Головна Спрощений режим Опис

Бази даних


Періодичні видання. Статті - результати пошуку 148913

Вид пошуку

Зона пошуку
у знайденому
 Знайдено у інших БД:Книги (6)Дисертації (1)Автореферати (3)Магістерські роботи (1)Матеріали конференцій (7)
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>S=ФЛЕГМОНА<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 136
Показані документи с 1 за 10
 1-10    11-20   21-30   31-40   41-50   51-60      
1.


   
    Prevalence of inflammatory diseases of the nose among patients with odontogenic purilent-inflammatory diseases of maxillo-facial location = Поширеність запальних захворювань носа серед пацієнтів із одонтогенними гнійно-запальними захворюваннями щелепно-лицевої локалізації / D. V. Steblovskyi [и др.] // Вісн. пробл. біол. і медицини = Bulletin of Problems in Biology and Medicine : український науково-практичний журнал. - 2024. - № 1(172). - С. 518-522 . - ISSN 2077-4214


MeSH-~главная:
НОСОВАЯ ПОЛОСТЬ -- NASAL CAVITY (патология)
НОСА СЛИЗИСТАЯ ОБОЛОЧКА -- NASAL MUCOSA (патология)
ФЛЕГМОНА -- CELLULITIS (диагностика)
ИНФЕКЦИЯ ОДОНТОГЕННАЯ -- FOCAL INFECTION, DENTAL (осложнения)
СИНУСИТ -- SINUSITIS (осложнения)
РИНИТ -- RHINITIS (осложнения)
Анотація: За даними вітчизняних та зарубіжних авторів, захворюваність на хронічні синусити за останні 10 років зросла більш ніж у 2 рази, а питома вага госпіталізованих до ЛОР – стаціонари хворих збільшується щорічно на 1,5-2% і не має тенденції до зниження. Такі відомості, мабуть, обумовлені не так істинним співвідношенням синуситів різної етіології, а особливістю обстеження хворих на цю патологію в стоматологічних і оториноларингологічних стаціонарах. Пік надходження пацієнтів з одонтогенними синуситами до відділення щелепно-лицьової хірургії КП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського» ПОР припадав на 2019 рік – 272 (16,7%) випадку синуситу, найнижчий показник госпіталізації відмічений у 2008 році – 195 (близько 11,9%). Найчастіше було встановлено діагноз: Загострення хронічного одонтогенного гаймориту – 817 (50,2%) випадків, що узгоджується з даним літератури. Пацієнти з діагнозом: Гострий одонтогенний гайморит склали мінімальний показник – 2,4% випадків. Рецидив гаймориту спостерігався в середньому за 2017-2023 роки у 5,2% випадків. У 19,3% випадків відзначалося розбіжність між діагнозом установи, що направила, і клінічним діагнозом. У 2,6% випадків поставлений клінічний діагноз не відповідав описаним клінічним даним. Зі стоматологічних поліклінік та кабінетів було направлено 59,2% пацієнтів; суміжними фахівцями (ЛОР, невропатолог) направлено 15,7% пацієнтів; самі звернулися до стаціонару 14,7%; у 10% випадків дані про установу, що направила, були відсутні. Проблема профілактики, діагностики (у тому числі диференціальної) та лікування одонтогенних синуситів є актуальним завданням стоматології. Серед причин розвитку захворювання значну частину становлять патологічні процеси, розвитку яких сприяла неадекватна лікарська тактика для лікування хронічних запальних процесів у сфері молярів верхньої щелепи. Використання традиційних методів радикального хірургічного лікування часто супроводжується хронізацією процесу.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Steblovskyi, D. V.
Kopchak, A. V.
Lokes, K. P.
Bilokon, S. O.
Voloshyna, L. I.
Popovych, I. Yu.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

2.


   
    Вплив комплексного лікування на репаративну регенерацію рани і дефекту кістки у дітей при одонтогенних флегмонах / П. І. Ткаченко [и др.] // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. : науково-практичний журнал. - 2024. - Т. 24, № 1. - С. 55-61 . - ISSN 2077-1096


