ПОЛТАВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Головна

Спрощений режим

Опис

Бази даних

Періодичні видання. Статті - результати пошуку 148913

Вид пошуку

Книги

Періодичні видання. Статті

Книги іноземною мовою

Художня література

Дисертації

Автореферати

Методичні рекомендації. Брошури

Магістерські роботи

Матеріали конференцій

Електронний ресурс

Краєзнавство Полтавщини

Раритетні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (9)

Дисертації (1)

Автореферати (15)

Магістерські роботи (1)

Матеріали конференцій (11)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=СЛИЗИСТАЯ ОБОЛОЧКА<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 111
Показані документи с 1 за 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Олійніченко, Я. О.
Метричні зміни стінки клубової кишки щурів при дії комплексу харчових хімічних добавок на ранніх термінах експерименту / Я. О. Олійніченко // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. : науково-практичний журнал. - 2024. - Т. 24, № 2. - С. 131-136 . - ISSN 2077-1096

MeSH-~главная:
ПОДВЗДОШНАЯ КИШКА -- ILEUM
БРЮШНАЯ СТЕНКА -- ABDOMINAL WALL
ПИЩЕВЫЕ ДОБАВКИ -- FOOD ADDITIVES
НАТРИЯ ГЛУТАМАТ -- SODIUM GLUTAMATE
НАТРИЯ НИТРИТ -- SODIUM NITRITE
СЛИЗИСТАЯ ОБОЛОЧКА -- MUCOUS MEMBRANE
КРЫСЫ -- RATS
Анотація: Вплив екзогенних чинників є частою причиною виникнення порушень функціонування органів травлення. Не останню роль у переліку шкідливих екзогенних факторів відіграють харчові хімічні добавки. Не зважаючи на наявність літературних даних щодо їх негативної дії на різні системи та органи, інформація щодо їхнього комплексного впливу на клубову кишку є обмеженою і потребує подальшого вивчення. З огляду на це, метою проведеного дослідження є встановлення метричних змін стінки клубової кишки щурів на ранніх термінах введення комплексу харчових хімічних добавок (глутамат натрію, нітрит натрію, понсо 4R). Матеріали та методи. Дослідження було проведено на білих статевозрілих щурах, які були поділені на контрольну та експериментальні групи. Контрольна група отримувала фізіологічний розчин, а експериментальна - комплекс харчових хімічних добавок, приготований у відповідності до стандартної методики протягом 1 та 4 тижнів перорально. Забір матеріалу та проведення морфометричного дослідження було здійснено за загальноприйнятими методиками. Визначали такі показники стінки клубової кишки: загальна середня товщина стінки та середню товщину серозної, м’язової, підслизової та слизової оболонок окремо. Результати. Зміни показників було встановлено вже після першого тижня введення комплексу харчових добавок. Зокрема, показник загальної товщини кишкової стінки зріз у 1,51 рази порівняно з контролем, після четвертого тижня, даний показник дещо знизився, хоча був у 1,22 вище порівняно з контрольною групою (p менше 0,05). Середні показники товщини слизової оболонки були вище від контрольних у 1,67 та 1,35 після першого та на четвертого тижня відповідно. Середня товщина підслизової оболонки також змінилася, після першого тижня цей показник був у 1,12 рази нижче від контрольного, після четвертого - показник зріс у 1,21 рази та 1,34 рази порівняно з контрольною групою та попереднім терміном спостереження (p менше 0,05) відповідно. Щодо м’язової оболонки, порівнюючи з контрольною групою, після першого тижня цей показник був у 1,58 рази вище (p менше 0,05). Після четвертого - у 1,19 рази вище порівняно з контролем та у 1,33 нижче порівняно з попереднім терміном. Середній показник товщини серозної оболонки зріз у 1,44 рази після першого тижня та 1,58 рази після четвертого, порівнюючи з контрольною групою. Висновки. Таким чином, введення комплексу харчових хімічних добавок призводить до виникнення метричних змін стінки клубової кишки клубової кишки вже на ранніх термінах експерименту, що обумовлено гіпергідратацією сполучної тканини, порушенням кровообігу, а також перицелюлярним набряком структурних компонентів усіх оболонок.
Перейти к внешнему ресурсу Текст
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Кир'ян, О. А.
Особливості взаємозв’язку мікробіому, матриксних металопротеїназ та морфологічних змін епітелію у пацієнтів із функціональною та органічною кишечної патологією / О. А. Кир'ян // Вісн. пробл. біол. і медицини = Bulletin of Problems in Biology and Medicine : український науково-практичний журнал. - 2024. - № 1(172). - С. 172-179 . - ISSN 2077-4214

