Головна Спрощений режим Опис

Бази даних


Періодичні видання. Статті - результати пошуку 148913

Вид пошуку

Зона пошуку
у знайденому
 Знайдено у інших БД:Книги іноземною мовою (5)Матеріали конференцій (4)
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>A=Абрамов, А. В.$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 42
Показані документи с 1 за 10
 1-10    11-20   21-30   31-40   41-42 
1.


    Колесник, Ю. М.
    Маркери ремоделювання міокарда щурів при артеріальній гіпертензії та експериментальному цукровому діабеті: роль мітохондріальної дисфункції / Ю. М. Колесник, М. Ю. Колесник, А. В. Абрамов // Фізіолог. журн. : науково-теоретичний журнал. - 2014. - Т. 60, № 3. - С. 18-26. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 0201-8489


MeSH-~главная:
ГЕНЫ МИТОХОНДРИАЛЬНЫЕ -- GENES, MITOCHONDRIAL
МИОКАРД -- MYOCARDIUM
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ -- DIABETES MELLITUS
Анотація: Досліджували експресію кардіотрофіну-1, анексину V, тайтину та колагену I типу в міокарді щурів лінії Вістар (контроль), а також у щурів зі спонтанною гіпертензією та з експериментальним цукровим діабетом і без нього. На мітохондріях, ізольованих із тканини серця, вивчали проникність мітохондріальної пори під впливом Са2+. Встановлено, що у щурів зі спонтанною гіпертензією та супутнім діабетом питомий вміст кардіотрофіну-1, анексину V та колегену І типу у міокарді був достовірно вищим порівняно зі значеннями у контрольних щурів і щурів з гіпертензією без діабету, Питомий вміст тайтину був на 27 % нижчим у тварин з гіпертензією та діабетом, ніж у щурів зі спонтанною гіпертензією без діабету. Вказані зміни експресії кардіотрофіну-1, анексину V, тайтину та колегену І типу асоціювалися з найбільшою чутливістю мітохондріальної пори до Са2+ у щурів зі спонтанною гіпертензією та супутнім цукровим діабетом
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Колесник, М. Ю.
Абрамов, А. В.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

2.


