Головна Спрощений режим Опис

Бази даних


Періодичні видання. Статті - результати пошуку 148913

Вид пошуку

Зона пошуку
у знайденому
 Знайдено у інших БД:Книги (25)Автореферати (4)Матеріали конференцій (33)
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>S=СТУДЕНТЫ<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 189
Показані документи с 1 за 10
 1-10    11-20   21-30   31-40   41-50   51-60      
1.


   
    Шляхи корекції впливу пост- SARS-COV-2 синдрому на якість навчання у закладах вищої освіти / Т. І. Ярмола [и др.] // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. : науково-практичний журнал. - 2024. - Т. 24, № 2. - С. 200-206 . - ISSN 2077-1096


MeSH-~главная:
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (осложнения)

СТУДЕНТЫ -- STUDENTS
Анотація: Пандемія SARS-CoV-2 залишила глибокий слід, не тільки на фізичний стан людства, а й на неврологічне, соціальне, екологічне самовідчуття людей. Неврологічні та психологічні порушення негативно впливають на якість навчання та значно погіршують результати навчання у здобувачів вищих навчальних закладів. Мета роботи: на підставі аналізу авторської анкети-опитувальника провести порівняння розповсюдженості та оцінити симптоми постковідного синдрому і виявити їх вплив на якість навчання у здобувачів освіти старших курсів двох закладів вищої освіти (Полтавського державного медичного університету та Полтавського національного педагогічного університету ім. В.Г. Короленка). Рекомендувати реабілітаційні заходи для покращення якості навчального процесу. Визначено достовірно високий рівень серед здобувачів обох університетів займає ураження нервової системи та появи водночас комбінації симптомів: головний біль, погіршення пам’яті, інсомнія, тривожність, немотивована слабкість, надмірна втомлюваність. Вище перераховані скарги та потреба, після перенесеного захворювання, збільшити час на виконання навчального завдання, погіршення пам’яті та порушення сну чи важке засинання, говорять про те, що навчальна продуктивність, психологічний стан та психосоматичний фон студентів знаходиться на низькому рівні та потребує розробки рекомендацій щодо когнітивної реабілітації даної категорії здобувачів, враховуючи їх значне навчальне навантаження (вибірки склали студенти старших курсів). Низька та помірна фізична активність здобувачів вищої освіти старших курсів можливо є тим тригером, який посилює ознаки пост-COVID-19 синдрому і потребує розробки рекомендацій щодо фізичної реабілітації даної категорії перехворівших. Здобувачам, які відчувають слабкість, підвищену стомлюваність, зниження працездатності, порушення сну та нестійкість настрою, необхідно переглянути організацію навчального процесу в умовах дистанційного навчання та внести зміни до способу життя.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Ярмола, Т. І.
Власова, О. В.
Ткаченко, Л. А.
Моісєєва, Н. В.
Вахненко, А. В.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

2.


    Коваль, О. А.
    Психологічні особливості підлітків старшого віку – студентів вищих навчальних закладів / О. А. Коваль // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. : науково-практичний журнал. - 2024. - Т. 24, № 2. - С. 170-175 . - ISSN 2077-1096