MeSH-~главная:
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA
КИШЕЧНИКА РАЗДРАЖЕННОГО СИНДРОМ -- IRRITABLE BOWEL SYNDROME (диагностика)
ТОЛСТАЯ КИШКА -- INTESTINE, LARGE
КОЛИТ ЯЗВЕННЫЙ -- COLITIS, ULCERATIVE
МЕТАЛЛОПРОТЕАЗЫ -- METALLOPROTEASES
СЛИЗИСТАЯ ОБОЛОЧКА -- MUCOUS MEMBRANE
Анотація: Вступ. Порушення мікробіоти є одним із факторів, який має значний ефект на появу, перебіг та прогресування таких захворювань, як синдром подразненого кишечника (СПК), неспецифічний виразковий коліт (НВК), а також аденоматозних поліпів товстої кишки (АПТК). Визначення взаємозв’язків між дисбіозом, експресією муцинів, які забезпечують стабільність слизової оболонки, продукцією матриксних металопротеїназ, що модифікують імунні відповіді та можуть провокувати появу хвороб, допоможе своєчасно виявити схильність до кишкових захворювань та призначити в подальшому відповідну коригуючу терапію. Метою нашої роботи було виявити у пацієнтів із СПК, НВК та АПТК взаємозв’язок між дисбіозом, активністю матриксних металопротеїназ -1,-3,-9 і тканьовим інгібітором матриксних металопротеїназ-1 сироватки крові, морфологічними змінами та ступенем накопичення муцинів MUC1 і MUC5AC у епітелії кишечника. Об’єкт і методи обстеження. Було обстежено мікробіотичні порушення у 127 пацієнтів із СПК, НВК, АПТК. Результати порівнювали з даними обстеження 34 здорових осіб та 18 пацієнтами з КРР. У 49 хворих, які мали ІІ та ІІІ ступені дисбактеріозу визначали кількісний вміст ММР-1,-3,-9 та їх ТІМР-1 сироватки крові, оцінювали стан епітелію за даними гістології, із дослідження MUC1, MUC5AC в тканинах ТК у 21 хворого на НВК та 8 пацієнтів із СПК та АПТК, за допомогою імуногістохімічного методу. Результати. Найбільш виражені відхилення у мікробіоті товстої кишки визначено у хворих на НВК із високою активність хвороби (p менше/дорівнює 0,05), в загальній групі хворих на НВК (pменше/дорівнює 0,01) (r=0,69) та у хворих на ПТК, що виникли на фоні СПК, в порівнянні із групами СПК та ПТК (pменше/дорівнює0,05) (r=0,88). При дисбактеріозі ІІ та ІІІ ступенів зростала кількість ММР-1 у крові серед всіх пацієнтів – 77,49±18,97 ng/ml порівнюючи зі здоровими (p менше/дорівнює 0,01), найбільш виражено при НВК – 91,78±12,65 ng/ml (p менше/дорівнює 0,001) та при НВК із високим ступенем активності – 84,22±16,91 ng/ml (p менше/дорівнює 0,01). Подібні результати отримано у групі КРР – 86,33±19,61 ng/ml (p менше/дорівнює 0,01). Середній вміст ММР-9 у всіх хворих виходив за межі коливання референтних значень та при важкому дисбактеріозі ТК склав 718,59±133,93 ng/ml (p менше/дорівнює 0,05). Найбільше зростання ММР-9 виявлено при НВК (р менше/дорівнює 0,01) (r=+0,61), більш виражене при високій активності – 1431,15±78,67 ng/ml (рменше/дорівнює0,001). Серед обстежених груп виявлено асоціацію дисбіозу ІІ та ІІІ ступенів із вираженою гостротою процесу ураження СОТК при НВК (р менше/дорівнює 0,05), що супроводжувалася різким зниженням PAS-реакції келихоподібних клітин (р менше/дорівнює 0,05), із помірною гостротою процесу при СПК (р менше/дорівнює 0,001), порівнюючи із І ступенем дисбіозу, критерій Фішера (р менше/дорівнює 0,0001). При оцінці накопичення MUC1 і MUC5 AC в слизовій оболонці у хворих із НВК при ІІ та ІІІ ступенях дисбіозу, достовірно зростала частота виявлення слабкої або відсутньої експресії MUC1 в епітелії крипт, порівнюючи із І ступенем дисбіозу (р менше/дорівнює 0,05), що погіршувало захисні функцій слизового бар’єру кишечника. Висновки. Таким чином, аналіз отриманих даних свідчить про наявність взаємозв’язку між зростанням ступеню дисбіозу, кількісним вмістом матриксних металопротеїназ ММР-1,-9 сироватки крові та підсиленням гостроти ураження епітелію товстої кишки, найбільш виражено у пацієнтів із НВК. Виявлені зміни мають негативний прогноз, щодо перебігу та прогресування кишкових захворювань і потребують розробки коригуючої терапії.
Перейти к внешнему ресурсу Текст
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Kyrian, O. A.
Peculiarities of the relationship between microbiome, matrix metalloproteinases and morphological changes of epithelium in patients with functional and organic intestinal pathology / O. A. Kyrian // Вісн. пробл. біол. і медицини = Bulletin of Problems in Biology and Medicine : український науково-практичний журнал. - 2024. - № 1(172). - С. 168-172. - 177 . - ISSN 2077-4214

