Головна Спрощений режим Опис

Бази даних


Періодичні видання. Статті - результати пошуку 148913

Вид пошуку

Зона пошуку
у знайденому
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>A=Макаренко, О. М.$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 79
Показані документи с 1 за 10
 1-10    11-20   21-30   31-40   41-50   51-60      
1.


    Молочек, Ю. А.
    Розвиток ультраструктурних змін у м’язових волокнах діафрагми на тлі часткового стенозу трахеї у молодих статевонезрілих щурів / Ю. А. Молочек, С. І. Савосько, О. М. Макаренко // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. : науково-практичний журнал. - 2024. - Т. 24, № 1. - С. 107-114 . - ISSN 2077-1096


MeSH-~главная:
ДЫХАТЕЛЬНЫХ ПУТЕЙ БОЛЕЗНИ -- RESPIRATORY TRACT DISEASES
ТРАХЕИ СТЕНОЗ -- TRACHEAL STENOSIS
ДИАФРАГМА -- DIAPHRAGM (патология)
ДЫХАТЕЛЬНЫЕ МЫШЦЫ -- RESPIRATORY MUSCLES (патология)
КРЫСЫ -- RATS
Анотація: Вивчення вродженої патології дихальних шляхів у дітей має важливе значення для теоретичної і клінічної дитячої отоларингології. Наразі у науковій літературі зустрічаються поодинокі роботи, які стосуються дослідження патогенезу і клініки ларингомаляції. В першу чергу, це стосується впливу гострої та хронічної гіпоксії на м’язи дихальної системи, зокрема, діафрагми. Мета роботи. З’ясувати вплив гіпоксії на розвиток виражених структурно-функціональних змін у м’язах діафрагми статевонезрілих тварин при моделюванні часткової оклюзії трахеї. Матеріали та методи. Хірургічна часткова оклюзія трахеї у статевонезрілих щурів лінії Wistar, електронна мікроскопія, морфометричні та статистичні методи дослідження. Результати. Отримані дані продемонстрували, що м’язові волокна діафрагми характеризуються значною структурною, функціональною та метаболічною резистентністю до розвитку гострої або хронічної гіпоксії, внаслідок обмеженої вентиляції легень у щурів. Щільність м’язових волокон не змінювалась у жодному із використаних термінів експерименту (7 та 21 доба). На 7 добу гіпоксичного впливу спостерігалась зміна стану матриксу мітохондрій м’язових волокон, що супроводжувалося частковими ультраструктурними перебудовами організації цих органел. В той же час, при гістологічних дослідженнях видимих суттєвих змін не спостерігалось. Виявлені на електронограмах ультраструктурні пошкодження, що обмежуються переважно вогнищевою редукцією міофібрил та збільшенням діаметру мітохондрій, були особливо виражені на 21 добу (стан хронічної гіпоксії) на м’язову складову респіраторної системи організму дослідних щурів. Ці зміни супроводжуються розвитком дистрофічних порушень у міофібрилах діафрагми. На 21 добу виявлено також зміни трансендотеліального транспорту молекул речовин. Це базувалось на встановленні факту суттєвої редукції кількості піноцитозних везикул в цитоплазмі ендотеліоцитів гемокапілярів діафрагми у тварин з частковою оклюзією трахеї. В м’язових волокнах виявлено порушення структурної організації акто-міозинових комплексів, внаслідок патологічних змін в мітохондріях міофібрил. Слід відмітити, розвиток деструкції або повну втрату важливого ультраструктурного компоненту м’язових волокон – Z-ліній. Ці зміни повністю були відсутні на 7 добу впливу часткової оклюзії трахеї і розвитку гострої гіпоксії. Більш того, на 21 добу спостерігався частковий лізис значної кількості міофіламентів м’язових волокон. Додатково виявляли розвиток процесу набрякання волокон на тлі якого спостерігали вищеозначену ультраструктурну деструкцію м’язового компоненту діафрагми. Ці зміни свідчать про необхідність проведення більш раннього початку лікування ларингомаляції у дітей. Затримка проведення оперативного втручання призводить до розвитку важких або не зворотних структурних змін не лише в органах дихання, але в їх м’язовій системі. Висновки. М’язові елементи діафрагми мають виражену і значну стійкість до стану гіпоксії в умовах обмеженої вентиляції дихальних шляхів. Ультраструктурні та морфометричні дані, що були виявлені на 21 добу після моделювання часткового стенозу трахеї, носять не лише компенсаторно-пристосувальний характер, але й ознаки виражених порушень в м’язових волокнах центрального відділу діафрагми дослідних тварин.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Савосько, С. І.
Макаренко, О. М.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

2.
Шифр: АУ20/2024/24/1
   Журнал

Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії [Текст] : науково-практичний журнал/ головний редактор В.М. Ждан. - Полтава : ПДМУ, Заснований в 2001 році - . - ISSN 2077-1096. - Періодичність hi
2024р. Т. 24 № 1
Зміст:
Є примірники у відділах: всього 1 : ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие
Перейти до описів статей

3.


