ПОЛТАВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Головна

Спрощений режим

Опис

Бази даних

Періодичні видання. Статті - результати пошуку 148913

Вид пошуку

Книги

Періодичні видання. Статті

Книги іноземною мовою

Художня література

Дисертації

Автореферати

Методичні рекомендації. Брошури

Магістерські роботи

Матеріали конференцій

Електронний ресурс

Краєзнавство Полтавщини

Раритетні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (15)

Автореферати (4)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=ПЛОД<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 115
Показані документи с 1 за 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

The role of paraplacental tissues in fetal homeostasis = Роль параплацентарних тканин в гомеостазі плода / A. M. Hromova [и др.] // Вісн. пробл. біол. і медицини = Bulletin of Problems in Biology and Medicine : український науково-практичний журнал. - 2023. - № 2(169). - С. 173-178 . - ISSN 2077-4214

MeSH-~главная:
ПЛОДНЫХ ОБОЛОЧЕК ПРЕЖДЕВРЕМЕННЫЙ РАЗРЫВ -- FETAL MEMBRANES, PREMATURE RUPTURE
ВНЕЗАРОДЫШЕВЫЕ ОБОЛОЧКИ -- EXTRAEMBRYONIC MEMBRANES (повреждения)
ПЛОД -- FETUS
Дод.точки доступу:
Hromova, A. M.
Mitiunina, N. I.
Shafarchuk, V. M.
Martynenko, V. B.
Prylutska, N. O.
Ketova, O. M.
Krutikova, E. I.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Коваль, О. А.
Варіанти будови, іннервації та кровопостачання довгого і короткого променевих м'язів-розгиначів зап'ястка у плодів людини / О. А. Коваль, Т. В. Хмара, О. М. Слободян // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2022. - Т. 21, № 4. - С. 14-21. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-~главная:
ТЕННИСНЫЙ ЛОКОТЬ -- TENNIS ELBOW (диагностика)
ЗАПЯСТЬЕ -- WRIST (анатомия и гистология)
ПЛОД -- FETUS (анатомия и гистология)
Анотація: У сучасній ортопедичній практиці зустрічаються захворювання, які не викликають виражених функціональних порушень в анатомічних сегментах кінцівок, але супроводжуються стійким больовим синдромом. Серед таких захворювань - бічний епікондиліт, або «лікоть тенісиста». У ділянці бічного надвиростка плечової кістки починаються поверхневі м’язи-розгиначі задньої групи передпліччя, зокрема довгий і короткий променеві м’язи-розгиначі зап’ястка. Поглиблення знань щодо типової і варіантної будови, топографії, кровопостачання та іннервації довгого й короткого променевих м’язів-розгиначів зап’ястка у плодів людини дозволить удосконалити підхід до проведення існуючих фетальних хірургічних прийомів, а також створити підґрунтя для розробки сучасних оперативних доступів. Метою дослідження було встановлення анатомічної мінливості довгого і короткого променевих м’язів-розгиначів зап’ястка у плодів людини. Дослідження проведено на препаратах верхніх кінцівок 36 плодів людини 4-10 місяців за допомогою макромікроскопічного препарування, ін’єкції судин і морфометрії. У роботі з’ясовані топографо-анатомічні особливості довгого і короткого променевих м’язів-розгиначів зап’ястка у плодів людини: варіабельність і білатеральна асиметрія зовнішньої форми та розмірів, мінливість місць початку і прикріплення, варіанти кровопостачання й іннервації, закономірності внутрішньом’язового розподілу артерій і нервів у цих м’язах. Виявлено, що зоною найбільшої концентрації внутрішньом’язових нервів і артерій є верхня й середня третини черевців довгого й короткого променевих м’язів-розгиначів зап’ястка. Незважаючи на гарне кровопостачання променевих м’язів-розгиначів зап’ястка, порівняно малі розміри їхніх м’язових черевців і поперечний хід внутрішньом’язових нервів обумовлюють обмежені можливості для викроювання з них м’язових клаптів. З метою викроювання клаптів на ніжці з цих м’язів найбільш раціональні розрізи в косонизхідному (косопоперечному) напрямку, що збігаються з ходом основних внутрішньом’язових нервів і артерій. Отже, можна використовувати довгий і короткий променеві м’язи-розгиначі лише для пластичного заповнення залишкових кісткових порожнин верхньої третини задньо-бічної поверхні променевої кістки. Переміщення довгого і короткого променевих м’язів-розгиначів зап’ястка утруднено також тим, що їх сухожилки перетинають довгий відвідний м’яз великого пальця, довгий і короткий м’язи-розгиначі великого пальця та створюють серйозні перешкоди для мобілізації цих сухожилків. Знання класичної та варіантної анатомії артерій верхньої кінцівки, і зокрема описані топографоанатомічні особливості правої плечо- променевої артерії у плода 6 місяців, дозволять вибрати правильну тактику лікування й уникнути ятрогенних ушкоджень при маніпуляціях, діагностичних і хірургічних утручаннях.
