Головна Спрощений режим Опис

Бази даних


Періодичні видання. Статті - результати пошуку 148913

Вид пошуку

Зона пошуку
у знайденому
 Знайдено у інших БД:Книги (22)Дисертації (1)Автореферати (1)Методичні рекомендації. Брошури (1)Матеріали конференцій (10)
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>S=ШЕЯ<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 73
Показані документи с 1 за 10
 1-10    11-20   21-30   31-40   41-50   51-60      
1.


    Стебловський, Д. В.
    Діагностика і лікування флегмон дна порожнини рота та шиї / Д. В. Стебловський // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. : науково-практичний журнал. - 2023. - Т. 23, № 2 ч.1. - С. 144-147 . - ISSN 2077-1096


MeSH-~главная:
ФЛЕГМОНА -- CELLULITIS (диагностика, лекарственная терапия)
РОТОВАЯ ПОЛОСТЬ -- MOUTH (патология)
ШЕЯ -- NECK (патология)
Анотація: Лікування одонтогенних флегмон щелепно-лицевої ділянки залишається нагальною проблемою хірургічної стоматології у зв'язку з неухильним зростанням їх частоти, схильністю до генералізації процесу та несприятливими наслідками. У зв'язку з цим постійно ведеться пошук способів підвищення ефективності лікування хворих з одонтогенними флегмонами щелепно-лицевої ділянки, що розробляються та впроваджуються у практику нові технології діагностики, хірургічного та медикаментозного лікування даної патології. Мета дослідження: провести аналіз методів діагностики та результатів лікування хворих з флегмони дна порожнини рота та шиї за матеріалами щелепно-лицьового відділення. Матеріали та методи. Нами проведено аналіз 71 випадку флегмон дна порожнини рота та шиї у пацієнтів, які проходили лікування у щелепно-лицьовому відділенні з 2017 по 2022 рік. Результати та обговорення. Згідно з проведеним аналізом, найчастішою причиною розвитку глибоких флегмон дна порожнини рота та шиї виявилися одонтогенні запальні процеси – 37 випадків, тонзилогенні ураження – 9, сторонні тіла стравоходу – 12 та аденофлегмони – 13 випадків. Летальні випадки спостерігалися 5 - при одонтогенній флегмоні дна порожнини рота та шиї, що ускладнилась медіастенітом, та 1 – при тонзилогенній флегмоні шиї. З 71-го пацієнта 12-м виконана трахеотомія з подальшою інтубацією через трахеостому. Всім пацієнтам проведено термінове хірургічне втручання - розтин та дренування просторів клітковини дна порожнини рота та шиї. У зв'язку з особливостями будови клітковинних просторів шиї, високою гідрофільністю тканин середостіння, пацієнтам проводилися широкі розрізи з ревізією просторів шиї як з однієї, так і з двох сторін для адекватного дренування і обробкою розчинами антисептиків. Після очищення рани на 11-18 добу накладали вторинні відстрочені шви. З моменту надходження хворого до стаціонару і до клінічного одужання хворим проводилася адекватна медикаментозна терапія. При мікробіологічному дослідженні відокремлюваного з рани у 54 хворих виявлені різні збудники, а у 17 пацієнтів росту мікрофлори не отримано. Серед виділеної мікрофлори визначалися різні збудники гнійно-септичних процесів: гемолітичний стрептокок – у 20 пацієнтів, різні види стафілококів – у 12, змішана флора – у 14, анаероби – у 8 пацієнтів. Висновки. Зберігається висока частота гнійно-некротичних уражень клітковинних просторів дна порожнин рота та шиї, що в ряді випадків призводить до летальних наслідків. Сучасні високоефективні методи діагностики: комп’ютерна томографія та магнітно-резонансна томографія – дозволяють на ранній стадії формування флегмони уточнити діагноз та визначити показання та об’єм хірургічного втручання.
Перейти к внешнему ресурсу Текст
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

2.


