ПОЛТАВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Головна

Спрощений режим

Опис

Бази даних

Періодичні видання. Статті - результати пошуку 148913

Вид пошуку

Книги

Періодичні видання. Статті

Книги іноземною мовою

Художня література

Дисертації

Автореферати

Методичні рекомендації. Брошури

Магістерські роботи

Матеріали конференцій

Електронний ресурс

Краєзнавство Полтавщини

Раритетні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (6)

Дисертації (3)

Автореферати (3)

Методичні рекомендації. Брошури (1)

Матеріали конференцій (25)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=РОТОВОЙ ПОЛОСТИ ГИГИЕНА<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 523
Показані документи с 1 за 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Алгоритм індексного оцінювання гігієни ротової порожнини за умови користування незнімними мостоподібними протезами / А. М. Рамусь [и др.] // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. : науково-практичний журнал. - 2024. - Т. 24, № 2. - С. 92-95 . - ISSN 2077-1096

MeSH-~главная:
ОРТОПЕДИЧЕСКАЯ СТОМАТОЛОГИЯ -- PROSTHODONTICS (тенденции)
РОТОВОЙ ПОЛОСТИ ГИГИЕНА -- ORAL HYGIENE (тенденции)
ЗУБНОЙ ПРОТЕЗ ЧАСТИЧНЫЙ НЕСЪЕМНЫЙ -- DENTURE, PARTIAL, FIXED (использование)
РОДАМИНЫ -- RHODAMINES
УЛЬТРАФИОЛЕТОВЫЕ ЛУЧИ -- ULTRAVIOLET RAYS
Анотація: Вступ: У дослідженні акцентовано увагу на важливості підтримки гігієни ротової порожнини, особливо у контексті використання незнімних мостоподібних протезів. Розглянуто вплив недостатнього догляду за гігієною порожнини рота на розвиток стоматологічних захворювань та необхідність розробки ефективних методів для її оцінювання. Мета дослідження: Метою даного дослідження є удосконалення флуоресцентного методу діагностики у ортопедичній стоматології та створення індексу оцінювання гігієнічного стану природних зубів та незнімних конструкцій зубних протезів у рамках експерименту in vivo. Цей метод спрямований на поліпшення діагностики стану порожнини рота у пацієнтів, що використовують незнімні протези, з метою підвищення якості їхнього ортопедичного лікування. Матеріали та методи: Дослідження базується на застосуванні флуоресцентної діагностики з використанням барвника Родамін Ж, який під дією ультрафіолетового світла дозволяє виявляти зубні відкладення. Методика передбачає обробку поверхонь зубів та протезів спеціальним розчином, що підсилює видимість зубного нальоту під ультрафіолетовим опроміненням. Результати дослідження: Отримані результати експерименту продемонстрували високу ефективність флуоресцентного методу виявлення зубних відкладень як на емалі природніх зубів так і на керамічній поверхні незнімних конструкцій зубних протезів, цифровий метод аналізу дозволяє отримати специфічні графічні показники площі біоплівки, що збільшує актуальність індивідуального підходу. Висновки: Експериментальне дослідження підтвердило високу ефективність удосконаленого флуоресцентного методу для оцінювання гігієнічного стану ротової порожнини, який є придатним як для природних зубів, так і для незнімних ортопедичних конструкцій. Методика дозволяє точно оцінити стан гігієни, сприяючи ефективній профілактиці стоматологічних захворювань і оптимізації лікувальних процедур. Маніпуляція є зручною у використанні, а програмне забезпечення - доступним для лікарів. Планується подальше збільшення кількості спостережень, щодо результатів проведення цієї методики у пацієнтів ортопедичного профілю різноманітних груп.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Рамусь, А. М.
Король, Д. М.
Рамусь, М. О.
Курило, В. О.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Mammadov, K. C.
Frequency and demographic profile of odontogenic cysts from a retrospective analysis of a cohort of patients for the period 2003-2014 / K. C. Mammadov // Вісн. пробл. біол. і медицини = Bulletin of Problems in Biology and Medicine : український науково-практичний журнал. - 2024. - № 1(172). - С. 512-518 . - ISSN 2077-4214