MeSH-~главная:
ФЛЕГМОНА -- CELLULITIS
РЕГЕНЕРАЦИЯ -- REGENERATION
Анотація: Досягнення сучасної гнійної хірургії пов’язані із застосуванням новітніх технологій та нових поколінь фармакологічних препаратів, дія яких спрямована на корекцію існуючих порушень. Останнім часом в періодичних виданнях наводяться обнадійливі дані стосовно результативності застосування кріоекстракту плаценти при лікуванні запальних процесів щелепно-лицевої ділянки, однак уваги до його апробації у дітей не відстежується. Мета. Вивчити ефективність впливу комплексного лікування на процеси репаративної регенерації в рані та кістковій тканині у дітей при одонтогенних флегмонах. Матеріали та методи дослідження. З метою оцінки характеру перебігу ранового процесу було відібрано 29 дітей з локалізацією флегмон безпосередньо в піднижньощелепній ділянці, а довжина розрізу при цьому становила 5см. У першій групі, в кількості 16 осіб, комплекс заходів проводився відповідно до протоколу надання медичної допомоги, а в другій, із 13 пацієнтів, на другу добу після операції на ранову поверхню накладали асептичну пов’язку із маззю «Левомеколь» з додаванням кріоекстракту плаценти у співвідношенні 5:1. Для об’єктивізації результатів проводили Рн-метрію ранового ексудату, планіметричне дослідження для встановлення швидкості ретракції країв рани та аналізували клітинний склад ранового ексудату на 1, 3 і 8 добу. На першу добу від оперативного втручання зміни цих показників в обох групах мали однотипний характер. На третю добу в другій групі дітей рівень Рн покращився на 9,5%, а швидкість ретракції країв рани зросла на 9,0% відносно першої групи. На 8 добу концентрація іонів водню в цій групі підвищувалася на 9,4%, а середня площа ранової поверхні стала меншою на 8,2% порівняно із попередніми значеннями. Клітинний склад цитограм також вказував на переваги загоювання рани в цій групі пацієнтів. Висновок. Співставлення клініко-лабораторних показників на етапах спостереження дозволило встановити, що при комбінованому використанні місцево мазі «Левомеколь» з додатковим залученням до її складу кріоекстракту плаценти, покращуються умови для перебігу ранового процесу на що вказує динаміка змін показника Рн, результати планіметрії і клітинний склад ексудату.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Ткаченко, П. І.
Білоконь, С. О.
Лохматова, Н. М.
Доленко, О. Б.
Попело, Ю. В.
Коротич, Н. М.
Швець, А. І.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

3.


   
    The course of descending necrotizing mediastinitis depending on the etiology of the disease = Перебіг низхідного некротизуючого медіастиніту в залежності від етіології захворювання / V. D. Sheiko [и др.] // Світ медицини та біології = World of Medicine and Biology : науковий, медичний, екологічний журнал. - 2023. - № 4. - С. 175-180 . - ISSN 2079-8334


MeSH-~главная:
МЕДИАСТИНИТ -- MEDIASTINITIS (хирургия)
СРЕДОСТЕНИЯ БОЛЕЗНИ -- MEDIASTINAL DISEASES
ФЛЕГМОНА -- CELLULITIS (хирургия)
Анотація: Низхідний некротизуючий медіастиніт рідкісне ускладнення орофарингеальної інфекції, яка супроводжується флегмоною шиї. Проаналізовано результати хірургічного лікування залежно від етіології та поширення медіастиніту для покращення результатів лікування цієї категорії пацієнтів. Вивчено лікувальну тактику та перебіг захворювання у 27 пацієнтів з низхідним некротизуючим медіастинітом, чоловіків було 22 (81.5 %), жінок – 5 (18.5 %); середній вік пацієнтів – 48 років (від 24 до 71 року). Пацієнти були розподілені на чотири групи: з парафарингеальним, одонтогенним генезом, з перфораціями стравоходу сторонніми тілами та остеомієлітом кісток в ділянці шиї. У структурі низхідного некротизуючого медіастиніту домінувала орофарингеальна інфекція. З’ясовано, що раннє звернення пацієнта за медичною допомогою та амбулаторне призначення антибіотиків покращує результати лікування; одонтогенний медіастиніт супроводжується найбільш тяжким перебігом та високою летальністю; хірургічна тактика не залежить від етіології захворювання, але розуміння шляхів поширення інфекції може оптимізувати хірургічне втручання й попередити поширення процесу у межистіння.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Sheiko, V. D.
Ohanezian, A. H.
Dolzhkovyi, S. V.
Nebaba, S. V.
Cherkun, O. Yu.
Kryzhanovskyi, O. A.
Kaliuzhka, A. C.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

4.