MeSH-~главная:
ПОДРОСТКОВ ПСИХОЛОГИЯ -- PSYCHOLOGY, ADOLESCENT (тенденции)
СТУДЕНТЫ -- STUDENTS (психология)
АДАПТАЦИЯ ПСИХОЛОГИЧЕСКАЯ -- ADAPTATION, PSYCHOLOGICAL
СОЦИАЛЬНАЯ АДАПТАЦИЯ -- SOCIAL ADJUSTMENT
Анотація: Вступ. На сучасному етапі розвитку суспільства надзвичайно актуальною проблемою вважається вивчення психо-соціальних аспектів формування особистості підлітків старшого віку 17-21 року. Переважна їх більшість, до цього часу, закінчують навчання в загальноосвітніх школах, а частина цих осіб продовжує отримати фахову освіту вже у вищих навчальних закладах. Головною психологічною проблемою студентів-початківців є недостатня психологічна зрілість та їх готовність до напруженої самостійної роботи під час навчання у вищих навчальних закладах, а також розвиток у них дезадаптації і порушення стресостійкості. Мета дослідження. Вивчити основні психологічні особливості підлітків старшого віку, що забезпечують ефективне навчання студентів у вищих навчальних закладах. Матеріали та методи. Проведено вивчення і ґрунтовне обговорення основних психологічних характеристик підлітків старшого віку, які навчаються у вищих навчальних закладах. Роботу виконано на основі аналізу даних вітчизняних та іноземних літературних джерел, переважно за останні 5 років. Результати. Досліджені основні психологічні риси студентів-підлітків старшого віку. Виявлено, що деякі з них підвищують академічну продуктивність діяльності студентів у вищих навчальних закладах, забезпечують їх адаптацію в новосформованих студентських групах, їх визнання іншими студентами, а також колективом професорсько-викладацького складу кафедр. В той же час, інші психологічні чинники можуть суттєво гальмувати, порушувати або взагалі унеможливлювати ці процеси для окремих груп студентів-підлітків. Послідовному розгляду цих питань присвячений даний огляд фахової літератури провідних спеціалістів-психологів. Висновки. У підлітків старшого віку спостерігається поглиблення досягнутих результатів на попередніх етапах їх індивідуального розвитку. У студентів-підлітків має місце завершення формування «Я»-образу. Студентам перших курсів притаманні риси психологічної незрілості та часткової нестабільності.
Перейти к внешнему ресурсу Текст
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

3.


   
    Інтегрований підхід до ментального здоров'я молоді / В. І. Горошко [и др.] // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. : науково-практичний журнал. - 2024. - Т. 24, № 2. - С. 153-159 . - ISSN 2077-1096


MeSH-~главная:
СТУДЕНТЫ -- STUDENTS (психология)
СТРЕСС ПСИХОЛОГИЧЕСКИЙ -- STRESS, PSYCHOLOGICAL (диагностика)
СОЦИАЛЬНАЯ АДАПТАЦИЯ -- SOCIAL ADJUSTMENT
ТРЕВОГИ ШКАЛА ТЕСТИРОВАНИЯ -- TEST ANXIETY SCALE
Анотація: Мета. Аналіз проблем психічного здоров’я студентів Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» з врахуванням міжнародного досвіду впровадження програм психосоціальної діагностики, на основі якого було сформульовано рекомендації щодо реалізації ефективних програм, спрямованих на покращення психічного здоров’я української студентської спільноти. Матеріали і методи дослідження. В дослідженні прийняли участь 812 студентів Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», які навчаються за різними спеціальностями, віковий діапазон досліджуваних – від 18 до 22 років, 47% досліджуваних (382 осіб) – складають особи чоловічої статі, 53 % респондентів (430 осіб) – жіночої статі, що забезпечує гендерну рівність розподілу вибірки респондентів і дає змогу вважати вибірку репрезентативною. Опитування проводилося анонімно, через Google-форму, що забезпечило принцип конфіденційності психологічного дослідження. Результати. В результаті проведеного анкетування встановлений зв’язок між воєнними діями та збільшенням відсотку тривожних розладів серед цивільних осіб та біженців саме в українському контексті. Однак аспекти психічного стану молоді повністю не зрозумілі. В умовах сьогодення ряд досліджень свідчать про погіршення психоемоційного стану українських студентів. Так більшість респондентів відчували депресію та нервозність, а також повідомили про посилення почуття самотності та гніву. Серед них почастішали випадки зловживання алкоголем, тютюном, заспокійливими засобами. Дослідження психічного здоров’я жінок, які працюють в освітніх закладах, включаючи студенток і викладачок, показало, що у респонденток підвищений рівень страху та знижена стійкість до стресових ситуацій. Такий методичний підхід дав змогу систематизувати інформацію, об’єктивно усвідомити проблему та надати конкретні рекомендації щодо подальших дій, а саме необхідність реалізації програм, спрямованих на покращення ментального та фізичного здоров’я. Програми, які передбачають фізичну активність, правильне харчування та релаксацію, можуть значно знизити рівень стресу та покращити психічне здоров’я студентів. Висновки. Запропоновані рекомендації спрямовані на покращення рівня психічного здоров’я та зменшення впливу психологічних труднощів на навчання, соціальну адаптацію та загальний життєвий успіх.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Горошко, В. І.
Хоменко, Є. Г.
Сєдих, К. В.
Данильченко, С. І.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

4.


