Головна Спрощений режим Опис

Бази даних


Періодичні видання. Статті - результати пошуку 148913

Вид пошуку

Зона пошуку
у знайденому
 Знайдено у інших БД:Книги (9)Автореферати (2)Матеріали конференцій (4)
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>S=ТОЛСТАЯ КИШКА<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 217
Показані документи с 1 за 10
 1-10    11-20   21-30   31-40   41-50   51-60      
1.


    Кир'ян, О. А.
    Особливості взаємозв’язку мікробіому, матриксних металопротеїназ та морфологічних змін епітелію у пацієнтів із функціональною та органічною кишечної патологією / О. А. Кир'ян // Вісн. пробл. біол. і медицини = Bulletin of Problems in Biology and Medicine : український науково-практичний журнал. - 2024. - № 1(172). - С. 172-179 . - ISSN 2077-4214


MeSH-~главная:
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA
КИШЕЧНИКА РАЗДРАЖЕННОГО СИНДРОМ -- IRRITABLE BOWEL SYNDROME (диагностика)
ТОЛСТАЯ КИШКА -- INTESTINE, LARGE
КОЛИТ ЯЗВЕННЫЙ -- COLITIS, ULCERATIVE
МЕТАЛЛОПРОТЕАЗЫ -- METALLOPROTEASES
СЛИЗИСТАЯ ОБОЛОЧКА -- MUCOUS MEMBRANE
Анотація: Вступ. Порушення мікробіоти є одним із факторів, який має значний ефект на появу, перебіг та прогресування таких захворювань, як синдром подразненого кишечника (СПК), неспецифічний виразковий коліт (НВК), а також аденоматозних поліпів товстої кишки (АПТК). Визначення взаємозв’язків між дисбіозом, експресією муцинів, які забезпечують стабільність слизової оболонки, продукцією матриксних металопротеїназ, що модифікують імунні відповіді та можуть провокувати появу хвороб, допоможе своєчасно виявити схильність до кишкових захворювань та призначити в подальшому відповідну коригуючу терапію. Метою нашої роботи було виявити у пацієнтів із СПК, НВК та АПТК взаємозв’язок між дисбіозом, активністю матриксних металопротеїназ -1,-3,-9 і тканьовим інгібітором матриксних металопротеїназ-1 сироватки крові, морфологічними змінами та ступенем накопичення муцинів MUC1 і MUC5AC у епітелії кишечника. Об’єкт і методи обстеження. Було обстежено мікробіотичні порушення у 127 пацієнтів із СПК, НВК, АПТК. Результати порівнювали з даними обстеження 34 здорових осіб та 18 пацієнтами з КРР. У 49 хворих, які мали ІІ та ІІІ ступені дисбактеріозу визначали кількісний вміст ММР-1,-3,-9 та їх ТІМР-1 сироватки крові, оцінювали стан епітелію за даними гістології, із дослідження MUC1, MUC5AC