ПОЛТАВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Головна

Спрощений режим

Опис

Бази даних

Періодичні видання. Статті - результати пошуку 148914

Вид пошуку

Книги

Періодичні видання. Статті

Книги іноземною мовою

Художня література

Дисертації

Автореферати

Методичні рекомендації. Брошури

Магістерські роботи

Матеріали конференцій

Електронний ресурс

Краєзнавство Полтавщини

Раритетні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (3)

Автореферати (4)

Магістерські роботи (1)

Раритетні видання (1)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=ГРЫЖА ПАХОВАЯ<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 90
Показані документи с 1 за 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

The choice of treatment method for recurrent inguinal hernias after laparoscopic hernioplasty / Z. D. Bugridze [et al.] // Шпит. хірургія. - 2022. - N 3. - P63-67

MeSH-~главная:
ГРЫЖА ПАХОВАЯ -- HERNIA, INGUINAL (хирургия, этиология)
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY (вредные воздействия)
ГЕРНИОПЛАСТИКА -- HERNIOPLASTY (вредные воздействия)
Анотація: Мета роботи: визначення оптимального способу повторної операції при рецидивних пахових грижах після лапароскопічної герніопластики. Тривалість повторних лапароскопічних втручань становила (82±10) хв і достовірно перевищувала тривалість відкритих операцій (р0,05). Вираженість болю у 12 пацієнтів після повторних операцій, які можна було виконати лапароскопічно, була достовірно нижчою, ніж при відкритих втручаннях (ВАШ 4,8 проти 8,7, (р 0,05)). Виражені сероми в ділянці встановленої сітки спостерігали в 5 хворих, оперованих лапароскопічним методом, і у 4 пацієнтів, оперованих за Ліхтенштейном. Нагноєння післяопераційної рани спостерігали у 3 хворих, у двох з них виконана конверсія. Пацієнти після лапароскопічних операцій приступали до роботи на 14–18 добу, після відкритих – на 19–27 добу (р0,05). Вибір методу повторних втручань при рецидивних пахових грижах залежить від багатьох факторів. Основним методом повторних втручань слід вважати відкриту операцію за методом Ліхтенштейна. За певних умов можливе проведення повторної лапароскопічної герніопластики.
Цель работы : определение оптимального способа повторной операции при рецидивных паховых грыжах после лапароскопической герниопластики. Длительность повторных лапароскопических вмешательств составляла (82±10) мин и достоверно превышала длительность открытых операций (р0,05). Выраженность боли у 12 пациентов после повторных операций, которые можно было выполнить лапароскопически, была достоверно ниже, чем при открытых вмешательствах (ВАШ 4,8 против 8,7 (р 0,05)). Выраженые серомы на участке установленной сетки наблюдали у 5 больных, оперируемых лапароскопическим методом, и у 4 пациентов, оперируемых по Лихтенштейну. Нагноения послеоперационной раны наблюдали у 3 больных, у двух из них выполненная конверсия. Пациенты после лапароскопических операций приступали к работе на 14-18 сутки, после открытых - на 19-27 сутки (р0,05). Выбор метода повторных вмешательств при рецидивных паховых грыжах зависит от многих факторов. Основным методом повторных вмешательств следует считать открытую операцию методом Ліхтенштейна. При определенных условиях возможно проведение повторной лапароскопической герниопластики.
Дод.точки доступу:
Bugridze, Z. D.
Parfentiev, R. S.
Grubnik, V. V.
Grubnyk, Vik. V.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Досвід виконання одномоментної залобкової простатектомії та симультанної передочеревинної герніопластики у хворих на доброякісну гіперплазію простати та пахвинну грижу / В. О. Шапринський [та ін.] // Шпит. хірургія. - 2022. - N 3. - С. 46-53

