Головна Спрощений режим Опис

Бази даних


Періодичні видання. Статті - результати пошуку 148913

Вид пошуку
Книги
Періодичні видання. Статті
Книги іноземною мовою
Художня література
Дисертації
Автореферати
Методичні рекомендації. Брошури
Магістерські роботи
Матеріали конференцій
Електронний ресурс
Краєзнавство Полтавщини
Раритетні видання
Зона пошуку
у знайденому
 Знайдено у інших БД:Книги (1)Методичні рекомендації. Брошури (3)Матеріали конференцій (58)Електронний ресурс (1)
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>A=Ждан, В. М.$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 234
Показані документи с 1 за 10
 1-10    11-20   21-30   31-40   41-50   51-60      
1.


   
    Сучасний погляд на молекулярні механізми регуляції обміну сечової кислоти в кишечнику / В. М. Ждан [и др.] // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. : науково-практичний журнал. - 2024. - Т. 24, № 2. - С. 293-297 . - ISSN 2077-1096


MeSH-~главная:
МОЧЕВАЯ КИСЛОТА -- URIC ACID
ГИПЕРУРИКЕМИЯ -- HYPERURICEMIA
ПОДАГРА -- GOUT (микробиология)
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA
КИШЕЧНИК -- INTESTINES (микробиология)
Анотація: В огляді представлені сучасні дані про прямі та опосередковані патогенетичні взаємозв'язки метаболізму пуринових сполук з біохімічними процесами в клітинах травної системи. Проведено комплексний аналіз доступних сучасних публікацій за період з 2000 до 2024 роки у базах Scopus, PubMed, eLIIBRARY, Google Scholar. Сечова кислота – кінцевий продукт катаболізму пуриновмісних сполук. Концентрація сечової кислоти підтримується в динамічному балансі за участю нирок та органів шлунково-кишкового тракту (тонкої кишки та печінки). Подагра – хронічне захворювання, яке розвивається в результаті взаємодії молекулярно-генетичних факторів та зовнішніх умов. Підвищення вмісту уратів у сироватці крові (гіперурикемія) та відкладення кристалів урату натрію в органах і тканинах запускають каскад запальних та фібротичних процесів у слизовій оболонці, у гладком'язових, паренхіматозних та ендотеліальних клітинах, у тому числі органів шлунково-кишкового тракту. У нормі в людини екскретується близько 1,5 г сечової кислоти на добу. У фізіологічних умовах дві третини сечової кислоти виводяться з організму нирками, одна третина через кишечник і незначна частина – з жовчю. Гіпотеза, яка пов'язує патогенез гіперурикемії з «перевантаженням нирок», передбачає, що захворювання може розвиватися внаслідок порушення ниркової екскреції при недостатній елімінації сечової кислоти через кишечник. Частина транспортних систем сечової кислоти активно працює в гепато- та ентероцитах, що визначає її утворення та кліренс. Білки-переносники сечової кислоти поділяють на дві категорії: транспортери реабсорбції уратів та транспортери екскреції уратів, їх експресія регулюється факторами транскрипції, гормонами та метаболітами кишкової мікрофлори. Вплив мікробіоти кишечника на метаболізм сечової кислоти пов'язаний з її участю в пуриновому обміні, розкладанні та елімінації сечової кислоти з метаболітами кишкової флори та пригніченням подагричного запалення та оцінюється як новий терапевтичний потенціал при подагрі та гіперурикемії, що дозволяє уникнути пошкодження нирок та уролітіазу.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Ждан, В. М.
Ткаченко, М. В.
Бабаніна, М. Ю.
Волченко, Г. В.
Кітура, Є. М.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие
2.
Шифр: АУ20/2024/24/2
   Журнал
Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії [Текст] : науково-практичний журнал/ головний редактор В.М. Ждан. - Полтава : ПДМУ, Заснований в 2001 році - . - ISSN 2077-1096. - Періодичність hi
2024р. Т. 24 № 2
Зміст:
Є примірники у відділах: всього 1 : ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие
Перейти до описів статей
3.