в тканинах ТК у 21 хворого на НВК та 8 пацієнтів із СПК та АПТК, за допомогою імуногістохімічного методу. Результати. Найбільш виражені відхилення у мікробіоті товстої кишки визначено у хворих на НВК із високою активність хвороби (p менше/дорівнює 0,05), в загальній групі хворих на НВК (pменше/дорівнює 0,01) (r=0,69) та у хворих на ПТК, що виникли на фоні СПК, в порівнянні із групами СПК та ПТК (pменше/дорівнює0,05) (r=0,88). При дисбактеріозі ІІ та ІІІ ступенів зростала кількість ММР-1 у крові серед всіх пацієнтів – 77,49±18,97 ng/ml порівнюючи зі здоровими (p менше/дорівнює 0,01), найбільш виражено при НВК – 91,78±12,65 ng/ml (p менше/дорівнює 0,001) та при НВК із високим ступенем активності – 84,22±16,91 ng/ml (p менше/дорівнює 0,01). Подібні результати отримано у групі КРР – 86,33±19,61 ng/ml (p менше/дорівнює 0,01). Середній вміст ММР-9 у всіх хворих виходив за межі коливання референтних значень та при важкому дисбактеріозі ТК склав 718,59±133,93 ng/ml (p менше/дорівнює 0,05). Найбільше зростання ММР-9 виявлено при НВК (р менше/дорівнює 0,01) (r=+0,61), більш виражене при високій активності – 1431,15±78,67 ng/ml (рменше/дорівнює0,001). Серед обстежених груп виявлено асоціацію дисбіозу ІІ та ІІІ ступенів із вираженою гостротою процесу ураження СОТК при НВК (р менше/дорівнює 0,05), що супроводжувалася різким зниженням PAS-реакції келихоподібних клітин (р менше/дорівнює 0,05), із помірною гостротою процесу при СПК (р менше/дорівнює 0,001), порівнюючи із І ступенем дисбіозу, критерій Фішера (р менше/дорівнює 0,0001). При оцінці накопичення MUC1 і MUC5 AC в слизовій оболонці у хворих із НВК при ІІ та ІІІ ступенях дисбіозу, достовірно зростала частота виявлення слабкої або відсутньої експресії MUC1 в епітелії крипт, порівнюючи із І ступенем дисбіозу (р менше/дорівнює 0,05), що погіршувало захисні функцій слизового бар’єру кишечника. Висновки. Таким чином, аналіз отриманих даних свідчить про наявність взаємозв’язку між зростанням ступеню дисбіозу, кількісним вмістом матриксних металопротеїназ ММР-1,-9 сироватки крові та підсиленням гостроти ураження епітелію товстої кишки, найбільш виражено у пацієнтів із НВК. Виявлені зміни мають негативний прогноз, щодо перебігу та прогресування кишкових захворювань і потребують розробки коригуючої терапії.
Перейти к внешнему ресурсу Текст
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