    Молочек, Ю. А.
    Розробка та експериментальне відтворення моделі часткового стенозу трахеї у молодих статевонезрілих білих щурів / Ю. А. Молочек, Н. І. Левчук, О. М. Макаренко // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. : науково-практичний журнал. - 2023. - Т. 23, № 4. - С. 218-223 . - ISSN 2077-1096


MeSH-~главная:
КРЫСЫ ЛИНИИ WISTAR -- RATS, WISTAR (физиология)
ТРАХЕЯ -- TRACHEA
ТРАХЕИ СТЕНОЗ -- TRACHEAL STENOSIS
Анотація: Дана робота присвячена розробці двох моделей експериментального відтворення стенозу верхнього відділу трахеї з різним ступенем компресії даного органу у статевонезрілих (одномісячних) білих щурів лінії Вістар. Зважаючи на різні ступені ларингомаляції у новонароджених дітей, нами було розроблено дві моделі: з меншим (20%) і більшим (30%) ступенем порушення повітряно-провідних шляхів. При першому варіанті моделювання це досягалось накладанням лігатури на рівні між 1 і 2, або 2 і 3 хрящовими напівкільцями трахеї, при другому – її накладанням безпосередньо на 2 хрящове напівкільце трахеї. Обидві моделі виконувались для дослідження стану організму в умовах гіпоксичної гіпоксії у лабораторних тварин. Розроблені методики моделювання відрізняються одна від іншої не лише місцем накладання компресуючої лігатури, але й механізмом розвитку компресії. У випадку накладання лігатури на міжхрящові зв’язки (20% стенозу) відбувається стискання м’яких тканин і зближення обох напівкілець трахеї між собою. При другому варіанті моделювання патофізіологічний механізм стенозування полягає не лише в стисканні хрящового напівкільця трахеї, але й у процесі інвагінації дорсальної, тобто еластичної частини трахеї в просвіт даного полого органу. У результаті досягається більш інтенсивніший варіант стенозування трахеї у дослідних тварин. Іншою важливою складовою розроблених моделей є можливість на різних етапах проведення експерименту ліквідувати компресуючий вплив лігатури на трахею та вивчення стану різних органів і тканин тварин у ранньому або відтермінованому постгіпоксичних періодах. Це призводить до суттєвого зростання цінності або ефективності проведення такого роду експериментів, зважаючи на ту обставину, що гіпоксичний і постгіпоксичний періоди можуть бути вивчені на одній і тій же експериментальній тварині. Обидві екзотрахеальні методики моделювання принципово відрізняються від ендотрахеального варіанту експериментального відтворення стенозу. При останньому спостерігаються патологічні структурно-функціональні порушення з боку клітин слизової оболонки, зв’язочного апарату трахеї та гладко-м’язових елементів, розвиток запалення, та прогресування незворотних змін у клітинних і органних структурах трахеї. Крім того, моделювання зазначеного варіанту стенозу потребує використання дороговартісної апаратури – ларингоскопа та деяких інших сучасних технологій. Всіх цих недоліків позбавлені запропоновані нами обидва варіанти екзотрахеального моделювання стенозу трахеї. В той же час, вони дозволяють досягти такого ж ступеня стенозування даного органу у тварин як при ендотрахеальному варіанті.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Левчук, Н. І.
Макаренко, О. М.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

4.
Шифр: АУ20/2023/23/4
   Журнал

Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії [Текст] : науково-практичний журнал/ головний редактор В.М. Ждан. - Полтава : ПДМУ, Заснований в 2001 році - . - ISSN 2077-1096. - Періодичність hi
2023р. Т. 23 № 4
Зміст:
Є примірники у відділах: всього 1 : ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие
Перейти до описів статей

5.


