ПОЛТАВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Головна

Спрощений режим

Опис

Бази даних

Періодичні видання. Статті - результати пошуку 148913

Вид пошуку

Книги

Періодичні видання. Статті

Книги іноземною мовою

Художня література

Дисертації

Автореферати

Методичні рекомендації. Брошури

Магістерські роботи

Матеріали конференцій

Електронний ресурс

Краєзнавство Полтавщини

Раритетні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Матеріали конференцій (1)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=T-ЛИМФОЦИТЫ<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 57
Показані документи с 1 за 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-57

Ismayilova, M. K.
The impact of immune status characteristics on the results of in vitro fertilization in patients with infertility = Вплив показників імунного статусу на результати екстракорпорального запліднення у пацієнтів з безпліддям / M. K. Ismayilova // Світ медицини та біології = World of Medicine and Biology : науковий, медичний, екологічний журнал. - 2023. - № 4. - С. 61-64 . - ISSN 2079-8334

MeSH-~главная:
T-ЛИМФОЦИТЫ -- T-LYMPHOCYTES
КЛЕТКИ-КИЛЛЕРЫ ЕСТЕСТВЕННЫЕ -- KILLER CELLS, NATURAL
ОПЛОДОТВОРЕНИЕ IN VITRO -- FERTILIZATION IN VITRO
БЕСПЛОДИЕ -- INFERTILITY
Анотація: Метою нашого дослідження була оцінка рівня імунологічних показників у безплідних пар із позитивними та негативними результатами процедури екстракорпорального запліднення. Дослідження показників імунного статусу було проведено у 54 подружніх пар. Концентрацію імуноглобулінів А, М та G перевіряли методом радіальної імунодифузії. Основні популяції лімфоцитів: Т-лімфоцити, Т-хелпери, цитолітичні Т-клітини, природні кілери, В-лімфоцити (антитіла) проти моноклональних антитіл, відповідно, CD3, CD4, CD8, CD16, CD19, CD25, HLA-DR, CD4/ CD8 були вивчені. Показники імунного дисбалансу в обох партнерів виявлено у 7 % подружніх пар (у чоловіків визначалися у 9 % випадків, у жінок – у 15 % випадків). У безплідних жінок кількість Т-хелперів достовірно перевищує показники чоловіків як в основній, так і в контрольній групах (р менше 0,001), у безплідних жінок встановлено зниження кількості Т-супресорів порівняно з показниками у чоловіків та контрольної групи. Рівень IgM був достовірно вищим у жінок (3,7 г/л), ніж у чоловіків (2,4 г/л) безплідних пар та групи контролю (1,7 г/л), (р менше 0,05). Достовірних змін кількості IgA та IgG у пацієнтів груп спостереження не виявлено.
Перейти к внешнему ресурсу Текст
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Приходько, О. О.
Структурні зміни загруднинної залози за умов дії патогенних чинників / О. О. Приходько // Вісн. пробл. біол. і медицини = Bulletin of Problems in Biology and Medicine : український науково-практичний журнал. - 2023. - № 1(168). - С. 66-72 . - ISSN 2077-4214