MeSH-~главная:
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA
КИШЕЧНИКА РАЗДРАЖЕННОГО СИНДРОМ -- IRRITABLE BOWEL SYNDROME (диагностика)
ТОЛСТАЯ КИШКА -- INTESTINE, LARGE
КОЛИТ ЯЗВЕННЫЙ -- COLITIS, ULCERATIVE (микробиология)
МЕТАЛЛОПРОТЕАЗЫ -- METALLOPROTEASES
СЛИЗИСТАЯ ОБОЛОЧКА -- MUCOUS MEMBRANE
Анотація: Вступ. Порушення мікробіоти є одним із факторів, який має значний ефект на появу, перебіг та прогресування таких захворювань, як синдром подразненого кишечника (СПК), неспецифічний виразковий коліт (НВК), а також аденоматозних поліпів товстої кишки (АПТК). Визначення взаємозв’язків між дисбіозом, експресією муцинів, які забезпечують стабільність слизової оболонки, продукцією матриксних металопротеїназ, що модифікують імунні відповіді та можуть провокувати появу хвороб, допоможе своєчасно виявити схильність до кишкових захворювань та призначити в подальшому відповідну коригуючу терапію. Метою нашої роботи було виявити у пацієнтів із СПК, НВК та АПТК взаємозв’язок між дисбіозом, активністю матриксних металопротеїназ -1,-3,-9 і тканьовим інгібітором матриксних металопротеїназ-1 сироватки крові, морфологічними змінами та ступенем накопичення муцинів MUC1 і MUC5AC у епітелії кишечника. Об’єкт і методи обстеження. Було обстежено мікробіотичні порушення у 127 пацієнтів із СПК, НВК, АПТК. Результати порівнювали з даними обстеження 34 здорових осіб та 18 пацієнтами з КРР. У 49 хворих, які мали ІІ та ІІІ ступені дисбактеріозу визначали кількісний вміст ММР-1,-3,-9 та їх ТІМР-1 сироватки крові, оцінювали стан епітелію за даними гістології, із дослідження MUC1, MUC5AC в тканинах ТК у 21 хворого на НВК та 8 пацієнтів із СПК та АПТК, за допомогою імуногістохімічного методу. Результати. Найбільш виражені відхилення у мікробіоті товстої кишки визначено у хворих на НВК із високою активність хвороби (p менше/дорівнює 0,05), в загальній групі хворих на НВК (pменше/дорівнює 0,01) (r=0,69) та у хворих на ПТК, що виникли на фоні СПК, в порівнянні із групами СПК та ПТК (pменше/дорівнює0,05) (r=0,88). При дисбактеріозі ІІ та ІІІ ступенів зростала кількість ММР-1 у крові серед всіх пацієнтів – 77,49±18,97 ng/ml порівнюючи зі здоровими (p менше/дорівнює 0,01), найбільш виражено при НВК – 91,78±12,65 ng/ml (p менше/дорівнює 0,001) та при НВК із високим ступенем активності – 84,22±16,91 ng/ml (p менше/дорівнює 0,01). Подібні результати отримано у групі КРР – 86,33±19,61 ng/ml (p менше/дорівнює 0,01). Середній вміст ММР-9 у всіх хворих виходив за межі коливання референтних значень та при важкому дисбактеріозі ТК склав 718,59±133,93 ng/ml (p менше/дорівнює 0,05). Найбільше зростання ММР-9 виявлено при НВК (р менше/дорівнює 0,01) (r=+0,61), більш виражене при високій активності – 1431,15±78,67 ng/ml (рменше/дорівнює0,001). Серед обстежених груп виявлено асоціацію дисбіозу ІІ та ІІІ ступенів із вираженою гостротою процесу ураження СОТК при НВК (р менше/дорівнює 0,05), що супроводжувалася різким зниженням PAS-реакції келихоподібних клітин (р менше/дорівнює 0,05), із помірною гостротою процесу при СПК (р менше/дорівнює 0,001), порівнюючи із І ступенем дисбіозу, критерій Фішера (р менше/дорівнює 0,0001). При оцінці накопичення MUC1 і MUC5 AC в слизовій оболонці у хворих із НВК при ІІ та ІІІ ступенях дисбіозу, достовірно зростала частота виявлення слабкої або відсутньої експресії MUC1 в епітелії крипт, порівнюючи із І ступенем дисбіозу (р менше/дорівнює 0,05), що погіршувало захисні функцій слизового бар’єру кишечника. Висновки. Таким чином, аналіз отриманих даних свідчить про наявність взаємозв’язку між зростанням ступеню дисбіозу, кількісним вмістом матриксних металопротеїназ ММР-1,-9 сироватки крові та підсиленням гостроти ураження епітелію товстої кишки, найбільш виражено у пацієнтів із НВК. Виявлені зміни мають негативний прогноз, щодо перебігу та прогресування кишкових захворювань і потребують розробки коригуючої терапії.
Перейти к внешнему ресурсу Текст
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Роль мастоцитів у підтримці гомеостазу слизової оболонки товстої кишки / С. Б. Дроздовська [и др.] // Вісн. пробл. біол. і медицини = Bulletin of Problems in Biology and Medicine : український науково-практичний журнал. - 2024. - № 1(172). - С. 14-20 . - ISSN 2077-4214

