ПОЛТАВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Головна

Спрощений режим

Опис

Бази даних

Періодичні видання. Статті - результати пошуку 148913

Вид пошуку

Книги

Періодичні видання. Статті

Книги іноземною мовою

Художня література

Дисертації

Автореферати

Методичні рекомендації. Брошури

Магістерські роботи

Матеріали конференцій

Електронний ресурс

Краєзнавство Полтавщини

Раритетні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (1)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=СТЕНТЫ<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 66
Показані документи с 1 за 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Ведення пацієнтів із неускладненим уретеролітіазом. Нові можливості / О. Д. Нікітін [и др.] // Вісн. пробл. біол. і медицини = Bulletin of Problems in Biology and Medicine : український науково-практичний журнал. - 2024. - № 1(172). - С. 220-227 . - ISSN 2077-4214

MeSH-~главная:
УРЕТЕРОЛИТИАЗ -- URETEROLITHIASIS (лекарственная терапия)
УРОЛИТИАЗ -- UROLITHIASIS (лекарственная терапия)
СТЕНТЫ -- STENTS (использование)
Анотація: Сечокамʼяна хвороба посідає друге місце серед усіх урологічних захворювань в Україні, з кожним роком спостерігається зростання захворюваності. Конкременти сечоводів займають до 20% усіх випадків СКХ. Уретерореноскопія здобула широкого використання в урологічній практиці для лікування конкрементів сечоводів та нирок. Стентування сечоводу використовується для введення післяопераційного періоду у хворих оперованих з приводу уретеролітіазу з метою уникнення обструкції сечоводу. Сучасні технологічні досягнення дозволяють проводити уретероскопію майже атравматично, що дозволяє уникнути рутинного стентування сечоводів. Це сприяє зменшенню тривалості операції, запобіганню загостренням пієлонефриту, зниженню витрат, поліпшенню якості життя пацієнтів у післяопераційному періоді і уникненню повторних маніпуляцій для вилучення стенту. Мета дослідження. Визначення можливостей бездренажного введення пацієнтів прооперованих з приводу неускладненого уретеролітіазу у післяопераційному періоді та визначення факторів ризику розвитку ускладнень у пацієнтів із неускладненими каменями у сечоводі. Об’єкт і методи дослідження. Був проведений аналіз лікування 198 пацієнтів із неускладненим перебігом уретеролітіазу, у яких вирішили відмовитися від стентування після уретероскопії. У 135 (68,2%) хворих, незважаючи на відмову від встановлення стента, у післяопераційному періоді ускладнень не виявлено (підгрупа 1А), у 63 (31,8%) хворих у ранньому післяопераційному періоді відмічено ускладнення різного характеру, що вимагали зміни тактики післяопераційного ведення пацієнтів, а в низці випадків – виконання додаткових процедур (підгрупа 1Б). Результати. При вивченні у пацієнтів підгруп 1А і 1Б демографічних і антропометричних даних, клінічної картини захворювання, результатів інструментальних досліджень і лабораторних досліджень не було виявлено ознак, які достовірно могли б свідчити про виникнення ускладнень у пацієнтів із неускладненим уретеролітіазом у разі відмови від установлення стента. Водночас аналіз лабораторних показників у ранньому післяопераційному періоді продемонстрував суттєву різницю в пацієнтів підгрупи 1А і 1Б у порівнянні з даними контрольної групи і між собою. Висновок. При неускладненому перебігу уретеролітіазу у більшості випадків (у 68,2% пацієнтів) у післяопераційному періоді не потрібно дренування верхніх сечових шляхів стентом. Однак у 31,8% випадків відмови від стентування виникали ускладнення, що значно впливали на тривалість і вартість лікування, а в деяких випадках вимагали збільшення обсягу проведеної терапії та виконання додаткових процедур, зокрема, встановлення стенту і накладання пункційної нефростоми.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Нікітін, О. Д.
Пасєчніков, С. П.
Головко, С. В.
Самчук, П. О.
Красюк, О. Ю.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Management of patients with uncomplicated ureterolithiasis. New possibilities / O. D. Nikitin [и др.] // Вісн. пробл. біол. і медицини = Bulletin of Problems in Biology and Medicine : український науково-практичний журнал. - 2024. - № 1(172). - С. 215-220. - 226 . - ISSN 2077-4214

