ПОЛТАВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Головна

Спрощений режим

Опис

Бази даних

Періодичні видання. Статті - результати пошуку 148913

Вид пошуку

Книги

Періодичні видання. Статті

Книги іноземною мовою

Художня література

Дисертації

Автореферати

Методичні рекомендації. Брошури

Магістерські роботи

Матеріали конференцій

Електронний ресурс

Краєзнавство Полтавщини

Раритетні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (51)

Дисертації (1)

Автореферати (11)

Методичні рекомендації. Брошури (2)

Матеріали конференцій (1)

Електронний ресурс (1)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=ВОЗРАСТНЫЕ ФАКТОРЫ<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 370
Показані документи с 1 за 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Звягін, С. М.
Морфологічні зміни пародонту щурів при супраоклюзійних співвідношеннях окремих зубів у віковому аспекті / С. М. Звягін, Ю. В. Лахтін // Укр. стоматол. альманах = Ukrainian Dental Almanac : науково-практичний фаховий журнал. - 2024. - № 1. - С. 13-17 . - ISSN 2409-0255

MeSH-~главная:
ПАРОДОНТОЛОГИЯ -- PERIODONTICS
ПРИКУС -- DENTAL OCCLUSION
ПРИКУСА СИЛА -- BITE FORCE
ВОЗРАСТНЫЕ ФАКТОРЫ -- AGE FACTORS
КРЫСЫ -- RATS
Анотація: Питання впливу оклюзійного навантаження на виникнення патологічних явищ у організмі обговорюється десятиліттями і все ще є предметом дискусій. Патогенна оклюзія визначається як надмірні оклюзійні сили (передчасні контакти й інтерференції), які можуть спричинити травми зубощелепної системи, включаючи тканини зубів і пародонту. Зміни оклюзійних розмірів, якщо вони неякісно виконані або не супроводжуються лікуванням, можуть призвести до порушення функції зубощелепної системи, наприклад, до суглобового клацання, труднощів при жуванні, оклюзійного дискомфорту, м'язової втоми й болю. Мета: визначити морфологічні зміни пародонту в щурів різних вікових груп при супраоклюзійних співвідношеннях окремих зубів у віковому аспекті.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Лахтін, Ю. В.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Mammadov, K. C.
Frequency and demographic profile of odontogenic cysts from a retrospective analysis of a cohort of patients for the period 2003-2014 / K. C. Mammadov // Вісн. пробл. біол. і медицини = Bulletin of Problems in Biology and Medicine : український науково-практичний журнал. - 2024. - № 1(172). - С. 512-518 . - ISSN 2077-4214