    Герасим, Л. М.
    Ранній морфонегез судин і нервів шиї / Л. М. Герасим, І. О. Цуманець // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2020. - Т. 19, № 4. - С. 56-64. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-~главная:
ШЕЯ -- NECK (анатомия и гистология)
МОРФОГЕНЕЗ -- MORPHOGENESIS
Анотація: Оглядова стаття присвячена анатомії та топографії компонентів основного судинно-нервового пучка шиї на етапах раннього онтогенезу з погляду хірургічної корекції відхилень від нормального розвитку їх у новонароджених та дітей раннього віку. Проте дані літератури суперечливі, фрагментарні щодо анатомічних особливостей сонних артерій, внутрішньої яремної вени, блукаючого нерва. Несистематизовані дані про синтопічну кореляцію компонентів основного судинно-нервового пучка шиї у плодів і новонароджених. Існують дискусійні повідомлення щодо впливу росту плода на темпи розвитку компонентів основного судинно-нервового пучка шиї або впливу суміжних органів та структур на становлення їх топографії. Відсутність комплексних досліджень щодо морфометричної характеристики та корелятивних взаємовідношень компонентів основного судинно-нервового пучка шиї в перинатальному періоді онтогенезу зумовлює потребу подальшого анатомічного дослідження. Захворювання сонних артерій призводить у 30% випадків до інсульту. Загальна частота деформацій сонних артерій залежно від результатів ангіографічних та патологоанатомічних досліджень коливається від 10 до 40%. Коулінг внутрішньої сонної артерії пов’язаний з ембріологічною патологією, а подовження та перегиб – наслідок фібром’язових дисплазій або змін, які супроводжуються атеросклеротичними пошкодженями артерій. Кінкінг – перегин артерії під гострим кутом. Він може бути природженим, коли з раннього дитинства виявляється порушення мозкового кровообігу та розвивається з часом з видовженої сонної артерії. Формуванню перегинів сприяє артеріальна гіпертонія, прогресування атеросклерозу. Койлінг – утворення петлі артерії. Не дивлячись на плавний хід петлі, зміни кровоточу в ній значні. Характер згинів при койлінгу може змінюватись залежно від положення тіла, артеріального тиску. Найбільш часто виявляється подовження внутрішньої сонної або хребтової артерії, яка призводить до формування плавних вигинів по ходу судини. Подовження артерій, як правило, виявляється при випадкових дослідженнях. До основних етіологічних причин патологічної звивитості внутрішньої сонної артерії відносять: природжену деформацію судинної стінки, артеріальну гіпертензію, остеохондроз шийних хребців, компресію брахеоцефальних артерій, черепномозкових нервів.
Дод.точки доступу:
Цуманець, І. О.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

3.


   
    Клініко-морфологічні та імуногістохімічні особливості епідермоїдних кіст шиї / К. Ю. Резвіна [и др.] // Світ медицини та біології = World of Medicine and Biology : науковий, медичний, екологічний журнал. - 2022. - № 2. - С. 129-134 . - ISSN 2079-8334


MeSH-~главная:
КИСТА ЭПИДЕРМОИДНАЯ -- EPIDERMAL CYST
ШЕЯ -- NECK (патология)
ИММУНОКОМПЕТЕНТНОСТЬ -- IMMUNOCOMPETENCE
ХИРУРГИЯ ЧЕЛЮСТНО-ЛИЦЕВАЯ -- SURGERY, ORAL (методы)
Анотація: У статті наведені особливості клінічного перебігу у 27 пацієнтів, морфологічних та імуногістохімічних характеристик їх 20 біоптатів епідермоїдних кіст шиї. Визначена діагностична інформативність методу імуногістохімічного дослідження при вивченні імунокомпетентності різних прошарків оболонки кісти. Встановлено, що кількість імунокомпетентних клітин в епітеліальному, субепітеліальному і сполучнотканинному шарах різниться і прослідковуються певні закономірності їх розташування та перерозподілу. На підставі порівняльного аналізу отриманих даних констатовано, що в цій ділянці шиї можливе розташування кістозних утворень різних за походженням нозологічних форм. Схожість клінічної картини та однозначність деяких результатів рутинних, додаткових методів обстеження доволі часто призводить до діагностичних помилок, роблячи питання їх диференціації вкрай актуальним як для науковців, так і для практикуючих хірургів-стоматологів.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Резвіна, К. Ю.
Ткаченко, П. І.
Білоконь, С. О.
Лохматова, Н. М.
Доленко, О. Б.
Попело, Ю. В.
Коротич, Н. М.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

4.


