНЗУ "БДМУ", Заснований в квітні 2002 року - . - ISSN 1727-0847. - Виходить кожного кварталу
2023р. Т. 22 № 1
Зміст:
Є примірники у відділах: всього 1 : ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие
Перейти до описів статей
4.


    Слободян, О. М.
    Морфологічна оцінка діабетичної ретинопатії / О. М. Слободян, Я. І. Пенішкевич // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2022. - Т. 21, № 4. - С. 89-97. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-~главная:
ДИАБЕТИЧЕСКАЯ РЕТИНОПАТИЯ -- DIABETIC RETINOPATHY (диагностика)
Анотація: Представлений літературний огляд поточного розуміння та нових уявлень про патофізіологію діабетичної ретинопатії, морфологiю, а також клінічні методи дiагностики i лікування пацієнтів даної патології. Проведене морфологічне дослідження товщини хоріоідеї у хворих на цукровий діабет за допомогою спектрально-доменної оптичної когерентної томографії з метою аналізу морфологічних змін судин хоріоїдеї та їхньої ролi в механізмі діабетичної ретинопатії, яке виконували на очах 203-х учасників із діабетом і на очах 48-ми здорових людей. Товщину хоріоідеї в ділянці фовеального ураження вимірювали за допомогою оптичної когерентної томографії з розширеним зображенням. Учасники були згруповані відповідно до ступеня діабетичної ретинопатії: відсутність діабетичних змін, легка або помірна, або тяжка непроліферативна, або проліферативна діабетична ретинопатія. Параметри дослідження включали історію, вік, осьову довжину, внутрішньоочний тиск, центральну товщину сітківки, рівень глюкози натщесерце та артеріальний тиск. У результаті товщина субфовеальної хоріоідеї була меншою в очах з непроліферативною або проліферативною діабетичною ретинопатією, ніж у нормальних очах (p0,01). Однак не було різниці між очима з непроліферативною та проліферативною діабетичною ретинопатією або між очима без діабетичних змін і контрольною групою. Очі з макулярним набряком не показали істотної різниці в товщині судинної оболонки порівняно з очима з нормальними контурами макули. Отже, центральна судинна оболонка стоншується, коли очі демонструють діабетичні зміни на сітківці. Проте наявність діабетичного макулярного набряку або проліферативних змін не пов’язано з більш вираженим витонченням хоріоїду.
Дод.точки доступу:
Пенішкевич, Я. І.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие
5.


    Слободян, О. М.
    Анатомічне моделювання дрібних кісток лицевого відділу черепа у плодів та новонароджених / О. М. Слободян, С. І. Дундюк-Березіна // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2022. - Т. 21, № 4. - С. 37-45. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-~главная:
ЧЕРЕП -- SKULL (анатомия и гистология)
ЛИЦА КОСТИ -- FACIAL BONES (анатомия и гистология)
НОВОРОЖДЕННЫЙ -- INFANT, NEWBORN
Анотація: Сучасна краніологія вирішує не лише актуальні питання антропології, вивчаючи закономірності будови черепа людини та виявляючи морфофункціональні особливості різних його форм, але й розробляє прикладні анатомо-клінічні завдання. Аналіз сучасної наукової літератури дозволяє дійти висновку, що не зважаючи на низку наукових досліджень в анатомії людини морфогенез дрібних кісток лицевого черепа залишається актуальним напрямком для подальших наукових досліджень. Мета дослідження: розробити анатомічні моделі морфометричних параметрів виличної