MeSH-~главная:
ПРЕДСТАТЕЛЬНОЙ ЖЕЛЕЗЫ ГИПЕРПЛАЗИЯ -- PROSTATIC HYPERPLASIA (хирургия)
ГРЫЖА ПАХОВАЯ -- HERNIA, INGUINAL (хирургия)
ПРОСТАТЭКТОМИЯ -- PROSTATECTOMY (использование, методы)
ГЕРНИОПЛАСТИКА -- HERNIOPLASTY (использование, методы)
Анотація: Мета роботи: оцінити безпосередні та віддалені результати одномоментної залобкової простатектомії та симультанної передочеревинної герніопластики у хворих на доброякісну гіперплазію простати та пахвинну грижу. Середній вік хворих групи порівняння становив (68,0±7,2) року, основної групи – (67,1±6,9) року; середній об’єм простати у хворих групи порівняння становив (94,4±42,3) см3, основної групи – (91,2±32,6) см3. У всіх 32 хворих основної групи виявлено пахвинну грижу, у 4 хворих із них – з обох боків (всього 36 пахвинних гриж). Середні терміни виконання залобкової простатектомії в основній групі хворих та групі порівняння були статистично однакові ((82,8±25,6) та (80,1±17,4) хв), а симультанна герніопластика з одного боку тривала у середньому (35,0±17,4) хв. Неурологічні ускладнення в основній групі хворих спостерігали у 2 (6,25 %) хворих, у групі порівняння – 9 (7,5 %); урологічні – 11 (34,2 %) та 40 (33,3%) відповідно і статистично були однаковими. Середній післяопераційний ліжкодень у хворих основної групи становив (9,5±1,7) дня; у групі порівняння – (9,8±2,9) дня. Якість життя хворих після симультанних операцій була статистично краща через зазначені терміни після хірургічного втручання при порівнянні із доопераційною якістю життя. Рецидивів пахвинної грижі через 3–5 років після операції не виявили. Виконання симультанної передочеревинної пахвинної герніопластики одночасно із одномоментною залобковою простатектомією у хворих на доброякісну гіперплазію простати та пахвинну грижу статистично не погіршує безпосередні і віддалені результати залобкової простатектомії, а також допомогає надійно усунути із одного хірургічного доступу одночасно два захворювання.
Цель работы : оценить непосредственные и отдаленные результаты одномоментной залобковой простатэктомии и симультанной передбрюшинной герниопластики у больных доброкачественной гиперплазией простаты и грыжей паха. Средний возраст больных группы сравнения представлял (68,0±7,2) лет, основной группы - (67,1±6,9) лет; средний объем простаты у больных группы сравнения представлял (94,4±42,3) см3, основной группы - (91,2±32,6) см3. У всех 32 больных основной группы выявлено грыжу паха, у 4 больных из них - с обеих сторон (всего 36 грыж паха). Средние сроки выполнения залобковой простатэктомии в основной группе больных и группе сравнения были статистически одинаковы ((82,8±25,6) и (80,1±17,4) хв), а симультанная герниопластика с одной стороны длилась в среднем (35,0±17,4) мин. Неурологические осложнения в основной группе больных наблюдали у 2 (6,25%) больных, в группе сравнения - 9 (7,5%); урологические - 11 (34,2%) и 40 (33,3%) соответственно и статистически были одинаковыми. Середній послеоперационный койкодень у больных основной группы составлял (9,5±1,7) дня; в группе сравнения – (9,8±2,9) дня. Качество жизни больных после симультанных операций было статистически лучше через определенные сроки после хирургического вмешательства при сравнении с дооперационным качеством жизни. Рецидивов грыжи паха через 3-5 лет после операции не выявили. Выполнение симультанной передбрюшинной паховой герниопластики одновременно с одномоментной залобковой простатэктомией у больных доброкачественной гиперплазией простаты и грыжей паха статистически не ухудшает непосредственные и отдаленные результаты залобковой простатэктомии, а также помогает надежно устранить из одного хирургического доступа одновременно два заболевания.
Дод.точки доступу:
Шапринський, В. О.
Горовий, В. І.
Капшук, О. М.
Морару-Бурлеску, Р. П.
Довгань, І. І.
Маласаєв, М. О.
Балацький, О. Р.
Тагеєв, В. Р.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Булик, І. І.
Перитонізація проленового протеза при виконанні лапароскопічної герніопластики в пацієнтів із пахвинними грижами : з досвіду роботи / І. І. Булик, Р. В. Бондарєв // Шпит. хірургія. - 2022. - N 2. - С. 61-66