   
    Гліоцити головного мозгу: цитологічні і функціональні особливості / А. С. Демидчук [и др.] // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. : науково-практичний журнал. - 2023. - Т. 23, № 3. - С. 237-245 . - ISSN 2077-1096


MeSH-~главная:
ЭПЕНДИМОГЛИАЛЬНЫЕ КЛЕТКИ -- EPENDYMOGLIAL CELLS
НЕВРОГЛИЯ -- NEUROGLIA
НЕРВНАЯ СИСТЕМА -- NERVOUS SYSTEM
НЕЙРОНЫ -- NEURONS
ОЛИГОДЕНДРОГЛИЯ -- OLIGODENDROGLIA
АСТРОЦИТЫ -- ASTROCYTES
Анотація: Лекція присвячена сучасним даним про типи і функції гліальних клітин (гліоцитів), які належать до допоміжних клітин нервової тканини. Наведено детальний опис наступних типів гліоцитів: астроцитів, олігодендроцитів, мікроглії та епендимальних клітин. Раніше вважалося, що причиною виникнення та розвитку захворювань центральної і периферичної нервової системи є дисфункція синапсів і нейронів. Проте, аналіз наукової літератури останніх років дає змогу констатувати, що особлива роль у розвитку патологічнх процесів центральної нервової системи відводиться гліальній системі мозку. Зміна цієї наукової парадигми відбувалася поступово і на цей час не виникає сумніву або активного протиборства серед фахівців–нейронауковців всього світу. Відомо, що гліоцити потрібні не лише для підтримки нормальної діяльності нейронів, вони забезпечують живлення і захист нервових клітин від впливу шкідливих патогенних чинників. У лекції пропонується сучасний погляд на функцію та роль різних типів гліоцитів у нервовій системі за умов норми та патології головного мозку. Описані дані досліджень засвідчують важливість гліальних клітин у координації функцій нейронів та відкривають можливості для подальших досліджень в галузі розробки терапевтичних (таргетних) підходів. Розуміння ролі гліоцитів у нейропатологічних процесах може допомогти в розробці нових засобів лікування різних захворювань центральної нервової системи. Це важливо, враховуючи велику кількість нейропротекторних, а точніше нейроно-протекторних фармакологічних засобів і водночас відсутність спеціалізованих проастроцитарних, проолігогліальних, проепендимарних і специфічних лікарських речовин для гальмування функції мікрогліоцитів. Це суттєво гальмує практичні аспекти лікування різних нейротравматичних, цереброваскулярних і, особливо, асоційованих з віком нейродегенеративних захворювань головного мозку. Слід підкреслити суттєвий внесок українських нейроцитоморфологів в розробку основ вирішення цієї проблеми до числа яких належать: О.Г. Черняхівський, М.І. Зазибін, А.К. Коломійцев, Ю.Б. Чайковський та ін. Таким чином, вивчення гліальних клітин та їх функцій є одним із напрямків сучасної нейробіології і нейронауки, що має великий потенціал для подальшого розвитку неврології та покращення лікування хворих із захворюваннями головного мозку.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Демидчук, А. С.
Шамало, С. М.
Гончарук, О. О.
Кураєва, А. В.
Макаренко, О. М.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

6.


    Молочек, Ю. А.
    Морфофункціональні зміни клітин цереброкортекса на тлі часткового стенозу трахеї у експериментальних тварин / Ю. А. Молочек, С. І. Савосько, О. М. Макаренко // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. : науково-практичний журнал. - 2023. - Т. 23, № 3. - С. 115-119 . - ISSN 2077-1096