і носової кісток у плодів та новонароджених. Дослідження проведено на 57 препаратах плодів людини 4-10 місяців та 7 новонароджених (зокрема, 5 ізольованих органокомплексів). Для побудови математичних моделей використовували такі морфометричні параметри: висоту та ширину виличної і носової кісток. Висоту виличної кістки визначали від верхівки її лобового відростка до середини нижнього краю тіла виличної кістки, ширину – по горизонтальній лінії, яка проведена через тіло виличної кістки від середини вилично-верхньощелепного шва та середини вилично-скроневого шва. Висота носової кістки – по лінії, яка проведена через середину верхнього та нижнього країв кістки, ширина – по лінії, яка проведена через середину присереднього та бічного її країв. Статистичний аналіз отриманих даних проводили за допомогою ліцензованої програми RStudio. Встановлено, що упродовж фетального та раннього неонатального періодів онтогенезу морфометричні параметри (висота і ширина) виличної і носової кісток збільшуються поступово. Але для даних параметрів притаманні періоди найбільшого збільшення, це період з 5-го по 6-й місяці розвитку є характерний для висоти виличної кістки, з 6-го по 7-й місяці розвитку – для її ширини, з 6-го по 7-й місяці розвитку та з 10 місяця розвитку до періоду новонародженості – для висоти носової кістки, з 7-го по 8-й місяці розвитку – для її ширини, тільки період з 6-го по 7-й місяці розвитку – період відносного збільшення, який є характерний для ширини носової кістки, в даний період розвитку її розміри майже не змінюються. Анатомічні моделі для прогнозування нормативних розмірів виличної та носової кісток у плодів та новонароджених з використанням віку плода та його тім’яно-п’яткової довжини мають вигляд: висота виличної кістки = ?0 + 0,013 х тім’яно-п’яткова довжина плода, де ?0:: 5,858, якщо віковий період = 4 міс; 6,255 = 5 міс; 8,552 = 6 міс; 8,807 = 7 міс; 9,763 = 8 міс; 10,536 = 9 міс; 11,302 = 10 міс; 12,709 = новонароджені; ширина виличної кістки = ?0 + 0,010 х тім’яно-п’яткова довжина плода, де ?0: 9,016, якщо віковий період = 4 міс; 10,256 = 5 міс; 10,576 = 6 міс; 13,356 = 7 міс; 13,860 = 8 міс; 14,001 = 9 міс; 13,213 = 10 міс; 13,895 = новонароджені; висота носової кістки = ?0 + 0,010 х тім’яно-п’яткова довжина плода, де ?0:: 3,231, якщо віковий період = 4 міс; 3,053 = 5 міс; 2,724 = 6 міс; 3,106 = 7 міс; 3,015 = 8 міс; 2,872 = 9 міс; 3,090 = 10 міс; 3,794 = новонароджені; ширина носової кістки = ?0 + 0,005 х тім’яно-п’яткова довжина плода, де ?0: 2,155, якщо віковий період = 4 міс; 2,250 = 5 міс; 2,524 = 6 міс; 2,195 = 7 міс; 2,740 = 8 міс; 2,789 = 9 міс; 2,641 = 10 міс; 2,823 = новонароджені.
Дод.точки доступу:
Дундюк-Березіна, С. І.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие
6.


   
    Антропометричне моделювання довжини нижніх кінцівок у студентів закладів вищої освіти залежно від виду спорту / С. Ю. Каратєєва [та ін.] // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2022. - Т. 21, № 4. - С. 22-29. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-~главная:
АНТРОПОМЕТРИЯ -- ANTHROPOMETRY (методы)
СТУДЕНТЫ -- STUDENTS
КОНЕЧНОСТЬ НИЖНЯЯ -- LOWER EXTREMITY (рост и развитие)