   
    Determination of marker of the acute phase of inflammation in patients with odontogenic phlegmons on the background of ischemic heart disease = Визначення маркеру гострої фази запалення у пацієнтів із одонтогенними флегмонами щелепно-лицевої локалізації на тлі ішемічної хвороби серця / K. P. Lokes [и др.] // Світ медицини та біології = World of Medicine and Biology : науковий, медичний, екологічний журнал. - 2023. - № 4. - С. 102-105 . - ISSN 2079-8334


MeSH-~главная:
ФЛЕГМОНА -- CELLULITIS
ОДОНТОГЕННЫЕ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- ODONTOGENIC TUMORS
ХИРУРГИЯ ЧЕЛЮСТНО-ЛИЦЕВАЯ -- SURGERY, ORAL
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA
Анотація: Одним із факторів, який може впливати на клінічний перебіг одонтогенних флегмон, є ішемічна хвороба серця, яка досить поширена серед пацієнтів щелепно-лицевих відділень. Відзначено достовірне підвищення вмісту С-реактивного білка в сироватці крові всіх клінічних груп у першу добу спостереження. Протягом усього періоду спостереження спостерігалося поступове та достовірне зниження вмісту цього показника в усіх досліджуваних клінічних групах. Найкращі результати спостерігались у пацієнтів контрольної групи, а також у пацієнтів з одонтогенними флегмонами на тлі ішемічної хвороби серця, яким проводили консервативне лікування кверцетином у поєднанні з 2-етил-6-метил-3-гідроксипіридину сукцинату, що свідчить про позитивний терапевтичний ефект препарату. поєднання цих препаратів на перебіг гнійно-запальних процесів щелепно-лицевої локалізації у хворих на ішемічну хворобу серця.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Lokes, K. P.
Kiptilyi, A. V.
Yatsenko, I. V.
Steblovskyi, D. V.
Boyko, I. V.
Yatsenko, P. I.
Avetikov, D. S.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

5.


   
    Features of clinical picture of odontogenic peritonsillar abscess = Особливості клінічного перебігу одонтогенних паратонзилярних абсцесів / M. G. Skikevych [и др.] // Вісн. пробл. біол. і медицини = Bulletin of Problems in Biology and Medicine : український науково-практичний журнал. - 2023. - № 4(171). - С. 436-439 . - ISSN 2077-4214


MeSH-~главная:
ЗАГЛОТОЧНЫЙ АБСЦЕСС -- RETROPHARYNGEAL ABSCESS
НЕБНЫЕ МИНДАЛИНЫ -- PALATINE TONSIL
ФЛЕГМОНА -- CELLULITIS
СЕПСИС -- SEPSIS (осложнения)
Анотація: Паратонзилярний абсцес – це захворювання, що характеризується гнійним розплавленням навколомигдаликової клітковини. Це волокно розташоване між псевдокапсулою піднебінного мигдалика і фасцією глотки, яка покриває м’язові констриктори глотки. Паратонзилярний абсцес – невідкладна патологія, з якою зазвичай стикаються чергові ЛОР відділень, хірурги-стоматологи та щелепно-лицеві хірурги. Мета дослідження – визначити частоту зустрічаємості ПТА в щелепно-лицевому відділенні КУ «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського ПОР». Розробити тактику хірурга-стоматолога, особливості диференціальної діагностики та лікування з дотриманням міждисциплінарного підходу до лікування таких пацієнтів. Нами проведено статистичний аналіз захворюваності на ПТА за історіями хвороби та даними річних звітів відділення оториноларингології та щелепно-лицевої патології за 2021 рік Полтавської обласної клінічної лікарні м. Полтава. Найбільш частою причиною виникнення ПТА є тонзилогенне поширення мікроорганізмів. Не можна виключити гематогенний шлях ураження паратонзилярної тканини при гострих інфекціях. Травматичний характер початку захворювання – закупорка вивідної протоки додаткових слинних залоз (веберових залоз). Ми розглянемо одонтогенні паратонзилярні абсцеси. Одонтогенний ПТА характеризується: нестерпним болем у горлі одностороннього характеру, який посилюється при ковтанні, неможливістю ковтання, болем, що іррадіює у вухо з відповідного боку, дисфагією, неможливістю приймати їжу, оскільки рот не відкривається – тризм, біль в ділянці шиї при поворотах голови, незначна припухлість м’яких тканин задньої підщелепної області, регіонарний лімфаденіт, залежно від локалізації можливе збільшення, ущільнення, болючість при пальпації підщелепних, задньощелепних, передньо- і задньошийних лімфатичних вузлів. Прогноз при ПТА в більшості випадків сприятливий. Ризик розвитку гнійних генералізованих ускладнень підвищується на фоні первинних і набутих імунодефіцитних станів. Травматичне видалення нижніх молярів, порушення анатомічних орієнтирів під час місцевої анестезії, а саме нижньощелепної та торусальної естезії, може бути найчастішою причиною виникнення гематом та їх подальшого нагноєння. Спостерігається розвиток грізних гнійних ускладнень: флегмони м’яких тканин шиї, гнійного медіастиніту, тонзиллогенного сепсису, інфекційно-токсичного шоку, якщо хворому не надано своєчасного або неадекватного лікування.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Skikevych, M. G.
Lokes, K. P.
Voloshyna, L. I.
Sokolov, A. M.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