MeSH-~главная:
ОДОНТОГЕННЫЕ КИСТЫ -- ODONTOGENIC CYSTS (диагностика)
ХИРУРГИЯ ЧЕЛЮСТНО-ЛИЦЕВАЯ -- SURGERY, ORAL (использование)
РОТОВОЙ ПОЛОСТИ ГИГИЕНА -- ORAL HYGIENE
ВОЗРАСТНЫЕ ФАКТОРЫ -- AGE FACTORS
Анотація: Вступ. Кістоподібні утворення, включно з пухлинами і пухлиноподібними утвореннями щелеп, посідають важливе місце в практиці щелепно-лицьових хірургів і часто становлять чималий відсоток від усіх захворювань щелепно-лицьової ділянки. При цьому, серед новоутворень щелепно-лицевої ділянки поширеність одонтогенних кіст може перевищувати 80%. Одонтогенні кісти верхньої і нижньої щелеп є порожнистими доброякісними новоутвореннями, які діагностують найчастіше на тлі розвитку вторинної інфекції за рахунок деформації кісткової тканини в результаті досягнення ними великих розмірів. Під час вивчення поширеності різних видів подібних кістозних утворень, зокрема таких типів, як радикулярні, фолікулярні, парадентальні кісти, найчастіше діагностують радикулярні кісти, що розвиваються в ділянці вогнищ періапікального хронічного запального процесу і формуються за участю клітин-залишків епітеліальних клітин Малассе. Що стосується вікових особливостей поширеності радикулярних одонтогенних кіст, то їх найчастіше виявляють серед пацієнтів підліткового і старшого віку, на відміну від інших видів кіст. Але подібні патологічні процеси спостерігаються в осіб дитячого віку теж. Також визначаються деякі гендерні відмінності поширеності одонтогенних кіст. Так, під час аналізу даних численних наукових досліджень виявлено той факт, що в пацієнтів чоловічої статі значно частіше діагностували одонтогенні кісти щелепно-лицевої ділянки, ніж у представників жіночої статі. При цьому, найбільш достовірною причиною подібних відмінностей може служити фактор нечастих стоматологічних оглядів саме пацієнтами чоловічої статі, тобто жінки частіше звертаються до стоматолога, ніж чоловіки. Що може стати причиною більш пізніх клінічних та інструментальних досліджень. Крім того, як важливий фактор ризику розвитку кістозних уражень запального генезу є недостатній рівень гігієни порожнини рота, який також має свої деякі відмінні ознаки в пацієнтів чоловічої та жіночої статі. Мета дослідження. Визначити характер, прояви та поширеність одонтогенних кіст щелеп серед місцевого населення. Об’єкт і методи дослідження. В основу цього моноцентричного ретроспективного дослідження увійшли загалом 344 пацієнти з 392 одонтогенними кістами з клініки та поліклініки щелепно-лицевої хірургії Університету Людвіга-Максиміліана, кампус Інненштадт, які проходили амбулаторне, стаціонарне лікування між 1 січня 2003 р. і 1 червня 2014 р. Усі пацієнти з гістологічно підтвердженими одонтогенними кістами (радикулярна кіста, фолікулярна кіста, кіста прорізування, резидуальна кіста і латеральна періодонтальна кіста) пройшли лікування. Рентгенологічну оцінку і визначення локалізації кісти проводили з використанням створених до операції панорамних пошарових зображень (ППЗ), рентгенограм зубів, зображень прикусу, оглядових зображень нижньої щелепи за Clementschitsch, цифрової об’ємної томографії, магнітно-резонансної томографії (МРТ) та комп’ютерної томографії (КТ). І верхня, і нижня щелепа були розділені на окремі ділянки. У верхній щелепі: ділянка передніх зубів, ділянка премолярів, ділянка молярів, ураження верхньощелепної пазухи. На нижній щелепі: ділянка передніх зубів, ділянка премолярів, ділянка молярів, ураження гілки нижньої щелепи. Для статистичного аналізу використовували програмне забезпечення SAS 9.3 (Інститут SAS, Північна Кароліна). Також використовували інші програми, такі як Microsoft Word 2007 (текстовий редактор), Microsoft Excel® 2007 і Microsoft Power Point 2007. Результати дослідження та їх обговорення. Як було зазначено за даними проведених нами досліджень, серед хворих із досліджуваною патологією більшість склали радикулярні кісти. Аналогічні результати щодо частоти поширеності різних видів одонтогенних кіст були отримані в ході раніше проведених досліджень. Однією з головних причин виникнення і розвитку радикулярної кісти є стійкий хронічний запальний процес у ділянці причинного зуба, що може бути пов’язано з безліччю чинників, таких як гігієнічний стан порожнини рота і його рівень, постійне проведення заходів з індивідуальної гігієни та його якісне виконання, харчові