Дод.точки доступу:
Хмара, Т. В.
Слободян, О. М.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Гримайло, Н. А.
Мікроскопічна структурна організація підшлункової залози у третьому триместрі внутрішньоутробного розвитку / Н. А. Гримайло, О. М. Слободян // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2022. - Т. 21, № 2. - С. 13-20. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-~главная:
ПОДЖЕЛУДОЧНАЯ ЖЕЛЕЗА -- PANCREAS (микробиология)
БЕРЕМЕННОСТИ ТРИМЕСТР ТРЕТИЙ -- PREGNANCY TRIMESTER, THIRD (физиология)
ПЛОД -- FETUS (анатомия и гистология)
Анотація: У третьому триместрі внутрішньоутробного розвитку підшлункова залоза продовжує помітно збільшуватися в своїй масі. Орган уже пройшов становлення архітектоніки складної альвеолярно-трубчастої залози, але ще продовжуються процеси морфофункціонального диференціювання як стромально-судинного компоненту, так і паренхіми підшлункової залози. Особливо активно в даний період відбувається процес диференціювання в самих клітинах екзокринної та ендокринної частинах паренхіми залози. Для дослідження нами було використано 30 об’єктів плодів людини від 305,0 мм до 500,0 мм тім’яно-п’яткової довжини. На гістологічних препаратах підшлункова залоза при забарвленні їх гематоксиліном та еозином, чітко спостерігається уже сформована часточкова будова. Капсула тонка щільна, представлена сполучною тканиною. Серед її сполучнотканинних структур порівняно з раннім фетальним періодом ембріогенезу, значно збільшується кількість колагенових волокон. Серед клітин строми уже відсутні мезенхімні клітини, але збільшується кількість спеціалізованих клітин фібробластичного ряду: юних та зрілих фібробластів з появою поодиноких фіброцитів. Від внутрішньої поверхні капсули в товщу органу відходять трабекули, подібної з капсулою гістологічної будови. В сполучній тканині трабекул знаходиться велика кількість судин. Товщина міжчасточкової сполучної тканини між уже сформованими часточками підшлункової залози порівняно з попереднім терміном, значно зменшується, а загальні розміри самих часточок відповідно збільшується. В міжчасточковій сполучній тканині знаходяться кровоносні та лімфатичні судини органу з головною протокою підшлункової залози і міжчасточковими вивідними протоками. Головна протока підшлункової залози ззовні оточена масивним шаром пухкої сполучної тканини, в якій збільшується кількість колагенових та еластичних волокон та клітин фібробластичного ряду. В товщі пухкої сполучної тканини власної пластинки є поодинокі, уже сформовані, секреторні відділи слизових залоз. У плодів з 28-32 тижня гестації вже спостерігається виділення слизового секрету та поступово починають виконувати свою секреторну функцію І-клітини. Судини обплітають густою сіткою всі структурно-функціональні компоненти часточки. Міжчасточкові протоки розгалужуючись дають початок доволі коротким внутрішньо-часточковим протокам, ті в свою чергу, дають початок міжацинозним. Продовженням міжацинозних проток є вставні протоки. З’єднання панкреатичних ацинусів зі вставними протоками дає початок всій системі вивідних проток екзокринної частини залози. Переважна більшість острівців Лангерганса спостерігається в головці підшлункової залози, в напрямку до хвоста їх кількість і розміри поступово зменшуються. До кінця пренатального періоду онтогенезу підшлункова залоза, як орган травної системи, розпочинає виконувати свої специфічні функції. Проте в повній мірі своє морфофункціональне становлення не закінчує і продовжує його в постнатальному періоді.
Дод.точки доступу:
Слободян, О. М.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Comparative characteristics of tonsillar lymphoid component in fetuses with intrauterine growth retardation and normal body weight in late prenatal period = Порівняльна характеристика лімфоїдного компонента піднебінних мигдаликів плодів із затримкою внутрішньоутробного розвитку і середньою масою тіла в пізньому пренатальному періоді / I. V. Sorokina [и др.] // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. : науково-практичний журнал. - 2023. - Т. 23, № 2 ч.2. - С. 47-51 . - ISSN 2077-1096

