ПОЛТАВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Головна

Спрощений режим

Опис

Бази даних

Періодичні видання. Статті - результати пошуку 148914

Вид пошуку

Книги

Періодичні видання. Статті

Книги іноземною мовою

Художня література

Дисертації

Автореферати

Методичні рекомендації. Брошури

Магістерські роботи

Матеріали конференцій

Електронний ресурс

Краєзнавство Полтавщини

Раритетні видання

Зона пошуку

у знайденому

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=ДАКРИОЦИСТИТ<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 22
Показані документи с 1 за 10

1-10 11-20 21-22

Musayeva , N. B.
Analysis of unsuccessful external dacryocystorinostomy in patients with chronic dacryocystitis and ways to eliminate them / B. Musayeva N. // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. : науково-практичний журнал. - 2023. - Т. 23, № 4. - С. 145-148 . - ISSN 2077-1096

MeSH-~главная:
ДАКРИОЦИСТИТ -- DACRYOCYSTITIS (диагностика, терапия)
ДАКРИОРИНОЦИСТОСТОМИЯ -- DACRYOCYSTORHINOSTOMY (использование)
СЛЕЗНЫЙ АППАРАТ -- LACRIMAL APPARATUS (патология)
Анотація: Метою дослідження було провести аналіз причин рецидивів хронічного дакріоциститу після зовнішньої дакріоцисториностомії та вибрати оптимальний метод їх усунення. Матеріал та методи. В дослідженні прийняли участь 24 пацієнти з діагнозом хронічний дакріоцистит, які звернулися до Республіканської клінічної лікарні ім. акад. M. A. Мір-Касімова (Баку, Азербайджан) в період з січня 2018 року по вересень 2022 року. Матеріал та методи. Всім пацієнтам раніше було проведено зовнішню дакріоцисториностомію. 14 пацієнтів було прооперовано з приводу травматичного дакріоциститу. Передопераційне обстеження включало стандартне офтальмологічне обстеження, а також проведення функціональних проб для визначення активної прохідності сльозовідвідних шляхів. Усім пацієнтам було призначено ендоназальну дакріоцисториностомію. Для з'ясування можливих причин рецидиву всім пацієнтам було проведено інтраопераційне дослідження, а за необхідності комп’ютерну томографію. Результати. Оцінка виразності сльозотечі проводилася до та після операції з використанням бальної шкали від 0 до 4, де 0 балів – відсутність скарг на сльозотечу, 1 бал – незначна сльозотеча, 2 бали – помірна сльозотеча, 3 бали – сльозотеча тільки на вулиці, 4 бали – виражена сльозотеча як на вулиці, так і в приміщенні. Усі пацієнти обстежувалися через 1, 3, 7 днів, 1 місяць, 3 місяці та 6 місяців після операції. При реоперації рецидивів хронічних дакріоциститів методом ендоназальної дакріоцисториностомії отримано позитивний ефект у 95,8% випадків (0 балів). У більшості хворих, оперованих з приводу травматичного дакріоциститу, ринологічне дослідження виявило зміщення і деформацію кісток носа, гіпертрофічний риніт та інші захворювання носа. Також при інтраопераційному дослідженні було виявлено неякісне співустя через грубі рубцеві зміни тканин, наявність рухомих кісткових уламків у зоні формування риностоми або зміщення слізного мішка. Причинами рецидиву також можна вважати дренаж, який не завжди застосовується, і неправильно сформований кістковий отвір у бічній стінці носа. Висновки. Дренування сформованого сполучення є обов'язковою умовою успішної хірургії хронічних дакріоциститів. Факторами, що збільшують ймовірність виникнення рецидивів, є значні зміни топографії сльозовідвідних шляхів, а також рубцеві зміни тканин в області риностоми та слизової оболонки порожнини носа. Правильний вибір методу хірургічного лікування у хворих із рецидивуючими хронічними дакріоциститами дозволяє підвищити ефективність хірургічного лікування цих хворих.
Перейти к внешнему ресурсу Текст
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Безега, Н. М.
Особливості набутої непрохідності сльозних шляхів у хворих на хронічний цукровий діабет 2 типу, сумісне консервативне та хірургічне лікування з лікарями ЛОР-профілю / Н. М. Безега // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. : науково-практичний журнал. - 2023. - Т. 23, № 4. - С. 60-64 . - ISSN 2077-1096