    Абрамов, А. В.
    Сравнительная характеристика нейроэндокринного ответа крупноклеточных и мелкоклеточных вазопрессинергических нейронов паравентрикулярного ядра гипоталамуса на прерывистое действие гипоксической гипоксии / А. В. Абрамов, В. А. Шаменко // Клінічна та експериментальна патологія. - 2019. - Т. 18, № 4. - С. 3-9. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-~главная:
МОЗГА ГОЛОВНОГО ГИПОКСИЯ -- HYPOXIA, BRAIN
ГИПОТАЛАМУСА ПАРАВЕНТРИКУЛЯРНОЕ ЯДРО -- PARAVENTRICULAR HYPOTHALAMIC NUCLEUS
ВАЗОПРЕССИНЫ -- VASOPRESSINS
НЕЙРОНЫ -- NEURONS
Анотація: Мозок є центральним органом, що формує стратегію нейроендокринної адаптації організму до різних стресорів. Однією з важливих ланок формування нейроендокринної адаптації мозку до стресу є паравентрикулярні ядра гіпоталамуса (ПВЯ), які визначають реактивність усіх ланок гіпоталамо-гіпофізарно-адренокортикальної системи та забезпечують розвиток адаптаційних реакцій і формування резистентності організму до стресу. Мета роботи - вивчити особливості функціонального стану вазопресинергічних нейронів паравентрикулярного ядра гіпоталамуса при багатоденній дії переривчастої гіпоксичної гіпоксії і в постгіпоксичний період. Матеріали та методи. Дослідження проведено на 30 самцях щурів лінії Вістар. Переривчасту гіпоксію моделювали щоденним 6-годинним перебуванням щурів на висоті 6000 м (pO2 = 9,8%) протягом 15 днів, постгіпоксичний період тривав 10 днів. Розподіл вазопресину, білків cFos, HIF-1альфа і HIF-3альфа в суб'ядрах ПВЯ досліджували методами кількісної імунофлуоресценції в серійних фронтальних зрізах гіпоталамуса. Результати. Гіпоксична гіпоксія призводила до достовірного підвищення вмісту досліджуваних біомаркерів функціональної активності пептидергічних нейронів ПВЯ. Так, у ділянці латеральної частини заднього крупноклітинного суб'ядра ПВЯ вміст вазопресину збільшився в 5,9 раза, білка cFos - на 80 %, білка HIF-1альфа - в 3,4 раза і білка HIF-3альфа - в 3 рази. В ділянці медіального дрібноклітинного суб'ядра ПВЯ після закінчення гіпоксичних впливів вміст вазопресину збільшився у 6,6 раза, білка cFos - на 37 %, білка HIF-1альфа - у 2,5 раза і білка HIF-3альфа - на 73 %. У постгіпоксичний період відзначалося зменшення вмісту вазопресину в ПВЯ. При цьому, якщо в латеральній частині заднього крупноклітинного суб'ядра ПВЯ, порівняно з гіпоксичним періодом, рівень вазопресину знижувався в 4 рази і залишався на 43 % вищим, ніж у контрольних тварин, то в медіальному дрібноклітинному суб'ядрі ПВЯ вміст нейропептиду знижувався в 11 разів і був на 38 % нижчим, ніж до початку гіпоксичних впливів. Висновки. Гіпоксична гіпоксія стимулює утворення вазопресину, білків сімейства HIF і cFos у латеральній частині заднього крупноклітинного і медіальному дрібноклітинному суб'ядрах ПВЯ. У постгіпоксичний період спостерігається пригнічення синтезу вазопресину в нейронах медіального дрібноклітинного суб'ядра при збереженні підвищеної функціональної активності нейронів латеральної частини.
Дод.точки доступу:
Шаменко, В. А.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

3.
Шифр: КУ27/2019/18/4
   Журнал

Клінічна та експериментальна патологія [Текст] : щоквартальний український науково-медичний журнал/ головний редактор В.Ф. Мислицький. - Чернівці : Буковинський державний медичний університет, Заснований у квітні 2002 року - . - ISSN 1727-4338. - Періодичність hi
2019р. Т. 18 № 4
Зміст:
Є примірники у відділах: всього 1 : ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие
Перейти до описів статей

4.


   
    Визначення впливу L-лізину есцинату та глутаргіну на систему оксиду азоту таморфометричну характеристику ендотеліоцитів печінки щурів з механічною жовтяницею / Д. В. Мамчур [та ін.] // Харківська хірургічна школа. - 2017. - N 2. - С. 7-11


Рубрики: Глутаргин

   L-лизин эсцинат


MeSH-~главная:
ЖЕЛТУХА МЕХАНИЧЕСКАЯ -- JAUNDICE, OBSTRUCTIVE (этиология)
АЗОТА ОКСИДЫ -- NITROGEN OXIDES (метаболизм)
ПЕЧЕНЬ -- LIVER (анатомия и гистология, действие лекарственных препаратов)
ЭНДОТЕЛИЙ СОСУДИСТЫЙ -- ENDOTHELIUM, VASCULAR (анатомия и гистология, действие лекарственных препаратов)
СРАВНИТЕЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- COMPARATIVE STUDY
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
КРЫСЫ -- RATS
Анотація: Нами було проведено дві серії досліджень на 120 білих нелінійних щурах обох статей масою 180-220 г. Курсове використання L-лізину есцинату у більшій мірі ніж глутаргіну, сприяє відновленню активності синтази оксиду азоту та знижує надмірну секрецію оксиду азоту в тканинах печінки за умов механічної жовтяниці. L-лізину есцинат, у порівнянні з глутаргіном, проявляє більш вагомі та статистично значимі зміни у відношенні показників щільності ядер ендотеліоцитів, вмісту у них РНК, а також сприяє зменшенню проявів набряку цих клітин за умов механічної жовтяниці.
Дод.точки доступу:
Мамчур, Д.В.
Десятерик, В.І.
Жилюк, В.І.
Лєвих, А.Е.
Абрамов, А.В.

