Головна Спрощений режим Опис

Бази даних


Періодичні видання. Статті - результати пошуку 148913

Вид пошуку

Зона пошуку
у знайденому
 Знайдено у інших БД:Книги (8)Матеріали конференцій (1)Раритетні видання (1)
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>S=РАНЕВАЯ ИНФЕКЦИЯ<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 80
Показані документи с 1 за 10
 1-10    11-20   21-30   31-40   41-50   51-60      
1.


    Гур’єв, С. О.
    Вакуум-активна терапія у комплексному лікуванні постраждалих із вогнепальними пораненнями / С. О. Гур’єв, П. В. Танасієнко, І. П. Марцинковський // Травма. - 2017. - Том 18, N 5. - С. 83-86. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-~главная:
РАНЫ ОГНЕСТРЕЛЬНЫЕ -- WOUNDS, GUNSHOT (осложнения, терапия)
РАНЕВАЯ ИНФЕКЦИЯ -- WOUND INFECTION (диагностика, лекарственная терапия)
ВАКУУМ-ТЕРАПИЯ -- NEGATIVE-PRESSURE WOUND THERAPY (использование)
Дод.точки доступу:
Танасієнко, П. В.
Марцинковський, І. П.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

2.


    Гур’єв, С. О.
    Роль інтерлейкіну-6 у діагностиці інфекційних ускладнень у постраждалих із політравмою / С. О. Гур’єв, О. С. Соловйов, О. М. Танасієноко // Травма. - 2017. - Том 18, N 4. - С. 88-91. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-~главная:
ТРАВМА МНОЖЕСТВЕННАЯ -- MULTIPLE TRAUMA (диагностика, осложнения, патофизиология)
РАНЕВАЯ ИНФЕКЦИЯ -- WOUND INFECTION (диагностика, этиология)
ИНТЕРЛЕЙКИН-6 -- INTERLEUKIN-6 (кровь)
БИОЛОГИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ -- BIOLOGICAL MARKERS (кровь)
Дод.точки доступу:
Соловйов, О. С.
Танасієноко, О. М.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

3.


   
    Мікрофлора сучасної бойової рани та її чутливість до антибіотиків. Частина І / О. О. Фомін [та ін.] // Укр. мед. часопис. - 2023. - N 3. - С. 82-85


MeSH-~главная:
РАНЫ ОГНЕСТРЕЛЬНЫЕ -- WOUNDS, GUNSHOT (осложнения, терапия, хирургия)
РАНЕВАЯ ИНФЕКЦИЯ -- WOUND INFECTION (микробиология, терапия)
АНТИБАКТЕРИАЛЬНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-BACTERIAL AGENTS (терапевтическое применение)
ВОЙНА -- WAR
Дод.точки доступу:
Фомін, О. О.
Фоміна, Н. С.
Ковальчук, В. П.
Асланян, С. А.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

4.


    Pryimenko, D. S.
    Cytological changes in the course of the wound process in patients with purulent-necrotic complications of the diabetic foot syndrome using offloading devices / D. S. Pryimenko, R. S. Shevchenko, S. I. Shevchenko // Вісн. пробл. біол. і медицини = Bulletin of Problems in Biology and Medicine : український науково-практичний журнал. - 2022. - № 3(166). - С. 228-231 . - ISSN 2077-4214