MeSH-~главная:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2
ДАКРИОЦИСТИТ -- DACRYOCYSTITIS
ДАКРИОРИНОЦИСТОСТОМИЯ -- DACRYOCYSTORHINOSTOMY (использование)
СЛЕЗНОГО КАНАЛА НЕПРОХОДИМОСТЬ -- LACRIMAL DUCT OBSTRUCTION (осложнения)
Анотація: Патологічні зміни сльозотворної системи, як синдром сухого ока, у хворих на цукровий діабет, добре освітлені в сучасній літературі, однак проблемі сльозовивідної системі у цієї групи хворих присвячено мало уваги. В теперішній час стандартом лікування хронічного дакріоциститу є ендоскопічна ендоназальна дікріоцисториностомія, яка проводиться сумісно офтальмохірургом разом з лікарями ЛОР-профілю, проте цей метод у групи хворих на цукровий діабет 2 типу потребує дослідження клінічної ефективності хірургічного лікування Мета роботи – оцінити ефективність консервативного та хірургічного лікування у хворих на хронічний дакріоцистит залежно від наявності цукрового діабету 2 типу та визначити особливості післяопераційного періоду. Матеріали та методи. До дослідження включили 30 хворих на хронічний дакріоцистит та цукровий діабет 2 типу (основна група) та 30 хворих на хронічний дакріоцистит без цукрового діабету (контрольна група), яким була проведена ендоскопічна ендоназальна дакріоцисториностомія по стандартній методиці. Результати операції оцінювали через 2 місяці, 6 місяців та через 2 роки. Ендоскопічну ендоназальну дакріоцисториностомію вважали ефективним методом лікування за відновлення вільного пасивного слізовідведення при промиванні слізних шляхів, зникнення сльозотечі у хворого та відсутності повторного інфікування слізного мішка. Крім стандартних, методи офтальмологічного дослідження включали слізоносову, слізовсмоктуючу пробу, та пробу рефлюксу, промивання слізовідвідних шляхів, зондування слізних канальців, комп'ютерну томографію, ендоскопічне дослідження порожнини носа. Результати та їх обговорення. Ефективність хірургічного лікування через 2 місяці після операції у хворих основної групи (70% хворих) була у 1,3 разів, через 6 місяців (63,3% хворих) – у 1,4 разів, а у віддалений період через 2 роки (50% хворих) – у 1,6 разів нижче, ніж у хворих контрольної групи (р менше 0,05). Аналізуючи наявність основних симптомів хронічного дакріоциститу в динаміці спостереження відмітили, що після проведення ендоскопічної ендоназальної дакріоцисториностомії найчастішим симптомом була сльозотеча, проте частота її у хворих основної групи через 2 місяці (30 хворих) була у 4,5 разів, через 6 місяців (36,7% хворих) - у 2,8 разів, через 2 роки (50 хворих) - у 2,5 разів вище, ніж у хворих контрольної групи (р менше 0,05). Висновки. У хворих на цукровий діабет 2 типу клінічна ефективність консервативного і хірургічного лікування при хронічному дакріоциститі нижча, ніж у хворих без цукрового діабету, а післяопераційний період має свої особливості.
Перейти к внешнему ресурсу Текст
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Мінаєв, О. О.
Поширеність ендоназальної патології у хворих на хронічний дакріоцистит та особливості хірургічного лікування / О. О. Мінаєв // Клінічна та експериментальна патологія. - 2020. - Т. 19, № 4. - С. 34-41. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-~главная:
ДАКРИОЦИСТИТ -- DACRYOCYSTITIS (хирургия)
Анотація: Мета дослідження – вивчити поширеність ендоназальної патології у хворих із хронічним дакріоциститом (ХД) та обґрунтувати доцільність виконання симультанних операцій у таких пацієнтів. Матеріали та методи. У дослідження увійшли 109 пацієнтів із ХД, яких обстежено та прооперовано за період 2004-2014 pоки на базах кафедри оториноларингології факультету інтернатури і післядипломної освіти Донецького національного медичного університету Міністерства охорони здоров’я України. Обстеження пацієнтів включало консультацію офтальмолога, промивання слізних шляхів, ендоскопію порожнини носа, комп'ютерну томографію. Усім хворим відновлювали сльозовідведення шляхом виконання ендоназальної ендоскопічної дакріоцисториностомії (ЕЕДЦРС). Результати. Ендоназальна патологія виявлена у 85,3% хворих: викривлення носової перегородки – у 71,6% пацієнтів, гіпертрофія нижніх носових раковин – у 59,6%, бульозна гіпертрофія середніх носових раковин – у 5,5%, гіпертрофія гачкоподібного відростка – у 6,4%, гіперпневматизація клітин Agger nasi – у 14,7% хворих. Найчастішою комбінацією були викривлення носової перегородки у поєднанні з гіпертрофією нижніх носових раковин – у 56,0% спостережень. Запальна патологія в навколоносових пазухах була у 38,5% випадків: етмоїдит – у 26,6% хворих, гайморит – у 13,8%, сфеноїдит – у 1,8% хворих. У 94,6% хворих корекцію внутрішньоносової патології виконували одночасно з ЕЕДЦРС. У 6,4% цих пацієнтів спостерігались ускладнення – носові кровотечі після видалення тампонів. Проведення симультанних операцій істотно не збільшило відсоток та варіанти ускладнень порівняно з ізольованими ендоназальними операціями. Висновок. У переважної більшості хворих із хронічним дакріоциститом спостерігається патологія порожнини носа та навколоносових пазух, яка може сприяти розвитку дакріоциститу та виникненню рецидиву захворювання після операції. Хірургічну корекцію супутньої ендоназальної патології у хворих із хронічним дакріоциститом доцільно виконувати одночасно з ендоназальною ендоскопічною дакріоцисториностомією.
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Ярцев, В. Д.
Конкрементообразование в слезоотводящих путях / В. Д. Ярцев, Е. Л. Атькова // Вестник офтальмологии. - 2020. - Т. 136, № 6 ч.1. - С. 78-83. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-~главная:
СЛЕЗНОГО КАНАЛА НЕПРОХОДИМОСТЬ -- LACRIMAL DUCT OBSTRUCTION (диагностика, патофизиология, этиология)
КОНКРЕМЕНТЫ -- CALCULI (диагностика, патофизиология)
АКТИНОМИКОЗ -- ACTINOMYCOSIS (патофизиология)
ДАКРИОЦИСТИТ -- DACRYOCYSTITIS (патофизиология, этиология)
ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ КАК ТЕМА -- REVIEW LITERATURE AS TOPIC
Дод.точки доступу:
Атькова, Е. Л.