    Popova, I. S.
    Topographical peculiarities of neck strucutes in anterior triangle during prefetal period of human ontogenesis / I. S. Popova // Укр. наук.-мед. молодіжний журнал. - 2021. - N спецвип. №1. - P19


MeSH-~главная:
ШЕЯ -- NECK (анатомия и гистология, рентгенография, эмбриология)
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

5.


    Савченко, А. А.
    Зміни кровообігу та пошкодження магістральних судин шиї при розвитку пухлини каротидного вузла / А. А. Савченко, Т. І. Вихтюк, І. І. Кобза // Вісн. пробл. біол. і медицини = Bulletin of Problems in Biology and Medicine : український науково-практичний журнал. - 2021. - № 4(162). - С. 172-176 : діаграма. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2077-4214


MeSH-~главная:
ШЕЯ -- NECK (кровоснабжение)
СОННАЯ АРТЕРИЯ ВНУТРЕННЯЯ -- CAROTID ARTERY, INTERNAL
ВЕНЫ -- VEINS
КАРОТИДНЫЙ СИНУС -- CAROTID SINUS
НОВООБРАЗОВАНИЯ -- NEOPLASMS
Анотація: Покращити результати хірургічного лікування пацієнтів з пухлинами каротидного вузла, шляхом вивчення особливостей зміни кровообігу та пухлинного ураження магістральних судин шиї. Об’єкт і методи дослідження. Проведено аналіз особливостей ураження магістральних судин шиї у 72 пацієнтів, які перебували на стаціонарному лікуванні в відділенні судинної хірургії Львівської обласної клінічної лікарні за період 1997 по 2017 р. В даній групі пацієнтів у 42 випадках діагностовано пухлину каротидного вузла (досліджувана група) та в 30 випадках пухлини іншого онкогенезу в ділянці каротидних артерій (контрольна група). Розрахунок статистичних показників проводився за допомогою програми Excel 2017 з визначенням достовірності результатів на основі тесту Фішера. Результати дослідження та їх обговорення. На підставі даних УСГ, СКТ обстеження та результатів оперативного втручання у пацієнтів з пухлиною каротидного вузла ми спостерігали тромбоз яремної вени – 4,76% (р=0,1931), інвазію в судинну стінку – 21,43% (р=0,5344), девіацію внутрішньої сонної артерії – 30,95% (р=0,0173, ВШ 6,28; 95%; 1,3-30,4), компресія – 90,48% (р=0,0552). При цьому ступінь стенозу каротидних артерій не перевищував 60% В пацієнтів контрольної групи тромбоз яремної вени виявлено у 13,33%, інвазія в стінку каротидних артерій в 23,33%, девіація внутрішньої сонної артерії в 10,0%, компресія з розвитком стенозу в 73,33%. Статистичний аналіз між групами показав достовірну різницю, що для пухлини каротидного вузла характерним є компресія на судинну стінку з розвитком девіації внутрішньої сонної артерії. По інших формах впливу на магістральні судини статистичної значимої різниці не виявлено. Результати дослідження показують що при пухлинах каротидного вузла у третині випадків виникає гемодинамічно значима девіація внутрішньої сонної артерії. Тому у таких пацієнтів при хірургічних втручаннях необхідно володіти технікою корекції залишкових деформацій внутрішньої сонної артерії, що обумовлює виконання резекції та редресації загальної сонної артерії.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Вихтюк, Т. І.
Кобза, І. І.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

6.


