ПОЛТАВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Головна

Спрощений режим

Опис

Бази даних

Періодичні видання. Статті - результати пошуку 148913

Вид пошуку

Книги

Періодичні видання. Статті

Книги іноземною мовою

Художня література

Дисертації

Автореферати

Методичні рекомендації. Брошури

Магістерські роботи

Матеріали конференцій

Електронний ресурс

Краєзнавство Полтавщини

Раритетні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Автореферати (1)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=СОЦИАЛЬНАЯ ПОДДЕРЖКА<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 21
Показані документи с 1 за 10

1-10 11-20 21-21

Психоосвіта як складова психосоціальної реабілітації хворих на наркотичну залежність / Г. М. Кожина [та ін.] // Експерим. і клініч. медицина. - 2020. - N 4. - С. 44-48

MeSH-~главная:
НАРКОМАНИЯ -- OPIOID-RELATED DISORDERS (реабилитация)
СОЦИАЛЬНАЯ ПОДДЕРЖКА -- SOCIAL SUPPORT
Анотація: Проведено комплексне клініко-психопатологічне та психодіагностичне обстеження 110 чоловіків. Усі обстежені хворі отримували комплексну терапію із застосуванням фармакотерапії та психотерапії, хворим основної групи (75 осіб) у комплекс лікувальних заходів була включена спеціально розроблена психоосвітня програма, контрольну групу склали 35 осіб. Засадами психоосвіти хворих з залежністю від наркотичних речовин є усвідомлення пацієнтом хворобливого стану, аналіз власних особистісних характеристик та особливостей сприйняття себе у соціумі; формування у хворого мотивації на лікування; напрацювання навичок адаптивної поведінки; корекція адиктивних патернів поведінки. Ефективність розробленої комплексної реабілітації хворих на наркотичну залежність з використанням психоосвіти здійснювалася у порівнянні з традиційними заходами на підставі оцінки динаміки клініко-психопатологічних та патопсихологічних особливостей хворих та якості життя. Катамнез склав 12 місяців.
Проведено комплексное клинико-психопатологическое и психодиагностическое обследование 110 мужчин. Все обследованные больные получали комплексную терапию с применением фармакотерапии и психотерапии, больным основной группы (75 человек) в комплекс лечебных мероприятий была включена специально разработанная психообразовательная программа, контрольную группу составили 35 человек. Принципами психообразования больных с зависимостью от наркотических веществ являются осознание пациентом болезненного состояния, анализ собственных личностных характеристик и особенностей восприятия себя в социуме; формирование у больного мотивации на лечение; наработки навыков адаптивного поведения; коррекция аддиктивных паттернов поведения. Эффективность разработанной комплексной реабилитации больных наркотической зависимостью с использованием психообразования осуществлялась в сопоставлении с традиционными мерами на основании оценки динамики клинико-психопатологических и патопсихологических особенностей больных и качества жизни. Катамнез составил 12 месяцев.
Дод.точки доступу:
Кожина, Г. М.
Литвиненко, В.В.
Висоцький, М. М.
Соколова, І. М.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Ісаков, Р. І.
Структура соціальної підтримки жінок із депресивними розладами і макро-, мезо- та мікросоціачьною дезадаптацією різної вираженості / Р. І. Ісаков // Медицина сьогодні і завтра = Медицина сегодня и завтра. - 2020. - N 1. - С. 33-38