MeSH-~главная:
ТОЛСТАЯ КИШКА -- INTESTINE, LARGE (физиология)
СЛИЗИСТАЯ ОБОЛОЧКА -- MUCOUS MEMBRANE
МАСТОЦИТОЗ -- MASTOCYTOSIS
Анотація: Здатність людини до фізичної та соціальної адаптації складна й різноманітна. Вона визначається багатьма факторами, в тому числі соматичним станом, здатністю переносити фізичні і психоемоційні навантаження, ступенем тренованості тощо. У підтримці гомеостазу та його регуляції найважливіша роль належить взаємодіям серцево-судинної, нервової, м’язової, дихальної та імунної систем, залоз внутрішньої секреції, органам відчуттів, а також гіпоталамо-гіпофізарної і лімбічної систем мозку. Одним з важких видів порушення адаптації, що призводять до соціального дефекту, соціальної недостатності, є захворювання (ОРА – опоно рухового апарату). Мета нашого дослідження полягала у вивченні особливостей роботи кардіоваскулярної системи за тестами фізичної працездатності у дітей 11-14 років хворих на сколіоз в порівнянні з їх практично здоровими однолітками із загальноосвітньої школи. Об’єкт і методи дослідження. Респондентами дослідження виступили підлітки зі сколіозом та умовно здорові хлопчики та дівчатка у віковій категорії 11-14 років. Було сформовано 2 групи респондентів: досліджувана та контрольна, допершої групи увійшли 19 дітей (9 хлопчиків та 10 дівчаток) загальноосвітньої санаторної школи-інтернату I-III ступенів для дітей, хворих на сколіоз, до контрольної групи увійшли 24 дитини (по 12 хлопчиків та дівчаток). З метою розробки адекватного комплексу адаптивних фізичних навантажень нами проведено дослідження у двох групах (досліджуваній та контрольній) фізичної працездатності в т.ч. і в динаміці, толерантності до фізичних навантажень, а також окремих параметрів серцево-судинної (ССС) і вегетативної нервової систем (ВНС), максимального споживання кисню (МСК) у дітей зі сколіозом і практично здорових, ідентичних за віком дітей. Результати дослідження та їх обговорення. У хлопчиків віком 11-14 р. із сколіозом знижується пульсовий тиск у спокої на 16,90%, а при навантаженні, навпаки підвищується і зижується після І і ІІ відпочинку. Пониженими у хлопчиків із сколіозом є максимальна і відносна аеробна потужість у спокої а при навантажені, навпаки мають підвищені рівні. Максимальна і відносна аеробна потужність залишається пониженою у хлопчиків із сколіозом і після І та ІІ відпочинку. У дівчаток із сколіозом у віці 11-14 років сформовані різнонаправлені зміни показників функції кардіоваскулярної системи. Пульсовий тиск у дівчаток із сколіозом у спокої нижчий на 38,75%, ніж у практично здорових дівчаток, а за навантаженням – вищий на 84,58% і залишається підвищенним після І і ІІ відпочинку на 5,46% і на 10,06% відповідно. Систолічний об’єм крові у дівчаток із сколіозом у спокої понижений на 47,81%, а при навантажені підвищується на 91,10% і понижується на 11,19% після І відпочинку, а після ІІ – на 14,97%. Максимальна і відносна максимальна аеробна потужість у спокої понижена у 2,11 рази та у 2,31 рази, при навантаженні вона стає вищою на 25,83% і на 12,64% відповідно; після І відпочинку виявляється пониженою на 39,16% і на 52,67% відповідно, а після ІІ відпочинку – на 32,38% і на 50,40% відповідно. Пульсова межа толерантності у дівчаток із сколіозом у спокої підвищена на 14,86%, при навантажені – на 12,34%, після І відпочинку – на 18,88%, а після ІІ – на 38,06% відповідно. Середній аортальний тиск у дівчаток віком 11-14 років із сколіозом у спокої також понижений на 30,91%, при навантаженні – на 13,44%, після першого відпочинку він також понижений на 14,96% і після ІІ відпочину – на 12,73% відповідно. Висновки. Таким чином, у дівчаток віком 11-14 років із сколіозом як у хлопчиків має місце порушення функції кардіоваскулярної системи. Для покращеня показниківу її функції доцільно провести комплекс фізичних вправ. Виконання іх повинно покращити не тільки фізичну працездатність, а також й якість життя. Перспективи подальших досліджень. Результати досліджень можуть бути використані при оцінці взаємного впливу патологій хребта та стану імунної системи підлітків. Перспективним є проведення подібних досліджень з більшою кількістю респондентів.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Дроздовська, С. Б.
Бабак, С. В.
Лук’янцева, Г. В.
Ільїн, В. М.
Скоробогатов, А. М.
Дубинська, С. М.
Сосновський, В. В.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