MeSH-~главная:
УРЕТЕРОЛИТИАЗ -- URETEROLITHIASIS (лекарственная терапия)
УРОЛИТИАЗ -- UROLITHIASIS (хирургия)
СТЕНТЫ -- STENTS (использование)
Анотація: Сечокамʼяна хвороба посідає друге місце серед усіх урологічних захворювань в Україні, з кожним роком спостерігається зростання захворюваності. Конкременти сечоводів займають до 20% усіх випадків СКХ. Уретерореноскопія здобула широкого використання в урологічній практиці для лікування конкрементів сечоводів та нирок. Стентування сечоводу використовується для введення післяопераційного періоду у хворих оперованих з приводу уретеролітіазу з метою уникнення обструкції сечоводу. Сучасні технологічні досягнення дозволяють проводити уретероскопію майже атравматично, що дозволяє уникнути рутинного стентування сечоводів. Це сприяє зменшенню тривалості операції, запобіганню загостренням пієлонефриту, зниженню витрат, поліпшенню якості життя пацієнтів у післяопераційному періоді і уникненню повторних маніпуляцій для вилучення стенту. Мета дослідження. Визначення можливостей бездренажного введення пацієнтів прооперованих з приводу неускладненого уретеролітіазу у післяопераційному періоді та визначення факторів ризику розвитку ускладнень у пацієнтів із неускладненими каменями у сечоводі. Об’єкт і методи дослідження. Був проведений аналіз лікування 198 пацієнтів із неускладненим перебігом уретеролітіазу, у яких вирішили відмовитися від стентування після уретероскопії. У 135 (68,2%) хворих, незважаючи на відмову від встановлення стента, у післяопераційному періоді ускладнень не виявлено (підгрупа 1А), у 63 (31,8%) хворих у ранньому післяопераційному періоді відмічено ускладнення різного характеру, що вимагали зміни тактики післяопераційного ведення пацієнтів, а в низці випадків – виконання додаткових процедур (підгрупа 1Б). Результати. При вивченні у пацієнтів підгруп 1А і 1Б демографічних і антропометричних даних, клінічної картини захворювання, результатів інструментальних досліджень і лабораторних досліджень не було виявлено ознак, які достовірно могли б свідчити про виникнення ускладнень у пацієнтів із неускладненим уретеролітіазом у разі відмови від установлення стента. Водночас аналіз лабораторних показників у ранньому післяопераційному періоді продемонстрував суттєву різницю в пацієнтів підгрупи 1А і 1Б у порівнянні з даними контрольної групи і між собою. Висновок. При неускладненому перебігу уретеролітіазу у більшості випадків (у 68,2% пацієнтів) у післяопераційному періоді не потрібно дренування верхніх сечових шляхів стентом. Однак у 31,8% випадків відмови від стентування виникали ускладнення, що значно впливали на тривалість і вартість лікування, а в деяких випадках вимагали збільшення обсягу проведеної терапії та виконання додаткових процедур, зокрема, встановлення стенту і накладання пункційної нефростоми.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Nikitin, O. D.
Pasіechnikov, S. P.
Holovko, S. V.
Samchuk, P. O.
Krasiuk, O. Yu.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Облітераційний тромбангіїт (хвороба Бюргера): особливості діагностики та лікування / Д. Д. Зербіно [и др.] // Серце і судини. - 2016. - N 1. - С. 99-106. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-~главная:
ТРОМБАНГИИТ ОБЛИТЕРИРУЮЩИЙ -- THROMBOANGIITIS OBLITERANS (диагноз, лекарственная терапия, патофизиология, терапия, хирургия)
ДИАГНОСТИКА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ -- DIAGNOSIS, DIFFERENTIAL
ГИСТОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- HISTOLOGICAL TECHNIQUES
АНГИОПЛАСТИКА БАЛЛОННАЯ -- ANGIOPLASTY, BALLOON
СТЕНТЫ -- STENTS
Дод.точки доступу:
Зербіно, Д. Д.
Зімба, О. О.
Багрій, М. М.
Данилишин, І. Є.
Закалик, М. С.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Реестр перкутанных коронарных вмешательств: сравнительный анализ, реперфузионная терапия в Украине, Сервей ПКВ - 2015/ подгот. М.Ю. Соколов // Серце і судини = Heart & Vessels. - 2015. - № 3. - С. 7-29