    Гасимзаде, Г. Ш.
    Значення магнітно-резонансної томографії у доповнення до комп'ютерної томографії при оцінці пошкоджень шийного відділу хребта у пацієнтів з тупою травмою / Г. Ш. Гасимзаде // Світ медицини та біології = World of Medicine and Biology : науковий, медичний, екологічний журнал. - 2021. - № 4. - С. 31-35 : діаграма. - англ. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2079-8334


MeSH-~главная:
МАГНИТНОГО РЕЗОНАНСА ИЗОБРАЖЕНИЕ -- MAGNETIC RESONANCE IMAGING
МОЗГА СПИННОГО ТРАВМЫ -- SPINAL CORD INJURIES
ШЕЯ -- NECK
ПОЗВОНОЧНИКА ТРАВМЫ -- SPINAL INJURIES
Анотація: Було обстежено 340 спортсменів. Спортсмени були поділені на 2 лікувальні групи по 20 пацієнтів у кожній групі. Пацієнти другої групи на додаток до традиційної терапії отримували аплікації на ясна гелем на основі прополісу протягом 10 днів. Для оцінки тяжкості перебігу патології та ефективності лікувально-профілактичних заходів використовували індекс гінгівіту, папілярний індекс кровоточивості. У 16–19-річних спортсменів найчастіше виявляються секстанти з кровоточивістю 1.40±0.11, тобто зустрічається гінгівіт, тоді як пародонтит найтяжчого ступеня тяжкості діагностувався у професійних боксерів у віці 26–32 роки, що свідчило про недостатній пародонтологічний рівень допомоги. На завершальному етапі клінічних досліджень індекс гінгівіту в основній групі спостереження знизився до мінімального за всіма групами та термінами значення – 0.63±0.027 бала. Тоді як у контрольній групі отримані дані свідчили про розвиток запального процесу середнього ступеня тяжкості – 1.45±0.024 бали (р0.001). У хворих основної групи спостереження індекс кровоточивості сосочків визначався у значенні 0.55±0.030 бала, проти 1.63±0.021 бала, значень у контрольній групі (р0.001). Лікарський засіб на основі прополісу через відсутність алергічних реакцій та високу ефективність, може бути рекомендований для широкого використання y спортивнiй медицині, як важливий елемент у комплексній протизапальній терапії пародонтопатій у професійних спортсменів.
Перейти к внешнему ресурсу Текст
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

7.


   
    Закономірності перебігу ранового процесу після видалення бічних кіст шиї в дітей / П. І. Ткаченко [и др.] // Укр. стоматол. альманах = Ukrainian Dental Almanac : науково-практичний фаховий журнал. - 2021. - № 2. - С. 68-73. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2409-0255


MeSH-~главная:
БРАНХИОМА -- BRANCHIOMA
ШЕЯ -- NECK (хирургия)
РАНЫ, ХИРУРГИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА -- DEBRIDEMENT
Анотація: Проведено клінічне спостереження за 26 пацієнтами з різними видами бокових кіст шиї, які в переважній кількості (84,6%) розташовувалися в середній третині її бокової поверхні, а у 80,7% спостережень займали місце попереду кивального м’яза. Досить високу діагностичну інформативність мають ультразвукове дослідження й пункційна біопсія утвору, які в складних і сумнівних випадках дозволяють віддиференціювати нозологічну форму захворювання. У післяопераційний період для визначення фазності перебігу ранового процесу і своєчасного виявлення ранніх ознак запалення з успіхом можуть бути застосовані вивчення клітинного складу ранового ексудату й контактна термометрія тканин навколо рани, що дозволяє, за необхідності, своєчасно внести корективи в лікувальну тактику й особ-ливості ведення хворих у післяопераційний період.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Ткаченко, П. І.
Білоконь, С. О.
Лохматова, Н. М.
Доленко, О. Б.
Попело, Ю. В.
Коротич, Н. М.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

8.


   
    Епонімічні терміни в морфології структур голови та шиї людини / В. Г. Гринь, Н. Л. Свінцицька, Т. Ф. Дейнега // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. : науково-практичний журнал. - 2021. - Т. 21, № 1. - С. 114-122 : портр. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2077-1096