MeSH-~главная:
ТИМУС -- THYMUS GLAND
T-ЛИМФОЦИТЫ -- T-LYMPHOCYTES
АНТИГЕНЫ -- ANTIGENS
Анотація: Тимус є первинним лімфоїдним органом, в якому відбувається антигеннезалежна проліферація та диференціація Т-лімфоцитів. Після цього Т-лімфоцити потрапляють в кров, заселяючи вторинні лімфоїдні органи. Мета – аналіз та узагальнення даних сучасної наукової літератури щодо структурних змін тимусу за умов впливу різних екзо- та ендоантигенів. Прослідкувавши закономірності структурної реорганізації загруднинної залози під впливом тих чи інших патогенів, можна прогнозувати її подальші зміни, а також розробити методи їх запобіганню та корекції. Загалом будова тимусу щурів є типовою та близькою до будови даної залози у людини. Через що експериментальна модель є виправданою та вірогідною, отримані дані можна екстраполювати на людину. Даний орган бере участь в підтриманні гомеостазу та захисту організму від чужорідних антигенів. З віком тканина тимусу зазнає інволютивних змін, чим ще більше погіршується стан організму та ускладнюється перебіг хронічних захорювань. Вікова інволюція призводить до прогресуючого зменшення утворення нових Т-клітин. Цей знижений вихід компенсується дублюванням існуючих Т-клітин, але це призводить до поступового домінування Т-клітин пам’яті та зниження здатності реагувати на нові патогени або вакцини. Про атрофію органа свідчить погіршення мікрооточення тимусу, фіброз і адипогенез. Функціонування тимусу має вирішальне значення для зниження захворюваності та смертності, пов’язаної з різними клінічними станами, включаючи інфекції та трансплантацію. Тому вивчення змін його структурних компонентів та судинного русла за умов дії різних патологічних чинників є важливим завданням морфологів та клініцистів. За умов короткотривалого впливу на організм експериментальних тварин будь-якого чинника всі зміни в тимусі є проявом компенсаторно-пристосувальної реакції та є не специфічними. За умов довготривалого впливу спостерігається зменшення щільності клітин, апоптоз лімфоцитів, втрата функціональних можливостей органа.
Перейти к внешнему ресурсу Текст
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Prykhodko, O. O.
Structural changes in the thymus under the pathogenic factors action / O. O. Prykhodko // Вісн. пробл. біол. і медицини = Bulletin of Problems in Biology and Medicine : український науково-практичний журнал. - 2023. - № 1(168). - С. 62-66 . - ISSN 2077-4214

MeSH-~главная:
ТИМУС -- THYMUS GLAND
T-ЛИМФОЦИТЫ -- T-LYMPHOCYTES
АНТИГЕНЫ -- ANTIGENS
Анотація: Тимус є первинним лімфоїдним органом, в якому відбувається антигеннезалежна проліферація та диференціація Т-лімфоцитів. Після цього Т-лімфоцити потрапляють в кров, заселяючи вторинні лімфоїдні органи. Мета – аналіз та узагальнення даних сучасної наукової літератури щодо структурних змін тимусу за умов впливу різних екзо- та ендоантигенів. Прослідкувавши закономірності структурної реорганізації загруднинної залози під впливом тих чи інших патогенів, можна прогнозувати її подальші зміни, а також розробити методи їх запобіганню та корекції. Загалом будова тимусу щурів є типовою та близькою до будови даної залози у людини. Через що експериментальна модель є виправданою та вірогідною, отримані дані можна екстраполювати на людину. Даний орган бере участь в підтриманні гомеостазу та захисту організму від чужорідних антигенів. З віком тканина тимусу зазнає інволютивних змін, чим ще більше погіршується стан організму та ускладнюється перебіг хронічних захорювань. Вікова інволюція призводить до прогресуючого зменшення утворення нових Т-клітин. Цей знижений вихід компенсується дублюванням існуючих Т-клітин, але це призводить до поступового домінування Т-клітин пам’яті та зниження здатності реагувати на нові патогени або вакцини. Про атрофію органа свідчить погіршення мікрооточення тимусу, фіброз і адипогенез. Функціонування тимусу має вирішальне значення для зниження захворюваності та смертності, пов’язаної з різними клінічними станами, включаючи інфекції та трансплантацію. Тому вивчення змін його структурних компонентів та судинного русла за умов дії різних патологічних чинників є важливим завданням морфологів та клініцистів. За умов короткотривалого впливу на організм експериментальних тварин будь-якого чинника всі зміни в тимусі є проявом компенсаторно-пристосувальної реакції та є не специфічними. За умов довготривалого впливу спостерігається зменшення щільності клітин, апоптоз лімфоцитів, втрата функціональних можливостей органа.
Перейти к внешнему ресурсу Текст
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Роль Т- і В-лімфоцитів у патогенезі розвитку хірургічної патології щитоподібної залози / І. Ю. Багмут [та ін.] // Проблеми безперервної медичної освіти та науки. - 2019. - N 1. - С. 49-53