6.


   
    Процеси вільнорадикального окиснення при лікуванні пацієнтів із одонтогенними флегмонами щелепно-лицевої локалізації на тлі ішемічної хвороби серця / А. В. Кіптілій [и др.] // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. : науково-практичний журнал. - 2023. - Т. 23, № 4. - С. 192-196 . - ISSN 2077-1096


MeSH-~главная:
ФЛЕГМОНА -- CELLULITIS (осложнения)
ЧЕЛЮСТНО-ЛИЦЕВЫЕ АНОМАЛИИ -- MAXILLOFACIAL ABNORMALITIES
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA (осложнения)
Анотація: Питанням оптимізації лікування одонтогенних флегмон щелепно-лицевої локалізації займається велика когорта вчених. На перебіг даних захворювань має вплив значна низка чинників, одним із яких є ішемічна хвороба серця. Потужним антиоксидантом з вираженою антиоксидантною дією є кверцетин. Використання 2-етил-6-метил-3-гідроксипіридину сукцинату призводить до посилення окислюваності компонентів, тобто до синергічного антиоксидантного ефекту. Мета дослідження: покращити медикаментозне лікування одонтогенних флегмон щелепно-лицевої локалізації у пацієнтів із ішемічною хворобою серця шляхом комбінованого застосування препаратів, що мають антиоксидантну, антигіпоксантну та ангіопротекторну дію. Матеріали та методи дослідження. Обстежено 80 пацієнтів з одонтогенними флегмона щелепно-лицевої локалізації. 1 група – пацієнти яким проводилося парентеральне введення кверцетину; 2 група – пацієнти, яким застосовувалася комбінація кверцетину та внутрішньовенного введення 2-етил-6-метил-3-гідроксипіридину сукцинату; 3 група – проводилося стандартне лікування (20 осіб); 4 група (контрольна) – без наявності супутньої патології, яким застосовували стандартний протокол лікування (20 пацієнтів). Для аналізу стану процесів вільнорадикального окислення у сироватці крові досліджували вміст дієнових кон’югантів. Результати дослідження. Рівень дієнових кон’югатів був підвищеним відносно групи контролю на 93,2%, 95,0% та 96,2% для 1-ї, 2-ї та 3-ї клінічних груп. На третю добу спостереження у пацієнтів із ІХС відносно контролю відмічали підвищення вмісту досліджуваного показника на 99,1%, 100,6% та 97,8% відповідно. Через 5 діб у всіх чотирьох клінічних групах відмічали зниження вмісту ДК у сироватці крові відносно переднього терміну спостереження на 6,9%, 8,2%, 5,3% та 11,8% відповідно. Тенденцію до поступового зниження вмісту дієнових кон’югантів спостерігали на 7-му добу спостереження у всіх групах на 5,5%, 6,8%, 4,2% та 11,8% відповідно, при його підвищенні відносно контрою на 112,9%, 108,7% та 118,2% відповідно для 1-ї, 2-ї та 3-ї клінічної груп. На 9-ту добу спостереження відмічали зменшення вмісту ДК на 2,7% відмічали лише у пацієнтів 2-ї клінічної групи. На крайній термін спостереження у всіх досліджуваних клінічних групах відмічали зниження даного маркеру відносно попереднього терміну спостереження на 5,1%, 6,9%, 2,3% та 9,7% відповідно. Висновок: За умов комбінованого використання комбінації кверцетину та 2-етил-6-метил-3-гідроксипіридину сукцинату у складі стандартного протоколу лікування рівень дієнових кон’югантів у сироватці крові зазнавав максимального зниження серед пацієнтів із ішемічною хворобою серця, особливо на більш пізні терміни після проведення хірургічного лікування.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Кіптілій, А. В.
Яценко, П. І.
Личман, В. О.
Стебловський, Д. В.
Аветіков, Д. С.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

7.