   
    Аутоімунний гепатит та складність його ведення: клінічний випадок / В. М. Ждан [и др.] // Вісн. пробл. біол. і медицини = Bulletin of Problems in Biology and Medicine : український науково-практичний журнал. - 2023. - № 4(171). - С. 182-187 . - ISSN 2077-4214


MeSH-~главная:
ГЕПАТИТ АУТОИММУННЫЙ -- HEPATITIS, AUTOIMMUNE (диагностика)
ХОЛАНГИТ -- CHOLANGITIS
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY (тенденции)
Анотація: Аутоімунний гепатит вважається рідкісним аутоімунним запальним захворюванням печінки, який має високу летальність при відсутності терапії. Щорічна захворюваність на аутоімунний гепатит у світі становить 1,37 на 100 000 осіб, залежить від регіону виникнення та віку. Особливістю аутоімунного гепатиту є широкий спектр клінічних симптомів, від безсимптомного (у 25-37% хворих) на протязі кількох років, до гострого перебігу захворювання, що ускладнює своєчасність діагностики таких хворих. Безсимптомність клінічних ознак аутоімунного гепатиту приводить до появи в 30% пацієнтів циротичних змін печінки. Крім цього, перебіг аутоімунного гепатиту в 14-44% випадків ускладнюється іншими супутніми аутоімунними хворобами, такими як аутоімунний тіреоїдит або цукровий діабет І типу. Складність ведення пацієнтів із аутоімунним гепатитом часто обумовлена оверлап-синдромами із первинним біліарним холангітом або первинним склерозуючим холангітом. Поширеність оверлап-синдрому серед пацієнтів із аутоімунним гепатитом становить у середньому 8-10%. Найбільш вагома роль у верифікації діагнозу, особливо при одночасній маніфестації захворювань, відводиться гістологічному дослідженню та діагностичним маркерам аутоімунного гепатиту, що має оверлап-синдром із первинним біліарним холангітом. В даній роботі наведено клінічний випадок пацієнтки із перехресним перебігом аутоімунного гепатиту та первинного біліарного холангіту, що мав безсимптомний початок та потребував проведення біопсії печінки для підтвердження оверлап-синдрому. В подальшому, не дивлячись на мінімальну активність захворювання, постійну терапію, відзначається прогресування хвороби, із формуванням фіброзу печінки F2 – F3 по шкалі METAVIR за даними УЗД печінки з 2-D зсувнохвильовою еластометрією. Тривалий перебіг хвороби ускладнився також появою супутнього аутоімунного тіреоїдиту та формуванням остеопенії ІІІ ступеню на фоні глюкокортикостероїдної терапії. На прикладі даного клінічного випадку, висвітлюється тактика попередження ускладнень та прогресування хвороби. Представлені дані дослідження можуть зацікавити сімейних лікарів, терапевтів, гастроентерологів та лікарів інших спеціальностей.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Ждан, В. М.
Кир'ян, О. А.
Бабаніна, М. Ю.
Іваницький, І. В.
Ткаченко, М. В.
Лебідь, В. Г.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие
4.


    Ждан, В. М.
    Сучасні хондропротектори у лікуванні остеоартриту / В. М. Ждан, В. Г. Лебідь, Ю. О. Іщейкіна // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. : науково-практичний журнал. - 2023. - Т. 23, № 4. - С. 297-304 . - ISSN 2077-1096