Найти похожие

Яременко, О. Б.
IgG4-залежне захворювання: сучасний стан проблеми й опис клінічного випадку / О. Б. Яременко, Д. І. Коляденко, Л. Б. Петелицька // Український ревматологічний журнал. - 2019. - № 1. - С. 10-19. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-~главная:
ИММУНОГЛОБУЛИН G -- IMMUNOGLOBULIN G
CD4 ИММУНОАДГЕЗИНЫ -- CD4 IMMUNOADHESINS
АУТОИММУННЫЕ БОЛЕЗНИ -- AUTOIMMUNE DISEASES (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология)
СИАЛАДЕНИТ -- SIALADENITIS (патофизиология, этиология)
ДАКРИОЦИСТИТ -- DACRYOCYSTITIS (патофизиология, этиология)
ГЛАЗНИЦЫ МИОЗИТ -- ORBITAL MYOSITIS (патофизиология, этиология)
ЛЕГКИХ БОЛЕЗНИ ИНТЕРСТИЦИАЛЬНЫЕ -- LUNG DISEASES, INTERSTITIAL (патофизиология, этиология)
ЛИМФАТИЧЕСКОЙ СИСТЕМЫ БОЛЕЗНИ -- LYMPHATIC DISEASES (патофизиология, этиология)
Дод.точки доступу:
Коляденко, Д. І.
Петелицька, Л. Б.