   
    Аналіз факторів мотивації до навчальної та наукової роботи серед студентів під час війни / Т. В. Мамонтова [и др.] // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. : науково-практичний журнал. - 2023. - Т. 23, № 3. - С. 164-168 . - ISSN 2077-1096


MeSH-~главная:
СТУДЕНТЫ -- STUDENTS
ОБУЧЕНИЕ -- TEACHING
НАУЧНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- RESEARCH
МОТИВАЦИЯ -- MOTIVATION
ВОЙНА -- WAR
Анотація: Російське вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року зруйнувало можливість для молодого покоління країни реалізувати потребу у освіті та науці за рахунок руйнування закладів вищої освіти, відсутності реактивів, обладнання, електроенергії та погіршення комунікації між студентами та науковими керівниками, які змушені використовувати дистанційні технології для організації навчального і наукового процесу. Мета - аналіз факторів мотивації до навчальної та наукової роботи серед студентів під час війни. Матеріали і методи. У перехресному дослідженні взяли участь 75 респондентів, які навчалися у вищих навчальних закладах України на момент 24 лютого 2022 року у період з вересня по жовтень 2022 року. Результати. Від початку війни в Україні скорочення часу на навчальний процес відзначили 36% респондентів, на наукову роботу - 18,67% респондентів. Аналіз залучення респондентів до наукової роботи під час навчання у ЗВО показав, що 67% осіб вважають студентську наукову роботу важливою складовою освітнього простору. До війни найбільш пріоритетними факторами мотивації дівчат було соціальне схвалення від родини або друзів та отримання винагород та заохочень. Серед хлопців, в свою чергу, було важко визначити найбільш вагомий фактор мотивації, яким, з невеликим відривом, стали соціальне схвалення від родини або друзів та отримання інтересу і задоволення від процесу. З початком війни основними мотивуючими факторами серед дівчат залишились цікавість до науки та визнання цінності досягнутого результату, тоді як серед юнаків відзначалась втрата кордонів між пріоритетами в мотивації до науки. Висновки. Війна суттєво вплинула на переосмислення ставлення до наукової роботи та негативно відзначилась на мотивації до неї серед студентів, визначено скорочення середньої кількості часу, виділеного на реалізацію наукового проекту студентами. Це дослідження може допомогти нам визначити стратегію посилення мотивація та залучення молоді до наукової роботи та покращення якості освіти під час навчання в університетах під час війни.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Мамонтова, Т. В.
Мягкохліб, А. А.
Міщенко, І. В.
Донченко, В. І.
Мамонтова, В. Д.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

5.


    Каратєєва, С. Ю.
    Модель прогнозування окружності стегна у нижній третині в динаміці студентів закладів вищої освіти Буковини залежно від виду спорту / С. Ю. Каратєєва // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. : науково-практичний журнал. - 2023. - Т. 23, № 3. - С. 115-119 . - ISSN 2077-1096