2.


    Kyrian, O. A.
    Peculiarities of the relationship between microbiome, matrix metalloproteinases and morphological changes of epithelium in patients with functional and organic intestinal pathology / O. A. Kyrian // Вісн. пробл. біол. і медицини = Bulletin of Problems in Biology and Medicine : український науково-практичний журнал. - 2024. - № 1(172). - С. 168-172. - 177 . - ISSN 2077-4214


MeSH-~главная:
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA
КИШЕЧНИКА РАЗДРАЖЕННОГО СИНДРОМ -- IRRITABLE BOWEL SYNDROME (диагностика)
ТОЛСТАЯ КИШКА -- INTESTINE, LARGE
КОЛИТ ЯЗВЕННЫЙ -- COLITIS, ULCERATIVE (микробиология)
МЕТАЛЛОПРОТЕАЗЫ -- METALLOPROTEASES
СЛИЗИСТАЯ ОБОЛОЧКА -- MUCOUS MEMBRANE
Анотація: Вступ. Порушення мікробіоти є одним із факторів, який має значний ефект на появу, перебіг та прогресування таких захворювань, як синдром подразненого кишечника (СПК), неспецифічний виразковий коліт (НВК), а також аденоматозних поліпів товстої кишки (АПТК). Визначення взаємозв’язків між дисбіозом, експресією муцинів, які забезпечують стабільність слизової оболонки, продукцією матриксних металопротеїназ, що модифікують імунні відповіді та можуть провокувати появу хвороб, допоможе своєчасно виявити схильність до кишкових захворювань та призначити в подальшому відповідну коригуючу терапію. Метою нашої роботи було виявити у пацієнтів із СПК, НВК та АПТК взаємозв’язок між дисбіозом, активністю матриксних металопротеїназ -1,-3,-9 і тканьовим інгібітором матриксних металопротеїназ-1 сироватки крові, морфологічними змінами та ступенем накопичення муцинів MUC1 і MUC5AC у епітелії кишечника. Об’єкт і методи обстеження. Було обстежено мікробіотичні порушення у 127 пацієнтів із СПК, НВК, АПТК. Результати порівнювали з даними обстеження 34 здорових осіб та 18 пацієнтами з КРР. У 49 хворих, які мали ІІ та ІІІ ступені дисбактеріозу визначали кількісний вміст ММР-1,-3,-9 та їх ТІМР-1 сироватки крові, оцінювали стан епітелію за даними гістології, із дослідження MUC1, MUC5AC в тканинах ТК у 21 хворого на НВК та 8 пацієнтів із СПК та АПТК, за допомогою імуногістохімічного методу. Результати. Найбільш виражені відхилення у мікробіоті товстої кишки визначено у хворих на НВК із високою активність хвороби (p менше/дорівнює 0,05), в загальній групі хворих на НВК (pменше/дорівнює 0,01) (r=0,69) та у хворих на ПТК, що виникли на фоні СПК, в порівнянні із групами СПК та ПТК (pменше/дорівнює0,05) (r=0,88). При дисбактеріозі ІІ та ІІІ ступенів зростала кількість ММР-1 у крові серед всіх пацієнтів – 77,49±18,97 ng/ml порівнюючи зі здоровими (p менше/дорівнює 0,01), найбільш виражено при НВК – 91,78±12,65 ng/ml (p менше/дорівнює 0,001) та при НВК із високим ступенем активності – 84,22±16,91 ng/ml (p менше/дорівнює 0,01). Подібні результати отримано у групі КРР – 86,33±19,61 ng/ml (p менше/дорівнює 0,01). Середній вміст ММР-9 у всіх хворих виходив за межі коливання референтних значень та при важкому дисбактеріозі ТК склав 718,59±133,93 ng/ml (p менше/дорівнює 0,05). Найбільше зростання ММР-9 виявлено при НВК (р менше/дорівнює 0,01) (r=+0,61), більш виражене при високій активності – 1431,15±78,67 ng/ml (рменше/дорівнює0,001). Серед обстежених груп виявлено асоціацію дисбіозу ІІ та ІІІ ступенів із вираженою гостротою процесу ураження СОТК при НВК (р менше/дорівнює 0,05), що супроводжувалася різким зниженням PAS-реакції келихоподібних клітин (р менше/дорівнює 0,05), із помірною гостротою процесу при СПК (р менше/дорівнює 0,001), порівнюючи із І ступенем дисбіозу, критерій Фішера (р менше/дорівнює 0,0001). При оцінці накопичення MUC1 і MUC5 AC в слизовій оболонці у хворих із НВК при ІІ та ІІІ ступенях дисбіозу, достовірно зростала частота виявлення слабкої або відсутньої експресії MUC1 в епітелії крипт, порівнюючи із І ступенем дисбіозу (р менше/дорівнює 0,05), що погіршувало захисні функцій слизового бар’єру кишечника. Висновки. Таким чином, аналіз отриманих даних свідчить про наявність взаємозв’язку між зростанням ступеню дисбіозу, кількісним вмістом матриксних металопротеїназ ММР-1,-9 сироватки крові та підсиленням гостроти ураження епітелію товстої кишки, найбільш виражено у пацієнтів із НВК. Виявлені зміни мають негативний прогноз, щодо перебігу та прогресування кишкових захворювань і потребують розробки коригуючої терапії.
Перейти к внешнему ресурсу Текст
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

3.


    Кущ, О. Г.
    Сучасний погляд на механізми впливу важких металів на морфо-функціональний стан травної системи / О. Г. Кущ, О. А. Земляний, О. В. Стрижак // Вісн. пробл. біол. і медицини = Bulletin of Problems in Biology and Medicine : український науково-практичний журнал. - 2024. - № 1(172). - С. 57-61 . - ISSN 2077-4214