Примірників всього: 1
ЕР(МдС) (1)
Вільні: ЕР(МдС) (1)

Найти похожие

5.
Шифр: ХУ5/2017/2
   Журнал

Харківська хірургічна школа [Текст] : медичний науково-практичний журнал/ головний редактор Бойко В.В. - Харків : Інститут загальної та невідкладної хірургії АМН України, Заснований у листопаді 2000 р. - . - Періодичність gi
2017р. № 2
Зміст:
Полный текст/внешний ресурс   (постраничный просмотр) : Текст или скачать  - 3.616 Mb,
Перейти к внешнему ресурсу >>>>>
Є примірники у відділах: всього 1 : ЕР(МдС) (1)
Вільні: ЕР(МдС) (1)

Найти похожие
Перейти до описів статей

6.


    Абрамов, А. В.
    Кількісний аналіз проліферативної активності тканин пародонту щурів після екстракції зуба на фоні експериментального цукрового діабету / А. В. Абрамов, К. С. Ганчев // Клінічна та експериментальна патологія. - 2019. - Т. 18, № 1. - С. 10-15. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-~главная:
ЗУБОВ ЭКСТРАКЦИЯ -- TOOTH EXTRACTION
ПЕРИОДОНТА БОЛЕЗНИ -- PERIODONTAL DISEASES
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНЫЙ -- DIABETES MELLITUS, EXPERIMENTAL (осложнения)
Анотація: При цукровому діабеті швидке прогресування запальних процесів, порушення місцевого імунітету, дистрофічні розлади та пригнічення процесів репарації й регенерації стають важливим підґрунтям формування тяжких ускладнень, що потребує розуміння патогенетичних механізмів їх формування. Мета роботи - провести кількісний аналіз проліферативної активності тканин пародонту щурів із експериментальним цукровим діабетом (ЕЦД) за показниками експресії Ki-67 у різні періоди (1-, 7- та 14-а доба) після екстракції першого нижнього моляру. Матеріал і методи. Використано 120 щурів, 60 з яких моделювали експериментальний цукровий діабет. На 21-у добу розвитку цукрового діабету щурам видаляли перший нижній моляр та на 1-у, 7-у та 14-у доби після екстракції виводили з експерименту. Для отримання цифрових показників експресії Кі-67 використаний імуногістохімічний метод, з подальшою цифровою обробкою даних програмою Image J та EXCEL-7.0. Гістологічні зрізи пародонту інкубували зі специфічними антитілами до Ki-67 (SantaCruzBiotechnology, USA) у розведені 1:200. Результати. Встановлено, що у щурів із ЕЦД навіть без хірургічних втручань виявлена висока проліферативна активність у пародонті. Екстракція зуба контрольним щурам призводить до підвищення проліферативної активності вже на 1-у добу пост екстракційного періоду, пікові значення якої досягаються на 7-добу та знижуються за два тижні. Екстракція зуба щурам із ЕЦД призводить до суттєвого підвищення проліферативної активності у тканинах пародонту. На відміну від контролю, для якого притаманний парабулаподібний характер показників експресії Кі-67 із піком на 7-му добу та зниженням їх наприкінці 2-го тижня, у пародонті щурів із ЕЦД критерії проліферації характеризуються зростаючим трендом із максимальними значеннями на 14 добу.
Дод.точки доступу:
Ганчев, К.С.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

7.
Шифр: КУ27/2019/18/1
   Журнал

Клінічна та експериментальна патологія [Текст] : щоквартальний український науково-медичний журнал/ головний редактор В.Ф. Мислицький. - Чернівці : Буковинський державний медичний університет, Заснований у квітні 2002 року - . - ISSN 1727-4338. - Періодичність hi
2019р. Т. 18 № 1
Зміст:
Є примірники у відділах: всього 1 : ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие
Перейти до описів статей

8.