MeSH-~главная:
ПЛОДА РАЗВИТИЯ ЗАДЕРЖКА -- FETAL GROWTH RETARDATION
ПЛОД -- FETUS
НЕБНЫЕ МИНДАЛИНЫ -- PALATINE TONSIL
Анотація: Метою дослідження є виявлення морфофункціональних особливостей лімфоїдного компонента піднебінних мигдаликів плодів із затримкою внутрішньоутробного розвитку у пізньому пренатальному періоді. Матеріал та методи. Аутопсійний матеріал – піднебінні мигдалики від 10 доношених мертвонароджених плодів середньої маси тіла (3,0-3,5кг) (група порівняння) і 11 мертвонароджених плодів з масою тіла 2,1-2,5кг (основна група - із затримкою внутрішньоутробного розвитку). Морфологічний матеріал забарвлювали гістологічними, гістохімічними методами з подальшою морфометрією на мікроскопі Olympus ВХ-41 з наступною обробкою програмою Olympus DP-soft version 3.1. Імуногістохімічні дослідження проводили за допомогою прямого методу Кунса. Парафінові зрізи обробляли моноклональними антитілами (МКА) до Thy-1, CD3, CD4, CD5, CD8, CD19, CD22, HLA-Dr. Препарати вивчали з використанням люмінесцентного мікроскопа Carl Zeiss Axioskop 40 FL та фотографуванням цифровою камерою CANON A520 і аналізом інтенсивності світіння, визначаючи оптичну щільність імунофлюоресценції імунних клітин за власною методикою. Результати. Середній діаметр лімфоїдних фолікулів мигдаликів в основній групі становив 35,45±1,507 мкм, що достовірно менше показника в групі порівняння – 54,90±1,286мкм, (p ≤0,05). Достовірно зменшений відносний об'єм лімфоїдної тканини в піднебінних мигдаликах плодів основної групи 63,36±2,110% порівняно з 72,20±2,898% у групи порівняння (p ≤0,05), щільність клітин у полі зору ×600, (основна група – 112,63±2,284 экз, група порівняння –123,40±3,392; p ≤0.05).В основній групі достовірно більшою виявилася кількість CD5 лімфоцитів, склавши 15,63±1,286ум.од, (у групи порівняння – 12,30±1,159ум.од) (p ≤0.05). Популяція зрілих CD19 лімфоцитів достовірно знижена в основній групі (основна група – 62,09±2,625 ум.од, група порівняння –77,0±2,660ум.од.; p ≤0.05). Інтенсивність світіння площин, де локалізувалися CD3-зрілі Т-лімфоцити, достовірно знижена в основній групі у порівнянні з показником групи порівняння (група порівняння –55,70±1,828ум.од., основна група – 51,72±1,190ум.од.; p ≤0.05). В основній групі достовірно зменшена популяція CD4 – 33,72±2,101ум.од, проти 45,80±1,813ум.од. у групи порівняння (p ≤0.05) і збільшена популяція CD8 (41,90±1,578ум.од проти 33,0±1,632ум.од. у групи порівняння; p ≤0.05). Висновки. Результати кількісної та якісної оцінки лімфоїдного компонента піднебінних мигдаликів плодів із затримкою внутрішньоутробного розвитку, виявили ознаки гіпоплазії та затримки дозрівання як Т-, так і В-лімфоїдних популяцій на фоні посилення супресорної активності. І якщо повне дозрівання можливе на ранніх етапах постнатального розвитку дитини, то збільшення популяції В-1 лімфоцитів, а також підвищення супресорної активності CD8, що формується вже внутрішньоутробно, може надалі відігравати роль найважливішої ланки в морфогенезі імунопатологічних реакцій різного походження.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Sorokina, I. V.
Kaluzhyna, O. V.
Korneyko, I. V.
Pliten, O. M.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Коваль, О. А.
Топографо-анатомічні взаємовідношення внутрішньом’язових артерій і нервів за рівнями плеча у плодів людини / О. А. Коваль // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. : науково-практичний журнал. - 2023. - Т. 23, № 2 ч.2. - С. 30-36 . - ISSN 2077-1096