MeSH-~главная:
ОДОНТОГЕННЫЕ КИСТЫ -- ODONTOGENIC CYSTS (диагностика)
ХИРУРГИЯ ЧЕЛЮСТНО-ЛИЦЕВАЯ -- SURGERY, ORAL (использование)
РОТОВОЙ ПОЛОСТИ ГИГИЕНА -- ORAL HYGIENE
ВОЗРАСТНЫЕ ФАКТОРЫ -- AGE FACTORS
Анотація: Вступ. Кістоподібні утворення, включно з пухлинами і пухлиноподібними утвореннями щелеп, посідають важливе місце в практиці щелепно-лицьових хірургів і часто становлять чималий відсоток від усіх захворювань щелепно-лицьової ділянки. При цьому, серед новоутворень щелепно-лицевої ділянки поширеність одонтогенних кіст може перевищувати 80%. Одонтогенні кісти верхньої і нижньої щелеп є порожнистими доброякісними новоутвореннями, які діагностують найчастіше на тлі розвитку вторинної інфекції за рахунок деформації кісткової тканини в результаті досягнення ними великих розмірів. Під час вивчення поширеності різних видів подібних кістозних утворень, зокрема таких типів, як радикулярні, фолікулярні, парадентальні кісти, найчастіше діагностують радикулярні кісти, що розвиваються в ділянці вогнищ періапікального хронічного запального процесу і формуються за участю клітин-залишків епітеліальних клітин Малассе. Що стосується вікових особливостей поширеності радикулярних одонтогенних кіст, то їх найчастіше виявляють серед пацієнтів підліткового і старшого віку, на відміну від інших видів кіст. Але подібні патологічні процеси спостерігаються в осіб дитячого віку теж. Також визначаються деякі гендерні відмінності поширеності одонтогенних кіст. Так, під час аналізу даних численних наукових досліджень виявлено той факт, що в пацієнтів чоловічої статі значно частіше діагностували одонтогенні кісти щелепно-лицевої ділянки, ніж у представників жіночої статі. При цьому, найбільш достовірною причиною подібних відмінностей може служити фактор нечастих стоматологічних оглядів саме пацієнтами чоловічої статі, тобто жінки частіше звертаються до стоматолога, ніж чоловіки. Що може стати причиною більш пізніх клінічних та інструментальних досліджень. Крім того, як важливий фактор ризику розвитку кістозних уражень запального генезу є недостатній рівень гігієни порожнини рота, який також має свої деякі відмінні ознаки в пацієнтів чоловічої та жіночої статі. Мета дослідження. Визначити характер, прояви та поширеність одонтогенних кіст щелеп серед місцевого населення. Об’єкт і методи дослідження. В основу цього моноцентричного ретроспективного дослідження увійшли загалом 344 пацієнти з 392 одонтогенними кістами з клініки та поліклініки щелепно-лицевої хірургії Університету Людвіга-Максиміліана, кампус Інненштадт, які проходили амбулаторне, стаціонарне лікування між 1 січня 2003 р. і 1 червня 2014 р. Усі пацієнти з гістологічно підтвердженими одонтогенними кістами (радикулярна кіста, фолікулярна кіста, кіста прорізування, резидуальна кіста і латеральна періодонтальна кіста) пройшли лікування. Рентгенологічну оцінку і визначення локалізації кісти проводили з використанням створених до операції панорамних пошарових зображень (ППЗ), рентгенограм зубів, зображень прикусу, оглядових зображень нижньої щелепи за Clementschitsch, цифрової об’ємної томографії, магнітно-резонансної томографії (МРТ) та комп’ютерної томографії (КТ). І верхня, і нижня щелепа були розділені на окремі ділянки. У верхній щелепі: ділянка передніх зубів, ділянка премолярів, ділянка молярів, ураження верхньощелепної пазухи. На нижній щелепі: ділянка передніх зубів, ділянка премолярів, ділянка молярів, ураження гілки нижньої щелепи. Для статистичного аналізу використовували програмне забезпечення SAS 9.3 (Інститут SAS, Північна Кароліна). Також використовували інші програми, такі як Microsoft Word 2007 (текстовий редактор), Microsoft Excel® 2007 і Microsoft Power Point 2007. Результати дослідження та їх обговорення. Як було зазначено за даними проведених нами досліджень, серед хворих із досліджуваною патологією більшість склали радикулярні кісти. Аналогічні результати щодо частоти поширеності різних видів одонтогенних кіст були отримані в ході раніше проведених досліджень. Однією з головних причин виникнення і розвитку радикулярної кісти є стійкий хронічний запальний процес у ділянці причинного зуба, що може бути пов’язано з безліччю чинників, таких як гігієнічний стан порожнини рота і його рівень, постійне проведення заходів з індивідуальної гігієни та його якісне виконання, харчові звички, своєчасне виявлення та ефективне лікування каріозних уражень, віково-статеві показники хворих, психічне й фізичне здоров’я, соціально-економічні аспекти, комплаєнтність пацієнтів, неякісне лікування попередньо травмованих зубів і звичайно ж відповідний рівень професіоналізму лікаря. Серед обстежених пацієнтів, під час визначення гендерних структурних особливостей, одонтогенні кісти в більшості випадків діагностувалися в порожнині рота осіб чоловічої статі, тоді як під час вивчення стану щелепно-лицьової ділянки в жінок показники за поширеністю були значно нижчими. А під час оцінки особливостей розташування різних видів одонтогенних кіст було виявлено, що найчастіше вони вражали тканини альвеолярного відростка нижньої щелепи, де ділянку локалізації цих патологічних станів визначали в зоні молярів, порівняно рідше патологічні ураження одонтогенної природи фіксували в ділянці премолярів, тобто малих корінних зубів нижньої щелепи, і в ділянці нижніх фронтальних зубів. Радикулярна кіста 57,9%; зубощелепна кіста 33,17%; залишкова кіста 5,1%; кіста прорізування 2,8%; латеральна пародонтальна кіста 1,03%. У дорослої популяції запальні кісти також були більш поширеними, складаючи 68,44%, порівняно з кістами, пов’язаними з розвитком, які становили 31,56%. І навпаки, кісти, пов’язані з розвитком, переважали у дітей, складаючи 71,7%. У когорті дорослих пацієнтів також переважали чоловіки – 67,84%, тоді як жінки становили 32,16%, тобто співвідношення становило 2,1:1 (чоловіки: жінки). У пацієнтів віком до 16 років гендерний розподіл був більш збалансованим (54,71% – чоловіки; 45,29% – жінки), тобто співвідношення становило 1,2:1. Інші вчені шляхом клінічних спостережень і ретроспективного аналізу захворюваності на різні види одонтогенних кіст також виявили у чоловіків виражену схильність до розвитку одонтогенних кіст. Оцінка локалізації показала, що кістозні ураження переважно траплялися на нижній щелепі (64,03%), тоді як на верхню щелепу припадало всього 31,89%. Оцінка локалізації одонтогенних кіст у різних дослідженнях загалом показала відносно схожий розподіл між верхньою і нижньою щелепами. У нашому дослідженні нижня щелепа (64,03%) уражалася частіше, ніж верхня. 31,89% уражень припадало на верхню щелепу, 3,57% – на верхню щелепу і верхньощелепну пазуху і тільки 0,51% – на верхньощелепну пазуху. Ці результати можна порівняти з даними робіт. У нашому дослідженні ми оцінювали локалізацію всіх одонтогенних кіст, а також окремих видів кістозних утворень. За нашими результатами, одонтогенні кісти найчастіше розташовувалися в ділянці молярів нижньої щелепи (37,9%) і ділянці передніх зубів верхньої щелепи (18,3%). Ці ділянки виявилися і найбільш ураженими ділянками щелепи і за даними інших авторів. Таким чином, метою дослідження було вивчення одонтогенних кіст у дорослих і дітей у межах усієї популяції та у двох окремих групах протягом одинадцятирічного періоду, використовуючи різні критерії та порівнюючи результати з попередніми дослідженнями. Випадки оцінювали на основі розподілу кіст, гендерного розподілу, локалізації, типу лікування, частоти рецидивів і лікування причинних зубів. У цьому дослідженні частіше діагностували радикулярні кісти та фолікулярні кісти. Значно рідше зустрічалися резидуальна кіста, кіста розвитку і латеральна кіста пародонту. Ці дані по суті підтвердили результати раніше опублікованих досліджень. Переважання пацієнтів чоловічої статі спостерігалося як у цілому колективі пацієнтів, так і при оцінці окремих кістозних утворень. Чоловіча стать переважала в дорослих і дітей із корінцевими кістами та в дорослих пацієнтів із фолікулярними кістами. Одонтогенні кісти найчастіше виникають на 4-5-му десятиліттях життя. Як і очікувалося, кісти прорізування діагностувалися тільки у дітей, а резидуальні кісти – тільки у дорослих. Найбільш ураженою ділянкою були як загальні одонтогенні кісти, так і радикулярні та фолікулярні кісти в ділянці молярів нижньої щелепи. Висновки. Таким чином, із загальної кількості пацієнтів чоловіки частіше страждали на одонтогенні кісти, ніж жінки. Частіше діагностували радикулярні кісти щелеп. Локалізація радикулярних кіст на нижній щелепі зустрічалася частіше, ніж на верхній, що підтверджує дані літератури.
Перейти к внешнему ресурсу Текст
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Особливості вікових змін просторових характеристик частин серця у експериментальних тварин / М. С. Гнатюк [и др.] // Вісн. пробл. біол. і медицини = Bulletin of Problems in Biology and Medicine : український науково-практичний журнал. - 2024. - № 1(172). - С. 397-400 . - ISSN 2077-4214