The role of mast cells in maintaining homeostasis of the colon mucosa / S. B. Drozdovska [и др.] // Вісн. пробл. біол. і медицини = Bulletin of Problems in Biology and Medicine : український науково-практичний журнал. - 2024. - № 1(172). - С. 12-14. - 17-18 . - ISSN 2077-4214

MeSH-~главная:
ТОЛСТАЯ КИШКА -- INTESTINE, LARGE (физиология)
СЛИЗИСТАЯ ОБОЛОЧКА -- MUCOUS MEMBRANE
МАСТОЦИТОЗ -- MASTOCYTOSIS
ТУЧНЫЕ КЛЕТКИ -- MAST CELLS
ТУЧНЫЕ КЛЕТКИ -- MAST CELLS
Анотація: Здатність людини до фізичної та соціальної адаптації складна й різноманітна. Вона визначається багатьма факторами, в тому числі соматичним станом, здатністю переносити фізичні і психоемоційні навантаження, ступенем тренованості тощо. У підтримці гомеостазу та його регуляції найважливіша роль належить взаємодіям серцево-судинної, нервової, м’язової, дихальної та імунної систем, залоз внутрішньої секреції, органам відчуттів, а також гіпоталамо-гіпофізарної і лімбічної систем мозку. Одним з важких видів порушення адаптації, що призводять до соціального дефекту, соціальної недостатності, є захворювання (ОРА – опоно рухового апарату). Мета нашого дослідження полягала у вивченні особливостей роботи кардіоваскулярної системи за тестами фізичної працездатності у дітей 11-14 років хворих на сколіоз в порівнянні з їх практично здоровими однолітками із загальноосвітньої школи. Об’єкт і методи дослідження. Респондентами дослідження виступили підлітки зі сколіозом та умовно здорові хлопчики та дівчатка у віковій категорії 11-14 років. Було сформовано 2 групи респондентів: досліджувана та контрольна, допершої групи увійшли 19 дітей (9 хлопчиків та 10 дівчаток) загальноосвітньої санаторної школи-інтернату I-III ступенів для дітей, хворих на сколіоз, до контрольної групи увійшли 24 дитини (по 12 хлопчиків та дівчаток). З метою розробки адекватного комплексу адаптивних фізичних навантажень нами проведено дослідження у двох групах (досліджуваній та контрольній) фізичної працездатності в т.ч. і в динаміці, толерантності до фізичних навантажень, а також окремих параметрів серцево-судинної (ССС) і вегетативної нервової систем (ВНС), максимального споживання кисню (МСК) у дітей зі сколіозом і практично здорових, ідентичних за віком дітей. Результати дослідження та їх обговорення. У хлопчиків віком 11-14 р. із сколіозом знижується пульсовий тиск у спокої на 16,90%, а при навантаженні, навпаки підвищується і зижується після І і ІІ відпочинку. Пониженими у хлопчиків із сколіозом є максимальна і відносна аеробна потужість у спокої а при навантажені, навпаки мають підвищені рівні. Максимальна і відносна аеробна потужність залишається пониженою у хлопчиків із сколіозом і після І та ІІ відпочинку. У дівчаток із сколіозом у віці 11-14 років сформовані різнонаправлені зміни показників функції кардіоваскулярної системи. Пульсовий тиск у дівчаток із сколіозом у спокої нижчий на 38,75%, ніж у практично здорових дівчаток, а за навантаженням – вищий на 84,58% і залишається підвищенним після І і ІІ відпочинку на 5,46% і на 10,06% відповідно. Систолічний об’єм крові у дівчаток із сколіозом у спокої понижений на 47,81%, а при навантажені підвищується на 91,10% і понижується на 11,19% після І відпочинку, а після ІІ – на 14,97%. Максимальна і відносна максимальна аеробна потужість у спокої понижена у 2,11 рази та у 2,31 рази, при навантаженні вона стає вищою на 25,83% і на 12,64% відповідно; після І відпочинку виявляється пониженою на 39,16% і на 52,67% відповідно, а після ІІ відпочинку – на 32,38% і на 50,40% відповідно. Пульсова межа толерантності у дівчаток із сколіозом у спокої підвищена на 14,86%, при навантажені – на 12,34%, після І відпочинку – на 18,88%, а після ІІ – на 