MeSH-~главная:
ДЫХАТЕЛЬНЫЕ ШУМЫ -- RESPIRATORY SOUNDS (патофизиология)
ЛЕГКИХ ВЕНТИЛЯЦИЯ -- PULMONARY VENTILATION
ТРАХЕИ СТЕНОЗ -- TRACHEAL STENOSIS
Анотація: На сьогодні обмежені можливості дослідження наслідків вродженої патології дихальних шляхів в експерименті. Для вивчення пошкодження тканин організму при порушенні вентиляції дихальних шляхів був застосований авторський варіант штучного звуження просвіту трахеї шляхом накладання лігатури. Вивчення морфофункціональних реакцій та структурних перебудов у органах і тканинах організму дали можливість встановити і вивчити патогенетичні та таргетні тканинні мішені з метою розробки тактики лікування даної патології у новонароджених дітей. Мета. Дослідити особливості ультраструктурних змін у клітинах сенсомоторної кори великих півкуль головного мозку експериментальних статевонезрілих тварин після моделювання часткового стенозу трахеї. Матеріали та методи. На рівні верхньої третини трахеї накладалась лігатура молодим щурам, що обмежувала просвіт трахеї приблизно на 25-30%. Після моделювання патології верхніх дихальних шляхів відмічена поява характерних хриплячих звуків, що дозволило розглядати застосоване експериментальне втручання як аналог моделі стридора у новонароджених дітей. На 7-му добу і 21 добу експерименту, після операції та зняття раніше накладеної лігатури, було проведено дослідження ультраструктури сенсомоторної кори головного мозку молодих тварин і запропоновані, на цьому підґрунті, варіанти фармакологічного протекторно-лікувального впливу та пришвидшення процесів цереброреабілітації у піддослідних тварин. Результати. Встановлено розвиток нейродистрофічних процесів та пошкодження ультраструктур клітин і функцій гематоенцефалічного бар’єру. Після зняття лігатури з трахеї та ліквідації штучного компресійного впливу цього чинника на дихальні шляхи тварин, динаміка патологічних ультраструктурних змін, що спостерігалась практично не змінилась, навіть після повторних хірургічних маніпуляцій. Це свідчить про необхідність використання фармакологічних засобів і лікувальних технологій з метою відновлення цитомембран в клітинах центральної нервової системи різних типів при дії хронічної гіпоксії. Висновки. Частковий стеноз трахеї викликає пошкодження нервових клітин цереброкортексу, а зняття лігатури на 7-му добу експерименту моделювання стенозу не позначилось на будь-яких ультраструктурних змінах у порівнянні з отриманими результатами у групі тварин з хронічно викликаним стенозом трахеї. Відновлення вентиляції легень і характер виявлених даних свідчать про відсутність суттєвих відновних змін в нервових і судинних клітинах мозку. Вони свідчать про необхідність проведення безвідкладних лікувально-відновних заходів з метою пришвидшеного відновлення структури і функцій клітин цереброкортексу в постгіпоксичному періоді.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Савосько, С. І.
Макаренко, О. М.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

7.
Шифр: АУ20/2023/23/3
   Журнал

Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії [Текст] : науково-практичний журнал/ головний редактор В.М. Ждан. - Полтава : ПДМУ, Заснований в 2001 році - . - ISSN 2077-1096. - Періодичність hi
2023р. Т. 23 № 3
Зміст:
Є примірники у відділах: всього 1 : ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие
Перейти до описів статей

8.


   
    Вплив часткового стенозу трахеї на антиоксидантну систему у молодих щурів / Ю. А. Молочек [и др.] // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. : науково-практичний журнал. - 2023. - Т. 23, № 2 ч.2. - С. 37-41 . - ISSN 2077-1096


MeSH-~главная:
ТРАХЕИ СТЕНОЗ -- TRACHEAL STENOSIS
АНТИОКСИДАНТЫ -- ANTIOXIDANTS
КРЫСЫ -- RATS
Анотація: Останнім часом надзвичайно зросла увага дослідників і клініцистів до проблеми комплексної гіпоксичної травми різних органів і систем цілісного організму. Особливо це стосується клітин найбільш чутливих до дефіциту кисню, до яких слід віднести, в першу чергу, тканини мозку легень, деяких органів шлунково-кишкового тракту, системного імунітету, тощо. Ця проблема стає ще більш важливою і актуальною, коли це питання стосується впливу гіпоксії на клітини статевонез-рілих ссавців і людини, а також можливостей лікування деяких гострих гіпоксичних станів. До їх числа відноситься ларингомаляція і стрідор у дітей до першого року життя, а також дослідження складних і невирішених питань в експериментальній клінічній практиці. Мета роботи. Дослідити зміни активності ферментів прооксидантно-антиоксидантної системи клітин легеневої тканини і центральної нервової системи (цереброкортексу) при моделюванні експериментальної патології дихання (накладання лігатури на верхній відділ трахеї щурів), особливостей їх відновлення та динаміка цього процесу після хірургічного видалення лігатури. Матеріали та методи. Дослідження виконані на 37 статевонезрілих щурах-самцях лінії Вістар віком 25-28 днів. Всі тварини були поділені на 4 групи: 1-ша група – контрольні (інтактні) щури, 2-га група – щури з експериментальним моделюванням стенозу трахеї, яких на 7 добу після операції виводили з експерименту; 3-тя група – щури з експериментальним моделюванням стенозу трахеї, яких на 21 добу після операції виводили з експерименту; 4-та група – щури, яким проводили видалення лігатури з трахеї на 7 добу після операції та виведення їх із досліду на 21 добу. Вивчали наступні біохімічні показники: вміст малонового діальдегіду, активність каталази, глутатіон пероксидази, глутатіон редуктази та суперок-сиддисмутази. Результати. Встановлено, що вміст малонового діальдегіду та активність антиоксидантних ферментів у тканині легень та головного мозку щурів зростали на 7 і 21 добу на тлі часткового стенозу трахеї у щурів. При відновленні вентиляції дихальних шляхів у цих тварин не призводило до нормалізації досліджуваних показників до рівня контрольних значень. Висновки. Отримані результати свідчать, про відсутність повного відновлення порушеного прооксидантно-антиоксидантного балансу в клітинах легень і центральної нервової системи, навіть через 2 тижні після ліквідації компресійного впливу на трахею і відновлення гіпоксичних порушень дихальної системи, яке є частковим. Ці дані свідчать про необхідність продовження лікування пацієнтів із використанням фармакологічних антиоксидантних засобів після проведення хірургічного лікування. Наразі цей аспект проблеми залишається відкритим.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Молочек, Ю. А.
Савосько, С .І.
Утко, Н. О.
Макаренко, О. М.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