MeSH-~главная:
ПИЩЕВАРИТЕЛЬНАЯ СИСТЕМА -- DIGESTIVE SYSTEM (патофизиология)
ТОНКАЯ КИШКА -- INTESTINE, SMALL (патофизиология)
ТОЛСТАЯ КИШКА -- INTESTINE, LARGE (патофизиология)
ПЕЧЕНЬ -- LIVER (патофизиология)
ПОДЖЕЛУДОЧНАЯ ЖЕЛЕЗА -- PANCREAS (патофизиология)
КАДМИЙ -- CADMIUM (вредные воздействия)
СВИНЕЦ -- LEAD (вредные воздействия)
Анотація: Доведено дослідженнями, що важкі метали здатні накопичуватися на всіх рівнях екологічної піраміди, що значно ускладнює проблему боротьби з ними. Тому вплив сполук важких металів може призвести до відтермінованих негативних ефектів на живі організми, наприклад, канцерогенний і мутагенний ефекти, а також тривалий токсичний вплив на шлунково-кишкову, нервову, серцево-судинну, ендокринну та репродуктивну системи. Метою роботи був аналіз наукових даних щодо впливу сполук важких металів на розвиток та морфофункціональний стан травної системи. Рядом наукових досліджень українських та іноземних вчених доведена надзвичайно важлива роль важких металів у детермінації багатьох захворювань людини – онкологічних, ендокринних, серцево-судинних, хвороби травної системи, порушення ходу ембріогенезу і формування вроджених вад розвитку та ін. Дослідники виділяють три базових механізми токсичної дії важких металів на біологічні системи і біологічні об’єкти. Перший механізм – блокування різних функціональних груп макромолекул, таких як ферменти і транспортні системи. Другий – витіснення або заміщення необхідних іонів (наприклад, у металоферментах), та третій – модифікація активної конформації біомолекул. Іони свинцю, кобальта, ртуті, кадмію в біосередовищах утворюють найбільш міцні зв’язки з білками, пептидами та амінокислотами, проте ці метали можуть приєднуватися, хоча і не так міцно, до інших угрупувань білків, утворюючи хелати (наприклад, з SН-групами білків і пептидів). При цьому характер впливу токсиканту визначається не лише його хімічними властивостями і дозою в початковому стані, але і його проміжними і кінцевими метаболічними формами. Метали та їх сполуки, на відміну від багатьох органічних сполук, потрапляючи в організм, багаторазово можуть змінювати свою форму. Висновки. Експериментальні дослідження впливу важких металів на морфологію та фізіологічний стан травної системи з визначенням можливих механізмів інтоксикації є актуальною проблемою для морфологічних досліджень.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Земляний, О. А.
Стрижак, О. В.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

4.


    Kushch, O. G.