38,06% відповідно. Середній аортальний тиск у дівчаток віком 11-14 років із сколіозом у спокої також понижений на 30,91%, при навантаженні – на 13,44%, після першого відпочинку він також понижений на 14,96% і після ІІ відпочину – на 12,73% відповідно. Висновки. Таким чином, у дівчаток віком 11-14 років із сколіозом як у хлопчиків має місце порушення функції кардіоваскулярної системи. Для покращеня показниківу її функції доцільно провести комплекс фізичних вправ. Виконання іх повинно покращити не тільки фізичну працездатність, а також й якість життя. Перспективи подальших досліджень. Результати досліджень можуть бути використані при оцінці взаємного впливу патологій хребта та стану імунної системи підлітків. Перспективним є проведення подібних досліджень з більшою кількістю респондентів.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Drozdovska, S. B.
Babak, S. V.
Lukyantseva, H. V.
Ilyin, V. M.
Skorobogatov, A. M.
Dubynska, S. M.
Sosnovski, V. V.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Bilozetskyi, I. I.
Approaches to the issue of screening for diseases of the oral mucosa: a present view / I. I. Bilozetskyi, V. B. Radchuk, T. I. Dzetsiukh // Укр. стоматол. альманах = Ukrainian Dental Almanac : науково-практичний фаховий журнал. - 2023. - № 4. - С. 6-10 . - ISSN 2409-0255

MeSH-~главная:
РОТОВАЯ ПОЛОСТЬ -- MOUTH (патология)
СЛИЗИСТАЯ ОБОЛОЧКА -- MUCOUS MEMBRANE
ЭПИТЕЛИЙ -- EPITHELIUM
Анотація: Патологічні процеси на СОПР у структурі звернень у клініку терапевтичної стоматології займають вагому нішу серед усіх первинних відвідувань. У зв'язку з цим, у терапії захворювань СОПР важливе значення має включення в комплекс діагностично-профілактичних заходів, які б дали можливість діагностики патологічного процесу на доклінічній стадії, і характеризувалися малоінвазивністю, дівгностичною точністю, доступністю у застосуванні та сприяли б прискоренню відновлення слизового бар'єру і мікроциркуляції, маючи при цьому мінімальний побічний вплив на організм в цілому і забезпечуючи можливість динамічного спостереження. Метою дослідження є аналіз літературних джерел з метою всебічного моніторингу сучасних підходів до питання скринінгу захворювань слизової оболонки порожнини рота. Матеріали і методи. Огляд та аналіз наукової та медичної літератури на основі баз даних Scopus, Web of Science, MedLine, PubMed, NCBI, вивчення яких не перевищує 5-7 років, включаючи огляди літератури та результати клінічних досліджень. Результати дослідження. При ряді нозологічних одиниць, зміни на СОПР носять специфічний характер, коли за зовнішнім виглядом можна встановити діагноз та визначити тактику лікування. Однак, у більшості випадків діагностика захворювань, які проявляються на СОПР ускладнюється, оскільки клінічна картина неспецифічна і часто обтяжена додатковими несприятливими місцевими факторами. Клітинний склад із вогнища ураження, відображає динаміку змін СОПР у процесі її епітелізації, водночас є одним із об'єктивних тестів оцінки загального стану організму. Тому вивчення перебігу процесів диференціації СОПР із поглибленим аналізом цитологічних особливостей різних анатомічних ділянок в нормі та морфологічних і цитоспецифічних змін за наявності запального процесу в тканинах пародонта є актуальним та перспективним напрямком досліджень.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Radchuk, V.B.
Dzetsiukh, T.I.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Generalized histostructural and morphometric characteristics of the frontal sinus of human in health / S. I. Serbin [и др.] // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. : науково-практичний журнал. - 2023. - Т. 23, № 3. - С. 99-104 . - ISSN 2077-1096