MeSH-~главная:
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA (диагноз, хирургия)
КОРОНАРНАЯ АНГИОГРАФИЯ -- CORONARY ANGIOGRAPHY (методы, статистика, тенденции)
СТЕНТЫ -- STENTS (статистика, тенденции)
РЕГИСТРАЦИЯ -- REGISTRIES
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Цогоєв, Ю. Ю.
Профілактика емболічних ускладнень при каротидному стентуванні в умовах диференційованого використання різних методів нейропротекції / Ю. Ю. Цогоєв // Клінічна хірургія. - 2022. - Т. 89, № 5/6. - С. 94-95

MeSH-~главная:
ЭМБОЛИЯ -- EMBOLISM (профилактика и контроль)
МОЗГА ГОЛОВНОГО КРОВООБРАЩЕНИЕ -- CEREBROVASCULAR CIRCULATION
СТЕНТЫ -- STENTS (использование)
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Хацько, К. М.
Балонна ангіопластика чи стентування – доцільність вибору при КІНК / К. М. Хацько // Клінічна хірургія. - 2022. - Т. 89, № 5/6. - С. 92-93

MeSH-~главная:
АНГИОПЛАСТИКА БАЛЛОННАЯ -- ANGIOPLASTY, BALLOON (использование, методы)
СТЕНТЫ -- STENTS (использование)
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Віддалені результати стентування підколінної артерії у пацієнтів із хронічною загрозливою ішемією нижніх кінцівок / О. І. Гудз [та ін.] // Клінічна хірургія. - 2022. - Т. 89, № 5/6. - С. 21-22

MeSH-~главная:
ПОДКОЛЕННАЯ АРТЕРИЯ -- POPLITEAL ARTERY
СТЕНТЫ -- STENTS (использование)
ИШЕМИЯ -- ISCHEMIA
КОНЕЧНОСТЬ НИЖНЯЯ -- LOWER EXTREMITY (патология)
Дод.точки доступу:
Гудз, О. І.
Гінчицький, В. Р.
Ткачук, Ю. Б.
Кустова, Ю. С.
Гудз, І. В.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Сиволап, Д. В.
Кровотеча після ендоскопічного втручання на великому дуоденальному сосочку (огляд літератури) / Д. В. Сиволап // Запоріз. мед. журн. = Zaporozhye Medical Journal. - 2022. - Том 24, N 6. - С. 728-733

MeSH-~главная:
СФИНКТЕРОТОМИЯ ЭНДОСКОПИЧЕСКАЯ -- SPHINCTEROTOMY, ENDOSCOPIC (использование, методы)
ХОЛАНГИОПАНКРЕАТОГРАФИЯ ЭНДОСКОПИЧЕСКАЯ РЕТРОГРАДНАЯ -- CHOLANGIOPANCREATOGRAPHY, ENDOSCOPIC RETROGRADE (использование, методы)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
СТЕНТЫ -- STENTS (использование)
Анотація: Ендоскопічна біліарна сфінктеротомія (ЕПСТ) – наріжний камінь ендоскопічної ретроградної холангіопанкреатографії (ЕРХПГ), а кровотеча є одним із найчастіших ускладнень після ЕПСТ. Частота кровотечі після ЕПСТ істотно варіює – від 1,0 % до 48,0 %. Клінічно кровотеча може бути і незначною, і становити загрозу для життя пацієнта. Мета роботи – з’ясування частоти та факторів ризику негайної, відстроченої та повторної кровотечі після ЕПСТ, пошук шляхів запобігання та найефективніших методів лікування цього ускладнення на підставі вивчення результатів метааналізів останніх досліджень. Висновки. Кровотеча після ендоскопічної папілосфінктеротомії – поширене ускладнення, що спричиняє смертність на рівні 1,2–9,0 %. Незалежними факторами ризику є цироз печінки, виразка дванадцятипалої кишки, термінальна стадія ниркової недостатності, гемодіаліз, тривалість процедури, попереднє приймання антитромбоцитарних препаратів, особливо у хворих із низьким рівнем тромбоцитів (‹ 100 000/мкл) та пацієнтів старечого віку (› 80 років). Ризик кровотечі після ЕПСТ не залежить від довжини розсічення сосочка, а превентивне застосування інгібіторів протонної помпи не зменшує ризик кровотечі після EПСT. Доведено переваги ендоскопічної папілярної балонної дилатації щодо зниження ризику кровотечі у пацієнтів із цирозом печінки та хворих на гемодіалізі. Використання стентів (FC-SEMS) – ефективний гемостатичний підхід до лікування рефрактерної кровотечі після ЕПСТ, але обмежене у використанні внаслідок високої вартості та додаткової процедури видалення стента. Ендоскопічне застосування пептидного гемостатичного гелю визначають як гемостатичну стратегію третьої ланки при кровотечі після ЕПСТ.
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Порівняльна характеристика тромболітичної терапії та коронарографії з наступним стентуванням, зниження ризику ранньої смертності у хворих на гострий інфаркт міокарда з підйомом ST / М. Ф. Матчук [та ін.] // Науковий вісник Ужгородського університету. Сер. "Медицина". - 2021. - N 1(63). - С. 53-56