MeSH-~главная:
ДИАБЕТИЧЕСКАЯ СТОПА -- DIABETIC FOOT
ДИАБЕТИЧЕСКИЕ АНГИОПАТИИ -- DIABETIC ANGIOPATHIES
НЕКРОЗ -- NECROSIS
РАНЕВАЯ ИНФЕКЦИЯ -- WOUND INFECTION
НАГНОЕНИЕ -- SUPPURATION
Анотація: Evaluating the effectiveness of lower extremity relief in patients with purulent-necrotic complications of diabetic foot syndrome (DFS) remains an urgent task. The cytological method is one of the indicators that determines the objective course of the pathological process in these patients. Our goal is to conduct a comparative analysis of the dynamics of the cytological picture of the wound process in patients with purulent-necrotic complications of DFS during the use of a half boot and a device for offloading the foot at the stage of inpatient treatment. The first group included 33 patients who used half boots to relieve foot stress. There were 18 (54.5%) women in this group, 15 (45.5%) men. The average age of the patients was 63.8±2.3 years. The second group consisted of 41 patients who used a device for offloading the foot. Among them, there were 23 (56.1%) women and 18 (43.9%) men. The average age of patients in the second group is 62.3±2.4 years. Evaluation of cytograms was carried out by research on 1, 5, 10, 15 and 20 days. Also, on the 1st and 10th day, the general index of purulent-necrotic inflammation of the wound (GIPIW) was determined. In the case when GIPIW9.5 on the 10th day, then the dynamics of the course of the postoperative wound process were assessed as insufficiently positive. In the case when GIPIW9.5, the positive dynamics of the course of the pathological process were determined. All patients had stage 3 or 4 of the pathological process on the foot according to the Meggitt-Wagner classification, a neuroischemic form of DFS. We found no statistically significant differences in age, sex and the nature of the pathological process on the foot in both groups. According to the results of the comparison of cytograms in the two groups on the 1st and 5th day of the postoperative period, no significant differences were determined, since the degenerative-inflammatory and inflammatory types prevailed in the two groups of patients, respectively. The difference in the types of cytograms between the two groups of patients begins to be traced from the 10th day. In the second group, on the 10th day, GIPIW9.5 in 81.8% of patients, in the first group in 50%, respectively. On the 15th day, the regenerative-inflammatory type of cytogram prevailed in the second group, and the inflammatoryregenerative type in the first group. On the 20th day, 51.2% of the patients in the second group had a regenerative cytogram type, 43.9% had a regenerative-inflammatory type, and only 4.9% had an inflammatory-regenerative type. Instead, the regenerativeinflammatory type of cytograms prevails in the first group. It is recorded in 72.7% of patients. Therefore, the dynamics of the course of cytological changes indicate the higher efficiency of the device for offloading the foot.
Дод.точки доступу:
Shevchenko, R. S.
Shevchenko, S. I.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

5.


    Городова-Андрєєва, Т. В.
    Роль С-реактивного білка у прогнозах ефективності лікування гнійних ран м’яких тканин / Т. В. Городова-Андрєєва, В. І. Ляховський, А. В. Сидоренко // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. : науково-практичний журнал. - 2022. - Т. 22, № 3/4. - С. 38-41 . - ISSN 2077-1096


MeSH-~главная:
C-РЕАКТИВНЫЙ БЕЛОК -- C-REACTIVE PROTEIN
РАНЕВАЯ ИНФЕКЦИЯ -- WOUND INFECTION
Анотація: Останнім часом найбільший інтерес спеціалістів викликає метод лікування гнійних ран м’яких тканин за допомогою негативного тиску. Серед великої кількості біохімічних показників динаміка вмісту С реактивного білка вивчена недостатньо, невідома кореляція вмісту С реактивного білка при використанні фізичних методів лікування гнійних ран. Метою дослідження було вивчити зміни показників С реактивного білка у сироватці крові пацієнтів з гнійними ранами м’яких тканин різної локалізації при лікуванні їх з використанням вакуумної терапії. Матеріали і методи дослідження. У ретроспективному дослідженні прийняли участь 89 пацієнтів із гнійними ранами м’яких тканин різної локалізації. Для вирішення поставленої цілі пацієнти були розділені на дві групи, до першої із них ввійшли хворі, яким на фоні загальноприйнятого лікування проводилась вакуумна терапія з інстиляціями L аргініну (n=44), а до другої – пацієнти, яким проводилась типова вакуум-терапія (n=45). У пацієнтів обох досліджуваних груп проводився забір крові для визначення вмісту С реактивного білка до оперативного втручання та через 5 і 9 діб після початку лікування. Результати дослідження. На першому етапі дослідження показники С реактивного білка в сироватці крові у всіх пацієнтів у середньому становили 90,4±4,73 мг/л, а на другому етапі, тобто через 5 діб після застосування першого курсу вакуумної терапії спостерігалось незначне зменшення показників С реактивного білка, які у середньому дорівнювали 61,9±3,98 мг/л (р0,05). На 3 етапі (після другого курсу вакуумної терапії – через 9 діб лікування) рівень С реактивного білка знизився в порівнянні з першим і другим етапами і у середньому становив– 32,91±3,28 мг/л (р=0,01). У першій групі пацієнтів рівень С реактивного білка у середньому на першому етапі дорівнював 90,14±4,22 мг/л, а в другій групі – 95,66±5,03 мг/л (р0,05). Вміст С реактивного білка на 2 етапі у хворих першої групи у середньому становив 39,85±4,81 мг/л та 84,13±4,58 мг/л – у пацієнтів другої групи (р0,05). На 3 етапі лікування рівень С реактивного білка у середньому дорівнював: 12,61±3,27 мг/л у осіб першої та 53,22±3,49 мг/л – у хворих другої групи (р0,05). Висновки. Контроль вмісту рівня С реактивного білка в сироватці крові є одним із об’єктивних лабораторних критеріїв оцінки ефективності лікування пацієнтів з гнійними ранами м’яких тканин різної локалізації при використанні вакуумної терапії.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Ляховський, В.І.
Сидоренко, А.В.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