MeSH-~главная:
ЛОБНАЯ ПАЗУХА -- FRONTAL SINUS (анатомия и гистология)
СЛИЗИСТАЯ ОБОЛОЧКА -- MUCOUS MEMBRANE (анатомия и гистология)
ДЫХАТЕЛЬНЫХ ПУТЕЙ СЛИЗИСТАЯ ОБОЛОЧКА -- RESPIRATORY MUCOSA
ТОПОГРАФИЯ МУАРОВАЯ -- MOIRE TOPOGRAPHY
ГИСТОЛОГИЯ СРАВНИТЕЛЬНАЯ -- HISTOLOGY, COMPARATIVE
Анотація: Метою нашого дослідження було визначити гісто-топографічні та морфометричні особливості структурних компонентів слизової оболонки лобової пазухи людини на різних стінках. Матеріали та методи дослідження. Для досягнення поставленої мети ми використовували комплекс методів для морфологічних досліджень: метод серійних напівтонких зрізів, гістохімічні дослідження, морфометричний метод. Одержані дані підлягали статистичній обробці.Результати. Найтовща слизова оболонка на нижній стінці – середня товщина епітелію складає 51,45±1,59 мкм зліва та 50,78±1,64 мкм справа, власної пластинки – 42,49±5,34 мкм зліва та 43,03±2,22 мкм справа, підслизової основи – 423,67±21,33 мкм зліва та 426,45±16,77 мкм справа (р0,05), і в чотири рази перевищує середні значення товщини на задній стінці і перегородці. Середній діаметр просвіту резистивної і ємнісної ланок гемомікроциркуляторного русла є найбільшим в слизовій оболонці передньої стінки лобової пазухи людини (відповідно 11,16±0,37 мкм зліва та 11,34±0,31 мкм справа (р0,05); 7,63±0,08 мкм зліва та 7,57±0,09 мкм справа), найменшим – в складі слизової оболонки задньої стінки (відповідно 6,96±0,19 мкм зліва та 6,56±0,35 мкм справа; 8,82±0,16 мкм зліва та 9,02±0,43 мкм справа (р0,05)). У визначеній ділянці виявляються обмінні гемомікросудини з найменшим діаметром – 3,89±0,08 мкм зліва та 4,19±0,02 мкм справа (р0,05). Найширші капіляри визначені нами в складі слизової оболонки нижньої стінки – 4,88±007 мкм зліва та 4,73±0,12 мкм справа (р0,05). У підслизовій основі слизової оболонки всіх стінок зазначеного синусу виявлені складні альвеолярно-трубчасті залози. Встановлено, що найбільший діаметр кінцевих відділів залоз на нижній стінці, найменший на перегородці відповідно 30,42±2,36 мкм зліва та 31,01±1,34 мкм справа; 25,42±1,68 мкм зліва та 25,89±1,38 мкм справа (р0,05). На нижній стінці та перегородці виявлені 2 типи залоз – білкові та слизові, а на передній і задній – змішані. Висновок. Отримані гісто-топографічні, гістологічні, гістохімічні, морфометричні дані зі статистичною обробкою отриманих результатів значно розширюють уяву про мікроскопічну будову слизової оболонки лобової пазухи, що має велике значення для сучасних морфології та оториноларингології.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Serbin, S. I.
Dubyna, S. O.
Bondarenko, S. V.
Sovgyrya, S. M.
Koptev, M. M.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Резніченко, Ю. Г.
Алгоритм прогнозування ризику розвитку порушень мікроекології слизових оболонок у дітей промислового регіону / Ю. Г. Резніченко, М. О. Ярцева // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина = Неонатология, хирургия и перинатальная медицина = Neonatology, Surgery and Perinatal Medicine : щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - 2013. - Т. III, № 1. - С. 37-39 . - ISSN 2226-1230