звички, своєчасне виявлення та ефективне лікування каріозних уражень, віково-статеві показники хворих, психічне й фізичне здоров’я, соціально-економічні аспекти, комплаєнтність пацієнтів, неякісне лікування попередньо травмованих зубів і звичайно ж відповідний рівень професіоналізму лікаря. Серед обстежених пацієнтів, під час визначення гендерних структурних особливостей, одонтогенні кісти в більшості випадків діагностувалися в порожнині рота осіб чоловічої статі, тоді як під час вивчення стану щелепно-лицьової ділянки в жінок показники за поширеністю були значно нижчими. А під час оцінки особливостей розташування різних видів одонтогенних кіст було виявлено, що найчастіше вони вражали тканини альвеолярного відростка нижньої щелепи, де ділянку локалізації цих патологічних станів визначали в зоні молярів, порівняно рідше патологічні ураження одонтогенної природи фіксували в ділянці премолярів, тобто малих корінних зубів нижньої щелепи, і в ділянці нижніх фронтальних зубів. Радикулярна кіста 57,9%; зубощелепна кіста 33,17%; залишкова кіста 5,1%; кіста прорізування 2,8%; латеральна пародонтальна кіста 1,03%. У дорослої популяції запальні кісти також були більш поширеними, складаючи 68,44%, порівняно з кістами, пов’язаними з розвитком, які становили 31,56%. І навпаки, кісти, пов’язані з розвитком, переважали у дітей, складаючи 71,7%. У когорті дорослих пацієнтів також переважали чоловіки – 67,84%, тоді як жінки становили 32,16%, тобто співвідношення становило 2,1:1 (чоловіки: жінки). У пацієнтів віком до 16 років гендерний розподіл був більш збалансованим (54,71% – чоловіки; 45,29% – жінки), тобто співвідношення становило 1,2:1. Інші вчені шляхом клінічних спостережень і ретроспективного аналізу захворюваності на різні види одонтогенних кіст також виявили у чоловіків виражену схильність до розвитку одонтогенних кіст. Оцінка локалізації показала, що кістозні ураження переважно траплялися на нижній щелепі (64,03%), тоді як на верхню щелепу припадало всього 31,89%. Оцінка локалізації одонтогенних кіст у різних дослідженнях загалом показала відносно схожий розподіл між верхньою і нижньою щелепами. У нашому дослідженні нижня щелепа (64,03%) уражалася частіше, ніж верхня. 31,89% уражень припадало на верхню щелепу, 3,57% – на верхню щелепу і верхньощелепну пазуху і тільки 0,51% – на верхньощелепну пазуху. Ці результати можна порівняти з даними робіт. У нашому дослідженні ми оцінювали локалізацію всіх одонтогенних кіст, а також окремих видів кістозних утворень. За нашими результатами, одонтогенні кісти найчастіше розташовувалися в ділянці молярів нижньої щелепи (37,9%) і ділянці передніх зубів верхньої щелепи (18,3%). Ці ділянки виявилися і найбільш ураженими ділянками щелепи і за даними інших авторів. Таким чином, метою дослідження було вивчення одонтогенних кіст у дорослих і дітей у межах усієї популяції та у двох окремих групах протягом одинадцятирічного періоду, використовуючи різні критерії та порівнюючи результати з попередніми дослідженнями. Випадки оцінювали на основі розподілу кіст, гендерного розподілу, локалізації, типу лікування, частоти рецидивів і лікування причинних зубів. У цьому дослідженні частіше діагностували радикулярні кісти та фолікулярні кісти. Значно рідше зустрічалися резидуальна кіста, кіста розвитку і латеральна кіста пародонту. Ці дані по суті підтвердили результати раніше опублікованих досліджень. Переважання пацієнтів чоловічої статі спостерігалося як у цілому колективі пацієнтів, так і при оцінці окремих кістозних утворень. Чоловіча стать переважала в дорослих і дітей із корінцевими кістами та в дорослих пацієнтів із фолікулярними кістами. Одонтогенні кісти найчастіше виникають на 4-5-му десятиліттях життя. Як і очікувалося, кісти прорізування діагностувалися тільки у дітей, а резидуальні кісти – тільки у дорослих. Найбільш ураженою ділянкою були як загальні одонтогенні кісти, так і радикулярні та фолікулярні кісти в ділянці молярів нижньої щелепи. Висновки. Таким чином, із загальної кількості пацієнтів чоловіки частіше страждали на одонтогенні кісти, ніж жінки. Частіше діагностували радикулярні кісти щелеп. Локалізація радикулярних кіст на нижній щелепі зустрічалася частіше, ніж на верхній, що підтверджує дані літератури.
Перейти к внешнему ресурсу Текст
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