Анотація: Проведений порівняльний аналіз антропометричних параметрів довжин нижніх кінцівок залежно від виду спорту на 129 студентах закладів вищої освіти віком від 16 до 18 років, яких було розподілено на основну групу – 89 (69%) і контрольну – 40 (31%) з наступною побудовою моделі прогнозування довжини їхніх нижніх кінцівок. Довжина правих нижніх кінцівок досліджуваних студентів основної групи з різних видів спорту, зокрема з волейболу, становить – (91,72±3,0 см); футболу – (90,02±3,0 см); баскетболу – (89,42±3,0 см); вільної боротьби – (89,80±3,0 см); тенісу – (89,60±3,0 см); фітнесу – (86,55±2,0 см). Показник середньої довжини правих нижніх кінцівок у студентів контрольної групи становить – (85,90±2,0 см). Довжина лівих нижніх кінцівок досліджуваних студентів основної групи з різних видів спорту, зокрема з волейболу, становить – (91,38±3,0 см); футболу – (89,72±3,0 см); баскетболу – (89,57±3,0 см); вільної боротьби – (89,40±3,0 см); тенісу – (89,20±3,0 см); фітнесу – (86,66±2,0 см). Показник середньої довжини лівих нижніх кінцівок у студентів контрольної групи становить – (85,72±2,0 см). Антропометричне дослідження (довжину нижніх кінцівок) проводили за методикою В. В. Бунака в модифікації П. П. Шапаренка. Для порівняння довжини нижніх кінцівок в основній групі відповідно до виду спорту використовували тест Краскела- Уолліса (непараметричну ANOVA) з метою виявлення значущої різниці середньої ваги респондентів залежно від виду спорту (у ролі міри центральної тенденції розглядалася медіана розподілу). Щодо вивчення того, серед яких саме пар вікових груп є статистична відмінність медіан, – використовували тест Коновера- Імана. Отже, порівняння довжини правої та лівої нижніх кінцівок юнаків і дівчат показує, що в середньому є різниця серед досліджуваних студентів обох груп (у юнаків контрольної групи довжина верхніх кінцівок більша на ±5,0 см, а в представників основної групи цей показник вищий на ±3,0 см). Середній показник довжини нижніх кінцівок в осіб основної групи з усіх видів спорту та загальний показник вищий від представників контрольної групи (у дівчат на ±4,0 см, у юнаків на ±2,0 см). Порівняння довжини правої та лівої нижніх кінцівок досліджуваних студентів основної групи залежно від виду спорту показало важливу різницю середнього значення (студенти, які займаються фітнесом, мають найменшу довжину нижніх кінцівок – 86,55±2,0 см права, 86,66±2,0 см ліва, тоді як студенти-волейболісти – найбільшу – 91,72±3,0 см права, 91,38±3,0 см ліва). Також порівняння довжини правої нижньої кінцівки залежно від виду спорту засвідчило різницю довжини правої нижньої кінцівки у парах «футбол»-»фітнес», «волейбол»-»фітнес», «футбол»-»контрольна група», «волейбол»-»контрольна група», а порівняння довжини лівої нижньої кінцівки – у парах «волейбол»-»фітнес», «футбол»-»контрольна група», «волейбол»-»контрольна група». Суттєвої різниці середньої довжини правої і лівої верхніх кінцівок обох досліджуваних груп не виявлено (основна група – 89,51±3,0 см – права, 89,32±3,0 см – ліва; контрольна – 85,90±3,0 см – права, 85,72±3,0 см – ліва). Встановлено, що вагомим фактором для довжини обох нижніх кінцівок є зріст (на основі проведеного регресійного аналізу). На основі цього виведено модель для прогнозування довжини нижніх кінцівок: L = 0,422 x h, (де L – довжина верхньої кінцівки, h – зріст).
Дод.точки доступу:
Каратєєва, С. Ю.
Слободян, О. М.
Горохов, О. І.
Головачук, О. К.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие
7.


    Коваль, О. А.