6.


   
    Застосування магнієвмісних мінералів у лікуванні післяопераційних ранових ускладнень у хворих похилого віку / М. В. Трофімов [та ін.] // Шпит. хірургія. - 2021. - N 3. - С. 95-100


MeSH-~главная:
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS (патофизиология)
РАНЕВАЯ ИНФЕКЦИЯ -- WOUND INFECTION (лекарственная терапия, этиология)
ПОЖИЛЫЕ -- AGED
Дод.точки доступу:
Трофімов, М. В.
Кришень, В. П.
Мунтян, C. O.
Носов, О. Ю.
Косинський, О. В.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

7.


    Бурнашов, С. И.
    Микрофлора операционных ран и свищей у пациентов с хроническим остеомиелитом большеберцовой кости до реконструктивного лечения, при рецидиве инфекции / С. И. Бурнашов, И. В. Шипицына, Е. В. Осипова // Клин. лаб. диагностика = Klinicheskaya Laboratornaya Diagnostika : ежемесячный научно-практический ж-л. - 2019. - Т. 64, № 10(on-line). - С. 627-631 . - ISSN 0869-2084. - ISSN 2412-1320


MeSH-~главная:
ОСТЕОМИЕЛИТ -- OSTEOMYELITIS
КОСТЕЙ БОЛЕЗНИ ИНФЕКЦИОННЫЕ -- BONE DISEASES, INFECTIOUS
РАНЕВАЯ ИНФЕКЦИЯ -- WOUND INFECTION
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ ВОССТАНОВИТЕЛЬНЫЕ -- RECONSTRUCTIVE SURGICAL PROCEDURES
Анотація: Актуальность микробиологического мониторинга при хроническом остеомиелите большеберцовой кости, развившегося на фоне лечения переломов пластиной, связана с заметным расширением видового состава микрофлоры. Проведено микробиологическое исследование материала, взятого из ран, из свищей и из очага воспаления у 49 пациентов с хроническим остеомиелитом большеберцовой кости, развившегося на фоне лечения переломов пластиной. Пациентам выполняли секвестрнекрэктомию большеберцовой кости с последующим применением билокального последовательного компрессионно-дистракционного остеосинтеза или монолокального компрессионного остеосинтеза. У пациентов в период до реконструктивного лечения из мазков в монокультуре выделены 30 штаммов, остальные 30 - в составе 14-и двух - и трёхкомпонентных ассоциаций. Частота выделения штаммов S. aureus составила 55,3%, далее следовали коагулазонегативные стафилококки - 13,6% и представители семейства Enterobacteriacae - 10,2%. Доля метициллинустойчивых штаммов S. aureus составила 11,8%, штаммов коагулазонегативных стафилококков (MRCoNS) - 6,8%. Рецидивы заболевания наблюдали у 7 пациентов. Микрофлора отделяемого из свищей представлена монокультурами S. аureus и ассоциациями бактерий, в которых одним из компонентов являлись метициллинрезистентные штаммы S. аureus. Отмечены различия в составе микробного пейзажа до реконструктивного лечения пациентов и при рецидиве инфекции. При рецидиве инфекции изменился видовой состав микрофлоры: у 2-х пациентов в ассоциации микроорганизмов и у 3-х - в монокультурах штаммы S. aureus приобрели резистентность к ß-лактамным антибиотикам, появились новые ассоциацианты, которых при первичных посевах отсутствовали. Видовой спектр микроорганизмов при хроническом остеомиелите большеберцовой кости, развившемся после накостного остеосинтеза пластиной, разнообразен и может меняться, что диктует необходимость проведения микробиологического мониторинга для выявления этиологической структуры возбудителей, контроля антибиотикорезистентности выделенных штаммов и рационального подхода к лечению пациентов.
Дод.точки доступу:
Шипицына, И.В.
Осипова, Е.В.