MeSH-~главная:
ДЕПРЕССИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- DEPRESSIVE DISORDER (психология)
СОЦИАЛЬНАЯ ДЕЗОРГАНИЗАЦИЯ -- ANOMIE
СОЦИАЛЬНЫЕ УСЛОВИЯ -- SOCIAL CONDITIONS
СОЦИАЛЬНАЯ ПОДДЕРЖКА -- SOCIAL SUPPORT
ЖЕНЩИНЫ -- WOMEN
Анотація: Досліджено структуру соціальної підтримки в жінок із депресією різного генезу і макро-, мезо- та мікросоціальною дезадаптацією різної вираженості для визначення в подальшому таргетних мішеней диференційованої психосоціальної реабілітації пацієнтів даного контингенту. Обстежено 252 жінки з депресивними розладами: 94 особи з психогенною депресією, 83 - із ендогенною та 75 - із органічною. 48 жінок не мали ознак психосоціальної дезадаптації, у решти 204 встановлено прояви макро-, мезо- та мікросоціальної дезадаптації різної вираженості. Дослідження проводили з використанням клініко-психо- патологічного і психодіагностичного методів. Виявлено зменшення рівня соціальної підтримки сім’ї, друзів та значущих інших зі збільшенням ступеня психосоціальної дезадаптації будь-якого рівня (макро-, мезо- чи мікросоціального). Структура співвідношення соціальної підтримки змінювалась залежно від ступеня макро-, мезо- та мікросоціальної психосоціальної дезадаптації: загалом за відсутності ознак психосоціальної дезадаптації виявлено найвищий рівень соціальної підтримки сім’ї, менший - значущих інших та найменший - друзів; при легкій психосоціальній дезадаптації найвищий рівень - соціальної підтримки значущих інших, менший - соціальної підтримки друзів та найменший - сім’ї; при помірній і тяжкій психосоціальній дезадаптації найвищий рівень - соціальної підтримки друзів, менший — значущих інших та найменший — соціальної підтримки сім’ї. Виявлені закономірності необхідно враховувати при розробці лікувально-реабілітаційних і профілактичних заходів за депресивних розладів у жінок.
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Кривоніс, Т. Г.
Гендерні аспекти сприйняття психосоціальної підтримки у пацієнтів на різних етапах перебігу онкологічного захворювання / Т. Г. Кривоніс // Експерим. і клініч. медицина. - 2019. - N 3. - С. 41-45

MeSH-~главная:
НОВООБРАЗОВАНИЯ -- NEOPLASMS (психология)
МЕДИЦИНСКОЙ ПОМОЩИ ОКАЗАНИЕ -- DELIVERY OF HEALTH CARE (использование, методы)
СОЦИАЛЬНАЯ ПОДДЕРЖКА -- SOCIAL SUPPORT
СЕМЬЯ -- FAMILY (психология)
Анотація: У жінок та чоловіків з онкологічними захворюванням прогресування хвороби спричиняло зниження показників, які характеризують психосоціальну підтримку та було викликано як суб'єктивними, так і об'єктивними факторами. Показники психосоціальної підтримки у жінок були кращими, ніж у чоловіків. Рівень психосоціальної підтримки суттєво відрізнявся залежно від рівня сімейної адаптації родини.
У женщин и мужчин с онкологическими заболеванием прогрессирование болезни вызывало снижение показателей, характеризующих психосоциальную поддержку и было вызвано как субъективными, так и объективными факторами. Показатели психосоциальной поддержки у женщин были лучше, чем у мужчин. Уровень психосоциальной поддержки существенно отличался в зависимости от уровня семейной адаптации семьи.
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Determination of Caregiver Burden and Social Support Levels among Caregivers Providing Care for Patients Hospitalized in Palliative Care Clinics / Papatya Karakurt [et al.] // Галиц. лікар. вісник. - 2020. - Том 27, N 4. - P11-15

MeSH-~главная:
ПАЛЛИАТИВНАЯ ПОМОЩЬ -- PALLIATIVE CARE (использование, методы)
СОЦИАЛЬНАЯ ПОДДЕРЖКА -- SOCIAL SUPPORT
Дод.точки доступу:
Karakurt, Papatya
Tuncer, Sevinc Kose
Ciltas, Nadire Yildiz
Dogan, Mehmet

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Кривоніс, Т. Г.
Оцінка психосоціального ресурсу в родині з онкологічним пацієнтом / Т. Г. Кривоніс // Медицина сьогодні і завтра = Медицина сегодня и завтра. - 2019. - N 3. - С. 77-81