MeSH-~главная:
ГРЫЖА ПАХОВАЯ -- HERNIA, INGUINAL (хирургия)
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY (использование, методы)
ГЕРНИОПЛАСТИКА -- HERNIOPLASTY (использование, методы)
Анотація: Мета роботи: оцінити ефективність перитонізації проленового протеза у ході виконання ТАПП у пацієнтів із пахвинними грижами методом електрозварювання порівняно з накладанням безперервного шва. Відмітили скорочення часу операції у пацієнтів другої групи (102,7 хв, проти 112,45), термінів стаціонарного (2,15, проти 2,95 дня) та амбулаторного лікування (5,15 проти 6,05 дня). У пацієнтів другої групи вірогідно (p0,05) нижчою була частота появи гематоми пахвинної ділянки у ранньому післяопераційному періоді – 8,3 %, проти 28,9 % (OR 0,22, 95 %, CI 0,06-0,86, p
Цель работы : оценить эффективность перитонизации проленового протеза в ходе выполнения ТАПП у пациентов с паховыми грыжами методом электросварки сравнительно с наложением непрерывного шва. Отметили сокращение времени операции у пациентов второй группы (102,7 мин., против 112,45), сроков стационарного (2,15, против 2,95 дня) и амбулаторного лечения (5,15 против 6,05 дня). У пациентов второй группы достоверно (p0,05) ниже была частота появления гематомы участка паха в раннем послеоперационном периоде - 8,3%, против 28,9% (OR 0,22, 95%, CI 0,06-0,86, p
Дод.точки доступу:
Бондарєв, Р. В.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Nutritional support for patients under the ERAS protocols during TAPP in wartime and the COVID-19 pandemic / Y. Prykhodko [et al.] // Укр. наук.-мед. молодіжний журнал. - 2022. - N 3. - P38-41

MeSH-~главная:
ГРЫЖА ПАХОВАЯ -- HERNIA, INGUINAL (хирургия)
ПИТАНИЕ ЭНТЕРАЛЬНОЕ -- ENTERAL NUTRITION (использование)
Дод.точки доступу:
Prykhodko, Yevhenii
Ioffe, Oleksandr
Stetsenko, Oleksandr
Kryvopustov, M.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Ушневич, Ж. О.
Сучасні підходи до періопераційного лікування пацієнтів з пахвинними грижами (огляд літератури) / Ж. О. Ушневич, Н. В. Матолінець, В. В. Хом’як // Медицина невідкладних станів. - 2022. - Т. 18, № 3. - С. 23-28. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-~главная:
ГРЫЖА ПАХОВАЯ -- HERNIA, INGUINAL (хирургия)
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- PERIOPERATIVE PERIOD (использование)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS (профилактика и контроль)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ КАК ТЕМА -- REVIEW LITERATURE AS TOPIC
Дод.точки доступу:
Матолінець, Н. В.
Хом’як, В. В.