Примірників всього: 1
ЕЖ (1)
Вільні: ЕЖ (1)

Найти похожие

Состояние слизистой оболочки полости носа и результаты дакриоцисториностомии / Е. Л. Атькова [и др.] // Арх. патологии. - 2019. - Том 81, N 2. - С. 24-28

MeSH-~главная:
ДАКРИОЦИСТИТ -- DACRYOCYSTITIS (хирургия)
НОСА СЛИЗИСТАЯ ОБОЛОЧКА -- NASAL MUCOSA (анатомия и гистология, патология)
ДАКРИОРИНОЦИСТОСТОМИЯ -- DACRYOCYSTORHINOSTOMY (использование, методы)
РАНЫ ЗАЖИВЛЕНИЕ -- WOUND HEALING
МИОФИБРОБЛАСТЫ -- MYOFIBROBLASTS
ИММУНОГИСТОХИМИЯ -- IMMUNOHISTOCHEMISTRY (использование, методы)
Анотація: Цель исследования — изучить влияние состояния слизистой оболочки полости носа на результаты дакриоцисториностомии на основании данных морфологического исследования. Материал и методы. В исследование вошли 73 пациента, которым проводили эндоназальную эндоскопическую дакриоцисториностомию. Всем пациентам выполняли интраоперационную биопсию слизистой оболочки полости носа. Полученные образцы подвергали стандартному гистологическому исследованию, а также иммуногистохимическому исследованию с антителом к гладкомышечному актину α. Для определения интенсивности воспаления в образце ткани вычисляли коэффициент хронического воспаления. Подсчет клеточных элементов, положительно окрашенных по гладкомышечному актину α, осуществляли в полуавтоматическом режиме. В соответствии с исходом хирургического лечения по истечении 6 мес пациентов разделяли на группы. Результаты. Неблагоприятный исход оперативного вмешательства наблюдали у 10 (13,7%) пациентов. В образцах, полученных у пациентов данной группы, выявили более высокий коэффициент хронического воспаления (8,33) и большее количество клеточных элементов, положительно окрашенных по гладкомышечному актину α (6026,38±1944,29). Корреляционная зависимость между исходом хирургического вмешательства и количественной характеристикой миофибробластов была статистически достоверна (p0,05). Заключение. Данные исследования свидетельствуют о прямой корреляционной зависимости эффективности эндоназальной эндоскопической дакриоцисториностомии от наличия и степени исходного хронического воспаления в слизистой оболочке полости носа.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Атькова, Е. Л.
Астраханцев, А. Ф.
Федоров, А. А.
Рейн, Д. А.
Краховецкий, Н. Н.
Ярцев, В. Д.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Влияние медиаторов фиброза на результаты эндоназальной эндоскопической дакриоцисториностомии / Е. Л. Атькова [и др.] // Вестн. офтальмологии. - 2019. - Том 135, N 4. - С. 19-26

MeSH-~главная:
ДАКРИОЦИСТИТ -- DACRYOCYSTITIS (хирургия)
ДАКРИОРИНОЦИСТОСТОМИЯ -- DACRYOCYSTORHINOSTOMY (использование)
ФИБРОЗ -- FIBROSIS
Дод.точки доступу:
Атькова, Е. Л.
Суббот, А. М.
Краховецкий, Н. Н.
Ярцев, В. Д.
Рейн, Д. А.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Клинико - лабораторная характеристика IGG4-связанного заболевания и алгоритм его диагностики / Е. В. Сокол [и др.] // Терапевт. арх. - 2019. - Том 91, N 5. - С. 40-48