    Варіанти будови, іннервації та кровопостачання довгого і короткого променевих м'язів-розгиначів зап'ястка у плодів людини / О. А. Коваль, Т. В. Хмара, О. М. Слободян // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2022. - Т. 21, № 4. - С. 14-21. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-~главная:
ТЕННИСНЫЙ ЛОКОТЬ -- TENNIS ELBOW (диагностика)
ЗАПЯСТЬЕ -- WRIST (анатомия и гистология)
ПЛОД -- FETUS (анатомия и гистология)
Анотація: У сучасній ортопедичній практиці зустрічаються захворювання, які не викликають виражених функціональних порушень в анатомічних сегментах кінцівок, але супроводжуються стійким больовим синдромом. Серед таких захворювань - бічний епікондиліт, або «лікоть тенісиста». У ділянці бічного надвиростка плечової кістки починаються поверхневі м’язи-розгиначі задньої групи передпліччя, зокрема довгий і короткий променеві м’язи-розгиначі зап’ястка. Поглиблення знань щодо типової і варіантної будови, топографії, кровопостачання та іннервації довгого й короткого променевих м’язів-розгиначів зап’ястка у плодів людини дозволить удосконалити підхід до проведення існуючих фетальних хірургічних прийомів, а також створити підґрунтя для розробки сучасних оперативних доступів. Метою дослідження було встановлення анатомічної мінливості довгого і короткого променевих м’язів-розгиначів зап’ястка у плодів людини. Дослідження проведено на препаратах верхніх кінцівок 36 плодів людини 4-10 місяців за допомогою макромікроскопічного препарування, ін’єкції судин і морфометрії. У роботі з’ясовані топографо-анатомічні особливості довгого і короткого променевих м’язів-розгиначів зап’ястка у плодів людини: варіабельність і білатеральна асиметрія зовнішньої форми та розмірів, мінливість місць початку і прикріплення, варіанти кровопостачання й іннервації, закономірності внутрішньом’язового розподілу артерій і нервів у цих м’язах. Виявлено, що зоною найбільшої концентрації внутрішньом’язових нервів і артерій є верхня й середня третини черевців довгого й короткого променевих м’язів-розгиначів зап’ястка. Незважаючи на гарне кровопостачання променевих м’язів-розгиначів зап’ястка, порівняно малі розміри їхніх м’язових черевців і поперечний хід внутрішньом’язових нервів обумовлюють обмежені можливості для викроювання з них м’язових клаптів. З метою викроювання клаптів на ніжці з цих м’язів найбільш раціональні розрізи в косонизхідному (косопоперечному) напрямку, що збігаються з ходом основних внутрішньом’язових нервів і артерій. Отже, можна використовувати довгий і короткий променеві м’язи-розгиначі лише для пластичного заповнення залишкових кісткових порожнин верхньої третини задньо-бічної поверхні променевої кістки. Переміщення довгого і короткого променевих м’язів-розгиначів зап’ястка утруднено також тим, що їх сухожилки перетинають довгий відвідний м’яз великого пальця, довгий і короткий м’язи-розгиначі великого пальця та створюють серйозні перешкоди для мобілізації цих сухожилків. Знання класичної та варіантної анатомії артерій верхньої кінцівки, і зокрема описані топографоанатомічні особливості правої плечо- променевої артерії у плода 6 місяців, дозволять вибрати правильну тактику лікування й уникнути ятрогенних ушкоджень при маніпуляціях, діагностичних і хірургічних утручаннях.
Дод.точки доступу:
Хмара, Т. В.
Слободян, О. М.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие
8.
Шифр: КУ26/2022/21/4
   Журнал
Клінічна анатомія та оперативна хірургія [Текст] : науково-практичний медичний журнал/ головний редактор Слободян О.М. - Чернівці : ВДНЗУ "БДМУ", Заснований в квітні 2002 року - . - ISSN 1727-0847. - Виходить кожного кварталу
2022р. Т. 21 № 4
Зміст:
Є примірники у відділах: всього 1 : ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие
Перейти до описів статей
9.


    Хмара, Т. В.
    Варіант фетальної топографії яремних вен / Т. В. Хмара, О. М. Слободян, А. Б. Хмара // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2022. - Т. 21, № 2. - С. 54-56. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-~главная:
ЯРЕМНЫЕ ВЕНЫ -- JUGULAR VEINS (анатомия и гистология)
Анотація: Наведено атиповий випадок топографії лівої зовнішньої яремної вени і деяких позачерепних приток лівої внутрішньої яремної вени у плода людини 7 місяців, а саме: ліва зовнішня яремна вена, що утворена двома притоками: передньою – за нижньощелепною веною і задньою – задньою вушною веною, впадає у ліву підключичну вену. Виявлено впадання лівої головної вени у ліву зовнішню яремну вену, відсутність лівих передньої яремної і потиличної вен, і анастомозу занижньощелепної вени з глибокою веною лиця. Описаний варіант фетальної топографії лівих яремних вен зацікавить як морфологів, так і фетальних хірургів.