State of oral hygiene in 7-12-year-old schoolchildren with different dental status = Стан гігієни порожнини рота у школярів 7-12 років із різним стоматологічним статусом / L. F. Kaskova [и др.] // Світ медицини та біології = World of Medicine and Biology : науковий, медичний, екологічний журнал. - 2023. - № 4. - С. 65-69 . - ISSN 2079-8334

MeSH-~главная:
КАРИЕС ЗУБОВ -- DENTAL CARIES
РОТОВОЙ ПОЛОСТИ ГИГИЕНА -- ORAL HYGIENE
ШКОЛЬНИКИ -- SCHOOL STUDENTS
Анотація: Карієс залишається найбільш поширеною стоматологічною хворобою у дітей та підлітків не дивлячись на те, що його профілактиці приділяється увага науковців, лікарів та інших спеціалістів. Особлива роль відводиться місцевим факторам, серед яких провідну роль відіграє стан гігієни порожнини рота. Метою даного дослідження було вивчення стану гігієни порожнини рота у дітей 7–12 років з різним стоматологічним статусом. Було обстежено 134 дитини віком 7–9 років, що відповідає першому періоду змінного прикусу та 84 дитини віком 10–12 років (другий період змінного прикусу). Згідно рекомендацій ВООЗ визначення гігієнічного стану порожнини рота проводили з використанням індексу гігієни за Грін-Вермільйоном, а також використовували індекс Федорова-Володкіної. Дослідження гігієни порожнини рота у дітей в різні вікові періоди свідчить про її неналежний стан та особливо у дітей з наявністю каріозних уражень, що підтверджується її вивченням з допомогою різних гігієнічних індексів. З віком у дітей без карієсу стан гігієни покращується, а у дітей з карієсом – погіршується. Отримані дані вказують на необхідність проведення профілактичної роботи з дітьми та, особливо з тими, що мають карієс з приводу гігієнічного виховання, догляду за порожниною рота, використання основних та допоміжних предметів та засобів гігієни порожнини рота, що дасть можливість створити умови для здорового формування та функціонування твердих тканин зубів.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Kaskova, L. F.
Godovanets, O. I.
Mandziuk, T. B.
Kotelban, A. V.
Mytchenok, M. P.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Karimli, N. K.
Oral health awareness and dental hygiene skills among pregnant women (based on survey data) = Обізнаність про здоров’я порожнини рота та стоматологічні гігієнічні навички серед вагітних жінок (за даними анкетування) / N. K. Karimli // Вісн. пробл. біол. і медицини = Bulletin of Problems in Biology and Medicine : український науково-практичний журнал. - 2023. - № 3(170). - С. 484-493 . - ISSN 2077-4214