Примірників всього: 1
ЕЖ (1)
Вільні: ЕЖ (1)

Найти похожие

8.


   
    Сучасні принципи місцевого лікування гнійних ран / І. І. Нємченко [и др.] // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. : науково-практичний журнал. - 2022. - Т. 22, № 1. - С. 188-195 . - ISSN 2077-1096


MeSH-~главная:
РАНЕВАЯ ИНФЕКЦИЯ -- WOUND INFECTION (лекарственная терапия, осложнения, профилактика и контроль, реабилитация)
Анотація: Хірургічна інфекція в сучасних умовах є однією із найбільш складних, трудних і актуальних проблем медицини, які набувають соціально-екологічного значення в масштабах держави. Збільшення числа гнійно-некротичних уражень, післяопераційних гнійних ускладнень, випадків генералізації інфекції та різноманітних токсикоалергічних реакцій значно ускладнює розвиток хірургії. Вагоме місце у загальній структурі хворих загально хірургічних стаціонарів складають пацієнти з гнійно запальними процесами м’яких тканин частота яких сягає 35 – 40%. Результати лікування хворих гнійною хірургічною інфекцією залишаються незадовільними. На фоні зниження загальної реактивності організму частота гнійних ускладнень після оперативних втручань зростає Гнійно – запальні процеси клінічно проходять гостро і нерідко ведуть до генералізації інфекції, розвиту сепсису і навіть загибелі хворих. Так в загальній структурі летальності в хірургічних стаціонарах кількість смертних випадків у зв’язку з гострою хірургічною інфекцією становить від 40 до 60%. Останнім часом все частіше спостерігається перехід гострих гнійних процессів в хронічні, що суттєво подовжує сроки лікування хворих з даною патологією. Тривале стаціонарне лікування, недостатня ефективність існуючих методів лікування, значні економічні збитки на реабілітацію та відновлення їх працездатності, свідчить про невирішеність проблеми лікування гнійної інфекції в хірургії. Проведений аналіз літературних джерел показав що безсумнівно невід’ємною складовою у лікуванні гнійних осередків залишається його розкриття та хірургічна обробка. Крім того незважаючи на активне впровадження нових методів і способів лікування хворих з гнійними ранами, важливим залишається лікування «під пов’язкою»., тому правильний підбір і впровадження в лікувальний процес сучасних ранових пов’язок різноманітних за хімічною основою і лікарськими препаратами з певним механізмом дії є одним із самих перспективних методів місцевого лікування гнійних ран що дає змогу суттєво підвищити ефективність лікування хворих з даною патологією.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Нємченко, І. І.
Ляховський, В. І.
Лисенко, Р. Б.
Люлька, О. М.
Краснов, О. Г.
Рябушко, Р. М.
Кизименко, О. О.
Городова-Андрєєва, Т. В.
Сидоренко, А. В.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

9.


   
    Особенности местного лечения раневой инфекции перианальной области у детей : материалы VII Всероссийской научно-практической конференции с международным участием «Неотложная детская хирургия и травматология», 14-16 февраля 2019 года Москва Часть 2/4 / А. И. Кузьмин [и др.] // Дет. хирургия = Pediatrik surdgery : научно-практический журнал. - 2019. - Т. 23, № 8. - С. 36 . - ISSN 1560-9510