MeSH-~главная:
ОСТЕОАРТРИТ -- OSTEOARTHRITIS (лекарственная терапия, терапия)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY (тенденции)
ХОНДРОИТИНСУЛЬФАТЫ -- CHONDROITIN SULFATES
Кл.слова (ненормовані):
АЛФЛУТОП
Анотація: Вступ. Остеоартрит – це хронічне прогресуюче дегенеративне захворювання цілого суглоба, яке вражає суглобовий хрящ, субхондральну кістку, зв’язки, капсулу та синовіальну оболонку. Остеоартрит раніше вважався механічним захворюванням зносу, що спричиняє дегенерацію хряща, а тепер зрозуміло, що взаємозв’язок між різними структурами суглобів і місцевим запаленням є центральним аспектом основної патофізіології. За останні 20 років було досягнуто значного прогресу в дослідженні остеоартриту; однак багато питань залишаються без відповіді через складність патофізіології остеоартриту. Остеоартрит належить до хвороб з дуже високим рівнем коморбідності, оскільки похилий вік – найбільш вагомий чинник серед усіх факторів ризику його розвитку. Причому встановлено, що у пацієнтів з остеоартритом значно вищий ризик розвитку коморбідних станів, ніж у пацієнтів, які ним нестраждають. Матеріали і методи. Дослідження проведено на базі ревматологічного центру Комунального підприємства «Полтавська обласна кінічна лікарня імені М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради». Обстежено і проліковано 150 хворих на остеоартрит в період загострення у віці 41-73 років, серед яких жінок було 97 (64,67%), чоловіків 53 (35,33%) в поєднанні з коморбідною патологією (артеріальна гіпертензія, ішемічна хвороба серця, хвороби органів травлення, дихання, ендокринної, сечостатевої систем). Рентгенологічно у всіх пацієнтів виявлено ІІ-IІІ стадії уражень суглобів за класифікацією J.H. Kellgren, J.S. Lawrence. Давність захворювання на остеоартроз складала 5-19 років. Верифікацію клінічного діагнозу остеоартрит здійснювали за рекомендаціями EULAR(2018) на основі даних клінічних, лабораторних та інструментальних досліджень. Клінічні діагнози коморбідних станів встановлювалися згідно з відповідними наказами МОЗ України та підтверджені профільними фахівцями. Пацієнтам призначалося стандартне лікування: нестероїдні протизапальні препарати, хондропротектори (хондроїтин сульфат або Алфлутоп), гастропротектори, місцеве лікування згідно з наказом МОЗ України № 676 від 12.10.2006 року з фаху “Ревматологія”. При необхідності додатково за рекомендаціями фахівців призначалися медикаменти з приводу лікування коморбідних патологій (гіпотензивні, антиішемічні, антидіабетичні, гіполіпідемічні). Перед початком лікування після обстеження хворих при встановленні клінічного діагнозу: остеоартрит при необхідності нами проводилося виключення у хворих тромбофлебіту – з призначення коагулограми, ультразвукового дослідження судин нижніх кінцівок з подальшою консультацією судинного хірурга. При встановленному клінічному діагнозі: тромбофлебіт нижніх кінцівок, хворим у якості хондропротектора призначався Алфлутоп 1,0 мл по 1 мл внутрішньо-м’язево 1раз на добу, 20 днів. Хворі без ознак тромбофлебіту нижніх кінцівок отримували хондроїтин сульфат 2,0 мл по 2 мл внутрішньом’язево 1 раз на добу, 20 днів. Схему призначення даних хондропротекторів хворі отримували 1 раз в 6 місяців. Результати. Висвітлені дані літератури щодо повного розуміння лікування хворих на остеоартрит з коморбідною патологією, дозволять створити цільову ефективну терапію з врахуванням призначення відповідного хондропротектора в залежності від анамнезу хвороби, коморбідного стану хворого. Даний підхід у лікуванні хворих сприяв подовженню ремісії основного захворювання та коморбідної патології, зменшенню частоти госпіталізації та скорочення стаціонарного лікування на 2-3 дні. Висновки. Запропонований підхід у лікуванні хворих на остеоартрит з коморбідною патологією, особливості призначення хондропротекторів з високою прогностичною цінністю в подовженні ремісії остеоатриту та супутніх захворювань покращить їх практичне застосування.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Лебідь, В. Г.
Іщейкіна, Ю. О.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие
5.