Примірників всього: 1
ЕЖ (1)
Вільні: ЕЖ (1)

Найти похожие

Бенедикт, В. В.
Поліморбідність у хворих із рецидивом пахової грижі = Polymorbidity in patients with recurrent inguinal hernia / В. В. Бенедикт, Б. О. Мігенько, А. М. Продан // Вісник медичних і біологічних досліджень = Bulletin of Medical and Biological Research. - 2021. - N 4. - С. 6-8

MeSH-~главная:
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
РЕЦИДИВ -- RECURRENCE
ГРЫЖА ПАХОВАЯ -- HERNIA, INGUINAL
Дод.точки доступу:
Мігенько, Б. О.
Продан, А. М.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Буката, В. В.
Грижа Аміанда: клінічний випадок / В. В. Буката // Шпит. хірургія. - 2022. - N 1. - С. 96-98

MeSH-~главная:
ГРЫЖА ПАХОВАЯ -- HERNIA, INGUINAL (патофизиология)
АППЕНДИКС -- APPENDIX
ГЕРНИОПЛАСТИКА -- HERNIOPLASTY (методы)
Анотація: Грижа Аміанда – це випадкова інтраопераційна знахідка пахових гриж. При входженні апендикса в грижовий мішок його кровопостачання погіршується, виникає запалення та розмноження мікроорганізмів, що може призвести до деструкції стінки. Виконання апендектомії є необхідним, оскільки маніпуляції з червоподібним відростком можуть викликати вторинний апендицит. Відносно використання сітчастого трансплантату при проведенні герніопластики, то доцільно враховувати наявність інфікування стінки грижового мішка та контамінації операційного поля, а також індивідуальних фізіологічних та анатомічних особливостей.
Грыжа Амианда - это случайная интраоперационная находка паховых грыж. При вхождении аппендикса в грыжевой мешок его кровоснабжение ухудшается, возникает воспаление и размножение микроорганизмов, которое может привести к деструкции стенки. Выполнение аппендэктомии является необходимым, поскольку манипуляции с червеобразным отростком могут вызывать вторичный аппендицит. Относительно использования сетчатого трансплантату при проведении герниопластики, то целесообразно учитывать наличие инфицирования стенки грыжевого мешка и контаминации операционного поля, а также индивидуальных физиологичных и анатомических особенностей.
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Особливості клінічного перебігу, діагностики і лікування грижі Літтре / В. І. Ляховський [и др.] // Проблеми екології та медицини : науково-практичний журнал. - 2022. - Т. 26, № 3/4. - С. 40-44

MeSH-~главная:
ГРЫЖА БРЮШНОЙ СТЕНКИ -- HERNIA, ABDOMINAL (терапия, хирургия)
МЕККЕЛЕВ ДИВЕРТИКУЛ -- MECKEL DIVERTICULUM
ГРЫЖА ПАХОВАЯ -- HERNIA, INGUINAL (терапия, хирургия)
Анотація: Серед ускладнень дивертикулу Меккеля, які рідко зустрічаються необхідно відмітити грижу Літтре –защемлення у зовнішній черевній грижі та знаходження його у грижовому мішку. Дивертикул Меккеля є випинанням стінки клубової кишки, який утворюється внаслідок неповної облітерації жовчної протоки, що бере участь в живленні ембріону. Найчастіше відбувається в пахвинних і стегнових грижах. Ця патологія рідко зустрічається у практиці, тому наводимо особливості перебігу, діагностики та лікування пацієнта з грижою Літтре. Мета роботи: описати особливості клінічного перебігу грижі Літтре у хворого та звернути увагу на існування такого захворювання. Клінічний випадок. Хворий В., 1960 року народження надійшов до хірургічного відділення у терміновому порядку 19 січня 2022 року з діагнозом «Защемлення лівостороньої пахової грижі». При надходженні мав скарги на різку біль в ділянці випинання лівої пахової області. Із анамнезу – захворів гостро близько двох годин тому, випинання у лівій паховій ділянці відмічає протягом 20 років. У відділенні обстежений. У терміновому порядку оперований під спинномозковою анестезією. Виконане втручання – резекція дивертикулу Меккеля з аллогерніопластикою за Ліхтенштейном зліва. Післяопераційний діагноз: защемлена лівостороння пахова грижа із защемленням дивертикула Меккеля тонкої кишки (грижа Літтре). Перебіг післяопераційного періоду без особливостей. Виписаний із стаціонару на 7 добу у задовільному стані. На момент виписки післяопераційна рана загоїлася первинним натягом. Хворий оглянутий через 2 місяці – скарги на незначні болі в ділянці післяопераційної рани при виконанні фізичного навантаження. Післяопераційний рубець знаходиться у задовільному стані. Висновок: грижа Літтре є рідкісним хірургічним захворюванням та підлягає терміновому оперативному лікуванню. При цьому об’єм оперативного лікування вирішується під час операції і оцінки стану кишки та дивертикулу.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Ляховський, В. І.
Дудченко, М. О.
Городова-Андрєєва, Т. В.
Сидоренко, А. В.
Савчук, П. В.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Бенедикт, В. В.
Рецидив пахової грижі: вплив супутньої патології / В. В. Бенедикт, А. М. Продан, Л. М. Романюк // Шпит. хірургія. - 2021. - N 3. - С. 30-33