MeSH-~главная:
НОВООБРАЗОВАНИЯ -- NEOPLASMS (психология)
АДАПТАЦИЯ ПСИХОЛОГИЧЕСКАЯ -- ADAPTATION, PSYCHOLOGICAL
СЕМЬЯ -- FAMILY (психология)
СОЦИАЛЬНАЯ ПОДДЕРЖКА -- SOCIAL SUPPORT
ПОЛОВЫЕ ФАКТОРЫ -- SEX FACTORS
Анотація: Онкологічні пацієнти переживають високий рівень стресу як на фізичному, так і на психологічному рівні, що може викликати брак особистих психологічних ресурсів. Психосоціальна допомога здатна компенсувати нестачу та бути основою для відновлення хворих у подальшому. Обстежено 286 онкологічних пацієнтів: 174 жінки та 114 чоловіків. Хворих досліджували на різних етапах лікувального процесу: при першому зіткненні із захворюванням – 78 жінок та 51 чоловік та при поверненні хвороби чи її рецидиві – 96 жінок та 63 чоловіка. У дослідженні використано методики: FACES-3 і MSPSS. Показано, що в цілому жінки оцінювали власний психосоціальний ресурс більш позитивно, ніж чоловіки. Основним джерелом підтримки для пацієнтів, особливо жінок, була саме родина порівняно зі значущими іншими та друзями. Родини з достатнім рівнем сімейної адаптованості характеризувались високими рівнями психосоціальної підтримки, тоді як порушення сімейного функціонування спричиняло зниження зовнішнього ресурсу. Психосоціальна допомога – важлива складова комплексної психологічної допомоги для пацієнтів з онкологічними захворюваннями. При розробці заходів медико-психологічної допомоги необхідно враховувати актуальний рівень психосоціальної підтримки пацієнта та його сприйняття учасниками лікувального процесу.
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Камінська, А. О.
Чинники психосоціального ресурсу і їхнє значення у функціонуванні сім’ї де проживає хворий з ендогенним психічним розладом / А. О. Камінська, Н. К. Агішева // Медицина сьогодні і завтра = Медицина сегодня и завтра. - 2019. - N 2. - С. 43-52

MeSH-~главная:
БИПОЛЯРНЫЕ АФФЕКТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- BIPOLAR DISORDER (психология)
ШИЗОФОРМНОЕ РАССТРОЙСТВО ЛИЧНОСТИ -- SCHIZOTYPAL PERSONALITY DISORDER (психология)
ДЕПРЕССИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- DEPRESSIVE DISORDER (психология)
СЕМЕЙНЫЕ ОТНОШЕНИЯ -- FAMILY RELATIONS
ОБЩЕНИЕ -- COMMUNICATION
СОЦИАЛЬНАЯ ПОДДЕРЖКА -- SOCIAL SUPPORT
Анотація: Обстежено 168 референтних родичів хворих на параноїдну шизофренію та 75 референтних родичів пацієнтів з афективними розладами (біполярним афективним та рекурентним депресивним розладами), у яких визначали рівні сімейного навантаження та сімейної тривоги в контексті психосоціального функціонування обстежених. Групу контролю становили 55 психічно здорових осіб. Ступінь навантаження на сім’ю встановлювали за допомогою шкали оцінювання навантаження на сім’ю за G. Szmukler et al. (1994), рівень сімейної тривоги - за опитувальником «Аналіз сімейної тривоги» Е.Г. Ейдеміллера та В. Юстіцкіса. Виявлено, що високі рівні сімейної тривоги в референтних родичів пацієнтів з параноїдною шизофренією та афективними розладами зберігаються за тривалості хвороби до 4 років і від 5 до 8 років, після чого показники знижуються до значень, які незначно відрізняються від даних контрольної групи. Це, імовірно, указує на поступове дистанціювання від актуальної сімейної ситуації з переключенням на інші сфери життя. Зі збільшенням тривалості захворювання рівень сімейного навантаження зростає за субшкалою негативних оцінок з одночасним зниженням за субшкалою позитивних оцінок, що відображає зосередженість членів сім’ї на негативних аспектах захворювання. Урахування даних закономірностей є необхідним при розробці відповідної комплексної системи медико-психологічного супроводу сімей, де проживають пацієти з ендогенними психічними розладами.
Дод.точки доступу:
Агішева, Н. К.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Камінська, А. О.
Особливості стану психоемоційної сфери референтних родичів хворих із ендогенними психічними розладами як детермінанта типу суб’єктивного ставлення до пацієнта / А. О. Камінська, Н. К. Агішева // Медицина сьогодні і завтра = Медицина сегодня и завтра. - 2019. - N 1. - С. 54-63