MeSH-~главная:
ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ БОЛЕЗНИ -- THYROID DISEASES (хирургия, этиология)
T-ЛИМФОЦИТЫ -- T-LYMPHOCYTES (метаболизм)
B-ЛИМФОЦИТЫ -- B-LYMPHOCYTES (метаболизм)
Анотація: Вивчена аутоімунна патологія, яка зміщує баланс Th1/Th2 і Т17/Treg до Th1 і Th17, відповідно, і відіграє імунорегуляторну роль. Th1 клітини сприяють клітинно-опосередкованій імунній відповіді, яка може відігравати захисну роль, знижує кількість післяопераційних інфекцій та метаболічних порушень.
Изучена аутоиммунная патология, которая смещает баланс Th1/Th2 и Т17/Treg к Th1 и Th17, соответственно, и играет иммунорегуляторную роль. Th1 клетки способствуют клеточно-опосредованному иммунному ответу, который может играть защитную роль, снижает количество послеоперационных инфекций и метаболических нарушений.
Дод.точки доступу:
Багмут, І. Ю.
Гальмиз, О. О.
Граматюк, С. Н.
Тіткова, А. В.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Лісяний, М. І.
Характеристика імунних реакцій при COVID-19 = Characterization of immune responses in COVID-19 / М. І. Лісяний // Дитячий лікар. - 2020. - № 4(on-line). - С. 36-40. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-~главная:
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (иммунология, патофизиология, терапия, этиология)
АНТИГЕН-АНТИТЕЛО РЕАКЦИИ -- ANTIGEN-ANTIBODY REACTIONS
ЛИМФОПЕНИЯ -- LYMPHOPENIA (патофизиология, этиология)
T-ЛИМФОЦИТЫ -- T-LYMPHOCYTES (иммунология, физиология)
ИММУНОЛОГИЧЕСКАЯ ПАМЯТЬ -- IMMUNOLOGIC MEMORY (физиология)
ПЕРЕКРЕСТНАЯ ЗАЩИТА -- CROSS PROTECTION
Анотація: Відомо, що інфекція, спричинена вірусом SARS-CoV-2, може мати різні клінічні прояви, від безсимптомної або легкої інфекції до важкого перебігу, що потребує госпіталізації. У людей з безсимптомним або легким перебігом захворювання мало що відомо про захисні імунні реакції, тоді як у госпіталізованих пацієнтів, що часто мають важку пневмонію та гострий респіраторний дистрес-синдром (ГРДС), може спостерігатись або недостатня, або надмірна реакція імунних клітин [1-5] з можливими несприятливими наслідками
In people with asymptomatic or mild COVID-19, little is known about defensive immune responses, while patients with more severe COVID-19 have hyperactivation or hypoactivation of T-cells, or ineffective differentiation (for example, to Th17 cells, depleted T cells, or terminally differentiated T cells). Lymphopenia can be more severe, prolonged, and selective compared to other viral respiratory diseases. SARS-CoV-2 induces a stable B-cell response with the formation of virus-specific IgM, IgG and IgA antibodies, as well as neutralizing IgG antibodies. Antibodies that bind the internal protein N and external glycoprotein S of SARS-CoV-2 are usually detected. Despite the fear of the existence of an antibody-dependent enhancement of infection due to the transport of the virus into the cell using the Ig Fc-fragment, there is great interest in the adoptive transfer of neutralizing antibodies for the treatment of patients with severe SARS-CoV-2-infection. These data indicate the need for further study of the characteristics of the immune response in various forms of COVID-19, which will improve strategies for the treatment and prevention of the disease
Примірників всього: 1
ЕЖ (1)
Вільні: ЕЖ (1)

Найти похожие

Биоинформационный анализ молекулярно-генетических процессов при взаимодействии В1- и гамма-дельта-Т-лимфоцитов / О. А. Свитич [и др.] // Эффективная фармакотерапия. Дерматовенерология и дерматокосметология = Effective Pharmacotherapy. Dermatovenereology and Dermatocosmetology : научно-практический журнал. - 2017. - N 3(on-line). - С. 6-12 . - ISSN 2307-3586