MeSH-~главная:
ГРЫЖА ПАХОВАЯ -- HERNIA, INGUINAL (осложнения, хирургия)
РЕЦИДИВ -- RECURRENCE
Дод.точки доступу:
Продан, А. М.
Романюк, Л. М.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

10.

Бойко, В. В.
Пролонгована місцева анестезія при інгвінальній герніопластиці / В. В. Бойко, К. Ю. Пархоменко // Шпит. хірургія. - 2020. - N 4. - С. 89-93

MeSH-~главная:
ГРЫЖА ПАХОВАЯ -- HERNIA, INGUINAL (хирургия)
ГЕРНИОПЛАСТИКА -- HERNIOPLASTY (использование, методы)
АНЕСТЕЗИЯ И АНАЛГЕЗИЯ -- ANESTHESIA AND ANALGESIA (методы)
Анотація: Мета роботи: поліпшення результатів хірургічного лікування пахових гриж шляхом розробки ефективного та безпечного методу післяопераційного знеболення. Наведено опис нового методу післяопераційного знеболення у пацієнтів, що перенесли відкриту алопластику пахової грижі за Ліхтенштейном. Суть методу полягає у введенні під час операції (перед закриттям рани) під прямим візуальним контролем катетера для пролонгованого введення місцевого анестетика в ділянку післяопераційної рани. Герніопластику виконували в умовах спінальної анестезії, у післяопераційному періоді через катетер болюсно вводили 0,25 % розчин лідокаїну. Методику застосовано у 11 пацієнтів. В усіх випадках вдалося відмовитись від застосування наркотичних анальгетиків та досягти гарного контролю післяопераційного болю. Порівняно з традиційним веденням післяопераційного періоду в пацієнтів із пролонгованою місцевою анестезією швидше відновилась рухова активність, зменшилась тривалість госпіталізації; ускладнень не спостерігали.
Цель работы: улучшение результатов хирургического лечения паховых грыж путем разработки эффективного и безопасного метода послеоперационного обезболивания. Приведено описание нового метода послеоперационного обезболивания у пациентов, перенесших открытую аллопластику паховой грыжи по Лихтенштейну. Суть метода заключается во введении во время операции (перед закрытием раны) под прямым визуальным контролем катетера для пролонгированного введения местного анестетика в область послеоперационной раны. Герниопластику выполняли в условиях спинальной анестезии, в послеоперационном периоде через катетер болюсно вводили 0,25 % раствор лидокаина. Методика применена у 11 пациентов. Во всех случаях удалось отказаться от применения наркотических анальгетиков и достичь хорошего контроля послеоперационной боли. По сравнению с традиционным ведением послеоперационного периода у пациентов с пролонгированной местной анестезией более быстро восстановилась двигательная активность, уменьшилась продолжительность госпитализации; осложнений не наблюдали.
Дод.точки доступу:
Пархоменко, К. Ю.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

© Міжнародна асоціація користувачів і розробників
електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)