MeSH-~главная:
СЕРДЦЕ -- HEART
СЕРДЦА ЖЕЛУДОЧКИ -- HEART VENTRICLES (рост и развитие)
ВОЗРАСТНЫЕ ФАКТОРЫ -- AGE FACTORS
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
Анотація: Серцево-судинна патологія сьогодні є важливою медичною та соціальною проблемою. Не дивлячись на успіхи в профілактиці, діагностиці та корекції уражень серця, структуру та функцію якого продовжують вивчати морфологи та клініцисти. Мета дослідження – морфометричними методами визначити особливості вікових змін планіметричних та об’ємних параметрів частин серця експериментальних тварин. Об’єкт і методи дослідження. Досліджено планіметричні та об’ємні параметри частин серця 60 білих шурів-самців, які були розділені на дві групи. Перша група нараховувала 30 вказаних шестимісячних тварин, друга – 30 щурів віком 24 місяці. Евтаназію тварин виконували кровопусканням в умовах тіопенталового наркозу. Розрізали грудну порожнину і виймали серце, в якому виділяли лівий та правий шлуночки, ліве та праве передсердя, міжшлуночкову та передсердну перегородки. Проводили планіметрію ендокардіальних поверхонь лівого і правого шлуночків, лівого і правого передсердь, визначали планіметричний і планіметричний індекс передсердь, приносні, виносні та резервні об´єми лівого і правого шлуночків. Кількісні показники обробляли статистично. Різницю між порівнювальними кількісними величинами визначали за критерієм Стьюдента. Результати дослідження та їх обговорення. Встановлено нерівномірне незбалансоване збільшення площ ендокардіальних поверхонь лівого, правого шлуночків та передсердь. Найвираженіше зросла площа ендокардіальної поверхні правого шлуночка та лівого передсердя. З віком суттєво збільшувалися приносні та виносні об’єми шлуночків і зменшувалися їх резервні об’єми. З віком резервний об’єм правого шлуночка знизився на 4,1%, лівого – на 6,4%, що свідчило про вираженіше зменшення його адаптаційних резервів. Таким чином, з віком виникає нерівномірне, диспропорційне розширення камер серця, що підтверджують зміни планіметричного індекса та планіметричного індекса передсердь, зростання приносних і виносних та зменшення резервних об′ємів шлуночків. Найвираженіше вікове зменшення резервного об′єму при цьому виявлено у лівому шлуночку.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Гнатюк, М. С.
Татарчук, Л. В.
Чолач, С. Ю.
Стець, Н. Я.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Features of age changes of the spatial characteristics of heart parts in experimental animals / M. S. Hnatyuk [и др.] // Вісн. пробл. біол. і медицини = Bulletin of Problems in Biology and Medicine : український науково-практичний журнал. - 2024. - № 1(172). - С. 395-397. - 399 . - ISSN 2077-4214