    Modern view of the mechanisms of the influence of heavy metals on the morpho-functional state of the digestive system / O. G. Kushch, O. A. Zemlyanyi, O. V. Stryzhak // Вісн. пробл. біол. і медицини = Bulletin of Problems in Biology and Medicine : український науково-практичний журнал. - 2024. - № 1(172). - С. 55-56. - 59-60 . - ISSN 2077-4214


MeSH-~главная:
ПИЩЕВАРИТЕЛЬНАЯ СИСТЕМА -- DIGESTIVE SYSTEM (патофизиология)
ТОНКАЯ КИШКА -- INTESTINE, SMALL (патофизиология)
ТОЛСТАЯ КИШКА -- INTESTINE, LARGE (патофизиология)
ПЕЧЕНЬ -- LIVER (патофизиология)
КАДМИЙ -- CADMIUM (вредные воздействия)
ПОДЖЕЛУДОЧНАЯ ЖЕЛЕЗА -- PANCREAS (патофизиология)
СВИНЕЦ -- LEAD (вредные воздействия)
MeSH-не главная:

Анотація: Доведено дослідженнями, що важкі метали здатні накопичуватися на всіх рівнях екологічної піраміди, що значно ускладнює проблему боротьби з ними. Тому вплив сполук важких металів може призвести до відтермінованих негативних ефектів на живі організми, наприклад, канцерогенний і мутагенний ефекти, а також тривалий токсичний вплив на шлунково-кишкову, нервову, серцево-судинну, ендокринну та репродуктивну системи. Метою роботи був аналіз наукових даних щодо впливу сполук важких металів на розвиток та морфофункціональний стан травної системи. Рядом наукових досліджень українських та іноземних вчених доведена надзвичайно важлива роль важких металів у детермінації багатьох захворювань людини – онкологічних, ендокринних, серцево-судинних, хвороби травної системи, порушення ходу ембріогенезу і формування вроджених вад розвитку та ін. Дослідники виділяють три базових механізми токсичної дії важких металів на біологічні системи і біологічні об’єкти. Перший механізм – блокування різних функціональних груп макромолекул, таких як ферменти і транспортні системи. Другий – витіснення або заміщення необхідних іонів (наприклад, у металоферментах), та третій – модифікація активної конформації біомолекул. Іони свинцю, кобальта, ртуті, кадмію в біосередовищах утворюють найбільш міцні зв’язки з білками, пептидами та амінокислотами, проте ці метали можуть приєднуватися, хоча і не так міцно, до інших угрупувань білків, утворюючи хелати (наприклад, з SН-групами білків і пептидів). При цьому характер впливу токсиканту визначається не лише його хімічними властивостями і дозою в початковому стані, але і його проміжними і кінцевими метаболічними формами. Метали та їх сполуки, на відміну від багатьох органічних сполук, потрапляючи в організм, багаторазово можуть змінювати свою форму. Висновки. Експериментальні дослідження впливу важких металів на морфологію та фізіологічний стан травної системи з визначенням можливих механізмів інтоксикації є актуальною проблемою для морфологічних досліджень.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Zemlyanyi, O. A.
Stryzhak, O. V.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