MeSH-~главная:
ДАКРИОЦИСТИТ -- DACRYOCYSTITIS (диагностика, иммунология, патофизиология, этиология)
ИММУНОГИСТОХИМИЯ -- IMMUNOHISTOCHEMISTRY (использование)
АНТИКОАГУЛЯНТЫ -- ANTICOAGULANTS (терапевтическое применение)
Анотація: Цель: предложить алгоритм диагностики IgG4-связанного заболевания (IgG4-СЗ). Материалы и методы. Одноцентровое ретроспективное исследование, в которое включено 52 пациента с IgG4-CЗ. Диагноз верифицирован гистологически и иммуногистохимически. Из 52 пациентов 48 лечились медикаментозно. Лечение проводилось по одной из схем (на фоне низких доз пероральных глюкокортикоидов): монотерапия ритуксимабом (РТМ); монотерапия циклофосфамидом (ЦФ); комбинированная терапия РТМ и ЦФ. Результаты. Средний возраст пациентов составил 47,4±15,9 года, средний возраст дебюта заболевания 43,9±16,0 лет. Медиана времени с момента дебюта до постановки диагноза - 24 мес. Наиболее часто поражались слезные (63,5%), слюнные (46,2%) железы, легкие (48%), лимфатические узлы (34,6%) и забрюшинное пространство (17,3%). В клинической картине преобладали жалобы на увеличение органов, а не на снижение их функции. Наличие болевого синдрома характерно для пациентов с ретроперитонеальным фиброзом. У 56,8% пациентов с IgG4-связанным сиало - и/или дакриоаденитом имелась ассоциация с поражением ЛОР-органов. У 4 (7,7%) пациентов IgG4-СЗ сочеталось с онкологическим заболеванием, в том числе с MALT-лимфомой слезных желез. Необратимые поражения органов как исход IgG4-СЗ были у 15,4% пациентов. Основными лабораторными отклонениями у пациентов с IgG4-СЗ были повышение скорости оседания эритроцитов (38,5 %), эозинофилия в крови (9,6%), иммунологические нарушения (повышение уровня общего IgG и IgG4 сыворотки, повышение IgE, выявление антинуклеарных антител, ревматоидного фактора и снижение уровня компонентов комплемента). Уровень IgG4 1,35 г/л повышен у 88% пациентов и положительно коррелировал с числом пораженных органов (коэффициент корреляции Спирмена 0,39, критерий Стьюдента, р=0,0056). Наличие моноклональной секреции в сыворотке крови и наличие В-клеточной клональности в ткани выявлено у 4 (23,5 %) из 17 исследованных, однако они не всегда сочеталась у одного пациента. Заключение. На основании анализа клинико-лабораторных проявлений IgG4-СЗ предложен алгоритм диагностики данного заболевания, который улучшит выявление и качество обследования пациентов с подозрением на IgG4-СЗ.
Дод.точки доступу:
Сокол, Е.В.
Васильев, В.И.
Пальшина, С.Г.
Кокосадзе, Н. В.
Пробатова, Н. А.
Ковригина, А. М.
Сафонова, Т. Н.
Родионова, Е. Б.
Гайдук, И. В.
Селифанова, Е. И.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Верхнечелюстной постимплантационный синдром: офтальмологический аспект / А. А. Асмолова [и др.] // Офтальмол. журнал. - 2018. - N 6. - С. 40-43

MeSH-~главная:
СТОМАТОЛОГИЧЕСКАЯ ИМПЛАНТАЦИЯ ВНУТРИКОСТНАЯ -- DENTAL IMPLANTATION, ENDOSSEOUS (вредные воздействия)
ЧЕЛЮСТЬ ВЕРХНЯЯ -- MAXILLA (патофизиология, хирургия)
УВЕИТ -- UVEITIS (диагностика, этиология)
ДАКРИОЦИСТИТ -- DACRYOCYSTITIS (диагностика, этиология)
ЗРИТЕЛЬНОГО НЕРВА БОЛЕЗНИ -- OPTIC NERVE DISEASES (диагностика, этиология)
Анотація: Офтальмологічна патологія, асоційована з верхньощелепним постімплантаційним синдромом (ВПС), була виявлена у 81% прооперованих хворих, що свідчить про необхідність обов'язкового проведення офтальмологічного обстеження у пацієнтів з ВПС, навіть при відсутності скарг з боку органа зору.
Офтальмологическая патология, ассоциированная с верхнечелюстным постимплантационным синдромом (ВПС), была обнаружена у 81% прооперированных больных, что свидетельствует о необходимости обязательного проведения офтальмологического обследования у пациентов с ВПС, даже при отсутствии жалоб со стороны органа зрения.
Дод.точки доступу:
Асмолова, А. А.
Зборовская, А. В.
Дорохова, А. Э.
Пасечник, А. В.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

10.

Безега, Н. М.
Оцінка методів та сучасний стан хірургічного лікування хронічного дакріоциститу / Н. М. Безега, В. В. Ряднова // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. : науково-практичний журнал. - 2018. - Т. 18, № 3. - С. 284-288. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2077-1096

MeSH-~главная:
ДАКРИОЦИСТИТ -- DACRYOCYSTITIS
ЛАЗЕРНАЯ ТЕРАПИЯ -- LASER THERAPY
СЛЕЗНОГО АППАРАТА БОЛЕЗНИ -- LACRIMAL APPARATUS DISEASES
Дод.точки доступу:
Ряднова, В. В.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

1-10 11-20 21-22

© Міжнародна асоціація користувачів і розробників
електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)