MeSH-~главная:
ДЕТИ -- CHILD
ПРОМЕЖНОСТЬ -- PERINEUM (патология)
РАНЕВАЯ ИНФЕКЦИЯ -- WOUND INFECTION (лекарственная терапия)
АБСЦЕСС -- ABSCESS (хирургия)
Анотація: Актуальность. Сложности лечения хирургической инфекции перианальной области и промежности у детей обусловлены постоянной бактериальной инвазией. Цель. На основе анализа результатов лечения детей с раневым процессом перианальной области и промежности определить наиболее эффективные методы лечения. Пациенты. Проведен анализ лечения 156 пациентов. С 2015 по 2018 г. проводились гистологическое исследование операционного материала, интероперационное контрастирование очага, микробиологические исследования, УЗИ и КТ перианальной области и промежности, исследование кала на условно-патогенную флору (УПФ), исследование грудного молока матери на стерильность. Результаты. Обследованы 82,7% детей в возрасте до 1 года. У 92 пациентов – острый подкожный и подкожно-подслизистый парапроктит, у 9 – ишиоректальный, у 23 – хронический. 32 пациента лечились по поводу абсцессов, флегмон, кист перианальной области и анальных трещин. Выполнялось вскрытие гнойников, иссечение патологических образований. Из очага выделены E.coli – 48,4%, Klebsiella pneumoniae – 18,6%, Staphylococcus aureus – 14,0%, Pseudomonas aeruginosa – 6,4%. В 12,6% посев стерилен. При исследовании кала на УПФ E.coli haemolit. – 17,8%, Klebsiella pneumonia – 61,0%, Pseudomonas – 7,0%, Staphylococcus aureus – 14,2%. 87 пациентам выполнена операция Габриэля. Вскрытие параректальных абсцессов – 18 пациентов. У 19 детей иссечение свищей. Для эффективного заживления образовавшихся раневых дефектов использовали различные виды дебридмента, интерактивные перевязочные средства, коллост, наложение отсроченных адаптирующих швов, пластика местными тканями. Средний к/день составил 7,9. Летальных исходов не было. Заключение. Наиболее часто хирургическая инфекция перианальной области и промежности встречается у новорожденных и детей грудного возраста. Диспепсия является основным фактором, провоцирующим развитие хирургической инфекции перианальной области и промежности у детей. В лечении раневых дефектов в перианальной области и промежности необходимо использование дебридмента, интерактивных перевязочных средств.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Кузьмин, А. И.
Мунин, А. Г.
Барская, М. А.
Терехина, М. И.
Скрипицин, Н. А
Соколова, А. А.

Вільних прим. немає

Найти похожие

10.


    Иванова, Ю. В.
    Комплексное лечение длительно незаживающих ран у больных с сахарным диабетом / Ю. В. Иванова, И. С. Пуляева, Д. А. Кириенко // Харківська хірургічна школа. - 2018. - N 3/4. - С. 46-50


Рубрики: Эктерицид

MeSH-~главная:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (лекарственная терапия, осложнения)
ДИАБЕТИЧЕСКАЯ СТОПА -- DIABETIC FOOT (лекарственная терапия, хирургия)
РАНЕВАЯ ИНФЕКЦИЯ -- WOUND INFECTION (лекарственная терапия, хирургия, этиология)
СТОПЫ ЯЗВА -- FOOT ULCER (лекарственная терапия, хирургия, этиология)
ПРОТИВОИНФЕКЦИОННЫЕ СРЕДСТВА ЛОКАЛЬНЫЕ -- ANTI-INFECTIVE AGENTS, LOCAL (терапевтическое применение)
РЫБИЙ ЖИР -- FISH OILS (терапевтическое применение)
Анотація: В работе приведен анализ результатов лечения 45 больных с хроническими ранами с нейро-ишемической формой синдрома диабетической стопы. Только взаимодействие мультидисциплинарной команды в составе специалиста по лечению ран, эндокринолога, сосудистого хирурга, специалиста по эндоваскулярным рентгенохирургическим вмешательствам, а также применение новейших технологий диагностики и лечения может предотвратить инвалидизирующие осложнения тяжёлых хронических ран и избежать ампутации. В процессе проведения комплексного лечения инфекционных раневых осложнений у больных с синдромом стопы диабетика адекватная стартовая АБТ с учетом возможного характера возбудителя в сочетании с использованием в качестве местного лечения Эктерицида® (ПАО «ФАРМСТАНДАРТ-БИОЛЕК», и Украина) на всех его этапах, заживление ран происходит более качественно и в короткие сроки. В ранние сроки наблюдается улучшение характеристик заживления ран, что создает благоприятные условия для закрытия дефектов. Результаты проведенного исследования позволяют рекомендовать Эктерицид® к широкому применению в лечении длительно незаживающих ран
Дод.точки доступу:
Пуляева, И. С.
Кириенко, Д. А.

Примірників всього: 1
ЕР(МдС) (1)
Вільні: ЕР(МдС) (1)

Найти похожие

 1-10    11-20   21-30   31-40   41-50   51-60      
 
© 2017-2023
Бібліотека Полтавського державного медичного університету
36011, м. Полтава, вул. Шевченка, 23
© Міжнародна асоціація користувачів і розробників
електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)