MeSH-~главная:
B-ЛИМФОЦИТЫ -- B-LYMPHOCYTES
T-ЛИМФОЦИТЫ -- T-LYMPHOCYTES
ИММУНОГЛОБУЛИН A -- IMMUNOGLOBULIN A
КИШЕЧНИК -- INTESTINES
АНТИГЕНЫ T-НЕЗАВИСИМЫЕ -- ANTIGENS, T-INDEPENDENT
Анотація: В1-лимфоциты представляют собой отдельную субпопуляцию B-клеток в организме человека и мышей. Они задействованы в первой линии защиты организма от инфекций – способны отвечать на Т-независимые (ТН) антигены 2-го типа (без участия Т-клеток). В1-лимфоциты локализуются преимущественно в серозных полостях (брюшной и плевральной) и лимфоидной ткани слизистых оболочек. В слизистой оболочке кишечника В1-клетки вырабатывают значительную часть иммуноглобулина (Ig) А. Для переключения изотипов иммуноглобулинов требуются сигналы от Т-лимфоцитов, однако в тонкой кишке переключение изотипа с IgM на IgA происходит в TН-В1-клетках, не получающих помощи Т-клеток. Предполагается, что в этом процессе могут участвовать гамма-дельта-Т-лимфоциты, которые, так же как B1-лимфоциты, в онтогенезе появляются раньше других Т-клеток и имеют сходную с В1-клетками локализацию в организме. Установление механизмов взаимодействия В1- и гамма-дельта-Т-лимфоцитов при иммунном ответе на ТН-2-антигены является актуальной задачей. Для прогнозирования возможных путей такого взаимодействия применяли биоинформационный анализ. Проведенное исследование позволило получить данные о клеточных маркерах и ключевых сигнальных путях, которые могут бать вовлечены в это взаимодействие, а также о регуляторных внутриклеточных структурах – малых РНК, которые способны влиять на отдельные компоненты сигнальных путей.
Дод.точки доступу:
Свитич, О. А.
Снегирева, Н. А.
Соболев, В. В.
Дьяков, И. Н.
Корсунская, И. М.
Зверев, В. В.

Примірників всього: 1
ЕЖ (1)
Вільні: ЕЖ (1)

Найти похожие

    Белоус, М. М.
    Влияние иммунокорректоров на восстановление селезеночной ткани после спленэктомии в эксперименте / М. М. Белоус // Харківська хірургічна школа. - 2019. - N 2. - С. 52-55

Рубрики: Полиоксидоний

   Миелопид

MeSH-~главная:
СПЛЕНЭКТОМИЯ -- SPLENECTOMY
СЕЛЕЗЕНКА -- SPLEEN (действие лекарственных препаратов, повреждения, хирургия)
ПРОДИГИОЗАН -- PRODIGIOZAN (терапевтическое применение)
T-ЛИМФОЦИТЫ -- T-LYMPHOCYTES (действие лекарственных препаратов)
T-ЛИМФОЦИТЫ -- T-LYMPHOCYTES (действие лекарственных препаратов)
ЭКСПЕРИМЕНТЫ НА ЖИВОТНЫХ -- ANIMAL EXPERIMENTATION
КРЫСЫ -- RATS
Анотація: В проведении модельного эксперимента задействовано четыре группы крыс. Всем животным наносили травму селезенки, затем выполняли спленэктомию (СЭ) и аутотрансплантацию селезеночной ткани (ACT). При этом первая группа составляла контроль, а три следующие группы получали инъекции иммунокорректоров: полиоксидония (вторая группа); продигиозана (третья); миелопида (четвертая) по разработанной нами схеме. Использование в модельном эксперименте после СЭ и ACT иммунокорректоров оказывает существенное влияние на иммуноморфологические сдвиги в органе. Пик иммунологической активности приходится на 7-14 сутки в период проведения иммунотерапии. Наиболее выраженные изменения проявлялись в раннем посттравматическом периоде, начиная со 2 суток, и продолжаются до 14-28 суток эксперимента. Таким образом, в ходе модельного эксперимента мы выяснили, что наиболее показательна динамика в группе полиоксидония, при этом группа миелопида уступала данной группе. Применение продигиозана выявило близкую к контрольной группе динамику.
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Вплив лімфотропного введення антибіотиків на протеолітичну систему і показники імунітету при гострому апендициті / І. Д. Дужий [та ін.] // Харківська хірургічна школа. - 2018. - N 3/4. - С. 41-45