9.
Шифр: АУ20/2023/23/2 ч.2
   Журнал

Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії [Текст] : науково-практичний журнал/ головний редактор В.М. Ждан. - Полтава : ПДМУ, Заснований в 2001 році - . - ISSN 2077-1096. - Періодичність hi
2023р. Т. 23 № 2 ч.2
Зміст:
Є примірники у відділах: всього 1 : ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие
Перейти до описів статей

10.


    Макаренко, О. М.
    Обґрунтування поняття гліоархітектоніки для нейронауки та нейроцитопатології / О. М. Макаренко // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. : науково-практичний журнал. - 2022. - Т. 22, № 2. - С. 112-115 . - ISSN 2077-1096


MeSH-~главная:
НЕЙРОНАУКИ -- NEUROSCIENCES (тенденции)
ГИПОТАЛАМУС -- HYPOTHALAMUS
МОЗЖЕЧОК -- CEREBELLUM
МОЗГ ГОЛОВНОЙ -- BRAIN
Анотація: Аналіз структури та функціонального стану гліоцитів дозволяє охарактеризувати цитологічні параметри різних клітинних утворень мозку, в нормі, об'єктивно оцінювати не тільки вплив на утворення патологічних факторів (зокрема на їхній гліально-клітинний гомеостаз), але й оцінити ефективність терапії патології центральної нервової системи різними лікарськими препаратами та засобами. Метою роботи було впровадження поняття гліоархітектоніки для поглибленого та детального вивчення кори головного мозку (неокортексу) у нормі, при експериментальній та клінічній патології центральної нервової системи. При виконанні роботи використовувався аналіз літературних джерел, результати попередніх досліджень авторів. Системно-клітинний показник оцінки гліальної формули (ГФ) характеризує кількісний (або відсотковий) вміст окремих типів клітин (астроцитів, олігоденроцитів, мікрогліоцитів) по відношенню до загальної кількості гліоцитів у стандартній площі гістозрізу. Гліальний кількісний індекс характеризує співвідношення одного типу гліоцитів до іншого. Зокрема, індекс 1 представляє співвідношення суми астроцитів до мікрогліоцитів, індекс 2 – суми олігодендрогліоцитів до мікрогліоцитів та індекс 3 – суми астроцитів до загальної кількості олігодендрогліоцитів. Використання кількісних методик аналізу в процесі вивчення гліальної системи різних клітинних структур мозку в умовах норми, патології та після проведення фармакотерапії експериментально відтвореної цереброваскулярної патології показало, що дані методики є чутливими та придатними для виконання низки науково-дослідних та практичних завдань. Зокрема, під час досліджень було виявлено, що використання та аналіз результатів гліальної формули та гліальних кількісних індексів дозволило об'єктивно проаналізувати структуру глії різних клітинних утворень головного мозку в нормі з метою удосконалення та впровадження в науково-дослідну діяльність параметрів оцінки відповідних гістологічних характеристик. Отримані результати дозволили не тільки якісно, а й кількісно оцінити особливості порушень гліального гомеостазу різних клітинних утворень мозку (цереброкортексу, різних ядер гіпоталамуса) при моделюванні гліальних індексів, вони можуть бути використані і при моделюванні інших патологій центральної нервової системи, в даний час таке дослідження виконується при моделюванні у гризунів однієї з моделей депресії. Результати дослідження гліоархітектоніки та системних індикаторів оцінки гліальної формули та гліальних індексів кількісних гліальної системи дозволяє поглиблено та детально вивчати різні клітинні утворення мозку в умовах норми, патології та після проведення фармакотерапії експериментально відтвореної цереброваскулярної патології.
Перейти к внешнему ресурсу Текст
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

 1-10    11-20   21-30   31-40   41-50   51-60      
 
© 2017-2023
Бібліотека Полтавського державного медичного університету
36011, м. Полтава, вул. Шевченка, 23
© Міжнародна асоціація користувачів і розробників
електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)