MeSH-~главная:
ШИЗОФОРМНОЕ РАССТРОЙСТВО ЛИЧНОСТИ -- SCHIZOTYPAL PERSONALITY DISORDER (психология)
БИПОЛЯРНЫЕ АФФЕКТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- BIPOLAR DISORDER (психология)
ДЕПРЕССИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- DEPRESSIVE DISORDER (психология)
СОЦИАЛЬНАЯ СРЕДА -- SOCIAL ENVIRONMENT
СОЦИАЛЬНАЯ ПОДДЕРЖКА -- SOCIAL SUPPORT
СЕМЕЙНЫЕ ОТНОШЕНИЯ -- FAMILY RELATIONS
ОБЩЕНИЕ -- COMMUNICATION
ЛИЧНОСТНЫЕ ТЕСТЫ -- PERSONALITY TESTS
Анотація: Обстежено 243 референтні родичі хворих з ендогенними психічними розладами (ЕПР - параноїдна шизофренія, біполярний афективний розлад, рекурентний депресивний розлад), у яких визначали особливості психоемоційної сфери в контексті їхнього психосо- ціального функціонування. Психоемоційний стан референтних родичів досліджували з використанням тесту Спілбергера-Ханіна та опитувальника Цунга в адаптації Т.І. Балашової. Рівень сімейної тривоги аналізували за опитувальником ACT Є.Г. Ейдеміллер і В. Юстіцкіс. Суб’єктивне ставлення референтних родичів до пацієнтів з ЕПР досліджували за шкалою структурованого інтерв’ю для визначення ставлення членів сім’ї до хвороби (психіатричного діагнозу) у родича за В.А. Абрамовим, І.В. Жигуліним, Т.Л. Ряполовою. Групу контролю становили 55 психічно здорових осіб. Виявлено тенденцію до порушення психоемоційного стану в референтних родичів пацієнтів з ЕПР, причому тривожні й депресивні прояви переважали в референтних родичів пацієнтів з параноїдною шизофренією й були максимально вираженими в респондентів, які проживають із психічно хворим членом сім’ї з тривалістю захворювання до 4 років. Показано, що в процесі розвитку ЕПР у члена сім’ї в референтних родичів поступово виснажуються емоційні, індивідуально-психологічні та комунікативні ресурси, що призводить до дистанціювання й уникнення в ситуаціях внутрішньосімейної взаємодії. 42,8 % референтних родичів пацієнтів із параноїдною шизофренією і 37,3 % референтних родичів пацієнтів з афективними розладами проявляли ставлення до стану психічно хворого члена сім’ї драматизуючого типу. У 27,4 % референтних родичів пацієнтів із параноїдною шизофренією і 18,1 % референтних родичів хворих з афективними розладами мало місце негативне (деструктивне) відношення до психічного стану хворого. Така ситуація призводить до зростання конфліктності й дисфункціональності сімейної системи в цілому, наслідком чого може бути як екзацербація психічного розладу в пацієнта, так і загальне зниження якості життя всіх членів сім’ї.
Дод.точки доступу:
Агішева, Н. К.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Іщук, В. В.
Особливості патернів копінгу при психоендокринному синдромі на тлі первинного гіпогонадизму / В. В. Іщук // Медицина сьогодні і завтра = Медицина сегодня и завтра. - 2018. - N 3. - С. 49-54