5.


   
    Роль мастоцитів у підтримці гомеостазу слизової оболонки товстої кишки / С. Б. Дроздовська [и др.] // Вісн. пробл. біол. і медицини = Bulletin of Problems in Biology and Medicine : український науково-практичний журнал. - 2024. - № 1(172). - С. 14-20 . - ISSN 2077-4214


MeSH-~главная:
ТОЛСТАЯ КИШКА -- INTESTINE, LARGE (физиология)
СЛИЗИСТАЯ ОБОЛОЧКА -- MUCOUS MEMBRANE
МАСТОЦИТОЗ -- MASTOCYTOSIS
Анотація: Здатність людини до фізичної та соціальної адаптації складна й різноманітна. Вона визначається багатьма факторами, в тому числі соматичним станом, здатністю переносити фізичні і психоемоційні навантаження, ступенем тренованості тощо. У підтримці гомеостазу та його регуляції найважливіша роль належить взаємодіям серцево-судинної, нервової, м’язової, дихальної та імунної систем, залоз внутрішньої секреції, органам відчуттів, а також гіпоталамо-гіпофізарної і лімбічної систем мозку. Одним з важких видів порушення адаптації, що призводять до соціального дефекту, соціальної недостатності, є захворювання (ОРА – опоно рухового апарату). Мета нашого дослідження полягала у вивченні особливостей роботи кардіоваскулярної системи за тестами фізичної працездатності у дітей 11-14 років хворих на сколіоз в порівнянні з їх практично здоровими однолітками із загальноосвітньої школи. Об’єкт і методи дослідження. Респондентами дослідження виступили підлітки зі сколіозом та умовно здорові хлопчики та дівчатка у віковій категорії 11-14 років. Було сформовано 2 групи респондентів: досліджувана та контрольна, допершої групи увійшли 19 дітей (9 хлопчиків та 10 дівчаток) загальноосвітньої санаторної школи-інтернату I-III ступенів для дітей, хворих на сколіоз, до контрольної групи увійшли 24 дитини (по 12 хлопчиків та дівчаток). З метою розробки адекватного комплексу адаптивних фізичних навантажень нами проведено дослідження у двох групах (досліджуваній та контрольній) фізичної працездатності в т.ч. і в динаміці, толерантності до фізичних навантажень, а також окремих параметрів серцево-судинної (ССС) і вегетативної нервової систем (ВНС), максимального споживання кисню (МСК) у дітей зі сколіозом і практично здорових, ідентичних за віком дітей. Результати дослідження та їх обговорення. У хлопчиків віком 11-14 р. із сколіозом знижується пульсовий тиск у спокої на 16,90%, а при навантаженні, навпаки підвищується і зижується після І і ІІ відпочинку. Пониженими у хлопчиків із сколіозом є максимальна і відносна аеробна потужість у спокої а при навантажені, навпаки мають підвищені рівні. Максимальна і відносна аеробна потужність залишається пониженою у хлопчиків із сколіозом і після І та ІІ відпочинку. У дівчаток із сколіозом у віці 11-14 років сформовані різнонаправлені зміни показників функції кардіоваскулярної системи. Пульсовий тиск у дівчаток із сколіозом у спокої нижчий на 38,75%, ніж у практично здорових дівчаток, а за навантаженням – вищий на 84,58% і залишається підвищенним після І і ІІ відпочинку на 5,46% і на 10,06% відповідно. Систолічний об’єм крові у дівчаток із сколіозом у спокої понижений на 47,81%, а при навантажені підвищується на 91,10% і понижується на 11,19% після І відпочинку, а після ІІ – на 14,97%. Максимальна і відносна максимальна аеробна потужість у спокої понижена у 2,11 рази та у 2,31 рази, при навантаженні вона стає вищою на 25,83% і на 12,64% відповідно; після І відпочинку виявляється пониженою на 39,16% і на 52,67% відповідно, а після ІІ відпочинку – на 32,38% і на 50,40% відповідно. Пульсова межа толерантності у дівчаток із сколіозом у спокої підвищена на 14,86%, при навантажені – на 12,34%, після І відпочинку – на 18,88%, а після ІІ – на 38,06% відповідно. Середній аортальний тиск у дівчаток віком 11-14 років із сколіозом у спокої також понижений на 30,91%, при навантаженні – на 13,44%, після першого відпочинку він також понижений на 14,96% і після ІІ відпочину – на 12,73% відповідно. Висновки. Таким чином, у дівчаток віком 11-14 років із сколіозом як у хлопчиків має місце порушення функції кардіоваскулярної системи. Для покращеня показниківу її функції доцільно провести комплекс фізичних вправ. Виконання іх повинно покращити не тільки фізичну працездатність, а також й якість життя. Перспективи подальших досліджень. Результати досліджень можуть бути використані при оцінці взаємного впливу патологій хребта та стану імунної системи підлітків. Перспективним є проведення подібних досліджень з більшою кількістю респондентів.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Дроздовська, С. Б.
Бабак, С. В.
Лук’янцева, Г. В.
Ільїн, В. М.
Скоробогатов, А. М.
Дубинська, С. М.
Сосновський, В. В.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