MeSH-~главная:
ЖЕНЩИНЫ БЕРЕМЕННЫЕ -- PREGNANT WOMEN
РОТОВАЯ ПОЛОСТЬ -- MOUTH
РОТОВОЙ ПОЛОСТИ ГИГИЕНА -- ORAL HYGIENE (тенденции)
Анотація: Мета дослідження – визначити рівень стоматологічної санітарно-гігієнічної обізнаності та оцінка якості гігієнічних навичок у вагітних жінок, що мешкають у місті Баку, за допомогою анкетування. У анкетуванні взяли участь 157 вагітних жінок у віці від 18 до 35 років, що мешкають у місті Баку. За рівнем освітнього статусу респонденти суттєво не відрізнялися. За віком респонденти були розділені на три вікові групи: І група – 31,8% жінок віком 18-23 роки, ІІ група 34,4% жінок віком 24-29 років, ІІІ група – 33,8% жінок віком 30-35 років. Більшість респондентів всіх вікових груп вважали збереження зубів при вагітності можливим. Регулярний огляд у стоматолога частіше проходили вагітні віком 24-29 років (51,9%). Більшість респондентів всіх вікових груп зверталися до стоматолога з метою лікування. Санацію ротової порожнини до вагітності пройшли 63,0% респондентів у віковій групі 24-29 років, що значно вище, ніж у віковій групі 18-23 роки (р=0,0001) та 30-35 років (р=0,0425). Згідно опитування, рідше за всіх проходили санацію ротової порожнини молоді вагітні (18-23 роки), що у порівнянні з ІІ (р=0,0001) та III групою (р=0,0004) було значно нижче. Інформацію щодо необхідності вагітним відвідувати стоматолога не отримали 80% респондентів у віці 18-23 роки, що значно перевищувало групу вагітних у віці 24-29 років (р=0,0001) і групу вагітних у віці 30-35 років (р=0,0001). Двічі на день чистили зуби 60,0±6,93% вагітних І групи та 51,9±6,80% жінок ІІ групи, що суттєво перевищувало показник у ІІІ групі (р=0,0001). 49,1±6,87% респондентів ІІІ групи чистили зуби 3 хвилини, що значно перевищувало показник ІІ групи (р=0,0134). Увечері чистили зуби лише 14,0±4,91% пацієнтів І групи. Зубну пасту з лікувальними травами суттєво частіше використовували жінки вікової групи 24-29 років (44,4±6,76%), пасті з відбілюючим ефектом надавали перевагу більш молоді респонденти (40,0±6,93%), а більш старші респонденти (ІІІ група) надавали перевагу зубній пасті проти кровоточивості ясен (52,8±6,86%). 46,0±7,05% жінок І групи, 22,2±5,66% жінок II групи та 3,8±2,62% жінок ІІІ групи не визначилися з вибором зубної пасти. Додатковими гігієнічними засобами користувалися дорослі респонденти, регулярно 15,1±4,92%, інколи – 71,7±6,19%. Не володіли достовірною інформацією про такі засоби 40,0±6,93% та 44,4±6,76% жінок І та ІІ групи відповідно. Зміни стану порожнини рота при вагітності значно рідше відмічали жінки І групи (60,0±6,93%), що значимо відрізнялося від ІІ групи (р=0,0018) та III групи (р=0,0001). До вагітності більшість респондентів І (96,0±2,77%) та II (51,9±6,80%) групи не відвідували стоматолога з метою професіональної гігієни, тоді як опвідитані ІІІ групи (58,5±6,77%) були у стоматолога з цією метою 1 раз на 2-3 роки. Вагітні молодого репродуктивного віку відносно рідше відвідують стоматолога під час вагітності та, відповідно, не отримують необхідних рекомендацій лікуючого лікаря щодо здоров’я порожнини рота. Вагітні молодого, середнього та старшого репродуктивного віку мали відмінності гігієнічних навичок по чистці зубів, у відвідуванні стоматолога до вагітності з метою професійної гігієни. Згідно дослідження, у вагітних, що мешкають у місті Баку, визначена необхідність удосконалення роботи щодо інформування відносно гігієни порожнини рота та покращенню якості гігієнічних навичок.
Перейти к внешнему ресурсу Текст
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Удод, О. А.
Аналіз результатів анкетування лікарів-інтернів щодо індивідуальної гігієни порожнини рота / О. А. Удод, І. О. Єряшева, Н. М. Яковлева // Укр. стоматол. альманах = Ukrainian Dental Almanac : науково-практичний фаховий журнал. - 2023. - № 2. - С. 42-46 . - ISSN 2409-0255