MeSH-~главная:
ЭПОНИМЫ -- EPONYMS
МЫШЦЫ -- MUSCLES (анатомия и гистология)
ФАСЦИЯ -- FASCIA
ШЕЯ -- NECK (анатомия и гистология)
Анотація: У морфологічних науках (анатомія людини, клінічна, топографічна та патологічна анатомія, гістологія, ембріологія, цитологія тощо) епоніми вживають давно й постійно. Фахівці застосовують терміни-епоніми, що сприяє їхньому професійному становленню, підвищує інтелектуальний рівень медика, адже в епонімі – частина історії, культури, яка творилася, починаючи від найдавніших часів великими сподвижниками медичної галузі знань до сьогодення важливим є дослідження епонімів у медичній галузі знань. Мета. В стислій формі пояснити походження епонімом при вивченні м’язово-фасціальних структур голови та шиї людини, дати уявлення про вчених, чиїми іменами названі ті чи інші терміни шляхом бібліографічного аналізу літератури. Матеріали і методи. У роботі використані загальнофілософські та загальнонаукові методи дослідження, а саме: діалектичний, історично-хронологічний, бібліографічно-описовий, аналітичний тощо. Результати та висновки. Дослідження термінів-епонімів дозволяє зберегти для науки імена не тільки тих вчених, які ще залишаються в пам'яті вдячних нащадків, а й тих, які внесли вклад в науку, а потім були незаслужено забуті. Епоніми дають змогу орієнтуватися в історії медичної науки, особливо – періоду відкриттів та детальних досліджень анатомічних структур. З одного боку, епонімом надають певний національний колорит предмету, з іншого – проводять важливий і потрібний екскурс в історію медицини, також – незвичайні і нестандартні епонімом можуть полегшити запам'ятовування предмета.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Гринь, В. Г.
Свінцицька, Н. Л.
Дейнега, Т. Ф.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

9.


    Походенько-Чудакова, І. О.
    Порівняльна оцінка динаміки площі запального інфільтрату у пацієнтівз фурункулами щелепно-лицевої ділянки та шиї при різних підходах до комплексного післяопераційного лікування / І. О. Походенько-Чудакова, М. С. Флер’янович, Я. O. Кузнєцов // Вісн. пробл. біол. і медицини = Bulletin of Problems in Biology and Medicine : український науково-практичний журнал. - 2021. - № 2(160). - С. 323-326. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2077-4214


MeSH-~главная:
ФУРУНКУЛЕЗ -- FURUNCULOSIS
ХИРУРГИЯ ЧЕЛЮСТНО-ЛИЦЕВАЯ -- SURGERY, ORAL
ШЕЯ -- NECK (хирургия)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD
Анотація: До найбільш часто виникаючих неодонтогенних запальних захворювань щелепно-лицевої ділянки відносять фурункули. Мета дослідження – здійснити порівняльну оцінку площі запального інфільтрату у пацієнтів з фурункулом щелепно-лицевої ділянки та шиї в динаміці при проведенні стандартного лікування і при використанні в його складі електрорефлексотерапії (ЕРТ). Об’єкти і методи. Дослідження проводили у 40 пацієнтів з діагнозом фурункул щелепно-лицевої ділянки та шиї, віком 18-58 років. Всі пацієнти були розділені на дві групи, кожна з яких включала 10 чоловіків і 10 жінок. Перша группа отримувала стандартнее комплексне лікування (первинну хірургічну обробку інфекційно-запального вогнища, з подальшими щоденними перев’язками із заміною дренажу, курсом протизапальної лікарської терапії, фізіотерапією). Пацієнтам другої групи у складі курсу лікування замість фізіотерапії призначали ЕРТ. Оскільки при фурункулах запальний інфільтрат має форму кола, то його площу обчислювали за формулою площі кола. Обстеження проводили тричі: до операції, на 3 добу і на 5 добу після операції. Отримані дані опрацьовувалися статистично. Результати демонструють достовірне зменшення площі запального інфільтрату в осіб обох груп. При цьому у першої групи, спрямоване зменшення площі інфільтрату було відзначено на 5 добу після операції. У той же час у пацієнтів другої групи подібні зміни були виявлені на дві доби раніше. З урахуванням того, що групи пацієнтів були порівнянні за статтю, віком, соматичним статусом і проведеним стандартним лікуванням, отриманий позитивний результат у осіб другої групи може бути віднесений на рахунок ЕРТ. Висновок. Порівняльна оцінка динаміки зміни площі запального інфільтрату у пацієнтів з фурункулом щелепно-лицевої ділянки і шиї при проведенні стандартного післяопераційного лікування і при використанні в його складі ЕРТ виявило перевагу застосування останньої, що забезпечує можливість на дві доби раніше купірувати запальний інфільтрат, покращує безпосередній і віддалений результати лікування, підвищує якість життя пацієнтів. Перспектива подальших досліджень. Представлені результати є фактичним обґрунтуванням для дослідження клінічної ефективності застосування ЕРТ у складі комплексу лікувально-реабілітаційних заходів у пацієнтів з фурункулами щелепно-лицевої ділянки та шиї як при завершенні курсу стаціонарного лікування, так і у віддаленому періоді, що буде підставою для рекомендації більш широкого впровадження методу в клінічну практику для надання спеціалізованої медичної допомоги хворим зазначеної категорії.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Флер’янович, М. С.
Кузнєцов, Я. O.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