MeSH-~главная:
СТУДЕНТЫ -- STUDENTS
СПОРТСМЕНЫ -- ATHLETES
БЕДРО -- THIGH
Анотація: В результаті динамічного порівняння окружності стегна в нижній третині, залежно від видів спорту, з наступною побудовою моделі прогнозування спортивної придатності, яке проведено на 132-х студентах Буковини (первинне дослідження було здійснено впродовж вересня-жовтня 2021 року, а повторне дослідження цих самих студентів у вересні-жовтні 2022 року). Всі студенти основної групи, окрім фізичного навантаження, яке входило в програму їхньої спеціальності, впродовж року займались такими видами спорту: футбол – 46 (50,00 %) студентів, з них 38 (41,30 %) юнаків та 8 (8,70 %) дівчат; волейбол – 19 (20,65 %), них 10 (10,86 %) юнаків та 9 (9,78 %) дівчат; гандбол – 14 (22,58 %), них 8 (8,69 %) юнаків та 6 (6,52 %) дівчат; баскетбол – 13 (14,13 %), них 9 (9,78 %) юнаків та 4 (4,34 %) дівчат. Студенти контрольної групи були навантажені годинами фізкультури, відповідно програми їхньої спеціальності та додатково спортом не займались. Усім студентам було проведено антропометричне дослідження, за методикою П.П. Шапаренка (окружність стегна в нижній третині). Для порівняння показників респондентів під час першого вимірювання та повторного через рік було проведено парний t-тест (t-тест парних вибірок). Статистичний аналіз отриманих даних проведено за допомогою ліцензованої програми RStudio. Порівняння в динаміці середньої різниці окружності стегна в нижній третині між досліджуваними основної та контрольної груп показує, що у представників основної групи по всіх видах спорту показник вищий від представників контрольної групи (±4,42 см). За порівнянням в динаміці окружності правого і лівого стегна в нижній третині досліджуваних основної групи показує, що окружність справа більша ніж зліва (окружність стегна справа – 49,26±2,13 см, зліва – 45,88±2,21 см). За порівнянням окружності стегна нижній третині в динаміці через рік очевидна різниця зі збільшення обхвату стегна в нижній третині у 2022 році, порівняно із 2021 роком (справа±1,27 см, зліва±2,84 см). Виведено модель для прогнозування окружності стегна в нижній третині (справа): Cdr=β1 + β2 + 0,418w, де Cdr– окружність стегна в нижній третині (справа), w – вага; β1= (25,560 для дівчат та 20,165 для юнаків), β2= (–4,497 для контрольної групи; 0,039 для групи футбол; 0,039 для групи гандбол; 0,502 для групи волейбол). Модель для прогнозування окружності стегна в нижній третині (зліва): Cdl=β1 + β2 + 0,387w, де Cdl– окружність стегна в нижній третині (зліва), w – вага; β1= (24,638 для дівчат та 18,523 для юнаків), β2= (–0,051 для контрольної групи; 0,379 для групи футбол; –0,291 для групи гандбол; 0,323 для групи волейбол). Значимими предикторами для прогнозування окружності стегна в нижній третині є стать, вид спорту і вага.
Перейти к внешнему ресурсу Текст
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

6.


   
    Антропометричне моделювання довжини нижніх кінцівок у студентів закладів вищої освіти залежно від виду спорту / С. Ю. Каратєєва [та ін.] // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2022. - Т. 21, № 4. - С. 22-29. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-~главная:
АНТРОПОМЕТРИЯ -- ANTHROPOMETRY (методы)
СТУДЕНТЫ -- STUDENTS
КОНЕЧНОСТЬ НИЖНЯЯ -- LOWER EXTREMITY (рост и развитие)
Анотація: Проведений порівняльний аналіз антропометричних параметрів довжин нижніх кінцівок залежно від виду спорту на 129 студентах закладів вищої освіти віком від 16 до 18 років, яких було розподілено на основну групу – 89 (69%) і контрольну – 40 (31%) з наступною побудовою моделі прогнозування довжини їхніх нижніх кінцівок. Довжина правих нижніх кінцівок досліджуваних студентів основної групи з різних видів спорту, зокрема з волейболу, становить – (91,72±3,0 см); футболу – (90,02±3,0 см); баскетболу – (89,42±3,0 см); вільної боротьби – (89,80±3,0 см); тенісу – (89,60±3,0 см); фітнесу – (86,55±2,0 см). Показник середньої довжини правих нижніх кінцівок у студентів контрольної групи становить – (85,90±2,0 см). Довжина лівих нижніх кінцівок досліджуваних студентів основної групи з різних видів спорту, зокрема з волейболу, становить – (91,38±3,0 см); футболу – (89,72±3,0 см); баскетболу – (89,57±3,0 см); вільної боротьби – (89,40±3,0 см); тенісу – (89,20±3,0 см); фітнесу – (86,66±2,0 см). Показник середньої довжини лівих нижніх кінцівок у студентів контрольної групи становить – (85,72±2,0 см). Антропометричне дослідження (довжину нижніх кінцівок) проводили за методикою В. В. Бунака в модифікації П. П. Шапаренка. Для порівняння довжини нижніх кінцівок в основній групі відповідно до виду спорту використовували тест Краскела- Уолліса (непараметричну ANOVA) з метою виявлення значущої різниці середньої ваги респондентів залежно від виду спорту (у ролі міри центральної тенденції розглядалася медіана розподілу). Щодо вивчення того, серед яких саме пар вікових груп є статистична відмінність медіан, – використовували тест Коновера- Імана. Отже, порівняння довжини правої та лівої нижніх кінцівок юнаків і дівчат показує, що в середньому є різниця серед досліджуваних студентів обох груп (у юнаків контрольної групи довжина верхніх кінцівок більша на ±5,0 см, а в представників основної групи цей показник вищий на ±3,0 см). Середній показник довжини нижніх кінцівок в осіб основної групи з усіх видів спорту та загальний показник вищий від представників контрольної групи (у дівчат на ±4,0 см, у юнаків на ±2,0 см). Порівняння довжини правої та лівої нижніх кінцівок досліджуваних студентів основної групи залежно від виду спорту показало важливу різницю середнього значення (студенти, які займаються фітнесом, мають найменшу довжину нижніх кінцівок – 86,55±2,0 см права, 86,66±2,0 см ліва, тоді як студенти-волейболісти – найбільшу – 91,72±3,0 см права, 91,38±3,0 см ліва). Також порівняння довжини правої нижньої кінцівки залежно від виду спорту засвідчило різницю довжини правої нижньої кінцівки у парах «футбол»-»фітнес», «волейбол»-»фітнес», «футбол»-»контрольна група», «волейбол»-»контрольна група», а порівняння довжини лівої нижньої кінцівки – у парах «волейбол»-»фітнес», «футбол»-»контрольна група», «волейбол»-»контрольна група». Суттєвої різниці середньої довжини правої і лівої верхніх кінцівок обох досліджуваних груп не виявлено (основна група – 89,51±3,0 см – права, 89,32±3,0 см – ліва; контрольна – 85,90±3,0 см – права, 85,72±3,0 см – ліва). Встановлено, що вагомим фактором для довжини обох нижніх кінцівок є зріст (на основі проведеного регресійного аналізу). На основі цього виведено модель для прогнозування довжини нижніх кінцівок: L = 0,422 x h, (де L – довжина верхньої кінцівки, h – зріст).
Дод.точки доступу:
Каратєєва, С. Ю.
Слободян, О. М.
Горохов, О. І.
Головачук, О. К.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