Рубрики: Амписульбин

MeSH-~главная:
АППЕНДИЦИТ -- APPENDICITIS (лекарственная терапия)
АНТИБАКТЕРИАЛЬНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-BACTERIAL AGENTS (терапевтическое применение)
ИНЪЕКЦИИ ВНУТРИЛИМФАТИЧЕСКИЕ -- INJECTIONS, INTRALYMPHATIC
АМПИЦИЛЛИН -- AMPICILLIN (терапевтическое применение)
СУЛБАКТАМ -- SULBACTAM (терапевтическое применение)
ПРОТЕОЛИЗ -- PROTEOLYSIS (действие лекарственных препаратов)
ЛЕЙКОЦИТОВ ЭЛАСТАЗА -- LEUKOCYTE ELASTASE (иммунология, кровь, химия)
АНТИГЕНЫ CD3 -- ANTIGENS, CD3 (действие лекарственных препаратов, кровь, химия)
АНТИГЕНЫ CD4 -- ANTIGENS, CD4 (действие лекарственных препаратов, кровь, химия)
T-ЛИМФОЦИТЫ -- T-LYMPHOCYTES (действие лекарственных препаратов, химия)
СЕЛЕЗЕНКА -- SPLEEN (действие лекарственных препаратов, иммунология)
Анотація: Проаналізовано результати лікування 25 хворих на гострий деструктивний апендицит із застосуванням лімфотропної антибактеріальної терапії і такої же кількості хворих, у яких антибактеріальна терапія проводилася за стандартним методом. Оцінку проводили за динамікою змін показників нейтрофільйої еластази, лімфоцитів з кластером диференціації CD3, CD4 та великих гранулярних лімфоцитів (ВГЛ), які ми вивчали при поступленні хворих до клініки та на 5 добу після операції. Одночасно із цим вивчали об’єм селезінки при проведенні ультрасонографії черевної порожнини у той же термін. Застосування регіонарної лімфотропної антибактеріальної терапії за запропонованою методикою при гострому апендициті забезпечує надійну антибактеріальну санацію черевної порожнини шляхом активного впливу на імунну систему, що дозволяє ефективно позбутися вторинного імунодефіциту, викликаного хворобою. Лімфотропна терапія позитивно впливає на корекцію дисбалансу протеолітичної системи шляхом зменшення протеолічної активності. Санація регіонарної лімфатичної системи ілеоцекальної зони сприяє стимуляції імунітету, що проявляється реакцією селезінки (зменшення) і збільшенням субпопуляцій імунокомпетентних лімфоцитів. Запропонована методика антибіотикотерапії покращує результати лікування, скорочує термін перебування хворого в стаціонарі
Дод.точки доступу:
Дужий, І. Д.
Шимко, В. В.
П'ятикоп, Г. І.
Шевченко, В. П.

Примірників всього: 1
ЕР(МдС) (1)
Вільні: ЕР(МдС) (1)

Найти похожие

Мониторинг цитогенетических последствий в связи с генетическим полиморфизмом генов ДНК-лигазы IV и глутатион-S-трансферазы у больных иксодовым клещевым боррелиозом в северных регионах Сибири / Н. Н. Ильинских [и др.] // Инфекц. болезни = Infectious diseases : научно-практический журнал Национального научного общества инфекционистов. - 2018. - Т. 16, № 2. - С. 43-48 . - ISSN 1729-9225