10.


    Дельва, М. Ю.
    Гіпнічний головний біль (клінічне спостереження, обговорення) / М. Ю. Дельва, І. І. Дельва // Вісн. пробл. біол. і медицини = Bulletin of Problems in Biology and Medicine : український науково-практичний журнал. - 2021. - № 1(159). - С. 44-46. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2077-4214


MeSH-~главная:
ГОЛОВНАЯ БОЛЬ -- HEADACHE
ОСТЕОХОНДРОЗ -- OSTEOCHONDROSIS
ШЕЯ -- NECK
МОЗГА ГОЛОВНОГО ИШЕМИЯ -- BRAIN ISCHEMIA
АПНОЭ СИНДРОМЫ ВО СНЕ -- SLEEP APNEA SYNDROMES
ИНДОМЕТАЦИН -- INDIGO CARMINE
Анотація: Мета: продемонструвати важливість знання лікарями діагностичних критеріїв рідкісних типів первинного головного болю (ГБ) через описання клінічного випадку гіпнічного головного болю (ГГБ). Пацієнтка М., 56 років, направлена неврологом в навчально-діагностичний лікувальний Центр для хворих на первинний ГБ при кафедрі нервових хвороб з нейрохірургією та медичною генетикою Української медичної стоматологічної академії для уточнення діагнозу та корекції лікування. Пацієнтка скаржиться на нічні напади інтенсивного ГБ, що турбують протягом двох років та виникають 15-20 разів на місяць. Згідно критеріїв міжнародної класифікації ГБ 3-го перегляду стан пацієнтки відповідав одному з типів первинного ГБ: «Гіпнічний головний біль» (напади ГБ виникають не рідше 10 разів в місяць на протязі трьох місяців поспіль тільки під час сну та приводять до просинання, тривають від 15 хвилин до 4 годин, не супроводжуються вегетативними розладами та неспокоєм, при умові виключення вторинного ГБ). Призначено індометацин 100 мг всередину за 30 хвилин до сну та омепразол по 20 мг всередину після сніданку. Рекомендовано випивати чашку міцної кави відразу після просинання від ГБ. Через 1 тиждень пацієнтка по телефону повідомила про повне зникнення ГБ. Протягом двох років захворювання пацієнтка неодноразово зверталася зі скаргами на ГБ до сімейного лікаря та невролога. Був встановлений діагноз: «Дисциркуляторна енцефалопатія ІІ ст. з цефалгічним синдромом. Остеохондроз шийного відділу хребта з цервікокраніалгією». За призначеннями невролога та сімейного лікаря неодноразово приймала курсове лікування ноотропними, метаболічними, седативними препаратами, вітамінами групи В – без жодного ефекту. Таким чином, неврологам та лікарям інших спеціальностей необхідно знати та почати активно використовувати в своїй практичній діяльності міжнародні діагностичні критерії рідкісних типів первинного ГБ загалом та ГГБ зокрема.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Дельва, І. І.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

 1-10    11-20   21-30   31-40   41-50   51-60      
 
© 2017-2023
Бібліотека Полтавського державного медичного університету
36011, м. Полтава, вул. Шевченка, 23
© Міжнародна асоціація користувачів і розробників
електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)