MeSH-~главная:
ПЛЕЧО -- SHOULDER
МЫШЦЫ -- MUSCLES
ПЛОД -- FETUS
ЭМБРИОНАЛЬНЫЕ СТРУКТУРЫ -- EMBRYONIC STRUCTURES
Анотація: У сучасній хірургічній практиці зростає необхідність вдосконалення техніки оперативних втручань. Поєднана травма плеча залишається актуальною проблемою, незважаючи на розвиток новітніх методів діагностики та лікування. Ще декілька десятиліть тому метою хірургічного втручання при поєднаній травмі було збереження життя потерпілого, на сьогодні важливо не лише зберегти життя пацієнта, але відновити функцію пошкоджених структур. Переломи плечової кістки спостерігаються у 27,9% постраждалих із політравмою, суттєво обтяжуючи стан та значно ускладнюючи проведення невідкладних діагностичних та лікувальних заходів через пошкодження судин та нервів. Детальне вивчення топографоанатомічних взаємовідношень внутрішньом’язових артерій і нервів за рівнями плеча дозволяє підібрати оптимальну тактику оперативного втручання, уникнути ятрогенного пошкодження та сприяє швидкій реабілітації пацієнта.Мета дослідження. Виявити закономірності розподілу артерій і нервів за рівнями плеча у плодів людини.Матеріал та методи. Дослідження проведено на препаратах верхніх кінцівок 48 плодів людини 81,0-370,0 мм тім’яно-куприкової довжини (ТКД) без зовнішніх ознак анатомічних відхилень чи аномалій розвитку скелету і м’язів верхніх кінцівок за допомогою макромікроскопічного препарування, ін’єкції судин та морфометрії. Результати та висновки. У плодів людини зоною найбільшої концентрації внутрішньом’язових артерій і нервів є верхня і середня третини плеча. Місця вступу артерій і нервів, а також їхня топографія та форма галуження у м’язах плеча не завжди співпадають. Артеріальні гілки переважно вступають у м’язи плеча дещо дистальніше нервових стовбурців і прямують до м’язів найкоротшим шляхом. У плодів людини рівні відходження артерій і нервів, які беруть участь у кровопостачанні та іннервації м’язів передньої і задньої груп плеча, варіюють від високих до низьких форм, що залежить від індивідуальної анатомічної мінливості основних судинно-нервових стовбурів. Послідовність рівнів відходження артерій і нервів пов’язана з топографо-анатомічними особливостями окремо взятого м’яза плеча.
Перейти к внешнему ресурсу Текст
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Особливості кровообігу в фетоплацентарному комплексі у вагітних з прееклампсією / В. К. Ліхачов [и др.] // Проблеми екології та медицини : науково-практичний журнал. - 2010. - Т. 14, № 5/6. - С. 21-24

MeSH-~главная:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS
ПРЕЭКЛАМПСИЯ -- PRE-ECLAMPSIA
ГИПОВОЛЕМИЯ -- HYPOVOLEMIA
ПЛОД -- FETUS
Анотація: Преэклампсия встречается в 10% случаев от общего количества беременных, рожениц и родивших и сопровождается серьезными осложнениями: материнской смертностью, увеличением частоты преждевременных родов, аномалий родовой деятельности, акушерских кровотечений и др. Преэклампсия характеризуется развитием гиповолемии, генерализованным сосудистым спазмом и перфузионно-инфузионной недостаточностью, в том числе в плаценте, способствует возникновению нарушений маточно-плацентарного кровотока [5, 7]. При длительном и тяжелом течении гестоза нарушение маточно-плацентарного кровотока развивается почти у 100% женщин [1, 9, 10]. Цель обследования: Изучить влияние нарушений маточно-плацентарно-плодового кровотока на внутриутробное состояние плода у беременных с преэклампсией. Материалы и методы обследования: Клинико-лабораторными методами было обследовано 55 беременных в III триместре: 12 здоровых беременных и 43 беременных с преэклампсией (легкой степени тяжести – 21; средней степени тяжести - 14; тяжелой степени - 8 женщин). Исследовался маточно-плацентарно-плодовый кровоток – допплерометрическим методом; внутриутробное состояние плода – с помощью УЗИ (биофизический профиль плода) и КТГ. Прогрессирующее ухудшение маточно-плацентарно-плодового кровотока у беременных с преэклампсией приводит к резкому снижению функций плаценты и соответствующего внутриутробного страдания плода. Динамика патологического процесса при преэклампсии имеет четкую закономерность и последовательность. Так, при преэклампсии легкой степени страдает маточно-плацентарное кровообащение, а плодовый кровоток практически не изменяется, имея тенденцию к ухудшенпию. При преэклампсии средней степени тяжести снижается и плодово-плацентарный кровоток, что приводит к централизации плодового кровотока с обеспечением кровоснабжения жизненно важных органов плода (в том числе и его головного мозга). У женщин с преэклампсией тяжелой степени, когда периферическое сопротивление в терминальном русле плаценты превышает диастолическое перфузионное давление (что обусловлено значительными морфологическими изменениями в ворсинах хориона [4, 10]), а периферический спазм сосудов плода достигает максимальных значений, компенсаторные возможности плода исчерпываются: состояние кровотока в артериях пуповины и средней мозговой артерии становится критическим, что создает условия для его антенатальной гибели.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Ліхачов, В. К.
Добровольська, Л. М.
Талаш, В. В.
Дудченко, А. А.
Петренко, Ю. В.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Сафонова, И. Н.
Перинатальные и отдаленные результаты при различных эхографических вариантах аномалий головного мозга плода: часть I (литературный обзор) / И. Н. Сафонова // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина = Неонатология, хирургия и перинатальная медицина = Neonatology, Surgery and Perinatal Medicine : щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - 2014. - Т. IV, № 4. - С. 87-92 . - ISSN 2226-1230