MeSH-~главная:
НОВОРОЖДЕННЫЙ -- INFANT, NEWBORN (рост и развитие)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
ОКРУЖАЮЩАЯ СРЕДА И ЗДРАВООХРАНЕНИЕ -- ENVIRONMENT AND PUBLIC HEALTH (вредные воздействия)
СЛИЗИСТАЯ ОБОЛОЧКА -- MUCOUS MEMBRANE (аномалии)
КОРМЛЕНИЯ МЕТОДЫ -- FEEDING METHODS
АНЕМИЯ НОВОРОЖДЕННЫХ (диагностика, осложнения)
ГИПЕРСЕНСИБИЛИЗАЦИЯ -- HYPERSENSITIVITY (диагностика)
Анотація: У статті розроблений алгоритм прогнозування розвитку мікроекологічних порушень у дітей – мешканців промислового регіону. Встановлено вплив раннього переведення на змішане вигодовування та використання адаптованих сумішей, низького прибутку та поганих житлових умов, наявності у дитини анемії, проявів харчової алергії, захворювань нервової системи до 1 року, частих ГРЗ та призначення антибіотиків на розвиток дисбактеріозу.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Ярцева, М. О.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Костюк, О. Г.
Реакція організму на тотальне видалення слизової оболонки сечового міхура (експериментальне дослідження) / О. Г. Костюк // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2020. - Т. 19, № 3. - С. 17-20. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-~главная:
СЛИЗИСТАЯ ОБОЛОЧКА -- MUCOUS MEMBRANE (хирургия)
МОЧЕВОЙ ПУЗЫРЬ -- URINARY BLADDER
Анотація: Природа наділила кожний порожнистий орган, “як людини так і тварини”, своєю специфічною функцією. Для її виконання кожен орган має свою морфологічну будову. Обидва ці поняття функція і структура взаємозалежні. Патологічний стан органа веде до порушення як структури, так і його функцій. Не виключенням є сечовий міхур. В статті наводяться результати тотального видалення слизової оболонки сечового міхура у 21 тварини. Усі тварини після оперативного видалення слизової оболонки сечового міхура до кінця першої доби почали самостійно підніматися, ходити, реакція на кличку або звукові подразники була значно сповільненою. Сеча, яка виділялась із катетера була червоного кольору. Об’єм вве-деного фізіологічного розчину для промивання не перевищував 20 мл. На наступну добу тварини ставали більш активними, реагували на кличку та інші подразники, вільно переміщались по вольєру, починали вживати воду (50-70 мл). Сеча по катетеру виділялась з незначною кількістю домішок крові. Чим далі, вона ставала більш світлою. На третю добу після видалення слизової оболонки сечового міхура тварини за своєю поведінкою майже нічим не відріз-нялись від інтактних собак, вони почали вживати рідкий корм. Із дренажної трубки виділялась сеча звичайного жовтого кольору. На цей час більша частина тварин (70%) самостійно видалила катетер. Частині тварин (30%) після місцевого знеболення також видалили катетер. Кількість введеного для промивання сечового міхура фізіологічного розчину на другу добу становила 25-30 мл, на третю добу 30-35 мл. Спостереження за динамікою відновлення загального стану показало, що тварини після видалення слизової оболонки СМ уже до кінця першої доби ходили. На другу добу вони були більш активними, почали вживати воду. Через три доби за активністю вони майже нічим не відрізнялись від інтактних собак, почали вживати рідкий корм. Повністю порцію корму почали вживати через 5-7 діб після операції. Необхідно відмітити і те, що після видалення слизової оболонки СМ ні одна тварина не загинула. Встановлено, що видалення слизової оболонки у інтактних тварин не веде до їх загибелі. Виражених змін у поведінці тварин, прийомі корму та у відновленні показників периферичної крові не встановлено.
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

10.

Максимів, О. О.
Морфологічні зміни тканин протезного ложа у хворих на цукровий діабет типу 2 залежно від терапії супроводу і способу протезування / О. О. Максимів, О. Б. Бєліков, Н. І. Бєлікова // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2015. - Том 14, N 3. - С. 19-22

MeSH-~главная:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (осложнения)
ЗУБНОЕ ПРОТЕЗИРОВАНИЕ -- DENTAL PROSTHESIS
СЛИЗИСТАЯ ОБОЛОЧКА -- MUCOUS MEMBRANE (патология)
КВЕРЦЕТИН -- QUERCETIN (терапевтическое применение)
Дод.точки доступу:
Бєліков, О.Б.
Бєлікова, Н.І.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

© Міжнародна асоціація користувачів і розробників
електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)