   
    Одонтогенна флегмона щелепно-лицевої ділянки, ускладнення та прогноз / В. В. Кошарний [та ін.] // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2023. - Т. 22, № 1. - С. 65-69. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-~главная:
ФЛЕГМОНА -- CELLULITIS (осложнения)
ЧЕЛЮСТЕЙ БОЛЕЗНИ -- JAW DISEASES (осложнения)
Анотація: Метою дослідження було проаналізовано випадок хворого М., який поступив у відділення торакальної хірургії з підтвердженим на МРТ діагнозом: гангренозний медіастиніт, у якого повно та достовірно описано шлях виходу гнійного вмісту з нижньощелепного апарату (перший великий корінний зуб зліва) з ураженням окістя, далі в біляглотковий простір і через анатомічні міжкоміркові проміжки шиї в середостіння упродовж 4-х діб. За даними КТ органів грудної порожнини видно, що КТ є ознакою гострого гангренозного медіастиніту з первинним процесом у підщелепній ділянці. У лівих відділах нижньої щелепи невеликий дефект зовнішньої компактної пластинки до 4,0 мм. У м’яких тканинах шиї по всій довжині від рівня гортані визначаються множинні скупчення газу як у передхребтовому просторі, так і з обох боків, симетрично під ківальними м’язами, де газу особливо багато, і уздовж судинних пучків. У ділянці дна ротової порожнини, підборідно-язикового м’яза – газ. Всі тканини набряклі, через що анатомічні структури не розрізняються. Процес проходить через міжфасціальні простори, а також по ходу глотки, гортані, щитоподібної залози в середостіння, де газ визначається по всіх магістральних артеріях і трахеї. Потім поширюється по передньому і задньому середостінню до діафрагми вздовж серця і стравоходу. При його перебігу відбувається інфільтрація клітковини заднього середостіння, а в передньому – більш виражене скупчення рідини, більше справа, особливо біля правого передсердя, де її товщина досягає 25,0 мм і виникає реакція прилеглих відділів правої легені. Остеодеструктивних змін не виявлено. Отже, ми спостерігали шлях поширення гнійного запального процесу від зубів нижньої щелепи до порожнини середостіння внаслідок порушення асептики (тому хворий М., який був тричі оперований і мав клінічну смерть, був виписаний з клініки) відділення лікарні з позитивною динамікою.
Дод.точки доступу:
Кошарний, В. В.
Абдул-Огли, Л. В.
Срібник, П. Л.
Міончинський, Д. О.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

8.


    Кіптілий, А. В.
    Порівняльна характеристика методик лікування пацієнтів з одонтогенними флегмонами / А. В. Кіптілий // Укр. стоматол. альманах = Ukrainian Dental Almanac : науково-практичний фаховий журнал. - 2023. - № 1. - С. 21-25 . - ISSN 2409-0255


MeSH-~главная:
ФЛЕГМОНА -- CELLULITIS
MeSH-не главная:
ОДОНТОГЕННЫЕ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- ODONTOGENIC TUMORS
Анотація: Оптимізація лікування гнійно-запальних захворювань щелепно-лицевої ділянки є одним з актуальних завдань щелепно-лицевої хірургії, це зумовлено низкою об’єктивних причин, до яких належать зміни і з боку макроорганізму, і з боку збудників запалення. Метою дослідження були пошук і аналіз наукових джерел в Україні та світі щодо новітніх методів лікування одонтогенних флегмон, особливостей їхнього перебігу й ускладнень.
Перейти к внешнему ресурсу Текст
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

9.


    Варжапетян, С. Д.
    Концепція комплексного лікування одонтогенних флегмон щелепно-лицевої локалізації / С. Д. Варжапетян, А. В. Копчак // Укр. стоматол. альманах = Ukrainian Dental Almanac : науково-практичний фаховий журнал. - 2023. - № 1. - С. 17-20 . - ISSN 2409-0255