MeSH-~главная:
ИНФАРКТ МИОКАРДА -- MYOCARDIAL INFARCTION (терапия)
ТРОМБОЛИТИЧЕСКАЯ ТЕРАПИЯ -- THROMBOLYTIC THERAPY
КОРОНАРНАЯ АНГИОГРАФИЯ -- CORONARY ANGIOGRAPHY
СТЕНТЫ -- STENTS
Дод.точки доступу:
Матчук, М. Ф.
Бичко, М. В.
Балінт, Л. І.
Когутич, І. І.
Цьока, С. А.
Куцин, О. О.
Бичка, Я. М.
Курах, А. В.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

10.

Оцінка ефективності пієловезикального стентування нирок при лікуванні пієлонефриту / Д. М. Іващенко [и др.] // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. : науково-практичний журнал. - 2021. - Т. 21, № 4. - С. 38-43 . - ISSN 2077-1096

MeSH-~главная:
ПИЕЛОНЕФРИТ -- PYELONEPHRITIS
СТЕНТЫ -- STENTS
АНТИБАКТЕРИАЛЬНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-BACTERIAL AGENTS
Кл.слова (ненормовані):

Анотація: Зважаючи на широке розповсюдження захворюваності на гострий пієлонефрит, який є одним із найчастіших запальних захворювань сечовивідної системи, потрібно постійно вести пошук методів лікування пацієнтів, які забезпечать ефективність клінічної регресії процесу, в поєднанні з мінімізацією необхідних маніпуляцій та медикаментозного лікування. Одним із таких методів може бути пієловезикальне стентування. Метою дослідження було дослідження ефективності впливу методу пієловезикального дренування сечовивідних шляхів на перебіг гострого пієлонефриту у порівнянні з консервативними методами лікування для виявлення його переваг та недоліків. З метою оцінки впливу дренування сечовивідних шляхів, ми проаналізували клінічні дані пацієнтів, хворих на гострий обструктивний пієлонефрит, яким виконувалося пієловезикальне стентування та порівняли їх з традиційними консервативними методами лікування. У відповідності до отриманих даних можна дійти висновку, що при виконанні пієловезикального стентування при наявності гострого обструктивного пієлонефриту у всіх випадках, наявність стенту забезпечила статистично достовірне пришвидшення регресування клінічних проявів запалення нирки таких як гіпертермічна реакція, больовий синдром, запальні зміни у крові та сечі, ультразвукову динаміку. Отже, при наявності клінічних показань, умов та технічних засобів для проведення стентування, наявності відповідного кваліфікованого фахівця ми можемо рекомендувати цей метод як ефективний засіб комплексного лікування даної патології.
Перейти к внешнему ресурсу https://doi.org/10.31718/2077-1096.21.4.38

Дод.точки доступу:
Іващенко, Д.М.
Дудченко, М.О.
Кравців, М.І
Шевчук, М. П.
Прихідько, Р. А.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

© Міжнародна асоціація користувачів і розробників
електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)