MeSH-~главная:
T-ЛИМФОЦИТЫ -- T-LYMPHOCYTES
ПОЛИМОРФИЗМ ГЕНЕТИЧЕСКИЙ -- POLYMORPHISM, GENETIC
БОРРЕЛИОЗЫ -- BORRELIA INFECTIONS
КЛЕЩАМИ ПЕРЕДАВАЕМЫЕ БОЛЕЗНИ -- TICK-BORNE DISEASES
Анотація: Цель. Мониторинг цитогенетических последствий в связи с полиморфизмом генов Lig4 Thr9Ile и GSTM1 у больных иксодовым клещевым боррелиозом (ИКБ) в северных регионах Сибири. Пациенты и методы. Проведено обследование 155 больных острым и подострым ИКБ и контрольной группы из 97 здоровых доноров с использованием цитогенетических и молекулярно-генетических методов. Применялся микроядерный анализ в цитокинез-блокированных Т-лимфоцитах периферической крови и ПЦР-анализ полиморфизма генов. Образцы крови были взяты при госпитализации больных ИКБ, а также через 1 и 3 месяца после выписки пациента из стационара. Результаты. Анализ частоты Т-лимфоцитов с микроядрами свидетельствует о том, что этот показатель у больных ИКБ с мутантным аллелем гена GSTM1 (0/0) был достоверно выше, чем в контроле (р 0,01). У больных ИКБ с сочетаниями аллелей Thr/Thr или Thr/Ile гена Lig4 Thr9Ile и гена GSTM1 (+/+ или +/0) повышение частоты Т-лимфоцитов с микроядрами установлено только в начальный период болезни до курса терапии. У больных ИКБ, имеющих мутантный аллель гена GSTM1 (0/0), достоверно значимое повышение частоты лимфоцитов с микроядрами, по сравнению с показателями в контрольной группе, сохранялось в течение всего периода наблюдения проодолжительностью 3 мес (р 0,05). Заключение. Полученные данные свидетельствуют о наличии достоверной связи между генетическим полиморфизмом генов GSTM1 и Lig4 Thr9Ile и частотой генетически поврежденных клеток как у больных, так и у реконвалесцентов ИКБ.
Дод.точки доступу:
Ильинских, Н. Н.
Ильинских, Е. Н.
Субботин, А. М.
Семенов, А. Г.

Вільних прим. немає

Найти похожие

10.

Показатели клеточного иммунитета при ревматоидном артрите: роль цитомегаловирусной инфекции / А. В. Чуров [и др.] // Клин. лаб. диагностика = Klinicheskaya Laboratornaya Diagnostika : ежемесячный научно-практический ж-л. - 2019. - Т. 64, № 2. - С. 98-103 . - ISSN 0869-2084. - ISSN 2412-1320

MeSH-~главная:
АРТРИТ РЕВМАТОИДНЫЙ -- ARTHRITIS, RHEUMATOID
ЦИТОМЕГАЛОВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CYTOMEGALOVIRUS INFECTIONS
ИММУНИТЕТ КЛЕТОЧНЫЙ -- IMMUNITY, CELLULAR
T-ЛИМФОЦИТЫ -- T-LYMPHOCYTES
ЛИМФОЦИТЫ -- LYMPHOCYTES
Анотація: Патогенез ревматоидного артрита (РА) определяется комплексным действием генетических факторов и факторов среды, которые могут приводить нарушению баланса между эффекторными и регуляторными компонентами иммунной системы. Значительную роль в поддержании такого баланса играют Т-клетки и, в особенности, регуляторные Т-лимфоциты (Treg), однако механизмы функционирования субпопуляций Т-клеток, а также роль отдельных этиологических факторов при РА до конца не изучены. Целью работы было изучение показателей клеточного иммунитета при РА, в особенности Т- и Treg-клеток при РА в зависимости от степени активности заболевания и наличия цитомегаловирусной (ЦМВ) инфекции. Экспрессию мембранных и внутриклеточных молекулярных маркеров лимфоцитов оценивали с помощью метода многоцветной проточной цитометрии. Содержание антител ЦМВ в плазме крови определяли методом иммуноферментного анализа. У пациентов с РА наблюдалось достоверное снижение количества клеток с фенотипами CD4+FOXP3+, CD4+CD25+FOXP3+ в зависимости от стадии активности РА. Наличие ЦМВ-инфекции у больных РА сопровождалось снижением числа регуляторных Т-клеток (Treg), CD3+ T-лимфоцитов, CD3+CD8+ клеток периферической крови. Наряду с этим при РА отмечался рост уровня В-лимфоцитов и CD4+CD25+ Т-клеток. Отмечено увеличение уровня антител к ЦМВ в зависимости от степени активности РА. Таким образом, полученные данные предполагают, что наличие ЦМВ-инфекции может оказывать существенное воздействие на состояние отдельных субпопуляций лимфоцитов при развитии РА.
Дод.точки доступу:
Чуров, А. В.
Новицкая, А. В.
Коломейчук, С. Н.
Олейник, Е. К.

Вільних прим. немає

Найти похожие

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-57

© Міжнародна асоціація користувачів і розробників
електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)