    Бойчук, Т. М.
    Ефекти світлової депривації на морфофункціональний стан нейронів супрахіазматичних ядер гіпоталамуса щурів / Т. М. Бойчук, А. В. Абрамов, Р. Є. Булик // Клінічна та експериментальна патологія. - 2018. - Т. 17, № 3 (ч.2). - С. 16-21. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-~главная:
СУПРАХИАЗМАТИЧЕСКОЕ ЯДРО -- SUPRACHIASMATIC NUCLEUS (физиология)
СВЕТ -- LIGHT
НЕЙРОНЫ -- NEURONS
Анотація: Мета роботи - з'ясувати морфофункціональний стан супрахіазматичних ядер гіпоталамуса щурів у різні проміжки доби та активність нейронів вказаних ядер за умов світлової депривації. Матеріали і методи. Експерименти проведені на 48 статевозрілих самцях безпородних білих щурів, які поділені на 2 серії досліджень. Забір біоматеріалу здійснювався о 14.00 і о 02.00 год. Тварини 1-ої серії перебували 7 діб за умов звичайного світлового режиму (світло з 08.00 до 20.00 год, освітленість люмінесцентними лампами на рівні кліток 500 Лк). Тварини серії №2 перебували за умов світлової депривації (постійної темряви) протягом 7-ми діб. Після закінчення 7-денного експерименту наступного дня о 14.00 і о 02.00 год здійснювали виведення тварин з експерименту шляхом одномоментної декапітації під етаміналовим наркозом (40,0 мг/кг внутрішньочеревинно). Морфометричний і денситометричний аналіз нейронів гіпоталамуса і кількісний аналіз вмісту в них РНК проводили на комп'ютерній системі цифрового аналізу зображення VIDAS-386 (Kontron Elektronik, Німеччина) у видимому спектрі. Отримані експериментальні дані обробляли на персональних комп'ютерах пакетом прикладних і статистичних програм VIDAS-2.5 (Kontron Elektronik, Німеччина) і Excel-2003 (Microsoft Corp., США). Для вибірок усіх показників розраховували значення середнього арифметичного, середньоквадратичного відхилення та похибки середнього. Результати. Вивчення морфометричних характеристик нейронів СХЯ гіпоталамуса виявило добову динаміку показників. Так, порівняно з денним періодом (14.00 год), до 02.00 год відмічали вірогідне збільшення (на 7,8±1,5%) площі тіла нейронів СХЯ, зумовлене зростанням площі ядра клітин. Моделювання підвищеної мелатонін-продукувальної активності шишкоподібної залози характеризувалося більш глибшими проявами о 02.00 год, порівняно з 14.00 год. Зокрема, морфометрично це проявлялося вірогідним зниженням площі нейрона на 21,89±3,26%. Це зумовлено вірогідним зменшенням площ його ядра на 25,67±4,01% та цитоплазми - на 16,38±2,12%. Не зважаючи на зменшення площі нейрона і його компонентів, у нічний період в ядрі реєстрували вірогідно вищу концентрацію РНК (на 11,43±1,25%) внаслідок її підвищення в ядерці (на 12,24±1,09%). Паралельно вміст РНК вірогідно зростав і в цитоплазмі, де її концентрація становила 0,168±0,0018 од. опт. щільності. Висновки. Тривалість фотоперіоду істотно впливає на фоторецепторні пейсмекери супрахіазматичних ядер гіпоталамуса щурів. Світлова депривація порізному віддзеркалюється на морфофункціональній активності пейсмекера циркадіанного періодизму, а саме: вдень - знижує, а вночі - підвищує її. Крім того, утримування тварин за умов постійної темряви призводить до згладжування добових відмінностей площі тіла нейрона СХЯ, порівняно з інтактними тваринами.
Дод.точки доступу:
Абрамов, А.В.
Булик, Р.Є.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

9.