MeSH-~главная:
СЕРДЦЕ -- HEART
СЕРДЦА ЖЕЛУДОЧКИ -- HEART VENTRICLES (рост и развитие)
ВОЗРАСТНЫЕ ФАКТОРЫ -- AGE FACTORS
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
Анотація: Серцево-судинна патологія сьогодні є важливою медичною та соціальною проблемою. Не дивлячись на успіхи в профілактиці, діагностиці та корекції уражень серця, структуру та функцію якого продовжують вивчати морфологи та клініцисти. Мета дослідження – морфометричними методами визначити особливості вікових змін планіметричних та об’ємних параметрів частин серця експериментальних тварин. Об’єкт і методи дослідження. Досліджено планіметричні та об’ємні параметри частин серця 60 білих шурів-самців, які були розділені на дві групи. Перша група нараховувала 30 вказаних шестимісячних тварин, друга – 30 щурів віком 24 місяці. Евтаназію тварин виконували кровопусканням в умовах тіопенталового наркозу. Розрізали грудну порожнину і виймали серце, в якому виділяли лівий та правий шлуночки, ліве та праве передсердя, міжшлуночкову та передсердну перегородки. Проводили планіметрію ендокардіальних поверхонь лівого і правого шлуночків, лівого і правого передсердь, визначали планіметричний і планіметричний індекс передсердь, приносні, виносні та резервні об´єми лівого і правого шлуночків. Кількісні показники обробляли статистично. Різницю між порівнювальними кількісними величинами визначали за критерієм Стьюдента. Результати дослідження та їх обговорення. Встановлено нерівномірне незбалансоване збільшення площ ендокардіальних поверхонь лівого, правого шлуночків та передсердь. Найвираженіше зросла площа ендокардіальної поверхні правого шлуночка та лівого передсердя. З віком суттєво збільшувалися приносні та виносні об’єми шлуночків і зменшувалися їх резервні об’єми. З віком резервний об’єм правого шлуночка знизився на 4,1%, лівого – на 6,4%, що свідчило про вираженіше зменшення його адаптаційних резервів. Таким чином, з віком виникає нерівномірне, диспропорційне розширення камер серця, що підтверджують зміни планіметричного індекса та планіметричного індекса передсердь, зростання приносних і виносних та зменшення резервних об′ємів шлуночків. Найвираженіше вікове зменшення резервного об′єму при цьому виявлено у лівому шлуночку.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Hnatyuk, M. S.
Tatarchuk, L. V.
Cholach, S. Yu.
Stets, N. Ya.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Ефективність лікування захворювань пародонта в осіб середнього віку / І. І. Горбань [и др.] // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. : науково-практичний журнал. - 2024. - Т. 24, № 1. - С. 51-55 . - ISSN 2077-1096