7.


    Демедюк, М. Д.
    Психологічні особливості переживання особистісної фрустрації студентами медичних та театральних закладів вищої освіти під час воєнного стану / М. Д. Демедюк // Укр. наук.-мед. молодіжний журнал. - 2022. - N спецвип. №3. - С. 106-107


MeSH-~главная:
СТУДЕНТЫ -- STUDENTS (психология)
ФРУСТРАЦИЯ -- FRUSTRATION
ВОЙНА -- WAR
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

8.


    Mukherjee, T.
    Psychohygienic assessment on emotional burnout among foreign students caused during the war in Ukraine, 2022 / T. Mukherjee // Укр. наук.-мед. молодіжний журнал. - 2022. - N спецвип. №3. - P80


MeSH-~главная:
СТРЕСС ПСИХОЛОГИЧЕСКИЙ -- STRESS, PSYCHOLOGICAL (этиология)
ПРОФЕССИОНАЛЬНОЕ ВЫГОРАНИЕ -- BURNOUT, PROFESSIONAL (этиология)
СТУДЕНТЫ -- STUDENTS (психология)
ВОЙНА -- WAR
УКРАИНА -- UKRAINE
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

9.


    Jerish, L. R. A.
    Hygienic assessment of depression spread dynamics in NMU foreign students / L. R. A. Jerish // Укр. наук.-мед. молодіжний журнал. - 2022. - N спецвип. №3. - P74


MeSH-~главная:
ДЕПРЕССИЯ -- DEPRESSION
СТУДЕНТЫ -- STUDENTS (психология)
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

10.


    Мац, О. В.
    Алекситимія як фактор ризику розладу адаптації в українських студентів в умовах Російсько-Української війни / О. В. Мац, Д. Ю. Удовиченко // Укр. наук.-мед. молодіжний журнал. - 2022. - N спецвип. №3. - С. 34-35


MeSH-~главная:
АФФЕКТИВНЫЕ СИМПТОМЫ -- AFFECTIVE SYMPTOMS (этиология)
АДАПТАЦИЯ ПСИХОЛОГИЧЕСКАЯ -- ADAPTATION, PSYCHOLOGICAL
СТУДЕНТЫ -- STUDENTS (психология)
ВОЙНА -- WAR
Дод.точки доступу:
Удовиченко, Д. Ю.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

 1-10    11-20   21-30   31-40   41-50   51-60      
 
© 2017-2023
Бібліотека Полтавського державного медичного університету
36011, м. Полтава, вул. Шевченка, 23
© Міжнародна асоціація користувачів і розробників
електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)