   
    Геронтологічні аспекти і паліативний догляд у сімейній медицині / В. М. Ждан [и др.] // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. : науково-практичний журнал. - 2023. - Т. 23, № 4. - С. 292-296 . - ISSN 2077-1096


MeSH-~главная:
ПОЖИЛЫЕ -- AGED
ПАЛЛИАТИВНАЯ МЕДИЦИНА -- PALLIATIVE MEDICINE (тенденции)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY (тенденции)
ВРАЧИ СЕМЕЙНЫЕ -- PHYSICIANS, FAMILY (тенденции)
Анотація: В статті приведений аналіз літератури стосовно геронтологічних аспектів коморбідності і надання паліативної допомоги в практиці сімейного лікаря. За даними ООН, у 2020 році вік майже кожного десятого жителя Землі перевищував 65 років. У 2050 році їх частка зросте з 9,3% до 15,9%. Частка людей 60 років і старше становитиме до однієї третини населення планети. Аналіз звернень в амбулаторно-поліклінічні установи демонструє, що загалом за всіма класами хвороб та окремих захворювань, найбільший відсоток звернень до лікаря спостерігається в групах 70 років і старше. В похилому віці як фізіологічне, так і патологічне старіння супроводжується структурними та функціональними змінами всіх органів та систем, порушенням гемодинаміки, погіршенням кровопостачання тканин, підвищенням ризику розвитку гіпоксії з раннім включенням анаеробних механізмів. Серед тих, хто звертається за медичною допомогою до сімейного лікаря в Україні, частка пацієнтів похилого віку із поєднаною патологією становить понад 80%. Люди літнього віку з коморбідною патологією страждають від болю більше, ніж представники інших вікових груп. Однією з першочергових медико-соціальних та гуманітарних проблем багатьох країн світу є створення та розвиток доступної та ефективної системи надання паліативної допомоги населенню. Ці проблеми виникли через збільшення кількості інкурабельних хворих з обмеженим прогнозом тривалості життя. За аналізом досвіду різних країн переконливо видно, що паліативна та хоспісна допомога найкраще забезпечує потреби та належну якість життя паліативних пацієнтів та їх рідних, сприяє збереженню людської гідності наприкінці біологічного життя. Метою паліативної допомоги є полегшення страждань пацієнтів та їхніх родин шляхом комплексної оцінки та лікування фізичних, психосоціальних і духовних симптомів, які відчувають пацієнти. Паліативна допомога зосереджена на передбаченні, запобіганні, діагностиці та лікуванні симптомів, які відчувають пацієнти з серйозною або небезпечною для життя хворобою, а також на допомозі пацієнтам та їхнім родинам приймати важливі з медичної точки зору рішення. Сімейного лікаря визнано спеціалістом медичної галузі, який може найповніше впливати на стан здоров’я населення. Сімейні лікарі надають паліативну допомогу, вони консультують, навчають близьких та родичів хворого стосовно потреб пацієнта, надають психологічну та моральну підтримку як пацієнту так і його родині.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Ждан, В. М.
Бабаніна, М. Ю.
Кітура, Є. М.
Іщейкіна, Ю. О.
Ткаченко, М. В.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие
6.
Шифр: ВУ12/2023/4(171)
   Журнал
Вісник проблем біології і медицини [Текст] : український науково-практичний журнал/ головний редактор В.М. Ждан. - Полтава : ПДМУ, Засновано у листопаді 1993 року - . - ISSN 2077-4214. - Періодичність hi
2023р. № 4(171)
Зміст:
Є примірники у відділах: всього 1 : ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие
Перейти до описів статей
7.
Шифр: АУ20/2023/23/4
   Журнал
Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії [Текст] : науково-практичний журнал/ головний редактор В.М. Ждан. - Полтава : ПДМУ, Заснований в 2001 році - . - ISSN 2077-1096. - Періодичність hi
2023р. Т. 23 № 4
Зміст:
Є примірники у відділах: всього 1 : ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие
Перейти до описів статей
8.