MeSH-~главная:
ГИПОГОНАДИЗМ -- HYPOGONADISM (психология)
ПОЛОВЫХ ЖЕЛЕЗ РАССТРОЙСТВА -- GONADAL DISORDERS (метаболизм, психология)
ТЕСТОСТЕРОН -- TESTOSTERONE (дефицит, секреция)
СТРЕСС ПСИХОЛОГИЧЕСКИЙ -- STRESS, PSYCHOLOGICAL
ПОЛОВАЯ ИДЕНТИЧНОСТЬ -- GENDER IDENTITY
ПСИХОЛОГИЧЕСКИЕ ТЕСТЫ -- PSYCHOLOGICAL TESTS
СОЦИАЛЬНАЯ ПОДДЕРЖКА -- SOCIAL SUPPORT
ЗАЩИТНЫЕ МЕХАНИЗМЫ -- DEFENSE MECHANISMS
ВЗРОСЛЫЕ -- ADULT
МУЖЧИНЫ -- MEN
Анотація: Обстежено 150 хворих з діагнозами гіпокортицизму й первинного гіпогонадизму у станах терапевтичної компенсації ендокринної дисфункції та проявами психоендокринного синдрому. Установлено особливості патернів копінгу у відношенні нозогенного стресу при психоендокринному синдромі на тлі гіпогонадизму та порівняно їх із копінг-стратегіями при гіпокортицизмі. Для визначення й порівняння патернів копінгу у хворих використано копінг-тест Лазаруса. Установлено, що хворими на гіпокортицизм стратегії «дистанціювання» (44 особи), «самоконтроль» (26 осіб), «утеча-уникнення» (47 осіб) та «планування рішення проблеми» (23 особи) використовувались частіше, ніж пацієнтами з гіпогонадизмом. Натомість у хворих на гіпогонадизм стратегії «конфронтація» (77 осіб), «пошук соціальної підтримки» (34 особи), «позитивна переоцінка» (43 особи) були представлені частіше, ніж у пацієнтів з гіпокортицизмом.
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Социальная поддержка и характер труда у мужчин трудоспособного возраста / А. Акимов [и др.] // Врач = Vrach : ежемесячный научно-практический и публицистический журнал. - 2019. - Т. 30, № 1. - С. 84-86 . - ISSN 0236-3054

MeSH-~главная:
ЗДОРОВЬЕ МУЖЧИН -- MEN'S HEALTH
СОЦИАЛЬНАЯ ПОДДЕРЖКА -- SOCIAL SUPPORT
РАБОТА -- WORK (тенденции)
Анотація: Одномоментное эпидемиологическое исследование показало, что в тюменской популяции мужчин 25–64 лет низкий индекс социальных связей встречался существенно чаще в группе пенсионеров и временно неработающих (по сравнению с руководителями и инженерно-техническими работниками).
Дод.точки доступу:
Акимов, А.
Бессонова, М.
Гакова, Е.
Каюмова, М.
Гафаров, В.
Кузнецов, В.

Примірників всього: 1
ЕЖ (1)
Вільні: ЕЖ (1)

Найти похожие

10.

Секція 4. Міждисціплінарний підхід у системі охорони психічного здоров'я // Лікар. справа = Врачебное дело. - 2017. - N 7. - С. 196-276

MeSH-~главная:
ПСИХИЧЕСКОГО ЗДОРОВЬЯ СЛУЖБЫ -- MENTAL HEALTH SERVICES (организация и управление)
МЕДИЦИНСКОЙ ПОМОЩИ КАЧЕСТВО, ДОСТУПНОСТЬ И ОЦЕНКА (ВНЕШ) -- HEALTH CARE QUALITY, ACCESS, AND EVALUATION (NON MESH)
СОЦИАЛЬНАЯ ПОДДЕРЖКА -- SOCIAL SUPPORT
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

1-10 11-20 21-21

© Міжнародна асоціація користувачів і розробників
електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)