MeSH-~главная:
ГИНГИВИТ -- GINGIVITIS (терапия)
ВОЗРАСТНЫЕ ФАКТОРЫ -- AGE FACTORS
Анотація: Мета дослідження – оцінити й проаналізувати ефективність застосування запропонованої схеми лікування захворювань тканин пародонта у осіб середнього віку. Матеріал та методи дослідження. У дослідженні взяли участь 62 особи віком від 46 до 60 років, з яких: 32 особи – чоловіки, 30 осіб – жінки, із захворюваннями тканин пародонта. Серед обстежених: 24 хворих на хронічний катаральний гінгівіт, та 38 хворих на генералізований пародонтит початкового – I ступенів розвитку. Обстеження проводили на базі Стоматологічного медичного центру Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького. У групі порівняння проводили базове лікування, особам основної групи додатково рекомендували використання розчину для полоскання «Фортеза» та таблетки «Хлорофіліпт». У всіх пацієнтів досліджували наступні індекси: індекс Гріна-Вермільйона, пародонтальний індекс та папілярний індекс кровоточивості. До лікування, одразу після лікування та через 6 місяців після лікування. Результати. За результатами дослідження індекси гігієни, кровоточивості та пародонтальний індекс у осіб із хронічним катаральним гінгівітом після лікування суттєво (р0,05) знизились у обох групах, однак у основній групі показники були кращими ніж у групі порівняння. Саме така тенденція зберіглась через 6 місяців після лікування. Схожі результати отримали у пацієнтів із генералізованим пародонтитом початкового-І ступеню: досліджені індекси знижувались в усіх хворих одразу після лікування, проте у осіб основної групи показники були вірогідно кращими як одразу після лікування, так й через півроку. Висновки. Дослідження підтвердило достовірно кращі результати лікування в основній групі. Зокрема, у пацієнтів з хронічним катаральним гінгівітом дані папілярного індексу кровоточивості та пародонтального індексу через шість місяців були достовірно кращими в групі І Б в 1,6 рази (р0,05), ніж в групі І А. Аналогічний результат отримано і у пацієнтів з початковим І ступенем генералізованого пародонтиту, а саме, в групі ІІ Б папілярний індекс кровоточивості був достовірно кращим в 1,6 рази (р0,05), ніж в групі ІІ А, а пародонтальний індекс - в 1,4 рази, відповідно. Тому, перспективою подальших досліджень є впровадження ефективної схеми лікування пародонтиту в осіб різних вікових груп.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Горбань, І. І.
Пасічник, М. А.
Микиєвич, Н. І.
Микиєвич, Н. О.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Panahov, N. A.
Unsolved problems and prospects of dental implantation in patients with metabolic disorders = Невирішені проблеми та перспективи дентальної імплантації у пацієнтів з метаболічними порушеннями / N. A. Panahov, M. A. Safarov, F. Y. Mammadov // Світ медицини та біології = World of Medicine and Biology : науковий, медичний, екологічний журнал. - 2023. - № 4. - С. 125-128 . - ISSN 2079-8334