Дод.точки доступу:
Слободян, О. М.
Хмара, А. Б.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие
10.


    Гримайло, Н. А.
    Мікроскопічна структурна організація підшлункової залози у третьому триместрі внутрішньоутробного розвитку / Н. А. Гримайло, О. М. Слободян // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2022. - Т. 21, № 2. - С. 13-20. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-~главная:
ПОДЖЕЛУДОЧНАЯ ЖЕЛЕЗА -- PANCREAS (микробиология)
БЕРЕМЕННОСТИ ТРИМЕСТР ТРЕТИЙ -- PREGNANCY TRIMESTER, THIRD (физиология)
ПЛОД -- FETUS (анатомия и гистология)
Анотація: У третьому триместрі внутрішньоутробного розвитку підшлункова залоза продовжує помітно збільшуватися в своїй масі. Орган уже пройшов становлення архітектоніки складної альвеолярно-трубчастої залози, але ще продовжуються процеси морфофункціонального диференціювання як стромально-судинного компоненту, так і паренхіми підшлункової залози. Особливо активно в даний період відбувається процес диференціювання в самих клітинах екзокринної та ендокринної частинах паренхіми залози. Для дослідження нами було використано 30 об’єктів плодів людини від 305,0 мм до 500,0 мм тім’яно-п’яткової довжини. На гістологічних препаратах підшлункова залоза при забарвленні їх гематоксиліном та еозином, чітко спостерігається уже сформована часточкова будова. Капсула тонка щільна, представлена сполучною тканиною. Серед її сполучнотканинних структур порівняно з раннім фетальним періодом ембріогенезу, значно збільшується кількість колагенових волокон. Серед клітин строми уже відсутні мезенхімні клітини, але збільшується кількість спеціалізованих клітин фібробластичного ряду: юних та зрілих фібробластів з появою поодиноких фіброцитів. Від внутрішньої поверхні капсули в товщу органу відходять трабекули, подібної з капсулою гістологічної будови. В сполучній тканині трабекул знаходиться велика кількість судин. Товщина міжчасточкової сполучної тканини між уже сформованими часточками підшлункової залози порівняно з попереднім терміном, значно зменшується, а загальні розміри самих часточок відповідно збільшується. В міжчасточковій сполучній тканині знаходяться кровоносні та лімфатичні судини органу з головною протокою підшлункової залози і міжчасточковими вивідними протоками. Головна протока підшлункової залози ззовні оточена масивним шаром пухкої сполучної тканини, в якій збільшується кількість колагенових та еластичних волокон та клітин фібробластичного ряду. В товщі пухкої сполучної тканини власної пластинки є поодинокі, уже сформовані, секреторні відділи слизових залоз. У плодів з 28-32 тижня гестації вже спостерігається виділення слизового секрету та поступово починають виконувати свою секреторну функцію І-клітини. Судини обплітають густою сіткою всі структурно-функціональні компоненти часточки. Міжчасточкові протоки розгалужуючись дають початок доволі коротким внутрішньо-часточковим протокам, ті в свою чергу, дають початок міжацинозним. Продовженням міжацинозних проток є вставні протоки. З’єднання панкреатичних ацинусів зі вставними протоками дає початок всій системі вивідних проток екзокринної частини залози. Переважна більшість острівців Лангерганса спостерігається в головці підшлункової залози, в напрямку до хвоста їх кількість і розміри поступово зменшуються. До кінця пренатального періоду онтогенезу підшлункова залоза, як орган травної системи, розпочинає виконувати свої специфічні функції. Проте в повній мірі своє морфофункціональне становлення не закінчує і продовжує його в постнатальному періоді.
Дод.точки доступу:
Слободян, О. М.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие
 1-10    11-20   21-30   31-40   41-50   51-60      
 
Стандартний
Розширений
За словником
ДРНТІ-навігатор
УДК-навігатор
Тематичний навігатор
© 2017-2023
Бібліотека Полтавського державного медичного університету
36011, м. Полтава, вул. Шевченка, 23
© Міжнародна асоціація користувачів і розробників
електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)