MeSH-~главная:
ФЛЕГМОНА -- CELLULITIS
ОДОНТОГЕННЫЕ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- ODONTOGENIC TUMORS
ХИРУРГИЯ ЧЕЛЮСТНО-ЛИЦЕВАЯ -- SURGERY, ORAL
Анотація: Одонтогенні флегмони щелепно-лицевої локалізації – поширена проблема сучасної медицини. За літературними даними встановлено, що одонтогенні флегмони щелепно-лицевої локалізації становлять від 2,7% до 3,4% усіх відвідувань лікаря-стоматолога. Мета роботи – проведення аналізу методів лікування одонтогенних флегмон щелепно-лицевої локалізації, обґрунтування факторів, що впливають на ефективність лікування гнійно-запальних захворювань. За результатами дослідження встановлено, що лікування пацієнтів із одонтогенними флегмонами щелепно-лицевої локалізації мусить мати комплексний підхід, недотримання якого може призводити до розвитку тяжких ускладнень і місцевого, і загального характеру.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Копчак, А. В.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

10.


    Стебловський, Д. В.
    Діагностика і лікування флегмон дна порожнини рота та шиї / Д. В. Стебловський // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. : науково-практичний журнал. - 2023. - Т. 23, № 2 ч.1. - С. 144-147 . - ISSN 2077-1096


MeSH-~главная:
ФЛЕГМОНА -- CELLULITIS (диагностика, лекарственная терапия)
РОТОВАЯ ПОЛОСТЬ -- MOUTH (патология)
ШЕЯ -- NECK (патология)
Анотація: Лікування одонтогенних флегмон щелепно-лицевої ділянки залишається нагальною проблемою хірургічної стоматології у зв'язку з неухильним зростанням їх частоти, схильністю до генералізації процесу та несприятливими наслідками. У зв'язку з цим постійно ведеться пошук способів підвищення ефективності лікування хворих з одонтогенними флегмонами щелепно-лицевої ділянки, що розробляються та впроваджуються у практику нові технології діагностики, хірургічного та медикаментозного лікування даної патології. Мета дослідження: провести аналіз методів діагностики та результатів лікування хворих з флегмони дна порожнини рота та шиї за матеріалами щелепно-лицьового відділення. Матеріали та методи. Нами проведено аналіз 71 випадку флегмон дна порожнини рота та шиї у пацієнтів, які проходили лікування у щелепно-лицьовому відділенні з 2017 по 2022 рік. Результати та обговорення. Згідно з проведеним аналізом, найчастішою причиною розвитку глибоких флегмон дна порожнини рота та шиї виявилися одонтогенні запальні процеси – 37 випадків, тонзилогенні ураження – 9, сторонні тіла стравоходу – 12 та аденофлегмони – 13 випадків. Летальні випадки спостерігалися 5 - при одонтогенній флегмоні дна порожнини рота та шиї, що ускладнилась медіастенітом, та 1 – при тонзилогенній флегмоні шиї. З 71-го пацієнта 12-м виконана трахеотомія з подальшою інтубацією через трахеостому. Всім пацієнтам проведено термінове хірургічне втручання - розтин та дренування просторів клітковини дна порожнини рота та шиї. У зв'язку з особливостями будови клітковинних просторів шиї, високою гідрофільністю тканин середостіння, пацієнтам проводилися широкі розрізи з ревізією просторів шиї як з однієї, так і з двох сторін для адекватного дренування і обробкою розчинами антисептиків. Після очищення рани на 11-18 добу накладали вторинні відстрочені шви. З моменту надходження хворого до стаціонару і до клінічного одужання хворим проводилася адекватна медикаментозна терапія. При мікробіологічному дослідженні відокремлюваного з рани у 54 хворих виявлені різні збудники, а у 17 пацієнтів росту мікрофлори не отримано. Серед виділеної мікрофлори визначалися різні збудники гнійно-септичних процесів: гемолітичний стрептокок – у 20 пацієнтів, різні види стафілококів – у 12, змішана флора – у 14, анаероби – у 8 пацієнтів. Висновки. Зберігається висока частота гнійно-некротичних уражень клітковинних просторів дна порожнин рота та шиї, що в ряді випадків призводить до летальних наслідків. Сучасні високоефективні методи діагностики: комп’ютерна томографія та магнітно-резонансна томографія – дозволяють на ранній стадії формування флегмони уточнити діагноз та визначити показання та об’єм хірургічного втручання.
Перейти к внешнему ресурсу Текст
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

 1-10    11-20   21-30   31-40   41-50   51-60      
 
© 2017-2023
Бібліотека Полтавського державного медичного університету
36011, м. Полтава, вул. Шевченка, 23
© Міжнародна асоціація користувачів і розробників
електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)