6.


   
    The role of mast cells in maintaining homeostasis of the colon mucosa / S. B. Drozdovska [и др.] // Вісн. пробл. біол. і медицини = Bulletin of Problems in Biology and Medicine : український науково-практичний журнал. - 2024. - № 1(172). - С. 12-14. - 17-18 . - ISSN 2077-4214


MeSH-~главная:
ТОЛСТАЯ КИШКА -- INTESTINE, LARGE (физиология)
СЛИЗИСТАЯ ОБОЛОЧКА -- MUCOUS MEMBRANE
МАСТОЦИТОЗ -- MASTOCYTOSIS
ТУЧНЫЕ КЛЕТКИ -- MAST CELLS
ТУЧНЫЕ КЛЕТКИ -- MAST CELLS
Анотація: Здатність людини до фізичної та соціальної адаптації складна й різноманітна. Вона визначається багатьма факторами, в тому числі соматичним станом, здатністю переносити фізичні і психоемоційні навантаження, ступенем тренованості тощо. У підтримці гомеостазу та його регуляції найважливіша роль належить взаємодіям серцево-судинної, нервової, м’язової, дихальної та імунної систем, залоз внутрішньої секреції, органам відчуттів, а також гіпоталамо-гіпофізарної і лімбічної систем мозку. Одним з важких видів порушення адаптації, що призводять до соціального дефекту, соціальної недостатності, є захворювання (ОРА – опоно рухового апарату). Мета нашого дослідження полягала у вивченні особливостей роботи кардіоваскулярної системи за тестами фізичної працездатності у дітей 11-14 років хворих на сколіоз в порівнянні з їх практично здоровими однолітками із загальноосвітньої школи. Об’єкт і методи дослідження. Респондентами дослідження виступили підлітки зі сколіозом та умовно здорові хлопчики та дівчатка у віковій категорії 11-14 років. Було сформовано 2 групи респондентів: досліджувана та контрольна, допершої групи увійшли 19 дітей (9 хлопчиків та 10 дівчаток) загальноосвітньої санаторної школи-інтернату I-III ступенів для дітей, хворих на сколіоз, до контрольної групи увійшли 24 дитини (по 12 хлопчиків та дівчаток). З метою розробки адекватного комплексу адаптивних фізичних навантажень нами проведено дослідження у двох групах (досліджуваній та контрольній) фізичної працездатності в т.ч. і в динаміці, толерантності до фізичних навантажень, а також окремих параметрів серцево-судинної (ССС) і вегетативної нервової систем (ВНС), максимального споживання кисню (МСК) у дітей зі сколіозом і практично здорових, ідентичних за віком дітей. Результати дослідження та їх обговорення. У хлопчиків віком 11-14 р. із сколіозом знижується пульсовий тиск у спокої на 16,90%, а при навантаженні, навпаки підвищується і зижується після І і ІІ відпочинку. Пониженими у хлопчиків із сколіозом є максимальна і відносна аеробна потужість у спокої а при навантажені, навпаки мають підвищені рівні. Максимальна і відносна аеробна потужність залишається пониженою у хлопчиків із сколіозом і після І та ІІ відпочинку. У дівчаток із сколіозом у віці 11-14 років сформовані різнонаправлені зміни показників функції кардіоваскулярної системи. Пульсовий тиск у дівчаток із сколіозом у спокої нижчий на 38,75%, ніж у практично здорових дівчаток, а за навантаженням – вищий на 84,58% і залишається підвищенним після І і ІІ відпочинку на 5,46% і на 10,06% відповідно. Систолічний об’єм крові у дівчаток із сколіозом у спокої понижений на 47,81%, а при навантажені підвищується на 91,10% і понижується на 11,19% після І відпочинку, а після ІІ – на 14,97%. Максимальна і відносна максимальна аеробна потужість у спокої понижена у 2,11 рази та у 2,31 рази, при навантаженні вона стає вищою на 25,83% і на 12,64% відповідно; після І відпочинку виявляється пониженою на 39,16% і на 52,67% відповідно, а після ІІ відпочинку – на 32,38% і на 50,40% відповідно. Пульсова межа толерантності у дівчаток із сколіозом у спокої підвищена на 14,86%, при навантажені – на 12,34%, після І відпочинку – на 18,88%, а після ІІ – на 38,06% відповідно. Середній аортальний тиск у дівчаток віком 11-14 років із сколіозом у спокої також понижений на 30,91%, при навантаженні – на 13,44%, після першого відпочинку він також понижений на 14,96% і після ІІ відпочину – на 12,73% відповідно. Висновки. Таким чином, у дівчаток віком 11-14 років із сколіозом як у хлопчиків має місце порушення функції кардіоваскулярної системи. Для покращеня показниківу її функції доцільно провести комплекс фізичних вправ. Виконання іх повинно покращити не тільки фізичну працездатність, а також й якість життя. Перспективи подальших досліджень. Результати досліджень можуть бути використані при оцінці взаємного впливу патологій хребта та стану імунної системи підлітків. Перспективним є проведення подібних досліджень з більшою кількістю респондентів.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Drozdovska, S. B.
Babak, S. V.
Lukyantseva, H. V.
Ilyin, V. M.
Skorobogatov, A. M.
Dubynska, S. M.
Sosnovski, V. V.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

7.


   
    The participation of humoral mechanisms in the regulation of the contractile activity of smooth muscle tissue of the intestine = Участь гуморальних механізмів у регуляції скоротливої активності гладкої м’язової тканини кишечника / T. M. Oliinyk [и др.] // Вісн. пробл. біол. і медицини = Bulletin of Problems in Biology and Medicine : український науково-практичний журнал. - 2023. - № 4(171). - С. 42-47 . - ISSN 2077-4214