MeSH-~главная:
СТОМАТОЛОГИЧЕСКАЯ ИМПЛАНТАЦИЯ -- DENTAL IMPLANTATION
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY
ВОЗРАСТНЫЕ ФАКТОРЫ -- AGE FACTORS
ПОЛОВЫЕ ФАКТОРЫ -- SEX FACTORS
Анотація: За загальними характеристикам досліджуваної популяції всього включено 90 людей. В обох групах в якості контролю знаходилося 50 пацієнтів з ожирінням (29 чоловіків та 21 жінка) та 40 осіб без ожиріння (23 чоловіки та 17 жінок). Усього пацієнтам з ожирінням та без ожиріння було встановлено 65 та 51 зубний імплантат. Вік осіб з ожирінням та без ожиріння становив 31–65 років. Між обома групами не було суттєвої різниці у віці. Усі клінічні параметри запальних захворювань периімплантантної зони показали статистично значущу різницю між групами з надмірною масою тіла, і без неї. В основній групі під час спостереження були зареєстровані значно вищі показники частоти больового синдрому, особливо тяжкого ступеня. Такі скарги збільшувалися з часом у обох групах, але тяжчі клінічні прояви перимукозиту і периімплантантиту спостерігалися на фоні метаболічних порушень. В аналогічні терміни спостереження у пацієнтів із надмірною масою тіла частіше, ніж у контрольній групі, спостерігався вищий відсоток випадків набряку м'яких тканин обличчя (P=0,0192). У пацієнтів з ожирінням також частіше фіксувалося зростання рівня пацієнтів з гіперемією слизової оболонки, що прилягає до зони імплантату – 30,0±7,25 % та 70,0±6,48 %, відповідно у групі контролю та в основній групі (P=0 0001). Частота випадків виявлення фібринозного нальоту по лінії швів у осіб, які страждають і не страждають на ожиріння, варіювала. Однак, при цьому статистично значущі відмінності між групами були виявлені в першу добу після імплантації за кількістю виявлення нальоту сіро-коричневого кольору. Тут отримані дані склали 10,0±4,74 % та 34,0±6,70 %, відповідно у першій та другій групах (Р=0,0112).
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Safarov, M. A.
Mammadov, F. Y.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Magerrambeyli, I. Sh.
Efficiency of radiodiagnosis methods in detecting structural changes in tissues associated with traumatic brain injury = Ефективність методів променевої діагностики у виявленні структурних змін у тканинах, асоційованих із черепно-мозковою травмою / I. Sh. Magerrambeyli // Світ медицини та біології = World of Medicine and Biology : науковий, медичний, екологічний журнал. - 2023. - № 4. - С. 106-109 . - ISSN 2079-8334

MeSH-~главная:
ЧЕРЕПНО-МОЗГОВЫЕ ТРАВМЫ -- CRANIOCEREBRAL TRAUMA (диагностика)
ВОЗРАСТНЫЕ ФАКТОРЫ -- AGE FACTORS
РЕНТГЕНОВСКИЕ ЛУЧИ -- X-RAYS
Анотація: Комбіновані черепно-мозкові ушкодження, що займають одне з перших місць серед травм мирного часу і є найбільш характерними для дорожньо-транспортних пригод, можуть досягати за рівнем поширеності 70–92 %. Метою дослідження було порівняння досліджуваних клініко-діагностичних параметрів, асоційованих з різними формами черепно-мозкової травми. Для досягнення поставленої мети було проведено проспективне порівняльне дослідження 299 осіб із черепно-мозковими травмами, які були госпіталізовані в період з 2016 по 2020 роки, та виконано комплексне використання клінічних та інструментальних методів дослідження при різних формах ізольованих та поєднаних ушкоджень. Виражені відхилення у показниках рівня поширеності черепно-мозкової травми виявляються у віці до 20 і старше 70 років, і де відзначалися найменший рівень черепно-мозкових травм. Показник різко підвищувався, досягаючи максимуму у віці 20–29 та 40–49 років. Результати променевої діагностики свідчать про ефективність рентгенодіагностики при його застосуванні у пацієнтів з різними посттравматичними ускладненнями (χ2=6,233, df=2, p=0,044).
Перейти к внешнему ресурсу Текст
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Соціо-демографічна характеристика пацієнтів з різними типами енцефалопатій / Х. В. Дуве [и др.] // Вісн. пробл. біол. і медицини = Bulletin of Problems in Biology and Medicine : український науково-практичний журнал. - 2023. - № 4(171). - С. 174-179 . - ISSN 2077-4214