MeSH-~главная:
ПЛОД -- FETUS (аномалии)
МОЗГ ГОЛОВНОЙ -- BRAIN (аномалии)
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ ПРЕНАТАЛЬНАЯ -- ULTRASONOGRAPHY, PRENATAL (использование)
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ ПРЕНАТАЛЬНАЯ -- ULTRASONOGRAPHY, PRENATAL (использование)
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Марковский, В. Д.
Морфологические особенности строения маточных труб плодов с признаками задержки внутриутробного развития / В. Д. Марковский, Л. С. Куприянова // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина = Неонатология, хирургия и перинатальная медицина = Neonatology, Surgery and Perinatal Medicine : щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - 2014. - Т. IV, № 4. - С. 66-69 . - ISSN 2226-1230

MeSH-~главная:
МАТОЧНЫЕ ТРУБЫ -- FALLOPIAN TUBES
ПЛОД -- FETUS
ПРЕЭКЛАМПСИЯ -- PRE-ECLAMPSIA
Дод.точки доступу:
Куприянова, Л. С.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Редько, І. І.
Катамнез дітей з внутрішньоутробними вірусними інфекціями / І. І. Редько // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина = Неонатология, хирургия и перинатальная медицина = Neonatology, Surgery and Perinatal Medicine : щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - 2014. - Т. IV, № 4. - С. 26-30 . - ISSN 2226-1230

MeSH-~главная:
НОВОРОЖДЕННЫЙ -- INFANT, NEWBORN
ВНУТРИУТРОБНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- FETAL INFECTION (диагностика)
ПЛОД -- FETUS
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

10.

Васильчишина, А. В.
Наукова методологія дослідження структур сідничної ділянки в перинатальному періоді онтогенезу людини / А. В. Васильчишина, Т. В. Хмара, О. В. Цигикало // Клініч. анатомія та оперативна хірургія = Clinical anatomy and operative surgery : науково-практичний медичний журнал. - 2015. - Т. 14, № 4. - С. 119-124 . - ISSN 1727-0847

MeSH-~главная:
ЯГОДИЦЫ -- BUTTOCKS
ОНТОГЕНЕЗ
ПЛОД -- FETUS
НОВОРОЖДЕННЫЙ -- INFANT, NEWBORN
Анотація: У роботі висвітлена раціональність алгоритму методів морфологічного дослідження топографоанатомічних взаємовідношень складових структур сідничної ділянки в перинатальному періоді онтогенезу людини. Послідовність і адекватність поєднання класичних і сучасних методів морфологічного дослідження: антропометрії, ін’єкції судин, рентгенографії, макромікроскопії, виготовлення гістотопографічних зрізів, морфометрії, тривимірного комп’ютерного реконструювання і статистичної обробки цифрових даних забезпечує високу репрезентативність отриманих результатів щодо типової і варіантної анатомії м’язів, фасціально-клітковинних просторів і судинно-нервових утворень сідничної ділянки у плодів і новонароджених людини.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Хмара, Т. В.
Цигикало, О. В.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

© Міжнародна асоціація користувачів і розробників
електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)