MeSH-~главная:
КИШЕЧНИК -- INTESTINES
ТОЛСТАЯ КИШКА -- INTESTINE, LARGE (физиология)
Анотація: Товста кишка людини виконує кілька важливих функцій, включаючи ферментацію поживних речовин, поглинання води та електролітів, а також зберігання та своєчасне видалення фекального вмісту. Ці функції вимагають складної, високо інтегрованої та регульованої активності м’язів товстої кишки, яка має вирішальне значення для підтримання здоров’я та якості життя. Зміни моторної функції товстої кишки беруть участь у генезі симптомів, пов’язаних з такими порушеннями, як функціональна діарея, запор, синдром подразненої кишки тощо. Дослідження функціональної активності гладеньких м’язів товстої кишки значно еволюціонували від міограм м’язових смужок до складних математичних і комп’ютерних моделей просторово-часового відображення рухової та електричної активності кишки і досить добре вивчені. Скоротлива здатність гладенької м’язової тканини стінки товстої кишки визначається складною взаємодією комплексу регуляторних механізмів, серед яких – міогенні механізми, комбіновані місцеві впливіви нейронів ентеральної нервової системи, кишкових нейромедіаторів, нейромодуляторів та гормонів, системними ефектами структур ЦНС тощо. Структурні морфологічні елементи мережі вищеперелічених утворень складають злагоджений функціональний синцитій, аспекти діяльності якого вивчаються на молекулярному, внутрішньоклітинному, тканинному та інших рівнях. Водночас, не дивлячись на значні успіхі сучасної науки у вивченні морфо-фізіологічних аспектів моторної функції товстої кишки, до сих пір залишається багато недосліджених питань стосовно того, які медіатори, циторецептори і внутрішньоклітинні сигнальні молекули в циркулярних і повздовжніх гладеньких м’язах і кишкових нейронах можуть опосередковувати нормалізацію означеної функції при розладах моторики. Розуміння глибинних механізмів регуляції моторної функції гладкої м’язової тканини кишечника наразі ще надто далекі до вичерпного знання і потребують більш поглибленого вивчення.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Oliinyk, T. M.
Rozova, K. V.
Kovalchuk, O. I.
Raskaliei, T. Ya.
Raskaliei, V. B.
Khmelnytska, Yu. K.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

8.


   
    Сучасні підходи до оцінки та підвищення показників ефективності ендоскопічної діагностики епітеліальних утворень товстої кишки / В. Ю. Садовий [та ін.] // Клінічна хірургія. - 2022. - Т. 89, № 9/10 (додаток). - С. 102-103


MeSH-~главная:
ТОЛСТАЯ КИШКА -- INTESTINE, LARGE (повреждения)
КИШЕЧНИКА СЛИЗИСТАЯ ОБОЛОЧКА -- INTESTINAL MUCOSA (патология)
ЭНДОСКОПИЯ -- ENDOSCOPY (использование, методы)
Дод.точки доступу:
Садовий, В. Ю.
Мудрий, Я. М.
Лисицька, О. М.
Мороз, В. В.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

9.


    Рибальченко, В. Ф.
    Травматичні пошкодження промежини, прямої та товстої кишки у дітей та їх хірургічне лікування / В. Ф. Рибальченко, П. С. Русак // Клінічна хірургія. - 2022. - Т. 89, № 9/10 (додаток). - С. 93-94


MeSH-~главная:
ТОЛСТАЯ КИШКА -- INTESTINE, LARGE (повреждения)
ПРЯМАЯ КИШКА -- RECTUM (повреждения, хирургия)
РАНЫ И ТРАВМЫ -- WOUNDS AND INJURIES
Дод.точки доступу:
Русак, П. С.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

10.


   
    Прогнозування та корекція ранніх і віддалених післяопераційних ускладнень при хворобі Гіршпрунга у дітей / В. П. Притула [та ін.] // Клінічна хірургія. - 2022. - Т. 89, № 9/10 (додаток). - С. 90-91


MeSH-~главная:
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
ГИРШСПРУНГА БОЛЕЗНЬ -- HIRSCHSPRUNG DISEASE (хирургия)
ТОЛСТАЯ КИШКА -- INTESTINE, LARGE (патология)
БРЮШНАЯ СТЕНКА -- ABDOMINAL WALL (патология)
Дод.точки доступу:
Притула, В. П.
Кривченя, Д. Ю.
Сільченко, М. І.
Руденко, Є. О.
Хуссейні, С. Ф.
Курташ, О. О.
Петрик, С. М.
Бабійчук, Г. Г.
Міньковська, О. В.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

 1-10    11-20   21-30   31-40   41-50   51-60      
 
© 2017-2023
Бібліотека Полтавського державного медичного університету
36011, м. Полтава, вул. Шевченка, 23
© Міжнародна асоціація користувачів і розробників
електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)