MeSH-~главная:
МОЗГА ГОЛОВНОГО ТРАВМЫ ХРОНИЧЕСКИЕ -- BRAIN INJURY, CHRONIC (диагностика)
МОЗГА ГОЛОВНОГО БОЛЕЗНИ МЕТАБОЛИЧЕСКИЕ -- BRAIN DISEASES, METABOLIC
ЖЕНЩИНЫ -- WOMEN
МУЖЧИНЫ -- MEN
ВОЗРАСТНЫЕ ФАКТОРЫ -- AGE FACTORS
Анотація: Вступ. У загальній популяції багато факторів, таких як депресія, рівень освіти, соціально-економічний статус (сільська місцевість, низький дохід, менша участь у суспільному житті), відсутність фізичної активності або нераціональне харчування, зловживання алкоголем, які пов’язані з клінічними проявами різних типів енцефалопатій. Мета. Проаналізувати основні немодифіковані фактори ризику хронічної посттравматичної (ХТЕ), хронічної судинної (ХСЕ), хронічної алкогольної (ХАЕ) та післяінфекційної (ПІЕ) енцефалопатій Об’єкт і методи дослідження. Було проведено аналіз 520-ти медичних карт пацієнтів з ХТЕ (n=145), ХСЕ (n=145), ХАЕ (n=102) та ПІЕ (n=128). Статистичний аналіз даних здійснювався за допомогою комп’ютерного програмного забезпечення «Microsoft Excel» та «STATISTICA 13.0». Результати. При аналізі гендерного розподілу пацієнтів з енцефалопатіями, не враховуючи тип нозології, встановлено що відсоток осіб чоловічої статі становив 69,6% (n=362), а відсоток осіб жіночої статі − 30,4% (n=158). Виявлено характерні відмінності за гендерним аспектом, зокрема, вірогідно вища кількість пацієнтів з ХТЕ чоловічої статі стосовно пацієнтів з ХСЕ та ПІЕ, а також а також пацієнтів з ХСЕ жіночої статі відносно хворих з ХАЕ та ПІЕ. Встановлено вірогідний вплив фактору віку на частоту виникнення різних типів енцефалопатій (χ2 =235,05; р менше 0,001), зокрема, у групі пацієнтів з ХТЕ вірогідно переважають особи молодого віку (57,24%), у групі пацієнтів з ХСЕ – похилого віку (48,79 %), у групі пацієнтів з ХАЕ – середнього віку (53,92%) та у групі пацієнтів з ПІЕ – молодого віку (49,22%). При цьому, пацієнти з ХСЕ були найстаршими, їх вік статистично значимо переважав на 30,19% вік пацієнтів з ХАЕ та на 43,34% – вік пацієнтів з ПІЕ. У пацієнтів із різними типами енцефалопатій переважають особи з катамнезом до 1 року серед пацієнтів з ХСЕ (15,86%), ХАЕ (36,27%) та ПІЕ (51,56%); протягом 1-5 років – серед пацієнтів з ХТЕ (30,34%). Відмічається невелика кількість пацієнтів з ХСЕ (6,21%) та ПІЕ (4,69%), катамнез яких склав 6-10 років. Щодо пацієнтів з тривалістю захворювання більше 10 років, то їх кількість практично однакова у групах ХТЕ, ХАЕ та ПІЕ і дещо нижча у групі ХСЕ. Висновки. Хронічні енцефалопатії асоціюються зі статтю, віком та катамнезом.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Дуве, Х. В.
Шкробот, С. І.
Салій, М. І.
Насалик, Р. Б.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

Socio-demographic characteristics of patients with different types of encephalopathies / Kh. V. Duve [и др.] // Вісн. пробл. біол. і медицини = Bulletin of Problems in Biology and Medicine : український науково-практичний журнал. - 2023. - № 4(171). - С. 171-174. - 177-178 . - ISSN 2077-4214