   
    Остеоартрит колінних суглобів – вплив супутньої терапії при коморбідній патології / В. М. Ждан [и др.] // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. : науково-практичний журнал. - 2023. - Т. 23, № 3. - С. 250-259 . - ISSN 2077-1096


MeSH-~главная:
ОСТЕОАРТРИТ -- OSTEOARTHRITIS
РЕВМАТИЧЕСКИЕ БОЛЕЗНИ -- RHEUMATIC DISEASES
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
ХОНДРОИТИН -- CHONDROITIN (терапевтическое применение)
ГЛИКОЗАМИНОГЛИКАНЫ -- GLYCOSAMINOGLYCANS (терапевтическое применение)
Анотація: Остеоартроз — найпоширеніше захворювання опорно-рухового апарату, що характеризується хронічним запаленням і залученням до патологічного процесу всіх компонентів суглоба. Остеоартроз призводить до зниження якості життя, інвалідизації населення та підвищення смертності. За оцінками експертів на остеоартроз у всьому світі хворіє близько 240 млн осіб, серед них приблизно 10% чоловіків та 18% жінок віком старше 60 років. В іншому епідеміологічному дослідженні американськими вченими встановлено, що симптоматичний ОА колінного суглоба відзначається приблизно у 7% дорослих віком старше 25 років. Поширеність захворювання на остеоартроз вища серед жінок, ніж чоловіків, зростає з віком (тенденція наявна до досягнення 70-річного віку). Приблизно у 9% чоловіків та у 30% жінок спостерігається ураження щонайменше одного суглоба, у 11 та 23% — щонайменше двох. Остеоартроз посідає 1-ше місце в структурі кістково-м’язової патології, 2-ге — за кількістю звернень до сімейного лікаря, поступаючись лише серцево-судинним захворюванням; 3-тє — у структурі інвалідизації. Мета – дослідження та висвітлення сучасних досіджень патогенетических звязків остеоартриту і коморбідних уражень при супутніх захворюваннях з обґрунтуванням нових підходів до покращення лікування хворих з даною патологією; оцінити вплив лікування хворих на гонартроз з коморбідною патологією з включенням хондропротекторів: хондроїтину сульфат, глюкозаміну сульфат, рецептурного кристалічного глюкозаміну сульфат, сартанів (вазар / лозартан), статинів (розарт), нестероїдних протизапальних препаратів (целекоксиб, ібупрофен, диклофенак калію). Матеріали та методи дослідження. Здійснено науковий пошук у друко¬ваних і електронних виданнях, наукових пошукових базах із застосуванням методів аналізу, порівняння й узагальнення інформаційних даних про взаємозв’зок остеоартриту з коморбідною патологією. У проведеному дослідженні на базі ревматологічного центру Комунального підприємства «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради» кафедри сімейної медицини і терапії Полтавського державного медичного університету брали участь 100 амбулаторних та стаціонарних хворих жінок 81 (81%) та чоловіків 19 (19%) віком 48–73 років із первинним гонартрозом І–ІІ рентгенологічної стадії по Kellgren і Lawrence в поєднанні з коморбідною патологією. Результати. За результатами 3-місячного спостереження у хворих у віці до 50 років відмічалися легкі та помірні прояви метаболічного синдрому та із поліморбідних – хронічні обструктивні захворювання легенів, ураження сечостатевої системи. Найчастіше виявляли одне, рідко - два коморбідні та одне-два захворювання, що не мали доведених зв’язків з остеоартрозом. У віці від 50-60 років прогресивно зростали такі коморбідні процеси, як артеріальна гіпертензія, ішемічна хвороба серця, серцева недостатність, ожиріння, цукровий діабет типу 2, хвороби системи травлення, а із поліморбідних процесів – хронічне обструктивне захворювання легень, ураження сечостатевої системи, шкіри, хвороб верхніх дихальних шляхів у період ремісії, депресивні стани. Висновки. Протягом дослідження виявлено значний клінічний ефект від застосування запропонованої нами 3 місячної терапії з включенням рецептурного кристалічного глюкозаміну сульфату, целекоксибу - 92 % у хворих основної групи на остеоартрит з коморбідною патологією. Відмічений позитивний ефект у відношенні зменшення болю, обмеженні рухливості в суглобах, затрудненні в виконанні повсякденної діяльності, виражена позитивна динаміка лабораторних показників, покращення якості життя (нормалізація артеріального тиску, зменшення болю в ділянці серця та суглобах, зменшення потреби у вживанні нестероїдних протизапальних препаратів та антигіпертензивних засобів).
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Ждан, В. М.
Лебідь, В. Г.
Іщейкіна, Ю. О.
Кир’ян, О. А.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие
9.
Шифр: АУ20/2023/23/3
   Журнал
Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії [Текст] : науково-практичний журнал/ головний редактор В.М. Ждан. - Полтава : ПДМУ, Заснований в 2001 році - . - ISSN 2077-1096. - Періодичність hi
2023р. Т. 23 № 3
Зміст:
Є примірники у відділах: всього 1 : ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие
Перейти до описів статей
10.