    Абрамов, А. В.
    Функціональний стан вазопресинергічної системи гіпоталамуса при багатоденній дії переривчастої гіпоксичної гіпоксії / А. В. Абрамов, Ю. М. Колесник, В. О. Шаменко // Клінічна та експериментальна патологія. - 2018. - Т. 17, № 3 (ч.2). - С. 9-15. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-~главная:
ГИПОТАЛАМУС -- HYPOTHALAMUS
АНОКСИЯ -- ANOXIA
ВАЗОПРЕССИНЫ -- VASOPRESSINS (секреция)
Анотація: Важливою ланкою активації гіпоталамо-гіпофізарно-адненокортікальної системи при адаптації організму до дії гострих і хронічних стресорів є вазопресинергічна система гіпоталамуса. Основна частина вазопресин-синтезуючих нейронів локалізується у супраоптичному ядрі (SON), а також у латеральної частині заднього крупноклітинного суб'ядра (PVHpml) та у медіальному дрібноклітинному суб'ядрі (PVHmp) паравентрикулярного ядра гіпоталамуса. Мета роботи - вивчити особливості синтезу і секреції вазопресину пептидергічними нейронами гіпоталамуса при багатоденної дії переривчастої гіпоксичної гіпоксії та у віддалений постгіпоксичний період. Матеріали та методи. Дослідження проведено на 24 самцях щурів лінії Wistar. Переривчаста гіпоксія моделювалася щоденним 6-годинним перебуванням щурів на висоті 6000 м (pO2 = 9,8%) протягом 15 днів, постгіпоксичний період тривав 10 днів. Розподіл [Arg8]-вазопресину (AVP) досліджували методами кількісної імунофлуоресценції у серійних фронтальних зрізах гіпоталамуса. Результати. Гіпоксичні тренування сприяли підвищенню площі імунореактивності до AVP в аксонах SON без зміни цього показника у самих нейронах. Але вміст AVP в нейронах SON знижувався у 2 рази, а в аксонах мав тенденцію до підвищення (р=0,0505). У постгіпоксичний період вміст AVP у нейронах SON відновлювався, а в аксонах залишався на 15% менше, ніж в контролі. У PVHpml гіпоксичні тренування приводили до зростання вмісту AVP у нейронах та їх аксонах у 6 разів. Дані показники частково знижувалися у постгіпоксичний період, але залишалися достовірно вище за показниками контролю. У PVHmp гіпоксичні тренування призводили до 2-кратного підвищення площі імунореактивності до AVP у нейронах та до 4-кратного підвищення цього показника в аксонах. Вміст AVP у нейронах збільшувався в 6 разів, а в аксонах - у 8 разів. У постгіпоксичний період в PVHmp відбувалася значна депресія даних показників, площа імунореактивності до AVP в нейронах ставала в 9 разів менше, ніж в контролі, а вміст AVP - у 2 рази менше. Висновки. Гіпоксичні тренування призводять до різних змін функціонального стану AVP-ергічної системи гіпоталамуса: в PVHmp і в PVHpml відзначається підвищення синтезу і секреції AVP. У постгіпоксічний період в PVHmp спостерігається значне пригнічення синтезу і секреції AVP, а в PVHpml показники активності AVP-ергічної системи залишаються підвищеними. У SON дія гіпоксії супроводжується незначним пригніченням синтезу AVP, яке відновлюється в постгіпоксічний період.
Дод.точки доступу:
Колесник, Ю.М.
Шаменко, В.О.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

10.
Шифр: КУ27/2018/17/3 (ч.2)
   Журнал

Клінічна та експериментальна патологія [Текст] : щоквартальний український науково-медичний журнал/ головний редактор В.Ф. Мислицький. - Чернівці : Буковинський державний медичний університет, Заснований у квітні 2002 року - . - ISSN 1727-4338. - Періодичність hi
2018р. Т. 17 № 3 (ч.2)
Зміст:
Є примірники у відділах: всього 1 : ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие
Перейти до описів статей

 1-10    11-20   21-30   31-40   41-42 
 
© 2017-2023
Бібліотека Полтавського державного медичного університету
36011, м. Полтава, вул. Шевченка, 23
© Міжнародна асоціація користувачів і розробників
електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)