MeSH-~главная:
МОЗГА ГОЛОВНОГО ТРАВМЫ ХРОНИЧЕСКИЕ -- BRAIN INJURY, CHRONIC
МОЗГА ГОЛОВНОГО БОЛЕЗНИ МЕТАБОЛИЧЕСКИЕ ВРОЖДЕННЫЕ -- BRAIN DISEASES, METABOLIC, INBORN (диагностика)
ЖЕНЩИНЫ -- WOMEN
МУЖЧИНЫ -- MEN
ВОЗРАСТНЫЕ ФАКТОРЫ -- AGE FACTORS
Анотація: Вступ. У загальній популяції багато факторів, таких як депресія, рівень освіти, соціально-економічний статус (сільська місцевість, низький дохід, менша участь у суспільному житті), відсутність фізичної активності або нераціональне харчування, зловживання алкоголем, які пов’язані з клінічними проявами різних типів енцефалопатій. Мета. Проаналізувати основні немодифіковані фактори ризику хронічної посттравматичної (ХТЕ), хронічної судинної (ХСЕ), хронічної алкогольної (ХАЕ) та післяінфекційної (ПІЕ) енцефалопатій Об’єкт і методи дослідження. Було проведено аналіз 520-ти медичних карт пацієнтів з ХТЕ (n=145), ХСЕ (n=145), ХАЕ (n=102) та ПІЕ (n=128). Статистичний аналіз даних здійснювався за допомогою комп’ютерного програмного забезпечення «Microsoft Excel» та «STATISTICA 13.0». Результати. При аналізі гендерного розподілу пацієнтів з енцефалопатіями, не враховуючи тип нозології, встановлено що відсоток осіб чоловічої статі становив 69,6% (n=362), а відсоток осіб жіночої статі − 30,4% (n=158). Виявлено характерні відмінності за гендерним аспектом, зокрема, вірогідно вища кількість пацієнтів з ХТЕ чоловічої статі стосовно пацієнтів з ХСЕ та ПІЕ, а також а також пацієнтів з ХСЕ жіночої статі відносно хворих з ХАЕ та ПІЕ. Встановлено вірогідний вплив фактору віку на частоту виникнення різних типів енцефалопатій (χ2 =235,05; р менше 0,001), зокрема, у групі пацієнтів з ХТЕ вірогідно переважають особи молодого віку (57,24%), у групі пацієнтів з ХСЕ – похилого віку (48,79 %), у групі пацієнтів з ХАЕ – середнього віку (53,92%) та у групі пацієнтів з ПІЕ – молодого віку (49,22%). При цьому, пацієнти з ХСЕ були найстаршими, їх вік статистично значимо переважав на 30,19% вік пацієнтів з ХАЕ та на 43,34% – вік пацієнтів з ПІЕ. У пацієнтів із різними типами енцефалопатій переважають особи з катамнезом до 1 року серед пацієнтів з ХСЕ (15,86%), ХАЕ (36,27%) та ПІЕ (51,56%); протягом 1-5 років – серед пацієнтів з ХТЕ (30,34%). Відмічається невелика кількість пацієнтів з ХСЕ (6,21%) та ПІЕ (4,69%), катамнез яких склав 6-10 років. Щодо пацієнтів з тривалістю захворювання більше 10 років, то їх кількість практично однакова у групах ХТЕ, ХАЕ та ПІЕ і дещо нижча у групі ХСЕ. Висновки. Хронічні енцефалопатії асоціюються зі статтю, віком та катамнезом.
Перейти к внешнему ресурсу Текст

Дод.точки доступу:
Duve, Kh. V.
Shkrobot, S. I.
Salii, M. I.
Nasalyk, R. B.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Найти похожие

10.

Лабунець, І. Ф.
Вікові зміни біоритмів функцій імунної та нейроендокринної систем у здорових людей і пацієнтів із серцево-судинною патологією: можливість корекції мелатоніном / І. Ф. Лабунець // Аритмологія. - 2023. - N 2. - С. 34

MeSH-~главная:
БИОЛОГИЧЕСКИЕ РИТМЫ -- PERIODICITY
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ -- CARDIOVASCULAR DISEASES (иммунология, патофизиология)
МЕЛАТОНИН -- MELATONIN (терапевтическое применение)
ВОЗРАСТНЫЕ ФАКТОРЫ -- AGE FACTORS
Примірників всього: 1
ЕЖ (1)
Вільні: ЕЖ (1)

Найти похожие

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

© Міжнародна асоціація користувачів і розробників
електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)