MeSH-~главная:
РОТОВОЙ ПОЛОСТИ ГИГИЕНА -- ORAL HYGIENE
ВРАЧИ -- PHYSICIANS
АНКЕТИРОВАНИЕ -- QUESTIONNAIRES
Анотація: Вирішальну роль у виборі пацієнтами засобів раціональної гігієни порожнини рота з урахуванням їхніх індивідуальних особливостей мають відігравати обґрунтовані рекомендації лікарів, які володіють науковою інформацією з цієї тематики. Мета – за допомогою анкети оцінити рівень поінформованості лікарів-інтернів різних спеціальностей щодо засобів індивідуальної гігієни порожнини рота.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Єряшева, І. О.
Яковлева, Н. М.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Савєльєва, Н. М.
Кореляційні зв’язки між карієсом зубів і клінічними показниками ротової порожнини в осіб, які перехворіли на COVID-19, із урахуванням психоемоційного стану / Н. М. Савєльєва, М. Е. Діасамідзе // Укр. стоматол. альманах = Ukrainian Dental Almanac : науково-практичний фаховий журнал. - 2023. - № 2. - С. 10-14 . - ISSN 2409-0255

MeSH-~главная:
РОТОВОЙ ПОЛОСТИ СОСТОЯНИЕ ЗДОРОВЬЯ -- ORAL HEALTH
КАРИЕС ЗУБОВ -- DENTAL CARIES
РОТОВОЙ ПОЛОСТИ ГИГИЕНА -- ORAL HYGIENE
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS
АДАПТАЦИЯ ПСИХОЛОГИЧЕСКАЯ -- ADAPTATION, PSYCHOLOGICAL
Анотація: Важливими показниками ротової рідини, що мають вплив на розвиток карієсу, є швидкість слиновиділення, в'язкість і рівень рН. Погіршення цих параметрів призводить до швидкого утворення зубного нальоту і зміни його мікробного складу, що спричиняє демінералізацію емалі. Поєднання надмірних психоемоційних і фізичних навантажень, зміни умов життя й соціального оточення також можуть призвести до маніфестації каріозного процесу. За 2019/ 2023 рр. у фаховій літературі було опубліковано вдосталь даних щодо впливу нової коронавірусної хвороби не тільки на фізичний стан людини, а й на її психоемоційну стабільність. Мета дослідження – вивчити кореляційні зв'язки між карієсом постійних зубів і змінами фізикохімічних показників ротової рідини з урахуванням психоемоційного стану пацієнтів, які перехворіли на коронавірусну хворобу. Усім пацієнтам було проведено ряд обстежень: збір анамнезу життя і захворювання; клінічні методи: визначення КПВ і стану гігієни порожнини рота за допомогою індексу ГрінаВермільона; лабораторні методи: дослідження швидкості салівації нестимульованої слини, її в'язкості та pH; психологічні методи: оцінка рівня реактивної й особистісної тривожності з використанням психодіагностичної шкали Спілбергера, адаптованої Ханіним. Результати досліджень дозволили виявити зсуви показників ротової рідини в пацієнтів, які перехворіли на коронавірусну хворобу: зниження швидкості салівації, підвищення показника в’язкості та зміщення pH у бік більш кислих значень. Використані в дослідженні психологічні методики дали змогу оцінити особистісну й реактивну тривожність серед перехворілих на COVID19 пацієнтів із переважанням показників, що відповідають помірному й високому рівням. Отримані результати будуть спрямовані на розробку профілактичних заходів щодо підвищення резистентності твердих тканин зубів для запобігання виникненню й розвитку карієсу.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Діасамідзе, М. Е.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