   
    Академічні рейтинги – mirror image глобалізації в освіті / В. М. Ждан [и др.] // Проблеми екології та медицини : науково-практичний журнал. - 2022. - Т. 26, № 5/6. - С. 20-31


MeSH-~главная:
УНИВЕРСИТЕТЫ -- UNIVERSITIES (организация и управление, стандарты, статистика, тенденции)
ОБРАЗОВАНИЕ, СИСТЕМА ОЦЕНОК -- EDUCATIONAL MEASUREMENT
Анотація: Розглянуто феномен академічних рейтингів і коротку історію їх виникнення. Дано узагальнену характеристику найбільш впливових рейтингів. Проаналізовано погляди прихильників і противників академічних рейтингів. Показано, що в умовах глобалізаційних процесів в освіті академічні рейтинги розглядаються низкою вчених як один з інструментів, призначених для вимірювання конкурентоспроможності освітніх закладів, формування стратегії подальшого розвитку університетів та їх трансформації. З огляду на те, що питання щодо методології укладання академічних рейтингів і логіки їх використання залишається дискусійним, наведено аргументи опонентів рейтингування. Зокрема, висловлюється думка, що основні індикатори, які впливають на місце в більшості існуючих нині рейтингів, релевантні для університетів науково-дослідного типу, які мають надзвичайно потужні джерела фінансування, що й зумовлює їх конкурентоспроможність і незмінно високі місця. У зв’язку із цим рейтинги з інструменту вимірювання якості освіти почасти перетворилися на економічний і політичний інструмент із «відчутним геополітичним присмаком», що навряд чи може призвести до значного покращення якості освіти. Закцентовано увагу на тому, що існуюча нині методологія укладання рейтингів може бути доцільною лише для університетів світового рівня, які становлять 3 ‒ 5% від загальної кількості закладів вищої освіти в різних країнах світу. У висновках зазначається, що рейтинги, незважаючи на їх дискусійний характер, стали як невід’ємною частиною управлінської культури та глобального інформаційного простору, так і рушієм позитивних змін освітнього середовища університетів.
Дод.точки доступу:
Ждан, В.М.
Дворник, В.М.
Аветіков, Д.С.
Бєляєва, О. М.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие
 1-10    11-20   21-30   31-40   41-50   51-60      
 
Стандартний
Розширений
За словником
ДРНТІ-навігатор
УДК-навігатор
Тематичний навігатор
© 2017-2023
Бібліотека Полтавського державного медичного університету
36011, м. Полтава, вул. Шевченка, 23
© Міжнародна асоціація користувачів і розробників
електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)