   61(06)
   М 34

    Kuz, I. O.
    Oral hygiene and periodontal indices in primary school age children with I type diabetes mellitus in dynamics / I. O. Kuz // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих учених, присвяченої 100-річчю Полтавського державного медичного університету "Медична наука - 2021". (Полтава, 3 грудня 2021 року) / уклад.: О. В. Чеботар, О. Э. Акімов, В. О. Костенко, А. В. Міщенко. - Полтава : РВВ ПДМУ, 2021. - С. 4-5

УДК

61(063)

MeSH-~главная:
ДЕТИ, ВОЗРАСТ 6-12 ЛЕТ -- CHILD, 6-12 YEARS OLD
РОТОВОЙ ПОЛОСТИ ГИГИЕНА -- ORAL HYGIENE (тенденции)
ПЕРИОДОНТА БОЛЕЗНИ -- PERIODONTAL DISEASES
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 1 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 1 (осложнения)
Дод.точки доступу:
Чеботар, О. В. \уклад.\
Акімов, О. Е. \уклад.\
Костенко, Віталій Олександрович (д-р мед. наук, проф.) \уклад.\
Міщенко, Артур Володимирович (к.м.н., доц.) \уклад.\
Полтавський державний медичний університет

Найти похожие

Борисенко, Людмила.
Профілактика і відновлення здоров'я ротової порожнини природним мінеральним комплексом "Мінерол" / Л. Борисенко // ДентАрт. - 2022. - N 4. - С. 62-65

MeSH-~главная:
РОТОВОЙ ПОЛОСТИ ГИГИЕНА -- ORAL HYGIENE (методы)
ПРОФИЛАКТИЧЕСКАЯ СТОМАТОЛОГИЯ -- PREVENTIVE DENTISTRY (методы)
ЗУБНЫЕ ПАСТЫ -- TOOTHPASTES
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Чумакова, Ю. Г.
Вплив рівня гігієни ротової порожнини на показники захворюваності на карієс зубів тагінгівіт у дітей і підлітків сільської місцевості Одеської області / Ю. Г. Чумакова, В. О. Антощук // Укр. стоматол. альманах = Ukrainian Dental Almanac : науково-практичний фаховий журнал. - 2023. - № 1. - С. 83-87 . - ISSN 2409-0255

MeSH-~главная:
КАРИЕСУ ЗУБОВ ПОДВЕРЖЕННОСТЬ -- DENTAL CARIES SUSCEPTIBILITY
ГИНГИВИТ -- GINGIVITIS
РОТОВОЙ ПОЛОСТИ ГИГИЕНА -- ORAL HYGIENE
ДЕТИ -- CHILD
СЕЛЬСКОГО НАСЕЛЕНИЯ ЗДОРОВЬЕ -- RURAL HEALTH
Анотація: У структурі стоматологічної захворюваності в дітей і підлітків переважають карієс зубів і запальні захворювання пародонта. Метою дослідження стало визначення впливу гігієнічного стану ротової порожнини на показники захворюваності на карієс зубів і гінгівіт у дітей шкільного віку, які проживають у сільській місцевості Одеської області.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Антощук, В. О.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

10.

Іонні зубні щітки Lonickiss // ДентАрт. - 2022. - N 3. - С. 64-65

MeSH-~главная:
РОТОВОЙ ПОЛОСТИ ГИГИЕНА -- ORAL HYGIENE (методы)
ИОНЫ -- IONS (терапевтическое применение)
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

© Міжнародна асоціація користувачів і розробників
електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)